Невідомі документи з історії 37-го пластового куріня ім. Д. Вітовського у Самборі

Інституційний розвиток 37-го пластового куріня ім. Вітовського у Самборі від часу його заснування до моменту закриття польською поліцією. Реконструкція внутрішньої організації куріня; його культурно-просвітницька та фінансово-господарська діяльність.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 04.03.2019
Размер файла 102,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 94(477.83) “19”:329

НЕВІДОМІ ДОКУМЕНТИ З ІСТОРІЇ 37-ГО ПЛАСТОВОГО КУРІНЯ ІМ. Д. ВІТОВСЬКОГО У САМБОРІ

Михайло КРІЛЬ

Стаття складається з двох частин. У першій - аналізується інституційний розвиток 37-го пластового куріня ім. Д. Вітовського у Самборі від часу його заснування у 1913 році до моменту закриття польською поліцією у 1929 р. У другій частині статті публікуються невідомі досі документи 1913 - 1929 рр., які дозволяють реконструювати внутрішню організацію куріня, а також його культурно-просвітницьку та фінансово- господарську діяльність.

пластовий курінь культурний вітовський

The article consists of two parts. The first analyzes the institutional development of the 37-th D. Vitovskyy Plast Kurin in Sambir since its founding in 1913 until the closure by the Polish police in 1929. In the second part of the article the unknown documents of 1913 - 1929 are published, they allow to reconstruct the internal organization of the kurin and its cultural, educational and financial activities.

Український “Пласт” є однією з найбільших скаутських організацій. Його початки припадають на 1911 - 1912 рр. і пов'язані з іменами викладачів львівських гімназій Олександра Тисовського і Петра Франка та студента Львівського університету Івана Чмоли. Від самого початку у своїй діяльності вони світоглядно виходили з патріотичного виховання української молоді на засадах християнської моралі, акцентували увагу на фізичному розвитку юнацтва та військових традиціях українців. Зокрема, О. Тисовський для учасників гуртка при Академічній львівській гімназії розробив систему обов'язкових завдань, які мали в обов'язковій певній послідовності виконати пластуни.

18 червня 1912 р. майже 40 учасників гуртка О. Тисовського, після випробувальних іспитів, склали пластунську присягу: “Присягаюся своєю честю, що робитиму все, що в моїх силах, щоб: бути вірним Богові і Україні, допомагати іншим, слухатись пластового проводу і жити за Пластовим законом”. Від цього часу веде офіційну історію український “Пласт”. У 1913 р. був сформований організаційний пластовий комітет, який об'єднав розрізнені пластові гуртки в масштабну крайову організацію. Її учасників навчали стріляти з вогнепальної зброї, здійснювати далекі парамілітарні марші з наплечниками, сигналізувати при допомозі різних пристроїв і знаків, робити медичні перев'язки тощо. З метою координації праці пластових гуртків 12 лютого 1914 р. на з'їзді пластунів у Львові було створено керівний орган Пласту - Центральну Пластову Управу. Вона провела реєстрацію всіх осередків, розділила їх на 11 округ тощо. Організаційно українські пластуни об'єднувалися за місцем проживання в рої (гуртки) і полки (курені).

На відміну від австрійської влади, польський уряд від самого початку свого управління в Галичині чинив різні перешкоди в діяльності українських національних організацій патріотичного спрямування, зокрема “Пласту”, в врешті-решт у 1930 р. він був заборонений. Надалі “Пласт” працював у підпіллі.

Перша виявлена досі документальна згадка про самбірський курінь датована 8 квітнем 1913 р. Часопис “Діло” у “Репортажі із І-го Пластового З'їзду” серед його учасників назвав двох представників самбірського куреня: Пеленського і Будзінського'. Цікавим за змістом є документ від 22 квітня 1914 р. Він свідчить, що канцелярія куреня знаходилася на вул. Замійській, 173. Курінним писарем був Лев Коберський. Керівництво користувалося круглою печаткою із зображенням коронованого лева, який стоїть, опершись передніми лапами на скелю. По колу був напис - “Український пластовий курінь в Самборі”. Відомостей про діяльність пластової організації у Самборі в подальші роки не вдалося віднайти. Відомо лише, що наприкінці 1922 р. пластовий курінь у Самборі був відновлений, а членами-засновниками стали учні-українці Самбірської гімназії ім. А. Міцкевича. Він отримав порядковий номер 37, а ім'я Д.Вітовського було визначено на покровителя. Організаційно курінь складався з гуртків (до 14 червня 1925 р. вони називалися “роями”), кількість яких змінювалася залежно від наявності членів. У 1925 - 1928 рр. письмово зафіксована діяльність таких гуртків: “Змій”, “Вовк”, “Лев”, “Олень”, “Яструб”, “Лис”, “Сокіл”, “Пугач”, “Тигр”.

Відзнакою куреня стала чорна барва, а курінна команда визначала барви для гуртків: “Яструб” - жовта, “Змій” - червона, “Лис” - синя, “Пугач” - помаранчева, “Лев” - бронзова, “Олень” (біла), “Вовк” (рожева).

Курінь чисельно був невеликий, але конкретних відомостей про кількість учасників у кожному пластовому році немає (пластовий рік починався 1 листопада і закінчувався 31 жовтня. - М. К.). Виявлені і опрацьовані документи свідчать про плинність членства. Це пов'язувалося з зміною місця проживання пластунів та виключенням з організації через порушення встановлених вимог та дисципліни (невідвідування зборів, несплата членських внесків, вживання алкоголю та курення тютюну тощо).

26 вересня 1925 р. курінь було поділено на 5 гуртків. Гурток “Яструб” складали В.Буцик (впорядник), А.Сілецький, Череватий, Федик, Новосілький, Романишин, Лівчак, Роґуцький. До “Змія” були записані С.Ґрабовський (впорядник), брати Сушківи, брати Яремки, Кривенко, Маркусь. “Лис” творили М.Рабій (впорядник), Татомир, А.Менцінський, М.Плахтій, Маґурський, Куць, Судчак. До “Оленя” входили Федевич (впорядник), Ґоґоц, Войнаровський, Русінкевич, Свистович, Савдик, За- рицький, а до “Пугача” - Пруц (впорядник), Томашівський, Коморовський, Децик, Солук, Козик і Кіцула.

9 травня 1926 р. було ліквідовано гурток “Олень”, оскільки деякі члени були виключені з організації або отримали з різних причин тимчасові відпустки. Решту пластунів записали до інших гуртків. Таким чином курінь мав 37 членів (22 учасників і 15 прихильників). У жовтні цього ж року курінь поповнився новими членами, з яких був створений гурток “Лев”: А. Сілецький (впорядник), О. Сілецький, Т. Галущинсь- кий, І. Бачинський, Л. Сушко, О. Прік. До нього включили також Я. Безуша з “Вовка”, М. Білинського з “Яструба”, Я. Козака з “Пугача”. Отже, курінь на кінець 1926 р. мав 55 членів. Серед них були самбірські гімназисти, учні Вчительської семінарії та Торгової школи. Вік пластунів визначався 14 - 20 роками.

Провід в курені мала Курінна команда у складі курінного, писаря, судді, скарбника. Окремо виділялися посади бібліотекаря і відповідального за збереження і справний стан курінного велосипеда. Курінними провідниками були С. Грабовський, М. Мари- няк, А. Сілецький та І. Яремко. За гурток відповідав впорядник, який мав попередньо здати відповідний іспит на вміння керувати таким осередком. Впорядник вів окремий щоденник, де записував всі зроблені ним і його підопічними завдання у справі пласту. Наявність записів у щоденнику спорадично перевіряв курінний.

Важливіші ухвали приймала Курінна рада - загальні збори пластунів за участю курінних і гурткових провідників та представників від гуртків. Вона обирала Курінну команду, приймала присягу в пластунів, надавала пластунське звання.

Велика увага приділася пластовій дисципліні. Провідники ретельно слідкували за пунктуальним відвідуванням зборів (сходин), попереджували спроби куріння тютюну чи вживання алкоголю. Пластуни найчастіше зловживали курінням. Коли це виявлялося, їх попереджували, оголошували догани, а у випадку повторення - позбавляли членства. Так, у документах є відомості, що через курення тютюну Свистович і Є. Коморовський отримали в 1926 р. догани як перше покарання. Однак, Свистович не зреагував на таке попередження, був викритий вдруге і 28 березня 1927 р. виключений з числа пластунів. З ціє ж причини усуненими з пласту були й Урбан (29 вересня 1927 р.) та розвідник М. Куць (21 березня 1928 р.). Припиняли членство в Пласті й тим, які мали низьку успішність в школі чи гімназії. Так, 7 лютого 1928 р. курінний записав, що “участники Плахтій Василь і Сліпецький дістали примусову відпустку за несповнювання своїх обовязків в школі. Відпустку продовжуєся тов. Лівчакови і Романишинови і Куцьови. Пригадую, що відпустка скінчилася 1/ІІ 1928 тов. Сушкови Олександрови, Пелешкови, Білинському, Припінови і ці товариші від нинішнього дня мусять брати живу участь в праці своїх гуртків. Вичеркнено з куріня Розлуцького і Богданського. Рішенням останньої Курінної Команди прихильники, які вже належать через рік до куріня і не здали Іго пластового іспиту, мусять його в короткому часі зложити. В противному разі вичеркнеться сих товаришів як нездатних на пластунів”.

Напрями діяльності пластунів були різними, але найбільша увага зверталася на пластунську майстерність. Нею вони оволодівали під час вправ у різних гуртках, мандрівках по самбірській околиці, літніх відпочинкових таборах та ін. Для того, щоб отримати певне звання в пластовій організаці, його члени здавали спеціальні іспити. Опрацьовані документи з історії 37 куреня свідчать, що самбірські пластуни мали два іспити: на учасника і розвідника. Програма першого пластового іспиту вимагала засвоєння теоретичного матеріалу і оволодіння такими практичними навиками: 1. Заслужити 10 пунктів (хрестиків) за добре виконання пластових правил. 2. Під час гри запам'ятати 16 предметів з 24. 3. Добре розуміти і знати основний пластовий статут. 4. Вміти протягом 2,5 хв. зав'язати 6 пластових вузлів на довгій линві. 5. Знати життєпис діяча, ім'я якого носить курінь. 6. Знати знаки, які вживають під час вправ для взаємопорозуміння на відстані (азбука Морзе, знаки семафора і свистком, позначати відомості крейдою чи палицею на дорозі, читати карту). 7. Побувати на двох одноденних прогулянках. 8. Знати основні правила гігієни і доброї поведінки. 9. Прочитати 10 українських історичних повістей, вміти співати національний гімн і декілька стрілецьких пісень. 10. Знати напам'ять пластову присягу і гімн.

Другий пластовий іспит складав “учасник” на звання “розвідника”. Для цього пластун мав виконати такі пункти: 1. Бути пластуном не менше трьох місяців.

2. Заслужити 40 пунктів (хрестиків) за свою діяльність. 3. Вміти надавати першу медичну допомогу. 4. Знати азбуку Морзе. 5. Йти по сліду 0,5 км протягом 20 хв. 6. Йти пластовим кроком (хода з чергуванням бігу) зі швидкістю 2 км протягом 15 хв. 7. Розпалити вогонь у полі при допомозі підручного матеріалу двома сірниками. 8. На вогні зварити обід - суп, м'ясо та страву з борошна. 9. Знати сторони світу при допомозі компаса, годинника, сонця і місяця. 10. За допомогою топографічної карти потрапити в задане місце. 11. Вміти розкласти шатро. 12. Показати свій щоденник вправ за останній місяць. 13. Показати свою ощадну книжечку. 14. Знати діловодство вищих складових одиниць Пласту.

Влітку проводилися зустрічі з сусідніми куренями, під час яких влаштовували різні змагання з пластової майстерності. Одна з перших таких зустрічей відбулася в червні 1925 р. у Нагуєвичах. З її приводу курінний М. Мироняк говорив, щоб пластуни “заздалегідь приготовлялися до неї... На стрічі сій виступимо з пописовими точками, тому що суботи відбувати муситься вправи на радлівських толоках. Найблищі вправи відбудуться в суботу о год. 430 (22/V)”.

30 червня 1926 р. 37 і 47 курені провели спільні заходи у Сілецькому лісі з нагоди 15-ліття українського Пласту та 10-х роковин смерті Івана Франка. 22 квітня 1928 р. самбірські пластуни організували і провели свято пам'яті Т. Шевченка.

Інтенсивною була гурткова діяльність. У вересні 1925 р. курінна команда ухвалила, що “гуртки належить так ділити, щоби в одній части були ці товариші, які ходять до одної кляси або яких взагалі спільне перебування, не звертає уваги окруження. Програмою ділання на сходинах може бути научний матеріял пластових іспитів та ріжні ґутірки, а може і реферати. Кромі цього, що товариші можуть навчитись на сходинах, можуть читати ріжні пластові книжки”. Члени гуртка “Лис” займалися палітурництвом, “Пугача” - різьбарством, а “Лева” - філателістикою. В гуртку “Яструб” навчалися гри в шахи (керівник - Романишин).

Відповідальні за певну ділянку роботи називалися референтами. Посильний внесок зробили самбірські пластуни збором коштів і матеріалів на будівництво пластового дому у Львові. В курені був утворений спеціальний комітет. Його головою і відповідальним за збирання поштових значків та старих монет став М.Рабій. Інші напрями очолили А.Менцінський (збирання металобрухту), С.Грабовський (пластові заробітки), М.Плахтій (писар). Щодо грошової готівки комітет роз'яснював, що “кожен пластун є обовязаний чимось собі заробляти, приміром лекціями, переписуванням чогось і т. д., се вже річ кожного пластуна. З такого заробітку повинен кожен пластун дати якусь часть на будову дому (приміром 2 %, це є 1/50 часть цілого заробітку)”. Крім цього, комітет організував діяльність книжкової крамниці... де пластуни будуть могли книжки продати, виміняти, остаточно подарувати або дати в коміс. Крамниця буде одчинена завсігди в неділю після Богослуження в мене та в суботу від год. 5 - 6 у тов. Маркуся”.

Самбірські пластуни збирали експонати для пластової виставки, яка була запланована на грудень 1925 р. Для цього був утворений курінний комітет у складі Маґурського (голова), Татомира, Вуйка і Пруца.

Серед п'ятдесяти чотирьох пластових куренів, які діяли в 1927 р., свої перукарні мали лише 37 і 45. У Самборі перукарня була відкрита 30 травня 1925 р. і працювала в помешканнях окремих пластунів. Пластовий провід пильно стежив за її роботою. Усіх відвідувачів записували у спеціальний журнал і забороняли брати відповідні послуги в інших перукарів: Кожен пластун є обовязаний стричися в своїй фризієрні, в противному разі стріне його відповідна кара. При кінці року провіриться, котрий гурток дав найбільше голов до “обскубання” фризієрови... пластовий фризієр стриже зовсім добре, а ціни нижчі на 25 %. Стриження машинкою 40 сот., підстриження - 75 сот., а голення - 40 сот.”

З метою глибшого вивчення історії України, у листопаді 1925 р. був організований для всіх бажаючих спеціальний курс, який вів курінний М.Мариняк. Через рік цей курс був доповнений програмою з географії України. Оприлюднюючи відповідну інформацію, курінний зазначав, що “вписуються товариші добровільно, а це для того, щоби не змушувати нікого до цього, що є його очевидним обов'язком. Передовсім сподіюся побачити між вписаними всіх товаришів старших, які не тільки будуть охочо вчитися своєї рідної минувшини, але підпиратимуть курс відповідними рефератами. Наука історії буде відокремлена зовсім від діяльности пластової, а буде відбуватися в гуртках, які числитимуть по десять пластунів”.

Певна увага зверталася на розвиток літературних здібностей пластунів. 8 грудня 1926 р. було засновано літературно-науковий гурток, яким проводили Ґрабовський, Буцик і Сілецький. За їхньою ініціативою через деякий час був заведений рукописний альманах “Пчели”. Всі бажаючі члени куреня могли туди записувати “проби своїх сил на полі літературнім, свої гадки (мудрі!), народні пісні, коляди, обряди, рисунки і т.п... Впорядчики братимуть сю книгу на сходини гуртків та відчитуватимуть єї після бажань членів. Книгу сю може кожен взяти до хати, а вписавши до неї, віддати єї своєму впорядчикові”.

Вийшов також один номер курінного часопису “Шлях”, виданий гектографічним способом. На титульній сторінці зверху в правому куті наведена емблема пласту. На лівій половині зображено ліву руку пластуна з палаючим факелом на тлі краєвиду з церквою. Права половина містить текст: “Місячник XXXVII Пласт - Курінь ім. Д. Вітовського. Ч. 1. Рік. І. Ціна 20 сот. липень-серпень 1928”. Зміст часопису: вступна стаття під назвою “До шляху”; стаття про Д.Вітовського; некролог С.Грабовського; вірш П.Тичини; стаття “Йдем за природою”, стаття “Наша друкарня”; літературні твори пластунів; пластунський гумор.

Немає детальних відомостей про курінну бібліотеку. Очевидно, її фонд на початках був незначним. Проте вже у 1926 р. курінний провід вирішив її поповнити новими книжками, часописами, журналами. Для цього впорядники гуртків мали зібрати відповідні друковані твори бібліотекарю Пруцу. Він разом з спеціальною комісією мав належно закатологувати як власність куреня. 7 квітня 1927 р. курінний підкреслював, що “кожен пластун повинен причинитися по змозі до збільшення курінної бібліотеки через подарування зглядно вирічення вартіснійших книжок”. До кінця цього ж року курінна бібліотека мала вже понад 100 примірників книжок.

Особливе місце в діяльності самбірських пластунів займало вшанування полеглих у національно-визвольних змаганнях початку XX ст. Щорічно Першого листопада пластуни вибиралися на заміську прогулянку з нагоди річниці Листопадового зриву. Постійно доглядали за могилами полеглих січових стрільців.

Місцева влада пильно стежила за самбірськими пластунами і добре була проінформована про їхню діяльність. Це не залишилися непоміченим проводом куреня. 12 вересня 1925 р. курінний М.Мариняк зазначав, що за тими пластунами, які “поїхали до табору і на стрічу, поляки слідили і є в дечому добре інформовані. Вправді, як бачимо, нас не чіпають, але хто знає чи це не в тій ціли, щоби викривши вповні, наробити нам більше шкоди. Як я довідуюся, то і по вислідженню нас нічого страшного нам не грозить, але потерпів би на цім наш курінь, який правдоподібно мусів би розпастись. Мусимо, отже, проводити працю більше підпольну, ніж до теперішнього часу, однак мусимо працювати, а не сидіти, бо обережна праця, це не бездільна”.

Згодом провідники куреня неодноразово нагадували своїм товаришам, щоб вони добре ховали всі папери, пов'язані з пластовою діяльністю, а деякі навіть знищували. Ці побоювання були недаремними. Влітку 1929 р. самбірська поліція провела обшук у опікуна куреня В.Буцика, який тоді був студентом юридичного факультету Львівського університету, та в помешкання інших пластунів. Унаслідок було забрано усі пластові книги й записки, серед яких і весь редакційний матеріял курінного часопису “Шлях”. Дванадцять пластунів було заарештовано, а тридцяти двом - заборонено на час слідства відвідувати навчання у своїх школах”.

У фондах Центрального державного історичного архіву України у Львові збереглися деякі документи з історії Самбірського пласту (ф. 389, оп.1, спр. 687, 16 арк.). Крім цього, автор публікації опрацював рукописну “Книгу приказів 37 пластового Куреня ім. Дм. Вітовського у Самборі” за 1925 - 1926 рр. Вона дозволяє прослідкувати детальніше історію цього куреня. Книга писана трьома курінними провідниками, які мали різний почерк, дотримувалися особливих скорочень і довільно викладали свої думки письмово. Після зробленого запису курінний ознайомлював з його змістом керівників гуртків, які далі усно інформували свох підлеглих. Після ознайомлення керівники гуртків підписувалися і почасти зазначали дату.

У тексті цього документа мало розділових знаків. Під час опрацювання цих матеріалів та підготовки до друку, автор публікації, не втручаючись у зміст тексту, зробив певне редагування. Зокрема, розставив абзаци, виправив явні граматичні помилки, у квадратних дужках розкрив скорочені слова. У коментарях зроблені пояснення щодо окремих подій і осіб, причетних до Куреня, термінів, застарілих і мало вживаних сьогодні слів.

ДОКУМЕНТИ

Приказ Ч.1. 26/IV.1925 р.

Подаю до відома тов[аришам] пластунам, що на сходинах Курінної Команди1 дня 22/ІІІ принято до нашого уладу2 двох прихильників: Миколу Чукву (до IV роя3 “Оленя”4) та Євгена Коморовського (до V роя “Сокола”).

Позаяк Курінна Рада 29/ІІІ не отбулася на полі в присутности всіх членів задля непогоди, і багато пластунів не знають ще нічого про Курінну Раду5, повідомляю от- сим, що она отбулася таки 29/ІІІ в гімназії6 в салі релігійній. На цій К[урінній] Раді були присутні лиш преставителі роїв (по трьох з кожного) та Курінна Команда.

Програма Курінної Ради зістала ограничена (не було присяги7 і іменовання учасників8). Програма К[урінної] Ради була слідуюча:

1. Цілорічні звіти членів старої К[урінної] Ком[анди].

2. Дискусія над минулорічною роботою в нашому куріні та теперішнєм його положенням.

3. Уділення абсолюторії9 старій К[урінній] Ком[анді].

4. Вибір нової Команди.

Нову Команду вибрано в слідуючомі складі:

Курінний: Мариняк Михайло.

Курінний судія: Ґрабовський Євстах.10

Курінний писар: Плахтій Михайло.

Курінний скарбник: Лівчак.

Вибрано також нового бібліотекаря (Пруца) та господаря до ровера (Будза).

На сходинах Курінної Ком[анди] дня 5/ІІІ і 8/ІІІ

1. Назначено, а зглядно затверджено для роїв впорядщиків (У всіх роях остались ті самі впорядщики з виїмком третого, де в місци тов. Лівчака назначено тов. Рабія).

2. Застанавленося11 над справою пл[астової] виставки12 та стрічі Третого (стрийсь- кого) округа13, в якій ми мусимо взяти уділ14.

Ми мусимо виступити на стрічі з якимись точками пописовими15 (як і всі інші куріні нашого округа). На стрічу можуть поїхати тільки учасники. Кожен хто хотів би поїхати, мусить постаратися о повний пластовий однострій16 та о гроші на потяг до Бубнищі (стріча буде біля головних скаль)17. Хто поїде на стрічу, мусить найдальше до другої неділї (до 3/V) зголоситися до свого впорядщика, від якого одержить ближчі інформації щодо стрічі.

3. Впорядщики дістали приказ збирати по своїм роям речі на пластову виставку. Я звертаюся до тов[аришів], щоби старалися якнайбільше річей дати.

Кожен пластун повинен щось зробити, щоби ми не показалися найгіршими. Я був в часі свят в Стриї і там не міг побачити цілого руху пластунів, бо роз'їхалися на свята, та однак пізнав, що нам ще далеко до правдивих пластунів. Ми можемо стати правдивими пластунами щойно тогді, коли ми всі почнемо пластом інересоватися; щойно тогді наш пласт буде правдивим пластом. Діяльністю в пласті не може зани- матися лиш Курінна Ком[анда]. Бо пласт це не військо, там треба співпраці. Апелюю передовсім до діловодчиків, щоби старалися дещо читати про пласт з підручників які є в нашій бібліотеці і які можуть де інде дістати, та щоби бралися за діло, бо ми тепер знаходимося в стані огидної апатії і дрімки. Прошу тов[аришів], не терайте погідних днів (а передовсім ранків), а робіть сходини18! Старайтеся також робити прогульки19 (одностроєві) на яких щойно в дійсности приготовлятиметесь до пластування та станете пластунами!!!!!

Скоб!20

Курінний М.Мариняк. Рій І.

Рій ІІ. “Змій”.

Рій ІІІ. “Лис” 19/V.

Рій ІУ. “Олень” 10/V. Рій V. “Сокіл” 27/ІУ Рій УІ. “Лев” 2/V21.

Приказ Ч.2.

Як вже тов[аришам] відомо, кожен рій мусить бодай раз в тиждні робити сходини на гробах У.С.С.22, які треба оправити вже в маю! Крім цего мусить кожен рій бодай раз в тиждні робити сходини звичайні, де треба вчитися пластового діла. Прошу не зволікатися від сходин та не оправдуватися всякими маловажними причинами. Повідомляю тов[аришам] що впорядщик V рою “Оленя”, тов. Демкович, дістав відпустку, а його місце обняв тов. Кутюк. Звертаю увагу, що хто хоче їхати до пл[астового] табору мусить бути учасником та мусить мати повний однострій. О однострій прошу вже від тепер старатися, бо це річ дороща і тяжко буде все відразу справити. Хто приготований до першого пл[астового]23 іспита, хай зголоситься до свого впорядщика, а цей зголо- сить це до мене. Іспит можна здавати частями (ратами). Рішенням Курінної Команди дня 3/V розвязано тимчасово УІ рій “Лев”, бо було замало членів і прилучено його до “Змія”.

Курінна Ком[анда] довідалася про деяких пластунів багато злого; іменно довідалася, що деякі пластуни не тільки що не сповнюють як слід своїх обовязків, але поводяться прямо так як непластуни (є такі що курять). К[урінна] К[оманда] заявляє, що супроти таких пластунів поступатиме безвзглядно. Хто не розуміє великої ідеї пласту, хто не розуміє його ваги і уважає пласт за якусь іграшку, цей не повинен зваться пластуном і такий не матиме місця в нашому куріні.

Всі, що здавали перший іспит, є обовязані повторити найважнійші річи з матеріялу першого пл[астового] іспита (п[ластовий] закон24, устав25, причини і гимн26, узли, улад і діловодства після нових розпоряджень).

Ще раз взиваю тов[аришів], щоби повинувалися пл[астовим] заказам і наказам: прошу помнити хто Ви є та які Ваші обовязки. Товариші! Помте27, що пласт це для вітчизни наш труд: памятайте, що пл[астовий] закон, це святість наша, яку не вистар- чить знати на память, а треба після него поступати. Сподіюсь, що мої слова знайдуть у тов[аришів] відгомін та викличуть жадані наслідки! До праці!!!!

Скоб!

Мариняк М., курінний.

Рій І “Ястреб” 16/V.

Рій ІІ “Змій” 19/V.

Рій ІІІ “Лис” 13/V.

Рій PV “Олень” 17/V.

Рій V “Сокіл” 19/TV.

Рій V! “Лев” 19/V.

Приказ Ч.3.

Подаю до відома, що В[ерховна] П[ластова] К[оманда] взялася за велике діло, а іменно за будову першого пл[астового] дому у Львові28. На таке діло в теперішних часах може піднятися тільки незвичайно заможний або одчайдух. Однак і так велике діло можна доконати, коли є добра воля та спільні сили. В[ерховна] П[ластова] К[оманда] хоче якраз поставити пл[астовий] дім спільними силами всіх пластунів. Не думайте тов[ариші], що Верховній П[ластовій] [Команді] забаглося мати свій дім з якогось моксусу29, - она взялася за це велике діло з конечности. Під час коли західноевропейські скавуністи30 мають власні камяниці, а навіть театри, під час навіть польський скавт має в більших містах власні доми, наш цілий улад не має свойого власного куточка. Пластова бібліотека, музей та інші річи порозкидані по чужих домах, а коли який пластун приїде до Львова, то не має де удатися за якими інформаціями, а ніде переночувати. Такий дім конечно потрібний хотя й би для цього, що “в своїй хаті своя правда”31. А коли до нашого пласту приде який відпоручник пласта заграничного, то яке він о нас матиме поняття та як представить нас перед своїми. Бачите отже Товариші, що пластовий дім необхідно потрібний.

В Верховній П[ластовій] К[оманді] завязався комітет будови І пл[астового] дому, що збиратиме фонди на будову цього дому. І в нас, як по всіх інших курінях, завязався на приказ В[ерховної] П[ластової] К[оманди] комітет, який збиратиме фонди на пл[астовий] дім в нашому куріні. Склад комітета є слідуючий. Голова і реф[ерент] поштових значків та старих монет тов. Рабій, реф[ерент] металів Менцінський, реф[ерент] пластового заробітку Ґрабовський та писар Плахтій. Кожен пластун є обовязаний що місяця дати щось на будову пл[астового] дому. Можна давати: цвякі32, металі33, не виключаючи і желіза (отже всякі можні річи з жел[іза], мосяжу34, міди, олову, цинку, цини35, аліюмінюм і т. д.). Поштові значки (з печатками і цілі) старі гроші, які ще тепер ту36 в бігу (приміром австрийські добре законні, всякі монети (ґрийцарі, копійки, шістки і т.д.). Датки грошеві з пластового заробітку. Кожен пластун є обовязаний чимось собі заробляти, пр. лєкціями, переписуванням чогось і т. д., се вже річ кожного пластуна; з такого отже заробітку, повинен кожен пластун дати якусь часть на будову дому (приміром 2 %, це є 1/50 часть цілого заробітку). Речі прошу складати на руки впорядщиків, а ці віддадуть їх відповідним референтам.

Просимо спішитися з збиранням річей та датків, щоб в якнайблищому часі одіслати вже щось до Львова. Прошу нам не зробити сорому нашому куріневи, що дав найменше та найпізнійше.

Товариші! Ставайте в ряди мулярів першого пластового дому!

Підписаний Комітетом першого пл[астового] дому.

Подаю до відома, що в ціли доходу на перший пл[астовий] дім заложив наш Комітет крамницю на книжки, щось в роді “Herda Stello”, де пластуни будуть могли книжки продати, виміняти, остаточно подарувати або дати в коміс37. Крамниця буде одчинена завсігди в неділю після Богослуження в мене та в суботу від год. 5-6 у тов. Маркуся.

Прошу підперти цей терен доходу першого пл[астового] дому!

^Рабій Мірон38, пл[астовий] Комітет.

Рішення К[урінної] Ком[анди] 10/V присяга та іменовання на учасників отбудеться в неділю 17/ІХ за містом. Прийдуть тільки ці пластуни, яким скажуть їхні впорядщики. Всякі блищі інформації щодо місьця та часу нададуть впорядщики. Подаю до відома, що В.К. 10/V звільнила з пласту тов. Мудрика з “Сокола” та тов. Монастирського з “Змія”39 та дала відпустку тов. Козакови і тов. Піцюрі. Повідомляю, що в Бикові є оден рій, який належить до нашого куріня. Покищо є він лише частиною при 37 куріні і так він називається.

Скоб!

Мариняк М., курінний.

Рій І “Ястреб” 16/V.

Рій ІІ “Змий” 14/V. 1925.

Рій ІІІ “Лис” 19/ V.

Рій W “Олень” 17/V.

Рій V “Сокіл” 19/V.

Приказ Ч.4.

Подається до відома, що з днем 30/V отворилася пластова фризієрня40, яка буде отворена від години 3-5 пополудни що суботи у тов. Маркуся. Кожен пластун є обо- вязаний стричися та голитися виключно в пл[астовій] фризієрни.

К[урінна] Ком[анда] каратиме цих пласт[унів], які будуть стричися у інших фризієрів. Зазначується, що пл[астовий] фризієр стриже зовсім добре, а ціни нищі о 25 %, а саме: стриження машинкою 40 сот., підстриження 75 сот., а голення 40 сот.

Пластова книжниця41 отворена що неділі після богослуження у тов. Рабія, а що суботи від 5-6 у тов. Маркуся. Пластун, який має купити книжку в склепі42, чи де там, є обовязаний довідатися скорійше, чи в пл[астовій] книжниці нема такої книжки. Також продавати і міняти книжки є обовязані пласт[уни] в пластовій книжниці.

У кожного пластуна можна знайти в поневірці такі річи, як: старі шапки, блюзи, сподні, камізельки, старе біля, шкарпетки, панчохі та тим подібні старі шмати. Они на ніщо там пластунам не здадуться, для цього прошу їх зносити до тов. Менцінського, який є референтом збирання цих річий або на руки впорядщиків. Звертається увагу, що річи мусять бути добре вичисчені.

Комітет І-го пл[астового] дому.

Прикази Комітета є так само важні, як Курінної Ком[анди], для цього прошу якнайскорійше і якнайточнійше їх виконування. Звертаю увагу тов[аришів], щоби були обережними і не зраджувалися там, де цего зовсім не потрібно. Вправді нічого злого нема, але обережним треба бути, щоби не наразити на неприємні наслідки себе і других.

Скоб!

Мариняк М., курінний.

Рій І “Ястреб” 20/V.

Рій ІІ “Змий” 31/V.

Рій ІІІ “Лис” 30/V.

Рій PV “Олень” 17/V. Рій V “Сокіл” 17/V.

Приказ Ч.5. 14/VI.

Рішенням К[урінної] [Команди] з дня 14/VІ змінюється назву “рій” на “гурток”. Тим самим змінюється назву “роєвик” на “провідник”, а “містороєвик” на “містопровідник”. Прошу вже тих назв придержуватись. В[ерховна] [Пластова] [Команда] рішила, що кожен учасник є обовязаний кромі вкладок до каси курінної і гурткової, платити вкладку до каси В[ерховної] [Пластової] [Команди] в висоті 25 сот. За це дістає учасник безплатно “Молоде Життя”43. Ці вкладки зложать учасники найдальше до 25/VI за два місяці, то є по 50 сот. Також вкладки залеглі і свіжі до каси курінної зложать товариші найдальше до 25/VI. Гуртки чи члени, які не зложать всіх вкладок до означеного часу, будуть карані.

Пластова виставка відложена до післяферії. Кожен член пласту є обовязаний через ферії44 щось зробити на цю виставку. Речі можуть бути найпримітивніші, але старанно викінчені.

К[урінний] Комітет перш[ого] пл[астового] дому ухвалив, що кожен референт буде мати свій тиждень збирання. Реф[ерент] в своїм тиждні дає пластунам карточки з своїм назвиском, щоби пластун не забув, що в тім тиждні мусить щось дати цьому реф. До тиждня має пластун звернути картку реф[еренту] і дати щось на будову І пл[астового] дому. Котрий з тов[аришів] цего не зробить, буде караний.

Пл[астова] фризієрня є тепер одчинена два рази в тиждні; в середу і в суботу, від год. 3-5 пополудни.

Ком[ітет] І. пл[астового] дому.

Скоб!

Мариняк М., курінний.

Приказ Ч.6. 20/V.925.

Рішенням К[урінної] Ком[анди] дня 14/VI наш курінь возьме уділ в стрічі з львівськими курінями дня 28/VI (в неділю). Яко місце стрічі назначено околицю села За- райско45, віддалене від Самбора 18 км. В стрічі бере уділ цілий курінь, а звільнений буде тільки цей, який подасть важну причину. Передовсім всі учасники мусять бути на стрічі. Товариші мусять добре до стрічі приготовитися, а саме: кожен мусить мати бодай який небуть однострій (з виїмком капелюхів).

Наш курінь виступить на стрічі з якимись пописовими точками, до яких приготовлятиме товаришів тов. Маркусь. Командантом стрічі буде рівнож тов. Маркусь. Для цього всі його прикази що до приготовання і самої стрічі є кожний пластун обовязаний без застережнь виконувати.

Блищі інформації що до приготовань подаватимуть тов[ариші] впорядщики. Час і місце збірки видасться також пізнійше46.

Скоб!

Мариняк М., курінний.

Рій І “Ястреб” 20/VI. Рій ІІ “Змій” 23/VL Рій ІІІ

Рій IV “Олень” 25/VI. Рій V “Сокіл” 24/VI.

Приказ Ч.7. 12/ІХ 925.

По майже тримісячному застої мусимо з новим запалом і енергією забратися до нової праці. Однак з деяких причин мусимо свою працю змінити, а радше ліпше зорґанізоватися. Передовсім мусимо бути обережнійшими, ніж до тепер. Нас, цих що поїхали до табору і на стрічу, поляки слідили і є в дечому добре інформовані. Вправді, як бачимо, нас не чіпають, але хто знає чи це не в тій ціли, щоби викривши вповні, наробити нам більше шкоди. Як я довідуюся, то і по вислідженню нас нічого страшного нам не грозить, але потербів би на цім наш курінь, який правдоподібно мусів би розпастись. Мусимо, отже, проводити працю більше підпольну, ніж до теперішнього часу, однак мусимо працювати, а не сидіти, бо обережна праця, це не бездільна.

Коли погода дописує, повинні гуртки робити сходини за містом, щось в роді малих прогульок, бо більшою скількостю не можемо іти на прогульку зі взглядів обе- режности. Колиби сходини цілими гуртками впадали в око, прошу робити сходини по пів-гуртка. Товариші повинні працювати більше теоретично, приготовлятися до іспитів та читати пл[астові] книжки. Найдальше до пятнайцятого падолиста мусять всі прихильники здати перший іспит. Хто приготовиться бодай з кількох точок, хай голоситься до свойого впорядщика, а цей зголосить мені. Також прошу товаришів учасників приготовитися до другого іспиту47. Ще раз взиваю до праці та обережности. Стережіться з записниками. Повідомляю рівнож що пластова фризієрня, книжниця і всі референтури Ком[ітету] першого пл[астового] дому відновлюються вповні.

Пластова фризієрка буде відтворена що понеділка від години 3-4-ї. Є вже всякі уліпшення в приборах фризієрських, для того заохочую товаришів і зобовязую морально до стриження і голення тільки в своїй фризієрні. Ціни ці самі, що були торік. Підстриження 70 сот. Стриження машинкою 40 сот. Голення 40 сот.

Скоб!

Мариняк М., курінний.

Рій І “Ястреб” 17/Х.

Рій ІІ “Змій” 14/Х.

Рій ІІІ “Лис” 30/ІХ.

Рій W “Олень” 18/Х.

Рій V

Приказ Ч.8.

Рішенням Курінної Команди дня 26/ІХ перепроваджено в 37ому куріні реорганізацію. Поділено курінь як до тепер на 5 гуртків, але гуртки числять по 7 членів. Склад куріня є ось такий:

Гурток І “Яструб” (числить 8 членів). 1. Буцик (впорядщик). 2. Сілецький. 3. Череватий. 4. Федик. 5. Новосілький. 6. Романишин. 7. Лівчак. 8. Роґуцкий.

II “Змій”. 1. Ґрабовський. 2. Сушків. 3. Сушків. 4. Яремко. 5. Яремко. 6. Кревенко. 7. Маркусь.

III “Лис”. 1. Рабій. 2. Татомир. 3. Менцінський. 4. Плахтій. 5. Маґурський. 6. Куць. 7. Судчак.

W “Олень”. 1. Федевич. 2. Ґоґоц. 3. Войнаровський. 4. Русінкевич. 5. Свистович.

6. Савдик. 7. Зарицький.

V “Пугач”. 1. Пруц. 2. Томашівський. 3. Коморовський. 4. Децик. 5. Солук. 6. Козик.

7. Кіцула.

Прочі товариші, а іменно Кутюк, Білинський та Копкаль, позістануть під моїм проводом без жадного гуртка номінального. Інші пластуни 37ого куріня, яких нема в повищому реєстрі, частинно виступили, а частинно зістали усунені з ріжних причин. Сходини гуртків відбуватимуться, але не в цілости, тільки частинно. Се перепровадиться в цей спосіб, що двох провадитиме сходини в одному гуртку оден з трома, а другий з двома товаришами. Програму сходин укінчують оба провідники сходин, а затверджуватиме впорядщик. Звіти буде писати містопровідник гуртка після спра- воздань провідників сходин.

Гуртки належить так ділити, щоби в одній части були ці товариші, які ходять до одної кляси або яких взагалі спільне перебування, не звертає уваги окруження. Програмою ділання на сходинах може бути научний матеріял пластових іспитів та ріжні ґутірки, а може і реферати. Кромі цього, що товариші можуть навчитись на сходинах, можуть читати ріжні пластові книжки. Курінна Ком[анда] рішила, що до 10/Х мусять бути зложені всі вкладки за два місяці по 10 сот. Значить кожен пластун складає по 20 сот. на руки свого містопровідника, евентуально впорядщика.

Товариші, що хочуть остричитися або підголитися, голосяться до свох впорядщиків, а они подають це фризієрови. Фризієрка буде відчинена не в понеділок, а суботу о годині пятій у тов. Маґурського.

Скоб!

Мариняк М., курінний.

Рій І “Ястреб” 8/Х.

Рій ІІ “Змій” 11/Х.

Рій ІІІ “Лис” 30/ІХ.

Рій PV “Олень” 18/Х.

Рій V “Пугач” 11/Х.

Приказ Ч.9.

Товариші!!!

Дня 1 падолиста, в якім ми урядили прогульку до Букови48, де відсвяткували ми свято “Першого Падолиста”49, повернули ми знова на дорогу повної діяльности. Наш курінь пробудився з просоння, в яке він був так не фортунно запав, щоби дальше як перед тим, але з більшою ще тревалостю взятися до праці. Ми пробудилися до “нового життя”.

Товариші!! Це який буде вислід нашого відродження залежить тільки від Вас самих, від доброї волі цілого куріня і кожного його члена. Взиваю отже всіх товаришів до праці, до роздмухування цеї іскорки діяльности нашого куріня, в якнайбільший огонь і віри, що мої слова не прозвучать в Ваших ушах без наслідків!

Рішенням К[урінної] К[оманди] з дня 8/Х! вкладки мають бути зложені до 15/ ХІ (продовжено термін до 20 сего місяця). Пригадую, що учасники, кромі вкладки до курінної каси, платять вкладку до В[ерховної ] П[ластової] К[оманди] (по 25 сот.).

Тов[ариші] учасники виготовлять собі карти впису (на піваркушах канцелярійного паперу) і зложать їх найдальше до пятниці на мої руки або безпосередньо, або через своїх впорядщиків.

На К[урінній] К[оманді] з дня 15/ХІ перепроваджено реорганізацію гуртка “Оленя” в такому складі: 1) Кутюк. 2) Білинський Осип. 3) Федевич. 4) Ґоґоц. 6) Свистович. 7) Савдик. Впорядщиком назначено товариша Кутюка. Товариші прихильники50 Конколь і Солук дістали двомісячну відпустку. При цій нагоді пригадую, що відпустка звільняє тільки з такої діяльности, яка даному пластунови забирала би багато часу, не звільняє однак ні з пластунства, ні з плачення вкладок чи поголовного.

Пластова фризієрня буде від тепер одчинена щодня (крім понеділка) від години 4 V2 - 6. Стриження і голення у інших (непластових) фризієрів не будемо толірувати.

К[урінна] К[оманда] 15/ХІ рішила отворити курс історії України. Науку провадитиму я сам. На курс цей вписуються товариші добровільно, а це для того, щоби не змушати нікого до цього, що є його очевидним обовязком.

Передовсім сподіюся побачити між вписаними всіх товаришів старших, які не тільки будуть охочо вчитися своєї рідної минувшини, але підпиратимуть курс відповідними рефератами. Наука історії буде відокремлена зовсім від діяльности пластової, а буде відбуватися в гуртках, які числитимуть по десять пластунів. Близші інформації подам при відчиненню курсу.

Прошу товаришів прихильників голоситися до першого іспиту, бо це сором служити по два роки в пласті прихильником. Учасники хай приготовляються до другого іспиту. Взиваю всіх товаришів до точного виконування приказів, бо то найважнійша умовина в правильній діяльности куріня!

Скоб!

Мариняк Михайло, курінний.

Гурток І “Ястріб” 29/ХІ.

Гурток ІІ “Змій” 22/ХІ.

Гурток ІІІ “Лис” 22/ХІ.

Гурток W “Олень” 20/ХІ.

Гурток V “Пугач” 2/ХІІ.

Приказ Ч.10. 3/ХІІ.

Подаю до відомости, що на приказ В[ерховної] П[ластової] К[оманди] завязала К[урінна] К[оманда] 29/ХІ комітет пластової виставки. Голова ком[ітету] тов. Маґурський (Бзік), члени Татомир (Татарин), тов. Вуйко і тов. Пруц. Завданням комітету є зібрати речі на виставку. Виставка буде 19/ХІІ, але товариші мусять оддати речі до 12/ХІІ, бо 13/ХІІ мусимо і одвезти. Спис річей, які можна давати на виставку, товаришам знаний з попереднього року; впрочім він є здається у тов. Вуйка.

В попередньому приказі було сказано, щоби тов[ариші] прихильники голосилися до іспиту. На жаль ще ні оден не зголосився. Подаю до відомости, що 18/ХІІ буде іменовання на учасників. Отже, хто до цеї пори не здасть першого іспиту, позістане ще довгий час прихильником. Пригадую товаришам містопровідникам, щоби як слід провадили свої книги (що в найблищім часі провірю). З книги звітів даного гуртка повинно пізнати минувшину і діяльність цего гуртка. З жалем констатую, що наше відродження доволі ще незначне, а це через інерцію самих пластунів.

Скоб!

Мариняк, курінний.

Гурток І “Ястріб” 9/ХІІ.

Гурток ІІ “Змій” 6/ХІІ.

Гурток ІІІ “Лис”.

Гурток W “Олень” 4/ХІІ.

Гурток V “Пугач” 21/ХІІ 1926.

Приказ Ч.11. 19/ХІІ.

Товариші!!

На довший час я майже зовсім усунувся від впливу на вашу діяльність, займаючися при ролі тільки майже урядній, як що це можна так назвати. Через цей час я обсервував як попровадити цю діяльність самостійно. Вислід обсервації ось такий: я переконався, що в нас нема нічо (самостійности) самодільности. Я переконався, що в нас треба всьо приказати згори, та ще й приказ вимусити відповідною екзекуцією. Цей обав сумний для пласту, бо це незгідне не тільки з ідеєю пласту, але і з ідеєю взагалі поступовійшого виховання, а навіть з життям.

Пласт це не якась організація військова, в якій вимагався тільки служилости. Це зовсім не організація, а товариство, якого цілею є приготовити до життя своїх членів і цілої суспільности, а рівнож до відродження цего життя в обсягові моральному. Отже минувби ся пласт зі своєю ідеєю, коли би не старався розвинути самодільности пластунів. Життя вимагає цеї самодільности на кожному кроці, а одиниця яка в суспільности не викаже жадної самодільности, а завсігди виповняє тільки накази, нагадує дуже рекрута або невольника-раба. Навіть виповнювання обовязків повинно бути самодільним. Бо що ж то за виповнення обовязку, як до цего треба вічно спонукувати даного члена. Це також рабське виконування приказів. Всякі зверхности не є на те, щоби еґзеквувати (вимовл[яти]) невиповнювання обовязків, а на це, щоби пригадати і пояснити деякі з них.

Я отже взиваю товаришів, щоби піднесли, що так скажу, мораль нашого куріня через виповнення по можності найскорійше і найточнійше всіх обовязків, бо без цего не може бути мови о якійсь діяльности і взагалі о якімсь поступі куріня.

Скоб!

Мариняк, курінний.

Гурток І “Ястріб” 21/ІІІ. Гурток ІІ “Змій” 21/ІІІ 1926. Гурток ІІІ “Лис”.

Гурток W “Олень”.

Гурток V “Пугач” 21/ІІІ 1926.

Приказ Ч.1.

19/V 1926 [має бути прочитаний до 23/V]*51

Подаю до відома тов. пластунам (тим, котрі були того дня неприсутні), що дня 8/V відбулася “Курінна Рада” на радлікових толоках52. Участь в К[урінній] Раді брав цілий курінь (неприсутности провірять провідники гуртків та подадуть до відома кур[інному] судді тов. Менцінському).

Програма “Курінної Ради” була слідуюча:

1) Гимн.

2) Іменування на учасників.

3) Звіти поодиноких діловодчиків; дискусія.

4) Уділення абсолюторії уступаючій К[урінній] Команді.

5) Вибір нової К[урінної] Команди.

6) Закінчення “К[урінної] Ради” пл[астова] молитвою53.

Нову К[урінну] Команду вибрано в слідуючім складі:

Курінний: Ґрабовський Станислав.

К[урінний] суддя: Менцінський Аристарх.

К[урінний] писар: Плахтій Михайло.

К[урінний] скарбник: Балицький Осип.

Впорядчиком І гуртка є тов. Буцик Володимир (дальше).

Впорядчиком ІІ гуртка є тов. Ґрабовський Станислав (дальше).

Впорядчиком ІІІ гуртка є тов. Рабій Мирон (дальше).

Впорядчиком W гуртка призначено тов. Менцінського Аристарха.

Усіх гуртків є 4: 1) “Ястріб”. 2) “Змій”. 3) “Лис”. 4) “Пугач”.

Рішенням К[урінної] Команди з дня 9/V розвязано гурток “Олень”. Частину перенесено до інших гуртків, решта натомість взяла відпустки або зістала виключена.

Референт музейництва й пластового архіву зістає дальше тов. Рабій Мирон.

Докладчиком преси зістає дальше тов. Плахтій Михайло.

Док[ладчиком] постачання зістає дальше тов. Сілецький Антін.

К[урінним] бібльотекарем зістає дальше тов. Пруц Володимир.

Бібльотека буде отворена щонеділі від год. 12-1230 (півгодини).

Склад Комітету буд[івництва] І пластового дому зістає незмінений. Пригадую тов. пл[астунам], а особливо впорядникам, щоб в гуртку своїм вибрали одного члена, котрий занимав би ся стало збиранням ріжних предметів, грошей тощо та віддавав се стало що тижня дотичному референтові. Також кожен пластун є обовязаний під загрозою кари стричися у тов. Маґурського. Зазначую, що стриження є бездоганне, а ціни о 25 % знижені. Дохід призначено на буд. І пл[астового] дому.

Рішенням К[урінної] Команди з дня 9/V виключено з пластового складу: Томашів- ського з гуртка “Пугач”, Ґоґоца з гуртка “Олень”. З днем 16/V прийнято нового прихильника Продивуса Гриця до гурт[ка] “Яструба”.

Місячну вкладку за май, а також за попередні місяці належить зложити до 23/V. Вкладку до Верховної Пл[астової] Команди (за М[олоде] [Життя]) в висоті 35 сот. належить зложити до дня 28/V.

Всякі речі (книжки, мапи тощо) котрі є власністю куріня (не гуртка) належить зложити у мене (Ґрабовського) до дня 23/V. Кожен гурток подасть також до сего дня реєстр свого майна.

Подаю до відома тов[аришам] пластунам, що в часі укр[аїнських] Зелених свят відбудеться в селі Нагуєвичах стріча54, в котрій ми також візьмемо участь. Взиваю тов[аришів], щоб заздалегідь приготовлялися до неї (особл[иво] пл[астовий] однострій). Блищі інформації подасться пізнійше. На стрічі сій виступимо з пописовими точками, тому що суботи відбувати муситься вправи на радлівських толоках. Найблищі вправи відбудуться в суботу о год. 430 (22/V).

Скоб!

Ст. Ґр[абовський], курінний.

I. “Ястріб” 19/V.

II. “Змій” 23/V.

III. “Лис” 13/V.

IV. “Пугач” 25/V.

Приказ Ч.2.

27/V 1926 [має бути прочитаний до 30/V]

Подаю до відома тов[аришів] те, що дня 30/V! курінь наш спільно [з] 47 К[уренем] відсвяткує 15-ліття істнування українського Пласту та 10-ліття смерти Івана Франка. Свято відбудеться в Сілецькім лісі55. Збірка цілого куріня о год. 5 рано коло радлівського ліса. Час тривання: від 5 рано - 8 вечер. Кожен тов[ариш] заосмотриться відповідно в харч. Рівнож постарається К[урінна] Команда увільнити тов[аришів] від еґзорти56. Рішенням К[урінної] Команди з дня 25/V виступили з нашого куріня Монастирський Роман (“Ястріб”), Федик Стефан (“Ястріб”).

Скоб!

Ст. Ґр[абовський], курінний.

I. “Ястріб”.

II. “Змій” 29/V.

III. “Лис” 28/V.

!V. “Пугач” 28/V.

Приказ Ч.3.

9/V1 1926 [має бути прочитаний до 20/V1].

Рішенням К[урінної] [Команди] з дня 30/V прийнято до нашого куріня: Гаврили- шина й Стецика. Децик Стефан зголосив виступлення. Рішенням К[урінної] [Команди] з дня 6/V! прийнято: Кузьму Миколу (“Ястріб”), Білинського Осипа (“Ястріб”) та Петрину Івана.

Гроші за М[олоде] [Життя] і місячні вкладки за червень, а також за попередні місяці належить зложити до дня 11/VI влучно.

Рішенням К[урінної] [Команди] з дня 6/V! назначено краски для гуртків: “Ястріб” - жовта, “Змій” - червона, “Лис” - синя, “Пугач” - помаранчева.

Подаю до відома тов[аришам] пл[астунам], що в гуртку “Яструбі” засновано курс шахів під проводом тов. Романишина. На курс сей може записатись кожен пл[астун] за зложенням 10 сот. вписового. При кінці року шкільного відбудуться змаги шахістів.

Скоб!

Ст. Ґр[абовський], курінний.

I. “Ястріб”.

II. “Змій” 24/VI.

III. “Лис” 24/VI.

IV. “Пугач” 24/VI.

Приказ Ч.4.

22/ІХ 1926 [має бути прочитаний до 3/Х].

1) Подаю до відома тов[аришам] пл[астунам], що з днем 17/ІХ відновлено повну пл[астову] діяльність в куріни на рік 1926/27. На сходинах К[урінної] К[оманди] дня 18/ІХ помічено плян, після якого вестимеся працю в куріни. По гуртках вестимеся крім інших, правильна підготовка до II або І пл[астового] іспиту57. Іспити відбудуться в падолисті. Докладнійше про начерк праці повідомлять пластунів впорядчики.

2) Кожен гурток є обовязаний якнайскорше вирівнати всякі св[о] довги з попере- дного року.

3) Кожен гурток є обовязаний вибрати собі члена, котрий занимавбися збіркою старих річей, грошей і т. п. та віддавав се дотичному референтові.

4) Тов. Маґурський зголосив виступлення. Фризієрню передано тов. Сушкові Олександрові, котра, одначе, з браку відповідних приладів, є наразі нечинна.

5) На місце тов. Менцінського вибрав Комітет буд[ови] І пл[астового] дому дня 19/ІХ референтом старих річей тов. Сушка Ярослава.

Місячна вкладка за вересень і слідуючі місяці виносить 20 сот.

Тов[ариші], котрі визичали пл[астові] книжки на час ферій, є обовязані здати назад до 30/ІХ.

Взивається тов[аришів] пл[астунів], щоб були більше обережними, щоб після самі або інші не понесли через те шкоди (докладніше о тім впорядчики).

Повідомляю тов[аришам] [пластунам], що К[урінна] К[оманда] довідалася про декотрих членів багато злого. Супроти таких членів поступимо безоглядно. Щоб з нас осталася тільки горстка, то все таки та горстка, що “не гне карку”58 перед злобою дня, працюватиме дальше й вона тільки роздмухає полумінь правдивого пл[астового] життя в нашому куріні.

Скоб!

Ст. Ґр[абовський], курінний.

I. “Ястріб” 11/Х.

II. “Змій” 3/Х.

III. “Лис” 29/Х.

IV. “Пугач” 10/Х.

Приказ Ч.5.

4/Х 1926 [має бути прочитаний до 10/Х].

Подаю до відома тов[аришам] пл[астунам], що рішенням К[урінної] К[оманди] з дня 29/ІХ виключено з нашого Уладу тов. Урбана (“Ястріб”) за курення тютюну. Тов. Коморовський, Судчак, Плескач зголосили виступлення. Тов. Маркусь Стефан, Децик Михайлдо, Роґуцький перенеслися в інші місцевости. Рішенням К[урінної] К[оманди] з дня 29/ІХ прийнято до нашого куріня Плахтія Василя й Ребізанта, а з дня 3/Х прийнято: Сліпецького Мирона, Припіна Володимира, Ревта Миколу (трьох останних призначено до “Пугача”). Старших членів з гуртка “Пугача” перенесено до інших гуртків. В склад гуртка “Пугача” увійдуть новоприняті члени, як початкуючі прихильники. Курінь наш числить тепер 37 членів (22 учасників, 15 прихильників). Тов. Мариняк уступив з діловодства звязкового59, позаяк не може стало перебувати в Самборі. Рішенням К[урінної] К[оманди] з дня 29/ІХ засновано курс історії і ґеоґрафії укр[анської] (блищі пояснення пізнійше). Рішено зробити велику прогульку куріня на 1го падолиста. Час тривання і місце подасться пізнійше. Обовязуючою точкою на сей тиждень є 1 точ[ка] пл[астового] зак[ону] (пластун є словний). Всякі довги гуртків, поодиноких членів мусять бути вирівняні до 10/Х. Кожен гурток є обовязаний в слідуючих 2 тижнях робити бодай одні сходини на цвинтарі, в ціли оправлення гробів У[країнських] С[ічових] С[трільців]. Пригадую тов[аришам], щоб писали дневники добрих діл (котрі потрібні до ІІ пл[астового] іспиту60).


Подобные документы

  • Християнсько-державницька роль Острозького в умовах кризи православної церкви на території Польщі XVI ст. Меценатська і просвітницька діяльність князя, його вплив на полемічну літературу, культуру українського народу і Острозький культурно-освітній центр.

    дипломная работа [111,0 K], добавлен 04.11.2010

  • Історія заснування Кирило-Мефодіївського товариства. Його основні задачі: знищення царизму, рівність у правах на розвиток мови. Передумови створення Західноукраїнської Народної Республіки. Ключові положення її внутрішньої та зовнішньої політики.

    контрольная работа [30,4 K], добавлен 31.10.2010

  • Життєвий шлях Петра Могили, його видавнича та просвітницька діяльність. Роль митрополита у заснуванні Києво-Могилянської колегії. Внесок П. Могили у розвиток книговидавничої справи. Філософський зміст праць "Требник", "Катехізис", "Тріадіон", "Літос".

    курсовая работа [75,6 K], добавлен 14.04.2013

  • Причини і джерела формування козацтва. Заснування, устрій і розвиток Запорізької Січі та її роль в історії України. Формування української державності в ході визвольної війни. Походи проти турків та татар, віртуозна їх військова майстерність і хоробрість.

    реферат [29,9 K], добавлен 03.12.2014

  • Діяльність української скаутської організації Пласту на Галичині протягом міжвоєнного періоду 1920-1939 р. в умовах перебування території під владою Другої Речі Посполитої. Його відносини з польською владою, роль у молодіжному русі й суспільному житті.

    курсовая работа [89,6 K], добавлен 25.06.2015

  • Городок до Штейнгеля і його розвиток під час перебування у володінні барона. Процес утворення ним школи, лікарні і музею. Політична діяльність барона та його внесок у самостійність України. Виявлення ролі та значення його діяльності для сьогодення.

    курсовая работа [34,3 K], добавлен 21.11.2010

  • Сутність та загальна характеристика Союзу визволення України, який був важливою сторінкою історії українського народу, адже з його допомогою врятувалось безліч полонених в таборах Австро-Угорщини та Німеччини. Видавничо-просвітницька діяльність Союзу.

    реферат [22,5 K], добавлен 06.01.2013

  • Розгляд твору Тіта Лівія "Римської історії від заснування міста", його основні погляди та концепції. Біографія історика та епоха його життя. Особливості мови та викладення матеріалу. Відношення Лівія до релігії, влади та зовнішньої політики Риму.

    реферат [31,2 K], добавлен 12.02.2015

  • Проблеми історії України та Росії в науковій спадщині Ф. Прокоповича. Історичні погляди В.Г. Бєлінського, його концепція історії України. Наукова діяльність Преснякова, Безтужева-Рюміна. Роль М.С. Грушевського і В.Б. Антоновича в розробці історії України.

    учебное пособие [274,2 K], добавлен 28.04.2015

  • Жан Кальвін як французький богослов,засновник кальвінізму, короткий нарис його життя та напрямки діяльності. Лист до Едуарда IV та його значення в історії. Реформатори Женеви: Г. Фарель, Ж. Кальвін, Т. Беза, Д. Нокс. Тридентський собор, його діяльність.

    презентация [636,8 K], добавлен 21.10.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.