Емігрантські настрої українського студентства: факторна обумовленість

По масиву в цілому

По масиву в цілому

1995 р.

2001 р.

Тут моя сім'я

46,2

45,8

41,9

50

45,4

53,3

Тут мої друзі

30,8

31,8

24,4

38,5

30,3

34,7

Тут моя Батьківщина

29,2

25,7

37,5

42

29,2

31,2

Мені і тут добре живеться

13,7

13,7

10,6

11,5

11,5

12,0

Хочу брати участь у розвитку своєї держави

14,3

15,5

21,9

8.8

15.8

13,3

Не люблю зміну місць

3,2

5,6

4,4

J

4.2

5,5

Не хочу бути дезертиром

1,6

1,5

КЗ

1,7

1.5

1,2

Там теж не просто

43,9

44,3

39,4

42.7

43.4

48,6

Порівнюючи причини небажання українських і білоруських студентів виїхати з своєї країни, вкажемо, що відповідям білоруських студентів більш властивий "патріотичний" настрій як по відношенню до своєї країни, так і по відношенню до своєї сім'ї і друзів. Отже, сімейні і товариські цінності в цьому контексті для студентства Білорусі мають більше значення.

Як підкреслювалось вище, ми розділили всіх опитаних на дві умовні групи: "емігранти" і "патріоти" і звернулися до аналізу успішності і участі в науковій роботі респондентів, які були віднесені до цих груп.

Порівняльний аналіз учбової і наукової активності українських і білоруських студентів представлений у таблиці 2.14. Як бачимо, серед білоруських "емігрантів" дещо більше тих, хто краще вчиться і бере участь в науковій роботі (див. таблицю 2.14).

Таблиця 2.14: Успішність і участь в науковій роботі "емігрантів" і "патріотів" (у %)

	Україна	Білорусь
	"Емігранти"	"Патріоти"	"Емігранти"	"Патріоти"
Вчаться на «5»	6,1	7,2	8,0	7,0
Вчаться на «4» і «5»	39,9	39,0	44,3	39,8
Вчаться на «4»	29,7	31,1	29,6	30,5
Беруть участь у науковій роботі	17,5	18,9	22,9	25,7
Не беруть участь у науковій роботі	43,7	40,0	41,8	41,8
Не беруть участь у науковій роботі, але хотіли б	38,7	41,0	35,2	32,6

Спробуємо проаналізувати чинники навчальної активності "емігрантів" і "патріотів", звернувшись до даних, представлених у таблиці 2.15. Як бачимо, для білоруських і українських "патріотів" найважливішим чинником, який спонукає їх до навчання, є інтерес до предметів, які вивчаються. Разом з тим для "емігрантів" - це бажання забезпечити собі професійну кар'єру. Цим же обумовлюється (разом з іншими чинниками) їх прагнення до виїзду з країни, адже саме в еміграції вони сподіваються здійснити своє бажання.

Таблиця 2.15: Чинники учбової активності "емігрантів" і "патріотів"(у %)

	Україна	Білорусь
	"Емігранти"	"Патріоти"	"Емігранти"	"Патріоти"
Інтерес до предметів, які вивчаються	43,9	47,7	43,9	50,6
Бажання краще підготуватися до майбутньої діяльності, стати висококваліфікованим фахівцем	40,6	43,1	40,6	39,3
Бажання забезпечити собі професійну кар'єру	45,8	40,9	45,8	35,3
Відчуття власної гідності, небажання бути в числі останніх	33,7	38,1	33,7	30,6

Чи відбивається громадянська ідентичність на "патріотизмі" та емігрантських настроях респондентів? Звернемося до даних, отриманих у ВНЗ України і Білорусі. Кореляційний аналіз показав, що серед ''патріотів" громадянами України відчувають себе більш ніж 77% студентів, тоді як серед "емігрантів" тільки 58%. Серед білоруських "емігрантів" 66% відчувають себе громадянами своєї держави, серед "патріотів" їх частина складає 87%. Те ж саме можна відмітити і у випадку з національною ідентифікацією респондентів, які належать до цих груп. Серед "патріотів" співвідносять себе з певною національною спільнотою 75,5%, серед "емігрантів" - 57,5%. Що стосується громадянських якостей, то вони також більш властиві "патріотам". Наприклад, готовність поступитися своїми інтересами і благополуччям заради інтересів суспільства, за самооцінкою, властива 24% українських "емігрантів" і 37% "патріотів", серед білорусів та ж сама тенденція: 16% "емігрантів" і 25% "патріотів" вказали, що для них характерна така якість.

Отже, здійснений нами вторинний аналіз даних названих нами досліджень харківських фахівців зафіксував як позитивні, так і негативні тенденції, властиві для українського і білоруського суспільства. З одного боку, наше вивчення свідчить про недостатній розвиток громадянської самосвідомості пострадянського студентства, зростання його емігрантських настроїв і тому подібне. З іншого, недивлячись на відсутність реальної підтримки молоді з боку держави, значній частині майбутніх фахівців України і Білорусі властиві громадянські якості, патріотичні настрої, бажання брати участь у розвитку власної держави. Проте, безперечно, потребує особливої уваги питання становлення ефективної системи громадянського виховання молоді в умовах вищої школи. Від вирішення цієї проблеми значною мірою залежить реалізація не тільки такої важливої соціокультурної функції сучасної вищої школи, як формування майбутньої національної інтелектуальної еліти, але і виконання загальносоціального завдання - побудови громадянського суспільства в Україні і Республіці Білорусь. Одним з головних суб'єктів цього процесу повинна стати вища школа.

2.4 Чинники емігрантських настроїв волинського студентства: результати якісного дослідження

Говорячи про проблеми, з якими зіткнулася незалежна українська держава безпосередньо після свого утворення, особливо варто відзначити проблему «витоку умів». Проблема виїзду за рубіж висококваліфікованих кадрів сфери інтелектуальної праці стала першою ознакою кризового для суспільства явища. Тривалі трансформаційні процеси, відкриті кордони, спрощення в оформленні документів, істотна різниця в рівні оплати праці у нас і за кордоном, а також складнощі з пошуком роботи за фахом, з одного боку, і зацікавленість в дешевій робочій силі за кордоном, з іншого, - ось зразковий перелік чинників, що обумовлюють трудову міграцію українського населення. Як і решта соціальних груп нашого суспільства, не обійшло це явище і студентство. Проте до перерахованих вище чинників, кажучи про студентів, слід додати також можливість здобування перспективної освіти за кордоном. Крім того, українське студентство опинилося у становищі, коли освіта не дає гарантованого працевлаштування по закінченню навчального закладу. Відповідно, молоді фахівці звертають увагу на зарубіжжя, сподіваючись на отримання роботи, оплата якої відповідала б їх праці. Особливо актуальна ця проблема зараз, коли Україна включилася в Болонський процес. Так що ж рухає молоддю, зокрема студентством, в чому причини емігрантських настроїв? Що необхідно зробити для зведення їх до мінімуму?

Відповіді на ці питання представляються нам вкрай важливими, адже студентство - це майбутнє держави, майбутнє суспільства. З метою отримання більш персоніфікованих відповідей на сформульовані вище питання нами було здійснено якісне дослідження з використанням такого методу, як cфокусоване групове інтерв'ю.

Об'єктом нашого дослідження стали студенти м. Луцька, предметом - їх емігрантські спрямування. Розробляючи програму якісного дослідження, ми висунули наступні гіпотези щодо емігрантських настроїв:

1. Високий відсоток охочих виїхати з країни серед студентства пов'язаний з труднощами в пошуку бажаної роботи, у тому числі і перш за все з погляду її оплати.

2. Разом з матеріальним чинником емігрантські настрої обумовлені прагненням до самореалізації.

3. Однією з основних причин появи емігрантських настроїв студентства є недостатньо ефективна молодіжна політика в Україні.

4. Емігрантські настрої і патріотизм мало пов'язані між собою.

5. Приєднання України до Болонського процесу сприяє поширенню емігрантських настроїв студентів.

Реалізуючи програму дослідження, ми провели cфокусовані групові інтерв'ю із студентами 4 курсу історичного факультету Волинського державного університету імені Лесі Українки (в інтерв'ю брало участь 10 чоловік) і 3 курсу факультету іноземних мов Університету «Україна» (в інтерв'ю брало участь 10 чоловік) (див. додаток 1).

Аналіз результатів цих фокус-груп показав, що більшість опитаних студентів не були в далекому зарубіжжі (ВДУ - 7 чоловік, УУ - 6 чоловік), інші відвідували переважно країни Європи (ВДУ - 2 респондента, УУ - 4) з туристичною метою, одна людина УУ побувала в Англії на тимчасових заробітках. Практично всі учасники фокус-груп відвідували Росію як з туристичною метою, так і з візитами до родичів.

Зарубіжжя привабливе для більшості опитаних високим економічним і культурним рівнем розвитку, перспективним кар'єрним зростанням. Серед однолітків опитаних, за словами учасників інтерв'ю, є такі, хто залишився в Англії і Германії на нелегальному положенні, придбавши підроблені паспорти країн ЄС. Ці документи можуть допомогти як частковій, так і повній легалізації у вищезгаданих країнах. Відносно перспектив, які може дати зарубіжжя, більшість учасників фокус-груп виділили тимчасову роботу, продовження навчання шляхом здачі академічної різниці і можливість залишитися на ПМП. Інші хотіли б відвідати закордон виключно з туристичною метою.

Питання поширення практики студентських міграцій, викликаних приєднянням до Болонської системи освіти, викликав бурхливу реакцію в учасників. Майже всі вони виразили недовіру до Болонського процесу, деякі з них не розібралися в суті цього процесу. Студенти говорили про негативну дію Болонського процесу на вітчизняну систему освіти, що склалася, про необхідність впровадження процесу в систему освіти, починаючи з молодших класів середньої школи. Кажучи про майбутню трудову діяльність, учасники групового cфокусованого інтерв'ю виразили своє ставлення до країн зарубіжжя як до більш стабільних і надійних в плані працевлаштування, ніж в Україні, хоча більшість студентів люблять свою країну і хотіли б гідно в ній жити і працювати. Практично всі учасники в питаннях виїзду за рубіж розраховують на допомогу батьків і лише невелика частина - на власні сили. Всі студенти вважають себе патріотами і ні в якому випадку не зараховують себе до націоналістів. Студенти ВДУ, плануючи продовжити навчання за кордоном, одноголосно посилалися на престижність західної освіти.

У ході обговорення питання про наслідки еміграції для України думки розділилися: одні стверджували, що витік кадрів приведе до занепаду в державі, перетворить Україну на країну «бандитів і торгашів», інші, кажучи про тимчасову міграцію, доводили, що мігранти, отримавши за кордоном досвід, культурні і матеріальні блага і цінності, привезуть їх на Батьківщину.

Таким чином, cфокусовані групові інтерв'ю показали, що емігрантські настрої властиві сучасному студентству. Проте, їх бажання обумовлені прагненням знайти за кордоном роботу, що влаштовує їх як в матеріальному, так і в змістовному плані. Водночас наші респонденти підкреслювали, що їх емігрантські спрямування не є виявом непатріотичного ставлення до своєї Батьківщини, яку вони люблять. Якщо в Україні можна буде знайти гідну роботу, будь-які прагнення до трудової еміграції не будуть мати місце.

ВИСНОВКИ

У дипломній роботі ми досліджували одну з актуальних проблем сучасності - емігрантські настрої пострадянського, в тому числі українського студентства. Вивчення та аналіз наукових джерел, проведення вторинного аналізу даних досліджень, здійснених соціологами Харківського національного університету, а також власного якісного дослідження дали нам змогу зробити наступні висновки.

Що стосується теоретико-методологічних підходів до дослідження емігрантських настроїв студентства, то перспективним представляється їх аналіз в контексті сучасних глобалізаційнних процесів. Переконливим підтвердженням цьому є, на наш погляд, роботи таких зарубіжних і вітчизняних соціологів, як У. Бек, Р.Робертсон, І.Валлерстайн, О.Ровенчак, М.Д.Култаєва та ін.

Здійснений нами вторинний аналіз даних соціологічного дослідження "Вища школа як суб'єкт соціокультурної трансформації", здійсненого кафедрою соціології та соціологічною лабораторією Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна у 2002-2004 р. р., а також власне дослідження (проведення сфокусованих групових інтерв'ю) серед студентів Волинського державного університету імені Лесі Українки та студентів університету "Україна" частково підтвердили гіпотези нашого дослідження.

Так, гіпотеза про те, що емігрантські настрої студентства детермінуються в основному їх прагненням до матеріального благополуччя і самореалізації, підтвердилася перш за все відносно матеріальних домагань майбутніх фахівців. Що стосується їх прагнення до самореалізації, то, у порівнянні з дослідженням харківських соціологів 1995 р., сьогодні серед потенційних емігрантів менше тих, хто збирається покинути свою країну через відсутність можливостей самореалізації. Багато респондентів, опитаних в ході дослідження 2002-2004 рр., вважають, що можуть самореалізуватися на Батьківщині.

Вселяє оптимізм і той факт, що серед потенційних емігрантів стало менше студентів, які відрізняються високим рівнем успішності, активною участю в науковій роботі і іншими характеристиками, які повинні бути властиві майбутній інтелектуальній еліті нашого суспільства.

Та все ж на цьому тлі гостро сприймається проблема несформованості майже у третини студентів, опитаних у ВНЗ України, громадянської ідентичності і громадянської самосвідомості, а також помітне зростання (майже у 2 рази), у порівнянні з даними дослідження 1995 року, емігрантських настроїв (майже 40% респондентів висловили бажання виїхати з України).

У цьому контексті необхідно вести мову про внесення істотних коректив до процесу і форм громадянського виховання в умовах вищої школи. На наш погляд, річ у тому, що існуючі форми цієї роботи, скоріше, сприяють формуванню етнічної, а не громадянської ідентичності майбутніх фахівців, що, на жаль, може провокувати розвиток не інтеграційних процесів, що так необхідні сьогодні нашому суспільству, а процесів його диференціації і поляризації.

Лише часткове підтвердження отримала наша гіпотеза про вищий рівень емігрантських настроїв у студентів, ідентифікуючих себе як «громадянин (або людина) світу». Проведений нами кореляційний аналіз показав, що серед цієї групи респондентів лише дещо більше потенційних емігрантів, ніж в цілому по масиву дослідження: 39,4% проти 38,5% по всьому масиву опитаних. В той же час в цій групі більше тих, хто категорично не хоче виїжджати з своєї країни: 33,7% проти 31,3 % в цілому по всьому масиву. Серед «людей світу» дещо менше тих, хто не визначився з питання можливої еміграції: 26,9% проти 30,2% по всьому масиву. Що стосується мотивів бажання емігрувати тих, хто ідентифікує себе як «людина світу», то на першому місці, як і по масиву в цілому, такий мотив, як «за кордоном вищий матеріальний рівень життя» (66% проти 68% в цілому по масиву опитаних), на другому - «можливість самореалізації» (52% проти 49%), на третьому - «бажання подивитися мир» (36% проти 32% в цілому по масиву).

Цікавим представляється той факт, що серед мотивів небажання змінити громадянство такий мотив, як «тут моя Батьківщина», «люди світу» називають частіше, ніж в цілому по всьому масиву опитаних: 35,3% проти 30%. Таким чином, такий суб'єктивний феномен, як ідентифікація себе з «людиною світу», не виступає, в усякому разі, по відношенню до студентської молоді, виразом космополітичних настроїв.

Цей висновок підтверджують наступні дані. Серед тих, хто повною мірою відчуває себе «людиною світу», майже 40% одночасно також повною мірою відчувають себе громадянами України; серед тих, хто скоріше відчуває себе «людиною світу», такий же рівень громадянської ідентифікації властивий 22,4% опитаних.

Таким чином, «глобальна» ідентичність є більш широким феноменом, що в значній мірі «вбирає» в себе і громадянську, і європейську, і національну ідентичність.

При цьому множинна ідентичність сучасної особистості (у нашому випадку - студента) не провокує кризовий стан її свідомості. Принаймні, як було показано вище, нічого подібного не було зафіксовано ні в контексті кількісного аналізу, ні завдяки використаним нами якісним методам, зокрема фокусованим груповим інтерв'ю із студентами.

Порівняльний аналіз моральних цінностей «людей світу» і тих, хто себе такими не вважає, показав, що перші більш схильні підтримувати євангельські догмати, другі - старозавітні моральні імперативи. «Людей світу» також відрізняє більш виражений постмодерністський ціннісний дискурс (орієнтації на самореалізацію в різних сферах життєдіяльності), серед них більше тих, хто орієнтується на якості, необхідні для успішної адаптації до нових соціально-економічних умов (заповзятливість, уміння ризикувати, цілеспрямованість, ініціативність і т.д.).

Що стосується об'єктивних характеристик студентів, яким властивий високий рівень «глобальної» ідентифікації, то, як показав здійснений нами аналіз, це переважно чоловіки, вихідці з великих міст, діти високоосвічених батьків, їх рівень матеріальної забезпеченості дещо вище, ніж в цілому по масиву опитаних.

Таким чином, не дивлячись на достатньо високий рівень емігрантських настроїв сучасного студентства, його множинну, зокрема, «глобальну» ідентичність, робити висновки про його непатріотичність було б цілком несправедливим. Інша справа, що вузівським колективам необхідно більше приділяти уваги громадянському вихованню майбутніх фахівців. Великі можливості в цьому плані мають кафедри, що здійснюють викладання соціогуманітарних дисциплін. На наш погляд, розвиток філософської, соціологічної, політологічної і т.д. освіти вихованців вищої школи сприятиме формуванню таких важливих характеристик майбутніх фахівців, як світоглядна культура, соціологічне мислення, політична і громадянська самосвідомість.

Звичайно, важко уявити собі, щоб емігрантські настрої були зведені нанівець, зокрема, в студентському середовищі. Проте завдання їх мінімізації, на наш погляд, є цілком реальним.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адеподжу А. Взаимосвязь между внутренней и международной миграцией: африканская действительность // Международный журнал социальных наук. - 1999. - № 024.- С. 101 - 111.

2. Аранго X. Глобальные тенденции и проблемы. Объяснения миграции: критический обзор // Междунар. журн. соц. наук. - 2001. - № 032. -С. 43-59.

3. Бек Ульрих. Что такое глобализация? // Ошибки глобализма - ответы на глобализацию. - Москва: Прогресс-Традиция, 2001. - С. 132-133.

4. Гринда Н. Політичні і правові рамки спільної міграційної політики Свропейського Союзу // Вісник Львівського університету (Серія міжнародні відносини). - 2001.- Вип. 4. - С. 48 - 54.

5. Демографический понятийный словарь / Под ред. Л.Л.Рыбаковского. - М., 2003. - 543 с.

6. Дмитриев А. Конфликтогенность миграции: глобальний аспект // Социс. - 2004. - № 10. - С.4-13.

7. Драгунова Т. Просторовий аналіз міграційного процесу в м. Києві // Статистика України. - 2004. - № 1. - С. 72-79.

8. Зайончковская Ж. Региональные и локальные перспективы. Новые тенденции миграции в странах Содружества Независимых Государств // Международный журнал социальных наук. - 2001. - № 03 2. - С. 117-130.

9. Ионцев А. Международная миграция населення: Россия и современный мир // Социс. - 1998. - № 6. - С. 38-48.

10. Иноземцев В. Иммиграция: новая проблема нового столетия (Историко-социологический очерк) // Социологические исследования. - 2003. - №4. - С. 64-72.

11. Ичдуйгу А. Региональные и локальные перспективы. Политика международных мигрирующих режимов: транзитные миграционные потоки в Турции // Междунар. журн. соц. наук. - 2001. - № 032. - С. 131-142.

12. Каслз С. Глобальные тенденции и проблемы. Международная миграция в начале XXI векатлобальние тенденции и проблемы // Междунар. журн. соц. наук. - 2001. - № 032. - С. 27-42.

13. Конопацький С. Громадянство в глобальному контексті // Глобалізація. Регіоналізація. Регіональна політика. Хрестоматія з сучасної зарубіжної соціології регіонів. - Луганськ, 2002. - С.80-94.

14. Курылев А. Трудовая этика современных российских реиммигрантов: ценности труда и навыки самоорганизации //Общественные науки и современность. - 1998. - № 5. - С. 137 - 146.

15. Мазин А. Теоретичкские аспекты миграции населения // Народонаселение. - 2001. - № 1. - С. 132 - 146.

16. Макознак Е. Международная классификация категорий мигрантов / Соціальні виміри суспільства. Збірник наукових праць. - Вип. 5. - К: Інститут соціології НАН України. - 2002. - 516 с.

17. Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри: (Понятійний апарат, концептуальні підходи, теорія та практика): Енциклопедія / Упоряд. Ю. І. Римаренко; За ред. Ю. Римаренка. - К: Довіра, 1998. - 912 с.

18. Морозова Г. Эмиграция - реальная угроза будущему страны // Общественные науки и современность. - 1996. - №3. - С. 30 - 36.

19. Окольский М. Миграционное давление на Европу // Международная миграция населення: Россия и современньй мир. Вынужденная миграция. - М.: МАКС Пресс, 2001. - Вып. 6. - С.46-54.

20. Окольски М. Региональные и локальные перспективы. Новые тенденции и основные проблемы в международной миграции: перспективы Центральной и Восточной Европы // Международный журнал социальных наук. - 2001. - № 032. - С. 101 - 116.

21. Пеллегрино А. Региональные и локальные перспективы. Тенденции международной миграции в Латинской Америке и странах Карибского бассейна // Междунар. журн. соц. наук. -2001. - № 032. - С. 177-192.

22. Переведенцев В. И. Методы изучения миграции населения. - М., 1975. - 125 с.

23. Петров В. Этнические мигранты и полиэтническая принимающая среда: проблемы толерантности // Социологические исследования. - 2003. - №7. - С. 84-91.

24. Піскун О., Прибиткова І., Волович В. Міграційна ситуація в Україні // Політична думка. - 1996. - № 8. - С 45 - 72.

25. Пластинина Т. Некоторые особенности статистики и учета нелегальной иммиграции // Международная миграция населения: Россия и современньй мир. Статистика и учет миграции населения. - М.: МАКС Пресс, 2001. - Вып. 8. - С. 66-70.

26. Покшишевский В. В. Миграции населения как общественное явление и задачи статистического их изучения // Статистика миграции населения. - М., 1973. - 89 с.

27. Прибиткова І. Сучасні міграційні процеси: теоретико-методологічні аспекти досліджень // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1999. - № 1. - С. 161-172.

28. Прибиткова І. М. Основи демографії. - К., 1997. - 236 с.

29. Прибиткова І. Міграційний потенціал населення України // Громадська думка. - 2004. - № 1. - С. 13-15.

30. Прибыткова И. Влияние института гражданства на процессы возвращения и обустройства ранее депортированных народов и лиц в Крыму. -К., 1997. - 145 с.

31. Пулэн М. Источники данных для измерения международной миграции в странах Центральной Европы // Международная миграция населения: Россия и современный мир. - М.: МАКС Пресс, 2000. - Вып. 5. - С. 14-37.

32. Ровенчак О.А. Проблема вивчення міграції та її зв'язку з процесами глобалізації в соціології // Український соціум. - Київ, 2005. - 4 (9). - С.43.

33. Ровенчак О.А. Визначення та класифікації міграцій: наближення до операційних понять. // Політичний менеджмент. - №2(17). Полтава, Дексі прінт, 2006. - С. 127-139.

34. Романюк А. Міграційні процеси у Львівській області // Українські варіанти. - 1997. - № 2 . - С. 21-25.

35. Рыбаковский Л. Л. Миграция населения: прогнозы, факторы, политика. - М.: Наука, 1987. - 200 с.

36. Солт Дж., Кларк Дж. Региональные и локальные перспективы. Международная миграция в регионе европейской экономической комиссии ООН: формы, тенденции, политика // Междунар. журн. соц. паук. - 2001. - № 032. - С.81-99.

37. Спайбі Т. Європейські національні держави і глобалізація // Глобалізація. Регіоналізація. Регіональна політика. Хрестоматія з сучасної зарубіжної соціології регіонів. - Луганськ, 2002. - С. 67-79.

38. Сокурянська Л.Г. Студентство на шляху до іншого суспільства: ціннісний дискурс переходу // Український соціум. - 2004, №1 (3) - С. 48-55.

39. Сокурянська Л.Г., Остроухова А.С. Региональные различия украинского студенчества: факторы преодоления / Стосунки Сходу та Заходу України: минуле, сьогодення та майбутнє: Матеріали Всеукраїнської конференції, 25-26 травня 2006 р. - Луганськ: Знання, 2006. - 368 с.

40. Структурні виміри сучасного суспільства : Навчальний посібник / За ред. С.Макеєва. - К., 2006. - 372 с.

41. Тапинос Г.Ф. Глобальные тенденции и проблемы. Глобализация, региональная интеграция, международная миграция // Международный журнал социальных наук. - 2001. - № 032. - С. 61-72.

42. Тимур С. Изменение тенденций и основные проблемы международной миграции: обзор программ ЮНЕСКО // Междунар. журн. соц. наук. - 2001. - № 032. - С. 9-25.

43. Тихомирова Л., Тихомиров М. Юридическая энциклопедия / Под ред. М. Ю. Тихомирова. - М.: 1997. - 516 с.

44. Тоба М. Психологічні особливості міжкультурної адаптації особистості до нового етнічного середовища // Соціальна психологія. - 2003. - № 1. - С. 134- 139.

45. Топилин А., Малаха И. Миграция высококвалифицированых кадров // Народонаселение. - 2002. - № 2. - С. 62 - 76.

46. Урсуа Р. Социальное исследования и меры по взаимодействию в общественной политике. Международная миграция, социальные науки и общественная политика // Междунар. журн. соц. наук. - 2001. - № 032. - С. 207-217.

47. Хомра А. У. Миграция населения: вопросы теории, методики исследования. - К: Наукова думка, 1979. - 148 с.

48. Цапенко И. Социально-политические последствия международной миграции населення // Мировая экономика и международные отношения. - 1999. - № 3. - С. 52-63.

49. Шелюк В. Соціальна міграція: етапи, функції, типи // Перспективи. - 2001. - №3(15). - С. 45-50.

50. Юдина Т. О социологическом анализе миграционных процессов // Социс. - 2002. - № 10. - С. 23-26.

51. Ravensteins Laws от Migration. - Available from: http: // www. revision-notes, co.uk/revision/ 171 .html.

52. Zagar M. Exploring Ethnicity: Constitutional Regulation of (Inter)ethnic Relations (New Approaches to Multicultural Education). - Available from: http://www.unisa.edu.au/lavskjs/zagar/mtcpl.htm

ДОДАТКИ

Додаток 1

Запитання, що ставилися під час фокусованого групового інтерв'ю студентам волинських вузів

Основний блок питань:

1. Чи були Ви за кордоном?

2. З якою метою?

3. Як довго Ви там були?

4. Що Вам сподобалося, а що ні?

5. Чи хочете Ви поїхати ще?

6. Які перспективи Ви бачите для себе за кордоном?

7. Чи є серед Ваших однолітків (знайомих) ті, хто був за кордоном?

8. Є такі, хто залишився?

9. Легалізація?

10. Чи входить у Ваші плани зміна громадянства?

11. Які шляхи зміни громадянства Вам відомі?

12. Як Ви вважаєте, чи вплине перехід до Болонської системи освіти на активність міграції студентства?

13. Чи плануєте Ви продовжити навчання за кордоном? Який ВНЗ? Курси? Ступінь?

14. Як Ви вважаєте, де після закінчення навчання Ви зможете знайти роботу, яка влаштує Вас? (Україна, СНД, далеке зарубіжжя)

15. На чию допомогу Ви перш за все розраховуєте у вирішенні питання від'їзду? Чи є у Вас гроші?

16. Що, на Ваш погляд сприяє успішному життю за кордоном?

17. Відношення до цього питання Ваших батьків?

18. За даними соціологічних досліджень, близько 40% студентства хотіли б виїхати за рубіж. Які наслідки Ви бачите для України?

Додаток 2

ГРАЖДАНИН УКРАИНЫ ЧЕЛОВЕК МИРА Crosstabulation

	ЧЕЛОВЕК МИРА	Total
	Трудно сказать	Не ощущаю	(Скорее не ощущаю	Скорее ощущаю	В полной мере
ГРАЖДАНИН УКРАИНЫ	Трудно сказать	Count	21	7	1	7	15	51
		% within ГРАЖДАНИН УКРАИНЫ	41,2%	13,7%	2,0%	13,7%	29,4%	100,0%
		% within ЧЕЛОВЕК МИРА	8,6%	1,7%	,4%	1,9%	4,5%	3,1%
	Не ощущаю	Count	14	64	21	50	34	183
		% within ГРАЖДАНИН УКРАИНЫ	7,7%	35,0%	11,5%	27,3%	18,6%	100,0%
		% within ЧЕЛОВЕК МИРА	5,7%	15,3%	7,5%	13,8%	10,2%	11,2%
	Скорее не ощущаю	Count	52	87	73	77	48	337
		% within ГРАЖДАНИН УКРАИНЫ	15,4%	25,8%	21,7%	22,8%	14,2%	100,0%
		% within ЧЕЛОВЕК МИРА	21,2%	20,8%	26,1%	21,3%	14,4%	20,6%
	Скорее ощущаю	Count	88	156	122	136	104	606
		% within ГРАЖДАНИН УКРАИНЫ	14,5%	25,7%	20,1%	22,4%	17,2%	100,0%
		% within ЧЕЛОВЕК МИРА	35,9%	37,3%	43,6%	37,6%	31,1%	37,0%
	В полной мере	Count	70	104	63	92	133	462
		% within ГРАЖДАНИН УКРАИНЫ	15,2%	22,5%	13,6%	19,9%	28,8%	100,0%
		% within ЧЕЛОВЕК МИРА	28,6%	24,9%	22,5%	25,4%	39,8%	28,2%
Total	Count	245	418	280	362	334	1639
		% within ГРАЖДАНИН УКРАИНЫ	14,9%	25,5%	17,1%	22,1%	20,4%	100,0%
		% within ЧЕЛОВЕК МИРА	100,0%	100,0%	100,0%	100,0%	100,0%	100,0%

Додаток 3

Запитання, що ставилися під час фокусуючого групового інтерв'ю студентам волинських вузів:

Основний блок питань:

1. Чи були Ви за кордоном?

2. З якою метою?

3. Як довго Ви там були?

4. Що Вам сподобалося, а що ні?

5. Чи хочете Ви поїхати ще?

6. Які перспективи Ви бачите для себе за кордоном?

7. Чи є серед Ваших однолітків (знайомих) ті, хто був за кордоном?

8. Є такі, хто залишився?

9. Легалізація?

10. Чи входить у Ваші плани зміна громадянства?

11. Які шляхи зміни громадянства Вам відомі?

12. Як Ви вважаєте, чи вплине перехід до Болонської системи освіти на активність міграції студентства?

13. Чи плануєте Ви продовжити навчання за кордоном? Який ВУЗ? Курси? Ступінь?

14. Як Ви вважаєте, де після закінчення навчання Ви зможете знайти роботу, яка влаштує Вас? (Україна, СНД, далеке зарубіжжя)

15. На чию допомогу Ви перш за все розраховуєте у вирішенні питання від'їзду? Чи є у Вас гроші?

16. Що на Ваш погляд сприяє успішному життю за кордоном?

17. Відношення до питання Ваших батьків?

18. За даним нашого дослідження близько 40% студентства хотіли б виїхати за рубіж. Які наслідки Ви бачите для України?

Размещено на Allbest.ru