Жаргонізми та сленг

Оскільки учасники комп'ютерного спілкування - це часто люди, знайомі з математикою, вони переносять вживання формул і різноманітних символів у комп'ютерний дискурс, що дозволяє його максимально стиснути. Наприклад: PMJI = Pardon My Jumping In, PGY = Post Graduate year, PGY-1, PGY-2 тощо.

Відомо, що спілкування в комп'ютерній мережі відбувається переважно в писемній формі, поряд із звичайними використовуються і незвичні форми посилення експресивності. Наприклад: U замість you (у прикладах BSU = Be Seeing You, SU = Seeing You); 2 замість too, to; B замість be; 4 замість for; 2B замість to be; B4 замість before.

Продуктивність скорочення як засобу утворення слів виявляється також у виникненні специфічних слів, які належать до жаргонної лексики спеціалістів з інформаційних технологій, таких, наприклад, як: arg (argument), tab (tabulation), comp (computer), etc. Тенденція до переходу таких слів з жаргонної до загальновживаної лексики є ще однією ілюстрацією глобалізаційних процесів, які охоплюють усі прошарки суспільства. Прикладами комплексної дії двох засобів словотворення є такі лексичні одиниці:

dirname (directory name) - скорочення + композиція;

netiquette (network etiquette) - скорочення + композиція;

backtab (back tabulation) - скорочення + композиція.

Деякі новоутворення шляхом скорочення не використовуються в усному мовленні, але можуть бути представлені на екрані комп'ютера. Ці лексичні одиниці також можна характеризувати як ІТ терміни, оскільки вони вживаються в межах однієї галузі і представляють специфічні поняття.

Напр.: edt (editor) - програма - редактор;

Edlin (Edit lines) - строковий редактор;

err (error) - помилка;

EXT (End of Text) - кінець тексту;

ext (extension) - розширення.

Інтенсивність роботи з комп'ютером спричинила виникнення безлічі абревіатур, покликаних скоротити число натисків на клавіші. Поряд з короткими DNS, asap, LOL чи ftp широкого розповсюдження набули рекордно довгі типу WYSIWYG. Репертуар гумору ширшав відповідно до репертуару нових вербальних формул (Plug and Pray замість Plug and Play). Виникли послуги з добору адекватного найменування товару, що його «викидають на ринок». Вдалий приклад такого найменування - PENTIUM: у ньому чуються і міць, і антична класичність (-um), і, врешті, множинність (грецьке penta - п'ять).

Творення даних лексичних одиниць відбувається в основному засобами скорочення, іноді скорочення діє разом із композицією. Сфера функціонування цих термінологічних новоутворень поширюється не тільки на комп'ютерне програмне забезпечення, але й на спеціальні тексти.

Як випливає зі сказаного, найпоширенішими способами словотворення у комп'ютерній лексиці є лексико-семантичний, безафіксний, а також афіксальний. При цьому лексико-семантичний може поєднуватися з іншими відомими способами. Побіжний аналіз частотності їх використання підтверджує той факт, що комп'ютерна лексика створюється і розвивається за законами української мови, з характерними для цієї лексики тенденціями до скорочення, застосування мовної гри та засобів мовної експресії.

Висновки

жаргонізм комп'ютерна термінологія сленг

Розвиток мови - об'єктивний процес, у якому основну роль відіграє молоде покоління як найбільш гнучкий шар населення. Найяскравіше це явище проявляється на зламі епох, у періоди воєн та революцій, а також стрімких соціальних процесів. При цьому основним джерелом поповнення словникового запасу мови слугує неформальне мовлення. Спираючись на цю тезу, ми виконали дане дослідження, що дозволило нам зробити такі висновки.

1. Процес аналізу неформального мовлення взагалі і мови комп'ютерників зокрема ускладнюється різноманітністю й неоднозначністю термінології (професіоналізми, арго, жаргон, сленг, соціолект).

2. Комп'ютерний жаргон у своєму функціонуванні й особливо словотворі підкоряється законам української мови. Зокрема, найпоширенішими способами словотворення у комп'ютерній лексиці є афіксальний, безафіксний, а також лексико-семантичний. При цьому лексико-семантичний може поєднуватися з іншими відомими способами.

3. Для комп'ютерної лексики характерне застосування мовної гри та засобів мовної експресії. Основна тенденція у формуванні комп'ютерного сленгу- максимальне скорочення способів передачі інформації.

Провівши дане дослідження можна сказати що комп'ютерна термінологія та жаргон є досить росповсюдженим явищем в українськкй мові.І це явище бере свій початок з самого зародження комп'ютерних технологій в Україні та світі.Комп'ютерними термінами та жаргонами користуються зокрема ті люди, які безпосередньо пов'язані з комп'ютером - програмісти,бухгалтери, хаккери, геймери.В основному цей прошарок суспільства і є середовищем започаткування нової для української мови лексики. Перспективи вивчення комп'ютерної лексики ми бачимо в освітленні міжкультурних особливостей використання англійської мови як засобу міжнародного спілкування у віртуальному просторі. 

Список використаної літератури

1. Г. О. Винокур: «Говорящий и слушающий». Вариант речевого поведения. - М., 2005 -172 с.

2. А. А. Реформатский: Введение в языкознание. Учебное пособие для пер-х институтов. 1960. - 431 с.

3. О. С. Ахманова Очерки по общей и русской лексикологи. -- М., 1957. - 157 с.

4. В. П. Даниленко: Семантическая структура специального слова и ее лексикографическое описание. - Свердловск, 1991. -155 с.

5. И. З. Котелова: Значение слова и его сочетаемость. Л. «Наука» 1975. - 164 с.

6. С. В. Гринев: Практическая стилистика английского языка. Л., 1987. - 184 с.

7. Короткий тлумачний словник української мови. / За ред. Д.Гринчишина. - К., 1999

8. Ж. Марузо: Словарь лингвистических терминов. - М., 1960

9. М. І. Мостовий: Лексикологія англійської мови. Підручник для студентів ін-тів і фак. іноземної мови. - Харків: «Основа». 1993. - 255 с.

10. В. І. Карабан: Переклад англійської наукової і технічної літератури: Учбовий посібник. - Вінниця. Видавництво «Нова Книга», 2001.-303 с.

11. А. Я. Коваленко: Загальний курс науково-технічного перекладу: Учбовий посібник. 2001. - 290 с.

12. И. В. Арнольд: Основы научных исследований в лингвистике: Учебное пособие. - М. Высш. школа, 1991.-140 с.

13. Д. С. Лотте: Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов. - М. «Наука», 1981. - 149 с.

14. А. С. Герд: Язык науки и техники как объект лингвистического изучения //Филологические науки. -- 1986. - № 2. - С. 48-56.

15. М. Н. Володина: Когнитивно-информационная природа термина и терминологическая номинация: Афтореф. дис. д-ра филол. наук. - М., 1998.

16. С. Л. Мишланова: Терминоведение XXI века: история, направлення, перспективы //Филологические науки. - 2003. - № 2. - С. 94-101.

17. В. Н. Прохорова: Семантика термина // Вестн. МГУ. Серия 9. Филология. -- 1981. - № 3. - С. 23-32.

18. А. В. Суперанская, Н. В. Подольская, Н. В. Васильєва. Общая терминология: Вопросы теории. - М., 1989.

19. Т. Л. Канделаки: Значение терминов и системы значений научно-технических терминологий // Проблемы языка науки и техники. - М., 1970. - С. 12-92.

20. В. Г. Гак: Об относительности лексикологических категорий в лексикографии //Проблемы учебной лексикографии и обучения лексики. - М., 1987. - С. 21.

21. С. Д. Кацнельсон: Содержание слова, значение и обозначение. - М., 1987. - С. 170.

22. Науково-технічний переклад: Конспект лекцій і дидактичний матеріал для студентів лінгвістичних спеціальностей / Черкаський держ. технологічний ун-т / Людмила Олександрівна Андрієнко (уклад.). - Черкаси: ЧДТУ, 2002. - 91 с.

23. Р. А. Будагов: Введение в науку о языке. - М., 1965.

Размещено на Allbest.ru