Проблеми архівної справи та документознавства на сторінках зарубіжної періодики за 2009-2013 рр. (науково-аналітичний огляд)

Авторський колектив журналу складають не лише знані польські фахівці в галузі архівної справи, але й визначні зарубіжні архівознавці (Ерік Кетелаар, Террі Кук, Лючіана Дуранті, Шарль Кечкеметі та ін.).

Традиційними рубриками часопису є: проблеми архівістики; архівознавство; архівна теорія та методика; в майстерні історика та архівіста; обговорення та рецензії; огляд часописів; хроніка; посмертні спогади. Кількісний аналіз публікацій журналу засвідчив, що у чотирьох томах, які вийшли впродовж 2009-2013 рр. опубліковано статті, присвячені теретичним та методичним питанням архівознавства, історії архівної справи в Польщі, оглядам архівних фондів, зарубіжній архівній полоністиці, архівній справі за кордоном та міжнародному співробітництву в галузі архівної справи, джерелознавства, спеціальних історичних дисциплін, історії установ, персоналіям архівістів. Спеціальні рубрики присвячені рецензіям та оглядам видань, інформаційним повідомленням, посмертним спогадам.11

На сторінках видання знайшли відображення актуальні проблеми архівної справи: організація архівних документів (В. Квятковська “Загальна модель опрацювання архівного фонду та упорядкування документів громадських організацій” (2012, Т. 113); експертиза цінності архівних документів (В. Квятковська “Що можуть та що повинні знати про наш час майбутні покоління. Культурні аспекти експертизи цінності документів” (2011, Т. 112), “Програма діяльності Центральної архівної комісії оцінки документації каденції 2012-2016 рр.” (2012, Т. 113); використання інформації архівних документів ( П. Е. Вешпінський “Використання картографічних матеріалів з архівних зібрань для підготовки історичних карт Варшавського концентраційного табору” (2011, Т. 112), А. Роса “Освітня функція архівів стан дослідження та визначення” (2010, Т. 111 та ін.); збереження архівних документів ( К. Вальдтхаузен “Порятунок колекції фотографій, пошкоджених внаслідок повені в Голландії” (2011, Т. 112), З. Тухольські “Проблематика охорони технічних архівів” (2013, Т. 114) та ін.).

Ґрунтовний історіографічний огляд розвитку польської архівної термінології від 1920-х рр. до поч. ХХ ст. містить публікація М. Пюченнік “Польська архівна термінологія в історичному контексті” (2010, Т. 111). Важливі питання національної адаптації міжнародних архівних стандартів порушувались у статті А. Банецького (2011, Т. 112).

Наукова та методична діяльність архівів Польщі відображена у публікації “Аналіз методичних рекомендацій, виданих Генеральним директором державних архівів” (2013, Т. 114). Статті Е. Вежбіцької та Р. Гурського присвячені питанням роботи з фондами особового походження, родинними та родовими фондами (2010, Т. 111).

Важливе місце у виданні займають публікації, що стостуються діяльності державних архівних установ Польщі, зокрема низка дискусійних статей, присвячених концепції діяльності державних архівів та об'єднаних в окрему рубрику (“Навколо концепції діяльності державних архівів”) (2011, Т. 112).

Редакційна колегія часопису значну увагу приділяє проблемам електронних документів та електронних архівів. З понад десяти дискусійних публікацій з розгляду цих питань слід згадати статті класиків світового архівознавства Террі Кука “Поняття походження в цифрову добу: пережиток минулого або надія майбутнього для професії архівіста?” (2010, Т. 111) та Лючіани Дуранті “Довіра та правові суперечності в цифровому середовищі” (2012, Т. 113). Актуальні проблеми розвитку електронних архівів розглядаються у статті директора Національного цифрового архіву Польщі Войцеха Возняка, де представлено перспективам діяльності установи (2012, Т. 113).

У часописі порушуються питання організації архівної справи за кордоном та міжнародного архівного співробітництва. Особливої уваги заслуговує низка дискусійних статей відомих польських та зарубіжних архівознавців (В. Стемпняка, Е. Кетелаара, Ш. Кечкеметі, Р. Едмондсона тощо), де репрезентовано міжнародну програму збереження архівної спадщини “Пам'ять світу” (2011, Т. 112).

У рубриці “Архівознавство” опубліковано понад 20 оглядів фондів польських та зарубіжних архівів. Серед них вагоме місце займають огляди зібрань зарубіжної архівної полоністики. Представлено огляди полоністики в Національному архіві Праги (2010, Т. 111), Інституті Гувера в США (2011, Т. 112), Польському музеї в Рапперсвілі (2011, Т. 112), Військовому архіві у Відні (2013, Т. 114) тощо.

Одним з найбільших є відділ рецензій та оглядів нових видань (близко 20% обсягу журналу). Серед рецензованих видань тематично переважають архівозавчі, також праці з історії, джерелознавства, спеціальних історичних дисциплін, археографічні публікації.

Слід також відзначити ґрунтовні огляди провідної зарубіжної архівознавчої періодики. Серед рецензованих в “Архейоні” праць представлені видання архівних установ України, зокрема довідник “Архівні установи України. Т. 2: Наукові установи, музеї, бібліотек” (2010) та журнал “Архіви України”.

Журнал “Отечественные архивы” є друкованим органом Федерального архівного агентства Росії, який видається з 1923 р. З 22 листопада 1991 р. журнал зареєстрований під назвою “Отечественные архивы” і виходить з періодичністю 6 разів на рік.12

Головним редактором видання є Т. І. Бондарєва, а автори відомі науковці та викладачі Росії в галузі архівної справи та документознавства й іноземні спеціалісти.

Журнал публікує статті з історії, теорії, практики архівної справи та діловодства, інформацію про нормативні акти, що регламентують діяльність російських архівів; статті з проблем експертизи цінності та відбору документів, забезпечення організації збереження та використання їх, включаючи порядок доступу до архівних документів і роботи в читальних залах; рецензії на археографічні та довідкові видання; інформацію щодо найважливіших подій архівного життя в країні; документи з архівів Росії та зарубіжних країн, що відображають події вітчизняної історії13.

Традиційно архівну справу представлено в журналі загальноприйнятими постійними розділами: “Статті та повідомлення”, “Публікації документів”, “Критика та бібліографія”, “Інформація та хроніка”, “З редакційної пошти”. З метою зручності ознайомлення зі змістом журналу в останньому номері річного комплекту щорічно друкується “Зміст матеріалів, що опубліковані в журналі “Отечественные архивы” в ... році” із зазначенням автора, назви статті, номера журнала та сторінок, де опубліковано той чи інший матеріал. Кожен розділ має окремі рубрики. Редакція журналу підтримує єдині принципи формування змісту журналу і майже не відхилялася від них. Структура стала, майже без змін.

Специфіку журналу визначають його комплексний та синтетичний характер, а також оперативність подання інформації щодо конкретних подій в архівній справі як Росії, так і зарубіжних країн.

Наявність різних публіцистичних жанрів (статті, огляди, хроніка, рецензії, критика, бібліографія), які оперативно фіксують події, явища, робить журнал особливим видом історичних джерел.14

На сторінках видання певне місце займають публікації, в яких розглядаються питання історії архівної справи Росії: В. Г. Іофе “Архивы в Туркестанском крае (вторая половина XIX начало XX в.)” (2009, № 6); В. С. Боброва “Организация районных архивов в Сибири в 1920-1930е гг.” (2009, № 2); М. О. Лебедь “Архив Приказа книгопечатного дела: реализация московских изданий в 1620-е гг.” (2009, № 4); Д. М. Шилов “Научно-издательская деятельность Санкт-Петербургского Сенатского архива (1870-е гг. 1917 г.)” (2010, № 3).

Не залишились поза увагою редакції теоретичні проблеми архівознавства: К. Б. Ульяницький “Единая архивно-информационная среда в контексте информатизации общества” (2009, № 3); архівної науки: М. В. Ларин “К 45-летию Всероссийского научно-исследовательского института документоведения и архивного дела” (2011, № 4); діяльність архівної галузі Російської Федерації: “Общественные слушания “Состояние архивного дела в России” (2010, № 6); “Итоги 2010 года: по материалам расширенного заседания коллегии Росархива”; “V Всероссийский съезд Российского общества историков-архивистов” (2011, № 2); “Совет по архивному делу при Федеральном архивном агентстве” (2011, № 5); проблеми джерелознавства: В. М. Ринков “Периодическая печать: место в системе исторических источников” (2010, № 3); К. Л. Кисельова “Судьбы военнопленных Второй мировой войны: круг источников расширен” (2012, № 1).

Питання документознавства, діловодства розкриті в статтях: М. В. Ларін “Документационное обеспечение управления проектами (отечественный и зарубежный опыт)” (2010, № 2); Г. О. Двоєносова “Категории философии в научном познании документа” (2011, № 1); Є. О. Плешкевич “Документоведение в контексте развития современной науки” (2011, № 5); О. В. Романченко “Постановка электронного документооборота в условиях финансового Холдинга” (2011, № 5).

У деяких статтях знайшли відображення й питання архівної освіти, удосконалення підготовки архівістів та документознавців у різних регіонах Російської Федерації: О. М. Бурова “Новое образовательное направление по документоведению и архивоведению: как оно создавалось” (2009, № 6); Г. Г. Мозгова “Подготовка архивистов и специалистов по документационному обеспечению управления во Владимирском политехническом колледже” (2011, № 2).

Низку статей присвячено аудіовізуальним документам: О. О. Бровіна та ін. “Фотодокументы Научного архива Коми НЦ УрО РАН: комплектование и использование” (2012, № 2); Г. М. Ланськой “Актуальные проблемы работы с архивными кинодокументами” (2013, № 6).

Водночас, інтерес представляють статті, присвячені питанням новітніх інформаційних технологій, зокрема електронним архівам: О. А. Харченко та ін. “Плюсы и минусы организации электронного архива” (2009, № 6); В. І. Тихонов “Задачи архивного хранения электронных документов: из опыта ЦАДЭНМ” (2010, № 3); С. В. Дроков “Рекомендации МСА по работе с электронными документами для архивистов организаций” (2010, № 3); Т. В. Вороніна “Медицинский архив: от традиционного к электронному” (2013, № 6).

Важливе місце у журналах займають статті з проблем практичного характеру, які висвітлюють стан архівної справи Російської Федерації та її регіонів. Тематика публікацій відповідає проблемам, що стали провідними в практичній діяльності архівних установ. Серед них питання архівного законодавства. При цьому увага акцентується не лише на федеральному законодавстві, але й на реалізації його в регіонах. Цю тему проаналізовано в таких статтях: Н. В. Лифанова “Дело стандарта как объект архивного хранения: анализ нормативной правовой базы” (2010, № 5); П. К.Чурланова “Архивная служба Республики Дагестан в постсоветский период: правовые основы деятельности” (2010, № 6); А. В. Єрмолаєва “Систематизация и регистрация законодательных актов в Российской Федерации: проблемы и решения” (2011, № 5).

Вагоме значення мають публікації з найважливіших питань архівної справи, зокрема проблеми зберігання: С. А. Єгоров “Современные угрозы архивным документам” (2009, № 6); Ф. А. Гедрович “Новые национальные стандарты на создание и хранение страховых копий уникальных и особо ценных документов Архивного фонда Российской Федерации” (2010, № 1); формування та використання архівних фондів: І. В. Злобіна “Формирование Архивного фонда Российской Федерации на территории города Нижний Тагил” (2009, № 6); Г. М. Данилова “Личные фонды оренбуржцев в областном Центре документации новейшей истории: формирование и использование” (2009, № 6); О. М. Солдатова “Форум “Память о прошлом”: использование архивных документов в филиале РГАНТД” (2012, № 4); комплектування: О. М. Лоскутнікова та ін. “Источники. Источники комплектования в центре внимания Госархива Хабаровского края” (2010, № 2); Є. М. Кривда “ЦГАЛИ Санкт-Петербурга: комплектование документами личного происхождения” (2012, № 5); експертизи цінності документів: В. І. Тихонов “Применение традиционных методов в экспертизе ценности электронных документов” (2009, № 3); архівне описування: С. Т. Дерендяєва “Из опыта работы ЦДНИ Удмуртской Республики по выявлению и описанию особо ценных документов” (2009, № 1); оцифрування архівних документів: Г. З. Залаєв “Актуальные вопросы создания и хранения цифровых копий архивных документов” (2012, № 2); В.Н. Плотников “ЦГАЛИ Санкт-Петербурга Нижегородской области” (2012, № 2) тощо.

Значну увагу приділено фондам місцевих архівів, їх довідковому апарату, наданню платних послуг, російській еміграції.

У рубриці “Представляємо архів” публікуються статті щодо муніципальних архівів Росії. Проаналізовані статті були присвячені Видновському та Златоустівському муніципальним архівам, Прилузському районному та Самарському, Кисловодському, Псковському, Хабаровському міським архівам, муніципальним архівам міст Вичуги Іванівської області, Златоустовська, Норильська тощо.

Джерелознавчу цінність має розділ “Публікації документів”, у якому гідне місце займає архівна спадщина, досі не доступна для дослідників. До наукового обігу вводяться нові, маловідомі та невідомі документи, тексти архівних документів, що не видавалися раніше, які супроводжуються вступною статтею та коментарями (щоденники та спогади). Серед них: публікації: “...Завещаю... все вышеозначенное имущество... в полную собственность Ташкентского университета”. Документы архивов Республики Узбекистан о последних годах жизни великого князя Николая Константиновича Романова. 1917-1919 гг.” (2009, № 6); “Я твердо и настойчиво буду испытывать новый образец.”. Документы Архива Президента Республики Казахстан о разработке М. Т. Калашниковым пистолета-пулемета. 1942-1943 гг.” (2010, № 2); “Спасены архивные дела, фактически спасены от гибели”. Из протоколов руководящих органов управления архивным делом в 1918-- 1928 гг. (1918--1919 гг.)” (2010, № 4).

Огляди архівних фондів представлено рубриками: “В фондах російських та зарубіжних архівів”, “В фондах російських архівів”. Хронологічні рамки публікацій цих рубрик свідчать про пріоритетне розміщення статей, присвячених періодам ХІХ -- початку ХХ ст. Наприклад, статті: Г. А. Александров “Жизнь и деятельность И. Я. Яковлева в документах архивов и библиотек. 1917--1919 гг.” (2009, № 2); П. Г. Петін “Императорские грамоты XIX в. в отделах рукописей национальных библиотек России” (2009, № 3); О. Л. Вичугжанін “Неизвестное о семье Менделеевых” (2009, № 5) тощо.

Архівну справу за кордоном представлено рубрикою “В зарубіжних архівах”, статті якої присвячені Австрії, В'єтнаму, Кореї, Китаю, США, Узбекистану, Франції: О. Г. Леонтьєва “Письма русских эмигрантов А. Ф. Керенскому в Центре гуманитарных исследований Техасского университета” (2009, № 1); Р. Р. Садиков “Экспедиционные материалы финских ученых конца XIX -- начала XX в. по этнографии закамских удмуртов в финляндских архивах” (2009, № 3); М. С. Ісакова “Архивное дело Республики Корея” (2009, № 5); В. Б. Прозорова “Новый закон об архивах Франции” (2010, № 1); Н. В. Мандральська “Фоторепортаж о подготовке связистов в Узбекистане в годы Великой Отечественной войны” (2010, № 5); Сяо Цюхуэй “Управление электронными документами в Китае: состояние и перспективы” (2010, № 6); М. С. Ісакова “Информатизация центральных государственных архивов Узбекистана” (2011, № 4) тощо.

Науковий інтерес становять публікації, надруковані у рубриці “Критика та бібліографія”, в якій читач знайомиться з рецензіями на навчальні посібники, збірники документів, мемуари, спогади, довідкові видання тощо.

Розділ “Інформація та хроніка” поділяється на рубрики “Конференції, наради, семінари”, “Виставки”, “Ювілеї”. У першій з названих рубриках публікуються оглядові статті про наукові заходи, що проводяться в Росії. Змістова наповнюваність цієї рубрики суттєво доповнює основні розділи журналу, вказуючи на розмаїття проблематики науково-дослідницької роботи в архівній та документознавчій галузях, що проводиться не тільки центральними, але й місцевими архівними установами.

Журнал розміщує матеріали про наукові заходи як міжнародного, так і регіонального рівня: з'їзди, наукові та науково-практичні конференції, наради, семінари, круглі столи, читання тощо. Відрізняється різноманітністю тематика рубрики “Виставки”, в якій надається інформація про виставкову діяльність різних регіонів. Викликає зацікавленість рубрика “Ювілеї”, в якій публікуються статті про окремих особистостей та архівні установи.

Відзначаючи високий професійний рівень журналу “Отечественные архивы”, масштабність проблематики, що знайшла відображення на його сторінках, можна із впевненістю сказати, що широке коло проблем, розглянутих в опублікованих матеріалах за вказаний період, робить журнал провідним виданням не лише для архівістів Росії, а й інших країн.

Спеціалізований російський журнал “Делопроизводство”, присвячений проблемам діловодства, видається з 1997 р. До 2002 р. журнал виходив двічі на рік, починаючи з 2002 року, став щоквартальним.15

На сторінках журналу розглядаються актуальні питання законодавчо-нормативного регулювання діловодства; уніфікації документів; загальні вимоги до створення й оформлення документів; вимоги до окремих видів документів; системи документації, що відображають певні напрями діяльності (наприклад, бухгалтерські документи, первинні облікові, кадрові та ін.); документування окремих управлінських завдань; організація служб діловодства (загальний відділ, канцелярія, секретаріат тощо); посадові обов'язки працівників служб діловодства; нормування їх праці; організація документообігу; всі етапи роботи з документами: отримання, первинна обробка, реєстрація, контроль за виконанням, довідкова робота, відправка; організація поточного зберігання документів; складання номенклатур справ; проблеми експертизи цінності документів; архівне зберігання; новітня оргтехніка, комп'ютеризація діловодства.

Видається за участю Історико-архівного інституту Російського державного гуманітарного університету та Всеросійського науково-дослідного інституту документознавства та архівної справи.

Автори журналу провідні фахівці з діловодства в Росії: викладачі вищих навчальних закладів Росії, наукові співробітники Всеросійського науково-дослідного інституту документознавства та архівної справи і працівники фірм (розробники автоматизованих систем управління, керівники і співробітники служб діловодства організацій різної організаційно-правової форми).

Головним редактором цього видання є Т. В. Кузнєцова, заст. гл. редактора М. В. Ларін До складу редакційної колегії входять А. Ю. Конькова , Ю. М. Кукаріна, С. Л. Кузнєцов та ін.16

Журнал “Делопроизводство” постійно тримає читачів у курсі змін, які відбуваються у законодавчій нормативно-правовій і нормативнометодичній базі з документаційного забезпечення управління. Наприклад, у статтях Ю. М. Кукаріної “Регламентация делопроизводства органов местного самоуправления в федеральных законодательных актах” (2010, № 3) аналізуються федеральні закони, що регламентують питання ведення діловодства в органах місцевого самоврядування; Т. В. Кузнєцової “Изменения в законодательно-правовой и нормативно-методической базе документационного обеспечения управления: 2009-2010 гг.” (2011, № 1) повідомляється про зміни, які відбулися в законодавчій правовій і нормативно-методичній базі, що регламентує документаційне забезпечення управління.

Великою популярністю користуються публікації, пов'язані із впровадженням комп'ютерних технологій у галузі документаційного забезпечення управління, переходом до безпаперового діловодства і надання державних послуг в електронному вигляді. У журналі “Делопроизводство” активно публікуються матеріали про передовий досвід підприємств, де запроваджено комп'ютерні технології, висвітлюється значна роль служби документаційного забезпечення управління в ефективності і підвищенні якості роботи всього державного апарату. На сторінках журналу розглядалися питання автоматизації роботи внз, органів охорони здоров'я, соціального захисту, правоохоронних органів, органів місцевої самоврядування, комерційних організацій різних сфер діяльності.

Найбільша кількість статей була надрукована в рубриках “Інформаційні технології”, “Інформатизація”, “Комп'ютерні технології”, наприклад: Л. Р. Фіонова, Н. І. Гоштинар “Использование информационных технологий для организации документооборота” (2012, № 4); В. Н. Берестова “Использование компьютерных экспертных систем в документационном обеспечении управления” (2013, № 1); С. Л. Кузнєцов “Организация электронного документооборота” (2013, № 2); С. С. Малофєєв “О применении электронной цифровой подписи в электронном документообороте” (2009, № 2); С. Л. Кузнєцов “Проблемы перехода к электронным документам: взгляд архивиста” (2011, № 4).

Теоретичні основи документознавства, питання термінології викликають різні тлумачення, а інколи і серйозну полеміку. У журналі опубліковано статті видатних учених з цієї проблеми, що сприяло розвитку творчих дискусій для вироблення наукових знань. Так, наприклад, у публікації Т. В. Кузнєцової “Организация делопроизводства требует профессиональных знаний” (2010, № 1) пояснюються значення термінів “діловодство”, “документаційне забезпечення управління”, “управління документами”, а також з'ясовано значення документа в управлінні, завдання служби документаційного забезпечення управління, вимоги до фахівців з документаційного забезпечення управління, підготовку фахівців; у статті В. П. Козлова “Документ и проблемы его сохранности” (2010, № 2) визначається роль документа в історичних подіях. Автор розглядає чинники створення і збереження документів у XX ст.; ставлення суспільства до документа, втрати документів у XX ст. і проблеми забезпечення їх збереження тощо.

Журнал публікує цікаві та ґрунтовні дослідження з історії розвитку діловодства і архівів Росії. Наприклад: С. А. Глотова “Развитие распорядительной документации в XVIII веке” (2009, № 1) про історію розвитку розпорядчих документів Росії у XVIII столітті; у статті М. І. Додонова “Служба ДОУ: история вопроса, структура, задачи, правовое обеспечение” (2009, № 2) розглядається історія виникнення служб документаційного забезпечення управління в організаціях, склад сучасної служби, її основні завдання і функції, організаційні документи діяльності; в публікації Л. Н. Мазур “Бюрократические циклы Российской государственности в XVTTT-XX вв. и эволюция системы делопроизводства” (2011, № 1) розкриваються поняття “Процес бюрократії”, розглядаються способи ухвалення управлінських рішень, описуються етапи розвитку російського діловодства: колезька, міністерська, наркомівська (1917-1945 рр.), радянська міністерська (1946-1991 рр.) системи діловодства, децентралізоване діловодство 1991 поч. 2000-х рр., а також сучасний період діловодства з 2000-х рр.

На сторінках журналу було розглянуто сучасні організаційно-правові і розпорядчі документи в теоретичному та практичному аспекті на конкретних прикладах. Так, у статті Л. Р. Фіонової “К вопросу о разработке административных регламентов” (2010, № 2.) розглядаються нормативні акти, що регламентують розроблення адміністративних регламентів, аналізуються публікації, присвячені цим питанням, визначається співвідношення кількості розроблених адміністративних регламентів у різних федеральних службах, висвітлюються адміністративні регламенти Федеральної міграційної служби; в статті С. Л. Кузнєцова “Перечни документов для организаций всех форм собственности” (2012, № 2) описується нормативно-правова основа видання переліків документів із зазначеням термінів зберігання і процедурою визначення термінів їх зберігання.

Останніми роками в журналі все більше місця займають статті, присвячені як процесу документування, так і організації діловодства в конкретних організаціях (рубрики “Документування”, “Досвід роботи”). Особлива цінність статей полягає в тому, що вони дають змогу побачити загальну картину стану діловодства в країні і відображають швидке впровадження комп'ютерних технологій, починаючи з автоматизації окремого робочого місця і закінчуючи створенням єдиної корпоративної автоматизованої системи. У статтях досліджуються особливості документування і організації роботи з документами в підрозділах адміністрацій ряду республік і областей, міністерств і відомств, установ і організацій різного профілю. Наприклад, у публікації Г. О. Двоєносової, М. В. Двоєносової “Биометрия как наука, метод и способ документирования” (2009, № 2) подані ознаки поняття “біометрія”, розглядається біометричний спосіб документування інформації і біометричний документ, розповідається історія виникнення біометрії. Згаданим проблемам також присвячено статті Л. Н. Устиної, Є. Дудочкина “Документирование организации и проведения event-мероприятия” (2009, № 4); А. В. Белікової, Т. Б. Далакової “Реестр акционеров как системный документ” (2010, № 1); Ю. А. Тимофєєва, І. Х. Мустафіної “Организация работы с документами в канцелярии прокуратуры” (2010, № 2); Т. А. Золотова “Организация документационного обеспечения деятельности районной нотариальной конторы” (2013, № 1); Іщейнова В. я. “Организация защиты информации при осуществлении рекламной деятельности и при подготовке материалов к открытой публикации” (2012, № 1).

В рубриці “Зарубіжний досвід” висвітлюється діяльність міжнародних організацій, робота з документами в європейських країнах і США. Наприклад, у статті В. Б. Прозорової “Архивная служба Бельгийской провинции Валлония: ведомственный архив на распутье” (2011, № 2) йдеться про завдання і склад фондів, проблеми комплектування, науково-довідковий апарат, інформаційні технології, які застосовуються в діяльності архіву та порядку використання архівних документів; зарубіжному досвіду також присвячено статті Н. О. Храмцовської “Система современных стандартов в области управления документами австралийского штата Виктория” (2012, № 4); “Конгресс Международного Совета Архивов” (2013, № 1).

Безперечний інтерес для працівників архівних установ різних рівнів становить низка публікацій з архівної проблематиці в рубриці “Архівна справа”, наприклад, у статтях У. В. Павлової “Организация работы, обеспечение сохранности и использование документов в ведомственных архивах” (2009, № 1); В. М. Магідова “Дореволюционная кинохроника Архивного фонда Российской Федерации. Ее историческое значение” (2009, № 2); Є. В. Алєксєєвої “Организация Архивного фонда Российской Федерации: региональные архивы и муниципальные архивы” (2010, № 1). У статті В. Старостіна “Местные архивы Русской православной церкви (вторая половина XIX начало XX вв.)” (2009, № 2) вивчається досвід роботи місцевих архівів Російської православної церкви в другій половині XIX початку XX ст.

Матеріали правознавців, що систематично публікуються в журналі в рубриці “Право”, надають практичну допомогу у вирішенні невідкладних проблем у діяльності установ та взаємовідносинах з персоналом. Наприклад: І. А. Косов “Юридические требования к документационному оформлению увольнения как дисциплинарного взыскания” (2012, № 2); Д. С. Самойлова “Оформление юридически значимых документов и ответственность” (2012, № 3); І. А. Косов “Документационное оформление соглашения о расторжении трудового договора” (2013, № 2).

Інтерес становлять статті, представлені в рубриці “Інформаційна безпека та захист інформації” та “Захист інформації”: В. Я. Іщейнова “Технология определения сведений, относимых к коммерческой тайне, и факторы риска” (2010, № 2); Л. Ы. Лушнікова “Защита персональных данных работника (сравнительно-правовой комментарий гл. 14 Трудового кодекса РФ)” (2009, № 4); А. В. Шкаричева “Защита персональных данных в кадровых документах вооруженных сил Российской Федерации” (2011, № 2).

В журналі “Делопроизводство” систематично ведеться рубрика “Навчання”, в якій розповідається про професію документознавця, державні стандарти вищої професійної освіти з діловодства. Серед статей, опублікованих в цій рубриці: Л. М. Парова “Дипломное проектирование в документационном обеспечении управления завершающий этап профессиональной подготовки документоведа (из опыта работы вузов г. Калининграда)” (2010, № 2); Л. Н. Герасимова “Маркетинговый подход к оценке конкурентоспособности вузовской образовательной услуги “Документоведение и документационное обеспечение управления”” (2011, № 1); Ю. М. Кукаріна “Концепция профиля документационного обеспечения управления” (2012, № 3).

В рубриці “Бібліографія” систематично публікуються переліки нових видань з діловодства.

Особливе значення має рубрика “Пам'яті вчених”, у якій публікуються статті про життя та творчість видатних науковців у галузі архівознавства, джерелознавства, документознавства, наприклад: Л. Н. Простоволосова “Александра Тимофеевна Николаева. Работа и жизнь” (2009, № 3); “Памяти Т. В. Кузнецовой'(2012, № 2); “Памяти Татьяны Вячеславовны Кузнецовой” (2013, № 1).

Журнал “Діловодство” упродовж багатьох років активно публікує матеріали про передовий досвід підприємств, які переходять на впровадження комп'ютерних технологій, висвітлюючи найважливішу роль служби документаційного забезпечення управління в ефективності і підвищенні якості роботи всього державного апарату.

Обговорення теоретичних основ документознавства, питання термінології на сторінках журналу викликають різні тлумачення, а інколи і серйозні дискусії, що сприяло розвитку необхідних наукових знань.

Науково-практичний ілюстрований журнал Республіки Білорусь “Архівьі і справаводства” висвітлює питання діловодства, архівного зберігання документів, електронного документообігу, документаційного забезпечення управління.

Журнал засновано 7 квітня 1998 р. і виходить він 6 разів на рік, російською та білоруською мовами17.

До складу редакційної колегії ввійшли 23 особи, серед яких керівники архівної галузі Республіки Білорусь, директори центральних архівів країни та провідні науковці у сфері архівознавства, документознавства і суміжних галузей знання книгознавства, геральдики тощо.

Обраний підхід до рубрикації змісту журналу засвідчив копітку редакційну роботу, належний рівень видавничої культури упорядників. Виокремлені рубрики “Архіви”, “Архівознавство”, “Фонди”, “Документи”, “Наука”, “Геральдика”, “Археотека”, “Архівалії”, “Хроніка”, “Діловодство” тощо дають змогу не лише окреслити різні напрямки наукової, методичної, практичної та інформаційної діяльності білоруських архівістів, а й репрезентувати широкий спектр дослідницьких проблем, що знаходяться в центрі уваги фахівців.

Зазначимо, що крім білоруських авторів, у журналі публікуються вчені з Росії, України, Польщі та ін. країн.

Різноманіття жанрів дає змогу залучити до журналу багатопланову інформацію. Найбільшу частку за обсягом на шпальтах часопису займають статті проблемного змісту, присвячені назрілим питанням архівознавства, документознавства, суміжних і споріднених галузей знань18.

Насамперед науковий інтерес викликають статті, розміщенні в рубриці “Архіви”, що всебічно висвітлюють відомості з історії, складу фондів, основних напрямів діяльності архівних установ Республіки Білорусь Г. Карапузова “Из истории формирования архивных фондов Государственного архива Брестской области”) (2012, № 2) і зарубіжних архівних установ (Т. Седляревич “Центральный государственный архив литературы и искусства Санкт-Петербурга” (2009, № 1), “Российский государственный архив экономики” (2010, № 4), “Государственный архив Львовской области” (2010, № 5), “Государственный архив Днепропетровской области” (2011, № 1)).

Поза увагою не залишилися питання стандартизації архівної справи (Г. Коханова , А. Замойський “Знакомимся со стандартом EAD” (2009, № 6)). Також були надруковані статті з проблем використання архівних документів (С. Рублевський “Использование архивов органов госбезопасности: витебский опит” (2009, № 5)); збереження архівних документів (Г. Дударєва) “Сохранность документов по личному составу: жлобинский опит” (2009, № 1)); науково-довідкового апарату архівних установ (Г. Дашкевич, С. Марасанова “Представление научно-справочного аппарата на архивных сайтах в Интернете” (2009, № 1), О. Макаренко “Состояние и перспективы развития системы научно-справочного аппарата Национального архива Республики Беларусь” (2012, № 4)); видавничої діяльності (О. Кушнова “Публикационная деятельность архива: минский опыт” (2009, № 4), Т. Седляревич “Подготовка путеводителей в государственных архивах Республики Беларусь” (2011, № 3)).

Принагідно зазначимо, що упорядники звертаються до вивчення в рубриці “Діловодство” питань загальнотеоретичного характеру (А. Рибаков “Происхождение и эволюция термина “документ” (2013, № 5)); нормативно-правових актів (А. Сукач “Новое в законодательстве об информации и информационных технологиях (2009, № 2), Е. Давидова “Нормативно-методическая база по организации и ведению делопроизводства в Республике Беларусь: современное состояние” (2013, № 3)); стандартизації (Н. Дятлова “Практика внедрения международных стандартов ИСО серии 9000 в организациях Республики Беларусь: организация работы с документами” (2009, № 2), “Практика внедрения международных стандартов ИСО в организациях Республики Беларусь: классификация документов” (2009, № 4)); інструкціям (А. Адамушко, А. Рибаков, Е. Давидова, А. Сукач “Комментарий к Инструкции по делопроизводству в государственных органах и организациях Республики Беларусь” (2009, № 2), А. Рибаков “Научно-практический комментарий к Инструкции по делопроизводству в государственных органах и организациях Республики Беларусь” (2009, № 3, № 4)); альбомам форм документів (“Разработан Альбом форм организационно-распорядительных документов с комментариями” (2012, № 2)); класифікаторам ( Н. Капмоле “Об изменениях в Общегосударственном классификаторе Республики Беларусь “Унифицированные документы”” (2009, № 6)); номенклатурам справ (“Примерная номенклатура дел поселковых и сельских Советов депутатов и исполнительных комитетов” (2009, № 3)); методичним рекомендаціям з діловодства (у тому числі електронному) (А. Сукач “Методические рекомендации по оформлению обложек дел” (2010, № 2)).

Практичне значення мають матеріали, присвячені актуальним проблемам служб документаційного забезпечення управління і архівних установ Республіки Білорусь (А. Сукач “Современные тенденции в управлении документами” (2010, № 1)).

Зауважимо, що певна частина журналу присвячена розв'язанню актуальних проблем електронного документознавства: теоретичних (В. Носевич “Документ и информация в системах электронного документооборота: размышления специалиста” (2010, № 4)); нормативноправових аспектів (О. Барталевич, К. Андрєєв “Изменения в нормативной правовой базе Республики Беларусь в области архивного хранения электронных документов” (2012, № 4)); аналізується досвід роботи з електронними документами (Т. Михєєнок “Опыт создания и использования цифровых копий большеформатных документов” (2010, № 2), Т. Моржало (“Методические рекомендации по организации работы с документами в электронном виде в архивах организаций Республики Беларусь: комментарий специалиста” (2013, № 2)). документознавство архівний фаховий періодика

Важливим чинником популярності прикладної тематики у журналі є, на нашу думку, розгляд таких тем, як: оформлення, поширення, обробка, облік, аналіз, правила передавання на архівне зберігання виробничої, кадрової, наукової, технічної та іншої документації, наприклад: Г. Дударєва “Сохранность документов по личному составу: жлобинский опит” (2009, № 1), Г. Дашкевич “Представление научно-справочного аппарата на архивных сайтах в Интернете” (2009, № 1), А. Сукач “Формирование дел: разделение на части и тома” (2010, № 2), “Особенности составления и оформления документов при их пересылке по электронной почте” (2011, № 2), Л. Сигневич “Об опыте работы фонда цифровых копий электронных документов” (2013, № 3).

Важливе значення мають публікації в розділі “Наука”, які висвітлюють різноманітні аспекти з історії архівознавства, документознавства, джерелознавства (Л. Казакоу “Інвентарньїя вопісьі маёнтка як крынщы па вывучэнш шляхецкага фальварка у Беларусі другой паловы XVI першай паловы XVII стагоддзяу” (2009, № 1), М. Клепіков “Деятельность белорусских архивистов по спасению документального наследия в 1920-е годы” (2009, № 2), Н. Кондакова “Формирование подходов к определению содержания понятия “документооборот” в ХІХ-ХХ веках” (2009, № 4)).

Окремо хочеться відзначити статті М. Єлинської , О. Бондаравої, І. Колабавої в рубриці “Геральдика”, які містять матеріали про геральдику як спеціальну історичну дисципліну, розглядаючи її як складову історичної науки.

На сторінках журналу представлено огляди документознавчих та архівознавчих журналів Росії, України, Польщі, серед яких огляди журналу “Делопроизводство” (за 2008, 2009, 2010 рр.), “Секретарское дело” (за 2009, 2010 рр.), “Беларускі археаграфічньї штогоднік” (Вип. 9-12), “Вестник архивиста” (№№ 3-4, 2008 год; №№ 1-4, 2009), нові видання Білоруського науково-дослідного інституту документознавства і архівної справи (2012, № 6), архівна справа і археографія Республіки Білорусь на сторінках “Української архівної енциклопедії” (2010, № 1), Білоруська тематика в польських, російських і українських періодичних та продовжуваних виданнях останніх років (2010, № 1).

Поза увагою редакційної колегії не залишилися питання археографії. Публікувались матеріали про діяльність Археографічної комісії на теренах Білорусі в статті М. Шумейко (2009, № 5), щорічні огляди М. Шумейко про “Білоруський археографічний щорічник” (2009, № 1; 2010, № 1, 2012, № 1; 2013, № 1).

Під рубрикою “Археотека” публікуються огляди періодичних архівознавчих та документознавчих видань Росії, України та Польщі. Серед матеріалів, опублікованих під рубрикою “Архіви” інформація про архівні установи різних країн світу (Росії, України, Польщі, Латвії, Литви, Молдови, Франції, Німеччини, США тощо.)

Інформативно насиченою є хроніка визначних подій у сфері архівної справи і діловодства (конференції, виставки, презентації, зустрічі, кадрові призначення, ювілеї тощо). Так, наприклад, повідомлялось про міжнародну наукову конференцію “Прошлое и настоящее: архивы в системе гуманитарного знания” (2009, № 3), Міжнародну конференцію в Ієрусалімі (2011, № 4), міжнародний форум архівістів в Одесі (2010, № 4.); документальну виставку “Славные сыны белорусского народа” (2013, № 3); презентації: Белорусские архивисты хранят память о Хатынской трагедии (2009, № 2), презентація чергового випуску “Архшарыуса” (2009, № 4); зустрічі: зустріч архівістів трьох країн у Великому Новгороді (2011, № 6) тощо.

Публікації рубрики “Ювілеї” привертають увагу читачів до ювілейних дат, що відзначають архівні установи Республіки Білорусь, серед яких: державні архіви громадських об'єднань Гомельської, Могильовської області, Білоруське товариство архівістів тощо.

Отже, проаналізована інформація про періодичні видання міжнародних архівних організацій (Міжнародної ради архівів та Міжнародного інституту архівних наук) (“Comma”, “Atlanti”), зарубіжні видання з архівної справи та документознавства, що мають високий фаховий міжнародний рейтинг (“Archival Science”, “Archivaria”, “American Archivist”, “Archives and Records”) та видання країн, що мають тісні професійні та історичні зв'язки з Україною в галузі архівної справи (Білорусь, Польща, Росія) (“АгЛеіоп”, “Отечественные архивы”, “Архівьі і справаводства” тощо) дає змогу охарактеризувати їх структуру, зміст, актуальну для сучасного архівознавства проблематику.

Для провідних зарубіжних архівознавчих видань характерні орієнтація на професійні потреби архівістів, спрямованість на вирішення актуальних теоретичних та практичних питань діяльності архівних установ, переважання теоретичних досліджень, притаманна проблемно-дискусійна форма подання наукових студій. Як правило, у виданнях не публікують огляди архівних зібрань, історичні, джерелознавчі дослідження, археографічні публікації. Для видань характерний комплексний, міждисциплінарний та міжнародний підхід до висвітлення проблем архівної науки. Архівна справа та архівознавство розглядаються в широкому міждисциплінарному контексті, у зв'язку з філософією, економікою, політикою, культурою, правом тощо.

Серед провідних проблем, які розглядаються на сторінках зарубіжних архівознавчих видань, такі: визначенням місця і ролі архівознавства у процесі наукового пізнання, системі міждисциплінарних зв'язків; дослідження природи архівознавчих знань, філософії архівів; історія архівознавства та архівів; архівна термінологія; правові та етичні проблеми архівної справи, зокрема, проблеми міжнародного права та архівів; професія архівіста в сучасному світі і відносини архівістів та інших споріднених професій; архіви та суспільство; значення архівів для колективної або соціальної пам'яті; архіви меншин; електронні документи та архіви; використання інформації архівних документів та доступ до архівів, зокрема, правові аспекти доступу; збереження архівних документів; архівне описування; експертиза цінності архівних документів тощо.

Для провідних зарубіжних архівознавчих видань характерним є широке залучення до авторського колективу фахівців різних країн, що сприяє високому фаховому рівню видань, обміну досвіду між різними науковими школами.

Аналіз змісту та проблематики провідних архівознавчих видань Росії та Білорусі засвідчує більш широку їх тематичну спрямованість. Значну частину обсягу “Отечественных архивов”, “Вестника архивиста”, “Архівів і справаводства” складають публікації, присвячені історії архівної справи, спеціальним історичним дисциплінам, поточній діяльності архівів, публікації джерелознавчого характеру, археографічним публікаціям. Наприклад, в “Отечественных архивах” за 2009-2013 рр. опубліковано понад 110 архівознавчих публікацій теоретичного та науково-технологічного змісту, що становить близько 15% від загальної кількості публікацій журналу. за цей період у журналі з'явилися 125 оглядів архівних фондів та джерелознавчих публікацій, 56 публікацій документів.

Огляд зарубіжної фахової періодики з архівної справи та документознавства свідчить про те, що ці видання є цінним та корисним інформаційним джерелом для українських фахівців у галузі архівної справи та документознавства. Важливим завданням є систематичне інформування українських фахівців про зміст архівознавчих часописів, їх проблематику. Загальносвітовою тенденцією провідних архівознавчих видань світу є чітка орієнтація на професійні потреби архівістів, переважання фахової проблематики над джерелознавчими, археографічними та історичними публікаціями, першочергова увага до теоретичних досліджень. На нашу думку, для підготовки українських архівознавчих періодичних видань слід враховувати світовий досвід та більшу увагу приділяти теоретичним дослідженням.

Література

1 Матяш І. Б. Українська архівна періодика 1920-1930-х рр.: історія, бібліографія, бібліометрія. К, 1999. 480 с.

2 Романовський Р. В. “Комма” “Comma” // Українська архівна енциклопедія. К., 2008. с. 520.

3 “Comma”. 2009. № 1; 2009. № 2; 2010. № 1; 2010. № 2; 2011, № 1; 2011. № 2; 2012. № 1; 2012. № 2.

4 Матяш І. Б. “Atlanti” (“Атланті”) // Українська архівна енциклопедія. К., 2008. с. 161.

5 Atlanti. 2009. № 1; 2009. № 2; 2010. № 1; 2010. № 2; 2011. № 1; 2011. № 2; 2012. № 1; 2012. № 2; 2013. № 1; 2013. № 2.

6 Archival Science. 2009. Vol. 9, Issue 1/2; 2009. Vol. 9, Issue 3/4; Vol. 10, Issue 1; 2010. Vol. 10, Issue 2; 2010. Vol. 10, Issue 3; 2010. Vol. 10, Issue 4; 2011. Vol. 11, Issue 1/2; 2011. Vol. 11, Issue 3/4; 2012. Vol. 12, Issue 1; 2012. Vol. 12, Issue 2; 2012. Vol. 12, Issue 3; 2012. Vol. 12, Issue 4; 2013. Vol. 13, Issue 1; 2013. Vol. 13, Issue 2/3; 2013. Vol. 13, Issue 4.

7 American Archivist. 2009. Vol. 72, № 1; 2009. Vol. 72, № 2; 2010. Vol. 73, № 1; 2010. Vol. 73, № 2; 2011. Vol. 74, № 1; 2011. Vol. 74, № 2; 2012. Vol. 75, № 1; 2012. Vol. 75, № 2; 2013. Vol. 76, № 1; 2013. Vol. 76, № 2.

8 Archives and Records: The Journal of the Archives and Records Association Journal of the Society of Archivists. 2009. Vol. 30, Issue 1; 2009. Vol. 30, Issue 2; 2010. Vol. 31, Issue 1; 2010. Vol. 31, Issue 2; 2011. Vol. 32, Issue 1; Vol. 32, Issue 2; 2012. Vol. 33, Issue 1; 2012. Vol. 33, Issue 2; 2013. Vol. 34, Issue 1; 2013. Vol. 34, Issue 2.

9 Archivaria. 2009. № 67; 2009. № 68; 2010. № 69; 2010. № 70; 2011. № 71; 2011. № 72; 2012. № 73; 2012. № 74; 2013. № 75; 2013. № 76.

10 Archeion. 2010. T. 111; 2011. T. 112; 2012. T. 113; 2013. T. 114.

11 Романовський Р. В. Архейон // Українська архівна енциклопедія. К. с. 30-31.

12 отечественные архивы. 2009. №№ 1-6; 2010. №№ 1-6; 2011. №№ 1-6; 2012. №№ 1-6; 2013. №№ 1-6.

13 Майстренко А. А. Отечественные архивы // Українська архівна енциклопедія. К., 2008. С. 635-636.

14 Артамонова С. С. Отечественные архивы: аналітичний огляд (20062009 рр.) // Архіви України”. 2010. № 3/4. С. 224-239.

15 Делопроизводство. 2009. №№ 1-4; 2010. №№ 1-4; 2011. №№ 1-4; №№ 1-4; 2013. №№ 1-4.

16 Загорецька О. М. Делопроизводство // Українська архівна енциклопедія. К., 2008. С. 265.

17 Архивы и делопроизводство. 2009. №№ 1-6; 2010. №№ 1-6; 2011. №№ 1-6; 2012. №№ 1-6; 2013. №№ 1-6.

18 Асиновський С. Архівьі і справаводства // Українська архівна енциклопедія. К., 2008. С. 82.

Размещено на Allbest.ru