Контракт вважається виконаним, коли сторони належним чином виконали всі умови, записані в контракті.

Отже, підсумовуючи усе вищесказане, можна зробити висновок про важливість зовнішньоторговельного контракту. Це єдиний документ за допомогою якого сторони контракту регулюють свої відносини і регламентують права й обов'язки при виконанні зовнішньоторговельних операцій. І, слід зазначити, що від грамотного і продуманого складання зовнішньоторговельного контракту залежить успіх підприємця на зовнішньому ринку. Тим більше це відноситься до міжнародних договорів експедиції.

Спочатку в більшості держав транспортно-експедиційні відносини не опосередковувались самостійним договірним типом, і в багатьох з них така ситуація зберігається дотепер. Наприклад, у системі загального права експедитор традиційно розглядався як один з типів агентів, що здійснює від імені й в інтересах вантажовласника-принципала дії, пов'язані з відправленням вантажу ("freight forwarding agent"). В Франції експедитори, як правило, визнавалися або особливим видом агентів ("transitaire") з поширенням на них норм Цивільного кодексу Франції 1804 р., або транспортними комісіонерами ("commissionaire de transport"), що підпадають під дію спеціальних положень Торгового кодексу Франції 1807 р. про договір комісії. В Італії, Голландії, Бельгії відносини експедитора з клієнтом побудовані на властивій континентальній системі права моделі договору доручення. У Німеччині з введенням у силу Торгового укладення від 10 травня 1897 р.13 (далі - ГТУ) договір експедиції став розглядатися як самостійний вид договору. До моменту проведення в 1999 р. реформи німецького транспортного законодавства пункт 1 параграфа 407 ГТУ визначав експедитора як обличчя, що від власного імені в порядку промислу приймає на себе доставку вантажів за рахунок іншого (відправника), використовуючи перевізників чи фрахтівників морських судів. При цьому в пункті 2 цього ж параграфа передбачалося, що в частині, у якій права й обов'язки експедитора не визначені спеціальними нормами про експедицію, до нього повинні застосовуватися норми ГТУ про договір комісії. У радянській літературі в силу тривалої відсутності законодавчого регулювання транспортно-експедиційних відносин йшла активна дискусія про те, яка модель - доручення чи комісія - повинна бути покладена в основу договору експедиції.

Разом з тим законодавству багатьох держав відомі також і положення, що передбачають можливість визначення правової мети зобов'язання по транспортному експедируванню вантажів іншим способом, шляхом покладання на експедитора відповідальності за кінцевий результат по доставці вантажу, аналогічний відповідальності перевізника. Так, наприклад, відповідно до статті L132-4 і статті L132-5 Торгового кодексу Франції експедитор, що діє як транспортний комісіонер, є гарантом доставки вантажу і його схоронності протягом усього періоду її здійснення. У Німеччині відповідно до параграфів 459 і 460 ГТУ в редакції від 1 липня 1998 р. до експедитора, що стягує за свої послуги фіксовану ставку винагороди або здійснює збірні відправлення вантажів, застосовуються положення ГТУ, що стосуються прав та обов'язків перевізника. В Англії експедитор, що приймає на себе відповідальність за виконання третіми обличчями договорів, в інтересах вантажовласника, визнається вже не агентом останнього, а самостійно діючим обличчям (принципалом), що вступив з вантажовласником не в агентський договір, а в договір про надання послуг. При цьому в літературі відзначається, що хоча в даному випадку експедитор-принципал і виступає стосовно клієнта як єдиний "загальний" перевізник, його правовий статус не ідентичний цілком правовому статусу "простого" перевізника, що припускає і розходження в правовому регулюванні їхньої діяльності. Погляди на договір експедиції як на особливого роду договір загального перевезення висловлювалися й у радянській юридичній літературі, зокрема М. Е. Ходуновым, Х. И. Шварцем. Одна з перших спроб врегулювання транспортного експедирування вантажів на міжнародно-правовому рівні також виходила з тези про визнання транспортно-експедиційного контракту одним з видів агентських угод і покладанні на експедитора відповідальності за доставку вантажу тільки в строго визначених випадках. Так, розроблений УНИДРУА в 1967 р. проект конвенції про агентські угоди експедиторів міжнародних перевезень передбачав, що, як правило, експедитор не несе відповідальності за неналежне виконання договорів, укладених їм із третіми особами, а відповідає лише за їхній вибір і правильність даних їм указівок. Разом з тим у прямо передбачених випадках експедитор повинний був відповідати перед клієнтом за помилки і недогляди цих особ, приймаючи тим самим на себе відповідальність за кінцеву доставку вантажу.

У замовленні, як правило, вказується вид товару і містяться інші дані, необхідні для відповідного його виконання, зокрема визначається, які документи будуть необхідні для виконання договору по експедиції (ліцензії по імпорті, експорту і т.п.)

Експедитор також звичайно зобов'язаний одержати й інші документи, необхідні в торговому обороті, такі, як свідчення про походження вантажу свідчення чи про відповідність вантажу санітарним нормам. Крім того, експедитор інструктує осіб, зазначених замовником, по відправленню вантажу.

Відповідно до практики міжнародної торгівлі, на експедитора можуть бути покладені договором зобов'язання по страхуванню товару (вантажу). У даному випадку в замовленні повинна вказуватися вартість товару до страховки і ризик, від якого товар повинний бути застрахований. При договорі на інших умовах експедитор страхує товар сам. При цьому експедитор має право вимагати погашення витрат по страховці від замовника тільки при чіткому визначенні цього в замовленні.

Експедитор у міжнародному обороті повинен діяти з професійною старанністю і при необхідності, наприклад, звертати увагу замовника на явну неправильність вказівок останнього. Якщо експедитор не одержить від замовника достатніх даних, він зобов'язаний вимагати від його їхнього доповнення.

У міжнародній торгівлі, як правило, замовник відповідає за наслідки представлення неточних чи неправильних даних, зазначених у замовленні, навіть тоді, коли ці неточності чи відхилення виникли не з його провини. Крім того, він відповідає за можливий збиток, заподіяний експедитору чи третім особам через неточну чи неправильну вказівку даних у документах, чи кореспонденції на товарі.

У міжнародному обороті при виконанні замовлення експедитор може скористатися послугами іншого експедитора. При виникненні претензій до замовника по платі за перевезення і відшкодування інших витрат експедитора, що виникли у зв'язку з виконанням замовлення, він має право залишити в заставу майно, що складає предмет експедиції.

Практично всі національні правові системи передбачають, що експедитор відповідає за збиток, що виник через утрату чи ушкодження товару з моменту прийняття товару до моменту передачі його перевізнику на збереження чи замовнику іншому підприємцю, що приймає участь у виконанні замовлення, якщо не зможе довести, що не міг запобігти збитку, не дивлячись на відповідні зусилля. Експедитор також відповідає за помічників (особи, що виконують окремі послуги, пов'язані з експедицією) і субекспедиторів якщо не доведе, що не винен в їхньому підборі.

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ОРГАНІЗАЦІЇЇ УПРАВЛІННЯ ЗЕД НА БАЗІ ХЕРСОНСЬКОГО МОРСЬКОГО ТОРГОВЕЛЬНОГО ПОРТУ

2.1 Характеристика стану господарювання та ЗЕД на ДП „ХМПТ”

Транспортно-експедиторська діяльність є складовою частиною транспортної логістики й однією з визначальних її функцій. Транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО) розглядається як комплексна система доставки, що включає перевезення товару від виробника до споживача i виконання пов'язаних з нею вантажно-розвантажувальних робіт, пакування, складування, зберігання, страхування, ведення розрахунків тощо. У розвинутих країнах експедитор є основною сполучною ланкою між вантажовідправником, перевізником i вантажоодержувачем.

Тенденція до спеціалізації багатьох видів підприємницької діяльності, зокрема транспортного процесу, зумовлює необхідність існування єдиного організатора перевезення, який професійно направляє, контролює і, головне, гарантує якість і успішне завершення перевезення, заощаджуючи час, гроші, нерви вантажовласника. Питання щодо того, яким видом транспорту найкраще направити вантаж і за яким маршрутом, не повинні хвилювати вантажовласників. Кожен вид транспорту має низку як позитивних, так і негативних якостей, як і різні маршрути перевезень мають свої переваги і недоліки. Крім того, для розробки оптимальної логістичної схеми важливі характер i параметри вантажу, знання правил, законів, звичаїв, що існують у різних державах. Усе це -- сфера дослідження i діяльності експедитора.

ДП „ХМПТ” працює у сфері надання експедиторських послуг. У цьому розділі буде розглянута діяльність цієї фірми, її ділові партнери та зовнішньоекономічна діяльність.

Організаційна структура ДП „ХМПТ” не є дуже складною. Підприємство співпрацює з Миколаївським морськім торгівельним портом та залізницею на договірній основі і здійснює транспортно-експедиторське обслуговування власників вантажів користуючись потужностями залізниці та Морпорту. Фірма не має своєї технічної бази.

ДП „ХМПТ” що зарекомендувала собі на ринку експедиторських послуг, зазвичай працюює зі своїми клієнтами на підставі Генерального договору транспортного експедирування, у якому визначаються загальні умови організації перевезення, права, обов'язки і відповідальність сторін, і наступних домовленостей (у формі заявок або угод) на конкретні перевезення. При цьому замовник, повністю знімаючи з собі всі турботи за організацію перевезення, перераховує на рахунок експедитора суми оплати за всі операції для того, щоб експедитор від його імені оплативши за весь комплекс послуг перевізника, вантажно-розвантажувальні роботи, зберігання вантажу, митне оформлення тощо. Певна частина цієї суми є оплатою за роботу самого експедитора. Зазвичай ця сума дорівнює 0.5 - 1$ за тону. Замовник за бажанням може одержати від експедитора вичерпну інформацію, будь-які дані щодо організації конкретного перевезення.

Законом України від 23.12.97 р. N 762/97-ВР «Про внесення змін до Закону України «Про підприємництво» транспортно-експедиторську діяльність було виключено з переліку ліцензованих видів діяльності.

ДП „ХМПТ” як член національної асоціації експедиторів на основі розроблених за моделлю FIATA і схвалених Торгово-промисловою палатою Загальних умов експедирування (General condition), інформаційної бази асоціації і накопиченого досвіду оформляє договірні документи, будовує оптимальну логістичну схему перевезення, організує перевезення в найкоротші терміни і з мінімальними витратами, що й визначає якість експедиторських послуг.

Зазвичай ДП „ХМПТ” працює за формулою «від дверей до дверей» або в сфері змішаних перевезень, за яких усі проблеми, пов'язані з доставкою вантажу з пункту відправлення до пункту призначення, бере на собі одна особа -- експедитор. Причому експедитор працює не як агент вантажовідправника або перевізника, а як самостійно діюча особа («договірний перевізник»), що видає єдиний транспортний документ на всі перевезення -- коносамент на змішане перевезення.

Видаючи коносамент на змішане перевезення, експедитор приймає вантаж під свою відповідальність на весь часперевезення. Це означає, що вантажовласникові у разі пошкодження вантажу не доведеться «ходити» по перевізниках, що здійснювали окремі етапи перевезення, а потрібно усього лише звернутися до експедитора. Але ця схема використовується із перевіреними клієнтами.

ДП „ХМПТ” здійснює зовнішньоекономічну діяльність по напрямках, перерахованим у Статуті підприємства і не суперечить чинному законодавству України:

- відкриває банківський рахунок в іноземній валюті;

- звертається з запитами на одержання ліцензій на експорт і імпорт (якщо товар, що є об'єктом зовнішньоторгівельної операції, підлягає ліцензуванню);

- укладає зовнішньоторгівельні контракти з фірмами закордонних країн і здійснює операції, пов'язані з використанням іноземної валюти на території України і за кордоном;

- здійснює експортно-імпортні операції;

- організує і бере участь у діяльності інших спільних підприємств з іноземними інвесторами;

- здійснює господарську, у тому числі інвестиційну діяльність за кордоном.

Майно підприємства складають основні фонди й оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відбивається в самостійному балансі суспільства.

Джерелами формування майна суспільства є доходи, отримані від реалізації продукції, робіт, послуг, а також інших видів господарської діяльності. Майно суспільства формується за рахунок :

- внесків засновників (учасників);

- доходів, отриманих у результаті фінансово-господарської діяльності;

-амортизаційних відрахувань;

- доходів, отриманих по цінних паперах;

- безоплатних внесків;

- інших законних джерел.

Прибуток товариства визначається наприкінці кожного фінансового року, що формується з виторгу від господарської діяльності після відшкодування матеріальних і прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку суспільства сплачується відсоток по кредитах банків, а також передбачені законодавством податки й інші платежі до бюджет. Прибуток, що залишився після цих розрахунків, надходить у повне розпорядження суспільства : частина з її виділяється на розвиток виробництва, а інша частина розподіляється за підсумками роботи за рік між учасниками, пропорційно їхньої частки у статутному капіталі. Майно належить суспільству на праві власності.

За місцем перебування генерального директора зберігаються у відомому і доступному кожному учаснику товариства наступні документи :

- установчий договір і Устав, а також внесені в них зміни та доповнення;

- протоколи і рішення, пов'язані зі створенням товариства;

- свідчення про реєстрацію;

-документи, що підтверджують права товариства на майно, що знаходиться на його балансі;

- внутрішні документи;

- протоколи загальних зборав учасників і ревізійної комісії;

-висновки ревізора, аудитора, державних і муніципальних органів фінансового контролю.

У ДП „ХМПТ”для покриття збитків по операціях, виділених по його річному балансі, поповнення статутного капіталу, а також для інших цілей створюється резервний фонд у розмірі не менш 15 % статутного капіталу. Його формування здійснюється шляхом щорічних відрахувань по 5 % суми чистого прибутку до досягнення зазначеного розміру. Товариство може брати участь у діяльності і співпрацювати в іншій формі з міжнародними суспільними й іншими організаціями.

ДП „ХМПТ” є юридичною особою за чинним законодавством України, має самостійний баланс, круглі печатки на українському й ін. мовах, розрахунковий, валютний і інші банківські рахунки, товарний знак, емблему, логотип та інші реквізити. Товариство для досягнення мети своєї діяльності вправі від свого імені укладати угоди, здобувати майнові й особисті немайнові права і нести зобов'язання, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражному і третейському суді.

Маючи договірні зв”язки з Миколаївським морським торгівельним портом, ДП „ХМПТ” має право користуватися потужностями порту при здійсненні транспортно-експедиторського обслуговування. Це дає змогу здійснювати перевалку, пересування, навантаження - відвантаження товарів у залежності від виду вантажу, його обсягів та характеристики судна, яке обслуговуватиме цей вантаж.

ДП „ХМПТ” має 7 причалів, що спеціалізуються на переробці генеральних і навалочних вантажів. Виключення складають вантажі, що вимагають критого збереження. Причали оснащені сучасним навантажувальним устаткуванням: 13 діючими портальними кранами (вантажопідйомністю від 5 до 40 т), авто і електропогрузчиками (вантажопідйомністю від 1,5 до 25 тонн), 7 плавучими дизельно-електричними кранами вантажопідйомністю від 5 до 16 тонн, стаціонарним устаткуванням для навантаження сипучих і навалочних вантажів. Миколаївський річковий порт відкритий для навігації цілий рік, але в суворі зими потребує використання криголамів. Порт приймає суда з осадкою менш ніж 4,5 м. Обсяги обробки вантажів Миколаївським морським торгівельним портом зображені у таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Обсяги обробки вантажів ДП „ХМПТ”, тис. тонн

Роки	2004	2005	2006	2007
Загалом	3487,8	3618,7	4009,6	4241,3
Експорт	3368,5	3539,6	3826,4	1218,3
Імпорт	119,3	79,1	187,2	1168,4
з них:
Генеральні	2138,2	1820,9	1208,7	-
Метал	966,1	469,3	36,7	78,5
Металолом	1352,1	1237,1	916,7	331,3
Контейнери	50,3	45,4	26,1	11,6
Навалочні	1347,2	1797,8	2800,9	-
Добрива	966,1	1000,8	666,9	1264,2
Зерно	359	771,3	1744,5	802,6

У порту обробляються:

1. Метали всіх сортаментів і профілів, як чорні, так і кольорові (сляби, рулони бухти, пачки й ін.;

2. Чавун ( у пацях );

3. Сурми великого і малого діаметра;

4. Рудій різні, вугілля;

5. Окатиші;

6. Феросплави, фосфорити, цементний клінкер;

7. Глини;

8. Добрива калійні навалом;

9. Устаткування ( включаючи негабаритне і великовагове );

10. Зернові насипом;

11. Продовольчі вантажі всіх найменувань;

12. Вантажі в пакетах, стосах, мішках;

13. Пило-лісоматеріали.

Спеціалізований комплекс по навантаженню судів хімічними добривами в даний час здатний робити перевалку до 1,5 млн. тонн хлористого калію в рік по прямому варіанту. Комплекс обладнаний бункером для приймання вантажу минераловозів (станція відвантаження ж/д вагонів) і конвеєрними лініями. Високопродуктивні берегові навантажувальні машини забезпечують високу інтенсивність виробництва вантажних робіт з навантаження крупнотонажного балкерного флоту. Інтенсивність вантажопереробки - 700 тонн у час. У складі комплексу функціонує критий склад, що дозволяє приймати до 22 тисяч тонн добрива для нагромадження суднових партій. У даний час потужності комплексу нарощуються - ведеться будівництво двох додаткових конвеєрних ліній, у стадії завершення будівництво критого складу ємністю 30 тисяч тонн, відкриття якого намічене на другу половину серпня цього року. Миколаївський річковий порт відкритий для навігації цілий рік, але в суворі зими потребує криголамів. Порт приймає суду з осадкою менш ніж 4,5 м.

Кількість причалів - 3

Пасажирський, довжина 50м, глибина 4 м.

Вантажний, довжина 140м, глибина 3,8 м.

Паромний причал типу „Бальверг”, довжина 50 м , глибина 4 м, можливість поглиблення до 8 м. Працюють 2 портальні крани марки «Ганс» г/п по 5т. Плануються поромні перевезення в Стамбул. Підхідний канал 1,8 милі. Можливості вантажообігу - до 240 тис. тонн у рік. Види вантажів - залізобетонні, сипучі.

Відповідно до закону України «Про комплексну програму утвердження України як транзитної держави», пріоритетним визначене оптимальне використання і подальший розвиток транзитного потенціалу України

В області сконцентровані всі потенційно привабливі умови розвитку комплексного транспортного вузла:

1.Вигідне географічне положення регіону:

2. Могутня багатогалузева промисловість;

3. Розгалужена Транспортна система;

Територія порту - 94,8 га;

Акваторія порту - 227 га;

Корисна площа покритих складів - 27,3 тис. кв.м;

Відкриті складські площадки - 181,5 тис. кв.м;

Загальна довжина причалів порту - 3000 м;

Облогу в причалів - 10,3 м.

Порт з'єднаний з морем каналом. Довжина каналу - 44 милі від прийомного буя до порту Херсон, ширина каналу - 100 м, прохідне осідання - 10,3 м. Оголошене осідання в причалів 10,3 м. На акваторії порту є якірні стоянки для крупнотоннажных судів. Порт приймає суду типу «PANAMAX» з осіданням - 10,3м.

Економічні показники діяльності ДП „ХМПТ”.

У 2006 році в порівнянні з 2005-м загальний вантажообіг ДП „ХМПТ” зріс на 0,9 тис. т, чи на 0,8 %, і склав 111,4 тис. т (проти 110,5 тис. т у 2005 році).

У зв'язку із ситуацією на зовнішньому ринку зменшився обсяг переробки наливних вантажів на 23 % (8,4 тис. т). Так, обсяги переробки нафти зменшилися на 7,95 тис. т, нафтопродуктів -- на 950 тис. т. Одночасно на 444 тис. т збільшилися обсяги переробки інших наливних вантажів.

Втрата вантажопотоків нафти була компенсована збільшенням обсягів переробки сухих вантажів, таких як вугілля -- на 4,9 тис. т, кокс -- на 560 тис. т, руда -- на 1,4 тис. т, будівельні матеріали -- на 470 тис. т, чорні метали -- на 1,9 тис. т. Обсяг перевезень вантажів ДП „ХМПТ” збільшився на 0,88 тис. т, чи на 13,3 %, і складає 7,5 тис. т проти 6,62 тис. т у 2003 році.

Обсяг перевезень пасажирів ДП „ХМПТ” складає 4,3 тис. чоловік, що на 4,9 % більше рівня минулого долі. Пасажирооборот ДП „ХМПТ” збільшився на 15,9 % і склав 34 тис. пасажиро-миль.

Що стосується загальної суми доходів ДП „ХМПТ”, то в порівнянні з 2005р. вони зросли на 16,4 %. Чистий прибуток узагалі збільшився на 20,3 %.

Платежі підприємства в державний бюджет у 2006році на 7,5 % перевищують показники 2005р.

У серпні в ДП „ХМПТ” довершене будівництво комплексу калійних добрив ємністю 30 тис. т з інтенсивністю навантаження до 18--20 тис. т у добу. До введення в експлуатацію нових об'єктів продуктивність переробки складала всего 9--10 тис. т у добу.

Щодо ДП „ХМПТ” згідно балансу та фінансових результатів, то показники його діяльності в минулому році були такі: ( табл. 2.2 )

Таблиця 2.2

Дані балансу ДП „ХМПТ” за 2006 рік.

Актив	На початок звітного періоду (тис.грн.)	На кінець звітного періоду ( тис.грн)
Необоротні активи	46	886
Оборотні активи	119,5	2723,0
Витрати майбутніх періодів	-	-
Пасив
Власний капітал	157,0	1142,8
Забезпечення наступних витрат і платежів	-	0,2
Довгострокові забов”язання	-	144,1
Поточні забов”язання	8,5	2321,9
Доходи майбутніх періодів	-	-

Розглядаючи “ Звіт про фінансові результати” можна відзначити що в 2007 році чистий прибуток фірми склав 985800 грн. Весь прибуток був отриманий від основної діяльності, т.е від надання послуг по транспортному експедируванню вантажу.

Витрати по елементах, що понесла фірма за минулий рік показані на рисунку 2.1.



Рис.2.1 Елементи операційних витрат

У поточному році виручка від реалізації склала 5231200грн, що на 575432грн. більше, ніж торік. Це напряму пов”язано зі збільшенням обсягів переробки вантажів ДП „ХМПТ”.

Прибуток від операційної діяльності склав 1373000грн, у відповідності в минулому році збиток по цьому виду діяльності склав 146000.

Прибуток від звичайної діяльності склав 985800грн, у минулому році за тим самим показником підприємство було збитковим.

Збитковість за минулі роки обумовлена недосконалістю організаційної діяльності та недостатньою оптимізацією умов міжнародного договору.

Найбільше значення рядка “ Витрати на оплату праці” зумовлено тім, що до них включена оплата праці не тільки робітників ДП „ХМПТ”, а й робітників порту та залізниці які брали участь у відвантаженні і трантспортуванні вантажів.

2.2 Організація робіт з виконання ТЕО

експортний імпортний транзитний перевезення

Транспортна компанія ДП „ХМПТ” організує:

1. здешевлення тарифів і зборів з провезення вантажу, його перевалки в портах; повний комплекс робіт з організації перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів, а також відстеження проходження вантажів по залізницях України і СНД;

2. має ліцензію на митну брокерську діяльність і робить митне оформлення вантажів;

3. оформляє повний комплект експортно-імпортних документів на вантажі, включаючи екологічні декларації і декларації про транспортні характеристики вантажу, а також усі необхідні сертифікати;

4. доставку документів у будь-яке місце світу;

5. забезпечує кріплення усіх видів вантажів на борті судна по сучасній світовій технології з повним наданням сепараційних та кріпильних матеріалів;

6. здійснює фрахтування й агентське обслуговування судів у портах м. Херсона.

Основний обсяг перевезень, що обслуговує ДП „ХМПТ” - це експортні і транзитні вантажі.

Експортуються, в основному, мінерально-сировинні ресурси, вторинні ресурси, сільгосппродукція. основні напрямки експорту: країни Євросоюзу, ОАЭ, Японія, Америка.

Транзитні вантажі ( через морпорт ) йдуть, в основному, з Росії , Біларусі, Кавказу, Молдови в Словаччину, Угорщину, Чехію, Румунію. Це, як правило, залізна руда, кам'яне вугілля.

З великих українських экпортеров сільгосппродукції можна виділити компанії “ Агротекс”, “ Зернопродукт”.

Структуру витрат, що звичайно несе експедитор розглянемо на прикладі при інспектуванні пшениці фуражної. ( договір з « ТОВ Зернова компанія «Агротекс»). Кількість тонн 19000, тариф комісійної винагороди 0,54 грн. за тонну. Структура витрат, що несе експедитор зображена на рисунку 2.1 та у таблиці 2.2

Таблиця 2.2

Структуру витрат, що несе експедитор при інспектуванні пшениці фуражної

	Разом	ПДВ	Усього
Карантин	2597,04	519,41	3116,45
Карантин Херсон	120,62	24,12	144,74
РТПП	1271,81	254,36	1526,17
ГХИ	32300,00	6460,00	38760,00
РТПП	15250,00	304,00	1824,00
ППГВК	615,35	123,07	738,42
Комісійна винагорода	10260,00	2052,00	12312,00
Разом	48684,82	9736,96	58421,78

Рис.2.1 Перелік витрат Комісіонера

Усього за роки існування ДП „ХМПТ” нею було обслуговано 7678,7тис.тонн вантажів. Загальний прибуток склав 275899тис. грн

Прибуток фірми в першу чергу залежить від обсягу вантажу, що обслуговується, і обсягу зроблених додаткових послуг.

Обсяги і структура оброблених ДП „ХМПТ” вантажів зображені у таблиці 2.3

Таблиця 2.3

Обсяги і стрктура оброблених ДП „ХМПТ” вантажів по в період з 2004 по 2007 роки.

Роки	2004	2005	2006	2007
Загалом	1743,9	1809,35	2004,8	2120,65
Експорт	1684,25	1769,8	1913,2	609,15
Імпорт	59,65	39,55	93,6	584,2
з них:
Генеральні	1069,1	910,45	604,35	-
Метал	966,1	234,65	18,35	39,25
Металолом	676,05	618,55	458,35	165,65
Контейнери	25,15	22,7	13,05	5,8
Навалочні	673,6	898,9	1400,45	-
Добрива	483,05	500,4	333,45	632,1
Зерно	179,5	385,65	872,25	401,3

Також типовим експортним вантажем є вироби з чавуна. Одним з найбільш великих клієнтів ДП „ХМПТ” є ОАО «Центролит». Більш детально договір купівлі-продажу і договір транспортної експедиції з ним буде розглянутий у 3 розділі.

Типова структура договору про транспортно-експедиторське обслуговування наступна:

1. Предмет договору

2.Зобов'язання сторін

2.1 Зобов'язання комісіонера

2.2 Зобов'язання комітента

3. Порядок розрахунків

4.Відповідальність сторін

4.1 Загальні положення

4.2 Відповідальність комісіонера

4.3 Відповідальність комітента

5. Форс-мажор

6. Порядок розгляду споровши

7. Інші умови

8. Юридичні адреси сторін

Комісіонером виступає ДП „ХМПТ”, а комітентом - фірма-замовник.

Збереження і транспортування вантажів забезпечується потужностями ДП „ХМПТ” на підставі договору від 3.03.02 Доставка вантажів забезпечується вантажним автортранспортом і українською залізницею, з останньої був також укладений договір на обслуговування від 08.04.02. Термін дії договорів 1 рік, а у відношенні взаєморозрахунків до закінчення останніх.

Відповідно до основних положень договору :

1. Забезпечити по заявці у визначений період у першочерговому порядку подачу рухомого складу для перевезення вантажів “ Замовника “.

2. Забезпечувати доступ до вантажосупровідних і супровідних документів експедиторів.

3. Замовник здійснює 100% передплату всіх належних платежів, відповідно до вимог статті 62 Статуту залізниць України та чинного законодавства.

4. Будь-які матеріали, інформація та відомості, які стосуються договору є конфіденційними.

При відправленні партії вантажу виникає необхідність у формуванні цієї партії, унаслідок чого виникає необхідність збереження партії товарів до її повної комплектації і навантаження на судно.

Тому на підставі договору з ДП „ХМПТ” про збереження вантажів від 01.05.02, ДП „ХМПТ” здійснює за дорученням ДП „ХМПТ”:

1) закладку вантажу на збереження;

2) збереження вантажу і забезпечення відповідних для цього умов;

3) комплектацію відібраного товару;

4) підготовка товару до відправлення;

5) відвантаження вантажів у транспортний засіб.

2.3 Оцінка ефективності управління ЗЕД

Для того щоб оцінити ефективність управління ЗЕД операціями на підприємстві і можливості транспортно-експедиторського обслуговування, розглянемо типовий ЗЕД контракт та прокометуємо усі його пункти з боку договору експедиції.

1. Предмет контракту.

У даному контракті: Продавець продавши, а покупець купити вироби з чавуну вироблені по кресленнях замовника відповідно до специфікації №1, що є невід'ємною частиною контракту в обсязі 1310,5 тон, що і є предметом контракту.

За договором комісії на транспортно-експедиторське обслуговування і фрахтування комисіонер ( експедитор ) від свого імені і за рахунок Комітента (ВАТ “ Центролит”) приймає обов”язки з організації транспортно-експедиторського обслуговування перевізок зовнішньторгівельних вантажів Комітента. Комісіонер приймає на собі обов”язок підбору, фрахтування судів для перевізки.

Щоб уникнути можливих ускладнень у процесі виконання угоди предмет контракту варто вказувати детальним чином, роблячи в необхідних випадках посилання на зразки чи технічні опису. Якщо за контрактом поставляється неоднорідний товар, то в цьому випадку докладний перелік усіх сортів, що поставляються, видів, марок вказується в окремому документі - специфікації, що оформляється як додаток до контракту, що і було зроблено в нашому випадку.

Вартість послуг комісіонера, тарифи, ставки та сбори визначаються згідно номенклатури, об'єму, термінів, маршрутів вантажів, кількості та рівня послуг Комісіонераі вказується в додатках до дійсного договору.

2. Кількісні і якісні характеристики предмета контракту

Кількісні характеристики предмета контракту можуть установлюватися як у статті “Предмет контракту”, так і в спеціальній статті “Кількість товару”. Вибір одиниці виміру залежить від характеру самого товару і сформованої практики міжнародної торгівлі. При цьому можуть використовуватися не тільки метричні, алі й умовні одиниці і нестандартні одиниці виміру (мішок, пачка, сулія), але в контракті була використана стандартна одиниця виміру - тонна.

Звичай у міжнародній торгівлі окремими товарами закріпив за тими чи іншими предметами угод традиційні одиниці виміру. Так, наприклад, при постачаннях нафти кількість товару звичайно вказується у барелях, при постачаннях зернових - у бушелях. У цьому випадку також доцільно вказати метричний еквівалент обраної одиниці виміру.

Щодо якості послуг комітента, то він здйснює підбір варіантів транспортування вантажів та фрахтування судна та надає рекомендації щодо здешевлення витрат комісіонера. Від імені комітенту приймає доручення в проведенні митних, карантиних, санітарних та інших формальностей.

3.Ціна контракту.

Ціна в контракті вказується в грошових одиницях визначеної валюти за кількісну одиницю на погодженому базисі постачання. При цьому сторони обумовлюють, як розуміється встановлена ціна, тобто чи входять у неї витрати, пов'язані з відправленням вантажу, за тару, упакування, маркірування й ін.У розглянутому нами контракті зазначена загальна вартість контракту - 1331000Є, а також обговорено, що у вартість входить ґрунтовка, механічна обробка, вартість європіддонів. І зроблене посилання про ті, що вартість одного виливка зазначена в специфікації №1, що додається до контракту.

Вартість послуг комісіонера визначається шляхом додавання до комісійної винагороди усіх витрат, які мав комісіонер при експедитуванні вантажу. Їх перелік визначається ( у тому числі ) послугами, що замовив комітент.

5. Якість товару

Стаття “якість товару” обов'язково присутня в кожному контракті. Відповідно до торгових звичаїв деяких країн, контракти, у яких відсутнє застереження про якість товару, можуть бути визнані недійсними.У цій статті сторони встановлюють якісні характеристики товару, тобто сукупність властивостей, що визначають його придатність для використання по призначенню. Сторони контракту повинні прагнути до того, щоб дати найбільш повну якісну характеристику предмета угоди.

У статті “Якість товару” сторони можуть також передбачити метод перевірки якості продавцем, а також вид документа, що підтверджує відповідність якості поставленого товару конкретним вимогам.

Основним документом, що підтверджує якість товару, є сертифікат якості, який видається або фірмою-виготівником, або нейтральною організацією, що здійснює перевірку якості товару. При експортних постачаннях "Центролит" підтверджує якість своєї продукції сертифікатом, який видає Торгово-промислова палата.(ТПП)

Особливістю складання даного пункту контракту в нашому прикладі є те, що якість продукції, що поставляється, обумолюється як сама собою зрозуміла, а в умовах про якість говориться лише про процедуру здійснення рекламацій у випадку невідповідності якості продукції обговореним заздалегідь стандартам.

Комісіонер, перевіряючи якість ( що є необхідною для експортування товарів) має взяти в ТПП сертифікат якості продукції, мати сертифікат походження і, якщо це продукція сільськогосподарська, те необхідний сертифікат з карантинної інспекціїї та свідоцтво про проходження радіологічного контролю.

5. Термін і дата постачання

Термін постачання - погоджені сторонами і передбачені в контракті тимчасові періоди, протягом яких продавець повинен передати предмет угоди покупцю. При цьому предмет угоди може бути поставлений як одноразово, так і вроздріб. При одноразовому постачанні сторони вказують один термін постачання. При постачанні вроздріб у контракті вказуються терміни постачання для кожної партії.

Терміни постачання в контракті можуть бути встановлені такими способами:

визначенням фіксованої дати постачання;

визначенням періоду, протягом якого повинне бути зроблене постачання ( місяць, квартал, рік);

застосуванням спеціальних термінів (“негайне постачання” “зі складу” і т.п.)

Можливість дострокового постачання товару продавцем повинна спеціально обумовлюватися в контракті. Якщо це не обговорено, то за звичаєм дострокове постачання можливе тільки за згодою покупця. Застереження про дострокове постачання звичайно припускає і дострокову оплату товару покупцем.

У розглянутому контракті дата строго не зафіксована, зазначений лише крайній термін постачання.

Комітент у добовий термін після відправки вантажу надає комісіонеру інформацію: найменування судна чи баржі, ваги вантажу за коносаментом, дату відвантаження і дату підходу до порту відвантаження. Видає Комісіонеру доручення і рознарядки на відвантаження зовнішньоторгових вантажів не пізніше, ніж за 3 доби до початку завантаження судна і не пізніше ніж за 10 доби при імпорті.

Комітент здійснює передплату, яка потрібна для розрахунків за перевізку вантажу, а також за виконання Комісіонером послуг передбачених договором строком не піздніше 3-х робочих днів.

6.Базисні умови контракту

При укладенні контракту сторони повинні чітко розподілити між собою численні обов'язки, пов'язані з доставкою товару від продавця до покупця (транспортування, страхування у шляху, оформлення митних документів і т.п.).

Для уніфікації розуміння прав і обов'язків сторін контракту були розроблені базисні умови постачання, що визначають обов'язкуи продавця і покупця по доставці товарів, установлюють момент переходу ризику випадкової загибелі чи псування товару. Базисні умови виробляються на основі міжнародної торгової практики. Вони спрощують операції, пов'язані з постачанням товарів, є загальновизнаними в міжнародній торгівлі і визначаються, як правило, торговельними порядками, що склалися в комерційній практиці окремих країн, портів, галузей торгівлі.

“Інкотермс” застосовується в тих випадках, коли в Контракті зроблене посилання на них. При розбіжності розумів контракту і положень “Інкотермс” пріоритет мають умови Контракту.

У нашому прикладі постачання здійснювалося на умовах DDU м.Хеймниц , м. Деденбах /Німеччина/, Сурані /Словаччина/ відповідно до "Инкотермс-2000"

Даний термін має значення, коли продавець зобов'язується поставити товар у місце призначення, однак без оплати митного очищення по імпорту та без оплати мита.

Базисні умови постачань впливають ціну контракту загалом, що буде більш детально описане в наступній частині роботи.

7.Умови взаєморозрахунків

Умови взаєморозрахунків включають установлення валюти платежу, спосіб і порядок розрахунків за поставлений товар, перелік документів, що надаються до сплати, і захисні міри проти необґрунтованої затримки платежу або інших порушень платіжних умов контракту.

Умови платежу встановлюють на якій стадії руху товару проводиться його оплата і чи буде вона відбуватися одноразово чи декількома внесками.

Існують кілька способів платежу, використовуваних у практиці міжнародної торгівлі: платіж готівкою, платіж у кредит, а також їхнє сполучення.

У розглянутому контракті обговорено, що оплата повинна виконуватися протягом 2-х банківських днів із дня надходження товару на склад покупця. Розрахунок здійснюється прстим банківським переведенням.

За затримку платежу в контракті передбачаються санкції, розмір яких погоджується сторонами.

Оплата послуг Комітентом проводитися згідно з рахунків, які подає Комісіонер. Форма оплати - 100% передплата в розмірі заявленого об'єму перевізок.

Передбачен грошовий розрахунок шляхом банківського перерахунку на рахунок виконавця. У випадку несвоєчасної оплати Комітент виплачує Комісіонеру пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

8.Санкції

Контракт звичайно передбачає цілий ряд штрафних санкцій, за допомогою яких покупець прагне стимулювати продавця до своєчасного виконанні зобов'язань і компенсувати свої можливі втрати.

Штрафні санкції звичайно зростають у залежності від тривалості порушення зобов'язання (прострочення і т.п.). Максимальна величина штрафів складає 8-10% від вартості непоставлених у термін товарів.

У нашому контракті розмір штрафу встановлений на рівні 5% від вартості неодержаної чи непоставленої продукці. У випадку розбіжностей у поглядах сторін, вони можуть врегулювати відносини між собою шляхом переговорів і якщо таким чином вони не дійдуть до згоди, те вони звертатимуться до Господарського суду відповідача.

9.Умови упакування і маркірування

В укладеному контракті ці умови були обговорені в пункті про ціну. Там вказувалося, що товар повинен бути упакований на європіддонах. Хоча чіткої директиви про упакування немає, але якщо в загальну вартість входить вартість європіддонів, то це означає, що товар повинен бути упакований саме в такий спосіб.

Слід зазначити, що розділи про упакування і маркірування включають у контракт, коли по роду товару упакування є необхідним. При цьому в статті указуються вид і характер упакування, його якість, розміри, способи оплати, а також нанесення на упакування кожного місця маркірування.

Маркірування вантажів - товаросупроводжувальна інформація, що містить реквізити імпортера, номер контракту, , габаритні характеристики місць, номер місця і число місць у партії. Вона є вказівкою транспортним фірмам, як обходитися із вантажем, і при необхідності використовується для попередження про небезпеку, яка пов'язана з користуванням вантажем. Маркірування вантажів безумовний обов'язок продавця. Реквізити маркірування погоджуються сторонами і вказуються в контракті. Маркірувальні оцінки повинні бути нанесені на кожне вантажне місце.

Причиною невикористання маркірування в даному контракті є ті, що постачання здійснювалася автомобільним транспортом інеобхідність у ній була не настільки велика.

10. Форсмажорне й арбітражне застереження в контрактах

Практично всі зовнішньоекономічні контракти містять статті, що дозволяють переносити термін виконання договору чи взагалі звільняє сторони від повного чи часткового виконання зобов'язань за договором у випадку настання визначених обставин, що звичайно іменуються форсмажорними, чи “обставинами нездоланної сили”.

До форсмажорних обставин відносяться як різного роду стихійні лиха (пожежі, повені, землетруси), так і різні політичні ситуації (війна). У контрактах варто передбачити погоджений контрагентами перелік таких обставин і порядок дій сторін контракту при їхньому настанні. При настанні зазначених обставин прийнято негайно сповіщати іншу сторону. Підтвердженням настання зазначених обставин служать відповідні документи: найчастіше - свідчення національних торгово-промислових палат.

У нашому випадку контрагенти прийшли до згоди щодо списку таких подій, що знайшли своє відображення в пункті про форсмажорні обставини.

У розділі контракту, названому “арбітражним застереженням” сторони встановлюють, що будь-яка суперечка чи розбіжність підлягають передачі на розгляд діючим арбітражам. Арбітражне застереження контракту визнається маючим юридичну чинність незалежно від дійсності контракту, складовою частиною якого вона є. Усі суперечки щодо контракту, що ми розглядаємо, сторони домовилися розглядати в Міжнародному комерційному суді при ТПП України в м. Київ. Але перед тим як звертатися в суд сторонам потрібно спробувати врегулювати суперечки дружнім шляхом.

Отже, проаналізувавши усе вищезгадане, можна зробити висновок про якість складання зовнішньоторгівельних контрактів на ВАТ "Центролит" і переконатися в тім, що даний вид діяльності на підприємстві знайшов свій чималий розвиток. Але все-таки, якщо менеджмент контрактної діяльності не розвивати далі, те фірма може опинтися в ситуації, коли іноземний партнер виявиться кращим і, допущені помилки в контракті приведуть до істотних збитків. Тобто потрібно всіляко удосконалювати дану галузь ЗЕД і впроваджувати нововведення, що з'являються у світі. Про деякі рекомендації і зауваження мова йтиме в наступному розділі.

РОЗДІЛ 3. ЗАХОДИ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ НА ДП „ХМПТ”

3.1 Цінова політика контракту

Розділ "Ціна та загальна вартість контракту" є одним з основних його розділів. Це пов'язане з тім, що основною метою укладення зовнішньоекономічного контракту є одержання прибутку. Але яким же чином можна зберегти свої гроші, не потрапити в несподівану ситуацію через можливі коливання цін? Для того, щоб застрахуватись від можливих втрат підприємство повинне вибрати правильну цінову політику контракту.

Її вибір у першу чергу, залежить від мети зовнішньоекономічної угоди. У залежності від того, намагається суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності забезпечити збут продукції, утримати ринок або максимально збільшити прибуток, він обирає спосіб фіксації ціни, надання надбавок або знижок тощо.

ВАТ "Центролит" працює на зовнішньому ринку вже близько 10 років і прекрасно зарекомендувало собі серед іноземних партнерів. У даний момент пріоритетним напрямком експортної діяльності підприємства є Німеччина, зокрема фірми "Gisbert Brinkschulte" і "Schneider Маsсhіnеnbаu". Підприємство займається постачаннями виливків для сільськогосподарської техніки, тому що обидві фірми є її виробниками.

За минулі 6 місяців цього року обсяги експорту по даному напрямку склали близько 703 тонн чавунного лиття, що в копійчаному вираженні складає 211000 Є.

Окрім роботи з вищезгаданими фірмами мається досвід спілкування ще з деяким числом німецьких компаній. Серед їх :Acla, Jungheinrich, Steinbock, Meta Prod, HMG, Fricke.

За останні 8 місяців об'єм торгівлі ВАТ "Центролит" по цьому напрямку склав 405900 Є. Що говорить про неабияку заінтересованість іноземних партнерів у роботі з нашим підприємством.

Підсумовуючи усе вищесказане, можна помітити, що ВАТ "Центорлит" є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України й активно діє в напрямку пошуку іноземних замовників на виготовлення лиття, також розвитку й удосконалення як , власне, методів виробництва, так і методів просування своєї продукції на зовнішні ринки.

Необхідно пам'ятати, що контракти можуть бути підписані з виробником товару, посередником, оптовим або роздрібним продавцем тощо. За цією ознакою ціни в зовнішній торгівлі можна умовно поділити на ціни виробника, оптові, роздрібні. Звісно, рівень цін при закупівлі товару у виробника буде найнижчим, що пов'язане з відсутністю торговельних надбавок, бажанням товаровиробника швидше реалізувати товар для вкладення грошів у новий цикл виробництва . Виходячи з цього найвигіднішим є укладення контракту безпосередньо з виробником даного виду продукції. Це є першою рекомендацією для ВАТ "Центролит", адже завод є не тільки продавцем, а й покупцем. Як правило, імпортується кокс. Саме тому для укладання контракту покупець винний бути зацікавлений у пошуку виробника даного товару.

Однією з найважливіших умов досягнення успіху при здійсненні зовнішньоекономічної угоди є взаємовигідне для обох сторін визначення контрактної ціни. При її попередньому визначенні контрагенти орієнтуються на ціни, що публікуються, або на ті, що розраховуються. Ціни, що публікуються відображають рівень світових цін головних постачальників даної продукції. До них відносять біржові котирування, ціни аукціонів, ціни пропозицій провідних фірм, ціни фактичних угод, довідкові ціни тощо.

Ціна контракту може розраховуватись як середня. Для цього використовують дані зовнішньоторговельної статистики. При встановленні ціни контракту таким способом вартість певного товару, визначену згідно даних зовнішньоторговельної статистики, ділять на кількість цього товару відповідно до одиниць виміру.

Так, якщо розглянути ціни по Україні на кокс, то ціна коливається в межах 480 - 520 грн. за тонну в залежності від сортності. У нашому випадку ціна за тонну складає 508 грн. за тонну, тобто практично є середньою. У наступній діаграмі відображена залежність між ціною коксу і попитом на нього в %.

Аналіз проводиться за допомогою кореляційно-регресійного аналізу в MS Excel.

У даному випадку коефіцієнт кореляції дорівнює -0,36835. Негативне значення коефіцієнту говорити про те, що ця залежність не пряма, а відносно невелике значення коефіцієнту відображає те, що залежність ціни продаж та об'єму продаж не дуже велика. Це відбувається з тої причини, що невелика ціна пов'язана з низькою якістю продукту, а зі збільшенням ціни значнне підвищення якості не відбувається. Тільки з переходженням барьєру в 503 гривні ціна стає відповідати якості.

Фіксація в зовнішньоекономічному контракті умов, щодо яких існує домовленість контрагентів, повинна захистити їх від певних непередбачених ситуацій, наприклад від грошових витрат при коливанні курсу вільноконвертованої валюти, від витрат при зміні ціни товару на світовому ринку.

У даному договорі на ТЕО оплата послуг комітентом здійснюється як 100% передплата. Договір передбачає грошовий перерахунок на банківський рахунок Комісіонера та усі витрати на банківські операції бере на собі комітент. Таким чином ДП „ХМПТ” захищає собі від коливань банківського курсу.

Виходячи з періоду дії контракту вирішується питання, яким чином обумовити ціну контракту, щоб не понести збитків внаслідок здійснення зовнішньоекономічної догоди. Ціна контракту повинна обумовлюватись при його підписанні і може бути зафіксована на момент його підписання - тверда, фіксована, на момент його виконання - змінна ціна, а також може визначатись на протязі періоду - рухома ціна.

У договорі по ТЕО звичайна структура ціни визначається через додавання до усіх витрат Комісіонера ( згідно перед”явлених документів ) комісійної винагороди.

Умовами контракту можуть бути передбачені різні валюта ціни та валюта платежу, тобто ціна товару може бути визначена в одній валюті, а розрахунки між контрагентами здійснюватимуться в іншій. У цьому разі з метою зменшення ризиків зовнішньоекономічних операцій у контракті бажано зазначити курс, за яким буде здійснюватись перерахунок валюти ціни у валюту платежу.

Зазвичай ДП „ХМПТ” при складанні зовнішньоторговельних угод передбачає єдину валюту ціни та валюту платежу. Це - американський долар.

Рухома ціна фіксується на момент підписання догоди, але в контракті обумовлюється , що вона може змінитися при зміні ринкової ціни на товар на момент постачання. При такому способі фіксації ціни в контракті обов'язково повинно бути вказане офіційне джерело статистичних даних, на підставі якого робиться висновок про зміну ринкової ціни, а також винний бути обумовлений механізм ціни, зафіксованої у контракті, у залежності від підвищення чи зниження ціни на ринку на момент виконання угоди. Використовуючи даний спосіб фіксації ціни контракту , необхідно обумовити відсоток коливання ціни на ринку, при якому ціна контракту лишається незмінною.

Даний спосіб фіксації є дуже зручним при нестабільності ринкових цін на продукцію, що є предметом контракту.

Змінна ціна застосовується при зовнішньоекономічній торгівлі продукцією, на виготовлення якої потрібен тривалий час. Орієнтовна ціна таких контрактів обумовлюється при їх укладанні , але остаточна ціна встановлюється в момент виконання контракту виходячи з реальної вартості витрат при виробництві даного товару.

Умовами контракту може бути встановлена межа, у рамках якої перегляд контрактних цін не проводиметься, а також межа можливої зміни контрактної ціни.

У ВАТ “ Цетроліт”, зовнішньоторговельна угода укладається терміном не раніше як 1 місяць до її виконання. Це дає змогу не підпасти під вплив мінливих цін на внутрішньому ринку та дати гарантії партнерам щодо виконання своїх зобів”язань.

У специфікаціях бажано вказувати цінові показники, у випадку, якщо під година здійснення зовнішньоекономічної операції поставляються товари різної якості та асортименту і ціна встановлюється окремо за одиницю товару кожного сорту, марки.

Крім вищезгаданих способів фіксації ціни контракту можна виділити ще ціну, що фіксується в процесі виконання контракту. Така ціна може уточнюватись сторонами безпосередньо перед поставкою кожної партії товару. У цьому випадку в контракті обумовлюються основні моменти визначення ціни та джерела цінової інформації.

Навіть визначившись з ціною контракту, для покупця всі ще існує можливість купити товар дешевше, виходячи з того, що Україна поступово наближається до міжнародних норм здійснення зовнішньоекономічної діяльності, дедалі поширенішим, але все-таки таки ще не розповсюдженим явищем стає надання знижок або надбавок до ціни контракту.

Знижка до ціни контракту передбачає оплату за товар меншу, ніж було визначено контрактом. Умови надання знижки повинні бути вказані в контракті. Так, ВАТ “ Центроліт “при поставці партій товару може надавати знижка за обсяг товару, що купується, у розмірі 5% за купівлю партії більше 1000 тонн."

Для ВАТ "Центролит" актуальними можуть бути наступні види знижок:

- знижка за обсяг товару, що купується, надається покупцям , що купують товар у великих кількостях;

- прогресивна знижка передбачається в контракті на купівлю однотипного, передбаченого в контракті товару з певною періодичністю. Даний вид знижки є вигідним і для покупця і для продавця товару. Для першого - через економію грошів, для іншого - бо він знає, який обсяг партії може виробити з подальшою реалізацією, а також через ті, що при виробництві однотипного товару зменшуються витрати на виробництво;

- загальна (проста) знижка надається покупцеві з ціни за прейскурантом або з довідкової. До простої знижки можна віднести, що надається при оплаті товару готівкою, - сконто. Вона дається у випадку, коли довідкова ціна передбачає короткостроковий кредит, а покупець згоден оплатити товар готівкою. Як правило ця знижка становить 2-3% довідкової ціни;