Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Автореферат

Економічні фактори формування умов зовнішньої торгівлі України

Пузанов Ігор Іваноlвич

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий консультант - доктор економічних наук, професор Філіпенко Антон Сергійович - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Андрійчук Віктор Григорович - Українська академія зовнішньої торгівлі, завідувач кафедри міжнародної економіки

доктор економічних наук, професор Макогон Юрій Володимирович - Донецький державний університет, завідувач кафедри міжнародної економіки

доктор економічних наук, професор, Клочко Валентин Петрович - Міжнародний Соломонов університет, завідувач кафедри фінансів і міжнародної економіки

Провідна установа - Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра міжнародної економіки

Захист дисертації відбудеться 28.10.2002 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.001.02 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119 м. Київ, вул. Мельникова 36/1, ауд.….

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01017 м. Київ, вул. Володимирська 58, к. 10.

Автореферат розісланий 19.09.2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Луцишин З.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Подолання глибокої економічної кризи української економіки, необхідність посилення позитивних тенденцій її розвитку обумовлюють потребу у поглиблених дослідженнях соціальних та економічних процесів і явищ, впливу на них заходів початкового етапу економічних реформ. Завдання щодо забезпечення високих темпів економічного зростання в найближчій перспективі, поставлене у Посланні Президента України до Верховної Ради України, визначає потребу у виявленні як позитивних, так і негативних сторін проведених у 1992-2001 рр. реформ.

Позитивні результати реформування економіки України як суверенної держави у справі зниження рівня інфляції, стабілізації цін, зміцнення курсу національної грошової одиниці, поступового зростання зовнішньої торгівлі поєднувалися і з негативними процесами і явищами в окремих сферах та галузях економіки. Особливо яскраво суперечливість ходу реформ та неоднозначний характер їх наслідків відображається в процесі інтеграції економіки України у світові господарські зв`язки. Розширення та інтенсифікація міжнародних економічних відносин України, з одного боку, є наслідком системної трансформації економіки, а, з іншого, - відіграє надзвичайно важливу роль у призупиненні кризових тенденцій та забезпеченні економічного зростання, тобто є вагомим фактором трансформаційного процесу.

Проте результати інтеграційного процесу не можуть бути визнані як однозначно задовільні. В деяких випадках напрями, обсяги, форми і методи інтеграції до світового господарства не співпадали з інтересами економічної безпеки і розвитку держави, посилювали кризові процеси й явища в економіці. Глибокі структурні диспропорції зумовлюють зростання сировинного характеру експорту.

Однією з серйозних проблем доручення України до світогосподарських процесів є зміна кон`юнктури на світових товарних ринках і внаслідок цього - зміна відносних цін як на продукцію, що експортується, так і на ту, що імпортується. Це знижує валютні надходження, має потенційно загрозливий характер для економічної безпеки. Необхідність поглиблених досліджень зміни умов торгівлі зумовлюється тим, що інтеграція в світову економіку розглядається як ключовий момент трансформації національної економіки і потребує розробки нової, раціональнішої моделі зовнішньої торгівлі. Входження України в систему світогосподарських зв`язків вимагає серйозної адаптації її структури, всього господарського механізму до надзвичайно високих вимог, що диктує світове ринкове господарство.

Зміни умов торгівлі безпосередньо впливають на національний дохід і платіжний баланс країни, тому вони є індикатором добробуту країни. Погіршення умов торгівлі означає необхідність інтенсифікації експорту або обмеження імпорту з метою збереження сальдо торговельного балансу. В зв`язку з цим розробка регулятивного механізму повинна передбачати необхідність адаптації виробництва до змін пропорцій відносних цін. У той же час фінансові аспекти економічної політики, спрямованої на пристосування економіки до змін умов торгівлі, мають дуже обмежений характер.

Умови торгівлі служать індикатором міжнародної конкурентоспроможності країни. Поліпшення умов торгівлі країни в довгостроковому періоді може інтерпретуватися як поліпшення міжнародної конкурентоспроможності країни, причому як на ринку експортних товарів, так і на національному ринку конкуруючих товарів.

Умови торгівлі певною мірою перебувають під впливом змін курсу національної валюти. В умовах монетарної економіки за допомогою валютно-фінансової політики держава безпосередньо впливає на макроекономічні процеси, в тому числі на зміну умов торгівлі.

Аналізуючи динаміку розвитку зовнішньої торгівлі, слід мати на увазі, що процеси, які протікають в економіці, характеризуються високим рівнем невизначеності. Внаслідок цього теоретичне визначення реального впливу умов торгівлі на економічні процеси пов`язане з певними труднощами та має неоднозначний характер. Крім того, на відміну від постулатів неокласичної теорії міжнародної торгівлі, в даному випадку простежується тенденція до зміни внутрішнього співвідношення цін на товари.

Теоретичного узагальнення та об`єктивного аналізу потребує формування політики, спрямованої на досягнення стійкої позитивної динаміки зміни умов торгівлі на макроекономічному рівні, напрямів інтеграційних процесів, а також формування стратегії подальшого стимулювання розвитку експортного потенціалу та прогнозування розвитку зовнішньої торгівлі.

Проблеми зовнішньої торгівлі нашої країни, її інтеграції у світове господарство досліджувались у працях українських вчених Амоші О.І., Андрійчука В.Г., Безчасного Л.К., Білоруса О.Г., Будкіна В.С., Бураковського І.В., Вергуна В.А., Гейця В.М., Долішнього М.І., Дорогунцова С.І., Дудченка М.А., Кістерського Л.Л., Климка Г.Н., Клочка В.П., Кредісова А.І., Лукінова І.І., Лук`яненка Д.Г., Макогона Ю.В., Онищенка В.П., Панченка Є.Г., Пахомова Ю.М., Пирожкова С.І., Поручника А.М., Рогача О.І., Рум`янцева А.П., Тимчука М.Ф., Філіпенка А.С., Федосова В.М., Чухна А.А., Шниркова О.І. та ін.

Складним і суперечливим процесам трансформації постсоціалістичних країн Європи і нових незалежних держав, особливо на початковому етапі трансформації їх економіки, присвячені праці таких зарубіжних науковців з постсоціалістичних країн, як Абалкін Л.І., Бальцерович Л., Босе Г., Брада Дж.С., Бункін М., Буніч П.Г., Валовой Д.В., Вінтрова Р., Гребнев Л.С., Іванченко В.М., Карпухін Д.Н., Корнаї Я., Купцов В.І., Лацис О., Лисичкін Г.С., Мясоедов Б.А., Попов Г.Х., Шмельов Н. та ін.

Різним аспектам трансформації постсоціалістичних країн, їх інтеграції у світове господарство, розвитку зовнішньої торгівлі і зовнішньоторговельної політики в умовах трансформаційних економік присвячено багато робіт зарубіжних економістів. Серед них слід назвати Артуса Дж.Р., Балассу Б., Барро Р., Бола Р.Дж., Бречера Р.А., Бруно М., Бхагваті Дж., Вільямсона Дж., Вінтерса А.Л., Голдстейна М., Гріневея Д., Дарендорфа Р., Денісона Е., Дорнбуша Р., Едліна А., Істерлі В., Ітона Дж.Р., Кейна Т., Кейвза Д., Киндлебергера С.Р., Клінгебіла Д., Кругмана П.Р., Ліндерта П.Х., Мандела Р.А., Маркеса Дж., Мида Дж. Е., Опенхеймера П., Панагарію А., Портера М., Рея П., Росса К.З., Сакса Дж., Сапінгтона Д., Солоу Р., Стігліца Дж., Тервола Дж., Фішера С., Хана М.С., Шмідінга Х. та ін.

Проте, на нашу думку, у дослідженнях українських та зарубіжних вчених не знайшли достатньо повного висвітлення явища і проблеми, пов`язані із взаємообумовленістю процесу економічної інтеграції у світове господарство та економічних перетворень у перехідних економіках, особливо впливу цих процесів на зміни умов торгівлі, формування економічно обґрунтованої стратегії та тактики інтеграції у світогосподарські процеси. Поряд з цим у світовій практиці нагромаджений досвід впровадження ефективної зовнішньоторговельної політики. Це обумовлює необхідність узагальнення цього досвіду, його творчого використання з урахуванням специфічних особливостей становлення національної економіки.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи входить до плану науково-дослідних досліджень Інституту міжнародних відносин (ІМВ) Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, пов`язана з темою “Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України”, плановими науково-дослідними темами НДЕІ Мінекономіки України; матеріали дисертації використовувались при підготовці документів Адміністрацією Президента України, Міністерством економіки України, програм економічного розвитку Головного управління зовнішньоекономічних зв`язків та інвестицій Київської міської Державної Адміністрації, Національним банком України, Київською торгово-промисловою палатою, “Держнафтогазпромом”, фондом “Українські реформи”, а також в ході реалізації зовнішньоторговельних контрактів АТ “Укрімпекс”.

Мета дослідження полягає у теоретичному узагальненні, обґрунтуванні методологічних і методичних засад та розробці практичних організаційно-економічних заходів щодо подальшого розвитку експортного потенціалу України, поліпшення умов зовнішньої торгівлі як ефективного напряму системної трансформації економіки, забезпечення сталого економічного розвитку країни.

Досягнення означеної мети передбачає розв`язання низки завдань. Зміст та пріоритетність їх визначається, передусім, гостротою негативних явищ як в економіці в цілому, так і в зовнішньоекономічній сфері, зокрема, їх впливом на призупинення кризових тенденцій у короткостроковій перспективі і закріплення позитивних - у довгостроковій. З урахуванням цього в дисертації поставлені і вирішуються такі завдання:

теоретично обґрунтувати концептуальні засади входження економіки України у світове господарство;

виявити визначальні для побудови моделі зовнішньоекономічної інтеграції нашої країни особливості розвитку сучасного світового господарства, окреслити характерні риси і сутність застосовуваних країнами з перехідною економікою інтеграційних моделей з огляду на можливість і доцільність їх адаптації в нашій країні;

обґрунтувати методологічні та методичні засади впливу умов торгівлі на основні макроекономічні показники в короткостроковому і довгостроковому аспектах;

розкрити вплив зміни умов торгівлі на макроекономічний розвиток України, динаміку їх змін в галузевому аспекті і, на цій основі, запропонувати модель аналізу кон`юнктури зовнішньої торгівлі;

провести системний аналіз галузевих змін умов торгівлі;

здійснити комплексну оцінку напрямів інтеграції економіки України, дати порівняльну характеристику західного та східного векторів інтеграції через призму існуючих умов торгівлі;

розробити методологічні підходи до прогнозування обсягів зовнішньої торгівлі на основі монетарних підходів з урахуванням основних балансових тотожностей.

Об`єктом дослідження є зовнішньоторговельна сфера України, формування стратегії, спрямованої на стимулювання розвитку експортного потенціалу, визначення напрямів інтеграції економіки України у світове господарство.

Предметом дисертаційного дослідження є умови торгівлі, їх галузева та географічна специфіка, формування стратегії, спрямованої на стимулювання експортного потенціалу країни з метою подальшого стійкого економічного зростання.

Методи дослідження. В дослідженні застосовано логіко-діалектичний метод пізнання, методи системного аналізу, абстракції, синтетичних оцінок, визначення кореляційних зв`язків між економічними явищами та процесами, метод багатомірного статистичного аналізу, групувань, вибірок тощо.

Застосування логічного методу дало змогу визначити взаємозв`язок ендогенних і екзогенних факторів впливу на умови торгівлі і розробити напрями державної політики подальшого стимулювання експортного потенціалу з метою досягнення позитивної динаміки умов торгівлі у довгостроковій перспективі (розділи 2 і 5). Статистичні методи дозволили зробити узагальнення стану і виявити динаміку розвитку умов торгівлі в окремих галузях економіки (розділ 2). Застосування методу порівняння сприяло виявленню специфіки формування відносних цін у національній економіці (розділ 4). Метод класифікації дозволив згрупувати подібні за внутрішнім змістом явища і, на основі цього, вибудувати чітко структуровану схему дослідження (розділи 1, 2 і 3). За допомогою методу економічного аналізу було виявлено вплив умов торгівлі на економічний розвиток (розділ 1). За допомогою методу багатомірної середньої зроблена періодизація формування умов торгівлі за галузями національної економіки (розділ 2). Метод регресійно-кореляційного аналізу дозволив кількісно визначити вплив умов торгівлі на окремі макроекономічні показники (розділи 2, 4 і 5). Метод системного моделювання дозволив запропонувати перспективну модель прогнозування умов торгівлі в залежності від змінних економічних і фінансових параметрів (розділ 5).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному узагальненні та обґрунтуванні методологічних засад, методичних підходів і розробці прикладних рішень зовнішньоекономічної інтеграції економіки України у світогосподарські процеси.

У дисертаційному дослідженні в сукупності вирішується наукова проблема щодо концептуальних основ формування умов зовнішньої торгівлі України в контексті інтеграції її економіки у світогосподарські процеси, що потребує розробки нової, раціональної моделі зовнішньої торгівлі з метою адаптації її структури, всього господарського механізму до надзвичайно високих вимог, які диктує світове ринкове господарство.

В дисертації розроблені концептуальні підходи до аналізу короткострокового і довгострокового впливу умов торгівлі України на її економічний розвиток, механізм адаптації економіки до зміни умов торгівлі, запропоновані підходи та модель формування зовнішньоторговельної стратегії, спрямованої на досягнення стійкої позитивної динаміки умов зовнішньої торгівлі України в умовах трансформаційної економіки.

Це створило основу для наукових висновків, що розкривають логіку дослідження і формування основної концепції дисертації, сутність яких полягає у наступному:

запропоновано модель формування умов зовнішньої торгівлі трансформаційних економік, на її базі формалізовані порівняльні переваги основних товарних груп українського експорту та імпорту, що дозволяє визначити пріоритетні напрями подальшого розвитку експортного потенціалу по окремих товарних групах;

на основі макроекономічних балансових взаємозв`язків обгрунтовано модель мультиплікатора з урахуванням граничної схильності до заощаджень, граничної ставки податку та граничної схильності до імпорту, яка дозволяє в короткостроковій перспективі (до 1 року) використовувати її для економетричного аналізу впливу зовнішньої торгівлі на економічний розвиток національної економіки;

визначено взаємозв`язок між макроекономічними агрегатами - дохід, експорт і імпорт, в результаті якого встановлено два варіанти економічного зростання внаслідок зміни відносних цін товарів - імпортозамінне і експортоорієнтовне; імпортозамінне зростання призводить до зростання відносних цін експорту та падіння відносних цін імпорту, в результаті - падає попит на імпортні товари і ціни на них, поліпшуються умови торгівлі в даній країні та погіршуються в інших країнах; експортоорієнтоване зростання - збільшення виробництва експортних товарів, що веде до зростання пропозиції цих товарів і призводить до зниження відносних цін, внаслідок цього погіршуються умови торгівлі в даній країні і поліпшуються у її торговельних партнерів; в обох випадках спостерігається перерозподіл ресурсів і факторів виробництва;

виявлено особливості розвитку світової торгівлі в сучасних умовах, які впливають на формування умов торгівлі; проаналізовано ендогенні і екзогенні фактори, які формують короткострокові і довгострокові зміни умов торгівлі, що дозволяє визначити напрями перерозподілу внутрішніх інвестицій між експортоорієнтованим і внутрішнім секторами економіки з метою її адаптації до зміни пропорцій внутрішніх і зовнішніх цін;

запропоновано модель, яка в комплексі розглядає вплив умов торгівлі на національний дохід, споживання, дефіцит поточних операцій, іноземні кредити і зовнішній борг, структуру виробництва і її адаптації до зміни умов торгівлі, розподіл внутрішніх інвестицій, накопичення в умовах невизначеності, притаманний змінам умов торгівлі, дефіцит бюджету;

на основі статистичної інформації Держкомстату України проаналізовано динаміку умов торгівлі в основних галузях національної економіки, що дозволяє визначити напрями реструктуризації національної економіки в залежності від тенденцій розвитку світового ринку;

на основі використання багатомірної середньої здійснено періодизацію розподілу експорту за основними галузями національної економіки і його розбивку на інтервали одноякісного розвитку за критеріями поліпшення, стабілізації і погіршення, що дозволяє дати якісну оцінку економічної політики, спрямованої на стимулювання експорту;

розкрито положення про те, що західний і східний вектори інтеграції національної економіки здійснюють різноспрямований вплив на зміну умов торгівлі в довгостроковій перспективі; при виборі вектору інтеграції запропоновано поряд з оцінкою зміни втрати доходу, яка має місце внаслідок збільшення мита щодо інших країн, визначити еластичність попиту і пропозиції, масштаб збільшення світових цін, еластичність реакції пропозиції на світовому ринку на мито;

визначено характер зміни умов торгівлі, який полягає у зростанні виробництва продукції в реальному валютному виразі на величину співвідношення зміни номінального валютного курсу і внутрішньої ціни товару, який не надходить у сферу міжнародної торгівлі, та у зниженні виробництва даного товару в реальному валютному виразі на ту ж саму величину;

обґрунтовано положення, що при існуванні системи тарифного захисту, в разі стабільного функціонування внутрішнього ринку, внутрішня ціна товарів, конкуруючих з імпортною продукцією, стійко пов`язана зі світовими цінами, однак не обов`язково корелює з ними з урахуванням тарифу;

обґрунтовано залежність погіршення умов торгівлі від знецінення національної валюти при нормальній еластичності ціни до пропозиції і попиту на експорт - зміни умов торгівлі відповідають відносній зміні валютного курсу з протилежним знаком; поліпшення умов торгівлі тим виразніше, чим більша величина цінової еластичності попиту на експорт і імпорт, і чим менша вона для пропозиції експорту й імпорту;

розроблені концептуальні підходи до формування зовнішньоторговельної політики з урахуванням адаптації національної економіки до довготривалих порушень цінових пропорцій, руху факторів виробництва між експортоорієнтованим сектором і внутрішнім сектором;

запропоновано фінансову модель залежності доходу (цільова змінна) від схильності до заощаджень, імпорту і експорту, грошової маси, кредиту і резервів за умови, коли змінні фактори незалежні один від одного, що значно полегшує розрахунки і вибір варіантів реалізації зовнішньоторговельної політики.

Наукове значення роботи полягає у вирішенні низки завдань, зокрема: теоретично обґрунтовано концептуальні засади селективного входження економіки України у світове господарство; виявлено визначальні для побудови моделі зовнішньоекономічної інтеграції України особливості розвитку сучасного світового господарства; окреслено характерні риси і сутність застосовуваних країнами з перехідною економікою інтеграційних моделей з огляду на можливість і доцільність їх адаптації в Україні; обґрунтовано методологічні та методичні засади впливу умов торгівлі на основні макроекономічні показники в короткостроковому і довгостроковому аспектах; розкрито вплив зміни умов торгівлі на макроекономічний розвиток України, динаміку їх змін за галузями економіки, запропоновано модель аналізу кон`юнктури зовнішньої торгівлі; проведено системний аналіз галузевих змін умов торгівлі; здійснено комплексну оцінку напрямів інтеграції економіки України, дано порівняльну характеристику західного та східного векторів інтеграції через призму існуючих умов торгівлі; розроблено методологічні підходи до прогнозування зовнішньої торгівлі на основі монетарних підходів з урахуванням основних балансових тотожностей.

Результати дослідження впровадженні в навчальний процес Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка і використовуються при викладенні курсів “Міжнародні валютно-кредитні відносини”, “Міжнародний інвестиційний менеджмент”, “Міжнародний фінансовий менеджмент”, “Фінансовий аналіз”, “Управління фінансовими ризиками”.

Практичне значення роботи полягає в тому, що узагальнення, які викладені автором, були використані при розробці окремих положень економічної політики України в умовах ринкової трансформації.

Головні результати, висновки, пропозиції та рекомендації, отримані і обґрунтовані в ході дослідження, знайшли втілення у виконаних під керівництвом автора 18 галузевих науково-дослідницьких темах Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України: “Джерела, умови і наслідки зовнішнього фінансування економіки України” (№ теми 5-92.1.5), “Обґрунтування методів з питань державного регулювання іноземних кредитів та інвестицій в економіку України” (№ теми 5-91.3.3), “Розробка програми і організаційно-економічного механізму інтеграції України в світові економічні і політичні структури” (№ теми 5-92.1.1), “Пріоритетні напрями зовнішньоекономічної політики України в системі міжнародних економічних відносин” (№ теми 5-92.1.6), “Проблеми включення України у світові інтеграційні процеси в умовах переходу економіки країни до ринкових відносин” (№ теми 25-96), “Зовнішньоекономічна стратегія України та форми її реалізації” по розпорядженню Президента України від 24 січня 1997 р. №52/97-рп та замовленню Міннауки України № 162 від 26.06.97 р. (договір № 2/1878-97 від 24.11.97 р.). (№ теми 62-97, № держреєстрації 0198U000595), “Науково-методичні рекомендації щодо державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України та перспектив її розвитку” (№ теми 31-97, № держреєстрації 0195U012025), “Науково-методичні рекомендації з питань інтеграції економіки України в економічні структури Європейського Союзу” (№ теми 16-98, № держреєстрації 0198U004351), “Аналіз ефективності реалізації інвестиційного проекту Будівництво паливного комплексу по виробництву екологічно чистого високооктанового неетилованого бензину на ВАТ ІПК “Галичина”” (№ теми 42-98, № держреєстрації 0198U003148), “Інструменти залучення зовнішніх фінансових ресурсів без гарантії Кабінету Міністрів України, механізм їх впровадження” (№ теми 76 (23-99), № держреєстрації 0199U002560), “Науково-методичні рекомендації щодо оцінки та прогнозування розвитку економічних відносин між Україною та Європейським Союзом з використанням порівняльного аналізу макроекономічних показників України, країн-членів ЄС та країн претендентів у члени ЄС” (№ теми 22-99 (15), № держреєстрації 0199U002558), “Розробка науково-методичних підходів по оцінці ефективності інвестиційних проектів за участю іноземного капіталу в умовах фінансової нестабільності суб`єктів господарської діяльності” (№ теми 77 (24-99), № держреєстрації 0199U002561), “Економічне співробітництво Україна - НАТО” (№ теми 22-99 (16), № держреєстрації 0198U0000), “Фінансово-економічна експертиза реконструкції ВАТ “Івано-Франківськцемент” (№ теми 72-99, № держреєстрації 0198U003148), “Розробка проектів методичних рекомендацій щодо оцінки ефективності здійснення маркетингу та оцінки ризиків інвестиційних проектів щодо прогнозування залучення іноземних інвестицій та визначення джерел фінансування інвестиційних проектів” (№ теми 13-00, № держреєстрації 0100U006052), Розроблення фінансових критеріїв оцінки проектів, що реалізуються за рахунок іноземних кредитів, отриманих під гарантії Уряду, в умовах фінансової нестабільності суб`єктів господарської діяльності” (№ теми 09-01, № держреєстрації 0101U004909), Доопрацювання методичних рекомендацій з підготовки інвестиційних проектів, до реалізації яких залучаються іноземні інвестори (нова редакція)” (№ теми 17(75)-01, № держреєстрації 0101U004911), Доопрацювання нормативних документів щодо запровадження концесійної діяльності (постанови Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2000 р. № 639 “Про затвердження Методики розрахунку концесійних платежів” та від 13 липня 2000 р. №1114 “Про затвердження Порядку визначення об`єктів концесії, концесіонерам яких можуть надаватися пільги щодо концесійних платежів, дотації, компенсації та умови їх надання”)” (№ теми 16(74)-01, № держреєстрації 0101U004910).

Розробки автора були враховані при підготовці послання Президента України до Верховної Ради, а окремі пропозиції були використані при розробці в Адміністрації Президента України заходів щодо макроекономічної політики нового етапу ринкових перетворень, зокрема підвищення ефективності зовнішньоекономічних зв`язків, напрямків входження економіки України до світового господарства, політики України щодо економічних угруповань, розробки та впровадження механізму регулювання зовнішньоекономічних зв`язків, прогнозування обсягів експорту та імпорту, використання і піднесення порівняльних та конкурентних переваг.

Концептуальні положення дисертації були використані Міністерством економіки України при оцінці ефективності інвестиційних проектів за участю іноземного капіталу в умовах фінансової нестабільності суб`єктів господарської діяльності, при підготовці планів соціально-економічного розвитку України (1999-2000 рр.), розробці Міністерством економіки України економічних заходів по залученню іноземних інвестицій, розробки зовнішньоекономічної політики з метою залучення іноземних інвестицій

Практичні рекомендації дослідження були використані АТ “Укрімпекс” при підготовці незалежних експертних оцінок реалізації продукції національних товаровиробників на світових товарних ринках, закупки імпортної продукції та ефективності інвестиційних проектів за участю іноземного капіталу під гарантії Кабінету Міністрів України.

Положення роботи реалізовані фондом “Українські реформи” при розробці механізму стимулювання розвитку експортного потенціалу та пріоритетних напрямів розвитку зовнішньоекономічних зв`язків України, оцінці ефективності зовнішньоторговельних зв`язків на галузевому рівні та впливу умов торгівлі на макроекономічні показники.

Результати дослідження були використані Головним управлінням зовнішньоекономічних зв`язків та інвестицій Київської міської Державної Адміністрації при розробці механізму управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні м. Києва, методів оцінки розвитку експортного потенціалу та пріоритетних напрямів розвитку зовнішньоекономічних зв`язків підприємств м. Києва, оцінки ефективності зовнішньоторговельних зв`язків на регіональному рівні.

Теоретичні розробки дисертаційного дослідження були використані Національним банком України для методологічного забезпечення при формуванні валютно-курсової політики.

Практичні висновки дисертації використані Київською торгово-промисловою палатою при розробці методів оцінки експортного потенціалу та пріоритетних напрямів розвитку зовнішньоекономічних зв`язків підприємств м. Києва, оцінки ефективності зовнішньоторговельних зв`язків на регіональному рівні.

Положення роботи знайшли реалізацію “Держнафтогазпромом” при оцінці ефективності зовнішньоторговельних зв`язків на регіональному та галузевому рівнях, для методологічного забезпечення наукових розробок підприємств нафтогазового комплексу України, в процесі підготовки та реалізації окремих диверсифікаційних проектів, при підготовці Комплексної програми визначення України як транзитної держави у 2002-2010 рр., Концепції державної політики у сфері транзиту та постачання в Україну сирої нафти.

Особистий внесок здобувача. Всі основні наукові дослідження за темою дисертації здійснені автором одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження апробовані на 7 міжнародних наукових конференціях і симпозіумі, зокрема на: міжнародному науковому симпозіумі “Проблеми лібералізації зовнішньої торгівлі України в контексті європейської інтеграції” (Київ, 16-17 травня 1996 р.), міжнародній науковій конференції “Украина и Россия: уроки реформ и перспективы развития сотрудничества” (Ялта, 17-18 вересня 1998 р.), другій науково-практичній конференції “Диверсифікація зовнішньоекономічних зв`язків України в умовах ринкової трансформації національної економіки (Київ, 3 червня 1999 р.), II науково-практичній конференції “Раціоналізація експортно-імпортної політики України в умовах структурної перебудови економіки” (Київ, 12 жовтня 2000 р.), VIII міжнародній науково-теоретичній конференції “Економічна безпека в стратегії ринкових реформ (приклад України)” (Київ, 26-27 жовтня 2000 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Далекий Схід - економічне співробітництво з Україною” (Київ, 7-8 грудня 2000 р.), IX міжнародній науково-теоретичній конференції “Формування торговельних режимів в перехідних економіках в умовах глобалізації” (Київ, 25-26 жовтня 2001 р.).

Публікації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження викладені автором у публікації 29 наукових праць, у тому числі у 2 індивідуальних монографіях, розділах у 5 колективних монографіях, 3 брошурах, 19 статях.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Повний обсяг дисертації складає 494 сторінки, з яких 442 сторінки основного тексту, 27 сторінок бібліографічних посилань, 25 сторінок додатків. Дослідження містить 64 таблиці, 25 рисунків і схем та 11 додатків. Список використаних джерел налічує 349 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету і завдання, сформульовано об`єкт, предмет і методи дослідження, визначено наукову новизну та вказано на практичне значення отриманих результатів.

У розділі І “Методологічні основи впливу умов торгівлі на формування зовнішньоекономічної стратегії економічного зростання трансформаційних економік” досліджені основні концептуальні підходи інтеграції трансформаційних економік у світове господарство, які складають теоретичне підґрунтя для аналізу формування умов зовнішньої торгівлі, розкриваються теоретичні моделі формування умов торгівлі, взаємозв`язку умов торгівлі з економічним зростанням.

Проведений вибірковий критично-порівняльний та емпіричний аналіз теоретичних підходів до системної трансформації постсоціалістичних країн свідчить, що зовнішня торгівля розглядається як ключовий компонент трансформаційного процесу. Щоб долучити національну економіку до світової необхідні два важливих кроки - радикальна лібералізація зовнішньої торгівлі та конвертованість національної валюти. Лібералізація зовнішньої торгівлі забезпечує на внутрішньому ринку конкуренцію з боку місцевих олігополій, запровадження режиму вільної торгівлі. Досягнення конвертованості валют дозволяє зміцнити зв`язок між національними підприємствами і світовою економікою.

В економічній практиці виділяють товарні умови торгівлі; прибуткові умови торгівлі; однофакторні умови торгівлі; двофакторні умови торгівлі. Товарні або чисті бартерні умови торгівлі - це співвідношення експортних і імпортних цін певного товару або індексу експортних і імпортних цін загалом. Прибуткові умови торгівлі показують потенціал країни - це індекс, який обчислюється множенням товарних умов торгівлі на кількісний індекс експорту. Його зростання показує, що внаслідок зростаючих доходів від експорту, імпортний потенціал збільшується. Факторні умови торгівлі - індекс, який пов`язує імпортні ціни з продуктивністю одного або декількох факторів виробництва і показує, яка кількість імпорту може бути отримана на одиницю зростання продуктивності в експортних секторах. Він визначається як товарні умови торгівлі, помножені на індекс продуктивності експортних галузей або на співвідношення індексу продуктивності експортних галузей в даній країні і індексу продуктивності експортних галузей в країні, з якої імпортуються товари. Тенденції розвитку різних індексів умов торгівлі можуть не співпадати.

Проаналізовано основні теоретичні концепції зміни відносних цін і формування умов торгівлі, зокрема: теорію абсолютних переваг А.Сміта; теорію порівняльних переваг Д.Рікардо; модель специфічних факторів П. Самуельсона і Р. Джонсона; теорію факторних пропорцій Хекшера-Оліна; парадокс Леонтьева; теорію імітаційного розриву М.Познера; модель залежності інновацій і виробництва С. Херша і Р. Вернона; моделі використання дешевої робочої сили в країнах, що розвиваються Дж. Тілтона, Л. Соета, Р. Стерна, Р. Болдвіна; модель економії на масштабах виробництва Х. Кетрака і Дж. Хофбауера; теорію кількісного зниження компаній в галузі М. Атона і А. Моргана.

Класичне формування умов торгівлі зображено на рис. 1, 2 і 3. У лівій частині рис. 1 крива обміну країни 1 починається за відсутності зовнішньої торгівлі (автаркії) в точці А. Якщо країна 1 вступає у торгівельні відносини з країною 2 при Рв=Px/Py=1, то її виробництво переміщується в точку В і досягає точки Е на кривій байдужості III.

При РF=Рх/Ру=¹/₂ у лівій частині рисунка, виробництво країни 1 переміщується з точки А в точку F і обмінюючи товар Х на Y з країною 2, досягає точки Н на своїй кривій байдужості II. Відрізки ОН і ОЕ є кривими обміну країни 1. Крива обміну країни 1 показує обсяг імпорту товару Y, необхідного цій країні при експорті різної кількості товару X.

Крива обміну країни 1 на правій частині рис. 1 знаходиться вище за лінію ціни автаркії РА=¹/₄ і прогинається у бік осі X, що вказує на наявність порівняльної переваги при експорті товару. Для того, щоб країна 1 збільшила свій експорт товару X, співвідношення Рх/Ру повинно зрости. Це відбувається з двох причин: (1) країна 1 стикається із зростаючими альтернативними витратами у виробництві більшої кількості товару Х для експорту і (2) чим більше товару Х і менше товару Y споживає країна 1 в умовах торгівлі, тим більше гранична корисність одиниці товару Х в порівнянні з одиницею товару Y.

Рис. 1. Крива обміну країни 1

Рис. 2. Крива обміну країни 2.

На рис. 2 представлена крива обміну країни 2. У лівій частині рис. 2 лінія обміну країни 2 починається в точці рівноваги А' в умовах автаркії. Якщо країна 2 вступить у торгівельні відносини при РВ'=Рх/Ру=1, то її виробництво переміститься в точку В', і досягне точки Е' на своїй кривій байдужості III'. Трикутник, який показує обсяг торгівлі B'C'E' в лівій частині рис. 2, відповідає трикутнику О'С'Е' в правій частині, що відповідає точці Е' на кривій обміну країни 2.

При РF'=Рх/Ру=2 виробництво країни 2 зміщується в точку F' і досягає точки Н' на своїй кривій байдужості II', при цьому змінюється пропорція обміну товару Y на товар Х країни 1. Трикутник, який відображає обсяг торгівлі F'Q'H' в лівій частині, відповідає трикутнику О'С'Н' в правій - і досягає точки Н' на кривій обміну країни 2. Крива обміну країни 2 показує, яка кількість імпорту товару Х необхідна країні 2, щоб вона могла експортувати різну кількість товару Y.

Помітимо, що РА, РF і РВ, в правій частині дорівнюють тому ж співвідношенню Рх/Ру, що і РА, РF, а також РВ в лівій частині, тому що вони відповідають тому ж абсолютному нахилу. У правій частині рис. 2 крива обміну країни 2 лежить нижче за ціну автаркії РА=4 і вигинається у бік осі Y, що вимірює її порівняльну перевагу і експорт товару. Для того, щоб країна 2 експортувала більшу кількість товару Y, відносна ціна товару Y повинна зрости. Це означає, що обернена величина (тобто Рх/Ру) повинна знизитися. Таким чином, при РF=2, країна 2 буде експортувати меншу кількість товару Y, ніж при PB=1. Країні 2 необхідна більш висока відносна ціна товару Y, для того щоб вона стала експортувати більше товару Y, оскільки: (1) країна 2 стикається із зростаючими альтернативними витратами у виробництві більшої кількості товару Y (для експорту), (2) чим більше товару Х і менше товару Y країна 2 споживає при торгівлі, тим більше для неї гранична корисність одиниці товару Y в порівнянні з одиницею товару X.

Рис. 3. Рівноважна відносна ціна товарів при торгівлі

Точка перетину кривих обміну двох країн E на рис. 3 визначає рівноважну відносну ціну Рх/Ру=РВ=РВ'=1 товару, за якою між ними йде торгівля. Тільки при цій рівноважній ціні торгівля між двома країнами буде збалансованою. При РВ країна 1 пропонує до обміну рівноцінну пропорцію товару Y за товар Х (точка Е на кривій обміну країни 1), що і країна 2 при обміні товару Х за товар Y (точка Е' на кривій обміну країни 2). При будь-якій іншій відносній ціні бажані обсяги експорту й імпорту двох товарів можуть бути нерівними.

Критично розглядаючи теорію вікового погіршення умов торгівлі Пребіш-Зінгера, підкреслюється, що вона спрямована на реалізацію політики імпортозаміщення. Помилковість такої постановки питання полягає в тому, що наявність абсолютних переваг не є ні достатньою, ні необхідною умовою для розвитку порівняльних переваг у виробництві одного і того ж товару. Конкурентні переваги в будь-якій галузі залежать не тільки від її продуктивності в порівнянні з такою ж зарубіжною галуззю, але і від співвідношення рівнів заробітної плати всередині країни і за кордоном, а рівень заробітної плати в країні залежить, в свою чергу, від рівня продуктивності праці у всіх галузях. На користь класичної теорії говорить і той факт, що навіть країни, що розвиваються, не завжди змушені займатися переважно експортом сировини й імпортувати, головним чином, промислові товари. По мірі накопичення капіталу і вдосконалення своєї технологічної бази порівняльні переваги спочатку зміщуються в бік простих промислових товарів, а потім, - в бік більш складних. Певною мірою так складалася ситуація в нових індустріальних країнах.

Стійка позитивна динаміка умов торгівлі формується під впливом різноманітних факторів, серед яких найбільш важливе місце займають загальні підходи формування політики держав, розвиток зовнішніх ринків, внутрішні та зовнішні передумови входження трансформаційних економік у світове господарство, світова кон`юнктура, формування цінової політики, ефективність зовнішньоторговельних зв`язків, стимулювання приватизації, інноваційні можливості, передача технологій, прямі іноземні інвестиції, конвертованість валют, внутрішня і світова інфляції, бюджетний дефіцит, розвиток національної фінансової системи, номінальний валютний курс, управління валютним курсом.

В контексті впливу зовнішньої торгівлі на економічний розвиток слід розглядати зростання внаслідок зміни відносних цін товарів (імпортозамінне й експортоорієнтоване зростання). Імпортозамінне зростання є збільшенням виробництва того товару, який країна імпортує, що призводить до поліпшення умов торгівлі країни по відношенню до її торгівельних партнерів. У цьому випадку в кожній з країн спостерігається збільшення виробництва товарів, конкуруючих з імпортом. Внаслідок того, що країна все менше потребує імпортних товарів, оскільки виробляє їх сама, це призводить до зростання відносних цін експорту та падіння відносних цін імпорту. В результаті падає попит на імпортні товари й, отже, ціни на них. Це зумовлює поліпшення умов торгівлі в даній країні і погіршення в інших країнах - торгівельних партнерах.

Експортоорієнтоване ж зростання є збільшенням виробництва експортного товару, що призводить до погіршення умов торгівлі в країні. В цій ситуації спостерігається збільшення виробництва товарів для експорту в кожній із країн. Зростання пропозиції цих товарів призводить до зниження відносних цін, оскільки країна повинна пропонувати все більше своїх експортних товарів, щоб купувати попередню кількість імпортних товарів. В результаті погіршуються умови торгівлі цієї країни і поліпшуються у торговельних партнерів. Наслідком експортоорієнтованого зростання може бути деіндустріалізація, перерозподіл ресурсів з інших галузей в обробну промисловість.

Проаналізовані умови економічного зростання за рахунок внутрішніх і зовнішніх факторів зміни умов зовнішньої торгівлі. В основі економічного зростання за рахунок внутрішніх факторів лежить теза, що внутрішнє зростання сприяє збільшенню пропозиції товарів, що споживаються і отже, повинно супроводитися додатковим зростанням торгівлі. При цьому необхідно додати, що по мірі зростання доходів зростає споживчий попит на різноманітні імпортні товари. Економічне зростання сприяє також зростанню зовнішньої торгівлі за рахунок імпорту. Однак такий підхід може бути значущим тільки в тому випадку, якщо країни, в яких спостерігаються високі темпи економічного зростання, скоротять торгівельні обмеження.

Існує і протилежний підхід який опосередковано стимулює економічне зростання. В основі підходу, згідно з яким експорт зростає за рахунок екзогенних факторів, лежить, по-перше, положення про те, що експорт є ін`єкцію в кругообіг капіталу, при цьому зростання доходу відбувається за рахунок мультиплікативного ефекту. По-друге, стимулювання експортом економічного зростання частково пояснюється зростанням надходжень іноземної валюти, що стимулює імпорт. Імпорт, в свою чергу, стимулює зростання за рахунок дешевої сировини або капітального обладнання. По-третє, міжнародна конкуренція допомагає усунути структурні диспропорції. У цьому випадку зростання експорту дозволяє реальному виробництву наблизитися до межі виробничих можливостей. По мірі ліквідації структурних диспропорцій спостерігається більш високі темпи економічного зростання, оскільки об`єднується довготривала тенденція економічного зростання і зростання за рахунок структурних зрушень. Крім того, фактори виробництва мають найвищу віддачу в експортних виробництвах, отже, їх переміщення в експортне виробництво сприяє зростанню виробництва незалежно від інших динамічних факторів. При експорті досягається більш висока капіталовіддача й економія на масштабах виробництва.

Побудова економетричної моделі зв`язку економічного зростання від внутрішніх і зовнішніх факторів показує, що в повному виді мультиплікатор залежить від трьох елементів - граничної схильності до заощаджень, граничної ставки податку і граничної схильності до імпорту. У цьому випадку експорт розглядається як зовнішня змінна, що визначається умовами реалізації в інших країнах, або як відтік. Імпорт, в свою чергу залежить від рівня внутрішнього доходу і розглядається як приплив.

Принциповим у розглянутій моделі видається можливість досягнення більшого зростання доходу країни і підвищення рівня зайнятості шляхом стимулювання економічного зростання іншої країни, тобто за рахунок розширення зовнішньоекономічних зв`язків у порівнянні з власними стимулами. На такій теоретичній платформі у другій половині 70-х рр. були сформовані підходи, відомі в економічній літературі як теорії “локомотива” і “конвою”. Суть “теорії локомотиву” полягав в тому, що розвинуті країни в умовах зростання і, отже, збільшення потреби в імпорті, здатні сприяти зростанню попиту на товари інших країн. Це приводить до зростання доходу і зайнятості в останніх країнах і сприяє поліпшенню їх зовнішньоторговельного балансу. Останнє сприятиме зростанню їх економіки і, в свою чергу, - поверненню частини коштів “країнам-локомотивам”. “Теорія конвою” передбачала одночасне проведення комплексу заходів, спрямованих на економічне зростання розвинутих країн, їх експорту та імпорту, що дозволяє уникнути труднощів з платіжним балансом і зробити такі кроки по стимулюванню зростання, які окремі країни не здатні зробити поодинці. Емпіричні дослідження підтвердили сильний експансіоністський ефект “конвою” - сукупний ВВП зростав в 2 рази швидше, ніж при ефекті “локомотиву”. Узгоджене зростання приводить до меншого напруження платіжних балансів, ніж за умов самостійного зростання.

Проведені дослідження дозволяють зробити висновок, що в умовах зростання, чим швидше зростає виробництво та обсяг продажу в порівнянні із зовнішнім зростанням, тим більше буде видима еластичність експорту від доходу і тим менше буде видима еластичність імпорту від доходу. Дійсно, в найпростішій моделі, відношення еластичності експорту від доходу до еластичності імпорту від доходу дорівнює відношенню внутрішніх темпів зростання до зовнішніх.

Зроблений аналіз свідчить про принципово важливий момент, що рівень економічного розвитку країн, насамперед, визначається внутрішніми факторами, в сучасних умовах зовнішня торгівля розглядається як серйозний фактор, що стимулює економічний розвиток. У той же час, при всьому сказаному не треба переоцінювати вплив зовнішньої торгівлі на економічне зростання країн, про що свідчить аналіз факторів економічного зростання по компонентах кінцевого попиту в останні півтори десятиріччя.

У розділі II “Вплив змін умов торгівлі на розробку макроекономічної політики” проведено аналіз структурної адаптації економіки до зміни умов торгівлі, ендогенних та екзогенних факторів впливу на умови торгівлі України, розраховано зміни умов торгівлі за галузями національної економіки.

Зміни умов торгівлі безпосередньо впливають на національний дохід. На макрорівні при поліпшенні умов торгівлі спостерігається або зростання споживання без збільшення зовнішнього боргу, або зростання накопичення; при погіршенні умов торгівлі неминуче спостерігається зниження витрат. Останнє може призвести до серйозних змін в структурі виробництва і розподілі внутрішніх інвестицій, що в свою чергу зумовить серйозні зміни пропорцій внутрішніх цін. Зниження витрат можна загальмувати за рахунок зовнішнього запозичення, але в кінцевому результаті витрати скоротяться слідом за зниженням доходів.

Зміна витрат внаслідок зміни умов торгівлі значною мірою залежить від фактору часу, тому потрібно досить чітко розрізняти наслідки змін умов торгівлі довготривалого і короткочасного характеру. Чим більш постійний характер носять порушення, тим глибше повинні відстежуватися швидкі та всеосяжні зміни як витрат, так і виробництва. Однак, такий підхід може бути використаний, лише тоді, коли економіка повільно пристосовується до змін.

Для ліквідації негативних наслідків змін умов торгівлі на макроекономічному рівні економічний механізм повинен бути спрямований на здійснення капіталізації фінансових ресурсів на підсекторах, що мають сприятливі перспективи зростання. Для цього механізм регулювання повинен впливати на величину доходу за рахунок зміни відносних цін.

Якщо погіршення умов торгівлі носить постійний характер, кращим варіантом для розв`язання проблеми є зниження споживання до більш низького рівня, адекватного новому рівню національного доходу. Якщо погіршення умов торгівлі носить тимчасовий характер, тоді оптимальне розв`язання виникаючих проблем можливе за рахунок зовнішніх позик, які пом`якшать наслідки скорочення внутрішніх витрат у короткостроковій перспективі.

Втрати ВВП внаслідок змін умов торгівлі визначаються як:

,

де Eft - абсолютний ефект, Sx і Sm - ваpтість в іноземній валюті відповідно експорту й імпоpту кpаїни j, Pxj - індекс ваpтості експорту кpаїни j, Pmj - індекс ваpтості імпоpту кpаїни j.

Іноземні позики доцільно використовувати для згладжування відхилення відносних цін, які у протилежному випадку, неминуче, але одночасно, сповільнюють розробку відповідного регулятивного механізму. Однак, великі обсяги іноземних позик або кредитів спотворюють ринкові сигнали про рух відносних цін, які є необхідними для ефективного пристосування до нових умов. Кількісна залежність майбутньої суми боргу визначається як функція поточних і майбутніх витрат доходу:

де Et - загальні витрати на споживання, Yt - доход, D - чиста заборгованість країни в період часу t, r - процентна ставка по боргах.

Дане рівняння показує, що поточна вартість очікуваних майбутніх витрат на споживання повинна дорівнювати поточній вартості національного доходу зменшену на суму заздалегідь визначених зобов`язань по кредитах, Dt.

Рівень національної платоспроможності визначається рівністю поточної вартості майбутнього позитивного сальдо торговельного балансу поточному рівню зовнішньої заборгованості, або:

де В - сальдо торгового балансу, D - зовнішня заборгованість.

Отже, поточна вартість позитивного сальдо торговельного балансу повинна дорівнювати вартості зобов`язань по зовнішніх боргах.

Важливим моментом оптимізації іноземних позик і кредитів є запобігання переоцінці реального валютного курсу. Причина цього полягає в тому, що позики, а отже, зростаючі витрати, можливі, коли відносна ціна товарів, що виробляються для внутрішнього ринку, низька, при цьому іноземні позики сприяють зростанню цін товарів, що виробляються для внутрішнього ринку. Подібно до цього, накопичення оптимальні, коли відносна ціна товарів, що виробляються для внутрішнього ринку, протягом тривалого періоду висока, при цьому вони сприяють зниженню цін товарів, що виробляються на внутрішній ринок, у порівнянні з тим рівнем, якого вони могли б досягнути при відсутності іноземних позик. Іноземні позики, з одного боку, пом`якшують серйозні коливання відносних цін, з іншого, - можуть посилити коливання відносних цін, що виникають внаслідок серйозних змін умов торгівлі.