Український січовий рух на Галицькій Гуцульщині початку ХХ ст.: зміст та особливості

Размещено на http://allbest.ru

УКРАЇНСЬКИЙ СІЧОВИЙ РУХ НА ГАЛИЦЬКІЙ ГУЦУЛЬЩИНІ ПОЧАТКУ ХХ СТ.: ЗМІСТ ТА ОСОБЛИВОСТІ

Світлана Галемчук

пожежно гімнастичне товариство січ галицька гуцульщина

Кінець ХІХ-початок ХХ ст. в Австро-Угорській монархії ознаменований піднесенням національного руху народів. Вагомий вплив у формуванні національної самосвідомості українців Галичини у цей час мала діяльність осередків пожежно-гімнастичного товариства “Січ”, започаткованих у 1900 р. Кирилом Трильовським. Справжнє піднесення українського січового руху на початку ХХ ст. спостерігаємо не тільки на території Покуття, де творилися перші осередки товариства, але й на Галицькій Гуцульщині.

Мета статті - висвітлити діяльність осередків пожежно-гімнастичного товариства “Січ” на території Галицької Гуцульщини початку ХХ ст. Її досягнення передбачає вирішення таких завдань: простежити передумови створення “Січей” на території краю; показати мережу заснування січових осередків на Галицькій Гуцульщині; розкрити ставлення греко-католицького духовенства щодо роботи “Січей”; проаналізувати перешкоди влад и в організації практичної діяльності січових осередків.

Межі Галицької Гуцульщини окреслені містами і селами тогочасних Косівського, південної і південно-західної частини Надвірнянського, Печеніжинського і Коломийського повітів. Сьогодні це населені пункти 14 територіальних громад Верховинського (Білоберізька, Верховинська, Зеленська), Косівського (Косівська, Космацька, Кутська, Рожнівська, Яблунів - ська), частини Надвірнянського (Ворохтянська, Делятинська, Пасічнянська, Поляницька, Яремчанська) і Коломийського (Печеніжинська) районів Івано-Франківської обл.

У часи незалежної Української держави з'явилося чимало публікацій з вивчення даної проблеми. Розглядаючи український молодіжний рух початку ХХ ст., торкалися діяльності товариства “Січ” І. Андрухів Андрухів І. Українські молодіжні товариства Галичини: 1861-1939 рр. Івано-Франківськ, 1994. 72 с., О. Вацеба Вацеба О. Нарис з історії західноукраїнського спортивного руху. Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 1997. 230 с., М. Трофим'як Трофим'як Б. Гімнастично-спортивні організації в національно-визвольному русі Галичини (друга пол. ХІХ - перша пол. ХХ ст.). Тернопіль : Економічна думка, 2001. 694 с.. Вагомий внесок у дослідження окремих аспектів січового руху на Галицькій Гуцульщині здійснили І. Монолатій Монолатій І. Образ власного війська у становленні українського національного руху. Лицарі рідного краю: січово-стрілецька традиція в історії, культурі та мистецтві України ХХ століття. Коломия : Вік, 2007. С. 9-34., П. Костючок Костючок П. Січово-стрілецька традиція на Гуцульщині на початку ХХ ст.: локальний аспект національного усвідомлення. Лицарі рідного краю: січово-стрілецька традиція в історії, культурі та мистецтві УкраїниХХстоліття. Коломия : Вік, 2007. С. 91-95., А. Королько Королько А. Січовий рух на Покутті (1900-1914 рр.): організаційні осередки і їх практична діяльність. Вісник Прикарпатського університету. Історія. Івано-Франківськ, 2011. Вип. 19. С. 13-21., Є. Луців Луців Є. М. Бойове мистецтво гуцулів. Тернопіль : Мандрівець, 2014. 232 с., Р. Томчик Tomczyk R. Galicyjska Rusko-Ukrainska Partia Radykalna w latach 1890-1914. Szczecin : Zapol, 2007. 422 s., Є. Гручая Gruchala J. Rz^d austriacki i polskie stronnicnwa polityczne w Galicii wobec kwestii ukrainskej (1890-1914). Katowice : Uniwersytet sl^skki,1988. 148 s.. Проте найбільше уваги приділили висвітленню цієї проблеми Микола Гуйванюк і Петро Арсенич. Зокрема, М. Гуйванюк в окремому дослідженні розглянув передумови зародження січового руху, простежив утворення перших “Січей” у Галичині й Буковині, в т. ч. і на Галицькій Гуцульщині, розкрив його структуру, про - типожежну та гімнастичну діяльність, соціально-економічну, політичну та культурно-освітню роботу Гуйванюк М. Січовий рух у Галичині й Буковині (1900-1914 рр.). Чернівці : Зелена Буковина, 2009. 264 с.. П. Арсеничу належать низка публікацій про діяльність К. Трильовського і Ю. Соломійчука щодо створення та практичної роботи січових осередків на Галицькій Гуцульщині досліджуваного періоду Арсенич П. Засновник “Січі” Кирило Трильовський (до 100-річчя створення спортивно-пожежного товариства “Січ” у Завалля). Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2000. 76 с.; Арсенич П. Засновник “Січі” на Гуцульщині Юра Соломійчук. Завальська “Січ” - початок масового руху національно-патріотичних сил за відродження української державності. Матеріали науково-теоретичної конференції 25 березня с. Завалля Снятинського району Івано-Франківської області. Снятин : Над Прутом, 1995. С. 53-57..

Найбільша кількість неопублікованих матеріалів про діяльність “Січей” на території Галицької Гуцульщини початку ХХ ст. зосереджена у ф. 146 “Галицьке намісництво, м. Львів” Центрального державного історичного архіву України у м. Львові (ЦДІАЛ України). Зокрема, інформативними для нас є архівні справи описів 58 і 70 цього фонду, в яких містяться відомості про реєстрацію січових товариств (прохання установчих комітетів окремих громад про дозвіл на заснування товариств, прізвища засновників, статути товариств та відповідні резолюції про їх реєстрацію, тощо) Центральний державний історичний архів України, м. Львів (далі - ЦДІАЛ України). Ф. 146 Галицьке

намісництво, м. Львів.; Ф. 146. Оп. 58. Спр. 2262: Прохання засновників українських гімнастичних това - риств “Січ” у місцевостях на літери “Б”- “Д” про затвердження або зміну доданих статутів і рішення по цьому питанню. 1904 р. 245 арк.; Спр. 2263: Прохання засновників українських гімнастичних товариств “Січ” у місцевостях на літери “В” - “М” про затвердження або зміну доданих статутів і рішення по цьо - му питанню. 1904 р. 284 арк.; Спр. 2264: Прохання засновників українських гімнастичних товариств “Січ” у місцевостях на літери “Н” - “Р” про затвердження або зміну доданих статутів і рішення по цьому питанню. 1904 р. 158 арк.; Спр. 2265: Прохання засновників українських гімнастичних товариств “Січ” у місцевостях на літери “С” - “Я” про затвердження або зміну доданих статутів і рішення по цьому питанню. 1904 р. 311 арк.; Спр. 2266: Прохання засновників українських гімнастичних товариств “Січ” у місцевостях на букви “Б” - “К” про затвердження або зміну доданих статутів і рішення по цьому

питанню. 1905 р. 144 арк.; Спр. 2267: Прохання засновників українських гімнастичних товариств “Січ” у місцевостях на букви “Л” - “Ф” про затвердження або зміну доданих статутів і рішення по цьому

питанню. 1905 р. 153 арк.; Спр. 2270: Прохання засновників українських гімнастичних товариств “Січ” у місцевостях на букви “Д” - “Ж” про затвердження або зміну доданих статутів і рішення по цьому

питанню. 1906 р. 121 арк.; Спр. 2271: Прохання засновників українських гімнастичних товариств “Січ” у місцевостях на літери “К” - “Л” про затвердження та заміну статутів і рішення з цього приводу. 1906 р. 194 арк.; Спр. 2273: Прохання засновників українських гімнастичних товариств “Січ” у місцевостях на літери “Н” - “П” про затвердження та заміну статутів і рішення з цього приводу. 1906 р. 167 арк.; Спр. 2274: Прохання засновників українських гімнастичних товариств “Січ” у місцевостях на літери “Р” - “У” про затвердження та заміну статутів і рішення з цього приводу. 1906 р. 168 арк.; Оп. 70. Спр. 1151: Прохання жителів Косівського повіту про дозвіл на заснування місцевих організацій товариства “Січ” з додаванням статутів. 1902-1907 рр. 526 арк.; Спр. 1153: Прохання жителів Надвірнянського повіту про дозвіл на заснування місцевих організацій товариства “Січ” з додаванням статутів. 1904-1906 рр. 145 арк.; Спр. 1154: Прохання жителів Печеніжинського і Надвірнянського повітів про дозвіл на заснування місцевих організацій товариства “Січ” з додаванням статутів. 1902-1908 рр. 248 арк.. Другу групу неопублікованих джерел цього фонду становлять офіційні документи владних структур. Зокрема, в описі 8 містяться документи про нагляд за українським січовим рухом, донесення, листування, звіти та інші документи таємного діловодства президійного відділу Галицького намісництва, що безпосередньо стосуються діяльності “Січей”. Цікавими є донесення Косівського, Надвірнянського і Печеніжинського повітових староств про стан “Січей” у підвладних їм повітах ЦДІАЛ України. Ф. 146. Оп. 8. Оп. 8. Спр. 232: Донесення староств Східної Галичини про діяльність товариства “Січ”. Том І. 3 жовтня 1900 р. - 15 травня 1904 р. 166 арк.; Спр. 327: Донесення староств про діяльність товариства “Січ”. 10 квітня 1904 р. - 16 серпня 1904 р. 46 арк.; Оп. 70. Спр. 1145. Списки товариств, що діють на території Косівського староства. 1904-1908 рр. 13 арк..

Найменш опрацьованою у нашій статті є неопублікована епістолярна спадщина. Проте вдалося частково переглянути листи К. Трильовського до М. Павлика, які зберігаються у ф. 663 ЦДІАЛ України ЦДІАЛ України. Ф. 663: Павлик Михайло - український письменник і громадський діяч. Оп. 1. Спр. 231: Листи М. Павлику від К. Трильовського. Том ІІ і останній. 11 січня 1899 р. - 9 жовтня 1913 р. 164 арк..

Велику кількість інформації з досліджуваної проблеми почерпнули з періодичних часописів, альманахів і календарів “Громадський Голос” (“Новий Громадський Голос”; 1900-- 1914), “Хлопска Правда” (1903, 1911), “Запорожець” (1904, 1908-1914), “Отаман” (1905-1906), “Січові Вісти” (1912-1913), які виходили у м. Коломиї і м. Львові і знаходилися у фарватері впливу Русько-Української (Української) радикальної партії. На сторінках часописів і у додатках до них аналізувалася організаційна робота і практична діяльність січових осередків на території Галицької Гуцульщини, містилася інформація про переслідування “Січей” на території краю. До уваги взяті також народовські часописи “Свобода” (1900-1914) і “Діло” (1900-1914): автори дописів до цих газет більш критично ставилися стосовно діяльності січових осередків.

Важливим джерелом для дослідження означеної проблеми є мемуари. Найціннішими є спогади Кирила Трильовського, де автор детально описав січовий рух початку ХХ ст. Трильовський К. З мого життя... Уривок зі спогадів. Гей, там на горі “Січ” іде!.. Пропам'ятна книга “Січей” / ред. Петро Трильовський. Київ : ВІПОЛ, 1993. С. 13-77; Трильовський К. Спомини з мого

життя. Трильовський К. З мого життя. Львів : Література та мистецтво, 2019. 380 с. С. 15-154. Комплексною працею мемуарного характеру є пропам'ятна книга-альманах “Січей” “Гей, там на горі “Січ” іде”, впорядкована сином К. Трильовського Петром і видана в Канаді Гей, там на горі “Січ” іде! / ред. П. Трильовський. Київ : ВІПОЛ, 1993. 432 с.. Звідси можемо почерпнути цінну інформацію про обставини заснування січових товариств, біографічні відомості місцевих ватажків січового руху, статистичні дані. Змістовними для нас є спогади Михайла Ломацького Ломацький М. “Січі” на Гуцульщині. Гей, там на горі “Січ” іде!.. Пропам'ятна книга “Січей” /ред. Петро Трильовський. К. : ВІПОЛ, 1993. С. 141-154., Івана Небелюка Небелюк І. “Січ” - Делятин, пов. Надвірна. Гей, там на горі “Січ” іде!.. Пропам'ятна книга “Січей” / ред. Петро Трильовський. Київ : ВІПОЛ, 1993. С. 170-173., Степана Олексюка Олексюк С. Раз, два! Раз, два! Вперед хлопці!.. Гей, там на горі “Січ” іде!.. Пропам'ятна книга “Січей”/ред. Петро Трильовський. Київ : ВІПОЛ, 1993. С. 154-157., Корнелії Ониськів Ониськів К. “Січ” - Москалівка, пов. Косів. Гей, там на горі “Січ” іде!.. Пропам'ятна книга “Січей” / ред. Петро Трильовський. Київ : ВІПОЛ, 1993. С. 160-162., в яких містяться свідчення про розвій січового руху на Галицькій Гуцульщині, практичну діяльність січових осередків у м. Делятин Надвірнянського повіту та у с. Шешори і с. Москалівка Ко сівського повіту.

Зародження січового руху в значній мірі було зумовлено бажанням керівництва Української радикальної партії зміцнити позиції та здобути собі електорат в особі українського селянства. У здійсненні вищезгаданих намірів території Покуття і Галицької Гуцульщини від - водилася особлива роль, де радикалізм пустив найглибше коріння. Про це писав К. Трильовський у листі до М. Павлика: “[.] Тепер маю велику роботу “Січами” [.] при помочі “Січей” задумую воздвигнути наново Радикальну партію” ЦДІАЛ України. Ф. 663. Оп. 1. Спр. 231. Арк. 69.. Тому не дивно, що перший осередок пожежно-гімнастичного товариства “Січ” був заснований на Покутті - у с. Завалля Снятинського повіту 5 травня 1900 р.

На загальних зборах “Коломийського товариства Народних Спілок”, які відбулися 22 березня 1901 р. в будинку “Народного Дому” м. Коломиї, було порушено питання розширення мережі пожежно-гімнастичного товариства “Січ”. Після промови учасника зборів Я. Весоловського “ухвалено старати ся, аби “Січ” була заложена в кождім селї” Загальні збори “Народних Спілок” і Шевченкове сьвято в Коломиї. Громадський Голос. Орґан русько- украінскоі радикальноі партіі. 1901. 28 марта. Ч. 14. С. 105; ЦДІАЛ України. Ф. 146. Оп. 58. Спр. 958: Прохання засновників товариства “Народна Спілка” в місцевостях на букви “І” - “К” про затвердження або зміну доданих статутів і рішення по цьому питанню. 1900 р. - 1907 р. Арк. 26-37.. Через кілька днів за вказівкою К. Трильовського “Коломийське товариство Народних Спілок” видало статут по - жежно-гімнастичного товариства “Січ” Трильовський К. Засновуйте Січи! Громадський Голос. Орґан русько-украінскоі радикальноі партіі. 1901. 2 мая. Ч. 19. С. 150.. Питання заснування “Січей” розглядалося на ХІІ з'їзді Русько-Української радикальної партії, який відбувся у м. Львові 15 грудня 1901 р. З'їзд українсько-руської радикальної партиї. Громадський Голос. Орґан русько-украінскоі радикальноі партіі. 1901. Грудень. Ч. 28. С. 222.

Михайло Ломацький відзначав, що на Галицькій Гуцульщині січовий рух прокладав собі шлях досить важко, адже у той час значна частина гуцулів була відірвана від цивілізованого світу: “. Гуцул “сохнув як гриб” у своїх горах, спав твердим сном у своїй “ґражді” так, як зимою спав там медвідь у “ґаврі” (берлога. - С. Г.)...”. Дорога з твердим покриттям закінчувалася біля села Яворів Косівського повіту: “Щоб дістатись у глибину Гуцульщини, треба було їхати кам'янистою вузенькою дорогою понад річку Рибницю, часто понад дебри і пропасти, а там за Яворовом - Буковець, гора, а з неї дорога стрімголов!..” Ломацький М. “Січі” на Гуцульщині. С. 141-142.. В більшості випадків представники інтелігенції, що прибували сюди з просвітньою метою, далі не доходили Гуйванюк М. Січовий рух у Галичині й Буковині. С. 97..

На той час лише К. Трильовський не побоявся труднощів. М. Ломацький з цього приводу зауважив: “І хоч в його жилах не було гуцульської крови, та всеж таки була в нього гуцульська відвага, впертість і жадоба боротьби зі всіми і всім, що стоїть на перешкоді до осягнення мети!” Ломацький М. “Січі” на Гуцульщині. С. 142..

Особливістю гуцульських “Січей” була наявність великої кількості старших членів. Нерідко до товариств входили заміжні, старі, сивоволосі гуцулки. Вони ж найбільше гордилися січовими лентами, в яких навіть відвідували церкву, і заповідали хоронити себе в них після смерті Там само. С. 152-153.. К. Трильовський відзначав, що це призводило до непорозумінь між священиками і січовиками. Йому у судах часто приходилося захищати січовиків краю лише через те, що вони брали активну участь у різноманітних релігійних торжествах, зокрема під час святкування Богоявлення та посвячення гробів Відповідь дра Трильовского. Дїло. 1904. 20 цьвітня (3 мая). Ч. 87. С. 2.. Зате в гуцульських “Січах” було порівняно мало дівчат. М. Гуйванюк це пояснює особливістю гуцульського укладу життя, де зберігалося чимало пережитків далекого минулого. В результаті цього гуцульська дівчина була чимось неповновартісним у громаді, й тільки вийшовши заміж (а виходили в дуже молодому віці) і ставши ґаздинею, набувала рівноправності та загальної пошани Гуйванюк М. Січовий рух у Галичині й Буковині... С. 98..

Збереглися архівні дані про реєстрацію місцевих осередків пожежно -гімнастичного товариства “Січ” протягом 1900-1914 рр. Звичайно, виявлені нами неопубліковані матеріали реєстрації січових товариств доцільно зіставити з даними тогочасної газетної періодики, спогадами очевидців подій та з опублікованими матеріалами в науковій літературі. Микола Гуйванюк відзначає, що в 1902 р. утворилися січові товариства в с. Космач й с. Микитинці, 1903 р. - у с. Жаб'є (нині смт Верховина Верховинського району Івано-Франківської обл.) Косівського повіту. Найпліднішим виявився 1904 рік. У цей період засновано січові товариства у таких гуцульських громадах, переважно на території сучасних Косівщини і Верховинщини: Річка, Голови, Ферескул, Криворівня, Яблуниця, Красноїлля, Полянки, Перехресне, Ясенів Гірський, Довгополе, Устеріки, Бистрець, Космач та Шешори. 13 березня 1906 р. стараннями М. Климкевича та І. Семанюка (Марка Черемшини) було засновано “Січ” у м. Делятині Надвірнянського повіту Там само. С. 97-98..

Як свідчать архівні дані, одним з перших сіл Галицької Гуцульщини, де був заснований осередок “Січі”, можна вважати с. Космач Косівського повіту. Прохання жителів с. Космач про створення осередку пожежно-гімнастичного товариства “Січ” до президії Галицького намісництва у м. Львові та заява Центрального Виділу товариства “Народних Спілок” в м. Коломиї, що прийме маєток цього січового осередку на випадок його розв'язання, було датоване 27 лютого 1902 р. Рішення урядового відомства про реєстрацію товариства було прийняте через три тижні, 19 березня ЦДІАЛ України. Ф. 146. Оп. 70. Спр. 1151. Арк. 1-17.. Перші загальні збори осередку товариства під назвою “Запорожска Січ” у с. Космач відбулися 6 квітня 1902 р. Їх відкрив К. Трильовський промовою про значення козаків-запорожців та їх Січей в українській історії, після чого пояснив мету і зміст статуту січового товариства З Косівщини. Товариство “Запорожска Сїч” в Космачи відбуло ... Свобода. Політичне, просьвітне і господарске письмо для народу. 1902. 4 (17) цьвітня. Ч. 14. С. 2. Рубр.: Дописи..

Вважаємо помилковим твердження Корнелії Ониськів про те, що “Січ” у с. Москалівка Косівського повіту була заснована в 1900 р. Ониськів К. “Січ” - Москалівка, пов. Косів... С. 160. Петро Арсенич стверджував, що січовий осередок у цьому селі відкритий у 1901 р. (кошовий М. Лелет) Арсенич П. Засновник “Січі” Кирило Трильовський... С. 11.. Хоча за інформацією старости Косівського повіту навесні 1904 р. осередок “Січі” у с. Москалівка функціонував поряд з трьома іншими осередками краю у с. Микитинці, с. Москалівка та с. Пістинь ЦДІАЛ України. Ф. 146. Оп. 70. Спр. 1145. Списки товариств, що діють на території Косівського староства. 1904-1908 рр. 13 арк. Арк. 1 зв..

Вперше ідея про відкриття “Січі” у с. Микитинці Косівського повіту за сприяння січо - виків с. Іспас Коломийського повіту К. Бойка, М. Лаврука, Миколи і Василя Петруків, які прибули в гості, виголошена на загальних зборах місцевого осередку “Коломийського това- риства Народних Спілок” 15 лютого 1902 р. М. Л. З Косівщини. Громадський Голос. Орґан русько-украінскоі радикальноі партіі. 1902. Марець.

Ч. 6. С. 47.. Однак лише більше ніж через рік, 16 липня 1903 р., президією Галицького намісництва у м. Львові зареєстровано осередок “Січі” у цьому селі ЦДІАЛ України. Ф. 146. Оп. 70. Спр. 1151. Арк. 18-28..

У вересні 1903 р. у вищому урядовому відомстві коронного краю розглядалися документи про створення осередку “Січі” у с. Жаб'є Косівського повіту. Позитивне рішення було прийняте 15 вересня 1903 р. Там само. Спр. 1151. Арк. 29-39.. Хоча П. Арсенич вказував про заснування “Січі” у цьому гуцульському селі 1 січня 1903 р. Арсенич П. Засновник “Січі” Кирило Трильовський... С. 12; Луців Є. М. Бойове мистецтво гуцулів. С. 131. Часопис “Новий Громадський голос” інформував, що на початок 1904 р. осередок “Січі” с. Жаб'є налічував понад 500 членів Закладайте “Сїчи”! Новий Громадський Голос. Радикальна часопись. 1904. 10 марта. Ч. 2. С. 5.. Після прийнятого у травні 1904 р. розпорядження Косівського староства про заборону діяльності 13 “Січей” у повіті внаслідок “бунту гуцулів”, січовий осередок відновив свою роботу 4 вересня 1904 р. На загальних зборах товариства вписалося 200 членів, заново обраний кошовим “Січі” Ю. Соло - мійчук, осавулом - А. Спаський, писарем - І. Стефурак Вісти з Жабя ... Дїло. 1904. 3 (16) вересня. Ч. 199. С. 3. Рубр.: Новинки.. Проте через кілька днів староста м. Косів Заграднік видав відповідне розпорядження про заборону діяльності цієї “Січі” за те, що її керівники йшли по справі заворушень кінця квітня 1904 р. П. Заграднік компромітує ся дальше. Дїло. 1904. 16 (29) вересня. Ч. 208. С. 2. Рубр.: Новинки.

Наприкінці 1903 р. документи про реєстрацію осередку “Січі” у с. Шешори Косівського повіту надійшли до президії Галицького намісництва у м. Львові. 4 січня 1904 р. надано дозвіл про діяльність цього січового осередку ЦДІАЛ України. Ф. 146. Оп. 70. Спр. 1151. Арк. 40-56.. Щоправда, згідно другої реєстрації осередку товариства 4 листопада 1904 р., його керівництво було частково оновлене Там само. Спр. 1151. Арк. 406-413.. Степан Олексюк зауважив, що лише за третьою спробою за допомогою кошового “Січі” сусіднього села Микитинці Семена Валіхновського та місцевого пароха о. Івана Рогужинського вдалося організувати січовий осередок у с. Шешори. Ідейним натхненником роботи січового товариства став молодий Микола Михайлюк Петричів Олексюк С. Раз, два! Раз, два! ... С. 155.. Того ж місяця, 22 січня 1904 р., поряд з першою реєстрацією січового осередку у с. Шешори, урядове відомство зареєструвала діяльність “Січі” у с. Річка Косівського повіту ЦДІАЛ України. Ф. 146. Оп. 70. Спр. 1151. Арк. 57-73..

У лютому 1904 р. президією Галицького намісництва у м. Львові зареєстрована діяльність осередків товариства “Січ” кількох сіл на Косівщині - Голови Там само. Спр. 1151. Арк. 74-90., Кобаки Там само. Оп. 58. Спр. 2263. Арк. 144-159., Старий Косів Там само. Спр. 2263. Арк. 217-233., Ферескул (нині с. Черемошна Верховинського району Івано-Франківської обл.; керівний склад товариства онолено 6 грудня 1904 р. Там само. Оп. 70. Спр. 1151. Арк. 414-422.) Там само. Спр. 1151. Арк. 91-107., Криворівня Там само. Спр. 1151. Арк. 108-124. і Яблуниця Там само. Спр. 1151. Арк. 125-141.. Зокрема, рішення про реєстрацію січових осередків у цих населених пунктах урядовим відомством прийняті відповідно 8, 9, 12, 18, 27 і 29 лютого 1904 р. Перші загальні збори “Січі” с. Яблуниця відбу - лися 26 березня 1904 р. Їх вів Ю. Соломійчук з с. Жаб'є. До січового осередку вписалося понад 100 осіб. Після зборів під пильним контролем трьох жандармів відбулися урочисте “відданє лент кошовому і Сїчовикам” та гімнастичні вправ січовиків з сіл Жаб'є, Голови і Ферескул Сїчи на Гуцульщинї. Новий Громадський Голос. Радикальна часопись. 1904. 7 цьвітня. Ч. 4. С. 30-31.

С. 31. Рубр.: Новинки..

12 і 22 березня 1904 р. урядовим відомством були зареєстровані осередки товариства “Січ” у с. Красноїлля ЦДІАЛ України. Ф. 146. Оп. 70. Спр. 1151. Арк. 142-158. і м. Кути Там само. Оп. 58. Спр. 2263. Арк. 251-267. Косівського повіту.

На початку березня 1904 р. староста Косівського повіту прозвітував Галицькому намісництву у м. Львові про функціонування близько п'ятдесяти економічних, культурно -просвітницьких і пожежно-гімнастичних товариств на території краю, з них чотири - осередки “Січі” у с. Космач, с. Микитинці, с. Москалівка, с. Пістинь. Урядовець повідомив про стан зав'язування січових товариств у селах Ферескул, Город, Голови, Кобаки, Криворівня, Річка, Монастирське (нині входить до складу м. Косів), Вербовець і Жаб'є Там само. Спр. 1145. Арк. 1 зв..

У населених пунктах Косівського повіту с. Полянки Там само. Оп. 70. Спр. 1151. Арк. 159-175., с. Ясенів горішній ЦДІАЛ України. Ф. 146. Оп. 70. Спр. 1151. 193-209. (нині с. Верхній Ясенів Верховинського району Івано-Франківської обл.; лише за перший рік функціонування до ясенівської “Січі” вписалося 400 членів⁶⁰ Сїчовик. “Сїч” в занепадї а рух в жандармерії. З Ясенова пишуть ... Громадський Голос. Радикольио- полїтичиа часопись. 1906. 19 жовтня. Ч. 72. С. 4. Рубр.: Новинки.), с. Довгополе ЦДІАЛ України. Ф. 146. Оп. 70. Спр. 1151. Арк. 210-226., с. Брустури Там само. Оп. 58. Спр. 2262. Арк. 1-17. і с. Бистрець Там само. Спр. 2262. Арк. 37-51. прохання членів-засновників пожежно-гімнастичного товариства “Січ” про заснування осередків, примірники статуту та заяви головного осередку “Коломийського товариства Народних Спілок” про отримання маєтків пожежно-гімнастичного товариства “Січ” на випадок їх розв'язання відправлено до президії Галицького намісництва у м. Львові у квітні 1904 р. Позитивні рішення президії урядового органу коронного краю про реєстрацію “Січей” у цих селах відповідно датовані 4, 5, 9, 27 і 30 квітня.

Двічі, у квітні Там само. Оп. 70. Спр. 1151. Арк. 227-243. і в липні Там само. Оп. 58. Спр. 2265. Арк. 154-170. 1904 р., відбувалася реєстрація осередку товариства “Січ” у с. Устеріки Косівського повіту. Причому в установчих статутних документах провід товариства різнився. Так само, у квітні Там само. Оп. 70. Спр. 1151. Арк. 176-192. і в листопаді Там само. Оп. 58. Спр. 2264. Арк. 52-59. 1904 р., відбувалася реєстрація осередку товариства “Січ” с. Перехресне Косівського повіту.

9 липня 1904 р. президією Галицького намісництва у м. Львові були зареєстровані документи осередків товариства “Січ” у с. Стебне Там само. Спр. 2265. Арк. 52-68. і с. Рожен великий Там само. Оп. 70. Спр. 1151. Арк. 244-260. Косівського повіту.

У другій половині 1904 р. Галицьким намісництвом у м. Львові у зв'язку з “бунтом гуцулів”, про що скажемо пізніше, було здійснено перереєстрацію документів низки січових осередків Косівщини. Так, 28 липня 1904 р. урядове відомство коронного краю здійснило перереєстрацію документів осередків “Січі” у с. Яблуниця Там само. Спр. 1151. Арк. 261-277. і с. Криворівня Там само. Спр. 1151. Арк. 278-294.; 17 серпня 1904 р. - у с. Голови Там само. Спр. 1151. Арк. 329-345. і с. Жаб'є Там само. Спр. 1151. Арк. 346-356., 19 серпня - у с. Ясенів горішній Там само. Спр. 1151. Арк. 295-311. і с. Красноїлля Там само. Спр. 1151. Арк. 312-328.; 21 і 22 вересня - у с. Космач Там само. Спр. 1151. Арк. 395-405. і с. Бистрець Там само. Спр. 1151. Арк. 378-394.. Протягом грудня 1904 р. зареєстровані установчі документи січових осередків с. Полянки (6 грудня) Там само. Оп. 58. Спр. 2264. Арк. 60-63., с. Хороцеве (9 грудня) Там само. Спр. 2265. Арк. 189-205. і с. Рибне (30 грудня) Там само. Спр. 2264. Арк. 85-92, 99-103 Косівського повіту.

3 березня 1905 р. косівський староста інформував вище урядове відомство у м. Львові про існування “Січей” у таких населених пунктах краю: Голови, Город, Гринява, Ясенів го - рішній, Яворів, Кобаки, Косів старий, Криворівня, Бистрець, Монастирське, Москалівка, Рожен великий, Стебне, Устеріки, Вербовець, Жаб'є. На підставі відповідного розпорядження влади була призупинена діяльність січових осередків у селах Річка, Микитинці, Пістинь, Жаб'є, Ясенів горішній, Криворівня, Красноїлля, Голови, Перехресне, Довгополе, Полянки, Ферескул і Яблуниця. У стані зав'язування перебували “Січі” у населених пунктах Брустури, Хороцеве, Кути, Рибне, Розтоки ЦДІАЛ України. Ф. 146. Оп. 70. Спр. 1145. Арк. 3, 3 зв., 4, 4 зв..

У березні і травні 1905 р. до президії Галицького намісництва у м. Львові були надіслані документи для реєстрації січових осередків у с. Тюдів ЦДІАЛ України. Ф. 146. Оп. 70. Спр. 1145.Оп. 58. Спр. 2267. Арк. 120-127. і с. Гринява Там само. Оп. 58. Спр. 2262. Арк. 153-169. Косівського повіту. Урочисте відкриття “Січі” у с. Тюдів відбулося 20 серпня 1905 р. за участю Ю. Соломійчука з с. Жаб'є, січовиків з с. Рівня, с. Виженка і с. Підзахаричі на Буковинській Гуцульщині, членів осередку “Народної спілки” з м. Кути та світської інтелігенції. Завершилося дійство співом січових пісень “Гей, там на горі “Січ” іде” та “Який то вітер грає” Я. Г. Тюдів. Косівс. повіт. Новий Громадський голос. Радикальна часопись. 1905. 28 вересня. Ч. 29. С. 232. Рубр.: Дописи.. Наприкінці літа 1905 р. були подані документи для реєстрації січового осередку в с. Жаб'є Косівського повіту в закутку Слупейка (адміністративний центр старої частини села). Позитивне рішення про відкриття товариства президією Галицького намісництва у м. Львові прийняте 29 серпня 1905 р. ЦДІАЛ України. Оп. 70. Спр. 1151. Арк. 443-459; Другі загальні публичні збори товариства “Сїч” в Жабю-Слупейцї відбудуть ся ... Громадський Голос. Радикальна, політична часопись. 1907. 12 па долиста. Ч. 83. С. 3. Рубр: Новинки; Загальні збори в Жабю. Громадський Голос. Радикальна, політична часопись. 1907. 31 грудня. Ч. 95. С. 4. Рубр.: З товариств і зборів..

У 1906 р. почала діяти “Січ” у с. Рожен малий Косівського повіту. Дозвіл на функціонування цього січового осередку був наданий 18 квітня ЦДІАЛ України. Ф. 146. Оп. 58. Спр. 2274. Арк. 18-34.. Влітку і восени 1907 р. відбулася перереєстрація січових товариств с. Микитинці і с. Річка Косівського повіту. Дозвіл на функціонування січового осередку у с. Микитинці президія Галицького намісництва у м. Львові надала 11 липня 1907 р. Там само. Оп. 70. Спр. 1151. Арк. 463-473., а у с. Річка - 12 вересня 1907 р. Там само. Спр. 1151. Арк. 474-489. 7 грудня 1907 р. президією Галицького намісництва у м. Львові здійснено перереєстрацію січового осередку у с. Перехресне Косівського повіту Там само. Спр. 1151. Арк. 490-506.. Також у цей час було відкрито нову “Січ” у с. Прокурава Косівського повіту Нову “Сїч” засновано в Прокуряві. Громадський Голос. Радикальна, політична часопись. 1907. 13 грудня. Ч. 92. С. 3. Рубр.: З товариств і зборів..

На початку 1908 р. до центрального органу влади на перереєстрацію були подані документи січового товариства с. Шешори Косівського повіту. Позитивне рішення прийнято 16 січня 1908 р. ЦДІАЛ України. Ф. 146. Оп. 70. Спр. 1151. Арк. 507-523.. Відомо, що “Січ” діяла у с. Пістинь Косівського повіту. 6 грудня 1908 р. у цьому гуцульському селі відбулися “довірочні” збори січового осередку. Низка рішень зібрання стосувалася партійно-політичного життя краю Товариш. В Пістини пов. Косів, відбули ся дня 6. с. м. довірочні збори тов. “Сїч” ... Громадський голос. Радикальна, політична часопись. 1908. 23 грудня. Ч. 77. С. 2. Рубр: З товариств і зборів..

2 травня 1908 р. староста Косівського повіту інформував про функціонування 28 осередків “Січі” у таких населених пунктах і місцевостях території краю: Гринява, Вербовець, Москалівка, Микитинці, Косів старий, Пістинь, Тюдів, Бистрець, Монастирське, Кобаки, Рибне, Кути старі, Яворів, Криворівня, Голови, Устеріки, Стебне, Яблуниця, Жаб'є, Крас- ноїлля, Хороцеве, Ясенів горішній, Рожен малий, Черганівка, Город, Біла Річка, Устеріки (2), Стебне (2). До кінця 1907 р. призупинили свою діяльність січові товариства у с. Брустури, м. Кути, с. Перехресне, с. Річка, с. Соколівка ЦДІАЛ України. Ф. 146. Оп. 70. Спр. 1145. Арк. 6 зв., 7, 8, 8 зв..

На Надвірнянщині одними з перших осередків товариства “Січ” засновані у с. Ворохта і с. Микуличин. Саме у цих населених пунктах в один день, 8 травня 1904 р., відбулися “довірочні” збори для укладення документів для реєстрації січових товариств А. Н. Про “бунт” в Микуличинї. (Допись.). Діло. 1904. 18 (31) мая. Ч. 109. С. 1.. Дозвіл на діяльність січових осередків президія Галицького намісництва у м. Львові надала відповідно 25 і 27 травня 1904 р. ЦДІАЛ України. Ф. 146. Оп. 70. Спр. 1154. Арк. 25-41, 42-58. Урочисте відкриття “Січі” с. Ворохта відбулося 7 серпня 1904 р. З Ворохти пишуть ... Новий Громадський Голос. Радикальна часопись. 1904. 8 вересня. Ч. 14-15.

С. 115. Рубр.: Всячина. Наступного року, 20 серпня 1905 р., відбулися січові збори та народна забава осередку товариства, на яке були запрошені К. Трильовський з м. Коломиї і Й. Сінятович з с. Жаб'є. Однак захід не підтримали 16 “академіків” (гімназистів і студентів), які відпочивали у той час в горах, та, замість того, щоб допомогти гуцулам в організації січового заходу, помандрували на гору Хом'як: “Як страшно стає, коли бачить ся той брак почутя обовязку у нашої академічної молодїжи”⁹⁷ Ворохта. Надвірнян. повіт. Новий Громадський голос. Радикальна часопись. 1905. 28 вересня. Ч. 29.

С. 232. Рубр.: Дописи..

Перші загальні збори товариства “Січ” с. Микуличин відбулися 21 серпня 1904 р. за участю відомого культурного і громадського діяча, члена Української радикальної партії Мартина Королюка, жителя с. Черніїв Станиславівського повіту. Січовики щонеділі збиралися в обійсті Василя Петранюка, котрий віддав на потреби товариства хату на “курень” Гуцули-січовики. З Микуличина (пов. Надвірна). Новий Громадський Голос. Радикальна часопись. 1904. 22 вересня. Ч. 16. С. 123. Рубр.: Всячина.. Другі загальні збори “Січі” в с. Микуличин за участю Юрія Соломійчука з с. Жаб'є відбулися 24 вересня 1905 р. Обраний новий керівний склад січового осередку “з огляду, що стара стар - шина якось мало занимала ся розвоєм товариства”. За останній рік вписалося нових 30 членів товариства, загалом налічувалося 150. Після зборів відбувся січовий фестин (святкова забава. - С. Г.) з гімнастичними вправами, які проводив Ю. Соломійчук Сїчовик. Микуличин. Новий Громадський голос. Радикальна часопись. 1905. 12 жовтня. Ч. 30. С. 240. Рубр.: Дописи.. 12 серпня 1906 р. у селі відбулися чергові збори товариства “Січ”. Обраний новий керівний склад січового осередку. Того ж дня відбувся січовий фестин. Загалом до микуличнської “Січі” належало 200 осіб, в т. ч. кілька жінок. До речі, зусиллями останніх в селі 24 липня 1906 р. вдалося відкрити “склеп мішаних товарів”. З цього приводу один з відпочиваючих у Карпатах резюмував: “Коби всї села гуцульскі пішли слїдом Микуличина та позакладали у себе крамниці, тодї певно нїхто не сказав би “Радуй ся Ізраелю на Гуцульщині”. “Щасть Вам Боже!”” Оден з лїтників. В Микуличині від кількох лїт почало віяти цїлком иншим вітром ... Свобода. 1906.

13 вересня. Ч. 35. С. 6. Рубр.: Дописи..

Прохання членів-засновників пожежно-гімнастичного товариства “Січ” с. Татарів Надвірнянського повіту про заснування осередку, два примірники статуту та заяву головного осередку “Коломийського товариства Народних Спілок” про отримання маєтків пожежно -гімнастичного товариства “Січ” на випадок його розв'язання до президії Галицького намісництва у м. Львові було подано у кінці вересня 1904 р. Рішення про реєстрацію січового осередку в с. Татарів урядовим відомством прийнято 18 жовтня 1904 р. ЦДІАЛ України. Ф. 146. Оп. 58. Спр. 2265. Арк. 86-102.

28 серпня 1905 р. за сприяння “молодших ґаздів і леґінїв” та за участю селян та інтелігенції відбулося урочисте відкриття “Січі” в с. Дора Надвірнянського повіту (нині населений пункт входить до складу м. Яремче Надвірнянського району Івано-Франківської обл.). Вів збори кошовий “Січі” с. Жаб'є Ю. Соломійчук. До січового товариства вписалося близько 90 осіб. Після зборів за підтримки місцевого священика відбулася січова забава з виконанням гімнастичних вправ “кіт і миш”, “піраміда”, “млинки”, “колесо щастя” та танців і січових пісень (“Гей, там на горі “Січ” іде”). Гості із сусіднього с. Яремче пообіцяли дорянам, що за їхнім прикладом будуть засновувати у себе “Січ” М-в. Г-в. Делятинщина. Новий Громадський голос. Радикальна часопись. 1905. 14 вересня. Ч. 28.

С. 223. Рубр: Дописи; І. В-ець. З Надвірнянщини. (Отворенє “Сїчи” в Дорі в Надвірнянщинї). Дїло. 1905.

22 серпня (4 вересня). Ч. 187. С. 1-2..

17 і 21 березня 1906 р. урядовим відомством зареєстровані осередки товариства “Січ” у с. Пасічна ЦДІАЛ України. Ф. 146. Оп. 70. Спр. 1153. Арк. 96-112. і м. Делятин Там само. Спр. 1153. Арк. 113-128. Надвірнянського повіту. Хоча Іван Небелюк стверджував, що за сприяння директора “Руської Каси” М. Климовича, І. Семанюка (Марка Черемшини), І. Ґродзіцького, Козоріса, Мажевського “Січ” у м. Делятин була заснована наступного 1907 р. Для діяльності “Січі” місцевий адвокат Микола Лагодинський передав будинок товариства “Руська бесіда” Небелюк І. “Січ” - Делятин, пов. Надвірна... С. 170.. Делятинська “Січ” нараховувала понад 250 членів, а також мала один із найбільших духових оркестрів, що складався з 25 інструментів. М. Гуйванюк вважає, що містечко Делятин на деякий період став центром січового руху на Надвірнянщині. Сюди сходилися січовики і прихильники Української радикальної партії на січові свята, віча, збори, особливо із с. Заріччя, с. Яремче, с. Ослави (нині с. Білі Ослави і с. Чорні Ослави Надвірнянського району Івано-Франківської обл.), с. Майдан, с. Яблуниця, с. Микуличин, с. Ворохта та с. Ланчин. Проте в 1911-1912 рр. спостерігався занепад у діяльності згаданого січового товариства, зумовлений відтоком колишніх молодих активних членів на еміграцію Гуйванюк М. Січовий рух у Галичині й Буковині... С. 98..

31 травня 1906 р., президією Галицького намісництва у м. Львові зареєстрували осередок товариства “Січ” у с. Луг Надвірнянського повіту (нині присілок смт Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської обл.) ЦДІАЛ України. Ф. 146. Оп. 58. Спр. 2271. Арк. 179-194.. 24 червня 1906 р. відбулися збори цього січового товариства за участю К. Трильовського з м. Коломия та М. Лагодинського і Саноцького з м. Делятин Надвірнянського повіту З Надвірнянщини. Громадський Голос. Радикально-полїтична часопись. 1906. 29 червня. Ч. 43. С. 3-4.

С. 3. Рубр.: Віча і збори..

Влітку 1906 р., відповідно у червні, липні та серпні, президією Галицького намісництва у м. Львів зареєстровані документи на створення осередків товариства “Січ” у с. Ослави чорні ЦДІАЛ України. Ф. 146. Оп. 58. Спр. 2273. Арк. 68-84., с. Зелена Там само. Спр. 2270. Арк. 17, 17 зв. і с. Заріччя Там само. Спр. 2270. Арк. 73-88. Надвірнянського повіту Там само. Спр. 2270. Арк. 17, 17 зв., 73-88; Спр. 2273. Арк. 68-84.. Щоправда, лише у липні 1907 р. відбулися перші загальні збори товариства “Січ” с. Заріччя. До січового осередку ввійшли 460 членів Бич на хрунїв. В Зарічу коло Делятина зачинають ся нові порядки ... Громадський Голос. Радикальна, полїтична часопись. 1907. 27 серпня. Ч. 63. С. 5. Рубр.: Новинки..

Одним з перших осередків пожежно -гімнастичного товариства “Січ” у Печеніжинському повіті постав у с. Березів нижній в липні 1903 р. До нього вписалося 40 членів, переважно молодих хлопців Березовянин. Печенїжинщина. (Березів нижний). (Концерт читальнї і єї загальні збори. “Сїч” та єї вороги). Хлопска правда. 1903. Серпень. Ч. 15 і 16. С. 100-101.. Проте в урядовому документі зазначається, що 13 вересня 1905 р. президією Галицького намісництва у м. Львові зареєстровано діяльність січового осередку у цьому селі ЦДІАЛ України. Ф. 146. Оп. 58. Спр. 2266. Арк. 18-26.. Другий осередок “Січі” у с. Березів нижній почав функціонувати у 1908 р. після від - повідного дозволу урядового відомства 23 березня 1908 р. Там само. Оп. 70. Спр. 1154. Арк. 232-248.

Осередок товариства “Січ” у с. Марківка Печеніжинського повіту президією Галицького намісництва у м. Львів зареєстрований 3 травня 1904 р. Там само. Оп. 58. Спр. 2263. Арк. 268-284.. У червні того ж року були підготовлені документи на реєстрацію осередку “Січі” у с. Княждвір, с. Молодятин і м. Яблунів Печеніжинського повіту. Президія Галицького намісництва у м. Львові надала дозвіл на функціонування товариств відповідно 1, 2 і 4 липня 1904 р. Там само. Оп. 70. Спр. 1154. Арк. 63-79, 80-96, 97-105. Реєстрація осередку товариства “Січ” с. Рунгури Печеніжинського повіту урядовим відомством у м. Львові була завершена 8 жовтня 1904 р. Там само. Оп. 58. Спр. 2264. Арк. 142-143, 156-158..

21 березня 1906 р. урядовим відомством зареєстровано осередок “Січі” у с. Ключів великий Печеніжинського повіту ЦДІАЛ України. Ф. 146. Оп. 58. Спр. 2266. Арк. 17-24, 32-34.. 29 липня 1906 р. відбулися перші загальні збори товариства “Січ” у цьому селі. До січового осередку вписалося 65 членів Нова “Сїч”. В недїлю 29. липня відбули ся перші загальні збори тов.-а “Сїч” в Ключеві повіта печенї- жинського ... Громадський Голос. Радикально-полїтична часопись. 1906. 7 серпня. Ч. 53. С. 3. Рубр.: Новинки..

6 жовтня 1907 р. відбулися перші загальні збори “Січі” с. Стопчатів Печеніжинського повіту. До січового осередку вписалося 49 членів Дня 6. жовтня с. р. відбули ся перші загальні збори тов. “Сїч” в Стопчатові, печеніжинського повіта ... Громадський Голос. Радикальна, полїтична часопись. 1907. 1 падолиста. Ч. 81. С. 2. Рубр.: З товариств і зборів.. Наступні збори осередку під проводом Михайла Скригунця відбулися 2 лютого 1908 р., на яких було виголошено “бойкот” вживання алкогольних напитків у корчмах с. Стопчатів і м. Яблунів Печеніжинського повіту. До складу січового товариства вписалося 94 члени В Стопчатові дня 2 лютого відбули ся Збори “Січи” під проводом кошового Михайла Скрегунця ... Громадський Голос. Радикальна, полїтична часопись. 1908. 10 лютого. Ч. 10. С. 2. Рубр.: З товариств і зборів..

27 і 28 лютого 1908 р. президією Галицького намісництва у м. Львові зареєстровані документи осередків “Січі” у с. Березів вижній і с. Текуча Печеніжинського повіту ЦДІАЛ України. Ф. 146. Оп. 70. Спр. 1154. Арк. 181-197, 215-231.. Загальні збори січового товариства с. Березів вижній відбулися 15 березня 1908 р., до якого вписалося 70 чоловік і 14 жінок В Березові вижнім відбуло ся 15 марта велике віче ... Громадський Голос. Радикальна, полїтична часопись. 1908. 24 цьвітня. Ч. 28. С. 5. Рубр.: З товариств і зборів.. 9 травня 1909 р. на загальних зборах “Січі” обраний новий склад старшини. До січового осередку входило 230 членів В Березові вижнім, повіт Печенїжин, відбули ся 9. мая с. р. загальні збори “Січи”. Громадський голос. Радикальна полїтична часопись. 1909. 15 мая. Ч. 19. С. 5. Рубр.: З товариств і зборів; Березів вижний пов. Печенїжин. Свобода. Полїтична, просьвітна і господарська часопись. 1909. 27 мая. Ч. 21. С. 5. Рубр.: Дописи.. 20 березня 1910 р на чергових зборах визначено нове керівництво січового осередку Сїчовик. З Березова вижного, печенїжинського повіта пишуть нам ... Свобода. Полїтична, просьвітна і господарська часопись. 1910. 31 марта. Ч. 13. С. 4. Рубр.: Дописи..

Відомо, що у 1908 р. функціонував осередок товариства “Січ” у с. Люча Печеніжинського повіту. 12 квітня 1908 р. відбулися загальні збори січового товариства. До “Січі” вписалося 125 членів, серед яких 23 дівчат і 15 жінок Загальні збори товариства “Сїч” в Лючи, повіта Печенїжин відбули ся ... Громадський Голос. Радикальна, полїтична часопись. 1908. 29 мая. Ч. 35. С. 4. Рубр.: З товариств і зборів; Радикал. В Лючи, пече - нїжинського повіта відбули ся перед Великоднем збори тов. “Сїчи”. Громадський Голос. Радикальна, полїтична часопись. 1908. 9 червня. Ч. 38. С. 4..

Станом на 1912 р., на 48 повітів Галичини налічувалося близько 800 “Січей” (з них у 1910 р. активністю у своїй діяльності відзначалися 350 січових осередків) Заклинський Р. Кілько є Сїчий в Галичинї? Сїчові вісти. Письмо присьвячене сїчовим справам прось- вітї і науцї. 1913. Ч. 1. С. 13.. У Косівському повіті у проміжку часу між 1903 і 1912 рр. налічувалося 66 осередків “Січі”. Щоправда, у різні роки офіційною владою було розв'язано 20 товариств (найбільше у 1904 р.) - це найбільший показник серед усіх повітів Галичини. Для порівняння, у сусідніх Печеніжинському і Коломий - ському повітах відповідно з 25 і 53 січових товариств були закриті лише три і два січові осеред - ки. Загалом по всій Галичині, якщо не враховувати Косівський повіт, у різні роки владою було розв'язано лише дев'ять січових осередків: три - у Печеніжинському, два - у Коломийському, по одному - у Бучацькому, Львівському, Снятинському і Станиславівському повітах. Натомість, у Надвірнянському повіті між 1903 і 1909 рр. було засновано 28 осередків Заложено в Галичинї Сїчий в роцї [таблиця] Сїчові вісти. Письмо присьвячене сїчовим справам прось- вітї і науцї. 1913. Ч. 1. С. 8-9..

Місцеве греко-католицьке духовенство загалом негативно ставилося до діяльності “Січей”. Так, у с. Ключів малий Печеніжинського повіту січовики певний час не могли за - твердити статут осередку товариства. На заваді стояв місцевий священик о. Микола Кейван, який змусив місцевого війта не надсилати відповідні документи про створення товариства до староства у м. Печеніжин. Він виступив проти того, щоб “молодїж селяньска не била гиндри (не лайдакувала. - С. Г.), не волочила ся мов блудні вівцї, але щоби за молоду учила ся служити своїй громадї та народови!” Рух сїчовий змагає ся з кожним днем ... Хлопска правда. 1903. Цьвітень. Ч. 7.. С. 51.. Подібно у с. Березів нижній Печеніжинського повіту становленню місцевої “Січі” у 1903 р. перешкоджав священик о. Григорій Тимняк Березовянин. Печенїжинщина. (Березів нижний). (Концерт читальнї і єї загальні збори. “Сїч” та єї вороги). Хлопска правда. 1903. Серпень. Ч. 15 і 16. С. 100-101.. А о. Діонісій Балицький у с. Текуча Печеніжинського повіту бив січовиків у церкві лише за те, що вони прийшли до культової споруди з січовими лентами Радикал. Текуча, Печеніжинського пов. Громадський Голос. Радикальна, політична часопись. 1909.

20 жовтня. Ч. 43. С. 4. Рубр: Новинки.. Доходило навіть до комічної ситуації. Кошовий місцевої “Січі” Іван Ґеник приховував січову ленту під сердаком (верхній короткий сукняний одяг з рукавами. - С. Г.), аби священик її не побачив: “Тепер усї люди сьміють ся з наших перепуджених сїчовиків, а кошовому радять, аби лентою оперезав ся під сорочкою, тогди буде цїлком безпечний перед попом” Напівгуцул. Текуча (печенїжиньский повіт). Хлопска правда. 1909. Січень. Ч. 2. С. 9..

На Косівщині у с. Красноїлля і с. Голови під час релігійних проповідей у церкві о. Яків Рожко січовиків називав “чортовим насінням”, а на Великодніх святах відмовлявся освячувати паски, якщо кожен від родини не заплатить 8 сот. Гуцул. Шлюсар завинив а коваля повісили. Пишуть нам з Коломиї ... Діло. 1904. 30 падолиста (13 грудня). Ч. 270. С. 3. Рубр: Новинки; Tomczyk R. Galicyjska Rusko-Ukrainska Partia Radykalna... S. 191. Подібно на перешкоді січового руху стояв молодий священик о. Юліан Киселевський з с. Микитинці Косівського повіту, який боявся січової ленти як “гадини” Село Микитинцї, пов. косівського ... Громадський Голос. Радикальна, політична часопись. 1908.

6 марта. Ч. 16. С. 3. Рубр.: Дописи..

6 травня 1906 р. у с. Іспас Коломийського повіту священик Данилович під час проповіді у церкві вигнав Дмитра Сліпанюка лише за те, що був оперезаний січовою лентою червоного кольору, а на п'ятьох січовиків, які під час похорону були одягненні у січові відзнаки, підготував донесення до староства в м. Коломиї, за що члени січового осередку були покарані штрафом по 10 К. М. З. Коломийщина. Іспас. Наслїдки роботи попа Даниловича вже видні ... Громадський Голос.

Радикально-політична часопись. 1906. 6 липня. Ч. 45. С. 3. Рубр.: Дописї.

Перешкоджав діяльності “Січі” у м. Делятин Надвірнянського повіту о. М. Дрогомирецький. Місцевих січовиків він називав “проклятими грішниками”, які “задурують вас якимись лентами, та медалями Тараса Шевченка, того піяка, того безбожника та грішника” Сїчовик з Делятина. Делятин пов. Надвірна. Громадський Голос. Радикально-політична часопись.

1906. 6 липня. Ч. 45. С. 3. Рубр.: Дописї.. У свою чергу, січовики звинувачували його у пропагуванні російської мови на богослужіннях, називаючи “твердяком” (москвофілом. - С. Г.) Сїчовик. Подвиги твердяка. (Допись з Делятина). Діло. 1906. 16 (29) червня. Ч. 124. С. 2..