Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

"Українська академія банківської справи

Національного банку України"

Кафедра міжнародної економіки

Курсова роботи

Глобальна конкурентоспроможність та стратегії її формування

Студента 5 курсу групи ММЕ-21

спеціальності "Міжнародна економіка"

Гур'єва О.В.

Керівник к.е.н., ас. Афанасьєва О.Б.

м. Суми 2013 рік



Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи глобальної конкурентоспроможності та стратегії її формування

1.1 Сутність глобальної конкурентоспроможності

1.2 Конкурентні переваги як основа формування глобальної конкурентоспроможності

1.3 Характеристика процесу формування глобальної стратегії фірми

Розділ 2. Управління міжнародною конкурентоспроможністю компанії "Конті"

2.1 Загальна характеристика Компанії "Конті"

2.2 Оцінка міжнародної конкурентоспроможності продукції Компанії "Конті"

2.3 Характеристика конкурентного середовища підприємства

2.4 Оцінка рівня міжнародної конкурентоспроможності підприємства

2.5 Характеристика конкурентних стратегій підприємства

2.6 Характеристика системи управління міжнародною конкурентоспроможність Компанії "Конті"

Розділ 3. Рекомендації щодо усунення слабких місць у системі управління міжнародною конкурентоспроможністю компанії "Конті"

3.1 Шляхи підвищення міжнародної конкурентоспроможності Компанії "Конті"

3.2 Поширення присутності на зарубіжних ринках як захід підвищення міжнародної конкурентоспроможності Компанії "Конті"

Висновки

Список використаних джерел

Додатки



Вступ

В сучасних умовах поширення процесів глобалізації господарської діяльності спостерігається процес посилення конкуренції на світовому ринку. Характерною особливістю сучасної економічної діяльності є лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, що призвела до стирання національних кордонів та формування єдиного глобального ринку, що дає можливість його суб'єктам отримувати прибуток по всьому світу. Тому основою виживання переважної більшості суб'єктів господарювання стає обслуговування не національних та регіональних ринків, а єдиного глобального ринку.

Розвиток процесів глобалізації світової економіки призвів до виникнення глобальної конкуренції між суб'єктами, які оперують на світовому ринку. При цьому особливості глобальної конкуренції диктують специфічний підхід до ведення конкурентної боротьби та формування стратегії фірми.

Передумовою успішного ведення господарської діяльності на світовому ринку є формування глобальної конкурентоспроможності, що являє собою здатність суб'єкта вести конкурентну боротьбу у глобальному масштабі. При цьому основою для формування та підвищення глобальної конкурентоспроможності фірми є використання специфічних для глобального економічного середовища конкурентних переваг, які дають змогу ефективно вести конкурентну боротьбу.

З огляду на вищесказане, вважаємо актуальним дослідження сутності глобальної конкурентоспроможності та стратегій її формування.

Метою даної курсової роботи є аналітичне дослідження процесів управління міжнародною конкурентоспроможністю Компанії "Конті". Об'єктом дослідження виступили Компанія "Конті", а також її основні конкуренти. Предмет дослідження - міжнародна конкурентоспроможність Компанії "Конті".

В ході дослідження нами було поставлено наступні завдання:

- проаналізувати сучасний стан, та дати загальну характеристику Компанії "Конті";

- оцінити міжнародну конкурентоспроможність продукції компанії;

- дати характеристику конкурентного середовища компанії;

- оцінити рівень міжнародної конкурентоспроможності компанії;

- дослідити конкурентні стратегії компанії;

- дослідити систему управління міжнародною конкурентоспроможністю компанії;

- розробити рекомендації щодо перспективних шляхів розвитку компанії для подальшого підвищення її конкурентних позицій.

Інформаційною базою роботи стали праці російських та українських вчених, інформація з галузевих вісників, річна звітність компаній та їх офіційні веб-сайти.

Курсова робота складається з 70 сторінок, на яких розміщено 13 таблиць та 14 рисунків. Список використаних джерел налічує 29 джерел.



Розділ 1. Теоретичні основи глобальної конкурентоспроможності та стратегії її формування

1.1 Сутність глобальної конкурентоспроможності

Нинi основою виживання переважної бiльшостi суб'єктiв ринку стає обслуговування не нацiональних та регiональних ринкiв, а глобального ринку, не обмеженого нацiональними кордонами. Глобалiзацiя свiтової економiки призвела до появи глобальної конкуренцiї.

Глобальна конкуренцiя - це форма суперництва суб'єктiв свiтового ринку, при якiй вони розробляють, виробляють та реалiзують свої товари й послуги по всьому свiту. Вона виникає тодi, коли фiрма вирiшує максимiзувати прибуток, використовуючи загальносвiтовi джерела його формування.

При глобальнiй конкуренцiї цiни та конкурентнi умови рiзних ринкiв тiсно переплiтаються мiж собою, тому конкурентна позицiя фiрми в однiй країнi нерозривно пов'язана з її позицiями в iнших країнах.

Нинi глобальна конкуренцiя розвивається пiд впливом таких основних тенденцiй: зменшення вiдмiнностей мiж країнами, виникнення нових широкомасштабних ринкiв, вiльне перемiщення технологiй, агресивнiша конкуренцiя компанiй країн що розвиваються тощо.

Перешкодами на шляху розвитку глобальної конкуренцiї є: витрати на перевезення i складування, рiзнi потреби в товарi в рiзних країнах, недостатнiй попит на свiтовому ринку, чутливiсть до часових затримок, рiзнi завдання в сферi маркетингу, швидкi змiни в технологiї, перешкоди, створюванi урядом тощо.

Особливостями конкуренцiї у глобальних галузях є:

- складнiсть для аналiзу та формування стратегiї (загалом iнформацiю про iноземнi фiрми отримати важче, нiж про вiтчизнянi);

- вiдмiннiсть у виробничих витратах (у деяких країнах рiвень виробничих витрат низький за рахунок дешевої робочої сили, унiкальних природних ресурсiв, сприятливого законодавства);

- коливання обмiнних курсiв;

- взаємовiдносини фiрми з мiсцевими урядами (мiсцевi уряди користуються численними механiзмами, здатними перешкоджати дiяльностi глобальних фiрм).

Глобальна конкуренцiя розвивається перш за все в глобальних галузях. Глобальна галузь - це галузь, в якiй конкурентна позицiя фiрми в однiй країнi в значнiй мiрi впливає на її конкурентну позицiю в iнших країнах. В умовах багатонацiональної конкуренцiї фiрми борються за лiдерство на нацiональному ринку, у глобальних галузях фiрми борються за свiтове панування.

Глобальна конкуренцiя iснує нинi в таких галузях: випуск цивiльних лiтакiв, комерцiйнi авiацiйнi перевезення, побутова електронiка, випуск автомобiлiв, годинникiв, копiювальних апаратiв, телекомунiкацiйного устаткування, шин, фармацевтика, галузь швидкого приготування їжi тощо.

Чинники глобалiзацiї конкуренцiї можуть бути внутрiшнiми та зовнiшнiми. Бiльш докладна характеристика даних чинникiв вiдображена на рисунку 1.1.

Наслiдки глобалiзацiї для конкуренцiї неоднозначнi. З одного боку, вiдбувається монополiзацiя свiтового господарства транснацiональними корпорацiями, а з iншого - активiзуються конкурентнi сили суспiльства. Владу мiсцевих монополiй послаблює те, що мiжнароднi компанiї виходять за нацiональнi ринки. Фахiвцi доходять висновку, що нинi як на нацiональних так i на мiжнародних та свiтовому ринках конкуренцiя загострюється.



Рисунок 1.1 - Чинники глобалізації конкуренції

На сучасному свiтовому ринку пропозицiя здебiльшого переважає над попитом. Проблемою є не виготовити товар, а його продати. В умовах, коли багато постачальникiв одночасно пропонують майже однаковий товар, споживач обирає той, який здатний на одиницю своєї вартостi (цiни) задовольнити бiльше потреб i має вищу якiсть, нiж товари конкурентiв. Тобто, споживач обирає той товар, який є найбiльш конкурентоспроможним .

В цiлому пiд конкурентоспроможнiсть розумiють здатнiсть конкурувати на ринках товарiв та послуг. При цьому слiд розрiзняти поняття мiжнародної та глобальної конкурентоспроможностi [1].

Мiжнародна конкурентоспроможнiсть - це здатнiсть конкурувати на мiжнародних ринках.

Глобальна конкурентоспроможнiсть - це здатнiсть суб'єкта мiжнародної конкуренцiї до функцiонування у глобальному економiчному середовищi.

Про мiжнародну конкурентоспроможнiсть говорять, коли компанiя, виходячи на один або декiлька обраних зарубiжних ринкiв, вступає в мiжнародну конкуренцiю. Глобальну конкурентоспроможнiсть мають на увазi, коли компанiя розгортає свою дiяльнiсть на декiлькох континентах i бореться за лiдерство на свiтовому ринку. Очевидна рiзниця в масштабах конкурентної боротьби мiж компанiями, однi з яких працюють в декiлькох країнах, а iншi продають свою продукцiю в 50, а то i в 100 країнах, i до того ж щорiчно розширюють операцiї на ринки iнших країн. Першу компанiю можна назвати конкурентом мiжнацiонального (або мультинацiонального) масштабу, другу - глобальним конкурентом. Таким чином, мiжнацiональним (або мультинацiональним) конкурентом називається компанiя, яка веде конкурентну боротьбу на ринках кiлькох країн, глобальний конкурент - це компанiя, яка присутня або прагне до присутностi на ринках усiх (бiльшостi) країн.

Для забезпечення глобальної конкурентоспроможностi компанiя змiцнює свої позицiї, проводячи операцiї в усьому свiтi, конкурентну перевагу, iснуючу на внутрiшньому ринку, доповнює перевагами, створюваними в iнших країнах (розмiщення пiдприємств у країнах з низькою заробiтною платою, передача досвiду i навичок з однiєї країни в iншу, обслуговування глобальних клiєнтiв, репутацiя торгової марки). Однак, глобальнi переваги компанiї безпосередньо залежать вiд її конкурентних переваг на нацiональному ринку [28].

В науковiй лiтературi також видiляють рiвнi конкурентоспроможностi: товару, пiдприємства, галузi, економiки, країни. Вiдповiдно, кожен з цих рiвнiв може набирати ознак глобальної конкурентоспроможностi. Так, товар має глобальну конкурентоспроможнiсть якщо користується попитом у бiльшостi країн свiту серед мультинацiональних споживачiв. Глобальна конкурентоспроможнiсть пiдприємства бiльшою мiрою характеризується її присутнiстю та веденню операцiй у бiльшостi країн свiту. На рiвнi галузей глобалiзацiя виявляється у формуваннi так званих глобальних галузей. А для визначення глобальної конкурентоспроможностi країни Всесвiтнiм економiчним форумом розроблено iндекс глобальної конкурентоспроможностi на основi ряду показникiв, що включають як економiчну, так i полiтичну, правову та соцiальну складову.

Видiляють також два самостiйних, але пов'язаних видiв глобальної конкурентоспроможностi: споживчу та виробничу.

Пiд споживчою конкурентоспроможнiстю розумiють спроможнiсть споживачiв певного мiста, регiону чи країни придбавати та використовувати товари та послуги, якi пропонуються на глобальному ринку.

Виробнича конкурентоспроможнiсть трактується як спроможнiсть свiтогосподарських суб'єктiв утримувати стiйкi позицiї у задоволеннi глобального попиту на тi чи iншi товари та послуги. При цьому, передумовою для прискореного розвитку є перевищення потенцiалу виробничої конкурентоспроможностi над споживчою, а стiйке економiчне зростання забезпечує їх баланс [7].

Iстинне значення конкурентоспроможностi з'являється тiльки тодi, коли виробник виходить зi своїм товаром на ринок, коли товар на ринку протистоїть аналогам iнших виробникiв i товарiв-замiнникiв. Тiльки в тому випадку, якщо товар володiє конкурентною перевагою (бiльш низькою цiною або вищою споживною вартiстю в порiвняннi з товарами-конкурентами), вiн буде реалiзований, тобто пiдтвердить свою конкурентоспроможнiсть за наявностi у покупця вибору мiж даним товаром, товарами-аналогами i товарами-замiнниками [23].

1.2 Конкурентні переваги як основа формування глобальної конкурентоспроможності

Конкурентоспроможнiсть, в тому числi й глобальна, базується на конкурентних перевагах.

Конкурентнi переваги - це унiкальнi активи, якими володiє фiрма. Вони допомагають фiрмi перемагати в конкурентнiй боротьбi й не можуть бути легко повторенi конкурентами.

Конкурентнi переваги бувають природнi та набутi. До природних конкурентних переваг вiдноситься клiмат, ресурси, економiко-географiчне положення тощо. Основними набутими конкурентними перевагами є капiтал, квалiфiкацiя робочої сили, технологiї, iнновацiї тощо.

Конкурентнi переваги можуть бути внутрiшнiми та зовнiшнiми. Внутрiшнi базуються на менших витратах виробництва фiрми порiвняно з конкурентами, а зовнiшнi - на особливих якостях товару, якi утворюють цiннiсть для покупця.

Конкурентнi переваги подiляються також на абсолютнi та порiвняльнi або вiдноснi.

Абсолютнi конкурентнi преваги мають товари з унiкальними споживчими цiнностями. Вони неодмiнно переборюють на певний час конкуренцiю i стають монополiстами на ринку. Джерелами унiкальностi є: репутацiя високої якостi, визначне iм'я фiрми (iмiдж), задоволення запитiв та побажань споживача, технологiї, iнновацiї, сервiс, майстернiсть та досвiд працiвникiв тощо.

Порiвняльнi конкурентнi переваги оцiнюються шляхом порiвняння характеристик, якi впливають на економiчну ефективнiсть продаж. Порiвняльнi конкурентнi переваги проявляється також в тому, що товар, який має перевагу за цiною на одному географiчному ринку, може не мати її на iншому. I навпаки, якщо товар зазнає комерцiйний провал на одному ринку, вiн може мати успiх на iншому [2].

В науковцi та практики видiляють ряд джерел глобальних конкурентних переваг, основнi з яких вiдображенi на рисунку 1.2.

Рисунок 1.2 - Основні джерела глобальної конкурентної переваги

Розглянемо наведенi вище джерела детальнiше.

Порiвняльна перевага. Саме iснування порiвняльної переваги є класичною детермiнантою глобальної конкуренцiї. Виробництво буде зосереджуватися в тих країнах, якi мають значнi переваги за показниками мiнiмуму витрат чи найбiльшої якостi товару, а експорт спрямовується в iншi частини свiту. При цьому стратегiчна позицiя глобальної фiрми в країнах, що мають порiвняльну перевагу, є вирiшальною для її становища в свiтi.

Економiя за рахунок масштабiв виробництва. Якщо фiрма має економiю за рахунок масштабiв виробництва (чи надання послуг), яка зростає понад розмiр основних нацiональних ринкiв, вона має потенцiйно досягти найменших витрат через централiзацiю виробництва та глобальну конкуренцiю. Досягнення економiї за рахунок масштабiв виробництва обов'язково означає рух експортних товарiв з однiєї країни в iншу.

Глобальний досвiд. Можна одержати прибуток у тих технологiях, де можна iстотно зменшувати витрати завдяки запатентованому досвiду i спроможностi продавати подiбнi товарнi асортименти на багатьох нацiональних ринках. Якщо модель пропонується на багатьох нацiональних ринках, то сукупний обсяг збуту на одну модель товару буде бiльшим i це дає глобальному конкурентовi перевагу у зменшеннi витрат. При глобальнiй конкуренцiї компанiя швидше набуває досвiду i, завдяки його впровадженню на всiх заводах, може досягти потенцiйно мiнiмiзацiї витрат навiть тодi, коли виробництво не централiзоване, а вiдбувається на кожному нацiональному ринку [3].

Економiя за рахунок масштабiв матерiально-технiчного забезпечення. Глобальний конкурент матиме потенцiйну перевагу в мiнiмiзацiї витрат, якщо мiжнародна система матерiально-технiчного забезпечення передбачає фiксованi витрати, якi можна розподiлити при постачаннi багатьох нацiональних ринкiв. Крiм того, завдяки глобальнiй конкуренцiї можна добитися економiї за рахунок масштабiв матерiально-технiчного забезпечення, яка досягається внаслiдок спроможностi користуватися спецiалiзованими системами. Наприклад, японськi фiрми заощадили значнi кошти, використовуючи спецiальнi судна для перевезень сировини, готової продукцiї та автомобiлiв.

Економiя за рахунок масштабiв маркетингу. Така потенцiйна економiя може iснувати за рахунок масштабiв маркетингу, якщо в деяких галузях перевищуватиме розмiр нацiональних ринкiв. Це найбiльш наочно видно в галузях, де у свiтовому масштабi задiяно звичайний торговельний персонал. Наприклад, у важкiй промисловостi та у виробництвi лiтакiв чи турбiнних генераторiв завдання продавцiв досить складне i виконується нечасто, при чому обслуговується невелика кiлькiсть покупцiв. Глобальна фiрма може розподiляти фiксованi витрати на утримання групи висококвалiфiкованих продавцiв, послуги яких коштують дорого, серед багатьох ринкiв. Також може бути досягнута економiя потенцiйно за рахунок масштабiв маркетингу завдяки глобальному застосуванню запатентованої методики маркетингу.

Глобальна фірма може скористатися перевагою у зменшенні витрат, оскільки може скористатися знаннями, здобутими на іншому ринку безплатно.

Економія за рахунок масштабів у закупках. Потенційну перевагу у мінімізації витрат глобальна фірма матиме там, де існує можливість досягнення економії за рахунок масштабів закупок як результат впливу покупців чи зменшення витрат постачальників у довгостроковій перспективі.

Наприклад, світові виробники телевізорів мають можливість закуповувати транзистори та діоди меншим коштом. Така перевага більш ймовірна тоді, коли обсяги закупок у галузі помірні порівняно з масштабом галузі, яка виробляє сировину чи комплектуючі частини; вплив покупців значно слабшає, якщо обсяг закупок чималий. Потенційна перевага подібна, якщо фірма займається безпосереднім видобутком сировини (мінералів) або виробництвом сільськогосподарської продукції. Наприклад, якщо економія за рахунок масштабів видобутку певного мінералу перевищує потреби фірми в цьому мінералі для конкуренції на великому національному ринку, фірма, що має економію і веде конкурентну боротьбу в світовому масштабі, матиме перевагу в зменшенні витрат. Але потреба конкурувати в світовому масштабі для досягнення такої переваги передбачає умову, що фірма не може економити, видобуваючи ресурс, а потім продавати надлишкову продукцію іншим фірмам.

Товарна диференціація. Якщо фірма прогресивна щодо технології, глобальна конкуренція може дати фірмі перевагу в репутації та довір'ї. Наприклад, в ультрамодній індустрії косметики фірма істотно виграє від своєї присутності в Парижі, Лондоні та Нью-Йорку з метою вироблення іміджу для успішної конкурентної боротьби в Японії [6].

Запатентована технологія виробництва товару. Завдяки спроможності застосувати запатентовану технологію на кількох національних ринках може виникати економія в глобальному масштабі. Особливо важливою така спроможність стає тоді, коли економія за рахунок масштабів у дослідницькій діяльності є значною порівняно з обсягом збуту на окремих національних ринках. Найбільш відчутні технологічні переваги фірм глобального масштабу в комп'ютерній, напівпровідниковій, авіаційній і турбінній галузях. Крім того, конкуренція в глобальному масштабі може дати фірмі інформацію про технологічні розробки у світовому масштабі, що допомагає поліпшенню конкурентного становища у сфері технології.

Мобільність виробництва. Економія за рахунок масштабів та розподілу запатентованої технології може виникати там, де виробництво товару чи послуги мобільне. Наприклад, у сфері капітального будівництва фірма перекидає свої бригади з однієї країни в іншу для будівництва об'єктів; нафтові танкери можуть перевозити нафту в будь-яке місце земної кулі; сейсмічні служби, геологи й консультанти є також мобільні суб'єкти. У цих випадках економія за рахунок масштабів виробництва досягається в результаті того, що фіксовані витрати на створення й утримання організації та розроблення запатентованої технології можна легко розподілити по різних операціях на багатьох національних ринках.

Усі ці джерела глобальної переваги можуть діяти в комплексі, і між ними можлива взаємодія.

Наприклад, економія за рахунок масштабів виробництва може бути основою для виходу на зарубіжні ринки, що згодом приведе до економії за рахунок матеріально-технічного постачання або обсягу закупок [4].

1.3 Характеристика процесу формування глобальної стратегії фірми

При виходi фiрми на свiтовий ринок вона формує глобальну стратегiю. В цiлому, глобальна стратегiя означає:

- комплексний пiдхiд до комерцiйної дiяльностi;

- виявлення найбiльш сильних сторiн бiзнесу рiзних ринкiв;

- передачу досвiду провiдних ринкiв iншим;

- об'єднання у всесвiтньому масштабi дiяльностi щодо пошуку, використання джерел постачання та маркетингу;

- постачальне збалансування мiж стандартизацiєю та локалiзацiєю факторiв маркетингу, виходячи з ринкових умов й потреб споживачiв.

При розробленнi стратегiй виникає питання, пов'язане зi способом входу на ринок певної країни та з вибором каналу збуту. Ряд можливих стратегiй представлено на рисунку 1.3. Цi стратегiї вiдрiзняються мiж собою залежно вiд того, експортує фiрма продукцiю, виготовлену на своєму ринку, чи створює виробничий пiдроздiл на закордонному ринку.

Видiляють такi стратегiї виходу на свiтовi ринки:

- непрямий експорт;

- прямий експорт;

- виробництво за кордоном.

Кожна з цих стратегiй має певнi форми якi показанi на рисунку 1.3.

Непрямий експорт - найдешевший i найменш ризикований спосiб, так як фiрма не бере участi безпосередньо в мiжнароднiй торгiвлi, мiжнароднi операцiї доручаються iншим органiзацiям.

Прямий експорт, навпаки, означає бiльшу залученiсть фiрми, вона сама управляє функцiєю експорту.

Шляхами реалiзацiї цiєї стратегiї може бути використання своїх закордонних представникiв, спiвробiтництво з мiсцевими торгiвельними фiрмами або створення торгiвельної фiлiї за кордоном [3].

Рисунок - 1.3 Стратегії виходу фірми на світовий ринок

Форми мiжнародної конкуренцiї в рiзних галузях iстотно вiдрiзняються. Так, з одного боку видiляють багатонацiональну конкуренцiю, при якiй конкуренцiя в кожнiй країнi вiдбувається незалежно вiд конкуренцiї в iнших країнах. З протилежного боку - глобальна конкуренцiя, яка має мiсце тодi, коли конкурентнi умови на рiзних нацiональних ринках тiсно пов'язанi мiж собою, що дозволяє створити дiйсно свiтовий ринок, i коли фiрми-лiдери конкурують мiж собою в рiзних країнах. Отже, у ходi багатонацiональної конкуренцiї фiрми борються за лiдерство на нацiональному ринку. У глобальних галузях фiрми борються за свiтове панування. На основi наведених мiркувань виробляється оптимальна стратегiя для фiрми, що дiє на свiтовому ринку.

Iснує декiлька стратегiчних можливостей дiяльностi фiрми на свiтовому ринку.

Вона може:

1. Наслiдувати глобальну стратегiю низьких витрат, коли компанiя спрямовує свої зусилля на те, щоб її рiвень витрат був нижчий, нiж у конкурентiв на свiтовому ринку;

2. Слiдувати глобальнiй стратегiї диференцiацiї, при якiй фiрма диференцiює свiй товар за тими самими характеристиками у рiзних країнах для створення постiйного iмiджу фiрми й завоювання мiцних конкурентних позицiй;

3. Слiдувати глобальнiй стратегiї фокусування, коли метою стратегiї фiрми є обслуговування iдентичних нiш на кожному стратегiчно важливому нацiональному ринку. Стратегiчнi дiї компанiї скоординованi в рамках свiтового ринку для досягнення постiйної конкурентної переваги на цiльових нiшах на основi низьких витрат або диференцiацiї.

Глобальна стратегiя фiрми однакова для всiх країн. Хоча й iснують невеликi вiдмiнностi в стратегiях на кожному ринку, основний конкурентний пiдхiд (низькi витрати, диференцiацiя або фокусування) залишається незмiнним для всiх країн, де працює фiрма. Бiльше того, глобальна стратегiя включає: iнтегрування й координацiю стратегiй компанiй в усьому свiтi; здiйснення продаж у бiльшостi або в усiх країнах, де є значний купiвельний попит.

Компанiї зiштовхуються з питанням, яку iз стратегiй вибрати, коли вступають у конкурентну боротьбу на глобальному ринку.

У глобальнiй стратегiї iснують два методи, за допомогою яких фiрма може домогтися конкурентної переваги або компенсувати рiзнi невигiднi умови в своїй країнi. Перший метод базується на здатностi фiрми, що дiє на свiтовому ринку, здiйснювати свою дiяльнiсть у рiзних країнах таким чином, щоб знижувати витрати або пiдсилювати товарну диференцiацiю. Другий метод орiєнтований на здатнiсть фiрми координувати дiяльнiсть розкиданих по свiту фiлiй так, як не зможе зробити жодна фiрма, що дiє тiльки на внутрiшньому ринку. Розглянемо ж бiльш детально, як саме дiють цi два пiдходи [2].

Використовуючи розмiщення для досягнення конкурентної переваги, глобальна фiрма повинна враховувати два моменти:

- концентрувати здiйснювану дiяльнiсть в однiй або двох країнах чи розосередити її по рiзних країнах;

- у яких країнах розмiщувати ту або iншу дiяльнiсть.

Господарськi пiдроздiли зазвичай розмiщують в одному або двох мiсцях у тому випадку, якщо це дає iстотну економiю на масштабах виробництва. Класичною причиною для розмiщення виробництва в однiй країнi є нижчi виробничi витрати.

Координуючи свою дiяльнiсть у рiзних країнах, компанiя може створити умови для забезпечення стiйкої конкурентної переваги декiлькома способами. Часто компанiї можуть переносити виробництво з однiєї країни в iншу для того, щоб скористатися коливанням курсу валют, пiдсилити вплив на уряд тiєї або iншої країни, враховувати рiвнi заробiтної плати, витрати на електроенергiю, а також торговельнi обмеження. Компанiя може пiдняти репутацiю своєї торгової марки, послiдовно використовуючи тi самi характеристики для диференцiацiї своєї продукцiї в усьому свiтi.

Компанiя, що конкурує на свiтовому ринку, може вибрати, де й коли кинути виклик суперникам. Компанiя може вирiшити почати вiйну на основi зниження цiн проти слабких конкурентiв на їхнiх мiсцевих ринках, захоплюючи бiльшу частку ринку й компенсуючи короткостроковi втрати з прибутку, заробленого на ринках iнших країн.

Компанiя, що конкурує тiльки на мiсцевому ринку, не має можливостi скористатися перевагами, якi дають розташування в рiзних країнах та координацiя дiяльностi. Мiсцевi компанiї, що усвiдомлюють своє невигiдне становище порiвняно з конкуруючими глобальними фiрмами, можуть почати завойовувати свої позицiї в конкурентнi боротьбi шляхом переходу вiд стратегiї внутрiшньої до стратегiї глобальної [5].



Розділ 2. Управління міжнародною конкурентоспроможністю компанії "Конті"

2.1 Загальна характеристика Компанії "Конті"

Компанія "Конті" була заснована у 1997 році як закрите акціонерне товариство з найменуванням "Виробниче об'єднання "Київ-Конті". До складу підприємства на той момент входила одна кондитерська фабрика - Костянтинівська, з традиційним асортиментом цукерок, печива, карамелі та драже.

У 1999 році виробництво було розширене за рахунок придбання Горлівської кондитерської фабрики, що спеціалізується на випуску різних видів печива. У 2001 році до складу компанії увійшла Донецька кондитерська фабрика, яка після модернізації стала сучасним інноваційним підприємством Компанії "Конті". З 2004 року Компанія виходить на російський ринок за рахунок придбання Курської кондитерської фабрики.

Поєднавши виробництво в Українi та Росiї було створено Групу "Контi", до складу якої входять Приватне акціонерне товариство "Виробниче об'єднання "Конті" в Українi та ЗАТ "Конті-Рус" в Росiї. Зараз Група "Конті" входить в трійку провідних виробників кондитерського ринку Східної Європи [16].

В результаті змін, що відбулися за 15 років існування компанії, на сьогоднішній день сформувалась потужна виробнича структура, що представлена на рисунку 2.1.



Рисунок 2.1 - Виробнича структура Групи "Конті"

З наведеного вище рисунку видно, що компанія має значні виробничі потужності на території України. Кожна фабрика спеціалізується на виробленні визначеного ряду товарних позицій, що дає можливість компанії більш ефективно організувати свою діяльність. Компанії також належить Курська КФ, у 2010 році відкрито Нову Фабрику та у 2011 році запущено потужний виробничо-адміністративний комплекс в Курську, що полегшує розширення присутності на російському ринку, особливо в умовах невизначеності подальших зовнішньоекономічних відносин з України з Росією та підвищення митних ставок на ввіз кондитерської продукції в Росію.

Для ефективного управління діяльністю компанії сформовано організаційну структуру, яка відповідає нормам українського законодавства та забезпечує розподіл повноважень органів управління у реалізації стратегії компанії. Структура управління АТ "ВО "Конті" наведена на рисунку 2.2.

Рисунок 2.2 - Організаційна структура управління АТ "ВО "Конті" [24; 25]

З наведеної вище структури бачимо, що вищім органом органом управління АТ "ВО "Конті" є Загальні збори акціонерів. В функції Наглядової Ради входить захист інтересів акціонерів, питання стратегічного управляння та контролю за діяльність Виконавчого органу. Члени Наглядової Ради, у тому числі її Голова призначаються Загальними зборами акціонерів та є їм підзвітними. В коло питань Виконавчого органу входить оперативне управляння діяльністю компанії. Генеральний директор, що входить до складу Виконавчого органу здійснює керівництво поточною діяльністю компанії, виробляє політику з метою збереження та збільшення прибутковості та конкурентоздатності компанії. Генеральний директор створює на власний розсуд організаційну структуру компанії з Департаментів, відділів та підрозділів, призначає керівників даних органів. Правління та Генеральний директор є підконтрольними та підзвітними Наглядовій Раді та Зборам акціонерів. В організаційну структуру АТ "ВО "Конті" входить ряд підрозділів, між якими розподілені відповідні операційні функції.

У всіх структурних підрозділах Групи працює біля 10 тис. співробітників, з них 5,5 тис. в Україні. Кадрова програма компанії, спрямована на забезпечення високого рiвня квалiфiкацiї її працiвникiв. Компанія iнвестує значну суму коштiв на навчання та покращення квалiфiкацiї персоналу. Система навчання обiймає всi структурнi пiдроздiли та всi категорiї спiвробiтникiв. Компанія придiляє значну роль перiодичним атестацiя як робочих мiсць, так й посад.

На фабриках Компанії "Конті" працює 59 сучасних високотехнологічних ліній по випуску кондитерської продукції. Виробниче обладнання для компанії розробляють і поставляють провідні європейські компанії за спеціальним замовленням. Інноваційне високоякісне обладнання дає можливість компанії випускати кондитерські вироби, що не мають аналогів на ринку, дотримуватися всіх санітарно-гігієнічних та технологічних норм, а також гарантувати високу якість виробленої продукції [16].

Ефективність виробничо-господарської діяльності Компанії "Конті" відображають її поточні результати, що визначають місце компанії на ринку. Так, за результатами 2011 р. компанія займає майже 12% кондитерського ринку України та 4% ринку Росії. Результативність діяльності демонструють фінансові показники компанії (див. рис. 2.3.).

Рисунок 2.3 - Динаміка чистих продаж та чистого прибутку Компанії "Конті" за 2004-2011 рр.

Як видно з наведених вище даних Компанія "Конті" постійно нарощує обсяг продажу, що свідчить про постійне зростання попиту на продукцію підприємства та його популярність на ринку, обсяг продажу в грошовому вимірі в 2011 році склав 4,2 млрд. грн.. Як бачимо, у 2008 році відбулося падіння чистого прибутку компанії на 7%, однак це було обумовлено негативною курсовою різницею по валютним позикам компанії, викликаною девальвацією гривні, однак зараз всі позики переведені в гривню та рубль.

Безумовно, стратегічну зацікавленість Компанії "Конті" є розширення присутності на російському ринку. Однак це не єдиний напрямок експорту продукції компанії. Географічна структура експорту Компанії "Конті" у 2011 році наведена на рисунку 2.4.



Рисунок 2.4 - Географічна структура експорту Компанії "Конті" за 2011 р., %

Як бачимо, компанія експортує свою продукцію не тільки в Росію, хоча її частка в експорті є найбільшою, але і в інші країни світу, в основному орієнтуючись на країни СНД та Балтії.

2.2 Оцінка міжнародної конкурентоспроможності продукції Компанії "Конті"

На сьогоднішній день Компанія "Конті" виробляє широкий асортимент кондитерської прордукції, серед якої - шоколад, шоколаднi цукерки, цукерки помаднi, печиво, шоколадно-вафельнi торти, шоколаднi батончики, вафлi, карамель, драже, мармелад, крекер, пралiновi цукерки, тарталетки, тоффi, бiсквiтнi рулети, бiсквiтнi торти.

Структура виробництва за основними товарними групами представлена на рисунку 2.5.

конкурентоспроможність стратегія міжнародний

Рисунок 2.5 - Структура виробництва Компанії "Конті" за товарними групами за 2011 р., %



З наведених вище даних можемо зробити висновок, що найбільшу питому вагу у виробництві Компанії "Конті" займають цукерки та печиво. Взагалі, дана компанія є безперечним лідером українського ринку у сегменті шоколадних цукерок. Значну частку у виробництві займають також карамель, десерти та вафлі. При цьому компанія проводить постійний моніторинг споживчих вподобань та реагує на них регулярно пропонуючи на ринок нові продукти та змінюючи існуючу структуру виробництва .

Основними торговельними марками групи "Конті" є: "Конті", "AMOUR", "Бонжур", "Мамулiн торт", "Белiссiмо", "Мелодiка", "Супер-Контiк", "Гранд" та інші [12].

Компанія "Конті" виробляє продукцію високої якості, що забезпечується за рахунок використання високоякісної сировини та використання натуральних продуктів, інноваційних технологій виробництва та безпечних умов зберігання продукції. Про високу якість кондитерських виробів "КОНТІ" та відповідність міжнародним стандартам свідчать сертифікати: Сертифікат ISO 22000:2005 та Сертифікат ISO 9001:2008 [16].

Досліджуючи конкурентоспроможность продукції Компанії "Конті" проведемо аналізу її інновативності у порівнянні з конкурентами (табл. 2.1)

Таблиця 2.1 - Асортимент та інноваційність продукції Компанії "Конті" [15-22]

Назва фірми	Торгова марка	Кількість видів продукції, що реалізовано у 2012 році	Кількість нових видів продукції, що в середньому з`являється кожен рік
Корпорація "Roshen"	"Roshen"	270	37-43
Компанія "Конті"	"Конті", "BisKonti", "Bonjour", "Amour"	255	35-37
Компанія "АВК"	"Королівский Шедевр", "Domior", "Королівський шарм", "Крем-суфле", "Мажор", "Фрутта - смачна хвилина"	235	28-30
ПАТ "Бісквіт-Шоколад"	"Old Collection", "Забодайка"	220	29
ПАТ "Полтавакондитер"	"Doмiнік"	180	16-18
ЗАТ "Житомирські ласощі"	"ЖЛ", "Doma", "Optimix"	215	27
ПАТ "Крафт Фудз Україна"	"Корона", "Milka", "Oreo", "Picnic", "Ведмедик "Барні", "Belvita. Добрий ранок!", "Halls"	90	10
Львівська КФ "Світоч"	"Nestle", "Світоч", "Aero", "Lion"	65	8-10
Інші		-	4-7

З наведених вище даних можна зробити висновок, що найширший асортиментний ряд мають компанії "Roshen" та "Конті". На третьому місці знаходиться Бісквіт-Шоколад, що займає сильні позиції у сегменті кондитерських виробів середньої цінової категорії. Подібні характеристики має також Житомирські ласощі. Однин із найпотужніших гравців кондитерського ринку - компанія "АВК" за асортиментом дещо поступається названим конкурентам через орієнтацію на виробництво шоколадних цукерок. Найменший асортимент серед досліджуваних фірм мають Крафт Фудз Україна та Львівська КФ "Світоч", що переважно спеціалізуються на виробах з шоколаду. Що стосується інновативності продукції, то трійку лідерів формують "Roshen", "Конті" та "АВК", що випускають на рік близько 37-43, 35-37, 28-30 відповідно нових видів продукції. Найменшу кількість нових продуктів вводять щороку Крафт Фудз Україна та Львівська КФ "Світоч".

Наступним етапом оцінки конкурентоспроможності продукції Компанії "Конті" має бути порівняльний аналіз продукції компанії з товарами компаній-конкурентів. Для цього використаємо метод експертних оцінок. Порівняємо продукцію Компанії "Конті" та її конкурентів за основними характеристиками використовуючи 10-бальну шкалу. Результати експертного оцінювання та вихідні данні для побудови багатокутників конкурентоспроможності (рис. 2.6) наведені у таблиці А.1 .

Порівнявши площину отриманих багатокутників можна зробити висновок, що найбільш конкурентоспроможною є продукція Корпорації "Рошен". На другому місці знаходиться продукція Компанії "Конті". Компанія "АВК" займає третє місце за рівнем конкурентоспроможності продукції. Найменш конкурентоспроможною виявилась продукція ПАТ "Бісквіт-Шоколад". Характеристиками, що забезпечили високий рівень конкурентоспроможності продукції Компанії "Конті" є: якість продукції, ефективність реклами, відомість бренду та привабливість упаковки. Однак ціна продукції є дещо вищою порівняно з основними конкурентами.

Рисунок 2.6 - Багатокутники конкурентоспроможності продукції Компанії "Конті" та її конкурентів

Врахувавши вагомість кожного з наведених вище факторів конкурентоспроможності та просумувавши зважені оцінки розрахуємо інтегральний показник конкурентоспроможності продукції компаній. Так, загальна інтегральна оцінка конкурентоспроможності продукції найвища у Корпорації "Рошен" - 9,1. Друге місце розділяють Компанія "Конті" та Компанія "АВК" з показником 8,7. Дещо нижча конкурентоспроможність кондитерських виробів ПАТ "Бісквіт-Шоколад" та ПАТ "Крафт Фудз Україна".

Узагальнюючи результати дослідження міжнародної конкурентоспроможності продукції Компанії "Конті" можемо зробити висновок, що продукція підприємства має високий рівень конкурентоспроможності. Про це свідчить як широкий асортимент продукції, так і його постійне оновлення (за даним показником "Конті" поступається лише Корпорації "Рошен"), так і її висока якість, підтверджена сертифікатами якості. Інтегральний показник конкурентоспроможності продукції також показав, що "Конті" розділяє друге місце з "АВК" поступаючись корпорації "Рошен" у конкурентоспроможності продукції.

2.3 Характеристика конкурентного середовища підприємства

Ринок кондитерських виробів сьогодні інтенсивно розвивається в Україні. Неухильно зростає попит на солодощі серед населення, посилюються вимоги до якості та безпеки харчових продуктів, з'являються нові види товарів - все це призводить до зростання конкуренції виробників [10].

Динаміка розвитку кондитерського ринку України представлена на рисунку 2.7.

Рисунок 2.7 - Обсяг ринку кондитерських виробів України за 2001-2011 рр., млрд. дол.

Виходячи з наведених вище даних можна дійти висновку, що світова фінансова криза вплинула на розвиток кондитерського ринку, при чому це проявилося як через негативну курсову динаміку, що призвела до відносного подорожчання імпортної сировини, зокрема какао-бобів та какао-порошку, так і через погіршення фінансового стану підприємств та зниження купівельної спроможності споживачів.

Однак вже починаючи з середини 2009 року ринок відновив тенденцію до зростання і в 2011 році обсяг кондитерського ринку України склав 2,32 млрд. дол. США, що на 9,5% більше, ніж у попередньому році [27].

Важливим показником стану ринку є характер розподілу ринку між конкурентами (рис. 2.8).

Рисунок 2.8 - Розподіл ринку кондитерських виробів України за основними виробниками у 2011 р.

Отже, український кондитерський ринок є відносно консолідованим. В 2011 році на долю 10 найбільших учасників ринку приходилось близько 60% всього ринку в натуральному вираженні.

При цьому найбільшими виробниками незмінно виступають Корпорація "Рошен", Компанія "Конті" та Компанія "АВК".

В цілому більша частина внутрішнього попиту задовольняється вітчизняними виробниками, обсяг імпортної продукції не перевищує 13%.

Товарна структура ринку кондитерської продукції представлена на рисунку 2.9.



Рисунок 2.9 - Cтруктура виробництва кондитерських виробів в Україні за товарними групами у 2011 р., %

Отже, найбільшу частку у виробництві займають цукерки та печиво, що свідчить про високу популярність цих товарних груп у споживачів, а отже і про найбільш сильну конкуренцію саме ві цих сегментах ринку.

Споживання кондитерських виробiв на душу населення в Українi становить 15 кг/рiк на людину, що поки що нижче нiж в iнших країнах Європи (22-25 кг/рiк на людину). Бiльшу частину попиту задовольняють українські виробники. Основними ринками збуту українських кондитерських виробів залишаються країни СНД (94% у 2010 р.), далеке ж зарубіжжя практично закрите для них: європейський ринок захищений високими митними ставками - від 50% [9].

Поряд із факторами привабливості кондитерського рину існує і ряд ризиків для його учасників. Так, виробництво шоколадних виробів потребує імпортної сировини (какао-боби), що свідчить про наявність значних зовнішніх ризиків, а саме валютних ризиків, а також ризиків країни. Також, оскільки продукція галузі є високотехнологічною та постійно оновлюється, це вимагає відповідної технічної бази, що в свою чергу неможливо без залучення значних коштів. А особливо в кризових умовах фінансовий стан підприємств погіршився та зросла вартість залучення додаткових коштів. Крім того, значний вплив на ефективність господарювання підприємств справляє та обставина, що виробництво кондитерської продукції є матеріаломісткім, що в свою чергу свідчить про значну чутливість підприємств галузі до стану та динаміки ринків сировини, а саме ринку цукру та какао-бобів [11].

Поряд із цим на дiяльнiсть пiдприємства можуть впливати стандартні ризики, такі як ризик змiн в законодавствi, податковiй полiтицi, ризик загального погiршення економiчної ситуацiї в країнi [12].

Наступним етапом дослідження є оцінка інтенсивності конкуренції в галузі. Для цього перш за все визначимо сильні та слабкі сторони конкурентів кондитерського ринку (табл.)

Таблиця 2.2 - Дослідження сильних та слабких сторін компанії Компанії "Конті" та її основних конкурентів [15-22]

Назва фірми	Сильні сторони	Слабкі сторони
Корпорація "Roshen"	Відомий бренд; значні витрати на рекламу; широкий асортимент продукції що постійно оновлюється; висока якість продукції; значні виробничі потужності; використання найновітніших технологій; налагоджена дистриб'юторська мережа; фінансування за рахунок внутрішнього інвестора (концерн Укрпромінвест); присутність на ринку України 12 років [10].	Менш гнучка цінова політика ніж у конкурентів (вищі ціни); висока залежність від постачальників сировини; висока собівартість сировини;
Компанія "Конті"	Наявність потужних брендів та лояльність споживачів; висока якість продукції, підтверджена сертифікатами якості; широкий асортимент продукції; впровадження інновацій; висока технологічна оснащеність фабрик, їх регулярна модернізація; великий досвід роботи на вітчизняному ринку (15 років); достатній обсяг фінансових ресурсів; налагоджена збутова мережа; великий рекламний бюджет.	Брак кваліфікованого персоналу; відсутність спеціалізованих магазинів; висока залежність від постачальника сировини; висока собівартість сировини;
Компанія "АВК"	Відомий бренд; більш гнучка цінова політика ніж у основних конкурентів; налагоджена система постачання сировини та збуту продукції; схильність до інновацій; достатній фінансовий ресурс; найширший асортимент шоколадних цукерок	Менший асортимент продукції порівняно з головними конкурентами (окрім сегмента шоколадних цукерок); зношеність обладнання на деяких фабриках.
ПАТ "Бісквіт-Шоколад"	Висока якість продукції; широкий асортимент продукції; порівняно невисока ціна	Неактивне просування, неактивне використання реклами, слабка дистриб'юторська мережа.
ПАТ "Полтавакондитер"	Достатньо розвинута торговельна марка, висока якість продукції при порівняно низькій ціні.	Слабка рекламна підтримка, слабка дистриб'юторська мережа.
ЗАТ "Житомирські ласощі"	Невисока ціна, широкий асортимент продукції.	Мало відома торгова марка, невеликий рекламний бюджет, слабка дистриб'юторська мережа.
ПАТ "Крафт Фунз Україна"	Наявність ряду популярних торговельних марок, великий рекламний бюджет, налагоджена мережа дистриб'юції; сприятливе співвідношення ціни і якості товару.	Вузький асортиментний ряд, спеціалізація переважно на виробах з шоколаду.
Львівська КФ "Світоч" (Nestle)	Відома торговельна марка, висока якість продукції за порівняно низької ціни.	Вузький асортиментний ряд; недостатньо розвинута дистриб'юторська мережа

Проаналізувавши конкурентів компанії "Конті" на основі даних табл. 2.2 можна дійти висновку, що основними конкурентами компанії є корпорація "Рошен" та компанія "АВК" оскільки данні підприємства мають розвинуті бренди, користуються лояльністю споживачів, мають розвинуту мережу збуту продукції, а також діють як універсальні виробники, тобто присутні майже на всіх сегментах кондитерського ринку. Такі компанії як ПАТ "Крафт Фудз Україна" та Львівська КФ "Світоч" становлять меншу загрозу через свою спеціалізацію на окремих сегментах ринку. Інші компанії, що підлягали дослідженню не мають достатньо розвинутих торговельних марок, орієнтуються більше на обслуговування сегменту середньої та низької цінової категорії.

Наступним етапом діагностики конкурентного середовища є характеристика конкурентних сил та визначення типу ринку, що здійснюється на основі моделі "п'яти сил конкуренції" М. Портера. Експертним шляхом оцінимо загальний вплив конкурентного середовища на діяльність компанії "Конті". Для оцінки впливу окремих факторів конкурентного середовища будемо використовувати 3-х бальну шкалу: 1 - слабкий вплив, 2 - помірний вплив, 3 - сильний вплив. Та підрахуємо середнє значення впливу по кожній конкурентній силі.

Таблиця 2.3 - Оцінка конкурентного середовища діяльності компанії "Конті"

Конкурентні сили	Фактор	Стан фактору	Оцінка фактору в балах
			1	2	3
1.Проникнення нових конкурентів	1.1. Рівень вхідного бар`єру	Значна економія на масштабах збуту		х
		Високий рівень фінансових інвестицій			х
		Низький ступінь диференціації продукції		х
		Консерватизм існуючої системи поставок	х
		Необхідність залучення постійних покупців	х
	1.2. Реакція діючих підприємств на появу нових конкурентів	Відсутність активної маркетингової політики		х
		Низька інноваційна активність управління персоналом	х
		Слабке використання методів ведення конкурентної боротьби		х
Середнє значення впливу появи нових конкурентів (Інк)	1,63
2. Поява товарів - замінників	2.1. Вплив товарів - замінників	Перевагу отримує товар з нижчою ціною		х
		Тенденції до реалізації дешевшого і менш якісного товару		х
		Відсутність суттєвих розбіжностей в асортименті основних конкурентів			х
	2.2. Протизаконна імітація існуючих виробів	Поява великої кількості товарів - замінників, отриманих в результаті дублювання відомих марок	х
Середнє значення сили впливу товарів-замінників (Ітз)	2,00
3.Конкурентна сила покупців	3.1. Вплив покупців на конкурентні позиції підприємства	Високий ступінь організації споживачів		х
		Великі можливості покупців у виборі товарів-аналогів			х
		Високий ступінь стандартизації продукції			х
		Висока мінливість смаків і вподобань споживачів по відношенню до товарів підприємства			х
	3.2. Торговельна сила споживачів	Зростання рівня інформованості покупців про товари		х
		Висока цінова еластичність товару			х
Середнє значення сили впливу покупців (Іпок)	2,67
4.Конкурентна сила постачальників	4.1 Вплив постачальників на конкурентні позиції підприємства	Обмежені можливості підприємства у виборі постачальників			х
		Тенденції до скорочення тривалості господарських зв`язків		х
		Низька вартість переходу до іншого постачальника		х
	4.2. Обмеження ресурсного потенціалу фірми	Відсутність власних оборотних коштів	х
		Нестача складських приміщень		х
Середнє значення сили впливу постачальників (Іпост)	2,00
5. Конкуренція між існуючими на ринку фірмами	5.1. Ступінь інтенсивності конкуренції	Узагальнюючий показник інтенсивності конкуренції			х
		Наявність великої кількості малих підприємств - конкурентів			х
		Сильними конкурентами є невеликі ринки		х
		Незначний приріст попиту на товар підприємства		х
	5.2. Конкурентні позиції досліджуваної фірми	Вдале місце розташування фірми	х
		Відсутні дослідження конкурентів		х
		Досліджені конкуренти фактично не мають сильних конкурентних переваг			х
Середнє значення інтенсивності конкуренції між фірмами (Ік)	2,28

Розрахунок коефіцієнту загального впливу конкурентного середовища на діяльність підприємства:

Квпливу = 0,2 *Інк + 0,2*Ітз + 0,3*Іпок + 0,1*Іпост + 0,2*Ік = 0,2*1,63 + 0,2*2,0 + 0,3*2,67 + 0,1*2,00 + 0,2*2,28 = 2,18



Для більш детального дослідження рівня інтенсивності конкуренції в галузі розрахуємо показники інтенсивності конкуренції за методикою М.Портера. Результати розрахунків наведені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 - Розрахунок показників інтенсивності конкуренції

Показник	Формула для розрахунку	Значення
Чотирьохчастковий показник концентрації (СR4 - Соnсеntгаtіоn Rаtiо)	, де OPi - обсяг реалізованої продукції і-го підприємства; OP - загальний обсяг реалізації продукції завданого асортименту	0,49
Індекс Герфіндаля-Гершмана (In)	, де Дi - частка і-го підприємства в загальному обсязі продажу на ринку	809,50
Інтенсивність конкуренції, розрахована на основі оцінки ступеня схожості часток конкурентів (UД)	, де Дср - середнє значення Дi, n - кількість підприємств	0,44
Показник інтенсивності конкуренції з врахуванням рентабельності ринку (UР)	, де П - прибуток, отриманий підприємствами на даному ринку	0,34
Показник інтенсивності конкуренції з врахуванням темпу зростання ринку (UТР)	UTP = (140 - TP)/70, де річний темп зростання обсягу продажу на ринку	0,33
Узагальнений показник інтенсивності конкуренції (UК)		0,37

Оцінюючи результати розрахунків коефіцієнтів інтенсивності конкуренції, що наведені в таблиці 2.4, можемо зробити наступні висновки:

1. За показником концентрації CR4, який дорівнює 49%, ринок є достатньо конкурентним, оскільки не досягає критичного значення. Частки чотирьох лідерів ринку є близькими. Крім того на ринку кондитерських виробів діє ще велика кількість підприємств.

2. Більш інформативним, порівняно з попереднім показником є індекс Герфіндаля-Гіршмана (In). У нашому випадку індекс має значення 809,5. Тому середовище вважається конкурентним оскільки його значення менше 1000.

3. Інтенсивність конкуренції тим вища, чим нижчий коефіцієнт варіації ринкових часток. Оцінивши ступінь схожості часток конкурентів можемо дійти висновку, що інтенсивність конкуренції в галузі є середньою, оскільки отримане значення (0,44) майже однаково віддалене від граничних значень (0; 1).

4. Показник інтенсивності конкуренції з врахуванням рентабельності ринку, відображає високий рівень рентабельності бізнесу, оскільки отримане значення суттєво відрізняється від одиниці.

5. Важливими чинниками конкурентної боротьби є динаміка розвитку ринку. Вважається, що річний темп зростання ринку має дві критичні межі: максимальна - 140%, мінімальна - 70%. У нашому випадку темп росту ринку складає 117%, а отже ринок проходить стадію помірного росту .

6. Висока прибутковість бізнесу та помірні темпи зростання попиту усувають необхідність жорсткої конкуренції, що обумовлює наближення показників UТР та UР до нуля.

7. Узагальнений показник інтенсивності конкуренції Uк = 0,37. Цей показник наближається до 0, а значить, що конкурентне середовище є не дуже активним, інтенсивність конкуренції є досить слабкою.