Жаргонізми та сленг

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ1 Теоретичні аспекти понять “термінологія” , “жаргонізми” та “скорочення”

1.1 Терміни, їх визначення та класифікація

1.2 Сленг, виникнення комп'ютерного сленгу

Рзділ2 Особливості словотворення англомовних скорочень комп'ютерної термінології та жаргону

2.1 Аналіз розвитку комп'ютерного жаргону як нової субкультури

2.2 Особливості комп'ютерної термінології

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

Із початком нового тисячоліття, розвиток технології набув нових обертів. Внаслідок цього, у сучасному житті кожна людина хоча б іноді користується пристроями, які полегшують спілкування або ж виконання певної роботи та задоволення власних потреб. Це такі пристрої, як мобільні телефони, коммунікатори, комп'ютери та ін. Багато людей вже й не уявляють життя без цих технологічних новинок, та часто використовують їх у повсякденному житті.

Такий активний процес технологічного розвитку спровокував появу багатьох неологізмів, які поширились та затвердились у мовах різних країн. Особливо це стосується персонального комп'ютера, внаслідок використання якого виникло безліч жаргонізмів та професіоналазмів, які вже зараз широко вживаються користувачами ПК та продовжують поповнювати словниковий склад багатьох мов.

Хоча, на початку своєї популярності, комп'ютер не часто використовувався простими користувачами, а частіше застосовувався на виробництві або у різних розробках. Але пізніше, із появою Інтернету та виникненням доступних операційних систем, він став справді широко використовуватись у повсякденному житті. Переконавшись у ефективності використання такого пристрою, почало з'являтись все більше користувачів персонального комп'ютера. Але цей процес освоєння нової технології був повільним на перших етапах, через незрозумілість алгоритму користування комп'ютером та великої кількості нової лексики, яка безпосередньо була задіяна у процесі користування комп'ютером.

Таким чином, виникла необхідність у тлумаченні та роз'ясненні таких нововведень. Видання різних технічних словників та видань полегшило сприйняття нової лексики та специфічних текстів. Завдяки активній праці перекладачів, сьогодні ми можемо без особливих труднощів користуватись персональним комп'ютером та іншими високотехнологічними пристроями.

Проблемами термінології глибоко займались такі лінгвісти як Г. О. Винокур , А. А. Реформатський , О. С. Ахманова , В. П. Даниленко , Н. З. Котелова , С. В. Гринєв та інші. Більшість дослідників признає, що термінологічність - одна з основних стильових рис наукового стилю, інформативне ядро лексики .

Актуальність даної роботи полягає у тому що, продовжується процес поширення новітніх технологій, мова постійно збагачується новими термінами,жаргонами,професіоналізмами,лексикою, яка потребує докладного і точного тлумачення.

Мета роботи полягає у виявленні основних характеристик скорочень в англомовній комп'ютерній термінології та жаргоні.

У відповідності з поставленою метою сформульовано такі завдання:

1. Уточнити поняття «скорочення».

2. Визначити характеристики англомовної комп'ютерної термінології та жаргону;

3. Проаналізувати особливості англомовних скорочень на матеріалі комп'ютерної термінології та жаргону.

Об'єктом дослідження є англомовні скорочення.

Предметом дослідження є скорочення в англомовній комп'ютерній термінології та жаргоні.

Матеріалом дослідження слугували скорочення, котрі було відібрано із технічних словників комп'ютерної тематики.

Структура роботи - робота складається зі вступу,двох розділів, висновків, та списку використаних джерел .



Розділ 1

Теоретичні аспекти понять “термінологія” , “жаргонізми” та “скорочення”

1.1 Терміни, їх визначення та класифікація

Із зростанням людських знань і розвитком ідей, а також їх зміною, зростає і кількість слів у мові. Кожне нове наукове відкриття потребує найменування як засобу вираження логічної уяви про поняття. Даний процес викликає також численні зміни значень існуючих слів.

Англійська мова, як і будь-яка інша мова, пристосовується до найрізноманітніших потреб означення. У мовній лексиці розрізняються два її найтиповіші варіанти: розмовно-літературна і науково-технічна. Інколи таке протиставлення робиться на рівні стилів - наукового і літературного, хоча літературний стиль є обов'язковою вимогою, що висувається до науково-технічного викладу.

Розмовна лексика вживається у повсякденному спілкуванні усіх мовців, особливо якщо вона стосується елементарних сторін життя. В ареалі розмовної мови усне слово впливовіше, ніж писемне, і є головним виразником характеру мови.

Технічна лексика вживається у галузях науки, хоча при цьому залучається значна частина загальновживаних слів. Науково-технічний вокабуляр - це засіб спілкування учених і фахівців, які намагаються користуватися ним точно і постійно. Фахівці вживають писемне слово частіше, ніж усне. Технічні терміни, звідси, мають спеціалізовані і окреслені значення. Незважаючи на те, що термінологія нараховує велику кількість одиниць, користується нею менша частина населення, а тому термінолексика у своїй більшості до загального словника мови не потрапляє. Через це терміни мають більшу стабільність і стійкість перед морфологічними і семантичними змінами, ніж загальновживана лексика.

Технічна лексика має дещо інтернаціональний характер. Багато технічних слів ідентичні за формою і значенням у кількох мовах. Кількість слів, що мають спільне вживання у різних мовах, значно більша у технічній мові. Завдяки цьому науковий опис інколи наближається до явища міжмовної комунікації.

Словниковий склад мови визначає можливості для вираження тих чи інших понять чи предметів для їх точного й виразного визначення. Відсутність в мові визначення відомого поняття являється однією з найбільших перешкод для його передачі в мові. Зазвичай ці перешкоди долаються шляхом створення нового слова чи запозичення слова з іншої мови. Таке поповнення лексики відбувається постійно, кришталюючи в словах все те, що відклалося в суспільній свідомості.

В інтересах викладу тієї чи іншої теми, в першу чергу необхідно мати запас найменувань для тих понять, які входять в коло цієї теми. Це однаковою мірою відноситься не тільки до тем побутового характеру й до тем спеціального чи наукового змісту. Очевидним є те, що говорячи про будівельні матеріали, чи про зернові культури, або ж про польові роботи, ми також потребуємо і їх назви, так само як, розкриваючи яке-небудь питання з фізики чи граматики, повинні використовувати відповідну фізичну чи граматичну номенклатуру.

Кожна область життя й знання характеризується своїм колом найменувань, якими слід оволодіти кожному, хто має з ними справу. Необхідність найменувань являється елементарною умовою точності самої мови.

Утворення сучасної термінолексики англійської мови починається з часів Чосера. У своїй праці «Treatise on the astrolabe» Чосер вперше вжив терміни declination, ecliptic, latitude, longitude, meridian, zodiac у тому значенні, в якому вони вживаються дотепер. Він також ввів до вжитку, крім грецьких і латинських, арабські терміни nadir, zenith, azimuth.

З епохою відродження і розвитком науки, що намагалася відокремитися від церкви, у європейських мовах з'явилася велика кількість термінів. Переважна частина їх або запозичувалася з класичних мов, або утворювалася на основі запозичення словотворчих елементів. З поширенням книгодруку, виникненням шкіл і зростанням загальної грамотності більша частина запозиченого лексикону потребувала популярного пояснення. З'явились перші словники, в яких латинські терміни передавались засобами власної лексики, а також словники так званих важких, незрозумілих слів. Це були попередники тлумачних словників; лексика в них була змішаного характеру, за винятком словників юриспруденції, які і поклали початок термінологічним словникам.

Проблемами термінології глибоко займались такі лінгвісти як Г. О. Винокур , А. А. Реформатський , О. С. Ахманова , В. П. Даниленко , але кожен з них по своєму трактує визначення цього слова.

Наприклад: О.С.Ахманова визначає термін як “слово чи словосполучення спеціальної (наукової, технічної і т.п.) мови, яке створене, отримане чи запозичене для точного вираження спеціальних понять і позначення спеціальних предметів”[3, с. 95-96].

В.П.Даниленко також дотримується точки зору, що “термін - це слово (чи словосполучення) спеціальної сфери застосування, яке називає спеціальне поняття”[4, с. 11-13].

Короткий тлумачний словник [7], в свою чергу, дає таке визначення слова “термін”: Термін (лат. terminus “границя, кінець, межа”) - це спеціальне слово чи словосполучення, що прийняте в певній професійній сфері і застосовується в особливих умовах. Термін представляє собою словесне означення поняття, яке входить в систему понять певної області професійних знань.

Приблизно такі ж визначення термінології знаходимо і в зарубіжних словниках лінгвістичних термінів. Так, у словнику Ж.Марузо [8] термінологія визначається як система термінів, які використовуються для вираження понять, притаманних даній науці.

В основі кожного терміна обов'язково лежить визначення (дефініція) реалії, яку він позначає, завдяки чому терміни представляють собою точну і в той же час стислу характеристику предмета чи явища. Кожна галузь знання оперує власними термінами, які й складають суть термінологічної системи даної науки.

При визначені терміна підкреслюють його функціонально-смисловий бік, бо термін за вимогами, що до нього визначаються, має стосуватися одного поняття.

М. І. Мостовий дає таке визначення терміна: термін - це слово або словосполучення з історично умотивованим чи умовно закріпленим значенням, що відбиває одне поняття у спеціалізованій галузі знання чи виробництва [9, с. 191].

В. І. Карабан визначає термін як мовний знак, що репрезентує поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки. Він вважає, що науково-технічні терміни становлять суттєву складову науково-технічних текстів [10, с. 54].

А. Я. Коваленко дає таке визначення терміну: термін - це емоційне нейтральне слово чи словосполучення, яке вживається для точного вираження понять та назв предметів [11, с. 257].

Багато авторів, що досліджували терміни, робили спробу класифікувати ці одиниці. Так, наприклад, М. І. Мостовий[9, с. 191-192] поділяє термінологію на номенклатуру і професіоналізми.

Номенклатура - це сукупність спеціальних термінів-назв, які вживаються в окремій фаховій ділянці. Своєрідно визначав номенклатуру Г. О. Винокур, під якою розумів «...систему повністю абстрактних і умовних символів, єдине призначення яких полягає у тому, щоб дати максимально зручні з практичної точки зору засоби для визначення предметів, речей без прямого відношення до потреб теоретичної думки, яка оперує цими речами»[1, с. 161-167].

Професіоналізми - це дублети науково-технічних термінів, які не складають замкнутої системи. Професіоналізми визначають спеціальні поняття, знаряддя або продукти праці, виробничі процеси, народні ремесла. Вони носять чіткий місцевий характер, і їм властива деяка емоційність, що викликана особливостями просторіччя. Внаслідок цього професіоналізми відносяться до окремого підвиду діалекта, особливо якщо вони вживаються поза межами виробничих стосунків.

Термін - це слово або словосполучення, яке служить для вираження поняття або назв предметів і прийняте в відповідній професійній сфері та вживане в особливих умовах. Термін як слово спеціальної сфери пізнання відображає результати досвіду і практичної діяльності людини, фіксує професійно-наукові знання про властивості об'єкта, що детермінується. Через дефініцію термін розкриває суттєві ознаки і виражає спеціальне поняття у спеціальній сфері.

Термін має своє «власне» інваріантне значення і виконує функцію семантичного диференціала у різних терміносистемах. Термін, як і загальновживане слово, володіє потужним структурно-семантичним потенціалом, а його словотвірна парадигма має подальшу перспективу дослідження.

Термінологія поділяється на номенклатуру, професіоналізми та торгівельний знак або паронім.

Номенклатура - це сукупність спеціальних термінів-назв, які вживаються в окремій фаховій ділянці.

Професіоналізми - це дублети науково-технічних термінів, які не складають замкнутої системи. Професіоналізми визначають спеціальні поняття, знаряддя або продукти праці, виробничі процеси, народні ремесла. Вони носять чіткий місцевий характер, і їм властива деяка емоційність, що викликана особливостями просторіччя. Внаслідок цього професіоналізми відносяться до окремого підвиду діалекта, особливо якщо вони вживаються поза межами виробничих стосунків.

Усі терміни по своїй будові поділяються на такі групи:

1) Прості, які складаються із одного слова: circuit - ланцюг;

2) Складні, які складаються з двох слів і пишуться разом або через дефіс: flywheel - маховик;

3) Терміни-словосполучення, які складаються із декількох компонентів: circuit breaker - автоматичний вимикач.

Терміни-словосполучення поділяються на три типи.

До першого типу належать терміни-словосполучення, компонентами яких є самостійні слова, які можуть вживатися окремо і які зберігають своє значення: brake - гальмо, gear - прилад.

До другого типу відносяться такі терміни-словосполучення, які мають один із компонентів технічний термін, а другий - загальновживаної лексики. Компонентами такого типу можуть бути два іменники, або іменник і прикметник. Цей спосіб утворення науково-технічних термінів більш продуктивний, ніж перший, де два компоненти є самостійними термінами: back coupling - зворотній зв'язок

До третього типу відносяться терміни-словосполучення, обидва компоненти яких являються собою слова загальновживаної лексики і тільки сполучення цих слів є терміном. Такий спосіб утворення науково-технічних термінів непродуктивний: line wire - провід під напругою.

Переклад термінології здійснюється різними прийомами, а саме за допомогою таких міжмовних трансформацій як: лексичні, лексико-семантичні та лексико-граматичні. Задача перекладача полягає у вірному виборі того чи іншого прийому в ході процесу перекладу, щоб якнайточніше передати значення будь-якого терміна.

Одним з найпростіших прийомів перекладу терміна є прийом транскодування. Транскодування - це побуквенна чи пофонемна передача вихідної лексичної одиниці за допомогою алфавіту мови перекладу. Даний прийом являється рідким виключенням в практиці технічного перекладу (наприклад, laser - лазер, діод - diode).

Терміни також підлягають іншому лексичному прийому перекладу - калькуванню - передача не звукового, а комбінаторного складу слова, коли складові частини слова (морфеми) чи фрази (лексеми) перекладаються відповідними елементами мови перекладу. Даний прийом застосовується при перекладі складних за структурою термінів.

До інших трансформаційних прийомів, що застосовуються при перекладі термінів можна віднести: конкретизацію та генералізацію.

Конкретизація - процес, при якому одиниця більш широкого конкретологічного змісту передається в мові перекладу одиницею конкретного змісту. В українській мові необхідно робити заміну слова чи словосполучення, що мають більш широкий спектр значень, еквівалентом, який конкретизує значення згідно контексту або стилістичних вимог.

При перекладі термінів також можливим є застосування прийому генералізації. Генералізація вихідного значення має місце в тих випадках, коли міра інформаційної упорядкованості вихідної одиниці вища за міру упорядкованості одиниці, що відповідає їй за змістом в мові перекладу.

Отже, переклад термінів - дуже відповідальна задача для перекладача. Не дивлячись на розширення зв'язків між народами на планеті, використання все більш ефективних засобів комунікації і пов'язане з цим взаєморозуміння культур, перекладач повинен рахуватися з тим, що кожна мова розвивається самостійно: в ній діють власні мовні реалії, закріплені культурно-історичні реалії, з'являються нові реалії, які ще не мають еквівалентів на момент перекладу на інші мови. Але і попри цього перекладачеві доводиться перекладати матеріали, що містять і такі термінологічні особливості, з якими він не знайомий.

Це означає, що незалежно від ступеня володіння перекладачем обома мовами, об'єму його фонових знань, він так чи інакше зустрінеться з неочікуваним в тексті оригіналу, що може бути лінгвістичними чи екстралінгвістичними реаліями. Враховуючи це, перекладачеві потрібно знати і вміти користуватися (окрім словників) різними енциклопедичними довідниками.

1.2 Сленг, виникнення комп'ютерного сленгу

Сленг доволі поширене явище, він є засобом спілкування у найрізноманітніших прошарках населення і сягає своїм корінням у сиву давнину. Адже століття тому різні соціальні групи мали свій стиль мовлення, притаманний саме цій групі. Крім того, розповсюдженим видом сленгу є сленг професійний, що побутує у мовленні людей певного фаху чи роду заняття. У ХVІІІ-ХІХ ст. на Полтавщині, де кобзарювання було досить поширеним явищем, сліпі бандуристи мали свій власний сленг, який називався «лебійською мовою» і був незрозумілий навколишнім, але при уважнішому розгляді бачимо, що його легко було вивчити, оскільки він ґрунтувався на певних закономірностях перекручування слів, хоча були й окремі сленгові новоутворення. Деякі номінації лебійської мови фігурують у сучасному молодіжному сленгу, зазнавши певних деформацій.

Сленг кожної історичної епохи відображав риси часу. Сленг 60-х був наслідком підвищеного інтересу до наркотиків, популярної музики, постійної ейфорії. Сленг 70-х містив велику кількість епітетів, що стосувалися невдах: «wally», «nurd» тощо. У сленгу 80-х переважали слова, що стосувалися грошей та роботи.

Єдиного і всеосяжного визначення сленгу немає і дотепер. Неодноразові спроби розмежувати сленг і загальновживану лексику або сленг і нецензурну мову не дали результатів. Дефініції сленгу, які намагаються нашвидкуруч скомпонувати у ході наукових дебатів, часто виявляються помилковими. Таким чином, у різних словниках і посібниках ми можемо зустріти безліч визначень для сленгу, таких як: «нецензурна мова», «мова неписьменних і безпутних людей», «поезія простої людини».

З погляду лінгвіста, сленг - це стиль мови, що посідає місце, антитетичне занадто формальній, офіційній мові. Сленг перебуває в самому кінці можливих засобів мовного спілкування і включає різні форми мови, за допомогою яких люди можуть ототожнювати себе з певними соціальними угрупованнями, починаючи з дітей, молодих бізнесменів і хакерів, і закінчуючи злочинцями, алкоголіками та наркоманами"[16;7].

Жаргонізми (сленгові слова) посідають важливе місце у культурі мовлення, їх можна зачислити до лексично-стилістичних утворень. Такі слова притаманні розмовній мові людей, які пов'язані певною спільністю інтересів. Сленг властивий різним групам людей і відіграє важливу роль у житті індивіда.

Сленгові новоутворення можуть бути стилістично нейтральні та стилістично знижені. Саме на цих поняттях ґрунтується взаємозв'язок між культурою мовлення та сленговою лексикою. Стилістично нейтральні сленгові новоутворення не засмічують мови, а стилістично знижені вважають явищем негативним. У переважній більшості випадків, коли йдеться про молодіжний сленг, люди звертаються саме до тих лексичних одиниць, які є стилістично зниженими. Якраз через це виникає нерозуміння молодіжної субмови, її заперечення, що одночасно провокує вживання не лише даних лексем, але і перехід на нецензурну лексику.

Категорію "сленг" в мовознавстві подають як сукупність жаргонізмів, які утворюють різновид розмовної лексики і відображають фамільярне, гумористичне ставлення до предмета мовлення. Їх вживають переважно за умов невимушеного спілкування. Інколи сленг - викривлене, ненормативне, вульгарне мовлення (близьке до арго), коли предмету надають принизливої оцінки. На відміну від арго, сленг/жаргон має в основі літературну мову або іншомовні вкраплення.

Навряд чи знайдеться на нашій маленькій планеті місце, до якого б не дійшла загальна комп'ютеризація. Воно й не дивно: персональний комп'ютер -- інструмент незамінний. За його допомогою можна грати в тисячі різноманітних ігор, читати анекдоти й дивитися фільми, на нього можна поставити букет квітів або посадити улюбленого плюшевого ведмедика.

Проте комп'ютерники не обмежуються квітами та м'якими іграшками: вони вигадали власну мову, яку нормальні люди, звичайно не розуміють.

Комп'ютерний жаргон виник одночасно з появою електронно-обчислювальних машин у США 1946 року. Із розвитком обчислювальної техніки в Україні також почала складатися специфічна мова, якою спілкувалися комп'ютерники-професіонали. Розповсюдження персональних комп'ютерів і створення Інтернету залучило до цієї сфери широкі шари населення, які сприйняли і збагатили комп'ютерну жаргонну лексику. Порівняно молодий вік спеціалістів, які зайняті у цій сфері професійної діяльності, а також популярність комп'ютерів у молодіжному середовищі, схильному до вживання жаргонних і висловів сленгу, визначають моду на комп'ютерний жаргон серед користувачів.

Однією із причин виникнення такої “мови” вважається її виключна місткість, коли трьома-чотирма специфічними словами можна передати чималий абзац літературно опрацьованого технічного тексту. В решті решт комп'ютерний жаргон виражає навіть певні емоції, які в сухій та лаконічній реальній Мережі відтворити майже неможливо.

Комп'ютерний жаргон -- це віртуозна гра для людей, яким тісно в межах нормованої літературної мови. Проте, як би не прагнули носії жаргону до самобутньої яскравості мовлення та відмінності його від нормалізованої української мови, все одно будь-які нововведення відбуваються в середині системи мови і будуються за законами української мови.

У комп'ютерному жаргоні багато слів із англійської мови, часто перероблених або навмисно покручених. Панування англіцизмів зумовлене: по-перше, пануванням в усьому світі англомовної термінології, котра пов'язана із домінуванням на світовому ринку американських фірм, які виго-товляють комп'ютери та програмне забезпечення до них; по-друге, модою на англійську мову в молодіжному середовищі та в суспільстві загалом, що призводить до засмічення української мови англійським словами (пор. імпіч-мент, маркетинг, менеджмент і т.д.); по-третє, досить високим рівнем освіти людей, які зайняті у цій сфері діяльності.

От і маємо: англійське дієслово crack (розколювати) стає дієсловом крекнути (або в жартівливому вигляді крякнути), а hack (розбивати) -- хакнути з українським суфіксом -ну, який тут виступає для позначення одноразової дії. Під впливом народної етимології програми для зламування отримали жартів-ливу назву крякалки, де звуковий вигляд англійського слова співвіднесли з українським звуконаслідувальним вигуком кря, який в уяві одних позначає звук, що виникає при розколюванні, наприклад, дерева, а в інших - схожий до качиного крик кря-кря.

Нових значень в цьому жаргоні набули багато українських дієслів, наприклад: зависнути (припинити відповідати на команди); перекачати, злити (переписати інформацію) та багато інших.

Велику популярність у комп'ютерному жаргоні мають усічені слова: комп (замість комп'ютер), проги (програми), вінди (програма Windows). Тут використовуються ті самі суфікси для утворення нових слів, які відобража-ють ставлення мовця до того, що вони позначають: відюха (суфікс -ух(а) за-лежно від ситуації надає експресію згрубілості, зневаги або іронії).

Одна із властивостей жаргонної лексики -- переосмислення загально-вживаних слів і створення на їх основі лексичних одиниць із подвійним зміс-том, які співвідносяться із далекими за значенням словами, -- широко вияв-ляється і в комп'ютерному жаргоні: квакати -- грати в комп'ютерну гру Quake.

Український комп'ютерний сленг через свою молодість не досить устоявся, і тому більшість слів у ньому має багато варіантів вимови і написання: вегеа, вежеа, вагон -- відеоадаптер VGA; глючити, глюкати -- працювати з помилками; дурдос, дирдос -- операційна система DR-DOS. Зазвичай вимова слова відповідає або англійському прочитанню або його українській транслі-терації. У будь-якому випадку вимова стилізована під розмовну українську.

Приклади комп'ютерного сленгу: Вінт - жорсткий диск.Вінда - операційна система Windows.Геймер - гравець.Глюкати - працювати з помилками.Домен - ім'я комп'ютера або мережі в Інтернет.Клава - клавіатура.Зависнути - припинити відповідати на команди.Квакати - грати у комп'ютерну гру.Мама - материнська плата.Монік - монітор.Перекачати, злити - переписати інформацію.Постінг - стаття, надіслана в мережу.Системник - системний блок.Чайник - нічого не розуміє у комп'ютерах.Юзер - користувач.

Сленг допомагає прискорити процесс адаптації, у ситуації стрімкого розвитку комп'ютерів, коли мова намагається погнатися за новими технологіями. У цьому питанні українська мова, поза всякими сумнівами, перебуває під безпосереднім впливом англійської мови. І ми не зможемо зупинити цей процес, доти, поки самі не станемо створювати щось нове в області комп'ютерних технологій. Як ми бачимо, комп'ютерний сленг у більшості випадків являє собою англійські запозичення або фонетичної асоціації, випадки перекладу зустрічаються рідше, та й то завдяки бурхливій фантазії комп'ютерників. До залучення іноземних слів у мову завжди варто ставитися уважно, а тим більше, коли цей процес має таку швидкість. Існування комп'ютерного сленгу дозволяє фахівцям не тільки відчути себе членами якоїсь замкнутої спільності, але й дозволяє їм розуміти один одного з півслова, служить елементарним засобом комунікації. Не будь сленгу, їм би довелося або розмовляти англійською мовою, або вживати у своєму мовленні громіздкі професіоналізми.

Науково-технічна література є сферою широкого вживання різних скорочень - як тих, що увійшли до мови і зафіксовані у словниках, так і авторських, оказіональних, що створені тільки на конкретний випадок і зафіксовані лише в одному тексті. У деяких видах текстів скорочення іноді становлять 50 % усіх слововживань та 15% словникового складу. З точки зору їхнього перекладу, зазначений розподіл скорочень доцільний тому, що останні , як правило, мають свої відповідні повні форми у конкретному тексті, що перекладається, і їхнє розуміння, звичайно, не викликає труднощів, тоді як при перекладі перших іноді можуть не допомогти й перекладні словники скорочень, якщо вони не містять потрібного скорочення.

За визначенням скорочення є ширшим поняттям, ніж акронім або абривіатура. Скорочення - це такий спосіб словотвору, суть якого складається у відсіканні частини основи , що або збігається зі словом, або являє собою словосполучення, об'єднане загальним змістом. Скорочення прийнято класифікувати на лексичні й графічні. До лексичних відносять усічені слова (clipped or stump words) і акроніми (initial words or acronyms ). Скорочуватися можуть будь-які фрагменти слова не залежно від морфемних границь.

Абревіатура (лат. Abbrevio - скорочую) -- складноскорочені слова, утворені з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття. Вживаються в усній та писемній мові. Абревіатури називають також акронімами (від грец. Ькспт -- «найвищий, крайній» та ьнхмпт -- «ім'я»)). [Пономарів О.Д., 2001: 76].

Щодо застосування терміну «акронім» існують різні думки: за однією, акронімами називають будь-які слова, складені з перших літер чи частин слів у скорочуваному словосполученні, за іншою -- тільки такі, що вимовляються як цілісні слова, а не як послідовність назв літер.



Рзділ2

Особливості словотворення англомовних скорочень комп'ютерної термінології та жаргону

2.1 Аналіз розвитку комп'ютерного жаргону як нової субкультури

Із розвитком обчислювальної техніки в Україні почала складатися специфічна мова, якою спілкувалися комп'ютерники-професіонали. Розповсюдження персональних комп'ютерів і створення Інтернету залучило до цієї сфери широкі шари населення, які сприйняли і збагатили комп'ютерну жаргонну лексику. Порівняно молодий вік спеціалістів, які зайняті у цій сфері професійної діяльності, а також популярність комп'ютерів у молодіжному середовищі, схильному до вживання жаргонних і висловів сленгу, визначають моду на комп'ютерний жаргон серед користувачів.

У молодіжному комп'ютерному жаргоні багато запозичень з англійської мови, здебільшого транслітерованих (баг - bug, тобто жук - слово, що побутує з середини 50-х рр. 20 ст., коли релейний комп'ютер вийшов з ладу через таргана; зухель - Zyxel, назва модема, яка читається за українською орфографією), а часто перероблених або навмисно покручених (аутглюк - Outlook, фотопоп - Photoshop, пожмакер - Page Maker). Панування англіцизмів зумовлене: по-перше, пануванням в усьому світі англомовної термінології, котра пов'язана із домінуванням на світовому ринку американських фірм, які виготовляють комп'ютери та програмне забезпечення до них; по-друге, модою на англійську мову в молодіжному середовищі та в суспільстві загалом, що призводить до засмічення української мови англійським словами (пор. імпічмент, маркетинг, менеджмент і т.д.); по-третє, досить високим рівнем освіти людей, які зайняті у цій сфері діяльності.

В основному комп'ютерний жаргон послуговується окремими словами й виразами, вживаними в середовищі користувачів та спеціалістів-комп'ютерників, тобто вдається до використання жаргонної лексики. Однією із причин виникнення такої "мови" вважається її виключна місткість, коли трьома-чотирма специфічними словами можна передати чималий абзац літературно опрацьованого технічного тексту. Врешті-решт комп'ютерний жаргон виражає навіть певні емоції, які в сухій та лаконічній реальній Мережі відтворити майже неможливо. 35

Якби створити словник комп'ютерника, то, звичайно ж, значної частини слів, які він вживає, у нині існуючих словниках української мови ми б не відшукали. Звідси робимо висновок про те, комп'ютерник використовує багато таких засобів мовної експресії, які раніше зовсім не були узвичаєними.

Процес набуття нової лексики, більша частина якої - перероблені на місцеву манеру англійські слова, породило спочатку жаргонізми, а потім і терміни нової субкультури. І зрозумілі більшості такі слова як "юзер", "вінди", "геймер" користуються більшою популярністю, ніж їхні літературні еквіваленти "користувач", "операційна система Windows" чи просто "гравець".

Крім того, світ прикладних програм загалом і комп'ютерних ігор дозволив собі "погратися" не лише зі сприйняттям світу, а й з такою святинею, як слово. Комп'ютерні ігри спричинили до появи нових діалектів, суміші англо-місцевого жаргону із специфічними назвами віртуальних світів і ще багато з чим. Причому, пересічному "думеру" чи "квакеру" важко буде зрозуміти "едвенчера" якщо вони заговорять на "своїх" мовах (думер - гравець у гру-бойовик Doom - смерть; відповідно, квакер - гравець у її більш сучасний варіант Quake - землетрус, едвенчер - гравець в Adventure - пригоди).

Як бачимо, комп'ютерний жаргон -- це віртуозна гра для людей, яким тісно в межах нормованої літературної мови. Проте, як би не прагнули носії жаргону до самобутньої яскравості мовлення та відмінності його від нормалізованої української мови, у їхньому мовленні буде переважати "проукраїнська граматична тенденція", адже базовим матеріалом мовлення є все-таки українська мова, будь-які нововведення відбуваються всередині системи мови і будуються за законами української мови.

Як відомо, основних способів словотворення є два: морфологічний і неморфологічний. При цьому серед морфологічних способів виділяють афіксальні (суфіксальний, префіксальний, префіксально-суфіксальний), безафіксний, основоскладання, абревіація. До неморфологічних способів творення належать морфолого-синтаксичний (набуття нового значення при переході слова з однієї частини мови в іншу), лексико-синтаксичний (нове слово утворюється в результаті зрощення слів словосполучення в одне слово) та лексико-семантичний (метафоричне переосмислення уже існуючих у мові слів).

Морфологічне словотворення: афіксальні способи: як зазначається в енциклопедії "Українська мова" за ред. В.М.Русанівського, афіксація - це найхарактерніший для української мови спосіб словотворення, за допомогою якого утворюється майже 85 відсотків слів її словникового складу.36 Суфіксальний:Англійське дієслово crack (розколювати) породило українське дієслово крекнути (або в жартівливому вигляді крякнути), а hack (розбивати) -- хакнути з українським суфіксом -ну, який тут виступає для позначення одноразової дії. Під впливом народної етимології програми для зламування отримали жартівливу назву крякалки, де звуковий вигляд англійського слова співвіднесли з українським звуконаслідувальним вигуком "кря", який в уяві одних позначає звук, що виникає при розколюванні, наприклад, дерева, а в інших - схожий до качиного крик "кря-кря".

Геймер - англійська основа game (гра) з додаванням іменникового суфікса -er, що означає людину, яка виконує певні дії (грає в комп'ютерні ігри - гравець).

Тут використовуються ті самі суфікси для утворення нових слів, які відображають ставлення мовця до того, що вони позначають: відюха (система Windows; суфікс -ух(а) залежно від ситуації надає експресію згрубілості, зневаги або іронії).

Префіксальний:Закачати - основа качати, префікс за-, що означає початоз і звершеність дії. Так само, злити, скинути, вбити.

Суфіксально-префіксальний:залогінитись означає зареєструватися в системі. Тут до англійської основи log(-)in - вхід у систему - приєднано префікс початку чи завершення дії за- та дієслівний суфікс -и-. (Відповідно, відлогінитись - вийти з системи). Подібним чином, за допомогою префікса при- зі значенням приєднання чи доповнення, одержуємо слово приатачити - приєднати файл до основного повідомлення в електронній пошті.

Безафіксне словотворення

Велику популярність у комп'ютерному жаргоні мають усічені слова: комп, ком (замість комп'ютер), проги (програми), вінди (програма Windows), клава (клавіатура), проц (процесор).

Складання слів та основ: Інтернет - міжнародна комп'ютерна мережа; складання основ інтер- (міжнародний) та -net (мережа)

Абревіація.Способи абревіації полягають у поєднанні початкових літер чи частин слів, іноді з цілими основами:

cисадмін (Sysadmin, system administrator)- системний адміністратор; людина, яка обслуговує комп'ютер у мережі або загальнодоступний вузловий сервер (дві частини слів: сис-темний адмін-істратор);

авто-клавіша - клавіша автоматичного запуску (частина слова + основа);

PC (Personal Computer) - персональний комп'ютер. Характерною особливістю абревіації у комп'ютерній лексиці є те, що вона запозичується з мови-оригіналу у первинному вигляді, тобто передається латиницею. Неморфологічне словотворення

Лексико-семантичний спосіб

Набуття словом нового значення відбувається за рахунок переосмислення вже наявних у мові слів.

Нових значень в комп'ютерному жаргоні набули багато українських дієслів, наприклад: зависнути (припинити відповідати на команди); перекачати, злити (переписати інформацію) тачка (комп'ютер).

Камінь (процесор: виготовляється на основі кремнію, а відтак - камінь); огризок - комп'ютер фірми Макінтош (символом якої є яблуко).

Аналіз мовного матеріалу показує, що лексико-семантичний спосіб словотворення у комп'ютерній лексиці є найбільш поширеним і часто зустрічається поряд з іншими (зокрема, афіксальним: злити, вбити).

Варто також підкреслити, що однією з властивостей жаргонної лексики є переосмислення загально-вживаних слів і створення на їх основі лексичних одиниць із подвійним змістом, які співвідносяться із далекими за значенням словами, -- широко виявляється і в комп'ютерному жаргоні: квакати -- грати в комп'ютерну гру Quake. Тут англійське quake (землетрус) та українське квакати - різні за значенням слова, але звучать майже однаково, що можна кваліфікувати як міжмовну омонімію.

Морфолого-синтаксичний спосіб

Маздай - операційна система Windows чи будь-яка інша погана річ (від англ. must die - повинно померти); англійська дієслівна конструкція переходить в український іменник.

Комплектуючі - деталі, з яких складається комп'ютер; активний дієприкметник переходить в іменник.

Лексико-синтаксичний спосіб

Юзнет (Usenet) - загальна мережа, всесвітня загальна мережа телеконференцій; нове слово утворюється в результаті зрощення слів словосполучення (use - використовувати, the net - мережу).

Український комп'ютерний сленг через свою молодість не досить усталений, і тому більшість слів у ньому має багато варіантів вимови і написання: вегеа, веґеа, вежеа, вагон -- відеоадаптер VGA; глючити, глюкати -- працювати з помилками; дурдос, дирдос -- операційна система DR-DOS. Зазвичай вимова слова відповідає або англійському прочитанню або його українській транслітерації. У будь-якому випадку вимова стилізована під розмовну українську. 

2.2 Особливості комп'ютерної термінології

Комп'ютерна термінологія англійської мови має специфічні особливості. Одна з них - притаманність деяким комп'ютерним термінам “образності”. [Носенко И.А., 1974: 125]. Хоча в цілому науково-технічні тексти характеризуються відсутністю емоційності та образності, деякі комп'ютерні терміни мають яскраво виражений відтінок конкретної образності англійської мови, наприклад, термін mouse, що позначає пристрій для регуляції пересування курсору, зовні дійсно нагадує мишу, а назва програми Windows базується на схожості принципу надання інформації у вигляді вікон на дисплеї комп'ютера.

Даючи характеристику комп'ютерної терміносистеми, не можна не сказати про динаміку її розвитку, інтенсивність її збагачення новими лексичними одиницями. Бурний розвиток комп'ютерної техніки спричинив активізацію номінативних процесів, у результаті яких утворилася і продовжує утворюватися велика кількість лексичних одиниць термінологічного характеру.

Особливістю комп'ютерних термінів є те, що вони, на відміну від інших технічних термінів, у результаті глибокого проникнення комп'ютерної техніки у всі сфери життя суспільства, поступово втрачають вузькоспеціальний характер функціонування та стають здобутком загальнолітературної мови.

Таким чином, у другій половині ХХ століття інформаційна революція спричинила формування та бурний розвиток комп'ютерної терміносистеми. У 80-90-ті роки вона збагатилася великою кількістю лексичних інновацій, які, на думку лінгвістів, складають 10% від кількості усіх неологізмів, створених за цей час [Зацний Ю.А., 1998: 371]. Основними вимогами до перекладу термінів є повне збереження семантичного наповнення одиниці перекладу. Переклад характеризується як процес вторинної номінації і терміни, що були перекладені, займають чинне місці в термінологічній структурі української мови і навіть отримують статус загальновживаної лексики.

Науково-технічні тексти характеризуються особливим стилем, який відрізняє їх від інших типів текстів. При перекладі таких текстів ця особливість створює додаткові труднощі та проблеми. Серед лексичних труднощів науково-технічного перекладу В.І.Карабан виокремлює "багатозначність слів (термінів) та вибір адекватного словникового відповідника або варіанту перекладу слова (терміна), особливості вживання загальнонародних слів в науково-технічних текстах, правильне застосування того чи іншого способу перекладу лексики. Визначення межі припустимості перекладацьких лексичних трансформацій, переклад термінів-неологізмів, абревіатур, такі "фальшиві друзі" перекладача, як псевдоінтернаціоналізми. лексикалізовані форми множини іменників та терміни-омоніми, етноспецифічна лексика і етнонаціональна варіантність термінів, іншомовні слова і терміни в англійських науково-технічних текстах, різного роду власні імена і назви (фірм, установ і організацій) тощо" [Карабан В.І., 1999: 12]. До граматичних відмінностей автор відносить особливості граматичної будови мови, форми і традиції письмового наукового мовлення. "Так, в англійських фахових текстах значно частіше, ніж в українських, вживаються форми пасивного стану та неособові форми дієслова, дієприкметникові звороти й специфічні синтаксичні конструкції, особові займенники першої особи однини та одночленні інфінітивні й номінативні речення тощо" [Карабан В.І., 1999: 14].

Основна складність перекладу науково-технічних текстів, а саме переклад термінів, полягає у розкритті та передачі засобами української мови іншомовних реалій. Було би невірним говорити про переклад термінів як таких. Обов'язковою умовою повноцінного перекладу будь-якого спеціального тексту, особливо науково-технічного, - повне розуміння його перекладачем. Механічне заучування термінів, без проникнення у їх сутність, без знання самих явищ, процесів та механізмів, про які йдеться в оригіналі, може призвести до грубих помилок у перекладі. Перекладач повинен детально вивчити ту область науки і техніки, в якій він працює. Тільки тоді він зможе сміливо користуватися відповідними термінологічними словниками. Однак, у спеціальному тексті нерідко буває елемент новизни, який є особливо цікавим для читача, але пов'язаний із вживанням нових термінів, ще не зафіксованих у словниках. Зрозуміло, що такі випадки можуть створювати серйозні проблеми для перекладача. Основна умова подолання цих труднощів полягає у детальному аналізі описуваного явища і передачі його термінами, що вже є усталеними в науці. Актуальні наукові проблеми, найновіші технічні винаходи і відкриття висвітлюються у друкованих виданнях і перш за все - у періодичних виданнях, до яких і повинен звертатися перекладач. Велику допомогу може надати тут консультація фахівця в даній галузі. Спочатку необхідно точно встановити, у чому полягає описувана в іноземномовному перекладі проблема і в чому полягають проблеми її викладу в перекладі. Як уже вказувалося, проблема може полягати в описі нових процесів або найновішої апаратури. Перекладач повинен уважно співставити усі випадки вживання нових термінів або місць, які важко передаються засобами української мови, щоб із загального змісту тексту скласти собі чітке уявлення про описувану проблему.

Будь-який науковий текст характеризується певною повторюваністю термінів. Тому для правильної передачі значення незнайомого і відсутнього у словниках терміна або термінологічного сполучення дуже важливо врахувати і співставити всі випадки його вживання в даному тексті і лише після цього спробувати вияснити значення терміну шляхом ознайомлення із спеціальною літературою з даного питання. Велику допомогу перекладачеві може надати уже існуюча перекладна література з даного питання, особливо якщо є можливість порівняти оригінал і переклад.

Таким чином, було визначено, що основними шляхами перекладу термінів є транслітерація/транскрипція, калькування, експлікація та переклад на основі аналогії [Єнікєєва Є.М., 1999: 55].

Транслітерація і транскрипція при перекладі комп'ютерних термінів рідко бувають у чистому вигляді, частіше використовується транскрипція із збереженням елементів транслітерації (напр., hacker (хакер), interface (інтерфейс), computer (комп'ютер)). Серед прикладів чистої транскрипції можна навести терміни cache (кеш), slash (слеш), BASIC (Бейсік). Приклади транслітерації більш чисельні: port (порт), adapter (адаптер), assembler (асемблер), cursor (курсор), supervisor (супервізор). Транслітерація і транскрипція є надзвичайно продуктивними засобами перекладу і збагачують прошарок не тільки стандартної лексики, а й жаргонної, напр., upgrade (апгрейд), user (юзер), shareware (шаровари - ресурс, доступний для сумісного використання). Якщо транслітерація/транскрипція використовується в основному при перекладі окремих слів-термінів, то переклад термінологічних словосполучень здійснюється більше засобами калькування та експлікації.

Калькування - це засіб перекладу лексичної одиниці оригіналу шляхом заміни її складових частин (морфем або слів) їх лексичними відповідностями у мові перекладу [Комиссаров В.Н., 1990: 173]. Калькування використовувалось при перекладі таких термінологічних словосполучень, наприклад, як: process-handling procedure (процедура управління процесом); peer view instances (рівноправні екземпляри видимого елемента); disk storage (дискова пам'ять); current drive (поточний дисковод); image recognition (розпізнання зображення). Калькування є виправданим при перекладі термінологічних словосполучень тоді, коли складові елементи цих словосполучень вже посіли певне місце у термінологічній системі мови перекладу і є доступними для розуміння спеціалістів. У випадку, коли словосполучення складається з термінів, які ще не ввійшли у вживання в певній галузі науки чи техніки на мові перекладу і потребують свого тлумачення, використовується експлікація.

Експлікація (описовий переклад) - це лексико-граматична трансформація, при якій лексична одиниця мови-оригіналу замінюється словосполученням, яке дає пояснення або визначення даної одиниці [Комиссаров В.Н., 1990: 185]. Експлікація є надзвичайно продуктивним засобом перекладу комп'ютерних термінів, оскільки бурхливий розвиток сфери інформаційних технологій не дозволяє багатьом термінам своєчасно знайти свої еквіваленти й закріпитися у мові перекладу. За допомогою експлікації перекладаються багатокомпонентні термінологічні словосполучення, як, наприклад: native mode - режим роботи у власній системі команд; processor-specific code - програма, прив'язана до певного процесора; non-mouse program - програма, яка не підтримує роботу з мишкою; business application - програма комерційних розрахунків; nucleus - ядро операційної системи.

Продуктивність експлікації при перекладі на українську мову також пояснюється розбіжностями у засобах творення слів та словосполучень. В англійській мові, аналітичній за своєю структурою, переважають багатокомпонентні безприйменникові словосполучення, що не є притаманним українській мові і створює певні труднощі в процесі перекладу. Труднощі при перекладі багатокомпонентних словосполучень часто усуваються за допомогою калькування зі зміною послідовністі компонентів словосполучення. Пор.: CSMA/CA (Carrier Sense Multiple Access/collision Avoidance)- колективний доступ з контролем несущчої і вилученням конфліктів; BIOS (Basic Input/Output System) - базова система вводу-виводу; DMA (Direct Memory Access) - прямий доступ до пам'яті.

Перевагою калькування перед експлікацією є те, що експлікація багатослівна, а у випадку калькування кожному елементу словосполучення на мові оригіналу відповідає один елемент словосполучення мовою перекладу, отже, реалізується принцип економії мовних засобів. Іноді експлікація діє сумісно з калькуванням, як, наприклад: MS-DOS (MicroSoft Disk Operating System) - дискова операційна система фірми Microsoft; EISA (Extended Industry Standard Architecture) - розширений промисловий стандарт (шинної) архітектури. Лексичні одиниці української мови, так само, як і англійської, розвивають нові значення для позначення нових понять і об'єктів. Прикладами функціонування лексичних одиниць у новому лексико-синтаксичному варіанті є такі терміни, як мультиплікація «оживлення», меню «список команд», програма «комп'ютерна». Більшість з цих новотворів пройшла синхронний шлях разом з англійськими термінами у процесі розвинення нового значення, тому точніше було б вважати, що було запозичене нове значення, а не лексична одиниця.

Таким чином, термінологічна система галузі інформаційних технологій має динамічний характер, про що свідчить виникнення нових лексичних утворень для позначення інноваційних розробок у цій галузі.

Інтенсивний розвиток науки і техніки разом із глобалізаційними процесами у сучасному суспільстві приводять до збагачення термінологічної системи української мови словами і словосполученнями, пов'язаними зі сферою інформаційних технологій. На жаль, процеси створення спеціальних лексикографічних джерел також мають повільний характер і сучасним перекладачам і професіоналам з інформаційних технологій бракує спеціальних словників.

Номінативні процеси у галузі інформаційних технологій функціонують у мовах всіх технічно розвинених країн світу. Запозичення нових термінів є проявом інтегративних процесів, що відбуваються у межах науки, техніки та економіки різних країн, і основою світової глобалізації.

У текстах комп'ютерної тематики часто зустрічаються скорочення, абревіатури, утворення яких є наслідком прагнення до скороченості і чіткості. Серед скорочень, що є одиницями комп'ютерної терміносистеми, можна назвати, наприклад, абревіатури PC < personal computer (мікроЕОМ, персональний комп'ютер), VR < virtual reality (світ, штучно створений за допомогою комп'ютерної техніки) СLS < Clear Screen (клавіша, що виконує наказ “очистити екран”); акроніми TELEX < teletypewriter exchange (телекс), DIVOL < digital-to-voice translator (переклад цифрового коду на мовлення); скорочення, що являють собою перші склади слів: DEL < delete (клавіша, що призначається для ліквідації знака), INS < insert (клавіша для вставки символу), avail < availability (коефіцієнт готовності), therm < thermistor (терморезистор); скорочення, що являють собою “стислі” утворення, наприклад, , comptr < comptometer (комптометр), TPWR < typewriter (пристрій для друкування). Скорочення слова electronic до літери e зустрічається у термінах e-mail, e-cash, e-data, e-mall [Баранов С.М., 1991].

Термінологічні словосполучення часто використовуються у вигляді абревіатур/акронімів, більшість з яких є загальновживаними у галузі інформаційних технологій. Скорочення як засіб утворення слів залишається одним із найбільш продуктивних у сучасній англійській мові, що пояснюється тенденцією до збільшення темпу життя і до економії мовних засобів.

Наявність акронімів є однією з типологічних ознак, притаманних науково-технічному типу тексту. Акроніми є одним із видів економії мовних засобів і сприяють компресії інформації на лексичному рівні, що є функціонально виправданим у межах науково-технічних текстів. Напр.:

ROM - Read Only Memory.

RAM - Random Access Memory.

SIP - Single In-line Package.

SDLC - Synchronous Data Link Control.

TCP/IP- Transmission Control Protocol/Internet Protocol.

Серед термінів, що вживаються в комп'ютерному дискурсі, широко представлені такі абревіатури: PC - personal computer; IRC (Internet Relay Chat) - спілкування в реальному часі; WAN (Wide Area Network) - будь-яка мережа, що охоплює більш ніж один будинок; WWW (World Wide Web) - всесвітнє інформаційне середовище й ін. (див. Додатки) Найчастіше скорочуються назви установ, організацій, країн і т.д. Відмінна риса абревіації в комп'ютерних текстах - це скорочення не тільки термінів, але й часто вживаних у розмовному мовленні словосполучень і цілих речень. Наприклад: AAMOF = As A Matter Of Fact; GON = God Only Knows; TTYL = Talk To You Later; TYVM = Thank You Very Much; IMHO = In My Humble Opinion та ін.