Особливості зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств України

Для узагальнення результатів зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств регіонів України здійснимо їх групування за допомогою кластерного аналізу. Кластерний аналіз є одним з методів класифікації, що передбачає поділ вихідної сукупності об'єктів (у нашому випадку туристичних підприємств певних регіонів) на кластери (класи, групи).

Критерієм об'єднання об'єктів у групи (кластери) є мінімум відстані у просторі показників, що їх описують, тому в основі методу лежить поняття відстані між об'єктами. В нашому випадку ми використовували евклідову відстань, що є фактично геометричною відстанню у багатомірному просторі. Для об'єднання туристичних підприємств регіонів у групи ми скористалися методом одиничного зв'язку із групи агломеративних. На першому кроці він передбачає об'єднання двох об'єктів, що мають між собою максимальну міру подібності, а далі по черзі до них приєднуються об'єкти з максимальною мірою подібності з одним із об'єктів групи. В результаті агрегуються так звані “ланцюжкові” або “волокнисті” групи, що з'єднуються лише окремими елементами.

В якості об'єднуючих ми обрали сім відносних показників, які за змістом можна згрупувати таким чином:

§ показники ефективності зовнішньоекономічної діяльності (обсяг наданих туристичними підприємствами послуг у розрахунку на одного зайнятого (х₁), на одного жителя (х₂) та на одного туриста (х₃) грн.) (додаток Д6);

§ показники масштабів зовнішньоекономічної діяльності (частка іноземних туристів у загальній кількості туристів, що обслуговувалися туристичними підприємствами (х₃), частка зовнішньоекономічних операцій у структурі наданих послуг (х₄), %) (додаток Д7);

§ показник напрямку зовнішньоекономічної діяльності (співвідношення обсягів в'їзного та виїзного туризму(х₆)) (додаток Д8);

§ показник динаміки зовнішньоекономічної діяльності (середньорічний темп зростання обсягів наданих туристичними підприємствами послуг (х₇)) (додаток Д3).

Порівнюючи різні варіанти групування, представлені на результуючих дендрограмах кластеризації, можна побачити, що чітко виділяються чотири стабільних групи туристичних підприємств регіонів України (рис.2.12):

Група 1 об'єднує туристичні підприємства АР Крим, міст Києва та Севастополя. Для них характерні висока ефективність та значні масштаби зовнішньоекономічної діяльності, різке переважання експортного напрямку (окрім Києва, де значними є й імпортні потоки туристичних продуктів), а також низьким рівнем динаміки (обсяги наданих туристичних послуг залишаються стабільними).

Група 2 об'єднує туристичні підприємства Одеської, Миколаївської, Запорізької, Львівської, Житомирської та Чернігівської областей. Для них характерні середній рівень ефективності та порівняно значні масштаби зовнішньоекономічної діяльності (окрім Житомирської та Чернігівської областей), переважання експортного напрямку та середній рівень динаміки (у Чернігівській області - скорочення обсягів продажу туристичних послуг).

Група 3 об'єднує туристичні підприємства Вінницької, Полтавської, Черкаської, Київської, Кіровоградської, Луганської областей. Для них характерні низька ефективність та незначні масштаби зовнішньоекономічної діяльності, переважання імпортного напрямку (окрім Черкаської та Полтавської областей, де експортний та імпортний напрямки є приблизно рівнозначними)середній рівень динаміки (вищий у Кіровоградській та Луганській областях).

Рис. 2.12. Дендрограма групування туристичних підприємств регіонів України (розраховано та побудовано автором за даними додатку Г)

Група 4 об'єднує туристичні підприємства Волинської, Рівненської, Тернопільської та Чернівецької областей. Для них характерні найнижча ефективність та незначні масштаби зовнішньоекономічної діяльності, значне переважання імпортного напряму та порівняно високий рівень динаміки (окрім Тернопільської області).

Туристичні підприємства решти областей за результатами кластерного аналізу важко віднести до однієї з чітко визначених груп. Тому їх класифікацію було здійснено за допомогою дискримінантного аналізу.

Для цього на основі незалежних (сім обраних показників ефективності, масштабів, напрямків та динаміки зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств) та групуючої (тип групи) змінних було розраховано класифікаційні функції.

Класифікаційні функції для кожного кластеру (y_i) мають вигляд:

y₁ = -1514.28 + 7.05x₁ + 11.36 x₂ + 0.54x₃ - 7.68 x₄ + 1.30x₅ + 7.64x₆- 25.06x₇;

y₂ = -17.41+ 0.01x₁ + 0.43x₂ + 0.06x₃ - 0.27x₄ + 0.08x₅ + 0.25x₆ + 17.56x₇;

y₃ = -26.06 + 0.33x₁ + 0.86x₂ + 0.08x₃ - 0.66x₄ + 0.10x₅ + 0.54x₆ + 17.27x₇$

y₄ = -48.26 + 0.74x₁ + 1.49x₂ + 0.12x₃ - 0.57x₄ + 0.17x₅ + 0.93x₆ + 10.77x₇.

Шляхом підставлення до цих рівнянь значень дискримінуючих показників неідентифікованих регіонів та розрахунку величини апостеріорних ймовірностей по кожному кластеру за критерієм максимальності ці регіони були віднесені до таких груп:

§ до групи 2: туристичні підприємства Дніпропетровської, Донецької та Харківської областей (передусім за рахунок значних масштабів зовнішньоекономічної діяльності, хоча і з переважанням імпортного напрямку). Коефіцієнти апостеріорної ймовірності перевищували 0.90;

§ до групи 3: туристичні підприємства Закарпатської, Івано-Франківської, Сумської, Херсонської та Хмельницької областей. Коефіцієнти апостеріорної ймовірності коливаються від 0.60 до 0.97.

Склад першої та четвертої груп залишився незмінним.

Рис. 2.13. Групування регіонів України за подібністю показників зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств (побудовано автором; опис груп наведений у тексті)

Отже, проведений аналіз структури та динаміки зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств України дозволяє зробити такі висновки:

- динаміка зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств України не співпадає в часі із загальносвітовими тенденціями;

- в Україні відбувається стрибкоподібне зростання обсягів зовнішньоекономічної діяльності у сфері туризму;

- найвпливовішими факторами, що обумовлюють результативність зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств, є ресурсні (забезпеченість трудовими, туристичними ресурсами, закладами туристичної інфраструктури) та рівень внутрішнього платоспроможного попиту;

- у географічній структурі туристичних потоків як з України, так і до України домінуюче значення має європейський регіон, а в його межах - передусім країни-сусіди;

- існують істотні розбіжності у розвитку зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств у розрізі регіонів України. Провідні позиції належать туристичним підприємствам м. Києва, АР Крим та м. Севастополя; найгірші позиції - туристичні підприємства Волинської, Рівненської, Тернопільської та Чернівецької областей.

правовий туристичний зовнішньоекономічний конкурентоспроможність

Висновки

1.Нормативно-правова база зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств України складається з міжнародних правових документів у галузі туризму, національного туристичного законодавства, міжнародних договорів України щодо співробітництва у сфері туризму та міжнародних договорів окремих туристичних підприємств.

Згідно рекомендацій міжнародних туристичних організацій національне туристичне законодавство повинне мати комплексний характер, відповідати трьом цільовим спрямуванням - захист туристів, захист країни, розвиток туризму.

Національне туристичне законодавство України поступово реформується у напрямку відповідності міжнародним та європейським стандартам. Важливими організаційно-правовими передумовами розвитку зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств України є впорядкування інституційної структури управління туристичною галуззю (створення Державної туристичної адміністрації, відділів та управлінь туризму у складі місцевих державних адміністрацій), ухвалення нової редакції Закону України „Про туризм” (що запровадив ліцензування та сертифікацію туристичних послуг, розрізнення туроператорської та турагентської діяльності, забезпечення підвищення рівня безпеки туристів тощо), затвердження комплексної цільової програми розвитку туризму України до 2010 року.

2.На розвиток зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств України негативний вплив мають такі організаційно-правові чинники: перманентне реформування інституційно-організаційної структури управління туристичної галуззю в Україні; відсутність домовленостей з Європейським Союзом; недосконалість визначення правового статусу іноземних туристів на території України; наявність значної кількості візових, митних, прикордонних формальностей; недосконалість фінансового забезпечення розвитку туристичної галузі.

3.Розвиток національного ринку туристичних послуг в Україні відбувається в умовах зростання рівня відкритості економіки, з одного боку, та посилення впливу глобалізаційних процесів, загострення міжнародної конкуренції - з іншого.

Основними детермінантами конкурентних переваг туристичних підприємств України є ресурси ЗЕД туристичних підприємств (туристичні, інфраструктурні, трудові, фінансові); умови попиту на туристичні послуги; рівень розвитку та конкурентоспроможність пов'язаних та підтримуючих галузей (транспорт, зв'язок, громадське харчування, банківсько-страхові послуги); зовнішньоекономічна стратегія туристичних підприємств, структура та конкуренція. Додатковими змінними є туристична політика уряду та випадкові обставини.

4.Проведений аналіз конкурентних переваг національних туристичних підприємств дозволив визначити в якості сильних позицій рівень забезпеченості туристичними ресурсами для виходу на пізнавально-розважальний та рекреаційно-оздоровчий сегменти зовнішніх ринків; порівняно сильних - рівень забезпеченості туристичними ресурсами для виходу на діловий сегмент зовнішніх ринків, рівень розвитку транспортного обслуговування; нейтральних - рівень розвитку громадського харчування та банківських послуг, туристичну політику уряду; порівняно слабких - рівень забезпеченості туристичною інфраструктурою, рівень розвитку послуг зв'язку, виробництва сувенірів та інших товарів супутнього туристичного попиту, зовнішньоекономічну стратегію туристичних підприємств, рівень передбачення випадкових обставин; слабких - рівень забезпеченості фінансовими ресурсами, умови внутрішнього попиту, рівень розвитку страхування.

5.Проведено порівняльно-економічний аналіз конкурентних переваг українських туристичних підприємств в межах міжнародного регіону. Для порівняння конкурентних переваг з виділеного ВТО Центрально-Східного субрегіону обрано туристичні підприємства Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, Болгарії, Румунії, Росії, Білорусі та Молдови. Визначено індикатори конкурентних переваг в межах міжнародного регіону: рівень забезпеченості туристичними ресурсами для виходу на відповідно пізнавально-розважальний, рекреаційно-оздоровчий та діловий сегменти світового ринку; ефективність туристичної діяльності; масштаби туристичної діяльності; напрямок та інтенсивність туристичної діяльності; рівень економічного розвитку країни; рівень розвитку сфери послуг; рівень розвитку пов'язаних та підтримуючих галузей.

Конкурентні позиції туристичних підприємств України на ринку туристичних послуг обраного міжнародного регіону оцінено як нейтральні. Основними конкурентами є туристичні підприємства з Болгарії та Росії, тому зовнішньоекономічну стратегію розвитку туристичної галузі в Україні на державному рівні рекомендовано спрямувати на створення конкурентних переваг порівняно саме з цими країнами.

Проведений аналіз свідчить, що на даному етапі розвитку найприйнятнішою для вітчизняних туристичних підприємств є ринкова ніша, сумісна з конкурентами, де підприємства реалізують туристичні продукти стандартної якості, але за нижчими цінами.

6.З метою визначення шляхів підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на прикладі українського туристичного підприємства ВАТ „Інтурс-Київ” проведено СВОТ-аналіз конкурентних переваг зовнішньоекономічної діяльності. Сильними сторонами визначено: переважання експортного напрямку ЗЕД, значний досвід роботи, наявність власних автопарку та офісних приміщень, вигідне місцерозташування, географічна диверсифікація ЗЕД тощо. Слабкими сторонами є: стабільно низький рівень рентабельності, низька продуктивність праці, висока собівартість послуг, порівняно низька частка ринку, нераціональна організаційна структура, рекламно-інформаційна обмеженість тощо.

За рахунок використання конкурентних переваг країни базування, розвитку та поширення національних інформаційних мереж, державного інвестування та модернізації туристичної інфраструктури, стимулювання в країні автоматизації продажу туристичних продуктів, розширення договірних відносин із конкурентоспроможними закладами розміщення та харчування туристів, банківсько-страховими установами та ін. можливе збільшення частки туристичного підприємства на ринку іноземного туризму, зростання обсягів продажу та отримання додаткових прибутків. Внаслідок зростання рівня конкуренції, обмеженості державних інформаційно-рекламних заходів, неконкурентоспроможності туристичної інфраструктури країни та підприємств пов'язаних і підтримуючих галузей існує загроза втрати позицій у обраних ринкових нішах, зменшення обсягів продажу або недоотримання прибутків.

7.Проведений кількісний аналіз свідчить, що динаміка зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств України не співпадає в часі із загальносвітовими тенденціями. В Україні відбувається стрибкоподібне зростання обсягів зовнішньоекономічної діяльності у сфері туризму.

8.На основі інтерпретації результатів кореляційно-регресивного аналізу визначено найвпливовіші фактори, що обумовлюють результативність зовнішньоекономічної діяльності туристичних підприємств: ресурсні (забезпеченість трудовими, туристичними ресурсами, закладами туристичної інфраструктури) та рівень внутрішнього платоспроможного попиту.

9.У географічній структурі туристичних потоків як з України, так і до України домінуюче значення має європейський регіон, а в його межах - передусім країни-сусіди. За останні п'ять років значно скоротилася кількість іноземних туристів з Болгарії, Чехії, Словаччини, Білорусії, водночас зросла кількість туристів з Росії, Угорщини, Польщі. Аналогічна ситуація і з зарубіжним туризмом. Найбільше скоротилася кількість українських туристів, що виїжджали до Болгарії, Словаччини, Білорусі, Молдови, Чехії, збільшилась кількість прибуттів до Росії, Угорщини, Польщі.

10.На основі аналізу показників масштабів, ефективності, напрямків та динаміки зовнішньоекономічної діяльності виявлено істотні розбіжності у розвитку ЗЕД туристичних підприємств у розрізі регіонів України. З використанням апарату кластерного та дискримінантного аналізу виділено групи туристичних підприємств регіонів України. Провідні позиції належать туристичним підприємствам першої групи (м. Києва, АР Крим та м. Севастополя); найгірші позиції - четвертої (туристичні підприємства Волинської, Рівненської, Тернопільської та Чернівецької областей).

Література

1. Гонтаржевська Л.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств туристичного бізнесу в структурі світового ринку послуг // Збірник наукових праць. - Вип. 44. - К.: ІСЕМВ НАНУ, 2004. - С.177-185.

2. Гонтаржевська Л.І. Конкурентні переваги українських туристичних підприємств у міжнародному регіоні та шляхи їх посилення // Збірник наукових праць. - Вип. 45. - К.: ІСЕМВ НАНУ, 2005. - С. 97-109.

3. Гонтаржевська Л.І. Чинники та безпека зовнішньоекономічної діяльності підприємств туристичного бізнесу // Стратегія розвитку України. Науковий журнал. Економіка. Соціологія. Право. - 2004. - №3-4. - С. 565-572.

4. Грицик М.В. Пріоритети розвитку туристичної галузі в місті Києві // Культура і освіта фахівців туристичної сфери: сучасні тенденції та прогнози. - К.: КУТЕП, 2005. - С.90-92.

5. Гук Н. Міжнародні аспекти туристичної діяльності в Україні // Зб. наук. праць. - Вип. 35. - К.: ІСЕМВ НАНУ, 2002. - С.112-115.

6. Гук Н. Передумови формування ринку туристичних послуг в Україні // Зб. праць вчених. - Вип. 36. - К.: ІСЕМВ НАНУ, 2002. - С.25-31.

7. Данильчук В.Ф. Економіка туризму. Концепція створення міжнародних туристичних центрів в Україні // Наукові записки КІТЕП. Щорічник. - Вип.2. - К.: Знання України, 2002. - С.107-113.

8. Данильчук В.Ф. Мировой рынок услуг турбизнеса. - Донецк: ДИТБ, 2000. -- 146 с.

9. Данильчук В.Ф. Формирование национального туристического продукта // Вісник ДІТБ. - Вип. 5. - Донецьк, 2001.- С. 19-28.

10. Дегтярева О.И., Полянова Т.Н., Саркисов С.В. Внешнеэкономическая деятельность. - М.: Дело, 2002. - 422 с.

11. Добровольська А.Б. Формування ринку міжнародного туризму в Україні і організаційні пріоритети його розвитку. Дис. ... канд. екон. наук. - К., 1997. - 170 с.

12. Долматов Г.М. Международный туристский бизнес. - Ростов-на-Дону: Феникс , 2001. - 320 c.

13. Дроздова Г.М. Менеджмент внешнеэкономической деятельности предприятия. - Донецк: ДГАУ, 2001. - 154 с.

14. Дурович А.П. Маркетинг в туризме. - Минск: ООО «Новое знание», 2001. - 495 с.

15. Дурович А.П., Копанев А.С. Маркетинг в туризме. - Минск: Экономпресс, 1998. - 400 с.

16. Дюмулен И.И. Новые тенденции в развитии торговли услугами // Внешнеэкономический бюллетень. - 2001. - №2. - С. 28-35.

17. Ермилова Д.В. Характеристика зарубежных школ индустриального туризма и гостеприимства. - М.: РМАТ, 2000. - 123с.

18. Євдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму: Методологія формування, механізм реалізації. - Чернівці: Прут, 1996. - 287 с.

19. Жарков Г.Н. Правовое обеспечение международного туризма. - К.: Кондор, 2004. - 486 с.

20. Забалдіна Ю.Б. Маркетинг туристичного підприємства. - К., 2002. - 196с.

21. Заблоцька Р.О. Світовий ринок послуг. - К.: Знання України, 2003. - 280 с.

22. Заікіна О.О. Аналіз стану туристської галузі України: реалії та проблеми інвестування // Наукові записки КІТЕП. Щорічник. - Вип.2. - К.: Знання України, 2002. - С.151-160.

23. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” // Вісник Верховної Ради України. - 1991. - №29.

24. Закон України “Про туризм”. - К.: Парламентське видавництво, 2003. - 20 с.

25. Зорин И.В., Квартальнов В.А. Энциклопедия туризма. Справочник. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 368 с.

26. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма. - Минск: ООО «Новое знание», 2002. - 409 с.

27. Карсекин В.И. Некоторые проблемы методологического подхода к феномену туризма // Наукові записки КУТЕП. - Вип.3. - К.: Знання України, 2003. - С.258-271.

28. Карсєкін В.І., Хлопяк С.В. Теорія і практика побудови комплексного механізму управління підприємствами туристичної сфери // Наукові записки КІТЕП. Щорічник. - Вип.2. - К.: Знання України, 2002. - С.83-94.

29. Квартальнов В.А., Колесник Н.В. Введение в специализацию. Часть 1: Менеджмент иностранного туризма. - М.: Советский спорт, 2000. - 112 с.

30. Квартальнов В.А. Иностранный туризм. -- М.: Финансы и статистика, 1999. -- 312 с.

31. Квартальнов В.А. Стратегический менеджмент в туризме. Современный опыт управления. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 491 с.

32. Квартальнов В.А., Романов А.А. Международный туризм: политика развития. - М.: Советский спорт, 1998. - 142 с.

33. Кириченко О., Кавас І., Ятченко А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. - К.: Видавничий дім "Фінансист", 2000. - 634 с.

34. Кирияджи В.В. Правовое регулирование отраслей турбизнеса. - Донецк: ДИТБ, 2001. - 339 с.

35. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. - Чернівці: Книги-ХХІ, 2003. - 298 с.

36. Кифяк В.Ф. Розвиток міжнародного туризму як один з факторів становлення економки України // Економіка України. - 1995. - №7. - С.85-88.

37. Кифяк О.В. Основні напрями рекреаційно-туристичної діяльності в Чернівецькій області та важелі стимулювання їх розвитку // Вісник ДІТБ. - Донецьк, 2005. - №9. - С. 122-127.

38. Класифікація послуг зовнішньоекономічної діяльності: ДК 012-97. - К.: Держстандарт України, 1997. - 40 с.

39. Коваленко Ю. Конкурентні переваги України в галузі туристичного бізнесу // Зб. наук. праць. - Вип. 37. - К.: ІСЕМВ НАНУ, 2003. - С.117-122.

40. Ковєшніков В.С. Окремі проблеми сучасного маркетингу в туризмі // Культура і освіта фахівців туристичної сфери: сучасні тенденції та прогнози. - К.: КУТЕП, 2005. - С.70-75.

41. Ковєшніков В.С. Особливості товарної політики на туристичному ринку // Наукові записки КУТЕП. - Вип.3. - К.: Знання України, 2003. - С.287-289.

42. Ковєшніков В.С., Безкоровайна Ю.Б., Рубцов К.Л. Система програмних дій розвитку туристичної галузі в Україні // Культура і освіта фахівців туристичної сфери: сучасні тенденції та прогнози. - К.: КУТЕП, 2005. - С.179-185.

43. Колинз В.Р. Работа за рубежом в индустрии туризма. Справочник. - М.: Внешторгиздат-М, 1999. - 318 с.

44. Коніщева Н.Й., Балашова Р.І., Лехан В.М. Методичні питання аналізу діяльності туристичних підприємств // Вісник ДІТБ. - Донецьк, 2004. - №8. - С. 57-68.

45. Коніщева Н.Й., Рудь Д.В., Шинкаренко М.М. Аналіз ринку туристичних послуг на основі маркетингово-соціологічних досліджень // Вісник ДІТБ - Донецьк, 2005. - №9. - С. 149-163.

46. Кононыхин С.В. Системы технологий в туристической индустрии. - Донецк: ДИТБ, 2004. - 314 с.

47. Король О.Д. Основи туристського маркетингу. - Чернівці: Рута, 2002. - 110 с.

48. Косменюк О.В. Основні тенденції та нові напрями розвитку туризму при включенні України в глобальний ринок туристичних послуг // Культура і освіта фахівців туристичної сфери: сучасні тенденції та прогнози. - К.: КУТЕП, 2005. - С.273-275.

49. Котлер Ф., Боуэн Дж., Мейкенз Дж. Маркетинг. Гостеприимство. Туризм. - М.: ЮНИТИ, 1998. - 787 с.

50. Кредісов А.І., Березовенко С.М., Волошин В.В. та ін. Управління зовнішньоекономічною діяльністю. - К.: ВІРА-Р, 2002. - 544 с.

51. Кредісов А.І., Вергун В.А., Клочко В.П., Березовенко С.М., Волошин В.В. Фінансовий сектор ринкової та транзитивної економік. - К.: Знання України, 2004. - 351 с.

52. Крючков А.А. История международного и отечественного туризма. - М.: НОУ “Луч”, 1999. - 94 с.

53. Левицкая Э.В. Организация предпринимательства в туризме. - Донецк: ДИТБ, 2000. - 306 с.

54. Лихоманова О.В. Використання туристичного потенціалу й ефективний розвиток регіонів України // Наукові записки КУТЕП. - Вип.3. - К.: Знання України, 2003. - С.543-552.

55. Лук'яненко Д.Г. Інвестиційний глобалізм: сучасні проблеми економічних досліджень // Ринок цінних паперів України. - 2002. - №5-6. - С. 17-21.

56. Лук'яненко Д.Г. Глобалізація економічного розвитку: українська перспектива // Вища освіта України. - 2001. - №2. - С. 79-84.

57. Лук'яненко Д.Г., Мозговий О.М., Губський Б.В. Міжнародна інвестиційна діяльність. - К.: КНЕУ, 2003. - 387 с.

58. Луцишин З.О. Трансформація світової фінансової системи в умовах глобалізації. - К.: Видавництво "ДрУк", 2002. - 320 с.

59. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). - К.: Альтапрес, 2002. - 436 с.

60. Максименко С.В. Туристская деятельность: международно-правовые аспекты. - Одесса: Латстар, 2001. - 175 с.

61. Мальков Э.Д. Экономические аспекты международного туризма // Внешнеэкономический бюллетень. - 2001. - №7. - С. 50-56.

62. Маринин М.М. Туристские формальности и безопасность в туризме. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 144 с.

63. Мельниченко С.В. Туристична галузь - суттєве джерело поповнення коштів державного бюджету // Фінанси України. - 2001. - №2 . - С. 63-68.

64. Мельниченко С.В., Мельниченко Л.В. Державне регулювання діяльності підприємств туристичної сфери // Фінанси України. - 2004. - №11. - С. 55_62.

65. Мельниченко С., Полторацька О. Сучасні тенденції та основні засади функціонування закордонного ринку готельних послуг // Громадське харчування і туристична індустрія у ринкових умовах. Зб.наук.праць. - К., 2001. - С. 16-27.

66. Михайліченко Г.І. Інформаційна логістика підприємств-посередників в туризмі // Вісник ДІТБ. - Донецьк, 2000. - № 4. - С. 140-146.

67. Михайліченко Г.І. Методика визначення ефективності системи інформаційної та збутової логістики туристичного підприємства // Маркетинг в Україні. - 2000. - № 4. - С. 76-78.

68. Михайліченко Г.І. Поняття логістики та її особливості в туризмі // Регіональні перспективи. - 2000. - № 4 (11). - С. 55-58.

69. Михайліченко Г.І. Практика організації туристичних подорожей. - К.: КНТЕУ, 2003. - 156 с.

70. Михайліченко Г.І. Трансформація та адаптація поняття логістики до сфери туристичних послуг // Громадське харчування і туристична індустрія у ринкових умовах. Зб. наук. праць. - К.: КДТЕУ, 1999. - С. 131-139.

71. Михайліченко Г.І. Удосконалення технології створення туристичного продукту // Вісник КДТЕУ. - 2000. - № 2. - С. 41-50.

Размещено на Allbest.ru