Основні форми здійснення міжнародних розрахунків в Україні

В 2007 році в «Приватбанку» була створена аналітична група, яка надавала консультації клієнтам по оптимізації системи зовнішньо-економічних розрахунків та допомоги у вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням у практичній діяльності законодавства України, що регулює валютні операції.

Поглиблення економічних реформ, розвиток фінансово-кредитної банківської системи, введення національної валюти України сприяли становленню і зміцненню валютного ринку України. Продовження процесу економічних перетворень, інтеграція України в світову економічну систему, вихід на міжнародні фінансові ринки, удосконалення валютного законодавства і нормативних баз сприяли тому, що розвиток валютного ринку в останні роки характеризувався:

- збільшенням обсягів операцій в іноземній валюті у всіх сегментах;

- удосконаленням його структури і спрямованості на дозвіл конкретних економічних та фінансових проблем суб'єктів господарювання і держави в цілому;

- розширення видів валют, по яких проводяться операції на валютному ринку;

- відсутністю різких коливань валютних курсів;

- введення нових видів валютних операцій і форм розрахунків;

- врегулювання діяльності нерезидентів на українському ринку.

У 2007 році «Приватбанк» продовжував удосконалення своєї кореспондентської мережі, що було викликано необхідністю поліпшення і прискорення процесу проведення розрахунків. Міжнародні розрахунки Банк проводив через 27 рахунків «Ностро» у вільно конвертованих валютах. Для обслуговування кореспондентських рахунків та підтримання зв'язків з банками-кореспондентами використовувалися такі інформаційні системи як SWIFT, Телекс та глобальна комп'ютерна мережа «Internet». Широка кореспондентська мережа забезпечує нашому Банку гнучкість при здійсненні платежів як на Україні, так і за її межами, дозволяє проводити їх оперативно з використанням усіх форм розрахункових операцій.

Основними напрямами роботи «Приватбанку» минулого року було підвищення якості виконуваних міжнародних операцій, а також активізація роботи з залучення нових клієнтів на обслуговування в банку для збільшення прибутковості від проведення операцій. Протягом 2007 року суб'єкти господарської діяльності відкрили 76 поточних рахунків в іноземній валюті.

У зв'язку з активізацією клієнтів по розрахунках за зовнішньоекономічними операціями в 2007 році спостерігався приріст обсягів операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Протягом звітного року своєчасно та в повному обсязі задовольнялися потреби клієнтів всіх структурних підрозділів по операціям купівлі-продажу іноземної валюти.

Ліцензія Національного банку України і дозвіл на проведення операцій з дорогоцінними металами, надані «Приватбанку» наприкінці 2006 року дозволили розпочати діяльність банку на ринку банківських металів. Банк постійно працює над удосконаленням спектра операцій з банківськими металами. Окрім традиційних видів діяльності - купівлі-продажу металів, а також співпраці з вітчизняними ювелірними фірмами, банк пропонує клієнтам депозити та кредити у банківських металах.

Протягом 2007 року з метою підвищення якості обслуговування клієнтів та прискорення розрахунків нашим банком було відкрито два нових кореспондентських рахунки в банківських золоті та сріблі в уповноважених банках України.

Сьогодні «ПриватБанк» належить до найбільш надійних банків України та визначається високими темпами розвитку. Стійкість фінансового стану банку та об'єктивність його балансу стверджено аудиторським висновком від компанії Pricewaterhouse Coopers [81].

Підписано договір із страховою компанією «Міжнародна страхова група», який передбачає співпрацю в декількох напрямках. Комерційний банк «Приватбанк» отримав банківську ліцензію Центрального банку Кіпру на здійснення банківської діяльності через міжнародне банківське відділення (International Banking Unit) на Кіпрі. Філіал Комерційного банку «Приватбанк», відкривається в м. Нікосія, є першим філіалом українського банку за кордоном.

За результатами авторитетного журналу «Euro money», «Приватбанк» вважається найкращим банком України на вітчизняному ринку [81]

Головна особливість КБ «Приватбанк» - це безумовне дотримання інтересів клієнтів. «Приватбанк», який є членом міжнародної системи електронних розрахунків (SWIFT) та поєднуючий більш ніж 3000 банків, забезпечує відповідні світовим стандартам строки проходження платежів клієнтів. Суворі стандарти обслуговування дозволяють скоротити їх до 5 годин, а зарахування відповідних платежів у регламенті операційного дня - до 60 хвилин, на завершення операційного дня - не більше 90 хвилин [77].

Також «Комерційний банк «Приватбанк» надає послуги фізичним особам, як резидентам, так і нерезидентам України - термінові грошові переклади за системою Money Gram. Ця послуга забезпечує переказ грошових коштів між фізичними особами у будь-яку країну світу за 10-15 хвилин [80].

Економічний зміст міжнародних розрахунків полягає, на нашу думку, в тому, що вони є органічною складовою сфери міжнародного обміну і конкретно проявляються у відносинах юридичних і фізичних осіб різних країн з приводу грошового відшкодування вартості, отриманих товарів та послуг. На практиці основні суб'єкти міжнародних розрахунків вступають у певні відносини, пов'язані із рухом товарно-розпорядчих документів і операційним оформленням платежів [71, 15].

Реалізація стратегій комерційних банків щодо підвищення рівня розрахункового обслуговування клієнтів передбачає проведення комплексних заходів, спрямованих на вдосконалення розрахункової діяльності. До них відносяться: автоматизація розрахунків з допомогою підключення до таких електронних систем, як SWIFT (Society for Worldwide Interbank Financial Tekecommunication), IFDEX (International Factors Data Exchange) і інші; впровадження систем кредитних карток в розрахунках юридичних і фізичних осіб; організація практики для українських банківських робітників за кордоном; орієнтація на стандартизацію і уніфікацію розрахунків по обслуговуванню зовнішньоекономічної діяльності, передусім експортно-імпортних операцій відповідно до сучасних вимог банківських установ країн світового співтовариства [39, 137-138; 61, 38-43].

Активність проведення операцій в іноземній валюті динамічно та закономірно зростала протягом усього 2007 р. за такими показниками:

- отриманими доходами банку від валютних операцій;

- обсягами торгівлі безготівковою іноземною валютою;

- мережею кореспондентських рахунків іноземних банків і банків України;

- кількістю та обсягами міжнародних переказів;

- обсягами кредитів, залучених резидентами від нерезидентів.

Структура розрахунків по експортних й імпортних операціях наведена в таблицях 2.4 і 2.5.

Таблиця 2.4. Структура міжнародних розрахунків по експортних операціях «КБ «ПриватБанк»

Показники	2005 р.	2006 р.	2007 р.
	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %
Експорт усього, у тому числі:	158530	100,00	128539	100	177370	100
Акредитиви	900	0,57	500	0,39	330	0,18
Інкасо	300	0,01	390	0,01	400	0,02
Переказ	157600	99,42	128000	99,60	177000	99,79

Виходячи з даної таблиці 2.4 можна зробити висновок, що при загальній тенденції зниження в 2006 році та зростання в 2007 році кількості міжнародних розрахунків по експортних операціях, найбільша питома вага за 2005-2007 р. приходиться на розрахунки у формі банківського переказу, що становить 99,42% в 2005 році, 99,60% році в 2006 році та 99,79% в 2007році.

Так, в 2007 році в порівнянні з 2005 роком кількість переказів становила на 19400 тис.грн. більше, хоча в 2006 році відбулося значне зниження експортних операцій.

Найменшу ж питому вагу займають операції по інкасо, відповідно 0,01% в 2005році та 0,02% в 2007 році.

Акредитивна форма розрахунків характеризується тенденцією зниження - 900 тис. грн. В 2005 році, 500 тис. грн. в 2006 році до 330 тис. грн. в 2007 році.

Експортні операції по інкасо характеризуються зростанням: 400 тис. грн. в 2007 році проти 300 тис. грн. в 2005 році.

Тепер проаналізуємо дані по міжнародним розрахункам по імпортним операціям (таблиця 2.5)

Таблиця 2.5. Структура міжнародних розрахунків по імпортним операціях «КБ «ПриватБанк»

Показники	2005 р.	2006 р.	2007 р.
	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %	Сума, тис. грн.	Питома вага, %
Імпорт усього, у тому числі:	331020	100,00	374015	100	415378	100
Акредитиви	720	0,22	960	0,26	1620	0,4
Інкасо	300	0,09	450	0,12	502	0,12
Перекази	330000	99,69	372605	99,62	413256	99,48

За даними таблиці 2.5 видно, що в загальному обсязі міжнародних розрахунків по імпортним операціях значне місце приділяється банківському переказу, спостерігається тенденція до зростання: на 40651 тис. грн. більше в 2007 році в порівнянні з 2006 роком.

Питома вага операцій по переказам становить близько 99,6% в 2006 році та близько 99,5% в 2007 році.

Однак спостерігається тенденція до збільшення питомої ваги акредитивної форми розрахунків: відповідно 0,22% в 2005 році до 0,40% в 2007 році.

Інкасова форма розрахунків характеризується зростаючою тенденцією: 300 тис. грн. в 2005 році та 502 тис. грн. в 2007 році. Хоча питома вага даної форми розрахунків в загальному обсязі операцій є досить незначною 0,09%-0,12%.

При аналізі даних таблиць 2.4 і 2.5, спостерігається значне зниження як експортних, так і імпортних операцій, що пояснюється фінансово-економічною обстановкою в країні і твердій конкуренції з боку комерційних банків, що пропонують здійснення переказних операцій через свої прямі кореспондентські рахунки «день-в-день» без стягування додаткової комісії.

Вибір валюти і форми розрахунків визначаються за узгодженням сторін і фіксуються в умовах контракту.

Авансовий платіж в оплату імпорту рекомендується використовувати тільки у випадку абсолютної впевненості нашого клієнта в одержанні товару в законодавчо встановлений термін постачань (90 днів).

Платежі в оплату імпортних товарів і послуг на користь нерезидентів можуть здійснюватися через кореспондентські рахунки - Лоро і Ностро, що ведуться в Головному банку. Усі платіжні доручення, на перерахування через Лоро рахунки, оформляються на російській (українській) мові, через Ностро рахунки - тільки іноземною мовою. Комісії і S.W.I.F.T. - витрати стягуються відповідно до тарифів банку і суми стягнених комісій вказуються в платіжному дорученні.

Бухгалтерський облік по банківському переказу показаний в таблиці 2.6

Таблиця 2.6. Бухгалтерський облік по банківському переказу

Дебет	Кредит	Короткий зміст операцій
2600	2909	Перерахування засобів на транзитний рахунок
2600	3800	Списання комісії в інвалюті
3801	6110	Дооцінка валютної позиції
2600	2909	Списання витрат за використання системи S.W.I.F.T. за курсом НБУ
2909	2909	Кошти за використання системи S.W.I.F.T. с накопичувального рахунка відділення перелічуються на рахунок Головного банку
3901	1500 (1600)	Головний банк Перелічує засобу інобанку
2909	3900	Списання суми переказу з транзитного рахунка через кореспондентський рахунок відділення

Так як курс на Міжбанківському валютному ринку України коливається, то курс зазначений у заявці на покупку валюти звичайно завищуються, і різниця яка виникла при покупці, повертається клієнту.

Іноземна валюта, що придбана у встановленому порядку через уповноважені банки або уповноважені кредитно-фінансові установи на міжбанківському валютному ринку України, повинна бути використана резидентом протягом п'яти робочих днів з моменту зарахування її на поточний рахунок на цілі, зазначені в заяві на покупку іноземної валюти.

Куплена іноземна валюта може бути перерахована резидентом для виконання власних зобов'язань перед нерезидентом тільки з поточного рахунка в іноземній валюті, визначений резидентом як рахунок, з якого здійснюються всі перерахування з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентом у цій іноземній валюті.

У випадку порушення резидентом термінів використання купленої валюти, придбана валюта продається уповноваженим банком протягом п'яти (5) робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути в зв'язку з цією операцією, щокварталу направляється в державний бюджет України, а негативна - на результати господарської діяльності резидента.

В міру виникнення потреб клієнти можуть на добровільних початках продавати іноземну валюту на Міжнародній Валютній Біржі, при цьому надаючи в банк заяву, оформлену у встановленому банком порядку і платіжне доручення на суму проданої валюти (таблиця 2.7).

Таблиця 2.7. Динаміка росту обсягу біржових операцій у «КБ «ПриватБанк», тис. грн.

Види	2005 р.	2006 р.	2007 р.
Обов'язковий продаж	115,1	153,5	164,7
Добровільний продаж	16,1	17,7	69,9

Практика показує, що за 2005-2007 р. обов'язковий продаж перевищує добровільний продаж.

Усього у 2007 р. було продано 164,7 млн. доларів США, що на 29% менше, ніж у минулому звітному році. Це відбулося по наступним причинам: по-перше, у зв'язку зі скасуванням обов'язкового продажу валюти і введенням її знову; по-друге, надходження на користь клієнтів-експортерів знизилися на 39,39% і склали 200 млн. доларів США.

Аналіз розрахунків по експортно-імпортним операціям показує, що банківський переказ займає переважне місце в розрахунках між суб'єктами господарської діяльності України і суб'єктами господарської діяльності інших країн світу.

Торгові зв'язки клієнтів ПриватБанку з іншими країнами світу представлені в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8. Питома вага банківських переказів за регіональними напрямами

Країни	Кількість країн	Питома вага переказів (%)
Європа	38	51,6
Америка	15	24,4
СНД	13	21,1*
Азія	31	2,7
Усього	107	100,0

З даної таблиці видно, що найбільша питома вага імпортних інвестицій спрямовані в країни Європи та Америки, що відповідно складає 51,6% та 24,2%.

ЗАТ «КБ «ПриватБанк» здійснює операції з експортними й імпортними акредитивами. Акредитиви за імпортовані товари й отримані послуги відкриваються ПриватБанком з доручення української організації - наказодавача акредитива.

Акредитив відкривається банком на підставі інструкцій імпортера (наказодателя), що складаються відповідно до умов контракту. У зв'язку з цим у контракті з необхідною повнотою і чіткістю повинні бути визначені всі основні умови майбутнього акредитива: вид акредитива (відкличний, безвідкличної, трансферабельний, револьверний, з підтвердженням або без підтвердження іншим банком), найменування авізуючого банку і виконуючого банку, сума акредитива, спосіб реалізації акредитива, перелік документів, наданих бенефіціаром, і їхня характеристика, терміни для надання документів, терміни відвантаження, умови страхування, сплати фрахту, банківської комісії і ін.

Українські організації надають в ЗАТ «КБ «ПриватБанк» заяву на акредитив установленої форми в трьох екземплярах. «ПриватБанк» може відкривати акредитиви з доручення інших банків, що знаходяться на території України, за рахунок попередньо внесеного в банк валютного покриття.

Умови акредитивів, що відкриваються для розрахунків за товар, що поставляється, повинні обов'язково передбачати надання комерційного рахунка, транспортного документа, що підтверджує відвантаження товару (чи прийняття до перевезення) і страхового документа (при постачаннях на умовах СІП і СІФ).

Співробітник відділу міжнародних розрахунків, одержавши від української організації заяву на відкриття акредитива, перевіряє правильність оформлення заяви з урахуванням існуючих вимог.

Прийнята заява на відкриття акредитива виконується у наступному порядку:

перший екземпляр заяви з оцінкою про наявність забезпеченості (валютне покриття, позичка «ПриватБанку» й ін.) даного акредитива і правильності підписів міститься в «Документи дня»;

другий екземпляр заяви використовується «ПриватБанком» для складання акредитива і відправляється по електронній пошті в Головний банк, потім міститься в досьє акредитива;

третій екземпляр заяви повертається організації з розпискою працівника банку про прийняття до виконання доручення про відкриття акредитива.

Зміст умов акредитива направляється Головному банку по електронній пошті відповідно до наказу ПриватБанку №86 від 27.05.1994 р. Оформлення відкриття акредитива і відправлення його авізуючому банку повинно бути зроблено не пізніше, ніж через три робочих дні з дня прийому від організації заяви на відкриття акредитива.

В підтвердження відкриття акредитива співробітник Головного банку направляє у відділення «ПриватБанку» електронне повідомлення про відкриття акредитива з указівкою номера акредитива і банку-кореспондента, через який був відкритий акредитив.

По кожному акредитиву «ПриватБанку» в Головному банку і відділенні ведеться досьє за установленою формою. У досьє містяться всі документи і переписка, що відносяться до акредитива, а також робляться записи по оперативному обліку використання акредитива в іноземній валюті, оцінки про внесені в умови акредитива змінах, про комісії і витрати, стягнених «ПриватБанком», комісіях і витратах, сплачених іноземним банком і ін. Працівник Головного банку перевіряє комплектність представлених по акредитиву документів і їхня відповідність умовам акредитива.

Банк повинний мати розумний термін, що не перевищує семи банківських днів, що передує дню одержання документів, для того, щоб перевірити документи і визначити, чи треба їх приймати або відмовитися від них, і щоб відповідно інформувати сторону, від якої були отримані документи.

У випадку, коли акредитив виконується «ПриватБанком», Головний банк робить платежі по акредитиву іноземному банку відповідно до рамбурсьних інструкцій протягом 3_х робочих днів після перевірки документів або в терміни, зазначені в акредитиві. Головний банк списує виплачені по акредитиву суми з відповідних балансових рахунків і відображає по кореспондентських рахунках.

Повідомлення про зміну умов акредитива або його відкликання направляється Головним банком по S.W.I.F.T.у або TELEXу через той іноземний банк, що авізує акредитив. Акредитив підлягає закриттю після закінчення терміну для надання документів по акредитиву або після дати останнього платежу.

Бухгалтерські проводки по імпортному акредитиву показані в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9. Бухгалтерські облік по імпортному акредитиву

Дебет	Кредит	Короткий зміст операції
2600	2909	Списання суми акредитива з інвалютного поточного рахунка
2600	3800	Списання комісії за відкриття акредитива відповідно до тарифів банку
3801	6110	Дооцінка валютної позиції
2909	3900	Перерахування коштів через кореспондентський рахунок у Головний банк

Можна побачити тенденцію росту імпортних акредитивів за визначений період часу на рисунку 2.1

Рис. 2.1. Динаміка імпортних акредитивів у 2005-2007 р.р.

Кількість імпортних акредитивів у 2007 р. у порівнянні з минулим роком зменшилася на 170 тис.грн. Також необхідно сказати, що українські організації «змушені» використовувати акредитивну форму забезпечення виконання умов торгової угоди.

Акредитиви для розрахунків за експортовані українськими організаціями товари і зроблені послуги з доручення іноземних фірм імпортеру відкриваються іноземними банками на користь українських експортерів з візуванням через «ПриватБанк» у м. Дніпропетровськ. Умови акредитива направляються експортеру безпосередньо Головним банком, або через відділення «ПриватБанку».

«ПриватБанк» при наявності повноважень від іноземного банку авізує і підтверджує акредитиви, відкриті на користь українських організацій, виступає в ролі виконуючого банку, одержує відшкодування від іноземних банків, а також здійснює переказ трансферабельних акредитивів.

Після посвідчення дійсності акредитива і його підпорядкованості Уніфікованим правилам і звичаям для документарних акредитивів, Головний банк направляє відповідному відділенню «ПриватБанку» умови акредитива з необхідними інструктивними вказівками по електронній пошті для подальшої обробки і виконання.

Кількість експортних акредитивів у відділенні ПриватБанку з кожним роком значно зростає.

Рис. 2.2. Динаміка експортних акредитивів у 2005-2007 р.р.

Як видно з рисунка, кількість експортних акредитивів щорічно значно збільшилась. Якщо порівняти 2007 рік з 2006 роком, то спостерігаємо зростання акредитивів на 660 тис.грн. При порівнянні 2007 року з 2005 роком, спостерігаємо зростання на 240 тис.грн. В загальному ж можна сказати, що операції по експортним акредитивам характеризуються більш позитивною тенденцією.

Тенденцію зниження по експортно-імпортних операціях документарного інкасо можна побачити в таблиці 2.10

Таблиця 2.10. Кількість експортно-імпортних операцій по документарному інкасо у ПриватБанку за 2005-2007 р. (тис. грн.)

Рік /Кількість	2005 р.	2006 р.	2007 р.
Експорт: Інкасо	300	390	400
Імпорт: Інкасо	300	450	502

Дані таблиці представлені на рисунку 2.3.

Рис. 2.3. Динаміка експортно-імпортних операцій по документарному інкасо в 2005-2007 р.р.

З таблиці 2.10. видно, що спостерігається тенденція зростання експортно-імпортних операцій по документарному інкасо.

В 2005 році кількість експортних та імпортних операцій по розрахункам була рівною. В 2006 році відбулося зростання кількості операцій відповідно на 90 тис. грн. по експорту та на 150 тис. грн. по імпорту.

В 2007 році також відбулося збільшення кількості операцій, але порівняно в меншій сумі, зокрема лише на 10 тис. грн. проти 2006 року по експорту та на 52 тис. грн. проти 2006 року по імпорту.

Якщо порівняти кількість операцій за 2005-2007 роки, то спостерігаємо зростання приблизно на 33% операцій по експорту та приблизно на 67% операцій по імпорту.

«ПриватБанк» у якості інкасуючого банку, виконуючи інкасові доручення іноземних банків, видає організаціям, що імпортують через границю товари й одержує послуги, комерційні документи проти одержання від них акцепту або платежу, а також одержує від цих організацій акцепт або платіж по фінансових документах.

Інкасові доручення разом з товарними й іншими документами надходять у Головний банк «ПриватБанку» або безпосередньо у відділення «ПриватБанку».

Бухгалтерський облік по імпортному інкасо в «ПриватБанку» показано в таблиці 2.11

Таблиця 2.11

Дебет	Кредит	Короткий зміст операції
9830	9910	Документи, що надійшли, на інкасо враховуються на рахунку 9830.
9910	9830	Надходження документів до оплати.
2600	2909	Перерахування в Головний банк для депонування суми інкасо.
2909	3900	Одержання підтвердження про депонування коштів від Головного банку.
3901	2602	Депонування коштів для подальшої виплати одержувачу коштів.
2600	3800	Списання комісії в інвалюті.
3801	6110	Дооцінка валютної позиції.

«ПриватБанк» здійснює контроль за своєчасною оплатою (акцептом) українськими організаціями по інкасових дорученнях, а також за своєчасним поверненням документів у випадку повного або часткового відмовлення від оплати (акцепту) інкасо. У цих цілях «ПриватБанк» регулярно перевіряє термінові інкасо.

При оплаті інкасового доручення організація-платник представляє у «ПриватБанк» заяви на переказ за установленою формою. Співробітник уповноваженого відділу перевіряє правильність оформлення представленого організацією заяви на переказ на відповідність найменування іноземного банку, номери і суми інкасо й інших даних, зазначених у заяві на переказ, з даними, що містяться в інкасовому дорученні.

На підставі належним чином оформленої заяви на переказ «ПриватБанк» складає платіжне доручення для відправлення його по електронній пошті на виконання в Головний банк.

Динаміка експортних та імпортних переказів по «ПриватБанку» 2005 - 2007 р. показана на рисунках 2.4 та 2.5

Рис. 2.4. Динаміка експортних переказів у 2005-2007 р.р.

Проаналізувавши дані таблиці та рисунок, можна побачити, що кількість експортних переказів має тенденцію до зростання, відповідно 177000 в 2007 році проти 128000 в 2006 році.



Рис. 2.5. Динаміка імпортних переказів у 2005-2007 р.р.

За даними таблиці можна спостерігати зростання кількості імпортних переказів, відповідно 330000 в 2005 році до 413256 в 2007 році.

Серед українських підприємств цієї формі розрахунків надають перевагу експортери, що поставляють свою продукцію в країни, що розвиваються, в основному Індію, Шрі-Ланку, Пакистан, Іран і ін., законодавство яких обмежує застосування прямого переказу; підприємства, «вимушені» використовувати акредитивну форму по вимозі покупця їх товару для забезпечення умов торгової угоди.

Динаміка отриманого доходу відділу міжнародних розрахунків ПриватБанку за 2006 і 2007 р. представлена в таблиці 2.16.

Таблиця 2.16. Динаміка отриманого доходу відділу міжнародних розрахунків у 2006-2007 р.р. (тис. грн.)

Види здійснюваних відділом операцій	Доход за 2006 рік	Доход за 2007 рік	Динаміка росту або зниження (+, -)
Переказні й інкасові операції	598819,13	412865,07	- 185954,06
Акредитивні операції	39658,69	23321,35	- 16337,34

З дані таблиці 2.16. видно, що спостерігається тенденція зниження доходів по усіх формах міжнародних розрахунків. Це спричиняється зниженням обсягів вироблених розрахунків через нестабільність економіки.

Міжнародні розрахунки у формі документарного акредитива, документарного інкасо і банківського переказу, як і інші операції в ПриватБанку приносять доход і впливають на результат діяльності банку.

Проаналізувавши дані по міжнародним розрахункам експортно-імпортних операцій «ПриватБанку» можна зробити висновок, що питому вагу - близько 99% - в загальній кількості операцій займають банківські перекази, а близько 12% операції у формі інкасо. Акредитиви ж становлять длизько 20%-40%.

В загальному можна сказати, що міжнародні розрахунки у формі переказів по імпортним операціям переважають експортні операції.

При переході до ринку вплив міжнародної фінансової діяльності комерційних банків на національну економіку відбувається по таких напрямам. По-перше, комерційні банки здійснюють міжнародні розрахунки на основі світових вимог до їх інформаційного, нормативно-правового та організаційно-технічного забезпечення. Це дозволяє, насамперед, створити належне середовище для розвитку зовнішньо-торговельних операцій, впливає на ступінь ефективності використання експортного потенціалу нашої країни. По-друге, комерційні банки включаються в систему міжнародних фінансових відносин і мають змогу надавати кошти на цільове фінансування пріоритетних народногосподарських проектів. По-третє, комерційні банки можуть бути суб'єктами світових фінансових ринків, проводити фінансові операції на національному рівні, що дає їм змогу зробити вагомий внесок у зміцнення фінансової системи нашої країни, відкрити нові перспективні джерела валютних надходжень до держбюджету, створювати передумови для гармонійного входження України до світової фінансової системи, її інституційних органів.

Слід зазначити, що за даними таблиць можна зробити висновок про прогресуюче зниження використання в господарській діяльності міжнародних форм розрахунків, зокрема переказів. Це пояснюється фінансово-економічною обстановкою в країні і твердій конкуренції з боку комерційних банків, що пропонують здійснення переказних операцій по більш низьким тарифним ставкам.

Питома вага переказів в загальній кількості операцій по міжнародним розрахункам становить близько 99% як по експортним, так по імпортним операціям.

Інкасова форма розрахунків, як видно з представлених у таблиць даних, використовується вкрай рідко, що обумовлено недостатністю гарантій при використанні даної форми розрахунків по обидва боки, і експортери надають перевагу укладанню контрактів, що передбачають передоплату. Тому документарне інкасо рекомендується тільки в тих випадках, коли продавець і покупець довіряють один одному, а також кредитоспроможність покупця не викликає сумніву.

Питома вага інкасової форми розрахунків в загальній кількості становить близько 2% в експортних операціях та близько 12% в імпортних.

Акредитивна форма розрахунків є більш гарантованою формою, оскільки оплата відбувається після постачання товару і продавець нічим не ризикує, а покриття акредитива переходить на контроль уповноваженого банку, однак у загальному обсязі міжнародних розрахунків частка акредитивів не настільки значна, як частка банківських переказів.

Питома вага акредитивної форми розрахунків займає від 20% до 40% в загальній кількісті експортних та імпорних операцій.

3. Удосконалення основних форм здійснення міжнародних розрахунків в Україні

3.1 Пропозиції по удосконаленню проведення міжнародних розрахунків в Україні

У роботах з міжнародного приватного права правове регулювання міжнародних розрахунків розглядається як об'єкт міжнародного приватного права [21, 17]. Цей об'єкт є центральним в юридичних виданнях з міжнародного торгового права [23, 61-79]. І це є логічним, адже поглиблення інтеграційних процесів, яке виявляється у розширенні обсягів зовнішніх торговельних операцій, зростанні кількості суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, ставить перед партнерами за зовнішньоекономічним контрактом завдання використання різноманітних форм розрахунків (або їх комбінацій) залежно від конкретних умов здійснення зовнішньоекономічних операцій. На жаль, українські резиденти поки що суттєво поступаються своїм закордонним партнерам у вмінні використовувати широкий платіжний інструментарій. Це є однією з причин втрат у зовнішньоекономічній діяльності, яких зазнають вітчизняні її суб'єкти [54, 126-17]. Водночас дослідження у цій сфері, як і в інших, могли б бути покладені в основу практичних рекомендацій для учасників зовнішньоекономічної діяльності, що сприяло б підвищенню її ефективності, а отже і повнішій реалізації прав громадян на підприємництво.

У науковій літературі, присвяченій проблематиці платежів, немає термінологічної єдності щодо позначення базових характеристик, які використовуються на практиці для ідентифікації платіжних умов у зовнішньоекономічних контрактах. Зокрема, наявні різночитання щодо змісту таких характеристик, як умови платежу, методи платежу, засоби платежу. Іноді ці характеристики вживаються як тотожні. Немає єдності у застосуванні цих термінів і у нормативних актах. Так, у Законі України «Про платіжні системи і переведення грошей в Україні» до форм розрахунків віднесено акредитивну, вексельну, інкасову, переказ, акредитив/інкасо, акредитив / переказ, інкасо/переказ, акредитив/інкасо/переказ та ін [17, 125].

Значне місце в процесі утворення реальних ринкових відносин господарювання в Україні приділяється питанням удосконалення механізмів проведення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Форми зовнішньоторговельних розрахунків, розроблені міжнародною практикою, у своєму роді є захисними засобами від валютних ризиків і відрізняються між собою механізмом, ступенем гарантованості і формою участі в банківських розрахунках. В даний момент в Україні, найбільш розповсюдженими формами міжнародних розрахунків є акредитив, інкасо і банківський переказ. У світовій практиці існують і інші форми розрахунків, що на відміну від вищевказаних не одержали належного поширення в зовнішньоекономічній діяльності України [74, 58].

Регулюються міжнародні розрахунки законодавством та іншими нормативними й законодавчими актами національного права, а також міжнародними банківськими правилами та звичаями. Правовою основою розрахункових відносин є міжнародні платіжні угоди і конвенції, норми внутрішнього національного законодавства, а також конкретні торгові кредитні та інші договори, що визначають загальні умови розрахункових відносин між країнами [74, 58-59].

Щодо норм національного права, то відповідно до ст. 344 ГКУ міжнародні розрахунки регулюються нормами міжнародного права, банківськими звичаями і правилами, умовами зовнішньоекономічних контрактів, валютним законодавством країн-учасниць розрахунків. Міжнародні розрахунки здійснюються через установи банків, між якими є кореспондентські відносини (банки, що мають домовленість про здійснення платежів та розрахунків за взаємним дорученням). Для здійснення міжнародних розрахунків застосовуються комерційні документи: коносамент, накладна, рахунок-фактура, страхові документи (страховий поліс, сертифікат), документ про право власності та ін. Фінансовими документами у міжнародних розрахунках є простий вексель, переказний вексель, боргова розписка, чек та інші документи, що використовуються для одержання платежу.

Згідно з Указом Президента «Про заходи упорядкування розрахунків за договорами, укладеними суб'єктами підприємницької діяльності України» від 4 жовтня 1994 р. з метою забезпечення своєчасного та якісного здійснення розрахунків за договорами, сторонами яких є суб'єкти підприємницької діяльності, було встановлено, що розрахунки за зовнішньоекономічними договорами, укладеними суб'єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності, предметом яких є товари (роботи, послуги), здійснюються відповідно до Уніфікованих правил і звичаїв для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати та Уніфікованих правил з інкасо Міжнародної торгової палати [9].

Відповідно до чинного законодавства усі міжнародні розрахунки, пов'язані з експортом та імпортом товарів, наданням послуг та іншими комерційними угодами, виконуються резидентами України (юридичними та фізичними особами, зареєстрованими як підприємці) лише через уповноважені банки, тобто комерційні банки України, що мають ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій. Міжнародні розрахунки за комерційними угодами здійснюються уповноваженими банками України, зазвичай у вільноконвертованій валюті, а також у валюті з обмеженою конвертацією та розрахунковій валюті клірингових рахунків згідно з умовами міждержавних та міжбанківських угод [23, 117].

Однією з причин зменшення кількості міжнародних розрахунків є зниження обсягів виробництва й експорту в цілому по Україні. Це обумовлено нестабільністю економіки, у результаті чого українські товари не можуть конкурувати на міжнародному ринку. Посилення валютного контролю також погіршує розвиток міжнародних розрахунків [76].

Для того, щоб уникнути порушень термінів розрахунків по експортно-імпортним операціям, резидентам необхідно приділити особливу увагу правильності складання зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

При складанні договору українському товаровиробнику (експортеру), щоб уникнути несвоєчасного надходження коштів за поставлену їм продукцію бажано наполягати на використанні акредитивної форми розрахунків або авансового платежу.

При імпортній операції платнику вигідніше розраховуватися по факту одержання товарів, щоб уникнути повного або часткового неотримання товару.

Отже, з метою зведення до мінімуму ризиків експортерів та імпортерів, застосування додаткових гарантій платежів під час міжнародних розрахунків, зняття ризиків неоплати імпортером документів у зв'язку з неплатоспроможністю - пропонуємо запровадити в українську банківську практику програму електронного акредитиву, яка дасть можливість за допомогою телекомунікаційного спілкування відкрити кредитні лінії і працювати в кредит. Особливо цей вид платіжного інструменту вигідний для розрахунків між країнами СНД та інших міжнародних розрахунків. Саме так проводиться більшість світових платежів.

Необхідно відзначити, що рівень правового регулювання розрахункових відносин у господарсько-правовій сфері не відповідає повною мірою рівню соціально-економічного розвитку українського суспільства. Деякі нормативно-правові акти, такі як, наприклад, Цивільний кодекс України, коштують окремо від правової регламентації соціально-економічних явищ і мають на сучасному етапі не інструментальну, а історичну цінність, як правові пам'ятки епохи, що вже не мають нічого загального з існуючою реальністю.

Шляхами удосконалення правового регулювання, на наш погляд, є прийняття нового Цивільного кодексу і усебічне твердження міжнародних стандартів у сфері здійснення безготівкових розрахунків.

Дослідження і оцінка наслідків цих процесів є одним із важливих питань сьогодення. Недостатня розвиненість банківської системи характеризує порівняно низьку якість банківських міжнародних послуг і недостатню ефективність банківського менеджменту. Для своєчасного і раціонального здійснення міжнародних розрахунків банкам України потрібно підтримувати необхідні мультивалютні позиції відповідно до структури і строків наступних платежів. З метою одержання більш високого прибутку банкам України необхідно підтримувати на рахунках «Ностро» мінімальні залишки, віддаючи перевагу розміщенню валютних активів на світових ринках позичкових капіталів та на євроринку.

З метою підвищення ефективності та безпеки платежів необхідно:

- розробити і запровадити в дію Закон України «Про платіжну дисципліну» з конкретними статтями про міри відповідальності і покарання за його порушення;

- розробити і прийняти Закон України «Про банківську таємницю».

Враховуючи той факт, що в нинішній час міжнародні розрахунки регулюються часто змінюваними законодавчими актами, було б корисним розробити і прийняти Закон України «Про валютне регулювання». Це дасть можливість запровадити на території України єдиний режим валютного регулювання, визначити загальні його принципи, конкретизувати операції, права та обов'язки суб'єктів міжнародних розрахунків, порядок здійснення валютного контролю та конкретні статті відповідальності за порушення цього закону;

- запровадити широку цифрову мережу, яка об'єднає локальні мережі регіональних розрахункових палат з Центральною розрахунковою палатою за допомогою безпровідного зв'язку (супутниковий зв'язок, радіозв'язок, мікрохвильовий зв'язок). Це підвищить продуктивність та безпеку міжнародних розрахунків;

- використовувати в міжнародних розрахунках саме електронну акредитивну форму розрахунків. Саме так виконується більшість світових платежів в економічно розвинутих країнах світу. Це дає ряд економічних переваг порівняно з іншими формами розрахунків та гарантію оплати за відвантажений товар. Є можливість за допомогою телекомунікаційного спілкування відкрити кредитні лінії і працювати в кредит - це особливо вигідно українським банкам [12, 49].

Отже, сучасні платіжні системи України потребують вирішення найбільш серйозних дискутованих проблем у банківському секторі України. Необхідність концентрації у банківському секторі, запровадження нових, приєднання до платіжних систем України міжнародних платіжних систем - це дасть змогу Україні покращити показники економічного піднесення, ефективність банківської системи та безпеку платежів.

Було б корисним створити міждержавний міжбанківський кліринговий центр СНД в мультивалютному режимі, на базі євро або на базі єдиної валюти об'єднаних держав СНД. Це дасть можливість забезпечити ефективність надійність безперервність, конфіденційність, безпеку міжнародних розрахунків, збалансованість обсягів зовнішнього платіжного балансу України. Валютні кошти будуть переміщуватись із коррахунку на коррахунок (взаємозалік зустрічних вимог і зобов'язань), вилучення коштів неможливе. Скоротяться витрати за міжнародними розрахунками, зникне потреба конвертації валют та хеджування ризиків, дасть змогу успішно взаємодіяти з міжнародними платіжними системами S.W.I.F.T., TARGET, ЄМА, TOPAZ та ін.

Проект нової платіжної системи має забезпечити єдність, централізованість та комплексність у підході до розв'язання відповідних завдань, цілеспрямованість дій та концентрацію зусиль для досягнення поставленої мети, врахування зарубіжного досвіду та вимог, що зумовлені інтеграцією України до світової ринкової економіки.

З метою зміцнення національної банківської системи, підвищення її надійності і конкурентноспроможності доцільно виважено використовувати досвід міжнародних торгових розрахунків. Це дозволить організувати зовнішньоторговельні розрахунки в Україні у відповідності зі світовими нормами, а не пристосовувати світові торгові відносини до специфічних особливостей внутрішніх розрахунків комерційних банків України. Серед них, насамперед, треба відмітити: економічні і політичні відносини між країнами; положення країни на товарних і грошових ринках; ступінь використання і ефективність державних мір по зовнішньоекономічному регулюванню; валютне законодавство; міжнародні торгові правила і звичаї; регулювання міждержавних товарних потоків, послуг і капіталів; відмінність в темпах інфляції в окремих країнах; стан платіжних балансів; банківську практику; умови зовнішньоторговельних контрактів і кредитних угод; конвертованість валют [47, 10-11].

В умовах структурної перебудови економіки України є актуальним пошук адекватної схеми відносин у валютній сфері та в міжнародних платежах. Досліджуючи та аналізуючи перехідний період до ринкової економіки приходимо до висновку, що покладатися треба передусім на внутрішні реформи в економіці, фінансову стабілізацію, запровадження діючого стабільного законодавства, валютного регулювання, залучення довгострокового капіталу у формі прямих іноземних інвестицій. У підсумку можна зробити висновок, що платіжну кризу в Україні можна подолати на основі поступового застосування передових банківських технологій, платіжних систем та платіжних інструментів, а також за умови здійснення кардинальних реформ [46, 128].

Щоб уникнути проблем несанкціонованого доступу до фінансових ресурсів в міжнародних розрахунках необхідно використовувати надійні сучасні міжнародні платіжні системи, такі як: S.W.I.F.T., TARGET, TOPAZ та ін., а не Internet [76].

3.2 Напрями поліпшення організації проведення міжнародних розрахунків в «Комерційному Банку «ПриватБанк»

ПриватБанк вже понад сім років активно працює на ринку міжнародних документарних і гарантійних послуг і добився визнання своєї стабільності й обов'язковості рядом ведучих банків Європи і США. ПриватБанк має велику мережу іноземних банків-партнерів по документарним і гарантійним операціям за кордоном. На сьогоднішній день більше 260 банківських установ далекого зарубіжжя обмінялися з нами SWIFT_ключами, і більше 60 - телексними. Таким чином, ПриватБанк має можливість протягом одного дня направити безпечним електронним зв'язком акредитив чи гарантію практично в будь-яку точку світу [77].

MasterCard Worldwide сприяє розвитку торгівлі у всьому світі, є ланкою, що пов'язує фінансові інститути, власників карток та торговельні організації. Як франшизор, процесор та консультант, MasterCard розробляє та просуває платіжні рішення, обробляє понад 14 мільярдів операцій щороку та надає унікальний досвід і консалтингові послуги своїм партнерам - фінансовим інститутам та підприємствам торгівельно-сервісної мережі. MasterCard Worldwide керує програмами емісії цілої родини добре відомих брендів платіжних карток, таких як MasterCard®, Maestro® і Cirrus®, що приймаються до сплати практично в усьому світі: в понад 210 країнах та регіонах світу. Картки MasterCard приймаються в 25 млн. торговельних точок по всьому світі [82]

PEOPLEnet - перший в Україні національний оператор зв'язку третього покоління (3G). Оператор надає послуги швидкісного доступу до Інтернет (до 2,4 Мбіт/с), голосового зв'язку, мультимедіа в Києві, Дніпропетровську, Одесі, Харкові, Львові, Сімферополі, Донецьку, Кривому Розі, Запорожжі. У розвиток мережі PEOPLEnet до кінця 2007 року буде інвестовано 180 мільйонів доларів, що дозволить надавати послуги найсучаснішого зв "язку у всіх обласних центрах України. До кінця 2009 року PEOPLEnet надаватиме послуги зв" язку третього покоління 80% населення України [76].

Банк входить в систему SWIFT - Товариство всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій, членами якого є більш ніж 6 тисяч користувачів з 175 країн світу.

Банк виконує банківські перекази в усі країни світу, використовуючи кореспондентські рахунки (НОСТРО).

Мережа банків-кореспондентів Банку постійно розширюється та дозволяє оперативно здійснювати операції у будь-якому регіоні світу, що забезпечує обслуговування клієнтів без залучення третіх банків та значно знижує собівартість операцій.

КБ «ПриватБанк» пропонує супроводження експортно-імпортних операції клієнтів та проведення міжнародних розрахунків. Розрахунки КБ «ПриватБанк» виконуються за допомогою системи S.W.I.F.T., яка є найбільш надійною, швидкою та сучасною міжбанківською комунікацією. Розвинена мережа кореспонденських відносин КБ «ПриватБанк» дозволяє швидко та з мінімальними витратами здійснювати розрахунки в усіх іноземних валютах [76; 80].

Для роботи з валютними цінностями, забезпечення міжнародних розрахунків клієнтів, здійснення карткового бізнесу, виконання міжбанківських операцій в іноземних валютах у КБ «ПриватБанк» створено якісний сервіс, що забезпечує не тільки швидкість і надійність розрахунків, а й постійне зниження комісійних витрат. Для підвищення комфортності і збільшення оперативності проведення міжнародних розрахунків банк повністю перейшов на сучасне техніко-телекомунікаційне обладнання (Reuters, Telex), а членство в міжнародній міжбанківській системі передачі інформації та здійснення платежів S.W.I.F.T. дає змогу оперативно здійснювати клієнтські та міжбанківські платежі по всьому світу з високим рівнем їх захищеності і меншими витратами у будь-якій валюті. Свідченням позитивної тенденції розвитку цих послуг стало суттєвє збільшення кількості виконаних протягом минулого періоду переказів - їх загальна кількість перевищила показник 2006 р. в 1,4 раза.

Зростання цього показника свідчить як про збільшення клієнтської бази, що реально здійснює зовнішньоекономічну діяльність, так і про очікувану активізацію роботи вже існуючих клієнтів, для яких банк став надійним і стабільним діловим партнером та кваліфікованим консультантом.

Протягом 2007 року банк продовжував нарощувати обсяги операцій з обслуговування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що складають значну кількість клієнтів банку. Так, починаючи з 2003 р. у банку активно розвивається послуга з обслуговування банком кредитів і позик, отриманих резидентами в іноземній валюті від нерезидентів. У системі банку 52 клієнти (у 1,4 раза більше, ніж у 2006 р.) отримали реєстраційні свідоцтва від НБУ на обслуговування таких кредитів; переважну частину цих клієнтів обслуговують філії банку. Загальний заявлений обсяг коштів відповідно до отриманих реєстраційних свідоцтв становив 687,6 млн дол. США та 4,2 млн євро [80].

Абсолютна надійність, першокласний рівень обслуговування клієнтів та високий стандарт послуг, які надаються за операціями в іноземній валюті, дали змогу банку значно збільшити доходи за цим бізнесом. В цілому дохід банку від обслуговування операцій в іноземній валюті за 2007 р. зріс порівняно з 2006 р. більше ніж у 1,5 раза і становить 47,6 млн грн, у т. ч. частка процентних доходів банку, отриманих як нараховані відсотки на залишках коррахунків, дорівнювала понад 60%.

Ініціатива створення міжнародного проекту, що ставив би на меті забезпечення усім його учасникам можливості цілодобового високошвидкісного обміну банківською інформацією при високому ступені контролю та захисту від несанкціонованого доступу, бере початок ще у 1968 році. Дещо пізніше (у 1972 р.) ця ініціатива була оформлена у проект, що отримав назву MSP (Message Switching Project - проект коммутації повідомлень). У наданому в тому ж році фірмою Logis звіті містилися розрахунки та рекомендації щодо створення рентабельної системи обміну банківською інформацією, що задовольнить усі нижченаведені вимоги:

1. Система повинна базуватися:

На створенні міжнародної мережі та мережевої служби сервісу;

На стандартизації процесів, а також стандартизації повідомлень;

На стандартизації засобів та обладнання для підключення банків до мережі;

2. Для забезпечення рентабельності, при вартості передачі одного повідомлення 0.15 доларів США, система повинна обробляти не менше 100 тис. повідомлень на добу із участю приблизно 70 банків.

3. Система повинна містити два незалежних і пов'язаних один з іншим розподільчих центри та концентратори зв'язку у кожній з країн-учасниць системи.

Грунтуючись на цих рекомендаціях, 239 банків з 15 країн Європи та Північної Америки у травні 1973 року у відповідності з бельгійським законодавством створили компанію S.W.I.F.T. (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunication - Товариство Всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій). Було визначено, що метою Товариства є проведення досліджень, створення та експлуатація засобів, необхідних для забезпечення віддаленого зв'язку, передачі та обробки конфіденційних фінансових повідомлень та фінансових повідомлень, що є приватною власністю, для загальної користі його членів [76; 77].

Створена система не виконує клірингових функцій, бо є лише міжбанківською комунікаційною мережею. При цьому SWIFT залишається найстарішою, авторитетною, «елітарною» з усіх банківських мереж, найбільшою, інтернаціональною, тією, що охоплює всі континенти. 7407 корпоративних користувачів мережі з 198 країн світу передають щоденно до 7,1 млн. фінансових документів. Документи, що передаються мережею, враховуються в якості переказів по відповідних рахунках «ностро» і «лоро» так само, як і при використанні традиційних платіжних документів [77; 26, 34-42].

SWIFT не має на меті отримання прибутку. Якщо за підсумками року утворюється кредитовий залишок, то він не розподіляється між членами SWIFT, а йде на збільшення резервного капіталу, зменшення тарифів на послуги мережі, фінансування діяльності Товариства або, за рішенням Генеральної Асамблеї SWIFT, на благочинні (меценатські) цілі.

Впровадження SWIFT у фінансовій установі може суттєво зменшити операційні витрати за рахунок переходу на безпаперову технологію, сприяти більшій оперативності розрахунків, підвищити надійність і якість контролю за дотриманням платіжної дисципліни і, як наслідок, сприяє зростанню ефективності усієї банківської роботи. SWIFT забезпечує конфіденційність інформації, що передається, виключає її втрату або перекручення, не дозволяє несанкціонований доступ або виток. SWIFT дозволяє банкам отримувати копії повідомлення протягом 30 секунд, якщо повідомлення було передано не пізніше 2 днів, і протягом 30 хвилин, якщо воно було передано від 3 до 14 днів тому. Крім того, користувач системи може отримати звіт усіх повідомлень, переданих за останні 24 години роботи банку, а також звіт усіх повідомлень, що не були доставлені адресату. І це далеко не повний перелік видів послуг, які SWIFT пропонує клієнтам і членам Товариства [77].