Дитячі енциклопедії: різновиди підходів і змістового наповнення наративу про Другу світову війну

Размещено на http://allbest.ru

Інститут історії України НАН України

Дитячі енциклопедії: різновиди підходів і змістового наповнення наративу про Другу світову війну

Марина Баришполець (Лобода), к.і.н., с.н.с.

відділу воєнно-історичних досліджень,

Мирослава Смольніцька, к.і.н., с.н.с.

відділу історії України другої половини ХХ століття

Київ

Анотація

Мета дослідження. Стаття інформує про різновиди дитячих енциклопедій, підготовлених і виданих у другій половині ХХ ст., цільовою аудиторією яких були діти радянських громадян та представників української діаспори, а також привертає увагу до відмінностей представлення подій Другої світової війни у виданнях 1950-х -- 1960-х років.

Методологія дослідження базується на принципах історизму, об'єктивності, науковості, усебічності. Застосовано загальнонаукові (аналіз, синтез, індукція, дедукція), проблемно-хронологічний та структурно-функціональний методи. Джерела дослідження. Для аналізу використано низку дитячих енциклопедій, які вийшли друком у СРСР і за його межами у другій половині ХХ ст. Основну увагу актуалізовано на двох виданнях: «Україна -- земля моїх батьків. Українська дитяча енциклопедія» (Нью-Йорк/США) та «Что такое? Кто такой? (Спутник любознательных)» (Москва /РРФСР).

Наукова новизна. Привернуто увагу до підходів і змістового наповнення дитячих енциклопедій наративом про Другу світову війну.

Висновки. Констатуємо факт, що наведені енциклопедії були створені в різних видавничих умовах, мали неспівставне за чисельністю коло цільової аудиторії, опиралися на відмінні орієнтири у підборі матеріалу та формат його висвітлення. В енциклопедії «Что такое? Кто такой?...» фрагменти сюжетів дотичних темі Другої світової війни на теренах України присутні у 0,7% гасел від загальної кількості. Дані, що стосуються України, представлені іменами героїв, а також містами-героями. Втім, ця інформація без додаткових знань з географії та історії України для дітей була малозмістовною. Пізнавальний контент даної книги був підпорядкований єдиному ідеологічному дискурсу -- уніфікація світогляду радянського громадянина, без виразної актуалізації на його національному походженні, і як незмінна парадигма радянсько-російського канону -- знецінення національних інтересів союзних республік. Видання української діаспори «Україна -- земля моїх батьків. Українська дитяча енциклопедія» -- пронизане зовсім іншим концептуальним підходом -- україноцентричним. Питання дотичні до теми Другої світової війни на теренах України представлені у 15% гасел. Основна увага всіх сюжетів: із вигнанням нацистів не відбулося звільнення України; її територія на довгі роки потрапила в «совєтську» (радянську) окупацію. Друга світова війна в даній енциклопедії розглядалася як тло, на фоні якого дві тоталітарні держави (нацистська Німеччина і Радянський Союз) вчинили масштабні злочинні дії щодо жителів України. Цінність дитячої пізнавальної літератури добре розуміли і радянські керманичі, і діячі української діаспори. Гасло, що лунало у зверненні Об 'єднання працівників дитячої літератури ім. Л. Глібова до українського громадянства у 1960 р. «Хто здобуде душі дітей -- здобуде майбутнє!» є актуальним і для сучасності. Яскраві цікаві енциклопедичні видання -- можуть бути одним із дієвих засобів для виховання молодого покоління.

Ключові слова: діаспора, діти, Друга світова війна, Україна, «Україна -- земля моїх батьків», «Что такое? Кто такой? (Спутник любознательных)», Радянський Союз.

Сучасний інформаційний простір має великий потенціал для донесення дітям чималого обсягу різнопланових відомостей про навколишній світ, у т. ч. про життя людей і суспільств у минулому. Зазвичай знайомство молодших школярів і подекуди дошкільнят з фрагментами історичних подій, явищ, процесів починається ще задовго до системного вивчення історії як навчального предмету в шкільному курсі. Одним з інструментів стислої презентації знань з різних тем були і є дитячі енциклопедії. Досліджуючи різновиди сучасних україномовних лексикографічних праць В. Давиденко констатує: «Останніми роками опубліковано чимало оригінальних енциклопедичних праць для дітей різного віку -- від дошкільного до молодшого, середнього й старшого шкільного» Давиденко В. Українські лексикографічні праці в сучасному освітньому просторі. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Філологія. Соціальні комунікації. 2020. Т. 31 (70). № 4, Ч. 1. С. 40. https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.4-1/08.

Щоправда, уточнює П. Гай-Нижник, «переважна більшість із них -- перекладні видання з інших мов» Гай-Нижник Павло. «Vikidia» -- універсальна багатомовна онлайн-енциклопедія для дітей. Енциклопедичний вісник України. 2022. Вип. 14. С. 83. URL: https://doi.org/10. 37068/evu.14.9 (дата звернення: 05.05.2023).. Дослідник ставить питання «наскільки виправдано й обачно видавати в Україні, особливо за сучасної доби, дитячу літературу, що не має орієнтування саме на українську дитину» і висловлює позицію, що «дитячі енциклопедії (безумовно з урахуванням вікової психології та педагогічної методології) мають і мусять враховувати й виховувати особливості ментальності народу, до якого належить малеча, його світоглядні засади, історико-культурні традиції, національні і сімейні цінності, самоусвідомлення і гордість належності до своєї нації як до великої єдиної родини» Там само. Рябошапка О. В. Вплив книги на формування особистості дитини: історичний аспект. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: Зб. наук. пр. 2020. № 70. Т. 3. С. 20, 24..

У цілому тема дослідження важливості книг не нова. Зокрема, проблему історичного аспекту впливу книги на формування дитячої особистості наводить О. Рябошапка. Висновки автора, що «дитяча література загалом і книга зокрема є важливим чинником виховання дитини та розвитку її особистості», підтверджують його ж вступне узагальнення: «потужним засобом формування свідомості дитини та здійснення її виховання є книга, яка, на думку корифеїв філософії (Аристотель, Г. Гегель, І. Кант, Конфуцій, Сократ, Г. Сковорода й ін.), є найвищою цінністю та символом зв'язку з духом» .

Погоджуючись, вважаємо за необхідне підкреслити: варто брати до уваги, які наративи презентуються з допомогою друкованого слова. Зокрема, різні підходи у представлені історичних подій і наслідків спричиняються до формування відмінного і навіть протилежного бачення історичного процесу.

Наше порівняно недалеке минуле, а саме період радянсько-російської окупації України, є промовистим прикладом. Людям старшої вікової групи, народженим після 1945 року і вихованим у більшовицько-комуністичній ідеології, було надзвичайно складно зрозуміти й усвідомити необхідність декомунізації Закон Верховної Ради України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років», від 9 квітня 2015 років. Відомості Верховної Ради (ВВР). 2015. № 25. Ст. 191. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/315-19#Text (дата звернення: 05.05.2023). та зміни підходів в Україні у вшануванні пам'яті загиблих у роки Другої світової війни. Зовсім недавні події показали небезпеку наслідків живучості радянських наративів: імперська ідеологія РФ значною мірою була вирощена на формулі т. зв. «побєдобєсія» -- гіпертрофованої «переможної» істерії, «культу Перемоги» в путінській Росії.

Радянське бачення війни формувалося в СРСР системно, планомірно і потужно. Одним із інструментів такого впливу була дитяча література, в т. ч. енциклопедії. Проте простір книгодрукування про Україну, на щастя, не обмежувався лише радянськими виданнями. Молоде покоління українців діаспори мало на своїх книжкових полицях зовсім іншу «історію».

Мета статті -- привернути увагу до відмінностей представлення подій Другої світової війни у дитячих енциклопедіях 1950-х -- 1960-х років з різною цільовою аудиторією: для дітей радянських громадян в УРСР і для дітей представників української діаспори.

Отже, особливість дитячої пізнавальної літератури другої половини ХХ ст., що була в користуванні українських дітей, характеризувалася паралельною реалізацією енциклопедичних проєктів у Радянському Союзі й у громадах української діаспори.

Серед видань, які вийшли друком в СРСР слід назвати:

1) «Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста. 10 т.» Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста. В 10-ти т. Гл. ред. А. Маркушевич. Москва: Издательство Академии Педагогических Наук РСФСР, 1958-1962. Друге (1965-1969) і третє (1971-1978) видання 12-ти томні, вийшли у видавництві «Просвещение». (1958-1962, Москва / РРФСР; головний редактор -- О. Маркушевич Маркушевич Олексій Іванович (1908, Петрозаводськ, Олонецька губернія, Росій-ська імперія (нині -- РФ) -- 1979, Москва, РРФСР (нині -- РФ)) -- радянський мате-матик, педагог, книговидавець, віце-президент Академії педагогічних наук СРСР, за-ступник міністра освіти РРФСР.), а також її практично дослівний переклад: «Дитяча енциклопедія: для середнього і старшого віку. 10 т.» Дитяча енциклопедія: для середнього і старшого віку. У 10-ти т. Гол. ред. О. Маркушевич. Київ: Державне учбово-педагогічне видавництво «Радянська школа». 1961-1965, 1971. (1961-1965, 1971, Київ / УРСР; головний редактор -- О. Маркушевич).

2) «Что такое? Кто такой? (Спутник любознательных). 2 кн.» Что такое? Кто такой? (Спутник любознательных). В 2-х кн. Гл. ред. А. И. Мар-кушевич. Москва: Издательство «Просвещение», 1968. (1968, Москва / РРФСР; головний редактор -- О. Маркушевич).

Обидва видання були підготовлені фахівцями Академії педагогічних наук РРФСР (з 1966 р. -- перейменовано в Академію педагогічних наук СРСР). Виходили вони великими тиражами («Детская энциклопедия...» -- 300 тис. примірників, її україномовний аналог -- 26 тис.) і витримали кілька перевидань. Створені у Москві дитячі радянські енциклопедії масово розповсюджувалися у всіх союзних республіках.

Російськомовна «Детская энциклопедия...» мала великий вплив на формування світогляду дітей в УРСР. Це видання можна цілком правомірно розглядати як один з інструментів заміщення україномовного середовища російськомовним. Річ у тім, що вихід енциклопедії хронологічно співпав з періодом витіснення з навчальних установ української мови як мови навчання і виховання юних жителів республіки. Уже «В перше післявоєнне десятиліття намітилася і закріпилася тенденція зменшення мережі шкіл з українською мовою викладання і, відповідно, зменшення кількості молоді, яка вивчала українську мову й активно нею користувалася. Натомість збільшувалася кількість сімей, які віддавали перевагу у виборі російської мови для навчання своїх дітей» Смольніцька М. Становище української мови в кінці 1950-х рр.: за листами громадян до влади. Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. Зб. статей. 2014. Вип. 19. С. 119..

Означена ситуація була настільки промовистою, що навіть пересічні громадяни забили на сполох. В архівах редакцій республіканських газет і в органах радянської влади відклалися численні листи про факти порушення вживання української мови в державних установах УРСР.

Наведемо приклад з листа 1958 р.: «В багатьох містах України порушується Конституція Української РСР. Робота українських науково-дослідних інститутів ведеться не на українській мові.

Виховання дітей, заняття дітей у палацах піонерів ведеться не на рідній мові республіки. Виховання дітей в дитячих садках ведеться на російській мові» Там само. С. 117.. Невтішне становище загострювалася також схожими процесами у видавничій сфері: спостерігалося кількісне зниження україномовних книжкових видань (з 80% у 1950 р. до 66% 1963 р.). Загалом книжкова продукція видана українською мовою в СРСР у 1963 р. становила 4,3% при 17% українського населення Шевчук О. А. Український національно-культурний рух (друга половина 50-х -- поч. 90-х рр. ХХ ст.). Автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.01. Запоріжжя: Запорізький держ. ун-т, 1998. С. 12..

Таким чином, констатуємо, що вихід першого видання «Детская энциклопедия.» припадало на період, коли російськомовна продукція активно захоплювала інформаційний простір. І, відповідно, в т. ч. сприяла витісненню української мови зі вжитку повсякденного спілкування. Перекладене видання радянської енциклопедії (1961-1965 рр.) не вирішувало проблеми популяризації в УРСР україномовної навчально-довідкової книги. З 1959 р., із введенням в дію закону Верховної Ради УРСР «Про зміцнення зв'язку школи з життям і про детальний розвиток системи народної освіти в УРСР» Про зміцнення зв'язку школи з життям і про детальний розвиток системи народ-ної освіти в УРСР. Відомості Верховної Ради Української РСР. 1959. № 14. Ст. 101., в республіці почалося системне і планомірне усунення української мови із шкільного навчального середовища.

Оцінюючи формат видання «Детская энциклопедия...», слід визнати: універсальна, систематична, енциклопедія, з огляду на підходи до укладання та відсутність конкуренції, користувалася популярністю. Розраховувалася, згідно назви, на читачів середнього і старшого шкільного віку. До створення багатотомника було залучено великий авторський колектив: учені, педагоги, письменники, художники. Кожен том присвячувався певним галузям знань: «Земля», «Земна кора і надра Землі. Світ небесних тіл», «Числа і фігури. Речовина і енергія», «Рослини і тварини», «Техніка», «Людина», «З історії людського суспільства», «Література й мистецтво», «Наша Радянська Батьківщина», «Зарубіжні країни». Україномовна версія Українською мовою було перекладено перше видання 1958-1962 рр. Виключення становив т. 8. «Наша Радянська Батьківщина», переклад якого здійснено з другого видання 1969 р. за ідеологічним звучанням і змістовим наповненням була практично ідентична російськомовній.

Інше енциклопедичне видання: «Что такое? Кто такой?...» мало дещо спрощений формат. Воно розраховувалось на порівняно молодшу аудиторію -- учнів 3-4-х класів. Тут вміщувалися гасла з різних галузей знань, які чергувалися між собою за алфавітним порядком. Враховуючи, що створення енциклопедії «Что такое? Кто такой?...» виконувалося в тій же установі, що й «Детская энциклопедия.», ідеологічне наповнення і підходи до трактування основних подій з історії радянської держави були збережені. Детальніше про згадану енциклопедію йтиме мова нижче.

Отже, одне з ключових завдань радянських енциклопедій полягало у творенні світогляду читачів про уніфікований радянський простір для всіх союзних республік. За замовчуванням тексти писались таким чином, що одна республіка -- Росія, -- возвеличувалася над іншими.

Зовсім інший підхід спостерігається у підборі матеріалів у дитячих енциклопедіях діаспори. Діячі української еміграції систематично привертали увагу до імперського характеру радянської влади Дет. див.: Баришполець (Лобода) М., Смольніцька М. Друга світова війна у довідково-енциклопедичних виданнях діаспори. Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. пр. 2022. Вип. 25. С. 25-44.. Відірвані від України, вони опікувалися збереженням у середовищі земляків, особливо юного покоління, історичної пам'яті та української ідентичності. «Релігійне і національне виховання української дитини в умовах еміграції стає тепер одним із основних завдань нашої еміграційної спільноти. Тотальний наступ на душу молодого українського покоління, що його проводить московський окупант на наших рідних землях, змушує всю українську еміграцію стати до тотального бою за душу українського молодого покоління, бо це бій за душу нації, за її самобутність, за майбутню вільну українську державу. Він вимагає всіх родів зброї, що можуть і мають принести перемогу» Що повинна прочитати українська дитина? Список книжок для дітей дошкільного і шкільного віку. Торонто: Об'єднання українських педагогів Канади, 1957. С. 5..

Дотримуючись переконань, що в умовах радянсько-російської окупації України: «Один із найцінніших родів зброї -- це рідна мова, втілена в рідну книжку» Там само., популяризації знань про Україну приділяли велику увагу. Однм з перспективних проєктів вбачали у створенні низки дитячих довідкових видань. Щоправда, не всі задуми вдалося реалізувати. Серед енциклопедій, які вийшли друком в українській діаспорі, найбільш відомі:

1) дві книги з серії «Українська дитяча енциклопедія»: «Україна -- земля моїх батьків. Українська дитяча енциклопедія. Ч. 1» Сірий Юрій. Україна -- земля моїх батьків. Українська дитяча енциклопедія. Ч. 1. Нью-Йорк: Об'єднання працівників дитячої літератури, 1952. 64 с. (1952, Нью- Йорк / США; автор -- Ю. Сірий Тищенко Юрій Пилипович (1880, Салтичія, Бердянський повіт, Таврійська губер-нія, Російська імперія (нині -- Чернігівський район, Запорізька область, Україна) -- 1953, Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США) -- український видавець, книгар, публіцист, письменник, журналіст, перекладач, суспільний діяч. Друкувався під псевдонімами і криптонімами: Юрій Азовський, Ю. Азовський, Галайда, Федір Гарах, Атанасій Дюль- геров, О. Кадило, Павло Лаврів, Ю. Сірий, Юр. Сірий, Юр. Салтичинський, С. Ю., Ю. А., Ю. С., Ю. Т-ко. Співзасновник ОПДЛ.) та «Слава не поляже. Козаччина. Дитяча енциклопедія українознавства. Кн. 3» Слава не поляже. Козаччина. Дитяча енциклопедія українознавства. Кн. 3. За заг. ред. Б. Гошовського, при співуч. Р. Завадовича. Торонто; Нью-Йорк: Об'єднання праців-ників дитячої літератури, 1961. 126 с. Текст укладено: «За «Історією України» І. Пет-ренка. Із змінами й доповненнями». Див.: Слава не поляже. Козаччина... С. 5. (1961, Торонто / Канада, Нью-Йорк / США; редактори -- Б. Гошовський Гошовський Богдан Данилович (1907, Золочів, Золочівський повіт, Австро-Угор-щина (нині -- Золочівський район, Львівська область, Україна) -- 1986, Торонто, провінція Онтаріо, Канада) -- український дитячий письменник, редактор, видавець, журналіст, громадський діяч. Друкувався під псевдонімами і криптонімами: Богдан Данилович, Б. Данилович, Дідусь, Дідусь Данилович, Б. Гармаш, М. Сухий, Б. Г., Б. Д., Д. Б., М. С. та ін. Від 1946 р. -- голова ОДПЛ. і Р. Завадович Завадович Роман Михайлович (1903, Славна, Золочівський повіт, Австро-Угор-щина (нині -- Тернопільський район, Тернопільська область, Україна) -- 1985, Чикаго, штат Іллінойс, США) -- український письменник, журналіст, редактор, культурно- освітній діяч, педагог. Друкувався під псевдонімами і криптонімами: Роман зі Славної, Фортіссімо, Роляник, Володимир Переяславець, М. М. та ін. Співзасновник ОПДЛ.);

2) «Україна. Енциклопедія для молоді» Україна. Енциклопедія для молоді. Ред. Л. Івченко-Коваленко. Саут Бавнд Брук: Об'єднання Українських Православних Сестрицтв у США, 1971. 272 с. (1971, Саут-Баунд-Брук / США; головна редакторка -- Л. Івченко-Коваленко Івченко-Коваленко Людмила Іванівна (1898, Маріуполь, Маріупольський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія (нині -- Маріупольський район, Донецька область, Україна) -- 1969, Трентон, штат Нью-Джерсі, США) -- українська письмен-ниця, драматургиня, перекладачка, радіожурналістка, членкиня ОУП «Слово», очіль- ниця Об'єднання Українських Православних Сестрицтв у США.).

«Українська дитяча енциклопедія» -- назва серії довідкових видань для дітей віком 7-14 років, які виходили в США та Канаді в 1950-1960-ті роки. Рішення про підготовку книг для дитячої аудиторії було одним з положень Резолюції ІІІ-го з'їзду Об'єднання працівників дитячої літератури ім. Л. Глібова (далі -- ОПДЛ) у 1947 р. Резолюції ІІІ-ого з'їзду Об'єднання Працівників Дитячої Літератури. Українська школа на еміграції. 1948. Січень-лютий. Ч. 1-2 (4-5). С. 31-32. До участі запрошувались усі, хто міг би чимось підтримати проєкт.

На початковому етапі планувалося написати й опублікувати 6 томів з різних галузей знань: «1) Географія (загальна і, головне -- України), 2) Історія й література України і Всесвіту, 3) Природознавство (біологія, ботаніка, анатомія людини, що таке матерія, хемія, фізика), 4) Історія культури (головно винаходів), 5) Історія модерного транспорту, 6) Гігієна, 7) Фізкультура» Сірий Ю. Енциклопедія для дітей. Українські вісті. 1948. 7 квіт. Ч. 29 (181). С. 5.. З часом ставилось питання про розширення серії до «8 чи й більше книжок-томів» Б. С. Дитяча енциклопедія українознавства. Перед VI-тою педагогічною конфе-ренцією в Торонто. Свобода. 1961. 24 серп. № 160. С. 4..

Втім, друком вийшли лише вищезгадані книги: «Україна -- земля моїх батьків» та «Слава не поляже. Козаччина».

Видання «Україна. Енциклопедія для молоді» було розраховане, як видно із заголовку, на старшу читацьку аудиторію. «Для молоді вона має бути довідником “референс букс”, якими наші старші учні й студенти звикли користуватися в державних школах. Молоді батьки, що не мали змоги набути відповідних знань про свою Батьківщину, найдуть тут необхідні відомості, щоб відповісти дітям на їхні питання про Україну» Україна. Енциклопедія для молоді... С. 5..

Над створенням книги працювало 16 фахівців. Проєкт відбувся з ініціативи Л. Івченко-Коваленко. Книгу видали за сприяння Об'єднання Українських Православних Сестрицтв у США, а також асигнувань: Ради Митрополії Української Православної Церкви в США, Сестрицтв, організацій і окремих осіб Україна. Енциклопедія для молоді... С. 5..

За структурою енциклопедія складалася з 13 розділів з різних тем (наприклад: «Географія», «Археологія», «Історія», «Література» тощо). Хронологія подій завершувалася періодом кінця 1960-х років (по факту

— сьогодення на момент передачі книги до друку).

Звісно, що енциклопедії в діаспорі видавались значно меншими тиражами, порівняно з довідковими виданнями в СРСР (наприклад, «Україна. Енциклопедія для молоді» -- становив 2000 примірників Антонюк Д. Т. «Україна: енциклопедія для молоді» як один із українських енцик-лопедичних проектів діаспори. Енциклопедії як глокальні медії: колективна монографія. За ред. д.і.н., проф. А. М. Киридон. Київ: Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2020. С. 271. Яцків Я. С., Железняк М. Г. Вступ. Наука України у світовому інформаційному просторі / НАН України. Вип. 12. Київ: Академперіодика, 2015. С. 5.).

Загалом значення цього виду дитячої літератури складно переоцінити. Дослідники констатують: «Енциклопедії належать до затребуваних не лише суспільством, а й державою книг» . У розрізі нашої статті додамо уточнення: радянські дитячі енциклопедії -- реалізовувались у рамках державних програм (писались у державних установах, друкувалися на державні кошти, продукували офіційні ідеологічні наративи); діаспорні були проєктом української спільноти (створені українцями, які змушені були емігрувати, друкувалися на кошти благодійників, озвучували факти, що випадали з офіційного радянського канону).

Наведені примірники дитячих видань не лише творились у різних умовах, а й мали неспівставне за чисельністю коло цільової аудиторії. Крім того, їх укладачі опиралися на відмінні орієнтири у підборі матеріалу та форматах його висвітлення. У даній статті пропонуємо більш ретельно зупинитися на розборі двох енциклопедій. А саме: «Что такое? Кто такой?...» і «Україна -- земля моїх батьків».

«Что такое? Кто такой? (Спутник любознательных)» -- універсальна, гаслова, ілюстрована енциклопедія. Як згадувалось вище, дане видання було підготовлене Академією педагогічних наук СРСР. У роботі над ним брали участь понад 140 осіб. Авторство гасел, малюнків і фотоілюстрацій не позначалося. енциклопедія війна україна діаспора

Якщо врахувати кількість перевидань (перше -- 1968 р.; друге -- 1975-1978 рр.; третє -- 1992-1994 рр.; четверте -- 1994 р.) та обсяг доповнень (починаючи з 2-го видання енциклопедія виходила у 3-х книгах), можна припускати, що влада оцінювала цю працю як добротну. У даній статті наша увага присвячена першому виданню у 2-х книгах, -- «Ответы на вопросы от А до М» та «Ответы на вопросы от Н до Я», -- яке складалося з вступної частини Что бы знать, как обращаться с книгами «Что такое? Кто такой?», надо обя-зательно прочесть эти первые странички. Что такое? Кто такой? ... Кн. 1. С. 5-7. (у т. ч. інструкції з користування); 1009 гасел з різних галузей знань; покажчика Указатель (про что и про кого написано в этой книге). Там же. Кн. 2. С. 438-447..

Гасловий блок енциклопедії розпочинався зі статті «Авіація», а завершувався -- «Ящірка». Деякі гасла містили список рекомендованої літератури. Наприклад, гасло «Велика Вітчизняна війна»: «Грізним дням війни присвячені книжки: Д. Мєдвєдєва “Это было под Ровно”, В. Ка- таєва “Сын полка”, “Волны черного моря”. Про відважні дії матросів- десантників оповідання Л. Соболєва “Батальон четверых”» Великая Отечественная война. Там же. Кн. 1. С. 110., або ж гасло «Ордена і медалі»: «З історією радянських орденів і медалей і чудовими людьми, які першими були ними нагороджені, пропонує познайомитись Ю. Нечаєв у книзі “Награды Родины”» Ордена и медали. Там же. Кн. 2. С. 49..

Події з часів Другої світової війни (1939-1945 рр.) представлено у 25 гаслах. Термін «Друга світова війна» у енциклопедії не вживався насамперед тому, що для радянської влади важливо було формувати пам'ять громадян про німецько-радянську війну 1941-1945 рр. чи «Велику Вітчизняну війну», як її трактували у офіційному дискурсі. Чи не єдиними прикладами виходу за межі періоду, -- напад нацистської Німеччини на Радянський Союз 22 червня 1941 р. -- День Перемоги 9 травня 1945 р., -- у енциклопедії була інформація про окупацію Німеччиною Чехословаччини (березень 1939 р.): «Чехословаччина стала однією з перших жертв гітлерівської Німеччини» Чехословакия (Чехословацкая Социалистическая республика, ЧССР). Там же. С. 380., про застосування США атомної бомби (6 серпня 1945 р.): «Є речовина, 1 кг якої знищив під час війни велике японське місто Хіросіму» Атомная бомба. Там же. Кн. 1. С. 52-53. Корея (Корейская Народно-Демократическая Республика). Там же. С. 370-371. та про звільнення Кореї з під влади Японії (серпень 1945 р.): «У 1945 р. Радянська Армія звільнила Корею від японських завойовників» .

Енциклопедичний матеріал, пов'язаний з періодом німецько-радянської війни (1941-1945 рр.), як складової Другої світової війни, умовно можна згрупувати:

1) гасла, що безпосередньо, або ж більшою мірою, пов'язані з війною («Велика Вітчизняна війна», «Герой Радянського Союзу», «Піонери- герої», «Ордени і медалі», «Фашизм» та ін.) Великая Отечественная война. Что такое? Кто такой? ... Кн. 1. С. 110; Герой Советского Союза. Там же. С. 175-176; Пионеры-герои. Там же. Кн. 2. С. 93-94; Ордена и медали. Там же. С. 49-50; Фашизм. Там же. С. 337-338 та ін.;

2) гасла, в яких про війну згадано одним-двома реченнями («Артек», «Болгарія (Народна Республіка Болгарія, НРБ)», «Героїзм і сміливість», «Діти нашої країни», «Піонерія», «Румунія (Соціалістична Республіка Румунія, СРР)», «Червоний галстук», «Чехословаччина (Чехословацька Соціалістична республіка, ЧССР)» та ін.) Артек Там же. Кн. 1. С. 43-44; Болгария (Народная Республика Болгария, НРБ). Там же. С. 84-85; Героизм и смелость. Там же. С. 174-175; Дети нашей страны. Там же. С. 216-217; Красный галстук. Там же. С. 378-379; Пионерия. Там же. Кн. 2. С. 92; Румыния (Социалистическая Республика Румыния, СРР). Там же. С. 190-191; Чехосло-вакия (Чехословацкая Социалистическая республика, ЧСРР). Там же. С. 380-381 та ін..

Найбільш повно і комплексно інформацію про події і явища часів війни узагальнено гаслом «Велика Вітчизняна війна». Щоправда, матеріал подано коротко та лаконічно. Розповідаючи дітям про «Велику Вітчизняну війну» автор акцентував увагу на її всезагальності. Означена характеристика, по суті, мала на меті обґрунтувати назву: «Учорашні мисливці ставали снайперами, трактористи і шофери -- танкістами і льотчиками, математики перетворювались в артилеристів, а лікарі -- у польових хірургів. Жінки виходили замість чоловіків на неприбрані поля, старші хлопці виточували снаряди і гвинтівкові стволи на заводах.

Хлопчаки прифронтових сіл і міст нерідко ставали розвідниками, підбирали на полі бою зброю і йшли разом зі старшими у партизани. І не було у всій країні -- від західних її кордонів, де вже йшли бої, до східних, у Тихого океану, -- ні однієї сім'ї, ні одного будинку, якого б не доторкнулася війна, звідки б не пішли на фронт або де б не працювали для фронту. [...] Вони ішли, щоб очистити від ворога свою землю, щоб врятувати честь і незалежність своєї Вітчизни. І тому війну цю назвали Великою Вітчизняною» Великая Отечественная война. Там же. Кн. 1. С. 109..

Масштаби невдач радянських військ у перші роки війни пояснювались наявністю кращого у німецької армії озброєння та бойовим військовим досвідом її солдатів: «вони були краще озброєні і володіли більшим воєнним досвідом. Німецьким арміям вдалося зайняти немалу частину нашої землі» Там же. С. 110.. Водночас відступ і втрату територій -- вимушеним заходом. При цьому наголошувалось на докладанні зусиль для затримання ворожого наступу: «Але кожний її шматок, кожний населений пункт і кожен будинок ми віддавали з боєм» Великая Отечественная война. Что такое? Кто такой? ... Кн. 1. С. 110..

Хроніка війни 1941-1945 рр. у даному гаслі була окреслена наступними подіями: напад Німеччини на СРСР (22 червня 1941 р.); битва за Москву (30 вересня 1941 р. -- 7 січня 1942 р.; зрив операції «Барбаросса»): «Першу неочікувану відсіч, як і у Вітчизняній війні 1812 р., нанесли окупантам під Москвою» Там же.; Сталінградська битва (17 липня 1942 р. -- 2 лютого 1943 р.; переломний момент війни): «Лише після грандіозної Сталінградської битви і багатьох інших кровопролитних битв» Там же.; вихід на державний кордон та участь збройних сил Радянського Союзу у вигнанні нацистів з країн Європи (осінь 1944 р. -- весна 1945 р.): «наша армія вийшла до державного кордону СРСР, а потім, не зупиняючись, рушила далі [...] допомагаючи звільненню і багатьох інших країн Європи» Там же.; підписання Акту про повну капітуляцію німецької армії (8 травня 1945 р.; перемога над Німеччиною) Там же..

Якщо узагальнити: гасло містило інформацію про напад нацистської Німеччини на СРСР, «героїчний відступ» радянських військ, провал бліцкригу, переломний момент у війні, звільнення території СРСР та інших країн Європи, програш Німеччини.

У гаслі відсутня інформація: про дати, про втрати, які понесла УРСР та інші республіки під час ведення бойових дій на їх територіях та у період нацистської окупації. Власні назви міст, які згадуються -- розташовані на території Росії. Тобто, «Велика Вітчизняна війна» -- це війна, що відбувалася на території СРСР, її перебіг і наслідки для окремих союзних республік (у т. ч. УРСР) залишилися поза кадром.

Якщо ж проаналізувати з іншого ракурсу, -- через призму присутності інформації про події Другої світової війни у гаслах однойменних 15-ти союзних республік, -- виявлено наступне: окремі фрагменти війни 1941-1945 рр. згадано у гаслах «Білорусь (Білоруська Радянська Соціалістична Республіка)» та «Україна (Українська Радянська Соціалістична Республіка)».

Зокрема, у гаслі «Білорусь.» наведено дані про тривалість війни на білоруській землі, форми спротиву, а також її наслідки: «Під час Великої Вітчизняної війни на білоруській землі більше трьох років ішла героїчна партизанська війна з загарбниками. Коли ворога вигнали, у Білорусі залишилися лише розорені, підірвані міста і села» .

У гаслі «Україна...» інформація про війну відсутня. Щоправда, присутній термін з радянської лексики героїзації «Великої Вітчизняної війни». А саме: «Міста-герої»: «Знають [діти. -- Авт.] про два відомих Міста-герої -- Севастополь і Одесу» Белоруссия (Белорусская Советская Социалистическая Республика). Что такое? Кто такой? ... Кн. 1. С. 71-72. Украина (Украинская Советская Социалистическая Республика). Там же. Кн. 2. С. 325-326.. Разом з тим, термін «Міста-герої» представлений як окреме гасло. У ньому згадано про шість міст (Москву, Ленінград, Волгоград, Севастополь, Одесу, Київ) Послідовність згадувань міст у гаслі збережено.. Хоча три міста з переліку знаходяться в Україні, у гаслі не ідентифікована їх належність до республіки. Більш того, ознайомлюючись з інформацією про столицю УРСР м. Київ читач отримує оманливу відсилку, що це територія Росії: «Гордий красень Київ на берегах Дніпра стоїть багато століть. Звідси пішла Росія, розрослася до великих своїх кордонів, і над нею не заходить сонце» Города-герои. Что такое? Кто такой?... Кн. 1. С. 188..

Гасло «Фашизм» містило фрагментарні дані:

- про зародження фашизму в Італії та Німеччині в середовищі молодих людей, які виголошували гасла: «Італія -- найвеличніша, могутня країна і повинна володіти усім світом» Фашизм. Там же. Кн. 2. С. 337., «найвеличніша країна в світі -- Німеччина і що потрібно знищувати комуністів» Там же. Там же.;

- про поширення фашистської ідеології та захоплення владних структур у Німеччині її послідовниками: «в 1933 р. ватажок німецьких фашистів захопив владу» ;

- про становище тих, хто не підтримав фашизм («комуністи і всі ті, хто протестував проти фашизму, гинули в концтаборах» Там же.) та про поширення антифашистського руху в різних країнах;

- про наміри і дії фашистів щодо поширення їх влади за межі Німеччини, у т ч. шляхом захоплення території СРСР: «Гітлер хотів завоювати весь світ, захопив майже всю Європу, віроломно напав на нашу Батьківщину» Там же.;

- про визначальну роль у перемозі над фашизмом народів СРСР, Червоної армії, комуністів -- як організаторів антифашистського руху: «Від чорної чуми фашизму світ врятували народи нашої країни, Радянська Армія, розгромивши гітлерівські полчища під час Великої Вітчизняної війни. Від чорної чуми фашизму світ врятували комуністи, які організували антифашистський рух, об'єднавши зусилля всіх народів. Фашистська Німеччина була розгромлена» Фашизм. Что такое? Кто такой? ... Кн. 2. С. 337-338..

Тема фашизму і перемоги над ним перегукується з інформацією з гасла «Німеччина». В останньому чимало тексту присвячено порівнянню двох Німеччин (що утворилися у повоєнний час) як двох світів: соціалістичного і капіталістичного: «Після перемоги над німецьким фашизмом, яку отримали миролюбні народи на чолі з СРСР, на території Німеччини створилося дві німецькі держави» Германия. Там же. Кн. 1. С. 173-174..

Тези із змістовим наповненням про «внесок Червоної армії у звільнення від нацистської Німеччини країн Європи» дублюються неодноразово. Зокрема, присутні у гаслах:

«Армія»: «Під час Великої Вітчизняної війни наша армія розгромила гітлерівців і допомогла народам Європи звільнитися від фашистів» Армия. Там же. С. 42.;

«Болгарія (Народна Республіка Болгарія, НРБ)»: «9 вересня 1944 р. болгарські трудящі, якими керували комуністи, вигнали свого царя і скинули фашистів. Успіху народної революції допомогла перемога Радянської Армії над гітлерівцями» Болгария (Народная Республика Болгария, НРБ). Там же. С. 84.;

«Румунія (Соціалістична Республіка Румунія, СРР)»: «Народна революція в Румунії відбулася 23 серпня 1944 р., коли Радянська Армія вигнала гітлерівські війська з румунської землі» Румыния (Социалистическая Республика Румыния, СРР). Там же. Кн. 2. С. 190.;

«Чехословаччина (Чехословацька Соціалістична республіка, ЧССР)»: «Звільненню країни від фашизму допомогла Радянська Армія» Чехословакия (Чехословацкая Социалистическая республика, ЧССР). Там же. С. 380.;

«Югославія (Соціалістична Федеративна Республіка Югославія, СФРЮ)»: «Звільненню Югославії допомогла наша Радянська Армія» Югославия (Социалистическая Федеративная Республика Югославия, СФРЮ). Там же. С. 425, 426..

У гаслах «Болгарія...», «Румунія^», «Чехословаччина...», «Югославія...» серед обов'язкових сюжетів присутня також актуалізація на провідній ролі комуністичної партії в антифашистському русі опору в європейських країнах.

Формуючи дитячу енциклопедію укладачі обрали принцип наповнення її не стільки подіями і процесами, що характерні для воєнного часу, а насамперед темою героїзації. Такий підхід був віддзеркаленням радянської державної політики щодо пам'яті про війну 1941-1945 рр.: у 1965 р. Указом Президії Верховної Ради СРСР 9 травня було оголошено неробочим днем Указ Президиума Верховного Совета СРСР «О объявлении 9 мая нерабочим днем» от 26 апреля 1965 г. № 3478-VL Ведомости Верховного Совета СССР. 1965. № 17 (1260). Ст. 226.. І масштаби його святкування збільшились.

Тематика героїзації в енциклопедії наскрізна і багатоваріативна: на прикладі міст-героїв, у вже згадуваному однойменному гаслі; через факти героїзму усіх людей радянської землі, індивідуальні та колективні. Зокрема, такі сюжети містяться у гаслах: «Гайдар Аркадій Петрович» Гайдар Аркадий Петрович. Что такое? Кто такой? ... Кн. 1. С. 162., «Герой Радянського Союзу» Герой Советского Союза. Там же. С. 175-176., «Діти нашої країни» Дети нашей страны. Там же. С. 216-217., «Піонери-герої» Пионеры-герои. Там же. Кн. 2. С. 93., «Піонерія» Пионерия. Там же. С. 92., «Червоний галстук» Красный галстук. Там же. Кн. 1. С. 378-379. Героизм и смелость. Там же. С. 174. Там же. С. 175..

Окремо привертає увагу, що центральною ідеєю гасел, пов'язаних з тематикою героїзації подвигу радянських людей, є тема жертовності заради Батьківщини (у розумінні -- радянської Батьківщини). Починаючи текст гасла «Героїзм і сміливість» цитатою «Ти, звичайно, поважаєш сміливих, сам хочеш бути сміливим. Але тоді дуже важливо розібратися в тому, що ж це таке» , автори пояснюють терміни у т. ч. випадком з німецько-радянської війни 1941-1945 рр.: «А прославлені герої Великої Вітчизняної війни -- Олександр Матросов чи Миколай Гастелло? Адже вони свідомо йшли на вірну загибель, тому, що це наближало нашу перемогу» .

Також підкреслювалось, що подвиги героїв, які віддали життя за Батьківщину, будуть увічнені. Про один із варіантів радянської політики пам'яті читаємо у гаслі «Артек»: «В одному з таборів на березі моря серед кипарисів і квітів біліє мармурова дошка. На ній золотими літерами імена: Тимур Фрунзе, Іван Туркеніч, Гуля Корольова, Володя Дубінін, Рубен Ібаррурі... Багато героїв Великої Вітчизняної війни були артеків- цями!» Артек. Что такое? Кто такой? ... Кн. 1. С. 43.. Низку прикладів комеморації і вшанування героїв представлено і через актуалізацію уваги читачів до зразків художньої (наприклад, гасло «Василій Тьоркін» Василий Теркин. Там же. С. 104.) та пізнавальної літератури (див. рекомендовані для читання твори під гаслами).

На фоні героїзації, факти злочинів, втрат і важкого повсякдення у роки війни були згадані лише декілька разів. Наприклад, у гаслі «Німеччина» розповідалось про становище полонених у концентраційних таборах: «...у декількох кілометрах від Веймара височить гора, вкрита буковим лісом (Бухенвальд), де гітлерівці збудували тюремний табір. У печах тут згорали десятки тисяч борців проти фашизму з багатьох країн світу» Германия. Там же. С. 173-174.; у гаслі «Тиждень дитячої книги» -- про повсякдення цивільного населення у тилових районах СРСР, а саме -- у Москві: «Був похмурий березневий день 1943 р. Ішла війна, продукти видавались по карточках, у будинках було холодно. У цей день московські хлопчики і дівчатка в стареньких сукнях і курточках, у стоптаних туфлях і залатаних валянках заповнили просторий зал Будинку Союзів. [...] вони слухали, що розкажуть їм добре знайомі за книгами дитячі письменники і поети» Неделя детской книги. Там же. Кн. 2. С. 19. Армия. Там же. Кн. 1. С. 42..

Якщо узагальнити наратив про період Другої світової війни, можна вивести наступні головні меседжі:

- «Велика Вітчизняна війна» для СРСР мала всезагальний характер;

- Радянська армія -- наймогутніша армія у світі. «Кожний хлопчик повинен готуватися до того, щоб стати хорошим солдатом Радянської армії» ;

- СРСР врятував світ від фашизму й перебуває на варті миру. У зв'язку з тим, що фашизм у світі до кінця не подоланий, комуністи і антифашисти -- єдина сила, яка може його побороти.

Головна роль у створенні світового порядку без фашизму відводилася Росії: «Коли Велика Жовтнева революція перетворила стару Росію у першу в світі країну людей праці, наша мова стала мовою усього передового людства. [...] А коли в жорстокій боротьбі радянські люди розгромили фашизм у Великій Вітчизняній війні, звільнили багато країн Європи, вони допомогли вирватись на волю народам Африки і Азії. Як набатний дзвін звучали в усьому світі заклики, що йшли із Москви» Русский язык. Там же. Кн. 2. С. 193.. Символічно, що мрії про радянсько-російське світове панування окреслені у гаслі «Російська мова». Таким чином, спостерігаємо, що в ідеології СРСР російську мову розцінювали як один з дієвих інструментів імперського впливу.

Якщо переглядаючи енциклопедію «Что такое? Кто такой? ...» локалізувати увагу на темі «Друга світова війна і Україна» виявимо наступне. Фрагменти сюжетів дотичних темі Другої світової війни безпосередньо на теренах України присутні у 0,7% гасел від загальної кількості. Україна представлена іменами героїв, а також містами-героями. Втім, дитячій аудиторії без додаткових знань з географії та історії складно розрізнити яка інформація може стосуватися саме України.

Враховуючи, що книга підготовлена на замовлення держави -- її пізнавальний контент підпорядкований єдиному ідеологічному дискурсу, в якому не було місця національним інтересам союзних республік.

Як уже вказувалось вище, дитяча енциклопедія української діаспори була пронизана зовсім іншим концептуальним підходом -- україноцентричним.

«Україна -- земля моїх батьків. Українська дитяча енциклопедія. Ч. 1» -- «Описова, багато ілюстрована (46 ілюстрацій) Географія України» Видання ОПДЛ. Сірий Юрій. Україна -- земля моїх батьків... С. 64.. Текст написав Ю. Сірий, проілюстрував П. Холодний Холодний Петро Петрович (1902, Київ, Київська губернія, Російська імперія (нині -- Київська область, Україна) -- 1990, Ґлен Спей, штат Нью-Йорк, США) -- україн-ський живописець, графік, іконописець. Член українського мистецького гуртка «Спокій» та Асоціації незалежних українських митців, почесний член Об'єднання митців- українців в Америці.. Видавалась двічі: у 1952 р. і в 1956 р. У бібліографії «Що повинна прочитати українська дитина? Список книжок для дітей дошкільного і шкільного віку» (1957 р.) цю книгу охарактеризовано як: «Розповідь про Україну» і оцінено: «Цінне видання» Що повинна прочитати українська дитина? Список книжок для дітей дошкільного і шкільного віку. Торонто: Об'єднання українських педагогів Канади, 1957. С. 30..

«Україна -- земля моїх батьків» -- однотомник на 64 сторінках. Виклад матеріалу здійснено у формі статей (чи оповідань із залученням уривків з авторських творів та народної творчості). Структура і послідовність статей представлені у наступному порядку: «Україна», «Український національний герб», «Прапори», «Народній гімн», «Українська земля» (у тексті «Українські землі»), «Сучасний розподіл українських земель», «Утворення (склад) нашої землі», «Ґрунти України», «Поверхня України», «Гори», «Височини», «Низини», «Степ (поезія)», «Моря України», «Ріки України», «Дніпрові пороги», «Озера України», «Мінеральні води», «Природні багатства України», «Підсоння в Україні», «Природа України», «Асканія Нова», «Людність України», «Оселі», «Визначні міста

України», «Етнографічний склад української людности», «Любіть Україну (поезія)».

Термін «Друга світова війна» у книзі присутній, пишеться з маленької літери (див. цитати нижче).

Проблематика Другої світової війни порушувалася у 4-х із 27 статей. А саме: у матеріалах, що стосувалися території, населення, визначних місць України Українські землі. Сірий Юрій. Україна -- земля моїх батьків... С. 7-9; Людність України. Там само. С. 46-48; Визначні міста України. Там само. С. 49-54; Етногра-фічний склад української людности. Там само. С. 55-60. Українські землі. Сірий Юрій. Україна -- земля моїх батьків... С. 7..

У статті «Українські землі» огляд територіальних меж України містив інформацію про зміни, що відбулися на українсько-польському кордоні після Другої світової війни, та про обставини, що спричинилися до них: «До Польщі відійшла Лемківщина, Посяння, Холмщина й Підляшшя. Хоч ці землі споконвіку належали українському народові, та після другої світової війни прийшли сюди московські большевики й насильно вигнали українських людей з цих земель, та віддали їх полякам» .

У статті «Людність України» часові рамки війни використані кілька разів. В одному випадку для пояснення структури національного складу місцевого населення (у т. ч. основних ареалів розселення етнічних меншин в українських містах) через порівняння «до» і «після»: «... перед другою світовою війною жиди жили переважно по містах, за ними москалі, а з українців в містах жили тільки кожен десятий. Коли ж ми візьмемо все населення України, якого після другої світової війни лишилося приблизно 40 мільйонів, то українців буде % (три четвертини) і тільки ^!А-а інших національностей. Найбільше з того росіян, потім жидів, поляків, німців, румун, греків, болгар, чехів, словаків, мад'яр, вірмен, татар. Останніми часами большевицький уряд переселює туди ще й азій- ців, а особливо китайців» Людність України. Там само. С. 47.. Окрім констатації фактів про розселення автор ставить акценти на здійсненні радянською владою свідомої асиміляції жителів України та розмірковує про причини означених дій: «Це роблять москалі на те, щоб розріднити українське чистокровне населення і загарбати його землю» Там само..

Критерій «до» / «після» застосовано також для висвітлення теми еміграції: «особливо багато виемігрувало наших людей після другої світової війни. Та й до неї вже числилось українців по різних країнах досить багато. Підрахунки показують, що перед другою світовою війною наших людей було: в США до 800 тисяч, в Канаді до 400 тисяч, в Бразилії до 60 тисяч, в Аргентині до 50 тисяч.

В інших американських країнах до 20 тисяч душ. По війні ці числа дуже збільшилися і треба рахувати, що тільки в американських землях перебуває наших людей до двох мільйонів душ» Людність України. Сірий Юрій. Україна -- земля моїх батьків... С. 48.. Ще один підхід для позначення часу без використання дат -- характеристика періоду через призму перебування територій України під радянською окупацією: «За большевиків, все українське хліборобське населення позбавлено й права на власну землю і працює в колгоспах на совєтську державу, а за тяжку працю дістає злиденну платню, здебільшого тими продуктами, що само виробляє в колгоспах. [...] Тяжке життя наших людей в Україні на рідних землях, загарбаних московськими зайдами, гонить їх на чужину, на еміграцію». Фокус на становищі місцевого населення актуалізовано з метою пояснити причини еміграції українців, та масштабності цього явища.

У статті «Визначні міста України» вибірково й тезисно вміщено інформацію про руйнування, спричинені сталінським і гітлерівським тоталітарними режимами, у формулюванні автора «німецькими фашистами та московськими большевиками»; про змінений статус деяких територій після завершення Другої світової війни; про важливі військові дії: «Зруйновано тими варварами навіть святині, як Михайлівський Собор, що був збудований ще за княжих часів, та найбільшу українську святиню Київо- Печерську Лавру. І знову лежить він в руїнах, та чекає на те, що український нарід знову виростить борців-героїв, які увільнять його від московського окупанта, та розбудують славу його на весь світ» Визначні міста України. Там само. С. 50. (Київ), «Після розгрому Німеччини Західня Україна зі Львовом була прилучена до Української Радянської Республіки і разом з цілою Україною знаходиться під окупацією, тобто під володінням російських большевиків» Там само. С. 52. Там само. С. 53.

На думку деяких сучасних дослідників Друга світова війна для України розпо-чалася ще у березні 1939 р. Так, Роман Офіцинський вважає: «Те, що відбулося на Закарпатті [військовий конфлікт між Королівством Угорщина і Карпатською Україною -- Авт.] -- українська точка відліку Другої світової війни. Події п'яти днів -- від 14 до 18 березня 1939 року -- послужили прелюдією доленосних змін світового масштабу. Внаслідок силового переділу політичної карти зникла 10-мільйонна європейська дер-жава -- Чехословаччина». Див.: Офіцинський Роман. З Карпатської України для нас почалася Друга світова. Історична правда. 2013. 15 березня. URL: https://www.istpravda. com.ua/artides/2013/03/15/117613/ (дата звернення: 21.10.2022). (Львів), «Воно [Хуст -- Авт.] було столицею Карпатської України в 1939 р. Біля Хусту відбувалися тоді запеклі бої карпатської січі проти мадярської навали»^89, (Хуст).

У статті «Етнографічний склад української людности» наведено інформацію про різні етнографічні групи: лемків, бойків, гуцул, покутян, підгірян, ополян, подолян, волинян, поліщуків тощо. Зокрема, у сюжеті про лемків основну увагу приділено трагічним наслідкам радянської політики в Україні щодо цієї етнографічної групи після потрапляння їхньої території у зону інтересів СРСР і Польської Народної Республіки.