Масові перейменування населених пунктів Львівської області в середині 40-х років ХХ століття

У своїх тлумаченнях назв поселень чиновники апелювали до місцевих переказівПро х. Салаші (Домашівська с. р. РвР), перейменований на Діброву: «в XVI сторічі, коли татари нападали на Україну монастир перевели в глибокі хлівчанецькі ліса куди тікало і населення, будували [...] не хати, а шалаші»; про с. Жидатичі (Лвв), яке стало Гамаліївкою: «від одного селянина Гамалія, який підняв селян на боротьбу з татарами»; про с. Пруси (Нвя), що стало Ямполем: «колонія із воєнно-полонених прусаків, взятих в бою під Грунвельдом і оселених на Ямполі біля Каменополя»; про с. Вільку Мазовецьку (РвР), що стала Волицею: «назвисько «Вілька» вільна, а «Мазовецька» походить від того, що тягнеться смуга особового грунту (місцеві називають «терен») від В. Мазовецької до Варшави, так оповідає місцеве населення». Див.: Там само. Арк. 15, 59, 60, 68. (поширеними були версії про походження ойконімів від прізвищ поміщиків чи першопоселенців) та «історичних документів» Про с. Прусинів (РвР), перейменоване на Низи: «має свою назву по документам при церкві Пруйзенів, а взято від того, що колись прибули в ту місцевість німці-прусаки котрі займалися заготівлею лісоматеріалу і стали там оселятись». Див.: Там само. Арк. 60.. Можливо, укладати листи головам райвиконкомів допомагали очільники сільрад чи місцеві освітяни.

Аналіз відкинутих пропозицій дозволяє виокремити низку їх різновидів. Перш за все йшлося про відапелятивні найменування, мотивовані назвами порід дерев і кущів, множинними поняттями лісового покривуХутір Баджеги (Лісівська с. р. Явр) Соснівка, х. Батиїв (Кустинська с. р. Лпт) Грушівка або Яблунівка (перейменовано на Грушки), х. Броніславівка (Плугівська с. р. Злч) Ліснівське, с. Брюховичі (Лвв) Соснівка, х. Вигін (Двірецька с. р. Вмс) Корчунок, х. Волиця Радванецька (Радванцівська с. р. Рдх) Узлісся, х. Вулька Коз'я (Вінничківська с. р. Внн) Яблунівка, х. Вулька Перша (Чишківська с. р. Внн) Лісничівка («[хутір] розположений в лісу»), х. Галасі (Замочківська с. р. Жвк) Калинівка, х. Гартфельд (Речичанська с. р. ІвФ) Садки, х. Германівка (Великоколоднянська с. р. Клк) Березівка, с. Голоско Велике (Лвв) Дубівка, х. Грабська (Любешківська с. р. Ббр) Вільхівка, с. Дорнфельд (Щрц) Садки, с. Жидовичі (Прм) Яблунівка, с. Заріка (Двірецька с. р. Вмс) Зелений Гай, с. Збоїська Старі (Лвв) Вишнівка, с. Зіболки (Клк) Дубівці, х. Івашково (Заліська с. р. Злч) Вільшана, х. Колонія (Добряницька с. р. Прм) Вишник або Вишники, х. Колонія (Зимно-Відківська с. р. Лвв) Березівка, х. Колонія (Риківська с. р. Злч) Березів[ка?] або Вишиньки, х. Ксьондзи (Вілько-Мазовецька с. р. РвР) Вільшанка або Садки, х. Людвин (Вінничківська с. р. Внн) Ліски, с. Ляцьке (Злч) Зелена Діброва, с. Ляшки Королівські (Глн) Ліски, х. Мазурчина (Мало-Ланківська с. р. Ббр) Соснівка, х. На Досейнах (Гутиська с. р. Ббр) Діброва, х. Осова (Туринківська с. р. Вмс) Дубина, с. Рясна-Руська (Лвв) Вербівка, с. Село (Двірецька с. р. Вмс) Вишнівка, с. Сілець Беньків (КмБ) Зелений Гай, х. Сіньки-Луг (Бенівська с. р. Злч) Вербівка, х. Скоморохи Колонія (Скоморохська с. р. Скс) Садки, х. Сороки (Замочківська с. р. Жвк) Березина, с. Сороки Львівські (Лвв) Діброва, х. Унтервальден (Альфредівська с. р. Глн) Яблунівка, х. Феліксівка (Спаська с. р. Нвм) Лісне, х. Фердинанівка (Ставчанська с. р. Скн) Ліски, х. Юзефин (Михайлівська. с. р. РвР) Соснівка, с. Язениця Руська (КмБ) Соснівка. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 10, 15, 19, 19зв., 34, 36зв., 41, 42, 43, 43зв., 44, 46, 47, 47зв., 48зв., 49зв., 52, 53, 53зв., 58зв., 61, 64, 67, 68зв., 70, 72; Спр. 1832. Арк. 15, 16, 19, 44, 47, 52, 59, 60зв., 62, 63, 64, 66, 70, 71, 75.. Ойконіми походили також від понять для означення ландшафтно-рельєфних особливостей місцевостіСело Бірки Янівські (Лвв) Розділля, х. Жлоби (Кривчицька с. р. Внн) Поділ, х. Заріка (Бутинська с. р. Вмс) Широка Долина, х. Казимирівка (Підлипецька с. р. Злч) Степний, х. Людвина (Рогізнянська с. р. Явр) Гірний, х. На Горах (Гринівська с. р. Ббр) Зеленогір'я, х. Парцеляція (Бартатівська с. р. Грд) Поділки, х. Фалькенштайн (Сороківська с. р. Щрц) Гірка, х. Шкаляндрина (Великоглібовицька с. р. Ббр) Ясна Поляна. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 19, 36, 41, 43, 45, 53, 72зв., 73зв.; Спр. 1832. Арк. 15, 25зв., 74, 47., гідрооб'єктів і узбережьХутір Бургтгаль (Галичанівська с. р. Грд) Джерельня, х. Вулька Друга (Чишківська с. р. Внн) Бережнівка («такий розположений над берегом потока»), с. Кимир (Прм) Білобережне, х. Псари (Подусільнянська с. р. Пмр) Криничний («розташований де є криниці /источники/»), х. Фелікса (Витків-Старівська с. р. Рдх)Стави. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 43зв., 45, 61; Спр. 1832. Арк. 19, 45, 54, 56, 68., земельних угідьХутір Гелетії (Пиратинська с. р. Мгр) Лани, х. Колонія (Дев'ятирська с. р. РвР) Лани, х. Феліксівка (Стрептівська с. р. Нвм) Польовий. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 56, 58зв., 67; Спр. 1832. Арк. 43., містили вказівку на присутні в поселенні інфраструктури та інші значущі об'єктиХутір Белз (Свірзька с. р. Ббр) Майдан («місце зборів єврейського населення розташоване в центрі села Свірж»), х. Кемпа (Забавська с. р. Рдх) Табір (перейменовано на Табірний), с. Лончки (Лвв) Санаторне, х. Райхенбах (Красівська с. р. Щрц) Вапнярка, с. Рата (РвР) Заводське («на терені с/р розташовані заводи лісопильний, спиртовий, водяний млин»), с. Рясна-Польська (Лвв) Залізничне. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 19, 19зв., 53зв., 68, 72; Спр. 1832. Арк. 15, 33, 60, 62, 70зв., 74.. Назва могла характеризувати населений пункт його форму, час появи і стан жителХутір Колонія (Підсоснівська с. р. Ббр) Нове Село, х. Мозберг (Підлубська с. р. Явр) Погоріле, с. Прусинів (РвР) Довге, х. Феліксівка (Спаська с. р. Нвм) Халупки. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 37, 73зв.; Спр. 1832. Арк. 44, 60, 68зв., 71., місцеві ґрунтиСело Брухналь (Явр) Пісківка, с. Вілька Мазовецька (РвР) Піщанка, Пісчани або Пісчанка, с. Жидовичі (Прм) Камінька, с. Конопниця (Лвв) Мокре, х. Осткова (Корчинська с. р. Рдх) Пісковий, х. Парцеляція (Долинянська с. р. Грд) Білоглинне або Біла Глина (перейменовано на Білоглинівку). Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 30, 45, 67; Спр. 1832. Арк. 16, 25, 45, 46, 49, 59, 65, 71., ступінь озелененняХутір Парцеляція (Пустомитівська с. р. Скн) Зелене, х. Шинів (Дмитровичівська с. р. Внн) Зелений. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 43, 71зв. і навіть присутній запахХутір Бургталь (Галичанівська с. р. Грд) Пахучий. Див.: Там само. Спр. 1832. Арк. 25, 46.; також розташування поселення, в т.ч. відносно гідрооб'єктів, лісів, шляхів, державних кордонів, форм рельєфу тощоХутір Айзенген (Дев'ятирська с. р. РвР) Прикордонне, х. Айнзідель (Сердицька с. р. Щрц) Придорожне, х. Амрози (Монастироцька с. р. Злч) Високе, с. Білка Королівська (Нвя) Білка Долішня, с. Білка Шляхетська (Нвя) Білка Горішня («по річці Полтва одне вижче, друге нижче»), с. Бірки Домініканські (Лвв) Міжгір'я або Межигір'я, х. Боб'ятин (Боб'ятинська с. р. Скс) Дальний, х. Буди-Хилецькі (Стінківська с. р. Крс) Підгір'я, х. Вейсманівка (Завидовичівська с. р. Грд) Залісне, х. Ветрикуші (Кулявська с. р. Вмс) Завишня, х. Горбків Колонія (Горбківська с. р. Скс) Залісне, х. Джинджирівка (Сілецька с. р. Вмс) Підпарне, с. Жидовичі (Прм) Підкамінна, х. Журі (Полянська с. р. Жвк) Міжгір'я, х. Зафоса (Желехівська с. р. Нвм) Зарічна, х. Кам'янка Пільце (Кам'янсько-Новівська с. р. Мгр) Зарічка, х. Коньба (Дернівська с. р. КмБ) Заріччя, с. Кореличі (Прм) Загір'я, х. Мале Голе (Голе-Равська с. р. РвР) Задолина або Задолинний, х. Миці (Кореличівська с. р. Прм) Міжлісся, х. Парцеляція (Велико-Підліська с. р. Нвя) Загір'я, х. Парцеляція (Липовецька с. р. Прм) Задолина, х. Парцеляція (Липовецька с. р. Прм) Залучне, х. Паци (Воле-Висоцька с. р. Жвк) Підлісне, х. Перемилки (Смереківська с. р. Клк) Підгір'я, х. Переспа Колонія (Переспівська с. р. Скс) Придорожнє, х. Підбатиїв (Ляшківська с. р. Лпт) Підліски, х. Погиблиця (Перемишлянська м. р. Прм) Низово, с. Подусільна (Прм) Залісне, х. Раковище (Холоївська с. р. Рдх) Заболотне, х. Унтерберг (Вінниківська м. р. Внн) Підгір'я, х. Феліксівка (Витків-Старівська с. р. Рдх) Прилужжя, с. Фільварки Великі (Брд) Пригородок, с. Фільварки Малі (Брд) Пригородок, с. Холоїв (Рдх) Подорожне, х. Шенталь (Карачинівська с. р. ІвФ) Придорожне, х. Юзефин (Михайлівська с. р. РвР) Заозерний, х. Ясна (Коросненська с. р. Прм) Підлісся або Підгайок. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 19, 39зв., 41зв., 42, 43, 45, 46, 46зв., 48, 49, 51зв., 52зв., 53, 58, 59, 61зв., 67, 67зв., 68, 68зв., 70, 72зв.; Спр. 1832. Арк. 15, 25, 43, 45, 46, 49, 52, 54, 55, 59зв., 60зв., 63, 64, 65, 68зв., 70..

2 запропонованих варіанти мали емоційне забарвленняХутір Айнзідель (Сердицька с. р.) Хороше, х. Ернсдорф (Ланівська с. р. Ббр) Веселий, х. Страшне (Віжомлянська с. р. Явр) Веселе. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 36зв.; Спр. 1832. Арк. 74, 77..

Що ж до відтопонімних найменувань, то частина з них була мотивована астіонімами і комонімами (назвами міст і сіл, як правило сусідніх)Хутір Бургталь (Галичанівська с. р. Грд) Городок Малий («назва [...] колонії від слова город по німецьки бург, тому що лежить біля Городка (райцентра). Городок (райцентр) за княжих часів звали Городок Сільний [...]. Добре було б сю назву Городок Сільний відновити, а Бургталь звати Городок Малий»), х. Воля Холоївська (Бабичівська с. р. Рдх) Воля Бабицька, х. Вулька Перша (Чишківська с. р.) Вілька Чишківська, х. Колонія (Гаївська с. р. Внн) Гаї Нові, х. Колонія (Дев'ятирська с. р. РвР) Дев'ятир Новий, х. Колонія (Побужанська с. р. Бск) Побужани Нові, х. Колонія (Риківська с. р. Злч) Риків Новий, с. Ляшки Королівські (Глн) Ляшки Глинянські, х. Парцеляція (Глинянська с. р. Скн) Глинна Нова, х. Парцеляція (Долинянська с. р. Грд) Долиняни Малі, х. Парцеляція (Пустомитівська с. р. Скн) Пустомити Нові, х. Парцеляція (Сокольницька с. р. Скн) Сокольники Нові, х. Шляхта (Липниківська с. р. Мгр) Липник. Див.: Там само. Арк. 43, 68, 69, 69зв., частина мікротопонімами (назвами навколишніх урочищ, лісів, полів, лук, сіножатей тощо)Село Воля-Гамулецька (Лвв) Середнє («від гори Середня»), х. Вулька Друга (Чишківська с. р. Внн) Вілька Копанівська, х. Вулька Третя (Чишківська с. р. Внн) Вілька Коп'ятинська, с. Глібовичі Свірські (Прм) Мологово, х. Горалі (Воле-Глиниська с. р. Крк) Городок, х. Двір (Добрянська с. р. Грд) Золота Гора, х. Заріка (Боянецька с. р. Вмс) Старе Село, с. Зимна Вода (Лвв) Басівка («належить до Басівського лісництва, якій названий по прізвищу поміщика Басівський»; «належить до лісництва, Басіковський поміщик, його ліс»), х. Кальтвассер (Зимно-Відківська с. р. Лвв) Конопнище, х. Парцеляція (Мужиловичівська с. р. Явр) Куликівка, х. Пердуни (Залузька с. р. Явр) Королин, х. Солтиси (Старичівська с. р. Явр) Лозина або Лозине, х. Тирбіж (Лопушнянська с. р. Ббр) Снігирів, с. Угерці-Незабитівські (Грд) Воля, х. Фелікса (Стрептівська с. р. Нвм) Полове, х. Фелікса (Якимівська с. р. Нвм) Яремова Гора, х. Фільварки (Магерівська с-щна р. Мгр) Кобилки, с. Черлянське Передмістя (Грд) Городище, х. Шлензаки (Грабівська с. р. Бск) Острівський, х. Янчики (Іваниківська с. р. Крк) Ямпіль. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 11, 19, 36зв., 41, 45зв., 50, 53зв., 73; Спр. 1832. Арк. 16, 25, 25зв., 33, 44, 46, 62, 68, 68зв., 69, 72.. Кілька варіантів апелювали до «давніх назв» самих поселеньСело Брухналь (Явр) Дукля («так як раніше носило назву»), м. Буськ (Бск) Бузьк, х. Фердинандівка (Ставчанська с. р. Скн) Старий Запуст («давня назва»), с. Язениця Польська (КмБ) Язениця Руденська, с. Язениця Руська (КмБ) Язениця Забужанська. Див.: Там само. Арк. 44, 68, 68зв., 69, 71..

Походили запропоновані ойконіми також від іменХутір Артурівка (Старосільська с. р. Ббр) Тарасівка, х. Бальбудова (Стоківська с. р. Ббр) Іванівка, с. Бенів (Злч) Павлівка, х. Валова (Сірниківська с. р. Ббр) Богданівка, х. Дайтнарівка (Торгівська с. р. Пмр) Богданівка, х. Казимирівка (Підлипецька с. р. Злч) Іванів [ка?], с. Ляшки Муровані (Лвв) Тарасівка, х. Парцеляція (Жовтанецька с. р. Клк) Макарівка, с. Фільварки (Злч) Петрівка. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 13, 19, 37, 47зв., 52, 53зв., 64зв.; Спр. 1832. Арк. 15, 47, 52. і прізвищ (у цьому випадку йшлося як про видатних осібСело Басівка (Скн) Івано-Франківське, с. Білка Королівська (Нвя) Ковпаківка, х. Германів (Германівська с. р. Нвя) Шевченків, с. Годовиця (Скн) Пушкінське, с. Милошевичі (Скн) Шевченківське, с. Наварія (Скн) Кіровське, с. Пархач (Вмс) Шевченкове, х. Кам'янка Пільце (Кам'янсько-Новівська с. р. Мгр) імені Франка, с. Пустомити (Скн) Молотов або Молотовське, с. Риків (Злч) Ворошилівка, х. Фільварки (Магерівська с-щна р. Мгр) імені Шевченка, с. Ферліївка (Крс) Івано-Франківка. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 24, 33, 41зв., 59, 71; Спр. 1832. Арк. 20, 48, 52, 66, 67., так і про місцевих жителів)Хутір Бернацька (Зіболківська с. р. Клк) Бадзівка, х. Еренфельд (Блищиводська с. р. Клк) Юркевичівка, х. Людвина (Рогізнянська с. р. Явр) Гіраківка. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 52; Спр. 1832. Арк. 47, 77..

Серед ойконімів з ідеологічним забарвленням присутні назви, що уславлювали символи комуністичного режиму, або ж апелювали до патріотичних почуттівСело Білка Шляхетська (Нвя) Першетравневе (!), х. Вілявче (Стоківська с. р. Ббр) Українка, с. Зимна Відка (Лвв) Жовтневе, х. Колонія (Дев'ятирська с. р. РвР) Нова Українка, х. Колонія (Яблунівська с. р. Бск) Маївка, х. Криве (Кам'янсько-Новівська с. р. Мгр) Першотравневий, с. Лани Польські (КмБ) Лани Українські, х. Лінденау (Липовецька с. р. Крк) Вільний, с. Оброшине (Скн) Жовтневе, х. Парцеляція (Глинянська с. р. Скн) Червоний, х. Парцеляція (Сокольницька с. р. Скн) Травневе, с. Свірж (Прм) Українка, х. Село (Кулявська с. р. Вмс) Воля, с. Семенівка (Скн) Ново-Українка, х. Солтиси (Старичівська с. р. Явр) Червоний, х. Шляхта (Липниківська с. р. Мгр) Жовтневий. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 15, 24, 37, 40, 41зв., 49, 50, 59, 61зв., 71, 71зв., 73зв.; Спр. 1832. Арк. 15, 20, 59зв., 66, 67.. Кілька найменувань вшановували подвиг бійців Червоної армії у німецько-радянській війніХутір Кам'янка Криве (Кам'янсько-Новівська с. р. Мгр) Братський, с. Костиїв (Лвв) Червоноармійське, с. Милятичі (Скн) Перемога, х. Пелині (Старичівська с. р. Явр) Червоний Боєць, с. Пруси (Нвя) Червоноармійське, с. Сокольники (Скн) Червоноармійське. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 19, 24, 53зв., 59; Спр. 1832. Арк. 15, 43, 67, 77..

Нову назву могли конструювати на основі старої, вдаючись до методу калькуванняХутір Антося (Комарівська с. р. Брд) Антонівка, с. Жидовичі (або Жендовичі; Прм) Рядовичі («якщо перевести слово женд на українськи ряд»), с. Лончки (Лвв) Лучки, с. Мацошин (Жвк) Мачишин або Мачішин, с. Поріччя-Янівське (ІвФ) Іванівське, х. Тартак (Сілецько-Беньківська с. р. КмБ) Лісозавод, х. Теодорсгоф (Воле-Жовтанецька с. р. Клк) Федірівка, с. Фійна (Жвк) Хвойне. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 12, 14, 39, 46, 46зв.,49зв., 52; Спр. 1832. Арк. 15, 65, 68зв. або принципу подібності звучанняСело Вілька Поторицька (Скс) Велика Поторицька, с. Вілька Роснівська (Крк) Велика Роснівка, х. Гої (Порубівська с. р. Нмр) Гаї, с. Жидовичі (Прм) Житовичі, х. Зарище (> згарище; Глинська с. р. Жвк) Заріччя, с. Коросно (Прм) Користно, х. Круки (Язенице-Руська с. р. КмБ) Крюки, х. Льопи (Яструбківська с. р. Щрц) Лебедів або Лебедівка, х. Осткова (Корчинська с. р. Рдх) Осикова, х. Усвашкова (Заліська с. р. Злч) Івашкова. Див.: Там само. Спр. 1773. Арк. 16, 32, 46, 47, 49зв., 50, 57зв., 61, 68, 70, 72зв.; Спр. 1832. Арк. 70-70зв., 74; Худаш М. Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів (відапелятивні...). С. 101.. Складену назву змінювали на складну чи простуХутір Великі Гори (Лозинська с. р. ІвФ) Великогір'я, с. Волоське Село (Чемеринецька с. р. Пмр) Волоське, х. Грабник Хутір (Малополюхівська с. р. Пмр) Грабник, х. Диберний Хутір (Шпиколосівська с. р. Пмр) Диберний, х. Коло Гостинця (Страдчівська с. р. ІвФ) Гостинне, х. Колонія Кут (Погориськівська с. р. Мгр) Кутове, х. Лісовий Посьолок (Оброшинська с. р. Скн) Лісовий, х. Лісовий Хутір (Ремезівцівська с. р. Пмр) Лісовий, х. Мазів Хутір (Якторівська с. р. Глн) Мазів, х. Малі Гори (Лозинська с. р. ІвФ) Малогір'я, х. Первинська Вулиця (Дмитрівська с. р. Рдх) Первинська, х. Пригота Хутір (Угорцівська с. р. Пмр) Пригота, х. Присаково Хутір (Чижівська с. р. Пмр) Присаково, с. Торгів Село (Торгівська с. р. Пмр) Торгів, с. Угорці Село (Угорцівська с. р. Пмр) Угорці, х. Хомина Хутір (Білецька с. р. Пмр) Хомина, х. Хутір Запуст (Воле-Глиницька с. р. Крк) Запуст, с. Чижів Село (Чижівська с. р. Пмр) Чижів, х. Яблонів Хутір (Білківська с. р. Пмр) Яблонів, х. Ясьове Шанове (Керницька с. р. Грд) Шанове. Див.: Держархів Львівської обл. Ф. Р-221. Оп. 2. Спр. 1773. Арк. 44, 45зв., 48зв., 50, 56, 64, 64зв., 65, 68, 71., або навпаки просту перетворювали на складну чи дволексемнуСело Деревня (Деревнянська с. р. Вмс) Стара Деревня, с. Село (Двірецька с. р. Вмс) Старе Село, х. Чорне (Великоглібовицька с. р. Ббр) Чорнолісся. Див.: Там само. Арк. 36; Спр. 1832. Арк. 69..

Оцінюючи запропоновані і затверджені варіанти, можемо зробити висновок, що практично всі пропозиції ідеологічного характеру були відкинутіЗокрема, було проігноровано звернення голови Сокольницького райвиконкому С. Медведева. Він пропонував переназвати 8 сіл, які на його думку походили від прізвищ міфічних поміщиків і духовних осіб: Басівка («ім'я польського поміщика Басівський») Івано-Франківське, Годовиця («в село приїжджав архієпископ на молебені Годовиц») Пушкінське, Милошевичі («ім'я польського поміщика Милошовичський») Шевченківське, Наварія («ім'я польського поміщика Навар») Кіровське, Сокольники («ім'я польського поміщика Сокільник») Червоноармійське, Милятичі («ім'я польського поміщика Милятичський») Перемога; Оброшине («до села приїжджав архієпископ на відпочинок Оборошин») Жовтневе, Семенівка («ім'я польського поміщика Семенівский») Ново-Українка. Див.: Там само. Арк. 66, 67. (винятки: згадане вище с. Андріївка, х. Відродження, х. Вільний, с. Червоне). В цьому відношенні Львівська область значно відрізнялася від інших областей УРСР (особливо південних і східних)Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ... С. 902, 912, 914, 915, 918, 935-936, 941-942, 951-952, 953, 954-955. В інших областях на заході України ідеологічно забарвлені назви також присвоювалися вкрай рідко. Чим був зумовлений такий компромісний підхід (заміна найменувань іноземного походження, ігнорування ідеологічно мотивованих пропозицій) невідомо. Можливо, радянське керівництво боялося спровокувати радикальними реномінаціями обурення серед мешканців регіонів, де активно діяло антирадянське підпілля. Втім, вже у 1951 р., при перейменуванні сіл на приеднаних до Львівської області теренах Забужжя (див. вище), цього принципу назовництва перестали дотримуватися: Tuszkow Жовтневе, Siebieczow Красносілля, Warez Новоукраїнка, Usmierz Мирнівка, Opulsko Перемога, Leszkow Першотравневе, Chorobrow Правда, Mianowice Дружелюбівка, Zdzarynka Трудолюбівка, Cielqz Ланкове. Див.: Про утворення Забузького району в складі Львівської області: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 10 лист. 1951 р. // ВВР УРСР. 1951. №5. С. 6-7.. Натомість мотивовані апелятивами (і подекуди мікротопонімами) назви потрапили в текст Указу (хоча й не всі; чому одні ойконіми цього різновиду затвердили, а інші ні невідомо). Як правило, нові найменування сіл і хуторів були доволі примітивними (на зразок Вербівки, Горішнього чи Малого), оскільки походили від загальновживаної лексикиПоруч із цим, на думку Д. Бучка, чимало новотворів були нетиповими або навіть абсолютно не властивими ойконімійній системі української мови і тому порушували усталені норми словотвору. До таких учений відніс назви, утворені від апелятивів-прикметників (як-от Зеленівка), субстантивовані прикметники (Великий, Вільний, Гайовий), а також утворення, в яких прикметники виступають препозитивними компонентами (Високо-Федорівка, Доброгір'я, Широкопілля). Див.: Бучко Д. Післявоєнне впорядкування назв населених пунктів... С. 230.. Часто назви дублювалися, оскільки голови райвиконкомів не узгоджували їх між собою, а у Львові на це не завжди звертали увагу (виняток згадані вище Селиська). Однакові найменування траплялися навіть у межах одного районуСеред згаданих в Указі від 18 липня 1946 р. нових найменувань сіл і хуторів дублюються такі: Великий (3 найменування: Вмс, РвР, Скс), Вербівка (3: Лвв, Рдх, Явр), Волиця (6: Вмс, 2 у Внн, Жвк, РвР, Рдх), Гайовий (2: Бск і Мгр), Горішній (2: Ббр і Внн), Гута (2: Бск і Пнк), Гутище (6: Ббр, Брд, Жвк, Олс, Пнк, Щрц), Діброва (2: Клк і РвР), Долинівка (2: Вмс і Внн), Залісний (2: Ббр і Пмр), Йосипівка (3: Олс, Рдх, Скс), Іванівка (5: Ббр, Грд, 2 у Пмр, РвР), Іванівці (2: Грд і Крк), Лани (4: Брд, Злч, КмБ і Нвм), Лужки (2: Нвя і Рдх), Малий (3: Злч, Нвм, РвР), Межовий (2: Ббр і Пмр), Млинівка (2: Лвв і Рдх), Надільний (2: ІвФ і Пмр), Новоселівка (3: Ббр, Вмс, Грд), Новосілка (2 у КмБ), Підгайці (2: Пнк і Скн), Підгір'я (2: Пмр і Пнк), Підгородне (3: Брд, Злч, РвР), Підлісний (4: Бск, Глн, ІвФ, Явр), Підлісся (2: Крс і Прм), Піщанка (2: Лвв і Скн), Поріччя (2: Грд і ІвФ), Родниківка (2: Грд і Явр). Див.: Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Львівської області: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18 лип. 1946 р. // ВВР УРСР. 1947. №9-10. С. 8-21..

Таким чином, у результаті масштабної кампанії перейменувань населених пунктів Української РСР, проведеної в 1944-1946 рр., змінилися назви майже 3-х тис. міст, селищ, сіл і хуторів по всій республіці. Кампанія була безпрецедентною подібні заходи республіканського масштабу в СРСР ніколи не проводилися. У Львівській області на підставі Указу Президії Верховної Ради УРСР від 18 липня 1946 р. нові найменування отримали 314 сіл і хуторів. Ще 6 райцентрів Львівщини перейменували двома роками раніше. Аналіз карт і довідкових матеріалів вказує на те, що нові назви присвоїли значно більшому числу населених пунктів області, аніж було згадано в Указах 1944 і 1946 рр. (ще 54). Таким чином, загальне число поселень Львівської області, факт перейменування яких вдалося встановити, складає 374.

Переліки ойконімів для заміни формувалися на підставі пропозицій, які надсилали до облвиконкому голови районних виконавчих комітетів упродовж квітня-червня 1946 р. Аналіз цих документів дозволяє виокремити 2 способи перейменування:

1) нові назви конструювалися на основі існуючих методом калькування, заміни компонентів місцями, перетворення складених ойконімів у прості і навпаки тощо;

2) пропонувалися цілком нові найменування, ніяк не пов'язані з існуючими; як правило, вони були мотивовані апелятивами (назвами форм рельєфу, порід дерев і т. д.), рідше іменами та прізвищами (письменників, політичних діячів тощо), назвами сусідніх міст, сіл і урочищ.

Значна частина пропозицій, у т.ч. майже всі ідеологічно забарвлені найменування, була відкинута. З'ясовано, що реномінації на Львівщині торкнулися головним чином поселень, назви яких вказували на присутність в регіоні поляків і німців, а отже мотивованих лексикою відповідних мов. Перейменовувалися ойконіми, похідні від етнонімів, зарубіжних топонімів і антропонімів, принагідно немилозвучні назви. Усім їм присвоювали найменування на базі питомо українських слів. В результаті масових перейменувань ойконімія Львівської області, в якій відображалася етнічна строкатість регіону, значною мірою втратила свій колорит і змістове навантаження.

Поруч із цим, реномінації 1944-1946 рр. на Львівщині були значно менш радикальними, ніж, приміром, у південних і східних областях УРСР, де присвоєння нових найменувань часто здійснювалося шляхом глорифікації радянських символів (Первомайське, Червоний Жовтень), державних інститутів і організацій (Комсомольське, Червоноармійське), видатних політичних і військових діячів (Ленінське, Чапаєвка). Практично повна відсутність подібних практик у західноукраїнських областях була пов'язана із нелояльністю місцевого населення до радянської влади. Тому кампанія перейменувань у Львівській області провадилася методом українізації ойконімів іншомовного походження (перш за все, мотивованих лексикою польської мови, зважаючи на сильні антипольські настрої серед мешканців регіону). Компромісність такого підходу була компенсована масштабами реномінацій Львівщина зайняла перше місце серед усіх областей УРСР за кількістю перейменованих у середині 40-х років ХХ ст. сіл і хуторів.

References

1. Androschuk, O. (2004). Pereimenuvannia obiektiv administratyvno-terytorialnoho podilu Krymu iak represyvnyi ta propahandystskyi zasib derzhavnoi polityky (druha polovyna XX stolittia) [Renaming of objects of the administrativeterritorial division of Crimea as a repressive and propaganda tool of state policy (second half of the 20th century)]. Krym v istorychnykh realiiakh Ukrainy: Materialy naukovoi konferentsii «Krym v istorychnykh realiiakh Ukrainy: Do 50 richchia vkhodzhennia Krymu do skladu URSR» (pp. 317-334). Kyiv. [in Ukrainian].

2. Buchko, D. (2013). Pisliavoienne vporiadkuvannia nazv naselenykh punktiv i yoho vplyv na oikonimiinu systemu Ukrainy [Post-war streamlining of the names of settlements and its influence on the oikonym system of Ukraine]. In Buchko,

H. & Buchko, D. (Comps.). Istorychna ta suchasna ukrainska onomastyka: Vybrani pratsi (pp. 225-233). Chernivtsi. [in Ukrainian].

3. Chuchka, P. (2011). Slovianski osobovi imena ukraintsiv: istorykoetymolohichnyi slovnyk [Slavic personal names of Ukrainians: historical and etymological dictionary]. Uzhhorod. [in Ukrainian].

4. Homaniuk, M. (2017). Dekomunizatsiini modeli pereimenuvannia naselenykh punktiv Pivdnia Ukrainy (na prykladi Khersonskoi oblasti) [Decommunization models of renaming of settlements in Southern Ukraine (on example of Kherson Region)]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Heohrafichni nauky, 6, 30-37. [in Ukrainian].

5. Hyrych, Ya. (2017). Pereimenuvannia mist Ukrainy u zviazku z protsesom dekomunizatsii (2015-2016 rr.) [Renaming of Ukrainian cities in connection with the process of decommunization (2015-2016)]. Sotsium. Dokument. Komunikatsiia. Seriia: Istorychni nauky, 3, 95-101. [in Ukrainian].

6. Kasim, H. (2019). Pereimenuvannia v toponimii Odeschyny iak naslidok dekomunizatsii: rezultaty i problemy [Renaming of the toponyms of Odesa as a consequence of decommunization: results and problems]. Slovianskyi zbirnyk, 23, 7-17. [in Ukrainian].

7. Khudash, M. (2004). Ukrainski karpatski i prykarpatski nazvy naselenykh punktiv (utvorennia vid vidapeliatyvnykh antroponimiv) [Ukrainian Carpathian and Subcarpathian names of settlements (formations from appellative anthroponyms)]. Lviv. [in Ukrainian].

8. Khudash, M. (2006). Ukrainski karpatski i prykarpatski nazvy naselenykh punktiv (vidapeliatyvni utvorennia) [Ukrainian Carpathian and Subcarpathian names of settlements (appellative formations)]. Lviv. [in Ukrainian].

9. Khudash, M., Demchuk, M. (1991). Pokhodzhennia ukrainskykh karpatskykh i prykarpatskykh nazv naselenykh punktiv (vidantroponimni utvorennia) [The origin of Ukrainian Carpathian and Subcarpathian names of settlements (anthroponymic formations)]. Kyiv. [in Ukrainian].

10. Kravchenko, L. (2018). Pereimenuvannia suchasnykh ukrainskykh oikonimiv [Renaming of modern Ukrainian oikonyms]. Ukrainske movoznavstvo, с. 135-151. [in Ukrainian].

11. Malanchuk, V. et al (Eds.). (1968). Lvivska oblast [Lviv Region]. In Istoriia mist i sil URSR [History of cities and villages of the Ukrainian SSR]. (Vol. 14). Kyiv. [in Ukrainian].

12. Popivskyi, M. (Ed.). (1947). Ukrainska RSR. Administratyvno-terytorialnyi podil na 1 veresnia 1946 roku [Ukrainian SSR. Administrative-territorial division on September 1, 1946]. Kyiv. [in Ukrainian].

13. Shulhan, O. (2017). Oikonimiia Ukrainy XX stolittia (ekota sotsiolinhvistychni aspekty) [Oikonyms of Ukraine of the 20th century (ecoand sociolinguistic aspects)]. (Candidate's thesis). Ternopilskyi natsionalnyi pedahohichnyi universynet im. Volodymyra Hnatiuka. Ternopil. [in Ukrainian].

14. Ukaz Prezydii Verkhovnoi Rady Ukrainskoi RSR Pro pereimenuvannia, utochnennia ta vnesennia zmin v naimenuvannia deiakykh mist, raionnykh t.sent.riv і raioniv Ukrainskoi RSR vid 15 serp. 1944 r. [Decree of the Presidium of the Verkhovna Rada of the Ukrainian SSR on the renaming, clarification and amendment of the names of some cities, raion centers and raions of the Ukrainian SSR from August 15, 1944]. (1945). VVR URSR, 7-8, 9-12. [in Ukrainian].

15. Ukaz Prezydii Verkhovnoi Rady Ukrainskoi RSR Pro zberezhennia istorychnykh naimenuvan ta utochnennia i vporiadkuvannia isnuiuchykh nazv silskykh rad i naselenykh punktiv Lvivskoi oblasti vid 18 lyp. 1946 r. [Decree of the Presidium of the Verkhovna Rada of the Ukrainian SSR on the preservation of historical names and clarification and ordering of existing names of village councils and settlements of Lviv Region from July 18, 1946]. (1947). VVR URSR, 9-10, 8-21. [in Ukrainian].

16. Vysotska, M. (2021). Oikonimy na -ivk-a iak rezultat pereimenuvannia poselen [Oikonyms with affix -ivk-a as a result of renaming of settlements]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Filolohiia, 1(45), 135-141. [in Ukrainian].

17. Yatsii, V. (2013). Toponimiia Radekhivskoho raionu Lvivskoi oblasti (materialy do istoryko-etymolohichnoho slovnyka oikonimiv Ukrainy) [Toponyms of Radekhiv District, Lviv Region (materials for the historical and etymological dictionary of oikonyms of Ukraine)]. In Karpenko, O. & Shulhach, V. (Eds.). Studii z onomastyky ta etymolohii (pp. 206-221). Kyiv. [in Ukrainian].

18. Law of Ukraine On the condemnation of Communist and National Socialist (Nazi) totalitarian regimes in Ukraine and prohibition of propaganda of their symbols from April 9, 2015, №317-VIII.

Размещено на Allbest.Ru