З нових документів до історії Сіверщини (ХVІІ-ХVIII століття)
Аналіз дослідження мемуарів австрійського дипломата Сигізмунда Гербершейна. Видання універсалу-привілею 1664 року королем Яном Казимиром. Особливість розгляду листів-скарг. Характеристика документу про купівлю млина на річці Білоус біля села Рижики.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 20.07.2018 |
Размер файла | 100,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Музик двох, якии з прочиими товарищи пред ним, гспдном капитаном, гуляючим, грали первие у дворі Гоцутчином, кулатчом за лоб волочачи, били и ногами топтали, а потом за браму вишедши на майдані, оних веліл батожам, покладаючи бити, а сам ногами бил, з которих един ледво волочится, а другий так болно бил збит, що и по сей час не может виходитис.
Игната Парпуренка и его жену веліл пред себе гспдн капитан привести, а за тое, что в него стоячого, гренадера конь гспдров потерял муштук, зараз за караул каз[ал] взять и до колеса привязати, якого привязанаго бито. Хотячи от того вязеня свободитис, поступился ему, капитану, хорта привести и отдат. За тое отпустили, а жену его пред себе у хату казал увести и веліл сісти, частуючи вином, говорил: «Вот я як у прочиих денгами побрал, от вас денег не возму, тилко зо мною волю мою учиниш». Когда ж отказала, что того не хочу учинити, тогда ж казал еї за караул взят и до колеса привязати. Знова он до ей привязаной он, гспдн капитан, колко разне приходячи, о том питал, аби волі его повинулас, не соизволила, то и горше казал еї привязат, а бити не били. В том вязеню през сутки сиділа, а когда муж ея, привудши хортицу из хортяти, просил его, капитана, аби его жену отпустил, то и хортици не принял и жени не отпустил, поки горілки полвідерка дал, мяса за пят (?) копіек, а сира за шаст (!) купил и отдавши, свободилас.
Прето видячи я таковие людем от его, гспдна капитана, чинячиеся розорения и побиття и сам не насмілем до его, в шинку гуляюючого, для розмови о таком галасі пойти, поневаж и на мене чинил перехвалки и всі граждане так били устрахнулися, что многие заможнійшии з своїх дворов поуходивши, по чужих убогших дворах всю ночь под страхом проводили, ежели ж по вичитанню сих людем обид от его, гсдна капитана, починених непремінно от велможностей ваших будет мені указ и з людми обіжденними в Глухов приездити. Теди панское позвеление при нижайшом моем уклоні готов исполнити. А тепер млстивой их же себе навсегда вручаю ласце велможности ваших моих велце ласкавих панов и всенадежднійших добродіев нижайший слуга
Григорий Костенецкий, сотник конотопский.
З Конотопу августа 14 року 1722».
Адреса на звороті: «Великого гсдря нашого его императорского всепресвітлійшаго влчства Войска Запорожского полковникові черніговскому и наказному гетману и старшині енералной, велможному его млсти пну Павлу Полуботку, моим велце млстивим панам и всеблгонадежнійшим добродіем всепокорственно».
Запис іншою рукою на звороті: «Од сотника конотопского з обявлением якие капитан гранадерского Роппова полку 4 роты прозванием Количов, приехавши в Конотоп, починил людям збийства и побої. Принесен августа 15 року 1722».
(НБУВ. - ІР. - Ф. І. - № 55242-55243. - Оригінал завірений печаткою і особистим підписом сотника)
1722, вересня 14 (3).- Реєстр прибутків з Обмачева для гетьманського двору.
«Року 1722 септевр.3 дня.
Реестр предложеня сколко яких каменей найдуется на греблі новомлинской, на двор рейментарский обмочевский идучих.
Данилов Ларченков в те камен 1, на двор рейментарский 2 части.
Гспжі Троцкой каменей, на двор рейментарский 2 части.
Дмитра Стеценка каменей два, на двор рейментарский 2 части.
Лесков Зубченков камен 1, на двор рейментарский 2 части.
Пилипишиних каменей два, на двор рейментарский 2 части.
Максимов Ларченков камен 1, на двор рейментарский 2 части.
Григориевой Самойленковой каменей 3, на двор рейментарский 2 части.
Кирила Троцкого камен 1, на двор рейментарский по половині.
Тимошихи Борзенской камен 1, на двор рейментарский по половині.
Григориевой Ярошенчишиной камен 1, на двор рейментарский по половині.
Семена Григоровича камен 1, на двор рейментарский 2 части.
Всіх каменей на двор рейментарский идучих по дві части, 12, а по половині идучих каменей 4.
Григориевских войскових каменей на двор рейментарский идучих 4 и ступи просяние и суконние.
Реестр каменей греблі новомлинской, не идучих на двор рейментарский обмочевский.
Ясновелможной добродійки (Насті Скоропадської.-Ю.М., І.Т.) каменей два купленних.
Велможного его млсти пна судиї енералного (Романа Анікієвича (?). - Ю.М., І.Т.) каменей 8.
Велможного добродія его млсти пна полковника ніжинского (Петра Толстого.-
Ю.М., І.Т.) каменей 4.
Превосходителного его млсти гспдна Сави Рогозинского камен 1, которий остался его превосходительству по Ломіковском (?).
Пну Ломиковскому камен 1, наданий з каменей войскових (?).
Пана Кочубея каменей 2.
Законниц новомлинского мнстра каменей два.
Григориевой Самойленковой каменей 2, по дві части.
Розмір на велможного его млсти пана полковника лубенского (Андрія Марковича.- Ю.М., І.Т.)
Григория Тоцкого камен 1, дві части идет розміру на мнстр ніжинский.
Того ж мнстира ніжинского на самих их идучих камен и ступи просяние и суконние два.
Григорихи Шишкевички камен 1, на неї идет зо всім.
Данилов Горкавенков камен 1, дві части розміру идет на Александра Шишкевича.
Всіх каменей на двор рейментарский не йдучих 27 и ступи просяние и суконние.
А на цілой греблі новомлинской всіх каменей 40, ступ просяних дві, суконних ступ дві.
Реестр предложеня сколко каменей на греблі батуринской, идучих на двор рей- ментарский обмочевский.
Камен еден Козловской по половині.
Камен 1 Емчишин дві части на двор.
Камен еї ж по половині на двор.
Камен Солонинин дві части на двор.
Камен Булавничой по половині.
Камен Кураховского 1 по половині и валуша его ж по половині.
Законниц новомлинских каменей 2 по половині и ступи просяние и суконние по половині
Камен Кгележишин по половині.
Пна Мойсія Нестеренка каменей два.
Коломійчиков камен 1, дві части на двор.
Соловчов (?) камен 1, дві части на двор.
Камен 1 пана Раковича на двор по половині.
Камен 1 Филонов дві части.
Всіх каменей по дві части на двор идучих 5.
А по половині идучих каменей 9.
Валуш дві по половині.
Ступи просяние и суконние по половині.
Еден камен довгополовский зо всім идет на двор.
Реестр предложеня сколко каменей на греблі батуринской, не идучих на двор рейментарский обмочевский.
Ясневелможной добродійки куплений камен 1.
Часноков камен 1, на его идучий.
Сотника батуринского камен 1, на его идучий.
Черънецких каменей 3 и ступи просяние и суконние зо всім на них идучие. Велможного его млсти пна писара енералного (Семена Савича.-Ю.М., І.Т.) камен еден.
Камен 1 Стягайлов, другий камен Стефанов по нем (?) идучие, наданни велможному его млст. пну Жураховскому, асаулі енералному.
Каменей три Чечелишини по половині идучие, на (...)* его превосходителству гспдну коменданту.
Велможного его млсти пана судиї енералного каменей 4.
Иванов Атаманенков камен 1 зо всім идет на его.
Проценчишин камен 1 по половині идучий надан Михайлу, бившому полковнику білоцерковскому.
Роговников камен 1, на млст их идет.
Гавруков камен 1, дві части надано на черниц (?).
Мізиков камен 1, дві части надано на черниц.
Камен 1 чернцам из черницями идет по половині.
Камен 1 черничий, на самих их идет.
Пні Пашковской каменей два зо всім юй належит.
Пні Михайловской камен 1 зо всім идет на еї.
Чаусов камен 1, дві части надани сербской полковници.
Демчишин камень 1, дві части надано на гсд полковников.
Ея ж валуша на тих же гсд по половині.
Всіх каменей на двор нейдучих 35.
Ступ просяних дві, суконних дві и валуша».
(НБУВ.-ІР.-№> 55165.- Оригінал)
1722, вересня 14 (3).- Реєстр прибутків з Обмачева для гетьманського двору.
«Року 1722 септевр. 3 дня.
Реестр надлежащих до двору гетманского обмочевского хлібних и грошевих приходов.
Напрод
Приходи хлібние зо млинов батуринских и новомлинских войсковой части. Приходи хлібие з поля, надлежащего до двора.
Приходи хлібие осипние з людей посполитих пахатних.
Именно: от коня по четверику овса, и от пари волов по четверику овса.
С того ж подданства грошевие приходи.
У селі Устю от коня по десят алтин.
В том же Устю от піших можнійших по золотому, а от подлійших и от подсусідков по пол. зол.
У селі Обмочеві, в Мітеювни (?), в Красном от коня по зол., и от пари волов по зол., а от піших по пол. зол.
В тих ж подданих, в кого окажутся пчоли.
От десятка взимается десятие, а кромі десятка по 2 алтина.
В тих подданих, в кого окажется казан винокурний, от казана по 3 зол.
И всіх тих грошей з подданства збирается зол. на 200, иногда ж болш, иногда менш.
С того ж подданства до всего взимается в год гусей 20, утят 20, часноку вінков 20, цибулі вінков 30 и по курици или по півню з кожного двора.
Грошевие приходи с перевозу Ретенского (?) и Сенютинскогозбирается в год по тисячи зол., иногда же болш, иногда менш.
Грошевие приходи погребелние: з гребли батуринской и новомлинской от важкого воза по шагу, от порожного по чеху.
Итого збирается чрез літо цілое зол. на 300, иногда болш, иногда менш.
Грошевие приходи з гребел батуринских и новомлинских валюшние и ступние, яких збирается в год зол. на сто, иногда болш, иногда менш.
На тих же греблях батуринской и новомлинской поколющина и показанщина, на греблі батуринской от кола по 20 зол., а на новомлинской от кола по 9 зол.
До того ж двора обмочевского поля надлежащего, почаст и сіножатей, у Обмочеві, ув Устю, в Красном, в сотнях Батуринской и Сосницкой.
Озера в Макошині в сотні міской.
Ув Устю в сотні Сосницкой.
В Пекарові в сотні Новомлинской.
В Обмачеві и в Батурині в сотні Батуринской.
Андрий Иванович, дозорца обмачевский рукою».
(НБУВ.-ІР.-№ 55166.- Оригінал, підписаний обмачевським дозорцем. Запис на звороті: «Андрий Иванович, дозорца обмачевский рукою»)
1722, грудня 5 (листопада 24). - Глухів. - Лист наказного гетьмана Павла Полуботка і генеральної старшини до старшого військового канцеляриста Петра Валькевича.
«Нам зичливый пртлю пне Валкевич.
Лист в. мстин, з дороги к нам дня вчорайшого писанный, чрез стародубовского козака з писмами од пна наказного полковника тамошнего, сюда в Глухов прибувшого, мы получили. В котором поневаж в. мс. виражаеш, чтобы пн. Губчич, сотник почепский, или тут нам од себе дал на писмі відение о селах и протчиїх угодиах, в Почепском уезді найдуючихся, також и о межованю Шидловского, или для того бы одправлен был без замедліния в Стародуб. Теди мы его, пна Губчича, и мало зде не удержуючи для вишвираженной потреби, отселя одпустили и казали ехати просто в Стародуб з в. млстю и протчиїми, з ким надлежит, для повиданяся и совіту, як в настоящом межовом ділі почеповском надобно поступити, которое чтобы помислно надлежащим было окончено порядком, хоти в.мс. тщателного своего во всем прилагати стараня, найбарзій о взисканю книг межових фіскала Кривцова, которий з росказаня гспдна Шидловского уезд Почеповский межовал. Якие межовие книги если бы не могли где винайтися, то принамній писат тих, которие Кривцов при своїм межованиї для кріпости людям ґрунтами суміжним роздал, добути старайтеся, з которих можна будет извіститися, что если на оних ніхто в коммиссарах од гетманской сторони не подписовался, то не полюбовном договору, леч без совіту и согласия гетманского тое межоване діялося и коммиссаров для межованя того уезду Почеповского покойный пн. гетман в тое время не опреділил, причом можно будет в. мстем накріпко обстояти. Також пошовши в ратуш тамошний стародубовский, перевертуй в.мс. книги міские з прилежанием: чи не винайдется в них реестр всего полку Стародубовского, в котором нні владіется світлійшим кнзем села, мелници и протчие угодиа тие, якими прежние гетьмани и покойный пн. гетман Скоропадский владіл, також шляхетские, козачие и протчие добра в сотні Почепской найдуючиеся: чии, где и сколко именно могут быти изображени, а барзій такого реестра обисковати надобно, которий бы рукою бувшого полкового писара Гордія писан. З якого по описі козаков и посполитих людей где, хто, в котором селі свое мешкане міл и до которой сотні належал, латво и границя почеповского уезду, як оный прежде во владіниї гетманском был, дознатися может. Поколя зас такие полковие реестра, где отищутся, тепер пн. Губчич за приездом своїм в Почеп як належит о всем вишепомянутом споряженное у себе в поготовости держачоеся, прислати міет в.мсти на писмі відение, которое гаразд висмотривши что в оное другого якого уезду сел, мелниц и протчего омилкою не вписано будет, пп. коммиссарам нашим за прибитем их туда для латвйшого и скорійшого діла слідования подлуг данной з високоправителствующого сената инструкциї его млсти гспдну полковнику Давидову вскорі в полк Стародубовский прибути міючому, вручили. Да он же, пн. Губчич,словесно предложил нам, что по указу покойного пна гетмана небожчик хорунжий енералный пн Сулима и покойный полковник стародубовский пн. Жоравко посиланы были в Почеп трижди. В первий раз для одданя міста Почепа з селами, мелницами и протчими угодиї, що в гетманском владіниї было, в державу світлійшого кнзя, а принимал от них все тое гспдн Алимов, од его світлости туда нарочно ординованный. В другое: по требованию его світлости до покойного пна гетмана занесенном для розиску о арендових грошах, которих прикажчикам тамошним почепским нікоторое товариство з сіл своїх не хотіли виплачувати. В третое они ж пп. хорунжий и полковник ездили з універсалом гетманским для отданя тамошной Почепской сотні бывших козаков в подданство его світлости, которих козаков в тот час одбирал гспдн Шидловский и того времени по его, Шидловского, велінню межовал уезд Почепский фіскал Кривцов сам, а коммиссаров од сторони гетманской з ним не было и заехал в Бакланской сотні нісколко сел, мелниц и протчего, что універсалом гетманским его світлости во владіние не показано. О чом всем (мовит) небезизвістни сут и тие стародубовские полчане, которие з покойним п. хоружим и полковником своїм в присутствиї найдовалися. Сего ради яко словесно в. мсти при отправі его отселя предлагалисмо, абысте з пном наказним полковником тамошним и протчею старшиною полковою и хтобы тилко к помянутому межовому ділу был потрібен совісно во всем поступали и як возможно вскорости предвараючи прибытие туда гспд коммиссаров оное предлежащое діло со всяким споряжали обстоятелством. Так и через сей лист пилно в. мсти жадаем и приказуем, абысте, что тилко здастся к ділу быти потребно для доказателства, было в поготовости, о чом и до пна наказного, особливий лист нш посилаем з докладом таковим, дабы полчан тих, которие з пп. хоружим и полковником для отданя козаков почепских в Почеп ездили, допросил: если был хто в сообщение з Кривцовим для межованя уезду Почепского од сторони гетманской опреділенньїй или сам Кривцов з росказаня Шидловского помянутий уезд Почепский межовал. Обявляем в. мсти и ему ж притом зичим доброго от Гспда Бга здоровя.
З Глухова ноевр[ия] 24 д. 1722 року.
В. мсти зичливие пртелі его императорского пртлого влчства Войска Запор[озкого] полковник черніговский и наказний гетман Павел Полуботок.
Войсковий енералний судиа Иван Чарниш.
Василий Жораковский, асаул енералний.
Яков Лизогуб, енералний бунчужний».
Адреса: «Ншому велце зичливому пртелеві пну Петру Валкевичу, енералной войсковой канцелляриї первійшому товаришеві, пилно подати».
Запис: «Получен в Старод[убі] 27 ноеврия року 1722 о межовом почепском ділі з прилогою книжих листов и універсалу на Почеп данный».
(НБУВ.-ІР.-Ф. І.-№ 56295. - Оригінал завірений особистими підписами авторів і печаткою) Між 1721-1725 рр.
«В отвітчиковьіх генералного писаря Савича.
В уневерсалі бывшего гетмана Скоропадского марта 14 дня 709 году обявляе всей старшині и черни, а особливо черниговскому полковнику и старшині, сотником, атаманом и всего посполства и сотнику соснецкому и всему тамошнему уряду зуполною себі врученною власть в Малой России всякие устроение порядки, а особ годных и в Войску заслужених надлежит окривати распектами и в доброй памети имія генералного писара Семена Савича от молодых літ на достоїнство урядов судейства и писарства генералных вірно отправленых услуг в Войску Запорожском в разных ділах ево услуге, а потом на писарстві судов войскових генералных и радателные працы нне на годности писарства генералного видя его тщателное и блгоразумное во всіх до писарской особы ділах правления, отдали ему во владіние село, именуемое Долгою Греблю в Черниговском полку в сотни Соснецкой положением своим будучие со всіми до его принадлежностями так, как бывшие державцы и Василий Цурка, будучие при изменнике Мазепе, оной владіл сам и дабы ни полковник черниговский и старшина полковая сотник сосницкий и всім тамошним урядом и нихто иншей и старшин и черни войсковых и посполитых того полку обывателей не смел ему, генеральному писарю, в покойном того села владінию и во взятю с него належитых приходов, от людей послушенства и повинностей, не чинили кривди и шкоди и препятия. А того села Долгой Гребле войты со всеми тамошними посполитыми людми иміет быть повинен. А понеже оной генералной писарь обявил о забранной оным Цуркою сумме и коньми в маетности ево в селі Медвежьем и разорения, чего ради в нагороду оного за разорением ему, генеральному писарю, оного ево, Цурки, двор в Сосницы и млин в Долгой Гребли и владіть повеліли».
1732, липня 17 (6).-Бахмач. - Лист бахмацького сотника Василя Покотила до гетьмана Данила Апостола.
«Ясневелможній мсці пне гетмане и кавалер, мні премлстивійший пне и всенадійниший добродію. В полученном мною прошлого июня 17 д. висоцеповажном ясневелможности вашой указі повелено мні заводное діло Федора Савостянова, ея височества гспдрині цесарівни Елизавет Петровни малоросийской понурницкой вотчини конских заводов нарядника обої его и бивших при нем чтирох члвік конюхов [с] козаком и жителем батуринским Григорием Урминичем на суді сотенном бахмацким сввдителмы изслідовать з которих, что потом доведется надлежащую по указам и по правам учинит сатисфакцию, что же потом учинится о том бы своїм доношением обстоятелно вашу пнскую ясневелможност увідомит. По которому ясневелможности вашой указу оное діло на суді сотенном бахмацком свідителми изслідовав, з которим допросом [ока]залос, что показанний нарядник gвалтом на двор Урминичев многокротне с конюхамы наездил без битности его и дом его разорил и по других козацких дворах шукал его, комори отбываючи, а потом, заставши его в дому, витяг з двора и бил и тогди Урмінич веліл синови своему оборонят. Приводил я их к любовному помиркованню, токмо он, нарядник, отказал, что для рішения отеду в Глухов. Зачим и оное слідствие вписавши, отсилаю до висоцеповажной ясневелможности вашой рейментарской уваги и разсмотрения. При чом и самого себе премлстивійшему респекту поручаю.
Ясневелможности вашой, мні премлстивійшему пну и всенадежнійшому добродіеви в[с]енижайший слуга и подножок Василь Покотило, сотник бахмацкий.
З Бахмача июля 6 1732 году.
Адреса: «Ея императорского величества Войска Запорожского обоїх сторон Днепра гетману и ордина святого Александра Невского кавалеру, ясневелможному его млсти пну Данилу Апостолу, мні премлстивійшему пну и всенадійнишему добродію».
(НБУВ. - ІР. - Ф. І.- № 55143.- Оригінал. На початку документа є запис: «Получен д. 19 июля 1732 року. Записав в книгу, отдат в пові[те]»)
1732, липень (?). Бахмач (?). - Лист бахмацького козака Григорія Омінича до гетьмана Данила Апостола.
«Ясневелможний мсці пне гетман и кавалер, мні премилостивійший пне великий добродію.
В 1732 году в пост великий прикажчик малороссийской понурницкой вотчини конских заводов ея височества гсдрині цесаревніи Елисавет Петровни Федор Савостьянов, приехавши в Бахмач для досмотру ея височества коней, взял у мене, нижайшого, місце землі мое власное и на оном поставил свой шинк, за которим когда я у него упоминался, то он мене многажди лаял и похвалялся бит. А прошедшого мая 28 числа наїздил своїми конюхами осми члвк многократне без винности моей на мой двор, жену и дітей моїх порозганял и комору отбивши, взял з скрині серпанков вусім, плахот чтири, запаску штаметовую новую, шаблю желізко самое, и напустивши в комору собак, муку и сало стровил. А потим заставши мене тогда ж в дворі и витягши з двора, поламавши кулле (?), бил мене, нижайшого, смертно сам и оние конюхи, отчего я от того времени болно лежал и тепер ледво жив зостаю. Того ради всепокорственно под висоцеповажние стопи ясевелможности вашой себе повергши, молю, ижби мні оной прикажчик Федор Савостянов землю мою власную, якую взял на шинк, возвратил, и что позабирал с комори серпанки, плахти, запаску и шаблю возвратил, а за увічче з него справедливости як укази ея императорского влчства и права малоросийские повелівают о якую млст сторично ясневелможности вшой просячи, должен буду за щасливое вше пнованне и долгоденствие неусипно Гспда Бга молити.
Ясневелможности вшой, моему всемилостивійшему добродіеви, всенижайший подножок Григорий Омінич, козак сотні Бахмацкой».
Анотація
У публікації представлені віднайдені в архівах документи гетьманів І. Самойловича, ДМногогрішного та інших старшин.
Ключові слова: універсал, лист, гетьман, монастир.
В публикации представлены документы гетманов И. Самойловича, Д.Много- грешного и других старшин.
Ключевые слова: универсал, письмо, гетман, манастырь.
In publications presented documents of I.Samojlovych, D.Mnohogrishnyj, and pette officers.
Keywords: universal, sheet, hetman, monastery.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Перехід ординців від кочового до осілого способу життя. Створення нових центрів влади у Північному Причорномор’ї. Підтримка порту Качибей польським королем Владиславом. Історичне значення перекладу літопису про Одесу "Хроніки" істориком Яном Длугошем.
статья [21,8 K], добавлен 11.08.2017Дослідження періодизації всесвітньої історії. Еволюція первісного суспільства, основні віхи історії стародавнього світу, середніх віків. Історія країн Африки, Америки в новітні часи. Розвиток Росії і Європи в кінці ХVІІ ст. Міжнародні відносини в ХХ ст.
книга [553,8 K], добавлен 18.04.2010Розклад феодально-кріпосницької системи як основний зміст соціально-економічного розвитку України першої половини XIX століття. Загальна характеристика основ економічної історії України. Причини падіння кріпосного права в Росії. Розгляд реформи 1861 року.
дипломная работа [82,2 K], добавлен 25.05.2015Соціально-економічні та політичні умови, що визначили політику влади в другій половині 20-х років ХХ століття. Специфіка хлібозаготівельної кампанії 1929 року. Розкуркулення заможної частини села радянським керівництвом. Завдання масової колективізації.
курсовая работа [49,4 K], добавлен 22.02.2015Дослідження проблеми фальшування документів Берестейської унії (Справа сфальшованих мамрамів), а також спроби православних дискредитувати Берестейський унійний собор 1596 року через обвинувачення в чудодійстві і богоневгодності проголошеної унії.
статья [42,4 K], добавлен 07.08.2017Розвиток цивільної авіації 70-80-х роках ХХ століття. Проведення науково-технічних робіт. Нагороди за досягнення у нових реконструкціях. Досягнення Національним авіаційним університетом (НАУ) міжнародного рівня. Розробка конструкторами нових двигунів.
контрольная работа [20,9 K], добавлен 01.12.2010Дослідження історії українсько-польського співжиття у 20-30-і роки XX століття. Форми насильницької асиміляції, ставлення до українців, що опинилися в складі Польщі в результаті окупації нею західноукраїнських земель, нищення пам'яток історії і культури.
реферат [30,2 K], добавлен 24.05.2010Дослідження історії розвитку військової авіації, розробки нових видів літаків. Загроза вторгнення німецьких військ на Британські острови, повітряні битви Другої світової війни. Модернізація британської авіації, нарощування виробництва нових літаків.
творческая работа [39,5 K], добавлен 29.11.2009Аналіз бойових подій на монгольській річці Халхін–Гол між частинами Червоної і Квантунської армій. Діяльність керівних органів СРСР і Монголії по підготовці і відбитті агресії. Хід і наслідки бойових дій, масовий героїзм радянських і монгольських воїнів.
контрольная работа [21,9 K], добавлен 17.03.2011Вивчення й аналіз особливостей публікацій Віднянського, які є сучасним історіографічним нарисом, де піднімаються питання вивчення історії українсько-сербської співпраці. Дослідження аспектів діяльності Київського Слов’янського благодійного комітету.
статья [26,5 K], добавлен 17.08.2017