Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Мова зароджувалася разом з людьми. Як і ми, вона пройшла стадії народження, дорослішання, революцій і потрясінь. У кожної мови, діалекту або говору своя історія, як і у людей. Її можна прослідити, вивчаючи зміни написання, звучання і/або сенсу слова під впливом тих або інших умов. Ступінь розвиненості мови відповідає рівню розвиненості його носія. Сюди відносяться всі сфери суспільно-культурного життя: від матеріальних до духовних. Однак підвищення цього рівня неможливо в умовах ізольованості тієї або іншої суспільної групи від інших: навіщо кожній нації винаходити велосипед або олівець, коли на їх основі можна зайнятися мотоциклами і друкарськими машинками? Тут виникає необхідність перекладу.

Видатними вченими перекладу, що зробили значний внесок до розвитку науки, вважаються Г.Д. Томахін, Л.С. Бархударов, В.Н. Коміссаров, В.Н. Крупнов та ін. Як і раніше, зараз виділяють три типи перекладу: вільний, послівний і еквівалентний або адекватний.

Сьогодні існує безліч визначень поняття перекладу, наприклад, «переклад - це передача інформації, що міститься в даному творі мови, засобами іншої мови [35, с. 316-317]», «перекладом називається процес перетворення мовного твору на одній мові в мовний твір на іншій мові зі збереженням незмінного плану змісту, тобто значення» [3, с. 6] і ін.

За Л.С. Бархударовим [3, c. 11] суть перекладу полягає в тому, щоб передати текст мови-джерела на текст мови-перекладу з як можна більшою еквівалентністю. З іншого боку, А.В. Федоровим [30, c. 132] еквівалентність розглянута як наявність однакового значення окремо узятих одиниць, що буде неможливо для мови-перекладу. Тому з'являється таке поняття, як адекватність (повноцінність) перекладу. Якщо перефразовувати слова А.А. Смирнова, приведені в Літературній Енциклопедії, то адекватним називається переклад, в якому передані всі продумані і несвідомі наміри автора з дотриманням у міру можливості всіх вживаних ним ресурсів образності, колориту, ритму і тому подібне. Останні повинні розглядатися, проте, не як самоціль, а тільки як засіб для досягнення загального ефекту. Поза сумнівом те, що при цьому доводиться чимось жертвувати, обираючи менш суттєві елементи тексту. Іншими словами, майстерність перекладу припускає уміння не тільки зберігати, але і жертвувати чим-небудь - саме заради більшої відповідності оригіналу. Необхідність жертвувати тим або іншим окремим елементом може бути викликана мовними умовами. Наприклад, відсутністю слова або обороту, фразеологізму, відповідного слову або словосполуці оригіналу як за сенсом, так і за стилістичним забарвленням, розбіжністю в смислових стосунках і тому подібне. Отже доцільнішим уявляється наступне визначення повноцінності (адекватності) перекладу:

Повноцінність перекладу означає вичерпну передачу смислового змісту оригіналу і повноцінну функціонально-стилістичну відповідність йому.

Повноцінність перекладу полягає в передачі специфічного для оригіналу співвідношення змісту і форми шляхом відтворення особливостей останньої (якщо це можливо за мовними умовами) або створення функціональних відповідностей цим особливостям. Це припускає використання таких мовних засобів, які, часто і не збігаючись по своєму формальному характеру з елементами оригіналу, виконували б аналогічну смислову і художню функцію в системі цілого. Для поняття повноцінності особливо суттєвою є передача того співвідношення, в якому частина, окремий елемент або частина тексту знаходиться відносно до цілого.

Повноцінний переклад передбачує певну рівновагу між цілим і окремим і, зокрема, між передачею загального характеру твору і ступенем наближення до оригіналу в передачі його окремої частини: адже ті або інші зміни нерівноцінні один одному за своїм значенням в системі цілого; коротше кажучи - одні важливіші за інших, і ступінь наближення до оригіналу і відхилення від нього в тому або іншому місці неминуче співвідноситься з роллю цього місця. Це означає, що повноцінність може не вимагати однакового ступеня словесного наближення до оригіналу на протязі всього перекладу.

Для перекладача важливо враховувати деякі чинники при виборі остаточного варіанту перекладу. Не можна сказати, що є лише один, єдиний, точний варіант. Їх може бути декілька, і всі вони можуть бути вірними, оскільки переклад - це також і творчий процес, де перекладач привносить своє забарвлення з урахуванням свого індивідуального стилю.

При перекладі зазвичай доводиться вирішувати дві основні задачі:

1) правильно зрозуміти зміст тексту на мові оригіналу;

2) повно і точно передати цей зміст засобами мови перекладу.

При зіставленні мовних систем різних країн стає очевидною наявність схожих і різних мовних аспектів. Щоб успішно виступати в ролі перекладача, необхідно знати не тільки мову-джерело і мову-перекладу, але і сам предмет мови. Так, відомий голландський мовознавець Е.М. Уленбек [33, c. 35] пише: «...Знання мови-джерела і мови - перекладу недостатньо. Перекладачеві також необхідно знати культуру народів, які говорять на даних мовах».

Загалом всі типи відповідностей між одиницями декількох мов можна звести до трьох головних:

1) повна відповідність;

2) часткова відповідність;

3) відсутність відповідності.

Повна відповідність. Випадки повного збігу лексичних одиниць різних мов у всьому об'ємі їх значення відносно рідкісні. Такі постійні, рівноцінні відповідності називаються еквівалентами. Як правило, це слова однозначні, тобто що мають в обох мовах тільки одне лексичне значення; число їх у порівнянні із загальною масою слів у мові відносно невелике.

Повні відповідності або еквіваленти не є особливою трудністю під час перекладу, їх передача часто не залежить від контексту.

Часткова відповідність. Часткова відповідність значень слів є найбільш поширеним випадком при зіставленні слів двох мов. Такі слова переводяться за допомогою варіантних відповідностей, а основне завдання полягає у відшуканні і виборі такої відповідності, яка найточніше передає при перекладі значення слова в даному контексті. Завдання вибору одного з варіантів перекладу є часто вельми складним, при цьому, перш за все, необхідно правильно враховувати роль контексту.

Відсутність відповідності. При повній відсутності відповідності тій або іншій лексичній одиниці однієї мови в словарному складі іншої мови прийнято говорити про безеквівалентну лексику. Повна неможливість знайти яку б то не було відповідність слову оригіналу, явище безеквівалентності, в чистому вигляді зустрічається відносно рідко. Вона виникає, головним чином, тоді, коли слово оригіналу позначає виключно місцеве явище, якому немає відповідності в побуті і в поняттях іншого народу. Безеквівалентна лексика присутня, головним чином, серед неологізмів, серед слів, що називають специфічні поняття і національні реалії, і серед маловідомих імен і назв, для яких доводиться створювати оказіональні відповідності в процесі перекладу.

До безеквівалентної лексики переважно відносяться наступні групи слів:

1) імена власні, географічні найменування, назви установ, організацій, газет, пароплавів і ін., що не мають постійних відповідностей в лексиконі іншої мови: Раубічи, ВАТ «Мінськводстрой»; такі прізвища, як Guerin, Thorne, назви населених пунктів Quogue, Scituate і так далі;

2) реалії, тобто слова, що позначають предмети, поняття і ситуації, що не існують в практичному досвіді людей, які говорять іншою мовою. Сюди відносяться слова, котрі позначають різного роду предмети матеріальної і духовної культури, властиві тільки даному народу. Наприклад, кватирка - kvartirka, small opening window pane; розсольник - rozsolnik, частушка - chastooshka, purist - пурист, прихильник очищення літературної мови, limerick - лімерик, жартівливий вірш з п'яти рядків, де дві перші римуються з останньою;

3) слова, яким з будь-яких причин немає відповідностей в лексичному складі іншої мови. Наприклад, paramedic означає «медик парашутно-десантних військ», доба - twenty-four hours (вони працювали добу безперервно - they were working days and nights), в англійській мові відсутні словарні відповідності українським іменникам «іменинник», «окріп».

Важливість вивчення іноземних мов важко переоцінити, якщо взяти до уваги той факт, що будь-які державні відносини на світовій арені у сучасному світі не можуть існувати без цього знання. До того ж, наприклад, англійська - пануюча мова у галузі науки і техніки, і саме вона є мовою міжкультурного спілкування, але тут необхідно враховувати факт саморідності мови, її особливості, які важко зрозуміти іншим націям без детального вивчення їх або без спеціалістів - лінгвістів. Тому загостримо увагу на перекладі реалій. Актуальність цієї теми полягає у тому, що питання про переклад реалій, незважаючи на наявні спеціалізовані літературні видання, залишається відкритим через поширення значення міжкультурного спілкування у всіх сферах суспільного життя, а також завдяки постійному розвитку мов.

Об'єктом дослідження є труднощі при перекладі науково-публіцистичних текстів. Предмет дослідження - реалії, які у свою чергу відносяться безеквівалентної лексики.

Мета: дослідження вживання реалій в якості лінгвістичних одиниць; визначення важливості розуміння реалії змісту поняття “реалія”, структуру та типи реалій; способи перекладу на українську мову. Аналіз за допомогою приведеного тексту, як часто вживаються реалії та які засоби при перекладі вживаються найчастіше.

Задачі: встановити наявність різних типів реалій у поданому тексті; підтвердити необхідність їх розуміння та використання найбільш коректного методу їх перекладу на українську мову. Для вирішення поставлених задач в роботі представлена класифікація реалій за різними ознаками, а також основні способи їх передачі на язик перекладу.

I. Реалії та засоби їх перекладу

Переклад реалій - частина великої і важливої проблеми передачі національної і історичної своєрідності, яка сходить до самого зародження теорії перекладу як самостійної дисципліни.

Про реалії, як про показники колориту, конкретні, зримі елементи національної своєрідності, заговорили лише на початку 50-х років. У Л.Н. Собольова вже в 1952 р. є не тільки використання терміну «реалія» в його сучасному розумінні, але і досить витриману дефініція. Про реалії пише також Г.В. Чернов, який, однак, користується переважно назвою «безеквівалентна лексика», посилаючись на кандидатську дисертацію Г.В. Шаткова і роботи М.П. Алексєєва, А.Ст. Федорова, Я.І. Рецкера і І. Келлера.

1.1 Визначення поняття

Реалія як явище відноситься до безеквівалентної лексики і «позначає різноманітні чинники, що вивчаються зовнішньою лінгвістикою, такі як державний устрій даної країни, історія і культура даного народу, мовні контакти носіїв даної мови і тому подібне з погляду їх відображення в даній мові» [35, c. 318]. Само слово “реалія” - латинський прикметник середнього роду множини (realis, -і, мн. Realia - речовий, дійсний), що перетворився в українській мові в іменник жіночого роду. Їм позначають (головним чином у філологічних текстах), по-перше, предмети матеріальної культури, які служать основою для номінативного значення слова, і, по-друге, абстрактну суть, пов'язану з духовними цінностями і звичаями народу, суспільно-політичним устроєм і культурно-соціальними традиціями країни, тобто всі реальні факти, що стосуються побуту, культури, історії країни тієї мови, що вивчається.

У плані змісту відмінною в порівнянні з іншими словами рисою реалії є характер її предметного змісту, тобто тісний зв'язок референта - предмету, що позначається реалією, поняття, явища - з народом (країною), плем'ям або, рідше, з іншою соціальною спільністю, з одного боку, і історичним відрізком часу, з іншого; звідси відповідний національний (місцевий) і/або історичний колорит.

У плані виразу питання про відмінності між реаліями і не реаліями, про їх розмежування, пов'язане з наступними міркуваннями. По-перше, далеко не всі поняття, явища, стосунки, пов'язані з даним народом або даною епохою, можна виразити за допомогою одних лише реалій. По-друге, ми скрізь говоримо про реалії-слова, але реаліями можуть бути і одиниці фразеологізмів.

Граматична форма реалій пов'язана у першу чергу з визначенням її належності до певної частини мови, до різних граматичних категорій, та, звісно, з можливістю формотворення. Спостереження показують, що як частина мови реалія у більшості випадків - іменник. Це обумовлено предметним вмістом реалій, як особливого класу лексики. Не існує непохідних реалій, а реалію - службове слово навіть уявити важко. Що стосується похідних реалій, то сюди належить прикметники, які зберігають колорит реалії, від якої вони походять.

1.2 Розбіжності між реаліями

Отже, при зіставленні мов і культур можна виділити розбіжності позначаючих (інореаліі) і тих, що позначають (іноформи). Розбіжності позначаючих спостерігаються в наступних випадках:

1) реалія властива лише одному мовному колективу, а в іншому вона відсутня (Am. drug store; Yellow Pages);

2) реалія присутня в обох мовних колективах, але в одному з них вона не наголошується спеціально (Am. clover leaf - автошляхова розв'язка у вигляді конюшинового листа);

3) у різних суспільствах схожі функції здійснюються різними реаліями (функціональна подібність різних реалій): Am hot dog - пиріжок; Am. soda fountain - русск. кафе-мороженое;

4) схожі реалії функціонально різні. Так, cuckoo's call 'кукання зозулі' у народних віруваннях американців передбачає, скільки років залишилося дівчині до весілля, у росіян - скільки років залишилося жити.

1.3 Обмеження реалій

Реалії можуть бути обмежені рамками навіть окремого колективу або установи. Особливо багатий такими реаліями студентський і військовий жаргон. Деякі з цих жаргонізмів переходять в розряд локализмів або професіоналізмів. Реаліям властивий і часовий колорит. Як мовне явище, найтісніше пов'язане з культурою, ці лексичні одиниці швидко реагують на всі зміни в розвитку суспільства; серед них завжди можна виділити реалії-неологізми, історизми, архаїзми. Серед мовних реалій виділяють історизми - слова, що позначають мертві реалії, і неологізми - слова, що позначають реалії, які виникли в даний період.

1.4 Типи реалій

1.4.1 Ономастичні реалії

1) географічні назви (топоніми), особливо які мають культурно-історичні асоціації (Курськ, Ватерлоо);

2) антропоніми - імена історичних осіб, громадських діячів, вчених, письменників, діячів мистецтва, популярних спортсменів, персонажів художньої літератури і фольклору;

3) назви творів літератури і мистецтва; історичні факти і події в житті країни; назви державних і суспільних установ і багато інших.

1.4.2 Реалії, що позначаються апелятивною лексикою

1) географічні терміни, що позначають особливості природно-географічного середовища, флори і фауни;

2) деякі слова (зокрема загальновідомі терміни), що відносяться до державного устрою, суспільно-політичного життя країни, юриспруденції, військової справи, мистецтва, системи освіти, виробництва і виробничих стосунків, побуту, звичаїв і традицій, та інші.

Назви особистостей (антропоніми) займають одне з найбільш значних місць у фонових знаннях носіїв мови і культури. Наприклад, американському читачеві добре відомі імена історичних діячів (іноді малозначних, але чимось примітних) і пов'язані з ними конотації.

1.4.3 Реалії афористичного рівня

До реалій відносяться також цитати, крилаті слова і вирази (реалії афористичного рівня). Реаліями вважаються слова - носії знань, промовців тільки у вигляді фонових в масовій буденній свідомості носіїв мови, тому до реалій не можна відносити всякі енциклопедичні знання. Майже в кожному художньому творі можна зустріти вислови (наприклад, державних діячів) і цитати, запозичені з інших творів. Розуміння значення самої цитати не представляє особливої трудності, але її сенс і сенс всього вислову не може зрозуміти, якщо невідомий контекст, з якого вона узята.

1.4.4 Розподіл за фоновою інформацією

Також розрізняють конотативні і денотативні реалії. Денотативні реалії - це лексичні одиниці, семантична структура яких цілком заповнена фоновою лексичною інформацією. Сюди належать реалії, що позначають предмети побуту, одежі, календарю, етнічних об'єктів Конотативні реалії - це лексичні одиниці, які, позначаючи звичайні поняття, виражають разом з тим смислові і емоційні «фонові відтінки».

Тут можна виділити:

а) слова, які використовуються як символи: вегетативні, анималістські символи, колірна символіка;

б) фольклорні, історичні і літературні, книжкові алюзії;

в) мовні алюзії. Вони зазвичай містять натяк на який-небудь фразеологізм, прислів'я, приказку, крилату фразу або ходячий вираз.

1.5 Труднощі при перекладі

Основних труднощів передачі реалій при перекладі дві:

1) відсутність у мові-перекладу відповідності (еквівалента, аналога) через відсутність у носіїв цієї мови об'єкту (референта), що позначається реалією, і

2) необхідність, разом з предметним значенням (семантикою) реалії, передавати і колорит (конотацію) - її національне і історичне забарвлення.

Справа значно ускладнюється ще необхідністю враховувати цілий ряд обставин, що заважають дати одну на всі випадки життя відповідь. Безумовно лише одне: рецептів тут, як і в перекладі взагалі, немає, і перекладач, враховуючи загальні теоретичні положення і спираючись на володіння мовами, на фонові знання, на свій досвід, чуття і картотеку, та, передусім, на «контекстуальні умови», у кожному окремому випадку вибирає найбільш відповідний, іноді єдино можливий шлях.

Окрім цього виникають ускладнення, пов'язані з омонімією різних мов. Необхідно дотримуватися обережності, перевіряючи неточні відповідності. Класичним прикладом обумовленого омонімією перекладацького ляпсусу є болгарський переклад фрази «в повітрі пахло бузком і пурхали метелики» - «във въздуха миришеше на сирене и пърхаха бабички». Такі абсурдні відповідності, як «запах бузку» - «запах бринзи» і «пурхаючі метелики» - «фиркаючі старенькі», тепер зустрічаються рідко, але вони зовсім не відійшли ще до анекдотів. То тут, то там натрапляєш на шкідливу стареньку, що міцно тримає фронт, навіть інший раз в непоганих перекладах...

З погляду перекладознавства приватну проблему омонімії реалій можна розглядати в декількох аспектах:

1. Омонімія а) як причина помилок в перекладі (омонімія і перекладач) і б) як привід для невірних, таких, що відводять убік від основного русла асоціацій (омонімія і читач перекладу).

2. Омонімія а) у рамках однієї мови (усередині-мовна), б) у рамках пари мов і в) у рамках декількох мов (міжмовна).

3. Омонімія а) між реаліями і б) між реаліями і рядовими словами.

4. Омонімія в рамках а) близькоспоріднених мов і б) різносистемних мов.

Одиниці міри, як реалії, відносяться до безеквівалентної лексики і, як було сказано, при перекладі або транскрибуються, або передаються тими чи іншими замінами.

Переклад найменувань грошових одиниць зазвичай розглядається в теоретичних роботах разом з перекладом реалій-мір, не дивлячись на те, а може бути, саме тому, що вони є як би антиподами: реалії-мір ми прагнемо переважно передавати з урахуванням їх смислового (або кількісного!) змісту, а реалії-гроші, навпаки, як правило, транскрибуємо.

Гарним прикладом може бути та ж рупія, яку багато хто вважає, характерна «риса» Індії. Виявилось, що є (або були) ще рупії: бангладешська, бірманська, індонезійська, кабульська (Афганістан), маврикійська, мальдівська, непальська, пакистанська, Персидської затоки (Катар, Оман і Оман договірний), сейшельська, Шрі-Ланки; що франк є (або був) основною валютою 30 країн (зокрема 12 країн КФА - зони фр. франка), долар - 31 країни, фунт - 33 країн і так далі. При такому становищі, якщо потрібно уточнити приналежність такої валютної одиниці, доводиться приводити її в поєднанні: «швейцарський франк», «американський долар» (офіційно «долар США»), «бахрейнський динар», «кубинське песо» і так далі.

Отже, реалії-гроші можуть бути 1) строго індивідуальними, пов'язаними у будь-якому випадку з однією певною країною, і бути дійсними реаліями - драхма (Греція), злотий (Польща), лек (Албанія), лея (Румунія), тугрик (Монголія) і т.д., або 2) що вимагають для уточнення своєї національної приналежності визначення типу вказаних вище.

Із самого початку ми говорили, що реалії-гроші, як правило, транскрибуються. Проте не слід приймати це в абсолютному сенсі і для будь-якого випадку.

По-перше, в більшості мов є традиційні для тих або інших грошових одиниць форми, що нерідко є швидше перекладом відповідної реалії. Яскравий приклад - англ., pound; от як він виглядає в декількох мовах: русявий: фунт (стерлінгів), болг. ліра або фунт стерлінг, фр. livre sterling або 1е sterling, исп. libra esterlina, чеш. libra sterlinku, німий. Pfund (Sterling); по суті pound - Pfund - фунт - livre - libra - переклад старої вагової міри.

Серед стилістично забарвлених одиниць намічаються дві групи: застарілі і навіть старовинні одиниці, такі як русявий. алтин, четвертний, катерник, веселкова, і що вживаються в сучасній мові - п'ятак, гривеник. Багато з другої групи, про яких вже йшла мова, позбулися вартісного значення і не уживаються в даний час як реалії; інші, порівняно недавно живі, вийшли з вживання.

Як при інших реаліях, і тут можливі інші прийоми перекладу - родовидовими відповідностями, шляхом опису і т.д., але загалом рідко вдається добитися дуже гарних результатів, чому і доводиться шукати компенсацій в інших місцях контексту.

1.6 Типи способів перекладу реалій

реалія науковий публіцистичний текст переклад

Всі існуючі можливості передачі реалій на іншу мову можна виразити наступним чином:

I. Транскрипція, транслітерація.

II. Переклад (заміни).

1. Неологізм:

а) калька;

б) напівкалька;

в) освоєння;

г) семантичний неологізм.

2. Приблизний переклад:

а) родовидова відповідність;

б) функціональний аналог;

в) опис, пояснення, тлумачення.

3. Контекстуальний переклад.

1.6.1 Транскрипція і транслітерація

Транскрипція реалії передбачує механічне перенесення реалії з мови-джерела в мову-перекладу графічними засобами останнього з максимальним наближенням до оригінальної фонетичної форми. Бажаність, застосування транскрипції обумовлена тим, що таким чином перекладач може дістати можливість відразу подолати обидві вказані вище труднощі, але при невдало зробленому виборі між транскрипцією і перекладом може і серйозно збентежити читача. Н-д: Upton Sinclair - Аптон Синклер.

Транслітерація передбачує механічне перенесення реалії з мови-джерела в мову-перекладу графічними засобами останнього але без наближення до фонетичної форми: Lincoln- Лінкольн

1.6.2 Переклад реалії

Переклад (або заміна, субституція) як прийом передачі її на мову-переклад застосовують зазвичай в тих випадках, коли транскрипція через ті або інші причини неможлива або небажана. Перш ніж говорити про ці причини (див. нижче «Транскрипція або переклад»), приведемо використовувані прийоми передачі реалії при перекладі.

Введення неологізму

Неологізм - мабуть, найбільш відповідний після транскрипції шлях збереження змісту і колориту реалії, що переводиться: шляхом створення нового слова (або словосполуки) іноді вдається добитися майже такого ж ефекту. Такими новими словами можуть бути, насамперед, калька і напівкалька.

а) Калька - «запозичення шляхом буквального перекладу (зазвичай по частинах) слова або обороту» - дозволяють перенести в ПМ реалію при максимально вірному збереженні семантичного змісту, але далеко не завжди без втрати колориту. Класичний приклад - скальковані з англ., (ам.) skyscraper - хмарочос (на відміну від «висотної будівлі»); завдяки цьому зіставленню відчувається «західний колорит» кальки.

б) Напівкалька - свого роду часткові запозичення, теж нові слова або (стійкі) словосполуки, але що «полягають частиною зі свого власного матеріалу, а частиною з матеріалу іншомовного слова» [28, с. 34]: Plymouth Rock - Плимутська скеля (штат Масачусетс).

в) Освоєнням зветься адаптація іншомовної реалії, тобто додання їй на основі іншомовного матеріалу викрив рідного слова: hit parade - хіт парад.

г) Семантичним неологізмом ми назвемо умовно нове слово або словосполуку, «складену» перекладачем і що дозволяє передати смисловий зміст реалії. Від кальки його відрізняє відсутність етимологічного зв'язку з оригінальним словом.

Потрібно сказати, що прийом перекладу реалій неологізмами найменш споживаний; причина достатньо очевидна: творцем мови є народ і дуже рідко - окремий автор.

Приблизний переклад

Приблизний переклад реалій застосовується, судячи по зібраному нами матеріалу, частіше, ніж будь-який інший прийом. Зазвичай цим шляхом вдається, хоча часто і не дуже точно, передати предметний зміст реалії, але колорит майже завжди втрачається, оскільки відбувається заміна очікуваного конотативного еквівалента (його, зрозуміло, бути не може) нейтральним по стилю, тобто словом або поєднанням із нульовою конотацією. Можливі декілька випадків.

а) Принцип родовидової заміни дозволяє передати (приблизно) зміст реалії одиницею з ширшим (дуже рідко - вужчим) значенням, підставляючи родове поняття замість видового. По суті, замінюючи вид родом, приватне загальним, перекладач удається до відомого в теорії перекладу прийому генералізації. Можна зустріти вірну заміну «боржомі» на «мінеральну воду».

б) Функціональним аналогом (мабуть, модифікований термін болгарського ученого А. Людськанова «функціональний еквівалент») А.Д. Швейцер [31, c.26] називає «елемент кінцевого висловлювання, що викликає схожу реакцію у читача мови-перекладу». Цей шлях перекладу реалій дозволяє, наприклад, одну гру, незнайому читачеві перекладу, замінити інший, знайомою. Він часто потрібен для передачі реалій-мір, щоб скласти у читача вірну уяву про предмет. Так, краще перекласти не «пара фунтів», а «небагато грошей».

в) Опис, пояснення, тлумачення як прийом приблизного перекладу зазвичай використовується в тих випадках, коли немає іншого шляху: поняття, яке неможливо передати транскрипцією, доводиться просто пояснювати. Наприклад, гра лапта. Її можна затранскрибувати і дати пояснення, а можна використати «гра у м'яч».

Узагальнюючи, потрібно відзначити, що приблизний переклад реалій, як підказує само назву, не є адекватним, передає не повністю зміст відповідної одиниці, а що стосується національного і/або історичного колориту, то про нього читач може здогадуватися, лише якщо майстер-перекладач зумів підказати це своїм вибором засобу виразу.

Контекстуальний переклад

Термін «контекстуальний переклад» зазвичай протиставляють «словарному перекладу», указуючи, таким чином, на відповідності, які слово може мати в контексті на відміну від приведених в словнику. В процесі перекладу слова зазвичай виділяються два етапи:

а) з'ясування значення слова в контексті;

б) передача цього значення засобами російської мови, тобто власне переклад.

Тут мова йде вже не про переклад ізольованого слова, а про переклад слова в тексті. На всіх стадіях перекладу слова в тексті вирішальне значення має аналіз контексту. Відомо, що більшість слів в мові багатозначна, і встановити, в якому саме зі всіх можливих значень слово спожите в даному випадку, можна тільки з контексту.

Прийнято розрізняти вузький контекст (словосполука або пропозиція) і широкий контекст (абзац, розділ, а іноді і весь твір в цілому). В більшості випадків значення слова достатнє точно розкривається вже з вузького контексту. Наприклад:

water glass - склянка для води

sun glasses - сонячні окуляри

magnifying glass - збільшувальне скло, лупа

field glass - польовий бінокль

opera glass - театральний бінокль

Зіставляючи ці значення з контекстом, без зусиль можна визначити, що означає слово glass в кожному випадку.

Значення реалій, тематично об'єднаних в максимальній смисловій одиниці мови - тексті, виражається засобами контексту. Виділяються три основні варіанти їх нормативного вживання, обмежених або стереотипним (стандартним), або пояснювальним, або ситуативним контекстом. У стереотипному контексті слова і словосполуки, що позначають реалії, уживаються без яких-небудь коментарів.

Модифікації

Також існують деякі методи перекладу, що засновані на лексико-граматичних модифікаціях.

1. Звуження використовується, коли слово мови-джерела має більш широке значення, ніж еквівалентне слово мови-перекладу (treat - лікувати)

2. Генералізація використовується, коли поняття мови-джерела має смислову градацію, а на мові-перекладі може бути виражено лише одним словом (arm, hand - рука).

3. Емфатичні і нейтралізуючі засоби використовуються, коли ми маємо справу з емоціональним забарвленням, або тоді, коли виділення того чи іншого слова не має великого значення для тексту.

Вибір способу перекладу залежить від декількох передумов:

1) від характеру тексту;

2) від значущості реалії в контексті;

3) від характеру самої реалії, її місця в лексичних системах мови-джерела і мови-перекладу;

4) від самих мов - їх словотворчих можливостей, літературної і мовної традиції;

5) від читачів перекладу (в порівнянні з читачем оригіналу).

Наприклад: «But at least her filibuster gave me a chance to decide on my next speech." - “Принаймні, її патякання дали мені можливість обміркувати, що сказати далі» У цьому контексті filibuster має значення не обструкціоніста в американському сенаті, а довгу промову домогосподарки, яка нахвалювала кімнати, які здавала у наймання.

Тому робота з реаліями вимагає творчого підходу і глибоких лінгвокраїнознавчих знань перекладача при передачі їх на інші мови.

II. Аналітична частина

Для перекладу та аналітичного розгляду обраний текст з загально-технічного напрямку «Nuclear Weapon Device» з фахового інтеренет-ресурсу nuclearweaponarchive.org/usa/weapon/Wpngall.html.

Даний текст належить до науково-популярного стилю мовлення. Характерними ознаками стилю є точність, лаконізм висловлювання, мінімальна наявність загальнонаукової і термінологічної лексики, оскільки він призначається для поширення наукових знань серед широких суспільних мас.

Наприклад:

A modern thermonuclear weapon weighing little more than a thousand kilograms (2,200 pounds) can produce an explosion comparable to the detonation of more than a billion kilograms (2.2 billion pounds) of conventional high explosive.

Сучасна ядерна зброя, вагою ненабагато менше за тисячу кілограмів (2200 фунтів), може вибухнути так, як мільярд кілограмів (2,2 мільярда фунтів) звичайної вибухової речовини.

Текст насичений інформацією про технологічні властивості ядерної зброї. Він має історичні факти, інформацію про сучасне становище і значення і містить специфічні назви, абревіатури, а саме:

The first was detonated on the morning of 6 August 1945, when the United States dropped uranium gun-type device code-named "Thin Man" on the Japanese city of Hiroshima.

Уперше атомна бомба вибухнула у ранці 6 серпня 1945, коли Сполучені Штати скинули урановий пристрій гарматного типу під кодовою назвою «Худий» на японське місто Хіросіма.

More advanced systems, such as multiple independently targetable reentry vehicles (MIRVs), allow multiple warheads to be launched at different targets from one missile, reducing the chance of a successful missile defense.

Досконаліші системи, такі як Розподіл Головної Частини з Блоками Індивідуального Наведення (РГЧІН), дозволяє запускати боєголовки на різні цілі з однієї ракети, зменшуючи можливість успішного захисту від неї.

Текст характеризується структурою єдністю, логічною послідовністю викладення матеріалу (інформації). Зазначені факти є достовірними, науково обґрунтованими.

Граматичні особливості тексту підтверджують його належність до науково-популярного стилю. Це виправдане використання кількості інфінітивних конструкцій, дієприкметникових зворотів, пасивного стану дієслів та водночас простих речень.

Наприклад:

Nuclear explosives have also been seriously studied as potential propulsion mechanisms for space travel (see Project Orion).

Ядерні вибухи розглядаються як потенційна рушійна сила для космічних польотів (наприклад, Проект Оріон).

Для перекладу даного тексту були використані різні методи передачі слів та речень на українську мову, такі як: калька, транскрипція, трансформації (лексичні та граматичні), заміна місць, пропуск, розширення, додавання, опис.

Отже, керуючись вищезазначеною інформацією та теоретичними положеннями про науково-популярний переклад, розглянемо тему «реалії, та способи їх передачі на українську мову» докладніше з метою:

· визначити, наскільки часто зустрічаються реалії у науково-популярних текстах;

· з'ясувати, який тип реалій є більш популярним та численнішим;

· визначити тип перекладу, який найчастіше використовується для передачі реалії на мову перекладу

Аналіз теми курсової роботи:

Як було зазначено вище, реалії - по-перше, предмети матеріальної культури, які служать основою для номінативного значення слова, і, по-друге, абстрактну суть, пов'язану з духовними цінностями і звичаями народу, суспільно-політичним устроєм і культурно-соціальними традиціями країни, тобто всі реальні факти, що стосуються побуту, культури, історії країни тієї мови, що вивчається.

При перекладі тексту було встановлено співвідношення загальної кількості слів та присутніх у тексті реалій:

Реалії, які зустрілися у тексті, належать до наступних типів:

а) географічні (загальна кількість у тексті - 37):

The USA - США (калька),

Iraq - Ирак (транслітерація),

France - Франція (транслітерація)

Israel - Израїль (транслітерація)

б) військові (загальна кількість - 26)

nuclear weapon - ядерна зброя (калька)

nuclear strategy - стратегія ядерної зброї (калька, розширення)

Fat Man - Товстяк (відповідність)

MIRVs - Розподіл Головної Частини з Блоками Індивідуального Наведення (РГЧІН) (відповідність)

в) суспільно - політичні (загальна кількість - 21)

IAEA - МАГАТЕ (калька, відповідність)

The Partial Test Ban Treaty - Угода про часткову заборону випробувань ядерної зброї (калька)

Nuclear-Weapon-Free Zones - країни без ядерної зброї (калька)

the Geneva Conventions - Женевська Конвенція (калька)

г) історичні (загальна кількість - 4)

Cold War - Холодна Війна (калька)

д) антропоніми (загальна кількість - 2)

Carey Sublette - Сабліт Кєрі (транскрипція)

Kenneth Waltz - Кеннет Вольтс (транскрипція)

е) міра (загальна кількість - 2)

pound - фунт (відповідність)

ж) календар (загальна кількість - 1)

August - серпень (родова заміна)

Маємо таку діаграму:

Також після перекладу тексту можна побачити, якому з типів перекладу була надана перевага, якщо калька обрана у 64 випадках, транслітерація - у 12, знаходження відповідності - 12, транскрипція - 2. Таким чином:

Для складення більш чіткої картинки відносно реалій у мові логічно було б розглянути також процент їх використання на задану кількість символів у тексті художнього стилю. Для порівняння я обрала роботу Г.К. Честертона “The Nameless Man”. Таким чином:

На діаграмі можна побачити, що кількість реалій у порівняних стилях однакова, але треба брати до уваги, що явище просліджувалося на прикладі заданої кількості символів одиничних, а не статистичних текстів. Загалом, англомовні авторів реалії частіше вживають саме у художньому стилі, оскільки для них типово описувати героїв чи то явища за їх допомогою.

На прикладі аналізу перекладу цього твору можна зробити висновок, що калька - спосіб перекладу, якому надали перевагу:

Таким чином, у наведених текстах кількість реалій майже рівна, а найбільш вживані методи їх перекладу різко зворотні.

Під час перекладу тексту було встановлено, що не можна підібрати лише один вірний метод перекладу реалії, оскільки навіть з урахуванням позначених вище передумов, переклад лишається творчою роботою, навіть коли мова йде про технічний чи діловий стилі.

Висновки

Особливості перекладу реалій є складовою частиною перекладу текстів науково-популярного стилю. В результаті перекладу наданого тексту і його аналізу встановлено, що реалії типу «ТОПОНІМИ» є найбільш поширеними. Найчастіше при його перекладі вживався такий метод передачі реалії, як калька. Але тут необхідно враховувати, що одна реалія може бути водночас перекладена декількома методами. З'ясовано також, що особливу увагу треба надавати типу тексту та його орієнтованості, оскільки від цього залежить пануючий спосіб перекладу реалії.

Реалії - це всі реальні факти, що стосуються побуту, культури, історії країни тієї мови, що вивчається, тобто факти і явища, які передають національний колорит країни-носія цієї мови. Вони можуть бути представлені у виді як одного слова або їх групи, а також у вигляді фразеологізмів. Ще й досі лінгвісти остаточно не змогли виділити типи реалій. Цей розподіл залежить від видів тих фактів і явищ, які відображають реалії, а також від ступені бажаної деталізації. У своїй роботі я використала загальний погляд на типологію явища. Також встановлено, що не існує єдиного способу перекладу реалій чи, так би мовити, «на загальних умовах», оскільки вони не мають чітких еквівалентів у інших мовах і можуть бути призначеними для різних шарів суспільства і різних умов подавання.

Стосовно структури реалій фахівці також не дають остаточної відповіді. В їх розумінні реалії - це тільки слова і словосполучення. Додавання в цьому випадку «і словосполучення» означає, що до реалій можна віднести «номінативні словосполучення», тобто такі сполучення слів, які семантично дорівнюються слову. Іншою формою реалій є скорочення (абревіатури). Включення їх до реалій також логічне, оскільки вони являють собою стягнені в одне «слово» номінативні словосполучення. Дуже часто реалією можуть вважати фразеологічні звороти, тобто стійкі словосполучення всіх типів, в тому ж числі ідіоми, прислів'я та приказки, багато з яких мають характерне національне або історичне забарвлення.

Граматична форма реалій пов'язана у першу чергу з визначенням її належності до певної частини мови, до різних граматичних категорій, та, звісно, з можливістю формотворення. Спостереження фахівців показують, що як частина мови реалія у більшості випадків - іменник.

Крім того, було з'ясовано, що при зіставленні реалій різних мов, виділяють реалії, які належать тільки однієї мові, ті, які існують в обох мовах, але в однієї їх не виділяють окремо, однакові реалії, які мають різне значення і ті, що позначають одне поняття, але по-різному.

Метою цього дослідження був аналіз реалій в якості лінгвістичних одиниць; визначення важливості розуміння реалії змісту поняття «реалія», структуру та типи реалій; способи перекладу на українську мову. А також аналіз за допомогою приведеного тексту частоти вживання реалій та способів їх перекладу.

В ході дослідження було встановлено типи реалій и методі їх перекладу. За допомогою аналізу тексту були виділені методи і типи, які більш є більш вживаними у науково-популярному стилі, а також біло проведено зрівняння з художнім текстом, у ході якого були доказані передумови, від яких залежить тип перекладу.

Отже, результатом дослідження є:

- визначення поняття реалії;

- узагальнення типології явища, яке вивчалось;

- зазначення можливих способів перекладу та фактів, від яких залежить їх вибір;

- виявлення труднощів при перекладі саме реалій, які доказують актуальність їх вивчення у сучасних умовах;

- порівняння перекладу реалій у науково-популярному і художньому стилі.

Мета дослідження досягнута. Задачі повністю реалізовані.

Resume

In confrontation of languages and cultures we can single out elements that coincide and don't coincide. Being a component of a culture language as a whole is related to elements, which don't coincide. The more original are the comparating languages, the less cultural contacts were in their history of development and the less points of contiguity they had. They differ greatly as a whole and in their elements or units. To the non-equivalent vocabulary and connotations, which are inherent in the given languages and which are absent or which differ in the words of another language.

Non - equivalent vocabulary consists of words which are absent in the other culture, and as a rule, they are not translated into another language by one word interpreters, very often, have to give very long descriptions or propose neologisms, such as: e.g.: elevated railroad - надземка.

Realities are words or subjects, which are inherent to definite nations and definite material, cultures, historical facts, state establishments, the names of national and folk heroes, etc. In order to keep this national colouring in translation we must use the direct translation or transliteration, because realities refer to a category of non-equivalent vocabulary. e. g:.драг-стор, блейзер, Міккі-маус.

The number of realities in each language is very high. In the confronting languages and cultures we can single out some divergent components: inorealities and inoforms. Inorealities are elements, which are meant, and inoforms are element, which mean.

The divergence can take place in the following cases:

1) Reality is used only in one language body and is absent in another (Am.

Drug store; Yellow Pages).

2) Reality is peculiar to both language bodies but in one of them it is marked specifically. (Am. Clover leaf - ukr. Автодорожня розв'язка у вигляді клеверного листя).

3) In different societies similar functions are carried out by different realities (functional similarity of different realities)

Am. hot - dog - ukr. Пиріг ;

Am. Soda fountain - ukr. Кафе морозиво.

4) Similar realities function in different ways and they are functionally different: cuckoo's call "кування зозулі", in folk culture of American people means how many years the young girl must wait before getting married and in Ukrainian culture it means how many years the person will live.

In comparative Linguo - regional geography realities are words, which denote subjects and phenomena, which are connected to the history, culture, economy and mode of life of the country of the studying language, which differ completely or particularly from the notions and words of the confronting language.

In the Practise of Translation we can define the following kinds of realities: geographical, ethnographical, folk, mythological, social, political, historical. There are some other principles of classifications, for example: subject division local or country division time or historical division translation division. But all these classifications are based on the confrontation of language systems. The extra linguistic factor is not taken into consideration and that is the reason not to adopt such classifications.

Also, we should distinguish between connotative and denotative realities. Denotative realities are lexical units, the semantic structure of which is fully filled with lexical information background. Connotative realities are lexical units, denoting the most simple notions, express emotional, semantic and background shades of meaning. Their close connection to the spiritual culture of nation and its language makes the interpreters use commentaries and descriptive translation.

Among lexical groups which have a great number of connotative realities symbols, сolours, vegetation, folk traditions, historic events, literary allusions, language allusions (phraseologisms, proverbs, idioms). e.g.: " Pink slips were handed out to thousands of workers at year's end and the outlook for 1982 is more bad news on the job front." (Daily World, Jan., 7, 1982:17). Pink slip - is a notification of discharging. The title of the article "Pink slips are outlawed" must be translated as "звільнення заборонені".

There are several means of transference of foreign language realities:

- Transliteration (the transference on the level of graphemes)

- Transcription (the transference on the level of phonemes)

- Calking (word-for-word translation)

- Description

- Interpreter's comments

- adequate translation (analogue)

- Transformation.

- The interpreter's transcription - is the formal phoneme creation of the origin word with the help of the phoneme in translating language; the phonetic immitation of the word.

- the mixture of transcription and semantic translation.

Also there are some lexico - semantic modification.

1. Narrowing is used when the initial meaning of the word has a lower information than the translating word.

2. Generalization is used when the initial meaning of the word has larger grade of the information that the world in the translating language.

3. Emphasis and neutralization of the initial meaning is used when we deal with the emotional colouring of the contour or the visa - versa, it is not important

So while translating the texts with realias we have pay attention to the context and try to realize the idea that author wanted to express. Due to this translator or interpreter must know not only the main meaning of the given word or phrase but also the national or historical colouring.

Список літератури

1. Баканов А.Г, Шахова К.А. Заметки о переводе слов-реалий. - К., 1979, с. 94-95

2. Басовец И.М., Цветкова Е.Е., Хоменко С.А. Основы теории и практики перевода научно-технического текста с английского языка на русский. - Минск, 2004, с. 5-9

3. Бархударов. Л.С. Язык и перевод. - М., 1975. - 240 с.

4. Борщев В.В., Кнорина Л.В. Типы реалий и их языковое восприятие. - М., 1990, с. 36-39

5. Бурбак О.Ф. Реалія та способи визначення її лінгвістичного статусу. - К.,1985, с. 68-69

6. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. - М., 1980. - 343 с.

7. Галеева Н.Л. Основы деятельностной теории перевода. - Тверь, 1997, с. 45-58

8. Гурьянова Е.И, Михайлова В.Н. О структурных характеристиках реалий. - Калинин, 1988, с. 116

9. Зарівчак Р.П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів укр. прози). - Львів, 1989, с. 108

10. Зарівчак Р.П. Статус реалії як перекладознавчого терміна. - К., 1985, с.23

11. Казакова Т.А. Практические основы перевода. - СПб.: Союз, 2002. с. 133

12. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). - М., 1990. - 253 с.

13. Комиссаров В.Н., Рецкер Я.И., Тархов В.И. Пособие по переводу с английского языка на русский. - М., 1960, с. 68-69

14. Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. - М.: ЭТС, 1999. с. 175

15. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу в англійському написанні - Вінниця: «Нова книга», 2003. с. 34-44

16. Крупнов В.Н. В творческой лаборатории переводчика. - М., 1978. - 153 с.

17. Латышев Л.К. Технология перевода. - М.: НВИ-Тезаурус, 2000. с. 165

18. Левит Д.С, Родионова Л.З. Роль фразеологических средств и фоновых знаний в повышении общеобразовательного уровня. - Уфа, 1990. - 245 с.

19. Мороз А.А. Реалія як об'єкт лінгвістичного дослідження. - Бердянськ, 1999, с. 104

20. Новикова Н.С., Черемшина Н.В. Многомирие в реалии и общая типология языковых картин мира. - СПб, 2000, с. 52-53

21. Паморозская Н.И. Роль слов-реалий в создании культурного фона художественного произведения - Тверь, 1990. - 324 с.

22. Паршин А. Теория и практика перевода. - М., 2006, с. 10-31.

23. Пумпянский А.Л. Введение в практику перевода научной и технической литературы на английский язык. - М., 1965, с. 9-33

24. Пуховська Л.П. Вивчення іноземних мов у контексті формування загальноєвропейського вищого закладу освіти. - П., 2006, с. 10

25. Рецкер Я.И. Учебное пособие по переводу с английского языка па русский. - М., 1981, с. 4-13

26. Семикіна К.С. Тези лекцій та практичних завдань з дисципліни: «Практика перекладу з англійської мови» для спеціальності «Переклад». - Алчевськ: ДГМІ, 2001. - 82 с.

27. Стоикова В.Н., Турук И.Ф. Пособие по переводу технических текстов. - М., 1963. - 159 с.

28. Томахин Г.Д. Реалии. Американизмы. - М., В. Школа, 1988, 239 с.

29. Томахин Г.Д. Реалии в языке и культуре. - ИЯШ, 1997, 253 с.

30. Федоров А.В. Основы теории перевода. - СПб, 2007. - 410 с.

31. Швейцер А.Д. Теория перевода. Статус, проблемы, аспекты - М., Наука, 1988. - 215 с.

32. Шумагер Е.И. Фоновая лексика, ее своеобразие и связь с культурой. - Тверь, 1990. - 155 с.

33. Arnold I.V. The English Word. - M.: Higher School, 1986. - 295 p.

34. Uhlenbeck E.M. Language in action. - The Hague, 1967, p. 35

35. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов, - М., 1969, с. 381

36. Ганич Д.И., Олейник И.С. Русско-украинский, украинско-русский словарь. - 7-е изд., доп. И перераб. - К.: А.С.К., 1999. - 560 с.

37. Мюллер В.К. Новый англо-русский словарь: ок. 200000 слов и словосочетаний / В.К. Мюллер. - 13-е изд. стереотип. - М.: Рус. яз. - Медиа, 2006. - 945 с.

38. Русско-украинский словарь: В 3-х т. (Редкол.: …И.К. Белодед (председатель) и др. - 3-е изд. - К.: Глав. ред. УСЭ, 1987.

39. http://answers.com

40. http://en.wikipedia.org/wiki/nuclear_weapons