Прийменник, вигук, частка
Прийменник, його особливості, групи за походженням та морфологічним складом, правопис, синонімія. Вигуки, їх ознаки та розряди, правопис, особливості вживання. Стилістичні функції вигуків і звуконаслідувань. Правопис сполучників сурядності й підрядності.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 21.11.2010 |
Размер файла | 83,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
110. Прийменник, його особливості. Групи за походженням та морфологічним складом. Правопис прийменників. Особливості вживання деяких прийменників. Синонімія прийменників. Перехід повнозначних слів у прийменники. Повторення прийменників як засіб увиразнення мовлення.
«У кожного - своя стежка у світ слова, у світ, що за словом...»
Андрій Содомора
Комунікативна розминка.
Кожна зустріч з деревом, із квіткою пробуджує в нас нові сили й водночас нагадує, що всі ми - діти нашої матінки-природи...Відомому українському поету Олександру Олесю дитинство згадувалося "суцільною казкою природи”, де в бабусиному саду "малими ласували соковитими абрикосами". У роменської бабусі майбутньому письменнику Борису Антоненку-Давидовичу "... завжди пахло м'ятою і любистком, коло хати чекав садок із сливками та грушками, якими бабуся частувала..., на клуні жив лелека, а за клунею - хащі бузини, де добре ховатися". А поет Микола Сингаївський зізнавався, що рядки його поезії і прози народжені "з трави, гаїв і перелісків, віковічних зеленошумних борів і поліських озер, невеличких річок і льоноцвітних ланів, житніх перепелиних вечорів і жайворонкових світанків".
Отже, "...якщо комусь i варто вклонитися, то насамперед рослинi, вiд неї людина черпає все необхідне для життя...". А яка ваша думка стосовно цього? Обговоріть цю проблему в класі, залучивши до своїх міркувань вірші і спогади письменників про природу.
? Пізнання світу починається з добра, природа ж, рослинний світ зокрема, і є отим добротворцем для людини, якого вона шанувала й обожнювала в усі часи. Як ця ідея знаходить вияв у тексті, що поданий нижче?
Прикладом якого стилю і типу мовлення є текст?
Назвіть службові частини мови. Яка їхня смислова і стилістична функція в цьому уривку?
Прочитайте текст без прийменників, сполучників, часток. Чи зберігається в такому випадку зв'язок між словами? Чому? Випишіть слова, написані через риску, поясніть їх правопис. Яка роль прийменників у тексті? Випишіть прийменники, визначте, з якими частинами мови, в якому відмінку вони вживаються та які відношення виражають (просторові, часові, причинові, мети тощо).
Поясніть правопис виділених прийменників.
Людина починається з любові. А любов виростає з дитинства. Чарівне це слово знаємо з/малечку, навчилися вимовляти його з/поміж перших слів, дорожити ним, як молитвою. Але не пригадаємо тієї часиночки, коли воно вперше засяяло в душі і наповнило її ясною хвилею добра. Бо чи ж дано запам'ятати ту благодатну мить, коли білими крилами чистоти війнула над нами колискова або перший раз усміхнулася нам мама, коли блиснуло у небі сонце, і земля постелилася для першого найпершого кроку.
Ні, і тиха колисанка, і святий образ мами, і сонце в блакитному небі, і земля - все це дається, як найдорожчий дарунок світу, і приходить у життя не/помітно, як являється у всій своїй красі і силі любов.
І все/ ж /таки настає та добра година, коли витворюється велике диво, - на чистих берегах дитинства в/раз виринає перший знак життя і на увесь вік западає в небеса пам'яті. Вертаєшся до того відліку з/ далини літ, як до райської пристані за блакитно-сонячними серпанками, що ледь мріють по/між просторів - у зовсім іншому, казково-пісенному світі, і в дивному передчутті бачиш той чарівний знак так близько…Така вже дивовина людської долі, що на берегах дитинства найперше запам'ятовуємо не сонце в його сліпучому сяйві, не обшир неба, а дерево біля хати, гілку по/при шибки або квітку - чи зросла вона в саду, чи вигаптована морозом на віконному склі…
Людина починається з любові. А любов виростає з дитинства.
Виростає з лагідного дотику маминих рук і ласкавого маминого слова, з тихої колискової і веселки в небі, з квітки і вишні або яблуні під вікному, бо в квітці і в дереві так багато добра до людини, що, раз торкнувшись цнотливої дитячої душі, воно в/продовж цілого життя зоріє, як неопалима купина (Я.Гоян «Душа природи, душа добра…»).
Прийменник - це службова частина мови, яка разом з непрямими відмінками оформляє залежність одного повнозначного слова від іншого у словосполученні чи реченні.
Прийменники належать до категорії найбільш частотних слів у текстах різних стилів. Наявність у мовленні прийменників вказує на такі якості мовленнєвої культури, як точність, чистота, граматична правильність, виразність, логічність, послідовність.
Прийменники служать одним із засобів вираження синтаксичних відношень між словами: просторових (росте в полі, йде до хати, книжка на столі, учні біля школи); часових (з того часу, під час сніданку, без п'ятнадцяти хвилин дванадцята година, завдання на тиждень); причинових (плакати від болю, дякуючи вам, з огляду на обставини, внаслідок неврожаю); об'єктних (взятися за роботу, питати про школу, додати до суми, одягти на голову); відношень мети (піти по воду, прийти на поміч, залишити про всяк випадок, заради життя); способу дії (сказати по правді, зробити з охотою, пірнути з головою, узятися під боки) тощо.
Кожний прийменник має визначене коло зв`язку з відповідними відмінками і виражає певні відношення тільки з відповідною формою.
Таблиця - Зв`язок прийменників з відмінками
Відмінки |
Приклади |
||||
род. |
знах. |
орудн. |
місц. |
||
без |
- |
- |
- |
Хто я - без друга й брата? (Жил.). |
|
біля |
- |
- |
- |
Біля стерна сидів командир (Ян.). |
|
від |
- |
- |
- |
А ключі від щастя у наших руках (Ст.). |
|
для |
- |
- |
- |
О земле! Будь навік такою для серця, для очей моїх (Рил.). |
|
до |
- |
- |
- |
Рідна хата завжди тягне до себе (Зб.). |
|
з-за (із-за) |
- |
- |
- |
Із-за лісу, з-за туману місяць випливає (Шевч.). |
|
з-під |
- |
- |
- |
З-під коріння липи било джерело погожої води (Фр.). |
|
проти |
- |
- |
- |
До кінця свого віку Джеря був проти панів (Неч.-Лев.). |
|
серед |
- |
- |
- |
Там, де пісня туги розливалась серед нив, повен сили і напруги зеленіє колектив (Рил.). |
|
- |
над |
- |
- |
Над ліси підносилися рицарські списи (Баж.). |
|
- |
- |
над |
- |
На заході над лісами холоне і важчає мідь хмарин (Ст.). |
|
- |
під |
- |
- |
Під гуркіт поїздів, як і тепер, Дніпро відіб'є одинокі хмари (Сос.). |
|
- |
- |
під |
- |
В славнім місті під Хотином, гей, гей, у потоку, б'ється турок із москалем більше як півроку (Нар.тв.). |
|
- |
перед |
- |
- |
Хмельницький мовчав, поринувши зором перед себе (Риб.). |
|
- |
- |
перед |
- |
Ранок гув поїздами, як сурмами перед боєм (Мал.). |
|
- |
поза |
- |
- |
Холодок поліз мені поза комір (Ян.). |
|
- |
- |
поза |
- |
Бій гримів поза горою (Перв.). |
|
- |
на |
- |
- |
Не на слова дивися, а на роботу (Нар.тв.). |
|
- |
- |
- |
на |
На шляху поступу ми лиш каменярі (Фр.). |
|
- |
о (об) |
- |
- |
Завтра об одинадцяту в Павловському парку на мене чекатиме інженер (См.). |
|
- |
по |
- |
- |
На розлогих артільних ланах гуде трактор, ведучи за собою по три, чотири сівалки (Вишн.). |
|
- |
- |
- |
по |
Замайоріли по полю різнокольорові маки (О.В.). |
|
з |
- |
- |
- |
Ясне намисто з кришталю грає і ряхтить усюди (Л.Укр.). |
|
- |
з |
- |
- |
З'їв кусочок з воловий носочок та м'якушки з шапку (Нар.тв.). |
|
- |
- |
з |
- |
Ми з тобою просто - ти і я (Сим.). |
|
за |
- |
- |
- |
За царя не бачили часом і сухаря (Нар.тв.). |
|
- |
за |
- |
- |
Як ти за мир - мобілізуй же сили! (Тич.). |
|
- |
- |
за |
- |
В далечінь холодну без жалю за літом синьоока осінь іде навмання (Сос.). |
|
між |
- |
- |
- |
Я теж з полком чужиною ходив між зоряних міст і незораних нив (Мал.). |
|
між |
- |
- |
Посадили рожу між будяки (Нар.тв.). |
||
- |
між |
- |
І війнуло радістю між ними (Рил.). |
||
в (у) |
- |
- |
- |
Найкраща пора у людини - кохання (Ст.). |
|
в (у) |
- |
- |
Я закоханий палко, без міри У небачену вроду твою (Сим.). |
||
- |
- |
- |
в (у) |
Купається в сонці трава, купається сонце в траві (Др.). |
Зверніть увагу!
Як правильно: відповідно до чи у відповідності з?
Прийменник відповідно вживається з родовим відмінком іменника у сполученні з прийменником до: відповідно до наказу, відповідно до змін, відповідно до програми. Типова для офіційно-ділового стилю.
Прийменникової сполуки у відповідності з в українській літературній мові немає -- це калька з російського в соответствии.
? Прочитайте подані словосполучення. Чи є відмінність у їх змісті? У чому вона виявляється? З якими прийменниками можуть теж уживатися такі сполучення слів? Побудуйте діалоги «Поділюсь новиною», використовуючи різні групи поданих словосполучень.
Пройшов на вулицю -- пройшов через вулицю; показувати книжку -- показувати на книжку; розповідати новини -- розповідати про новини; заплітати косу -- заплітати в косу; заховати зошити -- заховати в зошити; стояти перед столом - святкувати за столом, сховатися під столом - висить над столом; почепити над вікном - почепити перед вікном; сховати у шафі - сховати під шафою.
? Прочитайте речення. Визначте прийменники за походженням і морфологічним складом. Скористайтеся при потребі таблицею.
Випишіть речення, в яких наявний перехід повнозначних частин мови у прийменники.
1. В таку добу, під горою, біля того гаю, Щось чорніє над водою, щось біле блукає; По діброві вітер виє... Край дороги гне тополю До самого долу (Шевч.). 2. Стародавнє село Тухля - се була велика гірська оселя з двома чи трьома присілками, всього коло півтори тисячі душ (Фр.). 3. Земле, думами своїми навантаж мене до краю, ніби зернами тугими щонайкращого врожаю (Синг.). 4. Кипариси од ночі і до ранку все шумлять і шумлять навкруги (Сос.). 5. Чи то під впливом прощання й Соломіїних сліз, чи внаслідок реакції по пережитих турботах, його огорнув жаль (Коц.). 6. При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний! (Леся Укр.). 7. І до кінця свого віку Джеря йшов проти панів (Неч.-Лев.). 8. Всупереч сподіванням, старшину не здивувало таке призначення (Гонч.). 9. Це буде мій твір, може, кращий за ті, які читали люди (Коц.). 10. Мені аж страшно, як згадаю Оту хатину край села (Шевч.). 11. Із-за лісу, з-за туману місяць випливає (Шевч.). 12. Хлопчик відразу увійшов у дружнє коло своїх ровесників (Цюп.). 13. Вицвіли в матері очі від чекання (Довж.). 14. Прямо насупроти школи стояв будиночок для вчителів (Ст.). 15. Вона й досі так любить свого чоловіка, що ладна все зробити не заради свого видужання, а заради нього (Ст.). 16. Вдихаю все тепло своє у слово Із вірою, що холод промине, Зійдуть сніги -- і мова пролісково Усім сліпцям прозрінням спалахне (В. Гей). 17. Навгороді коло броду барвінок не сходить (Шевч.). 18. Він стояв, а хвиля гралась навкруги нього (Коц.). 19. А я піду на край світа... (Шевч.). 20. Я славлю життя людей, що діють навколо мене (Довж.).
Таблиця - Прийменники за походженням
Прийменники |
приклади |
|
Первинні (не мають у мові співвідносних повнозначних слів) Такі прийменники здебільшого багатозначні: вживаються з кількома відмінками і виражають різні синтаксичні зв`язки, наприклад: в, з, за, між та ін., кожний з них об`єднує різноманітні значення. |
на, у (в), за, від (од), над, до, без, для, з, між, крізь, під, по, при, ради, через, біля, окрім ,перед, |
|
Вторинні (утворилися від різних частин мови, від слів з конкретним лексичним значенням порівняно недавно) |
близько, спереду, поперек, іззаду, посеред та ін. |
|
прислівникові |
близько, всупереч, вздовж, подовж, вслід, довкола, навкруги, неподалеку, осторонь та ін. |
|
відіменні |
край, кругом, шляхом, з нагоди, на випадок і ін. |
|
віддієслівні /дієприслівникові |
зважаючи на, виключаючи, незважаючи на. |
? Вас запросили на літературний вечір "Я і природа". Прочитайте вірш попереднього учасника. Тепер черга за вами. Підготуйте короткий виступ, використайте в ньому слова, які б виступали: а) прийменниками; б) повнозначними частинами мови.
Не запізніться, люди...
У нас царів природи не буває,
Природа - над всіма царями цар,
Усіх живих вона переживає,
Споконвіків цінуймо її дар.
Не запізніться, люди, усвідомте
Себе лише частиною природи.
Людське життя існує в світі доти,
Доки живуть планета, сонце, води (Галина Гуржій).
? Зі словом «край» складіть не менше чотирьох речень, в яких розкривалися б різні значення цього слова: а) «край» -- регіон, частина території; б) «край» -- «відріж» (дієслово); в) «край» -- «межа»; г) «край» як прийменник.
Відредагуйте подані словосполучення, де це потрібно. Назвіть причини порушень.
Зроблено по всім правилам; був відсутній із-за хвороби; книжка написана на українській мові; по травень включно; урок починається у вісім годин; виглянув без вікно; по моїй вині; виняток з правил; змагання по футболу; одяг для свята; прийшов в вівторок; по закінченні школи; при житті письменника; розповісти відповідно з програмою.
Зверніть увагу
«Із-за хвороби» чи «через хворобу»?
Складний прийменник «із-за» (видозміна прийменника «з-за») позначає просторові відношення і вживається на позначення спрямування руху, дії з протилежного або зворотного боку та на позначення зміни місцеположення, прим.: «Із-за лісу, з-за туману Місяць випливає, Червоніє, круглолиций, Горить, а не сяє» (Т. Шевченко).
Коли ж ідеться про причинові відносини, в українській мові (на відміну від російської) прийменник «із-за» не вживається.
Тому-то правильно сказати «через хворобу» (а не «із-за хвороби»), «через тебе» (а не «із-за тебе»), «через ревнощі» (а не «із-за ревнощів»), «через це» (а не «із-за цього») та ін.
? Запишіть прийменники у три колонки за будовою (прості, складні, складені). Складіть службову записку, використовуючи підкреслені слова.
Заради, над, з-перед, між, напередодні, крім, серед, у відношенні до, крізь, побіля, в плані, просто, осторонь, зі, близько, у зв'язку з, наприкінці, згідно з, поза, з-проміж, слідом за, довкруг, об, починаючи від, після, вглиб, ради, паралельно з, піді, замість, на чолі, задля, в напрямі до, виключаючи, за, в силу, неподалік від, щодо.
За структурними ознаками та морфологічною будовою розрізняються прийменники:
прості - ті, що з однією кореневою основою (за, перед, на, коло, між, з, до, над, через та ін.). Сюди належать усі первинні прийменники та деякі вторинні: коло, край, круг, кінець та ін;
складні - ті, що утворені з двох чи більше первинних прийменників (поверх, заради, поза, щодо, повз, із-за, поміж, із-під, з-поперед, з-поміж та ін.). Їх творення можна зобразити так:
складені - ті, що утворилися з різних категорій повнозначних слів і прийменників (у напрямі до, незважаючи на, слідом за, згідно з, під час, з метою, у зв`язку з, в напрямі та ін.). Наприклад: На рівні з вікном тьмяно біліли припорошені пилом розквітлі акації (Гонч.).
Складні прийменники належать до розряду первинних, складені - до вторинних.
? Запишіть сполучення слів у три колонки залежно від того, як пишеться частина, що в дужках:
1) разом; 2) окремо; 3) через дефіс. З виділеними сполучення слів складіть коротке оповідання.
Зорі дивляться (з) гори, струмок збігає (з) гори; жити (по) новому, їхали (по) новому мосту; (При) Карпатський край; сонце заглянуло (в) останнє вікно, побачитися (в) останнє; з (за) дерева з'явилася тінь; ми росли (в) купі, (в) купі пшениці; (з) середини почувся крик, (з) середини доповіді; стояв (з) боку, (з) боку Дністра; канікули (по) перше лютого, (по) перше і (по) друге; (зо) зла кинути; (зі) мною поряд; був немов (уві) сні.
Таблиця - Правопис прийменників
Разом |
Через дефіс |
Окремо |
|
а) складні прийменники, утворені сполученням одного або двох (іноді - трьох) прийменників із будь-якою частиною мови: внаслідок (унаслідок), вподовж (уподовж), напередодні, наприкінці, щодо та ін.; б) складні прийменники, утворені з двох простих прийменників: задля, заради, навпроти, окрім, поза, поміж, посеред, проміж, поперед та ін. |
складні прийменники з початковими з-, із-: з-за (із-за), з-над, з-перед, з-під (із-під), з-поза, з-проміж, з-поміж, з-попід, з-посеред. |
складені прийменники, що утворені із самостійних частин мови й прийменників: у зв'язку з, згідно з, залежно від, на шляху до, незважаючи на, під час, під кінець, що ж до, в напрямі до, в результаті, в силу, поряд з, у відношенні до та ін. |
Запам'ятаймо!
Прийменник внаслідок (пишеться разом) і прийменникова сполука в результаті (пишеться окремо) взаємозамінні, пор.: внаслідок (у результаті) реакції, вибуху, пожежі, аварії, перевантаження, процесу, обговорення та ін. Обидва прийменники типові для книжних стилів.
? Прочитайте поданий текст. До якого функціонального стилю він належить? Відредагуйте цей текст. Знайдіть у ньому прийменники. Які вони за походженням і структурою? Замініть виділені прийменникові сполучення, дібрані автором, синонімічними. Дослідіть, чи змінюється відтінок висловлювання у кожному конкретному випадку. Вмотивуйте авторський вибір.
На наш погляд, серед дерев вирізняється верба. Таких дерев або кущів із гнучким гіллям, цілісними листками та зібраними в сережки квітками, за повідомленням екологів, на всій земній кулі налічується понад п'ятисот видів.
В Україні, з огляду на сучасну ситуацію, серед тридцяти видів найпоширенішими вважають вербу білу, верба ламку, верба гостролисту. Зважаючи на сказане, зупинимося детальніше на вербах, що ростуть на Сумщині. До уваги любителів природи, зазначимо, що в селі Кам'янка Середино-Будського району Сумської області росте верба Сиза. Це, з точки зору природознавців, невеликий кущ до двох метрів, вирізняється сизою, із свинцевим відливом листком. У селах Глухівського району Сумської області біля річок зустрічається лапландська верба, яка приваблює густим білим опушенням своїх листків.
Деякі прийменники мають виразно виражене стилістичне забарвлення, що визначає і сферу вживання словосполучень, до складу яких вони входять. Так, похідні складені прийменники типу на думку, на наш погляд, з точки зору, за повідомленням, зважаючи на сказане, які за своєю природою сприяють логічній послідовності викладу змісту наукової інформації, характерні для наукового стилю. У мові ділових паперів також є набір усталених прийменникових сполучень, покликаних обслуговувати адміністративно-виробничі ситуації: по лінії, з боку, в напрямку, з метою, до уваги, у зв'язку з тим, з огляду на те, з приводу тощо.
З'ясуйте, на що вказує прийменник на у наведених словосполученнях. Поясніть, у чому полягає багатозначність прийменників.
Покласти на стіл; вийти на люди; легко на душі; повернутися на світанку; багато зазнати на віку; на шаблях битися; вибачайте на цьому слові; зосередитись на чомусь.
? Прочитайте текст. Про які історичні події згадується в ньому? Що вам відомо про ці часи? Чому, на вашу думку, могла статися така трагедія? Поміркуйте, чому розповідь має таку назву?
Випишіть з тексту прийменники, визначте, які з них є синонімами. Синонімічні ряди прийменників доповніть власними прикладами. При потребі зверніться до довідки, що подана нижче. Поясніть, до якої групи за походженням належить кожен прийменник.
Підготуйте лінгвістичне повідомлення «Синонімія прийменників».
Яничарів дуб
Неподалік величезного яру стоїть старезний дуб. Дуже давно побіля нього жила вдовиця, а в неї - двоє діток. І горе було в тім, що в нашім краї тоді панували турки, яким належало сплачувати податок кров'ю. Щороку відбирали від матерів малолітніх дітей. Везли з України на чужину, примушували забувати рідну мову, виховували з них яничар-солдат...
То ж мати-вдовиця завжди поруч себе тримала сина. Та ж не вчула, як нагрянула біда. Стогін, крики доносилися із села на околицю. Вона схопила синочка на руки і кинулася ховатися з двору. Та було пізно. У двір шалено ввірвався яничари, ударив жінку нагаєм і вихопив з рук дитину…
Поминув час. Уже донька підросла, заміж вийшла, народила сина. І ще семи років не виповнилося дитині, як повторилася лиходійна історія. Знову яничар, знову смерть, тільки вбив він молоду матір. У цю мить вибігла з хати вдовиця, заридала, як та чайка, забилася об землю. І яничари ну стало не по собі. Йому здалося, що десь він чув цей голос, десь бачив цю хатинку. І раптом упізнав у жінці свою матір. Кинувся до неї, ламаною мовою, напівзабутими словами. І жінка впізнала. Це ж її син, забраний давно-давно в неволю.
- Мамо, а кому ж я причинив зло? - з розпачем закричав син.
Розридалася мати побіля сина:
- Синку, ти вбив свою сестру.
- То ж призначте мені кару за це, - мовив син з глибоким сумом.
- Не суддя я тобі, сину. Сам вибери собі кару… промовила крізь сльози вдова.
Взяв яничари аркан і прийняв смерть коло дуба. Ще й тепер росте над яром цей дуб. Він повідує нащадкам страшну історію, він учить мудрості, застерігає від лиха (О.Чорний).
Довідка
У сучасній українській мові прийменникові конструкції складають чи не найбільшу групу синтаксичних синонімів.
Серед уживаних - прийменник біля. Один синонімічний ряд із цим прийменником складають такі прийменники: при, коло, поруч, поряд, побіля. Наприклад: Ой у лузі та ще й при березі червона калина (Нар.тв.); Чорне курчаве волосся, заквітчане польовими квітами, чудно вилося коло білого чола (Мирн.); Чому смуток з тобою поруч Часто ходить у світлі дні (Сим.).
Виявляють себе як синоніми часові прийменники на - у (в), наприклад: І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав; В таку добу під горою... щось біле блукає (Шевч.).
Часові прийменникові конструкції з прийменниками до і перед виражають момент чи відрізок часу, який передує іншому моментові, наприклад: встала до схід сонця - встала перед сходом сонця.
Час початку дії виражається в українській мові двома прийменниками з та від (од), наприклад: з початку літа - від початку літа; а час завершення дії - по і до, наприклад: не заплатив по травень - заплатив до травня.
Синонімічні ряди створюють прийменники для - на (приготували для продажу - приготували на продаж), по - за (пішов по молоко - за молоком), ради (заради) - задля - для (будую ради дитини - задля дитини - для дитини), на - про (бережу на всякий випадок - про всякий випадок) тощо.
? Перекладіть словосполучення. Зверіть увагу, що російським конструкціям з прийменником по в українській мові відповідають сполучення з прийменниками по, за, з, на, у(в), для, через. Перевірте правильність перекладу за допомогою словника.
Товарищ по школе; дежурный по вокзалу; экономист по образованию; по многим причинам; исследование по физике; похожий по вкусу; называть по имени и по отчеству; по всем правилам; по выходным дням; старший по возрасту.
У словосполученнях із прийменниками виявляється національна специфіка мови. Так, щоб висловити мету дії, в українській мові треба вживати конструкції з прийменником по: піти по воду (а не за водою, бо цей зворот означає услід, як піти за сестрою); щоб означити вид діяльності, усталилося вживання прийменника з, а не по: майстер спорту з веслування, заступник директора з навчальної частини та ін.
Прийменники можуть істотно впливати на зміст цілого вислову, а іноді робити його діаметрально протилежним: до -- після: з'явитися до опівночі -- з'явитися після опівночі; за -- проти: виступати за брата -- виступати проти брата; на -- з: прийти на нараду -- прийти з наради.
? У наведені прислів'я та приказки введіть необхідні антонімічні прийменники. Доповніть такі зразки, виписавши необхідні із збірників «Українські народні прислів'я».
1. Без сім'ї та роду хоч .. моста та .. воду. 2. Хто не був .. коні, той не був і .. конем. 3. .. панського двору ворота широкі, та .. двору -- вузькі. 4. Говоримо .. вовка, скажімо і .. вовка. 5. Переливати .. пустого .. порожнє.
Спишіть речення, розкриваючи дужки. Знайдіть омонімічні прийменники й префікси. Поясніть, як ви їх розрізняєте.
1. Я синій сніг (від)хати (від)кидав і зупинився (П. Тичина). 2. (на)блакитні очі білявого Василька (на)бігли сльози. 3. Василько (з)бився (з)дороги і ледве (в)ночі (до)бився (до)свого дядька (М. Коцюбинський). 4. (при)гнічений сніг міцно (при)пав до землі, гладенький, покірний (Г. Глоткін). 5. Катря зірвала (при)дорозі кілька крислатих кущів заячого холодку. 6. (при)дорожні канави (по)росли низеньким бур'яном (В. Козаченко).
Зверніть увагу!
З ОГЛЯДУ -- З ПОГЛЯДУ.
Часом плутають ці прийменники, хоч вони й мають різні значення і свою сферу вживання. З огляду на щось означає «через те, що», «зважаючи на те, що», напр.: З огляду на можливу перерву в постачанні паперу видавництво переглянуло свій план. Інше значення передається в реченнях із прийменником з погляду, пор.: З погляду видавців треба було б подбати про державну програму створення підручників, тобто Видавці вважають, що… Обидва прийменники надають висловлюванню книжного забарвлення.
Прийменникова сполука згідно з керує орудним відмінком іменника: згідно з наказом, згідно з правилами. Обидва складні прийменники відповідно до і згідно з -- типові для офіційно-ділового стилю і можуть вільно взаємозамінюватись. Але треба уникати контамінації: форми відповідно з, згідно до -- неправильні.
Ці та інші мовностилістичні поради стосовно вживання прийменників читайте на сайтах Інтернету http://yak-my-hovorymo.wikidot.com/, http://chak-chy-pravylno-my-hovorymo.wikidot.com/, http://nepravylno-pravylno.wikidot.com/.
? З'ясуйте семантику діалектних фразеологічних зворотів та прислів'їв:
хоть дрова на голові рубай; за спання нема коня; зимувати на каждому слові; сердилася баба на торг, а торг про те й байдуже; навчить біда з салом коржі їсти; у серці скребтиме миш.
? Прочитайте виразно тексти. Визначте стильову і жанрову приналежність уривків. Поясніть функцію повторювальних прийменників у тексті. Виконайте морфологічний аналіз прийменників.
1. За те, що завтра хоче зеленіть, за те, що вчора встигло оддзвеніти. За небо в небі, за дитячий сміх. За те, що можу, і за те, що мушу (Л.Костенко). 2. Хотіла тебе розбудити до світу. До світу, до світу. Отак, як будила побачити цвіту, Найпершого цвіту. Таж так тобі солодко спалося, Так тобі спалось (М.Шевченко).
3. Буду я навчатись мови золотої У трави-веснянки, у гори крутої, В потічка веселого, що постане річкою, В пагінця зеленого, що зросте смерічкою (А.Малишко). 4. Благаю гори, щоб тебе знайти На цих стежках, що накрайсвіт тікають. На річці, що каміньголов летить, Серед ожин, серед земного раю (С.Галябарда).
Схема морфологічного аналізу прийменників
1.Аналізоване слово.
2.З якою частиною мови вживається?
3.Значення в реченні (просторове, часове, причинове тощо).
4.Група за походженням: первинний (непохідний), вторинний (похідний).
5.Група за морфемним складом: простий, складний, складений.
6.Правопис.
Рефлексія і самоперевірка
З якими частинами мови вживаються прийменники?
Які з прийменників використовуються з одним відмінком, двома, трьома?
На прикладах проілюструйте синоніміку прийменникових конструкцій.
У чому особливість правопису прийменників?
У поданих словосполученнях розрізніть однозвучні слова за частиномовною приналежністю.
Зустрілися коло школи, з'явилось коло диму; вивчати протягом року, боротися з протягом; чекати поблизу вокзалу, стояти поблизу; осуд з боку товаришів, з боку кровоточило; тяглися вздовж вулиці, вишикувалися вздовж; бігали круг ставу, накреслити круг.
Тема для розмови.
Забуваємо про травинку…От вона й нагадує про себе. Вже навіть не собою, не зеленню - стежкою, стежечкою. Не було б травинки - не було б і стежечки. А що то за життя без стежечки?.. Стежечка - то наша пам'ять. То - повернення. До батьківських порогів, звідки босоніж пускалися по траві. А де стежки немає, там людині незатишно, чужо. …немає стежечки - немає пам'яті…
Про яку стежечку йде мова? Обговоріть це питання в класі. Зіставте ці слова з таким висловом епіграфом Андрія Содомори «У кожного - своя стежка у світ слова, у світ, що за словом...».
Андрій Содомора - літературознавець, письменник, перекладач, автор книги «Наодинці зі словом» (1999).
? Завдання додому.
Прочитайте текст. З'ясуйте його стильову приналежність, тип мовлення, основну думку автора. Прокоментуйте доречність уживання службових частин мови для змалювання психологічного стану героя.
Випишіть прийменниково-іменникові сполучення, визначте прийменники за походженням та морфологічним складом. Які сполучники найчастіше вживані в тексті? З якою метою автор викорстовує повторювані сполучники?
До українців
Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми, українці, забули, що ми -- українці?
І що в нас є душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в'ється,
І що ми на Вкраїні -- таки український народ,
А не просто юрба, що у звітах населенням зветься.
І що хміль наш -- у пісні, а не у барилах вина,
І що щедрість -- в серцях, а не в магазинних вітринах.
І що є у нас мова, і що українська вона,
Без якої наш край -- територія, а не Вкраїна.
Я до себе кажу і до кожного з вас: -- Говори!
Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!
Запитаймо у себе: відколи, з якої пори
Почали українці себе у собі забувати?
Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття,
У якому свідомості нашій збагнути незмога,
Чом солодшим од меду нам видався чад забуття
Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога?
Українці мої! То вкраїнці ми з вами -- чи як?
Чи в "моголах" і вмерти судила нам доля пихата?
Чи в могили й забрати судилось нам наш переляк,
Що розцвів нам у душах смиренністю "меншого брата"?
Українці мої! Як гірчать мені власні слова...
Знаю добре, що й вам вони теж -- не солодкі гостинці.
Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,
Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.
Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил.
Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил,
Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна?..(В. Баранов).
Віктор Федорович Баранов (1950 р.н.) - український письменник, перекладач. Член Національної спілки письменників України.
113. Зв`язка. Вигуки, їх ознаки та розряди. Правопис вигуків і особливості їх вживання. Розділові знаки у реченнях з вигуками. Звуконаслідувальні слова. Стилістичні функції вигуків і звуконаслідувань. Національні етикетні вигуки.
Людина говорить не тільки для того, щоб виразити думку. Людина говорить також, щоб подіяти на інших і виразити свої власні почуття.
Ж.Вандрієс
Комунікативна розминка.
На вашу думку, жарґонний лексикон у сучасній комунікації -- це своєрідна мовна картина світу мовної особистості чи симптом її культурної кризи, яку супроводжує звуження індивідуального словника?
Ви їдете в купе з молодими людьми, у мовленні яких час від часу чуєте «Вау!», «Відпад!»», «Клас!», «Абзац!», «Кльово!», «Ульот». Один із них звертається до вас з проханням. Складіть короткий діалог з використанням дієслівних зв'язок бути, стати, здаватися, називатися, перетворитися на, являти собою, залишатися (на вибір), що передає вашу розмову з незнайомим маловихованим хлопцем. Поміркуйте, які вигуки вживатимете у репліках ви, а які - співрозмовник.
Запам'ятаймо
Дієслівні зв'язки бути, становити, являти собою виконують суто граматичну роль і позбавлені семантичного навантаження. Наприклад: Щоб була вона за матір (Т. Шевченко); Тітусю, не журіться: я стану за вчителя і вас до себе візьму (Т. Осмачка).
Корисно знати
Леся Ставицька, доктор філологічних наук, завідувач відділу соціолінгвістики Інституту української мови НАН України уклала словник «Український жарґон» (К., 2005), в якому представила сучасну жарґонну лексику різнотипного соціального походження, зокрема лексику сучасного молодіжного сленгу. З цим словником можна ознайомитися і на сайті htpp://ukr-zhargon.wikidot.com.
? Вас запросили взяти участь в Інтернет-конференції «Мова - інтелектуальний портрет людини». Ознайомтеся з текстом попереднього доповідача. Визначте стильову приналежність, основну думку автора. Випишіть прийменники, сполучники, частки, з'ясуйте їх значення і роль у тексті.
Підготуйте короткий виступ-схвалення (незгоду, сумнів, подив) з мовознавцем, використовуючи вигуки для вираження емоцій, почуттів та волеявивлень, які подані в довідці.
Погані слова можуть «накликати» на здоров'я людини серйозні ускладення, ламається нервова система і організм у цілому…Образливі слова, виявляється, викликають збільшення об'єму газу імперилу, який чіпляється до наших судин і роз'їдає їх, немов іржа. Наведу приклад вчених колег із Московського науково-дослідного інституту мовознавства про згубну дію лихих слів на все живе. В ботаніці є свій «піддослідний кролик» - рослина арабідоксис. Роль лайливої людини над насінням цієї рослини виконував генератор хвиль. Емоційність лайливих слів він підсилив у 100 разів. Негатив був рівнозначний радіаційному опрміненню в 40 тисяч рентген. Результат експерименту - шокуючий. Майже все насіння загинуло від розриву ланцюжків ДНК, безладного перемішування генів і руйнування хромосом (Л.Мацько «Мова - інтелектуальний портрет народу»).
Довідка
Вигук - це окремий і особливий розряд слів, які служать для безпосереднього вираження різних емоцій і волевиявлень.
Наприклад: Геть! Не глузуй (Леся Укр.); Не жартуй наді мною, будь ласка, і говорячи, не мовчи (В.Симоненко); Людей і долю проклинать не варт, їй-богу (Т.Шевченко).
Вигуки стоять осторонь від повнозначних частин мови, тому що не мають власного лексичного значення і граматичних ознак, властивих іменам (рід, число, відмінок) і дієсловам (особа, час, спосіб, вид, стан). Вони не змінюються, не виконують синтаксичних функцій.
Однак вигукам властиві особлива інтонація та особлива експресивна забарвленість: Овва! Який розумний! (Неч.-Лев.); Ой нене, сум! Нум плакать, нум (Леся Укр.).
Від вигуків утворюються інші частини мови: ойкати, охоньки, айкання, хекання тощо.
За значенням вигуки поділяються на такі групи:
Таблиця - Розряди вигуків за значенням
вигуки, що служать для вираження емоцій, почуттів |
вигуки, що служать для вираження волевиявлень |
|
Виражають радість, захоплення, подяку, лайку, привітання, прощання або сум, страх, іронію, докоряння, недовір'я, сумнів, роздумування тощо: ура!, спасибі!, ах, ех, господи, фу, тьфу, ого-го!, жах!, матінко!, браво! Наприклад: Ой, світе мій, це ж буря! (Тич.); Прощавай, учителю. Спасибі за науку (Мал.) |
вигуки-імперативи, тобто вигуки, що виражають спонукання до якоїсь дії або оклик, бажання привернути чиюсь увагу: Годі! Шабаш! Геть! Цить! Ну! Стоп! Алло! та ін. Наприклад: Геть, думи сумні! (Леся Укр.); Та цитьте, чортові сороки. - Юпітер грізно закричав (Котл.); - Марш звідси! Я тут житиму (Вишн.). |
Реалізація семантичного вигуків значною мірою залежить від мовленнєвого контексту і ситуації висловлення.
Корисно знати
Група психологів Московського педагогічного інституту іноземних мов під керівництвом професора В.Артьомова експериментальним методом довела наявність 11 гіпотетичних «зон» і 142 назви емоційних станів: радість, переляк, ніжність, здивування, байдужість, гнів, печаль, зневага, повага, сором, образи.
? Особливістю емоційних вигуків є їх семантична поліфункціональність. Спостереження фактів живого і художнього мовлення, проведені мовознавцем Л.Мацько, підтверджують, що найбільш багатозначними є емоційні первинні вигуки одно-, двофонемного складу: а!, о!, у!, ай!, ах!, ох! Дослідниця зафіксувала близько 20 типів мовленнєвих реалізацій емоційно-змістових варіантів вигука о!
Прочитайте речення. Назвіть службові частини мови, які вжиті в реченнях. Виконайте морфологічний розбір підкреслених слів. Визначте типи речень.
Поміркуйте, в яких значеннях уживається вигук О. Які значення цього вигуку не знайшли відображення в реченнях? Випишіть з художньої літератури речення з іншими значеннями цього вигуку.
1. О, вже, мабуть, натворила щось (А.Головко). 2. О, яка краса, друже мій, радій! Гей, береза біла срібнокорая! (В.Сосюра). 3. О, Моно Лізо, Моно Лізо, Ви усміхніться ще хоч раз (С.Галябарда). 4. О лишенько, о Боже! (О.Гончар). 5. О Господи мій Боже - прости це зло їм всім... С.(Галябарда). 6. О, як усе навколо розцвіло (В.Сосюра). 7. О, тепер бачу, що в твоїй голові трохи поменшало полови (М.Стельмах). 8. Гей, шуміть, вітри крилаті, в пшеницях густих (В.Сосюра). 9. О часе! Часе мій! Хоч ти почервоній! (Є.Плужник). 10. О, який я щасливий (О.Довженко). 11. О-о, я з охотою!- вклонився офіцер, підносячи її руку, сказав офіцер (О.Десняк). 12. О, в мене й мокре горіло б (О.Гончар). 13. О днів прийдешніх обрії безмірні, О тишино моїх маленьких рим! (Є.Плужник). 14. О, Господи, Пречиста Матір Божа, Це ж за який такий смертельний гріх На чужині страждає бранець кожен...(С.Галябарда). 15. О, знайшов, - майже вигукнув Марко, так що на нього всі за тицькали (Г.Тютюнник). 16. О, зірко України, ти світи, Світи ясніше на небеснім прузі ...(С.Галябарда). .
Любов Іванівна Мацько - доктор філологічних наук, професор, академік Академії педагогічних наук України, відомий учений у галузях української теоретичної лінгвістики, лінгвориторики, соціолінгвістики, етнолінгвістики, лінгводидактики середньої і вищої школи.
?У селах і досі збеpігаються звичаї "шапкування": люди старшого вiку, зустрічаючись, трохи пiднiмають головний убiр або придолонюють до грудей руку. І вітаються: "З святим днем будьте здоровi!", "З Рiздвом Христовим!", "Христос воскрес!" . "Здрастуйте у Вашiй хатi", "Доброго здоров'я, мир вашому дому!". Які функції виконують такі привітання? А які вітання відомі вам, уживані у вашій місцевості? Запишіть. Визначте їх розряд за походженням. З'ясуйте, чим вони відрізняються від службових частин мови.
? Прочитайте текст. З'ясуйте їх стильову приналежність, тип мовлення, основну думку автора.
Яке смислове навантаження виконують слова „здрастуй”, «до побачення»? Якою частиною мови виражаються, які функції в реченні, в тексті виконують? Випишіть частки і дайте їм морфологічну характеристику. Визначте вигуки за походженням. Виконайте синтаксичний аналіз підкресленого речення.
1.
Вмираючи, батько сказав синові: „Оце, сину, я вмираю. Якщо хочеш зберегти це добро, що я тобі покидаю, до того ще й придбати,-- то роби в полі так, щоб нікому не казав першим „здрастуй”, їж хліб з медом, а в свято одягай нові чоботи”. Сказав це і помер.
Син так і робив. Ні з ким не вітався, їв хліб з медом, а в свято носив нові чоботи, а ті, що вже були на ногах, закидав на горище.
Пройшов деякий час і син дожився до того, що вже немає за що купувати ні мед, ані чоботи. „Ні, не гаразд!--міркує він.-- Це батько навчив мене на лихо, треба робити інакше”. Почав він раніше всіх людей їздити в степ, да ото робить коло шляху, а люди їдуть та всі до нього здоровкаються. Цілий день працює. Стомиться, сяде їсти самий хліб з водою. Він йому здається солодким, як з медом. А в неділю дістане з горища чоботи, почистить їх, одіне,-- вони в нього, як нові. Через таку працю почало господарство його прибувати.
І тоді тільки син зрозумів батьківський заповіт: що треба раніше всіх бути в полі, щоб люди до нього вітались, а не він до них; працювати до втоми, щоб, як сяде їсти, хліб був смачний, як з медом, і щоб гарно ходити на свято, то треба чоботи хоч і старі, але чистити, щоб вони були, як нові, завжди («Батьків заповіт». Легенди та перекази).
2.
Ну, значить, переїхали ярок, взяли праворуч, та понад ярком, понад ярком прямісінько у Вербовий хутір.
_ Тр-р-р! Драстуйте, бабусю!
_ Драстуйте!
– Де тут, скажіть, будь ласка, кривий Степан живе?
– Кривий Степан?
– Еге! Мисливець.
– За четвертою хатою повернете у вуличку. Тією вуличкою у самісінький двір так і в'їдете.
- Спасибі, бабусю! (Остап Вишня «Мисливські усмішки»).
3.
Ну навіщо «до свідання»
Ти говориш на прощання,
Коли є слова, як диво:
«До побачення!», «Щасливо!»?
Будьте здорові! - Ходіть здорові!
(Щирості стільки в кожному слові!)
Тож на все добре вам! і Прощавайте!
Прошу, заходьте, не забувайте!
(Валерій Маснюк)
За походженням вигуки поділяються на два типи:
1) первинні, утворені давно з окремих звуків: ой!, ай!, о!, а!, е!, ой-ой!, ну!, ба!, ага!, еге! та ін.;
2) вторинні, або похідні, утворені від інших частин мови, а саме:
- від іменника: жах!, господи!, боже!, матінко!, горенько! та ін.;
- від дієслів: подумаєш!, прошу!, прощавайте! та ін.;
- від іменників у сполученні з займенниками та прикметниками: брат ти мій!, світе мій!, матінко моя! та ін.
Невелика група вигуків є запозиченими з інших мов: алло! (англ.), караул! (тур.), стоп! (англ.), капут! (нім.), браво! (італ.), полундра! (англ.). Наприклад: Стоп! Ялта! Фу! - Ну, як?(Вишн.), - Браво, пане Броніславе, браво! - похвалив його чорнявий товариш (Бедз.).
? Укладіть таблицю: запишіть в одну колонку непохідні (первинні) вигуки, а в другу - похідні (вторинні). Складіть діалог «На озері», використовуючи п'ять-сім вигуків (на вибір), в яких у значенні вигуків уживаються повнозначні слова чи сполучення слів.
О, ну, на добраніч, матінко, алло, Боженько, гей, пхе, рятуйте, ай, добридень, леле, ой, гляди, годі, киш, кукуріку, овва, спасибі, ох, ой лишенько, хай йому грець, жах, ех, страх, гов, ух, до побачення, е, еге, горенько, дурниці, гм, фу, даруйте, йой, ага, о Боже, цитьте, прощайте, хай йому біс, жах, шах, даруйте, горенько, от тобі й маєш.
? Перепишіть, розкриваючи дужки. Поставте пропущені розділові знаки, перевірте себе за довідкою, поданою нижче. Поясніть правопис вигуків і звуконаслідувальних слів. Визначіть, до якої групи за значенням їх слід віднести.
1. Не жартуй наді мною, (будь) ласка, і, говорячи, не мовчи (Сим.). 2. Людей і долю проклинать не варт (їй) богу (Шевч.). 3. Грім загукає голосно до всіх хліборобів: “Ого (го) (го) (го) (о) (о) (о)!!! Гей вста-ва-й-те-е-е! По-р-ра-а-а! Пора засівати землю!” (Цюп.). 4. Гей в(йо) карий! Гатьте гніда Краймо лемішем землицю (Лепк.). 5. Гай (гай) пролетіли твої весни, і вже сивина як стигле жито падає на очі (Ст.) 6. Кує зозуля. Б'є молоточком у кришталевий великий дзвін: ку (ку) (ку)! ку (ку)! - і сіє тишу по травах (Коц.). 7. - Магай (бі). - Дякувати (Л.Укр.). 8. Цю (цю) скажені схаменіться (Шевч.). 9. Ов(ва) Не вихоплюйся синку з нерозумним словом, бо назад ніяково вертатися (Коц.). 10. Йому навіть почулось, що над головою заскреготала сорока: (че) (че) (че)!.. Зацвірінькав горобець: (цвірінь) цвірінь!.. (Коц.). 11. Годі!.. (ой) годі!.. (Л.Укр.). 12. (Гей) удармо в струни, браття, в золотії (Рил.). 13. Тут дмухнув вітерець, і знову почувся поруч барабанний дріб: (тук) ( тук) (тук) (Ст.). 14. (Гей) (Цоб) (Цабе) (Н-н-о) На ярмарок! (Коц.). 15. (Ну) хлопці, в дорогу (Шевч.). 16. (Далебі) не знаю, що й діяти». -- І. Нечуй-Левицький). 17. Коли тут -( лихо мені тяжке)- рознедужався Павло мій (Вовч.).
Довідка
Вигуки, що повторюються або вимовляються протяжно, пишуться через дефіс. Наприклад: Тью-і, ті-і-і... Ні, зовсім не так. Трйю-тіх-тіх... (Коц.).
Після вигуку ставиться кома або знак оклику. Наприклад: Овва! Який розумний! (Неч.-Лев.).
Знак оклику ставиться і після вигуків, що виступають еквівалентами окличних речень. Наприклад: - Гей, Цоб! Цабе, рябий, тпру! (Нар.тв.).
Вигук ой може не виділятися комою в реченнях, що мають пісенний характер, наприклад: Ой дощів мені треба, дощів, а не поту, бо той піт прилипа до брудної сорочки, як плугатар кінчає роботу (Тич.).
Не виділяються розділовими знаками вигуки на початку речення, якщо стоять перед особовим займенником, після якого йде звертання. Наприклад: Ах ви, мрії, ви милі, дитячі, як обличчя за дальнім вікном (Сос.); О, ой, що стоять перед звертаннями і тісно з ними пов'язані інтонаційно, виступають у ролі часток і комою теж не виділяються. Наприклад: І погляд твій німий, о мати, понад землею загримів (Рильськ).
Якщо вигук, який стоїть усередині речення, вимовляється з підсиленням, після нього ставиться знак оклику, а наступне слово пишеться з малої букви. Наприклад: Ой, горенько! косо моя!, косо моя золотая!Ой, лишенько! красо моя! красо моя молодая! (Л.Укр.).
? Укажіть у реченнях звуконаслідувальні слова. Яка їх функція в реченні? Це безпосередній вияв реального світу (явищ, дій, предметів природи чи відображення звукових ознак дійсності через уявлення мовця? Що їх споріднює з вигуками? Виконайте фонетичний аналіз підкресленого слова.
1. “Отже, - думав він, наморщившись по лекції, - поки станеш паном - треба балакати по-пташиному. Кра-кра! - згадав він склади. - Се зовсім як ворона. Або: ку-ку! - наче зозуля кує” (Коц.). 2. Гу-гу-гу-у! - застогнав пугач серед лісу. 3. Брязь!.. дзень!.. брязь!.. дзень!.. Валка рушила (Мирн.). 4 Летять у вирій журавлі, прощаючись надовго з нами своїм “кру-кру” (Лепк.). 5. Іду. Коли чую: кулемет як засокоче: со-ко-ко-ко. А потім гармата як ревне: гур-гур! А земля - хилить, хилить. 6. Кар! - тривожно заскрипів птах і витягнув посивілу шию (Ст.). 7. Дзелень, дзелень!.. - забило на вежі, видко, дев'яту годину (Гол.). 8. Хтось бив праником по шматтю: апть, апть, апть (Тют.).
Подобные документы
Частки функції, групи за значенням. Правопис заперечних часток. Стилістичні функції модальних, заперечних часток. Естетична цінність часток. Повнозначні частини мови. Вигуки і модальні слова. Взаємоперехід частин мови. З історії вивчення частин мови.
реферат [52,8 K], добавлен 21.11.2010Тексти для контрольних диктантів та перекладу з російської мови на українську. Завдання на правопис приголосних, синоніми, вживання великої літери, основні способи творення слів, правопис префіксів, чергування голосних, м'який знак в українській мові.
конспект урока [32,2 K], добавлен 10.03.2011Текст, як одиниця мовлення, його будова. Сучасний український правопис (уживання велиої літери, перенос частин слова, правопис складних та іншомовних слів, зміни в морфології та словотворі). Стилістичні різновиди. Евфонічність – галузь фоностилістики.
реферат [23,1 K], добавлен 17.12.2010Вигуки в граматичній системі сучасної англійської мови. Статус вигуків у граматичній системі сучасної англійської мови. Класифікація вигуків. Синтаксичні функції вигуків. Комунікативно-прагматичні значення вигуків. Розряди вигуків за значенням.
курсовая работа [43,0 K], добавлен 10.03.2007Природа та статус вигуків взагалі і англійської мови зокрема, їхні структурно-граматичні риси та взаємодія з іншими частинами мови. Особливості вигуків на рівні мовлення. Вигуки з конвенційно- та контекстуально-обумовленим прагматичним значенням.
дипломная работа [142,4 K], добавлен 20.12.2010Лексико-словотвірна синоніміка прикметників. Написання прикметників та їх словотвірна будова. Морфемна структури числівників та способи їх творення. Стилістичне вживання займенників та їх правопис. Способи творення та вживання прислівників. Правопис слів.
реферат [99,4 K], добавлен 10.01.2009Особливості вживання та правопису в українській мові запозичень російського, латинського, німецького й англійського походження. Переклад конструкцій ділового стилю, відмінювання числівників. Складання запрошення на прийом з нагоди відкриття виставки.
контрольная работа [22,5 K], добавлен 17.03.2014Сутність сполучника, що служить для зв’язку однорідних членів речення і частин складного речення. Сурядність та підрядність, морфологічні типи та правопис сполучників. Особистості вживання службової частини мови "і" за для уникнення збігу приголосних.
презентация [2,1 M], добавлен 07.12.2013Написання подвоєних і неподвоєних приголосних у словах іншомовного походження. Передача звука j та голосних. Апостроф перед я, ю, є, ї. Знак м'якшення після приголосних д, т, з, с, л, н. Відмінювання слів іншомовного походження. Правила правопису прізвищ.
конспект урока [39,6 K], добавлен 10.03.2011Теорії походження звуконаслідувань. Формування звуконаслідувань у мові. Класифікація перських звуконаслідувань за семантичними ознаками. Співвідношення підтипів звуконаслідувань та особливості їх структури. Місце звуконаслідувань у системі частин мови.
курсовая работа [49,9 K], добавлен 09.11.2011