Невідомі документи з історії 37-го пластового куріня ім. Д. Вітовського у Самборі

За згодою Окр[ужної] Команди в Стрию прошу до дня 26,V включно зголоситись у мене тих членів 37-ого пл[астового] Куріня в Самборі, які візьмуть участь в окружному вакаційному пл[астовому] таборі в Скільщині.

В зголошенню подати

Вік членів.

Коли і як довго може перебувати в таборі (від - до).

Які грошеві засоби тут мати на се.

Скоб.

Юрій Шмитера.

Перемишль, Бема 6.

37 пл. курінь у Самборі.

26 дня травня.

Шановний товаришу!

У відповідь на Ваше письмо повідомляю Вас, що на пл[астовий] табір рефлектують⁸⁶ ось які члени нашого Куріня:

1. Мариняк Мих. - літ 19, час від 1.VII-1.VIII - засоби 10 зол.

2. Маркусь Волод. - літ 19, час від 1.VII-1.VIII - засоби 15 зол.

3. Плахтій М. - літ 17, час від 1.VII-1.VIII - не більше 5 зол.

4. Савич Мирон - літ 16, час від 1.VII-1.VIII - не більше 10 зол.

5. Шмеляк Олек. - літ 20, час від 1.VII-1.VIII - не більше 10 зол.

6. Галущинський Ол. - літ 14, час від 1.VII-1.VIII - засоби 15 зол.

7. Сушків Ярослав - літ 17, час від 1.VII-1.VIII - засоби 5 зол.

8. Сушків Олекса - літ 14, час від 1.VII-1.VIII - засоби 5 зол.

9. Харів Стефан - літ 18, час від 1.VII-1.VIII - засоби 10 зол.

10. Войнаровський Мих. - літ 18, час від 1.VII-1.VIII - засоби 15 зол.

11. Ілик М. - літ 18, час від 1.VII-1.VIII - засоби 20 зол.

12. Луцик Я. - літ 19, час від 1.VII-1.VIII - засоби 18 зол.

13. Судчак Л. - літ 17, час від 1.VII-1.VIII - засоби 10 зол.

Чи буде дівочий пл[астовий] табор і хто буде проводити?

Скоб!

В.Маркусь.

*

Стаття “Наша друкарня” в курінному журналі

Не один з наших читачів цікавий є в який спосіб видруковали ми нашу часопись. Хочу заспокоїти Вашу цікавість і описати спосіб друкування подібних часописей як ось наша.

Прилад, яким друкується таку часопись, називаєся “гектоґрафом”. Є це цинкова скринька височини канцелярійного паперу, в якій находиться відповідно приладжена маса. Друкується в цей спосіб: На картці чистого паперу пишемо бажаний зміст аніліновим⁸⁷ чорнилом. Картку цю прибиваємо на масу, а по піднесенню її на масі остає неґатив. Тепер накладаємо на масу поодинокі папері, валкуємо і маємо готові відбитки. Відбитків як вказує сама назва “гектограф” можемо одержати зо сто.

Ось і в короти переповів я вам засаду діяння гектоґрафу, розуміється в практиці дещо річ комплікується. Апарат такий ми зробили собі самі, коштує він нас 13.5 зол. А готовий коштував би около 80 зол.

Вуйко.

* Діло. - 1913. - 11 квітня. Йдеться про З. Пеленського (25 січня 1890 - 28 жовтня 1943), українського громадсько-політичного діяча, на той час студента Віденського університету; особу Будзінського не вдалося ідентифікувати.

** Молоде Життя. 1929. Ч.6.

¹ Керівний орган куреня називався Курінна команда. До її складу входили курінний, суддя, писар, скарбник.

² Пластуни поділяються за віком на улади: новачки (6 - 11 років), юнаки (12 - 17 років), старші пластуни (18 - 35 років) і сеньйори (старші 35 років). Опрацьовані документи свідчать, що згаданий улад самбірських пластунів об'єднував юнаків 14 - 20 років.

³ Так називався низовий осередок Самбірського куреня. Ухвалою Курінної команди від 14 червня 1925 р. був перейменований на гурток на чолі з впорядником.

⁴ Низові осередки мали свої символічні назви.

⁵ Загальні збори пластунів за участю курінних і гурткових провідників та представників від гуртків називалися Курінною радою.

⁶ Йдеться про першу державну чоловічу гімназію ім. А.Міцкевича в Самборі. Вона була гуманітарного типу і знаходилася на теперішній вул. Січових стрільців, 10.

⁷ Присяга складалася після здачі першого пластового іспиту, у якій пластун зобов'язувався дотримуватися всіх встановлених вимог: “Присягаю своєю честю, що робитиму все, що в моїх силах, щоб бути вірним Богові і Україні, допомагати іншим, жити за Пластовим Законом і слухатись пластового проводу”.

⁸ Друге пластове звання.

⁹ Довіри, підтвердження.

¹⁰ Ґрабовський Євстахій (в іншому написанні - Станіслав) - один з керівників Самбірського пластового куреня. У 1923 р. як учень четвертого класу Симбірської гімназії став членом- засновником відновленого куреня. Здав пластунські іспити на учасника і розвідника. Був керівником гуртка “Змій” (1924-1925), курінним суддею (1925-1926), курінним (1926-1927).

Помер після важкої хвороби 10 січня 1928 р., будучи учнем сьомого гімназійного класу. Посмертно нагороджений найвищою пластовою відзнакою - Хрестом за заслуги (1928).

¹¹ Зупиняємося.

¹² Пластова виставка, призначена на 7-14 червня 1925 р., не відбулася. Про плановану експозицію можемо мати певне уявлення з критичної замітки, яку організатори опублікували в часописі “Молоде життя” (1925. - Ч. 5). Зокрема, вони зазначили, що причиною стала пасивність “само пластової молоді, зглядно деяких курінів, що не подбали, щоби на І спільну виставку пластунів галицької области вислати предмети, які гідно заступали би самі куріні - а на загал виказували належний поступ в пластуванні нашої молоді. Де співревновання поодиноких курінів, а в курінях поодиноких пластунів? Деж доказ, що пластуни горнуться до вивчення піжних умілостей, яких вислідом були би справді гарно, солідно й взірцево виконані показові предмети на виставці? Скажімо, чи Вам хто заборонює зробити кілька ґіпсових відтисків зі слідів людей та звірят на прогульці за містом? Чи не вільно може пластунам на гарних картонах в дубових рамах за склом розмалювати взірцеві таблиці до науки знакування, або на більших пр. 1 м х 80 цм почванитись портретом свойого патрона з виписаною під ним “курінною” його житєписю буквами відповідними до часу, в якому жив він? Яка влада не дозволила пластункам виконати такий портрет гафтом зглядно аплікаціями? Як довго ждати на декораційні написки з пластовими кличами у рамках, а бо на плякати з пластовими символами, що мають прикрашувати Ваші домівки? Чи й того Вам не вільно виконати з глини, ґіпсу або акварелею чи тушом на білому картоні у “власноручних” рамках? Я сподівався, що бодай один курінь виконає спільними силами на показ взірцеву цілу обстановку домівки: стіл, крісла, лавочки, столики, шафки, аптечку, образи (рами), кличі, “пластову готовість” і “поділ праці”, все те в рамках до стилю прочої обстановки. А сіж річи дадуться зробити не тільки з дерева, а з плетінки й т.п. Від дівочих курінів слід жадати крім звичайних, давно вже до знудження...” (Молоде Життя. - 1926. - Ч. 5).

¹³ Часопис “Молоде життя” (1925. - Ч. 5) помістив таку коротку інформацію про неї: “На Зелені свята, свято животворної сили природи, запалив ІІІ стрийський округ на скелях Бубнища першу спільну ватру. Засіло до ватри до півтора сотки пл. брацтва Стрия, Дрогобича, Тустано- вич, Самбора й Калуша, були гості ст. пластуни з О.П.К. Станиславів і В.П.К. Львів. В неділю 7 червня год. 1 з полудня отворила стрічу тов. окружна командантка. Далі слідували танки, співи й вправи пластунів й пластунок. У вечір Ватра Великої Ради. Гутірка про важкі питання нашого життя, між иншим й таке болюче питання як сільський поаст. Слідували танки, гри, співи й деклямаці і як все бажалося, щоб ся ватра буйного вогню братерства не гасла ніколи. В понеділок ранком по спільній молитві й сніданню почалися забави, а під час сього наради команд, на якій вкупі з відпоручниками В.П.К. порішувано всякі справи організаційного життя, головно справи таборів і О. П. К. в Стрию. З полудня пл. брацтво зібралося в ряди. Прощали молодь Команда стрічі й В.П.К. і по дефіляді куріні з співом покинули скелі. Стріча скінчилася. Хвиля, яка не часто приходить, але яка ніколи не забувається”.

¹⁴ Участь.

¹⁵ Так називалися певні спортивні вправи або номери в художній самодіяльності.

¹⁶ Пластовий однострій є зовнішньою ознакою належності до організації. Він включає головний убір (скаутський капелюх, беретка; хустка у формі прямокутного трикутника і плетений обруч до неї), короткі штани (для дівчат спідничка), пояс, шнуровані черевики, шнурок до свистка. Для всіх елементів одягу визначений відповідний колір. На однострої носять різного роду пластові відзнаки та нагороди. 9 квітня 1925 р. Верховна пластова команда затвердила новий зразок однострою із застереженням, що старий можна носити до кінця жовтня 1926 р.

¹⁷ Тепер скельний печерний комплекс “Скелі Довбуша”, який знаходиться поблизу с. Бубнище біля Болехова на площі близько 100 га. Ця геологічна пам'ятка природи розташована на висоті 668 м над рівнем моря посеред букових і смерекових лісів. Складається з скелястих виступів піскового каменю висотою до 80 м, широкого кам'яного лабіринту майже на 1 км.

¹⁸ Так називалися регулярні зустрічі всіх членів пластунських осередків.

¹⁹ Однією з обов'язкових умов здачі першого пластового іспиту було зроблення не менше двох одноденних прогулянок у складі гуртка.

²⁰ Скобом називають орла, який гніздиться в українських степах. Таке вітання сформулював О.Тисовський як абревіатуру слів “Сильно”, “Красно”, “Обережно”, “Бистро”.. У повсякденні пластуни вітаються, подаючи ліву руку. На урочистостях вони підносять три пальці правої руки, що є символом трьох основних обов'язків пластуна.

²¹ Низовий осередок мав назву і позначався римськими цифрами. Його керівник ознайомлювався з текстом кожного приказу і ставив свій підпис та дату.

²² Серед пластунів був поширений культ Українських січових стрільців.

²³ Програма цього іспиту вимагала засвоєння теоретичного матеріалу і оволодіння такими практичними навиками: 1. Заслужити 10 пунктів (хрестиків) за добре виконання пластових правил. 2. Під час гри запам'ятати 16 предметів з 24. 3. Добре розуміти і знати основний пластовий статут. 4. Вміти протягом 2,5 хв. зав'язати 6 пластових вузлів на довгій линві. 5. Знати життєпис діяча, ім'я якого носить курінь. 6. Знати знаки, які вживають під час вправ для взаємопорозуміння на відстані (азбука Морзе, знаки семафора і свистком, позначати відомості крейдою чи палицею на дорозі, читати карту). 7. Побувати на двох одноденних прогулянках. 8. Знати основні правила гігієни і доброї поведінки. 9. Прочитати 10 українських історичних повістей, вміти співати національний гімн і декілька стрілецьких пісень. 10. Знати напам'ять пластову присягу і гімн.

²⁴ Пластовий закон творять 14 пунктів: 1. Пластун словний. 2. Пластун сумлінний. 3. Пластун точний. 4. Пластун ощадний. 5. Пластун справедливий. 6. Пластун увічливий. 7. Пластун братерський і доброзичливий. 8. Пластун зрівноважений. 9. Пластун корисний. 10. Пластун слухняний пластовій старшині. 11. Пластун пильний. 12. Пластун дбає про своє здоров'я. 13. Пластун любить красу і дбає про неї. 14. Пластун завжди доброї гадки.

²⁵ Статут (устав) визначав організаційну структуру та відзнаки пласту. Зокрема, вказував, що курінь має визначений порядковий номер, свого патрона, барву, хоругву і прапор. Творять курінь 2-5 гуртків, які мають спільну територію діяльності. Кожний гурток мав своє римське порядкове число та символічну назву.

²⁶ Гімном Пласту є пісня “Цвіт України”. Перші строфи написав О.Тисовський, а решта тексту взято з вірша І.Франка “В дорогу”.

Цвіт України і краса

Скобів орлиний ми рід,

Любимо сонце, рух, життя,

Любимо волю і світ.

Пласт - наша гордість і мрія

Любій Отчизні - наш труд,

Буйний в нім порив, надія,

В Пласті росте новий люд.

Приспів: (двічі)

Браття, пора нам станути в ряд,

Стяг пластовий підійняти, Славу Вкраїні придбать!

Сонце по небу колує,

Знають і хмари свій шлях,

Вітер невпинно мандрує По України полях.

Ми ж сонця ясного діти,

Вольного вітру брати,

Мали б безділлі змарніти,

Цілі життя не знайти.

Приспів (двічі)

Ориґінальні слова І.Франка такі:

Сонце по небу колує,

Знають і хмари свій шлях;

Вітер невпинно мандрує По України полях.

Ми ж, сонця ясного діти,

Мали б сидіти-нидіти,

Мали б в дорогу не йти?

... Шумно криштальнії хвилі Стрий і Черемош, і Прут Почерез звори і скелі В вічній мандрівці несуть.

Рокотом кличуть нас тихо К собі в тих сонячних днях,

Змити все горе, все лихо У їх сріблястих струях.

Гей же в дорогу,

В ясную путь.

Скинути з серця тривогу,

Вольним повітрям дихнуть!...

²⁷ Пам'ятайте.

²⁸ На будівництво пластового дому був відкритий рахунок у Львові в страховому банку “Дністер”.

²⁹ Забаганки.

³⁰ Початком скаутського руху вважається 1907 р., коли генерал-лейтенант британської армії Р.Бейден-Пауел провів перший табір на о.Браунсі в Англії. Завдяки знанням, які він там отримав, сформував основні принципи руху, згодом викладені у книжці “Скаутинг для хлопців” (Лондон, 1908), яка і до сьогодні є основоположною працею для скаутської роботи.

³¹ Слова з поеми Т. Шевченка “І мертвим, і живим...”.

³² Цвяхи.

³³ Метал.

³⁴ Латуні.

³⁵ Припою.

³⁶ Тут.

³⁷ На комісію.

³⁸ Священик М. Рабій очолий у курені відповідний комітет.

³⁹ Зверху іншим чорнилом написано “Лиса”, але “Змія не викреслено”.

⁴⁰ Перукарня.

⁴¹ Книгарня.

⁴² Крамниці.

⁴³ Український пластовий часопис “Молоде Життя” виходив у 1921 - 1930 рр. у Львові, а згодом - в еміграції.

⁴⁴ Канікули.

⁴⁵ Тепер с. Зарайське Самбірського району.

⁴⁶ Часопис “Молоде життя” (1925. - Ч. 7-8) помістив коротку інформацію про цей захід. Її подав В.Маркусь під назвою “Стріча Львів- Самбір”. З огляду на наведений фактичний матеріал, доречно навести таку розлогішу цитату: “Серед усяких літніх таборів та стріч непомітно пройшла стріча кошів львівського та самбірського в околиці Рудок. Назначена на 30 червня, з приводу великих злив, зачалася щойно 2 липня і тривала майже тиждень, бо аж до 8 липня. Брало участь у стрічі 21 пластунів, а се з львівського коша 5 людей, зі самбірського 16. Стріча виглядала більше на мандрівний табор. Почалося на плєбанії (властиво під липою) у Містковичах. Тут “таборувано” у стодолі 4 дні з малими екскурсіями в міждощевих перервах до ліса. Опісля ніби стрічу закінчено прогулькою до Зарайська, а звідси до Купнович Ст. Тут приняті і угощені дуже щиро (як завсіди) перебули ми 1 день, а потому вибралися на другу спільну прогульку до Вощанець, де знова перебули оден день на плєбанії. Тут стріча скінчилася. Щодо занять, то здається, що більшо ріжноманітности не було на жадній стрічі. Щодня відбувалися будьто виклади з картольоґі і картографії, орієнтаці, ратівництва, сигналізації, будьто вправи у будуванні шатер, шаласів, впоряд, а врешті ріжного рода веселі забави. Ввечері при світлі місяця, коли чоловік чується трохи настроєний, велися спільні гутірки на всякі найбільш цікаві для нас теми як пр.: 1. Чого ми в Пласті навчилися? 2. Що нам дала Велика Ватра? Чому пластун любить природу? Наші пляни на будуче. 5. Значіння звичав і обрядів. Гутірки на тему пл. веселости як. пр.: “Оскільки їда впливає на гумор пластуна?” Запалено одну спільну Ватру Великої Ради у містківському лісі, а в Вошанцях відсвяткувано ватрою в ночі та всілякими обрядовими забавами свято Івана Купала”

⁴⁷ Другий пластовий іспит складав “учасник” на звання “розвідника”. Для цього пластун мав виконати такі пункти: 1. Бути пластуном не менше трьох місяців. 2. Заслужити 40 пунктів (хрестиків) за свою діяльність. 3. Вміти надавати першу медичну допомогу. 4. Знати азбуку Морзе. 5.Йти по сліду 0,5 км протягом 20 хв. 6. Йти пластовим кроком (хода з чергуванням бігу) зі швидкістю 2 км протягом 15 хв. 7. Розпалити вогонь у полі при допомозі підручного матеріалу двома сірниками. 8. На вогні зварити обід - суп, м'ясо та страву з борошна. 9. Знати сторони світу при допомозі компаса, годинника, сонця і місяця. 10.За допомогою топографічної карти потрапити в задане місце. 11. Вміти розкласти шатро. 12. Показати свій щоденник вправ за останній місяць. 13. Показати свою ощадну книжечку. 14. Знати діловодство вищих складових одиниць Пласту

⁴⁸ Село у Старосамбірському районі (Лютовиська сільрада).

⁴⁹ Йдеться про відзначення Листопадового зриву 1918 р.

⁵⁰ Учасники, які ще не здавали перший пластовий іспит.

⁵¹ Приказ обовязує не в тому тижні, коли його читається, тільки на другий тиждень (від понеділка до понеділка). - Прим. курінного.

⁵² Йдеться про тодішній пустир біля с. Ралівка Самбірського району.

⁵³ Було кілька творів, які в спогадах окремих пластунів називалися пластовими молитвами. У даному випадку йдеться про твір “Боже великий, Творче всесвіту”, автором слів і музики якого є Р. Купчинський.

Боже Великий, Творче всесильний,

На нашу рідну землю споглянь!

Ми були вірні Твому завіту,

Вислухай нині наших благань. (2)

Люд у кайданах, край у руїні,

Навіть молитись ворог не дасть...

Боже Великий, дай Україні Силу і славу, волю і власть. (2)

Боже Великий, Творче всесильний,

Пісню подяки нині прийми,

За дар свободи рідного краю,

Вірні все будуть Твої сини. (2)

Ти воскресив нам нашу Вкраїну,

Двигнув з неволі і дав життя.

Боже Великий, дай Україні Силу і славу, многі літа. (2)

⁵⁴ Уточнюючих відомостей про неї не виявлено.

⁵⁵ Ліс поблизу с. Сілець, яке розташоване за 13,5 км на південний схід від Самбора.

⁵⁶ Вид певного богослужіння.

⁵⁷ Для пластунів були визначені іспити, які стосувалися різних сфер життя і людської діяльності. Ці іспити можна розділити на кілька умовних груп: основи комунікацій і спорт (телеграфування, сигналізація, їзда верхи, їзда велосипедом, плавання); ведення домашнього господарства (домашній порядок, кухарство, прання); медично-санітарна справа (гігієна, догляд хворих і немовлят, санітарна служба); оволодіння практичними навиками в сільському господарстві та ремеслі (механіка, кравецтво, слюсарство, плетення, переплетництво, бджільництво, молочарство); канцелярська справа і вивчення мов (навички праці на друкарській машинці, стенографія, мови есперанто, російська, французька, фотографування) та ін.

⁵⁸ Цитата не ідентифікована.

⁵⁹ З цього приводу М. Мариняк 2 вересня 1926 р. так писав до Верховної Пластової Команди у Львові: “Думаючи, що буду мешкати в тягу сього року у Самборі, я приняв діловодство звяз- кового 37 куріня. Тепер справа приняла такий оборот, що я не тільки що не можу постійно у Самборі мешкати, але навіть частійше перебувати. Для того мушу з жалем зречися діловодства звязкового, бо ж не можу підніматись задання, якого не мав би я змоги виконати”. На цю заяв 12 вересня цього ж року організаційний референт П. Ісаїв наклав резолюцію такого змісту: “На Ваше прохання отсим звільняє Вас ВПК від обовязків звязкового 37 пл. ку Самборі і сподіється що Ви з хвилею змоги повернете назад до пластової праці. Зокрема ВПК поручає Вам подати кандидата на зв'язкового 37 пластового куреня”.

⁶⁰ Для пластунів були визначені іспити, які стосувалися різних сфер життя і людської діяльності. Ці іспити можна розділити на кілька умовних груп.

Фізкультура і спорт: їзда верхи, їзда велосипедом, плавання, гімнастика.

Ведення домашнього господарства: домашній порядок, кухарство, прання

Медично-санітарна справа: гігієна, догляд хворих і немовлят, санітарна служба

Ремісництво: килимкарство, кравецтво, шиття, мулярство, шевство, слюсарство, плетення, переплетництво, різьбярство, моделювання, токарство, столярство, щіткарство

Сільське господарство: рільництво, бджільництво, молочарство.

Вивчення мов: есперанто, російська, французька.

Діловодство: писання на машині, стенографія, телеграфування, сигналізація, переклад.

Різні професії: мірництво, фотографування, рятування, механіка, музика, природознавство, купецтво, шоферство, пожарництво, знакування, провідництво.

⁶¹ Догану.

⁶² Футбольному полі.

⁶³ “Луг” - українське спортивно-пожежне товариство в Галичині у 1925 - 1939 рр., яке змінило колишню “Січ”. Його засновником і незмінним керівником був Р.Дашкевич.

⁶⁴ Село у Старосамбірському районі, де колись був монастир. Поблизу знаходиться унікальна пам'ятка природи - т.зв. Чортів камінь.

⁶⁵ У вересні 1924 р. кураторія заборонила діяльність пласту в Перемишльській гімназії (Шостий курінь ім. І. Богуна) . У 1927 р. він відновив роботу наа нелегальних засадах, а в січні 1928 р. влада його легалізувала у складі гуртка учасників і трьох гуртків прихильників. Курінним провідником став викладач гімназії Т. Поліха. З цього приводу цікава інформацію подав у спогадах один з тодішніх пластунів: “Аж з'явився молодець бодрий на душі і тілі, кинув гасло нав'язання до традиції і відновлення Пласту. На цей поклик відгукнулася братія” (Беч Л. Пласт у Перемиській укранській гімназії // Перемишль - західний бастіон України. - Нью Йорк; Філадельфія, 1961. - С.350).

⁶⁶ У 1926 р. на г. Сигліс недалеко від р. Лімниця (поблизу с. Гриньків на Івано-Франківщині) українські галицькі пластуни збудували відпочинково-навчальний табір “Сокіл”. Він діяв до 1939 р. У 1990 р. пластуни повернулися на “Сокіл”, а 15 серпня 2012 р. відбулася посвята відбудованої оселі.

⁶⁷ Скорик Михайло - український педагог і громадсько-культурний діяч. Народився у 1895 р. в с. Лука на Самбірщині у родині вчителя. Освіту здобув у Самібрській гімназії (1914) та Віденському університеті (1924). У 1914 - 1918 рр. воював в австрійському війську. Після закінчення університету працював у Самборі викладачем гімназії (до 1939 р.) і директором середньої школи №1 (1939 - 1941). Один з членів-засновників товариства “Бойківщина” і перший його секретар. Збирав для Музею товариства експонати. Згодом працювапв науковим працівником Львівського відділення Інституту й етнографії АН України (1941, 1944 - 1945) та в.о. завідувача цього відділення (1945 - 1947). 21 жовтня 1947 р. разом з родиною вивезений у Сибір, де пробув 10 років. Після звільнення з заслання проживав у Самборі та Львові. Помер 5 березня 1981 р., похований на Янівському цвинтарі у Львові.

⁶⁸ Детальнішої інформації не виявлено.

⁶⁹ Рекомендувалося проводити регулярні тренування у різних видах спорту. Зокрема, часопис “Молоде життя” помістив рекомендації з легкої атлетики. Було зазначено, що найкращим місцем для вправ може бути площа перед школою, майдан на неужитках і т. п. Вправлятися потрібно гуртками, а тривалість відпочинку зменшувати в міру проведення вправ. При цьому референт

О.Тарнавський підкреслював, що добрі результати можна отримати лише систематичними і регулярними вправами, а не часовим форсуванням. Далі він писав, що як потрібно обладнати місце для тренування: “біжня (по змозі кругова) на витривалість, біжня навпростець на 110 м - (обі визначені рівцем, злегка вишутровані, втовчені і висипані піском; розбіжня для скоків з широкою підбивною дошкою і скочнею плиткою ямою (широкою на 2 м, довгою до 7 м, глибокою до 40 см), висипаною без камінців піском і з деревляними з поділкою листовками збоку до мірення віддалі скоку; місце до метів кулями, диском, списами, булаваками - відповідно велике колесо (2 - 2,5 м) визначене в промірі вапном або тером; стояки до скоків - 2-3 метрові стовпики (найкраще рухомі) з поділкою, на якій повиверчувано дірки для клинців, на які спирається шнур, обтяжений на обох кінцях оловяними кульками (щоби не звисав), стояки уставити при кінці розбіжні з обох боків відбивної дошки; диск (ваги 2 кг) найкращий з мосяжним окуттям; куля більша (ваги 7,25 кг); куля менша 3,7 кг; булавка 2 кг; спис; тичка для скоку”.

⁷⁰ Пластовий рік тривав від 1 листопада до 30 жовтня.

⁷¹ Йдеться про п'єсу Я.Вільшанка “Віфлиємська Зоря”.

⁷² Йдеться про учнів державної учительської семінарії, яка знаходилася на вул. Січових Стрільців.

⁷³ Про цю мандрівку детальнішої інформації не виявлено.

⁷⁴ Підкреслено в документі.

⁷⁵ Вийшов один номер часопису, виданий гектографічним способом. На титульній сторінці зверху в правому куті наведена емблема пласту. На лівій половині зображено ліву руку пластуна з палаючим факелом на тлі краєвиду з церквою. Права половина містить текст: “Місячник XXXVII Пласт-Курінь ім. Д. Вітовського. Ч.1. Рік. І. Ціна 20 сот. липень-серпень 1928”. Зміст часопису: вступна стаття під назвою “До шляху”; стаття про Д.Вітовського; некролог С.Грабовського; вірш П.Тичини; стаття “Йдем за природою”, стаття “Наша друкарня”; літературні твори пластунів; пластунський гумор.

⁷⁶ Перші два рядки з вірша Б.Грінченка “До праці” (1881 р.).

⁷⁷ Йдеться про трирічну приватну торгову школу, яка розміщувалася на теперішній вул. Січових Стрільців (малий будинок в/ч).

⁷⁸ Підкреслено в документі.

⁷⁹ Українське педагогічне товариство, як було утворено у Львові в 1881 р., а у 1924 р. отримало назву “Рідна школа”. Займалося заснуванням народних, середніх і фахових шкіл, дитячих садків, бібліотек, культурно-просвітницькою роботою. Видавало ілюстрований часопис “Рідна школа” (1932-1939), мало своє видавництво і книгарню.

⁸⁰ Автор цитованої фрази не встановлений.

⁸¹ З технічних причин дальший текст не відчитаний.

⁸² Так називалися в міжвоєнні роки дитячі садочки. У Самборі першу українську захоронку організував свящ. Ф.Рабій і купив для її потреб будинок.

⁸³ Частки.

⁸⁴ Упродовж.

⁸⁵ Здача іспитів на атестат зрілості.

⁸⁶ Подаються, бажають.

⁸⁷ Анілін - безбарвна рідина, малорозчинна у воді. Змішується зі спиртом, ефіром, бензолом. Під впливом повітря швидко темніє, стає коричневою.

Размещено на Allbest.ru