Проблеми архівної справи та документознавства на сторінках зарубіжної періодики за 2009-2013 рр. (науково-аналітичний огляд)

Теоретичні основи документознавства, питання термінології. Огляд сучасних проблем архівної справи в Україні. Дослідження практичного значення фахової періодики. Вивчення наукового досвіду європейських країн в галузі архівознавства та документознавства.

Рубрика Журналистика, издательское дело и СМИ
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.11.2018
Размер файла 124,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Проблеми архівної справи та документознавства на сторінках зарубіжної періодики за 2009-2013 рр. (науково-аналітичний огляд)

А.А. Майстренко

Анотація

Опрацьовано і проаналізовано наукові досягнення та зарубіжний досвід з архівної справи та документознавства за фаховими виданнями інших країн.

Ключові слова: зарубіжна періодика; архівна справа; архівознавство; документознавство; керування документаційними процесами.

Аннотация

Обработаны и проанализированы научные достижения и зарубежный опыт архивного дела и документоведения по профессиональным изданиям других стран.

Ключевые слова: зарубежная периодика; архивное дело; документоведение; управление документационными процесами.

Annotation

There are processed and analyzed scientific achievements and international experience in the field of archival affairs and document studying in professional journals of foreign countries.

Key words: the foreign periodicals; the archival affairs; the archives studies; the document studying; the management of document processes.

У сучасних умовах першочерговим завданням для України є входження до європейського простору, гармонізація законодавства в різних сферах діяльності з європейським нормативним полем, вивчення наукового досвіду європейських країн, у тому числі в галузі архівознавства та документознавства. Тому актуальною проблемою залишається визначення провідних зарубіжних періодичних видань з архівознавства та документознавства, які оперативно інформують про події, ідеї, знахідки; оприлюднюють результати наукових пошуків; слугують засобами, здатними забезпечити галузеві й міжгалузеві зв'язки наукової спільноти; репрезентують досягнення однієї галузі перед іншими, сприяючи встановленню міжгалузевих контактів. Фахові періодичні видання виступають носієм галузевої інформації, а також фіксують здобутки науки і сприяють їх поширенню1.

Значення фахових видань для розвитку кожної галузі важко переоцінити. Сучасну науку неможливо уявити без періодичних видань у традиційному й електронному форматах, а неодмінною умовою її становлення є розвиток фахової періодики. Вона залишається носієм актуальної галузевої наукової інформації, надійним засобом комунікації зацікавлених дослідників, учасником оперативного обговорення нагальної проблематики галузі.

У статті аналізується зміст та проблематика зарубіжних періодичних видань з питань архівної справи та документознавства за 20092013 рр. Для аналізу змісту зарубіжних періодичних видань було обрано: видання міжнародних архівних організацій (Міжнародної ради архівів та Міжнародного інституту архівних наук) (“Comma”, “Atlanti”); зарубіжні видання з архівної справи та документознавства, що посідають найвищу сходинку у світовому рейтингу журналів у галузі архівознавства та керування документаційними процесами (“Archival Science”, “Archivaria”, “American Archivist”, “Archives and Records”). Рейтинг укладено австралійськими архівістами за участі викладачів архівознавства провідних вищих навчальних закладів світу та головних редакторів основних міжнародних журналів світу в цій галузі; періодичні видання країн, що мають тісні професійні та історичні зв'язки з Україною в галузі архівної справи та документознавства (Білорусь, Польща, Росія) (“Archeion”, “Отечественные архивы”, “Архівьі і справаводства” тощо).

Першу групу складають зарубіжні періодичні видання міжнародних архівних організацій (Міжнародної ради архівів “Comma” та Міжнародного інституту архівних наук “Atlanti”).

Часопис “Comma” є міжнародним архівознавчим друкованим органом Міжнародної ради архівів (МРА), який засновано у 2001 р. внаслідок об'єднання часописів МРА “Янус”, “Архівум” та матеріалів Круглого столу архівів. часопис виходить чотири рази на рік (деякі номери подвійні). Статті публікуються англійською, французькою, іспанською мовами (подаються розширені резюме статей 7 мовами).

До складу редколегії входять знані світові фахівці архівної справи та суміжних галузей знань, а саме: редактор Маргарет Проктер (Великобританія), Розана де Андрес Діаз (Іспанія), Тереза Брітані (США), Кіріл Черненко (Росія), Андріан Куннінгхем (Австрія), Норма Феногліо (Аргентина), Наталія Флорент (Франція), Верне Харріс (Південна Африка), Йорк Людвіг (Німеччина), Ніе Манінг (Китай), Анна Свенсон (Швеція) та ін.2

За 2009-2013 рр. вийшло в світ 9 номерів часопису, підготовлених до друку авторами з різних країн світу (Європи, Латинської Америки, Африки). Аналізуючи склад авторів, зазначимо, що він об'єднує провідних фахівців у галузі архівної справи та архівознавства3.

У часописі висвітлюється широкий спектр проблем, актуальних для світового архівного співтовариства. Його номери, здебільшого, присвячені певній тематиці. Так, у 2009-2012 рр. підготовлено ряд тематичних випусків часопису, присвячених питанням архівів архітектури в європі, архівам спорту, освіти й навчання, архівам в ібероамериканському світі, керуванню документаційними процесами, стандартам і культурі стандартів, розвитку архівознавства в Тропічній Африці, архівам у цифровій добі та питанням управління в архівній справі.

Зазначимо, що у часописі “Comma” (2009, № 1) особлива увага приділяється основним принципам управління архітектурною докумен-тацією і архівам у двох регіонах світу: Європі та Латинській Америці (Бразилія). На сторінках журналу розглядалися питання державного фінансування архітектурних архівних центрів (в європейських країнах та Бразилії), які тісно пов'язані з музеями архітектури. В статтях особлива увага приділяється питанню управління й архівному зберіганню архітектурної документації: створенню, доступу, експертизі цінності, комплектуванню й опису, електронним архівам, інтелектуальній власності, співпраці та взаємодії. Інтерес становлять дослідження, присвячені питанням удосконалення описування, доступу до архітектурних архівів та документації (створення керованих довідників та правових баз даних). Цікавими є такі статті: “Архітектурні архіви в Європі” Давіда Пейсере; “Женці і я”, “Архітектура в архівах” Рікардо Агареза; “Обробка та опис архітектурних документів: шановані віками принципи і новітні технології” Мейгена Даніельса; “Архітектурні документи в університетських архівах: архів проектів бібліотечна і документальна система в Архітектурному університеті в Венеції” Анни Тонічелло; “Архітектурна документація в музеях архітектури : Музей фінської архітектури” (2009, № 1) Тімо Кейнайнен.

Важливе значення для фахівців мають матеріали, присвячені освіті та навчанню в галузі архівної справи та документознавства. Статті висвітлюють широкий діапазон проблем, пов'язаних з освітою, навчанням та продовженням професійного розвитку. Марія Тереза Бермудес, Марієлла Гуерчо, Анна Марія Таммаро і Андре Порто Анкона Лопес проаналізували недоліки у навчанні та освіті, нові погляди на навчання архівістів і бібліотечних фахівців.

Відтак, ці статті дають уявлення про світові погляди на освіту, навчання і продовження професійного розвитку у Швеції, Бразилії, Мальті, Нідерландах, Франції, Ірландії, Великобританії, Австрії. Зазначимо, що наведений матеріал містить рекомендації, що можуть бути корисними для викладачів і студентів архівних, документознавчих й інших дисциплін, тому що сучасні навчальні плани пристосовуються до цифрового середовища. В статтях наведено багато прикладів із практики різних країн, які показують необхідність зміни ролі традиційних архівів і застосування новітніх технологій.

Примітно, що автори часопису не залишили поза увагою архіви ібероамериканського світу (2010, № 2). Зазначений номер надає інформацію про архівну теорію та практику в країнах ібероамериканської мовної зони міжнародному архівному співтовариству, про архіви та фахівців, які там працюють. Так, наприклад, у спеціальному випуску опубліковано статті: “Чи існують ібероамериканські архівні традиції?” Луїса Реал Мануеля; “Архіви в ібероамериканському світі” Хосе Марії Хардіма, Марії Луїзи Конде; Вісенте Северіано Ернандеса, Луїса Рамона Енсеньят Кальдерона “Міністерство культури Іспанії та професійна архівна освіта в Ібероамериці: оцінка 20 років безперервної професійної освіти”; “Проект з оцінювання документів в Ібероамериці” Фенольо Норми Каталіни. Аналіз публікацій номера дає змогу зробити висновок, що автори статей сконцентрувалися на питаннях стану архівів тих країн, які були раніше частиною іспанської та португальської імперії, а також про проекти та дослідження, які здійснили іспанські та португальські фахівці.

Важливим джерелом для вивчення розвитку архівознавства, документознавства на островах Тихого океану став № 1 часопису “Comma” за 2011 р., присвячений таким темам: зв'язок між документознавством та ефективним управлінням, архівне законодавство, архівна освіта, використання архівів у підтриманні пам'яті, ідентичності і відповідальності, розвиток електронних архівів, а також важливість архівних товариств. Слід відзначити, що публікація статей цього випуску відчиняє вікно до ізольованого, недостатнього фінансованого, але професійного товариства архівістів Тихоокеанського регіону.

Інформативно насиченим був № 2 часопису “Comma” за 2011 р., присвячений проблемам стандартизації. Він вміщує матеріали про дослідження в рамках проекту RAMP (RAMP ініційовані ЮНЕСКО дослідження в галузі управління архівами і документами), стандартах описування і принципах доступу, авторами яких є Майкл Кук, Вітор Мануель Маркес да Фонсеки і Труді Пітерсон. У випуску представлено огляд розвитку цих важливих стандартів, від їх зародження до затвердження як офіційних стандартів Міжнародної ради архівів, досліджуються умови, в яких вони створювалися, а також роль МРА у цій роботі.

Зазначимо, що на сторінках журналу “Comma” (2012, № 1) обговорювались питання розвитку архівознавства в Тропічній Африці: історія державного управління та колоніальної спадщини; сучасні архіви та їх нормативна база; електронні документи та концепції професійної солідарності, управління та звітності (Абіойе Абіола “Хронологія адміністрації архівів в Нігерії”; Бантон Менді ““Втрати” і “здобутки”: засекречення і розсекречення “переміщених архівів” іноземних архівосховищ та архівосховищ у країнах Співдружності”; Магайя Чарльз, Лоурі Джейм “Національний архів Танзанії п'ятдесят років після доповіді Марсія Райта про урядові документи і державні архіви Танганьїки”; Мурамбіва Іван “Архівування до останнього архівіста: Національний архів зімбабве під санкціями” тощо).

Новизна, актуальність, доступність, культура вживання професійної лексики, термінології наук такі основні ознаки видання, які вигідно увиразнюють його з-поміж подібних.

Науково-практичний архівознавчий журнал “Атланті” друкований орган Міжнародного інституту архівної науки (МІАН) в Маріборі.

Заснований 1992 р. спільно з Міжнародною радою архівів, Міністерством культури Словенії та Міністерством науки і технології Словенії.

До складу редакційної колегії входять провідні європейські фахівці в архівній галузі: відповідальний редактор П. Класинц (Словенія), шеф-редактор Л. Ауер (Австрія).

Статті публікуються німецькою та англійською мовами, з 2005 р. італійською та англійською. Від 2003 р. журнал видається в електронному вигляді (СD) двічі на рік.

Авторський колектив переважно складають члени МІАН (представники європейської наукової еліти): У. Кова та Г. Тато (Італія), Й. Ханус (Словаччина), М. Ларін (Росія), М. Мароч (Польща), Е. Шьогль-Ернст (Австрія), Б. Хаспел (Ізраїль) та ін.

На сторінках “Атланті” публікуються статті українських архівістів.4

зауважимо, що кожен номер журналу присвячений лише одній актуальній темі (проблемі) в галузі архівознавства. Так, з 2009 р. було підготовлено номери журналу, присвячені таким темам: “Архіви в 20-му столітті: технічні аспекти”; “Архіви в 20-му столітті: професійні аспекти”; “Історія і архіви”; “Архівне законодавство”; “Веб сайти, присвячені архівам”; “Європейські проекти по архівах (досвід, плани, майбутнє)”; “Архіви в сучасному суспільстві (роль, розвиток і майбутнє)”; “Сучасні архівні будівлі”; “Управління документами у новому середовищі”; “Історія архівів і архівознавства з 1950 р.”; “Взаємодія з молодими поколіннями і між установами культурної спадщини”.5

Розгляд змісту науково-практичного журналу “Атланті” дозволяє визначити, що основну увагу авторів було сконцентровано на ключових питаннях розвитку архівної галузі та керування документаційними процесами. Так, у 2010 р. обговорювались питання законодавства в галузі архівознавства різних країн європи. Аналізуючи зміст статей, можемо визначити спільні тенденції в розвитку законодавства країн європи, а також виокремити специфіку кожної країни. Авторами публікацій є провідні науковці, фахівці галузі своєї країни, наприклад: Кук М. (Великобританія) “Свобода інформації: Законодавство, яке докорінно змінило архівну практику” (2010, № 1); Дубовскі І. (Ізраїль) “Етичні та законодавчі міркування з приводу приватних архівів в ізраїльських державних”; Рыбаков А. (Білорусь) “Доступ до архівної інформації в Білорусі: законодавство та практика” (2010, № 1); Аратымау Спирідоула (Греція) “Архівне законодавство Греції” (2010, № 1).

Незмінною залишалася посилена увага до проблематики дослідження сучасних технічних та професійних аспектів розвитку архівної справи. Зазначену проблему досить детально, з різних позицій було представлено на сторінках журналу в 2009 р. в №1, №2: “Архіви в 20му столітті: технічні аспекти” та “Архіви в 20-му столітті: професійні аспекти”. Так, наприклад, опубліковано статті: “Огляд технічних проблем з архівними документами у 20-му столітті” (2009, № 1) Павела Класінца Пітера (Словенія); “Створення документознавчих метаданих” (2009, № 1) Пекки Хенттонен (Фінляндська Республіка); “Архіви 20-го століття в Греції. Технічні та професійні питання” (2009, № 1) Спирідоули Агатимоу (Греція); “Феномен 20-го століття: становлення і розвиток місцевих архівних служб: Приклад Сполученого Королівства” (2009, № 1) Майкла Кука (Великобританія); Агуардо Франциско Олівер Жозе Марна Морелл (Іспанія) “Архівна система Іспанії у ХХ столітті. Сторіччя змін” (2009, № 2); Ларін Михайло (Росія) “Архівна справа в Росії на рубежі століть” (2009, № 2).

Видається цікавим ознайомлення з проблемами архівів у сучасному суспільстві (роль архівів, їх розвиток та майбутнє), які стали провідними темами одного із номерів журналу. Було визначено широкий спектр проблем розвитку архівної справи та керування документаційними процесами, серед яких науковий і культурно-освітній проект Національного архіву Франції (Делмас Марі-Клод, Франція), оцифровка мікрофільмів (Порубович-Відовіч Олівера, Сербія), культурні проекти та заходи на європейському рівні (Максімофф Керолайн, Австрія), еволюція архівної освіти (Б'янкі Христин, Швейцарія), маркетинг в архівному обслуговуванні (Бранкович Даніел, Сербія), загальна структура архівів і документації та їх оцінка в сучасному суспільстві (Гердей Мар'ян, Словенія)

Практичне значення мають матеріали, присвячені веб-сайтам архівів: веб-сторінки в архівній теорії і практиці, доступ до архівів у Канаді: мережі і інтероперабельність (функціональна сумісність); Державний архів Баварії у світовій мережі Інтернет; доступ до державного архіву: політика і практика з посиланням на контроль доступу і контенту; інтегровані архівні веб-служби. Приклад Естонії тощо (2010, № 2). Своїм досвідом поділилися представники різних країн, а саме: Класінк Петер Павел (Словенія), Спарті Альдо (Італія), Нагуєт Роберт (Канада), Марош Магдалена (Польща), Крузе Крістіан (Німеччина), Маркес Маджелла (Малайзія), Теннасілм Хеліна (Естонія).

Звертає увагу те, що на сторінках науково-популярного журналу розглядалися питання не лише розвитку архівної справи, а й питання керування документами у новому середовищі (теоретичні та практичні аспекти) в різних країнах Європи: Білорусі, Італії, Канаді, Словенії, Хорватії, Швейцарії та багато інших.

Важливе значення має ознайомлення з проблемами історії архівів та архівознавства, які стали провідними темами одного з номерів журналу “ААаий” (2013, № 1). Не залишились поза увагою європейських фахівців питання архівознавства, архівів і архівістів на межі ХХ-ХХІ ст., формування і розвиток архівознавства в країнах світу (Республіці Білорусь, Південній Кореї, Індії, України, Росії та ін.).

Видається привабливим ознайомлення з проблемами взаємодії молодого покоління й установами культурної спадщини в галузі архівної справи, які стали провідними в журналі “Atlanti” (2013, № 2). Так, наприклад, згадані теми розглядались у таких статтях: “Співпраця Центрального державного електронного архіву України з науковими установами та університетами в сфері тривалого зберігання електронних документів і підготовці фахівців для роботи з електронними документами” Олени Ус (Україна); “Архів Сабаха та програми підтримки музеїв: Краща практика” Маджелли Маркес, Кайтінген Джейн Детук (Малайзія); “Архіви і школа: Встановлення та розвиток відносин з культурною спадщиною” Даніели Бранкович (Сербія); “Навчання в архіві: досвід Естонії” Хеліни Теннасілм (Естонія); “Де говорить минуле: діти і молоді люди в архіві” Кристіана Крузе (Німеччина); “Вивчення радянського побуту як напрям для співпраці Центрального державного архіву громадських організацій України з науковими та освітніми установами” Марії Кагални (Україна).

Привертає увагу №1 журналу “Atlanti” за 2012, на сторінках якого зустрічаємо статті, присвячені проблемам сучасних архівних будівель, їх перевагам і недолікам, архівним правилам для будівництва архівних споруд, сучасний стан і перспективи в Чорногорії, Словенії, Чеській Республіці, Боснії та Герцеговині, Сербії тощо.

Отже, журнал “Atlanti” можна визначити як видання, яке є міжнародною науковою платформою для розвитку теорії та практики архівної справи, архівознавства та керування документаційними процесами.

Другу групу зарубіжних періодичних видань складають зарубіжні видання з архівної справи та документознавства, що мають найвищу оцінку у світовому рейтингу журналів у галузі архівознавства та керування документаційними процесами (серед них “Archival Science”, “Archivaria”, “American Archivist”, “Archives and Records”).

Журнал “Archival Science” незалежний міжнародний журнал з архівної справи, що охоплює всі аспекти архівної теорії, методології і практики.

Журнал сприяє розвитку архівної науки як автономної наукової дисципліни. Крім того, журнал стимулює вивчення різних культур, сприяє обміну поглядів, уявлень і понять у світовому масштабі.

Головними редакторами журналу є відомі фахівці Карен Андерсон (Середньошведський університет, Швеція), Ерік Кетелаар (Університет Амстердама, Нідерланди) і Елізабет Якель (Університет Мічигану, США). Авторський колектив видання складають провідні фахівці в галузі архівознавства багатьох країн світу.

За 2009-2013 рр. вийшло в світ 15 номерів часопису.6 Серед основних тем, які розглядалися на сторінках журналу у 2009-2013 рр., були: визначення місця і ролі архівознавства у процесі наукового пізнання, системі міждисциплінарних зв'язків; дослідження природи архівознавчих знань; філософія архівів; історія архівної справи та архівної науки; правові та етичні проблеми, пов'язані з архівами; значення архівів для колективної або соціальної пам'яті; професія архівіста в сучасному світі; відносини архівів та суспільства; архіви корінних народів; проблеми електронних документів та архівів; використання інформації архівних документів та доступ до архівів; архівне описування тощо.

Серед публікацій журналу слід відзначити статті, присвячені дослідженню природи архівознавчих знань: Д. Ео “Немає двох однакових речей”: суттєві властивості та уявлення про однаковість та оригінальність (2010, Volume 10, Issue 2), Б.Бротман “Ідеальний подарунок, прекрасний подарунок: знайти місце для архівної свідомості в соціальній теорії” (2010, Volume 10, Issue 2) та ін.

Важливі питання філософії архівів обговорювалися на сторінках спеціального випуску “Archival science” (2009, Volume 9, Issue 3-4), який вміщував матеріали міжнародної конференції, що відбулася в Единбурзі, 10-11 квітня 2008 р. Автори досліджували зв'язок між уявленнями про природу, цінності та використання документів (Д. Міган “Архівний зв'язок: переосмислення взаємодії архівних ідей про природу, цінності, і використання документів”), значення для суспільства архівів великих міжнародних підприємств (І. Десерно “Значення міжнародних бізнес-архівів: важливість архівів багатонаціональних компаній у формуванні культурної ідентичності”), значення архівів для розслідування порушень прав людини в Південній Америці у 1970-х рр. (Д. Баррера “З “кондорів” і суддів: архівні роздуми над судовим слідством”), проблеми розвитку архівної професії в Англії у ХХ ст. (Е. Шеперд “Культура та свідоцтва: або що гарного в архівах? Архіви та архівісти в двадцятому столітті в Англії”), архіви виконавських видів мистецтв (С. Джонс , Д. Аббот, С. Росс “Переосмислення архіву виконавських видів мистецтв”) тощо.

Питання значення архівів для колективної або соціальної пам'яті порушено у спеціальних випусках часопису “Архіви та етика конструювання пам'яті” (2011, Volume 11, Issue 1-2), “Пам'ять, ідентичність та архівна парадигма” (2013, Volume 13, Issue 2-3).

На сторінках видання знайшли вияв проблеми архівів корінних народів та етнічних громад, які представлені, зокрема, у спеціальних випусках “Звіти про меншини: голоси корінних народів та громад в архівах. Матеріали 4-ої Міжнародної конференції з історії документів та архівів (ICHORA4), Перт, Західна Австралія, серпень 2008 р.” (2009, Volume 9, Issue 1-2) та “Зберегти культуру: Архіви та права корінних народів” (2012, Volume 12, Issue 2). Авторами спецвипусків розглядається досвід збереження документальної пам'яті різних етнічних громад світу: австралійських аборигенів, саамі та квенів, афро-мексиканських громад, палестинців, корінних народів Нової Зеландії, США тощо. Особлива увага приділяється правовим аспектам збереження архівів корінних народів.

Міждисциплінарним зв'язкам архівознавства присвячено спеціальний випуск журналу “Жанрознавство в архівах” (2012, Volume 12, Issue 4). Його автори досліджували зв'язки жанрознавства та традиційних архівних технологій: Лім Рі Хі “Оцінка практичних аспектів, що стосуються жанрів та жанрових репертуарів користувачів та користування джерелами інформації в державних архівах та керуванні документацією в США”, Х. МакНіл “Що зробити в довідковому апараті: архівне описування як риторичний жанр в традиційному та веб-середовищі” та ін. У статті Ф. Фоскаріні “Дипломатика та теорія жанру як взаємодоповнювальні підходи” досліджується взаємозв'язок між дипломатикою та теорією жанру і припускається, що поняття, методи і філософські категорії, задіяні в обох дисциплінах, мають бути об'єднані з метою досягнення більш повного розуміння сучасних комунікативних заходів.

Важливе місце у виданні займають публікації, присвячені історії архівної справи та архівної думки у світі. Передусім, слід відзначити спеціальний випуск “Archival science” “Культура архівних знань в Європі, 1400-1900 рр.” (2010, Volume 10, Issue 3), в якому представлено дослідження історії розвитку архівних знань у країнах європи (Англії, Іспанії, Італії, Німеччині та Швейцарії та ін.)

На сторінках журналу порушувалися правові та етичні проблеми архівної справи: Л. Лковіно “Переосмислення архівних, етичних та правових основ для документів корінних австралійських громад: про взаємини учасників моделей прав та обов'язків” (2010, Vol. 10, Issue 4); проблеми використання інформації архівних документів: Д. Сінн “Приміщення для архівів? Використання архівних матеріалів при дослідженні вбивств в Ногиллі” (2010, Volume 10, Issue 2), Е. Бортейе, М. Маасег “Дослідження користувачів в архівах: приклад архіву Манхія Інституту дослідження Африки, Кумасі, Гана” (2013, Volume 13, Issue 1); забезпечення доступу до архівних документів: Д. Акмон “Тільки з вашого дозволу: як правовласникам реагувати (або не реагувати) на прохання викласти архівні матеріали в on-line доступі” (2010, Volume 10, Issue 1); архівної освіти: Е. Джілліланд “Нейтралітет, соціальна справедливість та зобов'язання архівної освіти і педагогів у двадцять першому столітті” (2011, Volume 11, Issue 3-4); Хайтао, Сонг Лінлін “Емпіричні дослідження потреб архівістів у навиках та знаннях в китайській архівній освіті” (2012, Volume 12, Issue 3); забезпечення збереженості архівних документів: М. Гордон-Кларк “Втрачений рай? Архівам тихоокеанських островів загрожує зміна клімату” (2012, Volume 12, Issue 1), Л. Донг “Економіка та політика міжнародного співробітництва у галузі збереження: дослідження досвіду Малі” (2012, Volume 12, Issue

3); електронних документів та електронних архівів: Д. Олівер , Б. Чоунер , Хай Пін Ліу “Впровадження електронних архівів: проблеми довіри” (2011, Vol. 11, Issue 3/4); стандартизації в галузі архівної справи; Д. Р. Дональдсон та ін. “Друге впровадження технологічних стандартів: Випадок PREMIS” (2013, Vol. 13, Issue 1); керування документаційними процесами: Ф. Фосканіні “Розуміння контексту створення та використання документів: “Жорсткий” та “м'який” підходи до керування документаційними процесами” (2010, Volume 10, Issue 4), А. Сунквіст “Практика документації та діловодства: питання довіри чи недовіри?” (2011, Vol. 11, Issue 3/4), Р. Дж. Кокс “Завжди Ваш (ну, можливо): дослідження і покажчики в написанні листів” (2010, Vol. 10, Issue 4) та ін.

Виданню “Archival science” притаманний комплексний, міждисциплінарний і міжкультурний підхід до показу проблем архівної науки. На сторінках журналу приділяється увага проблемам архівознавства як в англомовному, так і в неангломовному світі.

Як бачимо з назви журналу, серед його публікацій домінують статті, присвячені архівній теорії. Важливе місце займає історія архівної науки, історія формування знань у сфері архівів. Також видання охоплює проблеми документованої, взаємопов'язаної з діловими процесами інформації, яка аналізується з точки зору її форми, структури і контексту.

Журнал є науковою платформою для фахівців галузі, який допомагає вирішенню теоретичних питань діяльності архівів, інформуванню про здобутки архівознавства та споріднених наук.

“American Archivist” офіційний часопис Товариства американських архівістів (Society of American Archivist). Журнал виходить з 1938 р. Від 1998 р. видається двічі на рік і вважається провідним архівознавчим американським журналом.

До складу редколегії входять знані світові фахівці архівної справи: Мері Джо Пугн (головний редактор); Дженнет А. Бастіан (Колледж Сіммонс), Сю Кім Чунг (Університет Невада, Лас Вегас), Паул Конвей (Мічіганський університет), Сюзан Гамбургер (Пенсильванський університет), Вільям Ландіс (Yale університет), Дженніфер Маршалл (Університет Південної Кароліни), Хелен Тіббо (Університет Північної Кароліни).

Постійними рубриками журналу “American Archivist” є: президентський адрес; статті; тематичні дослідження; професійні ресурси; перспектива; міжнародна сцена; огляди.7

На сторінках видання обговорюються теоретичні та практичні питання, пов'язані з професією архівіста (переважно у Північній Америці), відносинам між архівістами, фондоутворювачами та користувачами архівів, також суспільні, правові, технологічні досягнення в галузі архівної справи. Зазначимо, що переважають статті теоретичного характеру, які розглядають архіви в широкому контексті культури, науки, суспільства. На сторінках журналу приділяється увага діяльності Товариства американських архівістів.

Аналіз змісту науково-практичного журналу “American Archivist” надає можливість визначити, що основну увагу авторів було сконцентровано на вузлових питаннях розвитку архівної галузі та керування документаційними процесами. Так, з 2009-2013 рр. обговорювались теоретичні питання архівознавства: Л. Хакман “Походження стратегії документації в контексті: спогади і роздуми” (2009, Vol. 72, № 2); Дж. Стернфілд “Архівна теорія та цифрова історіографія: відбір, пошук та метадані як архівні процеси для оцінки історичної контекстуалізації” (2011, Vol. 74, № 2); Т. Кук “Архів (архіви) інша країна: історики, архівісти та архівний ландшафт, що змінюється” (2011, Vol. 74, № 2). Водночас на сторінках часопису обговорювались питання архівної освіти та професії архівіста в статтях: М. Грін “Сила архівів: цінності архівістів та цінності в епоху постмодерну” (2009, Vol. 72, № 1); Т. Кук “Архів (архіви) інша країна: історики, архівісти та архівний ландшафт, що змінюється” (2011, Vol. 74, № 2); К. Xiao “Вища архівна освіта Китаю: її особливості, проблеми та розвиток” (2011, Vol. 74, № 2); П. Готтліб “Уніфікація архівної професії: пропозиція” (2011, Vol. 74, № 1); Г. Трінкаус-Ренделл “Хороший, поганий та злий: архівна професія та майбутні виклики” (2013, Vol. 76, № 1); К. Радік ““Повністю та в порядку”: Дракула Брема Стокера та архівна професія” (2013, Vol. 76, № 2) та ін.

Різнобічну діяльність Товариства американських архівістів представлено в статтях Б. Бротмен (2011, Vol. 74, № 2), К. Сканлан (2011, Vol. 74, № 2), Д. Кокс (2011, Vol. 74, № 2), Г. Тіббо (2012, Vol. 75, № 1).

Інтерес становлять дослідження, присвячені архівам та історичній пам'яті. Так, у статті А. Бастіан Джаннетт “Квіти для Хоумстеда: дослідження досвіду в архівах та колективній пам'яті” (2009, Vol. 72, № 1) аналізується колективна пам'ять про події, яка підвищує здатність документувати і розуміти події у всіх їх проявах.

Примітно, що автори часопису не залишили поза увагою проблеми електронних документів та електронних архівів. Ці питання обговорювались у статтях: М. Гладней Генрі (2009, Vol. 72, № 2); М. Форстром (2009, Vol. 72, № 2); Л. Зах, Ф. Пері (2010, Vol. 73, № 1); К.Ф. Грейсі (2013, Vol. 76, № 2); М. Фланаган, П. Каріні (2012, Vol. 75, № 2); Л. К. Міллер (2013, Vol. 76, № 2) та ін.

На сторінках часопису досліджувалося питання архівів у мережі Інтернет у статтях: Е. Монкс-Лісон “Архіви та інтернет: представлення контексту та походження з сховища до веб-сайту” (2011, Vol. 74, № 1); К. Теймер “Що означає архіви 2.0.” (2011, Vol. 74, № 1); Д. Бойєр, Р. Чітхем, М. Л. Джонсон “Використання графічних інформаційних систем для створення Архіву фотографій міста Філадельфія” (2011, Vol. 74, № 2) та ін.

Увагу авторів журналу привертає проблема забезпечення збереженості документів: М. Альтман та ін. “Цифрове збереження шляхом архівного співробітництва: альянс збереження даних для соціальних наук” (2009, Vol. 72, № 1); Р. Кларк “Збереження змішаного формату архівних колекцій: тематичне дослідження колекції моди Енн Гетті в Інституті моди, дизайну та мерчандайзингу” (2009, Vol. 72, № 1); Л. Капелл “Оцифровування як метод збереження для пошкоджених ацетатних негативів” (2010, Vol. 73, № 1).

Насамперед науковий інтерес становить проблема комплектування та експертиза цінності архівних документів, репрезентована на сторінках часопису в таких статтях: К. Маркус, Дж. Вулман “Інституційний функціональний аналіз в університеті Північного Мічигану: новий процес оцінки та організації архівних документів” (2011, Vol. 74, № 1); С. Бучанан , К. Річардсон “Репрезентація через документацію: комплектування документами, що стосуються студентів та університетського життя у рамках проекту архівів Бруіна” (2012, Vol. 75, № 1).

зазначимо, що редколегія журналу опікується питанням описування архівних документів у статтях: Дж. Міхан “Зробити стрибок від частин до цілого: дані та висновки щодо опрацювання та описування архівних документів” (2009, Vol. 72, № 1); Дж. Л. ДеРіддер “Використання кодованого архівного описування для доступу до цифрового контенту: аналіз витрат та сфери використання” (2012, Vol. 75, № 1); Дж. Гуегуен та ін. “Щодо міжнародної концептуальної моделі архівного описування: попередній звіт Експертної групи з питань архівного описування Міжнародної ради архівів” (2013, Vol. 76, № 2).

Принагідно зазначимо, що на сторінках журналу досліджували проблеми відносин архівів та суспільства в статях Б. Грімм Трейсі, А. Норьєга Чон “Документування регіональних латиноамериканських мистецтв та культури: тематичні дослідження для спільного, орієнтованого на громаду підходу” (2013, Vol. 76, № 1); С. Хейлігер та ін. “Налагодження відносин: огляд спеціальних колекцій, що стосуються роботи з соціальними ЗМІ” (2013, Vol. 76, № 2); А. Хассанофф “Історики та використання найважливіших джерел в цифрову епоху” (2013, Vol. 76, № 2).

Не залишились поза увагою питання доступу до архівних документів. Так, у статті М. Діксон “Юридична експертиза, даремні зусилля: авторське право та оцифровування колекції Томаса Е. Уотсона” (2010, Vol. 73, № 2) особлива увага приділяється проблемам, пов'язаним з доступом до архівних матеріалів і бібліотек он-лайн, зокрема в галузі авторського права. Проблеми доступу до архівних документів також досліджувалася в статтях: С. Лко (2010, Vol. 73, № 2); С. Бінго (2011, Vol. 74, № 2); Пром Дж. Крістоф (2010, Vol. 73, № 1); В. Харріс, К. Стайн (2011, Vol. 74, № 2); Р. Алтерматт , А. Хілтон (2012, Vol. 75, № 1); Дж. Девід (2013, Vol. 76, № 2).

Інтерес становлять дослідження, присвячені довідковому апарату архівів: М. Д. Даніелс, Е. Лкель “Шукай та знайдеш: результат пошуку в системах довідкового апарату, доступних он-лайн” (2010, Vol. 73, № 2); Дж. Пром Крістофер “Використання веб-аналітики для поліпшення он-лайнового доступу до архівних ресурсів” (2011, Vol. 74, № 1).

Привертає увагу дописувачів часопису і проблема історії архівної справи у світі, представлена у статтях: Кьонг Рае Лі “Роль буддистських монахів у розвитку архівів в середньовічній Кореї” (2010, Vol. 73, № 1); К. Єдлічки “Життя інших: архівна спадщина державної служби безпеки Східній Німеччини” (2012, Vol. 75, № 1); Р. Гіббса “Ключове питання (суть питання): історія розвитку афро-американських архівів” (2012, Vol. 75, № 1).

Видається цікавим ознайомлення з правовими проблемами архівної справи на сторінках часопису в статтяхМ. Касвелл (2011, Vol. 74, № 1); Б. П. Монтгомері (2012, Vol. 75, № 2); Матісен Кей (2012, Vol. 75, № 2); К. Е. Джордж (2013, Vol. 76, № 1); М. Грін (2013, Vol. 76, № 2); Р. К. Джімерсон (2013, Vol. 76, № 2).

Зазначимо, що автори часопису “American Archivist” досліджували проблему архівної справи у світі в статтях: К. Ціао “Вища архівна освіта Китаю: її особливості, проблеми та розвиток” (2011, Vol. 74, № 2); М. Касвелл “Переосмислення невід'ємності: довіра до неурядових архівів в перехідних суспільствах” (2013, Vol. 76, № 1).

Питанням керування документаційними процесами було присвячено статтю Х. Ілербайг “Зразки як документи: наукова практика та діловодство в дослідженні природної історії” (2010, Vol. 73, № 2).

Аналіз змісту часопису “American Archivist” свідчить про багатоаспектність тематики статей, що порушували як теоретичні, так і практичні проблеми архівознавства та керування документаційними процесами.

Одним із провідних архівних наукових журналів світу є “Archives and Records” видання товариства архівістів Великобританії.

Заснований 1955 р. під назвою “Journal of the Society of Archivists”, від 2013 р. має назву “Archives and Records: The Journal of the Archives and Records Association”. Журнал виходить двічі на рік і вважається форумом для наукового спілкування в архівній галузі англійською мовою.

Редакційна колегія складається з провідних учених Великобританії. Серед авторів відомі архівісти: Майкл Кук (Великобританія), Річард Кокс (Ун-т Піттсбургу), Девід Лейтч, (генеральний секретар МКА), Сью МакКемміш, (Ун-т Монаша) та ін.

Авторський колектив складають відомі науковці в галузі архівної справи з усього світу.

Журнал має сталу рубрикацію. Традиційними рубриками є: редакційна стаття, статті, некрологи, огляди книг, огляди виставок, різне.8

Необхідно визначити, що окремі томи журналу присвячені певній тематиці. Так, з 2010 р. було підготовлено номери журналу за такими темами: теорії мовних актів та архівів (2010, Vol. 31, Issue 2); документи, архіви та технології: їх взаємозалежність з плином часу (2011, Vol. 32, Issue 1.); участь громадськості та Олімпіада і Параолімпійські ігри (2012, Vol. 33, Issue 1); місцеві архівні установи в Великобританії: контекст, еволюція і розвиток (2013, Vol. 34, Issue 1).

Якісний аналіз змісту науково-практичного журналу “Archives and Records” надає можливість визначити, що основну увагу авторів було сконцентровано на вузлових питаннях розвитку архівної галузі та керування документаційними процесами. Так, питанням історії та сучасності місцевих архівних установ Великобританії було присвячено декілька статей, серед них: М. Ріордан “Копіювання, експертиза та каталогізація в Оксфордському архіві, бл. 1850-1950 рр.” (2011, Vol. 32, Issue 1), М. Кук “Міфи про золотий вік: англійські місцеві архівні установи, 1947-1962 рр.” (2013, Vol. 34, Issue 1), Р. Дж. Уішарт “Історія Шотландських архівів” (2013, Vol. 34, Issue 1); Дж. Френсіс “Бедфордшир 1913-2013. Перша архівна установа графства та її розвиток і подолання проблем перших 100 років” (2013, Vol. 34, Issue 1).

Слід відзначити, що досліджувалась також історія архівної справи у світі: Г. Уртон “Зв'язування архіву у вузли, або: вмирати, щоб потрапити в архів у стародавньому Перу” (2011, Vol. 32, Issue 1), Д. Райнес “Приватні політичні архіви венеціанського патриціату зберігання, повернення та діловодство у віках п'ятнадцятому-вісімнадцятому століттях” (2010, Vol. 31, Issue 1) тощо.

Питання творчого архівування як альтернативного підходу в архівній практиці з прийняттям постмодерністського мислення і його реалізації з відкритим доступом архівів в Інтернеті стало предметом дослідження А. Веліос “Креативне архівування: приклад архіву Джона Летема” (2011, Vol. 32, Issue 2).

Проблеми застосування теорії мовних актів в архівознавстві досліджувались у статтях Д. Ео “Представляючи акт: документи та теорія мовних актів” (2010, Vol. 31, Issue 2), П. Ментейт “Чи можуть документи говорити самі за себе?” (2010, Vol. 31, Issue 2).

Принагідно зазначимо, що основну увагу авторів було сконцентровано на акутальних питаннях розвитку архівної справи. Зокрема, порушувалися питання архівного законодавства: Б. Лонгмор “Акт про документи державних установ (Шотландія) 2011: створення культури, яка цінує документи державних установ” (2013, Vol. 34, Issue 2); питання експертизи цінності документів досліджувалося в статті Т. Кук “Ми те, що ми зберігаємо; Ми зберігаємо те, чим ми є: оцінка архівних документів в минулому, сьогоденні та майбутньому” (2011, Vol. 32, Issue 2); архівного описування Е. Веллс “Матеріали з теми організації і описування родинних фондів” (2012, Vol. 33, Issue 2); організації архівної справи: Л. Рей “Фінансування архівних служб в Англії та Уельсі: відомчі реалії та професійні уявлення” (2013, Vol. 34, Issue 2), Н. Кінгслі “Перспективи та пріоритети: як Національний архів бачить сектор лідерства” (2012, Vol. 33, Issue 2); комплектування: Е. К. Джармен “Показувати Британію собі: зміни в політиці комплектування, пов'язані з фестивалем Великобританії в Лондоні 2012 р.” (2012, Vol. 33, Issue 1); А. Лнкер “Ні привілейованому минулому перегляд комплектування архівів” (2009, Vol. 30, Issue 1); забезпечення збереженості архівних документів: М. Кук “До історії технологій роботи з документами: процес копіювання вологим пресом” (2011, Vol. 32, Issue 1); М. Аллен “Консервація “вироків про огороджування” у Флітнширі та Денбіширі, включаючи поводження з багатомембранними (багатошаровими) пергаментними документами” (2010, Vol. 31, Issue 1).

Інтерес становлять дослідження з проблем усної історії, що зберігаються в архівних установах. Їх досліджували: Б. Хенлі “Відновлення голосу Саффолка” (2010, Vol. 31, Issue 2); С. Рукс “Що сталося з аудіоархівом BBC?” (2010, Vol. 31, Issue 2) та ін.

Практичне значення мають статті, присвячені питанням використання інформації архівних документів. Так, Д. Мелвілл Барт у статті “Акт про свободу інформації (Шотландія) потребує зміни? Зріз шотландського досвіду” (2013, Vol. 34, Issue 2) розглядає Закон про свободу інформації (Шотландія) (2002 р.) та необхідність внесення змін до нього. Також питанням використання цікавились Л. Уздемір (2009, Vol. 30, Issue 2), М. Крокетт (2009, Vol. 30, Issue 2), Е. Шеперд, А. Стевенсон, А. Флінн (2009, Vol. 30, Issue 2).

Помітне значення для фахівців мають матеріали про довідковий апарат архіву: Д. Ньюман “Перегляд архівних колекцій: розроблення моделей для колективної каталогізації” (2012, Vol. 33, Issue 1), К. Фентон “Використання контрольованого словника та тезауруса в довідковому апараті, доступному он-лайн у Великобританії” (2010, Vol. 31, Issue 2), Р. Дарвалл-Сміт “Архіви для адміністраторів або архіви для антикварів? Історія каталогізації архівів в чотирьох оксфордських коледжах” (2009, Vol. 30, Issue 1).

Зазначимо, що на сторінках журналу “Archives and Records” обговорювались питання розвитку електронних архівів у статтях Д. Ео “Довіра і контекст у віртуальному просторі” (2013, Vol. 34, Issue 2), К. Фергюсон-Бучер “Зберігання даних в хмарі дослідницький проект” (2011, Vol. 32, Issue 2), М. Мосс “Без даних, інструменти марні;

без програмного забезпечення, дані є некерованими” (2011, Vol. 32, Issue 2) та ін.

Дуже цінною є інформація, подана в наукових розвідках, присвячених питанню архівів та архівної справи за кордоном, у таких країнах, як: Іспанія (М. Джамп “Роль архівів у русі за відновлення історичної пам'яті в Іспанії”) (2012, Vol. 33, Issue 2); Судан (Т. А. Адамі “Майбутнє чудове? Підтримання миру, укріплення миру та архіви Організації Об'єднаних Націй в Судані”) (2009, Vol. 30, Issue 1); Нідерланди (А. Лнкер “Ні привілейованому минулому перегляд комплектування архівів”) (2009, Vol. 30, Issue 1); Сьєрра-Леоне (Д. А. Каргбо “Зв'язок між належним управлінням та діловодством: досвід Сьєрра-Леоне”) (2009, Vol. 30, Issue 2), Південна Африканська Республіка ( П. Себіна “Свобода інформації: ерозія архівів?”) (2009, Vol. 30, Issue 2).

Поза увагою фахівців не залишилися проблеми керування документаційними процесами та діловодством, в яких аналізується досвід різних країн : Д. Олівер, К. Конса “Демонтаж бюрократії: наслідки для діловодства в Новій Зеландії та Естонії” (2012, Vol. 33, Issue 1), Б. Л. Крейг “Машини, методи та сучасні ідеї в британській державній службі, бл. 1870 бл. 1950 рр.” (2011, Vol. 32, Issue 1), Е. Хансен “Впровадження електронної реєстрації в адміністрації центрального уряду Данії” (2011, Vol. 32, Issue 1), А. Дж. Джілліланд “Роздуми про значення археології метаданих для діловодства у глобальному, цифровому світі” (2011, Vol. 32, Issue 1), А. Джанес “Карти та технології діловодства” (2011, Vol. 32, Issue 1).

У статті Р. Хардіман “Поганий архів: постмодерністська теорія та діловодство” (2009, Vol. 30, Issue 1) аналізуються деякі аспекти постмодерністської теорії в контексті діловодства.

Інтерес становить дослідження, присвячене питанню історії діловодства (Б. Грег, Х. МакНейл “Створення документів, офісна техніка та робітники в історичному контексті: п'ять фотографій офісів у британській цивільній службі 1919 та 1947 рр.” (2011, Vol. 32, Issue 2).

Зазначене видання знайомить читачів з останніми подіями в галузі архівної справи та діловодства. Якісний рівень публікації високо оцінили фахівці архівної галузі. Сторінки журналу “Archives and Records” є трибуною для спілкування, обміном досвідом, практикою для покращення діяльності архівних установ різних країн світу.

Журнал “Archivaria” є друкованим органом Товариства архівістів Канади, який виходить від 1975 р. двічі на рік. Статті публікуються англійською та французькою мовами.

Видання висвітлює наукові дослідження архівів в Канаді і на міжнародному рівні.

До складу редколегії входять знані архівні вчені з провідних інститутів Канади та США.

Авторський колектив складають відомі архівні викладачі, науковці з усього світу, які репрезентують наукові дослідження в галузі архівної справи та керування документаційними процесами, серед них: Л. Дюранті, Т. Кук, Х. Тейлор, Д. Бірмен, Т. Іствуд, Б. Крег.

Журнал має сталу рубрикацію. Основні рубрики: студії в документах; нотатки та коментарі; огляд книг; огляд виставок; архівні нагороди; некрологи.9

Аналіз видання показав, що окремі томи випусків на певну тематику. Так, з 2010 р. було підготовлено номери журналу за такими темами: активізм в архівах канадської культури (2009, Vol. 67), про архіви людей з нетрадиційною орієнтацією (2009, Vol. 68), електронні документи: еволюція теорії та практики (2011, Vol. 72); систематизація та описування архівів (2012, Vol. 74), архіви особового походження (2013, Vol. 76).

Науковий інтерес представляє дослідження історії архівної справи та діловодства на сторінках журналу “Archivaria” в статтях Д. Герман “Дауті про використання та користь урядової інформації та архівів, 1933 р.” (2010, № 70), А. Шумілак “Власна система: створення документів та діловодство в канадському департаменті зовнішніх справ в 1920-х рр.” (2013, № 75) та ін.

Поза увагою не залишилися теоретичні проблеми архівознавства, які досліджували в своїх статтях такі автори: М. Касвелл “Світ Ганни Арендт: бюрократія, документація та банальне зло” (2010, № 70), Д. Карон, Р. Браун “Документальна миттєвість в електронному добу: встановлення нових запропонованих переваг для суспільної пам'яті” (2011, № 71).

Автори видання також зосередили свою увагу на проблемах організації та систематизації документів в архіві. Так, Дж. Міхан (2010, № 70) аналізувала первісний порядок систематизації документів та особових документів, а Д. Ео (2012, № 73) досліджувала питання концептуального фонду та фізичної колекції.

Питання архівного описування та довідкового апарату досліджувалося в статтях Т. Іствуд “Систематизація та описування архівів (2012, № 74); Р. Дансі “Правила архівного описування: минуле, теперішнє та майбутнє” (2012, № 74), А. Дженіс “Про карти та метадокументи: вісімдесят п'ять років каталогізації карт в Національному архіві Великобританії” (2012, № 74), Дж. Жанг “Первісний порядок систематизації документів в електронних архівах” (2012, № 74); експертизи цінності документів: К. Байлі “Неповне минуле? Роздуми про еволюцію оцінки документів Канадського федерального уряду” (2013, № 75); приватних архівів та особових архівів: Р. Фішер “В пошуках теорії приватних архівів: перегляд фундаментальних праць Дженкінсона та Шелленберга” (2009, № 67), Д. Дуглас, Х. МакНік “Упорядкування самого себе: літературні та архівні перспективи архівів письменників” (2009, № 67), С. Барретт “Повага якого фонду? Особові архіви та родинний бізнес у Новій Шотландії” (2013, № 76), С. МакКемміш, М. Піггот “У напрямку архівного мультиверсума: заперечування бінарної опозиції особового та корпоративного архіву в сучасній архівній теорії та практиці” (2013, № 76); доступ до архівних документів: К. Тіммс “Нове співробітництво для старих сестер-суперниць: розвиток системи інтегрованого доступу до фондів архівів, бібліотек та музеїв” (2009, № 68).

Автори журналу приділяють увагу такому актуальному питанню, як електронні документи та електронні архіви: К. Хокінс “Думки щодо мови шаблонів InterPARES для електронних документів” (2009, № 67), Л. Дуранті “Від електронної дипломатики до криміналістики електронних документів” (2009, № 68), А. Каннінгем “Гарні електронні документи не лише “трапляються”: електронне діловодство як органічна складова бізнес-процесів та систем” (2011, № 71), П. Конвей, Р. Пунзалан “Поле зору: щодо нової теорії візуальної грамотності для оцифрованих архівних фотографій” (2011, № 71).

Значна увага приділяється питанню місця архіву в сучасному інформаційному суспільстві. Так, проблеми використання архівістами соціальних мереж Twitter і Facebook для пропаганди своєї діяльності досліджуються в статті А. Кримблі (2010, № 70), а в публікації Ф. Апвард, С. МакКемміш, Б. Рід (2011, № 72) розглядаються теоретичні перспективи традиційних форм доступу до архівів, Wikileaks і формування архівів у громадах корінних народів.

Аналіз показав, що проблеми керування документаційними процесами досліджувались К. Карон, А. Келлерхалс “Підтримувати демократичні цінності через відповідну документальну базу еволюційний шлях” (2011, № 71). Автори порівняли розвиток діловодства в контексті державного управління Швейцарії і Канади, а також розглянули засоби для відновлення здатності ефективно управляти документами в інтересах суспільства.

Інтерес становлять дослідження, присвячені правовим та етичним проблемам, пов'язаним з архівами: С. Майнард “Поліція / Архіви” (2009, № 68); Л. Дік “Випробування людей з одностатевою орієнтацією в Едмонтоні 1942 р.: державні репресії щодо сексуальних меншин, архіви та права людини в Канаді” (2009, № 68); Дж. Друден, Л. Макдональд “Архіви і закон” (2010, № 69); Т. Белтон “Ув'язнення, контроль та плутанина: правові, історичні та територіальні аспекти документів судів в Онтаріо” (2010, № 69); Д. Драйден “Що канадські архівісти знають про авторське право та де вони отримують свої знання” (2010, № 69); А. Ліндсей “Архіви та правосуддя: внесок Віллірда Айрленда в зміну юридичної основи прав аборигенів у Канаді, 1963-1973 рр.” (2011, № 71).

Важливість архівної освіти, а також проблеми підвищення кваліфікації архівіста обговорювались у статтях К. Лі, Х. Тіббо “Яке ставлення архівіста до електронного курування? Дослідження можливостей через матрицю знаннь та навичок” (2011, № 72), П. Галловей “Освіта для електронного архівування шляхом педагогічних студій, послідовного аналізу проблеми та рефлексивної практики” (2011, № 72).

Вчені-архівісти з усього світу визначають “АгЛ^агіа” центральним форумом для наукового спілкування в галузі архівної справи та керуванні документаційними процесами англійською мовою.

Третю групу складають провідні періодичні видання країн, що мають тісні професійні та історичні зв'язки з Україною в галузі архівної справи та документознавства (Білорусь, Польща, Росія) (“Архівьі і справаводства”, “АгЛеіоп”, “Отечественные архивы” тощо).

Часопис “Архейон” є основним архівознавчим часописом Польщі, друкованим органом Генеральної дирекції державних архівів Польщі. Видання виходить з 1926 р. з періодичністю раз на рік.10 У часописі публікуються статті, присвячені теоретико-методичним та практичним проблемам архівної справи, історії польських архівів, складу та змісту їхніх фондів. Висвітлюються питання спеціальних історичних дисциплін, діловодства, історії установ. Подається інформація про діяльність архівних установ Польщі, міжнародних архівних установ. Обговорюються проблеми розвитку архівної справи за кордоном, міжнародного співробітництва польських архівів, зарубіжної архівної полоністики та реституції. Значна увага приділяється рецензуванню польських та зарубіжних видань з архівної справи, джерелознавства, спеціальних історичних дисциплін та архівознавчих часописів.


Подобные документы

  • Аналіз змісту сучасних зарубіжних бібліотекознавчих журналів. Висвітлення результатів контент-аналізу журналів європейських країн: Великобританії, Нідерландів, Німеччини та Франції. Визначення наукових тенденцій бібліотечної галузі на основі публікацій.

    статья [78,1 K], добавлен 18.12.2017

  • Жанрові особливості огляду преси, специфіка роботи над жанром. Мережа Інтернет як засіб оперативного інформування про огляди преси зарубіжних країн. Періодичні видання, на сторінках яких найчастіше друкують огляд преси, структура матеріалів огляду.

    статья [12,6 K], добавлен 11.12.2011

  • Видавнича діяльність, історія її розвитку та сучасні проблеми. Головні завдання документознавства. Дослідження видавничої сфери українського суспільства в умовах кризи. Характеристика і практичні аспекти документування видавничої діяльності видавництва.

    курсовая работа [3,7 M], добавлен 16.01.2012

  • Бібліографічний огляд та його класифікація. Типи, види, структура та етапи підготовки бібліографічних оглядів. Місце видавництва "Кальварія" на книжковому ринку України. Бібліографічний огляд видань (художня, фахова та науково-популярна література).

    курсовая работа [51,5 K], добавлен 10.10.2015

  • Структурно-хронологічна періодизація журналістського процесу за Животком. Формування історії журналістики як науки в Україні. Наукове вивчення історії української преси та видавничої справи на початку 90-х років. Принципи партійності та правдивості преси.

    статья [20,1 K], добавлен 12.10.2009

  • Роль творчості Еміля Золя в історії французької літератури та публіцистики. Розкриття письменника-реаліста як сміливого критика капіталізму. Аналіз його публіцистичних робіт і статей. Огляд справи, в якій Еміль Золя мужньо боровся проти сил реакції.

    курсовая работа [58,0 K], добавлен 09.03.2015

  • Джерела та споживачі екологічної інформації. Діапазон тем природоохоронного спрямування у сучасній пресі. Огляд друкованих видань, які висвітлюють проблеми навколишнього середовища: журнали для масового читача, науково-популярні і вузькоспеціалізовані.

    курсовая работа [73,1 K], добавлен 03.02.2012

  • Передумови розвитку журналістики в ХХ ст. Видання україномовної преси на прикладі найбільш яскравих представників періодики, які виникли в добу Першої російської революції 1905-1907 рр. Вплив наддніпрянської преси на розповсюдження української мови.

    курсовая работа [42,2 K], добавлен 15.05.2014

  • Створення перших рукописних книг. Правові засади і методичні вади стандартизації у видавничої справи. Використання обкладинки для змістовних повідомлень. Нормативне впорядкування і вдосконалення бібліотечних та інформаційних технологічних процесів.

    курсовая работа [194,8 K], добавлен 12.06.2011

  • Вибух у розвитку електронних медіа. Розвиток журнальної періодики. Тенденції українського журнального ринку. Альтернатива журнальній друкованій періодиці. Журнальна періодика у Вінниці та сучасна ситуація на ринку масових популярних журналів.

    реферат [72,8 K], добавлен 27.06.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.