Універсали гетьмана Івана Скоропадського (за матеріалами Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського)

№ 16

1721, квітня 9 (березня 29). - Глухів.

Універсал гетьмана Івана Скоропадського.

«Его царского пресвітлого величества Войск Запорожских гетман Иоанн Скоропадский.

Всім кому би колвек о том відати надлежало, а особливе пану пану Василию Томарі, судиї полковому и наказному на сей час полковникові черниговскому, Ивану Силичу, атаманові городовому черниговскому ж, и Мойсію Дмитровичу, товаришеві войсковому, сим нашим одкритим листом чиним відомо, иж пан Федор Лопата, войт черниговский, з майстратом доносил нам, что любо прошлого году видан наш універсал о нестроениї там войскового чина людми комор, между которими міскими не на купленой, леч на самоволне занятой землі, прежде пожару тамошнего бивших з тоей причини, же, когда ратушнее місце по розміру иньженіра одойшло на замок, то на устроение ратуши мусіли панове майстратовые заняти коморние, многие дорогою ценою розними міщанами покупленние містца, которих в заміну шкодуючим дати всеконечная указует потреба тие містца, на яких войскового чину персони без куплі самоизволне постановили били собі комори. Однак тое наше, в первом універсалі вираженное повеление, не всі до скутечного привели собития, ибо нікоторие, барзій пан пан Томара, судия полковий, Силіч, атаман и Мойсій Дмитрович занятих своїм хотением на комори містц не хотят уступити. Зачим повторе рейментарско упоминаем и пилно приказуем аби помянутие пан пан Томара, судия полковий, Силіч, атаман городовий, и Мойсій Дмитрович болш ослушанием своїм указові нашему не противляючися, всеконечно тих комор міских, самоволне без куплі собою не од тепер позаниманних земель, до ратуши міщанам уступили. А если б и сие наше предложение не прийшло до дійствителного исполнения и неотмінно похотіли би там пан пан судия полковий, также атаман Силіч и Мойсій Дмитрович комори свої строїти, то вперед за аппеляциею предречонних панов майстратових черниговских роскажем тие оних особ комори рукговати и містца очистивши, все ціле до ратуша тамошнего привернути.

Дан з Глухова марта 29 1721.

В подлинном подпис таков:

Звишменованний гетман рукою власною.

В подлинном універсалі печать гетманская».

ІР НБУВ, ф. VIII, № 2332, арк. 48 зв.-49. Копія першої половини XVIII ст.

№ 17

1721, квітня 9 (березня 29). - Глухів.

Універсал гетьмана Івана Скоропадського.

«Его царского пресвітлого величества Войск Запорожских гетман Иоанн Скоропадский.

Вам паном сотником и протчиїм урядникам в околичних черниговских сотнях обрітающихся, а особливе панам панам державцам духовним и свіцким, в тих же сотнях маетности свої міючим, и кому би колвек о том відати надлежало, ознаймуем: любо перед сим по прошению пана войта черниговского з майстратом видалисмо наш універсал, чтоби з сотень, в околичности черниговской будучих, подвод с потребу вистатчивши, вислали оние по деревню на строение ратуши тамошней потребную. Однак поневаж за своїм в Глухов теперейшим приездом менений пан войт од всего майстрату донесл нам в супліці, же державці указові нашому спротивившися, не похотіли з своїх маетностей под тую деревню подвод видати, якую купуючи прошлого літа, немало ратушного витратили кошту, чего ради подтвердителного нашого до оних просил указу. Теди ми, слушному его, пана войта черниговского, прошению давши у себе місце, а ганячи помянутих державцов такое первому указові нашему ослушание, засилаем повторе сей наш одкритий лист и пилно приказуем, аби так панове сотники предречоних околичних черниговских сотень и протчие оних урядники, яко и державці, в тих же сотнях селами владіючие, духовние и свіцкие, без противности опреділенное число деревні подлуг пропорциї людей подводами маетностей своїх на строение ратушное весною як тилко просхнет дорога, все конечно привезли. Ежели би и по сему указові нашому міли еще яковую од себе являти противность, то такових ослушников до виправи для привезеня на ратуш деревні подвод и грабежем принудити урядникам сотенним позволяем.

Дан з Глухова марта 29 року 1721.

В подлинном подпис таков:

Звишменованний гетман рукою власною.

В подлинном універсалі печать гетманская».

ІР НБУВ, ф. VIII, № 2332, арк. 49 зв.-50. Копія першої половини XVIII ст.

№ 18

1721, квітня 9 (березня 29). - Глухів.

Універсал гетьмана Івана Скоропадського.

«Его царского пресвітлого величества Войск Запорожских гетман Иоанн Скоропадский.

Ознаймуем сим універсалом нашим пану полковникові черниговскому, з старшиною полковою, сотникам и всім кому би колвек о том відати надлежало, иж респектуючи ми на скудость ратуша черниговского и на ежечасние оной росходи, опреділяем для вспоможения тоей в селі ратушном Петрушині от людей козаков и посполитих, горілкою своею шинкуючих, покуховную повинность отбирати. В яком отбираню аби ніхто з старшини полку Черниговского, а особливе шафарі тим покуховним збором з майстратом жадной не чинили перешкоди и трудности и болш би уже до той прибели в селі Петрушині на ратуш опреділеной, од сего времени не интересовалися рейментарско приказуем.

Дан з Глухова марта 29 1721 року.

В подлинном подпис таков:

Звишменованний гетман рукою власною.

В подлинном універсалі печать гетманская».

ІР НБУВ, ф. VIII, № 2332, арк. 49-49 зв.

Копія першої половини XVIII ст.

№ 19

1721, квітня 9 (березня 29). - Глухів.

Універсал гетьмана Івана Скоропадського.

«Его царского пресвітлого величества Войск Запорожских обоїх сторон Дніпра гетман Иоанн Скоропадский.

Ознаймуем сим універсалом нашим пану полковникові черниговскому з старшиною и всім старшим и меншим войскового и посполитого чина людем и кожному кому би колвек о том відати надлежало, поневаж пан Федор Лопата, войт черниговский, доносил нам з майстратом, что многие их міские люде достатніе и ремісники под протекцию розних панов удавшися, а иншие и совсім свою осідлость спродавши, живуть свободно и жадних общенародних міских долегливостей (хочай би и могли оние двигати) не дознають, чрез що осталние міщане черниговские приключающиеся налоги отбуваючие, до не меншого пришли и приходять оскудения. Чего ради просил нашого респекту и призріния такового, аби тие протекцианти в вистатченю хочай грошей на оплачене четвертей по указу царского пресвітлого величества, в Смоленску поставленних, били помощеними. Прето ми тое его, пана войта черниговского, прошение принявши, а зваживши, же тое за четверти муки грошей видане есть монарший его царского величества интерес, от котрого ніхто волен бити не повинен, видаем сей наш універсал, чрез которий пилно міти хочем и рейментарско приказуем, аби всякие протекцианти под монастирами и под розними свіцких людей панами в городі Чернигові и поза городом мешкаючие ремесники и протчие маючиеся люде в вистатченю за помянутие четверти грошей подлуг мірного опреділения пана войта черниговского з майстратом били тамошним міщанам, яко и сами суть міские посполитие люде, помощними неотреченно. Од чого державци духовние и свіцкие жадною мірою заступати тих своїх протекциантов (поколя вперед инакшое о оних учинит опреділение куда належатимет) не повинни.

Дан з Глухова марта 29 року 1721.

В подлинном подпис таков:

Звишменованний гетман рукою власною.

В подлинном універсалі печать гетманская».

ІР НБУВ, ф. VIII, № 2332, арк. 48 зв.-49.

Копія першої половини XVIII ст.

ДОДАТКИ:

№ 1

«Мні велце кохание діти, пне сыну и пне цорко.

Перед сим уже с килка недел по указу ншом Ліневич с Подолова до Мутина ехавши, все господарство тамошное реестровне вручив в дозор Ивану Сокуленку на том добре знаючомуся, яким и тепер оним завідует. А що писалисте до нас сего листоподавцу на тое дозорство посилаючи, то оний, знаючи себе до того бити неспособним и сам от того перед нами вымовлявся. Которого знову до вас з сим листом ншим отсилаючи, люб сему, люб кому иншому тое дозорство вручити по волі вашой даемо, в якое мы интересововатися уже не будем. При том вам молитви и благословение нше материнское засилаючи, их же о сохранение Гсду Бгу поручаем.

З Глухова июля 6 д. 1713 року.

Вам всего добра щиро желаючая матка Анастасия Марковна Иванова Скоропадская Войск Запорожских гетманова».

ІР НБУВ, ф. І, № 56272.

№ 2

1715, квітня 19 (8). - Глухів.

Універсал генерального писаря Семена Савича.

«Его царского пресвітлого величества Войска Запорожского писар енералний Семен Савич.

Их млстем пном старшинам вишняго и нижняго чину в полку Прилуцком обрітаючимся и всім, кому бы колвек о том відати надлежало, сим моїм ознаймую писанем, иж свойствений и курінчик мой пн. Никифор Савуїско, міючи в сотні

Красноколядинской под селом Талалаевкою куплений свой хутор з млином, там построеним, для управления и моїх нікоторих, в будучом там же поблизу маетности моей селі Ведмежом приключающихся діл, перейшол з Конотопу до оного на мешкане. Зачим, аби ему, пну Никифору Савойсковы, яко моему свойственному, в спокойном в помянутом хуторі житиї ні од кого [з ко]заков, панов старшини и черні полку Прилуцкого, жадной не било трудности и ні до яких войскових и посполитих повинностей не притягано прошу, обіцуючи тому(?) учинкови всякою моею отвдячати приязнию, ибо он, пн. Савуйско, повинен будет за в те (?) при мні в курені войсковую, когда позовет слу[жи]ти (?), отправовати службу.

Апр[іля] 8 д. року 1715.

Више именованний писар войсковий енералний рукою.

С подліного читал полковий канцелярист Иван Салогуб.

Також с подліного к себі принял и в приемі оного росписался значковий товариш Кондрат Езучевский».

ІР НБУВ, ф. І, № 55003.

Тогочасна копія. Наприкінці документа намальовано коло, всередині якого написано: «Місто печаты».

Список використаних джерел

1. Документи українського козацтва XVI - першої половини XVII ст.: універсали, листування, угоди, присяги. К., 2016; Універсали Богдана Хмельницького (1648-1657). К., 1998;Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657-1687). К. ; Львів, 2004; Універсали Івана Мазепи (1687-1709). К. ; Львів, 2002. Ч. І; 2006. Ч. ІІ; Універсали Павла Полуботка (1722-1723). К., 2008.

2. Мицик Ю. З документації гетьмана Івана Скоропадського // СЛ. 1997. № 6. С. 66-71 (8 універсалів); Мицик Ю. Сім універсалів гетьмана Івана Скоропадського // СЛ. 2006. № 4. С. 37-41; Мицик Ю. Гетьман І. Скоропадський - покровитель Свято-Михайлівського монастиря у Києві // СЛ. 2000. № 4, 5, 6 (всього 30 документів); Мицик Ю., Тарасенко І. З нових документів до історії Сіверщини (друга половина XVH - ХУЛІ ст.). Ч. 1-6 // СЛ. 2016. № 2-5, 2017. № 1-2 (4 документи); Мицик Ю., Тарасенко І. Матеріали фонду 148 ЦДІА України у Києві як джерело з історії Пустинно-Харлампіївського Гамаліївського монастиря ХУЛІ ст. // Сіверщина в історії України. 2017. № 10. С. 140-148 (3 документи).

3. Див.: Гуржій О. Іван Скоропадський // Володарі гетьманської булави. К., 1994. С. 414.

4. Універсали Івана Мазепи (1687-1709). К. ; Львів, 2006. Ч. ІІ. № 195.

5. Детальніше про Фридрикевичів див.: Павленко С. Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники. К., 2004. С. 85.

6. Там само. Ч. І. № 167.

7. Там само. Ч. І. № 128.

8. Там само. Ч. ІІ. № 217.

9. Літопис Самовидця. К., 1971. С. 40-42.

Размещено на Allbest.ru