Вплив країн-учасниць НАФТА на процеси північноамериканської інтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив країн-учасниць НАФТА на процеси північноамериканської інтеграції



ВСТУП

північноамериканський зона вільний торгівля

Одним з найбільш актуальних процесів на протязі декількох десятиріч є процес інтернаціоналізації та глобалізації. Активно розвиваються останнім часом по всьому світу інтеграційні процеси, що розуміють під собою якісно нову форму міждержавної взаємодії. Друге місце у списку найбільш розвинутих об'єднань у всьому світі посідає угрупування Західної півкулі, а саме НАФТА.

Формування регіональних і міжнаціональних економічних об'єднань є однією з характерних ознак сучасного етапу розвитку та глобалізації світової економічної системи. Розвиток інтеграційних процесів спричинило до збільшення міжнародної торгівлі, завдяки чому відбулося усунення великої кількості перешкод на шляху вільної торгівлі факторами виробництва. Закономірним результатом даного розвитку міжнародної торгівлі товарами і послугами була економічна регіоналізація, яка призвела до зближення господарських відносин між державами, що передбачає поступовий перехід у світовий економічний простір.

В даній курсовій роботі розглянуті такі питання як передумови та етапів створення Північноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА), основні принципи співпраці країн-учасниць Угоди, інституційний механізм, економічний вплив НАФТА на країн-учасниць та концепції розширення Північноамериканської зони вільної торгівлі.

Вивченням даної теми займалися такі українські та іноземні науковці як Шишков Ю.В.,Булатов А.С.,Сударев В.П., Джеффрі Пассел, деВіра Кон, Ана Гонсалес-Баррера, Мері Джордан і Кевін Салліван та Девід Боніор. Всі вони зробили великий внесок в дослідження механізму функціонування та результатів діяльності НАФТА.

Предметом курсової роботи є макроекономічні показники країн-учасниць, завдяки яким показано їх економічний вплив та роль у НАФТА.

Об'єктом дослідження є інтернаціональні процеси у Північноамериканській зоні вільної торгівлі.

Метою курсової роботи є поглиблене вивчення інтеграційних та інтернаціональних процесів в зоні вільної торгівлі для виявлення економічних наслідків для країн-учасниць, та затвердження місця НАФТА на світовій арені як Угоди, за якою зростає економічний потенціал країн-учасниць.

Головними завданнями даної курсової роботи є:

1) вивчення поглиблення інтернаціональних процесів у зоні вільної торгівлі;

2) принципи роботи НАФТА;

3) визначення ролі кожної країни-учасниці в організації;

4) дослідження головних економічних показників країн-учасниць НАФТА, для розробки висновків, щодо ефективності роботи Угоди;

5) знаходження можливих шляхів розвитку НАФТА.

Для дослідження даної теми я користувалася статистичними звітами з макроекономічними показниками країн-учасниць НАФТА та статтями видатних українських та іноземних вчених.

Інформаційною базою для написання курсової роботи були публікації статей економістів, наукові праці вчених та журнали економічних видань.



РОЗДІЛ 1.ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПІВНІЧНОАМЕРИКАНСЬКОЇ УГОДИ ПРО ВІЛЬНУ ТОРГІВЛЮ

1.1 Передумови та етапи створення Північноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА)

У другій половині двадцятого століття поступове зміцнення економіки Європейського Союзу та таких країн як Японія та Китай, позначилося на політиці та економічному становищу Сполучених Штатів Америки. Це спричинило в США відчуття конкуренції з боку регіональних інтеграційних співдружностей. Саме із збільшенням економічної потужності Європейського Союзу, відбулося розгортання процесів інтеграції у Північній Америці. Внаслідок чого США мусила знайти найкращий спосіб підвищення економічного становища й підтримку щодо програми створення в 1994 році Північноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА).

Наприкінці 80-х років починаються консультації та переговори з приводу поглиблення та юридичного оформлення інтеграційних зв'язків між Мексикою і США. Звичайно, Канада не могла залишатися окремо мексикансько-американського зближення: вона вирішу э приєднатися до переговорного процесу, який скінчився у вересні 1992 р. підписанням тристоронньої угоди про створення Північноамериканської зони вільної торгівлі -- North American Free Trade Agreement (NAFTA). Вона розпочала свою діяльність 1 січня 1994 року, коли стала дійсною Угода між Канадою, США та Мексикою, яка була підписана ще в 1992 році. Створення даної організації проходило помалу. Головними стимулами інтегрування були спільні економічні інтереси, що разом із принципами взаємовигідних відносин формують фундамент угоди. Створенню цієї угоди посприяла угода між США та Канадою про торгівлю продукцією автомобільної промисловості, яка була підписана у 1965 році, та підписання у 1988 році американсько-канадської угоди про вільну торгівлю (яка стала чинною з 1 січня 1989 року.), відповідно до якої на протязі10 років між США і Канадою повинна була з'явитися зона вільної торгівлі. Через те, що існуючий на початку 1990-х років рівень канадсько-американської економічної інтеграції США та співпраці їх із західноєвропейськими партнерами припинив влаштовувати США, як наслідок, інтеграційні процеси в Північній Америці вийшли за межі двох країн і розширилися на латиноамериканський економічний простір, а саме Мексику.

Дана угода трьох сторін , яка складається з 22 розділів та 2200 статей, визначала поступове, протягом 20 років, елімінацію перешкод в розвитку торгівельних відносин між північноамериканськими державами. Метою угоди є вільний рух капіталів на території усього континенту, де зараз мешкає приблизно541 млн. осіб.

Так само угода має велику кількість договорів щодо соціально-трудових проблем, врегулювання різниць у галузі субсидій, демпінгу та засобів економічної безпеки, а також договори з "додаткових аспектів", що визначають як можливість "мирного врегулювання" суперечок, так і застосування до країн-порушниць договорів-штрафів у розмірі 20 млн. дол. США на рік, або стягнення торгівельних санкцій.

Особливістю угоди НАФТА є також те, що вперше у світовій практиці в системі світових господарських зв'язків інтеграційне угруповання об'єднало найбільш розвинуті країни сучасності з однією з країн, що розвивається, яка лише піднялась до рівня «нових індустріальних середніх держав».

Найважливішими факторами створення даної угоди є:

1) зміцнення дружніх відносин та співробітництва між народами;

2) внесок в безперервний розвиток та розширення світової торгівлі і забезпечення зростання міжнародного співробітництва;

3) створення розширеного та безпечного ринку товарів та послуг, що виробляються на територіях країн-учасниць;

4) елімінація перешкод у торгівельних відносинах;

5) встановлення чітких та взаємовигідних правил керівництва торгівлею;

6) створення ефективних механізмів запровадження і використання Угоди, спільного вирішення суперечок і управління;

7) створення нових робочих місць та покращення умов життя і праці; безперервний та сталий розвиток країн-учасниць.

Цілі угоди полягають також у тому, щоб створити умови для справедливої конкуренції, збільшити ефективність інвестування, разом захищати права інтелектуальної власності, впроваджувати дійовий механізм співпраці та розв'язку суперечностей, а також удосконалювати тристоронню, регіональну та багатосторонню співпрацю.

Про дану угоду казали та передрікали, що вона буде щонайбільшим у світі єдиним торгівельно-економічним простором зі щорічним обсягом виробництва більше 6 трлн. дол. США. Для порівняння масштабу обсягу за 2013 рік ВВП США становить - 15,653 трлн. дол., Канади - 1821 млрд. дол., Мексики -1,327трлн.дол.Також проаналізувавши дані можна прийти до висновку, що країни розвиваються з кожним роком і як наслідок, збільшуються макроекономічні показники, насамперед ВВП(рис. 1.1-1.3).

Рис. 1.1. - Динаміка зміни сукупного ВВП США

Рис. 1.2. - Динаміка зміни сукупного ВВП Мексики

Рис. 1.3. - Динаміка зміни сукупного ВВП Канади

Таким чином, НАФТА - це угода, яка спрямована на розширення за рахунок включення до неї нових учасників. Партнерство в НАФТА є відкритим для усіх країн, які бажають приєднатися і спроможні взяти на себе відповідні обов'язки, включаючи питання праці та навколишнього середовища.

1.2 Основні принципи співпраці країн-учасниць НАФТА

НАФТА є найбільшою в світі регіональною зоною вільної торгівлі з населенням в 541 млн. чоловік та сукупним ВВП 18716 млн. доларів США. Угода про Північноамериканську зону вільної торгівлі включає велику кількість договорів, що зачіпають не тільки торгівлю, а й інші сфери послуг та інвестицій, також вперше ця угода поєднала промислово розвинені держави та країну, що лише розвивається. Основною метою Угоди є спрощення умов торгівлі, створення передумов для безперешкодного переміщення через кордони країн-учасниць товарів, послуг, капіталів, робочої сили, поступову уніфікацію технічних і санітарних стандартів та захист інтелектуальної власності. Щорічне виробництво товарів і послуг країнами НАФТА становить 10 трлн доларів США та на їхню частку припадає близько 30% всього обсягу світової торгівлі.

Основною метою НАФТА є усунення бар'єрів на торгівлю товарами між країнами-учасницями. Половину бар'єрів було усунено одразу після підписання Угоди, наступні знімалися поступово. Дана угода стала розширенням договору між Канадою і США, який був укладений в 1989 році.

На відміну від Європейського Союзу, НАФТА не ставила за мету створення міждержавних адміністративних органів, як і не хотіла створювати закони, які керували б даною системою. НАФТА є лише міжнародною торгівельною угодою в рамках міжнародного права. На сьогоднішній день НАФТА має такі основні цілі як:

1. усунення бар'єрів і стимулювання руху товарів/послуг між країнами-учасницями;

2. створення і підтримка умов для справедливої конкуренції в зоні вільної торгівлі;

3. притягнення інвестицій в країни-учасниць угоди;

4. забезпечення відповідного і дійового захисту і охорони прав інтелектуальної власності;

5. створення дієвих механізмів впровадження і використання Угоди НАФТА, спільного вирішення суперечок і управління;

6. встановлення бази для майбутньої міжнародної кооперації з метою розширення і покращання Угоди.

Передбачалося значне усунення тарифів на північноамериканські товари згідно з правилами НАФТА про походження товарів. Очікувалося припинення усіх заборон та кількісні обмеження (наприклад квоти та ліцензії) із специфічними правилами для торгівлі в сільському господарстві, автомобілебудування, енергетиці і текстильному виробництві відповідно до Угоди НАФТА.

В даній угоді зазначені такі основні положення:

1) Правила походження товару

Товари вважаються північноамериканського виробництва, якщо вони повністю північноамериканські або трансформовані в регіоні НАФТА (у такому випадку частка північноамериканського компоненту у переробці товару повинна бути не менше 50--60 %). В окремих випадках товари повинні включати певний відсоток обсягу північноамериканського виробництва, відповідати тарифній класифікації, а також попадати під специфічні правила походження.

2) Сільське господарство

Після підписання угоди, Мексика та США одразу ліквідують всі нетарифні бар'єри в торгівлі сільськогосподарською продукцією, завдяки перетворення їх у квоти або звичайні тарифи. В окремих випадках всі тарифні бар'єри між Мексикою та США буде усунені не пізніше 10 років після прийняття чинності угоди. Мексика та Канада поступово ліквідували всі бар'єри у торгівлі великою кількістю сільськогосподарської продукції.

3) Автотранспортні засоби

Перешкоди у торгівлі та інвестиційні обмеження в автотранспортних товарах ліквідувалися протягом десятирічного періоду. Щоб відповідати преференційному тарифному режиму, автотранспортні засоби повинні були містити певний відсоток північноамериканського виробництва: від 60,0 до 62,5 %.

4) Текстиль та одяг

Було ліквідовано мито на протязі 10 років на текстиль та одяг, вироблені у Північній Америці та які відповідають правилам походження НАФТА.

5) Державні замовлення

Значний обсяг державних замовлень було організовано в кожній з країн-учасниць для постачальників НАФТА на взаємовигідних положеннях.

6) Торгівля послугами

Угода про НАФТА включає всі види послуг, винятком лише є послуги такі як: авіаційні та морські перевезення, бухгалтерський облік, архітектура, наземні транспортні перевезення, видавництво, комерційна освіта, реклама, радіотрансляція, будівництво, туризм, охорона здоров'я, а також юридичні, консалтингові та інжинірингові послуги. Вимоги до ліцензування та сертифікації знижені не були, але повинні були відповідати всім критеріям та створювати умови для конкуренції.

7) Фінансові послуги

Постачальники фінансових послуг країн НАФТА можуть займатися банківськими, страховими операціями з цінними паперами та іншими видами фінансових операцій у будь-якій іншій країні НАФТА. Кожна країна-учасницями відповідно зобов'язана дати дозвіл своїм резидентам купувати фінансові послуги в іншій країні-учасниці.

8) Інвестиції

Згідно з положеннями Угоди про НАФТА, для всіх інвесторів північноамериканського регіону в кожній країні-учасниці встановлюється рівний режим стосовно створення підприємств, купівлі компаній, розширення та управління. Знищено більшість обмежень та вимог щодо іноземних інвесторів:

- обов'язковий експорт конкретної кількості товарів та послуг;

- обов'язкове використання вітчизняних товарів та послуг;

- обов'язковий обмін технологіями.

Інвестори з США, Канади та Мексики одержують зазначені права з метою вільного ведення справ, наприклад право на отримання прибутку і залучення капіталу, право на отримання справедливої компенсації у випадку форс мажорів, право на врегулювання спірних питань між інвесторами в арбітражному суді. Проте Мексика зберігає заборону на іноземні інвестиції у певних секторах такі як енергетика, залізничний транспорт та тощо.

9) Інтелектуальна власність

Кожна країна-учасниця зобов'язана здійснювати відповідний та необхідний захист і забезпечувати права інтелектуальної власності на базі національного режиму.

10) Навколишнє середовище

Кожна країна повинна дотримуватися положень угоди щодо захисту довкілля і постійного розвитку.

1.3 Інституційний механізм НАФТА

НАФТА має чітко упорядковану структуру. Як і будь яка інша організація НАФТА має верхівку, іншими словами органи виконавчої сили. Комісія з вільної торгівлі є центральним органом організації НАФТА, яка складається з представників, а саме міністрів, торгівлі від всіх країн-учасниць угоди. Зазначена Комісія може проводити засідання з приводу питань економічного становища кожної окремої країни, але такі засідання проводяться тільки раз на рік і вони не є обов'язковими. Вона контролює виконання договорів, норм, правил, розробляє їх та має право затверджувати бюджет. Комісія також наглядає за роботою більше ніж 30-ти комітетів і робітників організації НАФТА.

Міністри схвалили, що Комісію в її роботі підтримуватиме Координуючий секретаріат НАФТА (NCS), створити який було сплановано в1997 році в Мексико Ситі. Даний Секретаріат призваний слугувати офіційним архівом діяльності НАФТА і виконувати роль робочого секретаріату при Комісії. Однією з основних функцій є обміну інформацією між трьома країнами-учасницями. Місцезнаходженням секретаріату НАФТА є Канада.

НАФТА завбачала наступну роботу по додання допомоги в успіхах утворення зони вільної торгівлі. Згідно з Угодою, з метою стимулювання торгівлі й інвестицій, забезпечення результативного втілення в життя норм НАФТА і їх управління було створено більше ніж 30 робочих груп і комітетів. Основними областями, в котрих проводиться робота з укладання норм, залучають походження товарів, митниці, торгівлю сільськогосподарськими товарами і субсидії в дану сферу економіки, держпостачання і пересування людей через кордони. Зазначені робочі групи і комітети щороку звітують Комісії НАФТА.

Робочі групи і комітети НАФТА так само допомагають забезпечити утворення форуму для визначення засобів подальшої лібералізації торгівлі між країнами НАФТА. Прикладом може слугувати послідовна політика Канади, яка є спрямованою на пришвидшене пониження тарифів на окремі групи товарів. Окрім того, робочі групи і комітети НАФТА утворили арену для вирішення спірних питань, вільну від політики, і сприяє уникненню процедур вирішення суперечок. Це зазначено в 20-й главі Північноамериканської угоди про вільну торгівлю.

Однак, у випадку настання суперечок між країнами-учасницями, Комісія забов'язана вирішити виниклі суперечки і має право виступити як арбітражний суд.

Сьогодні значна кількість торгівлі, яка здійснюється в Північній Америці, ґрунтується на чітких і сталих норм НАФТА і Всесвітньої організації торгівлі (СОТ). Однак, не зважаючи на це, в галузі торгівлі схожого масштабу неодмінно трапляються спірні питання. При появі даних ситуацій НАФТА наголошує на дружньому розв'язку суперечок державами контрагентами використовуючи комітети та робочі групи НАФТА або інших консультативних органів. Проте якщо взаємовигідне вирішення проблеми не знайдено, НАФТА бере це в свої руки, тобто швидко й ефективно розглядає виниклі проблеми за допомогою груп експертів.

Спираючись на канадсько-американську угоду про вільну торгівлю (FTA), НАФТА містить особливу систему розгляду за допомогою експертів, до яких входять знавці з обох країн, національних рішень з приводу антидемпінгу і компенсаційного мита, замінюючи юридичний розгляд в кожній з країн-учасниць.

З 1994 року в межах Північноамериканської угоди про вільну торгівлю розпочала свою діяльність Комісія з охорони праці на підтримку співпраці щодо всіх трудових питань між учасниками НАФТА та результативної реалізації національного трудового законодавства.

В червні 1997 року було схвалено 7 загальних умов, пов'язаних зі свободою асоціацій, шість з яких торкалося Мексики, одне для США, проте аніякої щодо Канади. Комісія безперервно публікує звіти щодо ринку праці, з 1996 року і дотепер.

1994 року було утворено Комісію з охорони довкілля, функціями якої було покращення регіональної співпраці, уникнення допустимих конфліктів, загалом всі дії та заходи, що підтримують дійову реалізацію законодавства у даній сфері. До основних функцій ще входить догляд за довкіллям, покращення навколишнього середовища, стимулювання співпраці та участі суспільства в процесі захисту природних надр НАФТА, включає наступну діяльність для утворення справжньої зони вільної торгівлі.

Велика кількість проблем постала саме з інвестиційною діяльністю. НАФТА користується процедурами «змішаного» арбітражу між інвестором, який зазнав збитків, та зацікавленим урядом, на основі національного законодавства зацікавленої країни та Світовим банківським центром врегулювання суперечок, зв'язаних з інвестиціями.

Особливу специфіку мають взаємовідносини між трьома країнами-учасницями. Через те, що зона вільної торгівлі не є незалежним угрупуванням, вони не мають наднаціональних органів регулювання трьохсторонніх відносин. Канада та Мексика відзначуються в утворенні даного органу (наднаціональний орган регулювання трьохсторонніх відносин) в небезпеці своїм політичним та економічним свободам. Тільки учасникам НАФТА присвоюють право укладати самостійно договори з іншими країнами. Якщо інша країна бажає вступити до Північноамериканської зони вільної торгівлі НАФТА необхідно одноголосне рішення міністрів країн-учасниць. Дані переговори по питанню вступу окремої країни в НАФТА проводяться Комісією вільної торгівлі.

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ РОЗВИТКУ

2.1 Сучасні напрямки взаємодії країн-членів НАФТА

Північноамериканська угода щодо вільної торгівлі, а саме НАФТА, між Канадою, США і Мексикою була утворена з метою стимулювання зросту обсягів торгівлі і інвестицій між країнами-учасницями НАФТА. Угода має серйозний план повного знищення тарифів і зменшення нетарифних бар'єрів поруч з ґрунтовними положеннями по веденню бізнесу в зоні вільної торгівлі. Це містить в собі правила, що зачіпають інвестиції, послуги, інтелектуальну власність, конкуренцію та міграцію людей через кордони.

Про обсяги економічної взаємодії в обоюдній торгівлі й русі капіталу всіх учасників НАФТА можна прослідкувати за наступними даними. У США реалізовується близько 75-80% канадського експорту (20% ВВП Канади). Доля США в іноземних прямих інвестиціях в Канаді - понад 75% і Канади в США - 9%. У США проходить близько 70% мексиканського експорту, а звідти відправляється 65% мексиканського імпорту. Частка США в суцільному припливі прямих іноземних інвестицій до Мексики перевищує 60%. ВВП США в 14,5 разів перевершує ВВП Канади і в 19 разів - Мексики.

За кількістю населення та за об'ємом сукупного валового продукту ряду базових економічних показників досліджувану інтеграційну організацію можна порівняти з Європейським союзом. НАФТА має потужний економічний потенціал, особливо завдяки США. Як приклад можна навести щорічний обсяг виробництва товарів і послуг. Щорічний обсяг виробництва товарів і послуг США, Канади і Мексики дорівнює 5 трильйонам доларів, а їх доля в світовій торгівлі складає майже 20%. Склад північноамериканського інтеграційного комплексу має власні особливості в порівнянні з європейським макетом інтеграції.

Головною відмінністю є нерівномірність економічної залежності країн як США, Канади та Мексики. Взаємна діяльність господарських структур Мексики і Канади сильно відрізняється за масштабами канадо-американської і мексико-американської інтегрованості. Канада і Мексика скоріше є конкурентами в американському ринку товарів і робочої сили, противниками по втягуванню капіталу і технологій з боку американських корпорацій, аніж компаньйонами по інтеграційному процесу.

Різниця в розмірах ВВП на душу населення між Мексикою і США досягає 6,6 разу, а з Канадою - 4,1 разу. Сильний розрив в рівнях економічного розвитку країн-членів ускладнює утворення одного повноцінного господарського комплексу.

Так само необхідно помітити, що всередині НАФТА, напроти ЄС і АТЕС, є тільки одним центром економічної сили, а саме Сполучених Штатів Америки, чия економіка у кілька разів має перевагу над Канадою і Мексикою разом взяті. Дана централізованість спрощує керівництва. Країна-лідер вільно може примусити виконувати свої рішення більш слабким партнерам. Проте водночас робить атмосферу потенційних конфліктів, тобто колеги США можуть проявити невдоволення своїм залежним положенням. Окрім цього, інтеграція являється односторонньою: Канада і Мексика тісно пов'язані з США, однак не один з одним.

НАФТА підвищила доступ Канади на ринки США та Мексики, а також підняла привабливість канадської економіки для іноземних інвесторів. Після вступу НАФТА в силу, канадський експорт на зазначені ринки сильно зріс, а прямі закордонні інвестиції в Канаду з усіх джерел продовжують стійко зростати.

Проте найбільш важливим є те, що НАФТА і Канадсько-американська Угода про вільну торгівлю (FTA) заохочували помітне піднесення у продуктивності і спеціалізації в канадській економіці і спонукали до підвищення об'єму економіки, якості продукції та конкурентоздатності цін. Як результат відбулося підвищення загальної конкурентоспроможності канадського експорту товарів і послуг.

Найважливішою силою економічного зростання і утворення нових робочих є широка сфера торгівлі. Прикладом даного твердження знову є Канада.

Канада не стала економічним довершенням або "51-м штатом", як багато хто пророкував. Вона не позбулася контролю над власною водою або енергетичними ресурсами. Так само як і виробничий сектор не був зменшений.

США є лідером з купівлі канадських товарів і постачальником імпорту до Канади. Частка Канади її експорту зосереджується в США, неухильно росте протягом 1980-х років, з 60,6% у 1980 році до 70,7% в 1989 році. Відсоток Канади від загального обсягу експорту в США продовжував збільшуватися, досягнувши 87,7% у 2013 році. Умовна значимість обсягів торгівлі США і Канади один з одним зменшувалась за останні роки. З 2012 року цей відсоток непохитно зменшився до 73,7%. Частка США в загальному обсязі імпорту Канади, яка здобула максимум в 70,0% в 1983 році, перевищила 68,7% протягом епохи вільної торгівлі і безперервно зменшується з тих пір до найнижчого рівня 49,5% у 2012 році.

Торгівлі США з Канадою зросла удвічі в перші 10 років FTA / НАФТА від 166,5 млрд. доларів США до 362,2млрд. доларів США. Експорт з США до Канади зріс з 100,2 млрд. доларів США в 1993 році до 300,2 млрд. доларів США в 2013 році, вирісши на 82%. Імпорт США з Канади примножився з 110,9 млрд. доларів США в 1993 році до 332,1 млрд. доларів США в 2013 році, також збільшення 200 % (див. дод.1).

В 2001 році загальний обсяг торгівлі з Канадою здобув нового максимуму в 596,5 млрд. доларів США в 2008 році та впав до 429,6 млрд. доларів США в 2009. У 2011 році загальний обсяг торгівлі відновився на рівень 2008 року на рівні 597,3 млрд. доларів США. Сполучені Штати провіщають дефіцит торгівлі з Канадою з часів FTA / НАФТА, піднявшись з 9,9 млрд. доларів США в 1989 році до 74,6 млн. доларів США в 2008 році. У 2013 році торгівельна нестача з Канадою склав 31,9 млрд. доларів США. В цей самий час як збільшення дефіциту торгівельного балансу з Канадою був віднесений до FTA / НАФТА, збільшення було нерівномірним. Це може залежати й від інших економічних факторів (наприклад ціни на енергоносії).

Принаймні Канада не є найбільшим інвестором в США, Сполучені Штати Америки були першочерговим пунктом призначення для канадських прямих іноземних інвестицій в 2013 році, з запасом у розмірі 211млрд. доларів США, піднявшись з 26,6 млрд. доларів США. Близько 40,3% прямих іноземних інвестицій з Канади вкладаються в Сполучених Штатах. Канадський приріст в Сполучених Штатах рік у рік в середньому 2,3 млрд. доларів США на протязі 5 років і піднявся до середньорічного рівня в 9,7 мільярда доларів з 1995 по 2013 рік.

Стосовно США, то загальний чистий вплив НАФТА на економіку США був відносно незначним, в основному через те, що загальний обсяг торгівлі як з Мексикою та Канадою становив менше 5% ВВП США під час вступу в НАФТА. Більшість економічних ефектів з'явились в результаті американсько-мексиканської лібералізації торгівлі. Слід також врахувати, що обсяг двобічної торгівлі з Мексикою набув меншого відсотка від ВВП, а саме 1,4%, в 1994 році.

Дослідження, які було проведено в США Комісією з міжнародної торгівлі (КМТ), про ефекти НАФТА засвідчила на труднощах у визначені ефектів від різних факторів. ВВП Сполучених Штатів Америки може відчувати зростання від 0,1% до 0,5% від всеосяжного виконання угоди. Очікується, що НАФТА підтвердила, незначний, але все одно позитивний вплив на економіку США. Як висновок можна зазначити, що дані недоліки на рівні галузі зроблено важко відокремленими ефектами НАФТА на торгівельних потоках. Торгівля Сполучених Штатів з країнами-учасницями НАФТА зростала швидшими темпами, ніж торгівля США з рештою світу. Частина експорту США в ринку Мексики піднялася на більший відсоток, ніж частка від загального обсягу імпорту з інших країн, галузей промисловості, наприклад автомобілебудування, хімічна та текстильна промисловість.

Торгівля США зі колегами по НАФТА у 2013 зросла втричі. У 2013 році тристороння торгівля між країнами-учасницями НАФТА досягла 1 трлн. доларів США. Торгівля між США і Мексикою сильно вплинуло на зростання північноамериканської торгівлі. Наразі на неї припадає приблизно половини збільшення регіональної торгівлі з 1994 року. Між 1993 і 2013 роками, загальний обсяг торгівлі США з Мексикою зріс на 79%. Для порівняння, торгівля США з Канадою піднялася на 82% , в ??той час як торгівля з іншими країнами збільшилася на 76%. У 2013 році Канада стала головним ринком для США.

Що по відношенню до експорту, то Мексика посідає 2 місце. На Канаду та Мексику припадало 33 % від загального обсягу експорту США в 2013 році. В імпорті як Канада, так і Мексика посідають 2-е і 3-є місця відповідно, як постачальники імпорту США в 2013 році. На ці країни припадало 27 % від США. (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Торгівля товарами США з НАФТА Партнерами 1993-2013 роки (млрд. доларів США).

Участь США в регіональному інтеграційному процесі трансформувалася на сильний фактор протяжної позитивного впливу на внутрішньо-економічний розвиток країн-учасниць.

Торгівля нафтопродуктами є головним складником американської торгівлі як з Канадою, так і з Мексикою. Приблизно 16% загального обсягу торгівлі з колегами по НАФТА є саме нафтопродукти. Таким країнам як Канада та Мексика малося 40%, близько 108, 2 млрд. доларів США, від загального обсягу американського імпорту сирої нафти (273,3млрд. доларів США.) в 2013 році. Канада є центральним постачальником сирої нафти в Сполучені Штати, а вже опісля Саудівська Аравія і Мексика. У 2013 році позитивне сальдо торгівельного балансу в нафтопродуктів було 9,2 млрд. доларів (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Торгівля нафтопродуктами США з НАФТА 1993-2013 (млрд. доларів США).

Саме імпорт сирої нафти займає 1-е місце серед п'яти основних імпортних товарів серед країн-учасниць НАФТА. Вартість імпорту нафти з Канади та Мексики в 2013 році склала108,3 млрд. доларів США. З 2007 року обсяги імпорту сирої нафти посідають 1-е місце серед імпорту з обох країн, досягши максимуму в 109,8 млрд. доларів США в 2012 році. У 2009 році вартість імпорту сирої нафти сильно погіршилася з 100,1 млрд. доларів США в 2008 році до 59.1 млрд. у 2009 році, що свідчить про падіння цін на нафту(рис. 2.3).

Рис. 2.3. Імпорт сирої нафти та нафтопродуктів США з Канади та Мексики за 2007 -2013 рр.

Дослідження підтвердили, що НАФТА принесла економічну та соціальну користь для економіки Мексики загалом, проте даний позитивний вплив не був рівномірно розповсюджено по всій країні. Проте єдиної думки щодо користі Угоди на економіку Мексики немає.

Угода позитивно вплинула саме на мексиканську продуктивність. У 2011 Всесвітній банк Досліджень засвідчив, що зростання торгівельної інтеграції після НАФТА позитивно вплинула на стимулювання продуктивності мексиканських рослин.

Багато досліджень щодо економічних наслідків висловили, що чистий загальний вплив на економіку Мексики в більшості є позитивним, але малий. Хоч бували періоди позитивного і негативного економічного зростання в Мексиці після укладення договору.

У дослідженні Світового банку оцінки окремих економічних впливів на Мексику з боку НАФТА показали, що інтеграційна організація посприяла Мексиці підійти до рівня розвитку в США та Канаді, підтримала мексиканських виробників й допомогла їм скоріше пристосуватися до технологічних інновацій США, що позитивно вплинуло на кількість і якість робочих місць, сприяло зниженню макроекономічної нестабільності. Відбулося підняття рівня синхронності в бізнес-циклах у Мексиці, Сполучених Штатах і Канаді, а також закріплення сильної чутливості мексиканських секторів економіки на економічні події у Сполучених Штатах.

Супротивні дослідження зазначають, що зона вільної торгівлі спричиняє недовіру тим, що не удалося суттєво покращити економіку Мексики та зменшити нерівність у доходах між Мексикою та іншими країнами-учасницями. Деякі вчені стверджують, що успіх НАФТА в Мексиці був, проте незначний через те, що НАФТА не зробила додаткових заходів, які могли б підтримувати більш глибокі регіональні інтеграції. Така політика включала в покращання в таких сферах як освіта, промисловість та інвестицій.

Одним з найсуперечливіших аспектів НАФТА пов'язано саме з сільськогосподарським сектором у Мексиці і поняттям того, що НАФТА спричинила більшу кількість переміщень працівників в даному секторі, ніж в інших галузях економіки. Угода НАФТА спричинила серйозний зсув діяльності в сільському господарстві, а більше всього в галузі виробництва кукурудзи. Виходячи з результатів досліджень, дані втрати призвели до більше 1 мільйона втрачених робочих місць у виробництві кукурудзи за роки між 1991 та 2000. Проте, якщо не зважати на окремі зміни в галузі сільського господарства, позитивним результатом є те, що Мексика розпочала імпортувати за нижчими цінами продукти з США.

Мексика в великій мірі опирається на експортний ринок США і ця залежність мало змінилась на протязі багатьох років. Частина Мексики в загальному обсязі експорту в США скоротилась з 83% у 1993 році до 78% у 2012 році.

Однак США є головним партнером Мексики в торгівлі товарами. Експорт з США до Мексики різко піднявся з 41,6 млрд. дол. в 1993 році до 226,2 млрд. доларів США в 2013 році, зрісши на 444% ( див.дод.1). Імпорт США з Мексики збільшився з 39,9 млн. доларів США в 1993 році до 280,5 млн. доларів США в 2013 році, зрісши на 603%. Сальдо торгівельного балансу з Мексикою перейшло від надміру 1,7 млрд. доларів США в 1993 році до дефіциту в 61,4 млрд. доларів США 2012 році. У 2013 році дефіцит торгівельного балансу з Мексикою зменшився до 54.3млрд. доларів США. 14% від загального обсягу експорту американської товарів призначались для Мексики і 12% товарного імпорту США були напрямлені з Мексики. Щодо сфери послуг, то США мала профіцит в 12,3 млрд. доларів США в 2012 році в торгівлі з Мексикою. Американський експорт приватних послуг в Мексику зріс з 10,4 млрд. доларів США в 1993 році, до 27,4 млрд. доларів США в 2012 році. Імпорт США приватних послуг з Мексики збільшився з 7,4 млрд. доларів США в 1993 році до 15,1 млрд. доларів США в 2013 році.(див.дод.1).

У 2003 році Китай перегнав Мексику і став другим основним постачальником імпорту в США. Сполучені Штати Америки гублять частину імпортного ринку Мексики. У період між 1993 і 2011 роках, частка США в загальному обсязі імпорту в Мексиці зменшилась з 69% до 50%. Китай тримає свої позиції і стає 2-м провідним джерелом Мексики в імпорті. Проаналізувавши данні за 2012-2013 роки можна дійти висновку, що частка США в загальному обсязі імпорту в Мексиці значно збільшилась і становить 76 % на 1 січня 2013 року.

Подібний стрімкий приріст можна пояснити тим, що відбулося зменшення розриву у вартості праці між Мексикою і Китаєм. У 2014 році заробітна плата в Китаї становить 900 доларів США, а в Мексиці лише 282 доларів США. Відбулося підвищення продуктивності праці в Мексиці та збільшення витрат на доставку.

Слід зауважити, що за рахунок прямих іноземних інвестицій загалом від США,суттєво розширився ринок автомобілів. Так у 2013 році США є провідним світовим споживачем автомобілів і запасних частин для них. В 2013 році Мексика експортувала автомобілів і запчастин на суму 41,9 мільярда доларів, причому приріст експорту в даній галузі за останні чотири роки збільшуються в середньому на 11 % на рік. Завдяки таким темпам зростання, Мексика трансформується на стратегічний центр виробництва та посередництва у сфері продажу автомобілів зацікавленим країнам з Сполучених Штатів Америки. У 2013 році виробництво автомобілів у країні добралося до рекордної суми в 222 млн. одиниць. В той самий час експорт автомобілів, які були виготовлені в Мексиці, складало 16130 тис. одиниць, іншими словами на 5% більше якщо порівнювати з 2012 роком.

Звичайно НАФТА вигідно вплинула на економічні та соціальні аспекти економіки Мексики, однак це не є достатнім для зменшення різниці в економічних умовах між Мексикою та Сполученими Штатами. Для подальшого розвитку потрібно проводити більше інвестицій в освіту, інновації, інфраструктуру та в якість національних установ.

У той час як НАФТА спричинила позитивний вплив на рівень заробітної плати та зайнятості в Мексиці, різниця в заробітній платі в країні зросла в результаті лібералізації торгівлі. Спроможність Мексики в покращенні економічних умов залежить від здібності вдосконалити свої національні інститути. Також варто зазначити, що установи Мексики не поліпшаться сильніше ніж в інших країнах Латинської Америки, після вступу в інтеграційну організацію НАФТА.

Таким чином, можна стверджувати, що за роки існування НАФТА була утворена чітка організаційна структура для результативного втілення в життя положень Північноамериканської угоди про вільну торгівлю. Більше того, основні спрямування насамперед спричинили укладення даної угоди, віднайшли своє віддзеркалення не тільки в області вільної торгівлі. Загалом можна казати про розповсюдження принципів зони вільної торгівлі на інші галузі економіки і політики у Північноамериканському регіоні.

2.2 Результати інтеграційної діяльності НАФТА

Після прийняття Угоди НАФТА загальний обсяг торгових операцій між країнами-співучасницями став швидко зростати. Середньорічне зростання загального обсягу торговельних операцій збільшився до 13,8 відсотків.

Загальний обсяг торгівлі Канади з партнерами зріс на 5,8 відсотка і досяг 338 мільярдів доларів США. Через це виникло збільшення обсягу торгівлі товарами з партнерами на рекордну суму в 41,2 мільярди доларів США, що призвело до зниження поточного дефіциту торгового балансу цієї країни. Збільшення експорту товарів майже компенсувало дефіцит Канади у сфері послуг і нетоварних операцій з сусідніми країнами.

Зростання канадського експорту з часу вступу в НАФТА і зменшення дефіциту торговельного балансу сильно вплинуло на такі галузі як автомобільне устаткування, машини та виробничі товари, видобутку алюмінію, залізної руди і добрив. Частка експорту партнерам по НАФТА в загальному обсязі експорту Канади збільшився до 81,5 відсотків.

Імпорт також помножився, особливо в області імпорту машин і устаткування, автомобілів і запчастин та сільськогосподарських продуктів. Частка імпорту з країнами-партнерами в загальному обсязі імпорту Канади збільшилася до 70,2 відсотків.

Двостороння торгівля також розширилася в подібних розмірах і досягла в 381 мільярда доларів США. На сьогоднішній день Канада і США щодня обмінюються товарами і послугами на суму в 1 мільярд доларів США.

Перше місце в торгівлі між Канадою та США як і раніше займають машини і транспортне устаткування. З початку дії НАФТА канадський експорт промислових і виробничих товарів постійно зростає. Так Канада продовжує залишатися основним пунктом призначення експорту із США, показники якого виросли на 82,9% (71 мільярд доларів США).

Незважаючи на економічні зміни, які були необхідні Мексиці, в результаті фінансової кризи і її наслідків, канадський експорт до Мексики виріс на 5,4% і досяг 1,1 мільярда доларів США. Це призвело до збільшення показників двосторонньої торгівлі майже до 6,5 мільярдів доларів США. Експорт до Мексики виріс ще на 5,3%, а торгівля збільшилася на 10,4%, що склало більше 7,2 мільярдів доларів США.

Тривалі зусилля Мексики на лібералізацію її ринку в таких сферах як енергетика, банківські справи, телекомунікація і транспорт, продовжують розкривати перед експортерами з Канади і США нові можливості. З розвитком мексиканської економіки, попит на товари і послуги буде зростати, а партнери Мексики по НАФТА цілком здатні сприяти цій можливості.

Найшвидшими в розвитку в сфері послуг були галузі комп'ютерних та інформаційних послуг, через високу ступінь спеціалізації. Загалом, торгівля між Канадою і США у сфері інформаційних послуг стала однією з найбільш розвинутих в усьому світі. Експорт у США також збільшився в таких галузях як засоби комунікації, архітектурі, в інженерних та інші технічних послугах, у менеджменті та в сфері рекламних послуг.

Торгівля у сфері послуг знаходиться в процесі зростання і на неї припадає 14% загальної торгівлі товарами суспільного споживання, але, зважаючи на швидке зростання галузі послуг в країнах-учасниць, можна очікувати і наступне зростання обсягу торгівлі в даній галузі.

Важливий внесок країнами-учасниками НАФТА у сфері лібералізації торгівлі було зроблено через зниження тарифів. В торгівлі між Мексикою та Канадою більшість тарифів були зняті вже до 1 січня 2003 року.

НАФТА сприяє прискоренню зменшення тарифів для зацікавлених країн. Даний процес залежить від розвитку промисловості і включає в себе відкриті обговорення з участю споживачів, за сприянням чого питання про зменшення тарифів ґрунтується на підтримці зацікавленого сектора промисловості.

Угода НАФТА значно збільшила потребу в Канаді й Мексиці для іноземних інвесторів, водночас відкриваючи для них більше перспектив в реалізації вкладів в економіки партнерів. Положення угоди забезпечують інвесторам впевненість в прийнятих рішеннях. Дані положення гарантують справедливе та відкрите ставлення до інвесторів та їх інвестицій на всій території зони вільної торгівлі. Великим внеском НАФТА у підвищенні продуктивності, яке засноване на підвищенні конкуренції і кращих стартових цінових показниках, було збільшення капітальних вкладень у Канаду й Мексику. Значно зросли інвестиції в сфері фінансових послуг, транспортного та автомобільного устаткування, в хімічній промисловості, енергетиці, засобах комунікації та харчовій промисловості. Іноземні інвестори проводили фінансування більшої частини своїх інвестицій за допомогою реінвестування прибутків, які вони отримали з країн-учасниць.

Позитивною зміною в економіках країн НАФТА були зміни в русі капіталу між Канадою, Мексикою та США. Інвестиції в діяльність Мексики значно зросли, зосередившись в таких галузях як гірничодобувна промисловість, банківські справи і телекомунікації. Водночас спостерігається збільшення мексиканських інвестицій в країни-учасниць НАФТА. Хоча дані інвестиції і носить сталий характер, проте все ще значно відстає порівняно з іншими. Проте не варто забувати, що інтеграція країн може призвести й до негативних наслідків, таких як:

1) може спричинити відтік ресурсів з менш розвинутих країн до більш розвинутих в економічному відношенні членів союзу;

2) може відбутися розповсюдження олігополії з однієї країни на всю територію інтеграційного об'єднання;

3) може виникнути ефект втрат від збільшення масштабів виробництва, пов'язаний з виникненням занадто великих компаній, що стають занадто забюрократизованими і тому неефективними;

4) країнам-членам інтеграційного об'єднання необхідно частину своїх бюджетів витрачати на функціонування інтеграційного об'єднання.

2.3 Концепція розширення НАФТА

Для подальшого розвитку зони вільної торгівлі Сполучені Штати можуть покращити співпрацю зі своїми сусідами як у галузі торгівлі, так і в транспорті, конкурентоспроможності, економічному зростанні і підвищення безпеки. Сполучені Штати, Канади та Мексики взяли участь у тристоронньому саміті, відомого як саміт північноамериканських лідерів, в 2005 році щодо покращення співпраці з цих питань за допомогою різних методів. Передостанній Саміт був організований президентом Бараком Обамою 2 квітня 2012 у Вашингтоні, у Білому домі, де він обговорював питання з прем'єр-міністром Канади Стівеном Харпером і Мексики Феліпе Кальдерон, щодо економічного благополуччя та безпеки країн-співучасниць. Трійка лідерів підтвердили свою прихильність щодо північноамериканської співпраці в усіх ключових галузях.

Після першого північноамериканського саміту лідерів, який відбувся 23 березня 2005 у місті Уейко, штат Техас, три країни домовилися про підвищення співробітництва у галузі регулювання всіх сфер діяльності. Головною метою було розширення та активізація розквіту в Сполучених Штатах, Канаді, Мексиці через їх співпрацю в сфері регулювання. Адміністрація Обами підтвердила свою прихильність продовжувати тенденцію північноамериканської співпраці, але інакшими методами.

У грудні 2011 року, Сполучені Штати, Канада і Мексика оголосили про новий план дій: спільне бачення безпеки та економічної конкурентоспроможності між даними країнами.

В 2012 році Сполучені Штати і Мексика оголосили про високий рівень співробітництва в питаннях нормативної ради, щоб скоординувати принципи регулювання. У березні 2012 року міністри оборони трьох країн-учасниць зустрілися в місті Оттава, Канада, на першій в історії "тристоронні зустрічі північноамериканських міністрів оборони", щоб покращити співпрацю з питань національної безпеки. Останній Саміт,який був проведений 2 травня 2013 року показав значне зрушення, а саме було прийнято програму безпеки вантажних авіаперевезень для пасажирських літаків. Також було покладено початок розвитку транспортування товарів морським шляхом для зменшення потреб в перевірці на сухопутному кордоні. Кожний з цих шляхів полегшує захист і вчасне пересування товарів між трьома країнами. Канада відкрила додаткові смуги руху NEXUS на своїй території для полегшення та пришвидшення транспорту. В аеропортах і в морських портах прискорився пасажирський обіг, а також полегшився процес оформлення кордонів, що дозволяє прикордонним службам швидше направити необхідні ресурси в встановленому напрямку.

Бізнес-групи здебільшого схвалюють збільшення співробітництва і на мою думку це необхідним для покращення конкурентоспроможності американських компаній на світовому ринку.

Зростання кількості регіональних торговельних угод на світовому ринку, та як бонус збільшення участі Китаю в Латинській Америці, може привести до негативних наслідків для торгівельної політики США та його партнерів НАФТА. Поглиблення економічних відносин з Канадою та Мексикою сприятиме стимулювання порядку торгівлі на загальних цінностях.

Деякі експерти в галузі політики наголошують вагомість північноамериканської торгівлі посередніми товарами і шляхи їх поставок. Вони засвідчують, що керівництво трьох країн повинні поліпшити співпрацю в даній галузі і вкладати більше коштів в удосконалення прикордонної інфраструктури. Підвищення заходів безпеки призведуть до перебоїв у виробництві, через великі затрати часу на кордоні. Це є перешкодою діяльності для великого, малого та середнього бізнесу.

Серйозним питанням залишається необхідність зробити північноамериканські галузі більш конкурентоспроможними. Необхідно переглянути поточну роботу торгівельних відносин в межах НАФТА, шляхом збільшення сфери північноамериканської інтеграції та співробітництва. Для цього необхідно розробити Інвестиційний Фонд (Північноамериканський), який би зміг скоротити невідповідність у доходах між Мексикою та його північними сусідами. Інвестиційний Фонд буде здійснювати свої обов'язки за допомогою Світового Банку, використовуватися для фінансування інфраструктурних проектів та поліпшення рівня середньої освіти в Мексиці.

Важливою також є ідея створення Митного Союз у Північній Америці, як, наприклад, у Європейському Союзі, із загальними зовнішніми тарифами для покращення торгівлі і поглиблення північноамериканської інтеграції. Необхідно розробити концепцію з питань імміграції та сприяння уподібнення методів регулювання.

Офіційною ідеєю розширення Північноамериканської зони вільної торгівлі було вперше винесено в лютому 2001 року президентом Вінсентом Фоксом, під час мексикансько-американського саміту. Після цього було підтримано ініціативу президента, і головною темою створення проекту «НАФТА плюс», є дві проблеми:

1) створення соціальних та регіональних фондів для консолідації північноамериканської економічної єдності;

2) залучення праці як фактора виробництва та регулювання міграційних процесів.

Якщо перша проблема обговорювалася на консиліумах спільно із Канадою в контексті північноамериканської зони вільної торгівлі, то остання проблема є предметом консультацій між США та Мексикою.

Окрім вище зазначених проблем існують й інші рівні розвитку співробітництва, наприклад секторне поглиблення в НАФТА. Це проявляється в створенні спільного ринку енергоресурсів, над яким вже працює Північноамериканська група. Дане питання стосується більше США, так як вона є найбільшим імпортером порівняно з іншими країнами-учасницями. Також передбачено й інші співпраці в різних галузях, таких як наука, технології, комунікації та охорони здоров'я.

Проте гостре питання щодо міграції мексиканців до США є досі невирішеним. У березні 2002 року було сформовано план дій року, за яким очікувалося проведення низки заходів та проектів у сфері інфраструктури, покращення приватного трансферу грошей, житлового будівництва та освітнього обміну, фінансування яких проводилося приватним сектором.

З метою боротьби з тероризмом і наркобізнесом в березні 2002 року між США, Мексикою та Канадою було укладено дві угоди про «smart border», за якими було встановлено такі умови:

1) покращення інфраструктури та контрольного механізму на кордонах;

2) забезпечення вільного обміну товарами й послугами;

3) жорсткіший контроль над рухом населення.

«Smart border» сприймається по-різному. Канада погоджується з вище зазначеними умовами США, але Мексика вкрай невдоволена ними.

Загалом, якщо всі економічні наслідки створення зони вільної торгівлі для Америки є дискусійним питанням, то політичні наслідки цих процесів є безсумнівними. Такий союз закріпить домінування Сполучених Штатів Америки на міжнародній арені, яке дещо похитнулось внаслідок розширення ЄС та скорочення темпів економічного зростання у США. Всередині НАФТА не буде нікого, хто б зміг протистояти США, на відміну від протистояння Німеччини та Франції в Європейському Союзі.



ВИСНОВКИ

Якщо порівняти організацію НАФТА з Європейським Союзом, де ініціатива про створення інтеграційного угрупування пішла по наказу від компаній США, Канади та Мексики було закріплено саме на міждержавному рівні.

Інтернаціональні процеси в НАФТА мали великий вплив на економіки всіх трьох країн-учасниць. На сьогоднішній день, інтеграційна організація НАФТА, є однією з найбільших зон вільної торгівлі в світі. Дана організація помітно вплинула на економічне зростання, збільшила рівня життя населення кожної країни, яка входить до НАФТА. В результаті поглиблення інтеграції, країни започаткували спільні підприємства з виробництва товарів/послуг, що дало змогу фірмам США, Канади та Мексики полегшити доступ до технологій, скоротити витрати виробництва, а також започаткувати співпрацю з метою закріплення позицій країн НАФТА на міжнародній арені. В результаті участі в НАФТА зросли не лише темпи господарського виробництва, але і збільшилась частка в продукції,яка потребує значних наукових вкладень.

Завдяки корисному впливу інтеграції НАФТА на економічну діяльність країн-учасниць, більший економічний приріст отримала саме США через те, що вона має найбільший внутрішній ринок в інтеграційній організації. Сполучені Штати Америки є лідером по всім сферам в об'єднанні, і в результаті найтісніші економічні зв'язки встановилися саме між США та Канадою, США та Мексикою, в той час найбільш слабкі відносини складаються між Канадою та Мексикою.

Після настання чинності угоди НАФТА, сильно зросли інвестиції з Канади в Мексику в такі галузі як гірничо-видобувна промисловість, банківська сфера та телекомунікації. В Мексиці відбулося збільшення виробництва в автомобілебудуванні та виробництві комп'ютерів. В Канаді найбільші економічні результати від участі в НАФТА отримали такі сфери як: автомобілебудування, хімічна та гірничо-видобувна промисловість.