Слід враховувати, що оптимізація іноземних запозичень сприяє сповільненню швидкості адаптації економіки до змін умов торгівлі. Це відбувається тому, що іноземні кредити і позики зменшують можливість зміни реального валютного курсу внаслідок зміни умов торгівлі. Зниження швидкості адаптації економіки на зміни умов торгівлі не повинно розглядатися як перешкода для іноземних кредитів, а навпаки, як важлива перевага через те, що швидка адаптація виробництва потребує серйозних витрат, сприяючи більш швидкому зростанню цін. Якщо поліпшення умов торгівлі спостерігається при позитивному сальдо поточних операцій, ціна товарів, що виробляються для внутрішнього ринку зростає повільніше, при цьому швидкість переміщення факторів виробництва в сектор товарів, що виробляються для внутрішнього ринку знижується і можна уникнути грубих помилок, властивих при надшвидкій адаптації.

Поліпшення умов торгівлі зумовлює зростання відносних цін товарів, що виробляються для внутрішнього ринку. Це повинно спричинити поступове переміщення факторів виробництва з експортооріентованих секторів у сектор виробництва товарів для внутрішнього ринку. Так само, це є сигналом для розміщення значної частини внутрішніх інвестицій у сектор, що орієнтується на виробництво товарів для внутрішнього ринку. Зростання експортних доходів внаслідок поліпшення умов торгівлі робить можливим збільшення імпорту товарів. У той же час зростання виробництва товарів і послуг для внутрішнього ринку збільшує попит на виробничі ресурси.

Обсяги перетоку інвестицій до сектору виробництва товарів для внутрішнього ринку залежать від передбачуваної тривалості періоду поліпшення умов торгівлі. Якщо поліпшення будуть носити стійкий характер, можна очікувати стійке зростання попиту на товари, що виробляються для внутрішнього ринку, а отже, і очікувати значні обсяги внутрішніх інвестицій в їх виробництво. Якщо поліпшення умов торгівлі очікується в короткостроковій перспективі, більш логічним видається вкладення великих обсягів внутрішніх інвестицій в експортоорієнтований сектор. Це визначається тим, що, у разі, коли поліпшення умов торгівлі припиняється, попит на товари, що виробляються для внутрішнього ринку, знижується до попереднього рівня. Однак, якщо існує висока невизначеність у тривалості змін умов торгівлі (довгострокові або короткострокові), дуже висока ймовірність помилки при виборі секторів для інвестицій. Таким чином, інвестування великих обсягів капіталу у виробництво товарів для внутрішнього ринку навряд чи доцільне.

Невизначеність динаміки умов торгівлі сприяє проведенню економічної політики, спрямованої на стимулювання високої норми нагромаджень. Така політика спрямована на захист економіки від отримання доходів нижче очікуваного рівня і на перетікання внутрішніх нагромаджень у ліквідну форму. По суті частина поточного доходу йде на накопичення з метою страхування можливого зменшення доходів у майбутньому.

Адаптація до погіршення умов торгівлі передбачає зниження сукупних витрат і, при деяких припущеннях, знецінює реальний валютний курс. Це знецінення, загалом, веде до скорочення сектору товарів, що виробляються для внутрішнього ринку і, відповідно, до зростання експортоорієнтованого сектора. Поліпшення умов торгівлі, взагалі, передбачає переоцінку валютного курсу, що веде до зростання сектора виробництва товарів для внутрішнього ринку і скорочення експортоорієнтованого сектора.

Умови торгівлі України значно погіршилися у 1991-1993 рр. по мірі руху цін на світових товарних ринках, насамперед на імпортовані енергоносії. Умови торгівлі України у 1993 р. в цінах світового ринку (1990 р.) становили 86,2%. У 1995-1999 рр. у порівнянні з 1991-1993 рр. динаміка співвідношення експортних та імпортних цін стає більш позитивною, що є одним із сприятливих моментів для стабілізації національної економіки України. Це зумовлюється різними причинами як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. За досить сприятливою динамікою змін умов торгівлі лежать складні та суперечливі тенденції на галузевому рівні (див. таблицю).

Зміни умов торгівлі призвели до того, що національні експортери недоотримали у 1997 р. по відношенню до 1995 р. 485 млн. дол. США, однак у 1998 р. чистий виграш за рахунок зміни індексу цін у зовнішньої торгівлі становив 726 млн. дол. США, у 1999 р. - 3173 млн. дол. США, а у 2000 р. - лише 102,8 млн. дол. США. Через макроекономічні агрегати “нетто експорт” та “споживання” це безпосередньо вплинуло на ВВП. При зниженні реального ВВП у 1997 р. в порівнянні з 1995 р. на 13,3%, в 1998 р. - на 1,7%, 1999 р. - на 1,0% він за нашими підрахунками за рахунок несприятливої динаміки умов торгівлі у 1997 р. “недоотримав” 1,4%; але вже у 1998 р. позитивна тенденція змін умов торгівлі сприяла зростанню ВВП за рахунок зовнішньоторговельного фактору на 0,7%, в 1999 р. - на 2,4%, у 2000 р. - до 0,5% від досягнутого рівня. Таким чином, відзначена динаміка умов торгівлі, була, на наш погляд, одним з головних факторів, що реально позитивно вплинули на економічну стабілізацію економіки України, однак така стабілізація істотно залежить від зовнішнього кон`юнктурного фактора, а тому носить нестійкий характер.

Таблиця 1

Умови торгівлі по галузях економіки України, у % (1997 р. до 1995 р., інші - до попереднього періоду)

На основі аналізу багатомірної середньої вдалося зробити періодизацію формування умов торгівлі за галузями національної економіки і визначити характер циклічності розвитку умов торгівлі.

Аналіз ендогенних та екзогенних факторів впливу на умови торгівлі свідчить про вичерпаність традиційних джерел у цій сфері. Головною причиною цього є те, що не вступив у дію такий довгостроковий фактор, як структурна перебудова національної економіки з орієнтацією на сучасні науково-технологічні, економічні, екологічні та соціальні стандарти. Деформована структура економіки не відповідає критеріям національної безпеки України як з точки зору оптимальних пропорцій самозабезпечення та зовнішньоекономічної спеціалізації, так і з науково-технологічних, соціальних і екологічних позицій.

Звідси основою стратегічного курсу на найближчі pоки, його визначальним принципом має стати опрацювання та реалізація державної політики, спрямованої на розвиток інноваційної моделі стpуктуpної перебудови економіки та її зростання. Йдеться про реалізацію стратегічної мети - утвердження України як високотехнологічної держави. З метою поліпшення умов торгівлі України актуальною задачею є співпраця в рамках СОТ. імпорт експорт економетричий ціна

У розділі III “Порівняльний аналіз зміни умов торгівлі в залежності від основних векторів інтеграції України у світове господарство” аналізується вплив на умови торгівлі інтеграційних процесів.

На теоретичному рівні аналізується вплив інтеграційних процесів на формування умов торгівлі в середині митного союзу і з країнами, які знаходяться поза союзом. Якщо додаткове зростання торгівлі між країнами, що входять до союзу, стимулює зростання світової торгівлі, можна говорити про глобальне зростання ефективності; однак якщо торгівля всередині союзу приводить до зміни географічних потоків на користь країн, що входять до союзу, не стимулюючи при цьому світову торгівлю, глобальна ефективність знижується.

Загальносвітова тенденція об`єднання країн у більш крупні торговельні союзи неоднозначно впливає на добробут. Теоретично скорочення торговельних союзів повинно вести до зростання загальносвітового добробуту, оскільки об`єднувальні тенденції повинні призвести до глобальної світової вільної торгівлі. З іншого боку, при злитті торговельних союзів буде спостерігатися зміна торговельних потоків, що посилюватимуться по мірі появи все більш могутніх союзів, які матимуть великий вплив на світових ринках.

У зв`язку з цим питання про домінуючий характер зазначених підходів виходить за рамки тільки теоретичного. Дослідження в цій галузі свідчать про зростання світового добробуту при зменшенні кількох торговельних союзів до одного. Така ж тенденція спостерігається при зростанні торговельних союзів, коли жоден з них не володіє великою ринковою силою і, отже, значна частка споживання кожного союзу буде задовольнятися за рахунок імпорту і, таким чином, оподатковуватися однаковими тарифами. У цьому випадку будуть спостерігатися незначні зміни торгових потоків. Залежність не носить монотонного характеру, а має U - подібний характер. Дослідження, проведені за двома параметрами - кількості блоків і різних значеннях еластичності заміщення товарами будь-яких регіонів показали стійко однакові результати, причому найгірший результат модель показує в ситуації існування в світі трьох економічних блоків. Природно, що будь-яка абстрактна модель вимагає великої кількості спрощених припущень, однак схожість у тенденції свідчить про те, що до інтеграційних процесів необхідно підходити з надзвичайною обережністю, особливо в умовах посилення глобалізаційних процесів.

Маючи на увазі специфіку розвитку української економіки необхідно враховувати різноспрямований ефект впливу інтеграційних процесів на зміну умов торгівлі. Умови торгівлі можуть погіршитися внаслідок створення митного союзу так, що втрати доходу, які виникають внаслідок збільшення мита з іншим світом, не будуть компенсовані. Нарівні з еластичністю попиту і пропозиції вирішальним може виявитися масштаб збільшення світових цін. Якщо світовий ринок формується монопольним продавцем, то частка монопольної ренти перерозподілиться на користь митного союзу. Важливим є також те, наскільки еластично реагує пропозиція на світовому ринку на мито. Якщо пропозиція на світовому ринку не еластична, то світова ціна зміниться в рівному обсязі, як і ставка мита. При еластичній світовій пропозиції скоротиться не ціна, а кількість, що призведе до втрат через погіршення умов торгівлі країни, яка не входить до митного союзу. Наслідки зміни умов торгівлі повинні аналізуватися виходячи з ситуації вільної торгівлі в залежності від ціни пропозиції світового ринку.

Порівняльний аналіз зовнішньої торгівлі з країнами СНД і ЄС свідчить про те, що в структурі експорту України в країни ЄС переважає продукція, умови торгівлі якої погіршуються, а в структурі торгівлі з країнами СНД - навпаки, продукція, умови торгівлі якої поліпшувалися. Українські експортери в торгівлі з країнами СНД в кількісному виразі мали порівняльні переваги вдвічі більше, ніж з країнами ЄС. Незважаючи на зростаючу, інтенсивність економічних зв`язків України з країнами ЄС вона значно нижча, ніж з традиційними партнерами з країн СНД. Однак, за останній період при скороченні експорту ряду товарів у країни СНД і його збільшення в країни ЄС не завжди можна визнати доцільним через те, що пошуки валютних надходжень частково призводять до економічних поступок України, не компенсуючи економічні втрати та втрати позицій на традиційних ринках країн СНД.

Розглядаючи проблеми інтеграції по двох векторах, робляться конкретні пропозиції щодо інтенсифікації цих зв`язків. Відсутність структурних реформ в економіці, серйозні структурні диспропорції роблять умови інтеграції економіки України надто несприятливими, не створюють позитивної динаміки економічного зростання, ведуть до формування залежного типу інтеграції, не призводять до досягнення стійкої позитивної динаміки умов торгівлі. Прогнозування умов зовнішній торгівлі України по двох векторах у відриві від реалізації програми структурної перебудови національної економіки характеризується високим ступенем невизначеності.

У розділі ІУ “Регулювання експортних і імпортних цін з метою досягнення макроекономічної рівноваги” досліджено проблему порівняння вартості продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках за рахунок впливу валютно-курсової політики країн.

Існує досить тісний зв`язок між бюджетом, умовами торгівлі і грошовою масою, який абсолютно протилежний взаємозв`язку, характерному “класичному” режиму фіксованих валютних курсів. Під класичною системою фіксованих валютних курсів мається на увазі система, в якій пропозиція грошей автоматично реагує на зміну іноземних резервів, погіршення умов торгівлі веде до зниження резервів, що, в свою чергу, скорочує грошову масу. Для трансформаційних економік більш реалістичним виглядає припущення про те, що бюджетний дефіцит, який породжується погіршеннями умов торгівлі, призводить, принаймні в короткостроковому плані, до зростання пропозиції грошей, тому що держава фінансує дефіцит бюджету.

Поки валютний курс утримується незмінним, відносні ціни товарів, які не надходять у сферу міжнародної торгівлі, зростають, але не пропорційно зростанню пропозиції грошей. Коли номінальний валютний курс не змінюється, зростання цін товарів, які не надходять до міжнародної торгівлі, передбачає переоцінку валютного курсу. Ця переоцінка призводить до зростання попиту і скорочення пропозиції товарів, які експортуються. Перевищення попиту над пропозицією в свою чергу передбачає зовнішній дефіцит.

Враховуючи вплив знецінення національної валюти як на експорт і імпорт, так і на платіжний баланс, не можна однозначно визначити можливу зміну умов торгівлі. При нормальній ціновій еластичності пропозиції та попиту на експортному ринку однозначно йдеться про підвищення ціни. Виражена у національній валюті ціна імпортного товару зростає в будь-якому випадку, оскільки пропозиція на імпортні товари є повністю еластичною, а попит на імпортні товари не є повністю еластичним. Підвищення цін на імпорт при певній ціновій еластичності пропозиції відбувається тим більше, чим меншою є цінова еластичність попиту. З цього випливає, що умови торгівлі в ході знецінення можуть поліпшуватись, залишатися постійними чи погіршуватися.

При будь-якій величині цінової еластичності попиту і пропозиції на імпортному ринку можна чекати наступні зміни умов торгівлі при знеціненні національної валюти (dw >0):

,

де n_E і n_M - цінова еластичність попиту на експорт та імпорт;

a_E і a_M - цінова еластичність пропозиції експорту та імпорту.

w - обмінний курс;

q - умови торгівлі.

Поліпшення умов торгівлі тим виразніше, чим більше абсолютна величина цінової еластичності попиту експорту й імпорту і чим менше цінова еластичність пропозиції експорту та імпорту. Тобто можна говорити про те, що девальвація поліпшує платіжний баланс країни, одночасно погіршуючи умови торгівлі. Тільки тоді, коли спостерігається погіршення платіжного балансу, відбувається примусове погіршення умов торгівлі.

При нормальній еластичності ціни від пропозиції і попиту на експорт знецінення національної валюти однозначно призводить до погіршення умов торгівлі. Тільки тоді, коли пропозиція експорту нееластична по ціні, або попит на експорт повністю еластичний, тоді умови торгівлі залишаються незмінними. Якщо існує повна залежність від імпорту, тоді за нормальних умов слід рахуватися з тим, що знецінення призводить як до погіршення платіжного балансу, так і умов торгівлі. Погіршення платіжного балансу відбувається, якщо цінова еластичність попиту на експорт (розглянута як абсолютна величина) менше, ніж 1. Така цінова еластичність реальна, що підтверджується емпіричними дослідженнями по багатьох країнах.

Державні витрати ведуть до зростання позитивного сальдо торговельного балансу навіть, коли спостерігається падіння витрат на товари, які виробляються для внутрішнього ринку. Вплив має, однак, не прямий характер, а проявляється через зниження цін на товари, що не поступають в сферу міжнародної торгівлі. Скорочення витрат на товари, які не надходять в сферу міжнародної торгівлі, зменшує внутрішній попит. При незмінності валютного курсу, цін на товари, які не надходять до сфери міжнародної торгівлі, на них з`являється додаткова пропозиція. Усунення цього надлишку пропозиції вимагає зниження цін на них, тобто реальної валютної девальвації, яка сприяє перепливу ресурсів з виробництва товарів, які не надходять в сферу міжнародної торгівлі, в експортооріентований сектор. Зростання виробництва товарів, що експортуються, веде до позитивного сальдо торговельного балансу. Держава може уникнути цього впливу за рахунок концентрованого зростання витрат на товари, що експортуються, в противагу товарів, які не надходять до сфери міжнародної торгівлі. Внутрішня рівновага залишається незмінною, але з`являється позитивне сальдо торгівельного балансу. Однак, існують обмеження використання такої політики.

Аналіз впливу валютно-курсової політики на обсяги зовнішньої торгівлі України свідчать про те, що механізм валютного курсоутворення в Україні (в контексті девальвації) дійсно відчутно не впливає на розвиток експорту й імпорту.

Аналізується вплив валютного курсу на стан торговельного балансу і ефективність зовнішньої торгівлі за основними торговельними партнерами, регулювання відносних цін на експортну та імпортну продукцію в трансформаційних економіках у промисловості й сільському господарстві. Розглядається можливості між ціноутворенням на основі повного урахування витрат і ціноутворенням на основі граничних витрат, критерії оптимальності виробництва на внутрішній і зовнішній ринки в умовах зміни відносних цін.

Важливим моментом у структурній перебудові зовнішнього сектору є збільшення частки внутрішньогалузевої торгівлі по відношенню до загального обсягу зовнішньої торгівлі країни. Для країни з перехідною економікою величина частки внутрішньої торгівлі є важливим показником: чим більше країна залучена до внутрішньогалузевої торгівлі, тим легше проходитимуть процеси, породжувані лібералізацією торгівлі, тобто країна зможе легше перейти через структурну перебудову, перерозподіл доходу і таке інше, що доказується аналізом структурних змін у зовнішній торгівлі постсоціалістичних країн.

Аналіз статистичної інформації показує, що за період з 1994 по 1997 рр. Україна диверсифікувала свій експорт меншою мірою, ніж імпорт з тих самих країн. Природно, що в торгівлі з іншими країнами кожна окрема країна почне орієнтуватись на використання своїх порівняльних переваг. Цікавим є і те, що пострадянські та постсоціалістичні країни займають нижні місця. Поясненням цього, на нашу думку, є те, що ці країни також переорієнтували свої торговельні потоки до решти світу, а також значний вплив, який відіграв розрив виробничих зв`язків між ними.

Стосовно переорієнтації експорту на ЄС необхідно відмітити, що він по-перше, сконцентрований у дуже вузькому діапазоні промислових товарів, по-друге, зростання експорту західних країн, насамперед ЄС на Схід складався в основному з товарів з більш високою доданою вартістю, головним чином машин і устаткування, по-третє, з зростанням експорту в зовнішній торгівлі цих країн зросла роль таких факторів, як недооцінка валютного курсу, встановлення підприємствами експортної ціни, що не покриває собівартості, доступ до дешевих факторів виробництва, у першу чергу, дешевої робочої сили, по-четверте, формування економічних відносин між розвинутими і постсоціалістичними країнами за принципом взаємовідносин центру з периферією.

У V розділі “Концептуальні засади до стратегії розвитку експортного потенціалу в контексті поліпшення умов зовнішньої торгівлі України” розглядається формування зовнішньоторговельної політики з метою досягнення позитивної динаміки умов зовнішньої торгівлі.

Всі сучасні теоретичні підходи розглядають підвищення ефективності трансформаційних економік в прямій залежності із лібералізацією торгівлі, макроекономічною стабільністю та формуванням цін в залежності від попиту і пропозиції. Тому увага сконцентрована на аналізі ліберальних тенденцій у світовій економіці по окремих регіонах світу. Економіка, яка відкрита для зарубіжної конкуренції, володіє більш широкими можливостями пристосовуватися до несприятливих зовнішніх потрясінь і в меншому ступені схильна до неефективного використання факторів виробництва. Підвищення мобільності факторів виробництва - особливо капіталу і, отже, технології - спроможне допомогти будь-якій країні в подоланні небезпеки замикання на статичних порівняльних перевагах і в забезпеченні гнучкості в справі використання ресурсів, що є у неї і, які необхідні для досягнення стійкого економічного зростання і підвищення ефективності виробництва. Крім цього, лібералізація режиму руху капіталу означає можливість ослаблення зв`язку між внутрішніми заощадженнями і внутрішніми капіталовкладеннями: іншими словами, внутрішні інвестиції при цьому вже не стримуються фактором недостачі внутрішніх заощаджень і, навпаки, перевищуючи власні потреби, внутрішні заощадження прямують за рубіж в ті регіони, де в них відчувається потреба.

Процес підвищення ефективності внаслідок лібералізації торгівлі не повністю зрозумілий. Згідно з теоремою Хекслера-Оліна, зміни в торгівлі здійснюються на міжгалузевому рівні з урахуванням виробничих можливостей, тобто країна виробляє більше тієї продукції, де вона має переваги, і купує ту продукцію, яка виробляється всередині країни з меншою ефективністю. Фактично, головні вигоди від торгівлі спостерігаються внаслідок змін межі виробничих можливостей внаслідок зростання ефективності. При цьому галузеві зміни незначні. Розуміння причин зростання ефективності вимагає встановлення зв`язків між торгівлею, конкуренцією та лібералізацією, а це та сфера, яка вимагає подальшого глибокого вивчення.

У сфері міжнародної торгівлі ще не завершилася боротьба між антагоністичними силами відкритої торговельної системи і протекціонізму.

Протекціонізм і імпортозаміщення виявилися надзвичайно безрезультатними стратегіями для розвитку, неминуче ведуть до застою, оскільки можна говорити про неспроможність створення внутрішньої конкуренції шляхом захисту національних виробників від зовнішньої конкуренції, вимагають проведення інтервенціоністських заходів для захисту національних галузей від впливу міжнародної конкуренції. Наслідком такої політики може стати пригнічення експорту, зниження конкурентоздатності національної продукції на світових ринках. Отже, йдеться про встановлення антиекспортної системи імпортозаміщення, що передбачає виробництво продукції переважно на внутрішній ринок, який стає прибутковим і менш ризиковим, ніж виробництво на експорт. При цьому в дію вступають такі фактори: переоцінка курсу національної валюти, яка разом з іншими прихованими або прямими імпортними субсидіями стримує ціни на капітальні товари, напівфабрикати і сировину, недоступні на внутрішньому ринку, але необхідні для створення і управління імпортозамінними виробництвами; інфляція, яка призводить до знецінення національної валюти та зростання бюджетного дефіциту, що фінансується за рахунок збільшення грошової маси; недостатні експортні стимули (як наслідок дії першого фактора) і слабкі експортні можливості (як наслідок дії другого фактора), що зумовлюють зменшення обсягів валюти, її нестачу для фінансування критичного імпорту.

Одним із головних завдань економічної політики є просування по шляху трансформації поза ідеологією, як ринкової, так і централізовано планової, при чіткому визначенні можливих напрямів економічної політики. Початковим моментом державного регулювання має бути чітке розуміння кінцевого ефекту від пропозицій, які лежать в основі заходів, що застосовуються. Розуміння механізму впливу, є надзвичайно важливим для досягнення поставлених цілей та визначення правильної стратегії для того, щоб в разі необхідності її можна було б модифікувати раніше, ніж станеться незворотний негативний ефект.

У роботі розроблено і запропоновано державну стратегію подальшого розвитку експортного потенціалу України, досягнення стійкої позитивної динаміки зміни умов торгівлі, основними елементами якої на державному рівні повинно бути підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції, структурна перебудова національної економіки, система підтримки конкурентноспроможних виробництв, врахування накопиченого зарубіжного досвіду просування продукції на зовнішніх ринках, складання планів та цільових програм розвитку експортного виробництва, пріоритетний імпорт передових технологій і технологічного обладнання. Кожен з елементів наповнено змістом конкретних дій. Опрацьовано систему практичних заходів і завдань державної політики щодо створення високоефективного експортоорієнтованого сектора економіки.

На основі аналізу основних балансових рівнянь запропоновано і формалізовано в пакеті EXCEL модель аналізу впливу зовнішньої торгівлі на макроекономічні показники.

Зовнішня торгівля стає все більш важливим елементом подальшого розвитку економіки різних країн світу, тому перш за все необхідно визначити стратегію інтеграції України у світову економіку. Такою стратегією має бути поєднання стpуктуpної перебудови економіки з її орієнтацією на активний експорт. Така стратегія дозволяє інтегруватися в світове господарство та світовий ринок не з точки зору існуючої у неї економіки та її стpуктуpи, а з точки зору потреб та тенденцій розвитку світового господарства та світового ринку.

ВИСНОВКИ

Найважливішими висновками дисертаційного дослідження можна вважати такі теоретичні, методологічні та практичні положення:

У дисертаційному дослідженні знайшли теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми формування умов зовнішньої торгівлі України, обґрунтування методологічних засад та розробка методичних підходів оцінки галузевих змін умов торгівлі. Запропоновано концептуальні підходи до стратегії розвитку експортного потенціалу в контексті поліпшення умов зовнішньої торгівлі.

На теоретичному рівні визначено, що добробут країни залежить від чистого результату ефекту умов торгівлі й ефекту доходу. Якщо ефект доходу позитивний і умови торгівлі країни поліпшуються, добробут країни зросте. Якщо вони несприятливі, добробут країни знизиться. Якщо ефекти доходу і умов торгівлі змінюються в протилежних напрямах, добробут країни може погіршитися, поліпшитися або залишитися незмінним, у залежності від відносної величини цих двох протилежних сил. Умови торгівлі можуть погіршитися навіть, якщо ефект доходу сам по собі викликає тенденцію зростання добробуту країни, причому погіршитися настільки, що це приведе до чистого пониження добробуту країни.

Адаптації до довготривалих порушень цінових пропорцій і фінансів передбачає структурні зрушення в економіці, що вимагають для своєї матеріалізації часу, необхідних факторів виробництва і фінансових ресурсів, передбачає рух факторів виробництва між експортооріентованом сектором і внутрішнім сектором, конкуруючим з імпортною продукцією, приводить до серйозних змін пропорцій відносних цін.

Зміни умов торгівлі впливають на стимули для внутрішніх інвестицій, які в свою чергу, впливають на розміри іноземних запозичень. Зростання внутрішніх інвестицій при поліпшенні умов торгівлі обумовлюється ситуацією на міжнародному ринку капіталів, а також технологічним рівнем виробництва та галузевими відмінностями в продуктивності праці.

Невизначеність динаміки умов торгівлі сприяє проведенню політики, спрямованої на стимулювання високої норми накопичень. Вона стимулює отримання більшого позитивного сальдо поточних операцій. Адаптація до погіршень умов торгівлі передбачає зниження сукупних витрат і, при деяких припущеннях, сприяє зниженню реального валютного курсу.

Різкий перехід до ринкової трансформації в Україні привів до зближення внутрішніх цін із світовим рівнем, сприяв кризі цілих галузей, падінню виробництва, розпаду внутрішньогалузевих і міжгалузевих пропорцій, породивши зміни у відносних цінах і співвідношенні витрат при випуску продукції на підприємствах. Падіння виробництва в одних галузях не компенсувалося зростанням в інших, в яких продукція повинна була б в цей час зростати у відносній вартості.

Різке погіршення умов зовнішньої торгівлі України спостерігалося у 1991-1993 рр. внаслідок руху цін на імпортовані енергоносії до світового рівня. Наслідки кризи умов торгівлі для України виявилися істотно більш важкими, ніж наслідки нафтових крих 1973-1974 і 1980-1981 рр., які відчули на собі країни - імпортери нафти. У 1995-2000 рр. динаміка співвідношення експортних та імпортних цін стає більш позитивною, що є одним із сприятливих моментів для стабілізації національної економіки України. Слід відмітити, що скорочення експорту в ці роки відбувалося на фоні поліпшення умов торгівлі. В той же час скорочення експорту, вираженого через очищений від інфляції долар було не істотним у порівнянні з поточними значеннями експорту. Звертає на себе увагу те, що позитивна динаміка поліпшення поточного балансу практично корелює з динамікою поліпшення умов торгівлі. Поліпшення поточного балансу 1998 р. у порівнянні з 1997 р. було незначним, так само як і умов торгівлі. Зміни 1999 р. у порівнянні з 1997 р. носять істотний характер. Значне поліпшення умов торгівлі супроводжувалося істотним поліпшенням поточного балансу, що дозволило збільшити міжнародні резерви, особливо у 1998 р., та зменшити валовий державний борг.

У 1995-2000 рр. в жодній галузі не спостерігалася стійка динаміка зростання експортних цін. У трохи кращому становищі була машинобудівна та металообробна, деревообробна й целюлозно-паперова промисловість. Фактично без змін залишилися ціни медичної та мікробіологічної галузі. Відносно незначне падіння цін спостерігалося на продукцію будівельних матеріалів, легку та місцеву промисловість. Значно погіршилася кон`юнктура зовнішнього ринку на продукцію хімічної та нафтохімічної і металургійної промисловості. В найгіршому становищі опинились паливно-енергетичні ресурси.

Зроблена на основі багатомірної середньої періодизація зміни умов торгівлі за галузями національної економіки свідчить, що найбільш сприятлива ситуація склалася у 2000 р. Різкий спад спостерігався у хімічній, промисловості, промисловості будівельних матеріалів, легкій, машинобудуванні у 1997 р., металургійній - 1998 р. і легкій - у 1999 р. Розрахунки з використанням багатомірної середньої корелюють з динамікою зміни умов торгівлі, тому цей підхід може використовуватися в практиці оцінки зміни умов торгівлі окремих видів товарів за галузями економіки.

Участь у інтеграційних союзах сприяє поліпшенню умов торгівлі по відношенню до інших країн світу, а це, в свою чергу, створює додаткові стимули відносно регіоналізації зовнішньої торгівлі. Чистий ефект попиту на товари країн, що формують союз буде неоднозначним - кожна країна буде прагнути експортувати більше своїх товарів і менше імпортувати. Попит на товари з інших країн, без сумніву, впаде. Отже, щоб продати товари, відносна ціна товарів з інших країн повинна знизитися, що приведе до асиметрії - ціна товарів країн, що формують союз зросте у відносних цінах товарів інших країн. Зроблені в роботі розрахунки свідчать, що західний і східний вектори інтеграції економіки здійснюють різноспрямований вплив на умови торгівлі. Більш позитивна динаміка формування умов торгівлі складалася з країнами СНД.

Аналіз впливу валютного курсу на умови торгівлі дозволяє зробити висновок, що виробництво продукції в реальному валютному виразі зростає на величину відношення зміни номінального валютного курсу до зміни внутрішньої ціни товару, що не надходить в сферу міжнародної торгівлі, а виробництво останнього знизиться в реальному валютному виразі на ту ж саму величину. Якщо і валютний курс і відносні ціни товарів, які не надходять в сферу міжнародної торгівлі, збільшуються пропорційно зростанню пропозиції грошей, економіка знаходиться в рівновазі, як зовнішній, так і внутрішній. Поки валютний курс утримується незмінним, відносні ціни товарів, які не надходять у сферу міжнародної торгівлі, зростають, але не пропорційно зростанню пропозиції грошей. Коли номінальний валютний курс не змінюється, зростання цін товарів, які не надходять у міжнародну торгівлю, передбачає переоцінку валютного курсу. Ця переоцінка призводить до зростання попиту і скорочення пропозиції товарів, які експортуються. Дефіцит рахунку поточних операцій спостерігається разом із скороченням нагромаджень приватного сектора.

Для промислових товарів, безпосередньо конкуруючих з імпортною продукцією, при тарифному захисті, ціна, що встановлюється національними виробниками, буде стримуватися нижньою межею ціни імпортної продукції на внутрішньому ринку, оскільки у разі її перевищення, споживачі можуть змінити свій попит на користь більш дешевої імпортної продукції. На практиці внутрішня ціна товарів, конкуруючих з імпортною продукцією, не обов`язково точно слідує світовим цінам з урахуванням тарифу. При існуванні системи тарифного захисту у разі нормального функціонування внутрішнього ринку, внутрішні ціни будуть стійко пов`язані з світовими цінами.

Українська економіка досить швидко перейшла до торговельного режиму, що в цілому не відповідає специфіки її економічного розвитку, оскільки скасування тарифних і адміністративних бар`єрів, квот і нетарифних бар`єрів не супроводжувалося створенням інструментів самозахисту, в практику не впроваджувалися інструменти стимулювання експорту, а втручання держави через міністерства і державні зовнішньоторговельні компанії було зведено до мінімуму. В реальності була впроваджена модель, яка сприяла легкому проникненню на внутрішній ринок іноземних компаній. Різке падіння виробництва, кредитні обмеження і інвестиційний колапс привели до того, що її експорт концентрується у традиційних експортних секторах з низькою капіталоємністю, що супроводжувалось негативною динамікою умов торгівлі.

Головним чинником досягнення стійкої позитивної динаміки умов торгівлі країни можуть бути лише науково-технологічні інновації, застосування яких суттєво змінює обсяги та якість виробництва і споживання. Україна може претендувати на належне місце в Європі та світі лише в тому випадку, якщо опанує найбільш складний інноваційний шлях розвитку, підвалини якого мають бути реалізовані в процесі стpуктуpної перебудови економіки. Йдеться про забезпечення органічної єдності у реалізації завдань стpуктуpної та інноваційної політики. Звідси основою стратегічного курсу на найближчі pоки, його визначальним принципом має стати опрацювання та реалізація державної політики, спрямованої на розвиток інноваційної моделі стpуктуpної перебудови економіки та її зростання, утвердження України як високотехнологічної держави.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії, розділи у монографіях, підручники та брошури

Пузанов І.І. Динаміка і структура зовнішньої торгівлі трансформаційних економік: Монографія. - К.: Видавничо-поліграфічний цент “Київський університет”. - 2002. - 170 с. (10,8 д. а.).

Пузанов І.І. Формування умов зовнішньої торгівлі України: Монографія. - К.: Товариство “Знання” України. - 2002. - 162 с. (10,0 д.а).

Место и роль совместного предпринимательства в экономике Украины //Пузанов И.И., Клименко Е.А. - К.: ИПКРТМ Министерства машиностроения, военно-промышленного комплекса и конверсии Украины. - 1996 (внесок автора С. 8-48, 87-144, 6,8 д.а.).

Интернационализация противоречий капиталистической системы хозяйства //Л.Л.Кистерский, В.А. Славинский, В.А. Степаненко и др.; Отв. ред. В.Д. Щетинин, - К.: Наукова Думка. - 1990. - 240 с. (розділи “Особенности энергетической проблемы современного капитализма”. С. 185-199, 1,1 д.а., “Экономические противоречия и мировые структурные кризисы” внесок автора С. 38-44, 0,75 д.а.).

Економіка України: потенціал, реформи, перспективи: Монографія: у 5 т. Том 1. Огляд економіки України за 1990-1994 роки // За редакцією В.Ф. Бесєдіна, Л.К. Кульпінської - К.: НДЕІ Мінекономіки. - 1996 - 480 с. (розділ 7.2 “Конкурентоспроможність вітчизняної продукції”, внесок автора С. 329-331, 0,1 д.а., розділ 5.3 “Металургія”, внесок автора С. 234-246, 0,7 д.а., розділ 5.6 “Лісова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість”, внесок автора С. 259-261, 0,15 д.а., розділ 5.7 “Агропромисловий комплекс”, внесок автора С. 267-274, 0,5 д.а., розділ 8.1 “Місце України у світогосподарських зв`язках”, внесок автора С. 331-332, 0,06 д.а., розділ 8.2 “Експорт та імпорт продукції”, внесок автора С. 333-341, 345-346, 0,7 д.а., розділ 8.3 “Іноземні інвестиції”, внесок автора С. 349-350, 0,1 д.а.).

Приоритетные направления развития науки и технологий в ведущих странах Западной Европы // А.Н. Шлепаков, Ю.К. Голованев, Р.В. Заец, И.Ю. Сущинская, И.И. Пузанов, М.М. Гребеник, И.Ю. Егоров, В.И. Карпов, А.К. Еременко, П.Г. Барабанов, В.А. Колыбанов - К.: ИПКРТМ Министерства машиностроения, военно-промышленного комплекса и конверсии Украины. - 1996. - 125 с. (внесок автора С. 79-86, 1 д.а.)

Міжнародні економічні відносини: Система регулювання міжнародних економічних відносин // А.С. Філіпенко, І.В. Бураковський, В.С. Будкін - К.: Либідь. - 1994 (глава “Принципи і методи розрахунків ефективності зовнішньоекономічних зв`язків”, внесок автора С. 61-73, 1 д.а.).

Пузанов І.І. Основні домінанти формування макроекономічної політики. - К.: Товариство “Знання” України. - 2002. - 28 с. (2,0 д. а.).

Пузанов І.І. Особливості розвитку світової торгівлі в сучасних умовах. - К.: Товариство “Знання” України. - 2002. - 15 с. (1,06 д. а.).

Пузанов І.І. Методологічні підходи до оцінки втрат від антидемпінгових санкцій. - К.: Товариство “Знання” України. - 2002. - 23 с. (1,26 д.а.)

Наукові статті у фахових виданнях

Пузанов І.І. Некоторые методологические вопросы оценки инвестиционных проектов в странах с рыночной экономикой // Межведомственный научный сборник “Организация и регулирование экономики” НИЭИ Минэкономики Украины - К.: “Либідь”. - 1993. Выпуск 110. - С. 26-40 (1,1 д.а).

Пузанов І.І., Клименко Е.А. Совместное предпринимательство как форма международной производственной кооперации // Сборник научных трудов “Зарубежный опыт социально-экономической политики и проблемы внешнеэкономических связей”. - К.: НИЭИ Минэкономики Украины. - 1992 (внесок автора С. 124-133, 0,8 д.а.).

Пузанов І.І., Сущінська І.Ю. Зовнішньоекономічна діяльність як шлях входження України у світогосподарські зв`язки. Пузанов І.І., Сущінською І.Ю., Кліменко С.А. Структурні зрушення в економіці - єдиний шлях адаптації до зовнішньоекономічних умов. // Збірник наукових праць “Зарубіжний досвід соціально-економічної політики і проблеми зовнішньоекономічних зв`язків”. - К.: НДЕІ Мінекономіки України. - 1993 (внесок автора С. 8-13, 16-30, 1,6 д.а.).

Пузанов І.І., Лисікова Л.Е. Ціни та ціноутворення у зовнішній торгівлі // Фінанси України. - 1996. - № 11 (внесок автора С. 55-61, 0,3 д.а.).

Пузанов І.І. Формування зовнішньоторговельної стратегії України наприкінці 90-х років // Збірник праць вчених “Реструктуризація економіки та раціоналізація експортно-імпортної політики України” - К.: ІСЕМВ НАН України. - 1997. Випуск 10. - С. 15-20 (0,3 д.а.).

Пузанов І.І. Изменения в концептуальных подходах к выработке экономической политики // Материалы международной научной конференции. - К.: “Політична Думка”. - 1998. - С. 14-24 (0,6 д.а.).

Пузанов І.І. Структурні зрушення в зовнішній торгівлі України // Науковий збірник “Диверсифікація зовнішньоекономічних зв`язків України в умовах ринкової трансформації національної економіки” - К.:УАЗТ Міністерства зовнішніх економічних зв`язків і торгівлі України, 1999. - С. 25-28 (0,25 д.а.).

Пузанов І.І. Динаміка розвитку зовнішньої торгівлі України: порівняльний аналіз // Економічний часопис. - 1999. - № 2. - С. 28-30 (0,3 д.а.).

Пузанов І.І. Проблеми оцінки іноземних інвестицій // Моніторінг інвестиційної діяльності в Україні Держінвесту України. - 1999. - Випуск 2. - Липень. - С. 34-37 (0,25 д.а.).

Пузанов І.І. Зовнішньоекономічна діяльність у промисловості будівельних матеріалів // Моніторінг інвестиційної діяльності в Україні Держінвесту України. Інститут економічного прогнозування НАН України. - 1999. - Випуск 3. - Жовтень. - С. 76-78 (0,25 д.а.).

Пузанов І.І. Зовнішня торгівля як чинник економічного зростання. Загально-теоретичні підходи // Моніторінг інвестиційної діяльності в Україні Держінвесту України. Інститут економічного прогнозування НАН України. - 1999. - Випуск 4. - Грудень. - С. 30-35 (0,6 д.а.).

Пузанов І.І. Про деякі негативні наслідки політики імпортозаміщення в Україні // Економічний часопис. - 2000. - № 1. - С. 8-9 (0,2 д.а.).

Пузанов І.І. Проблеми інтеграції України в сучасних світогосподарських відносинах // Економічний часопис. - 2000. - № 2. - С. 8-12 (0,5 д.а.).

Пузанов І.І. Вплив зміни умов торгівлі на економічну політику // Збірник наукових праць. - К.: ІСЕМВ НАН України. - 2000. - Випуск 27. - С. 229-231 (0,2 д.а.).

Пузанов І.І. Вплив умов торгівлі України на макроекономічні показники // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - К.: “Київський Університет”. - 2001. - Випуск 26. - С. 55-57 (0,11 д.а.).

Пузанов І.І. Перспективы развития внешнеэкономических связей Украины // Проблеми лібералізації зовнішньої торгівлі України в контексті європейської інтеграції. Міжнародний науковий симпозіум : тези виступів. - К.: ІСЕМВ НАН України. - 1996. - С. 25-30 (0,22 д.а.).

Пузанов І.І. Моделювання впливу зовнішньої торгівлі на формування зовнішньоторговельної політики //Формування торговельних режимів у перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України). Матеріали IХ міжнародної науково-теоретичної конференції. К.: ІСЕМВ НАН України. - 1996. - С. 325-328 (0,2 д.а.)

Пузанов І.І. Моделювання впливу зовнішньої торгівлі на формування зовнішньоторговельної політики // Вісник Донецького університету. Донецьк: Донецький національний університет. - 2002. - № 1. - С. 26-33 (0,3 д.а.).

Інші роботи, пов`язані з тематикою дисертаційного дослідження

Пузанов І.І., Ванюшин І.С. Сім аргументів “За”. // Ділова Панорама. Вісник Київської торгово-промислової палати). - 2002. - № 4. (внесок автора С. 6-7, 0,1 д.а.).

Анотація

Пузанов І.І. Економічні фактори формування умов зовнішньої торгівлі України - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини.- Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.

В дисертації досліджено основні теоретичні концепції формування умов зовнішньої торгівлі і зміни відносних цін. В контексті впливу умов торгівлі на економічний розвиток розглянуто імпортозамінне і експортоорієнтовне зростання. Системно розглянуто місце умов торгівлі при формуванні макроекономічної політики, структурну адаптацію економіки до зміни умов торгівлі, використання і оптимізацію іноземних позик, переміщення факторів виробництва між секторами економіки в залежності від поліпшення і погіршення умов торгівлі. Наведені розрахунки зміни умов торгівлі за галузями національної економіки. Зроблено аналіз ендогенних і екзогенних факторів впливу на умови торгівлі України.

Визначено залежність між умовами торгівлі і національним доходом, споживанням, дефіцитом поточних операцій, іноземними кредитами і зовнішнім боргом, структурою виробництва, розподілом внутрішніх інвестицій, нагромадженням. Визначені умови торгівлі в контексті основних векторів інтеграції економіки України у світове господарство, проаналізовано зміну структури зовнішній торгівлі з країнами ЄС і СНД в залежності від умов торгівлі. Проаналізовано вплив на умови торгівлі регулювання відносних цін на експортну та імпортну продукцію, критерії оптимальності обсягів виробництва на внутрішній і зовнішній ринки, місце і роль внутрішньогалузевої торгівлі.

Сформульовано концептуальні підходи до формування зовнішньоторговельної політики і основні домінанти державної стратегії подальшого розвитку експортного потенціалу з урахуванням адаптації національної економіки до довготривалих порушень цінових пропорцій, рухом факторів виробництва між основними секторами національної економіки. Розроблено економетричну модель аналізу впливу зовнішньої торгівлі на основні макроекономічні показники.

Ключові слова: трансформаційна економіка, умови зовнішньої торгівлі, багатомірна середня, інтеграція, адаптація, внутрішньогалузева торгівля, структурна перебудова, зовнішньоторговельна політика, експортний потенціал, моделювання.

Аннотация

Пузанов И.И. Экономические факторы формирования условий внешней торговли Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.05.01 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Институт международных отношений Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, Киев, 2002.

В диссертации сделан методологический анализ предпосылок интеграции трансформационных экономик в мировое хозяйство, место и роль в этом процессе внешней торговли. В работе анализируются теоретические и практические аспекты формирования условий торговли трансформационных экономик. На основе кривых обмена представлено классическое формирование условий торговли двух стран. Рассчитаны сравнительные преимущества основных товарных групп, производимых в Украине. Учитывая специфику экономического развития трансформационных экономик, особое внимание уделено анализу современных подходов, связывающих ухудшение условий торговли в зависимости от функционирования самой международной экономической системы. В этом контексте дан критический анализ теории Пребиш-Зингера и политике импортозамещения. Представлена взаимосвязь между факторами, которые формируют условия торговли. Выделяются два варианта экономического роста вследствие изменения условий торговли -импортозамещающий и экспортоориентируемый рост. Представлена эконометрическая модель анализа влияния условий торговли на макроэкономические показатели, которая позволяет определить мультипликационный эффект роста дохода одной страны от экзогенных факторов. Проанализированы теория “локомотива” и теория “конвоя”, предполагавшие стимулирование экономического роста одних стран за счет роста других. В роботе представлены результаты исследований зарубежных экономистов в определении функциональных зависимостей спроса и предложения экспорта, колебаний дохода от географического распределения экспорта, между доходом, экспортом и импортом. Представлены авторские расчеты роста ВВП по компонентам конечного спроса в разрезе промышленно развитых, развивающихся стран и стран с переходными экономиками.

В работе определена зависимость между условиями торговли и национальным доходом, потреблением, дефицитом по текущим операциям, иностранными кредитами, внешним долгом, структурой производства, распределением внутренних инвестиций, накоплением. Анализируется политика адаптации к изменениям условий торговли в краткосрочном и долгосрочном периодах, характер экономической политики при улучшении и ухудшении условий торговли, направления перетока инвестиций и факторов производства между секторами экономики. Представлены расчеты изменения условий торговли по основным отраслям национальной экономики и влияние условий торговли на динамику ВВП.

Детально проанализированы эндогенные факторы, влияющие на условия торговли, в частности: структурные сдвиги в экономике; развитие рыночной инфраструктуры; политика импортозамещения; разрыв имевшихся хозяйственных связей; неадекватный особенностям украинской экономики выбор пути перехода к рыночной экономике; структурные диспропорции и экзогенные факторы, влияющие на условия торговли, в частности: глобализация мировой экономики; углубление процессов региональной интеграции; колебания экономической конъюнктуры основных торговых партнеров Украины; регулирование межгосударственных потоков товаров, услуг и капиталов; транснационализация корпоративного производства; структурные сдвиги в экономике промышленно развитых стран; интеграция научно-исследовательских и опытно-конструкторских разработок; технологический прогресс; принятие международных технических стандартов. Рассматриваются условия и оптимальный размер иностранных кредитов с целью стабилизации макроэкономической ситуации.

В рамках исследования основных векторов интеграции национальной экономики в мировое хозяйство проанализировано влияние на изменение условий торговли развития внешнеторговых связей со странами ЕС и СНГ. Рассматривая влияние интеграционных процессов на условия торговли, предлагаются меры по интенсификации внешнеторговых связей. Сделана оценка экономической целесообразности вхождения Украины в экономические группировки исходя из возможных изменений условий торговли. Предложены методические подходы определения экономической целесообразности

Исследуются изменения условий торговли в контексте изменения валютного курса, регулирование относительных цен на экспортную и импортную продукцию, критерии оптимальности объемов производства на внутренний и внешний рынки в условиях изменения относительных цен, место и роль внутриотраслевой торговли в структурной перестройке внешнего сектора экономики. Определяется связь между условиями торговли и денежной массой. Анализируется влияние валютно-курсовой политики на изменение условий торговли Украины. Проанализировано влияние на условия торговли изменения относительных цен на экспортную и импортную продукцию, определены критерии оптимальных объемов производства на внутренний и внешний рынки при изменении относительных цен. Рассмотрены место и роль внутриотраслевой торговли в структурной перестройке внешнего сектора экономики и влияние ее на условия торговли.

Предложены концептуальные подходы к формированию внешнеторговой политики и основные доминанты государственной стратегии дальнейшего развития экспортного потенциала с целью достижения устойчивой положительной динамики условий торговли. Разработана эконометрическая модель анализа влияния внешней торговли на основные макроэкономические показатели.

Ключевые слова: трансформационная экономика, условия внешней торговли, многомерная средняя, интеграция, адаптация, внутриотраслевая торговля, структурная перестройка, внешнеторговая политика, экспортный потенциал, моделирование.

Annotation

Pouzanov I.I. Economic factors of forming terms of trade of Ukraine. - Manuscript.

This dissertation is for obtaining Doctor Degree in Economic Sciences by specialisation coded 08.05.01. - World Economy and International Economic Relations. - Institute of International Relations of Kyiv Taras Shevchenko National University, Kyiv, Ukraine, 2002.