лиз процесса трансформации отдельных сфер социальной жизни на фоне глобальной медиатизации общества. Возможные причины недостаточной эффективности сетевого регулирования. Рекомендации по обеспечению медиабезопасности в российском сегменте интернета.

Описания взаимосвязи социологии журналистики с редакционной практикой. Анализ уровня квалификации сотрудников СМИ, ответственности за последствия своей деятельности. Изучение психология журналистики, журналистского правоведения, методик и техник труда.

Факторы, определившие характер современной журналистики: урбанизация и появление массового городского населения, демократизация, государственная политика по распространению начального, среднего и высшего образования. Новые типы читательской аудитории.

Определение понятия "медиа". Анализ концепции Маршалла Маклюэна (повышение роли самого канала коммуникации) и вещественной модели Жана Бодрийяра (понимание символического объекта). Модель Ролана Барта: императивность мифа и варианты его прочтения.

Формирование установок и стереотипов посредством масс-медиа. Анализ проблемы социокультурной репрезентации женщин. Влияние визуальной составляющей идеологии. Воздействие на мировоззрение молодежи. Фрагментарное изучение женских образов в кинематографе.

Журналистика как источник и ретранслятор ценностей современного общества. Понятие, характеристика и функции социокультурного конфликта. Анализ особенностей проявления социокультурного конфликта в современной российской журналистике (по материалам в СМИ).

Специфика создания и функционирования детских эмигрантских периодических изданий в китайской Маньчжурии на примере журнала "Ласточка", который в г. Харбине с 1926 по 1945 г. - самобытного социокультурного института, охранителя русских культурных традиций.

Воздействие на читателя на интеллектуальном и эмоциональном уровне восприятия. Особенности общественного сознания социальной группы населения, на которую ориентирована газета. Сопричастность человека и формирование его отношения к описываемым событиям.

Повторное комплексное социологическое исследование, посвященное выявлению особенностей публикации социологической информации в современных российских средствах массовой информации. Определение уровня компетентности журналистов в работе с данными.

Проявление социологической неграмотности журналиста в незнании законов построения вопросника. Изучение в рамках элективного курса "Международные блоки в новостных выпусках телевидения" основ социологического опроса. Определение программной задачи анкеты.

Понятие социологического опроса, его выбор в соответствии с целями исследования и надежности искомой информации. Виды опросов: телефонный, уличный и квартирный. Определение термина "аудитория" и ее виды: пресса, радио, телевидение и интернет-сайты.

Исследование семантики единения и вражды в русской лексике и фразеологии. Специфика функционирования соционима "yuppie" и его дериватов в медийных текстах. Систематизация номинативных единиц, используемых для обозначения лингвокультурных типажем.

Понятие дескриптора коммуникации в социальных медиа. Особенности хештега при освещении проблематики людей с расстройствами аутистического спектра и их воздействие на рецепцию сообщений по данной тематике отечественными и англоязычными пользователями.

Аналіз використання методологічних концептів та інтернет-інструментарії в для осмислення запропонованої моделі через контент українських нових медій. Оцінка її прикладного значення для розвитку соціальної комунікації між церквою та суспільством.

Специфіка блогосфери як виду інтернет-журналістики. Жанрове розмаїття інтернет-журналістики. Соціальна спрямованість та специфіка української блогосфери. Аналіз блогів Мустафи Найема та Єгора Соболєва на сайті інтернет-видання "Українська Правда".

Роль соціальної журналістики, зміст соціально значущої проблематики, завдання суспільного мовлення. Соціальна відповідальність медіа як результат розвитку правових інституцій громадянського суспільства, її роль у період військової агресії проти України.

Дослідження фактів внутрішніх і зовнішніх інформаційних війн у медійному просторі України з метою виявлення причин уразливості України в інформаційній війні. Розробка рекомендацій щодо відповідних заходів протидії іноземній інформаційній експансії.

Вивчення проблеми використання нових соціально-комунікаційних форм, залучення коштів від міжнародних грантів. Визначення головних завдань студентської журналістики. Ознайомлення з рекомендаціями щодо планування та моделювання студентських видань.

Поняття кореспонденції як інформаційного жанру журналістики та її основне призначення. Соціальна роль кореспонденції та значення у сучасній українській пресі. Основні характерні риси і тенденції кореспонденції (за матеріалами газети "Україна молода").

Сутність масової комунікації й інформаційної культури. Використання комп’ютерних технологій для забезпечення необхідного суспільного розвитку. Створення ілюзії свободи за допомогою цифрових медіа. Дослідження дуалізму віртуальності та ролі симулякрів.

Визначення складників інноваційних перетворень у політичному й економічному розвитку України. Оцінка потенціалу соціальних медіаплатформ маркетингової діяльності. Використання Instagram, Facebook, YouTube для просування політичних партій, товарів, послуг.

Дослідження ролі соціальних медіа в інформаційному суспільстві. Характеристика нових форм комунікації держави і соціуму, які створюють передумови розвитку інститутів, організацій громадянського суспільства та сприятимуть ефективному державному управлінню.

У науковій статті автором проаналізовано процес формування й розвитку соціальних медіа від появи мережевих систем і перших онлайн-сервісів та платформ до сьогодення. Авторка робить спробу виокремити власне бачення сучасної структури соціальних медіа.

Використання найбільш популярних соціальних медіа у бібліотеках. Аналіз сучасного стану провідних соціальних медіа в світі та в Україні, можливості їх застосування в бібліотеках. Характеристика відеохостингів Facebook, YouTube Twitter, Instagram, Tumblr.

Аналіз особливостей комунікаційної взаємодії та реалізації комунікаційних потреб читачів, авторів та видавців у найбільш поширених соціальних мережах. Посилення акцентів популяризації книжкового продукту як національної перспективи культурного розвитку.

Аналіз шляхів впливу соціальних мереж на формування та проведення виборчих кампаній. Можливості, котрі створюють Facebook, Telegram, Twitter, Youtube у просуванні кандидата, ідей та думок. Авторські блоги як додатковий інструмент у політичний PR-кампанії.

Соціальні мережі як технологічні комплекси організації й управління обмінами цифровими даними між суб’єктами соціальних відносин, навчально-виховного процесу. Роль соціальних мереж у формуванні медіакультури, розширення спілкування та критичного мислення.

Дослідження найбільш поширених соціальних мереж, як інструменту впливу на християнина адвентиста сьомого дня. Оцінка користування інтернет-платформами Facebook та Instagram. Контент стрічки новин християнина, їх вплив на характер релігійного читача.

Висвітлення соціальної проблематики в досліджуваних онлайн-виданнях упродовж 2014-2015 рр.: драматизація подій; ставлення до героїв матеріалу, як до жертв; навішування "ярликів"; стигматизація соціально незахищених верств населення; міфологізація тем.

Правила використання слів на позначення соціально вразливих груп у сюжетах, що відображають ту, чи іншу соціальну проблему. Формування рекомендацій щодо використання тих чи інших слів на позначення соціально вразливих груп та соціальних проблем.