Універсали гетьмана Івана Скоропадського (за матеріалами Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського)

о. Юрій Мицик,

доктор історичних наук

p. Yurii Mytsyk

During the preparation to publication of the “Hetman Sivershchyna” two volume edition, in the Institute of Manuscript of V I. Vernadsky National Library of Ukraine unknown universals of hetman Skoropadsky were discovered. Of those, 19 texts are offered for publication. All the universals concern the Sivershchyna and predominantly Chernihiv. These are, in particular, the universals, which provided different benefits to the citizens of Chernihiv, who were in charge of caring about the Chernihiv regiment; a universal, by which a hetman took under his protection the Cossacks against the graft of Obmachiv village chief, who provided a hetman's court with everything necessary; a universal certifying the properties of hetman Mazepa's stepson Hryhorii Frydkevych and confirming the purchase by the Frydkevych family of small villages, grinding mills and lands; a universal about tax remissions for two grinding mills bought by a Cossack of the Konotop sotnia Nykyfor Savuiskyi, and some other documents.

Key words: hetman, universals, Ivan Skoropadsky, Sivershchyna, Chernihiv.

Аннотация

«Пресвітлійшаго и державнійшого великого государя его царского величества Войска Запорожского гетман Иоанн Скоропадский.

Ознаймуем сим нашим універсалом всей полку его царского пресвітлого величества Войска Запорожского Черниговского старшині и черні, и кождому, кому колвек відати о том належатимет, иж суппліковали до нас пан Федор Романович, войт черниговский, з бурмистрами, райцами всіми майстратовими тамошними, доносячи, что права и порядки их, на якие они иміют висоцеповажние монаршие его царского величества грамоти и універсали антецессоров наших, бивших гетманов, данние, нарушени зостали тим самим, что старшина полковая и панове сотники тамошние околичние их, мещан черниговских, над их права до суду полкового потягают, не допускаючи в ратушу тамошним споров, заводов и всяких справ межи мещанами точачихся разсуждати и кончити и людей посполитих в селах, до ратуша черниговского належних, именно Петрушині, Свині, Березанці, Киселювці, и Хмелниці мешкаючих, мимо пана войта и бурмистров усиловуют до отбування обшдх сотенних подвод и видатков. Надто з тих же сел ратушних нікоторих достатнійших посполитих людей приймуют до войсковой служби, а когда якая городовая бивает общая потреба на вистачене подвод великороссийским и малороссийским особам болше ста и далій, теди не бивает з околичности сел черниговски чинена жадная помощь, леч то з своїх дворов, то з тих же селец, до ратуша належних, мусит он, пан войт, з бурмистрами тую вистатченем подвод отбувати повинность. В монаршой зась его царского величества грамоті, нам от пана войта черниговского презентованной, и в універсалах антецессоров наших тое зконфирмовано, жеби з черниговского ратуша хочай би невідомо як валная указовала потреба, тилко по десят подвод било вистатчовано, а в помоч з околичних сел черниговских міет чинитися вспоможение, в чом на тие свої порядки мененний пан войт черниговский з бурмистрами и з майстратом тамошним просили нашого потвержателного універсалу. Зачим ми, гетман, стосуючися до волі монаршой его царского величества в поважних грамотах вираженной и до універсалов антецессоров наших, пану войтови черниговскому и всему майстратови тамошнему виданих, всі права и порядки, здавна в ратушу черниговском уведение, нашою гетманскою конфирмуем обороною, пилно варуючи, аби нихто з старшини полковой черниговской не важился тих прав и порядков ратушних нарушати, ані до оних интересоватися, але всякие спори и звади розних справ до суду ратушного черниговского належачих, которие мещанами тамошніми точили би ся, не хто инший, толко пан войт черниговский з майстратом своїм разсуждати и кончити міет подлуг слушности. До сел зась вишменованних Петрушина, Свині, Березанки, Киселювки и Хмелници, аби нихто з полковой старшини и из панов сотников не втручался и нікого з тамошних посполитих жителей не приймовал до реестру козацкого под срокгим каранем, в подводах, если общая указоватися городовая потреба, аби з околичности черниговской з маетностей панов державцов духовних и свіцких без жадного противенства чинена била ратушу черниговскому помощь, грозно приказуем. А поневаж по разсмотрению пана полковника черниговского сіножати дві: одна Мазапетина, а другая Утвишинская для уставичного наездов ратушних отбуваня заховани зостали. Теди и ми, гетман, тие сіножати, аби до ратуша черниговского належали, міти хочем, варуючи того пилно, аби нихто як з войскових, так и з посполитих людей, в кошеню трави на общую ратушу черниговского потребу не важился чинити жадной перешкоди.

Дан в Ніжині февраля 7 року 1709.

В подлинном подпис таков:

Звишменованний гетман рукою власною.

В подлинном універсалі печать гетманская».

ІР НБУВ, ф. VIII, № 2332, арк. 42-43.

Копія першої половини XVIII ст.

№ 3

1710, січня 24 (13). - Глухів.

Універсал гетьмана Івана Скоропадського.

«Его царского пресвітлого величества Войска Запорожского гетман Иоанн Скоропадский.

Пану полковникови Войска его царского пресвітлого величества Запорожского черниговскому з старшиною полковою, также державцам духовного и мирского стану, в том полку будучим, и кому толко відати належит, сим нашим ознаймуем універсалом, иж пан Феодор Лопатенко, войт черниговский, з майстратовими, доносил нам, что во время войск великороссийских переходу и тепер уставичне переезжаючих посилщиков, видачею им кормов и на поевю (?) до такового скарбець міский прийшол оскудіния, же и набор много мусили запозичитися, для чего просили нашого респекту, абисмо з людей уїзду Черниговского побор, почему ухвала станет, вибрати позволили. Ми теди, гетман, уваживши слушное пана войта черниговского и майстратових прошение, до того знаючи, же не без росходов било и тепер на переежджаючих мусить бити, яко позволяем в уезді Черниговском з людей в маєтностях духовного и мирского чина по чому ухвала станет, к вспартю росходам міским побор вибрати (не займаючи и иних того ж полку міет, поневаж и в оних не без трудности и росходов міет бити) так жадаем и повагою сего нашого універсалу приказуем, аби хто будет от пана войта черниговского ради вибраня побору в уезд Черниговский и в маетности духовного и мирского стану висланий, з людей почему ухвала станет, державци не збороняли, повторе и по десяте жадаем, грозим и приказуем.

Дан в Глухові януария 13 року1710.

В подлинном подпис таков:

Звишменованний гетман рукою власною.

В подлинном універсалі печать гетманская».

ІР НБУВ, ф. VIII, № 2332, арк. 43 зв.-43.

Копія першої половини XVIII ст.

№ 4

1710, січня 24 (13). - Глухів.

Універсал гетьмана Івана Скоропадського.

«Его царского пресвітлого величества Войска Запорожского гетма Иоанн Скоропадский.

Пану полковникови черниговскому з старшиною полковою и кому тилко відати належит, сим нашим ознаймуем універсалом, иж пан Федор Лопатенко, войт черниговский, з майстратовими, просил нашого позволения, абисмо ку вспартю на уставичние наезди росходам міским з людей, шинком якимколвек в городі Чернигові будучих и приїжджаючих, подачу, почему есть обикновение вибирати, не зборонили Ми теди, гетман, принявши пана войта черниговского и майстратових прошение, до того респектуючи и на уставичние городу Чернигову от наездов долегливости, на що не меншая в міских розходах діется убель, яко не збороняем от людей, шинком бавячихся, почому установа, черниговских и приеждших ку вспартю росходам міским подачу вибирати, овшем позволяем. Так жадаем пилно, аби в том пан полковник черниговский и ніхто инший не важился чинити перепони, а шинком жители черниговские горілчаним приежджаючие зась якимколвек бавячиеся, належной грошевой повинности отдавати не били противними, по десяте приказуем.

Дан в Глухові януария 13 року1710.

Тут же докладам и тое, аби для вибрания покуховной подачи з сторони козацкой и міской били пристави учинениї и на якиеколвек міские потреби забранние гроши потребни будуть, за відомом пана полковника оборочатися міют.

В подлинном подпис таков:

Звишменованний гетман рукою власною.

В подлинном універсалі печать гетманская».

ІР НБУВ, ф. VIII, № 2332, арк. 42 зв.-43. Копія першої половини XVIII ст.

№ 5

1710, липня 13 (2). - Табір під Івангородом.

Універсал гетьмана Івана Скоропадського.

«Копія.

Его царского пресвітлого величества Войска Запорожского обоїх сторон Днепра гетман Иоанн Скоропадский

Всім кому бы колвек о том відати надлежало, а особливе старості нашому обмачевскому, сим нашим ознаймуем універсалом, иж супліковали до нас Марко Зарудний, Фома, Грыцко Юрченко, Дмитро обмачевский Ковтун, Татариненко, жители бахмацкие, жалостне ускаржаючиеся на старосту нашого обмачевского за тое, что он в гаях их куплених, над рікою Борзною лежачих, и иние (?) за его поводом жители великие чинят шкоди и спустошение, в чом просили нашого себі оборонного листу, за которим бы жадная в гаях их болш им не чинилась шкода. Мы теды, гетман, слушному их прошению давши у себе місце росказалисмо выдати сей наш універсал, через которий пилно міти хочем и рейментарско грозно приказуем, абы так помененний наш староста обмачевский, яко и никто инший, не сміл и не важился жадной найменшой в гаях их вишей вираженних чинити впредь шкоды и спустошеня, повагою сего ж нашого універсала повторе пилно варуем.

Дан в табуре под Ивангородом июля 2 року 1710.

На копиї:

Звышменованный гетман рукою власною».

ІР НБУВ, ф. І, № 55163.

Тогочасна копія. Наприкінці документа намальоване коло, всередині якого написано: «Місто печати рейментарской», а нижче запис: «Войсковий канцелярист Федор Яценко».

№ 6

1714. - Глухів. - Універсал гетьмана Івана Скоропадського.

«Копія.

Его царского пресвітлого величества Войска Запорозского гетман Иван Скоропадскый

Ознаймуем сим нашим універсалом кожному, кому колвек о том відати належит, а меновите дозорцам мнстра Новгородского в селі Спаском найдуючимся, иж громада кириевкая презентовала нам антецесора нашого універсал потвержателный на коло млиновое на греблі в том же селі будучой найдуючоеся, якое покойный Евсевий Мороз, жител кириевский, же (...)* лекговал на церков тамошную, виданный, на шо просили и нашого (...)* потвержение. Теды мы, гетман, узнавшої их слушное в том прошение, велілисмо з канцеляриї войскової наш універсал выдаты, которого повагою пилно варуем и сурово приказуем, абы ніхто не сміл и не важился, а особливе з дозорцев мнстра Новгородского, жадною мірою млинового кола интересоватися и брат з оного приходи кроме тамошних жителей, которие не на себе, але на церков божественную тую с помянутого кола млинового приходы употребляты. В чом абы ж найменшой не дерзал чиныти перешкоды, повторе упоминаем и приказуем.

Дан в Глухові дня року 1714.

У подлином подписано тако:

Звышменованный гетман рукою власною».

ІР НБУВ, ф. І, № 55163. Тогочасна копія.

Наприкінці документа запис копіїста: «Місто печати войсковой».

№ 7

1715, лютого 2 (січня 22). - Глухів.

Універсал гетьмана Івана Скоропадського.

«Войск Запорожских обох сторон Дніпра гетман Иоанн Скоропадский.

Пресвітлійшаго и державнійшого великого государя его царского величества Войска Запорожского гетман Иоанн Скоропадский.

Его царского пресвітлого величества Войска Запорожского пану полковникові черниговскому, пп. старшинам полковим, пп. сотникам седневскому [сос]ницкому з урядами їх тамошними, всему старшому и меншому того полку товариству и посполству и кождому, кому колвек відати о том належит, сим нашим ознаймуем універсалом, иж пн Григорий Фридрикевич, канцеляриста наш войсковий, презентовал нам антецессора нашого и наши два універсали, покойной матці его данние, один на селця здавна владіемие, именно на Смяч, Конотоп и Хриповку и на футорі, в них будучие, з пущею, з гаями, лісами, полями пахатними и сінокісними, також и на част войсковую розмірових приходов з покабанщиною в млинку тамошним Хриповском данную, другий з купчими записами на власние купленние кгрунта посполитим правом и сукцессиею ему в наслідие ко владінию доставшиеся, именно на два млини з одбыранем оних войсковой мірочки, один на реці Смячи под селом Смячю о чотирох колах, а другий на реці Рудці вижей села Смячи о трох колах стоячие, на футорець, прозиваемий Глибовский, з гаем и сіножатми, куплею набытие, на двори свої в самом місті Седневі: один в замку, другий под замком, где сам мешкает на подолі построение, а особно на футори, там же в Седневі найдуючиеся, и на все тое просил нашого гетманского подтверженя и себі протекциї и оборони. Мы прето, гетман, респектуючи на осиротілий дом покойной Криштофоровой, а знаючи его, пна Фридрикевича, позосталого оно потомка до услуг войскових годного, якие и тепер в канцелляриї нашой войсковой одправует, до которих и впред заохочуючи, яко взялисмо оного в особливую нашу рейментарскую протекцию и оборону, так и вишпомянутий маетности зо всіми до них приналежними угодиями з футорами, пущею, гаями, лісами, полями пахатними и сінокосними из мірочною войсковою покабанщиною и поколювщиною там же в млинку Хриповском будучою, а особливе млини на річках Смячи и Рудці стоячие з частми оних войсковими, футорець прозиваемий Глибовский з гаем, сіножатми, двори и футори в самом городі Седневі и з городом найдуючиеся и иншие власние куплею набытие кгрунта сым ствержаем нашим універсалом позволяючи ему з них всякие отбыват користи и приходи. Зачим абы ніхто з старшини и черні войскових и посполитих людей в спокойном владінию преречоних селец в одбыраню з млинов всяких розміровихи войсковой части приходов и свободном купленних кгрунтов держаню жадной найменшой ему, пну Фридрикевичу, не сміл и не важил инит трудности и препятия. Если бы зас яковая трафилася кому з ним справа или завод, теди повинен будет на него до суду войскового енералного, жадного не потягаючи, до полкового заносит аппеляцию и тут у нас искат себі управу. Войти теж помянутих маетностей з посполитими людми кромі козаков, якие при своїх волностях должни зостават, повинни всякие ему ж, пну Фридрикевичу, яко державці своему отдавати послушенство, міти хочем и рейментарско приказуем.

Дан в Глухові з канцеляриї войсковой 1715 януар[ия] 22».

ІР НБУВ, ф. І, № 56275.

Оригінал, завірений особистим підписом і печаткою.

№ 8

1719, січня 24 (13). - Глухів.

Універсал гетьмана Івана Скоропадського.

«Его црского пресвітлого величества Войска Запорожского обоїх сторон Днепра гетман Иоанн Скоропадский.

Ознаймуем сим нашим універсалом кождому кому о том відати надлежатимет, особливе пп. державцом, в сотні Борзенской села свои міючим, духовним и свіцким, и войтом их, а именно плисецкому, ядутинскому, ховминскому, прачовскому, адамовскому, кунашовскому и красноставскому, иж супліковал до на Денис Вискварка, войт борзенский, со всім посполством, прекладаючи, что любо пред тим по указу нашому пан Олександр Чуйкевич, товариш войсковий, опреділил бил до ратуши их борзенской для помощи в случаючихся навалних оказиях и вистатчень подвод села тие Плиски, Ядути, Ховмин, Прачи, Адамовку, Кунашовку и Красний Став, однак державци оних сел, уничтижаючи тое опреділение, жадного людям своим до города не велять чинити и под час великой навалности помоществование, в чом он, войт борзенский, з посполитими людми, не меншую узнаючи тяжесть и делегливость малолюдствия ради, просили нас о помилованиї и респект. Прето ми и сами відаючи, что тот город, на головном тракті будучи, от уставичних наїздов и переїздов великороссийских и малоросссийских людей великую трудност и долегливост поносит, жадаем и пилно упоминаем, абы помянутие державских сел войти, когда потреба укажет пятдесят или шістдесят или болш до сот ся из лишком подвод до города вистатчити безотволочно число належное оних виправляти, а по килко власне в том же (?) они ж, войти, за старшиною міют подлух припорциї число в кождом селі тяглих людей певное учинити постановление, тут же чрез сей наш універсал и людей посполитих в городі и красиловці (очевидно слід мати на увазі Красилівку - Ю. М.) з под протекції розних персон панам Чуйкевичам до ратуши одобраних, яких тепер державци городовие и кросиловские (?) знову под протекцию свою побравши, от всяких городових повинностей заступают до города приворочати, якой волі нашой тут, в універсалі, виражений, аби нихто з п. п. державцов духовних и свіцких не міл противитися под утраченем маетности приказуем.

Дан в Глухові генваря 13 1719.

В копиї пишется тако:

Звишменованний гетман рукою власною».

ІР НБУВ, ф. VIII, № 2332, арк. 43-43 зв.

Копія другої половини ХУШ ст.

№ 9

1719, січня 28 (лютого 8). - Ніжин.

Універсал гетьмана Івана Скоропадського.

«Пресвітлійшаго и державнійшаго великого государя нашого его царского величества Войска Запорожского гетман Иоанн Скоропадский.

Пану полковникови Войска его царского пресвітлого величества Запорожского черниговскому, старшині полковой, сотником, атамані городовой и курінной зо всім старшим и меншим того полку товариством и каждому, кому колвек відати о том належатимет, ознаймуем, иж пан Федор Лопата, войт черниговский, зо всім майстратом суппліковал до нас, просячи, аби ми наданние села на вспоможение розних росходов ратуша черниговского ствердили, именно село Петрушин зо всіми до оного належними угодиями, в сотні Роїской положение свое иміючое, села Свинь, Березанку и Киселювку на уряд войтовский належние, село Хмелницу бурмистром тамошним в отбуванню уставичних наездов, в ратушу порадкуючим перевоз на реці Десні з озерами и з сінними покосами, млин на реці Білоусі, прозиваемий Погоріловский, ваговое в самом городі Чернигові помір и торговое з приезжаючих всяких гандлюючих людей отбирати ку вспартю и ку вспоможеню уставичних ратушних росходов, на якие села перевоз и млин з озерами и з сінними покосами презентовал он, пан войт черниговский, висоцеповажние монаршие его царского величества потвержателние грамоти и антецессоров наших бивших гетманов універсали. За чим ми, гетман, по милости монаршой всемилостивійшаго нашого царя и государя его царского величества міючие зуполную моц и власть всякие в Малой Россиї устроевати порядки, ствержаем сим універсалом нашим всі тие добра, як села в околичности черниговской положение свое міючие, так млин, перевоз з озерами и з сінними покосами, позволяючи як от посполитих в тих селах мешкаючих людей належитое отбирати послушенство и повинность пану войтови чернигови (!), именно з села Петрушин до ратуша черниговского належного, з млина Погоріловского всі розміровие пожитки, з перевоза на реці Десні будучого, з помірного, вагового и торгового користи и прибилі не ку приватной якой потребі, леч ку общой до ратушних экспенсов на отбувание розних росходов належачой, так зособна от людей посполитих в селах, в Свині, Березанці и Киселювці мешкаючих, на уряд войтовский належних ку вспартю господарства его, пана войта черниговского, отбирати повинности, а з села Хмелниці паном бурмистром подлуг прежнего поведения з посполитих людей иміти всякое удоволствование, да внов надаем село Суличовку, в околичности черниговской положене свое иміючое, до ратуша черниговского для отбувания тамошних уставичних росходов и подвод до далшой ласки нашой. Прето міти хочем и рейментарско сим нашим приказуем універсалом, аби всі посполитие в мененних селах люде живучие (опроч козаков, которих волость міет ненарушне бити захована) ему, пану войтови черниговскому, бурмистрам и всему тамошнему майстратови без жадного упору отдавали послушенство и повинность, в яком помененних сел владіниї и в отбиранню всяких пожитков з млина Погорілого, з перевозу на реці Десні будучого, з озер и з сінокосов, аби ніхто з старшини и черні полковой пану войту черниговскому, бурмистром, райцом и всему тамошнему майстратові не важился чинити трудности, кривди и перешкоди, пилно варуем, докладаючи и тое, аби в дворах посполитих людей в селі Петрушині мешкаючие підсусідки, без жадного противенства отдавали до ратуша черниговского послушенство, в чом аби волі нашей, в сем універсалі вираженной, досить чинилося и повторе грозно приказуем.

Дан в Ніжині януария 28 року 1719.

В подлинном подпис таков:

Звишменованний гетман рукою власною.

В подлинном універсалі печать гетманская».

ІР НБУВ, ф. VIII, № 2332, арк. 42-43.

Копія першої половини XVIII ст.

№ 10

1719, березня 25 (14). - Глухів.

Універсал гетьмана Івана Скоропадського.

«Его царского пресвітлого величества Войска Запорожского обоїх сторон Днепра гетман Иоанн Скоропадский.

Пану полковникові черниговскому з старшиною его полковою и всім кому колвек о том відати надлежатимет, сим нашим ознаймуем універсалом, иж обявлял нам пан Федор Лопата, войт черниговский, з панами панами майстратовими тамошними універсал наш, виданний им на отбиране до ратуша половини покуховного приходу от шинков там, в их городі стягаючогося, прекладаючи, же по тому нашему універсалу не вся им належитая тоей покуховной повинности доходит дача. А донесли на своей супплици, же немалую ратуша тамошнего во всем иміют скудость. Чего ради просили нас даби для отбираня того покуховного приходу половинной части (которая аби завше в цілости их доходила) постановити им от себе шафара, як и в прочиїх полкових городах везді такое есть опреділение.Теди ми, не отрікаючи помянутого пана войта слушность прошению, а маючи особливий наш на ратуш их взгляд, же згола затягненних на оную долгов не мают чим уплачовати, позволяем им от себе учредити шафара, которий сполне з опреділенним од сторони козацкой шафаром повинен будет тие всі гроши за покуховное належние там, в Чернигові, збираючи, половину оних до ратуша отдавати. В яком отбираню тих покуховних грошей на міские общин росходи, аби ні од кого жадная ему, пану войту, з майстратом не діялася перепона, повагою сего нашого універсалу приказуем, толко тое докладаем, иж бы пан полковник черниговский з старшиною его полковою в кождорочное время веліл з помянутих майстратових о росходах и приходах міских збирати калкуляцию.

Дан в Глухові марта 15 д. року 1719.

В подлинном подпис таков:

Звишменованний гетман рукою власною.

В подлинном універсалі печать гетманская».

ІР НБУВ, ф. VIII, № 2332, арк. 45-45 зв.

Копія першої половини XVIII ст.

№ 11

1719, березня 26 (15). - Глухів.

Універсал гетьмана Івана Скоропадського.

«Его царского пресвітлого величества Войска Запорозского обоїх сторон Днепра гетман Иоанн Скоропадский.

Всім комуколвек о том відати надлежатимет, особливо пану полковникові черніговскому з его старшиною полковою ознаймуем сим нашим універсалом, иж презентовал нам премощнійшую монаршую царского пресвітлого величества грамоту пан Феодор Лопата, войт черниговский, з всіми тамошніми панами панами майстратовими на знесене там в городі з их землі ратушной козацких лавок, жеби оних не било. Которих в тот час перед сим по тому монаршому указу они не занимали, але во время прошлолітнего на увесь город Чернигов Божиїм попущением ставшогося пожару, тие комори згоріли Чего ради он, пан войт, з майстратовими просили тепер такового нашего універсалу, жеби запретить козакам на помянутих ратушних містцах комор строїти. Прето ми, гетман, его, пана войта, слушному внявши прошению, а барзій послідуючи преречоной царского пресвітлого величества грамоті, яко веліли сей наш видати універсал, так повагою оного варуем и приказуем, аби войсковие особи там, в Чернигові, на вижей менованних містцах ратушних, где свої міли комори, внов оних не важилися строїти, але тая земля як міская, повинна при ратушном владіниї найдоватися, барзій для пространства городового, которий велми есть отвсюду стіснен.

Дан в Глухови з канцеляриї нашой войсковой марта 15 року 1719.

В подлинном подпис таков:

Звишменованний гетман рукою власною.

В подлинном універсалі печать гетманская».

ІР НБУВ, ф. VHI № 2332, арк. 45-45 зв.

Тогочасна копія.

№ 12

1719, травня 16 (5). - Глухів.

Універсал гетьмана Івана Скоропадського.

«Его царского пресвітлого величества Войск Запорожских обоїх сторон Дніпра гетман Иоанн Скоропадский.

Ознаймуем сим нашим універсалом пану полковникові черниговскому з старшиною его полковою и всім духовного и свіцкого стану черниговским же обивателем, також кому би колвек о том відати надлежало, иж пан войт черниговский з майстратом тамошним неединокротне доносил нам, что нікоториї з старшини полковой, сотников и прочиїх войскового чину особ, многих людей в городі и поза містом мешкаючих, взявши под свою оборону, приватні толко оними справуют роботизни, а од публічних тяжестей заступаючи, жадной ратушеви черниговскому и міщанам тамошним, так в сустентациї драгун, яко и в инних общенародних налогах, не велят свідчити помощи. В чом помянутий майстрат черниговский и люде, сполне з ним всякие налагаемие двигаючиї повинности, крайную узнаючи нужду, списавши реестр сколко под ним тих протекциялних, од общой тяжести ухиляючихся знайдуется, нам презентовали и стужателно просили, даби и тие, под обороною зостаючие, належитую до ратуша отбували повинность и обществу якое возможно чинили помоществование. Прето ми, гетман, прошению их, иле слушному, не одмовивши, а запобігаючи, чтоб чрез то они, міщане, до остатнего не пришли знищеня, видаем сей наш універсал. Которого силою пилно варуем и приказуем, аби впредь особи духовниї и свіцкие, особливе превелебниї отцеве архимандрити елецкие и святотроицкие иллінские черниговскиї, також законники катедри тамошней и ніхто отнюдь такових людей, коториї помощь ратушеви чинити должни, протекциею своею не окривали, а барзій од общенародних необходимих в кормлению драгун и протчиїх тож найдуючиися обороною, заровно з ратушними посполитие отбували налоги. Що аби не иначей било содержано, рейментарско упоминаем и міти хочем.

Дан в Глухові мая 5 д. року 1719.

В подлинном подпис таков:

Звишменованний гетман рукою власною.

В подлинном універсалі печать гетманская».

ІР НБУВ, ф. VIII, № 2332, арк. 45 зв.-46.

Копія першої половини XVIII ст.

№ 13

1719, травня 16 (5). - Глухів.

Універсал гетьмана Івана Скоропадського.

«Великого государя нашого его царского пресвітлого величества Войска Запорожского обоїх сторон Днепра гетман Иоанн Скоропадский.

Пану полковникові черниговскому з панами панами старшиною его полковою, панам панам сотникам з атаманиею и товариством, войтам з людми посполитими, особливе панам панам державцам духовним и свіцким в сотнях уезду

Черниговского маетности свої міючим, и всім кому би колвек о том відати надлежало, сим нашим універсалом ознаймуем: поневаж міщане черниговские для частих чрез город их переездов особ великороссийских и малороссийских немалую в вистатчаню подвод узнают тяжесть, для якой многиї уже люде тамошниї крайний в конях понесли убиток, а к тому знаючи, что в инних полкових городах, жеби латвійше указние подводи били вистатчани, з околичних сіл переміною певное число коней держится, просили нас о таковий респект, ижбисмо тоей ради общенародной нужди росказали и их городови полковому з шести уезду Черниговского сотень чинити подводами вспоможене. Теди ми, зваживши и сами, что едним им, міщанам черниговским, з между яких нікоториї пришлого году чрез огненний пожар весма разорилися, трудно своїми толко конями для уставичних ездаков видолати и в частом що час подвод видаваню управитися, а хотячи цілост иле под сее трудное время оних заховати, велілисмо сей наш з канцеляриї войсковой видати універсал. Чрез которий полецаем пану полковнику черниговскому, аби таковий полкового своего города міщанам для помощи в подводах учинил порядок, ижби з шести сотень там, в уезді Черниговском будучих, певное число коней переміною вистатчано туда, до Чернигова. О якой волі и указу нашолм відаючи панове панове державці духовниї и свіцкие, в помянутих уезду Черниговского сотнях маетности міючиї, аби всяк з них подлуг опреділения, которое пан полковник черниговский, пропорционалне миркуючись сколко в яком селі людей конних найдуется, учинити міет неотмовне так под час валних, яко и поточних наездов коні в подводи вистатчали и в назначеное перемінами время, пилно мити хочем и рейментарско приказуем.

Дан в Глухові мая 5 року 1719.

В подлинном подпис таков:

Звишменованний гетман рукою власною.

В подлинном універсалі печать гетманская».

ІР НБУВ, ф. VIII, № 2332, арк. 46зв.-47.

Копія першої половини XVIII ст.

№ 14

1719, травня 26(15). - Глухів.

Універсал гетьмана Івана Скоропадського.

Великого гсдря ншего его царского пресвітлого величества Войск Запорожских гетман Иоанн Скоропадский.

Всім кому би колвек о том відати надлежало, а особливе пану пану сотникові конотопскому з урядом, также дозорці нашому млинов, в сотні тамошней обритаючихся, сим універсалом нашим ознаймуем, иж Никифор Савуйско, козак сотні Конотопской, купивши гребелку у Лукяна Баклана, козака конотопского, и в удовствующей гспжи протопопі Мигалевской, в сполним их владіниї под самим містом Конотопом будучую, прозиваемую Лугинина гать, а оправуючи оную власним своїм коштом и старанем, просил нас потвердити на тую куплю подлуг урадового купчого запису и нам от его же презентовал універсал з прилогом и того в нем докладу, аби з стоячих на той гребелці двох млинков вешняков, по одному тилко колу в собі міючому, части войсковой розмірових приходов, когда би оние под час молотя міли бити, не брано. Теди ми, гетман, відавши з розиску по указу ншом чиненого, же и прежде з преречоних млинков часть войсковая не биралася, для того что тую гребельку завше господарі, ею владіющие, гачовали, як више помянутий Савуйско оную сам своїм коштом и працею гатит. З тих мір прошению его не отмовляючи и як сим універсалом ншим ствержаем ему, Савуйску, помянутую купленую з млинками гребелку в всегдашное свободное заживание и оние од войсковой части по прежнему уволняем, так аби ніхто и пн. сотник конотопский з урядом, а особливе дозорца нш млинов, в сотні тамошней будучих, жадного (..)* ку тому Никифору Савуйску в спокойном той гребелки з млинками вешняками владіниї в бранию з них розмірових пожитков не чинили перешкоди и трудности рейментарско приказуем.

Дан в Глухові мая 15 року1719.

Звиш менованний гетман рукою власною».

ІР НБУВ, ф. І, № 55004.

Тогочасна копія. Наприкінці документа намальоване коло, всередині якого написано: «Місто печати націоналной», а також записи: «Читал сотенний писар варвинский (...)* Білоцерковский», «Таковий подленийуніверсал к себе обратил п(...)* и росписался значковий товариш Кондрат Езучевский».

№ 15

1719, серпня 4 (липня 24). - Прилуки.

Універсал гетьмана Івана Скоропадського.

«Его царского пресвітлого величества Войск Запорожских обоїх сторон Днепра гетман Иоан Скоропадский.

Паном полковникам Войска его ж царского пресвітлого величества Запорожского ніжинскому, старшині полковой, и кождому, кому бы колвек о том відати надлежало, сим нашим ознаймуем універсалом, иж превелебный в Бгу господин отец Иов Мартинович, игумен монастира Густинского прилуцкого, презентовал нам антецессора нашого бывшого гетмана на хутор Переводский у Семена Касяненка, жителя переводского, куплений зо всіми до него належитостями, а именно з сіножатми, гаем и иними угодиями в купчой од его, Касяненка, им данной, обширне вираженними, якие там(..)* знайдуются ограничением от селища Покровскую (?) Рудку, а од Рудки долиною по могилки, а нижей хутора к Туровці селцу по четвертую (?) Рудку сіножать, поле, а за перевозом на другом боці річки сіножать, од Рудки до Рудкы берегом понад перевозом к горбом напротив хутора и далей положением зостаем універсал, на которий просил и нашего собі потвержателного універсалу. Мы теды, гетман, его, превелебного отца игумена, з братиею таковому прошению, а иле слушному не отмовившы яко ствержаем сим нашим універсалом тот вишпомянутий Переводни хутор прозиваемый, ему, отцу игумену, и по нем міючим быти сукцессорам, з братиею зо всіми до того хутора приналежностямы подаем ограничением, в купчой вираженной, вічними впредь часи спокійне владіти и вшелякие на употребление святой обители з него пожиткы мітьі и отбираты так, абы жаден з старшини и черни войсковая и вшелякой кондициї людей, а особливе з тамошних переводских обывателей и околичних жителей в спокойном того хутора заживанню ему, превелебному отцу игумену монастиря Густинского, з братиею жадной и найменшой не важился задавати трудности и ніякой не чинити перешкоды, повагою сего ж універсалу нашого варуем и пилно приказуем. Докладаем од (..,)*и тое, жебы одних густинских законников тими помененнного хутора кгрунтами прилеглими до них людским околичним грунтам жадная не чинилась шкода варуем.

Дан в Прилуці июля 24 року 171 .

В подленном тако:

Звишменованний гетман рукою власною.

С подлінном свидітелствовал бунчуковий товариш Петр Горленко.

Обозний полковий Яков Огронович.

Писар полковий Иван Шнурчевский».

ІР НБУВ, ф. І, № 55004, арк. 7.

Копія третьої чверті XVIII ст. Внизу документа намальовано коло, всередині якого написано «Місто печати».