Український січовий рух на Галицькій Гуцульщині початку ХХ ст.: зміст та особливості

Загальна неприязнь січовиків Галицької Гуцульщини до церкви була адресована і в сторону станиславівського єпископа ГКЦ Григорія Хомишина. У коломийському радикальному часописі “Зоря” навіть була поміщена карикатура Струхманчука, на якій було видно Г. Хомишина, який їде повозкою і кіньми, що подарував йому намісник Галичини граф А. Потоць - кий. К. Трильовський з цього приводу резюмував: “Ця карикатура була вірним віддзеркаленням тих обох фактичних союзників в боротьбі з “Січами””. Хоча за словами “батька” січового руху після однієї із місій, яку Г. Хомишин відбув у селах Березів вижній, Березів середній, Березів нижній і Баня Березів Печеніжинського повіту, січовики демонстративно одягнені в лентах і на конях “відпроваджували єпископа Хомишина довший час, зазначуючи цим, що, помимо його ворожнечі до “Січей”, всеж таки вважають його своїм владикою!” Трильовський К. З мого життя... С. 61..

Серед прибічників січового руху на Галицькій Гуцульщині були такі греко-католицькі священики: о. І. Попель з с. Довогополе, о. І. Рогожинський з с. Микитинці, о. Волянський з с. Криворівня Косівського повіту. Священик села Старий Косів Косівського повіту, прізвище якого нам невідоме, “делегував” свою дружину до “Січі”, котра стала навіть її кошовою Трильовський К. З мого життя... С. 61-62..

Січовий рух спричинив великий резонанс серед місцевого населення та владних структур. Посилення національного руху українців викликало значний опір польських панівних кіл Галичини. Це чітко простежується на прикладі січового руху, що виник як протидія утискам польської верхівки, яка всіма засобами намагалася придушити активність українців у гали - цькому селі, зокрема і на теренах Галицької Гуцульщини.

Особливої гостроти набули стосунки між “Січами” та галицькою крайовою адміністрацією після того, як 8 червня 1903 р. намісником Галичини став граф А. Потоцький, який виявився найзапеклішим ворогом січового руху, вважаючи, що “Січі” є причиною “...соціальних та політичних антагонізмів у краї” Gruchala J. Rz^d austriacki i polskie stronnicnwa polityczne w Galicii. S. 71.. З цього приводу в своїх публічних виступах він неодноразово заявляв: “.Я мушу знищити всі “Січі”.” ЦДІАЛ України. Ф. 663. Оп. 1. Спр. 231. Арк. 3.. Починаючи з 1904 р., А. Потоцький щорічно видавав повітовим старостам обіжники (накази, обов'язкові до виконання. - С. Г.), щоб вони слідкували, чи “Січі” не займаються військовими вправами, чи не закликають населення до бунту, і чи дотримуються заборони використання товариських відзнак Гуйванюк М. Січовий рух у Галичині й Буковині... С. 149; Tomczyk R. Galicyjska Rusko-Ukrainska Partia Radykalna... S. 189..

Кирило Трильовський зауважив, що ненависть польської шовіністичної преси і польської бюрократії до січових товариств мала й історичне підґрунтя: “Січчю саме називають укріплений табор українських козаків, була вона осередком всіх свободолюбивих змагань українського народа і відігравала визначну роль в боротьбі з польсько-шляхетською державою” Галичина під обухом польських панів. Промова посла д-ра Кирила Трильовського виголошена в державні Раді 22-го липня 1907 р. Трильовський К. З мого життя. Львів : Література та мистецтво, 2019. С. 200.. Також він у своїх спогадах відзначав, що А. Потоцький переслідував його як адвоката лише за те, що сформував мережу “Січей” на території краю: “Але довелося мати й великі прикрощі - переслідування зі сторони намісника графа Потоцького, який хотів знищити мене як адвоката, власне за мої “Січі””. У 1904 р. в помешканні “батька” січового руху було здійснено “докладну поліційну ревізію, трус”, щоб підготувати карно-судовий процес - “за державну зраду, мовляв, я хочу стати королем русинів (українців. - С. Г.)” Трильовський К. Спомини з мого життя... С. 97..

Центральні органи влади інформували місцеві староства про те, як правильно реєструвати місцеві осередки пожежно-гімнастичного товариства “Січ”. Зокрема, у листі президії Галицького намісництва у м. Львові до староства м. Коломиї від 9 жовтня 1900 р. вказувалося про діяльність Кирила Трильовського і організацію ним перших осередків “Січі” у краї, містилися рекомендації щодо їхньої реєстрації на місцевому рівні ЦДІАЛ України. Ф. 146. Оп. 8. Спр. 232. Арк. 1-4..

Починаючи з літа 1903 р. Галицьке намісництво у м. Львові регулярно видавало укази (рескрипти) та розпорядження до староств, щоб ті контролювали діяльність “Січей”. Пильний погляд урядовців був звернутий на атрибути січових товариств, які були деструктивними для офіційних органів влади. Особливо небезпечними вважалися “маршові” вправи з дерев'яними топірцями, які могли бути подібними до військових. Серйозно до цього питання поставилося староство у м. Косів, яке заборонило носити січові топірці Переслідуванє “Сїчий” властями. Інтерпеляция пос. д-ра Евг. Олесницкого і тов. до правительства внесена на засїданю сойму з дня 3 падолиста 1904. Дїло. 1904. 22 жовтня (4 падолиста). Ч. 239. С. 1.. Так, заснований осередок у с. Жаб'є у 1904 р. представники влади називали “Січчю Козацькою”, мабуть, вбачаючи у цьому небезпеку популяризації місцевим населенням давніх українських традицій та шанобливого ставлення до свого минулого ЦДІАЛ України. Ф. 146. Оп. 8. Спр. 232. Арк. 32-36..

Косівське староство постійно інформувало центральні органі влади про небезпечну діяльність січових осередків краю та окремих її представників. Зокрема, у листі старости м. Косова до президії Галицького намісництва у м. Львові від 1 березня 1904 про розгульну діяльність січової старшини с. Микитинці, передусім кошового Дмитра Маковійчука і осавула Михайла Рибака, яка нібито нападала на односельчан, вибивала вікна у їхніх домівках Там само. Спр. 232. Арк. 39-40.. У подібному звинувачували і керівників “Січі” с. Космач Івана Уторопчука і Миколу Пожоджука Там само. Спр. 232. Арк. 37.. У листі старости в м. Косові до президії Галицького намісництва у м. Львові від 22 квітня 1904 р. зазначалося про напад і побиття 21 квітня 1904 р. господаря с. Пістинь Гаврила Ата - манюка членами місцевого осередку пожежно-гімнастичного товариства “Січ” Там само. Спр. 232. Арк. 91-96.. У той самий час жандармерія с. Гринява звинуватила одного з керівників “Січі” с. Яблуниця Олексу Моканюка за те, що він поширював “фальшиві відомості” про “Січі” та інші товариства на цвинтарі біля церкви у с. Ферескул. Однак за сприяння адвоката з м. Кути Кулика усі обвинувачення з нього в суді були зняті Сїчи на Гуцульщинї. Новий Громадський Голос. Радикальна часопись. 1904. 7 цьвітня. Ч. 4. С. 30-31.

Рубр.: Новинки; Tomczyk R. Galicyjska Rusko-Ukrainska Partia Radykalna... S. 190.. У с. Устеріки п'ять жандармів ходили по хатах місцевих жителів та відбирала у них січові ленти: “Жандарми дразнять людий, оферуючи (передаючи. - С. Г.) “сїчові” ленти Жидам” Польска мафія. Дїло. 1904. 4 (17) мая. Ч. 99. С. 1..

“Гніздом” небезпеки для місцевої польської влади у квітні 1904 р. стала діяльність сі - чових осередків у с. Гринява, с. Яблуниця, с. Ферескул, с. Голови, с. Красноїлля і с. Жаб'є. Староста м. Косів Заграднік неодноразово інформував вищі органи влади про підготовку “бунту гуцулів” ЦДІАЛ України. Ф. 146. Оп. 8. Спр. 232. Арк. 42-51, 68-70; Спр. 327. Арк. 13-31.. У листі до президії Галицького намісництва у м. Львові від 20 квітня 1904 р. він інформував про несанкціоноване зібрання пожежно-гімнастичного товариства “Січ” в с. Ясенів горішній 17 квітня за участю січовиків та священиків с. Жаб'є і с. Криворівня Там само. Спр. 232. Арк. 71-73.. А 27 квітня повідомив про розпалювання пожежно-гімнастичним товариством “Січ” в м. Кути ворожнечі між мешканцями краю Там само. Спр. 232. Арк. 107-110..

З боку влади активізувалися переслідування “Січей”, санкціоновані А. Потоцьким. Переважно об'єктом нападів були відзнаки товариств - січові топірці та ленти. Так, у квітні 1904 р. староство у м. Косові розіслало обіжник (інструктивний лист-роз'яснення) до всіх січових осередків краю про застереження щодо носіння відзнак (лент) з написом “Січ в ... (населеному пункті)” без погодження на те влади Новий старостинський указ. Новий Громадський Голос. Радикальна часопись. 1904. 21 цьвітня. Ч. 5.

С. 39. Рубр.: Новинки.. В одному з листів до президії Галицького намісництва у м. Львові від 28 квітня 1904 р. староста м. Косів Заґраднік наголошував про неправомірність ношення козацьких відзнак поводирями “Січей”, вважаючи їх “головними баламутами молодих селян” ЦДІАЛ України. Ф. 146. Оп. 8. Спр. 232. Арк. 111.. За носіння січових відзнак тисячі людей були покарані грошовими штрафами та арештом від 2 до 5 діб.

Цей же староста своїм указом № 13372 від 9 травня 1904 р. заборонив діяльність 13 “Сі - чей” Косівського повіту, а також щойно зареєстрованого Галицьким намісництвом у м. Львові січового осередку у с. Устеріки (Петро Арсенич помилково вказав про розв'язання у 1904 р. 19 “Січей” Косівського повіту Арсенич П. Засновник “Січі” Кирило Трильовський... С. 20.) О. Б. З царства п. Заграднїка. З Косівщини пишуть нам ... Дїло. 1904. 28 жовтня (10 падолиста). Ч. 243. С. 3. Рубр: Новинки; Польска мафія. Дїло. 1904. 4 (17) мая. Ч. 99. С. 1. Меморіял який вручила мінїстрови внутрішних справ сїчова депутація в день 24. жовтня с. р. в справі переслїдуваня “Сїчий”, Депутації проводив тов. др. К. Трильовський. Громадський Голос. Радикально-полїтична часопись. 1906. 26 жовтня. Ч. 74. С. 1; Галичина під обухом польських панів... С. 200; Tomczyk R. Galicyjska Rusko-Ukrainska Partia Radykalna... S. 192-193..

Приводом до цього рішення стали розтиражовані польськомовною пресою вістки про нібито підготовку селянами-гуцулами антипольських і антиєврейських погромів. За словами кореспондентів, бунтарі хотіли повалити телеграфні стовпи, перервавши комунікаційне сполучення між населеними пунктами краю. Це мало спричинити паніку серед жителів Косівського повіту. Велася підготовка до насильницьких дій у м. Косів, м. Кути і с. Жаб'є. Зокрема, у м. Кути нібито “банда з 300 хлопів узброєних буками і палками перетягала містом і при тім кидала погрози Полякам і Жидам”¹⁶² Польска мафія. Інтерпеляция руских послів. Дїло. 1904. 8 (20) мая. Ч. 101. С. 1.. Додавали “хмизу до вогню” місцеві багатії барон Валіш з с. Жаб'є і Станіслав Пшибиловський з с. Криворівня, які до староства у м. Косів регу - лярно надсилали телеграми про “бунт гуцулів”, котрий “має на меті вирізанє представителів властий і взагалі Жидів та Поляків” Переслідуванє “Сїчий” властями. Інтерпеляция пос. д-ра Евг. Олесницкого і тов. до правительства внесена на засїданю сойму з дня 3 падолиста 1904. Дїло. 1904. 22 жовтня (4 падолиста). Ч. 239. С. 1.. Для упокорення “бунту гуцулів” у цих населених пунктах були заведені війська з м. Коломиї Події в Косівщині. Дїло. 1904. 14 (27) мая. Ч. 107. С. 1..

Особливо небезпечною стала діяльність кошового “Січі” с. Жаб'є Юрія Соломійчука. Так, він без погодження з місцевою влади у березні і квітні 1904 р. організував у селах краю сі - чові походи і зборів членів товариства ЦДІАЛ України. Ф. 146. Оп. 8. Спр. 232. Арк. 64-67.. Апогеєм протиборства між січовиками і владою став арешт Юрія Соломійчука після проведених зборів 25 квітня 1904 р. у с. Полянки під час відкриття січового осередку. Приводом для його ув'язнення, а також священика з с. Довгополе о. Івана Попеля, котрий заступився за нього, стало роздавання Ю. Соломійчуком з -поміж жителів села січових відзнак - синьо-жовтих лент Сїчовий рух. Новий Громадський Голос. Радикальна часопись. 1904. 19 мая. Ч. 7. С. 49-50; Польска мафія. Дїло. 1904. 27 цьвітня (10 мая). Ч. 92 і 93. С. 1-2.. Обоє були запроторені у коломийську в'язницю “Сїчовий” рух. Середину статї (139 стрічок) сконфісковано. Новий Громадський Голос. Радикальна часопись. 1904. 19 мая. Ч. 7. С. 51..

Тим часом, у першій половині травня 1904 р. у с. Микуличин і с. Ворохта Надвірнянського повіту євреї та місцева влада, стурбовані заснуванням тут осередків “Січі”, звинувачували січовиків, подібно як і на Косівщині, у підготовці “гуцульського бунту”. Однак всі обвинувачення були розвіяні поведінкою самих січовиків, які насправді не вели жодної підготовки до повстання проти існуючої влади А. Н. Про “бунт” в Микуличинї. (Допись.). Дїло. 1904. 18 (31) мая. Ч. 109. С. 1.. У червні 1904 р. представник жандармерії Ян Теравський здійснив обшук січового товариства с. Пістинь Косівського повіту. Конфіскувавши календар “Запорожець”, він погрожував заборонити діяльність цього січового осередку Сїчовик. В Косівщині - пишуть нам - ще нема спокою. Дїло. 1904. 11 (24) червня. Ч. 130. С. 2. Рубр.: Новинки..

25-28 січня 1905 р. у м. Коломия тривав судовий процес проти “11 Гуцулів і о. Попеля” Гуцульский “бунт” перед судом. Дїло. 1904. 22 жовтня (4 падолиста). Ч. 239. С. 2. Рубр.: Новинки; Політичний процес. Свобода. 1905. 20 сїчня (2 лютого). Ч. 4. С. 3-4; Політичний процес (З Коломиї.). Дїло. 1905. 12 (25) сїчня. Ч. 8. С. 2.. Сторона обвинувачення закинула Ю. Соломійчуку у тому, що він не слухав розпоряджень місцевої поліційної адміністрації. Під час відкриття “Січі” в с. Полянки, коли жандарми хотіли його заарештувати, підбурював людей проти них, “грозячи їм палками і топірцями”. До того ж Ю. Соломійчук у своїх промовах на різноманітних зібраннях підбивав людей проти поляків здійснити те, що вже одного разу з ними зробив гетьман Б. Хмельницький у середині XVII ст. Політичний процес в Коломиї. Новий Громадський Голос. Радикальна часопись. 1905. 2 лютого. Ч. 6. С. 46-47. Сторону захисту представляли адвокати Євген Олесницький і Кирило Трильовський. Зокрема, Є. Олесницький переконував, що “Січі” на Галицькій Гуцульщину поставили собі за ціль економічну емансипацію відносно інших панівних суб'єктів, які торували собі шлях на території краю. Представники січових товариств закликали закладати крамниці, спілки та нічого не купувати “у чужих”. Тому цим і слід пояснювати фальшиві донесення та ворожий настрій з боку місцевої адміністрації і те засилля упереджень відносно січової організації краю, яке від панівних кіл краю виходить. Найбільшими винуватцями у нагнітанні такої обстановки, на думку адвоката, є євреї і жандарми, які провокують місцеву владу переслідувати січовиків. Все ж, рішенням коломийського суду Ю. Соломійчука засудили на п'ять місяців ув'язнення (К. Трильовський у спогадах, а за ним і П. Арсенич, вказував про два місяці ув'язнення січовика Трильовський К. З мого життя... Уривок зі спогадів... С. 41; Арсенич П. Засновник “Січі” Кирило Трильовський... С. 20.), ще 10 січовиків - на три місяці, на три тижні і на три дні, а о. І. Попеля - на 30 корон штрафу Полїтичний процес в Коломиї. (Конець). Новий Громадський Голос. Радикальна часопись. 1905.

9 лютого. Ч. 7. С. 53; Полїтичний процес (З Коломиї.). Ранїшна розправа з дня 28 м. м. 1905. Дїло. 1905. 19 сїчня (1 лютого). Ч. 14. С. 2..

5 березня 1905 р. у с. Рожнів Снятинського повіту (нині населений пункт Косівського району Івано-Франківської обл.) місцевим осередком “Січі” були організовані вечорниці з нагоди 30-річчя громадсько-політичної діяльності Михайла Павлика. Однак на заваді її проведення стали влада і місцевий священик о. Заревич, який вважав М. Павлика активним учасни - ком українського радикального руху. Незважаючи на такі перешкоди, урочисте дійство вдалося провести Снятин. Рожнів. Ювилей Павлика в Рожнові. Новий Громадський Голос. Радикальна часопись. 1905.

16 марта. Ч. 12. С. 91-92. Рубр.: Дописи.. 6 травня 1905 р. місцевою польською адміністрацією на чолі з Марковським були розігнані збори товариства “Січ” у с. Старі Кути Косівського повіту, в якій брав участь Ю. Со - ломійчук. Однак його учасники перейшли через річку Черемош до сусіднього села Рівні на Буковинській Гуцульщині і продовжили збори січового товариства: “І кождий зі Старих Кут порівнав - одна невеличка ріка Черемош, а які обох єї боках порядки” Сїчовик. Косів. Старі Кути. Новий Громадський Голос. Радикальна часопись. 1905. 25 мая. Ч. 20.

С. 159-160. Рубр.: Дописи.. У с. Рожен великий Косівського повіту під час травневих великодніх свят війт села хотів заборонити місцевому осередку “Січі” проводити забави та співати пісні. Однак січовикам вдалося відстояти своє право проводити святкове дійство Рожнівський. Рожен великий. Косівщина. Новий Громадський Голос. Радикальна часопись. 1905.

22 червня. Ч. 22. С. 174. Рубр.: Дописи..

У серпні 1905 р. виконувач обов'язків старости Печеніжинського повіту Хондзинський на час перебування у відпустці керівника урядового органу Лінде заборонив діяльність “Січей” у м. Яблунів і с. Березів нижній лише через те, що ““Сїч” яблонівська робила збори в хатї, без вікон, а кілька березівських людей брало участь в тих зборах”. Компрометуючим фактором їх заборони стало носіння членами січових відзнак і співу патріотичних пісень, зокрема “Не пора” І. Франка. Також були заборонені діяльність осередків товариства у м. Печеніжин і с. Марківка “Бук, але грубий”! Печенїжин. Новий Громадський голос. Радикальна часопись. 1905. 12 жовтня. Ч. 30. С. 238-239. Рубр.: Дописи; Інтерпеляція посла Василя Яворського і товаришів до Єго Ексцелєнції Мінїстра-Президента і Мінїстра внутрішніх справ з причини систематичних переслідувань руських “Сїчий” ц. к. політичними властями східної Галичини з дня 22. лютого 1906. (Конець). Громадський Голос. Радикально-полїтична часопись. 1906. 18 мая. Ч. 32. С. 1-2; Меморіял який вручила мінїстрови внутрішних справ сїчова депутація в день 24. жовтня с. р. в справі переслїдуваня “Сїчий”, Депутації про - водив тов. др. К. Трильовський. Громадський Голос. Радикально-полїтична часопись. 1906. 26 жовтня.. Питання заборони “Січей” порушувалося на віче в м. Печеніжині, яке відбулося 30 грудня 1905 р. Ухвалено резолюцію, в якій висловлено догану українським депутатам Державної Ради у м. Відні за те, що не стали на захист “Січей” Печеніжинського повітуЧ. 74. С. 1; Поінформований. Виїмковий стан в Печенїжинї завело на власну руку тамошне староство ... Діло. 1905. 2 (15) грудня. Ч. 269. С. 2. Рубр.: Новинки.

¹⁷⁹ Віче в Печенїжині відбуло ся дня 30. грудня м. р. Громадський Голос. Радикально-полїтична часопись..

На початку 1906 р. з санкції повітового старости м. Косова жандарми арештували вдруге провідника січового руху на Галицькій Гуцульщині Ю. Соломійчука. Свої дії мотивували тим, що “...його виступи на вічах та зборах входять в конфлікт з владою”. Відпустили його з в'язниці лише на початку травня 1906 р.1906. 16 сїчня. Ч. 4. С. 3. Рубр.: Новинки.

¹⁸⁰ Юра Соломійчук, заслужений орґанїзатор гуцульських “Сїчий” вийшов дня 4. мая з польсько-австрійської тюрми в Коломиї по відсидженю 5-місячного арешту. Громадський Голос. Радикально-полїтична часопись. 1906. 22 мая. Ч. 33. С. 3. Рубр.: Новинки.

¹⁸¹ Арсенич П. Засновник “Січі” Кирило Трильовський... С. 20. У 1906 р. в Надвірнянському повіті було покарано 400 людей. Лише в одній громаді засуджено 36 осіб до одного місяця арешту за ношення січових лент¹⁸² Знов тяганина за ленти. Громадський Голос. Радикальна, політична часопись. 1907. 29 падолиста.

Ч. 88. С. 4. Рубр.: Новинки..

У 1907 р. попри те, що староством м. Косів було відмінена заборона на носіння січових лент, 10 листопада один із жандармів зафіксував з цими атрибутами товариства чотирьох січовиків з с. Пістинь, які поверталися з с. Шешори. Після цього прикрого інциденту їх почали “тягати” до староства в м. Косів. Керівництво “Січі” у цьому звинувачувало намісника Гали - чини А. Потоцького та місцеву владу: “... се засада старостів і ворога сїчий намісника Потоць- кого. Та вже не довге панованє Потоцькому; йдуть його приятелї на зелену пашу, то й він піде в дубину (домовину, труну. - С. Г.)^,,ш. Як відомо, наступного року 12 квітня А. Потоцький буде вбитий М. Січинським.

Отже, січовий рух на Галицькій Гуцульщині початку ХХ ст., який знаходився у фарватері впливу Української радикальної партії, формувався в доволі складних природно-географічних умовах. Значна частина території краю - це гірська місцевість, яка у той час була відірвана від цивілізованого світу. До того ж, на світогляді гуцулів позначалися консерватизм та буденний рівень свідомості. Все ж завдяки зусиллям К. Трильовського та його однодумців вдалося доволі швидко сформувати густу мережу осередків пожежно -гімнастичного товариства “Січ” на території краю. У першій половині 1900-х рр. особливо плідно творилися “Січі” на території Косівського повіту.

Відносини місцевих “Січей” з греко -католицьким духовенством були надзвичайно напруженими, а в багатьох випадках навіть ворожими. Це було зумовлено статутними документами товариства “Січ”, в яких вказувалося про світський характер осередків цього товариства та про заборону діяльності в них духовенства. Окремі січовики взяли на озброєння принципи войовничого антиклерикалізму, що, на нашу думку, в окремих випадках підлягають осуду. Проте зустрічаємо і поодинокі приклади співпраці місцевих священиків з січовиками. Зокрема, це стосується діяльності священика з с. Довгополе Косівського повіту о. Івана Попеля, який заступився за січовиків під час роздавання січових відзнак у квітні 1904 р. Це стало підставою для його обвинувачення з боку влади та розгортання у м. Коломиї на початку 1905 р. судового процесу проти “11 Гуцулів і о. Попеля”.

Січовий рух викликав великий значний опір з боку польських панівних кіл Галичини. Особливої гостроти набули стосунки між “Січами” та галицькою крайовою адміністрацією під орудою намісника Галичини графа А. Потоцького. Повітові староства м. Косів, м. Печеніжин, м. Надвірна постійно інформували центральні органі влади про небезпечну діяльність січових осередків краю. Пильний погляд урядовців був звернутий на атрибути січових товариств - топірці і ленти, носіння яких вважалося небезпечним і могли стати підґрунтям для підготовки повстання. Звичайно, члени січових осередків Галицької Гуцульщини, особливо Ю. Соломійчук та його однодумці на Косівщині, виступили проти свавілля місцевої влади щодо заборони носіння січових відзнак. Апогеєм цього протистояння стала нібито підготовка січовиками т. зв. “бунту гуцулів” у 1904 р., що стало причиною для розв'язання владою більше 10 січових товариств Косівського повіту.

На жаль, через обмежені рамки дослідницької праці і брак документальних джерел не вдалося розкрити такі аспекти: охарактеризувати статути та січову атрибутику січових осередків Галицької Гуцульщини; розкрити внесок окремих січовиків у розвої січових товариств краю; проаналізувати напрямки соціально-економічної роботи; показати участь січових товариств у загальнокрайових, повітових та місцевих січових і культурно-просвітніх заходах; висвітлити співпрацю гуцульських “Січей” з сусідніми осередками на території Покуття і Буковинської Гуцульщини.



UKRAINIAN SICH MOVEMENT IN THE GALICIAN HUTSUL REGION OF THE BEGINNING OF THE 20TH CENTURY: CONTENT AND FEATURES

Svitlana GALEMCHUK

Vasyl Stefanyk Precarpathian National University,

Department of History of Ukraine and methods of teaching history

Summary

The end of the 19th - the beginning of the 20th century in the Austro-Hungarian monarchy was marked by the rise of the national movement of peoples. At that time, the activities of the branches of the “Sich ” firegymnastics society, founded in 1900 by Kyrylo Trylovskyi, had a significant influence on the formation of the national self-consciousness of the Ukrainians of Galicia. The real rise of the Ukrainian sich movement at the beginning of the 20th century we observe not only in the territory of Pokuttia, where the first centers of the society were created, but also in the Galician Hutsul region.

The article highlights the activities of the branches of the “Sich ” fire-gymnastics society on the territory of the Galician Hutsul region at the beginning of the 20th century. The Sich movement in this territory was in the fairway of the influence of the Ukrainian Radical Party and was formed in rather difficult natural and geographical conditions. A large part of the territory of the region is a mountainous area, which at that time was cut off from the civilized world. In addition, the worldview of the Hutsuls was marked by conservatism and an ordinary level of consciousness. However, thanks to the efforts of K. Trilovskyi and his like-minded people, it was possible to quickly form a dense network of branches of the Sich fire-gymnastics society in the territory of the region.

The relations of the local “Siches” with the Greek Catholic clergy were extremely tense, and in many cases even hostile. Individual members of the society adopted the principles of militant anticlericalism. However, we also come across isolated examples of cooperation between local priests and the Sichovites. In particular, this concerns the activities of the priest from the village Dovgopole of the Kosiv county, Ivan Popel', who interceded for the Sichovites during the distribution of Siches attributes in April 1904.

The Sich movement caused a lot of significant resistance from the Polish ruling circles of Galicia. Relations between the “Siches” and the Galician regional administration under the rule of the Governor of Galicia, count A. Pototskyi, became particularly acute. The watchful eye of government officials was drawn to the attributes of sich societies - hatchets and ribbons, the wearing of which was considered dangerous and could become a basis for preparing an uprising. The apogee of the confrontation was the alleged preparation by the “Sich” society of the so-called “Hutsul rebellion” in 1904, which was the reason for the authorities to dissolve more than 10 sich societies of the Kosiv county.

Keywords: “Sich ”, Sich movement, Galician Hutsul region, Galician viceroyalty, Greek Catholic clergy, county administration, attributes of sich societies, “Hutsul rebellion ”.

Размещено на Allbest.ru



References

A. N. (1904, May 18 (31)). Pro “bunt” v Mykulychyni. (Dopys.) [About the “revolt” in the village of Mykulychyn. (Post)]. Dilo [Work], no. 109, p. 1 (in Ukrainian).

Andrukhiv, I. (1994). Ukrainski molodizhni tovarystva Halychyny: 1861-1939 rr. [Ukrainian youth associations of Galicia: 1861-1939.]. Ivano-Frankivsk (in Ukrainian).

Arsenych, P. (2000). Zasnovnyk “Sichi” Kyrylo Trylovskyi (do 100-richchia stvorennia sportyvno- pozhezhnoho tovarystva “Sich” u Zavallia) [The founder of “Sich” Kyrylo Trylovskyi (to the 100th anniversary of the establishment of the “Sich ” sports fire society in Zavallia)]. Ivano-Frankivsk: Lileia-NV (in Ukrainian).

Arsenych, P. (1995). Zasnovnyk “Sichi” na Hutsulshchyni Yura Solomiichuk [The founder of “Sich” in Hutsul region Yura Solomiychuk]. Zavalska “Sich” -pochatok masovoho rukhu natsionalno-patriotychnykh syl za vidrodzhennia ukrainskoi derzhavnosti [Zavalska “Sich ” - the beginning of a mass movement of national- patriotic forces for the revival of Ukrainian statehood]. Sniatyn: Nad Prutom (in Ukrainian).

Bereziv vyzhnyi pov. Pechenizhyn [The village of Bereziv Vyzhniy, Pechenizhyn county]. (1909, May 27). Svoboda. Politychna, prosvitna i hospodarska chasopys [Freedom. Political, educational and economic newspaper], no. 21, p. 5 (in Ukrainian).

Berezovianyn. (1903, August). Pechenizhynshchyna. (Bereziv nyzhnyi). (Kontsert chytalni i yei zahalni zbory. “Sich” ta yei vorohy) [Pechenizhyn county. (Bereziv Nizhny Village). (Concert of the reading room and its general meetings. “Sich” and its enemies)]. Khlopska Pravda [Peasant truth], no. 15 and 16, pp. 100-101 (in Ukrainian).

Bych na khruniv. (1907, August 27). V Zarichu kolo Deliatyna zachynaiut sia novi poriadky ... [In the village of Zarichchya near the town of Delyatyn, new orders are being established ...]. Hromadskyi Holos. Radykalna, politychna chasopys [Public Voice. Radical, political newspaper], no. 63, p. 5 (in Ukrainian).

“Buk, ale hrubyi”! (1905, October 12). Pechenizhyn [The town of Pechenezhyn]. Novyi Hromadskyi holos. Radykalna chasopys [New Public Voice. Radical newspaper], no. 30, pp. 238-239 (in Ukrainian).

Central State Historical Archives of Ukraine in Lviv (TsDIAL of Ukraine). F. 146: (Halytske namisnytstvo, m. Lviv). Op. 8. Spr. 232. 166 p.

TsDIAL of Ukraine. F. 146. Op. 8. Spr. 327. 46 p.

TsDIAL of Ukraine. F. 146. Op. 58. Spr. 958. 104 p.

TsDIAL of Ukraine. F. 146. Op. 58. Spr. 2262. 245 p.

TsDIAL of Ukraine. F. 146. Op. 58. Spr. 2263. 284 p.

TsDIAL of Ukraine. F. 146. Op. 58. Spr. 2264. 158 p.

TsDIAL of Ukraine. F. 146. Op. 58. Spr. 2265. 311 p.

TsDIAL of Ukraine. F. 146. Op. 58. Spr. 2266. 144 p.

TsDIAL of Ukraine. F. 146. Op. 58. Spr. 2267. 153 p.

TsDIAL of Ukraine. F. 146. Op. 58. Spr. 2270. 121 p.

TsDIAL of Ukraine. F. 146. Op. 58. Spr. 2271. 194 p.

TsDIAL of Ukraine. F. 146. Op. 58. Spr. 2273. 167 p.

TsDIAL of Ukraine. F. 146. Op. 58. Spr. 2274. 168 p.

TsDIAL of Ukraine. F. 146. Op. 70. Spr. 1145. 13 p.

TsDIAL of Ukraine. F. 146. Op. 70. Spr. 1151. 526 p.

TsDIAL of Ukraine. F. 146. Op. 70. Spr. 1153. 145 p.

TsDIAL of Ukraine. F. 146. Op. 70. Spr. 1154. 248 p.

TsDIAL of Ukraine. F. 663 (Pavlyk Mykhailo - ukrainskyi pysmennyk i hromadskyi diiach). Op. 1. Spr. 231. 164 p.

Dnia 6. zhovtnia s. r. vidbuly sia pershi zahalni zbory tov. “Sich” v Stopchatovi, pechenizhynskoho povita . [On October 6 of this year, the first general meeting of the “Sich” society was held in the village of Stopchatyv, Pechenizhyn county ...]. (1907, November 1). Hromadskyi Holos. Radykalna, politychna chasopys [Public Voice. Radical, political newspaper], no. 81, p. 2 (in Ukrainian).

Druhi zahalni publychni zbory tovarystva “Sich” v Zhabiu-Slupeitsi vidbudut sia . [The second general public meeting of the “Sich” society will be held in Zhabye-Slupeyka ...]. (1907, November 12). Hromadskyi Holos. Radykalna, politychna chasopys [Public Voice. Radical, political newspaper], no. 83, p. 3 (in Ukrainian).

Gruchaia, J. (1988). Rzqd austriacki i polskie stronnicnwa polityczne w Galicii wobec kwestii ukrainskej (1890-1914). Katowice: Uniwersytet sl^skki (in Polish).

Halychyna pid obukhom polskykh paniv. Promova posla d-ra Kyryla Trylovskoho vyholoshena v derzhavni Radi 22-ho lypnia 1907 r. [Galicia under the tutelage of Polish lords. The speech of Ambassador Dr. Kyrylo Trylovsky was delivered to the State Council on July 22, 1907]. (2019). Trylovskyi K. Z moho zhyttia [Trilovsky K. From my life], Lviv: Literatura ta mystetstvo, pp. 189-215.

Huivaniuk, M. (2009). Sichovyi rukh u Halychyni y Bukovyni (1900-1914 rr.) [Sich movement in Galicia and Bukovina (1900-1914)]. Chernivtsi: Zelena Bukovyna (in Ukrainian).

Hutsul. (1904, November 30 (December 13)). Shliusar zavynyv a kovalia povisyly. Pyshut nam z Kolomyi [The locksmith was blamed and the blacksmith was hanged]. Dilo [Work], no. 270, p. 3 (in Ukrainian).

Hutsulskyi “bunt” pered sudom [Hutsulsky “rebellion” before the court]. (1904, October 22 (November 4)). Dilo [Work], no. 239, p. 2 (in Ukrainian).

Hutsuly-sichovyky. (1904, September 22). Z Mykulychyna (pov. Nadvirna) [From the village of Mykuly- chyn (Nadvirna county)]. Novyi Hromadskyi Holos. Radykalna chasopys [New Public Voice. Radical newspaper], no. 16, p. 123 (in Ukrainian).

I. V-ets. (1905, August 22 (September 4)). Z Nadvirnianshchyny. (Otvorenie “Sichy” v Dori v Nadvir- nianshchyni) [From Nadvirnyanshchyna. (Opening of “Sichy” in the village of Dora in Nadvirna county)]. Dilo [Work], no. 187, pp. 1-2 (in Ukrainian).

Interpeliatsiia posla Vasylia Yavorskoho i tovaryshiv do Yeho Ekstselientsii Ministra-Prezydenta i Ministra vnutrishnikh sprav z prychyny systematychnykh peresliduvan ruskykh “Sichyi” ts. k. politychnymy vlastiamy skhidnoi Halychyny z dnia 22. liutoho 1906. (Konets). [Interpellation of Ambassador Vasyl Yavorskyi and his companions to His Excellency the Minister-President and the Minister of Internal Affairs due to the systematic persecution of the Ukrainian “Sichs” by the central political authorities of eastern Galicia since February 22, 1906. (The end)]. (1906, May 18). Hromadskyi Holos. Radykalno-politychna chasopys [Public Voice. Radical, political newspaper], no. 32, pp. 1-3 (in Ukrainian).

Korolko, A. (2011). Sichovyi rukh na Pokutti (1900-1914 rr.): orhanizatsiini oseredky i yikh praktychna diialnist [Sich movement in Pokuttya (1900-1914): organizational centres and practical activity]. Visnyk Prykar- patskoho universytetu. Istoriia [Bulletin of the Precarpathian University. History] , no. 19, pp. 13-21 (in Ukrainian).

Kostiuchok, P. (2007). Sichovo-striletska tradytsiia na Hutsulshchyni na pochatku ХХ st.: lokalnyi aspekt natsionalnoho usvidomlennia [The Sich-Strilets tradition in the Hutsul Region at the beginning of the 20th century: a local aspect of national awareness]. Lytsari ridnoho kraiu: sichovo-striletska tradytsiia v istorii, kulturi ta mystetstvi Ukrainy ХХ stolittia [Knights of the native land: the Sich-Strilets tradition in the history, culture and art of Ukraine of the 20th century]. Kolomyia: Vik, pp. 91-95 (in Ukrainian).

Lomatskyi, M. (1993). “Sichi” na Hutsulshchyni [“Sichi” in Hutsul region]. Hei, tam na hori “Sich” ide!.. Propamiatna knyha “Sichei” [Hey, over there on the mountain “Sich” is going!.. Memorabilia book “Sich”]. K.: VIPOL, pp. 141-154 (in Ukrainian).

Lutsiv, Ye. (2014). Boiove mystetstvo hutsuliv [Hutsul martial art]. Ternopil: Mandrivets (in Ukrainian).

M. L. (1902, March). Z Kosivshchyny [From Kosiv district]. Hromadskyi Holos. Organ rusko-ukrainskoi radykalnoi partii [Public Voice. Organ of the Russian-Ukrainian Radical Party], no. 6, p. 47 (in Ukrainian).

M-v. H-v. (1905, September 14). Deliatynshchyna [Delyatynshchyna]. Novyi Hromadskyi holos. Rady- kalna chasopys [New Public Voice. Radical newspaper], no. 28, p. 223 (in Ukrainian).

M. Z. (1906, July 6). Kolomyishchyna. Ispas. Naslidky roboty popa Danylovycha vzhe vydni ... [Kolo- myyshchyna Ispas village. The effects of Pope Danylovych's work are already visible ...]. Hromadskyi Holos. Radykalno-politychna chasopys [Public Voice. Radical, political newspaper], no. 45, p. 3 (in Ukrainian).

Memoriial yakyi vruchyla ministrovy vnutrishnykh sprav sichova deputatsiia v den 24. zhovtnia s. r. v spravi peresliduvania “Sichyi”, Deputatsii provodyv tov. dr. K. Trylovskyi [The memorial presented to the Minister of Internal Affairs by the Sichy deputation on October 24 of this year in the case of persecution of “Sichy”. Deputations were conducted by comrade Dr. K. Trilovskyi]. (1906, October 26). Hromadskyi Holos. Radykalno-politychna chasopys [Public Voice. Radical, political newspaper], no. 74, p. 1-2 (in Ukrainian).

Monolatii, I. (2007). Obraz vlasnoho viiska u stanovlenni ukrainskoho natsionalnoho rukhu [The image of one's own army in the formation of the Ukrainian national movement]. Lytsari ridnoho kraiu: sichovo-striletska tradytsiia v istorii, kulturi ta mystetstvi Ukrainy ХХ stolittia [Knights of the native land: the Sich-Strilets tradition in the history, culture and art of Ukraine of the 20th century]. Kolomyia: Vik, pp. 9-34 (in Ukrainian).

Napivhutsul. (1909, January). Tekucha (pechenizhynskyi povit) [The village of Tekucha (Pechenizhyn county)]. Khlopska Pravda [Peasant truth], no. 2, p. 9 (in Ukrainian).

Nebeliuk, I. (1993). “Sich” - Deliatyn, pov. Nadvirna [“Sich” - Delyatyn, Nadvirna county]. Hei, tam na hori “Sich” ide!.. Propamiatna knyha “Sichei” [Hey, over there on the mountain “Sich” is going!.. Memora- bilia book “Sich”]. K. : VIPOL, pp. 170-173 (in Ukrainian).

Nova “Sich”. V nediliu 29. lypnia vidbuly sia pershi zahalni zbory tov.-a “Sich” v Kliuchevi povita pechenizhynskoho ... [New “Sich”. On Sunday, July 29, the first general meeting of the “Sich” society was held in the village of Klyuchiv, Pechenizhyn county ...]. (1906, August 7). Hromadskyi Holos. Radykalno-politychna chasopys [Public Voice. Radical, political newspaper], no. 53, p. 3 (in Ukrainian).

Novu “Sich” zasnovano v Prokuriavi [The new “Sich” was founded in Prokuryava]. (1907, December 13). Hromadskyi Holos. Radykalna, politychna chasopys [Public Voice. Radical, political newspaper] , no. 92, p. 3 (in Ukrainian).

Novyi starostynskyi ukaz [New Starostyn decree]. (1904, April 21). Novyi Hromadskyi Holos. Radykalna chasopys [New Public Voice. A radical newspaper], no. 5, p. 39 (in Ukrainian).

O. B. (1904, October 28 (November 10). Z tsarstva p. Zahradnika. Z Kosivshchyny pyshut nam ... [From the kingdom of Mr. Zahradnik. They write to us from Kosivshchyna...]. Dilo [Work], no. 243, p. 3 (in Ukrainian).

Oden z litnykiv. (1906, September 13). V Mykulychyni vid kilkokh lit pochalo viiaty tsilkom ynshym vitrom ... [In the village of Mykulychyn, a completely different wind began to blow in recent years ...]. Svoboda [Freedom], no. 35, p. 6 (in Ukrainian).

Oleksiuk, S. (1993). Raz, dva! Raz, dva! Vpered khloptsi!.. [One, two! One, two! Forward guys!..]. Hei, tam na hori “Sich” ide!.. Propamiatna knyha “Sichei” [Hey, over there on the mountain “Sich” is going!.. Memorabilia book “Sich”]. K. : VIPOL, pp. 154-157 (in Ukrainian).

Onyskiv, K. (1993). “Sich” - Moskalivka, pov. Kosiv [“Sich” - Moskalivka, district Kosiv]. Hei, tam na hori “Sich” ide!.. Propamiatna knyha “Sichei” [Hey, over there on the mountain “Sich” is going!.. Memorabilia book “Sich”]. K. : VIPOL, pp. 160-162 (in Ukrainian).

P. Zahradnik kompromituie sia dalshe [Mr. Zahradnik continues to compromise himself]. (1904, September 16(29)). Dilo [Work], no. 208, p. 2 (in Ukrainian).

Peresliduvanie “Sichyi” vlastiamy. Interpeliatsyia pos. d-ra Evh. Olesnytskoho i tov. do pravytelstva vnesena na zasidaniu soimu z dnia 3 padolysta 1904 [Persecution of “Sichs” by the authorities. Interpellation of Ambassador Dr. Evg. Olesnytskyi and comrades to the government, introduced at the session of the diet from 3 October 1904]. (1904, October 22 (November 4)). Dilo [Work], no. 239, p. 1 (in Ukrainian).

Podii v Kosivshchyni [Events in Kosiv county]. (1904, May 14 (27)) Dilo [Work], no. 107, p. 1 (in Ukrainian).

Poinformovanyi. (1905, December 2(15)). Vyimkovyi stan v Pechenizhyni zavelo na vlasnu ruku tamoshne starostvo . [In the town of Pechenezhyn, the local elder at their own discretion introduced a state of emergency...]. Dilo [Work], no. 269, p. 2 (in Ukrainian).

Politychnyi protses [Political process]. (1905, January 20 (February 2)). Svoboda [Freedom], no. 4, p. 3-4 (in Ukrainian).

Politychnyi protses (Z Kolomyi.) [Political process (From Kolomyia.)]. (1905, January 12 (25)). Dilo [Work], no. 8, p. 2 (in Ukrainian).

Politychnyi protses (Z Kolomyi.). Ranishna rozprava z dnia 28 m. m. 1905 [Political process (From Kolomyia.). Morning trial from the 28th of last month, 1905]. (1905, January 19 (February 1)). Dilo [Work], no. 14, p. 2 (in Ukrainian).

Politychnyi protses v Kolomyi [Political process in Kolomyia]. (1905, February 2). Novyi Hromadskyi Holos. Radykalna chasopys [New Public Voice. Radical newspaper], no. 6, p. 46-47 (in Ukrainian).

Politychnyi protses v Kolomyi. (Konets) [Political process in Kolomyia. (The end)]. (1905, February 9). Novyi Hromadskyi Holos. Radykalna chasopys [New Public Voice. Radical newspaper], no. 7, p. 53 (in Ukrainian).

Polska mafiia. [Polish mafia]. (1904, April 27 (May 10)). Dilo [Work], no. 92 and 93, p. 1-2 (in Ukrainian).

Polska mafiia [Polish mafia]. (1904, May 4 (17)). Dilo [Work], no. 99, p. 1 (in Ukrainian).

Polska mafiia. Interpeliatsyia ruskykh posliv [Polish mafia. Interpellation of Ukrainian ambassadors]. (1904, May 8 (20)). Dilo [Work], 1904, no. 101, p. 1-2 (in Ukrainian).

Radykal. (1909, October 20). Tekucha, Pechenizhynskoho pov. [The village of Tekucha, Pechenizhyn county]. Hromadskyi Holos. Radykalna, politychna chasopys [Public Voice. Radical, political newspaper] , no. 43, p. 4 (in Ukrainian).

Radykal. (1908, June 9). V Liuchy, pechenizhynskoho povita vidbuly sia pered Velykodnem zbory tov. “Sichy” [In the village of Lyucha, Pechenizhyn county, a meeting of the “Sich” society took place before Easter]. Hromadskyi Holos. Radykalna, politychna chasopys [Public Voice. Radical, political newspaper], no. 38, p. 4 (in Ukrainian).

Rozhnivskyi. (1905, June 22). Rozhen velykyi. Kosivshchyna [The village of Rozhen is big. Kosiv county]. Novyi Hromadskyi Holos. Radykalna chasopys [New Public Voice. Radical newspaper], no. 22, p. 174 (in Ukrainian).

Rukh sichovyi zmahaie sia z kozhnym dnem ... [Sich movement competes every day...]. (1903, April). Khlopska Pravda [Peasant truth], no. 7, pp. 51-52 (in Ukrainian).

Selo Mykytyntsi, pov. kosivskoho ... [The village of Mykytintsi, Kosiv county ...]. (1908, March 6). Hromadskyi Holos. Radykalna, politychna chasopys [Public Voice. Radical, political newspaper], no. 16, p. 3 (in Ukrainian).

Sichovyi rukh [Sich movement]. (1904, May 19). Novyi Hromadskyi Holos. Radykalna chasopys [New Public Voice. Radical newspaper], no. 7, p. 49-51 (in Ukrainian).

“Sichovyi” rukh. Seredynu stati (139 strichok) skonfiskovano [“Sich” movement. The middle of the article (139 lines) was confiscated]. (1904, May 19). Novyi Hromadskyi Holos. Radykalna chasopys chasopys [New Public Voice. Radical newspaper], no. 7, pp. 50-51 (in Ukrainian).

Sichovyk. (1905, May 25). Kosiv. Stari Kuty [The town of Kosiv. The village of Stari Kuty]. Novyi Hromadskyi Holos. Radykalna chasopys [New Public Voice. Radical newspaper], no. 20, pp. 159-160 (in Ukrainian).

Sichovyk. (1905, October 12). Mykulychyn [The village of Mykulychyn]. Novyi Hromadskyi holos. Radykalna chasopys [New Public Voice. Radical newspaper], no. 30, p. 240 (in Ukrainian).

Sichovyk. (1906, June 16(29)). Podvyhy tverdiaka. (Dopys z Deliatyna) [Feats of a tough man. (Post from the town of Delyatyna)]. Dilo [Work], no. 124, p. 2 (in Ukrainian).

Sichovyk. (1906, October 19). “Sich” v zanepadi a rukh v zhandarmerii. Z Yasenova pyshut ... [“Sich” is in decline and the movement is in the gendarmerie. They write from Yaseniv ...]. Hromadskyi Holos. Radykalno- politychna chasopys [Public Voice. Radical, political newspaper], no. 72, p. 4 (in Ukrainian).

Sichovyk. (1910, March 31). Z Berezova vyzhnoho, pechenizhynskoho povita pyshut nam ... [They write to us from the village of Bereziv Vyzhniy, Pechenizhyn county ...]. Svoboda. Politychna, prosvitna i hospodarska chasopys [Freedom. Political, educational and economic newspaper], no. 13, p. 4 (in Ukrainian).

Sichovyk. (1904, June 11 (24)). V Kosivshchyni - pyshut nam - shche nema spokoiu [They write to us - there is still no peace in the Kosiv county]. Dilo [Work], no. 130, p. 2 (in Ukrainian).

Sichovyk z Deliatyna. (1906, July 6) Deliatyn pov. Nadvirna [Delyatyn town, Nadvirna county]. Hro- madskyi Holos. Radykalno-politychna chasopys [Public Voice. Radical, political newspaper], no. 45, p. 3 (in Ukrainian).

Sichy na Hutsulshchyni [Siches in the Hutsul region]. (1904, April 7). Novyi Hromadskyi Holos. Radykalna chasopys [New Public Voice. Radical newspaper], no. 4, pp. 30-31 (in Ukrainian).

Sniatyn. Rozhniv. Yuvylei Pavlyka v Rozhnovi [Snyatyn town. The village of Rozhniv. Pavlyk's anniversary in Rozhniv]. (1905, March 16). Novyi Hromadskyi Holos. Radykalna chasopys [New Public Voice. Radical newspaper], no. 12, p. 91-92 (in Ukrainian).

Tomczyk, R. (2007). Galicyjska Rusko-Ukrainska Partia Radykalna w latach 1890-1914. Szczecin: Zapol (in Polish).

Tovarysh. (1908, December 23). V Pistyny pov. Kosiv, vidbuly sia dnia 6. s. m. dovirochni zbory tov. “Sich” ... [On the 6th of this month, the fiduciary meeting of the society of “Sych” was held in the village of Pistin, Kosiv county]. Hromadskyi holos. Radykalna, politychna chasopys [Public Voice. Radical, political newspaper], no. 77, p. 2 (in Ukrainian).

Trofymiak, B. (2001). Himnastychno-sportyvni orhanizatsii v natsionalno-vyzvolnomu rusi Halychyny (druha pol. XIX - persha pol. ХХ st.) [Gymnastics and sports organizations in the national liberation movement of Galicia (second half of the 19th - first half of the 20th century)]. Ternopil: Ekonomichna dumka, 2001 (in Ukrainian).

Trylovskyi, K. (1901, May 2). Zasnovuite Sichy! [Establish Sichi!]. Hromadskyi Holos. Organ rusko- ukrainskoi radykalnoi partii. [Public Voice. Organ of the Russian-Ukrainian Radical Party], no. 19, p. 150 (in Ukrainian).

Trylovskyi, K. (1993). Z moho zhyttia... Uryvok zi spohadiv [From we live... Excerpt from memories]. Hei, tam na hori “Sich” ide!.. Propamiatna knyha “Sichei” [Hey, over there on the mountain “Sich” is going!.. Memorabilia book “Sich”]. K.: VIPOL, pp. 13-77 (in Ukrainian).

Trylovskyi, K. (2019). Spomyny z moho zhyttia [Memories from my life]. Trylovskyi K. Z moho zhyttia [Trylovskyi K. From my life]. Lviv: Literature ta mystetstvo, pp. 15-154 (in Ukrainian).

Trylovskyi, P. (ed.) (1993). Hei, tam na hori “Sich” ide!.. Propamiatna knyha “Sichei” [Hey, over there on the mountain “Sich” is going!.. Memorabilia book “Sich”]. K.: VIPOL (in Ukrainian).

V Berezovi vyzhnim vidbulo sia 15 marta velyke viche . [On March 15, a large public meeting was held in the village of Bereziv Vyzhniy ...]. (1908, April 24). Hromadskyi Holos. Radykalna, politychna chasopys [Public Voice. Radical, political newspaper], no. 28, p. 5 (in Ukrainian).

V Berezovi vyzhnim, povit Pechenizhyn, vidbuly sia 9. maia s. r. zahalni zbory “Sichy” [In the village of Berezov Vyzhnyi, Pechenizhyn county, the general meeting of the “Sich” society was held on May 9 this year]. (1909, May 15). Hromadskyi Holos. Radykalna, politychna chasopys [Public Voice. Radical, political newspaper], no. 19, p. 5 (in Ukrainian).

V Stopchatovi dnia 2 liutoho vidbuly sia Zbory “Sichy” pid provodom koshovoho Mykhaila Skrehuntsia . [On February 2, a meeting of the “Sich” society was held in the village of Stopchativ under the chairmanship of Mykhailo Skregunets ...]. (1910, February 10). Hromadskyi Holos. Radykalna, politychna chasopys [Public Voice. Radical, political newspaper], no. 10, p. 2 (in Ukrainian).

Vatseba, O. (1997). Narys z istorii zakhidnoukrainskoho sportyvnoho rukhu [An essay on the history of the Western Ukrainian sports movement]. Ivano-Frankivsk: Lileia-NV (in Ukrainian).

Viche v Pechenizhyni vidbulo sia dnia 30. hrudnia m. r. [Viche was held in the town of Pechenezhyn on December 30 last year]. (1906, January 16). Hromadskyi Holos. Radykalno-politychna chasopys [Public Voice. Radical, political newspaper], no. 4, p. 3 (in Ukrainian).

Vidpovid dra Trylovskoho [Dr. Trilovsky's answer] (1904, April 20 (May 3)). Dilo [Work], no. 87, p. 2 (in Ukrainian).

Visty z Zhabia. [News from the village of Zhabya.]. (1904, September 3 (16)). Dilo [Work], no. 199, p. 3 (in Ukrainian).

Vorokhta. Nadvirnian. povit [The village of Vorokhta. Nadvirnyan county]. (1905, September 28). Novyi Hromadskyi holos. Radykalna chasopys [New Public Voice. Radical newspaper], no. 29, p. 232 (in Ukrainian).

Ya. H. (1905, September 28). Tiudiv. Kosivs. povit [Tyudiv. Kosivs. county]. Novyi Hromadskyi holos. Radykalna chasopys [New Public Voice. Radical newspaper], no. 29, p. 232 (in Ukrainian).

Yura Solomiichuk, zasluzhenyi organizator hutsulskykh “Sichyi” vyishov dnia 4. maia z polsko- avstriiskoi tiurmy v Kolomyi po vidsydzheniu 5-misiachnoho areshtu... [Yura Solomiychuk, the honored organizer of the Hutsul “Sichs” group, was released on May 4 from the Polish-Austrian prison in the town of Kolomyia after serving a 5-month sentence...]. (1906, May 22). Hromadskyi Holos. Radykalno-politychna chasopys [Public Voice. Radical, political newspaper], no. 33, p. 3 (in Ukrainian).

Z Kosivshchyny. Tovarystvo “Zaporozhska Sich” v Kosmachy vidbulo. [From Kosiv county. Society “Zaporozhska Sich” took place in Kosmach.]. (1902, April 4 (17)). Svoboda. Politychne, prosvitne i hospo- darske pysmo dlia narodu [Freedom. A political, educational and economic newspaper for the people], no. 14, p. 2 (in Ukrainian).

Z Nadvirnianshchyny [From Nadvirna county] (1906, June 29). Hromadskyi Holos. Radykalno-politychna chasopys [Public Voice. Radical, political newspaper], no. 43, p. 3-4 (in Ukrainian).

Z Vorokhty pyshut... [They write from the village of Vorokhta]. (1904, September 8). Novyi Hromadskyi Holos. Radykalna chasopys [New Public Voice. Radical newspaper], no. 14-15, p. 115 (in Ukrainian).

Zahalni zbory “Narodnykh Spilok” i Shevchenkove sviato v Kolomyi [General meetings of “People's Unions” and the Shevchenko holiday in the town of Kolomyia]. (1901, March 28). Hromadskyi Holos. Organ rusko-ukrainskoi radykalnoi partii [Public Voice. Organ of the Russian-Ukrainian Radical Party], no. 14, pp. 105-106 (in Ukrainian).

Zahalni zbory tovarystva “Sich” v Liuchy, povita Pechenizhyn vidbuly sia. [The general meeting of the “Sich” society was held in the village of Lyucha, Pechenizhyn county...]. (1908, May 29). Hromadskyi Holos. Radykalna, politychna chasopys [Public Voice. Radical, political newspaper], no. 35, p. 4 (in Ukrainian).

Zahalni zbory v Zhabiu [General meetings in the village of Zhabye]. (1907, December 31). Hromadskyi Holos. Radykalna, politychna chasopys [Public Voice. Radical, political newspaper], no. 95, p. 4 (in Ukrainian).