Аналіз культурних процесів у Кам’янці-Подільському в роки нацистської окупації. Дослідження функціонування краєзнавчого музею. Характеристика втрат, яких зазнав заклад на початковому етапі німецько-радянської війни. Діяльність кінотеатру в місті.

Характер і напрямки культурно-виховної роботи польських парамілітарних організацій на Волині у 1921–1939 рр., її головні проблеми: неграмотність, невміння читати та писати родин осадників та місцевого населення. Досягнення даних організацій на Волині.

Висвітлення особливостей культурно-господарського комплексу селян Східного Поділля, трансформації таких елементів матеріальної культури як поселення і житло, система харчування, побут, заняття населення. Вплив колгоспної системи на умови життєдіяльності.

Проблеми історичного розвитку, культурного та духовного життя українського села періоду хрущовської "відлиги". Агітаційно-пропагандистський характер публікацій радянських науковців, присвячених культурному процесу в українському селі середини 1950-х рр.

Характеристика концепции белорусской общности, национальной идеи и государственности. Анализ этапов становления белорусской национальной государственности, а также социокультурных идеалов и ценностей белорусов. Описание традиционных черт белорусов.

Обсуждение вопросов развития культурно-исторической парадигмы в современной науке с позиции культурно-аналитического подхода. Значимость латентных движений, недооцененных идей и тенденций в истории науки. Восстановление незаслуженно забытых идей и имен.

Характерные черты древнейшего культурно-исторического периода в развитии человечества, возникновение, применение и особенности каменного орудия. Специфика палеолита, мезолита и неолита. Описание бронзового и железного века, их сущность и отличия.

Возникновение новых направлений в литературе, переход от церковных канонов к нарядности и декоративности стиля московского барокко в зодчестве. Приближение изображения к оригиналу в живописи. Придворный и школьный театр как новый вид искусства XVIII в.

Характеристика содержания памятников синташтинского и петровского типов в Южном Зауралье и в Казахстане. Изучение стратиграфии и хронологии памятников. Разработка авторской модели происхождения и функционирования синташтинского и петровского обществ.

Рассмотрение органической теории Данилевского, содержащей в себе определенные элементы провиденциализма и философского идеализма (культурно-исторические типы). Характеристика истории России, рассматриваемой в неразрывной связи со странами Европы.

Культурно-исторические основания форм агональности. Базовые и характерные черты культуры и цивилизации, в которых существуют конкретные формы агональности. Исчезновение игрового фактора из спорта. Стремление к состязанию, соревнованию, конкуренции.

Рассмотрение взглядов русских ученых, занимавшихся изучением средневековой западноевропейской культуры. Особенности культурно-исторического направления в русской медиевистике XIX-XX столетий. Анализ взаимоотношения исторической науки и современности.

Дослідження культурно-інформаційного простору західних українських земель під час німецько-фашистської окупації. Визначення ставлення окупанта до релігії, жінки-українки, дитини, до інших окупантів, більшовиків, що віддзеркалено в однойменних часописах.

Дослідження культурно-інформаційного простіру західних українських земель під час німецько-фашистської окупації. Ставлення окупанта до релігії, жінки-українки, дитини, інших окупантів, зокрема більшовиків, що віддзеркалено в однойменних назвах часописів.

Науковий доробок К. Грушевської, її візія культурно-історичної основи думи про Олексія Поповича, викладена в розвідці "Дума про пригоду на морі Поповича. Причинок до дослідження звичаїв, зв’язаних з подорожуванням". Морський похід українських козаків.

Характеристика поглядів різних істориків на ключову проблему історії Східної Європи взагалі та України i Росії - культурно-історичну спадщину великокняжого Києва. Особливості розмежування М. Грушевським великоруського та українського історичних процесів.

Досягнення української фольклористики з урахуванням культурно-історичних чинників її поступу в другій половині ХІХ ст. Внесок викладачів класичних університетів в освітню практику вивчення фольклорної традиції. Досвід викладачів класичних університетів.

Характеристика поховального обряду та матеріальної культури степового населення. Визначення шляхів та часу формування культур розвиненого неоліту-раннього енеоліту степової зони. Місце мешканців степу в культурно-історичних процесах Східної Європи.

Аналіз екстралінгвальних чинників, які впливали на функціонування різних стилів української літературної мови в Чехословаччині міжвоєнної доби. Оцінка ролі основних осередків культури української еміграції і громадських організацій у розвитку мови.

Аналіз глибинних культурно-когнітивних підвалин, які обумовлюють появу фіналістських теорій історичного процесу. Виявлення культурно-когнітивного підґрунтя згаданих теорій. Метафори "історія-шлях" і "історія-драма" як основа фіналістських концепцій.

Ініціативна роль громадських об’єднань у становленні новітньої української культури. Передумови культурного відродження в Україні. Роль і місце громадських ініціатив в процесі становлення новітньої літератури, театрального і образотворчого мистецтва.

Огляд культурно-мистецьких процесів в Галичині першої третини ХХ ст., перелік подій та найвизначніших постатей. Можливості для розвитку творчих особистостей. Взаємовплив польського та українських мистецьких середовищ з врахуванням освітніх процесів.

Аналіз якісного складу урядовців періоду національно-визвольних змагань через призму становлення національної еліти в українському суспільстві. Формування світоглядних орієнтирів національної еліти України на прикладі функціонерів виконавчого Комітету.

Аналіз якісного складу урядовців періоду національно-визвольних змагань через призму становлення національної еліти в українському суспільстві за умови відсутності власної держави. Аналіз культурно-наукового потенціалу діячів Української Центральної Ради.

Українські землі під впливом європейської культури, наслідки ідей гуманізму та реформації. Заснування перших братств, Острозької академії, Києво-Могилянського колегіуму. Виникнення козацтва як виразника національних інтересів визвольного руху України.

Реалізація русифікаторської політики культурно-освітніми засобами - одне з завдань єврейських казенних училищ Російської імперії у 60-70-х роках XVIII століття. Порівняльна характеристика числа учнів-євреїв у навчальних закладах Київської губернії.

Процес відродження культурно-освітнього життя українського суспільства в добу революції. Відкриття в Умані української гімназії імені Бориса Грінченка в 1918 році. Питання про доцільність переведення нижчих і вищих початкових шкіл на українську мову.

Зростання в досліджуваний період культурно-освітнього рівню західноукраїнського селянства. Нищення радянською владою через систему освіти та культосвітніх закладів національної свідомості, християнської моралі, насадження комуністичного догматизму.

Формування суспільної та політичної свідомості населення України у 1921-1928 рр. Характеристика ідеологічного впливу влади на розвиток освіти, культури та релігії у підрадянській Волині в роки НЕПу. Українізація національних меншин і владних установ.

Етапи відновлення та розгортання діяльності культурно-освітніх та молодіжно-спортивних товариств, їх роль у піднесенні культурно-освітнього рівня українського населення краю. Діяльність товариств "Просвіта", "Рідна школа" та молодіжних організацій.