Масові перейменування населених пунктів Львівської області в середині 40-х років ХХ століття

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

НАН України

Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського

Львівське відділення

Масові перейменування населених пунктів Львівської області в середині 40-х років ХХ століття

Б. Смерека, к.і.н., н.с.

Анотація

Мета роботи дослідження (на прикладі Львівської області) масштабної кампанії перейменувань населених пунктів Української РСР у 1944-1946 рр., внаслідок якої змінилися назви майже 3-х тисяч міст, селищ, сіл і хуторів.

Наукова новизна статті полягає у впровадженні до наукового обігу документів із пропозиціями (у т. ч. відкинутими) щодо перейменування населених пунктів. Ці документи зберігаються у фонді Львівської облдержадміністрації (Ф. Р-221) Державного архіву Львівської області.

Методологія. З огляду на міждисциплінарний характер дослідження, у статті використані методи як історичних (історико-критичний, порівняльно-історичний, історико-типологічний), так і лінгвістичних студій (текстологічний, описовий, порівняльно-зіставний методи, етимологічний аналіз).

Перспектива подальших досліджень полягає у виявленні та вивченні документів обласних виконавчих комітетів Радянської України з проектами рішень (у т.ч. відхиленими) про перейменування населених пунктів. Реномінації мали важливе ідеологічне значення, тому республіканське керівництво часто до них вдавалося.

Висновки. З'ясовано, що в результаті кампанії перейменувань 1944-1946 рр. змінилися назви 374 поселень Львівської області (320 офіційно, ще 54 фактично). Йшлося, головним чином, про ойконіми, які вказували на присутність у регіоні поляків і німців (зокрема, мотивовані відповідними антропонімами). Були перейменовані поселення з немилозвучними назвами, змін зазнали також складені ойконіми. Переліки населених пунктів для перейменування формувалися на підставі пропозицій, які надсилали до Львівського облвиконкому голови районних виконавчих комітетів. Серед відкинутих присутні варіанти ідеологічного характеру. Головна мета кампанії полягала в «українізації» ойконімії, мотивованої словами іншомовного походження. Нові найменування часто були поширеними (на зразок Вербівки чи Іванівки) або такими, що порушували усталені норми словотвору української мови (Високо-Федорівка, Зеленівка). Крім цього, вони могли дублюватися навіть у межах одного району.

Ключові слова: Львівська область; Українська Радянська Соціалістична Республіка; ойконіми; перейменування.

Annotation

Mass renaming of settlements of Lviv region in the mid-1940s

B. Smereka, Candidate of Historical Sciences, Research Fellow at the Lviv Branch Mykhailo Hrushevsky Institute of Ukrainian Archaeography and Source Studies of National Academy of Sciences of Ukraine

The objective of the work is to study (on example of Lviv Region) the large-scale campaign of the renaming of settlements of the Ukrainian SSR in 1944-1946, as a result of which the names of almost 3 thousand cities, towns, villages and hamlets were changed.

The scientific novelty of the article consists in the introduction into scientific circulation of documents with proposals to rename settlements (including rejected ones). These materials are stored in the fond of the Lviv Regional State Administration in the State Archives of Lviv Region.

Methodology. Given the interdisciplinary nature of the research, the article uses methods of both historical (historical-critical, comparative-historical, historicaltypological) and linguistic studies (textological, descriptive, comparative methods, etymological analysis).

The prospect of further research consists in identifying and studying documents of the Region executive committees of Soviet Ukraine with draft decisions (including unimplemented ones) on renaming of settlements. Renamings had an important ideological significance, so the republican authorities often resorted to them.

Conclusions. It was found that the names of 374 settlements of Lviv Region were changed as a result of the renaming campaign of 1944-1946 (320 names officially, another 54 de facto). It was mainly about oikonyms, which indicated the presence of Poles and Germans in the region (in particular, motivated by the relevant anthroponyms). Settlements with unpleasant names were renamed, compound oikonyms also underwent changes. Lists of settlements for renaming were formed on the basis of proposals sent to the Lviv Regional Executive Committee by the heads of raion executive committees. Among the rejected proposals, there are also ideological options. The main goal of the campaign was to «Ukrainize» oikonyms motivated by vocabulary of foreign origin. New names were often common (such as Verbivka or Ivanivka) or those that violated the established norms of word formation of the Ukrainian language (Vysoko-Fedorivka, Zelenivka). In addition, they could be duplicated even within the same district.

Key words: Lviv Region; Ukrainian Soviet Socialist Republic; oikonyms; renaming.

Перейменування населених пунктів одне зі знакових явищ в історії України новітнього часу. Особливо активно міста і села нашої держави перейменовувалися в радянський період. Ці реномінації мали виразно ідеологічний характер. Із набуттям Україною незалежності розпочався поступовий процес демонтажу комуністичного спадку в ойконімії, одним із методів якого стало повернення до давніх назв поселень (ретрономінація). Рішучим кроком уперед у справі ліквідації подібних найменувань стало ухвалення у квітні 2015 р. Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». У ньому ідеологічно забарвлені назви, присвоєні поселенням у радянський період, проголошувалися «символікою комуністичного тоталітарного режиму» і підлягали заміні.

На відміну від східних і південних областей України, де в рамках декомунізації у 2016 р. масово перейменовувалися міста і села, на заході держави в цей час змінилися назви лічених поселень. Так, на Львівщині давні найменування повернули 2-м селам: Андріївці в Буському районі (ненадовго стала Мармузовичами) та Максимівці на Старосамбірщині (змінила назву на Лібухову)Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки: Закон України від 9 квіт. 2015 р. №317-VIII (зі змінами).Село Мармузовичі знову стало Андріївкою в 2021 р. Див.: Про перейменування окремих населених пунктів та районів: Постанова Верховної Ради України від 19 трав. 2016 р. №1377-VIII; Про перейменування села Мармузовичі Золочівського району Львівської області: Постанова Верховної Ради України від 6 жовт. 2021 р. №1798IX.. Попередні найменування вшановували пам'ять убитих повстанцями директора місцевої МТС І. Андрєєва та голови сільради М. Максимова відповідноІсторія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Київ, 1968. Т. 14: Львівська область / редкол.: В. Маланчук (гол.) та ін. C. 203, 786..

Ці назви, як і тисячі інших, були присвоєні в рамках широкої кампанії перейменувань 1944-1946 рр.На першому етапі кампанії (серпень 1944 р.) були змінені назви деяких обласних та низки районних центрів УРСР. З 1 лютого 1945 р. до 7 вересня 1946 р. тривало перейменування сіл і хуторів у кожній з областей республіки (у т.ч. у Закарпатській області, утвореній 22 січня 1946 р.). Див.: Об уточнении наименований городов: Тарнополь, Черновицы, Каменец-Подольск, Владимир-Волынск, Чертков Украинской ССР: Указ от 9 августа 1944 г. // Сборник законов СССР и указов Президиума Верховного Совета СССР (1938 - июль , що охопила всю Українську РСР і корінним чином змінила її топонімічний ландшафт. Явище масової (хоч і не тотальної) реномінації поселень у масштабах всієї республіки не мало аналогів у Радянському Союзі. Москва, 1956. С.54; Про перейменування, уточнення та внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів Української РСР: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 15 серп. 1944 р. ВВР УРСР. 1945. №7-8. С. 9-12; Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Одеської області: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 1 лют. 1945 р. Там само. 1947. №1-2. С. 3-14; Про утворення Закарпатської області в складі Української РСР: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 22 січ. 1946 р. // Там само. №5-6. С. 3; Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Чернівецької області: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7 вер. 1946 р. // Там само. №11. С. 11-17.

Згідно з покажчиком старих і нових найменувань у виданні «Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року» свою назву змінили 1 тис. 540 сіл, 1 тис. 258 сільських рад, 1 тис. 55 хуторів, 50 районів, 29 колоній, 26 селищ, 17 міст, 17 селищ міського типу, 16 залізничних станцій, 9 селищних рад, 2 райони міста Києва, 2 висілки, 1 селище залізничної станції, 1 міська рада. Статус ще 1 перейменованого населеного пункту окреслено як «поселок», статус 172 не окреслено взагалі. У покажчику вміщені також 125 поселень, що набули нову назву в результаті об'єднання йдеться про 58 сіл, 49 хуторів, 11 селищ, 3 поселення з невідомим статусом, 3 смт і 1 селище залізничної станції. В результаті об'єднання виникло 39 сіл, 5 хуторів, 4 селища і 3 смт. Див.: Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року / відп. ред. М. Попівський. Київ, 1947. С. 959-1040.

У той самий час у СРСР тривали 2 регіональні кампанії тотальної реномінації поселень у Кримській (1944-1948 рр.) і Кенігсберзькій/ Калінінградській (1946-1950 рр.) областях РРФСР. Див.: Андрощук О. Перейменування об'єктів адміністративно-територіального поділу Криму як репресивний та пропагандистський засіб державної політики (друга половина XX століття) Крим в історичних реаліях України: Матеріали наукової конференції «Крим в історичних реаліях України: До 50-річчя входження Криму до складу УРСР». Київ, 2004. С. 317-334; Костяшов Ю. «Чистые пруды грязные болота»: о кампании переименований 1946-1950 гг. // Секретная история Калининградской области. Очерки 1945-1956 гг. Калининград, 2009. С. 272-284; О переименовании районов и районных центров Крымской АССР: Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 14 дек. 1944 г. №621/6; О переименовании сельских Советов и населенных пунктов Крымской области: Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 21 авг. 1945 г. №619/3; О переименовании населенных пунктов Крымской области: Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 18 мая 1948 года №745/3 // Административно-территориальные преобразования в Крыму. 1783-1998 гг. Справочник / редкол.: Л. Гурбова (гл. ред.) и др.; сост. Л. Кравцова и др. Симферополь, 1999. С. 396, 399-412, 413-435.

Незважаючи на те, що кампанія перейменувань була проведена понад 3 чверті століття тому, вона лише останнім часом привертає увагу фахівців Бучко Д., Бучко Г. Післявоєнне впорядкування назв населених пунктів і його вплив на ойконімійну систему України // Історична та сучасна українська ономастика: Вибрані праці: Чернівці, 2013. С. 225-233 (стаття була вперше опублікована в 1998 р.); Висоцька М. Ойконіми на -івк-а як результат перейменування поселень // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. 2021. Вип. 1 (45): На пошану Кирила Йосиповича Галаса (до 100-річчя з дня народження). С. 135-141; Шульган О. Ойконімія України ХХ століття (екота соціолінгвістичні аспекти): дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Шульган Ольга Володимирівна; Тернопільський нац. пед. ун-т ім. Володимира Гнатюка. Тернопіль, 2017. 302 с.. У цілому, названа тема залишається малодослідженою. Це особливо помітно в порівнянні з реномінаційною кампанією 20152016 рр., що проводилася після ухвалення закону про декомунізаціюУ рамках цієї кампанії в Україні було перейменовано 969 населених пунктів і 43 райони. Див.: Там само. С. 163, 285-302 (Додаток Ж).Гирич Я. Перейменування міст України у зв'язку з процесом декомунізації (2015-2016 рр.) // Соціум. Документ. Комунікація. Серія: Історичні науки. 2017. Вип. 3. С. 95-101; Гоманюк М. Декомунізаційні моделі перейменування населених пунктів Півдня України (на прикладі Херсонської області) // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Географічні науки. 2017. Вип. 6. С. 30-37; КасімГ. Перейменування в топонімії Одещини як наслідок декомунізації: результати й проблеми // Слов'янський збірник. 2019. Вип. 23. С. 7-17; Кравченко Л. Перейменування сучасних українських ойконімів // Українське мовознавство. 2018. Вип. 1. С. 135-151.. Буквально по її гарячих слідах було підготовлено ряд розвідок, присвячених перейменуванням в окремих регіонах України 9. Зауважимо, що масові реномінації середини 10-х років XXI ст. до певної міри ліквідували наслідки кампанії середини 40-х років XX ст. У Львівській області декомунізація місцевої ойконімії розпочалася ще в часи перебудови на хвилі національно-патріотичного руху і триває досіРішення виконавчого комітету Львівської обласної Ради народних депутатів від 19 вер. 1989 р. // ВВР УРСР (Відомості Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки). 1989. №43. С. 617-619; Про відновлення деяким селам Львівської області колишніх найменувань: Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 11 жовт. 1989 р. №8233-XI // Там само. С. 600; Про уточнення найменування селища міського типу Медениця Львівської області: Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 23 жовт. 1989 р. №8295-XI // Там само. №45. С. 620; Рішення виконавчого комітету Львівської обласної Ради народних депутатів від 18 груд. 1990 р. // ВВР України. 1992. №9. С. 251-253; Про відновлення деяким населеним пунктам Львівської області колишніх найменувань: Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 18 бер. 1991 р. №847-XII // ВВР УРСР. 1991. №15. С. 184; Про відновлення селу Ясенівка Золочівського району Львівської області колишнього найменування Якторів: Указ Президії Верховної Ради України від 21 вер. 1991 р. №1593-XII // ВВР України. 1991. №49. С. 699; Про перейменування міста Нестеров та Нестеровського району Львівської.

Запропонована стаття присвячена дослідженню реномінаційної кампанії 1944-1946 рр. на Львівщині Постанова Президії Верховної Ради України від 21 вер. 1991 р. №1597-XII // Там само. С. 700; Про перейменування міста Нестеров та Нестеровського району Львівської області: Постанова Верховної Ради України від 11 жовт. 1991 р. №1652-XII // Там само. №51. С. 723; Про уточнення назв деяких населених пунктів Львівської області: Постанова Верховної Ради України від 24 бер. 1992 р. №2219-XII // Там само. 1992. №26. С. 374; Про відновлення селам Хмільове Бродівського та Рубанівка Городоцького районів Львівської області колишніх найменувань: Постанова Президії Верховної Ради України від 15 груд. 1992 р. №2856-XII // Там само. 1993. №6. С. 46; Рішення Львівської обласної Ради народних депутатів від 21 груд. 1992 р. // Там само. №16. С. 431; Про відновлення колишніх найменувань окремим населеним пунктам Львівської області: Постанова Президії Верховної Ради України від 11 черв. 1993 р. №3280-XII // Там само. №29. С. 319; Про відновлення окремим населеним пунктам Жовківського та Сокальського районів Львівської області колишніх найменувань: Постанова Верховної Ради України від 19 жовт. 1995 р. №394/95-ВР // Там само. 1995. №38. С. 293; Про відновлення селу Озерне Самбірського району Львівської області колишнього найменування: Постанова Верховної Ради України від 21 груд. 2000 р. №2195-III // Там само. 2001. №11. С. 58; Про відновлення селу Міжгір'я Перемишлянського району Львівської області колишнього найменування: Постанова Верховної Ради України від 15 трав. 2003 р. №817-IV // Там само. 2003. №36. С. 290; Рішення Львівської обласної Ради від 3 черв. 2008 р. // Там само. 2008. №29. С. 750; Про відновлення селу Івана Франка Дрогобицького району Львівської області колишнього найменування: Постанова Верховної Ради України від 25 черв. 2009 р. №1597-VI // Там само. 2009. №47-48. С. 725; Про перейменування села Біньова Турківського району Львівської області: Постанова Верховної Ради України від 6 вер. 2013 р. №557-VII // Там само. 2014. №20-21. С. 747; Про перейменування села Прибілля Жидачівського району Львівської області: Постанова Верховної Ради України від 13 трав. 2015 р. №406-VIII // Там само. 2015. №25. С. 209; Про перейменування села Сірники Перемишлянського району Львівської області: Постанова Верховної Ради України від 13 бер. 2018 р. №2330-VIII.; Про перейменування села Бірки Сокальського району Львівської області: Постанова Верховної Ради України від 30 жовт. 2019 р. №254-IX // ВВР України. 2019. №47. С. 320; Про перейменування села Мазарня-Каранська Кам'янка-Бузького району Львівської області: Постанова Верховної Ради України від 30 жовт. 2019 р. №255-IX // Там само. С. 321; Про перейменування села Коросне Львівського району Львівської області: Постанова Верховної Ради України від 3 бер. 2021 р. №1312-IX; Про перейменування села Борщів Львівського району Львівської області: Постанова Верховної Ради України від 3 бер. 2021 р. №1314-IX; Про перейменування селища міського типу Славське Стрийського району Львівської області: Постанова Верховної Ради України від 29 черв. 2023 р. №3211-IX., її перебігу, масштабам і наслідкам.

Із цією метою передбачено виконання таких завдань:

- аналіз нормативно-правових актів, згідно з якими населеним пунктам області присвоювалися нові найменування, а також довідкових матеріалів, які дозволяють уточнити число поселень зі зміненими назвами;

- відтворення механізму відбору ойконімів для заміни;

- встановлення кола осіб, які безпосередньо пропонували альтернативні назви;

- оцінка прийнятих і відхилених пропозицій.

Від приєднання західноукраїнських земель до СРСР восени 1939 р. і до початку німецько-радянської війни ойконімія Львівщини залишалася незмінною. До перейменувань населених пунктів області республіканське керівництво вдалося після витіснення німецьких військ із цієї території влітку 1944 р. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 15 серпня 1944 р. були змінені назви 6-ти райцентрів Львівщини: м. Жолків Жовква, м. Кам'янка-Струмилівська Кам'янка-Бузька, с. Ляшки Довгі Довгі ЛашкиЙдеться про Львівську область у кордонах станом на цей період без теренів на захід від р. Західний Буг і на північ від р. Солокії, приєднаних в 1951 р., а також без південних районів, які до травня 1959 р. входили до складу Дрогобицької області. Див.: Про утворення Забузького району в складі Львівської області: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 10 лист. 1951 р. // ВВР УРСР. 1951. №5. С. 6-7; Про ліквідацію Дрогобицької області: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 21 трав. 1959 р. // Там само. 1959. №17. С. 582.Не пізніше 1 жовтня 1944 р. с. Довгі Лашки (разом з усім Довголашківським районом) відійшло до Польщі. Див.: Держархів Львівської обл. (Державний архів Львівської області). Ф. Р-221. «Львівська обласна державна адміністрація, м. Львів». Оп. 2. Спр. 1832 (Документи про адміністративно-територіальний поділ області і зміни в ньому в зв'язку з встановленням державного кордону між СРСР і ПНР з даними про кількість населення в змінених районах; про уточнені і змінені назви населених пунктів області; про перейменування Львівського району в Брюховицький і список завідуючих міськрайвно (розпорядження, листи, списки), 1944-1946 рр.). Арк. 118, 120., м. Мости Великі Великі Мости, с-ще Янів Івана-Франка, с-ще Яричів Новий Новий ЯричівПро перейменування, уточнення та внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів Української РСР: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 15 серп. 1944 р. // ВВР УРСР. 1945. №7-8. С. 10-11..

Двома роками пізніше у Львівській області відбулося масове перейменування дрібних поселень сіл і хуторів. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 18 липня 1946 р. нові назви присвоїли 314 населеним пунктам Львівщини За районами (станом на 1946 р.; тут і далі вживатимемо їхні скорочені назви): Ббр (Бобркський район) 18 поселень, Брд (Бродівський район) 10, Бск (Буський район) 8, Вмс (Великомостівський район) 15, Внн (Вінниківський район) 11, Глн (Глинянський район) 4, Грд (Городоцький район) 21, Жвк (Жовківський район) 4, Злч (Золочівський район) 10, ІвФ (Івано-Франківський район) 9, Клк (Куликівський район) 12, КмБ (Кам'янсько-Бузький район) 13, Крк (Краковецький район) 7, Крс (Краснянський район) 3, Лвв (Львівський район, з 1 листопада 1946 р. Брюховицький) 19, Лпт (Лопатинський район) 6, Мгр (Магерівський район) 14, Нвм (Новомилятинський район) 9, Нмр (Немирівський район) 4, Нвя (Новояричівський район) 9, Олс (Олеський район) 7, Пдк (Підкамінський район) 1, Пмр (Поморянський район) 13, Пнк (Пониковицький район, з 1 листопада 1946 р. Заболотцівський) 15, Прм (Перемишлянський район) 11, РвР (Рава-Руський район) 18, Рдх (Радехівський район) 11, Скн (Сокольницький район, з 1 листопада 1946 р. Пустомитівський) 6, Скс (Сокальський район) 5, Щрц (Щирецький район) 8, Явр (Яворівський район) 13. Див.: Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Львівської області: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18 лип. 1946 р. // ВВР УРСР. 1947. №9-10. С. 8-21. Про перенесення районного центру Львівського району та перейменування Пониковицького і Сокольницького районів Львівської області: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 1 лист. 1946 р. // Там само. №11. С. 19-20.

Проведений нами аналіз давніх найменувань цих 314 поселеньЗа кількістю перейменованих в середині 1940-х рр. дрібних населених пунктів Львівська область зайняла перше місце в УРСР. За нею Одещина з 240 поселеннями (частина з них отримала нові назви в результаті об'єднання між собою; таким чином, їх стало 205). На 3-му місці Волинська область, де було перейменовано 215 сіл і хуторів. Див.: Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Одеської області: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 1 лют. 1945 р. // ВВР УРСР. №1-2. С. 3-14; Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв населених пунктів і районів Одеської області: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 15 груд. 1945 р. // Там само. №3-4. С. 38; Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування назв сільських Рад і населених пунктів Волинської області: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7 черв. 1946 р. // Там само. №7-8. С. 4050; Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських Рад та населених пунктів Дніпропетровської, Одеської, Ровенської, Сумської, Тернопільської і Херсонської областей: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7 вер. 1946 р. // Там само. №11. С. 8-9. дає змогу з'ясувати, які саме ойконіми були обрані для заміни. Перш за все реномінації торкнулися населених пунктів, назви яких вказували на проживання в регіоні представників інших народів, зокрема похідні від німецьких імен і прізвищ. Також замінили відапелятивні найменування німецьких колоній (в основному методом калькування; лише в ряді випадків нова назва не була пов'язана з попередньою). Село Альфредівка (Глн) Косичі, х. Генріхівка (Добрянська с. р. Грд) Підмогилка, х. Германів (Германівська с. р. Нвя) Лужки, х. Германівка (Великоколоднянська с. р. Клк) Книшівка, х. Германівка Велика (Ріпнівська с. р. Нвм) Новий Ріпнів, с. Германівка (Нвя) Тарасівка, х. Ернсдорф (Ланівська с. р. Ббр) Благодатівка, х. Теодорсгоф (Воле-Жовтанецька с. р. Клк) Високо-Федорівка, х. Фелікса (Якимівська с. р. Нвм) Лани, х. Феліксівка (Старовитківська с. р. Рдх) Лужки, х. Фердинандівка (Ставчанська с. р. Скн) Підгайці. Див.: Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Львівської області: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18 лип. 1946 р. // Там само. №9-10. С. 8, 10, 11, 14, 16, 19, 20 Хутір Вейсманівка (Завидовичівська с. р. Грд) Залужани, х. Збользе (Малехівська с. р. Лвв) Слобідка, х. Кляйнове (Керницька с. р. Грд) Бондарівка, х. Мілерівка (Бачівська с. р. Пмр) Петрівка, х. Фульмеси (Нагачівська с. р. Крк) Підлиповець, х. Шмітівка (Керницька с. р. Грд) Ковалі. Див.: Там само. С. 11, 13, 15, 17.

Хутір Айзенген (Дев'ятирська с. р. РвР) Залізний, х. Айнзідель (Сердицька с. р. Щрц) Одинокий, х. Вальддорф (Майданівська с. р. ІвФ) Підлісний, х. Гартфельд (Речичанська с. р. ІвФ) Твердопілля, х. Гутенберг (Тучапська с. р. Грд) Доброгір'я, х. Дорнфельд (Тернопільська с. р. Щрц) Тернопілля, х. Еренфельд (Блищиводська с. р. Клк) Честопілля, х. Лінденау (Липовецька с. р. Крк) Липнянка, х. Лінденфельд (Луб'янська с. р. Щрц) Липівка, х. Мозберг (Підлубівська с. р. Явр) Моховий, х. Нейгоф (Завидовичівська с. р. Грд) Новоселівка, х. Райхенбах (Красівська с. р. Щрц) Благоводівка, х. Унтерберг (Вінниківська м. р. Внн) Підгірний, х. Унтервальден (Альфредівська с. р. Глн) Підлісний, х. Фалькенштейн (Сороківська с. р. Щрц) Соколівка, х. Шенталь (Карачинівська с. р. ІвФ) Краснодолинський. Див.: Там само. С. 10, 11, 12, 13, 19, 20, 21. Хутір Амрози (Монастироцька с. р. Злч) Амвросіївський, х. Барбари (Погориськівська с. р. Мгр) Варварівка, х. Барбаричі (Погориськівська с. р. Мгр) Ново-Варварівський, х. Бенів (Benio > Benedykt; Злч) Золочівка, х. Берки (Berko > Bernard; Батятичівська с. р. КмБ) Новосілка, х. Бернацька (Підлісненська с. р. Клк) Діброва, с. Бірки Янівські (Лвв) Іванобірківка, с. Віцень (Wicyn > Wincenty; Пмр) Смереківка, х. Генріківка (Керницька с. р. Грд) Баси, х. Генріківка (ВолеЖовтанецька с. р. Клк) Копань, х. Казимирівка (Підлипецька с. р. Злч) Кам'янисте, х. Казьмирі (Гає-Смоленська с. р. Пнк) Хмільове, х. Людвина (Рогізнянська с. р. Явр) Щадівка, х. Підвіцень (Дунаївська с. р. Пмр) Підсмереки, х. Підмацьова (Підмонастирська с. р. Ббр) Маївка, х. Шимина (Ляшківська с. р. Явр) Ковалівка, х. Юзефин (Михайлівська с. р. РвР) Йосипів, х. Юзефів (Половська с. р. Рдх) Йосипівка, х. Юзефка (Боб'ятинська с. р. Скс) Йосипівка, с. Юськовичі (Олс) Йосипівка, х. Ягонія (Jagunia > Jadwiga; Лапаївська с. р. КмБ) Ягідня, с. Якторів (Jaktor > Hektor; Глн) Ясенівка, х. Якубове (Глібовицька с. р. Прм) Яківці, х. Янівка (Волівська с. р. Ббр) Іванівка, х. Янівці (Родатичівська с. р. Грд) Іванівці, х. Янки (Волицька с. р. РвР) Іванівка, х. Янчики (Іваниківська с. р. Крк) Іванівці, х. Янчин (Пмр) Іванівка, х. Янчівка (Подусільнянська с. р. Пмр) Іванівка, х. Ясева (Борщівська с. р. Прм) Ваньківці, х. ЯсьовеШанове (Керницька с. р. Грд) Іванівка. Див.: Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Львівської області: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18 лип. 1946 р. // ВВР УРСР. 1947. №9-10. С. 8, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21.

Назва с. Брухналь (Явр; перейменоване на Терновицю) також була потрактована місцевими жителями як німецька («походить від німецької назви»). Мовознавець М. Худаш щодо її етимології висловив 2 припущення:

1) від найменування різновиду цвяхів, Bruchnagel;

2) від апелятиву брухаль, брюхань пузатий, череватий. Див.: Там само. С. 8, 11, 12, 14, 20; Держархів Львівської обл. Ф. Р-221. Оп. 2. Спр. 1832. Арк. 71; Худаш М. Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів (утворення від відапелятивних антропонімів). Львів, 2004. С. 46.

Перейменовувалися села й хутори, назви яких вказували на присутність польського населення. Як і в попередньому випадку, чимало цих найменувань походили від іменХутір Бургталь (в указі помилково Бургтгаль; Burgthal нім. замкова долина; Галичанівська с. р. Грд) Родниківка, х. Кальтвассер (Kaltwasser нім. холодна вода; Холодноводківська с. р. Лвв) Піщанка, х. Рефельд (Rehfeld нім. поле сарн; Сірниківська с. р. Ббр) Малі Сірники, х. Розенберг (Rosenberg нім. гора троянд; Щирецька с-щна р. Щрц) Заріччя, х. Ротенган (Rotenhahn нім. червоний півень; Порічанська с. р. ІвФ) Заярний і прізвищСело Баторівка (Лвв) Кам'янка, х. Галерчин (Висоцька с. р. Пнк) Шевченківський, х. Сапіги (Городжівська с. р. Мгр) Вільний, с. Ферліївка (Крс) Андріївка. Див.: Там само. С. 13, 14, 15, 18..

Подібне відбулося ще з рядом ойконімів, мотивованих антропонімами, іншомовне походження яких дискусійне. Втім, вони могли сприйматися такими серед місцевих жителів через своє незвичне звучання: х. Баджеги (Лісівська с. р. Явр) Родниківка, х. БатиївЯк стверджує мовознавець В. Яцій, в основі назви Батиївантропонім Батий, «персонаж билин; від імені монгольського хана». Див.: Яцій В. Топонімія Радехівського району Львівської області (матеріали до Історико-етимологічного словника ойконімів України) // Студії з ономастики та етимології / відп. ред.: О. Карпенко, В. Шульгач. Київ, 2013. C. 208. (Кустинська с. р. Лпт) Грушки (на думку місцевих: «від прізвища кулака Батиєва посилившегося за часів Австро УгорщиниДержархів Львівської обл. Ф. Р-221. Оп. 2. Спр. 1832. Арк. 63.» (тут і далі при цитуванні архівних документів зберігаємо авторську орфографію і пунктуацію Б.С.), х. БербекиОйконім походить від особової назви Бербека (> бербениця діжечка, барило). Див.:Худаш М. Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів (утворення...). С. 25. (Ремезівцівська с. р. Пмр) Межовий, х. Войтовичі (Бордуляківська с. р. Брд) Борсучий, с. Желехів ВеликийЖелех слов'янське усічено-суфіксальне утворення від композита зразка Желислав, Желибор, Желимир, Желимысл, Желистрый. Див.: Чучка П. Слов'янські особові імена українців: історико-етимологічний словник. Ужгород, 2011. С. 185. (Нвм) Великосілка, х. Желехів Малий (Желехівська с. р. Нвм) Малосілки, с. ЗіболкиОйконім походить від особової назви Здпборко (від праслов'янського Sdeborb). Див.: Худаш М. Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів (утворення...). С. 126-127. (Клк) Підлісне («колись жив мадяр «Зіболка»Держархів Львівської обл. Ф. Р-221. Оп. 2. Спр. 1832. Арк. 47.»), х. Манделюки (Рекленецька с. р. Вмс) Несторівка, х. Меці (Кореличівська с. р. Прм) Зеленівка, с. ОстобіжНа думку М. Худаша, первинним варіантом назви був Гостобужъ посесив від особової назви Гостобудъ. Див.: Худаш М., Демчук М. Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів (відантропонімні утворення). Київ, 1991. С. 78. (РвР) Островок, х. Підбатиїв (Ляшківська с. р. Лпт) Гайок, х. СеремачокОйконім походить від особової назви Серемачок. Див.: Худаш М. Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів (відапелятивні утворення). Львів, 2006. С. 301. (Стриганківська с. р. КмБ) Новосілка, с. ХолоївОйконім походить від особової назви Холой. Див.: Яцій В. Топонімія Радехівського району... C. 210. (Рдх) Вузлове, х. Яцуни (Пиратинська с. р. Мгр) ПримощаниПро збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Львівської області: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18 лип. 1946 р. // ВВР УРСР. 1947. №9-10. С. 9, 10, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 21.. Один ойконім самі ж місцеві жителі назвали похідним від українського прізвища, однак бажали замінити і його: Бармури«Виселок «Бармурі» Вілько-Мазовецької с/ради походить від назвиська селянина Бармура, який першим оселився в цій місцевости українець». Див.: Держархів Львівської обл. Ф. Р-221. Оп. 2. Спр. 1832. Арк. 59. (Волицька с. р. РвР) БоровийПро збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Львівської області: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18 лип. 1946 р. // ВВР УРСР. 1947. №9-10. С. 19..

Реномінацій зазнали населені пункти з назвами, мотивованими поняттями іншомовного (польського і німецького) походження на позначення різновидів поселень, господарських комплексів тощо. Перейменовувалися Колонії, Вільки та Вульки, Парцеляни і Парцеляції, Фільварки та інші назви.

Окремо відзначимо найменування, похідні від архаїзмів і регіоналізмів, що, ймовірно, теж були потрактовані як польський «спадок»Хутір Бліх (бліх білильня; Зашківська с. р. Лвв) Млинівка, х. Демня (демня залізоплавильна піч; Дунаївська с. р. Пмр) Курний, х. Салаші (салаш курінь; Домашівська с. р. РвР) Діброва. Див.: Там само. С. 14, 17, 19; Худаш М. Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів (відапелятивні... С. 25, 70, 225..

Заміні підлягали відтопонімніХутір Америка (Ванівська с. р. Вмс) Великий, с. Белзець (Олс) Гончарівка, х. Варшава (Красівська с. р. Щрц) Смереки, х. Варшавка (Конюшківська с. р. Брд) Криничний, х. Варшавка (Клекотівська с. р. Брд) Лани. Див.: Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Львівської області: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18 лип. 1946 р. // ВВР УРСР. 1947. №9-10. С. 9, 10, 17, 20. та відетнонімніСело Волохи (Пнк) Підгір'я, с. Лани Польські (КмБ) Прибужани, с. Ляцке Велике (Злч) Червоне, х. Малі Волохи (Підгорянська с. р. Пнк) Кам'яна Гора, с. Пруси (Нвя) Ямпіль, с. Прусинів (РвР) Низи, с. Угорці (Пмр) Підгір'я, х. Хорвацьке (Зіболківська с. р. Клк) Дружний, с. Чехи (Пнк) Лугове, х. Шведи (Семірівська с. р. Крк) Піднагачів, х. Шлензаки (Грабівська с. р. Бск) Лужанка. Див.: Там само. С. 9, 12, 13, 14, 16, 18, 19. ойконіми. Припускаємо, що назва с. Берлін (походить від антропоніма БерлаСело Берлін (Брд) Хмільове. Особова назва Берла похідне суфіксальне утворення на -ла від вихідного Беръ, що, у свою чергу, виникло внаслідок усічення імен-композитів з препозитивним компонентом Бер(и) типу Берислав. Див.: Там само. С. 9; Худаш М. Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів (утворення... С. 262-263.), а також найменування Жидатичі, Жидовичі, Ляшки і Ляшків, утворені від давніх імен Жид (Жидята)Село Жидатичі (Лвв) Гамаліївка, с. Жидовичі (Прм) Розсохи. Див.: Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Львівської області: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18 лип. 1946 р. // ВВР УРСР. 1947. №9-10. С. 14, 17; Чучка П. Слов'янські особові імена українців... С. 186, 187. та ЛяшкоСело Ляшки Королівські (Глн) Заставне, с. Ляшки Муровані (Лвв) Муроване, с. Ляшків (Лпт) Березівка, с. Ляшки (Явр) Глинець. Див.: Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Львівської області: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18 лип. 1946 р. // ВВР УРСР. 1947. №9-10. С. 10, 14, 15, 21; Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів (утворення...). С. 220., могли сприйматися як похід ні від топоніма Берлін і від етнонімів із пейоративним відтінком. До речі, це були далеко не єдині поселення Львівщини, назви яких змінили в 1946 р. з огляду на асоціативно-негативне забарвлення і через немилозвучністьХутір Голоти (Коропецька с. р. Пмр) Золотий Потік, х. Жбадин (Тучапська с. р. Грд) Молошки, х. Жлоби (Кривчицька с. р. Внн) Подолянський, с. Кадлубиська (Пнк) Лучківці, с. Пархач (Вмс) Межиріччя, х. Пердуни (Залузька с. р. Явр) Долина, х. Псарі (Подусільнянська с. р. Пмр) Залісний, с. Риків (Злч) Поляни, х. Скажениця (Жуківська с. р. Пмр) Роздоріжний, х. Скопці (Двірецька с. р. Вмс) Смолярня, х. Хами (Крехівська с. р. Жвк) Крута Долина, с. Цунів (ІвФ) Заверещиця, х. Шахрайка (Ванівська с. р. Вмс) Карпівка. Див.: Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Львівської області: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18 лип. 1946 р. // ВВР УРСР. 1947. №9-10. С. 10, 11, 12, 18, 21..

Окремо слід вказати на перейменування 2-х поселень із назвою Село (с. Село (Кулявська с. р.) Волиця, х. Село (Любельська с. р.) Новоселівка) і 4-х із назвою Заріка (х. Заріка (Боровська с. р.) Вуглярка, х. Заріка (Бутинська с. р.) Долинівка, х. Заріка (Пристанська с. р.) Круглик, Заріка (х. Боянецька с. р.) Старосілля) у Великомостівському районіТам само. С. 9, 10.. Ймовірно, це було зроблено з метою позбутися повторів (тому одне з двох сіл із назвою Селисько (в Яворівському районі) перейменували на Оселю)Там само. С. 21., або для того, щоб уникнути дублювання топонімів і денотатів (тому хутір Хутір Свидницької сільради Краковецького району став Благодатним)Там само. С. 13..

Причини перейменування ще кількох поселень Львівщини не вдалося достеменно встановитиХутір Колк (Холоївська с. р. Рдх) Вербівка, с. Рата (РвР) Підгородне, х. Солісок (Пристанська с. р. Вмс) Залісок, с. Унів (Прм) Міжгір'я. На думку мовознавця Д. Бучка, мотивом перейменування Унева було розташування в селі Унівського монастиря, однієї з найдавніших обителей в Україні. Див.: Там само. С. 10, 17, 19; Бучко Д. Післявоєнне впорядкування назв населених пунктів... С. 228..

Згідно з Указом від 18 липня 1946 р. чимало ойконімів в області зазнали незначних трансформацій. Перш за все йшлося про заміну місцями супровідного (атрибутивного) компонента (прикметника) та опорного компонента (географічного терміна) у складених найменуванняхСело Витків Новий (Рдх) Новий Витків, с. Витків Старий (Рдх) Старий Витків, с. Глібовичі Великі (Ббр) Великі Глібовичі, с. Грибовичі (Гумниська с. р. Бск) Чучмани, х. Чучмани Заболотні (Верблянська с. р. Бск) Заболотне, с. Язениця Руська (КмБ) Ясениця. Див.: Там само. С. 9, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19. (до кампанії прикметник у таких назвах на Львівщині часто знаходився у постпозиції відносно географічного терміна, що притаманно польській традиції назовництва поселень). Низка складених ойконімів була замінена простими (за рахунок вилучення одного з компонентів)

Великі (Лвв) Великі Грибовичі, с. Грибовичі Малі (Лвв) Малі Грибовичі, х. Грушка Велика (Зубово-Мостівська с. р. КмБ) Велика Грушка, х. Грушка Мала (Зубово-Мостівська с. р. КмБ) Мала Грушка, х. Гута Зелена (Потелицька с. р. РвР) Зелена Гута, х. Долини Великі (Потелицька с. р. РвР) Великі Долини, х. Долини Малі (Потелицька с. р. РвР) Малі Долини, с. Дорошів Великий (Клк) Великий Дорошів, с. Дорошів Малий (Клк) Малий Дорошів, с. Збоїська Нові (Лвв) Нові Збоїща, с. Збоїська Старі (Лвв) Старі Збоїща, х. Калинка Велика (Керницька с. р. Грд) Велика Калинка, х. Калинка Мала (Керницька с. р. Грд) Мала Калинка, с. Кам'янка Нова (Мгр) Нова Кам'янка, с. Колодно Велике (КмБ) Велике Колодне, с. Кривчичі Великі (Внн) Великі Кривчичі, с. Кривчичі Малі (Внн) Малі Кривчичі, с. Ланки Малі (Ббр) Малі Ланки, х. Лодина Нова (Ямненська с. р. Нвм) Нова Лодина, с. Любинь Великий (Грд) Великий Любинь, с. Любинь Малий (Грд) Малий Любинь, с. Майдан Старий (Лпт) Старий Майдан, х. Макари Великі (Салашівська с. р. Нмр) Великі Макари, х. Макари Малі (Салашівська с. р. Нмр) Малі Макари, с. Милятин Новий (Нвм) Новий Милятин, с. Милятин Старий (Нвм) Старий Милятин, х. Передмістя Велике (Потелицька с. р. РвР) Велике Передмістя, х. Передмістя Мале (Потелицька с. р. РвР) Мале Передмістя, с. Передремихи Великі (Клк) Великі Передремихи, х. Переліски Великі (Заболотецька с. р. Пнк) Великі Переліски, х. Переліски Малі (Заболотецька с. р. Пнк) Малі Переліски, с. Підліски Малі (Лвв) Малі Підліски, х. Увин Новий (Увинська с. р. Лпт) Новий Увин. Див.: Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Львівської області: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18 лип. 1946 р. // ВВР УРСР. 1947. №9-10. С. 8, 10, 11, 12, 14, 15, 16, 18, 19.

Важливо зауважити, що насправді в середині 1940-х років було перейменовано значно більше населених пунктів Львівської області, аніж зафіксовано в Указі від 18 липня 1946 р. На підставі аналізу міжвоєнних польських карт регіону і довідника адміністративного устрою 1947 р. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ... С. 323-350. вдалося виявити ще 54 таких ойконіми. За способом перейменування їх усіх (за поодинокими винятками) можемо розділити на 3 групи:

1) утворені на основі заміни місцями опорного й атрибутивного компонентівOlszanica Wielka с. Велика Вільшаниця (Крс), Olszanka Mala с. Мала Вільшанка (Крс), Nahorce Male с. Малі Нагірці (Нвм), Przedrzymichy Male с. Малі Передримихи (Блищиводська с. р. Клк), Podliski Wielkie с. Великі Підліски (Нвя), Poluchow Wielki с. Великий Полюхів (Глн), Poluchow Maly с. Малий Полюхів (Прм), Jaryczow Stary с. Старий Яричів (Нвя). Див.: Там само. С. 328, 333, 334, 339, 340, 342.;

2) на базі заміни складених і прийменникових конструкцій простими ойконімамиKolonia Kertyna х. Кертинів (Добростанівська с. р. ІвФ), Lubeszka Wolochowa с. Любешка (Ббр), Monastyrek Brodzki с. Монастирок (Брд), Nowosiolki Liskie с. Новосілки (Нвм), Pod Marancowa х. Маранцова (Білецька с. р. Пмр), Ruda Turyniecka х. Руда (Туринківська с. р. Вмс), Ruda Wroblaczynska х. Руда (Вороблячинська с. р. Нмр), Ulicko Zarqbane х. Зарубани (Улицько-Середкевичівська с. р. Нмр), Zalesie-Lasowiki х. Залісся (Черницька с. р. Пдк). Див.: Там само. С. 323, 325, 327, 331, 338, 339, 343.;

3) внаслідок заміни окремих літер у назвах.

В останньому випадку ойконіми могли зберегти своє значенняChomeczki х. Хомичі (Молошковичівська с. р. Явр), Czyszki c. Чишків (Олс), Grobla х. Гребелька (Оселівська с. р. Явр), Lasy х. Лісок (Улицько-Середкевичівська с. р. Нмр), Pogorzelisko c. Погорисько (Мгр), Sosninka х. Сосни (Суховольська Пдк), Stesy (Stecy) х. Степа (Вороблячинська с. р. Нмр), Wolczuchy c. Вовчухів (Грд), Zyrawka c. Жирівка (Скн). Див.: Там само. С. 328, 338, 339, 341, 343, 348, 350. або набути цілком новеChrestyk х. Хрестини (Кулявська с. р. Вмс), Dziaczki х. Яцьки (Гійченська с. р. РвР), Gnojnice с. Глиниці (Крк), Horany х. Орани (Пониквянська с. р. Пнк), Mlynowce (Mlynowiec) х. Малинівка (Міжгірська с. р. Прм), Natrunki х. Наумки (Домашівська с. р. РвР), Panczyszyny х. Пальчишини (Лавриківська с. р. Мгр), Pukasy (Puszkary) х. Покоси (Улицько-Середкевичівська с. р. Нмр), Przystawalki х. Переставки (Утішківська с. р. Крс), Rehdorf (Sarnowka) х. Серпівка (Туринківська с. р. Вмс), Tarlowka х. Тернівка (Дунаївська с. р. Пмр), Wojciechowice с. Утіховичі (Прм), Zawelyki Завірюки (Волицька с. р. РвР). Див.: Там само. С. 326, 327, 333, 334, 337, 339, 342, 343, 344, 345.. Окремі найменування в новому вигляді складно піддаються однозначним тлумаченням можливо, вони виникли через одрукCytula х. Питуля (Кунинська с. р. Жвк), Grabowa х. Грубове (Побіцька с. р. Олс), Mazarnia Karanska х. Мазарня-Коравська (Незнанівська с. р. КмБ), Mlyny х. Лемени (Вінничківська с. р. Внн), Perwiatycze с. Перев'ятичі (Скс), Pienki х. Пленьки (Розважівська с. р. Олс), Podrzcsna х. Підрісне (Карачинівська с. р. ІвФ), Rozworzany с. Розваряни (Глн), Styborowka с. Стибирівка (Пдк), Sufraganka х. Шуфраченко (Сердицька с. р. Щрц), Sulimy х. Стрини (Липницька с. р. Мгр), Szajnogi (Szajnohy) с. Шийноги (Рдх), Szalaszka (Salaszka) х. Сталашка (Боратинська с. р. Пдк). Див.: Там само. С. 327, 328, 329, 331, 332, 337, 341, 342, 343, 347, 349..

Поза рамками цих 3-х груп ойконімів опинилися змінені назви 2-х хуторів: одна була калькою старого найменування (Josefowka Йосипівка (Кудирявецька с.р. Нвм)), інша не мала з попередньою назвою жодного зв'язку (Ksawerowka Романівка (Тартаківська Друга с. р. Скс))Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ... С. 339, 348..

Що стосується причин проведення в середині 1940-х років масової кампанії перейменувань, то вони, на жаль, достеменно невідомі. Припускаємо, що на таке рішення керівництва УРСР могли вплинути успіхи Червоної армії на фінальному етапі німецько-радянської війни, яка завершилася розгромом гітлерівських військ. Це призвело до злету «радянського патріотизму», підтриманого на державному рівні. Одним із наслідків цього пориву (вже після масових реномінацій) стала кампанія «боротьби з безрідними космополітами», що проголошувала у т.ч. пріоритет всього вітчизняного над іноземнимКампанія розпочалася 18 квітня 1947 р. у цей день керівником Управління агітації та пропаганди ЦК ВКП(б) Г. Александрович та його першим заступником П. Федосєєвим був складений секретний «План заходів щодо пропаганди серед населення ідей радянського патріотизму». Документ, який проголошував боротьбу з почуттям «низкопоклонства перед капиталистическим Западом, перед современной буржуазной культурой [...] у отдельных граждан СССР», був представлений секретареві ЦК ВКП(б) А. Жданову. Одну з ключових ролей у проведенні кампанії відіграв також редактор відділу пропаганди газети «Правда» Д. Шепілов, який 11 серпня 1947 р. опублікував у ній статтю під назвою «Радянський патріотизм», де розвинув програмні положення «Плану». Див.: Сталин и космополитизм. 1945-1953. Документы Агитпропа ЦК / под общ. ред. акад. А. Яковлева; сост. Д. Наджафов, З. Белоусова. Москва, 2005. С. 110-116; Шепилов Д. Советский патриотизм // Правда. 11 августа 1947 года. С. 2-3.. Одним із «фронтів» цієї «боротьби» був і топонімічний. Тут «воювали» з ойконімами, похідними від імен монархів і знатних осібНа початку квітня 1949 р. Д. Шепілов (на той момент керівник Відділу агітації та пропаганди ЦК ВКП(б)), разом із сином А. Жданова Юрієм (завідувачем сектору науки Агітпропу) підготували доповідну записку на ім'я секретаря ЦК ВКП(б) Г. Маленкова щодо порядку перейменування та присвоєння нових назв природних географічних об'єктів у СРСР, де вказали, «что за это важное дело не отвечает ни одна организация». В результаті проведеної Агітпропом перевірки «выяснилось, что в географической номенклатуре естественных объектов СССР наблюдается беспорядок и запущенность, [здесь] сохранилось много иностранных названий, данных в честь королей, принцев, маркизов и купцов». Див.: Сталин и космополитизм... С. 359-361..перейменування іншомовний ойконім населений львівський

Повертаючись до перейменувань на Львівщині в 1946 р., зауважимо, що тут основні зусилля були спрямовані на заміну ойконімів німецького і польського походження назвами на базі власне української лексикиД. Бучко виокремив 4 категорії топонімів, які в середині 1940-х рр. «було вирішено перейменувати» (чужомовні, відетнонімні, топоніми з образливою принизливою семантикою, а також незрозумілі назви). З цим твердженням вченого погоджуємося лише частково. Малоймовірно, що існувало спеціальне розпорядження щодо заміни 2-х останніх категорій назв. На нашу думку, в таких випадках нові найменування присвоювалися принагідно. Саме тому на Львівщині досі існують села з назвами Бовдури (в 1946 р. Брд) та Погорільці (в 1946 р. Глн). Див.: Бучко Д. Післявоєнне впорядкування назв населених пунктів... С. 227.. Додамо, що німецька і польська мова в суспільному сприйнятті на той час були не просто іноземними. Пам'ять про нацистську окупацію і авторитарний режим у міжвоєнній Польській республіці цілком могла сформувати серед жителів Львівщини негативне відношення у т.ч. й до названих мов. Цим, на нашу думку, і скористалося республіканське керівництво демонтаж польського і німецького спадку в ойконімії був свого роду актом ідеологічної боротьби із символами недалекого минулого, з якими асоціювалися «нацистський» і «буржуазно-поміщицький» режими (національний гніт, репресії тощо). На західноукраїнських землях, де населення було все ще нелояльним до нової влади, подібні практики мали сприяти утвердженню нової радянської дійсності (що й бачимо по кількості перейменованих поселень у цих областях, зокрема у Львівській і Волинській, див. вище).

Окрім причин, важливо також встановити, на кого опиралося обласне керівництво у веденні кампанії. Іншими словами, хто безпосередньо займався відбором ойконімів для заміни і пропонував нові? Відповідь на це питання дають 2 архівні справи, що зберігаються у фонді Львівської облдержадміністрації (Ф. Р-221) Державного архіву Львівської областіДержархів Львівської обл. Ф. Р-221. Оп. 2. Спр. 1773, 75 арк. (Списки сільрад та населених пунктів Львівської області, 1945 р.); Спр. 1832. 155 арк.. Одна з них (спр. 1773) містить списки населених пунктів Львівщини, що укладені у формі таблиць за районами (всередині кожної таблиці за радами). В окремій рубриці машинописним або рукописним способом зазначені пропозиції щодо перейменувань. В іншій справі (№1832) зібрані документи різнопланового характеру. Нас цікавлять листи-звернення голів райвиконкомів Львівщини до обласного виконавчого комітету з власними варіантами реномінацій поселень у підконтрольних районах. Часто причини необхідності перейменувань роз'яснені в цих листах через тлумачення назв тих, що слід замінити, і тих, які райвиконком пропонував присвоїтиУ Поморянському районі станом на 1946 р. щонайменше 2 нові назви вже були присвоєні. Йдеться про села Віцинь і Подусільну (з 11 липня 1946 р. Прм), які «за вказівками Облвиконкому в 1945 році перейменували» на Смереківку і Залісне. Однак, в Указі від 18 липня вказана лише реномінація Віциня. Про це село голова місцевого райвиконкому Ткаченко написав так: «Перейменовано в Смереківку з наявності соснового лісу який з 3-х сторін оточує села [...] слово сосна в данній місцевості називається смерека»; «на місцевім наріччі чі (!) діалекті слово сосна невживається». Див.: Там само. Арк. 54, 55; Про зміни меж Бобркського, Бродівського, Буського, Золочівського, Куликівського, Лопатинського, Львівського, Олеського, Перемишлянського, Підкамінського і Пониковицького районів Львівської області: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 11 лип. 1946 р. // ВВР УРСР. 1947. №9-10. С. 6-7.. Листи укладені у формі записок і таблицьОкремо відзначимо пропозиції, що надійшли з Яворівського району. На половині аркуша, датованому 21 травня 1946 р., місцеве керівництво, окрім варіантів для перейменувань, подало мікротопоніми й гідроніми в ряді поселень, назви яких планувалося змінити. У Львові з кожного такого переліку на свій розсуд обрали назви для присвоєння їх населеним пунктам (наприклад, с. Ляшки і х. Людвина (Рогізнянська с. р.) перейменували на честь річок Глинець і Щад). Див.: Держархів Львівської обл. Ф. Р-221. Оп. 2. Спр. 1832. Арк. 44., машинописним і рукописним способомМашинопис: Брд, Бск, Грд, Злч, Клк, Крс, Лвв, Лпт, Пмр, Прм, Рдх, Скн, Щрц, Явр (серед них таблиці: Грд, Злч, Лвв, Рдх, Скн, Щрц, Явр). Див.: Там само. Арк. 11, 15-16, 17, 25-25зв., 44, 46-46зв., 47, 48, 49, 51-52, 54, 64, 65, 66-67, 74-75, 76-78. Рукопис: Бск, Вмс, Внн, Глн, Грд, Злч, ІвФ, КмБ, Клк, Лвв, Лпт, Мгр, Нмл, Нвя, Пмр, Прм, РвР, Рдх, Скн, Явр. Див.: Там само. Арк. 19, 20, 33, 43, 45, 55-56, 59-60зв., 62, 63, 68-69зв., 70-70зв., 71-72.. Лише частина з них датованаЛисти датовані квітнем 14 (Явр) і 23 (Грд) числом, травнем 4 (Лвв), 5 (Бск), 7 (Крс), 8 (Клк), 10 (Лпт), 11 (Брд), 17 (Пмр), 18 (Злч), 20 (Внн, Мгр, РвР), 21 (Лвв, Явр), 25 (Лпт), 27 (Прм, Явр) і 29 (Грд) числом, а також 10 червня (Прм) 1946 р. Див.: Там само. Арк. 11, 16, 17, 19, 25, 43, 44, 45, 47, 48, 52, 54, 55, 60зв., 62, 63, 64, 65, 70зв., 72, 76. і підписана головами та/або секретарями райвиконкомів.