ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ПРАВА

ІНСТИТУТ ЗАОЧНО-ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ ТА БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

по дисципліні «Міжнародні розрахунки та валютні операції»

0501 - „Економіка та підприємництво”,

спеціальність 7.050104 - „Фінанси”

на тему

«Уніфіковані правила документарних акредитивів та інкасо»

Виконала :

Студент 5 курсу

Перевірив

___________________

Дніпропетровськ - 2007

Зміст

Вступ

1. Документарний акредитив

1.1 Загальні поняття по операціях міжнародних розрахунків з використанням документарних акредитивів

1.2 Види акредитивів та повідомлення про них

1.3 Зобов'язання і відповідальність при операціях з документарним акредитивом

1.4 Документи при акредитивних операціях

1.5 Операційна класифікація акредитивів

2. Документарне інкасо

2.1 Загальні поняття по операціях міжнародних розрахунків з використанням документарного інкасо

2.2 Загальна термінологія документарного інкасо

2.3 Зобов'язання банків при виконанні операцій документарного інкасо

2.4 Надання документів при документарному інкасо

2.5 Правила здійснення платежів при документарному інкасо

2.6 Порядок акцепту при документарному інкасо

2.7 Правила повідомлення банками при документарному інкасо

2.8 Відсотки, комісія і витрати банків при документарному інкасо

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

У порівнянні зі звичайним бізнесом усередині країни, міжнародна торгівля породжує додаткові ризики як для покупця, так і для продавця, а саме:

- ризик часу і відстані;

- валютний ризик;

- законодавчий ризик.

Актуальністю теми контрольної роботи є питання зниження ризиків при зовнішньоекономічній діяльності, які прямо залежать від того, які умови торгівлі передбачає зовнішньоекономічний контракт і того, наскільки ефективно сторони уміють використовувати існуючі фінансові інструменти міжнародних розрахунків.

В контрольній роботі розглянуті деякі інструменти зниження ризиків в розрахунках по міжнародних торгівельних операціях :

- застосування документарного акредитива як форми оплати для зниження ризиків невиконання розрахунків за контрактами;

- застосування документарного інкасо як форми оплати для зниження ризиків невиконання розрахунків за контрактами;

Метою контрольної роботи був детальний аналіз розрахункових фінансових інструментів, обумовлених двома міжнародних угодами - уніфікованими правилами Міжнародної Торговельної Палати :

- УНІФІКОВАНІ ПРАВИЛА ТА ЗВИЧАЇ ДЛЯ ДОКУМЕНТАРНИХ

АКРЕДИТИВІВ (редакція1993 р.);

- МЕЖДУНАРОДНЫЕ ПРАВИЛА ПО ИНКАССО (редакція 1995 року);

1. Документарний акредитив

1.1 Загальні поняття по операціях міжнародних розрахунків з використанням документарних акредитивів

Частка акредитивної форми в міжнародних розрахунках значно скромніше в порівнянні з іншими формами, однак, саме акредитив найбільше повно забезпечує своєчасність одержання експортного виторгу, тобто максимально відповідає інтересам експортера [18].

Використання акредитивів у міжнародних розрахунках регулюється спеціальним документом - "Уніфіковані правила і звичаї для документарних акредитивів", що розроблений Міжнародною Торговельною Палатою (ICC) [7]. Ці правила періодично доповнюються і змінюються виходячи з тенденцій розвитку міжнародної торгівлі і розрахунків. В даний час діє редакція Правил від 1993 р.

Документарний акредитив являє собою грошове зобов'язання банку, що виставляється на підставі доручення його клієнта - імпортера(експортера), на користь експортера(імпортера). Банк імпортера(експортера), що видає зобов'язання, повинний здійснити платіж експортеру(імпортеру) чи забезпечити здійснення платежу іншим банком у країні експортера(імпортера).

Зобов'язання банків імпортера й експортера - умовні, тому що його реалізація зв'язана з виконанням експортером визначеної вимоги - пред'явлення в банки передбачених акредитивом документів, що підтверджують виконання всіх умов акредитива.

Акредитив за своєю природою являє собою угоду, відокремлену від договору купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він може базуватися, і банки жодною мірою не пов'язані й не зобов'язані займатися такими контрактами, навіть якщо в акредитиві є яке-небудь посилання на такий контракт. Отже, установа банку, що оплачує, акцептує й оплатила тратти або негоціює та/або повністю виконує будь-які інші зобов'язання по акредитиву, не є предметом позовних вимог заявника, заснованих на його угоді з банком-емітентом або бенефіціаром.

На бенефіціара ні в якому разі не поширюються договірні відносини між банками або між заявником і банком-емітентом.

По операціях з акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу тільки з документами, але не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов'язань, до яких можуть мати стосунок документи.

Інструкції по виставленню акредитива, самий акредитив, інструкції по внесенню до нього будь-яких змін та самі зміни повинні бути повними і точними. Щоб уникнути плутанини та непорозумінь банки повинні рекомендувати:

(I) не включати зайвих подробиць до акредитива або у зміни до нього;

(II) не давати інструкції по виставленню, візуванню або підтвердженню акредитива з посиланням на попередній (раніше виставлений) акредитив (т.зв. "подібний акредитив"), коли такий попередній акредитив зазнавав змін, які були (або не були) прийняті.

Усі інструкції по виставленню акредитива і самий акредитив та його додатки, всі інструкції по внесенню яких-небудь змін й самі зміни повинні точно вказувати документи, проти яких здійснюється платіж, акцепт або негоціація.

Відповідно Уніфікованим правилам, у кожнім акредитиві повинний бути чітко обговорений спосіб його виконання шляхом:

платежу по пред'явленню документів;

шляхом платежу з розстрочкою по пред'явленню документів;

негоціації (покупки) тратт(переказних векселів) бенефіціара

(експортера - одержувача платежу) .

В всіх інструкціях у контракті по відкриттю акредитива чи зміні його умов повинний бути зазначений чіткий перелік документів, проти яких виставляється платіж по акредитиву.

Від бенефіціара (експортера) за умовами акредитива може вимагатися надання таких документів:

1) Комерційний рахунок. Обов'язковий до складання документ, що містить інформацію про умови акредитива, про порядок відвантаження і про самий товар.

2) Транспортні документи. Вони виписуються вантажоперевізнику у посвідчення того, що товар прийнятий їм до перевезення. Як транспортні документи виступають: при залізничних перевезеннях - залізнична накладна; при авіаперевезеннях - авіанакладна; при автодорожніх - автодорожня накладна; при морських - коносамент.

3) Комерційні документи. До їхнього числа відносяться документи, що дають якісну і кількісну характеристику товару. Комерційними документами є: специфікація, пакувальний аркуш, сертифікат якості, свідчення походження, страховий поліс і деякі інші документи.

У той же час акредитив вважається найбільш складною формою розрахунків, особливо для експортера, оскільки одержання платежу зв'язане з правильним оформленням документів і своєчасним наданням їх у банк. Пред'являючи тверді вимоги до оформлення документів з погляду відповідності їх умовам акредитива, банки захищають інтереси імпортерів, тому що діють на підставі їх інструкцій.

Основними недоліками акредитивної форми розрахунків для контрагентів є [16]:

по-перше, визначена затримка пробігу документів через банки і,

по-друге, висока вартість комісійних послуг банків при розрахунках з використанням акредитива.

Уніфіковані правила і звичаї для документарних акредитивів [7], застосовуються до всіх документарних акредитивів, включаючи резервні акредитиви в тій мірі, у якій вони можуть бути до них застосовані. Вони є обов'язковими для всіх сторін, якщо інше не передбачене в акредитиві.

Для цілей даних правил терміни "документарний акредитив" і "резервний акредитив"(далі іменовані як акредитиви) означають будь-яку угоду, як би воно не була названа чи позначена, відповідно до якої банк (банк-емітент), діючи на прохання і на підставі інструкцій клієнта (заявника) чи від свого імені:

(I) повинний провести платіж третій особі (бенефіціару) чи його наказу, чи акцептувати й оплатити перекладні векселі (тратти), виставлені бенефіціаром, чи

(II) уповноважити інший банк провести такий платіж чи акцептувати й оплатити перекладні векселі (тратти) [1], [2], чи

(III) уповноважити інший банк негоціювати платіж проти передбачених документів при дотриманні термінів і умов акредитива.

В Україні „Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями ” затверджене постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 N 514 [12] застосовується для обліку операцій з документарними акредитивами, що здійснюються на зовнішньому валютному ринку.

„Правила бухгалтерського обліку операцій з документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями в банках України”,

затверджені Постановою Правління Національного банку України від 17 листопада 2004 року N 549 [11] визначають порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з документарними акредитивами за зовнішньоекономічними операціями в банках України.

Правила розроблені відповідно до Цивільного кодексу України, Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів, виданих Міжнародною торговельною палатою (редакція 1993 р., публ. МТП N 500), інших законодавчих актів України, нормативно-правових актів Національного банку України та основних вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

1.2 Види акредитивів та повідомлення про них

Акредитив може бути відкличний або безвідкличний. Тому акредитив повинен ясно вказувати, чи є він відкличним або безвідкличним. За відсутності такої вказівки акредитив вважатиметься безвідкличним.

Зобов'язання авізуючого банку

а) Акредитив може бути авізований бенефіціару через інший банк (авізуючий банк) без зобов'язань з боку авізуючого банку, але, вирішивши авізувати акредитив, банк повинен з розумною ретельністю перевірити за зовнішніми ознаками справжність акредитива, який він авізує. Якщо банк вирішує не авізувати акредитив, він повинен не гаючись повідомити про це банк-емітент.

в) Якщо авізуючий банк не може визначити таку зовнішню справжність акредитива, він повинен не гаючись інформувати банк, від якого виходили одержані інструкції, про таку неможливість встановити справжність акредитива за зовнішніми ознаками. Якщо, проте, авізуючий банк вирішить авізувати акредитив, він повинен повідомити бенефіціара про те, що він не зміг установити справжність акредитива.

Відкликання акредитива

а) Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який момент без попереднього повідомлення бенефіціара.

в) Однак банк-емітент зобов'язаний:

(I) надати відшкодування іншому банку, уповноваженому ним на здійснення платежу по пред'явленню, акцепту або негоціації по відкличному акредитиву, за будь-який платіж, акцепт або негоціацію, проведені цим банком до одержання ним повідомлення про зміну або ануляцію, проти документів, які за зовнішніми ознаками відповідають умовам акредитива;

(II) надати відшкодування іншому банку, уповноваженому ним на здійснення платежу з розстрочкою по відкличному акредитиву, якщо цей банк до одержання ним повідомлення про зміну або ануляцію прийняв документи, які за зовнішніми ознаками відповідають умовам акредитива.

Зобов'язання банку емітента й підтверджуючого банку

а) Безвідкличний акредитив, якщо подані передбачені документи до вказаного банку або банку-емітента та дотримані його строки та умови, становить тверде зобов'язання банку-емітента:

(I)якщо акредитив передбачає платіж по пред'явленню - платити по пред'явленню;

(II) якщо акредитив передбачає платіж з розстрочкою - платити в строк, визначений у відповідності з вказівками акредитива;

(III) якщо акредитив передбачає акцепт:

(а)(банкам-емітентам) - акцептувати тратти, виставлені бенефіціаром на банк-емітент, та оплатити їх з настанням строку;

або

(в)(іншим банкам) - акцептувати та оплатити в строк платежу тратти, представлені бенефіціаром на банк-емітент у тому випадку, якщо банк-трасат, вказаний в акредитиві, не акцептує тратти, виставлені на нього, або оплатити тратти, акцептовані, або не оплачені таким банком-трасатом у строк передбачений траттою.

(IV) якщо акредитив передбачає негоціацію - оплатити, без обороту на трасантів та/або сумлінних держателів, тратти, представлені бенефіціаром та/або документи, представлені по акредитиву. Акредитив не повинен передбачати виставлення тратт на заявника. Якщо акредитив все-таки передбачає виставлення тратт на заявника, банки розглядатимуть такі тратти як додаткові документи.

в) Підтвердження безвідкличного акредитива іншим банком (підтверджуючим банком) по уповноваженню або на прохання банку-емітента становить тверде зобов'язання підтверджуючого банку, на додаток до зобов'язання банку-емітента, за умови, що передбачені документи представлені підтверджуючому банку або іншому вказаному банку та дотримані строки та умови акредитива:

(I) якщо акредитив передбачає платіж по пред'явленню - платити по пред'явленню;

(II) якщо акредитив передбачає платіж з розстрочкою - платити у строк, визначений відповідно до вказівок акредитива;

(III) якщо акредитив передбачає акцепт: (а)(підтверджуючим банком) - акцептувати тратти, виставлені бенефіціаром на підтверджуючий банк, у разі, якщо передбачений в акредитивні банк-трасат не акцептує тратти, виставлені на нього, або оплатити акцептовані, але не оплачені таким банком-трасатом тратти у належний строк по них.

(IV) якщо акредитив передбачає негоціацію - негоціювати, без обороту на трасатів та/або сумлінних держателів, тратти, представлені бенефіціаром та/або документи, передбачені по акредитиву. Акредитив не повинен передбачати виставлення тратт на заявника. Якщо акредитив усе ж передбачає виставлення тратт на заявника, банки розглядатимуть такі тратти як додаткові документи.

с)(I) Якщо банк, який уповноважений банком-емітентом, або до якого банк-емітент звернувся з проханням додати своє підтвердження по акредитиву, не готовий це зробити, то він повинен без затримки повідомити про це банк-емітент.

(II)Якщо тільки банк-емітент не вкаже іншого в своєму повноваженні або проханні про підтвердження, авізуючий банк буде авізувати акредитив бенефіціару без додавання свого підтвердження.

d)(I) За винятком передбаченого ст. 48, безвідкличний акредитив не може бути ані змінений, ані анульований без згоди банку-емітента, підтверджуючого банку (якщо він є) і бенефіціара.

(II) Будь-яка зміна, проведена банком-емітентом, безумовно, його зобов'язує з часу її проведення. Підтверджуючий банк може підтвердити такі зміни і буде безвідклично зобов'язаний по таких змінах з часу їх авізування. Підтверджуючий банк може, проте, авізувати зміни бенефіціару без свого підтвердження, і в такому разі він повинен інформувати про це банк-емітент і бенефіціара без відстрочки.

(III) Умови акредитива (або акредитива, що включає прийняті зміни) залишатимуться чинними для бенефіціара, поки бенефіціар не повідомить своє прийняття змін банку, що авізував ці зміни. Бенефіціар повинен у письмовій формі акцептувати або відмовитися від змін. Якщо він не зможе дати таке письмове підтвердження, пред'являє документи вказаному банку або банку-емітенту, які відповідають акредитиву, а не зміні, то таке пред'явлення документів вважатиметься як акцепт таких змін. З цього моменту зміни будуть включені в акредитив.

(IV) часткове прийняття змін, що містяться в такому авізуванні змін, не допускається й, отже, не може бути прийнятим і не має сили.

Види акредитивів

а) Всі акредитиви повинні ясно вказувати, чи виконуються вони шляхом платежу по пред'явленню, платежу з розстрочкою, акцепту або негоціації.

в)(I) якщо тільки в акредитиві не передбачається банк-емітент як єдиний виконавець акредитива, то всі акредитиви повинні містити в собі вказівку на банк ("виконуючий банк"), уповноважений провести платіж, платіж з розстрочкою, акцепт тратт або негоціацію. Якщо акредитив передбачає вільну негоціацію (негоціацію по пред'явленню), то будь-який банк є виконуючим.

Представлення документів повинно провадитися банку-емітенту або підтверджуючому банку (якщо він є) або будь-якому виконуючому банку.

(II) під негоціацією розуміють дисконт (або оплата) векселя та/або документів уповноваженим до негоціації банком. Проста перевірка документів без дисконту (або оплати) не є негоціацією.

с) Якщо тільки виконуючий банк не є підтверджуючим банком, то його призначення в цій якості банком-емітентом не створює для виконуючого банку якого-небудь зобов'язання провести платіж, платіж з розстрочкою, акцептувати тратти або негоціювати. Виняток - коли виконуючий банк, спеціально зробивши застереження, і так повідомив бенефіціара, що прийняття та/або перевірка, та/або передача документів не створює для банку зобов'язань платити, платити з розстрочкою, акцептувати тратти або негоціювати.

d) Указавши для виконання інший банк, або дозволивши здійснювати негоціацію будь-яким банком, або уповноваживши чи запросивши який-небудь банк про додання його підтвердження, банк-емітент уповноважує такий банк провести платіж, акцептувати тратти або негоціювати, залежно від випадку, проти документів, які за зовнішніми ознаками відповідають умовам акредитива, і зобов'язується подати такому банку відшкодування відповідно до положень даних Правил.

Повідомлення електронною поштою й передавізування акредитива

а)(I) Якщо банк-емітент інструктує авізуючий банк за допомогою достовірного трансмісійного повідомлення про авізування акредитива або про зміни до акредитива, таке телетрансмісійне повідомлення вважатиметься робочим акредитивним документом або зміною і поштове підтвердження не повинно посилатися. Якщо ж поштове підтвердження, проте, буде послане, воно не матиме сили, й авізуючий банк не буде зобов'язаний перевіряти таке поштове підтвердження проти робочих акредитивних документів або змін, переданих телетрансмісійним зв'язком.

(II) Якщо до телетрансмісійного повідомлення включені слова "подробиці будуть" (або слова подібного значення) або в ньому вказано, що поштове підтвердження буде робочим акредитивним документом або зміною, то таке телетрансмісійне повідомлення не вважатиметься робочим акредитивним документом або зміною. В цьому разі банк-емітент повинен без затримки передати авізуючому банку робочий акредитивний документ або зміну.

в) Якщо банк користується послугами авізуючого банку для авізування акредитива бенефіціару, то він повинен користуватися послугами того ж банку для авізування яких-небудь змін.

с) Попередня зміна про виставлення акредитива або внесенні змін (передавізування) може передаватися банком-емітентом тільки тоді, коли він готовий повідомляти робочі акредитивні документи та зміни. Якщо інше не обумовлено в такому попередньому повідомленні банку-емітента, він зобов'язаний без відстрочки відкрити акредитив або внести зміни в строки, вказані в передавізуванні.

Неповні або неясні інструкції

Якщо одержані інструкції про авізування, підтвердження або змінювання акредитива є неповними або неясними, банк, якому адресуються ці інструкції, може посилати бенефіціару попереднє повідомлення лише для інформації й без відповідальності зі свого боку. Це попереднє повідомлення повинно ясно зазначати, що воно передбачає власне інформування без відповідальності авізуючого банку. В будь-якому разі авізуючий банк повинен повідомити банк-емітент про проведені дії й вимагати від нього надати необхідну інформацію. Банк-емітент повинен надати необхідну інформацію без затримки. Акредитив буде авізований, підтверджений або змінений тільки після того, як будуть одержані повні й чіткі інструкції та авізуючий банк буде готовий виконати ці інструкції.

1.3 Зобов'язання і відповідальність при операціях з документарним акредитивом

Банки повинні перевіряти всі, передбачені акредитивом, документи з розумною старанністю з тим, щоб упевнитися, що за зовнішніми ознаками вони відповідають строкам та умовам акредитива. Відповідність передбачених документів за зовнішніми ознаками строкам та умовам акредитива визначатиметься встановленими міжнародними банківськими звичаями відповідно до Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів (даних Правилами).

Документи, не передбачені в акредитиві, не перевірятимуться банками. Одержавши такі документи, вони повертатимуть їх особі, що представила такі документи, або передаватимуть, їх не беручи на себе відповідальності.

Банк-емітент, підтверджуючий банк (якщо він є) або виконуючий банк, що діє від їхнього імені, матимуть розумний строк, що не перевищує 7 банківських днів з наступного дня після прийняття документів, для перевірки документів і ухвалення рішення про їх прийняття чи повернення, а також для повідомлення відповідного рішення особі, що надала документи.

Якщо акредитив передбачає умови без зазначення документів, що подаються у відповідності з ними, банки вважатимуть ці умови невказаними і не розглядатимуть їх.

Розходження в документах та повідомлення про це

а) Якщо банк-емітент уповноважує інший банк провести платіж, сплатити з розстрочкою, акцептувати тратти або негоціювати проти документів, які за зовнішніми ознаками відповідають строкам та умовам акредитива, банк-емітент і підтверджуючий банк (якщо він є) зобов'язаний:

(I) провести відшкодування виконуючому банку, який оплатив, платив з розстрочкою, акцептував тратти або негоціював;

(II) прийняти документи.

в) Одержавши документи, банк-емітент та/або підтверджуючий банк (якщо він є), або виконуючий банк, що діє від їхнього імені, повинен вирішити, виключно на основі самих документів, чи відповідають вони за зовнішніми ознаками строкам та умовам акредитива. Якщо документи за зовнішніми ознаками не відповідають строкам та умовам акредитива, такі банки можуть відмовити у прийнятті цих документів.

с) Якщо банк-емітент визначить, що документи не відповідають за зовнішнім виглядом строкам та умовам акредитива, він, керуючись здоровим глуздом, може звернутися до заявника для відмовлення від протиріч. Це, проте, не означає продовження строку, вказаного в п. в) ст. 13.

d) (I) Якщо банк-емітент та/або підтверджуючий банк (якщо він є), або виконуючий банк, що діє від їхнього імені, вирішив відмовити у прийнятті документів, він повинен негайно сповістити про це за допомогою телетрансмісійного повідомлення, або, якщо це неможливо, іншим прискореним шляхом, не пізніше як за сім банківських днів з дня, наступного після прийняття документів. Таке повідомлення надсилається банку, від якого одержані документи, або бенефіціару, якщо документи одержані безпосередньо від нього.

(II) У такому повідомленні мають бути вказані всі розходження, через які банк відмовляє в прийнятті документів, і повинно також вказуватися, чи тримає він документи в розпорядженні особи, що представила їх, чи повертає їх їй.

(III) Банк-емітент та/або підтверджуючий банк (якщо він є) матимуть право вимагати від банку-емітента повернення відшкодування, з процентами, якщо таке відшкодування було проведене цьому банку.

е) Якщо банк-емітент та/або підтверджуючий банк (якщо він є) не діє відповідно до положень цієї статті (ст. 14) та/або не залишить документи в розпорядженні особи, що надала їх, або не поверне їх їй, банк-емітент та/або підтверджуючий банк (якщо він є) не вправі заявити претензію про те, що документи не відповідають строкам та умовам акредитива.

f) Якщо банк-ремітент звертає увагу банку-емітента та/або підтверджуючого банку (якщо він є) на які-небудь розходження в документах або сповіщає такий банк, що він провів платіж, взяв на себе зобов'язання провести платіж з розстрочкою, акцептував тратти або негоціював із застереженням або проти гарантії щодо таких гарантій, то банк-емітент та/або підтверджуючий банк не звільняється тим самим від яких-небудь своїх зобов'язань, що випливають з даної статті. Таке застереження або гарантія стосується тільки відносин між банком-ремітентом та особою, по відношенню до якої зроблено застереження або від імені якої одержана гарантія.

Рамки відповідальності банків у відносинах з документами

Банки не несуть жодної відповідальності за форму, повноту, точність, справжність, підробку або юридичне значення будь-яких документів, так само як за загальні та/або часткові умови, наявні в документах або додатково включені в них. Вони також не несуть жодної відповідальності за опис, кількість, вагу, якість, кондиційність, упаковку, доставку, цінність або за фактичну наявність зазначених у документах товарів, а так само за добросовісність, дії та/або бездіяльність, платоспроможність, виконання зобов'язань, комерційну репутацію вантажовідправника, перевізників або страхувачів товару чи будь-якої іншої особи.

Рамки відповідальності банків щодо передачі повідомлень

Банки не несуть жодної відповідальності ані за наслідки затримки та/або втрати в дорозі яких-небудь повідомлень, листів або документів, ані за затримку, а також викривлення або інші помилки, що виникають при передачі телекомунікаційних повідомлень. Банки не несуть жодної відповідальності за помилки в перекладі або тлумаченні технічних термінів і залишають за собою право передавати терміни акредитива без їхнього перекладу.

Обставини форс-мажору

Банки не несуть жодної відповідальності за наслідки, викликані припиненням їхньої діяльності внаслідок стихійних лих, бунтів, суспільних заворушень, повстань, війн або яких-небудь інших, не залежних від них обставин, або внаслідок яких-небудь страйків чи локаутів. Без спеціального на те повноваження банки при поновленні своєї діяльності не прийматимуть зобов'язань про платіж з розстрочкою, проводити платіж, акцепт тратт або негоціацію по акредитивах, по яких в період припинення діяльності банків строк для пред'явлення документів уже закінчився.

Рамки відповідальності сторін щодо одержаних інструкцій

а) Банки, що користуються послугами іншого банку або інших банків для виконання інструкцій заявника акредитива, роблять це за рахунок і ризик останнього.

в) Банки не несуть жодної відповідальності, якщо передані ними інструкції не будуть виконані, навіть у тому разі, коли вони самі взяли на себе ініціативу в виборі іншого банку(ів).

с) (I) Сторона, що інструктує іншу сторону, зобов'язана сплатити за послуги та інші витрати, пов'язані з інструкціями, включаючи проценти за винагороду.

(II) Якщо акредитив передбачає, що сплата за послуги та інші витрати будуть проведені стороною іншою, ніж інструктуюча сторона, і комісії не зможуть бути затребувані, інструктуюча сторона завжди залишається зобов'язаною сплатити.

d) Заявник акредитива пов'язаний всіма зобов'язаннями і відповідальністю, що випливають з іноземних законів і звичаїв, і зобов'язаний надати банкам відшкодування, якщо такі зобов'язання і відповідальність будуть на них покладені.

Рамбурсні вимоги між банками

а) Якщо банк-емітент має намір установити, що відшкодування, на яке має право банк-платник, акцептуючий або негоціюючий банк, повинно бути одержано шляхом виставлення цими банками вимог на інший банк (рам бурсуючий банк), то він повинен своєчасно дати такому рамбурсуючому банку належні інструкції або повноваження для виконання рамбурсних вимог.

в) Банк-емітент не повинен вимагати від банку, який виконав свої зобов'язання, сертифіката, який засвідчує, що він діяв відповідно до строків та умов акредитива, щоб одержати відшкодування від рамбурсуючого банку.

с) Банк-емітент не може бути звільнений від яких-небудь своїх зобов'язань надати відшкодування, якщо таке відшкодування не буде проведене рамбурсуючим банком.

d) Банк-емітент буде нести відповідальність перед банком, який виконав свої зобов'язання за будь-яку втрату процентів, якщо відшкодування не проведено рамбурсуючим банком на першу вимогу, або іншим чином, як це обумовлено в акредитиві або взаємно погоджено залежно від випадку.

е) Банк-емітент повинен сплатити послуги рамбурсуючого банку. Однак, якщо за послуги рамбурсуючого банку платить інша сторона, банк-емітент повинен вказати про це в оригіналі акредитива та в документі, що уповноважує на рамбурсування.

(Виконуючий банк буде платити за послуги рамбурсуючого банку, якщо вони не сплачуються банком-емітентом, в строк виконання акредитива. Інакше на банк-емітент покладено виключне зобов'язання сплатити за послуги рамбурсуючому банку).

1.4 Документи при акредитивних операціях

Такі терміни, як "першокласний", "добре відомий", "кваліфікований", "незалежний", "офіційний", "компетентний", "місцевий" і подібні, не повинні вживатися для характеристики організацій або осіб, що видають будь-які документи, які мають представлені по акредитиву. Якщо такі терміни включені в умови акредитива, банки прийматимуть відповідні документи у тому вигляді, як вони представлені, за умови, що вони за зовнішніми ознаками відповідають строкам та умовам акредитива та не оформлені бенефіціаром.

Якщо тільки в акредитиві не передбачено інше, банки прийматимуть також як оригінали документи, які виготовлені за допомогою:

- репрографічних, автоматизованих або комп'ютерних систем;

- копіювального паперу,

якщо на них є позначка, що вони є оригіналами та за потреби наявний підпис.

Документ може бути підписаний шляхом безпосереднього підпису, факсимільного підпису, штампа, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення.

(I) Якщо тільки в акредитиві не обумовлено інше, банки прийматимуть як копії документи з позначкою "копія" або без позначки "оригінал". На копіях не потрібний підпис.

(II) Якщо акредитив вимагає однотипних документів, наприклад, "дублікат", "у двох примірниках", "подвійні" і т.п., досить подати один оригінал та інші як копії, крім тих випадків, коли в самому документі вказані інші вимоги.

d) Якщо в акредитиві не передбачено інше, умова акредитива, яка вимагає, що документ повинен бути посвідчений, затверджений, легалізований, завізований, засвідчений, або положення, що вимагає подібного, буде засвідчуватися підписом, маркою, знаком або етикеткою на такому документі, який за зовнішніми ознаками відповідає положенням акредитива.

Документи, які не показують, ким вони оформлені, або без точного змісту

Якщо вимагається представлення документів інших, ніж транспортні документи, страхові документи і комерційні рахунки, в акредитиві повинно бути вказано, ким такі документи видані й які формулювання або дані вони повинні в собі містити. Якщо в акредитиві це не вказано, банки прийматимуть документи такими, як вони представлені, за умови, що їхній зміст і дані не суперечать іншим представленим передбаченим документам.

Дата видачі документів та акредитивна дата

Якщо тільки в акредитиві не обумовлено інше, банки прийматимуть документ з датою видачі, що передує даті виставлення акредитива, якщо цей документ буде представлений протягом строків, установлених в акредитиві та даних Правилах.

Морський/океанський коносамент

а) Якщо в акредитиві вимагається коносамент про перевезення з порту до порту, банки прийматимуть, якщо інше не передбачено в акредитиві, документ, незалежно від його назви, який:

(I) за зовнішніми ознаками вказує назву перевізника і підписаний або як-небудь посвідчений:

- перевізником або його агентом з повноваженнями;

- власником або його означеним агентом з повноваженнями.

Підписи або посвідчення перевізника або власника повинні бути ідентифіковані як такі. Агент, що підписує або посвідчує за власника чи перевізника, також повинен вказати своє найменування та від імені кого він діє та

(II) вказує, що товари були навантажені на борт або відвантажені на означених суднах.

Навантаження на борт або відвантаження на судні може бути вказане написом на коносаменті, що товари навантажені на борт означеного судна або відвантажені на означеному судні, в такому разі дата видачі коносамента вважатиметься датою навантаження на борт і датою відвантаження.

У всіх інших випадках навантаження на борт означеного судна має засвідчуватися відміткою на коносаменті, яка вказує дату навантаження товарів на борт. У такому разі дата бортової відмітки вважатиметься датою навантаження.

Якщо коносамент містить вказівку "передбачуване судно" або подібний вираз щодо судна, навантаження на борт (означеного судна) повинно бути засвідчене на борту відміткою на коносаменті. Ця відмітка повинна вказувати дату навантаження товарів на борт і назву судна, на яке товари навантажені, - навіть якщо воно для навантаження позначене як "передбачуване судно".

Якщо коносамент вказує місце прийняття товарів або прийняття товарів до навантаження інше, ніж порт навантаження, бортова відмітка повинна також включати назву порту навантаження, передбаченого акредитивом, і назву судна, на яке були відвантажені товари, навіть якщо товари відвантажені на судно, вже вказане в коносаменті. Це положення є обов'язковим у тих випадках, коли навантаження на борт вказується відміткою на коносаменті, та (III) вказує порт навантаження і порт розвантаження, передбачені в акредитиві, незважаючи на те, що документ:

а) вказує місце прийняття до навантаження інше, ніж порт навантаження, та/або

б) містить вказівку "передбачуваний" або подібний вираз щодо порту навантаження та/або до порту розвантаження так, як передбачено в акредитиві та

(IV) містить в єдиному примірнику оригінал коносамента або, якщо виданий більш ніж один оригінал, повний комплект, як він виданий, та

(V) як здається, містить всі строки та умови перевезення або деякі такі строки та умови, що стосуються до документа іншого, ніж коносамент (коротка форма/бланк зворотного коносамента); (банки не перевірятимуть змісту таких строків та умов), та

(VI) не містить вказівки, що він виставлений на умовах чартер-партії та/або не вказує, що судно, яке здійснює перевезення, приводиться в рух тільки вітрилами, та

(VII) у всіх інших аспектах відповідає передбаченому акредитивом.

в) Для цілей даної статті перевантаження означає розвантаження і перевантаження з одного транспортного судна на інше протягом морського перевезення з порту навантаження до порту розвантаження, передбаченого в акредитиві.

с) Якщо тільки перевантаження не заборонене умовами акредитива, банки прийматимуть коносамент із зазначенням, що товари будуть перевантажуватися за умови, що все перевезення покрито однією і тією самою накладною.

d) Навіть якщо акредитив забороняє перевантаження, банки прийматимуть коносамент, який:

(I) вказує, що перевантаження буде здійснюватися, якщо відповідний вантаж знаходиться в контейнерах, на трайлерах та/або ліхтерах типу "ЛЕШ" - як зазначено в коносаменті, за умови, що все перевезення покрито одним і тим самим коносаментом, та/або

(II) містить пункти, що перевізник залишає за собою право перевантаження.

Морська транспортна накладна

а) Якщо акредитив вимагає морської транспортної накладної (без негоціації), що покриває перевезення від порту до порту, банки, якщо інше не передбачено в акредитиві, прийматимуть документи, незалежно від їх назви, які:

(I) за їхніми зовнішніми ознаками містять у собі назву перевізника та підписані або засвідчені іншим чином:

- перевізником або його зазначеним агентом, або

- власником або його зазначеним агентом.

Підпис або посвідчення перевізника чи власника повинні бути ідентифіковані. Агент, що підписує або посвідчує за власника чи перевізника, повинен також вказати своє найменування та від імені кого він діє та

(II) вказує, що товари були навантажені на борт або відвантажені на означеному судні.

Навантаження на борт або відвантаження на судні може бути вказано написом на морській транспортній накладній, що товари навантажені на борт означеного судна або відвантажені на означеному судні; в цьому випадку дата видачі морської транспортної накладної вважатиметься датою навантаження на борт і датою відвантаження.

У всіх інших випадках навантаження на борт вказаного судна повинно засвідчуватися відміткою на морській транспортній накладній, яка вказує дату навантаження товарів на борт. У цьому випадку дата бортової відмітки вважатиметься датою відвантаження.

Якщо морська транспортна накладна містить вказівку "передбачуване судно" або подібний вираз щодо судна, навантаження на борт (означеного судна) повинно бути засвідчено на борту відміткою на морській транспортній накладній. Ця відмітка повинна вказувати дату навантаження товару на борт і назву судна - навіть якщо воно позначене для навантаження як "передбачуване судно".

Якщо морська транспортна накладна вказує місце прийняття товарів або місце прийняття товарів до навантаження інше, ніж порт навантаження, бортова відмітка повинна також включати назву порту навантаження, передбаченого в акредитиві, і назву судна, на яке навантажені товари, навіть якщо товари відвантажені на судно, вказане в морській транспортній накладній. Це положення застосовується у тих випадках, коли навантаження на борт вказане підписом на морській транспортній накладній, та

(III) вказує порт навантаження і порт розвантаження, передбачені в акредитиві, незважаючи на те, що документ:

а) вказує місце прийняття до навантаження інше, ніж порт навантаження, та/або кінцевий пункт призначення інший, ніж порт розвантаження, та/або

б) містить вказівку "передбачуваний" або подібний вираз щодо порту навантаження та/або порту розвантаження так, як передбачено в акредитиві, та

(IV) містить оригінал морської транспортної накладної в єдиному примірнику, або, якщо виданий більш ніж один оригінал, повний комплект, як він виданий, та

(V) здається, містить у собі всі строки та умови перевезення, або деякі такі строки та умови, що стосуються документа іншого, ніж морська транспортна накладна (коротка форма/зворотна сторона якої не заповнена); (банки не перевірятимуть зміст таких строків та умов), та

(VI) не містить вказівки, що він виставлений на умовах чартер-партії та/або не вказує, що судно, яке здійснює перевезення, приводиться в рух тільки вітрилами, та

(VII) у всіх інших аспектах відповідає передбаченому акредитивом.

в) Для цілей даної статті перевантаження означає розвантаження і перевантаження з одного судна на інше судно під час морського перевезення з порту навантаження до порту розвантаження, передбаченого акредитивом.

с) Якщо тільки перевантаження не заборонене умовами акредитива, банки прийматимуть морські транспортні накладні із зазначенням, що товари можуть перевантажуватися за умови, що все перевезення покрито однією і тією ж самою морською транспортною накладною.

d) Навіть якщо акредитив забороняє перевантаження, банки прийматимуть морські транспортні накладні, які:

(I) вказують, що перевантаження буде здійснюватися, якщо відповідний вантаж знаходиться в контейнерах, на трайлерах та/або ліхтерах типу "ЛЕШ" - як зазначено в морській транспортній накладній, за умови, що все перевезення покрито однією і тією самою морською транспортною накладною, та/або

(II) містить пункти, що перевізник залишає за собою право перевантаження.

Коносамент чартерного перевезення

а) Якщо акредитив вимагає або дозволяє коносамент чартерного перевезення, банки, якщо інше не передбачене в акредитиві, прийматимуть документ, незалежно від назви, який:

(I) містить вказівку, що він підпорядковується умовам чартерного перевезення; та

(II) за зовнішніми ознаками видається підписаним або засвідченим іншим чином:

- власником або його зазначеним агентом, або

- керуючим або його зазначеним агентом.

Будь-який підпис або посвідчення керуючого або власника повинен бути ідентифікований на документі. Агент, що підписує чи засвідчує за керуючого або власника, повинен також вказати своє найменування і від імені кого він діє, та

(III) вказує або не вказує назву перевізника та

(IV) вказує, що товар навантажений на борт або відвантажений на зазначеному судні.

Навантаження на борт або відвантаження на названому судні може бути вказаним у коносаменті написом, що товар навантажений на зазначене судно або відвантажений на названому судні. При цьому дата видачі коносамента вважатиметься датою навантаження на борт і датою відвантаження.

У всіх інших випадках навантаження на борт названого судна повинно бути засвідчене відміткою в коносаменті, на основі якої встановлюється дата навантаження на борт, тоді дата бортової відмітки вважатиметься датою відвантаження, та

(V) вказує порт навантаження і порт розвантаження, зазначені в акредитиві, та

(VI) є єдиним оригіналом коносамента або, якщо виданий більш ніж один оригінал, становить повний комплект оригіналів, та

(VII) не вказує, що судно, яке здійснює перевезення, приводиться в рух тільки вітрилами, та (VIII) у всіх інших аспектах відповідає вимогам акредитива.

в) Навіть якщо в акредитиві вимагається пред'явлення контракту чартерного перевезення з коносаментом чартерного перевезення, банки не перевірятимуть такий контракт чартерного перевезення, але будуть передавати його без зобов'язань зі свого боку.

Документ повітряного транспорту (перевезення)

Якщо акредитив передбачає (представлення) повітряного транспортного документа, банки, якщо інше не передбачено в акредитиві, прийматимуть документ, незалежно від його назви, який:

(I) за зовнішніми ознаками вказує назву перевізника та підписаний або засвідчений іншим чином:

- перевізником або

- зазначеним агентом перевізника.

Підпис або посвідчення перевізника повинен бути ідентифікований як підпис такої особи. Агент, що підписує чи засвідчує за перевізника, повинен вказати своє найменування та від імені кого він діє, та

(II) вказує, що товар прийнятий до перевезення, та

(III) в тому разі, коли акредитив вимагає фактичної дати відправлення, вказує спеціальною поміткою таку дату. Дата відправлення, вказана таким чином на повітряному транспортному документі, вважатиметься датою відвантаження.

Для цілей даної статті інформаційне вираження на повітряному транспортному документі (позначка "тільки для перевізника" або подібний вираз) щодо номера рейсу та дати вильоту не розглядатиметься як спеціальна помітка дати відправлення. У всіх інших випадках дата видачі повітряного транспортного документа вважатиметься датою відвантаження, та

(IV) вказує аеропорт відправлення і аеропорт прибуття, передбачені в акредитиві, та

(V) видається оригіналом для відправника, або, як передбачає акредитив, повним комплектом оригіналів, та

(VI) здається, містить у собі всі строки та умови перевезення або деякі з них, що стосуються джерела або документа іншого, ніж повітряний транспортний документ. (Банки не перевірятимуть зміст таких строків і умов) та

(VII) в усіх інших аспектах відповідає передбаченому акредитивом.

в) Для цілей даної статті перевантаження означає розвантаження і перевантаження з одного літака в інший під час перевезення з аеропорту навантаження до аеропорту призначення, вказаного в акредитиві.

с) Навіть якщо акредитив забороняє перевантаження, банки прийматимуть транспортні документи із застереженням, що перевантаження буде чи може бути здійснене за умови, що все перевезення покрите одним і тим самим повітряним транспортним документом.

Автомобільні, залізничні або внутрішньоводні транспортні документи

а) Якщо акредитив передбачає автомобільний, залізничний або внутрішньоводний транспортний документ, банки будуть, якщо інше не обумовлено акредитивом, незалежно від їхньої назви, приймати документи, які:

(I) за зовнішніми ознаками вказують назву перевізника і підписані або посвідчені іншим способом перевізником або його вказаним агентом та/або мають штамп чи іншу позначку, яка свідчить, що вантаж був прийнятий перевізником або його вказаним агентом.

Будь-який підпис, посвідчення, штамп прийняття вантажу або інша позначка прийняття вантажу перевізником повинні бути ідентифіковані (вказані) на лицьовій стороні документа як перевізника (або в його ролі). Агент, підписуючи або посвідчуючи за перевізника, повинен також вказати своє найменування і за дорученням кого він діє, та

(II) вказати, що товар прийнятий до відвантаження, відправлення або перевезення або подібними виразами. Дата видачі документа буде вважатися датою відвантаження; якщо на транспортному документі є штамп прийняття вантажу, то датою відвантаження вважається дата штампа прийняття вантажу, та

(III) вказати місце відвантаження і пункт кінцевого призначення, передбачені в акредитиві, та

(IV) вказати, що в усіх інших аспектах документ відповідає передбаченому акредитивом.

в) Якщо на транспортному документі відсутня кількість виданих екземплярів, банки прийматимуть транспортний документ(и), представлений як повний комплект. Банки прийматимуть як оригінал транспортні документи незалежно від вказівки про це.

с) Для цілей даної статті перевантаження означає розвантаження та відвантаження з одного транспортного засобу на інший, у різних видах транспорту і під час (протягом) перевезення з місця відвантаження у пункт кінцевого призначення, передбачений в акредитиві.

d) Якщо навіть акредитив забороняє перевантаження, банки прийматимуть автомобільні, залізничні або внутрішньоводні транспортні документи, які вказують, що перевантаження буде чи може бути здійснене за умови, що все перевезення покрите одним і тим самим транспортним документом і здійснюється одним видом транспорту.

Чисті транспортні документи

а) Чистий транспортний документ - це документ, який не має застережень чи поміток, що безпосередньо констатують дефектний стан товару та/або упаковки.

в) Банки не прийматимуть транспортні документи, що мають такі застереження або помітки, якщо тільки акредитив спеціально не передбачає застереження і помітки, які можуть бути прийняті.

с) Банки вважатимуть виконаними вимоги акредитива представити транспортний документ з поміткою (застереженням) "чистий бортовий", якщо такий транспортний документ відповідає вимогам цієї статті та статей 23, 24, 25, 26, 27, 28, або 30.

Страхові документи

а) Страхові документи повинні бути, за зовнішніми ознаками, видані і підписані страховою компанією або поручителем (андеррайтер) чи їхніми агентами.

в) Якщо страхові документи вказують, що вони були видані більш ніж в одному оригіналі, всі оригінали повинні бути представлені, якщо інше не вказано в акредитиві.

с) каверноти (документ покриття страховки), видані брокерами, не будуть прийматися, якщо інше спеціально не обумовлено акредитивом.

d) Якщо інше не передбачено в акредитиві, банки прийматимуть страхові сертифікати або декларації з відкритими покриттями, попередньо підписаними страховими компаніями або поручителями чи їхніми агентами. Якщо акредитив спеціально вимагає для страхових сертифікатів або декларацій відкритого покриття, банки прийматимуть страхові поліси.

е) Якщо інше не передбачено в акредитиві або якщо із зовнішніх ознак не випливає, що страхування набуває сили не пізніше дати навантаження на борт чи відправлення, або дати прийняття до перевезення товару, банки не прийматимуть страховий документ, датований пізніше, ніж дата навантаження на борт чи відправки, або дата прийняття товарів до перевезення, як це вказано в транспортному документі.

f)(I) Якщо інше не передбачено в акредитиві, страховий документ повинен бути виражений у тій-таки валюті, що й акредитив.

(II) Якщо інше не передбачено в акредитиві, мінімальною сумою, на яку повинно бути здійснено страхування відповідно до страхового документа, є ціна товару CIF (ціна, страхування і фрахт до "вказаного порту призначення"), або CIP (фрахт і страхування, оплачені до "вказаного місця призначення"), вартість товару, залежно від випадку, плюс 10%, але тільки тоді, коли за зовнішніми ознаками документів можна визначити CIF чи CIP вартість. В інших випадках банки прийматимуть, як такий мінімум, суму в 110% від суми платежу, акцепту або негоціації за акредитивом, або 110% від всієї суми комерційного рахунку, залежно від того, яка з них більша.

Види страхування (страхових покриттів)

а) Акредитиви повинні вказувати потрібні види страхування, і, якщо необхідно покрити, - додаткові ризики. Неточні терміни, такі як "звичайні ризики" чи "ризики покупця", не повинні вживатися; якщо вони будуть вжиті, банки прийматимуть страхові документи у представленому вигляді, але без відповідальності за ризики, не покриті страхуванням.

в) За відсутності спеціальних вказівок в акредитиві банки прийматимуть страхові документи у представленому вигляді, без відповідальності за ризики, не покриті страхуванням.

с) Якщо інше не передбачено в акредитиві, банки прийматимуть страхові документи із застереженням, що страхування передбачає франшизу або що страхове покриття здійснюється незалежно від процента.

Страхування, що покриває всі види ризиків.

Коли акредитив передбачає "страхування проти всіх видів ризиків", банки прийматимуть страхові документи, що мають помітку "всі ризики" або таку засторогу - без відповідальності за будь-які ризики, не покриті страхуванням, незалежно від того, чи є до цієї помітки чи застороги заголовок "усі ризики" чи немає, навіть якщо в ній вказується, що певні ризики виключаються.

Комерційні рахунки

а) Якщо інше не передбачено в акредитиві, комерційні рахунки:

(I) повинні, за зовнішніми ознаками, бути видані бенефіціаром, означеним в акредитиві (за винятком передбаченого статтею 48) та

(II) повинні бути виписані на ім'я заявника (за винятком передбаченого п.h статті 48) та

(III) не повинні бути підписані.

в) Якщо інше не передбачено в акредитиві, банки можуть повертати комерційні рахунки, виписані на суму, що перевищує суму, обумовлену в акредитиві. Разом з тим, якщо банк, уповноважений платити, видати зобов'язання про платіж з розстрочкою, акцептувати тратти або негоціювати по акредитиву, приймає такі комерційні рахунки, то це його рішення буде обов'язковим для всіх сторін за умови, що цей банк не здійснив платіж, не взяв зобов'язання платити з розстрочкою, не акцептував тратти або не негоціював на суму, що перевищує суму акредитива.