Конотативні особливості фітонімів як лінгвокультурне ускладнення при перекладі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕОРІЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ

1.1 Фразеологія як наука та предмет її дослідження

1.2 Класифікація фразеологічних одиниць

1.3 Природа фразеологізмів та їх компонентів

1.4 Лексичний склад фразеологізмів

РОЗДІЛ ІІ. КОНОТАТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ФІТОНІМІВ

2.1 Поняття «фітонім» та «конотація»

2.2 Місце фітонімів в українській, англійській та американській культурах

2.2.1 Фітоніми в національній символіці

2.2.2 Рослинні образи в народних літературі, мелосі та традиціях

2.3 Фітоніми-реалії та особливості їх перекладу

РОЗДІЛ ІІІ. ФІТОНІМИ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ ФРАЗЕОЛОГІЇ ТА ЇХ ПЕРЕКЛАД

3.1 Ботанічна термінологія як джерело метафори фразеологізмів

3.2 Фітоморфні номінації у фразеології

3.3 Пареміологічні константи в англійській фразеології на матеріалі фітонімів

3.4 Флористичні концепти у творі В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта»

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

Вступ

Предмет фразеології - це сполучення слів, що не утворюються спонтанно у мовленні. А входять у нього як готові блоки з певними значеннями. Часто значення фразеологізму не зводиться до суми значень слів, що входять у нього. Фразеологізмам властива метафоричність та образність, вони можуть належати до стилістично забарвленої лексики. Дослідження цього розділу лексичної системи доводить що, як і слова, вони можуть входити до синонімічних рядів, можуть мати антоніми та можуть мати.

Фразеологічні одиниці із знаками рослинного світу, як частини біоморфного коду культури, згідно з принципами антропометричності фразеологічного фонду мови використовуються на позначення інших культурних кодів. Рослинний світ завжди був водночас близьким і загадковим для людини, вона збагачувала спектр найменувань власних ознак, якостей, дій, станів за рахунок знакових ресурсів рослинного світу з огляду на свої уявлення, оцінки, стереотипи цього світу. Спостереження за різними рослинами, їхнім онтогенезом, взаємодією з людиною створювали в етносвідомості певні стереотипи у наївній картині світу ознак рослин та пов'язаних із ними сценаріїв, зокрема, і вербалізованих у продуктах культури: піснях, казках, байках, релігійних текстах, міфах тощо. Перенесення стереотипів рослинного світу на риси людської вдачі, дії, поведінку людини має метафоричну природу. речення.

У першому розділі роботи «Основні положення теорії фразеології» дається визначення термінам «фразеологія», «фразеологізм» та «фразеологічна одиниця», дається класифікація фразеологічних одниць, розкривається природа фразеологізмів та їх лексичний склад.

Другий розділ «Конотативні особливості фітонімів» ознайомить з ключовими поняттями роботи, розкриє значення термінів «фітонім» та «конотація». В ньому також йдеться про роль фітонімів в українській, англійській та американській культурах.

У третьому розділі «Фітоніми в англійській та українській фразеолгії та їх перекалад» досліджується саме процес перекладу фітонімів та фразеологізмів з фітоморфними номінаціями, в тому числі на прикладі твору В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта».

Об'єкт дослідження - фітоніми та фразеологізми з ними.

Предмет дослідження - лінгвокультурні особливості перекладу фітонімічної лексики.

Метою даної роботи визначено дослідження фразеологізмів з фітоморфними номінаціями та закономірностей їх перекладу.

Тема курсової роботи - конотативні особливості фітонімів як лінгвокультурне ускладнення при перекладі.

Актуальність теми полягає в тому, що на сьогоднішній день, через брак навчально-методичної літератури в галузі перекладу, дуже доречним та необхідним є самостійне дослідження проблем, способів та закономірностей перекладу фразеологізмів, що в своїй основі мають фітоніми. Дослідження даної теми дозволяє визначити всі теоретичні та практичні засади та інші аспекти перекладу фітонімічної лексики.

РОЗДІЛ І. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕОРІЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ

1.1 Фразеологія як наука та предмет її дослідження

Предмет фразеології - це сполучення слів, що не утворюються спонтанно у мовленні. А входять у нього як готові блоки з певними значеннями. Часто значення фразеологізму не зводиться до суми значень слів, що входять у нього. Фразеологізмам властива метафоричність та образність, вони можуть належати до стилістично забарвленої лексики (розмовної, чи навпаки, книжної). Дослідження цього розділу лексичної системи доводить що, як і слова, вони можуть входити до синонімічних рядів, можуть мати антоніми та можуть мати варіанти (поруч із фразеологізмами жорстокої структури є й такі, що мають змінний компонент - тобто алоформу фразеологізму). Визначення фразеологізму як структури, семантично цілісної, відтворюваної у готовому вигляді у мовленні і ідіоматичної, є загальноприйнятим. Однак у теоретичних дослідженнях і української, і англійської лексики часто обмежується чи розширюється визначуване поняття ще певними умовами.

Тож фразеологізм - це стійкі сполучення слів, що не утворюються спонтанно у мовленні, а входять у нього як готові блоки з певними значеннями.

Фразеологізм - це сполучення слів, що не утворюються у мовленні, а входять до нього як окремі блоки з певним значенням.

Фразеологізмам властива метафоричність та образність, саме тому фразеологічний аспект мовлення був завжди найважчим для вивчення. Фразеологізми також можуть належати до стилістично забарвленої лексики (розмовної або ж навпаки книжної). Вони можуть мати антоніми, як і слова, можуть мати варіанти (поруч із фразеологізмами жорсткої структури є і такі, що мають змінні компоненти). Зважаючи на ці ознаки, ми бачимо, наскільки урізноманітнюється мова за допомогою фразеологізмів. Вони ніби допомагають набути їй свого особливого «етнокультурного забарвленні». Тому роль фразеологізмів у мові дуже важко переоцінити.

Однією з характерних рис фразеологізмів називають стійкість їх структури, повторюваність в одній і тій же готовій формі. В той же час значна кількість фразеологізмів має по декілька варіантів, при чому змінюватись можуть не тільки граматичні форми компонентів, а й самі компоненти.

Наприклад: not to care a bit (a brass button, a button); not to care (give) a curse, a damn (мене це не обходить, мені байдуже «по барабану»), "pale as a corpse, ghost, sheet, death, ivory" - білий як полотно, смерть, стіна.

У мовленні стійкість є умовою - фразеологізм може доповнюватись іншими елементами, змінювати структуру, мати інтенсифікатори. Досить часто використовується лише фрагмент фразеологізму. Ці зміни, на мою думку, здебільшого відбуваються в американському варіанті англійської мови, тому що він, як некласичний варіант мови, має тенденцію до спрощення.

Фітонімічні елементи теж певною мірою відмінні. Створення певного образу, акцентуація якості, інтенсивності дії чи процесу в порівнюваних мовах іде у подібних, суміжних напрямках, але часто базується на інших елементах.

Детальне вивчення фразеологізмів неможливе без словників. Існує декілька ідіоматичних словників, таких як English Idioms by James Main Dixon, Words and Idioms by L.P. Smith, Brewer's Dictionary, Dictionary of Idioms and Phrases by A. Koonin, the Anglo-Russian Dictionary of Idioms and phrases by K. Barantsev.

Щоправда, жоден з цих словників не можна назвати повним. Головним джерелом фразеологічного матеріалу вважається Oxford Dictionary з його величезним зібранням фразеологізмів.

1.2 Класифікація фразеологічних одиниць

Процес утворення стійкого словосполучення внутрішньо пов'язується з функціональною мовною діяльністю. Перетворення вільного словосполучення у фразеологізм відбиває незвичну сполучуваність слів, а інколи навіть алогічність, тобто поєднання слів, які логічно не сполучуються, наприклад: "to flog a dead horse" - «марно витрачати зусилля».

В залежності від того, яка частина мови лежить в основі стійкого виразу, в якому значенні він вживається в певному реченні, скільки значень йому притаманні, фразеологізми класифікуються на групи.

Перша спроба класифікації фразеологічних значень належить О.В. Куніну. Його класифікація ґрунтується на виділенні класів, підкласів і розрядів значень в залежності від структури одиниць.

Дещо іншу класифікацію значень пропонує В.А. Архангельський. Він розрізняє шість ознак, що притаманні значенню фразеологічних одиниць і охоплюють всю сукупність фразеологічного складу.

За В.А. Архангельським фразеологізми поділяються наступним чином:

1. За ступенем єдності вони можуть бути:

а) синтетичні: "not to care a straw" - «начхати», "to cross swords with" -«зчепитися з кимось»;

б) аналітичні: "a willing horse" - «покірливе телятко», "a dark horse" - темна конячка».

2. За способом відображення дії, як і за класифікацією О.В. Куніна, значення можуть бути:

а) пряме, номінативне;

б) переносне, образне (метафоричне).

3. За ступенем фразеологічної абстракції значення можуть бути:

а) конкретними;

б) абстрактними.

4. Фразеологічне значення може бути інтенсивне або неінтенсивне. Верхній ступінь інтенсивності спостерігається у таких фразеологізмах, як "to rain cats and dogs" - «задощити», "to teach somebody a good lesson" - «провчити».

5. За ступенем членування фразеологізми поділяються на однозначні та багатозначні.

6. В залежності від характеру лексико-семантичного оточення значення фразеологізмів бувають:

а) комунікативні;

б) модальні;

в) предикативні;

г) вигукові;

д) експресивно-стилістичні.

Структурно-семантичний принцип

О.В. Кунін поділяє фразеологію на класи, підкласи і розряди, що визначається за структурно-семантичними особливостями.

1) номінативні фразеологічні одиниці;

2) номінативно-комунікативні фразеологічні одиниці;

3) фразеологічні одиниці ні номінативного, ні комунікативного характеру;

4) комунікативні фразеологічні одиниці.

До першого класу відносяться словосполучення з одним значущим словом, а також сполуки типу "well and good". Сюди ж відносять звороти з предикативною структурою типу "as the case stands" і частково предикативні вислови "see now the cat jumps".

До другого класу належать стійкі дієслівні словосполучення ("to beat the drum"), що можуть трансформуватися у реченні при вживанні дієслова в пасивній формі, "the drum is beaten". Треба зазначити, що не всі звороти, що містять дієслова з прямим додатком, можуть трансформуватися, як наприклад "to beat the air", "to beat the Dutch".

Третій клас охоплює вигукові сполучення і певну кількість вигуків, що мають предикативну структуру ("All aboard!").

Наприклад: by George! (Jove, Golly, Ginger, Gosh)

"done with you!" - «домовились»

"hear! hear!" - «вірно».

До четвертого класу автор відносить ідіоми, прислів'я, приказки, приповідки. До цього класу належать фразеологізми, що відбивають будь-який тил виразу крім номінативного та вигукового. Сюди автор відносить також речення питального типу, наприклад: "Can the Leopard change its spots?" -«горбатого могила виправить». Четвертий клас охоплює одиниці, які за своєю граматичною структурою є реченнями.

На мою думку, класифікація О.В. Куніна є досить детальною і вона буде використана у практичній частині роботи.

Структурний принцип

У перших спробах класифікації фразеологізмів застосовувався принцип зв'язку між складовими частинами сполучення. Цей зв'язок розглядався структурно від простого до складного і від стійкого до нестійкого.

Як складова частина досліджень з фразеології з'явилась ґрунтовна класифікація В.В. Виноградова, у якій розрізняються три типи фразеологізмів: фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення і зрощення.

Фразеологічні єдності - це такі фразеологізми, що є семантично неподільними, але загальне значення мовця все ж таки сприймається як вмотивоване, асоціації не стерлися.

"bit by bit" - «мало-помалу»;

"angelic patience" - «ангельське терпіння»;

"a bitter cup" - «гірка чаша».

Такі фразеологізми є теж семантично не вільними, у мовленні з'являються готовими, та метафоричність вислову все ж не доходить крайньої межі.

Фразеологічні зрощення - немотивовані одиниці, значення яких нібито зовсім не виводиться із значень компонентів. Звичайно приводяться приклада таких словосполучень, що або мають у своєму складі слово-архаїзм, або метафоричність виразу настільки відсунула значення слова у складі фразеологізму від основного, що він уже ніяк не асоціюється з первинною семантикою слів-компонентів.

"after meat comes mustard" - «дорога ложка до обіду»;

"all ales and skittles" - «безтурботне життя»;

"a battle of the books" - «учений диспут».

Фразеологічні сполучення - це такі сполучення, один з компонентів якого є зв'язаними, а інший зберігає своє денотативне значення і легко дешифрується.

"a balmy voice" - «медовий голос»; "baking weather" - «спека»; "Augean stable" - «авгієві стайні». Сполучення цього типу, як правило, аналітичні.

1.3 Природа фразеологізмів та їх компоненти

Існують різні підходи щодо принципів класифікації фразеологізмів: структурно-семантичний, граматичний, функціонально-стилістичний. Найбільш поширеною є структурно-семантична класифікація В.В. Виноградова. Він виділяє 3 типи фразеологізмів:

- фразеологізми-зрощення;

- фразеологічні єдності;

- фразеологічні сполуки.

Як пояснює М.П. Кочерган, дана класифікація ґрунтується на критерії аналітичності фразеологізму.

П.Г. Єрченко, наприклад, класифікує фразеологізми за смислорозрізнювальною функцією компонента на фразеологічні одиниці (ФО) ФО з нормативним смислом, проміжні ФО, ФО з ідіоматичним смислом та ілюстративні.

У О.В. Куніна знаходимо розподіл фразем у відповідності з трьома розділами, на які автор поділяє фразеологію: власне ФО, або ідіоми, ідіофразеоматизми та фразеологізми неідіоматичного характеру, але з ускладненим значенням. Цей розподіл ґрунтується на різних типах значення фразеологізмів: від більш ускладнених до менш ускладнених.

Та все ж таки, як правило, при класифікації фразеологізмів учені нашої країни використовують запропоновану ще в 1977 році російським академіком В.В. Виноградовим систему виділення з-посеред фразеологічних одиниць трьох основних класів за ознакою їх умотивованості чи то збереження словами-компонентами в тій чи іншій мірі значень цих слів. За звичай поділяються:

1. фразеологічні зрощення - немотивовані одиниці, значення яких нібито зовсім не виводиться зі значень компонентів. Звичайно приводяться приклади таких сполучень, що або мають у своєму складі слово-архаїзм, відсутнє в активному словнику мовця, або метафоричність виразу настільки відсунула значення слова у складі фразеологізму від основного, що він уже ніяк не асоціюється з певною денотативною семантикою слів-компонентів. Такі фразеологізми у реченні виступають своєрідним синтаксичним монолітом, не допускають ніякої реструктуризації чи вкраплень у вигляді додаткових означень чи уточнень.

2. фразеологічні сполучення - це такі, один з компонентів якого є зв'язним, а інший зберігає своє денотативне значення і легко дешифрується. До таких сполучень часто входять слова що мають обмежену валентність. Кількість фразеологічних сполучень у такому розумінні надзвичайно велика; сюди звичайно відносять дієслівно-іменні перифрази простих дієслів, прикметникові сполучення з постійним епітетом, прийменникові групи з усталеним порядком слів у функції прислівника чи прикметника.

3. фразеологічні єдності - це такі фразеологізми, що є семантично неподільними, але загальне значення мовцями все ж таки сприймається як мотивоване, асоціації.

Невисоким ступенем ідіоматичності характеризуються парні сполучення слів будь-якої частини мови, компоненти яких є або синонімами чи антонімами, або словами спорідненими за значенням у якомусь іншому сенсі. Експресивні та емфатичні, вони зустрічаються як в англійській, так і в українській мовах, хоча ступінь мотивованості може бути різним.

Для порівняльного дослідження фразеологічної системи мови проблема мотивованості все ж не настільки важлива, щоб порівнювати фразеологічні одиниці у двох мовах за цією ознакою, тим більше що у реальному мовленні фразеологізми виявляються не настільки непорушними і можуть піддаватися пере розкладу та семантичному оновленню, особливо у художній літературі.

Тоді, коли фразеологізм мотивований, і має у другій аналог, що базується на інших асоціаціях і то його перерозподіл у мовленні (тобто заміна якогось його одного компонента) призводить до того, що цей аналог (або майже еквівалент) не працює в іншій.

В англійській мові широко відомі такі сполучення дієслова, що служать для вираження однократної дії. Можна сказати, що такі структури характеризуються певним узагальненим значенням і іноді вони розглядаються як граматикалізовані структури, що слугують для вираження більш розчленовано основних граматичних значень. Цікаво, що такі структури в українській мові мають аналоги системно однослівними дієсловами.

Англійські дієслівно-іменникові перифрази простих дієслів з компонентом give/ offer - take, get тощо мають додаткове значення стану (пасивний-активний) - give advice - take advice легко співвідносяться але мають більші можливості для уточнення advise - be advised (give a good, timely, unwanted advice). Для української мови теж характерні певні види сполучень давати раду, зівка, ляпасу, пораду. Такі сполучення можна вважати перемінно-стійкими з граматичною спрямованістю - тобто такими, що засобами лексики передають значення тієї чи іншої граматичної категорії

(хай навіть і такої, що іншого способу, як лексичний, не має - в англійській мові аспектне значення однократності дії по-іншому, ніж give + a N не виражається).

Також існує декілька класифікацій за джерелами походжень фразем. Л.А. Булаховський [5] виділяє такі типи:

1) прислів'я і приказки;

2) професіоналізми;

3) усталені вислови з анекдотів, жартів тощо;

4) цитати з Біблії;

5) переклади іншомовних висловів;

6) крилаті вислови письменників;

7) влучні вирази видатних людей.

О.В. Кунін також виділяє декілька груп ФО на основі їх походження, однак ця класифікація у даного автора не є домінуючою:

1) власне англійські ФО;

2) міжмовні запозичення, тобто ФО, які запозичені з іноземних мов шляхом того чи іншого виду перекладу;

3) внутрішньомовні запозичення, тобто ФО, які запозичені з американського варіанту англійської мови;

4) ФО, що запозичені в іншомовній формі.

Узагальненою класифікацією фразеологізмів за джерелом походження є розподіл В.М. Мокієнка [15] фразем на дві групи - природні та умовні. Перша група - фразеологізми, що виникають самостійно в різних мовах і відображають явища природи, тваринний та рослинний світ, фізичний та психічний стани людини, до другої належать сполучення, що обумовлені специфікою національного розвитку і відображають факти матеріальної та духовної культури того чи іншого народу.

Особливу увагу походженню фразеологізмів приділяє англійський фразеолог Л.П. Сміт. Основним джерелом виникнення ідіом є життя та діяльність людей: «в своїй більшості образні та ідіоматичні вирази створювалися народом і тісно пов'язані з інтересами та повсякденними заняттями простого люду. Нові слова та ідіоматичні вирази є, як правило, результатом мовотворчості неграмотних людей; наші найкращі ідіоми, найбільш яскраві образні вирази виникли не в бібліотеках та вітальнях, а в майстерні, на кухні чи в льоху». Отже, англійський вчений виділяє ті сфери життя, звідки беруть початок ФО. Це різні галузі людської діяльності (вирази, притаманні носіям різних професій; ідіоми, пов'язані з сільським господарством, побутом, тваринним світом, спортом), предмети повсякденного вжитку. В особливий розряд ідіом Л.П. Сміт виокремлює такі, джерелом яких є людське тіло, і ще групу фразем, до складу яких входять так звані «фразеологічні дієслова» - словосполучення, які складаються з дієслів та прислівників чи прийменників. До того ж він виділяє запозичені ідіоми, біблійні ідіоми та шекспіризми.

Тож ми вияснили, що до фразеологічної системи обох мов відносимо і паремії (саме те, що найпильніше ми роздивимось у нашому дослідженні) - прислів'я та приказки, яким також властива відтворюваність і непряма номінація. Звичайно такі мовні утворення стоять у проміжному за мотивованістю єдності. Прислів'я та приказки (паремії) звичайно мають свою національну специфіку і відображають світобачення того чи іншого народу.

Крилаті слова - це стійкі афористичні вирази, що мають фольклорне, частіше літературне походження. Це слова якихсь відомих осіб у критичних чи типових ситуаціях; вони часто перекладаються дослівно і мають у багатьох мовах прямі еквіваленти. Велику групу становлять слова і вирази, взяті з біблії - біблеїзми.

Для порівняльного аналізу фразеології англійської та української мов класифікація фразеологізмів за ознакою їхньої немотивованості, безумовно, важлива - тоді, коли за фразеологізмом, крім власне фразеологічного значення, не стоїть нічого, годі шукати асоціації у порівнюваній мові, і єдиним критерієм еквівалентності буде експресивність та стилістична маркованість.

Два інші підходи до виділення окремих груп (без особливої уваги до однорідності групи) - це структурний та семантичний.

Дієслівні фразеологізми в англійській мові складають левову частку всіх фразеологічних одиниць. Тут бачимо дієслова руху, мовлення, різноманітних дій, стану тощо. У постпозиції до дієслова може бути різна кількість залежних від нього слів, та загалом увесь вираз еквівалентний дієслову.

Відзначимо, що англійському дієслівному фразеологізмові часто можна віднайти дієслівний відповідник в українській, хоча саме дієслово може належати до іншого семантичного поля.

Іменникові фразеологізми - це, як правило, такі, що мають у своєму складі ядерний іменник та виступають у реченні у функції іменника. Ті, що не мають відповідних фразеологічних еквівалентів, передаються описово, хоча можливі і кальки.

Прикметникові та прислівникові фразеологізми можуть мати в своєму складі як прикметники, так і інші частини мови, та виконують вони роль прикметника чи прислівника.

Тож, ми визначили, що фразеологізм це стійкі сполучення слів, що не утворюються спонтанно у мовленні, а входять у нього як готові блоки з певними значеннями. Існують різні підходи щодо принципів класифікації фразеологізмів, та, як правило, вони все ж таки класифікуються за системою Виноградова В.В., цієї ж позиції дотримуємось і ми, а саме: фразеологічні зрощення, фразеологічні сполучення та фразеологічні єдності. Також визначили, що для порівняльного дослідження фразеологічної системи мови проблема мотивованості все ж не настільки важлива, щоб порівнювати фразеологічні одиниці у двох мовах за цією ознакою. Існує класифікація фразем за джерелами походження. До такій класифікації відносяться і прислів'я з приказками. Ще два підходи до виділення груп - структурний та семантичний, в якому фразеологізми поділяються на дієслівні, іменникові та прикметникові в англійській мові, та мають такі ж відповідники й в українській мові, та слід додати до української мови ще й прислівникові фразеологізми крім вищезазначених.

1.4 Лексичний склад фразеологізмів

Основна маса фразеологізмів складається із широковживаних слів.

Найбільше фразеологізмів побудовано з використанням слів на позначення частин людського тіла. Наприклад, зі словом голова в різних формах є приблизно 300 фразеологізмів: гаряча голова, голова з вухами, голова йде обертом, голова не половою набита, голова стала дірява, капустяна голова, світла голова, і в головах не класти, на головах ходити, валити з хворої голови на здорову, не виходить з голови, поставити з голови на ноги, без третьої клепки в голові, жуки в голові, мати олію в голові, сидіти на голові, битися головою об стіни, важити головою, ручатися головою, брати в голову, вішати голову, звалитися на голову, морочити голову, посипати попелом голову, у першу голову, як грім на голову.

Зі словом око утворено ще більше фразеологізмів: гостре око, веселити око, куди око сягає, на око, недремне око, про людське око, стороннє око, в чотири ока, краєм ока, як ока в лобі, як зіницю ока, дивитися зизим оком, і оком не змигнути, ні за що оком зачепитися, хоч одним оком, мати на оці, стояти більмом в оці, як сіль в оці, очі рогом лізуть, очі розбігаються, відкрити очі, дивитися правді в очі, куди очі дивляться, очі горять, робити великі очі, знімати полуду з очей, не змикати очей, очей не відведеш, своїм очам не вірити, вбирати очима, із зав 'язаними очима, зміряти очима, стояти перед очима, на очах, світ в очах тьмариться та ін.

Зі словом серце налічують понад 200 фразеологізмів: гаряче серце, закипає серце, крається серце, покласти руку на серце, проникати в серце, серце з перцем, серце не камінь, серце радіє, серце сохне, серце чує, черв 'як точить серце, щире серце, брати до серця, з доброго серця, припасти до серця, давати волю серцю, потурати серцю, усім серцем, з відкритим серцем, щирим серцем, гірко на серці, мати Бога в серці, посвітлішало на серці тощо.

Стільки ж приблизно фразеологізмів мають у своєму складі слово рука: легка рука, рука в руку, своя рука, з руки, майстер першої руки, набити руку, на руку ковінька, на швидку руку, по праву руку, простягати руку, під рукою, щедрою рукою, брати в руки, зв'язувати руки, майстер на всі руки, у добрі руки, докладати рук, з перших рук, як без рук, не давати волі рукам, власними руками, з пустими руками, обома руками хапатися, у своїх руках, горить у руках, у надійних руках і т. д.

Зі словом нога є понад 100 фразеологізмів: нога за ногою, чого ліва нога забажає, до ноги, переминатися з ноги на ногу, встати на ліву ногу, на широку ногу, ні в зуб ногою, ногою ступити ніде, на короткій нозі, брати ноги на плечі, де вже ноги не носили, падати в ноги, з усіх ніг, і риби наловити і ніг не замочити, давати волю ногам, відхрещуватися руками й ногами, плутатися під ногами, колос на глиняних ногах, твердо стояти на ногах.

Чимало фразеологізмів групуються навколо слів, що означають назви явиш природи {прихилити сонце, місце під сонцем, вітер у голові, звідки вітер віє, шукати вітра в полі, свіжим вітром повіяло, буря в склянці води, як чорна хмара, витати в хмарах, мороз поза спиною ходить, як сніг на голову, як громом вражений)', назви тварин {гнатися за двома зайцями, ділити шкуру невбитого ведмедя, всі кози в золоті, старий лис, вовк в овечій шкурі, горобці цвірінькають у голові, кури засміють, з третіми півнями, як з гуски вода, як баран на нові ворота, у свинячий голос, ловити окунів); назви рослин {топтати ряст, плести сухого дуба, як горох при дорозі, як виросте гарбуз на вербі, дорога терном поросла, хай буде гречка, дати на горіхи, душа заросла полином, нижчий за траву, мак росте в голові, як гриби після дощу); назви знарядь праці, предметів домашнього вжитку {хоч лопатою греби, знати з миски та в рот, макітра розуму, облизати макогона, носа й коцюбою не дістати, двічі наступити на ті самі граблі, як пісок на вилах, тримати в кліщах, ложка дьогтю, пристати з ножем до горла, носити воду решетом, як п яте колесо до воза); назви трудових процесів {молоти язиком, краяти серце, вставляти клепку, кувати вухналі зубами, скородити ребра, як свекор пелюшки прати) тощо.

Найчастіше головним словом у фразеологізмі виступає Дієслово. Є окремі дієслова, які входять до складу багатьох Фразеологізмів. Наприклад, із дієсловом давати {дати) утворено близько 200 фразеологізмів {давати перевагу, давати відбій, давати волю рукам, давати драла, давати дорогу, давати знати, давати маху, давати на здогад, давати по шапці, давати раду, давати спокій, давати перцю, давати сторчака, не давати і вгору глянути, не давати проходу); з дієсловом брати (взяти) -- близько 80 фразеологізмів (брати в роботу, брати голову в руки, брати до відома, брати за петельки, брати на арапа, брати на себе очі, брати ноги на плечі, брати своє, брати себе в руки, брати за зябра, брати за чисту монету, брати на кпини, брати до серця); з дієсловом іти -- близько 70 фразеологізмів (іди з Богом, іти в ногу, іти в непом 'ять, іти вгору, іти напролом, іти шкереберть, іти з глибини душі, іти ва-банк); із дієсловом тримати -- понад 60 фразеологізмів (високо тримати голову, тримати марку, тримати в таємниці, тримати за сімома замками, тримати ніс за вітром, тримати камінь за пазухою, тримати на прив 'язі, тримати язик за зубами) тощо.

У фразеологізмах порівняно часто вживаються числівник один (в один голос, міряти на один аршин, не один пуд солі з 'їсти, один бік медалі, один одного вартий, одним один, співати в один голос, зв'язувати в одне ціле, за одним махом, в одній упряжці, в одному ряду, бити в одну точку, стригти під одну гребінку), числівник два (два боки однієї медалі, за два кроки, не раз і не два, як дві краплі води, палиця з двома кінцями, між двох вогнів, у двох словах), числівник три (алюр три хрести, в три погибелі, гнутися в три дуги, під три вітри, в три скоки, спустити три шкури, у три шиї, як три дні не їв, під трьома замками), числівник сім (всім по сім, за сім земель, сім мішків гречаної вовни, сім футів під кілем, сім п 'ятниць на тиждень за сімома печатками), рідко -- інші числівники (у чотирьох стінах, як свої п 'ять пальців, дев 'ятий вал, обминати десятою дорогою, у двадцять чотири години, на всі сто).

Іноді фразеологізми будуються на тавтології (повторенні однокореневих слів): битком набитий, валом валити, сидьма сидіти, покотитися покотом від сміху, плести плетеники, пропади пропадом, чин чином, бувати в бувальцях.

Крім загальновживаної лексики, у фразеологізмах трапляються також специфічні слова та слова із закріпленим вжитком (із фразеологічним значенням): похнюпити голову, скалити зуби, вирячити очі, закопилити губи, байдики бити, ханьки м 'яти, справляти посиденьки, дати драла, скрегіт зубовний, на безрік, ні бельмеса. Слова похнюпити, скалити, вирячити, закопилити, байдики, ханьки, посиденьки, драла, зубовний, безрік, бельмес в інших поєднаннях слів не вживаються.

У фразеологізмах зберігаються архаїчні мовні елементи: притча во язицех, глас волаючого в пустелі, на сон грядущий, блудний син, проти рожна перти, міряти своїм ліктем, товкти воду в ступі, три копи лиха.

У даній роботі ми розглянемо фразеологізми з назвами рослин.

РОЗДІЛ ІІ. КОНОТАТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ФІТОНІМІВ

2.1 Поняття «фітонім» та «конотація»

Слово «фітонім» походить від грецького «phyton», що означає «рослина» та «onyma» - «ім'я, назва». Тобто, терміном «фітонім» ми позначаються назви рослин, дерев. Назви рослин можуть позначатися ще термінами:

- флоризми;

- флоролексеми;

- ботанізми;

- ботаноніми;

- флороніми, тощо.

Також розрізнять такі терміни як «дендроніми» - назви дерев та «флороніми» - назви квітів.

Слово конотація походить від латинського «cum, con» - «разом» та «notare» - «відмічати, позначати». Визначення терміну «конотація» таке: сумарне чи тотальне значення слова, як описове так і емоційне. У лінгвістиці використовується для опису супутнього емоційно-експресивного значення мовної одиниці пов'язаного та доповнюючого описове значення.

Конотація -- додаткове до основного, денотативного (денотат), значення знака, що містить інформацію про експресивну силу та оцінну вартість даного знака, а також емоції та волевиявлення, що супроводжують його використання. Термін "конотація" виник ще у схоластичній логіці. З XVII ст. він став вживатись у мовознавстві, а з кінця XIX ст. набув сучасного значення. Здебільшого термін "конотація", або " конотативне значення" вживають щодо лексико-семантичних значень мовних та мовленнєвих одиниць. Проте в окремих працях конотативність приписується як лексичним, так і граматичним значенням. Конотативними вважаються значення слів із пестливо-зменшувальною (демінутивною) та згрубіло-збільшувальною (аугментативною) семантикою: "хлопчик", "матуся", "зелененький", "питоньки", "ручище", "чорнющий" тощо. Такі слова вживаються і для передачі емоційного настрою мовця, і для вираження ним своєї оцінки предмета, явища, якості чи дії, про які йдеться. Конотативні значення можуть бути мовними (тобто закладеними у семантиці мовної одиниці) і мовленнєвими (тобто виникати у разі специфічного, невластивого використання тієї чи іншої одиниці у мовленні). Тому відрізняють випадки використання авторами художніх творів мовних засобів вираження конотації від випадків власне авторських конотацій, залежних від контекстуального оточення та неясно виражених. Таке трапляється у сатиричних та алегоричних творах, де автор з різних причин частково приховує своє ставлення до описуваних персонажів та подій. Конотативне значення може виражатися найрозмаїтішими способами: словотвірними (за допомогою суфіксів, префіксів, контамінованих, скорочених, складних форм тощо), лексичними (за допомогою слів, вжитих у "невластивій" функції, тобто тропів), граматичними (вживання одних морфологічних та синтаксичних форм замість інших), фонетичними та графічними (евфонія, специфічне написання художнього тексту та подібне). Оскільки головне завдання мистецтва -- осягнення світу через його емоційно-естетичне переживання, наявність конотативної семантики стає ключовою, необхідною у художньому творі. К., так само як і денотативне значення, є культурно-історичним та якоюсь мірою психосоціальним явищем. Вона змінюється із зміною культурного тла, може бути різною у різних культурно-соціальних середовищах, іноді мати індивідуально-психологічну специфіку, бути специфічно значущою для конкретного автора твору. Слова з конотативним значенням не слід сплутувати з розмовною лексикою та просторіччям, які у межах своєї сфери функціонування можуть і не бути конотативно-валентними, але, вжиті у художньому творі, привносять додатковий відтінок стилізації чи експресивно-емоційному забарвленню. Деякі дослідники лексичної семантики дещо розширюють поняття "конотація", включаючи у нього випадки "образно-символічного" значення (елемент "символ хитрощів" у значенні слова "лисиця" або "символ чистоти" у словах, що називають білий колір,тощо).

2.1 Місце фітонімів в українській, англійській та американській культурах

2.2.1 Фітоніми в національній символіці

До рослинних символів України відносяться калина, верба, дуб, тополя, барвінок, чорнобривці. Вони здавна уособлюють красу нашої України, духовну міць народу, засвідчують любов до рідної землі.

Здавна у нашому народі найбільш шанованим деревом є верба. „Без верби і калини - нема України”, - говориться в народній приказці. Важко уявити нашу землю без верби. У нас її росте близько 30 видів. Говорять: „Де вода, там і верба”. Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води. Це була своєрідна народна гігієна.

Під вербами молодь призначала побачення, освідчувалася в коханні.

Про тиху, скромну вербу народ склав багато пісень. У багатьох творах згадує вербу І Т. Шевченко. Перебуваючи на засланні у пустелі біля Каспійського моря, Шевченко посадив вербову гілку. Він поливав, доглядав її і виросла бона йому на Втіху. Росте верба Шевченкова і досі. У нашій вербі живе і добра душа Левиної Мавки. Похилені вербові гілки викликають зажуру і смуток.

Тиждень перед Великоднем називається вербним. Тоді освячують вербу. У багатьох селах України садили гілочку свяченої верби. Вважалося, що така верба е особливо цілющою. Посадіть і ви ніжну вербову гілочку. У сирій землі вона Швидко пустить корінчики і виросте гарне дерево. Не можна допустити, Щоб зникли вербові насадження на нашій Україні. Незабутні слова В. Симоненка з вірша "Виростеш ти сину, вирушиш в дорогу..."

А якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі;

Стануть над тобою, листям затріпочуть,

Тугою прощання душу залоскочуть.

Поет не випадково сказав: "Прийдуть з України верби і тополі". Тополя також є нашим народним символом. Зі стрункою тополею порівнювали гнучкий дівочий стан та нещасливу дівочу долю. Про тополю написано багато пісень, складено легенди. Т. Г. Шевченко написав поему "Тополя".

По діброві вітер віє,

Гуляє по полю.

Край дороги гне тополю

До самого долу.

Завжди любили люди цілющу красуню калину, яка є символом дівочої краси, ніжності. Вона росла біля кожної хати. Красива вона і в пору цвітіння, і коли багряніє восени листя, і взимку, коли на тлі білого снігу червоніють її ягоди. Дівчата вишивали на сорочках калину, її вплітали у віночок.

З гілочки калини батько синові робив сопілочку, а слабеньким дівчаткам-немовляткам робили колисочку із калини. Калину оспівують у піснях, про неї складено легенди. В одній із них розповідається про те, як вродлива дівчина Калина завела у болото ворогів-бусурманів. Багато з них загинули, але загинула і молода красуня. На місці її загибелі виріс кущ, який на честь дівчини і назвали калиною.

Калиною прикрашали весільний коровай. Перед молодими на столі ставили букет із гілочок дуба та калини. І на весільному рушнику вишивали калину з дубом як символи дівочої краси і ніжності та чоловічої сили і міцності.

Оспівана калина у поезіях Т. Г. Шевченка, І. Франка, Л. Українки. До речі, Л. Українка написала вірш "Калина" після похорону свого коханого С. Мержинського. У цьому вірші вона вилила свій біль. Кущ калини садили на могилі козака або чумака, який загинув.

Символом сили, могутності, довголіття є дуб. Дуб живе довго. Відомий в Україні 1300-річний Дуб, який росте в урочищі Юзефін Рівненської області. У с. Верхня Хортиця росте 800-річний дуб, під яким, за переказами, відпочивали Т. Шевченко, І. Рєпін, М. Лисенко. Обхват його стовбура -8м.Підчас грози електричні розряди найбільше "притягує" дуб. Зі 100 ударів блискавки у дерева - 54 припадає на дуб.

Матері своїм синам на сорочці вишивали листя дуба, щоб син був сильним, міцним. Спали на дубових меблях, які, за повір'ям, додавали під час сну сили. Дуб, як і інші наші народні символи, має лікувальні властивості. У дубовому лісі добре почувають себе люди, які страждають на серцеві захворювання.

Є у нас і рослини-символи. Одним з найулюбленіших є барвінок. Цю рослину назвали так на честь кохання юнака Бара і дівчини Вінки. Барвінком прикрашають весільний коровай, його садять біля хати. Барвінок вплітають дівчата у віночок. Він зеленіє навіть під снігом. Барвінок є символом кохання.

Квіткою-символом Англії є червона троянда. Вона була прийнята як емблема Англії з часів війни Червоної та Білої троянд - громадянської війни 1455-1485 років між королівським будинком Ланкастер (чия емблема була червона троянда) і королівським будинком Йорк (чия емблема була біла троянда).

Символом Шотландії є чортополох. Колючі листя та пурпурова квітка вперше були використані у 15 столітті як символ захисту. The Scottish Bluebell is also seen as the flower of Scotland.Шотландський Дзвоник також розглядається як квітка Шотландії.

Рослини-символи Уельсу - жовтий нарцис, який традиційно носили в День Св. Давида, та цибуля-порей.

Символом Північної Ірландії є трилисник.

Національна квіткова емблема Сполучених Штатів Америки - троянда. В жовтні 1985 року Сенат США прийняв рішення про оголошення троянди національною квітковою емблемою США. 20 листопада 1986 року президент США Рейган підписав Постанову № 5574 «Національна квіткова емблема США - троянда».

2.2.2 Рослинні образи народних в літературі, мелосі та традиціях

В народних літературі, мелосі, традиціях використовуються рослинні символи, в яких люди уособлюють певні образи . Вони є унікальними і навіть глибоко філософськими, адже в кожному рослинному символі відображається історія нашого народу, його ментальність і традиції. Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що сформувалися протягом багатьох століть і освячені віками.

Функціонування фітонімів (флоризмів) є специфічним у різностильових текстах, зокрема науково-ботанічному та фольклорному (художньому), що, насамперед, детерміновано лінгвістичним статусом самих стилів, що найкраще відповідають меті комунікації.

Фітоніми (флоризми), які функціонують у сучасному фольклорному (художньому) стилі, також набувають специфічних ознак, оскільки він обслуговує духовно-естетичну сферу життя народу і його найважливішою функцією є естетична (на відміну від призначення наукового стилю - повідомлення, виклад наукової інформації). Фольклорний (художній) стиль образно відтворює дійсність, впливає на емоції читача, йому властиві глибока виразність, емоційність. Фітоніми у фольклорному (художньому) світі віють на серце кожного чаром рідної стихії і є для душі живущим бальзамом, який сповнює її могутньою силою.

Також образи фітонімів відіграють не останню роль в традиціях та обрядах як України, так і Великобританії та США.

Наприклад, ялинка є мабуть найспільнішою святковою рослиною для українських, англійських та американських традицій. Тільки для України ялинка є символом Нового Року в той час як для англійців та американців - символом Різдва. Проте в усіх трьох вищезгаданих культурах ялинка (новорічна чи різдвяна) є головним традиційним символом для всіх зимових свят.

Найважливішою для українського етносу рослиною є калина. Калина росте на всій території України, тож за її наявністю можна визначити географічну й національну приналежність пейзажу, калина сприймається свідомістю як «українська» рослина. У структурі сучасного концепту «калина» провідним символічним значенням виступає Україна та Батьківщина. Значну роль калина відіграє і в українських весільних обрядах. Наприклад, калина кладеться молодим на коровай; також була традиція ламати калину дівчатам, які збиралися заміж.

2.3 Фітоніми-реалії та способи їх перекладу

Слова-реалії - словникові одиниці, які означають предмети, поняття та ситуації, що не існують у практиці іншомовного соціального колективу. В цю групу входять слова, які означають різного роду предмети побуту, матеріальної та духовної культури, властивої тільки даному народові. Особливої уваги варті слова-реалії. Вони виникають у мові кожного народу мимоволі, і оскільки відображають національну специфіку, часто завдають великих труднощів перекладачам.

Інколи у тканині художнього твору реалія майже повністю втрачає денотативне значення і функціонує лише в конотативному плані з затемненням локальної характеристики. Це трапляється найчастіше тоді, коли вона - компонент тропа. У таких випадках доречно застосовувати міжмовну конотативну транспозицію (транспозицію на конотативному рівні), замінюючи українську реалію реалією франкомовного світу (чи просто французькою лексемою з місткою конотативною інформацією) з іншим денотативним, але рівновартним конотативним значенням.

Ілюструючи способи трансляційного перейменування реалій Р.П. Зорівчак як приклад транспозиції на конотативному рівні, наводить передачу української реалії "калина" засобами англійської мови. В українському художньому мовленні часто вживається слово "калина" і в денотативному плані як поширена на Україні рослина, і в конотативному як ознака червоної барви, символ дівочої вроди.

Якщо реалія “калина” в оригіналі несе денотативну інформацію, то її англійські часткові відповідники - це складні слова a guelder-rose, a snowball tree, які, одначе, ніяких конотативних асоціацій не спроможні викликати. В асоціативному плані відносним відповідником реалії “калина” є лексема a cranberry (“журавлина”). Уже в 19 ст. ця лексема вживалася в англійській літературі з конотативною семантикою дівочої цнотливості та червоної барви.

Транспозицію на конотативному рівні можна застосовувати лише тоді, коли сема локальності не актуалізована в тексті оригіналу.

Певну близькість з семантичного та стилістичного боку мають реалії з термінами - мовними знаками, які репрезентують наукові поняття спеціальної професійної галузі знань. Їхня кореляція полягає в тому, що інколи термін збігається з реалією, тобто існують терміни-реалії.

«Рутин світ» - назва рослини і термін. Водночас в українсько-англійському бінарному зіставленні це - реалія, бо такої рослини в англомовному світі немає.

РОЗДІЛ ІІІ. ФІТОНІМИ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ ФРАЗЕОЛОГІЇ ТА ЇХ ПЕРЕКЛАД

3.1 Ботанічна термінологія як джерело метафори і фразеологізмів

Ботанічна термінологія багато в чому відрізняється від інших термінологічних систем тому що будь-яка рослина (трав'янисте, чагарник, дерево) має наукову, літературну й народну назву.

Багато прикладів пов'язано з властивостями рослини (посадка, пересадження) і умовами її догляду (необхідність посуду для кімнатних рослин, для деяких рослин -теплиці та ін.).

PLANT. Сommon: 1) таємний інформатор, агент, впроваджений у злочинну або ворожу організацію; 2) а) схованка (для нелегальних товарів); б) підкинутий доказ; 3) банка для устриць; кіш для риби (й інших морських мешканців); 4) вихованець, спадкоємець - plant from Bristol - нащадок Бристоля, Бристольського університету. Багато дієслів також пов'язані з вищевказаними властивостями рослини:

1) всаджувати, устромляти; міцно ставити, установлювати - Planting his case on the table, he looked at us expectantly;

2) розміщати, розташовувати (десь) - to plant a police officer on every corner;

3) (таємно) підкладати (бомбу), установлювати (підслуховуючий пристрій);

4) засновувати (поселення); заселяти; поселяти; улаштовуватись - to plant a monastery.

Informal: 1) I'm pretty sure we have a plant in our midst - Я впевнений, що в наші ряди затесався стукач; 2) He was hurting for a fix and had to get back to his plant as soon as he could - Йому треба було терміново вколотися, і він кинувся до схованки, де зберігав наркотики, шприц та інше; 3) Do you do plants or chemicals? - Ти стирчиш по травичці чи вдаряєш по аптеці?

Am polit.: 1) Репортер, що задає заздалегідь узгоджене питання в ході прес-конференції; 2) Особа, впроваджена в табір політичного супротивника;

3) ексклюзивна інформація; інформація, передана одному журналістові для публікації в інтересах того, хто неї передав.

Computer: to plant - "ховати" (команду в пам'яті).

Idioms - a hothouse plant - теплична рослина (про людину).

Тепер приведемо найцікавіші приклади, пов'язані із частинами рослини. Почнемо з найважливішої частини, з кореня. Це підземна, невидима в більшості рослин частина, завдяки якій рослина одержує поживні речовини. Рослина може існувати без листів, квітів і т.д., але життя без кореня неможливе. Саме цей факт і лежить в основі багатьох метафоричних утворень.

ROOT. Сommon: 1) нижня частина, опора, підстава, підніжжя, дно - roots of a sea, root of a mountain; 2) джерело, корінь, першопричина - the root of all evil (корінь зла); to get at the root of smth. - добратися до суті чегось; to go back to roots - повертатися до джерел; 3) а) звичайно прабатько, предок, засновник роду - to search for one's roots (шукати свої коріння); б) галузь, нащадок.

Informal: I 1) That root you're smoking sure stinks - Яку ти смердючу сигарету куриш; 2) That chick was placidly smoking a root - Ця телиця спокійно курила сигарету з марихуаною: II Don't root. Slow down and enjoy your food - Що ти їси як свиня! Не квапся, а то ти ніякого задоволення не одержуєш від їжі.

Idioms: at root (at (the) root) - власне кажучи; root and branch - ґрунтовно, радикально, докорінно; зовсім, зовсім (звідси root-and-brancher - прихильник корінних змін); put down roots (put down (new) roots) - (заново) улаштуватися (десь); обживати нове місце, пускати коріння; root, hog, or die - трудися як віл, або пропадеш; the root of the matter - суть справи.

Важливою частиною рослини є листя, яке має різноманітну форму й кольори. Дубове, виноградне, кленове й деяке інше листя є елементами гербів, державних прапорів. Підставою для метафоризации є приналежність листя рослині певного виду, а також його форма.

LEAF/LEAVES. Computer: leaves - елементи самого нижнього рівня в деревоподібному представленні ієрархії.

Building: стулка, перо, пелюсток (повітряного клапана).

Informal: The entire shipment of leaf was seized by the feds - Вся партія кокаїну була конфіскована агентами ФБР.

Idioms: leaves without figs - нісенітниці; голі обіцянки; the strawberry leaves - герцогське достоїнство, титул герцога [герцогська корона прикрашена орнаментом у вигляді суничних листів]: A duchess who had recently divorced her duke and married a jockey had been very gracious; and her strawberry leaves, albeit sere and yellow, undoubtedly added tone to the assembly (W. S. Maugham, 'Complete Short Stories', 'The Creative Impulse') - Герцогиня, що розвелася зі своїм герцогом і вийшла заміж за жокея, була надзвичайно люб'язна. Хоча суничні листи її герцогського герба вже трохи пожухли й пожовкли, вони проте з'явилися прикрасою вечора.

Багато рослин цвітуть навесні. Квіти, як і листя, мають певні кольори, форму, розмір. Цей період часу цвітіння також є основою метафоризации.

FLOWER / FLOWERS. Common: 1) розквіт: They were in the flower of youth and beauty - Вони були в розквіті молодості й краси; 2) цвіт, краща частина чегось: the flower of our youth - цвіт нашої молоді; 3) орнамент, прикраса (звичайно про звороти мовлення): flowers of speech - квіти красномовства.

Polytechnical: printer's flower - він'єтка, кінцівка, графічна прикраса наприкінці книги.

Building: 1) мікрозернистий порошок; 2) вицвіт (на обпаленій цеглі).

Idioms: in the flower of life (in the flower of life (або of one's age) - у розквіті років; no flowers (no flowers (by request) - 1) ніяких співчуттів; ? жалоби не буде, сліз проливати, плакати не будуть; 2) натяк, що на похоронах квіти небажані; 3) прохання втриматися від прояву видимих знаків горя, скорботи; say it with flowers! - "виражайте свої почуття квітами", тобто красиво, вишукано; (as) welcome as flowers in May - довгоочікуваний, бажаний.

Цвітіння рослин приводить до того, що утворяться плоди або насіння. З одного боку, ці частини рослини асоціюються з отриманим результатом, з іншого боку, насіння дають життя новим рослинам, що яскраво ілюструють наведені нижче приклади.