Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ

ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ АПН УКРАЇНИ

УДК 373.1.02.372.8

ТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЗОШИТІВ З ДРУКОВАНОЮ ОСНОВОЮ (НА МАТЕРІАЛІ ХІМІЇ)

13.00.2 - теорія і методика навчання хімії

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Лікарчук Алла Михайлівна

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис

Рукопис виконаний в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Ярошенко Ольга Григорівна, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, м. Київ, професор кафедри методики викладання природничо- географічних дисциплін.

Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор Буринська Ніна Миколаївна, Інститут педагогіки АПН України, м. Київ, головний науковий співробітник лабораторії хімічної і біологічної освіти;

- кандидат педагогічних наук, доцент Лукашова Ніна Іванівна, Ніжинський державний педагогічний університет ім. Миколи Гоголя, завідувач кафедри хімії

Провідна установа: Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Полтава. друкований зошит хімія училище

Захист відбудеться 19 березня 2003 р. о 16-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5 поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розіслано 15 лютого 2003 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради Цибульська Г.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Створення та використання нових педагогічних технологій навчання хімії передусім стосується впровадження в шкільну практику як нетрадиційних методик, так і оригінальних засобів навчання. Для цього необхідно оновлювати зміст навчального матеріалу, створювати і впроваджувати нові засоби навчання, які б сприяли цілісному, осмисленому і глибокому розумінню хімічного матеріалу. Ось чому актуальною лишається проблема забезпечення учнів шкіл та професійно-технічних училищ ефективними засобами навчання. Також важливо, щоб учні в шкільні роки навчилися самостійно здобувати знання і продуктивно застосовувати їх у різних навчальних та життєвих ситуаціях. Одним із актуальних шляхів досягнення зазначеного вбачаємо створення та впровадження зошитів з друкованою основою.

Аналіз літературних джерел показав, що розробкою теоретичних основ засобів навчання займалися С.Я.Батишев, Н.М. Буринська, В.Ю. Биков, О.А. Грабецький, А.М. Гуржій та інші; сутності підручника як засобу навчання присвячені праці В.П. Беспалька, Д.Д.Зуєва, М.М.Скаткіна; методика використання робочих зошитів перебувала в полі зору О.А. Нільсона, В.Є. Ратассеппа. Зазначимо, що окремі аспекти цієї проблеми висвітлено у працях О.О. Журіна, Н.Г. Преображенської, В.І. Старости. Проте, як показало вивчення, комплексне дослідження технології розробки та використання зошитів з друкованою основою не було здійснено.

Обмаль методичних розробок для вчителів з використання робочих зошитів у навчальному процесі, тривале замовчування цінного багаторічного досвіду інших країн з цього питання призвели до того, що питання створення і використання зошитів з друкованою основою дотепер залишаються недостатньо дослідженими. Зазначені друковані засоби навчання привертають увагу лише окремих методистів, які усвідомлюють цю проблему, шукають нетрадиційні форми і методи організації навчального процесу. Цим можна пояснити появу в Україні останнім часом досить значної кількості таких посібників з хімії. Варто зазначити, що до їх створення доклали зусиль С.В. Василенко, Г.І. Мальченко, М.М. Савчин, В.І. Староста, Н.В. Титаренко, Н.Н. Чайченко. Таке розмаїття цих навчальних посібників, на нашу думку, свідчить про практичне значення зошитів з друкованою основою.

Констатуючий експеримент дав змогу дійти висновку, що відсутність науково обгрунтованої технології розробки та використання зошитів з друкованою основою часто зумовлює лише епізодичне використання їх у навчанні хімії учнів шкіл та професійно-технічних училищ. І все ж дані, отримані у констатуючому експерименті, свідчать про здебільшого схвальну думку вчителів стосовно перспектив впровадження у навчальний процес зошитів з друкованою основою. Все це переконливо доводить, що технологія створення та використання у навчанні хімії зошитів з друкованою основою є актуальною проблемою педагогічної теорії і практики.

Відсутність серед друкованих засобів навчання школярів та учнів професійно-технічних училищ зошитів з друкованою основою як обов'язкової складової навчально-методичного комплексу спричиняє суперечності між педагогічними можливостями зошитів з друкованою основою як одного із ефективних засобів навчання та обмеженими можливостями їх використання у сучасному навчальному процесі.

У зв'язку з необхідністю подолання виявленої суперечності набуває значущості напрям наукового пошуку, що стосується обгрунтування теоретичних засад створення і функціонування робочих зошитів як засобу навчання учнів загальноосвітніх шкіл та професійно-технічних училищ. Цим зумовлений вибір теми дисертаційного дослідження “Технологія створення та використання зошитів з друкованою основою ( на матеріалі хімії )”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до плану НДР Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України при розробці теми “Науково-методичне забезпечення реалізації державних стандартів профтехосвіти” ( РК № 0199 U 000396).

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України ( протокол № 4 від 16 квітня 1998 р.) і узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №3 від 29.03.1999 р.)

Об'єкт дослідження - навчально-виховний процес з хімії у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах.

Предмет дослідження - технологія створення зошитів з друкованою основою; форми, методи і способи їх використання на різних етапах навчання хімії.

Мета дослідження полягає в обгрунтуванні теоретичних засад технології створення робочих зошитів з друкованою основою та визначенні практичних шляхів їх ефективного використання на різних етапах навчання хімії учнів середніх загальноосвітніх шкіл та професійно-технічних училищ.

Концептуальні ідеї дослідження. Серед пріоритетних напрямів розвитку національної освіти є оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу. Його реалізація потребує оновлення навчально-методичного забезпечення. Робочі зошити з друкованою основою, як вид вербальних засобів навчання учнів хімії, повинен стати невід'мною частиною навчально-методичного комплексу з цього предмета.

За умов всебічного теоретичного обґрунтування змісту і призначення робочих зошитів з друкованою основою та розробки методичних підходів до їх використання у процесі навчання учнів хімії можна досягти підвищення ефективності засвоєння хімічних знань, успішно формувати особистість суспільно активного будівника нашої держави.

Гіпотеза дослідження. Ми виходили з припущення, що робочі зошити з друкованою основою зможуть стати ефективними вербальними засобами навчання, якщо при їх створенні враховувати концептуальні положення психології і педагогіки щодо індивідуальних особливостей сприйняття і засвоєння навчального матеріалу учнями. З цією метою до змісту зошитів доцільно включати: пізнавальні комплексні завдання для засвоєння теоретичного матеріалу та завдання проблемно-пошукового характеру, узагальнюючі опорні конспекти, тренувальні алгоритмізовані завдання, а також інструкції з виконання лабораторних дослідів, практичних робіт та підсумкові самостійні роботи.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження поставлені такі завдання:

1. Здійснити аналіз педагогічної й психологічної літератури з питань створення та досвіду використання зошитів з друкованою основою.

2. Теоретично обгрунтувати технологію створення зошитів з друкованою основою та реалізувати її у змісті навчально-інформаційного блоку робочих зошитів з хімії для учнів загальноосвітніх шкіл та професійно-технічних училищ.

3. Експериментально перевірити розроблений зміст та запропоновану структуру робочих зошитів з хімії у навчальному процесі загальноосвітніх шкіл та професійно-технічних училищ.

4. На основі матеріалів, що пройшли експериментальну перевірку, створити й опублікувати робочі зошити з хімії, розробити рекомендації для вчителів з їх впровадження у загальноосвітніх школах та професійно-технічних училищах.

Методологічну основу дослідження становлять Національна доктрина розвитку освіти, закони України “Про освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, “Про загальну середню освіту”, гуманістичні й демократичні принципи освіти, психолого-педагогічні закономірності навчання і розвитку учнів шкіл та професійно-технічних училищ.

Теоретичну основу дослідження становлять праці вчених-педагогів у галузі теоретичних основ змісту освіти (І.Я. Лернер, М.М. Скаткін), змісту, форм, методів навчання у загальноосвітній школі та професійно-технічному училищі (А.М. Алексюк, С.Я. Батишев, Ю.К. Бабанський, С.У. Гончаренко), змісту, форм і методів навчання хімії ( Н.М. Буринська, Л.П. Величко, Н.Н. Чайченко, О.Г. Ярошенко); закономірності поетапного формування розумових дій ( Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, Н.Ф. Тализіна, О.М. Леонтьєв).

Розв'язання поставлених завдань здійснювалося шляхом застосування такого комплексу методів педагогічного дослідження:

теоретичних: аналіз педагогічної та науково-методичної літератури з проблеми дослідження, опрацювання наукових праць, виявлення та узагальнення досвіду вчителів;

емпіричних: спостереження, бесіди, колективні обговорення, тестування та анкетування учнів з метою виявлення результатів апробації технології створення зошитів з друкованою основою та перевірки ефективності їх застосування;

констатуючий та формуючий педагогічний експеримент з математичною обробкою здобутих даних, аналізом результатів з метою перевірки гіпотези дослідження та педагогічної ефективності застосування зошитів з друкованою основою.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося протягом восьми років у три етапи (1994-2002).

На першому етапі (1994-1995) проводився теоретичний аналіз літератури з даної проблеми. Вивчалися педагогічна, психологічна та методична література з питань створення робочих зошитів з друкованою основою, застосування їх у практиці навчання хімії в професійно-технічному училищі та школі. Аналізувалися й узагальнювалися дослідницькі матеріали.

На другому етапі (1996-1998) на підставі висновків, зроблених за результатами теоретичного аналізу проблеми, формулювалася робоча гіпотеза. Детальний аналіз результатів значної кількості самостійних та контрольних робіт учнів шкіл та професійно-технічних училищ дав змогу визначити, який навчальний матеріал з хімії учні засвоюють важче, а який не викликає особливих утруднень. Це дозволило визначити спектр завдань для активізації самостійної роботи учнів на етапі закріплення та систематизації знань і включити їх з цією метою до змісту зошитів з друкованою основою. Розроблені завдання застосовували спочатку у вигляді тематичних комплектів завдань, а згодом - у вигляді цілісних робочих зошитів з друкованою основою, які охоплювали всі теми навчальних програм з хімії для учнів загальноосвітніх шкіл та професійно-технічних училищ, затверджених Міністерством освіти і науки України. З урахуванням педагогічно обгрунтованого співвідношення керівної ролі вчителя й самостійності учнів основний текст зошитів доповнювали опорними схемами, алгоритмами, дотримуючись при цьому підходів до технології створення робочих зошитів з друкованою основою.

На третьому етапі (1999-2002) проводився формуючий експеримент, головна мета якого полягала у перевірці розробленої технології використання робочих зошитів.

Експериментальна база дослідження. Основною експериментальною базою у формуючому експерименті були середні загальноосвітні школи №№ 269, 286, 110, 227, 220, 186, 108, гімназія № 59, Голосіївський ліцей м. Києва, професійно-технічне училище №16 м. Богуслава та вище професійне училище № 29 м. Сквири Київської області. Всього дослідженням було охоплено 758 учнів загальноосвітніх шкіл, 304 учня ПТУ, 100 вчителів шкіл і викладачів профтехучилищ.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що: вперше здійснено теоретичне обґрунтування технології створення робочих зошитів з хімії з друкованою основою та методики використання у комплексі з іншими вербальними засобами навчання на різних етапах діяльності учнів на уроці та під час їхньої самопідготовки; вдосконалено методику комплексного використання засобів навчання хімії; дістали подальшого розвитку педагогічні умови підвищення ефективності навчання учнів шляхом впровадження робочих зошитів із друкованою основою.

Теоретичне значення результатів дослідження полягає в обгрунтуванні принципів формування змісту, структури навчально-інформаційного блоку, визначенні функцій робочих зошитів та розробці теоретичних основ методики навчання хімії з їхнім використанням у загальноосвітніх навчальних закладах різних типів.

Практичне значення дослідження полягає у створенні автором та публікації робочих зошитів з хімії для учнів 8 - 11 класів, які впроваджені в практику роботи загальноосвітніх шкіл м. Києва та професійно-технічних навчальних закладів Київської області.

Розроблені робочі зошити з друкованою основою для учнів загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних училищ та методичні рекомендації для вчителів щодо їхнього використання забезпечують широкі можливості впровадження досліджуваного засобу навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах.

Впровадження результатів дослідження здійснено у таких школах м. Києва: № 269 (довідка № 42 від 5.11. 2001р), № 110 (довідка № 78/в від 5.12. 2001р), № 186 (довідка № 49 від 7. 12. 2001р), № 220 (довідка № 151 від 7. 11. 2001р), № 122 (довідка № 91 від 3.12. 2001р), № 108 (довідка № 79 від 6.12. 2001р), № 227 (довідка № 143 від 4.12.2001р), № 286 (довідка № 252 від 6.12. 2001р), Голосіївському ліцеї № 241 (довідка № 151 від 11. 12. 2001р) та гімназії № 59 м. Києва (довідка № 126 від 07.12.2001р), професійно-технічному училищі № 16 м. Богуслава (довідка № 362 від 12.01.2002) та вищому професійному училищі № 29 м. Сквири Київської області (довідка № 252 від 10.01.2002 ).

Методика навчання учнів хімії з використанням робочих зошитів з друкованою основою впроваджується у курсовій перепідготовці вчителів у Київському міжрегіональному інституті удосконалення вчителів ім. Б. Грінченка (нині - Київський міський педагогічний університет ім. Б.Д. Грінченка) (довідка № 271 від 31. 2001р) та Київському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів (довідка № 300 від 28.11. 2001р), Комітеті з професійної освіти управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації (довідка №10/5 - 36 від 25.03. 2002р).

Особистий внесок здобувача полягає у теоретичному обгрунтуванні технології створення зошитів з друкованою основою та всебічній перевірці її ефективності у процесі навчання учнів хімії. У двох публікаціях, підготовлених спільно з Ярошенко О.Г., Клубань Л.О., Новицькою В.І, автору належать тести і тестові завдання з органічної хімії другого рівня складності, розрахункові задачі на приготування розчинів.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується відповідністю наукового апарату об'єкту, предмету та меті дослідження, використанням методів, адекватних завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу експериментальних даних, репрезентативністю вибірки, обробкою одержаних результатів за допомогою методів математичної статистики.

На захист виносяться:

1. Теоретичне обґрунтування технології створення робочих зошитів, основу якого становлять: принципи відбору і формування змісту зошитів, різнорівневий підхід до використання завдань та спрямованість їх на формування умінь практичного характеру, положення про доцільність застосування робочих зошитів на всіх етапах навчального пізнання, реалізація індивідуального підходу до учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

2. Експериментальна методика викладання хімії з використанням зошитів з друкованою основою.

3. Науково-методичні рекомендації з впровадження робочих зошитів у навчальний процес загальноосвітніх шкіл та ПТУ.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідалися автором на Міжнародній науково-практичній конференції “Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми” (жовтень, м. Чернівці, 1999), на Всеукраїнській конференції “Актуальні проблеми вивчення природничо-математичних дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах України” (травень, м. Київ,1999), на Звітній науковій конференції Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України “Професійна педагогіка і психологія: результати досліджень, проблеми, перспективи” (лютий, м. Київ, 2002).

Апробацію запропонованої технології використання робочих зошитів з друкованою основою автор здійснювала, проводячи відкриті заняття для вчителів хімії - слухачів курсів підвищення кваліфікації у Київському регіональному інституті удосконалення вчителів ім. Б. Грінченка та вчителів Московського (нині Голосіївського) району м. Києва. Автор понад десять років очолює методичне об'єднання вчителів хімії Голосіївського району м. Києва.

Досвід автора з використання зошитів з друкованою основою у навчанні учнів хімії схвалено вченою радою Київського міжрегіонального інституту удосконалення вчителів ім. Б.Грінченка і занесено до міжрегіональної картотеки перспективного педагогічного досвіду як такий, що заслуговує поширення і використання у практичній роботі освітніх установ (авторське свідоцтво № 2, 1995).

Результати дисертаційного дослідження відображено у 18 наукових працях, з них 16 написано без співавторів, у тому числі 12 навчальних посібників, 10 з яких надано гриф “Рекомендовано Міністерством освіти України”; 3 статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 статті у збірниках матеріалів конференцій, 1 брошура з методичними рекомендаціями.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (270 найменувань, з них 1 - іноземною мовою) та 19 додатків на 18 сторінках. Повний обсяг дисертації - 224 сторінки комп'ютерного набору, з них 183 сторінки основного тексту. В роботі вміщено 17 таблиць на 18 сторінках, 15 ілюстрацій на 15 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовується актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, гіпотезу, мету, завдання і методи педагогічного дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, подано відомості про апробацію результатів дослідження та впровадження їх у практику роботи загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних училищ.

У першому розділі - “Зошити з друкованою основою як складова засобів навчання” - висвітлено місце і значення зошитів з друкованою основою в системі засобів навчання, проаналізовано наявний досвід створення і використання робочих зошитів. Увагу зосереджено на аналізі семантичного значення понять "засоби навчання" та "робочі зошити з друкованою основою". Виходячи з аналізу літературних джерел (С.Я. Батишев, Н.М. Буринська, О.А. Грабецький, А.М. Гуржій, Л.С. Зазнобіна, С.Г. Кобернік, Г.М. Чернобельська та ін) було зроблено висновок, що засоби навчання - це предмети, що використовуються в навчальному процесі та виконують певні дидактичні функції, є носіями інформації і служать для сприймання, усвідомлення та оперування нею, сприяють формуванню в учнів системи знань, умінь і навичок її застосування у практичній діяльності. З урахуванням результатів аналізу літературних джерел було сформульовано визначення робочих зошитів з хімії з друкованою основою як засобів організації її засвоєння та здійснення контролю навчальних досягнень, хімічна інформація в яких представлена у формі узагальнюючих опорних конспектів, алгоритмів дій, різнопланових та різнорівневих завдань.

Дослідження засвідчило, за своїм функціональним призначенням зошити з друкованою основою та підручники є взаємодоповнюючими засобами навчання. Їхня відмінність полягає в тому, що текст підручників, перш за все, спрямований на висвітлення навчального матеріалу, тоді як зошити з друкованою основою призначені для його усвідомлення, а тому містять систему орієнтирів для поетапного формування розумових дій (за П.Я. Гальперіним та Н.Ф. Тализіною).

Теорія поетапного формування розумових дій вказує на необхідність створення попередньої орієнтовної основи дій. Учні по-різному сприймають і засвоюють знання. Одним достатньо пояснення вчителя, іншим необхідні додаткові відомості у вигляді інструкцій, що робити і як. Тобто, для одних учнів достатньо загальних вказівок, для інших новий матеріал повинен бути деталізований у вигляді алгоритму. Аналіз педагогічної літератури свідчить про те, що в системі засобів навчання навчальна література представлена навчально-методичним комплексом, до якого відносяться і зошити з друкованою основою.

У процесі дослідження було проаналізовано 18 робочих зошитів із різних навчальних предметів, у тому числі і робочих зошитів з хімії, що були видані у 20-90-ті роки в РСФСР, ЕРСР та в Україні. Аналіз показав, що у 20-30 роки минулого століття робочі зошити сприймалися як новий засіб організації навчальної діяльності учнів, оскільки в них містилися різноманітні завдання для самостійної роботи, призначені для розвитку інтересу та зацікавленості навчальним предметом. Зошити з друкованою основою 40-60-х років докорінно відрізнялися від попередніх. В їх основу були покладені досягнення тогочасної психології і дидактики в частині формування знань, умінь та навичок учнів. У 70-і роки зошити з друкованою основою продовжують удосконалюватися і набувають найбільшого поширення в Естонії. Зазначимо, що це не було характерним для інших республік СРСР. Недооцінку робочих зошитів у тоталітарному радянському суспільстві ми пов'язуємо з тим, що освітня політика була орієнтована на максимальну уніфікацію змісту освіти, тотожність навчальних планів та програм і, відповідно, засобів навчання. Робота по створенню зошитів з друкованою основою на теренах колишнього СРСР, в тому числі й України, активізувалася у 90-і роки XX століття. Як відомо, цей період ознаменувався в історії України здобуттям незалежності і від нього бере відлік розбудова української національної школи. За роки незалежності Н.М. Буринською, Л.П. Величко, А.В. Домбровським, С.М. Лукашовим, Н.І.Лукашовою, П.П.Попелем, М.С.Слободяником, Г.Ф.Сударєвою і Н.Н.Чайченко в Україні створено нове покоління шкільних підручників з хімії, почали видаватися зошити з друкованою основою (С.В. Василенко і Г.І. Мальченко, М.М. Савчин, В.І. Староста, Н.В. Титаренко, Н.Н. Чайченко).

Відповідно до завдань дослідження було здійснено порівняльний аналіз робочих зошитів названих авторів, який показав, що зошити з друкованою основою є поліфункціональними засобами навчання, які доповнюють та конкретизують основний навчальний матеріал підручників. І все ж, поряд із позитивними якостями робочих зошитів названих авторів, було виявлено, що в них ще недостатньо використовуються завдання проблемно-пошукового характеру, недооцінюється роль тестів як інструменту виміру результатів навчання, не використовуються належним чином можливості алгоритмів та опорних схем для систематизації знань.

Вивчення літературних джерел з проблеми дослідження, аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду створення робочих зошитів дозволили з'ясувати, що процес навчання учнів з хімії передбачає використання різноманітних засобів навчання, за допомогою яких учні пізнають основи хімії, у тому числі і зошитів з друкованою основою. Робочі зошити з друкованою основою зможуть стати сучасним і перспективним засобом навчання, якщо будуть містити різнопланові та різнорівневі завдання для безпосереднього виконання їх учнями з метою поліпшення засвоєння, повторення, узагальнення, систематизації та перевірки знань з хімії. Від підручників робочі зошити відрізняються відсутністю великого текстового навчального матеріалу; наявністю значної кількості різноманітних завдань, що стимулюють пізнавальну діяльність учнів; системою орієнтирів, що дають змогу сконцентрувати увагу учнів на сутності навчального матеріалу; за дидактичними функціями робочі зошити відрізняються від інших засобів навчання переважанням функцій закріплення та самоконтролю й самоосвіти. Наявні у педагогічній літературі трактування поняття “зошит з друкованою основою” дозволяють розглядати його як засіб навчання, в якому, враховуючи правила організації пізнавальної діяльності учнів різного віку, міститься доступна наукова інформація, призначена для засвоєння, узагальнення, повторення, систематизації та перевірки знань із конкретного навчального предмета. Робочі зошити поряд з підручниками, збірниками, роздатковими матеріалами й довідниками є невіддільною складовою навчально-методичного комплексу з хімії для учнів шкіл та професійно-технічних училищ.

Зроблені висновки покладено в основу теоретичного обгрунтування технології створення робочих зошитів з друкованою основою.

У другому розділі - “Теоретичне обгрунтування технології створення робочих зошитів з друкованою основою” - визначено дидактико-методичні засади формування змісту робочих зошитів з друкованою основою, проаналізовано їх структурні компоненти, сформульовано основні теоретичні положення, окреслено зміст і структуру робочих зошитів з друкованою основою. У дисертаційних роботах (І.І. Базелюк, Л.П. Величко, Н.П. Кочеткова, М. Пак, В.Л. Рисс, Р.П. Суровцева та ін.) обґрунтовано висновки щодо високої ефективності самостійної роботи у поєднанні з іншими видами пізнавальної діяльності учнів, залежності результативності самостійної роботи від функціонального змісту завдань, а також підготовки вчителів до їх проведення. У зв'язку з цим обґрунтування технології створення робочих зошитів з друкованою основою базується на положенні, що дидактичний матеріал у вигляді навчальних завдань для робочих зошитів з друкованою основою, порівнюючи із звичайними стандартними завданнями підручника, має бути диференційованим.

На нашу думку, робочі зошити мають включати опорні схеми, конспекти, які допоможуть реалізувати такі важливі функції зошитів, як систематизацію та узагальнення знань. Сучасні підходи до оцінювання навчальних досягнень учнів грунтуються на нових підходах щодо подання інформації й перетворення її на знання, на розроблену удосконалену систему тестів, адаптовану до умов сучасної загальноосвітньої школи (М.М. Олійник, Ю.А. Романенко, Н.В. Титаренко). Проблемний метод навчання вдосконалює розумові здібності учнів, надає навчанню розвивальний характер. Цього можна досягнути за умови акцентування уваги на завданнях пошукового та творчого характеру. На основі цих положень ми дійшли висновку щодо обов'язковості завдань проблемного характеру у зошитах з друкованою основою. До таких завдань нами віднесені вправи на порівняння, класифікацію явищ, на уміння виділяти головне, визначати суттєві ознаки, робити самостійні висновки. Використання алгоритмів у навчанні хімії сприяє більш глибокому осмисленню взаємозв'язків при вивченні хімічних явищ, властивостей речовин, способів розв'язування задач. Тому включення алгоритмів до робочих зошитів з хімії спрямоване на забезпечення належного засвоєння учнями необхідних умінь та навичок.

Як було встановлено у процесі дослідження, технологія створення зошитів з друкованою основою повинна базуватися на врахуванні характеру пошукової діяльності учнів, системі пізнавальних завдань (Н.М. Буринська), реалізації принципу укрупнення дидактичних одиниць (лекційно-семінарська система навчання хімії М.П. Гузика), передбачати виконання учнівського хімічного експерименту з малими кількостями речовин (А.О. Бєліков).

Узагальнення дидактико-методичних досліджень з питань змісту та структури навчально-методичних комплексів, аналіз шкільної практики дозволили обгрунтувати такі принципи відбору і формування змісту зошитів з друкованою основою: відповідність змісту вимогам психології та педагогіки; узгодженість змісту дидактичного матеріалу зошитів і шкільного підручника; підпорядкування одиничних завдань розв'язуванню комплексного завдання; зорієнтованість завдань на пошуковий та творчий характер навчальної діяльності; різнорівневий підхід до змісту завдань для контролю навчальних досягнень учнів; спрямованість завдань на формування умінь практичного характеру.

З урахуванням дидактичних функцій робочих зошитів були визначені їх структурні компоненти. До них належать: навчальні завдання з вивчення понять, законів хімії; вправи на закріплення набутих знань; тренувальні алгоритмізовані завдання; узагальнюючі опорні конспекти; інструкції до лабораторних дослідів; тести; підсумкові самостійні роботи, таблиці; дидактичні ігри. Аналізуючи зміст завдань, зіставляючи його з попередньо набутими знаннями та практичним досвідом, учні обмірковують мету завдань, прогнозують результати, які необхідно здобути, і на які потрібно орієнтуватися, виконуючи конкретне завдання. Система пізнавальних завдань у робочих зошитах з хімії необхідна для того, щоб навчити учнів шкіл та професійно-технічних училищ аналізувати склад і будову речовин, диференціювати за ознаками хімічні сполуки, формулювати висновки. На підставі цього для реалізації змістової сторони навчання були виділені базові поняття з хімії і на цій основі розроблено зміст завдань з урахуванням їх розвиваючого характеру. Увага була зосереджена на відборі загальних понять, що стануть змістовою основою завдань робочих зошитів, тобто, зумовлять інтегруючий характер завдань.

Таким чином, завдання на закріплення, узагальнення і систематизацію знань та умінь становлять основу текстового компонента робочих зошитів з друкованою основою. У ході дослідження ми дійшли висновку, що форма їх подачі має бути урізноманітнена табличним способом формулювання умов завдань. Ми виходили з того, що завдання робочих зошитів мають відповідати різним рівням сформованості умінь і навичок учнів й мати алгоритмізовану інструкцію з виконання необхідних дій, а за допомогою таблиць цього легко досягти.

Узагальнення результатів аналізу теорії і практики створення та використання вербальних засобів навчання дало підстави для теоретичного обгрунтування технології створення робочих зошитів з хімії. Слід зауважити, що термін “технологія” стосовно педагогічних процесів є запозиченим й відносно новим. Але, незважаючи на це, досить швидко його стали використовувати у різних словосполученнях: “педагогічна технологія, “освітня технологія”, “технологія виховання” тощо. На основі вивчення літературних джерел було зроблено висновок, що технології, котрі стосуються навчально-виховного процесу, є способами реалізації змісту навчання та виховання, передбаченого навчальними програмами.

Оскільки робочі зошити входять до складу навчально-методичного комплексу, то технологію їх створення ми розглядаємо, виходячи із загальноприйнятого тлумачення поняття “технології” як наукового опису способу виробництва. Отже, технологію створення зошитів з друкованою основою ми розглядаємо як процес добору, систематизації, узагальнення дидактичних матеріалів і формування на їх основі особливого типу навчальних посібників для вивчення хімії учнями загальноосвітніх шкіл та професійно-технічних училищ. Складовими технології створення зошитів з друкованою основою є: визначення місця і ролі робочих зошитів у навчальному процесі з хімії; створення опорних схем-конспектів як форми узагальнення і систематизації знань; розробка проблемних завдань, що сприяють розвитку творчих здібностей школярів шкіл та учнів професійно-технічних училищ; конструювання алгоритмів виконання окремих завдань; передбачення форм контролю та їх змістового забезпечення; відбір ілюстративного матеріалу, науково-популярної інформації, кросвордів, виконання дидактичних ігор як засобу стимулювання пізнавального інтересу учнів до хімії.

Створені у такий спосіб робочі зошити з друкованою основою у формуючому експерименті стали ефективним і сучасним засобом навчання. Технологія їх використання підпорядкована успішному розв'язанню навчально-виховних завдань сучасної школи. Тобто, технологія використання робочих зошитів стосується, насамперед, урізноманітнення форм та методів самостійної роботи учнів. За своїм призначенням зошити з друкованою основою повинні виконувати такі функції: інформаційну, систематизуючу, закріплення та самоконтролю, самоосвіти, інтегруючу, координуючу та розвивально-виховну.

Важливим аспектом створення робочих зошитів, на нашу думку, є чіткість і послідовність змістового наповнення їх навчально-інформаційного блоку. До змістового наповнення робочих зошитів відносимо: апарат організації оволодіння новими знаннями, апарат організації засвоєння знань, апарат організації контролю знань.

У третьому розділі - “Експериментальна перевірка ефективності використання зошитів з друкованою основою в навчанні хімії школярів та учнів професійно-технічних училищ” - розкрито методичне забезпечення та технологію застосування зошитів, методику організації формуючого експерименту і представлено результати аналізу ефективності застосування зошитів з друкованою основою з хімії у навчанні учнів професійно-технічних училищ та загальноосвітніх шкіл. Враховуючи мету і завдання дослідження, а також вікові особливості учнів 8-11 класів загальноосвітніх шкіл та професійно-технічних училищ, у навчальному експерименті здійснювалося поетапне керівництво виконанням учнями завдань зошитів з друкованою основою. Воно включало розміркування над виконанням завдань робочих зошитів, засвоєння алгоритмів, частково самостійне розв'язування завдань; самостійне розв'язування завдань учнями.

Для проведення педагогічного експерименту було створено комплексне методичне забезпечення. Спочатку ми підготували роздатковий матеріал за окремими темами, а після проведення пошукового експерименту і внесення відповідних коректив та доповнень цей матеріал було видруковано друкарським способом як “Робочий зошит з хімії для 8 класу”, “Робочий зошит з хімії для 9 класу”, “Робочий зошит з хімії для 10 класу”, “Робочий зошит з хімії для 11 класу”. Зошити з друкованою основою є одним із засобів навчання, які застосовуються у поєднанні з іншими засобами і, перш за все, з підручником. Тому мотиваційний, змістовий, практичний, творчий блоки методичного апарату зошитів з друкованою основою у формуючому експерименті знаходили застосування на уроках різних типів - комбінованому, уроці вивчення нового матеріалу, уроках поглиблення та перевірки навчальних досягнень учнів. Одержані у дисертаційному дослідженні результати доводять, що уроки з різною дидактичною метою дають змогу організувати пізнавальну діяльність учнів з активним залученням їх до виконання завдань зошита з друкованою основою. Окрім цього, застосування зошитів з друкованою основою дозволяє залишати більше часу на проведення вікторин, слайдоподорожей, заліків, диспутів тощо. Підтвердилася доцільність використання зошитів з друкованою основою на семінарах, що відбуваються із застосуванням групової навчальної діяльності учнів, концептуальні засади якої у методиці навчання хімії розроблено О.Г. Ярошенко.

При розробці методичного забезпечення формуючого експерименту було приділено значну увагу визначенню основного змісту зошитів з друкованою основою. Виконання завдань вимагало лише часткової допомоги з боку вчителя, а учні мали можливість самостійно його доопрацювати, скориставшись підручником та опорним конспектом чи наявним у робочому зошиті з друкованою основою алгоритмом.

Способами вимірювання результатів педагогічного експерименту було обрано контрольне тестування за допомогою тестів успішності, різнорівневі самостійні роботи, оцінка яких здійснювалася за допомогою виявленої й обгрунтованої такої сукупності критеріїв: кількість засвоєних навчальних елементів, міцність засвоєння знань, рівень мотивації навчання.

Першу вибірку складали учні восьмих класів зазначених середніх загальноосвітніх шкіл м. Києва. В експериментальних класах навчалося 378 учнів, у контрольних - 380, й експеримент тривав два роки, тобто після його завершення учні закінчували дев'ятий клас. Другу вибірку становили учні ПТУ № 16 м. Богуслава, третю - вищого професійного училища № 29 м. Сквири Київської області. В обох училищах учні здобувають повну загальну середню освіту. Необхідність поділу учнів цих закладів на дві вибірки пояснюється тим, що для учнів другої експериментальної вибірки хімія виступає лише базовим компонентом середньої освіти, тоді як для учнів третьої вибірки хімічні знання є такими, що допомагають набути спеціальність за обраним сільськогосподарським фахом. У другій вибірці брали участь контрольні та експериментальні групи чисельністю по 120 учнів. Контрольна група третьої вибірки налічувала 34 учні, експериментальна - 30 учнів.

Навчальний процес здійснювався за державними програмами.

Для забезпечення вірогідності експерименту ми дотримувалися умов: а) у контрольних та експериментальних групах вивченню підлягав один і той самий обсяг знань; б) зберігалася однакова логічна послідовність вивчення матеріалу; в) було використано однаковий час на вивчення кожної теми; г) тестування та різнорівневі самостійні роботи проводилися у кінці кожної навчальної теми за єдиними завданнями в експериментальних та контрольних групах. Застосування зошитів з друкованою основою було, перш за все, орієнтоване на самостійну роботу учнів під керівництвом вчителя в урочний час та виконання домашніх завдань як зрозумілого і доступного продовження урочного навчального процесу. Виконання різноманітних завдань у зошитах з друкованою основою значною мірою залежало від того, якими розумовими навичками володіли учні і якою мірою вони в них сформовані до початку експерименту.

Спираючись на теоретичні основи управління розумовою діяльністю, системний підхід до формування розумових навичок, ми максимально враховували індивідуальні особливості сприйняття і засвоєння навчального матеріалу учнями і здійснювали поетапне керівництво виконанням ними завдань зошитів з друкованою основою. Після ознайомлення з основним змістом програмового матеріалу за підручником учні приступали до виконання комплексних завдань апарату набуття нових знань. Це дозволяло вчителям поєднувати пояснення нового матеріалу з виконанням завдань робочого зошита, що стосувалися усвідомлення і засвоєння теоретичного матеріалу. Для учнів, які вивчають дану тему не тільки з розуміння необхідності навчання, але й великою зацікавленістю і бажанням знати більше, ніж це викладено в підручнику, у зошиті передбачено виконання наприкінці кожної теми кросвордів, головоломок, ігор, запропоновано рекомендовану літературу для позакласного читання з хімії.

Формування умінь і навичок практичного застосування вивченого матеріалу грунтується на подальшому виконанні завдань, що належать до апарату засвоєння знань та багаторазовому повторенні навчального матеріалу. Виконання цих завдань вимагало лише часткової допомоги з боку вчителів, учні мали можливість самостійно його доопрацювати, скориставшись підручником, опорним конспектом або алгоритмом, що містяться у робочому зошиті, надавало можливість повернутися до вивченого матеріалу на аналітичному рівні. Виконання завдань апарату організації перевірки навчальних досягнень було завершальним, після чого учні готувалися до тематичного контролю знань, самоконтролю, заліків. Виконання цих завдань надавало вчителям можливість визначити рівень навчальних досягнень учнів та якість засвоєння теми.

Порівняння виконаних у формуючому експерименті завдань діагностичних зрізів проводилося з урахуванням 4-х рівнів навчальних досягнень учнів: високого, достатнього, середнього та початкового. Дослідницькі матеріали групувалися, а одержані кількісні дані зводилися у зручні для аналізу таблиці та використовувалися потім при побудові гістограм, що на рис.2.3.4.

Як бачимо, простежується тенденція до зростання кількості учнів з високим та достатнім рівнем навчальних досягнень в експериментальних класах, тоді як у контрольних класах збільшується кількість учнів із середнім рівнем навчальних досягнень, а з високим і достатнім знижується.

Як видно з гістограм 3,4, навчальні досягнення учнів у всіх трьох вибірках мали виражену тенденцію до зростання знань з високим та достатнім рівнем навчальних досягнень, тоді як в контрольних групах у всіх трьох вибірках воно було несуттєвим. Особливо позитивним був вплив робочих зошитів з друкованою основою на навчальні досягнення учнів третьої вибірки. Систематичне використання робочих зошитів підкріплене позитивним рівнем мотивації до вивчення хімії як предмета, що допомагає набути спеціальність за обраним сільськогосподарським фахом, забезпечити більший приріст знань в експериментальних групах, ніж у контрольних групах. Отже, систематичне використання зошитів з друкованою основою при вивченні хімії сприяло успішному засвоєнню учнями навчального матеріалу, забезпечувало їм позицію безпосередніх учасників процесу пізнання.

Про ефективність формуючого експерименту свідчать і показники приросту знань (Д) учнів експериментальних (Д_е) та контрольних груп (Д_к) за час проведення формуючого експерименту, обчисленого за методикою А.А. Киверялга. Так, приріст знань учнів експериментальних груп першої вибірки на першому році навчання (8 клас) становив Д_е = 45,5%, а контрольних - Д_к = 4,4%. Звідси ефективність застосування зошитів з друкованою основою у навчанні учнів 8-х класів першої вибірки становить Д₁ = 41,1%. Аналогічно в кінці другого року навчання учнів цієї вибірки також був обчислений приріст знань в експериментальних Д_е = 40,9% та контрольних груп Д_к = 4,6%, обчислена ефективність застосування зошитів другого року навчання Д₁= 36,3%. Таким самим чином були обчислені Де₂ = 39,1%, Д_к2 = 3,37%; Д_е3 = 63,7%, Д_к3 = 9,125%. Ефективність застосування зошитів з друкованою основою другої та третьої вибірок становила Д₂ = 35,73%, Д₃ = 54,6%. Результати експерименту засвідчили, що навчання за зошитами з друкованою основою має позитивний педагогічний ефект ( приріст знань - свідчення цьому).

У третій експериментальній вибірці він був найвищим -54,6%. Експериментальне навчання показало, що у школярів та учнів професійно-технічних училищ виникло бажання працювати за зошитами, з'явилися стимули до якісного засвоєння знань.

ВИСНОВКИ

Робочі зошити з друкованою основою - це засоби навчання, які містять різнопланові та різнорівневі завдання для їх безпосереднього виконання учнями з метою поліпшення засвоєння, повторення, узагальнення, систематизації та перевірки знань з хімії. Разом з іншими засобами навчання вони є складовою навчально-методичного комплексу з хімії для загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних училищ. Незважаючи на те, що останнім часом активізувалась діяльність окремих вчених і методистів зі створення робочих зошитів з друкованою основою з хімії, питання технології їх створення та використання досліджені недостатньо.

2. Для розробки технології створення робочих зошитів було визначено місце і роль їх у навчальному процесі з хімії; створені опорні схеми-конспекти як форми узагальнення і систематизації знань; розроблені проблемні завдання, що сприяли розвитку творчих здібностей школярів шкіл та учнів ПТУ; конструювалися алгоритми виконання окремих завдань; передбачалися форми контролю та їх змістове забезпечення; відбиралися ілюстративні матеріали, науково-популярна інформація, кросворди, дидактичні ігри як засіб стимулювання пізнавального інтересу учнів до хімії. В організації навчання за зошитами з друкованою основою мають місце невикористані резерви навчання та розумового розвитку, а також формування таких цінних якостей особистості як організованість, самостійність, працьовитість. Виконання завдань зошитів з друкованою основою здійснюється з більшим чи меншим навчально-виховним ефектом за рахунок зростання активності розумової діяльності учнів. Максимальна активізація розумової діяльності учнів є першим і найголовнішим показником ефективної роботи із зошитами з друкованою основою.

3. Робочі зошити з друкованою основою як необхідна складова навчально-методичного комплексу з хімії виконують такі функції: інформаційну, систематизуючу, закріплення знань, інтегруючу, координуючу, розвивально-виховну. Структурними компонентами робочих зошитів є апарат організації набуття нових знань, апарат організації засвоєння знань, апарат організації перевірки навчальних досягнень учнів. Їх цілісність і взаємодоповнення утворюють єдиний навчально-інформаційний блок. Методичний апарат зошитів з друкованою основою охоплює такі блоки: мотиваційний, змістовий, практичний, творчий, корекції і контролю знань.

4. Педагогічним експериментом доведено, що робота за зошитами з друкованою основою забезпечує підвищення ефективності навчання, посилює його виховну і розливальну функції. У кожній із трьох вибірок формуючого експерименту простежувалася тенденція збільшення приросту знань учнів з хімії, навчання яких здійснювалося з використанням зошитів з друкованою основою.

Доведено, що застосування зошитів з друкованою основою ефективне для обох суб'єктів навчальної діяльності - вчителя та учнів - і відкриває широкі можливості та перспективи для масового впровадження зошитів з друкованою основою у загальноосвітніх навчальних закладах України.

5. На основі матеріалів експериментально перевірених матеріалів створені й опубліковані зошити з друкованою основою, розроблені рекомендації для вчителів з їх впровадження, що розширило навчально-методичний комплекс навчання хімії учнів середніх загальноосвітніх шкіл та професійно-технічних училищ.

6. Дослідження показало, що впровадження у навчальний процес зошитів з друкованою основою вдосконалює викладацьку діяльність вчителя тим, що з'являється реальна можливість індивідуального підходу до учнів. Відчутною є економія часу, який вчителі використовують на перевірку та оцінювання навчальних досягнень школярів та учнів професійно-технічних училищ. Використання зошитів з друкованою основою допомагає вчителю організувати самостійну роботу учнів, оцінити рівень їхніх навчальних досягнень: визначити загальний рівень навчальних досягнень учнів класу, а також кожного з них для того, щоб своєчасно надати допомогу учням, які слабо встигають, і подолати труднощі, які виникають в учнів у процесі навчання. Поряд з цим, зошити з друкованою основою допомагають з'ясувати, чи готовий учень переходити до вивчення наступної теми.

7. Теоретично обґрунтована й експериментально перевірена технологія створення зошитів має всі підстави бути використаною при створенні робочих зошитів з інших природничих дисциплін.

Складність і різноманітність дидактичної проблеми використання зошитів з друкованою основою унеможливлює вичерпність її всебічного розв'язання у межах одного дисертаційного дослідження. Подальшого дослідження потребують питання обгрунтування методики застосування зошитів з друкованою основою для учнів професійно-технічних училищ з метою їх професійної орієнтації. Перспективним вбачаємо проведення масового експерименту з перевірки можливостей робочих зошитів як засобу контролю в умовах запровадження дванадцятибальної шкали оцінювання навчальних досягнень учнів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лікарчук А.М. Нове покоління робочих зошитів // Світло. - 1998. - №4. - С.27.

2. Лікарчук А.М. Застосування навчально-методичного комплексу у процесі вивчення хімії в середньому профтехучилищі // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1999. - № 3. -С. 135-140.

3. Лікарчук А.М. Навчальні завдання у зошитах із друкованою основою // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2001.- № 4. - С.111-118.

4. Лікарчук А.М. Опорні конспекти з курсу органічної хімії для загальноосвітніх шкіл та професійно-технічних училищ: Методичні рекомендації. - К.: Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів ім. Б. Грінченка, 1995.- 21 с.

5. Лікарчук А.М. Органічна хімія в опорних конспектах: Навчальний посібник. - К.: Педагогіка, 1995. - 63 с.

6. Лікарчук А.М. Робочий зошит з органічної хімії для 10-го класу. - К.: Педагогіка, 1997. - 48 с.

7. Лікарчук А.М. Хімія. Робочий зошит. 8 клас. - К.: Магістр-S, 1999. - 96 с.

8. Лікарчук А.М. Хімія. Робочий зошит. 9 клас. - К.: Магістр-S, 1999. - 96 с.

9. Лікарчук А.М. Хімія. Робочий зошит. 10 клас. -К.: Магістр-S, 1999. - 96 с.

10. Лікарчук А.М. Хімія. Робочий зошит. 11 клас. - К.: Магістр-S, 1999.-96 с.

11. Лікарчук А.М. Зошит для творчих робіт та перевірки знань. 8 клас.- К.:Магістр-S, 1998. - 54 с.

12. Лікарчук А.М. Зошит для творчих робіт та перевірки знань. 9 клас.- К.:Магістр-S , 1998. - 54 с.

13. Лікарчук А.М. Зошит для творчих робіт та перевірки знань. 10 клас. - К.: Магістр-S, 1998. - 62 с.

14. Лікарчук А.М. Зошит для творчих робіт та перевірки знань. 11 клас. - К.:Магістр-S, 1998. - 69 с.

15. Ярошенко О.Г. Боцман А. В., Клубань Л.О., Лікарчук А.М., Новицька В.І., Тур І.О. Завдання для тестової перевірки знань, умінь і навичок випускників загальноосвітніх шкіл, ліцеїв та гімназій: Хімія - К.: Освіта, 1993. - 95 с. (авторські - 0.3 авт. арк.).