Інституційне регулювання міжнародної торгівлі послугами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

УДК 339.5:338.46

Спеціальність 08.00.02 -- світове господарство

і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

ІНСТИТУЦІЙНЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ ПОСЛУГАМИ

Заблоцька Ріта Олександрівна

Київ-2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий консультант

доктор економічних наук, професор Шнирков Олександр Іванович, завідувач кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, академік НАН України Пахомов Юрій Миколайович, директор Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, м. Київ

доктор економічних наук, професор Бураковський Ігор Валентинович, професор кафедри економічної теорії Національного університету «Києво-Могилянська Академія»

доктор економічних наук, професор Макогон Юрій Володимирович, завідувач кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету МОН України

Захист відбудеться 10 березня 2009 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.02 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1, зала засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.12.

Автореферат розісланий 9 лютого 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Поліщук Л.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Глобалізація світогосподарських зв'язків є однією з головних тенденцій сучасності, яка не лише впливає на економічне життя, а й має глибокі політичні та соціальні наслідки. Вона спричинюється до динамічного розвитку світового ринку послуг, який є невід'ємною складовою міжнародних економічних відносин поряд зі світовими ринками капіталу, товарів, робочої сили та інтелектуальної власності. Форми реалізації послуг доволі різноманітні, а масштаби наданих послуг становлять майже чверть усього світового експорту.

Інтенсифікація лібералізації регіональної та багатосторонньої торгівлі послугами здійснюється шляхом трансформації не тільки базових економічних відносин між країнами, а й інституцій регулювання, що визначають матриці поведінки економічних суб'єктів. Тому центральним напрямом наукових досліджень в умовах лібералізації й дерегулювання міжнародної торгівлі послугами стає саме аналіз структури інституційного регулювання, її еволюції, а також комплексна оцінка економічних та соціальних наслідків цього процесу.

Глобальна фінансова криза виявила необхідність розробки нових економічних та інституційних механізмів державного регулювання ринку послуг. Розвинута інституційна структура зменшує ступінь невизначеності торговельних контрактів і, як результат, мінімізує транзакційні витрати у сфері міжнародної торгівлі послугами.

Теоретичні основи генезису й еволюції інституцій та інституційного регулювання розкрито в працях представників „старого інституціоналізму -- Т. Веблена, М. Вебера, О. Вільямсона, Дж. Гелбрейта, Р. Гайлбронера, Дж. Коммонса, В. Мітчелла, Й. Шумпетера і „неоінституціоналізму” -- Р. Акселрода, А. Алчіана, Г. Беккера, Дж. Б'юкенена, Ф. Гайєка, К. Ерроу, Р. Кеохейна, Р. Коуза, Д. Норта, Дж. Стіглера та ін.

Фундаментальні теоретичні і практичні проблеми розвитку міжнародного ринку послуг в умовах поглиблення міжнародного поділу праці і глобалізації світогосподарських зв'язків висвітлені в працях зарубіжних учених Т. Гілла, А. Деардорффа, Д. Долара, А. Крей, Д. Маркуйє, А. Маттоо, Е. Острома, Д. Родріка, Дж. Стіглеца, К. Фінка, Б. Хоекмана, Дж. Ходжсона, Ж. Франсуа, Р. Стерна та ін.

Вагомий внесок у дослідження фундаментальних питань інституційної теорії, тенденцій розвитку світового ринку послуг та наслідків лібералізації міжнародної торгівлі послугами зробили російські вчені: О. Ананьїн, О. Аузан, Л. Демідова, І. Дюмулен, С. Жаворонков, Р. Капелюшніков, О. Кіреєв, Г. Клейнер, Я. Кузьмінов, К. Лавлок, Д. Маслов, В. Мау, Р. Нуреєв, А. Олейник, Ю. Осіпов, В. Полтеровіч, В. Радаєв, В. Тамбовцев, В. Фомічов, А. Шастітко, В. Шевченко, М. Юдкевич, К. Яновський.

Різні аспекти проблем функціонування інституцій у перехідній економіці, становлення й розвитку українського ринку послуг та його інтеграції у світову інституційну систему досліджено у працях вітчизняних аналітиків: С. Архієреєва, Я. Белінського, В. Будкіна, І. Бураковського, В. Геєця, А. Ґриценка, В. Дементьєва, А. Дугінця, Л. Кістерського, Г. Климка, З. Луцишин, Ю. Макогона, О. Нестеренка, В. Новицького, О. Носова, Ю.Пахомова, А. Поручника, О. Рогача, А. Румянцева, В. Савчука, В. Сіденка, А. Сідорової, В. Федосова, А. Філіпенка, О. Шниркова, В. Якубенка, О. Яременка.

Публікації згаданих авторів присвячені дослідженню конкретних питань регулювання світової торгівлі товарами, інвестиціями та послугами, а саме: механізму регулювання світогосподарських зв'язків, тенденціям міжнародної торгівлі товарами та послугами, становленню та розвитку інтеграційних угруповань, діяльності багатонаціональних компаній, ролі та місцю міжнародних торговельних організацій у світогосподарських процесах тощо. Водночас у вітчизняній науковій літературі практично немає наукових розробок щодо ролі та впливу інституцій на розвиток міжнародної торгівлі послугами з методологічних позицій системного аналізу та теоретичної оцінки його результатів для світового господарства. Публікації з даної тематики в зарубіжних країнах мають фрагментарний характер.

Суперечливий характер неокласичної теорії міжнародної торгівлі, її невідповідність сучасним економічним реаліям та викликам, які постали перед світовою спільнотою, актуалізують необхідність розширення звичних рамок традиційного економічного аналізу міжнародної торгівлі у цілому та послугами зокрема. Актуальність, теоретично-практична вагомість окреслених проблем зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його межі, композиційну побудову, логіку, послідовність викладу, мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведено відповідно до планових тем наукового дослідження кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Механізм взаємодії економіки України із світовим господарством в умовах глобалізації” (ДР № 01БФО48-01) та „Інтеграційна стратегія входження України в європейський економічний простір” (ДР № 06БФ048-01), які є складовою наукових досліджень у рамках комплексних наукових програм Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Наукові проблеми державотворення України” (2001-2005) і „Наукові проблеми сталого розвитку України” (2006-2010).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування сутності, закономірностей, результатів та перспектив розвитку системи інституційного регулювання світового ринку послуг, факторів та умов трансформації інституцій регулювання у сфері міжнародного обміну послугами на сучасному етапі, аналіз та класифікація інституційних бар'єрів, визначення економічних та соціальних наслідків лібералізації ринків послуг на багатосторонньому, регіональних та національних рівнях. лібералізація ринок міжнародний інституція

Мета дослідження зумовила низку завдань, які слід було вирішити в процесі аналітичної роботи над теоретичним та емпіричним матеріалом:

визначити місце та роль інституцій і транзакційних витрат як основних об'єктів дослідження у сфері міжнародних торговельних потоків;

системно структурувати і дослідити стан і тенденції диференціації та лібералізації міжнародного ринку послуг у зв'язку з процесами інституціоналізації глобальної економіки;

обґрунтувати концептуальні засади вимірювання інституційних обмежень як інструменту регулювання торгівлі послугами на інтернаціональному рівні;

розкрити роль міжнародних, регіональних та національних інституцій у регулюванні торгівлі послугами, обґрунтувати необхідність і можливість їх спрямування на цілі сталого економічного розвитку та подолання наявних диспропорцій між центрами світового господарства та його периферією;

оцінити наслідки лібералізації торговельних потоків послугами на багатосторонньому, регіональних та національних рівнях;

визначити інституційні детермінанти розвитку українського ринку послуг за умов членства країни в СОТ;

розрахувати за допомогою методу економетричного аналізу щільність зв'язку між інституційними чинниками та обсягом експорту послуг.

Об'єктом дослідження є система інституційного регулювання міжнародної торгівлі послугами в умовах формування новітньої інституційної структури світового господарства.

Предметом дослідження є процеси та економічний механізм інституційного регулювання міжнародної торгівлі послугами.

Методи дослідження. Методологічну базу дисертаційного дослідження утворили теоретичні напрацювання світової економічної науки, концептуальні положення інституційної теорії та теорії світового господарства і міжнародних економічних відносин щодо регулювання міжнародної торгівлі послугами в умовах глобалізації світогосподарських зв'язків. Для досягнення поставленої мети було використано: історико-логічний метод, системно-функціональний підхід до аналізу економічних процесів та зв'язків (перший, другий, третій розділи). У дослідженні застосовано методи статистичного, порівняльного, факторного та структурного аналізу (перший, четвертий, п'ятий, шостий розділи), а також методи кількісного та якісного аналізу, економіко-математичного моделювання (третій, четвертий, п'ятий, шостий розділи). Використано широке коло вітчизняних та зарубіжних досліджень, закони України, постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Міністерства економіки, Державного комітету статистики України, офіційні матеріали міжнародних організацій, експертні оцінки рейтингових агентств, наукові праці відомих фахівців у галузі міжнародної торгівлі товарами та послугами, сучасної торговельної політики.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі досліджено концептуальні засади інституційного регулювання світового ринку послуг, визначено стан і тенденції диференціації та лібералізації міжнародних потоків послуг, побудовано економетричну модель впливу якості інституцій на експорт послуг, запропоновано рекомендації щодо детермінантів інтернаціоналізації інституційної структури ринку послуг в Україні. Наукові результати, одержані особисто автором, полягають у такому:

вперше:

обґрунтовано новий інституційний рівень теоретико-методологічних та прикладних досліджень регулювання міжнародної торгівлі послугами. Регуляторні інституції та інституції виконання контрактів відіграють ключову роль у розвитку сервісного сектора національних та світової економік у формі системи транзакцій послуг з іншими сегментами економіки та схильність сфери послуг до ринкової невизначеності внаслідок інформаційної асиметрії;

доведено, що інституції та транзакційні витрати є одним з вирішальних факторів розвитку сучасної міжнародної торгівлі в цілому та обміну послугами зокрема, що дає можливість розглядати їх як основу існування та форму прояву конкурентних переваг у процесі міжнародного обміну послугами за умов економічної глобалізації;

виявлено багаторівневість і різношвидкісність конвергенції багатостороннього та регіонального регулювання торгівлі послугами і з'ясовано, що найбільша конвергенція існує у площині основних принципів регулювання -- транспарентності, національного режиму, режиму найбільшого сприяння, а також норм регулювання платежів і трансферів, монополій, виключних постачальників послуг і загальних винятків. Менший рівень конвергенції властивий зобов'язанням у сферах: а) недискримінаційних кількісних обмежень; б) національного регулювання; в) захисних заходів у випадку надзвичайних ситуацій та субсидій;

розроблено економетричну модель впливу якості інституцій на обсяг експорту послуг країн Східної Європи -- членів ЄС і окремих країн СНД. Доведено, що низький рівень якості інституційних показників України є чинником зростання цін на послуги як вітчизняних, так і іноземних постачальників послуг, оскільки неефективні інституції збільшують транзакційні витрати компаній на міжнародних ринках;

дістали подальший розвиток:

теоретичні підходи щодо інституційного аналізу торгівлі послугами, зокрема: а) визначено основні характеристики категорії „послуга” як транзакції з позитивним фактором одномоментності, результату різнорідної діяльності, що здійснюється виробниками на замовлення споживачів і веде до зміни стану інституційної одиниці, яка споживає ці послуги; б) виявлено чинники перетворення сфери послуг на каталізатор економічного і соціального зростання в умовах кристалізації новітньої інституційної парадигми розвитку світового господарства: збільшення їх частки в загальній доданій вартості та зайнятості; значне зростання продуктивності праці у сфері послуг; посилення ролі послуг у координації виробництва диференційованих товарів та реалізації ефекту масштабу на національних та міжнародних ринках;

дослідження процесу формування асиметрії між основними способами міжнародної торгівлі послугами: комерційною присутністю та рухом фізичних постачальників послуг. Доведено, що диспропорція між вільним рухом капіталу і регульованим процесом міграції трудових ресурсів є фундаментальною суперечністю сучасного етапу інституціоналізації світового ринку послуг;

гносеологічні параметри інституційних обмежень шляхом виявлення основних критеріїв їх класифікації в міжнародній торгівлі послугами: 1) об'єкт (входження на ринок та надання національного режиму); 2) характер регулювання (недискримінаційний та дискримінаційний); 3) спосіб торгівлі;

обґрунтування діалектики розвитку регіоналізму як особливої форми прояву багатостороннього регулювання торгівлі послугами. Завдяки глибшій інтеграції на регіональному рівні створюються інституційні платформи поширення інтеграції на багатосторонній основі. Акцентовано, що ключовим питанням інституційного регулювання торгівлі послугами є оптимізація співвідношення регіоналізму та глобалізму на основі норм та принципів СОТ;

визначення ефектів лібералізації міжнародної торгівлі послугами, які позитивно впливають на довгострокове зростання добробуту як окремої країни, так і світового господарства в цілому, зокрема: а) зниження вартості надання послуг; б) зменшення рівня інституційних бар'єрів; в) зміни ефективності розміщення ресурсів; г) збільшення обсягів іноземних інвестицій; д) розв'язання дилеми управління міграційними трудовими процесами;

аргументація необхідності поєднання в Україні інституційної реформи ринку послуг та заходів торговельної політики відповідно до принципів та норм СОТ як механізму адаптації українських виробників до вимог висококонкурентних зовнішніх ринків;

удосконалено:

виокремлення факторів впливу сфери послуг на економічне зростання країн, найбільш вагомими з яких є: а) дисбаланс у зростанні продуктивності між сферою послуг та матеріальним виробництвом; б) висока еластичність попиту на послуги; в) посилення ролі послуг як проміжної ланки у виробничому процесі; г) об'єднувальна функція послуг в економічній системі; д) зменшення бар'єрів між сегментами ринку;

методику дослідження міжнародних інституційних бар'єрів на ринку послуг за концепцією тарифного еквівалента, що дало можливість довести залежність торговельних ефектів обмежень від конкурентоспроможності компаній та ступеня субституції способів торгівлі послугами;

обґрунтування доцільності використання методології та інституційного інструментарію СОТ для запобігання виникненню та зменшенню негативних наслідків регіональних та глобальної фінансових криз, зокрема посилення координуючої та регулюючої ролі міжнародних економічних організацій;

визначення ролі міжнародних корпорацій як основної інституції становлення та розвитку нової форми міжнародного поділу праці в умовах економічної глобалізації -- міжнародного аутсорсингу та офшорингу послуг.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертації теоретичні висновки та рекомендації можуть бути використані в процесі формування та вдосконалення зовнішньоекономічної політики України, збагатять методологічну базу розробки ефективних механізмів співпраці України з міжнародними економічними організаціями та регіональними угрупованнями.

Розробки автора, практичні висновки та пропозиції автора використані при підготовці відповідних законопроектів щодо вдосконалення механізмів зовнішньої торгівлі в контексті вступу України у СОТ (довідка Підкомітету з питань міжнародної економічної політики Верховної Ради України № 05-81 від 13.10.2008). Пропозиції автора щодо удосконалення інституційного забезпечення зовнішньої торгівлі взято до уваги Управлінням зовнішньоекономічної політики та міжнародного співробітництва Секретаріату Кабінету Міністрів України (довідка № 12763/0/2-08 від 26.09.2008). Запропонована автором система інституційних механізмів державного регулювання ринку послуг використана в процесі прикладних наукових розробок Національного інституту проблем міжнародної безпеки Ради національної безпеки і оборони України за проектом „Стратегічні пріоритети зовнішньої політики та політиці безпеки України в умовах глобального посилення наднаціональних та транснаціональних структур. Формування сприятливих економічних та соціально-політичних умов інтеграції України до впливових міжнародних організацій, світових і регіональних ринків” (довідка № 10/77 від 17.09.2008), АКБ „Базис” (довідка № 01-07/444 від 30.09.2008).

Результати проведеного дисертаційного дослідження використовувалися автором у навчальному процесі при викладанні дисциплін ”Міжнародні економічні відносини”, „Кон'юнктура світового ринку послуг”, „Світовий ринок послуг” в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 048/11-249 від 23.09.2008).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною працею, в якій викладено авторський підхід щодо методології дослідження інституційної системи регулювання світового ринку послуг в умовах глобалізації світогосподарських зв'язків. Наукові положення, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. Основні положення дисертації дістали відображення у друкованих роботах. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використано лише ті ідеї та положення, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на 9 конференціях, семінарах та „круглих столах” тощо, зокрема на ІХ міжнародній науково-теоретичній конференції „Формування торговельних режимів в перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України)” (м. Київ, 25-26 жовтня 2001 р.); Х міжнародній науково-теоретичній конференції „ Шляхи диверсифікації України на світовому ринку послуг” (м. Київ, 25 жовтня 2002 р.); ХІ міжнародній науково-теоретичній конференції „Механізми співпраці України з міжнародними фінансовими інституціями” (м. Київ, 20 листопада 2003 р.); ХІІІ міжнародній науково-теоретичній конференції „Україна у пост-біполярній системі міжнародних відносин” (м. Київ, 18-19 листопада 2004 р.); ХIV міжнародній науково-теоретичній конференції „Євроінтеграційна стратегія України: реалії та перспективи” (м. Київ, 19-20 жовтня 2006 р.); науково-практичному семінарі Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Особливості формування та розвитку міжнародних ринків газу: світовий досвід та українські реалії” (м. Київ, 11 січня 2006 р.); „круглому столі” Національного інституту проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України та Фонду Фрідріха Берта „Україно-російські відносини у новій європейській архітектурі” (20 листопада 2006 р.); ХV міжнародній науково-теоретичній і практичній конференції „Економіка України в системі глобального поділу праці” (м. Київ, 15-16 листопада 2007 р.); науково-практичній конференції до 90-річчя української дипломатії „Дипломатія України: історія та сучасність” (м. Київ, 20 грудня 2007 р.)

Публікації. За результатами наукових досліджень автором опубліковано 29 наукових робіт, які відображають основний зміст дисертації, загальним обсягом 58,6 друк. арк., у тому числі одноосібну монографію „Система інституційного регулювання світової торгівлі послугами” (21,4 друк. арк.), 5 підручників і навчальних посібників, 21 статтю в наукових журналах та збірниках наукових праць, що входять до переліку фахових видань, затвердженого ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Структура дисертації відповідає логіці дослідження, а також характеру розробки наукової проблеми. Дисертація складається з шести розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 342 позиції на 32 сторінках, 12 додатків на 59 сторінках. Основний зміст дисертації викладено на 424 сторінках, де вміщено 29 аналітичних таблиць, 44 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі розкривається актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено сутність та ступінь її наукової розробки, сформульовано мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, визначено методологічне підґрунтя і методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення отриманих автором результатів, рівень їх апробації.

У розділі 1 „Методологія аналізу інституційної структури сфери обміну у світовому господарстві” досліджено економічну природу та роль інституцій і транзакційних витрат у міжнародних торговельних потоках, здійснено системний аналіз становлення та розвитку інституційного регулювання міжнародної торгівлі в умовах глобалізації світогосподарських зв'язків.

Із початку тисячоліття дедалі очевиднішою стає криза ортодоксальних економічних поглядів на цілі та методи досягнення сталого економічного розвитку. Світова фінансова криза, що розпочалася наприкінці 2006 р., чітко виявила головні проблеми розвитку світової економіки: високу спекулятивну завантаженість, що загрожує стабільному економічному розвиткові; ригідність інфраструктурних галузей до швидких змін на світових ринках; серйозні економічні флуктуації і непропорційність структурного розвитку країн світу. У цьому зв'язку не випадковим є зростання вагомості інституційної теорії, що частково пов'язано зі спробами подолати обмеженість деяких припущень ортодоксальної економічної теорії (аксіоми повної раціональності, абсолютної інформованості, досконалої конкуренції, встановлення рівноваги лише за допомогою цінового механізму та ін.) і актуалізують необхідність системних досліджень глобальних економічних торговельних процесів. У роботі аналізуються основні положення різноманітних інституційних теорій („старий інституціоналізм” -- Т. Веблен, Дж. Коммонс, В. Мітчелл, Дж. Гелбрейт та Р. Гайлбронер і „неоінституціоналізм” -- Р.Коуз, Д. Норт, А.Алчіан, Г. Беккер та Дж. Б'юкенен).

Методологічним базисом визначення інституційної структури сфери обміну є наукова ідентифікація економічних категорій „інституції” та „транзакційні витрати”. Інституція визначається як набір формальних і неформальних правил та механізмів, котрі забезпечують їх дотримання. Мета будь-якої інституції полягає в тому, щоб спрямувати індивідуальну поведінку, окреслити структурні рамки повсякденної діяльності, зменшуючи тим самим їхню невизначеність. По суті, інституції зумовлюють структуру стимулів у суспільстві, й зокрема в економіці. Автор визначає інституції як сукупність чинних правил, на основі яких створюється орган ухвалення рішень у певних сферах, дозволяються або обмежуються дії агентів, формується механізм виконання процедур, визначається виграш суб'єктів залежно від своїх дій тощо. Інституції разом із індивідуумами, котрі використовують можливості, що створюють ці інституції, називаються організаціями. Сучасна інституційна економічна теорія вивчає як інституції, так і організації, отже вона вбирає як особливу свою складову так звану нову економічну теорію організації.

Автором обґрунтовано, що створення й забезпечення функціонування будь-якої інституції (або організації) потребує реальних ресурсів, витрат, які в цілому називаються транзакційними витратами. Щодо формальних інституцій транзакційні витрати -- це витрати, які виникають при встановленні, використанні, підтримці та зміні: 1) інституцій у сенсі права (наприклад, конституція країни чи інший законодавчий акт) і 2) інституцій у сенсі прав (наприклад, конкретна вимога, що випливає з добровільно укладеного контракту).

У роботі обґрунтовано положення щодо важливості інституційних устроїв та пов'язаних з ними транзакційних витрат як вирішальних факторів при визначенні рівня та структури світової торгівлі товарами та послугами. Автором наголошено, що міжнародна торгівля -- це первинний приклад інституційного процесу на інтернаціональному рівні. Її відмінності від внутрішніх торговельних операцій відображають особливості інституційного середовища та наявність бар'єрів при здійсненні міжнародної торгівлі. Внутрішня торгівля може бути представлена у вигляді більш-менш зрозумілої матриці інституцій, судочинства, культурного середовища. У випадку ж із транскордонними операціями економічні суб'єкти стикаються з відмінностями у принципах та нормах торгівлі, вартісних стандартах, мовах та ін.

У роботі стверджується, що внутрішні інституції визначають коло торговельних партнерів і, як наслідок, моделі зовнішньої торгівлі країн, впливають на загальний рівень відкритості країни в тому розумінні, що країни з кращими інституціями мають більш активні зовнішньоторговельні відносини. Транзакційні витрати, спричинені неефективністю національних інституцій, підвищують кінцеву споживчу ціну імпортованих товарів і послуг, що скорочує і імпортні потоки країни. Діяльність інституцій прямо пов'язана з ефективністю торговельної політики.

Дослідження засвідчило, що інституційний розвиток особливо важливий для сектора послуг, оскільки послуги відіграють найактивнішу роль у процесі фрагментації виробничого процесу. Дедалі більш поширеним стає розрив виробничого ланцюжка, коли він розчленовується по окремих країнах, тоді як інформаційно-технологічне забезпечення цього процесу концентрується у країні базування. У цьому випадку внутрішньокорпоративний трансфер інформації, технології, фінансових ресурсів виступає у формі міждержавного руху послуг.

Конкуренція на світовому ринку між державами є невід'ємною рисою сучасних міжнародних економічних відносин. Залежність країн та їхніх суб'єктів від стану світової економіки спричиняє конкурентну невизначеність. Бажання зменшити цю невизначеність на світових ринках підштовхує до створення стратегічних альянсів між державами, з одного боку, та між міжнародними компаніями, з іншого. Створення таких міжнародних інституцій, як ООН, МВФ і СОТ, та збільшення кількості інтеграційних угруповань у світі за останнє десятиліття засвідчує намагання зменшити вплив інформаційної асиметрії в міжнародній кооперації шляхом поглиблення інституціоналізації світової економіки.

При дослідженні сутності інституційного регулювання міжнародної торгівлі узагальнено сучасні підходи до трактування категорії „регулювання”, зокрема реалістичний та інституційний. Для першого характерний інтерес до регулювання, котре розуміється як механізм урівноваження потенціалів держав, що здійснюється на основі або рівноваги сил, або гегемонії. Другому підходові властиві акценти на інструментах регулювання, якими є міжнародні інституції, а також на питаннях, пов'язаних зі становленням універсального багатостороннього управління. Автор дає визначення інституційного регулювання як сукупності формальних та неформальних інструментів і механізмів, що організують і координують соціально-економічні відносини суб'єктів на різних рівнях світового господарства.

Аналіз інституційного регулювання міжнародної торгівлі дав підстави для висновку, що з погляду перспектив розвитку сфери обміну між країнами міжнародні інституції як активні та незалежні агенти міжнародної торговельної системи: (а) формують очікування міжнародних гравців і таким чином впливають на їхню поведінку; (б) визначають основу для конструктивних торговельних переговорів і активно регулюють процеси міжнародної співпраці; (в) сприяють розвитку безконфліктних відносин між країнами, а отже створюють загальні умови щодо взаємовигідних торговельних відносин; (г) зменшують транзакційні витрати.

У розділі 2 „Інституційні основи генезису світового ринку послуг” визначаються теоретичні засади економічної природи послуг, досліджується діалектика розвитку послуг у національних та міжнародних економічних системах, здійснено аналіз типології міжнародної торгівлі у сфері послуг на сучасному етапі та впливу глобалізації на динаміку і структуру міжнародної торгівлі послугами.

Виходячи зі специфіки економічної природи послуг, автор виокремлює ключові особливості їх виробництва і споживання: (а) послуги не підлягають зберіганню, що дає виробникам змогу зводити свій обіговий капітал до мінімуму; (б) у багатьох випадках продаж послуг вимагає від продавця і покупця підвищеної мобільності через необхідність безпосереднього контакту виробників і споживачів; (в) послуги не мають гарантованих стандартів якості, тому їм властивий високий ступінь невизначеності або мінливості.

В основу авторського визначення послуги покладено як фізичні відмінності послуги від товару, так і характеристику послуги як транзакції: послуга -- це транзакція з позитивним фактором одномоментності, результат різнорідної діяльності, що здійснюється виробниками на замовлення споживачів і веде до зміни стану інституційної одиниці, яка споживає цю послугу.

Дослідження діалектики розвитку послуг у національних та міжнародних економічних системах дало змогу автору довести, що ринкові послуги стали головною рушійною силою національних та світової економік, основним фактором зростання продуктивності, особливо в умовах підвищення ролі інформаційних та комунікаційно-технологічних послуг, головним джерелом створення робочих місць. В останні 10-15 років за темпами свого розвитку сфера послуг принаймні вдвічі перевищує суто матеріальне виробництво -- як у національному, так і в міжнародному масштабі. Отже, формується так званий третинний сектор економіки, або сервісна економіка, на відміну від попередніх епох, коли провідними були первинний і вторинний сектори. Автором визначено чинники підвищення важливості сфери послуг для економічного зростання країни, зокрема: (а) дисбаланс у зростанні продуктивності між послугами й виробництвом; (б) висока еластичність попиту на послуги; (в) роль послуг як проміжної ланки в економічній системі; (г) об'єднувальна функція послуг; (д) зменшення бар'єрів між сегментами ринку.

Найважливіша зміна у сфері послуг розвинутих країн в останні десятиліття -- перехід послуг на новий ступінь науково-технологічного розвитку. На основі аналізу моделей та видів інновацій у сервісній галузі провідних країн світу автор доходить висновку, що у складі сектора послуг діє розвинутий блок наукомістких послуг -- телекомунікаційні, інформаційні, комп'ютерні, фінансові, медичні, професійні та ділові, що в поєднанні з високотехнологічними промисловими галузями утворюють інноваційне ядро постіндустріальної економіки, яке визначає її головні параметри.

Дослідження типології міжнародної торгівлі послугами показало, що аналіз міжнародних сервісних транзакцій ускладнюється необхідністю брати до уваги основні способи торгівлі послугами та їхні взаємовідношення (додаткові або субститути). Структура зовнішньої торгівлі послугами залежить від витрат на використання альтернативних способів постачання.

Автором досліджено процес формування асиметрії між основними способами міжнародної торгівлі послугами: комерційною присутністю та рухом фізичних постачальників послуг. Доведено, що диспропорція між вільним рухом капіталу і регульованим процесом міграції трудових ресурсів є фундаментальною суперечністю сучасного етапу інституціоналізації світового ринку послуг.

Аналіз наявних у міжнародній статистиці класифікацій торгівлі послугами показав, що статистика міжнародного обміну послугами є однією з найскладніших ділянок статистичного обліку. Тут існують принаймні дві методологічні проблеми. Перша проблема, що стоїть перед статистичними органами, як міжнародними, так і національними, -- це подальший розвиток Класифікатора послуг. На сьогоднішній день Класифікатор ГАТС побудовано на основі Системи національних розрахунків 1993 р., і національні класифікатори послуг країн-членів СОТ не завжди узгоджені між собою. Друга проблема - це повне і чітке відображення у статистиці торгівлі послугами всіх чотирьох способів постачання послуг. Поки що міжнародна статистика достатньою мірою враховує тільки транскордонну торгівлю, тоді як інші способи, особливо комерційна присутність та присутність фізичних осіб, часто не враховуються. Більш складним є питання обліку послуг, що надаються через рух фізичних осіб, оскільки цей спосіб міжнародної торгівлі послугами передбачає рух як самостійно зайнятих, так і найманих працівників, і значна частина таких послуг зараховується до інших категорій послуг.

Дослідження розвитку світової торгівлі послугами в умовах економічної глобалізації дало змогу виявити низку тенденцій. Зокрема, географічний розподіл міжнародної торгівлі послугами надзвичайно нерівномірний -- близько 75% вартісного обсягу послуг експортується розвинутими країнами, а решта припадає на країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою (табл.1). За останні роки спостерігається значне зростання світової торгівлі фінансовими, консалтинговими, телекомунікаційними та інформаційними послугами, що пов'язано з економічною глобалізацією. У структурі інвестиційної діяльності ТНК через механізм транскордонного злиття та поглинання відбувається переорієнтація на сектор послуг. У 2001 -- 2008 рр. на нього припадало в середньому дві третини сукупного обсягу припливу іноземного капіталу в світовій економіці.

Міжнародні корпорації впродовж багатьох років використовують офшоринг виробничих операцій для отримання переваг від інтерналізації своєї діяльності, особливо у сферах надання бізнес-послуг та IT-послуг. Розширення офшорингу та аутсорсингу на міжнародному рівні сприяло появі нового типу ТНК, які надають послуги іншим компаніям за типом виробників-підрядників, створюючи власні міжнародні мережі закордонних філій. Основні операції цих компаній здійснюються у промислово розвинутих країнах, але їхня діяльність у країнах, що розвиваються, зростає більш швидкими темпами і виходить за межі цих держав.

Таблиця 1 - Світовий експорт комерційних послуг, 2000 -- 2007 р. (млрд. дол. США)

Джерело: WTO, International Trade Statistics, 2008.

У розділі 3 „Інституційні обмеження як інструмент регулювання торгівлі послугами на інтернаціональному рівні” визначено концептуальні засади дослідження торговельних обмежень у торгівлі послугами, подано характеристику сутнісних рис формування торговельних бар'єрів на ринку послуг, запропоновано основні методи виміру обмежень у міжнародній торгівлі послугами.

Методологічною базою аналізу міжнародних транзакцій послуг та торговельних бар'єрів у цій сфері слугує концепція тарифного еквівалента та модель загальної рівноваги. Тарифні еквіваленти можуть сприйматися як теоретичні тарифи, розраховані на створення економічного ефекту, подібного до ефекту реальних тарифів. Чим вищі тарифи, тим вища ціна на послуги, і тому тарифний еквівалент є виміром відсоткового підвищення ціни в результаті встановлення торговельних бар'єрів у порівнянні зі станом відсутності таких бар'єрів у торгівлі послугами.

Автор розглядає інституційні бар'єри як вид обмеження конкуренції, зумовлений наявними інституційними рамками, що визначають поведінку учасників конкурентного процесу як формального, так і неформального характеру. Відповідно можна виокремити два типи бар'єрів -- адміністративні, або формальні (набір політичних, економічних правил та контракти), і неформальні (усталена практика, традиції та культура). Системний аналіз інституційних бар'єрів передбачає послідовне застосування єдиних критеріїв класифікації бар'єрів у міжнародній торгівлі послугами: перший критерій -- об'єкт регулювання (вхід на ринок та надання національного режиму); другий критерій -- характер регулювання ( недискримінаційний та дискримінаційний).

Узагальнюючи наявні класифікації обмежень у практиці міжнародної торгівлі послугами, автор досліджує основні типи бар'єрів: (а) кількісні обмеження; (б) цінові інструменти; (в) стандарти, ліцензування та правила державних закупівель; (г) дискримінаційний доступ до дистриб'юторських та інфраструктурних мереж. У роботі обґрунтовано доцільність застосування авторської системи класифікації бар'єрів із точки зору основних способів торгівлі послугами. Торговельні бар'єри за використання кожного з цих способів звичайно виступають у формі інструментів регулювання, які або обмежують доступ на ринок, або збільшують ціну послуг (табл.2).

Автором досліджено методи вимірювання обмежень у міжнародній торгівлі послугами. Зазначено, що ці методи можна поділити на три групи: перша визначає рівень обмежень на торгівлю послугами, перетворюючи якісну інформацію про бар'єри у порівняно кількісну інформацію; друга обчислює вплив торговельних обмежень на цінову маржу та обсяги торгівлі послугами; третя вимірює кількісний вплив бар'єрів на торгівлю послугами. Застосування різних методів вимірювання бар'єрів у світовій торгівлі послугами дає можливість зробити висновок, що окремі бар'єри впливають на ціни послуг, а інші -- на структуру витрат. Зняття торговельних бар'єрів, котрі є причиною зростання цін на послуги, приводить до поліпшення ефективності розподілу ресурсів, підвищення продуктивності та збільшення добробуту країни.

Дослідження засвідчило, що торговельні бар'єри чинять вплив на торгівлю послугами, але деякі з них можуть впливати менше, ніж решта, через можливість переходу від одного способу постачання послуг до іншого. Таким чином, втрати економіки від існування торговельних бар'єрів щодо певного способу торгівлі послугами потрібно порівнювати з вигодами, які отримає країна за рахунок постачання послуг іншими способами, що їх дедалі більше пропонує технологічний прогрес.

У розділі 4 „Диверсифікація інституційної структури регулювання міжнародної торгівлі послугами” автором досліджуються специфіка національної політики регулювання сфери обміну послугами, особливості регулювання міжнародної торгівлі послугами в рамках регіональних і двосторонніх торговельних угод, а також розвиток багатосторонніх принципів та норм торговельної політики на світовому ринку послуг. Реальна готовність

Таблиця 2 - Класифікація обмежень у торгівлі послугами з урахуванням способів постачання

сектора послуг до міжнародної конкуренції зумовлюється відкритістю, транспарентністю і передбачуваністю торговельного режиму. Ці три чинники є надзвичайно важливими для забезпечення конкурентоспроможності національних виробників на експортних ринках, стійкого розвитку експорту послуг і збереження та вдосконалення економічних зв'язків.

На основі постулатів інституційної теорії автором обґрунтовується економічна причина необхідності державного регулювання виробництва послуг, а саме -- наявність природної монополії або олігополії, асиметрія інформації, зовнішні ефекти та необхідність надання соціальних послуг. Економічні й соціальні фактори, які є основою регуляторного втручання держави в сектори послуг, спонукають до створення значущих горизонтальних правил регулювання, спільних для всіх секторів послуг. Такий загальний підхід до секторів послуг є більш доцільним, ніж специфічний по окремих секторах, оскільки: (1) скорочує переговорний процес; (2) веде до створення правил для всіх секторів послуг, а не тільки для окремих політично важливих секторів; (3) знижує ймовірність лобіювання виробниками послуг в даних секторах власних інтересів.

Ефективне внутрішнє регулювання має вирішальне значення для реалізації вигід від лібералізації послуг. Аналізуючи досвід регулювання в низці країн, що розвиваються, автор робить висновок, що хоча розробка і здійснення заходів регулювання вимагає значних транзакційних витрат, ці витрати можуть бути компенсовані позитивними ефектами від лібералізації торгівлі послугами. Визнання факту наявності взаємозв'язку між лібералізацією торгівлі й ефективним національним регулюванням ринку послуг спонукає до рішучих кроків щодо створення сприятливих умов для реформи регулювання. Країни прагнуть отримати максимальну користь від розширення глобальної конкуренції, яка стає можливою завдяки лібералізації торгівлі. Водночас система міжнародної торгівлі вимагає від усіх країн ухвалення певних зобов'язань на національному рівні, зокрема в галузі застосування конкретних методів регулювання відповідно до положень СОТ.

Аналізуючи особливості інтеграційних процесів у світовому господарстві, автор наголошує, що однією з рушійних сил взаємного тяжіння економік у регіональних об'єднаннях, інтенсифікації торговельних та інвестиційних потоків між ними у сфері послуг є фрагментація виробництва з розташуванням окремих його фаз у різних країнах регіону, що, в свою чергу, веде до виникнення регіональних виробничих ланцюжків, особливо в таких сферах послуг, як комп'ютерні, бухгалтерські, інжинірингові.

Дослідження показало, що регіональні інтеграційні угруповання та двосторонні угоди -- явища не однорідні: в основі створення регіональних блоків лежить інтеграція національних ринків, а в основі двосторонніх угод -- лише полегшення доступу товарів і послуг на національні ринки. Тому досліджувати двосторонні угоди доцільно не в контексті усталених уявлень про регіональну економічну інтеграцію, а як незалежний інституційний феномен сучасної світової економіки і політики.

Виявлені тенденції регулювання торгівлі послугами на регіональному рівні в умовах глобалізації свідчать про його суперечливість. Це пов'язано не тільки зі стихією ринкової системи господарства й асиметрією розподілу ресурсів у світі, але і з нерівномірністю економічного розвитку та, відповідно, неоднаковим доступом економічних суб'єктів до переваг тіснішої міжнародної співпраці.

У роботі доведено, що головною перевагою регіоналізму порівняно з багатостороннім регулюванням торгівлі є те, що він дає змогу торговельній лібералізації просунутися значно далі, ніж у рамках СОТ, де досягнення угоди між країнами-членами організації часто утруднюється через велику кількість договірних сторін і різницю в їхніх пріоритетах. У цьому плані регіоналізм може служити важливим доповненням для торговельної лібералізації на багатосторонній основі - завдяки глибшій інтеграції на регіональному рівні можуть створюватися своєрідні платформи для поширення інтеграції в даній сфері на глобальній основі. Нарешті, регіоналізм здатний чинити конкурентний тиск на процес багатосторонньої торговельної кооперації, досягнення компромісу в рамках багатостороннього регулювання торгівлі може бути прискорене.

Найбільшої конвергенції норм багатостороннього і регіонального регулювання досягнуто щодо основних принципів регулювання, а саме транспарентності, національного режиму, режиму найбільшого сприяння, а також норм регулювання платежів і трансферів, монополій, виключних постачальників послуг і загальних винятків. Менший рівень конвергенції (і більш обмежений регіональний прогрес) спостерігається у сферах норм, визначення яких викликало труднощі в переговорному процесі в рамках ГАТС, а саме: недискримінаційних кількісних обмежень, національного регулювання, захисних заходів у випадку надзвичайних ситуацій та субсидій.

У розділі 5 „Інституційні рівні лібералізації міжнародної торгівлі послугами” автором визначаються основні тенденції формування національних політик лібералізації ринку послуг, аналізуються моделі лібералізації торгівлі послугами в регіональних торговельних угрупованнях та економічні наслідки багатосторонньої лібералізації міжнародних торговельних потоків у сфері послуг.

Розуміння природи торгівлі послугами і впливу торговельних бар'єрів необхідне для встановлення пріоритетів у процесі торговельних переговорів з приводу лібералізації ринків послуг як на багатонаціональному рівні, так і на регіональному та національному. Аналіз моделей лібералізації торгівлі послугами дав змогу виявити економічні наслідки лібералізації торгівлі послугами як на глобальному, регіональному, так і на національному рівнях: а) зниження вартості надання послуг; б) зменшення рівня інституційних бар'єрів; в) зміни ефективності розміщення ресурсів; г) збільшення обсягів іноземних інвестицій; д) розв'язання дилеми управління трудовими міграційними процесами.

У дослідженні обґрунтовано, що лібералізація сфери послуг приводить до посилення конкуренції як внутрішньої, так і зовнішньої. Інтенсифікація участі іноземних факторів виробництва та висококонкурентні національні ринки здатні генерувати стимулюючи ефекти економічного зростання.

У роботі доведено, що послідовність і синхронність лібералізації в різних секторах послуг певною мірою залежатимуть від прогресу у сфері створення інституційної бази для проведення реформи. В ідеалі реформу слід починати в тих секторах, які дадуть країні найбільш значні ефекти. Це такі сфери послуг, які надають важливі виробничі фактори для всіх секторів економіки, або такі специфічні послуги, які країна бажає розвинути, або ж сектори послуг, у яких протекціонізм призвів до значних втрат ефективності для всього суспільства (наприклад, комунальні послуги). Пріоритетні напрями лібералізації слід визначати виходячи з того, що значну частину ефекту від лібералізації торгівлі послугами отримують суміжні галузі, що є споживачами відповідних послуг. Більшу частку загального ефекту лібералізації торгівлі послугами в масштабі всієї економіки дають такі сектори, як послуги зв'язку, транспорту, фінансові послуги та електропостачання. Вони також є постачальниками факторів виробництва, на них припадає суттєва частка витрат при виробництві послуг в інших секторах, лібералізація яких переважно залежить від попередньої лібералізації цих головних проміжних послуг.

Регіональні угоди як інструмент зовнішньоекономічної лібералізації принципово відрізняються від багатосторонніх угод про відкриття національних ринків -- лібералізація ринку проводиться не щодо окремих галузей, а щодо окремих країн і регіонів. Таким чином, регіоналізм передбачає територіально-просторовий характер лібералізації, тоді як глобалізм -- галузевий. Завдяки цьому регіоналізм може бути значно гнучкішим інструментом, з меншими лагами в ухваленні ключових політичних рішень, оскільки на це потрібна згода обмеженої кількості країн-членів регіонального угруповання.

Автором досліджено два підходи до лібералізації торгівлі послугами та руху інвестицій. Деякі регіональні торговельні угоди (РТУ) використовують уже перевірений підхід ГАТС -- Перелік конкретних зобов'язань з лібералізації торговельного режиму, який базується на національному переліку правил входження на ринок та підтримки національного режиму у відносинах з торговельними партнерами, тоді як в інших перевага віддається Перелікові винятків зі сфер лібералізації. Обидва підходи теоретично можуть генерувати еквівалентний виграш від лібералізації, на практиці ж другий підхід демонструє більшу ефективність. У цілому моделі лібералізації, визначені в РТУ, різняться залежно від способів реформування торговельної політики та галузевого масштабу, що є актуальним для країн з перехідною економікою.

Проведений автором аналіз програми повної лібералізації ринку послуг у країнах ЄС показав, що потенційні вигоди від інтеграції ринків послуг поділяються на дві великі категорії: а) ефект поліпшення добробуту громадян, пов'язаний зі встановленням цін на рівні кращих виробників; б) тенденція до прискорення економічного зростання шляхом економії на масштабах виробництва, більш ефективного використання конкурентних переваг та поліпшення розміщення ресурсів.