Британські сестри милосердя під час Великої війни (1914-1918 рр.): історіографічний огляд

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

кафедра всесвітньої історії

БРИТАНСЬКІ СЕСТРИ МИЛОСЕРДЯ ПІД ЧАС ВЕЛИКОЇ ВІЙНИ (1914-1918 РР.): ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД

Сюзанна МОТРУК

Івано-Франківськ

Анотація

У науковій статті авторка досліджує діяльність британських сестер-милосердя під час Великої війни (1914-1918 рр.) крізь призму історіографічного дискурсу. При вивченні цієї проблематики використано документальні та візуальні свідчення, які стосуються травматичного, військового досвіду британок в ході Першої світової війни. Охарактеризовано участь британок в епіцентрі бойових дій на різних фронтах війни. Проаналізовано межові стани буття під час військового конфлікту, а також зазначені результати - тотальне божевілля та воєнний катастрофізм.

Гендерна площина війни досить актуальна, оскільки значна частина західноєвропейських дослідників в своїх наукових наративах звертають увагу на місце та роль жінки під час Першої світової війни. Жіноча історія періоду Великої війни у Великобританії зацікавила чимале число дослідників. Науковці оперуючи фактами та джерельними матеріалами намагались відтворити реалістичну картину воєнного часу та акцентувати свою увагу на британському жіночому досвіді.

На сучасному етапі гендерна проблематика - одна із найпопулярніших у провідних країнах світу. Про це свідчить багато факторів, зокрема відкривають гендерні студії та наукові інституції із дослідження гендерної історії. Сучасні автори по-новому підходять до цієї проблеми та показують, що даний напрямок тільки розпочинає свій розвиток в українській історичній науці.

Ключові слова: Велика війна, сестри-милосердя, жіночий досвід війни, Велика Британія, жіноча історія, “білий-ангел“

Annotation

BRITISH SISTERS OF MERCY DURING THE GREAT WAR (1914-1918): A HISTORIOGRAPHICAL REVIEW

Siuzanna MOTRUK Vasyl' Stefanyk Precarpathian National University, Department of World History, Ivano-Frankivsk,

In the scientific article, the author examines the activities of the British Sisters of Mercy during the Great War (1914--1918) through the prism of historiographical discourse. Documentary and visual evidence related to the traumatic military experience of British women during the First World War was used in the study of this issue. The participation of British women in the epicenter of hostilities on various fronts of the war is characterized. The borderline states of existence during the military conflict were analyzed, as well as the indicated results -- total madness and military catastrophism.

The gender dimension of war is quite relevant, as a large part of Western European researchers in their scientific narratives pay attention to the place and role of women during the First World War.

The methodological basis of the research is based on the principles of objectivity and historicism. During the research, comparative, analytical methods and the method of gender monitoring were used. Scholarly novelty is based on the involvement of sources and historiography relating to the participation of British women (Sisters of Mercy) during the First World War. It is also important to supplement modern Ukrainian research on this issue.

Women's history of the period of the Great War in Great Britain has interested a considerable number of researchers. Working with facts and source materials, scientists tried to recreate a realistic picture of wartime and focus their attention on the British, female experience.

At today's stage, gender issues are one of the most popular in the world's leading countries. This is evidenced by many factors, in particular, the opening of gender studies and scientific institutions for the study of gender history. Modern authors approach this problem in a new way and show that this direction is just beginning its development in Ukrainian historical science.

Keywords: Great War, Sisters of Mercy, women's experience of war, Great Britain, women's history, “white angel”.

Постановка проблеми

Важливу роль в британській історії Великої війни займає жіночий досвід в ході військових дій. Наукова і суспільна актуальність полягає в тому, що на сьогодні тематика війни та насильства продовжує бути важливою, про це свідчать численні міжнародні конференції, симпозіуми, видання нової, актуальної наукової літератури. У буремних подіях нинішньої російсько-української війни вагому роль відіграють також жінки. Починаючи ще із 2014 р. значна частина жінок вступила до Збройних Сил України, інші ж ста - ли допомагати в тилу: волонтерити, надавати медичну допомогу. Тому постає питання, - якою ж бачили Першу світову війну жінки у Великій Британії? Як їхній досвід вплинув на глибинну подієвість історії? Проблемою більшості досліджень можна вважати романтизацію війни. Війну не слід романтизувати, в ній немає абсолютно нічого прекрасного.

У статті пробуватимемо аналізувати науковий доробок зарубіжних та вітчизняних авто - рів стосовно участі британських сестер-милосердя в Першій світовій війні. Показуватимемо також основні здобутки та тенденції західноєвропейської історіографії.

Мета статті полягає в тому, щоб комплексно проаналізувати наукові та художні праці зарубіжних, вітчизняних та сучасних українських авторів, які стосуються діяльності британських сестер-милосердя під час Великої війни, а також внести власні, авторські висновки щодо цієї проблематики.

Слід акцентувати увагу на чітких цілях цієї статті: об'єктивно та різнобічно висвітлити цю тему в науковій літературі, дослідити досвід війни британських сестер -милосердя, визначити та акцентувати подальші наукові перспективи дослідження.

Існує широкий масив різноманітної літератури, яка потребує детального аналізу та творчого переосмислення. Ці питання були порушенні в публіцистичних роботах, наукових статтях та монографічних виданнях. Слід відмітити, що в британській історіографічній традиції жінка на фронті нерідко постає в образі “білого-ангела”. Такий образ був характерним для сес - тер-милосердя. “Без цих жінок війна б була чистою катастрофою” - зазначало британське керівництво Motruk, S. Activities of the Sisters of Mercy in Great Britain in the First World War. Abstracts of the reports of the 73rd International Scientific Conference on April 23. Kharkiv. 2021. P. 34-36.. Образ сестри-милосердя супроводжував смертельно раненого солдата аж до смерті та ідентифікувався із образом білого-ангела. Жіночий досвід війни гіркий, оскільки саме сест - ри-милосердя писали листи до родин, в яких йшлося про те, що їхні сини чи чоловіки загинули на війні через поранення. Вони складали списки та робили статистику тих, хто загинув, хто був поранений чи пропав безвісти.

Серед доступних джерел слід насамперед виділити медичні картки, які належали сестрам милосердя із таких організацій, як “Червоний хрест” та “Жіночий допоміжний корпус королеви Олександри“ British Red Cross. Why do older images of nurses' uniforms have a red cross? Retrieved from: https://www.redcross.org.uk/stories/our-movement/our-history/banksy-game-changer-and-the-red-cross-emblem. У британських архівах зберігаються медичні картки, висновки із медичних справ, медичні довідки та бланки заяв. У картках зазначено кількість вбитих, поране - них та зниклих безвісти під час війни. Окрім цього акцентовано увагу на таких факторах, як: вік, стать та ініціали.

Важливим джерелом, що вміщує в собі чимало статей та вирізок із журналів про події Великої війни у Великій Британії стала Британська жіноча бібліотека. Більшість документів стосуються жінок, які були учасницями війни, а також збереглися матеріали, які стосуються жіночої емансипації у Великій Британії та присвячені боротьбі за виборчі права. У статтях розглядається місце та роль жінок у тодішньому суспільстві British Red Cross. Letters from a First World War nurse. URL: https://www.redcross.org.uk/ stories/our- movement/our-history/letters-from-a-first-world-war-nurse.. Колекція включає визнані ЮНЕСКО документи, рідкісні книги та предмети, зокрема оригінальні банери виборчого права. Більшість матеріалів датуються кінцем ХІХ ст. а основна увага приділяється, звісно, Великобританії British Red Cross. The heroic women of World War 1: a nurse's diary. URL: https://www.redcross.

org.uk/stories/our-movement/our-history/the-heroic-women-of-world-war-1-a-nurses-diary..

Війна стала своєрідним викликом для жінок. Тут можна застосувати та згадати концепцію відомого англійського історіографа Арнольда Тойнбі, який започаткував та виокремив концепцію “виклик-відповідь”. Війна стала швидше викликом, ніж прокляттям, вона внесла зміни, які стосувались всього: бачення себе в світі, світосприйняття, розуміння неминучого, роздумами над життям та смертю, часом та простором Тойнбі А. Дж. Дослідження історії: Скорочена версія томів VII-XII. Сомервелла. Київ: Основи, 1995. Т. 2. 406 c..

Збереглися спогади відомої британської сестри-милосердя Віолетти Терстан у яких вона чутливо передала свої переживання та рефлексії: “9 грудня 1914 р. я провела найцікавіший час в своєму житті. Снаряди летіли зі швидкістю десять на хвилину. Літаки просто над нами скида - ли бомби щохвилини. Але незважаючи на це ми вибрались“ Thurstan V. Field Hospital and Flying Column. 1917. P. 114. URL: https://mlpp.pressbooks.pub/worldlitshort/ chapter/field-hospital-and-flying-column-violetta-thurstan. British Red Cross. Spanish flu: The British Red Cross' work in the face of a global pandemic. Retrieved from: https://www.redcross.org.uk/stories/health-and-social-care/health/coronavirus-how-the-red-cross-helped-in-the- spanish-flu-pandemic..

Під час війни виникли дієві жіночі організації. Варто, зокрема, назвати: “Медсестринський корпус першої допомоги” (“The First Aid Nursing Yeomanry“), який був заснований ще до війни у 1907 р. Едвардом Бейкером. Підготовка включала в себе: їзду верхи та основи кемпінгу. У серпні 1914 р. організацію очолювали Грейс Ешлі-Сміт та Ліліан Франклін. Учасники організації до окупації міста німцями перебували в Антверпені, а у Франції при жіночому монастирі вони створили госпіталь для поранених солдат.

У 1909 р. розпочав діяти “Допоміжний загін добровольців” (“The Voluntary Aid Detachment“), де жінки-добровольці були медсестрами та працювали у госпіталях. Наприкінці серпня 1914 р. було створено “Жіночий захисний допоміжний корпус” (“The Women's Defence Relief Corps“), а 1917 р. ініційовано виникнення Жіночого армійського допоміжного корпусу (“The Women's Army Auxiliary Corps“). Організацію очолювала,зокрема, місіс Чалмерс Ватсон British Red Cross.Why do older images of nurses' uniforms have a red cross? URL: https://www.

redcross.org.uk/stories/our-movement/our-history/banksy-game-changer-and-the-red-cross-emblem..

Серед сучасних британських дослідників із даної проблематики слід виділити: Сьюзан Кінгслі Кент, Крістін Галлет, Р. Хоус, Марка Бостріджа та інших. Зокрема, історикиня Сьюзан Кінгслі Кент стверджує, що “жінки на фронті представляли війну тоном і образами помітно не схожими на ті, що були вдома“ Kent S.K. Gender and power in Britain, 1640-1990. London: Routledge, 1999. P. 270..

Загалом поняття “жінка” і “насильство” стали центральними у дослідженнях британських вчених Р. Хоус та М. Стевенсона та інших Hallett, C. Containing Trauma: nursing work in the First World War. Manchester: Manchester University Press, 2009..

Крістін Галлетт - відома британська дослідниця періоду Великої війни. У своїй статті “Містить травму: робота медсестер під час Першої світової війни” вона розкриває аспект того, наскільки Перша світова війна посилила увагу до медицини і до місця жінок в цій сфері Віппер В. Вічність війни. Літературно-науковий вісник. 1924. С. 71.. Після Першої світової війни вийшла праця Карла Віппера “Вічність війни” у якій автор писав про огиду до війни значної частини людей, як про ознаку елементарного страху перед нею, про небажання брати в ній участь Bostridge, M. Vera Brittain and the First World War. The story of the Testament of Youth. London, 2014. P. 45.. К. Віппер вважає, що війна - це обридливий наріст культур, а її органічна прикмета вагомий чинник Newman W. Tumult and Tears: an antology of women's first world war poetry. Yorkshire, 2016. 224 p..

Автобіографічний британський дослідник Марк Бострідж написав про спогади британської письменниці-фронтовички Віри Бріттен, як такі, що увійшли в британську культуру й пам'ять. Він також описав життя В. Бріттен у своїй праці “Віра Бріттен і Перша світова війна”. Віра Бріттен втратила під час Великої війни всіх, хто був для неї дорогим: брата, нареченого, двох найближчих друзів, яким не виповнилося і 20 -ти років Sinclair M. A Defense of Idealism. New York: Macmillan, 1917.. Вона залишила Оксфорд і чотири роки працювала медсестрою VAD MacDonald L. The Roses of No Man's Land. Viking, 2013. 17 s.. Із 1913 р. Віра Бріттен регулярно вела щоденник, поки не повернулася в 1917 р. до Англії. У щоденнику вона, зокрема, описала особисті почуття і події, які відбулися з нею під час війни. Щоденник був опублікований в 1981 р. під назвою “Заповіт юності“ Grayzel S. Women and the First World War. London: New York, 2002. 193 p.. Згодом, 1998 р. листи В. Бріттен часів Першої світової війни було видано книгою “Листи втраченого покоління”, що підкреслює її літературний талант: вміння висловлювати свої думки і спостереження Thebaud F.Understanding Twentieth-Century Wars through Women and Gender: Forty Years of Historiography. Clio: Women, Gender, History, 2014. 12 p.. У 2014 р. її спогади було екранізовано у фільмі “Заповіт юності“ Noakes L. Women in the British Army: War and the Gentle Sex 1907-1949. Routledge, 1963. P. 266-267..

Сучасна британська дослідниця Вів'єн Ньюман пише наукові статті та книги про британських жінок під час Першої світової війни. У 2014 р. опубліковано книгу “Ми також служили: забуті жінки Першої світової війни”, в якій вона досліджує життя жінок між 1914 та 1918 рр., розкрила внесок жінок, які зробили уможливили перемогу Newman W. Tumult and Tears: an antology of women's first world war poetry. Yorkshire, 2016, 224 p.. У 2015 р. опублікована інша наукова книга цієї авторки “Щоденник медсестер Великої війни” (“Nursing Through Shot & Shell: A Great War Nurse Diary“), в якій Вів'єн Ньюман перенесла читача на поля битв у Бельгії та Франції Gosling L. Great War Britain. The First World War at Home. Stroud, 2014. 17 p.. До слова, у червні 2016 р. вийшла її праця - “Сум'яття і сльози”, яка описує історію Великої війни очима поетеси.

Сучасною британською дослідницею жіночої історії періоду Першої світової війни вважається Лора Фостер, яка працює на кафедрі медіа та фемінізму в університеті в Портсмуті (Велика Британія) Gosling L. Great War Britain. The First World War at Home. Stroud, 2014. 18 s.

Дослідниця доводить, що жінки у Великобританії були максимально задіяними: працю - вали медичними сестрами, водіями, на заводах та фабриках. Важливою була також робота жінок на перев'язочних пунктах, де жінки рятували поранених солдат. Авторка стверджує, що після війни чоловіки могли повернутися до праці на виробництві, а жінки повинні були віддати їм робочі місця та повернутися до “хатньої” роботи Gosling L. Great War Britain. The First World War at Home. Stroud, 2014. 20 s Bowser T. The story of British V.A.D. work in the Great War. London: Imperial War Museum, 1917, 300 р.. Серед праць Лори Фостер зустрічаються також переклади спогадів жінок, які брали участь та описували Велику війну.

Можна також ознайомитись із щоденниками письменниці та сестри-милосердя Мей Синклер, які вона склала під час Першої світової війни. У своїх спогадах “Захист ідеалізму” вона згадує про перипетії життя в умовах театру військових дій.

Британська військова історикиня Лін Макдональд у своїй книзі “Троянди нічиєї землі” описала діяльність медичних сестер у час Першої світової війни, використовує витяги із їхніх щоденників, описує діяльність медичного персоналу, якому доводилося працювати у складних умовах (зокрема в масках наповнених газом) Байдак М. Війна як виклик і можливість: українки в роки Першої світової війни. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2021. С. 22.. За підрахунками Лін Макдональд, до кінця війни під час активної служби було вбито 200 військових медсестер. У її праці, зокрема, присутні спогади сестри-милосердя Мей Синклер, якій вдалося вижити у вирі військових лихоліть Hutton I. Memories, 2008. P. 35..

У книзі “Троянди нічиєї землі” описано трагічну історію молодої нареченої, Фреранс Гровер. Прийшовши до свого пораненого чоловіка, рядового Альберта Гровера, вона підхопила інфекцію і померла через декілька днів. Незабаром помер її чоловік, а їх обох було поховано на військовому кладовищі в Етаплі Див. ibid. P. 35..

Британський дослідник Ерік Тейлор у своїй книзі “Медсестра воєнного часу: Сто років від Криму до Кореї 1854-1954” описує смерть чотирьох сестер-годувальниць, які перебували в лікарні Сен-Омері під час німецького повітряного нальоту. У цій науковій праці наводиться багато історичних свідчень про порятунок та евакуацію пацієнтів під час повітряних атак Miller A. The Vera Brittain Collection. The First World War Poetry Digital Archive, 2015. Letters from a lost generation: First World War Letters of Vera Brittain and four friends,1998. London: Virago. 312 p..

Британська дослідниця С. Грейзел написала колективну біографію жінок різних націо - нальностей - “Жінки і Перша світова війна”. Вивчення біографій дає змогу зрозуміти емоції війни у сприйнятті окремої людини.

Очевидець подій Великої війни Ізабель Емслі Хаттон - лікарка з Единбурга, яка раніше працювала з дітьми, детально описала свій сербський досвід війни Brittain V. Testament of youth. London: Fontana, 1979. P. 10.. Випробування, які вона пережила, були однозначно важкими - жінки створювали лікарні “з нуля”, в зимовий час ставили намети тощо.

Ізабель Хаттон зазначає: “За цей період свого життя ці самомотивовані жінки не тільки користувалися великою свободою, але й відповідальністю. На відміну від цього, армія не поспішала визнавати цінність жінок-лікарів, неодноразово відмовляючи їм у тій же оплаті та умовах, які отримали чоловіки. Зокрема жінкам не дозволяли носити форму чи підвищуватись на посаді“ Ibid. P. 45.. сестра милосердя війна британський

Жіноча мілітарна проблематика знайшла своє відображення також і у французькій історіографії. Відома французька дослідниця жіночої історії Франсуаза Тебо у своїй праці “Розуміння війн ХХ ст. через жінок і гендер” зазначає, що у західній історіографії виразною є тенденція до об'єднання жіночого досвіду двох світових воєн. У її дослідженні об'єктами ви - вчення виступають жінки різних національностей, віку, освітнього рівня та соціальної приналежності.

Жінки мали дозволене законом право воювати лише на території Російської імперії (так званий батальйон смерті імені Марії Бочкарьової) і Великобританії (Британський допоміжний армійський корпус) Harrison M. The medical war: British military medicine in the First World War. Oxford University Press, 2010..

У праці німецького автора Макса Нордау “Виродження” проливається світло на біографії молодих людей, які занадто швидко постаріли, отримали психічні травми і не змогли знайти своє місце та призначення в житті. Ці молоді особи втратили цінність людського життя, і їхнє життя було віддане ідолу війни. Таким чином, автор розкрив окремі віхи повсякдення “втраченої генерації” війни Байдак М. Війна як виклик і можливість: українки в роки Першої світової війни. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2021. С. 28.. На сучасному етапі історія повторюється - у нас формується нове покоління дітей-війни та жінок, які стають на захист своєї держави.

Праці західноєвропейських дослідників зорієнтовані на висвітлення жіночого повсякдення під час війни, втім його розуміють ширше ніж побут, харчування, традиції. Дослідники вивчають досвід жінок у контексті поведінкових моделей, ідеологій, ставлення до себе, близьких чи сторонніх людей, влади, звертають увагу на те, як війна змінила гендерні відносини, ролі чоловіків та жінок Ibid. С. 28..

Серед сучасних українських істориків та історикинь, які займаються цією проблематикою слід виокремити львівську дослідницю Мар'яну Байдак, яка є авторкою фундаментальної монографічної праці “Війна як виклик і можливість: українки в роки Першої світової війни”. Дослідниця акцентує увагу на діяльності українських жінок під час Великої війни та їхньому військовому досвіді. Згадується також участь британських жінок на фронті Healy M. Vienna and the Fall of the Habsburg Empire. Total War and everyday life in world war I. New York, 2004. 333 s.. До переліку досліджень цієї авторки слід внести також такі статті: “Жіночий досвід війни (на прикладі участі жінок у збройних формуваннях ЗУНР)” Noakes L.Women in the British Army: War and the Gentle Sex 1907-1949. Routledge, 1963. P. 266-267., “Листи з фронту і на фронт як джерело з історії Першої світової війни“ Байдак М. Жіночий досвід війни (на прикладі участі жінок у збройних формуваннях ЗУНР). ІваноФранківськ: Галичина, 2014. С. 281-289., “Жінка з фронту (на матеріал особових джерел Галичини періоду Першої світової війни)” Байдак М. Листи з фронту і на фронт як джерело з історії Першої світової війни. Україна-Польща історична спадщина і суспільна свідомість. 2020. Вип.13. С. 205-223..

Також при дослідженні цієї проблематики слід звернутися до наукової спадщини української історикині Наталії Залєток, яка є авторкою наукової роботи “Жінки у суспільному і політичному житті Великої Британії (остання третина ХІХ ст. - 1939 р.)” Байдак М. Жінка із фронту (на матеріалах особових джерел Галичини періоду Першої світової війни). Наукові записки. Серія: Історія. Тернопіль, 2014. С. 191-197.. Н. Залєток також є авторкою наукових статей “Британські жінки в роки Першої світової війни“ Залєток Н. Жінки у суспільному і політичному житті Великої Британії (остання третина ХІХ ст. -

1939 р.): дис канд. іст. наук / Інститут історії України НАН України. Київ, 2016. 298 с. та “Британські жінки у складі допоміжних служб в роки Другої світової війни“ Залєток Н. Британские женщины в годы Первой мировой войны. Genesis: исторические исследования. 2015. № 2. С. 50-65..

Дотичними до нашої проблеми є праці львівської науковиці Оксани Кісь - авторки низки наукових статей, які стосуються досліджень жіночої історії та гендеру. Зокрема слід виокремити її роботи: “Українські жінки в горнилі модернізації“ Залєток Н. Британські жінки у складі допоміжних служб в роки Другої світової війни. Ч. 1. Гілея: науковий вісник. Киъв, 2013. Вип. 73. С. 95-97., “Жіночі обличчя війни: ключові теми та підходи у західній феміністичній історіографії“ Кісь О. Українські жінки в горнилі модернізації. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2017. та ін. У своїх наукових дослідженнях авторка аналізує військовий досвід українок під час Другої світової війни, вивчає методи виживання жінок під час війни. Варто згадати також праці: “Українки в ГУЛАГу: вижи - ти значить перемогти“ Кісь О. Жіночі обличчя війни: ключові теми та підходи у західній феміністичній історіографії. Жінки Центральної та Східної Європи у часи Другої світової війни: гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства: зб. наук. праць / за ред. Г. Грінченко, К. Кобченко, О. Кісь. Київ: ТОВ “АртКнига”, 2015. С. 15-39., “Жіночий досвід ГУЛАГу: стан досліджень та джерельні ресурси в українському контексті“ Кісь О. Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти. Львів: Інститут народознавства НАН Украї - ни, 2017. 288 c..

Не менш цікавими є дослідження київської історикині Марії Гук. У своєму дисертаційному дослідженні “Жінки України у Першій світовій війні; історіографія“ Кісь О. Жіночий досвід ГУЛАГу: стан досліджень та джерельні ресурси в українському контексті. Український історичний журнал. Львів, 2016. вона звертає свою увагу на діяльність сестер-милосердя під час військових випробувань. Робота визначається значною кількістю архівних документів та фактів.

У зв'язку із сотими роковинами закінчення Великої війни в Україні було проведено низку конференцій. У Центрі міської історії у Львові діяла виставка “Велика війна 1914 - індивідуальний та глобальний досвід”, творці якої проводили екскурсії та читали лекції, які стосувалися проблем економіки, політики, життєдіяльності жінок та дітей. Була проведена серія із трьох конференцій “Міський досвід Великої війни у Східній Європі” (2016 р.), “Множинність виходів із війни: досвід міст Східного фронту” (2018 р.), “Війни, насильства, революції в Україні (1914-1923 рр.)” (2019 р.) Гук М. Жінки України у Першій світовій війні; історіографія: дис. канд. іст. наук / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2020. 299 с.. Різний досвід жінок у роки Першої світової війни дослідники обговорювали на симпозіумі “Women and World War I”, який відбувся у Любляні та Горіції у 2017 р.

Про Велику війну світ згадав завдяки фільму британського режисера Сема Мендеса “1917”. Сюжет розгортається довкола історії двох британських солдат, яким було доручено передати наказ про скасування атаки, яка може стати катастрофою для британських сил. Жінок у фільмі зображено в традиційних образах, як таких, які страждають і втрачають Байдак М. Війна як виклик і можливість: українки в роки Першої світової війни. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2021. С. 28..

Висновки

У працях вищевказаних дослідників та дослідниць проаналізовано діяльність британських сестер-милосердя під час Великої війни, розкрито особливості їхніх світоглядних уявлень, охарактеризовано специфіку їхньої діяльності та досліджено феномен участі жінок у війні. Ці дослідження викристалізували нове бачення тилового і фронтового досвіду жінок на зламі модернізації суспільства. Перша світова війна стала каталізатором для формування нових поведінкових моделей та еволюції життєвих орієнтирів для британок. Також при дослідженнях вчені орієнтуються на праці з психології, описуючи сприйняття жінками фронтової дійсності.

Наукова новизна цієї теми полягає в тому, що на основі історіографічного аналізу, з'являються нові наукові підходи щодо вивчення цієї проблематики, “піднімаються на поверхню” важливі питання, які потребують подальших досліджень. Таким чином, з'являється значний фактологічний матеріал, який може слугувати підґрунтям для подальших наукових розвідок. Війна - це не щось забуте і записане на сторінках історії ХХ століття. Війна - це не просто дати та наслідки, перемоги та поразки, війна - це перш за все досвід, і досвід не завжди хороший і для кожного різний. Жінки минулого у дивний спосіб діляться із жінками сучасного своєю хоробрістю, витримкою та героїзмом, які так необхідні нам зараз аби вистояти у нашій боротьбі.