Прийменник, вигук, частка
Прийменник, його особливості, групи за походженням та морфологічним складом, правопис, синонімія. Вигуки, їх ознаки та розряди, правопис, особливості вживання. Стилістичні функції вигуків і звуконаслідувань. Правопис сполучників сурядності й підрядності.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.11.2010 |
| Размер файла | 83,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Уведіть подані звуконаслідувальні слова в речення так, щоб вони виконували синтаксичну функцію підмета, присудка чи додатка.
Звуконаслідувальні слова - це окрема група вигуків, за допомогою якої передаються, відтворюються різні звуки природи, тварин, птахів, машин тощо: гав-гав, кахи-кахи, брязь!, дзелень-дзелень! Наприклад: Дзень-дзелень... дзень-дзелень! Сильний різкий дзвінок вдарив у передпокої (Коц.); Чув тільки, як за стінами падали, зривались і падали в м'яку землю яблука. Гуп-гуп-гуп... (Цюп.).
Звуконаслідувальні слова, на відміну від вигуків, у мовленні можуть бути разовими і не ставати одиницями мови. Вони відображають звукове уявлення мовця про конкретне звучання, що залежить від артикуляційно-акустичних і психологічних факторів самої особистості.
Використовуються найчастіше в розмовному і художньому стилях. Звукообразна інформація, що міститься у звуконаслідуваннях, зазвичай доповнюється мовцем, інформацією інших слів, найчастіше іменників та дієслів.
Наприклад: -Бов! Бов! Бов! - не стихає на всіх дзвіницях передзвін, і співає хор на переходах (А.Хижняк).
Звуконаслідування відрізняються від вигуків своєю фонетичною варіантністю, про що свідчить їх схематичне, приблизне графічне відображення. Це частіше спостерігається в художній літературі.
Субстантивуючись, звуконаслідування, як і вигуки, можуть виступати у функції підмета (наприклад: Твоє журливе “ку-ку” спливало, як сльози по плакучій березі (Коц.)); чи додатка (наприклад: І вітер, як жебрак на лірі, Своє маленьке “лірі-лірі” Стихенька бренькає під плотом (Леп.)).
Можуть функціонувати і як присудки (наприклад: - Мовчу я, а в самого серце тільки стук - стук - стук, стук - стук - стук (Тют.)), і як відокремлені обставини, наприклад: Кує зозуля, б'ючи молоточком у кришталевий дзвін своє ку-ку! - ку-ку!, і сіє тишу по травах (Коц.).
Звуконаслідувальні слова, як і вигуки, служать для творення іменників і дієслів: дзенькати, дзенькіт; гупати, гупання; квакати, квакання тощо.
? Зверніться до тлумачного словника української мови. Чи пояснюються в ньому вигуки і звуконаслідування? Чому? Думку обґрунтуйте.
Корисно знати
У 2009 році Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова видало книгу Любові Мацько «Українська мова в освітньому просторі». Книга містить розділ, в якому на численних прикладах з художньої літератури розглядаються особливості вигуків та звуконаслідувань в українській мові.
? Перепишіть. Підкресліть вигуки один раз, однозвучні частки - двічі. Поставте пропущені розділові знаки. З яким значенням виступає частка, однозвучна з вигуком, і яке значення має вигук?
1. Гей на всі простори на Карпати-гори розлітайся слово розлітайся клич. 2. Гей сміло стань гей прямо глянь ти ворогам у вічі (Рил.). 3. 4. - 5. - Ну й що з ним? - спитала тривожно Корнієва жінка (Гонч.). 6. Ну хто б у римській Енеїді Хорола й Ворскли не пізнав (Рил.). 7. От як У вас же були теорії не такі старосвітські (Л.Укр.). 8. Нічого не второпаю. От голова га? (Довж.). 9. - Еге так воно й було, - тихо сказав він. - Отоді я мабуть і ножик свій загубив (Зб.). 10. - Еге! Це не ваші груші. Бабуся казали, що це груша батькова, а не дядькова, - говорили діти та все збирали груші (Неч.-Лев.). 11. Що ж тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив! (Л.Укр.) 12. А що ж То й ходімо (Шевч.).
? Чи давно ви читали «Мисливські усмішки» Остапа Вишні? Цикл оповідань видатного майстра слова є своєрідним жанром. Яка основна думка цього циклу? Що вас приваблює, захоплює у творах письменника? Оригінальним є влучне використання автором різних розрядів вигуків і звуконаслідувань.
Прочитайте уголос уривок з усмішки Остапа Вишні «З крякухою на озері». Як передаються емоції героя? Яка семантика вигуків і звуконаслідувань? Яку смислову, текстоутворювальну функцію вони виконують? Виконайте фонетичний і морфологічний аналіз підкреслених слів.
Ви коли-небудь полювали з крякухою?
I взагалi ви знаєте, що таке єсть крякуха?
Не знаєте?
Ай-ай-ай-ай! Як же це так, що ви не знаєте, що таке кр-якуха?!
Крякуха, або як її ще звуть - "пiдсадна" качка, така нiби собi звичайнiсiнька зовнi вуточка, менша вiд свiйської, менша вiд крижня, але бiльша за чиря.
Дехто запевняє, що крякуха - це є помiсь дикої й свiйської качки, що для того, мовляв, щоб добути качок-крякух, треба навеснi пустити свiйську качку на озеро, щоб її там "потоптав" дикий селезень, i тодi, з таким от способом заплiднених яєць свiйської качки, вилупляться крякушенята...
А виходить, що зовсiм воно не так.
Крякухи, особлива порода качки, виведенi, як нам розповiдали, давненько вже в Тульськiй нiби губернiї, звiдки вони й розповсюдилися по всiй країнi.
Крякуха сiренька, забарвленням пiр'я скидається на крижня, але менша, як говорено вже, вiд крижня.
Характерна її особливiсть та, що коли вона бачить чи чує навiть у повiтрi льот чи то поодинокої качки, чи качиної зграї, вона "кричить", "крякає", закликаючи лiтаючих своїх родичiв присiсти до неї познайомитися.
- Ках! Ках! Ках! Пожалуйте до мене! Ках! Ках! Ках! Дуже вас прошу! Ках! Ках!
Ото, значить, i править крякуха за принаду для диких качок.
Хочете знати "технiку", тобто, як крякуху пускати на озеро, чи на рiчку, щоб вона вам качок пiдманювала?
Дуже просто.
На одну лапку в крякухи нашивається панчiшка така шкiряна, а до тої панчiшки кiльце невеличке прикрiплене.
На довгому шнурковi, що прив'язується до кiльця на крякушинiй лапцi, прикрiплюється "грузило" - чи то гирка, чи просто собі важкенький камiнь, який поринає на дно в озерi, а на шнурку плаває прив'язана крякуха, мов на котвi, на якорi.
Даєте їй невеличку площу, ну так чотири-п'ять квадратних метрiв плеса, де вона, купаючись та тихенько кахкаючи, плаває.
А ви на човнi забираєтесь у густу кугу чи в очерет, замасковуєтесь, сидите й чекаєте...
Та, сидячи, вiд скуки перемовляється з крякухою:
- Тась! Тась! Тась!
А вона вам на вiдповiдь тихенько й лагiдно:
- Ках! Ках! Ках!
Аж ось крякуха рiзко й тривожно, аж нiби захлинаючись:
- Ках-ках-ках! Ках-ках-ках!
В голосi тривога, неспокiй, iстерика, i сама вона аж нiби пiрнути в воду збирається.
Стежте! То шулiка-яструб наглядiв вашу крякуху й кружляє над нею!
Не ловiть гав! Бо стрiлою впаде яструб, i не матимете ви крякухи...
Пильненько вдивляйтеся, чи не промайне у водi чи на очеретi тiнь вiд крякушиного погубителя...
I не вагайтесь, як помiтите його:
- Бах!
Встрелили ви яструба чи не встрелили, а проте одiгнали; вдруге навряд чи заманеться йому поласувати вашою крякухою...
Заспокоїлась крякуха, заспокоїлись ви...
Чуєте знову:
- Ках! Ках! Ках!
Але це "ках" якесь непевне, байдуже...
То птичка пурхнула через озеро; може, очеретянка, може, бугайчик, а може, по рясцi пробiгла чорнявенька дика курочка.
I знову тихо...
I от вам призивне:
- Ках! Ках! Ках! Ках! Ках!
Скiльки нiжностi й кокетства лукавого в голосi...
- Я тут! Я тут! До мене, друзi!.. Ви дивитесь угору - пропливає зграйка чирят... Не всi обов'язково сiдають на крякушин заклик, але часто-густо все-таки сiдають... (Остап Вишня «З крякухою на озері»).
? На основі власних спостережень складіть розповідь про життя лісу навесні, використовуючи вигуки та звуконаслідувальні слова. З якою стилістичною метою вони вживаються?
Схема морфологічного аналізу вигуку:
1. Аналізоване слово.
2. Група і підгрупа за значенням.
3. Група за походженням: первинний, вторинний.
4. Правопис.
Рефлексія і самоперевірка
1. Чим відрізняються вигуки від повнозначних і службових слів?
2. Яку роль вигуки виконують у мові?
3. Назвіть розряди вигуків за значенням.
4. З якою метою вживаються звуконаслідувальні слова? Наведіть приклади.
5. Чи завжди вигуки відділяються розділовими знаками?
У поданому реченні знайдіть вигуки і дайте їм характеристику:
Тема для розмови.
«Людина говорить не тільки для того, щоб виразити думку. Людина говорить також, щоб подіяти на інших і виразити свої власні почуття», - написав французький мовознавець Жозеф Вандрієс. Як ви розумієте ці слова? Обговоріть це в класі.
ВАНДРІЄС ЖОЗЕФ (1875-1960) - французький лінгвіст, автор відомої книги «Мова» 1921).
? Завдання додому.
Випишіть із фразеологічного словника української мови фраземи, в яких наявні вигуки і звуконаслідувальні слова або похідні від них іменники і дієслова.
111. Сполучники сурядності та підрядності. Морфологічні типи сполучників. Правопис сполучників. Особливості вживання деяких сполучників. Перехід повнозначних слів у сполучники. Повторення і нагромадження сполучників як стилістичний прийом.
Людина всесильна лише тоді, коли слово і думка поєднуються в непереможну зброю поступу...
І. Вихованець
Комунікативна розминка. Яке слово найчастіше приходить до нас у гості? Щоб допомогти нам висловити думку? Вагаєтесь? Прочитайте вірш Бориса Олійника «Батьки і діти! Діти і батьки»! Слово якої частини мови ужито автором найчастіше? А як часто ви використовуєте це слово? Чому? Від чого це залежить? Обговоріть це в класі.
Перевірте свої припущення, звернувшись до частотного словника*.
*Частотний словник -- словник, що вказує на кількість уживань певного слова в обстеженому масиві текстів.
Борис Ілліч Олійник (1935 р. н.) - відомий український поет, автор книг «Сива ластівка», «У дзеркалі слова», «Дума про місто». Дійсний член НАН України, лауреат Національної премії України імені Т.Г. Шевченка та премії імені Миколи Островського.
? Прочитайте текст. Схарактеризуйте сполучники. З'ясуйте, чим вони відрізняються від інших службових частин мови.
Підготуйте повідомлення «Своєрідність сполучника», скориставшись довідкою.
Довідка
Сполучник - це службова частина мови, яка слугує для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення.
Наприклад: Життя і пісня - вічно в парі (М.Нагнибіда). Хай же й темнеє серце твоє оживе І на спів мій веселий озветься, Бо на нього озвалося все, що живе, В тебе ж серце живе, бо ще б'ється! (Леся Українка).
Сполучники втратили самостійно виражене лексичне значення. Вони не вказують ні на предмети, ні на явища, ні на їхні ознаки і не виступають членами речення. Вони тільки оформлюють логічні відношення, які виникають між тими чи іншими синтаксичними одиницями.
На відміну від прийменників, які разом з відмінковими формами іменних частин мови виражають смислові відношення між одиницями морфологічного рівня, сполучники виражають смислові зв'язки між однорідними або зіставлюваними членами простого речення, а також між частинами складного речення.
За значенням і синтаксичними функціями в реченні сполучники поділяються на сполучники сурядності і сполучники підрядності. Сполучники сурядності поєднують однорідні члени речення або частини складносурядного речення. Підрядні сполучники вказують на однобічні семантико-синтаксичні відношення між підрядною і головною частинами, акцентуючи при цьому увагу саме на відповідній функції підрядної частини.
? Робота у групах. З наведеного тексту випишіть сполучники, розподіливши їх за значенням на сурядні і підрядні. З'ясуйте, яку функцію вони виконують. Прокоментуйте розділові знаки в тексті.
І. Коли француз, німець, поляк та інші відомі всьому світу, ми, мов яке дике плем'я, забуте і затерте, починаємо піднімати з темряви голову й лізти на гору, на слизьку гору, щоб звідтіля і нас побачили. А ті, що раніше вилізли і зайняли свої місця в світовій колисці, - не пускають нас, бо бояться, що ми зіпсуємо мізансцену...
Горе наше, що ми не маємо ще сильної інтелігенції, що ще багато людей вважають нашу мову мужицькою і соромляться скрізь нею говорити. Джерело, з котрого тече ця мова, чудове й величезне - тридцять мільйонів народу, який, правда, ще не знає, хто він, але обов'язково дізнається! (І.Карпенко-Карий).
Зверніть увагу, чи є серед сполучників у тексті одиничні, повторювані та парні.
Наявність тотожних сполучників у структурі простого чи складного речення зумовлює акцентування уваги на кожній із частин повідомлення, забезпечує цілісність повідомлення.
Одиничний сполучник виступає в реченні як засіб вираження замкненості однорідного ряду або складної структури. Наприклад: Краще синиця в руках, ніж журавель у небі; Той в бороні, а той в стороні (Нар.тв.).
Повторювані сполучники вживаються при кожному однорідному члені або перед кожною частиною складного речення. Як повторювані можуть використовуватися такі сполучники: і... і, ні...ні, ані...ані, то...то, або...або, чи...чи, чи то... чи то, не то... не то. Наприклад: Відтоді для мене уже не існувало ані цих могутніх дерев, ані лісу, ані поля, ані всього того, без чого немає ані землі, сині небесної, ані самого життя (Зб.).
Парні сполучники складаються з двох частин, кожна з яких розподіляється між членами речення чи його частинами, виражаючи парний взаємозв'язок. Найуживаніші парні сполучники такі, як: хоч - але, як - так, не стільки - скільки, не тільки - а й, не тільки - але й, якщо - то, чим - тим. Наприклад: Чим більше грошей має, тим більше плаче (Нар.тв.).
? Прочитайте уривок з науково-популярної книги Івана Вихованця «Таїна слова». З'ясуйте його стильову приналежність, тип мовлення, основну думку автора. Які ж функції виконує сполучник і у прикладах з художньої літератури, які пропонує мовознавець? Знайдіть слова в цих реченнях, в яких наявні фонетичні та історичні чергування.
Виконайте синтаксичний аналіз підкресленого речення.
Найуніверсальнішим засобом поєднання речень або слів є сполучник і. При об'єднанні двох або кількох простих речень у складне можуть передаватися різноманітні значення: часові, причиново-наслідкові, умовно-наслідкові та інші. Наприклад: у складносурядних реченнях із сполучником і виражається одночасність дій або станів: Все чаруюче біля землі, і Дніпро в сріблястім сяйві, і від усього йде ще тепло (О.Довженко). І чайка летить, і кигиче вона за бурею (Б.Олійник).
Може поєднувати велику кількість частин складносурядного речення: Ми збирали з сином жолуді дубові, і про день майбутній я казав синкові, і пливли багрові хмари в вишині, і співала осінь весняні пісні (М.Рильський).
Слова теж послуговуються допомогою сполучника і, коли утворюють ряд однорідних членів речення: Між небом і морем, між спокоєм і тривогою ідуть кораблі, високою йдуть дорогою (Б.Олійник).
Великі обов'язки має сполучник і. Крім поєднання частин складносурядного і однорідних членів речення, він у тексті легко приєднує до попереднього речення інше речення. Цю функцію сполучника бачимо в уривку з прекрасної повісті Олександра Довженка «Зачарована Десна»: Любив гупання яблук в саду вечором у присмерку, коли падають вони несподівано нишком додолу в траву. Якась тайна, і сум, і вічна неухильність закону почувалися завжди в цьому падінні плода. І грім, хоч мати і лякалась його, любив я з дощем і вітром за його подарунки в саду.
Отже, в текстах ми дуже часто використовуємо сполучник і. Він поєднує речення і слова. Це не звичайне слово, а службове. Його роль суто синтасична. Тому-то сполучник і має таке широке застосування.
Іван Романович ВИХОВАНЕЦЬ -- доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України, атор книжок для вчителів і школярів «У світі граматики», «Таїна слова» та ін.
Прочитайте опис літнього світанку в усмішці "Короп" Остапа Вишні. Чому ж сонце «хитрюще»? Яка основна думка тексту? Які емотивні засоби використовує автор, щоб збудити думку, дати тонке ліричне забарвлення гумористичній розповіді? Які сполучники найчастіше повторюються? Чому? Які їх стилістична функція?
Виділіть у тексті сполучники сурядності, вкажіть їх розряди за значенням, морфологічною будовою, способом уживання. Чи є серед цих сполучників синонімічні?
Перевірте себе за таблицею, поданою нижче.
Випишіть з тексту речення з підрядними сполучниками, визначіть їх розряд за значенням.
А беруть коропи на світанку… І особливо тоді, як перший ніжний промінь дубові корони прорізує і листя дубове золотить.
А як сонячний промінь дубове листя позолотить, тоді він із дубової гущавини виривається і на ставок падає, - тоді і ставок золотий, і очерет, і рогіз, і пісок на березі, - все тоді золоте.
А промінь од води відскакує, летить на той берег ставка, а там сосни, -- золотіють тоді сосни, і ясенки, і клени, -- їх позолотивши, промінь летить далі, аж туди, туди, туди, що вже його й не видно… Тільки слід його залишається -- веселий та грайливий…
А як у золотому ставку короп викинеться, так і короп тоді золотий…
А короп -- як ночви… Золоті ночви…
Отакі діла над ставком сонце із своїми весело-грайливими променями виробляє…
Воно сходить ліворуч од вас, за дубами, і спеціально там сходить, щоб насамперед дуби позолотити…
Ой, і хитрюще отам над ставком сонце!
Воно хоче, щоб усе, де воно промені свої кине, щоб усе там грало, вилискувало, раділо, буяло…
Хоче - і робить!
Ох, і хитрюще! Сонце хитрюще!
Таблиця - Різновиди сполучників сурядності
|
Єднальні* |
Розділові |
Протиставні |
|
|
і (й), та (у значенні і), а (в значенні і), ні...ні, ані...ані. Сполучники і, й, та, а вживаються і як одиничні, і як повторювані; сполучники ні...ні, ані-ані - тільки як повторювані. |
а, але, та (у значенні але), проте, зате, однак. За допомогою цих сполучників виражаються відношення протиставлення або зіставлення, іноді з різними додатковими відтінками (невідповідності, обмеження, компенсації та ін.). |
або, чи, або...або, чи...чи, то...то, не то... не то, чи то... чи то. Ці сполучники частіше вживаються як повторювані. Речення з ними передають значення несумісності, взаємовиключення, чергування тощо. |
|
|
Наприклад: Чужих два слова в пісні буде - і пісня вся тоді чужа (Павл.); І стелиться, й хилиться, й вихриться, й в'ється, І в груддя збивається, й груднем зоветься (Перв.); Ні долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна (Л.Укр.). |
Наприклад: Здається ж, люди, все у них людське, але душа ще з дерева не злізла (Кост.); Говорив небагато, зате кожна фраза його була наче карбована, кожен дотик найвищого гатунку (Гол.). |
Наприклад: Тільки Стрий не то шумить, не то журчить принадливо, котячи по камінню свої кришталеві води (Фр.); Часом качка в повітрі дзвенить чи кажан проти місяця грає (Рил.). |
прийменник вигук правопис сполучник
Примітка: з-поміж єднальних сполучників виділяють також сполучники приєднувальні, коли друга, приєднувана, частина містить якесь додаткове повідомлення (ще й, та й, також, причому, притому, навіть): Наприклад: Іншим стало слово, обпалене вогнем, загартоване в горнилі людських страждань, та й люди ніби стали іншими... (Мал.), а також
градаційні (не лише - а й, не тільки - а й, не стільки - скільки, не те щоб - але, хоча й - але, не тільки - але й, не лише - але й), за допомогою яких підсилюється чи, навпаки, послаблюється значення другого компонента у порівнянні з першим.
Наприклад: Не тільки в малярській роботі О.Довженка міцно позначилися пильні й уперті студії його в німецьких митців, але й в кіно він приніс із собою сталу художню культуру... (Баж.).
Традиційно однозначними вважаються сполучники, що виражають якийсь один тип семантико-синтаксичних відношень. Такими, як правило, є більшість простих (невивідних) сполучників та деякі інші, наприклад: бо, оскільки, хай, доки, поки, зате, проте, дарма що. Наприклад: Поки живе надія в хаті, Нехай живе, не виганяй (Шевч.).
Багатозначність сполучників полягає у здатності одного й того ж слова виражати декілька семантико-синтаксичних відношень. Прикладами таких сполучників є як (може виражати порівняльне значення, умови, часове, способу дії, з'ясувальне) або сполучник коли (служить для вираження умовних, часових, означальних відношень) та інші. Наприклад: Як я люблю оці години праці, Коли усе навколо затиха; Коли вам страшно - геть ідіть з дороги!; Коли я смуток свій на струни клала, З'являлась ціла зграя красних мрій... (Л.Укр.).
? Розподіліть підрядні сполучники на розряди за значенням, звірившись з таблицею, яка подана нижче. Напишіть лист другу (подрузі) із залученням цих сполучників. Поміркуйте, якщо відправляти смс-повідомлення, які із сполучників ви не використаєте.
Оскільки, незважаючи на те що, немов, що, як-от, як тільки, щоб, коли, затим щоб, коли б, так що, раз, начебто, через те що, як, аби, перш ніж, в міру того як, тому що, щойно, хай, якщо, з того часу як, дарма що, адже, тобто, хоч, у зв'язку з тим що, а саме.
Корисно знати
Пишемо есемеску чи sms-ky?
SMS, СМС, смс, sms, есемеска чи sms-kа, смс-повідомлення чи sms-повідомлення - це повідомлення, яке надсилається із мобільного телефону. Щоб визначити, який з варіантів правильний, мовознавці радять з'ясувати походження назви. SMS - це абревіатура від англійського вислову Short Message Service , дослівно "служба коротких повідомлень" (організація, яка займається передаванням невеликих текстових повідомлень). Чи може абревіатура використовуватися в українській мовній практиці. Ймовірно, ні, оскільки для будь-яких слів мова має власні ресурси - власну абетку. Отже, пропонується писати назву українськими літерами.
Таблиця - Різновиди сполучників підрядності
|
Групи |
Сполучники |
Приклади |
|
|
Часові |
коли, відколи, як тільки, ледве, скоро, доки, поки, з того часу як, до того як, перед тим як, після того як, перш ніж |
Відколи пам'ятаю себе, я люблю вітряки, люблю посвисти їхніх крил, гудіння млинових жорен... (Ст.). |
|
|
Причинові |
бо, оскільки, тому що, через те що, у зв'язку з тим що, завдяки тому що |
Всіма опанував піднесений настрій, бо ніщо сьогодні вже не загрожувало життю (Гонч.); Поет не боїться від ворога смерті, Бо вільная пісня не може умерти (Л.Укр.) . |
|
|
Умовні |
Якби, якщо, коли б, аби як, як тільки |
Якби мені черевички, то пішла б я на музики (Нар.творч.) |
|
|
Мети |
щоб, аби, для того щоб, з тим щоб, за тим щоб |
Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну, Щоб вільно по світі літати, Щоб вітер розносив луну (Леся Українка) |
|
|
Допустові |
хоч, хоча, хай, нехай, незважаючи на те що, дарма що, попри те що, хіба що |
Не стануть святами ніколи будні, хоч як би там не мудрували трутні (Д.Павличко). |
|
|
Порівняльні |
Як, мов, немов, неначе, немовби, нібито, мовбито. |
Литаври мідні й музика органна в одно злились, як води у ріці (М.Сингаївський) |
|
|
Наслідкові |
Так що, так що аж |
Микола злякався так, що аж руки тремтіли (С. Васильченко) |
|
|
з'ясувальні |
що, рідше як, ніби |
Це означає, що праця повинна полонити серце, перетворитися на творчість, оточену ореолом краси, гордості, особистої гідності (В.Сухомлинський). |
? Спишіть речення. Підрядні сполучники підкресліть однією рискою, сполучні слова - двома. Визначте синтаксичну функцію сполучних слів.
Випишіть підрядні сполучники, вкажіть їх розряд. Які з цих сполучників є синонімічними?
1. Той, хто переборов труднощі, подібний до альпініста, який здолав вершину (Сух.). 2. Взявся за гуж - не кажи, що не дуж. 3. Куди вітер дме, туди й гілля хилиться (Нар.тв.). 4. Я взяв золото від богів, щоб не вмирали з голоду люди (Ст.). 5. Не стало вже й розкішних кущів, з якими пов'язано стільки спогадів, які годували його ціле життя (Коц.). 6. Ти станеш справжньою людиною лише тоді, коли узнаєш, що значить трудно (Сух.). 7. Як дуб листочки пожовтілі ховає на своєму гіллі аж до травневого розмаю, отак і я своє кохання, зимою вбите спозарання, у серці юному ховаю (Павл.). 8. Не жаль мені, що я тебе кохаю, Та в нас дороги різко розійшлись (Леся Укр.). 9. Як сумно тій людині жить, яка в житті не знала суму (Рил.). 10. Згадай, як ми співом стрівали світання (Леся Укр.). 11. Про людей слід судити з того, в чім вони мали успіх, а не з того, в чім вони зазнали невдачі (Довж.). 12. Яка пшениця, така й паляниця (Нар.тв.). 13. Певне, в кожного є заповітні пороги, звідки нас проводжали в життя матері (Синг.). 14. Добрий харч тоді, коли димком пахне (Цюп.). 15. Якщо бажаєш стать заможним, у праці будь непереможним (Нар.тв.). 16. Благословенне світло дня і ночі, мисль, у якій засвічуєшся ти (Павл.).
Сполучними словами називаються слова, в яких поєднуються властивості самостійних і службових частин мови. У ролі сполучних слів виступають відносні займенники: хто, що, який, чий, котрий, скільки та займенникові прислівники на зразок: як, де, коли, відколи, куди, звідки та деякі інші. І займенники, і прислівники можуть сполучатися з частками, наприклад: хто б не, який би не, скільки б не, куди б не, як би не і т.под., а займенники - також із прийменниками: від чого, до якого, через що і т.ін.
Різниця між сполучниками підрядності і сполучними словами полягає в тому, що останні, з'єднуючи підрядне речення з головним і виражаючи певні семантико-синтаксичні відношення між ними, виступають тим чи іншим членом речення.
Так, відносні займенники хто, що, який, чий, котрий, скільки (скільки у сполученні з іменником) у називному відмінку виконують роль підмета у підрядній частині: Ви лише промовте єдине слово, Яке у серці бродить, як вино (Гал.); Той нехай собі плаче, хто іскру лишив на шляху необачний, хто човен непевній воді доручив... (Л.Укр.). У непрямих відмінках відносні займенники виступають додатками: А, може, Ви лише міраж, Який я встигла покохати (Гал.); Живе поезія у мові, Якої мати вчила нас... (Рил.); Все, чим образили поета, акумулюється в слова (Кост.).
Прислівники, виконуючи роль сполучного засобу, зберігають синтаксичну функцію обставини: І ви прийшли, коли я вже й не ждала, Лиш вуглик тлів у попелі душі (Гал.); Там, де зорі сяють з-за гори, над водою гнуться явори (Мал.).
Прочитайте текст. З'ясуйте його стильову приналежність, тип мовлення, основну думку автора. Що вам відомо про Івана Багряного? Які його твори ви читали?
Випишіть прийменниково-іменникові сполучення, визначте прийменники за походженням та морфологічним складом. Які сполучники найчастіше вживані в тексті? З якою метою автор викорстовує саме такі сполучники? Які семантико-синтаксичні відношення виражає слово як ? В яких реченнях уживається сполучник, а в яких - сполучне слово як?
Знайдіть слова в реченнях, в яких наявні історичні чергування [Г], [К], [Х] із [Ж], [Ч], [Ш] та [З'], [Ц'], [С'].
На покуті, залитий сонцем, під сліпучою синявою неба сидів старий Чумак. Як живий. Величезний портрет в олійних фарбах був виконаний хоч і по-дилетантськи, але натхненно, з Божою іскрою. Сонце било повінню. Старий Чумак, бронзовий і мускулястий, дивився просто кожному в очі примружено і посміхався.. Посміхався в свій довгий запорозький вус, як це він робив завжди. Монументальний, кремезний і могутній, як сама земля, коваль Чумак. Патріарх свого племені, дебелого й рясного. В робочому фартусі, отак, як щойно прийшов з роботи, лише скинув кашкета, сидів він під сліпучо-синім небом і під гілкою бузку і, склавши грубезні свої руки, спочивав. І тримав на колінах сонне дитинча. В сліпучо-білій сорочинці воно спало сидячи, припавши солодко зарожевілим личком до ковальського фартуха, як до материних грудей. Це вона -- Галя, як була ще маленькою. І це Андрій малював десь на каторзі з манюсінької картки, яку колись сам фотографував і завжди мав при собі. Та й потім прислав той портрет поштою. Це один-єдиний раз була вістка від нього, -- прислав батька, такого живого, такого викапаного...
Руки були намальовані широченними мазками і недокінчені, і це найбільше вражало -- своєю правдою, грубі, необтесані ковальські руки. Під портретом був напис великими літерами -- «Батько» (І. Багряний «Сад Гетсиманський»).
Іван Багряний (1907 -- 1963) - письменник, автор романів «Сад Гетсиманський», «Огненне коло», «Тигролови», численних поезій, п'єс. У 30-ті роки зазнав сталінських репресій. 1945 року змушений був емігрувати з СРСР.
«Сад Гетсиманський» -- один з перших творів світової літератури, що викриває злочинну суть сталінщини.
Підготуйте повідомлення Сполучник в українській та російській мовах», скориставшись сайтами Інтернету http://yak-my-hovorymo.wikidot.com/, http://chak-chy-pravylno-my-hovorymo.wikidot.com/, http://nepravylno-pravylno.wikidot.com/
? Розкрийте дужки, напишіть слова разом або окремо. Перевірте себе за таблицею, що подана нижче. Поясніть, якими частинами мови вони виступають. З виділеними словами складіть твір-мініатюру «Якби».
Виконайте морфологічний аналіз підкреслених сполучників.
1. Умій дякувати старшим за(те), що вони повчають тебе (Сух.). 2. Хоч голий, за(те) в поясі. 3. Багач норовить, як(би) бідного з ніг збить (Нар.тв.). 4. Хотіла б я... так заридати, що (б) зорі почули, що(б) люди вжахнулись на сльози мої (Леся Укр.). 5.І все йому, як Богу, розповім Про(те), що я йому буду молитись (Гал.). 6. Справжній учитель не може жити без творчості, повторюючи одне і те(ж) усе своє життя (Цюп.). 7. Як(би) сам був білий, то не чорнив би другого (Нар.тв.). 8. Коли(б) його пустити з косою просто, він обкосив би всю земну кулю, а(би) тільки була добра трава та хліб і каша (Довж.). 9. Справжнє почуття хоча ні на кого й не зважає, про(те) й не ображає нікого... (Гонч.) 10. Чисте полуденне небо, і тихо-тихо, немов(би ) все заснуло (Довж.). 11. Батьківщино-мати, ти така, як день! Як(же) не співати радісних пісень! (Сос.). 12. Як (же) до тебе знову прилину, забудем лихо в тую годину (Нар.тв.). 13. Хоча (б) над тобою було сто вчителів - вони будуть безсилі, як(що) ти не можеш сам змусити себе до праці (Сух.). 14. Далека, небезпечна путь, - гей, не зважай, матросе! Та(ж) хвилі приязно гудуть, міцні, надійні троси. 15. Про що (б) не писав поет - про тварин, чи про дерева, чи про гірські ручаї, - він завжди кінець кінцем пише про людину, про людське, для людини (Рил.).
Таблиця - Правопис сполучників
|
Разом |
Складні сполучники,які становлять тісне поєднання повнозначних слів із частками або прийменниками* |
адже, аніж, втім, зате, мовби, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, отже, отож, притому, причому, тобто |
|
|
Окремо |
а) сполучники з частками б, би, ж, же б) складені сполучники |
або ж, адже ж, але ж, а як же, бо ж, коли б то, хоча б, дарма що, для того щоб, замість того щоб, з тим щоб, з того часу як, незважаючи на те що, після того як, та й, так що, тимчасом як, у міру того як. |
|
|
Через дефіс |
Сполучники з постпозитивними частками бо, но, то, от, таки |
Отож-то, тим-то, тільки-но, тому-то |
*Увага! Сполучники зате, проте, щоб, якби, якщо, які пишуться разом, треба відрізняти від однозвучних самостійних слів, що пишуться з прийменниками за, про та частками би, як окремо. Так, сполучника зате, проте, можна замінити одним із протиставних сполучників а, але, однак, тоді як прийменники за, про та вказівний займенник те такій заміні не піддаються. Пор.: Якби здоров'я, то ще й пожити можна (Є.Гуцало) (якби - складний допустовий сполучник підрядності)
Як би я тепер хотіла у мале човенце сісти і далеко на схід сонця золотим шляхом поплисти (Леся Українка) ( як би - прислівник із допустовою часткою би)
Схема морфологічного аналізу сполучника:
1. Аналізоване слово.
2. Службова функція (сполучає однорідні члени речення чи частини складного речення).
3. Група за походженням (непохідний чи похідний).
4. Група за морфемним складом (простий, складний чи складений).
5. Група за вживанням (одиничний, повторюваний, парний).
6. Розряд і група за значенням.
7. Написання (для складних і складених).
8. Сполучне слово (якого походження, синтаксична функція).
Рефлексія і самоперевірка
1. Чому сполучники кваліфікують як службові слова?
2. Які функції сполучників у мові?
3. У чому різниця між сполучниками сурядності і підрядності?
4. З'ясуйте функції сполучних слів. Чим розрізняються сполучники і сполучні слова?
5. У чому полягає багатозначність і синоніміка сполучників?
6. Перекладіть речення «Чем дальше в лес, тем больше дров». Який варіант сполучників ви виберете: Що... ...то чи чим... ...тим?
Тема для розмови.
В одному з інтерв'ю Борис Ілліч Олійник сказав: «У нас було дитинство, ми до чогось високого прагнули. Ми знали, що є те, котре не купується і не продається, - це батько, мати, баба, дід, Вітчизна. Цим не можна торгувати. Так нас учили. І я думаю, добре вчили. Що немає чисто расових таких уже богообраних, а всі перед Богом рівні. Отак ми вчилися, і так живемо». Яка ваша думка стосовно сказаного? Обговоріть цю проблему в класі.
? Завдання додому.
Прочитайте текст. З'ясуйте його стильову приналежність, тип мовлення, основну думку автора. Прокоментуйте доречність уживання службових частин мови і вигуків для змалювання психологічного стану героїв.
Випишіть прийменниково-іменникові сполучення, визначте прийменники за походженням та морфологічним складом. Які сполучники найчастіше вживані в тексті? З якою метою автор викорстовує саме такі сполучники? Які семантико-синтаксичні відношення виражає слово як ? В яких реченнях уживається сполучник, а в яких - сполучне слово як?
Відчинились двері... І шумно ввалився до хати Чумаченко. Але не той, сподіваний, а інший. Кремезний, бравий командир. Увійшов з валізою, сяючи лицем і новенькою портупеєю на новенькій уніформі.
-- Го-го! Ну, здорово, роде ковальський-молотобойський! Та й урвав на півслові. Тихо поставив валізу і стяг кашкета:
-- Що?.. Спізнився!? --не то спитав, не то зітхнув тяжко, зміненим голосом і повів очима по хаті. Мати видавила крізь посмішку й крізь сльози воднораз:
-- Так... Сину...
А син -- найстарший Чумаченко -- подивився на свічечку, потім приник очима до портрета, як до живого, і довго не міг вимовити ні слова. Нарешті, похитуючись, ступнув два кроки, повів рукою по чолі і, не зводячи очей з портрета, промовив якимось чудним, здавленим голосом:
-- Як же ж це?.. -- а потім з ноткою розпачу. -- Так що, батьку, я прибув... Командир стрілецької дивізії Окремої Червонопрапорної Далекосхідної Армії --- Микола Чумак. Твій син... Твій... -- і витер лице рукою, неспроможний стримати сльози, що раптом схопили за горло з середини. Але він їх таки стримав, проковтнув і вів далі тихо, схиливши голову:
-- Ми всі прибули... Сини твої... Там он... (зацокала клямка) ось... Павза. Відчинилися двері -- увійшов середульший, моряк. Микола рапортував до портрета, як до живого:
-- Чорноморського флоту моряк і парторг -- шмаркач Михайло Чумак... Теж твій син... (І. Багряний «Сад Гетсиманський»).
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Частки функції, групи за значенням. Правопис заперечних часток. Стилістичні функції модальних, заперечних часток. Естетична цінність часток. Повнозначні частини мови. Вигуки і модальні слова. Взаємоперехід частин мови. З історії вивчення частин мови.
реферат [52,8 K], добавлен 21.11.2010Тексти для контрольних диктантів та перекладу з російської мови на українську. Завдання на правопис приголосних, синоніми, вживання великої літери, основні способи творення слів, правопис префіксів, чергування голосних, м'який знак в українській мові.
конспект урока [32,2 K], добавлен 10.03.2011Текст, як одиниця мовлення, його будова. Сучасний український правопис (уживання велиої літери, перенос частин слова, правопис складних та іншомовних слів, зміни в морфології та словотворі). Стилістичні різновиди. Евфонічність – галузь фоностилістики.
реферат [23,1 K], добавлен 17.12.2010Вигуки в граматичній системі сучасної англійської мови. Статус вигуків у граматичній системі сучасної англійської мови. Класифікація вигуків. Синтаксичні функції вигуків. Комунікативно-прагматичні значення вигуків. Розряди вигуків за значенням.
курсовая работа [43,0 K], добавлен 10.03.2007Природа та статус вигуків взагалі і англійської мови зокрема, їхні структурно-граматичні риси та взаємодія з іншими частинами мови. Особливості вигуків на рівні мовлення. Вигуки з конвенційно- та контекстуально-обумовленим прагматичним значенням.
дипломная работа [142,4 K], добавлен 20.12.2010Лексико-словотвірна синоніміка прикметників. Написання прикметників та їх словотвірна будова. Морфемна структури числівників та способи їх творення. Стилістичне вживання займенників та їх правопис. Способи творення та вживання прислівників. Правопис слів.
реферат [99,4 K], добавлен 10.01.2009Особливості вживання та правопису в українській мові запозичень російського, латинського, німецького й англійського походження. Переклад конструкцій ділового стилю, відмінювання числівників. Складання запрошення на прийом з нагоди відкриття виставки.
контрольная работа [22,5 K], добавлен 17.03.2014Сутність сполучника, що служить для зв’язку однорідних членів речення і частин складного речення. Сурядність та підрядність, морфологічні типи та правопис сполучників. Особистості вживання службової частини мови "і" за для уникнення збігу приголосних.
презентация [2,1 M], добавлен 07.12.2013Написання подвоєних і неподвоєних приголосних у словах іншомовного походження. Передача звука j та голосних. Апостроф перед я, ю, є, ї. Знак м'якшення після приголосних д, т, з, с, л, н. Відмінювання слів іншомовного походження. Правила правопису прізвищ.
конспект урока [39,6 K], добавлен 10.03.2011Теорії походження звуконаслідувань. Формування звуконаслідувань у мові. Класифікація перських звуконаслідувань за семантичними ознаками. Співвідношення підтипів звуконаслідувань та особливості їх структури. Місце звуконаслідувань у системі частин мови.
курсовая работа [49,9 K], добавлен 09.11.2011
