Стратегії формування конкурентних переваг транснаціональних корпорацій в умовах глобалізації світогосподарських зв’язків

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Спеціальність 08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою

УДК 339.97

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

АВТОРЕФЕРАТ

СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СВІТОГОСПОДАРСЬКИХ ЗВ'ЯЗКІВ

ГУБАР НІЛА ПЕТРІВНА

КИЇВ - 2004

Дисертацією є рукопис.

Дисертаційна робота виконана на кафедрі управління зовнішньоекономічною діяльністю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Ступницький Олексій Іванович, доцент кафедри управління зовнішньоекономічною діяльністю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Рокоча Віра Володимирівна, професор кафедри міжнародної економіки економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка кандидат економічних наук

Кияк Андрій Тарасович, начальник управління розвитку банківського сектора - керівник групи економічних радників голови Національного банку України

Провідна організація: Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України, відділ економічної та соціальної стратегії, м. Київ

Захист відбудеться 19 квітня 2004 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.02 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирівська, 58, к.12.

Автореферат розісланий 18 березня 2004 року.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради Поліщук Л.С.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається зростаючим впливом глобалізаційних процесів у світовій економіці на діяльність транснаціональних корпорацій (ТНК) та стратегії формування їх конкурентних переваг, що підтверджується двома головними факторами.

По-перше, в умовах формування глобальної економіки 21 століття, посилення процесу економічної інтеграції і зняття різноманітних обмежень та бар'єрів глобальна конкуренція стає всеосяжною і всепроникаючою. Глобалізація економіки вносить зміни в традиційні уявлення про якість товарів і послуг, рівні їх виробничих витрат, продуктивності праці, часу підготовки виробництва тощо. Це змушує змінювати бізнес ТНК, пристосовуючи його до нових умов, модифікуючи старі та формуючи нові конкурентні переваги.

В умовах глобалізації міжнародних економічних зв'язків починає функціонувати глобальний ринок, який принципово відрізняється від звичайного набору самодостатніх ринків певних країн. За умов глобалізації ТНК використовують нові типи стратегій, що визначаються як глобальні, які формуються під впливом соціально-економічних умов у різних країнах та культурних особливостей, які існують на певних ринках. Для діяльності на глобальних ринках ТНК може обрати одну або низку стратегічних можливостей, зокрема, підтримання найнижчих витрат на виробництво та збут продукції порівняно з конкурентами, стратегію підтримання найнижчої ціни на продукт порівняно з конкурентами в кожній країні, де оперує компанія, стратегію глобальної диференціації або ж стратегію глобального фокусування. Відзначимо, що сьогодні суттєві зміни в технологіях, ринках збуту і потребах клієнтів стали звичайним явищем, і компанії, прагнучи зберегти свою конкурентоспроможність, змушені постійно перебудовувати корпоративну стратегію і тактику.

По-друге, в умовах глобалізації виникає об'єктивна необхідність у розробці нових підходів, які б базувалися не лише на використанні минулого досвіду, а й у повній мірі враховували сучасні реалії міжнародного бізнесу та умов конкурентної боротьби. Інтенсифікація світового обміну призвела до того, що простір, у межах якого створюються та розподіляються доходи, все менше збігається з простором, де вони споживаються. Темпи виробництва та економія часу є у сучасних умовах вирішальними чинниками конкуренції, а імітаційне моделювання використовується ТНК при вирішенні широкого кола економічних та інженерно-технологічних завдань. У цих умовах успішне функціонування компанії є просто неможливими без формування ефективної конкурентної стратегії розвитку.

Теоретичною базою дослідження стали праці вітчизняних та російських авторів, таких, як: Азоєв Г.Л., Аніловська Г.Я., Башинська Г.І., Березовенко С.М., Бесараб Є.О., Бортова М., Вінслав Ю., Владимирова І.Г., Драчова О.Л., Кияк А.Т., Книш М.І., Коваленко Г., Кредісов А.І., Куліш Г.П., Ленський Є.В., Лісова В.І., Мінервін І.Г., Міхальскі Т., Мовсеян А., Огнівцев С., Пасічник Т.О., Рогач О.І., Рокоча В.В., Семенова А.А., Соколенко С.І., Філіпенко А.С., Шнирков О.І., а також дослідження відомих зарубіжних учених, а саме: Ансоффа І., Гулда М., Даннінга Дж., Кемпбелла Е., Портера М., Рота Х., Румельта Р., Рута Ф., Стрікленда А.Дж., Томпсона А.А., Уотермена Р., Фішера Г. та інших, які у своїх роботах досліджували проблеми розвитку світової економіки в умовах глобалізації, аналізували роль та місце транснаціональних компаній у світі та їх вплив на перебіг економічних процесів. Однак у вітчизняній літературі вивченню зміни підходів до формування конкурентних переваг ТНК та стратегій їх реалізації під дією глобалізаційних процесів приділялась незначна увага, що й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у рамках наукової теми кафедри управління зовнішньоекономічною діяльністю “Організація управління зовнішньоекономічною діяльністю на національному та світогосподарському рівнях” (номер державної реєстрації 01БФ048-01), яка є складовою наукової програми Інституту міжнародних відносин “Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України”, що входить до складу комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розбудова державності України”.

Мета дисертаційного дослідження полягає у здійсненні всебічного аналізу модифікації відносин конкуренції ТНК під впливом глобалізаційних процесів, дослідженні підходів до формування конкурентних переваг транснаціональними корпораціями та стратегій їх реалізації, а також у розробці моделі створення ТНК за участю українських компаній та досягнення ними конкурентних переваг як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Досягнення поставленої мети дисертаційного дослідження передбачає розв'язання наступних завдань:

проаналізувати сучасні тенденції розвитку світової економіки та визначити вплив глобалізаційних процесів на зміну стратегій формування конкурентних переваг ТНК;

визначити нові напрямки формування конкурентних переваг транснаціональними корпораціями в умовах глобалізації світогосподарського розвитку;

провести аналіз маркетингових стратегій транснаціональних корпорацій як важливої складової стратегічного управління конкурентними перевагами;

визначити можливі стратегії досягнення конкурентних переваг українськими компаніями в умовах глобалізації;

розробити концептуальну модель створення ТНК за участю українських компаній та запропонувати механізми досягнення ними конкурентних переваг у змаганні з іноземними транснаціональними корпораціями;

проаналізувати і запропонувати можливі типи стратегій по залученню нових технологій компаніями країн СНД.

Об'єктом дослідження у роботі виступають транснаціональні корпорації як феномен, модифікований процесами глобалізації світогосподарських зв'язків, та стратегії формування їх конкурентних переваг.

Предметом дослідження є система взаємозв'язків та взаємозалежностей, яка виникає у процесі формування та ефективного використання конкурентних переваг транснаціональними корпораціями в умовах глобалізації.

Методологічною базою дослідження стали опрацьовані автором положення економічної науки у галузі теорії та методології. У процесі роботи автором широко використовувались методи аналізу та синтезу (для аналізу факторів формування конкурентних переваг сучасних ТНК (підрозділ 2.1.) та визначення місця злиттів і поглинань у сукупності даних факторів у підрозділі 2.2.); переходу від абстрактного до конкретного (для ілюстрації успішного використання стратегічних альянсів на прикладі японської компанії “Toshiba” (підрозділ 2.1.), поглинань (“General Electric” компанії “Honeywell”) та злиттів (“Compaq Computer” і “Hewlett Packard”) у підрозділі 2.2.); системно-структурний аналіз (наприклад, для класифікації злиттів і поглинань та визначення основних мотивів їх здійснення у підрозділі 2.2.); економіко-статистичні методи (для характеристики основних показників діяльності сучасних ТНК у підрозділах 1.2., 2.3.); метод історизму (для дослідження теоретичних засад терміну “глобалізація” (підрозділ 1.1.) та етапів розвитку ТНК (підрозділ 1.2.), пояснення особливостей конкурентних стратегій ТНК у підрозділі 1.3.); метод кількісного та якісного порівняння (для порівняння характеристик глобальної та багатонаціональної маркетингових стратегій та показників діяльності провідних ТНК світу у підрозділі 2.3.); метод секторального аналізу (наприклад, для визначення розподілу провідних компаній світу по галузях у підрозділах 1.2., 2.3.); описово-аналітичний метод (для обґрунтування основних засад створення ТНК на території країн СНД та факторів формування їх конкурентних переваг у розділі 3.).

Наукова новизна дисертації полягає у тому, що автором на основі аналізу, систематизації і узагальнення сучасних науково-літературних та статистичних джерел досліджено зміни стратегій формування конкурентних переваг сучасних транснаціональних корпорацій під дією процесів глобалізації у світовій економіці.

У процесі аналізу автором одержані наступні найбільш суттєві наукові результати, які розкривають особистий внесок автора у розробку проблеми, що досліджується:

виявлено, що у ТНК із складними структурами стратегії формуються як на рівні видів бізнесу, так і на рівні корпорації у цілому. Найважливішими характеристиками сучасної стратегії формування конкурентних переваг є масштаб діяльності корпорації, який визначає вид її бізнесу, рівень взаємодії складових, який показує, що знаходиться в основі узгодження бізнес-одиниць корпорації між собою, та метод управління масштабом і взаємодією. Розширення масштабів діяльності ТНК відбувається за рахунок внутрішнього розвитку, шляхом злиття і поглинання інших структур та створення стратегічних альянсів;

доведено, що в умовах глобалізації міжнародного бізнесу стратегія корпоративної диверсифікації виступає засобом отримання додаткової вигоди від синергії, яка виникає між видами бізнесу або між окремим бізнесом і корпоративною материнською структурою. Корпорація, яка обрала стратегію диверсифікації, не прагне до взаємодії між окремими видами бізнесу, а намагається створити синергійний ефект фінансового та управлінського характеру, що охоплює усі її бізнес-одиниці. При ефективному управлінні види бізнесу в рамках стратегії корпоративної диверсифікації поєднують гнучкість окремо функціонуючих структур з перевагами спільного використання фінансових ресурсів;

розкрито, що стратегія корпоративної диверсифікації є внутрішньо суперечливою і містить у собі як переваги, так і недоліки. До переваг стратегії диверсифікації відносяться отримання виключних можливостей для дії на динамічному ринку, забезпечення стабільного потоку фінансових надходжень, уникнення подвійного оподаткування за рахунок реінвестування прибутку корпорації у нові види бізнесу, отримання додаткових вигод від синергії та компенсація низького потенціалу зростання. Однак стратегія диверсифікації не завжди виступає дієвим засобом компенсації низького потенціалу зростання корпорації, забезпечує більш низькі витрати на капітал і генерує високу норму прибутку;

доведено, що в умовах глобалізації вигоди від проведення ТНК стратегії адаптації, з урахуванням соціокультурних відмінностей кожного ринку та з використанням підходів диференційованого маркетингу, значно перевищують конкурентні переваги, одержані внаслідок реалізації стратегії стандартизації;

обґрунтовано, що диференційований підхід до впровадження стратегій, пов'язаних із спільним використанням науково-технічних та інвестиційних ресурсів країн Співдружності незалежних держав, є важливою передумовою збереження українськими компаніями існуючих та основою для набуття нових конкурентних переваг;

запропоновано власну модель створення та розвитку транснаціональних корпорацій в Україні, яка передбачає на першому етапі формування вертикально інтегрованих структур виробничого характеру, основною метою яких стане виробництво конкурентоспроможного за ціною та якістю продукту. Наступним етапом повинна стати власне транснаціоналізація з використанням геоцентричного підходу до управління дочірніми підприємствами, створеними за участю капіталів України та країн СНД, що дасть їм можливість досягти певних конкурентних переваг як на ринках пострадянських країн, так і на світових ринках;

доведено, що спільні підприємства, які передбачають використання капіталу, технології і ліцензій партнера, та придбання іноземними фірмами підприємств різних форм власності на території країн Співдружності є домінуючими видами стратегій по залученню новітніх технологій компаніями країн СНД.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що її основні положення та висновки можуть бути впроваджені органами державного управління і представниками ділових кіл України при розробці проектів створення ТНК за участю українських компаній на території країн СНД.

Результати дисертаційного дослідження були впроваджені у роботі Департаменту міжнародного торговельно-економічного співробітництва Міністерства економіки України (довідка № 28-23/1224 від 6 листопада 2003 р.), Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України (довідка № 219 від 11 листопада 2003 р.) та у навчальному процесі Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні курсів “Моделювання стратегії фірми у міжнародному бізнесі”, “Конкуренція у міжнародному бізнесі”, “Управління міжнародним бізнесом”, “Глобальний бізнес”, “Ціноутворення на світових товарних ринках” та “Кон'юнктура світових товарних ринків” (довідка № 05/03-03 від 5 березня 2003 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у тому, що дана дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, у якій викладено авторський підхід щодо методології дослідження стратегій формування конкурентних переваг транснаціональних корпорацій та їх модифікації в умовах вітчизняної економіки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та наукові результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри управління зовнішньоекономічною діяльністю Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка та були оприлюднені на міжнародних науково-практичних конференціях: “Проблеми регулювання зовнішньоекономічної діяльності України в сучасних умовах” (Київ, 25 травня 2001р.), “Міжнародний бізнес в Україні: становлення та розвиток в умовах ринкової трансформації суспільства” (Київ, 1-2 листопада 2001 р.), “Міжнародний бізнес: адаптація до зовнішнього середовища” (10-11 жовтня 2002 р.), “Міжнародний бізнес: розвиток ринку інформаційно-комунікаційних технологій” (9-10 жовтня 2003 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 6 одноосібних наукових статей та 4 тез доповідей на наукових конференціях, загальним обсягом 2,2 д.а., які розміщені у наукових журналах і виданнях, що відповідають переліку наукових фахових видань України, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Структура роботи обумовлена метою і завданнями дослідження та складається із вступу, трьох розділів (9 підрозділів), висновків, списку використаних джерел і п'яти додатків. Загальний обсяг дисертації - 187 сторінок, у тому числі 25 аналітичних таблиць та 17 рисунків. Список використаних джерел включає 184 позиції на 14 сторінках. Додатки містять на п'яти сторінках 2 таблиці та 3 рисунки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження та ступінь його розробки, визначено зв'язок роботи з науковими програмами і темами, її мету і завдання, сформульовано об'єкт, предмет і методи дослідження, визначено наукову новизну та розкрито практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Конкурентні стратегії транснаціональних корпорацій в умовах розвитку глобалізаційних процесів” досліджено глобалізаційні процеси у світовій економіці та їх вплив на конкурентні стратегії транснаціональних корпорацій, розкрито діяльність ТНК у системі міжнародних економічних зв'язків та проаналізовано конкурентні стратегії транснаціональних корпорацій в умовах глобальних ринків.

Проведене у першому розділі дослідження дозволило автору стверджувати, що сучасний етап розвитку міжнародного бізнесу характеризується глибокими змінами у всій його системі. Його істотною рисою стає глобалізація, яка передбачає посилення взаємозалежності і взаємовпливу різних сфер діяльності в галузі міжнародного бізнесу. З початком процесу глобалізації пов'язана якісно нова епоха в розвитку міжнародного підприємництва, коли на перше місце виходять транснаціональні компанії і транснаціональні банки (ТНК і ТНБ). Безумовно, самі ці корпорації виникли значно раніше, але лише сьогодні виникає специфічна транснаціональна економіка, яка являє собою своєрідну “арену бойових дій”, на якій суперничають провідні міжнародні компанії. Конкуренція цих компаній найчастіше є більш гострою, ніж на національному рівні, використовуються принципово інші методи конкурентної боротьби.

Виявлено, що основні принципи діяльності великих компаній, дійсні у 80-і роки минулого століття, - економія, гнучкість, маневреність і компактність - змінилися орієнтацією на експансію і зростання, що найбільш яскраво проявилося в останні два роки. Зростання компаній відбувається насамперед шляхом їх злиття і поглинання інших компаній. Але не задовольняючись тільки підсумовуванням уже існуючих часток ринку, більшість ТНК обирають стратегію освоєння нових ринків, і насамперед ринків Азії, території колишнього СРСР та країн колишнього соцтабору.

Дослідження показало, що в умовах глобалізації диверсифікація перетворилась на одне з основних джерел досягнення конкурентних переваг ТНК. Диверсифіковані ТНК (ДТНК) є найбільш конкурентоспроможними в галузях з великими можливостями для обміну технологіями, економії на масштабі виробництва і для одержання додаткових вигод від використання єдиної торгової марки. ДТНК також мають великі можливості для здійснення демпінгової політики при проникненні на нові ринки. Найбільш оптимальними є наступні варіанти формування господарського портфелю при диверсифікації компанії:

* компанія з домінуючою спрямованістю, чиї ресурси сконцентровані в основному в одній базовій галузі, проте господарський портфель містить невелику кількість підприємств в інших сферах діяльності (їх оборот, як правило, не перевищує однієї третини від загального обсягу продажу);

* вузько диверсифікована компанія, яка має декілька (від двох до п'яти) основних напрямків діяльності, пов'язаних між собою;

* широко диверсифікована компанія, портфель якої містить велику кількість в основному родинних підприємств;

* багатогалузева компанія, диверсифікована по декількох непов'язаних напрямках, яка, однак, включає в себе низку пов'язаних між собою підприємств у межах кожного напрямку, тобто декілька непов'язаних між собою груп родинних підприємств.

Доведено, що важливою передумовою створення диверсифікованих компаній є використання вигод синергії, які дозволяють ТНК використовувати поточні конкурентні переваги у нових сферах діяльності. У сучасній науковій літературі особливо актуальним є ресурсний підхід, який передбачає, що компанія є сукупністю матеріальних і нематеріальних ресурсів, включаючи компетенції, знання і навички. Виходячи з цього, стратегія диверсифікації компанії повинна бути спрямована на придбання ресурсів та досягнення і використання конкурентних переваг у різних сферах бізнесу: спільне володіння певними навичками і “ноу-хау”, передача інтелектуальної власності, створення нових або більш ефективних методик виробництва, маркетингу тощо. Разом з тим прибічники ресурсного підходу вважають, що критичними для компанії ресурсами є не стільки її матеріальні активи, скільки знання і ділові якості. Перед менеджерами стоїть задача розширити можливості ТНК для забезпечення її конкурентоспроможності у майбутньому.

Однак дослідження проблем диверсифікації компаній і конкурентних переваг, яких вони досягають, освоюючи споріднені ринки і технології, виявило, що не існує однозначного підтвердження ефективності синергійних стратегій. На нашу думку, одна з причин полягає у невірній оцінці менеджерами компанії потенційних вигод синергії, що призводить до пошуку неіснуючих або недосяжних переваг. Аналіз можливостей синергії повинен бути детальним і об'єктивним, враховувати не тільки потенційні вигоди, але й витрати.

Узагальнення характерних рис діяльності транснаціональних корпорацій дозволило автору зробити наступні висновки:

ТНК із невеликих за розмірами розвинутих країн (наприклад, Нідерланди, Швеція, Фінляндія, Швейцарія) здійснюють свою діяльність більше за кордоном, ніж у країні базування материнської компанії, оскільки обмежені можливості національних ринків змушують їх шукати нові ринки;

транснаціональні корпорації великих держав (таких, як США, Японія, Німеччина) в більшій мірі орієнтуються на національний ринок, і відповідно їх індекс транснаціональності є нижчим за середній. Наприклад, американська корпорація “General Electric”, яка знаходиться на першому місці у рейтингу за розміром закордонних активів, лише 29,3% доходів отримує завдяки продажу за кордоном і має індекс транснаціональності 36,7%, тоді, як європейська ТНК “Siemens AG” 73,7% доходів отримує від закордонного продажу і має індекс транснаціональності 56,8%;

найвищий індекс транснаціональності мають такі галузі економіки, як виробництво продуктів харчування, напоїв і тютюнових виробів (78,9%), хімічна (58,4%) і фармацевтична промисловість (62,4%);

рівень транснаціоналізації нижче середнього є характерним для автомобільної (48,4%) та телекомунікаційної галузі (33,3%);

за останнє десятиліття найнижчий індекс спостерігався у торгових ТНК (у 2000 році він становив лише 17,9%), хоча останнім часом відбувається посилення тенденцій до транснаціоналізації у торгівлі, чому, головним чином, сприяють новітні технології, які зробили можливим процес управління збутовою мережею та централізацію купівлі для більш ніж однієї країни.

Встановлено, що на сучасному етапі економічного розвитку рішення та стратегія ТНК зумовлюються, по-перше, конкуренцією, а по-друге, умовами ринку. Виходячи з характеру та масштабів конкуренції, а також умов та динаміки міжнародних ринків, ТНК у цілому використовують такі конкурентні переваги, як: ефекти синергії, порівняльні переваги окремих країн, економію за рахунок масштабів виробництва, глобальний досвід ведення бізнесу, економію за рахунок масштабів матеріально-технічного забезпечення, маркетингу, закупівлі, а також запатентовані технології виробництва товарів.

У другому розділі роботи “Ресурсний підхід як основа стратегічного управління конкурентними перевагами транснаціональних корпорацій” досліджено особливості формування конкурентних переваг сучасних ТНК в умовах глобалізації та проаналізовано злиття і поглинання та маркетингові стратегії як основні способи реалізації експансії транснаціональними корпораціями.

Результати проведеного дослідження дають підстави стверджувати, що нині фундамент успіху стратегії ТНК створюють лідерство у технології, репутація компанії на світовому ринку, використання ефектів масштабу та якість продукції. Характерними рисами сучасних стратегій ТНК є гнучкість інвестиційної політики, розміщення закордонних філіалів поблизу ринків збуту, нововведення як ключовий фактор конкурентоспроможності, прагнення до лідерства на вибраних ринках, концентрація зусиль на випуску високоякісної продукції обмеженого асортименту, розвиток експорту із закордонних філіалів та розповсюдження міжнародного стратегічного партнерства (альянсів).

Доведено, що останнім часом відбулися принципові зміни в підходах ТНК до формування їх конкурентних стратегій в результаті чого ТНК почали активно використовувати такий спосіб підвищення своїх конкурентних позицій на світовому ринку як злиття та поглинання.

Аналіз світового досвіду дозволив автору виділити основні мотиви злиттів і поглинань компаній, до яких відносяться одержання синергійного ефекту, підвищення якості управління та усунення неефективності, усунення конкурентів, податкові мотиви, диверсифікація виробництва та можливість використання надлишкових ресурсів, різниця у ринковій ціні компанії і вартості її заміщення, а також різниця між ліквідаційною і поточною ринковою вартістю (продаж “врозкид”).

З метою практичного дослідження основних чинників здійснення злиттів та поглинань транснаціональними корпораціями автором був проведений аналіз двох угод по злиттю та поглинанню ТНК, а саме: поглинання компанією “General Electric” компанії “Honeywell” (2000 р.) та злиття компаній “Compaq Computer” та “Hewlett Packard” (2001 р.). Зазначимо, що до моменту поглинання “General Electric” компанії “Honeywell” обидві компанії протягом тривалого часу конкурували і співробітничали в одних і тих самих галузях: розробці авіаційних систем і компонентів авіоніки, виробництві пластиків і композитних матеріалів, розробці, тестуванні і виробництві двигунів з газовою турбіною, призначених для установки на танки, і т.п. маркетинговий транснаціональний корпорація глобалізація

Встановлено, що основними мотивами “General Electric” при поглинанні “Honeywell” стали: злиття дослідницької бази (за рахунок чого вже в 2001 році було отримано 1,5 млрд. дол. економії); захист від посилення конкурента (компанії “United Technologies Corp.”, яка до останнього моменту також вела переговори про поглинання “Honeywell”); прагнення “General Electric” посилити свої позиції на неосновному напрямку бізнесу - ринку автоматизації виробництва; захист від негативних кон'юнктурних коливань за рахунок диверсифікації; придбання додаткової клієнтської бази (від споживачів технологій і продуктів ”Honeywell” у сфері нафтохімії до покупців у сфері автоматизації бізнес-процесів); економія витрат на управління за рахунок централізації та усунення дублювання функцій.

Основним мотивом злиття компаній “Compaq Computer” і “Hewlett Packard” є створення корпорації, яка повинна стати новим світовим лідером у галузі високих технологій за рахунок виходу на принципово новий рівень реалізації ІТ-проектів, володіння високоякісними інноваційними продуктами світового рівня, розвинутою системою надання послуг та широким спектром лідируючих у галузі рішень. Стратегічна мета даного об'єднання полягає в утворенні компанії, яка займе перше місце у світі за обсягами продажу серверів, пристроїв для друку й обробки зображень, а також пристроїв доступу (настільних, портативних і кишенькових ПК) та увійде в першу трійку постачальників ІТ-послуг, систем збереження даних і програмних рішень у сфері управління. Сукупний оборот, активи та операційний прибуток об'єднаної компанії в перший рік її функціонування збільшаться майже вдвічі: сукупний оборот зросте до 87,4 млрд. дол., сукупні активи становитимуть 56,4 млрд. дол., а операційний прибуток збільшиться до 3,9 млрд дол. на рік. У 2003 фінансовому році - першому повному році для об'єднаної компанії - виграш від скорочення витрат за рахунок синергійного ефекту повинен був скласти близько 2,0 млрд дол. Максимальної повноти реалізації ця синергія повинна досягти до середини 2004 фінансового року, коли поточне значення ефекту досягне приблизно 2,5 млрд дол. у рік.

Проведене дослідження дозволило автору виділити три найбільш вагомі мотиви, які спонукають транснаціональні корпорації до злиттів та поглинань, а саме:

прагнення до нарощування виробничого, фінансового та науково-технічного потенціалу з метою посилення власних лідируючих позицій у конкурентній боротьбі на світовому ринку;

диверсифікація (у т.ч. у непов'язані галузі), яка підвищує стійкість компаній до негативних кон'юнктурних коливань;

оптимізація та мінімізація витрат за рахунок масштабів виробництва.

Однак виявлено, що злиття або поглинання не завжди приносять ТНК той ефект, на який вона розраховувала, і їй не завжди вдається досягти конкурентних переваг. Аналіз довів, що, зазвичай, існують три причини невдач злиттів і поглинань, а саме: невірна оцінка поглинаючою компанією привабливості ринку чи конкурентної позиції компанії, що поглинається; недооцінка розміру інвестицій, необхідних для здійснення угоди по злиттю чи поглинанню компанії, а також помилки, допущені у процесі реалізації угоди по злиттю.

Дослідження маркетингових стратегій ТНК, які є способом реалізації транснаціональними корпораціями власного потенціалу для досягнення успіху в зовнішньому середовищі, показало, що основні вихідні елементи маркетингової стратегії транснаціональної корпорації є такими ж, як і для звичайних компаній, і маркетинговий комплекс ТНК включає підходи за чотирма основними напрямками: товарний, ціновий, збутовий та комунікаційний. Однак діяльність ТНК у глобальному масштабі визначає певну специфіку їх маркетингових стратегій.

Базуючись на тому, що в економічній науці виділяють два принципові підходи до формування маркетингових стратегій ТНК (з одного боку, - це глобальні маркетингові стратегії, при яких ТНК використовує стандартизований маркетинговий комплекс без урахування специфічних умов окремих національних ринків і діє у світовому масштабі під глобальним брендом; з іншого, - це багатонаціональні маркетингові стратегії, які характеризуються різноманітними підходами до кожного національного ринку з урахуванням їх специфічних особливостей), автором був проведений аналіз практики застосування транснаціональними корпораціями різних типів маркетингових стратегій. Аналіз показав, що глобальні маркетингові стратегії ТНК вже не спрацьовують у сучасних умовах, і тому необхідна їх переорієнтація та адаптація до конкретних умов зовнішнього середовища. У таблиці 1 представлено аналіз поточного стану та можливих перспектив глобальних та локальних брендів на сучасному ринку.

Джерело: Методика рейтинга самых дорогих брэндов мира 2001 года от компании.

Зараз виникають обставини, які змушують ТНК відмовитись від використання масових глобальних підходів і переорієнтуватись на більш адаптовані, оскільки споживачі навіть у країнах, що розвиваються, вже не сприймають глобальні бренди, віддаючи перевагу локальним.

У третьому розділі “Особливості формування ТНК на території пострадянських країн та розробки їх конкурентних стратегій” автором досліджено економіко-правові засади створення транснаціональних корпорацій на території країн СНД, запропоновано концептуальну модель формування транснаціональних корпорацій за участю українських компаній та проаналізовано інноваційну модель досягнення конкурентних переваг компаніями країн СНД.

У процесі дослідження автором встановлено, що важливою передумовою збереження українськими компаніями існуючих та основою для набуття нових конкурентних переваг у довгостроковій перспективі повинна стати реінтеграція пострадянського економічного простору та формування системи ТНК. Автор вважає, що саме на основі створення та розвитку українських ТНК за участю країн Співдружності можна і потрібно активізувати діяльність по подоланню величезних економічних збитків, які несе наша країна внаслідок недовикористання потенціалу розвитку коопераційних зв'язків з традиційними партнерами у межах СНД. На думку автора, розвиток українських транснаціональних корпорацій, перш за все, повинен бути зорієнтованим на просування на світові ринки високотехнологічних виробів спільної розробки, для чого необхідною є концентрація науково-виробничого потенціалу для зовнішньоторгової експансії. Дійти до висновку про необхідність створення ТНК за участю українських компаній автору дозволив проведений аналіз досвіду формування ТНК у розвинутих країнах, який засвідчив, що формування ПФГ або ТНК відкриває нові можливості для ефективного використання капіталу та розширення сфер зовнішньоекономічної діяльності країни.

Виявлено, що зараз практично у всіх країнах СНД йде процес деіндустріалізації, і проблема економічного виживання та збереження статусу держав технічної цивілізації стала домінантною як для України, так і для інших країн СНД. Автор вважає, що у перспективі кооперація та співробітництво українських компаній з компаніями країн СНД будуть сприяти їх спільному просуванню на Захід і створять передумови для експансії на західні ринки. Така постановка питання вимагає створення цілком нової системи економічних взаємин між компаніями країн СНД.

Запропонована автором концептуальна модель створення та розвитку транснаціональних корпорацій в Україні передбачає, що першим кроком у напрямку до транснаціоналізації повинно стати формування вертикально інтегрованих структур виробничого характеру, діяльність яких буде спрямована на виробництво конкурентоспроможного за ціною та якістю продукту. Наступним етапом повинна стати сама транснаціоналізація, тобто створення материнської компанії за участю капіталів України та країн СНД з низкою дочірніх підприємств, які зможуть за рахунок об'єднання виробничого, наукового та фінансового потенціалу і реалізації єдиної цілеспрямованої стратегії досягти певних конкурентних переваг як на ринках пострадянських країн, так і на світових ринках. На думку автора, орієнтовна структура ТНК за участю українських.

Характерні особливості побудови компаній за даним принципом полягають у тому, що відповідальність за діяльність окремих структурних одиниць несуть самі одиниці, у той час, як материнська компанія здійснює загальне управління структурою, розробляє спільну стратегію діяльності, включаючи планування, оцінку, контроль, а також перерозподіл ресурсів серед елементів організаційної структури. При такій побудові материнська компанія спрямована на одержання прибутку від діяльності усієї структури, а не тільки її окремих структурних одиниць, за рахунок чого досягається максимальний ефект синергії. Проведений аналіз дозволив автору стверджувати, що у кінцевому рахунку ці заходи дадуть можливість створити потужні мобільні структури, які стануть реальною конкурентною силою як на внутрішньому, так і на світовому ринках.

Наведена вище модель дала автору можливість встановити, що в умовах глобалізації світогосподарських зв'язків процес трансформації економіки ставить питання про конкурентоспроможність пострадянських компаній на внутрішніх та міжнародних ринках, досягнення якої неможливе без інтенсифікації інноваційного процесу. Зазначимо, що в сучасних умовах однією з важливих складових досягнення конкурентних переваг на ринку є саме інноваційність компанії, а тому для виживання та успішного функціонування у мінливих ринкових умовах вітчизняним компаніям необхідні організація та ефективне управління НДДКР. Сучасні вимоги до управління технічним прогресом у пострадянських компаніях вимагають суттєвих організаційних змін у вигляді реорганізації виробництва та структур управління, децентралізації прийняття рішень, інноваційного управління персоналом та відповідних систем стимулювання. Стратегія підприємств, пов'язана з одночасним освоєнням нових продуктів та нових процесів, без необхідного досвіду, виробничих потужностей та значної частки ринку не має перспектив. Крім того, по мірі посилення новизни ринку спектр можливих стратегій неухильно звужується, і домінуючими видами стратегій стають спільні зусилля декількох компаній у сфері НДДКР, що, у свою чергу, ще раз свідчить про доцільність та необхідність інтеграції пострадянських компаній.

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволили автору зробити наступні найбільш важливі висновки, які характеризуються науковою новизною та мають теоретико-методологічне і науково-практичне значення:

Сучасна глобальна економіка - це знання, продукти, послуги та інформація, принципово нові способи ведення господарства у наднаціональному масштабі. З інституціональної точки зору, світова економіка вступила у безпрецедентний період глобалізації, коли поняття “гіпер” та дійсність знаходяться у прямій узгодженості. Ринки капіталів, товарів та робочої сили стають віртуальними і інтернаціональними. Найбільш важливі рішення переносяться на наднаціональний рівень, а конкуренція є тотальною та індивідуальною водночас.

Транснаціональні корпорації зараз виступають у ролі основної сили глобалізаційного процесу, здійснюючи експансію у “глобальному просторі”. Парадокс сучасного міжнародного поділу праці полягає у тому, що (оскільки для ТНК більш немає потреби виробляти самим те, що вони збираються продавати) зникають бар'єри виходу на ринок. Традиційні межі галузей розмиваються, бар'єри зникають, а товари, технології та капітали вільно долають географічні кордони держав. Можливості великих компаній уже не визначаються лише “фізичними” ресурсами, а більша частина усього процесу створення вартості передається постачальникам та незалежним виробникам з усього світу.

Сучасна транснаціональна економіка була створена трьома головними силами - технологіями, суспільними інститутами та системою цінностей. Це сувора система контролю усіх суб'єктів, які входять у глобальний ринок або виходять з нього. У зв'язку з цим гнучка адаптація ТНК до конкретних умов середовища вносить зміни до їх корпоративних стратегій, які передбачають формування та використання нових модифікованих конкурентних переваг, таких, як: порівняльні переваги окремих країн, економію за рахунок масштабів виробництва, глобальний досвід ведення бізнесу, економію за рахунок масштабів матеріально-технічного забезпечення, маркетингу, закупівлі, а також запатентовані технології виробництва товарів.

Характерними рисами сучасних стратегій ТНК є гнучкість інвестиційної політики та концентрація зусиль на випуску високоякісної продукції обмеженого асортименту. Конкурентна стратегія означає бути на один крок попереду конкурентів, але сьогодні це уже дорога в нікуди. На черзі - унікальна стратегія ТНК, яка базується на товарній етиці та естетиці, потенціалі емоційної конкурентоспроможності та корпоративній уяві. На світовому ринку, де “переможець забирає усе”, конкурентні переваги ТНК визначаються не за середніми, а за визначальними показниками товару, послуги, процесу чи технології.

Основним фактором, який підштовхує ТНК до використання злиттів та поглинань, є їх орієнтація на експансію і зростання, яка чітко простежується з другої половини 90-х років. Світовий досвід дозволяє виділити основні мотиви злиттів і поглинань компаній, до яких відносяться одержання синергійного ефекту, підвищення якості управління та усунення неефективності, усунення конкурентів, податкові мотиви, диверсифікація виробництва та можливість використання надлишкових ресурсів, різниця у ринковій ціні компанії і вартості її заміщення, а також різниця між ліквідаційною і поточною ринковою вартістю (продаж “врозкид”).

Діяльність ТНК у глобальному масштабі визначає певну специфіку їх маркетингових стратегій. У цілому можна виділити два принципові підходи до маркетингових стратегій ТНК - глобальні та багатонаціональні (їх ще можна інтерпретувати як стратегії стандартизації та адаптації). Сутність глобальних маркетингових стратегій полягає у тому, що ТНК використовує стандартизований комплекс маркетингу без урахування специфічних умов окремих національних ринків і діє у світовому масштабі під глобальним брендом. Багатонаціональна маркетингова стратегія характеризується різноманітними підходами до кожного національного ринку з урахуванням його специфічних особливостей і передбачає адаптацію брендів до конкретних національних або регіональних ринків (або створення нових брендів виключно під певний ринок).

Виходячи з сучасного стану розвитку вітчизняної економіки та економік країн СНД, реінтеграція пострадянського економічного простору та формування системи транснаціональних корпорацій за участю капіталів країн Співдружності є важливою передумовою збереження українськими компаніями існуючих та основою для набуття нових конкурентних переваг.

На сучасному етапі практично у всіх країнах СНД йде процес деіндустріалізації, і проблема економічного виживання та збереження статусу держав технічної цивілізації стала домінантною як для України, так і для інших країн СНД. Запропонована автором концептуальна модель до створення та розвитку транснаціональних корпорацій в Україні передбачає, що першим етапом у напрямку до транснаціоналізації повинно стати формування вертикально інтегрованих структур виробничого характеру, основною метою яких стане виробництво конкурентоспроможного за ціною та якістю продукту. Наступним кроком повинна стати сама транснаціоналізація, тобто створення материнської компанії за участю капіталів України та країн СНД з низкою дочірніх підприємств, які зможуть за рахунок об'єднання виробничого, наукового та фінансового потенціалу і реалізації єдиної цілеспрямованої стратегії досягти певних конкурентних переваг як на ринках пострадянських країн, так і на світових ринках.

Управління технічним прогресом у пострадянських компаніях вимагає організаційних змін у вигляді реорганізації виробництва та структур управління, децентралізації прийняття рішень, інноваційного управління персоналом, відповідних систем стимулювання. Домінуючими видами стратегій стають спільні підприємства, які передбачають використання капіталу, ліцензій та технології партнера, і придбання іноземними компаніями компаній на території країн СНД.

Основні положення, теоретичні і практичні висновки дисертації знайшли своє відображення у 10 одноосібних публікаціях автора, які розміщені у наукових журналах та виданнях, що відповідають переліку наукових фахових видань України, затверджених ВАК України:

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Губар Н.П. Глобальна економіка та стратегічна діяльність транснаціональних корпорацій. // Вісник Київського університету. Міжнародні відносини. - Вип. 25-28. - К.: Київський університет. - 2003.- С. 134-137.

2. Губар Н.П. Глобалізація: плюси та мінуси. // Вісник Київського університету. Міжнародні відносини. - Вип. 18. - К.: Київський університет. - 2001.- С. 39-42.

3. Губар Н.П. Особливості розробки стратегії ТНК на сучасному етапі. // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. - Вип. 30. - Ч.2 - К.: Київський університет. - 2001. - С. 187-188.

4. Губар Н.П. Регіоналізм як альтернатива глобалізації (порівняльний аналіз конкурентних стратегій американських та японських ТНК). // Вісник Київського університету. Міжнародні відносини. - Вип. 21-24. - К.: Київський університет. - 2002.- С. 215-219.

5. Губар Н.П. Створення та використання ключових компетенцій у межах міжнародних альянсів як один з ключових елементів досягнення стратегічних переваг ТНК. // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб.наук.праць. - Вип. 29. - Ч.3 - К.: Київський університет. - 2001. - С. 36-41.

6. Губар Н.П. ТНК та міжнародний бізнес в Україні. // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - Вип. 2. - К.: АПСВ Федерації профспілок України. - 2002. - С. 88-91.

7. Губар Н.П. ТНК та сучасний етап глобалізації світогосподарських зв'язків. // Проблеми регулювання зовнішньоекономічної діяльності України в сучасних умовах: Збірник матеріалів IV міжнародної науково-практичної конференції, 25 травня 2001 р. - К.: УАЗТ. - 2001. - С. 215-217.

8. Губар Н.П. Альтернативні способи використання ресурсів як сучасна форма організації міжнародного бізнесу в умовах глобалізації та інтернаціоналізації світогосподарських зв'язків. // Міжнародний бізнес в Україні: становлення та розвиток в умовах ринкової трансформації суспільства, 1-2 листопада 2001 р.: Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб.наук.праць. - Вип. 29. - Ч.4 - К.: Київський університет. - 2001. - С. 72-74.

9. Губар Н.П. Стратегія міжнародного бізнесу. // Міжнародний бізнес: адаптація до зовнішнього середовища, 10-11 жовтня 2002 р.: Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб.наук.праць. - Вип. 35. - Ч.1 - К.: Київський університет. - 2002. - С. 21-23.

10. Губар Н.П. Конкурентна стратегія виходу нових товарів та технологій на світовий ринок в умовах глобалізації. // Міжнародний бізнес: розвиток ринку інформаційно-комунікаційних технологій, 9-10 жовтня 2003 р.: Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб.наук.праць. - Вип. 44. - Ч.1 - К.: Київський університет. - 2003. - С. 45-48.

АНОТАЦІЯ

Губар Н.П. Стратегії формування конкурентних переваг транснаціональних корпорацій в умовах глобалізації світогосподарських зв'язків. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою. - Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2004 рік.

Дисертацію присвячено питанням формування конкурентних переваг транснаціональних корпорацій під впливом дії глобалізаційних процесів у світовій економіці. Досліджено розвиток процесів глобалізації світової економіки та визначено їх вплив на підходи до формування конкурентних переваг сучасних ТНК, який, перш за все, полягає у використанні злиттів та поглинань для нарощування їх економічного потенціалу. Проаналізовано зміни маркетингових стратегій транснаціональних корпорацій під впливом процесів глобалізації. Запропоновано модель створення та розвитку транснаціональних корпорацій за участю українських компаній з метою досягнення ними певних конкурентних переваг як на ринках пострадянських країн, так і на світових ринках.

Ключові слова: глобалізація, транснаціональні корпорації, транснаціоналізація, конкурентні стратегії, конкурентні переваги, злиття і поглинання, глобальна і багатонаціональна маркетингові стратегії.

Губарь Н.П. Стратегии формирования конкурентных преимуществ транснациональных корпораций в условиях глобализации мирохозяйственных связей. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - организация управления, планирования и регулирования экономикой. - Институт международных отношений Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, Киев, 2004 год.

Диссертация посвящена вопросам формирования конкурентных преимуществ транснациональных корпораций под влиянием действия глобализационных процессов в мировой экономике. Исследовано развитие процессов глобализации мировой экономики, определено влияние глобализации на подходы к формированию конкурентных преимуществ современных ТНК, которое, прежде всего, состоит в использовании слияний и поглощений для наращивания их экономического потенциала. Проведен анализ изменений маркетинговых стратегий транснациональных корпораций под влиянием процессов глобализации. Предложена модель создания и развития транснациональных корпораций с участием украинских компаний с целью достижения ими определенных конкурентных преимуществ как на рынках постсоветских стран, так и на мировых рынках.

Ключевые слова: глобализация, транснациональные корпорации, транснационализация, конкурентные стратегии, конкурентные преимущества, слияния и поглощения, глобальная и многонациональная маркетинговые стратегии.

Hubar N.P. Strategies of forming the transnational corporation competitive advantages under the globalization of world economic relations. - Manuscript.

The dissertation is to gain the Ph.D. Degree in Economic Sciences by speciality 08.02.03 - Organization of Management, Planning & Regulation of the Economy. - Institute of International Relations, Kyiv Taras Shevchenko National University, Kyiv, Ukraine, 2004.

The dissertation covers the issues of forming the transnational corporation (TNC) competitive advantages under the influence of globalization processes in the world economy. The thesis investigates the development of world economy globalization processes and determines their influence on the approaches to forming the modern TNC competitive advantages that consists, first of all, in using mergers and acquisitions (M&A) for enhancing their economic potential. The author analyses the transnational corporation marketing strategy changes under the influence of globalization processes. The scientist suggests the model of establishing and developing the TNCs with the Ukrainian company participation with a view to their gaining certain competitive advantages in both post-soviet and world markets.

The conducted research enabled the author to draw an inference that the globalization is a defining factor of the world economy development at the current stage, with its influence being spread over the permanent changes regarding traditional ideas of goods and services quality, their production costs level, labor productivity, production preparation time etc. Business activity scale and volume increase, sales market quantity augmentation, tightening of competition and standing dynamic changes of the external environment make the modern TNCs permanently alter their corporate strategies, adjust them more flexibly to the specific environment conditions, regularly monitor the markets, forming the new competitive advantages.

The dynamic changes of the global environment exert the substantial influence on forming the TNC competitive advantages. Under the current circumstances of the world economy development the following factors become crucial for obtaining the TNC competitive advantages: leadership in technology, company brand in the world market, scale effects, innovative activity of the company and its permanent efforts aimed at increasing the quality of the goods. The author argues that the specific features of the modern TNC competitive strategies account for a flexible investment policy, location of the foreign affiliates near the sales markets, innovations as a key factor of the competitiveness, leadership aspirations in the selected markets, efforts to produce the high-quality small-scale assortment goods, export development from the foreign affiliates and distribution of the international strategic partnership (alliances).