Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 339.922(477)

ФОРМУВАННЯ МИТНО-ТАРИФНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЗА УМОВ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Спеціальність 08.05.01 - Світове господарство

і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

ГРЕБЕЛЬНИК ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ

Київ - 2003



Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор Філіпенко Антон Сергійович, завідувач кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, академік НАН України Пахомов Юрій Миколайович, Інститут світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України, директор

доктор економічних наук, професор Макогон Юрій Володимирович, Донецький національний університет, завідувач кафедри міжнародної економіки

доктор економічних наук, професор Кістерський Леонід Леонідович, Інститут міжнародного ділового співробітництва (м. Київ), директор

Провідна установа: Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра міжнародного менеджменту.

Захист відбудеться 05.05.2003 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 001. 02 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1, зала засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.10.

Автореферат розісланий 04.04.2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Пузанов І.І.



АНОТАЦІЯ

Гребельник О.П. Формування митно-тарифної політики України за умов ринкової трансформації. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.05.01 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2003. економіка митний тарифний міжнародний

Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню митно-тарифної політики України за умов трансформації економічної системи. Обгрунтовано сутність та особливості митно-тарифної політики, обмеження та суперечності її реалізації, розглядаються проблеми пріоритетів її впливу на міжнародні економічні відносини.

Визначено, що основним напрямом підвищення ефективності реалізації митно-тарифної політики в умовах транзитивної економіки є необхідність поєднання її тактичних і стратегічниих цілей в контексті інтегрування економіки України до світової системи господарювання. Основні результати дослідження знайшли застосування в діяльності органів державної влади, законодавстві України, у навчальному процесі, у практичній діяльності суб'єктів господарювання при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Ключові слова: митно-тарифна політика, митно-тарифні відносини, системна трансформація, регіоналізація митних ставок, пріоритети митно-тарифної політики, глобалізаційні процеси, митний контроль, митний тариф, непрямі податки, митна вартість, митний союз.



АННОТАЦИЯ

Гребельник А.П. Формирование таможенно-тарифной политики Украины в условиях рыночной трансформации. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.05.01 -- Мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2003.

В диссертационной работе осуществлено комплексное исследование таможенно-тарифной политики Украины в условиях трансформации экономической системы. Обоснованы сущность и особенности таможенно-тарифной политики, селективный и функциональный подходы к ее реализации, ограничения и противоречия ее функционирования, рассматриваются проблемы приоритетов ее влияния на международные экономические отношения.

Определено, что основным направлением повышения эффективности реализации таможенно-тарифной политики в условиях транзитивной экономики является необходимость объединения ее тактических и стратегических целей в контексте интегрирования экономики Украины в мировую систему хозяйствования. В условиях трансформации экономической системы таможенно-тарифная политика Украины должна использовать в комплексе административный и экономический инструментарии, способствующие реализации экономических интересов не только государства, но и субъектов внешнеэкономической деятельности.

Таможенно-тарифная политика в трансформационной экономике наряду с выполнением традиционных функций - наполнение государственного бюджета за счет налогообложения внешнеэкономической деятельности, защита экономического суверенитета страны, регулирование экспортно-импортного товаропотока - должна быть направлена на обеспечение конкурентоспособности национальной экономики, создание благоприятных условий как для реализации экономического потенциала страны на внешнем рынке, так и для формирования рыночной среды функционирования на национальном рынке.

Рассматривается влияние таможенно-тарифной политики на процесс макроэкономической стабилизации в Украине и определяются ее приоритетные направления в условиях формирования рыночной системы хозяйствования: 1) демократизация общества и как следствие - усложнение политической системы общества и структуры видов собственности, обусловливающее возникновение значительного количества социальных групп, реализация экономических интересов которых может осуществляться вразрез с государственной политикой и ее экономическими интересами; 2) первичный процесс формирования таможенной системы Украины как активной составляющей внешнеэкономического комплекса страны; 3) интегрирование Украины в мировую экономику, обусловливающее необходимость значительной корректировки внешнеэкономической политики в целом и таможенно-тарифной политики как составляющей.

Определяются приоритетные направления реформирования и развития таможенно-тарифной системы Украины в условиях глобализации - ориентация на присоединение к ВТО. Обосновано, что ускоренная системная трансформация украинского законодательства в соответствии с принципами, нормами и стандартами ВТО количественно и качественно улучшит условия для внешней торговли Украины.

Разработаны модели и прогнозы осуществления таможенно-тарифной политики Украины, предложены конкретные пути, формы и направления дальнейшего повышения эффективности функционирования таможенно-тарифных отношений в условиях реализации внешнеэкономической стратегии страны.

Основные результаты исследования нашли применение в деятельности органов государственной власти, законодательстве Украины, в учебном процессе, в практической деятельности субъектов хозяйствования при осуществлении внешнеэкономической деятельности.

Ключевые слова: таможенно-тарифная политика, таможенно-тарифные отношения, системная трансформация, регионализация таможенных ставок, приоритеты таможенно-тарифной политики, глобализационные процессы, таможенный контроль, таможенный тариф, непрямые налоги, таможенная стоимость, таможенный союз.



ANNOTATION

Grebelnik O. P. Making of the customs - tariff policy in Ukraine under conditions of market transformation. - Manuscript.

The dissertation for a scientific degree of a Doctor of Economic Sciences by the speciality 08.05.01 - The world economy and the international economic relations - National Таras Shevchenko University of Kyiv, Kyiv, 2003.

The dissertation is devoted to a investigation complex of a customs - tariff policy in Ukraine under conditions of the transformation of economic system.

The essence and features of the customs - tariff policy, as well as restriction and the contradiction of its realization have been proved. Problems of priorities of its influence on the international economic relations are under consideration..

It has been determined, that the basic direction in increasing the efficiency of realization of a customs - tariff policy under conditions of transitive economy is a complex of its tactical and strategic purposes in the integration of the economy in Ukraine into the world economic system .

The main results of the researches have found the application in the activity the state government, in the legislation of Ukraine, in educational process, in the practical activity of economic subjects when realizating of foreign economic activities.

Key words: a customs - tariff policy, customs - tariff relations, system transformation, regionalization of customs rates, priorities of a customs - tariff policy, globalization processes, the customs control, the custom duties, indirect taxes, customs cost, customs union.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність дослідження. Глобальна економічна інтеграція змінила характер міжнародних відносин, який виявляється насамперед у зростанні взаємодії економічних політик окремих держав та їх взаємозалежності. При формуванні ефективної економічної системи господарювання особливу роль відіграють зовнішньоекономічні відносини - вони стають одним з визначальних факторів економічного зростання. Акценти зовнішньоторговельної політики зміщуються у бік національних економік, що потребує докорінного реформування внутрішньої економіки з урахуванням тенденцій світогосподарського розвитку.

Сучасний етап ринкової трансформації економіки України передбачає, насамперед, розбудову таких елементів економічної системи, які, з одного боку, здатні забезпечувати однакові умови для здійснення господарської діяльності для усіх суб'єктів підприємницької діяльності, а з іншого - слугують інструментами державного впливу на загальну ситуацію в країні з метою захисту національних інтересів.

Важливу роль у захисті, національних інтересів відіграє митно-тарифна політика, яка є невідємною складовою зовнішньоекономічної політики держави. Для України теоретичне дослідження проблем становлення митно-тарифної політики має особливу актуальність, оскільки трансформаційні процеси ускладнюються структурною незавершеністю економіки, нестабільністю законодавства, деструктивним впливом суперечливих тенденцій формування глобальної системи та макрорегіональних інтеграційних об'єднань

Практичні проблеми регулювання міжнародних економічних відносин за допомогою митно-тарифної політики знайшли відображення у світовій економічній теорії. Перші спроби осмислення та обгрунтування доцільності застосування митно-тарифних регуляторів як заходів впливу на зовнішньоекономічні зв'язки були здійснені у працях меркантилістів, засновників класичної економічної теорії А.Сміта та Д. Рікардо, представників неокласичної теорії міжнародної торгівлі Дж.Ст.Мілля, А.Маршалла, Ф.Еджворта та дослідників державної економічної політики Дж. Кейнса, В. Ойкена, Я.Тінбергена. Вагомий внесок у дослідження ролі митної системи та її використання в зовнішньоекономічній політиці держави зробили відомі вчені Е.Хекшер, Б.Олін, В.Столпер, П.Самуелсон, В.Леонтьєв, Р.Болдвін, Б.Джагдіш, П.Ліндерт, П.Кругман, М.Обстфельд, М.Корден, Дж.Вінер, А.Гамільтон,Ф.Ліст, Ф.Рут, Г.Флемм.

За умов командно-адміністративної економіки, яка базувалася на монополії держави на зовнішньоекономічні відносини, проблемі митно-тарифної політики не приділялося достатньої уваги, що було пов'язано з домінуванням політико-торговельних цілей, а не економічної доцільності функціонування зовнішньоекономічних зв'язків. Але об'єктивність даних процесів визначала необхідність теоретичного осмислення побудови ефективного механізму співробітництва насамперед у сфері економічних взаємовідносин, з суб'єктами господарювання інших держав, що знайшло віддзеркалення в працях Г.Аболіхіної, О.Баковецького, О.Богомолова, Н.Баутіної, А.Дьоміна, Б.Дякіна, Р.Євстигнєєва, І.Іванова, В.Рибалкіна, Н.Черкасова, Ю.Ширяєва, Н.Шмельова та ін.

У сучасній економічній літературі проблеми теорії та практики митно-тарифної політики висвітлюються у працях російських вчених Є.Авдокушина, Е.Бабіна, І.Балабанова, М.Богуславського, К.Борисова, Б.Габричидзе, Л.Стровського, С.Сильвестрова, І.Дюмулена, В.Драганова, А.Єршова, О.Киреєва, А.Козиріна, І.Фамінського та ін.

Окремі аспекти щодо використання інструментів митно-тарифної політики в умовах трансформування економічної системи розглядаються у наукових працях українських авторів: В.Андрійчука, В.Будкіна, І.Бураковського, А.Гальчинського, В.Гейця, М.Дудченка, Г.Климка, О.Кириченка, С.Ківалова, А.Кредісова, Д.Лук'яненка, Ю.Макогона, В.Оніщенка, В.Сіденка, К.Сандровського, Ю. Пахомова, О.Поручника, А.Румянцева, В.Рокочої, О.Рогача, А.Філіпенка, О.Шниркова, С.Юрія та ін.

Проте в українській економічній літературі практично відсутні роботи, в яких би досліджувалися митно-тарифні відносини як інтегрована система економічного регулювання, орієнтова на загальноцивілізаційні параметри, критерії та детермінанти. Негативно впливає на функціонування митно-тарифної системи невизначеність та нечіткість окремих економічних категорій у сфері митно-тарифних відносин.

Відсутність теоретичного підгрунтя функціонування митно-тарифної політики країни зумовлює виникнення на практиці цілого ряду суперечностей, які гальмують процес реформування. Традиційний підхід до регулювання зовнішньоекономічної діяльності як до проблеми захисту власного товаровиробника вже не відповідає сучасним вимогам. Розширення масштабів господарських зв'язків, поглиблення процесів інтернаціоналізації світової економіки вимагає глобального рівня регулювання міжнародної торгівлі, що потребує розробки інструментарію державного впливу на зовнішньоторговельні процеси.

В Україні фактично завершується етап становлення митно-тарифної системи. В основному сформовано систему відповідних інститутів, проте результативність і ефективність її функціонування не задовольняє потреб економіки. Наукового переосмислення потребують як базові принципи формування митно-тарифної політики, так і її методологічне забезпечення. Одним із підходів такого переосмислення могла б стати спроба побудови теоретико-методологічної моделі митно-тарифної політики, яка б ґрунтувалася на генетичній парадигмі з урахуванням емерджентних ефектів й була позбавлена схоластичних доктрин. Тому наукове дослідження цієї проблеми має надзвичайну актуальність, оскільки відпрацювання теоретичного механізму митно-тарифного регулювання надасть можливість не тільки ефективно розв'язувати існуючі проблеми на практиці, але й запобігати їх виникненню.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної роботи кафедри зовнішньоекономічної діяльності за темами “Порівняльна характеристика економічних та організаційних основ зовнішньоекономічної діяльності держав СНД та їх використання у зовнішній стратегії України” (реєстраційний номер 0194U001165), “Методичні основи створення спеціальних економічних зон” (реєстраційний номер 0198U003778), “Формування економічних відносин між Україною і Росією як фактор розвитку національної економіки” (реєстраційний номер №454/33) та “Розробка концептуальних засад формування зовнішньоторговельної політики України” (реєстраційний номер №479/33) Київського національного торговельно-економічного університету, а також комплексної науково-дослідної програми “Механізми взаємодії економіки України зі світовим господарством в умовах глобалізації” (реєстраційний номер №01БФ048-01), що виконується кафедрою світової економіки і міжнародних економічних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад функціонування митно-тарифної політики країни, визначення її місця та ролі в економічній стратегії держави, а також побудова на цій основі теоретичної моделі митно-тарифної політики за умов реформування економічної системи в Україні відповідно до вимог глобального рівня.

Реалізація поставленої мети зумовила вирішення таких задач:

на підставі дослідження класичних теорій економічного розвитку країни й критичного аналізу сучасних наукових розробок обгрунтувати об'єктивні передумови, сутність і роль митно-тарифної політики у формуванні соціально-орієнтованої економіки;

конкретизувати понятійний апарат та розробити методологічний інструментарій дослідження митно-тарифних відносин за умов формування парадигмальної домінанти трансформаційної економіки;

обгрунтувати методологічні підходи до формування засад та принципів функціонування митно-тарифної політики в глобальному ринковому середовищі;

розробити концепцію митної політики у контексті дедуктивного осмислення реальних економічних процесів, пов'язаних з глобалізацією міжнародних економічних зв'язків;

дослідити особливості й основні тенденції митно-тарифної політики, напрями та механізми її функціонування за умов транзитивної економіки;

на грунті аналізу сучасних моделей митно-тарифної політики наднаціонального рівня визначити можливості їх адаптації для використання в Україні з метою реалізації її економічних інтересів на світовому ринку;

визначити критерії й важелі підвищення ефективності функціонування системи митного оподаткування;

дослідити місце і роль митних регуляторів у розвитку глобальних інтеграційних процесів. Проаналізувати економічні наслідки інтегрування України до світового простору на глобальному рівні;

змоделювати процес тарифного реформування з урахуванням трансформаційних змін.

Об'єктом дослідження є система митно-тарифних відносин як регулятивний механізм функціонування міжнародних економічних зв'язків між країнами.

Предметом дисертаційного дослідження є митно-тарифна політика України як вагомий чинник становлення й стабілізації національного ринку, структурної перебудови економіки та макроекономічного зростання в цілому.

Методи дослідження базуються на системному загальнотеоретичному осмисленні об'єктивних історичних процесів виникнення та застосування митно-тарифних регуляторів у процесі регулювання країною зовнішньоекономічних відносин. При вирішенні поставлених завдань у роботі використано ряд загальнонаукових і специфічних методів дослідження, взаємопов'язаних та послідовно застосованих у загальній логіці аналізу: класифікаційно-аналітичний метод використано для дослідження природи митного тарифу як інструменту регулювання міжнародних економічних відносин; методи статистичного аналізу - для оцінки стану та динаміки впливу митно-тарифної політики на економічну ситуацію в Україні; економіко-математичні методи - для виявлення взаємозв'язків між рівнем митного оподаткування та становищем національного виробника, споживача, імпортера товарів на конкретному сегменті ринку, а також методи аналізу та синтезу, конкретного та абстрактного, порівняльних характеристик. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження стало вивчення та творче переосмислення основних досягнень зарубіжної та вітчизняної економічної науки з проблем функціонування митно-тарифної системи, механізму застосування її основних важелів у процесі формування ринкової моделі господарювання та макроекономічної стабілізації економіки України.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти з питань реалізації митно-тарифної політики в Україні, нормативні акти Державної митної служби України, статистичні матеріали Держкомстату України, Державної податкової інспекції України, аналітичні матеріали Секретаріату Верховної Ради України. Використано інформацію, зібрану автором під час особистого вивчення практики використання важелів митно-тарифної політики в процесі регулювання національної економічної системи в Україні та в зарубіжних країнах, зокрема в Німеччині (вересень 1998 р.) та Китаї (жовтень 2001р.). При написанні дисертації проаналізовано монографії та статті зарубіжних та вітчизняних авторів.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі здійсненого комплексного аналізу сутнісних засад митно-тарифної політики за умов трансформації економічної системи розроблено механізм її реалізації, запропоновано заходи вдосконалення митної системи України, які науково обгрунтовуються теоретичними положеннями й практичними пропозиціями. Наукова новизна отриманих результатів, які виносяться на захист, полягає у такому:

обгрунтовано доцільність використання системного підходу як найдієвішого методологічного інструменту дослідження митно-тарифної політики за умов глобалізації;

виходячи з дедуктивного осмислення реальних економічних процесів, які відбуваються в Україні, сформульовано концепцію митно-тарифної політики трансформаційного дискурсу, стрижнем якої є орієнтування не на роз'єднання країн митними бар'єрами, а на їх зближення з урахуванням економічних інтересів України. Пріоритетними напрямами реалізації запропонованої концепції є вдосконалення механізму митного оподаткування й уніфікація митних процедур відповідно до норм міжнародного права;

запропоновано нове визначення категорії “митно-тарифні відносини” які з урахуванням особливостей трансформаційних процесів розглядаються як сукупність економічних, організаційно-правових та психоетичних взаємовідносин у сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що базуються на законодавчо закріплених принципах і відбиваються у напрямах митної політики країн-учасниць міжнародних економічних відносин;

визначено категорію “механізм митно-тарифної політики” як гармонійної сукупності принципів, форм, методів та інструментів на використанні яких базується система державного регулювання зовнішньоекономічних відносин;

обґрунтовано особливості митно-тарифної політики України в умовах формування ринкової системи господарювання, найвпливовішими з яких є: 1) демократизація суспільства і як наслідок ускладнення його політичної системи та структури видів власності, що зумовлює виникнення значної кількості соціальних груп, реалізація економічних інтересів яких може йти врозріз з державною політикою та її інтересами; 2) первинний процес формування митної системи України як активної складової зовнішньоекономічного комплексу країни; 3) інтегрування України до світової економіки, що зумовлює необхідність значного корегування зовнішньоекономічної політики загалом і митно-тарифної політики як її складника;

визначено основні критерії деталізації Товарної номенклатури. Запропоновано класифікаційну схему, що дає змогу порівнювати статистичні показники товарної структури зовнішньої торгівлі різних країн і здійснювати її аналіз;

доведено необхідність використання диференційованих митних ставок залежно від країни походження товару з метою структуризації товаропотоків та стимулювання економічної співпраці України з окремими державами;

визначено системні ознаки класифікації основних видів митного тарифу як основних інструментів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за якими запропоновано авторську класифікацію. Розмежовано поняття митних податків та митних зборів. Запропоновано механізм визначення й контролю митної вартості, яка відіграє ключову роль у системі митно-тарифного регулювання, що дасть змогу забезпечити повноту надходжень митних платежів до Державного бюджету й оптимально гармонізувати її з міжнародними нормами й правилами;

обгрунтовано, що залежно від цільової спрямованості застосування митного тарифу як інструменту регулювання міжнародних економічних відносин необхідно використовувати усю сукупність існуючих методів нарахування. Доведено доцільність та конкретизовано спосіб застосування при захисті національного ринку змішаного виду мита: поєднання адвалорного та специфічного механізмів нарахування митного тарифу, наслідком якого є посилення протекціоністського ефекту;

доведено необхідність застосування особливих видів мита як основних інструментів антидемпінгового механізму захисту національного ринку від недобросовісної конкуренції іноземних товарів, що сприятиме входженню України до СОТ;

теоретично обгрунтовано та розроблено механізм запровадження диференційованої системи застосування податку на додану вартість, який передбачає справляння даного податку на кожному етапі виробництва товарів, що дозволить і стимулювати потік суспільно необхідних товарів, і створити суттєві вартісні перешкоди для товарів, що конкурують з національними;

доведено, що митно-тарифні регулятори є тим інструментарієм, який дозволяє збалансувати політику вільної торгівлі й політику явного протекціонізму держав за умов глобалізації інтеграційних процесів;

детально проаналізовано досвід функціонування ГАТТ/СОТ і можливості України слідувати створеній в її рамках системі правил. Обґрунтовано, що прискорення системної трансформації українського законодавства до принципів, норм і стандартів СОТ кількісно й якісно поліпшить умови для зовнішньої торгівлі України: зменшаться тарифні і нетарифні обмеження для українських товарів на світових ринках. Україна набуде можливостей введення тимчасових обмежень преюдиціального імпорту й забезпечить право на справедливий розгляд та врегулювання суперечок. З'являться можливості не лише кількісно збільшити експорт, але й змінити його якісну структуру. Проте можливі й небажані наслідки. Невизначеність параметрів трансформації, непослідовність реформування економіки може призвести до порушення балансу між політикою фритредерства і протекціонізму на користь першого, що завдасть шкоди економіці. Через неконкурентоспроможність продукції є загроза втрати національного ринку. Відповідно до правил СОТ країна-член не може підвищувати тарифи понад зв'язані рівні. У разі необхідності підвищення тарифу, країні необхідно дотримуватися чітко визначених процедур, передбачених статтею ХХVIII ГАТТ, що потребує тривалого часу і позбавляє можливості оперативного впливу на економічну ситуацію в країні, що може призвести до втрати ринків збуту;

доведено доцільність застосування максимально гнучких графіків зниження імпортного мита насамперед для галузей, які потребують тарифного захисту: сільське господарство, легка промисловість (особливо текстильна), машинобудування (автомобілебудування, авіабудування, суднобудування), деревообробна промисловість;

запропоновано модель оптимального реформування митно-тарифної системи України відповідно до міжнародної системи митного регулювання міжнародних економічних відносин, реалізація якої передбачає виконання таких програм, як диверсифікація основних напрямів інтеграції України до світової системи господарювання; уніфікація національного законодавства в контексті вимог міжнародного права; визначення механізму поступового зниження середньозваженої ставки митного тарифу в процесі підвищення рівня розвитку ринкового середовища.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в дисертаційному дослідженні наукові результати можуть бути використані в процесі формування та вдосконалення митно-тарифної політики України, при розробці конкретних програм та проектів, пов'язаних із структурною перебудовою економіки, залученням іноземних інвестицій, захистом національного ринку від недобросовісної конкуренції.

Розробки автора, практичні висновки та пропозиції використані Комітетом з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Верховної Ради України при підготовці Митного кодексу України (Довідка № 06-8/12-207 від 20.04.2000 р.), Радою національної безпеки і оборони України при підготовці проекту Стратегії забезпечення економічної безпеки України, проекту Закону України “Про внесення змін до Концепції (основ державної політики) національної безпеки України та підготовці Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 січня 2001 року “Про заходи щодо детінізації економіки” № 183/201 від 20 березня 2001 року (Довідка № 6/10 - 119 - 53 від 29.10.2002 р.).

Висновки та окремі положення дисертаційного дослідження, зокрема, пропозиції про митні пільги з метою стимулювання інвестиційного потоку були використані Київською міською державною адміністрацією при розробці “Програми залучення іноземних інвестицій в економіку міста і заходів на 2001-2004 роки по покращанню інвестиційної активності у місті Києві” (Довідка № 010-326 від 20.02.2001 р.). Окремі рекомендації автора щодо ефективного функціонування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності у сфері міжнародних економічних відносин використовуються ВАТ “Кіровоградолія” (Довідка №01/276 від 22.04.2002 р.) і ВАТ “Сегмент” (Довідка № 137/06 від 12.06.2002 р.)

Окремі положення дисертації були використані в Аналітичній записці Шостої міжнародної наукової конференції “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз”, яка направлена Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, українським міністерствам і відомствам, представництвам Європейського Союзу в Україні, посольствам держав-членів Європейського Союзу в Україні, Комісії Європейського Союзу (Брюссель) для практичного використання (Довідка № 126-17/116 від 12.02.2002 року).

Впровадження результатів дисертаційного дослідження здійснювалось автором у навчальному процесі при викладанні дисциплін: “Основи зовнішньоекономічної діяльності”, “Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності” - в Київському національному торговельно-економічному університеті (Довідка № 12-НМК від 20.02.2002 року), навчальних курсів “Світова економіка та міжнародні економічні відносини”, “Міжнародна економіка” - в Українсько-американському гуманітарному інституті “Вісконсінський міжнародний університет (США) в Україні” та дисциплін “Міжнародна інвестиційна діяльність”, “Митна справа” в Міжнародному центрі ринкових відносин та підприємництва - Центр “Ринок”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід щодо методології дослідження митно-тарифної політики та вдосконалення механізму її реалізації в умовах трансформації економічної системи. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. Обсяг особистого внеску у роботах, які опубліковані у співавторстві, наведений окремо у списку опублікованих праць. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та методологічні положення й результати дисертаційного дослідження доповідались автором на 26 міжнародних та вітчизняних науково-теоретичних і науково-практичних конференціях, конгресах та семінарах, а саме: Міжнародній науково-теоретичній конференції “Актуальні проблеми розвитку торгівлі, готельного господарства та туризму в умовах ринкових відносин” (м. Київ, квітень, 1993); Республіканській науково-методичній конференції “Методичні проблеми підготовки фахівців для ринкової економіки за нових умов роботи вищих навчальних закладів в Україні” (м. Київ, лютий, 1994); Міжнародній науковій конференції “Україна-Європейський Союз: Проблеми зовнішньоекономічної діяльності та перспективи співробітництва” (м. Київ, листопад, 1995); Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасний менеджмент та маркетинг: теорія та практика. Проблеми підготовки фахівців” (м.Київ, квітень, 1996.); Республіканській науково-практичній конференції “Національно-державні економічні інтереси: історія, методологія і теорія дослідження, механізм реалізації” (м.Київ, жовтень, 1996); Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми економіки та вдосконалення економічної освіти в вищій школі” (м. Кіровоград, травень, 1998); Міжнародній науково-теоретичній конференції “Валютно-фінансові проблеми ринкової трансформації (приклад України)” (м.Київ, жовтень, 1998); Міжнародному круглому столі політиків та експертів “Україна-1998: між парламентськими та президентськими виборами” за участю представництва в Україні Фонду ім. К.Аденаура та Фонду ім. Ф.Еберта; Міжнародній науково-теоретичній конференції “Комерційна справа в Росії. Історія, сучасний стан, майбутнє” (м. Москва, лютий, 1999); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації (м. Дніпропетровськ, травень, 1999); Четвертій міжнародній науковій конференції “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: інвестиційні аспекти” (м. Форос, вересень, 1999); Міжнародній науково-практичній конференції “Митна справа в Україні: сучасні проблеми та шляхи вдосконалення” (м.Дніпропетровськ, жовтень,1999); Сьомій міжнародній науково-практичній конференції “Особливості економічної політики постсоціалістичних країн в умовах глобалізації світової економіки (приклади України)” (м.Київ, листопад, 1999); Міжнародній науково-теоретичній конференції “Міжнародна економіка: сучасні проблеми і перспективи розвитку” (м.Київ, листопад, 1999); Міжнародній науково-практичній конференції “Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі ХХІ століття” (м. Київ, березень, 2000); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів європейської інтеграції” (м.Луцьк, травень, 2000); Міжнародній науково-практичній конференції “Росія - Україна: проблеми і можливості наукового та економічного співробітництва”(м.Суми, червень, 2000); П'ятій міжнародній науковій конференції “Проблеми економічної інтеграції України в ЄС: європейські студії” (м.Форос, вересень, 2000); Науково-практичній конференції “Економічна безпека в стратегії ринкових реформ (приклад України)” (м.Київ, жовтень, 2000); Науково-практичній конференції “Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення” (м.Ірпінь, грудень, 2000); Міжнародній науковій конференції “Проблеми європейської інтеграції і транскордонної співпраці. (м.Луцьк, вересень, 2001); Шостій міжнародній науковій конференції “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: європейські порівняльні студії (м.Форос, вересень, 2001); Дев'ятій міжнародній науково-теоретичній конференції “Формування торговельних режимів у перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України)” (м. Київ, жовтень, 2001); Сьомій міжнародній науковій конференції “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: глобалізація і нова економіка - наслідки для Європи й України” (м. Форос, вересень, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції “Економічна теорія: сучасні проблеми розвитку сфери товарного обігу” (Київ, жовтень, 2002); Десятій міжнародній науково-теоретичній конференції “Шляхи диверсифікації експорту України на світовий ринок послуг” (Київ, листопад, 2002). Тези виступів та доповідей опубліковано.

Основні висновки та результати дослідження доповідалися на вченій раді Інституту міжнародних відносин Київського університету ім. Тараса Шевченка та на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Київського національного торговельно-економічного університету (з 1993 по 2002 рр.). Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Київського університету ім. Тараса Шевченка та на науково-теоретичному семінарі кафедри зовнішньоекономічної діяльності Київського національного торговельно-економічного університету.

Публікації. За результатами наукових досліджень автором опубліковано 47 наукових робіт, які відображають основний зміст дисертації загальним обсягом 54,44 др. арк., в тому числі одноосібна монографія “Митно-тарифна політика за умов трансформації економічної системи” (27,11 д.а.), три навчальні посібники, 23 статті у наукових журналах та збірниках наукових праць фахових видань, затверджених переліком ВАК України, 13 тезах доповідей та виступів на міжнародних конференціях та 7 статей в інших наукових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Відповідно до логіки дослідження, а також характеру розробки наукової проблеми, обсягу та особливостей емпіричного матеріалу, дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел, який нараховує 349 найменувань, 18 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 424 сторінках, що містить 13 аналітичних таблиць, 15 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено сутність і стан наукової проблеми та її значущість, сформульовано мету та задачі дослідження, його предмет, висвітлено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, зазначено форми апробації та оприлюднення результатів.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади формування митно-тарифної політики за умов глобалізації світового господарства” досліджено тенденції й закономірності розвитку міжнародних економічних відносин, що зумовлені глобалізаційними процесами світового господарства, головну роль в яких відіграють конкретні учасники економічних відносин.

Доведено, що за цих умов для досягнення динамічної економічної рівноваги необхідно оптимально поєднувати стимулювання підприємницької активності та регулятивну діяльність держави, оскільки з поглибленням інтегрування країни до світової системи господарювання помилка навіть в окремій складовій економічного механізму завдає суттєвої шкоди суспільству.

Результати дослідження засвідчили, що досягнення динамічної рівноваги неможливо забезпечити тільки за допомогою традиційних методів державного регулювання, які імпульсивно чинять вплив на економіку, тобто здійснюють одноразове “переміщення” економіки в якісно нові умови, які визначаються, насамперед, кількісними параметрами, наприклад, у контексті митно-тарифної політики - підвищенням або зниженням митних ставок.

Аналіз теоретичних засад митно-тарифної політики засвідчив, що оптимальною моделлю взаємовідносин України зі світовим економічним простором є політика помірного протекціонізму: рух у напрямі політики фритредерства з точковим використанням інструментарію протекціонізму, зокрема митно-тарифних регуляторів, функціонування і розвиток яких пов'язані з обслуговуванням усього комплексу економічних взаємин, що складаються між окремими країнами, суб'єктами господарської діяльності та приватними особами у сфері міжнародних економічних відносин й потребують відповідного регулювання. Необхідність регулювання диктується, як правило, внутрішніми потребами кожної держави в забезпеченні національних, насамперед, економічних інтересів, й вагому роль при цьому відіграють митно-тарифні відносини.

Взаємодія усіх елементів митної системи виявляється в реалізації встановлених завдань митної політики на підгрунті відповідної міжнародної законодавчо-правової бази, на підставі якої починає діяти механізм зовнішньоторговельних відносин. Зовнішньоекономічна діяльність впливає на організаційну взаємодію всередині держави, що вимагає адекватної реакції митної політики. У результаті існування зворотного зв'язку держава корегує напрям розвитку зовнішньоекономічної політики, і, відповідно, відбуваються зміни в митній політиці країни.

Результати опрацювання спеціальної літератури з цих проблем засвідчили значні розбіжності у тлумаченні митно-тарифних відносин. Деякі визначення звужують не тільки сферу їх функціонування, але й об'єкти регулювання, обмежуючи функції митного регулювання стягненням митних податків.

У роботі доведено, що недоцільно зводити всю сукупність митно-тарифних відносин до досить вузького поняття - митного режиму, головна мета якого - встановлення сукупності правил і положень, які визначають статус товарів і транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон. Віднесення митно-тарифних відносин тільки до сфери міжнародної торгівлі також значно звужує діапазон їх дії. Безперечно, міжнародні торговельні операції є одним із головних об'єктів регулювання, але рух капіталу, науково-технічний обмін, туризм та інші державні та приватні взаємовідносини потребують не меншої уваги з боку митно-тарифних відносин.

Митно-тарифні відносини є однією із основних складових міжнародних економічних відносин і як похідні від національних взаємин головний імпульс для свого розвитку вони отримують від світогосподарських зв'язків.

Матеріальним підгрунтям світогосподарських зв'язків є міжнародна торгівля - соціально-економічна категорія, що характеризує особливий вид суспільних відносин між державами щодо обміну результатами праці. Обсяги обміну, структура, регіональні напрями, динаміка розвитку тісно пов'язані із зовнішньоторговельною політикою країни, що експортує продукцію чи послуги.

Отже, зовнішньоторговельна політика є складовою міжнародної торгівлі й грунтується на теоретичних концепціях її розвитку та має на меті національні інтереси держави, тобто є каталізатором ринкових перетворень у країні, виконуючи захисну й наступальні функції держави.

У дисертаційному дослідженні грунтовно проаналізовано митно-тарифну політику за цільовою і функціональною спрямованістю у процесі її формування й реалізації. За цільовою спрямованістю митно-тарифна політика - це система політико-правових, економічних, організаційних та інших широкомасштабних заходів у сфері митно-тарифних відносин, спрямованих на реалізацію і захист як внутрішніх, так і зовнішньоекономічних інтересів країни з метою здійснення динамічних соціально-економічних перетворень за умов формування ринкових відносин.

За функціональною спрямованістю, митно-тарифна політика - це система заходів зовнішньоекономічної політики, що вживаються державою в митному оподаткуванні, контролі і митному оформленні. Таке визначення дає чітку градацію сфер дії держави при здійсненні митно-тарифної політики.

Формування й реалізація митно-тарифної політики країни - це складний і системний процес, у якому беруть участь не тільки суб'єкти функціонування всіх гілок державної влади: законодавчої, виконавчої і судової, але й безпосередні учасники міжнародних економічних відносин - підприємства. Від гармонічного поєднання реалізації економічних інтересів усіх суб'єктів функціонування залежить ефективність проведення митної політики.

У роботі обгрунтовано доцільність фіксації визначення поняття митної політики в нормативно-правових документах, що й було враховано при розробці Митного кодексу України.

За результатами аналізу запропоновано визначення митно-тарифної політики як комплексної системи заходів, спрямованих на забезпечення економічного суверенітету країни, охорони державних кордонів, реалізації зовнішньоекономічної стратегії через сферу митних відносин.

Детально досліджено принципи функціонування митно-тарифної політики за умов глобалізації світового господарства як загальних закономірностей, у рамках яких реалізуються зв'язки між різними об'єктами і суб'єктами митної політики, що виявляються при реалізації практичних завдань функціонування митної системи.

На підставі запропонованих положень аргументовано доводиться, що однією з головних складових митної політики є тарифна політика держави. Концептуальну модель тарифної політики України як централізованого комплексу заходів, спрямованих на формування тарифної системи, вироблення ефективного механізму застосування різних видів мита та податків при регулюванні зовнішньоекономічної діяльності.

Виходячи із запропонованих принципів побудови митно-тарифної політики, митно-тарифні відносини розглядаються як сукупність економічних, організаційно-правових та психоетичних взаємовідносин у сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності, які базуються на законодавчо закріплених принципах і напрямах митної політики країн-учасниць міжнародних економічних відносин.

Міжнародні митні відносини трактуються як сукупність суспільних відносин, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств при переміщенні товарів і послуг через митний кордон. Об'єктивним підгрунтям функціонування даного виду відносин є переміщення факторів виробництва за територіальні межі окремої країни. Призначенням митних відносин є обслуговування міжнародних економічних відносин.

Міжнародні тарифні відносини - це сукупність економічно-суспільних відносин, які опосередковують рух товарів (предметів) у сфері міжнародних економічних відносин.

Митні відносини істотно впливають на характер міжнародних економічних відносин, а митна політика є впливовим інструментом регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підтримки балансу інтересів країн світової спільноти.

Орієнтація на ринкову модель господарювання з поступовим входженням країни до світового економічного простору, збільшення кількості суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з підвищенням їх активності на зовнішньому ринку не тільки значно розширили спектр функціональних завдань митної системи, але й зумовили необхідність її докорінної перебудови.

Рух у напрямі відкритості економіки пов'язаний з виникненням багатьох проблем, найважливішою з них є проблема економічної безпеки держави, розв'язання якої вимагає визначення оптимальних умов взаємодії зі світовим господарством.

Результати дослідження й аналізу сучасного стану зовнішньоекономічних відносин України дали змогу виявити три ключові моменти, які варто вважати визначальними при формуванні концепції митно-тарифної політики. Їх сутність полягає у тому, що: митна політика України має орієнтуватися не на роз'єднання країн митними бар'єрами, а на зближення їх шляхом спрощення та уніфікації митних процедур відповідно до норм міжнародного права; основна діяльність має спрямовуватися на захист економічних інтересів України; митна система повинна бути переорієнтована на перенесення основних об'єктів контролю і митного оформлення всередину території, до місць безпосередньої концентрації вантажовідправників і вантажоотримувачів.

З метою реалізації цієї концепції пропонується взаємопов'язаний комплекс заходів:

1. У сфері розвитку системи митного контролю та митного оформлення:

· раціоналізація процесів митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України;

· створення нових і вдосконалення існуючих технічних засобів митного контролю;

· здійснення ряду митних формальностей до фактичного прибуття товарів до місця митного оформлення і контролю;

· забезпечення максимальної доступності для учасників зовнішньоекономічної діяльності інформації про митні правила;

· розвиток підрозділів митної охорони, які здійснюють мобільні пошуково-оперативні заходи щодо виявлення як на митному кордоні, так і на митній території товарів і транспортних засобів, які нелегально переміщуються через митний кордон.

2. У сфері митного оподаткування :

вдосконалення механізму митно-тарифного регулювання шляхом підвищення ефективності використання митного тарифу і класифікації товарів з метою повного нарахування законодавчо встановлених митних платежів;

розробка порядку погашення заборгованості по митних платежах на основі переуступки прав погашення боргів;

введення реєстру банків, які виконують роль гарантів забезпечення сплати митних платежів;

визначення фіксованої межі митної вартості для нарахування митних платежів з окремих категорій товарів;

захист українського ринку від недоброякісних товарів, зокрема підвищення ролі контролюючої функції митних органів за дотриманням правил сертифікації імпортованої продукції;

розвиток митно-тарифних методів сприяння залученню іноземних інвестицій, у тому числі шляхом використання митних режимів переробки, які стимулюють розвиток міжнародної кооперації виробництва на підставі довгострокових контрактів і угод;

вдосконалення нормативно-правової бази функціонування митної системи шляхом забезпечення взаємозв'язку норм і принципів митного законодавства із зовнішньоекономічним, податковим, валютним, цивільним, карним, транспортним законодавством у частині, що стосується митної справи;

вдосконалення митної системи через уніфікацію механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності відповідно до вимог СОТ з урахуванням економічних інтересів України.

На підгрунті наведеної системи характеристик митної політики розроблено практичні критерії та параметри, які можуть використовувати у своїй діяльності державні органи, що розробляють, визначають і реалізують митну політику та оцінюють ефективність її результатів.

У другому розділі “Механізм функціонування тарифної системи країни” грунтовно досліджується мотивація застосування державою одного з найпоширеніших економічних заходів регулювання міжнародних економічних відносин - митного тарифу, який може бути як засобом економічного тиску на певні держави, так і засобом створення режиму найбільшого сприяння з політичних мотивів.

Домінуючими функціями застосування митного тарифу є акумуляція доходів та захист національного ринку від іноземної конкуренції. Моделі використання митного тарифу з метою виконання фіскальної функції можуть бути найрізноманітнішими. Одна з них базується на обов'язковому впровадженні мита відносно товарів широкого вжитку. При цьому ставки мита утримуються на низькому рівні з метою максимізації митних надходжень до Державного бюджету. Низькі ставки мита стимулюють імпортерів до офіційного отримання імпортного вантажу, а не до пошуку контрабандних шляхів. Окрім того, широке охоплення імпортним митом великої кількості товарних позицій надає можливість країні мати певний рівень доходів.