Інституційне регулювання міжнародної торгівлі послугами

У роботі виділено та структуровано головні риси багатосторонньої лібералізації торгівлі послугами в рамках СОТ, зокрема: а) гнучкість; б) дозованість у галузевому розрізі -- масштабна лібералізація відбувається в обмеженому колі галузей; в) масштабність і рівномірність у географічному аспекті; (г) взаємний характер. На основі цього визначено діалектику розвитку регіональної та багатосторонньої лібералізації світової торгівлі послугами : завдяки глибшій інтеграції на регіональному рівні створюються інституційні платформи поширення інтеграції на глобальній/багатосторонній основі.

У розділі 6 „Інституційна інтеграція українського сектора послуг у глобальний економічний простір” автором досліджено проблеми формування ефективної експортно-імпортної діяльності України у сфері послуг, розроблено економетричну модель впливу якості інституцій на експорт послуг з країн Східної Європи -- членів ЕС та СНД, визначено детермінанти та пріоритети інституціоналізації ринку послуг в Україні за умови членства в СОТ.

Аналізуючи стан зовнішньої торгівлі послугами України, автор виявив, що хоча найдинамічнішим сегментом світового ринку послуг є сектор ділових - консалтингових, технічних, інформаційних тощо, в українському експорті частка більшості з цих видів послуг є незначною і не має чітко вираженої тенденції розвитку. Структура українського експорту послуг зміщена в напрямі одного сектора, а саме транспортних послуг (67,9%) -- їхня частка в загальному обсязі експорту послуг упродовж останніх 10 років тримається на досить високому рівні, незважаючи на зменшення в останні роки. Така структура не відповідає світовим тенденціям розвитку ринку послуг. Якщо у світовому експорті послуг транспортному сектору належить менш ніж 25%, то основний прибуток від зовнішньої торгівлі послугами України припадає саме на цей їх вид. Автором наголошено, що структура українського експорту послуг потребує суттєвих змін, тому що без структурної адаптації до пріоритетів світової економіки, без формування з цією метою адекватної інноваційної та інвестиційної стратегії (і не тільки державної, а й передусім бізнесової) Україна не зможе використати переваги міжнародної торговельної системи.

З огляду на викладене автор розробив рекомендації щодо необхідності зробити торговельний режим більш ефективним, транспарентним та ліберальним, створити або зміцнити наявні інституції з метою стимулювання торгівлі послугами, а також ініціювати загальнонаціональну кампанію щодо збільшення обсягів торгівлі послугами. Членство в СОТ може допомогти Україні у вирішенні всіх цих завдань. У свою чергу, ці завдання вимагають створення інституційного середовища, аби: (а) надавати торговельним партнерам України інформацію відносно процесів на внутрішньому ринку, що пов'язані з питаннями торговельної політики; (б) забезпечити виконання зобов'язань і правил СОТ таким чином, щоб стимулювати економічний розвиток України; (в) дієво захищати національні інтереси в питаннях, які безпосередньо пов'язані з торгівлею, через консультації і механізми врегулювання суперечок СОТ; (г) брати активну участь у обговоренні питань, які стосуються функціонування багатосторонньої торговельної системи.

Автором розроблено економетричну модель впливу інституцій на експорт послуг з країн Східної Європи -- членів ЄС та країн СНД. Економічний аналіз проведено на основі розрахованих Світовим банком та The Heritage Foundation чотирьох показників розвитку інституцій за період 1996-2006 рр. -- якості державного регулювання, верховенства права, контролю корупції, економічної свободи, а також ВВП на душу населення.

Економетричний аналіз експорту послуг базується на побудові економетричної моделі:

,

де Y -- експорт послуг (млн. дол.);

Х1 -- вектор валового внутрішнього продукту на душу населення (тис. дол.);

Х2 -- вектор індексу економічної свободи;

Х3 -- вектор індексу якості державного регулювання;

Х4 -- вектор індексу верховенства права;

Х5 -- вектор індексу контролю корупції;

u -- стохастична складова, що акумулює вплив усіх випадкових чинників на експорт послуг (залишки);

-- параметри, що характеризують кількісний вплив досліджуваних чинників на рівень експорту послуг.

Розрахункова економетрична модель експорту реалізує адитивний закон формування обсягу експорту послуг:

,

де -- розрахунковий вектор експорту послуг на основі моделі.

Для кожної країни було побудовано декілька економетричних моделей за різними специфікаціями. У табл. 3 представлено економетричні моделі за остаточною специфікацією, які є статистично достовірними і адекватно репрезентують фактичні дані експорту послуг.

Проведений порівняльний аналіз результатів економетричних моделей експорту послуг свідчить про можливість управління обсягом експорту послуг на основі досліджуваних чинників. Рівень економічного розвитку країни, що визначається показником ВВП на душу населення, та інституційні чинники на 90-95% впливають на обсяг експорту послуг. Результати аналізу ілюструють суттєву залежність обсягів експорту послуг від удосконалення інституційної основи розвитку країн при переході від планово-адміністративної до ринкової економіки.

Таблиця 3 - Система економетричних моделей експорту послуг для окремих країн.

*Числа у дужках під оцінками параметрів моделей є критеріями Ст'юдента, які підтверджують статистичну достовірність оцінок параметрів моделі. - коефіцієнт детермінації; - критерій Фішера; - критерій Дарбіна-Уотсона; - хі-критерій.

Досліджені країни можна умовно поділити на дві групи. Перша об'єднує ті країни, для яких підтвердилася пряма залежність між рівнем розвитку інституцій і експортом послуг (Чехія, Польща, Угорщина, Латвія). До другої групи входять країни, для яких ця взаємозалежність є оберненою (Україна, Росія, Молдова, Казахстан). Автор робить висновок, що низький рівень якості інституційних показників України слугує причиною збільшення цін на послуги як вітчизняних, так і іноземних постачальників послуг, оскільки неефективні інституції збільшують транзакційні витрати, що додаються до загальних торговельних витрат компаній, які залучені до міжнародної торгівлі.

Проаналізувавши Розклад специфічних зобов'язань України щодо приєднання до ГАТС, автор робить висновок, що Україна взяла на себе одні з найліберальніших зобов'язань із доступу іноземних постачальників послуг на свій ринок серед членів СОТ. Забезпечення відповідності законів і нормативних актів вимогам СОТ допоможе Україні перейняти корисну практику торговельної політики та створити інституції, аналогічно існуючим у країнах, які успішно інтегрувалися у світову економіку.

Специфічність перехідного стану української економіки зумовлена необхідністю інституційних змін, унаслідок чого закріплюється залежність між детермінантами економічного зростання та інтеграцією у світовий простір. Інтенсивність використання традиційних та становлення нових чинників зростання зумовлюється якістю нововведених інституцій і вдосконаленням їх мотиваційного механізму.

ВИСНОВКИ

Проведене в дисертації дослідження теоретичних і практичних проблем інституційного регулювання світової торгівлі послугами дало змогу реалізувати поставлену мету і завдання та зробити такі висновки.

Досягнення стабільності економічного розвитку в умовах глобалізації світогосподарських зв'язків потребує розширення звичайних рамок традиційного економічного аналізу, вироблення нових підходів. Останні два десятиліття продемонстрували важливі зміни в розвитку економічної теорії. Хоча в економічній теорії продовжує домінувати неокласичний аналіз, посилення економічної взаємозалежності країн вимагає перегляду прийнятності суворих передумов неокласичної теорії та переоцінки ролі інституцій у формуванні поведінки економічних суб'єктів. Особливий наголос необхідно зробити на важливості трактування інституцій як ендогенних змінних у рамках панівних економічних моделей.

Інституційний вимір категорії „послуга” полягає у визначенні її як транзакції з позитивним фактором одномоментності, результату різнорідної діяльності, що здійснюється виробниками на замовлення споживачів і зазвичай веде до зміни стану інституційної одиниці, яка споживає ці послуги. Якщо послуга виступає результатом корисної діяльності, що змінює стан особи або товару, то в умовах ринкової економіки цей результат безумовно є "товаром", якій має і мінову вартість, і корисність.

Регуляторні інституції та інституції виконання контрактів відіграють ключову роль у розвитку сектора послуг, оскільки цей сектор вступає у більш складну систему транзакцій з іншими секторами економіки та більш схильний до ринкової невизначеності внаслідок інформаційної асиметрії. Перетворення послуг на складовий елемент міжнародної виробничої діяльності поставило на порядок денний питання про необхідність регулювання ринку послуг на міжнародному, регіональному, національному і галузевому рівнях.

Суттєвий вплив на світову торгівлю послугами справляють інституції та транзакційні витрати. Зокрема, внутрішні інституції впливають на загальний рівень відкритості країни в тому розумінні, що країни з розвинутими інституціями більш інтегровані у світову торговельну систему. Недостатньо ефективні інституції знижують міжнародну конкурентоспроможність національних виробників послуг, що, у свою чергу, негативно відбивається на експортних потоках. Транзакційні витрати відіграють визначальну роль в аналізі передумов та виграшу від лібералізації міжнародної торгівлі послугами, суттєво залежать від якості інституцій, а також від стану інформаційних та фінансових потоків. Підвищення ефективності транзакцій, створення інституцій, завдяки яким можливо досягти зменшення транзакційних витрат, і є тим механізмом, який позитивно впливає на динамічність національної економіки, її здатність до розвитку та інтеграції у світовий економічний простір.

За наявності асиметричної інформації й небезпеки подальшого викривлення реальності інституційна теорія бере до уваги недосконалість ринку, яку інституція може подолати або, як мінімум, пом'якшити. Міжнародні торговельні інституції формують очікування міжнародних гравців і таким чином впливають на їхню поведінку; сприяють процесові конструктивних торговельних переговорів; збільшують прозорість світової торговельної системи через надання адекватної та достовірної інформації, розширюють можливості врегулювання торговельних суперечок і водночас зменшують транзакційні витрати.

Послуги стали головною рушійною силою економіки та основним фактором зростання продуктивності, особливо в результаті активного використання інформаційних та комп'ютерних послуг, на основі яких радикально перетворюються матеріальна база, методи виробництва, моделі, види та зміст сервісу практично в усіх галузях. У складі сектора діє розвинутий блок наукомістких послуг -- телекомунікацій, інформаційних, комп'ютерних, фінансових, медичних, професійних і деяких ділових, які в поєднанні з високотехнологічними промисловими галузями утворюють інноваційне ядро постіндустріальної економіки, що визначає її головні параметри.

Багатонаціональні компанії є головним суб'єктом диверсифікації торгівлі послугами у глобальних масштабах, і саме на них припадає більша частка відповідної міжнародної торгівлі. Міжнародні корпорації є основною інституцією формування та розвитку нової форми міжнародного поділу праці в умовах економічної глобалізації -- міжнародного аутсорсингу та офшорингу послуг.

Інституційні бар'єри є видом обмеження конкуренції, який зумовлений наявними інституційними рамками, що визначають поведінку учасників конкурентного процесу як формального, так і неформального характеру. Інституційні бар'єри набувають форми засобів державного регулювання національних і міжнародних транзакцій із надання послуг і впливають на вхід на ринок та функціонування як національних, так і іноземних постачальників. Дослідження методів вимірювання бар'єрів у світовій торгівлі послугами дало змогу зробити висновок, що одні бар'єри впливають на ціни послуг, а інші - на структуру витрат. Ліквідація бар'єрів приводить до поліпшення ефективності розподілу ресурсів, підвищення продуктивності та збільшення добробуту країни.

Концепція тарифного еквівалента як еквівалента податку на діяльність іноземних компаній у процесі конкуренції з національними є ефективним способом кількісного вимірювання торговельних бар'єрів. Тарифні еквіваленти можуть сприйматися як теоретичні тарифи, що розраховані на створення економічного ефекту, аналогічного ефектові реальних тарифів. Чим вищим є рівень обмежень торгівлі послугами, тим вища ціна на послуги, і тому тарифний еквівалент є виміром торговельних бар'єрів. Ефекти торговельних бар'єрів у сфері послуг та, відповідно, тарифного еквівалента залежать від конкурентоспроможності національних та іноземних компаній і ступеня субституції основних способів міжнародної торгівлі послугами.

Найбільша конвергенція норм багатостороннього і регіонального регулювання торгівлі послугами стосується основних принципів регулювання, а саме транспарентності, національного режиму, режиму найбільшого сприяння, а також норм регулювання платежів і трансферів, монополій, виключних постачальників послуг і загальних винятків. Менший рівень конвергенції властивий зобов'язанням у сферах: а) недискримінаційних кількісних обмежень; б) національного регулювання; в) захисних заходів у випадку надзвичайних ситуацій та субсидій.

Високоякісне інституційне середовище для економічної активності є одним з факторів, який подає чіткі сигнали виробникам та інвесторам у сфері послуг, запобігає монополізації ринку, сприяє ефективному використанню наявних ресурсів у країні, узгоджується з адміністративними можливостями уряду та підтримує соціальну злагоду в суспільстві. Реформа торговельної політики впливає на економічний розвиток тією мірою, якою це сприяє створенню в країні високоякісного інституційного середовища.

Лібералізація міжнародної торгівлі послугами передбачає: а) вплив на рівень світових, регіональних і галузевих доходів та асортимент продукції через зниження вартості надання послуг споживачам і певним галузям промисловості; б) зниження інституційних бар'єрів доступу на ринок і скасування дискримінаційних правил щодо іноземних постачальників послуг по всіх чотирьох способах торгівлі послугами; в) зміни ефективності розподілу ресурсів усередині економічної системи у зв'язку зі спеціалізацією на певних виробництвах з урахуванням порівняльних переваг; г) збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій (ПІІ), що супроводжується припливом фізичного, людського капіталів, технології та методів управління; д) вирішення дилеми управління міграційними процесами за рахунок зменшення соціальних і політичних транзакційних витрат.

У рамках РТУ та СОТ склалися два основні інституційні підходи до лібералізації торгівлі та інвестицій у сфері послуг, що втілилися в Переліку конкретних зобов'язань з лібералізації торговельного режиму (positive list approach) - національних списках, у яких країни фіксують сектори, підсектори та/або способи постачання послуг, що підлягають лібералізації, а також у Переліку винятків зі сфер лібералізації (negative list approach). Відповідно до Переліку конкретних зобов'язань з лібералізації торговельного режиму країни погоджуються гарантувати національний режим та вільний доступ на ринок, уточнивши (через винятки з Переліку зобов'язань) сферу застосування національного режиму та доступу на ринок для іноземних послуг або іноземних постачальників послуг. Альтернативний підхід до лібералізації торгівлі та інвестицій у сфері послуг, так званий Перелік винятків зі сфер лібералізації, базується на концепції негативного списку, згідно з якою мають бути лібералізовані всі сектори та заходи, якщо тільки інше прозоро не зазначається у переліках застережень, що подаються у додатках до угоди. Обидва підходи теоретично можуть генерувати еквівалентний виграш від лібералізації, на практиці ж другий підхід демонструє більшу ефективність.

Основними рисами багатосторонньої лібералізації торгівлі послугами в рамках СОТ є: а) гнучкість багатосторонньої лібералізації; б) дозованість лібералізації в галузевому розрізі -- масштабна лібералізація відбувається в обмеженому колі галузей; в) масштабність і рівномірність лібералізації торгівлі в географічному розрізі.

Регіональні інтеграційні процеси у сфері послуг є особливою формою багатостороннього регулювання міжнародної торгівлі послугами. Завдяки глибшій інтеграції на регіональному рівні створюються інституційні платформи поширення кооперації на багатосторонній основі. Ключовим питанням інституційного регулювання міжнародної торгівлі послугами є оптимізація співвідношення регіоналізму і глобалізму на основі норм та принципів СОТ.

Концепція створення єдиного ринку послуг у рамках ЄС базується на ідеї послідовної ліквідації технічних бар'єрів з орієнтацією на принцип взаємного визнання національних норм і правил. Ліквідація технічних бар'єрів, крім усунення найбільш помітних дискримінаційних обмежень, веде до гармонізації (зближення) національних систем регулювання. При цьому принцип гармонізації має застосовуватися з метою створення рівних ринкових умов, що забезпечують ефективну діяльність у сфері послуг, зокрема єдиних критеріїв стабільності кредитних інституцій і механізму торгівлі цінними паперами усередині ЄС, єдиних умов доступу постачальників послуг до інформації стосовно лібералізації ринків та ін. Потенційні вигоди від інтеграції ринків послуг у країнах ЄС поділяються на дві великі категорії: а) ефект поліпшення добробуту громадян, пов'язаний зі встановленням цін на рівні кращих виробників; б) тенденція до прискорення економічного зростання шляхом економії на масштабах виробництва, більш ефективного використання конкурентних переваг та поліпшення розміщення ресурсів.

Економетричні моделі впливу якості інституцій на експорт послуг засвідчують, що на основі інституційних чинників можна управляти обсягом експорту. Обсяги експорту послуг суттєво залежать від удосконалення якості інституційної основи розвитку країн при переході від планово-адміністративної до ринкової економіки. Досліджені країни можна умовно поділити на дві групи. Перша об'єднує ті країни, аналіз яких підтвердив позитивну кореляцію між рівнем розвитку інституцій та експортом послуг (Чехія, Польща, Угорщина, Латвія). До другої групи входять країни, для яких ця взаємозалежність має обернений характер (Україна, Росія, Молдова, Казахстан).

Економетрична модель впливу показників розвитку інституцій на обсяг експорту послуг для України вказує на те, що низький рівень якості інституційних показників України служить причиною збільшення цін на послуги як вітчизняних, так і іноземних постачальників послуг, оскільки неефективні інституції збільшують транзакційні витрати, котрі додаються до загальних торговельних витрат компаній, які залучені до міжнародної торгівлі.

Україна взяла на себе одні з найліберальніших зобов'язань із доступу іноземних постачальників послуг на свій ринок серед членів СОТ. Вимоги є головним чином „якісними”, як-от підтвердження професійної кваліфікації, обов'язкова акредитація в секторах фінансових, транспортних послуг, обмеження на здійснення деяких видів послуг (сектори фінансових, юридичних, аудіовізуальних, транспортних, рекреаційних та культурних послуг). Такі обмеження, з одного боку, мають забезпечити приплив іноземних інвестицій, з іншого -- досить ефективно захистити ті підсектори ринку послуг, які ще є чутливими щодо іноземної конкуренції.

Структура українського експорту послуг потребує суттєвих змін, тому що без структурної адаптації до вимог розвитку світової економіки, без формування з цією метою адекватної інноваційної та інвестиційної стратегії (і не тільки державної, а й передусім бізнесової) Україна не зможе використати переваги міжнародної торговельної системи. Членство в СОТ вимагає від України створення інституційного середовища, аби: а) надавати торговельним партнерам України інформацію відносно процесів на внутрішньому ринку, що пов'язані з питаннями торговельної політики; б) забезпечити виконання зобов'язань і правил СОТ таким чином, щоб стимулювати економічний розвиток України; в) дієво захищати національні інтереси в питаннях, які безпосередньо пов'язані з торгівлею, через консультації і механізми врегулювання суперечок СОТ; г) брати активну участь у обговоренні питань, які стосуються функціонування багатосторонньої торговельної системи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Монографії:

2. Заблоцька Р. О. Система інституційного регулювання світової торгівлі послугами: Монографія /Р. О. Заблоцька. - К. Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2008. - 368 с. (21,4 д.а.)

3. Статті в наукових фахових виданнях:

4. Заблоцька Р. О. Економетричний аналіз впливу показників розвитку інституцій на експорт послуг Росії та України /Р. О. Заблоцька// Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2008. - Вип. 80, ч.IІ. - С. 93-101. - (0,58 д.а.).

5. Заблоцька Р. О. Концептуальні засади формування національних політик лібералізації торгівлі послугами /Р. О. Заблоцька //Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2008. - Вип. 72, ч.І. - С. 142-146. - (0,92 д.а.).

6. Заблоцька Р. О. Детермінанти інституціалізації ринку послуг в Україні в контексті набуття членства у СОТ /Р. О. Заблоцька //Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 8(86). - С. 30-37. - (0,52 д.а.).

7. Заблоцька Р. О. Особливості регулювання торгівлі послугами на багатосторонньому та регіональних рівнях /Р. О. Заблоцька //Світ фінансів. - 2008. - № 3(16). - С. 162-169. - (0,85 д.а.).

8. Заблоцька Р. О. Характеристика та класифікація торговельних бар'єрів на ринку послуг /Р. О. Заблоцька //Журнал європейської економіки. - 2008. - Том 7, № 3. - с.345-360. - (0,8 д.а.).

9. Заблоцька Р. О. Регулювання в інституційній структурі міжнародної торгівлі /Р. О. Заблоцька //Вісник Донецького університету. - 2008. - № 1.- С. 127-132. - (0,4 д.а.).

10. Заблоцька Р. О Теоретичні засади дослідження економічної природи послуг /Р. О. Заблоцька //Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2008. - Вип. 73, ч. І. - С. 136-140. - (0,47 д.а.).

11. Заблоцька Р. О. Транзакційні витрати у розвитку міжнародної торгівлі /Р. О. Заблоцька //Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2008. - Вип. 72, ч. І. - С. 142-146. - (0,42 д.а.).

12. Заблоцька Р. О. Послуги в національних та міжнародних економічних системах /Р. О. Заблоцька //Вісник Тернопільського національного університету. - 2008. - № 3. - С.69-76. - (0,51 д.а.).

13. Заблоцька Р. О. Динаміка і структура транснаціональних процесів на світовому ринку послуг /Р. О. Заблоцька //Вісник Донецького університету. - 2007. - № 2. - С. 281-285. - (0,3 д.а.).

14. Заблоцька Р. О. Міжнародна торгівля послугами на сучасному етапі / Р. О. Заблоцька //Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2007. - Вип. 68, ч. І. - С.181-185. - (0,35 д.а.).

15. Заблоцька Р. О. Світовий ринок транспортних послуг / Р. О. Заблоцька //Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2007. - Вип. 66, ч. ІІ. - С. 94-98. - (0,48 д.а.).

16. Заблоцька Р. О. Сутність та вигоди лібералізації міжнародної торгівлі послугами /Р. О. Заблоцька // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2007. - Вип. 67, ч. І. - С. 247-250. - (0,38 д.а.).

17. Заблоцька Р. О. Єдиний ринок послуг в країнах Європейського Союзу /Р. О. Заблоцька //Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2007. - Вип. 66, ч. І. - С. 24-29. - (0,57 д.а.).

18. Заблоцька Р. О. Розвиток міжнародних туристичних послуг в сучасних умовах /Р. О. Заблоцька // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2006. - Вип. 67, ч. І. - С. 24-27. - (0,35 д.а.).

19. Заблоцька Р. О. Концептуальні засади аналізу світової торгівлі послугами /Р. О. Заблоцька // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2006. - Вип. 61, ч. І. - С. 226-230. - (0,46 д.а.).

20. Заблоцька Р. О. Суб'єкти світового ринку консалтингових послуг / Р. О. Заблоцька //Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2005. - Вип. 52, ч. І. - С. 49-53. - (0,45 д.а.).

21. Заблоцька Р. О. Світовий ринок лізингових послуг /Р. О. Заблоцька // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2004. - Вип. 48, ч. І. - С. 212-216. - (0,52 д.а.).

22. Заблоцька Р. О. Тенденції розвитку світового ринку консалтингових послуг /Р. О. Заблоцька //Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2004. - Вип. 47, ч. І. - С. 171-178. - (0,62 д.а.).

23. Заблоцька Р. О. Основні тенденції розвитку світового ринку електронних послуг /Р. О. Заблоцька //Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2002. - Вип. 33, ч. І. - С. 176-182. - (0,92 д.а.).

24. Заблоцька Р. О. Типологія фінансових послуг /Р. О. Заблоцька // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2001. - Вип. 30, ч. І. - С. 47-50. - (0,33 д.а.).

25. Підручники та навчальні посібники:

26. Заблоцька Р. О. Міжнародний ринок товарів та послуг/А. С. Філіпенко, В. С. Будкін, О. І. Рогач та ін. //Світова економіка: Підручник - К.: Либідь, 2007. - 640 с. /(Особисто автору належить 1,07 д.а.: с. 148 - 167).

27. Заблоцька Р. О. Світовий ринок послуг: Підручник /Р. О. Заблоцька. - К.: Знання, 2005.- 267 с. (11 д.а.).

28. Заблоцька Р. О. Світовий ринок послуг: Навчальний посібник / Р. О. Заблоцька. -- К.: ІМВ, 2002. -- 280 с. (11,6д.а.).

29. Заблоцька Р. О. Місце України на світовому ринку товарів і послуг / А .С. Філіпенко, В. С. Будкін, А. С. Гальчинський та ін. //Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть: Навчальний посібник. -- К.: Либідь, 2002. -- 479 с. /(Особисто автору належить 1 д.а.: с. 84-99).

30. Заблоцька Р. О. Міжнародні валютно-фінансові інститути / А. С. Філіпенко, А. І. Шнирков, О.І. Рогач та інші //Міжнародні валютно-кредитні відносини. - К.: Либідь, 1997. -- 208 с. /(Особисто автору належить 0,7д.а.: с.182-192 ).

31. В інших виданнях:

32. Заблоцька Р. О. Проблеми розвитку українського ринку послуг в контексті набуття членства в СОТ /Р. О. Заблоцька // Racja stanu. Studia I materialy. -- Polrocznik nr, 1 (3). -- Wroclaw, 2008. - С. 231-238. -- (0,42д.а.).

33. Заблоцька Р. О. Лібералізація фінансових послуг /Р. О. Заблоцька // Матеріали ІХ міжнародної науково-теоретичної конференції „Формування торговельних режимів у перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України)”, 25-26 жовтня 2001 р. -- К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2001. - С. 39-41. -- (0,2 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Заблоцька Р. О. Інституційне регулювання міжнародної торгівлі послугами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.02 -- Світове господарство і міжнародні економічні відносини. -- Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.

У дисертації розроблено методологічні засади й інструментарій аналізу інституційного регулювання міжнародної торгівлі послугами. Доведено, що інституції та транзакційні витрати є одним з вирішальних факторів розвитку сучасної міжнародної торгівлі послугами. Виявлено багаторівневість та різношвидкісність конвергенції багатостороннього і регіонального регулювання міжнародної торгівлі послугами. Розроблено економетричні моделі впливу якості інституцій на обсяг експорту послуг країн Східної Європи -- членів ЄС і окремих країн СНД і доведено, що низький рівень якості інституційних показників України є чинником зростання цін на послуги як вітчизняних, так і іноземних постачальників послуг.

Обґрунтовано діалектику розвитку регіоналізму як особливої форми прояву багатостороннього регулювання торгівлі послугами, оскільки інтеграція на регіональному рівні створює інституційні платформи поширення інтеграції на глобальній/багатосторонній основі.

Виокремленні гносеологічні параметри інституційних обмежень шляхом виявлення основних критеріїв їх класифікації в міжнародній торгівлі послугами: 1) об'єкт (входження на ринок та надання національного режиму); 2) характер регулювання (недискримінаційний та дискримінаційний); 3) спосіб торгівлі.

Досліджено ефекти лібералізації міжнародної торгівлі послугами, які позитивно впливають на довгострокове зростання добробуту як окремої країни, так і світового господарства в цілому. Аргументовано необхідність поєднання в Україні інституційної реформи ринку послуг і заходів торговельної політики на принципах та нормах СОТ як механізму адаптації українських виробників до вимог висококонкурентних зовнішніх ринків.

Ключові слова: світове господарство, міжнародна торгівля послугами, інституції, транзакційні витрати, інституційна структура регулювання, ГАТС, інституційні бар'єри, лібералізація світової торгівлі послугами.

АННОТАЦИЯ

Заблоцкая Р. А. Институциональное регулирование международной торговли услугами. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.02 -- Мировое хозяйство и международные экономические отношения. -- Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2008.

В диссертации разработаны методологические принципы и инструментарий анализа институционального регулирования международной торговли услугами. Доказано, что институты и транзакционные расходы являются одним из решающих факторов развития современной международной торговли услугами.

Выделены и проанализированы функции международных институтов с точки зрения перспектив развития мировой торговли услугами: формирование ожиданий международных субъектов, влияние на их поведение, содействие конструктивным торговым переговорам и активное регулирование процессов международного сотрудничества.

Усовершенствованы теоретические подходы к институциональному анализу международной торговли услугами, в частности: а) определены основные характеристики категории „услуга” как транзакции с позитивным фактором одномоментности, результата разнородной деятельности, которая осуществляется производителями по заказу потребителей и ведет к изменению состояния институциональной единицы, потребляющей эти услуги; б) проанализированы факторы превращения сферы услуг в катализатор экономического и социального роста в условиях формирования новейшей институциональной парадигмы мирового хозяйства: увеличение их доли в общей добавленной стоимости и занятости; значительный рост производительности труда в сфере услуг; усиление роли услуг в координации производственного процесса дифференцированных товаров и реализации эффекта масштаба на национальных и международных рынках.

Исследованы процессы формирования асимметрии между основными способами международной торговли услугами: коммерческим присутствием и перемещением физических поставщиков услуг. Доказано, что диспропорция между свободным движением капитала и регулируемым процессом миграции трудовых ресурсов является фундаментальным противоречием современного этапа институционализации мирового рынка услуг.

Выявлена многоуровневая и разноскоростная конвергенция многостороннего и регионального регулирования международной торговли услугами. Установлено, что наибольшая конвергенция существует в плоскости основных принципов регулирования -- транспарентности, национального режима, режима наибольшего благоприятствования, а также норм регулирования платежей и трансферов, монополий, исключительных поставщиков услуг и общих исключений. Больший уровень конвергенции свойственен обязательствам в сферах: а) недискриминационных количественных ограничений; б) национального регулирования; в) защитных мероприятий в случае чрезвычайных ситуаций и субсидий.

Определены эффекты либерализации торговли услугами на всех институциональных уровнях: а) диверсификация отраслевых доходов и ассортимент продукции вследствие снижения стоимости предоставления услуг потребителям и определенным отраслям промышленности; б) снижение институциональных барьеров для доступа на рынок и отмена дискриминационных правил для иностранных поставщиков услуг по всем четырем способам международной торговли услугами; в) изменение эффективности алокации ресурсов внутри экономической системы в результате специализации на определенных видах производств с учетом сравнительных преимуществ; г) увеличение объемов иностранных инвестиций, что сопровождается притоком физического, человеческого капиталов, технологии и методов управления; д) решение дилеммы управления миграционными процессами за счет уменьшения социальных и политических транзакционных издержек.

Разработана эконометрическая модель влияния качества институтов на объем экспорта услуг стран Восточной Европы -- членов ЕС и отдельных стран СНГ и доказано, что низкий уровень качества институциональных показателей Украины является фактором роста цен на услуги как отечественных, так и иностранных поставщиков услуг, поскольку неэффективные институты увеличивают транзакционные расходы компаний на международных рынках.

Сформулированы рекомендации относительно направлений институциональной реформы рынка услуг в Украине и мер торговой политики в соответствии с принципами и нормами ВТО как механизма адаптации украинских производителей к требованиям висококонкурентных мировых рынков.

Ключевые слова: мировое хозяйство, международная торговля услугами, институты, транзакционные расходы, институциональная структура регулирования, ГАТС, институциональные барьеры, либерализация мировой торговли услугами.

ANNOTATION

Zablotska, R. A. Institutional regulation of international trade in services. -Manuscript.

Thesis for obtaining the Doctor of Economic Science academic degree on specialty 08.00.02 -- World Economy and International Economic Relations. -- Kyiv National Taras Shevchenko University. -- Kyiv, 2008.

The doctoral thesis is devoted to the research and development of institutional regulation of international trade in services. Author investigates the basic methodological principles, institutional objectives and key factor of institutional system of regulation of trade in services. It is proved that institution and transaction costs are one of the deciding factors in the development of the modern international trade in services, which enables to examine them as basis for existence and form of display of competitive advantages in the process of international exchange by services subject to the condition economic globalization.

The author empirically developed econometrical models of the volume's impact of institutions in four East European countries members of the EC and selected countries of CIS. The results of models showed that low quality levels of institutions in Ukraine is a factor in price growth in services of both domestic and foreign providers, as ineffective institutions increase the transaction costs of enterprises at the foreign markets.

Keywords: world economy, international trade in services, institutions, transaction costs, the institutional structure of regulation, GATS, institutional barriers, liberalization of world trade in services.

Размещено на Allbest.ru