З нових документів до історії Сіверщини (друга половина XVII-ХVІІІ ст.)
Оцінка універсалів гетьмана Івана Скоропадського, що збереглися завдяки ігумену Свято-Михайлівського монастиря Лаврентію Горці. Аналіз польських листів, які стосуються перемоги українських військ над московськими загарбниками під Конотопом у 1659 р.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 28.12.2017 |
Размер файла | 81,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
[...] Елена, родом з Малой Росиї полку Ніженского сотні Батуринской, села Міт- ченок, коей нині от роду літ 70. З дівицьі звания посполитого, уволнение писменное и пашепорт иміла данные ей из уряду Батуринского, которие при пострижениї ея в монашество сообщены. 1714 году за игумениї Анисиї в монастир Новомлинский дівичий принята без указа и відома архиерейского. Пред постриженим жила в оном мнастирі в искусі літ 17, а 1727 году июля 15 д. по указу преосщенного Варлаама Ванатовича митрополита киевского игуменом Крупицкого батуринского монастыря иеромонахом Варсонофием Гуторовичем в монашество рясофорно пострижена, а 1747 году сентябра 14 д. по указу преосщенного Тимофея митрополита киевского игуменом монастиря Крупицкого батуринского Иосифом Митшевичем в мандию пострижена. Грамоті обучилась. Шить и прясть уміет. За глубокую старость здоровя велми слабого. Проходила в оном новомлинском монастирі послушаниї трапезное, будилническое, погребовое, поварное, шафарское и на крилосі установническое с 1727 году по 1772 год, а нні за престарілость никакого послушания не несет и въпредь к послушаниям не годится. В преступлениї и подозріниї не была.
Серафима Дорошенкова, родом з Малой Россиї полку Черниговского містечка Сосниці, коей нні от роду літ 40. З дшщы дочь бунчукового товариша Василия Дорошенка. Уволнение иміла писменнное, данное ей от уряду прописаного містечка Сосниці, которое сообщено при ділі во время пострижения ея в монашество в 1758 году августа 10 д. За игумениї Евтихиї в монастир новомлинский дівичий принята за відомом преосщенного Арсения митрополита киевского. Прежде пострижения в оном монастирі в искусі жила літ 6, а 1764 году марта 12 по указу оного ж преосщен- ного Арсения архимандритом монастиря Крупицкого батуринского Варсонофием Палмовским в монашество мандійно пострижена. Обучена грамоті, здоровя слабого. Шить и прясть уміет, нравов добрых. Проходила в оном монастирі новомлинском послушаниї трапезное, шафарское, пономарское и крилошанское годов 7, а нні по слабости здоровя послушания никакого не несет, а впредь к послушаниям еще годится. В преступлениї и подозріниї никаких не была.
[...] Антонида, родом з Малой Росиї полку Ніженского, село Оленовкы, коей нні от роду літ 73. Звания козачого, иміла уволнение писменное, данное ей от сотенной Борзенской канцеляриї, которое во время произведениї ея в монашество к ділу сообщено. 1720 году в монастир дівичий новомлинский за игумениї Анисиї без відома и указу архиерейского принята. Пред постриженим своїм жила в оном мнстирі літ 30 в разнІх послушаниях, а 1756 году ноября 21 д. по указу преосщенного Тимофея митрополита киевского намістником монастиря Крупицкого батуринского иеромонахом Иовом в монашество мандийно пострижена. Грамоті мало обучена. За пре- старілость вельми слабого здоровя, доброобходителная, в том же монстрі проходила послушание понамарское годов 11 в деревні Атюши, так же в смотрениї мелници в селі Чепліевки и при батуринском поромі поперемінно находилась год 5, а нні за престарілость никакого послушания не несет и впредь к послушаниям не годится. В преступлениї и подозріниї не была.
Анастасия, родом з Малой Россиї полку Черниговского, сотні Сосницкой, села Копитина, коей от роду нині літ 51. З дівицьі звания козачого, уволнения и пашепорта от команды не иміла и нині не иміет. 1749 году мая 10 д. в монастир дівичий новомлинский без відома и указа архириейского за игумениї Евтихиї принята. Прежде пострижения в оном монастирі в искусі жила літ 7, а 1767 году ноября 21 д. по указу преосщенного Тимофея митрополита киевского игуменом монастиря Крупицкого батуринського иеромонахом Феофилом в монашество мандийно пострижена. Грамоті обучилась. Послушение несла крилошанское. Нравов худих, непослушная, пянству- ющая и по многим наказаним неисправленая, почему и ни к каким послушаниям не годится.
[...] Феодора, родом з Малой Росиї полку Ніженского сотні Батуринской, села Пал- чиков, коей нні от роду літ 34. З дівиць звания посполитого из подданных монастиря дівичого новомлинского. Без відома и указа архиерейского в монастир принята 1758 году за игумениї Елены. Пред пострижением в оном новомлинском монастирі в искусі жила літ 15, а 1765 году ноябра 6 д. по указу преосщенного Арсения, митрополита киевского, игуменом монастиря Стопреображенского Максаковского иеромонахом Иакинфом в монашество мандийно пострижена. Грамоті обучилась. Шить и прясть уміет. Здорова. Нравов средственно изрядных. Послушаниї в том же монастирі проходила трапезное, погребовое и крилошанское годов 7, а нні несет послушание в пекарні и впредь к послушаниям годится. В преступлениї и подозріниї не была.
[...] Марфа, родом з Малой Росиї полку Ніженского, Короповской сотні, містечка Коропа, коей нні от роду літ 40. З дшицы звания посполитого, уволнения писменного не иміет, 1767 году в новомлинский дівичий монастир за игумениї Евтихиї без відома и указа архиерейского принята. Прежде пострижения жила в том же монастирі в искусі літ 8, а 1760 ноябра 6 д. по указу преосвященного Арсения митрополита киевского игуменом Максаковского монастиря иеромонахом Иакинфом в монашество мандийно пострижена. Грамоті обучилась. Шить и прясть уміет. Здоровя слабого, нравов добрых, смиренная и послушливая. Проходила послушание шафарское годов 11, и впредь к такому ж послушанию годна. В преступлениї и подозріниї не была.
Евлампия, родом з Малой Россиї полку Ніженского, Короповской сотні, села Рижок, коей нині от роду літ 38. З дшицы звания козачого, письменного уволнения не иміет, 1764 за игумениї Магдалини лдя получения монашества без відома и указа архиерейского в оний новомлинский монастир принята в коем прежде пострижения в искусі жила літ 2, а в 1767 году апріля 13 д. по указу преосщенного Арсения, митрополита киевского, игуменом монастиря Стопреображенского Макасаковского Иа- кинфом в монашество мандийно пострижена. Неграмотная. Здорова, нравов добрых, смиренная и молчаливая. Послушание проходила пономарское в том же монастирі годов 4, на дворці близ монастиря в смотрениї экономства годов 7, и впредь к таковым послушаниям годится. В преступлениї и подозріниї не была.
Надежда, родом из Малой Россиї полку Ніженского, сотні Батуринской, села Митченков, коей от роду літ 35. З дшицы звания козачого, уволнения писменного не иміет. 1769 году в монастир дівичий новомлинский без відома и указа архиерейского принята за правителницы Ираклиї для получения монашества принята. Прежде пострижения в оном монастирі в искусі жила літ 6, а 1765 году ноябра 6 д. по указу преосщенного Арсения митрополита киевского игуменом монастиря Максаковско- го Иакинфом в монашество мандийно пострижена. Мало грамоті обучилась. Шить и прясть уміет. Здорова, жития и нравов добрых. Послушиї проходила в дворці экономическом 1 год, в селі Атюши, в смотрениї экономства годов 2, в кухні и пекарні годов 2, а нні несет послушание пономарское и впредь к послушаниям годится. В преступлениї и подозріниї не была.
Варвара, родом з Малой Россиї полку Ніженского, сотні Батуринской, села Пал- чиков, коей от роду нні літ 36. З дівицьі звания посполитого с подданных монастиря дівичого новомлинского, без відома и указа архиерейского 1764 году за игумениї Магдалини Корсаковны для получения монашества в оний монастир принята, в коем прежде пострижения, в искусі жила літ 3, а 1767 году априля 13 д. по указу преосщенного Арсения, митрополита киевского, игуменом мнстря Максаковского Иакинфом в монашество мандійно пострижена. Здорова. Грамоті не обучалась. Шить и прясть уміет, добронравная, смиренная и послушливая. Проходила в том же монастирі послушаниї перемінно разные, а нні несет послушание полатническое и впредь к послушаниям годится. В преступлениї и подозрениї не была.
Анисия, родом з Малой Россиї полку Ніженского, містечка Батурина, коей нні от роду літ 40. З дшицы звания козачого, писменное уволнение иміла данное ей от уряду батуринского, кое во время ея пострижения в монашество к ділу сообщено. 1764 году без відома и указу архиерейского за игумениї Магдалини Корсаковны для получения монашества в монастир новомлинский принята. Прежде постригу жила в том монастирі в искусі літ 2, а 1766 году по указу преосщенного Арсения, митрополита киевского, игуменом монастиря Стопреображенского Максаковского Иакинфом в монашество мандийно пострижена. Грамоті мало обучилась, шить и прясть уміет. Здорова, злонравная и сварливая, по многим наказаниям ей учиненным явилася неисправная, послушания никакого не несет за упрямство свое и впредь по означенным качествам к послушаниям не годится.
Александра, родом из Малой Россиї полку Ніженского, села Загоровкы, коей от роду літ 32. З дшицы звания козачого, уволнения писменного не иміет. 1763 году в монастир дівичий новомлинский без відома и указа архиререйского за игумениї Магдалини для получения монашества принята. Прежде пострижения жила в оном мнстрі в искусі годов 2, а 1767 году априля 13 д. по указу преосщенного Арсения, митрополита киевского, игуменом монастиря Максаковского Иоакинфом в монашество мандийно пострижена. Неграмотная. Шить и прясть уміет. Здорова. Жития и нравов добрых. Проходила послушаниї в том же монастирі в кухні годов 2, в паламарні 1 год, в палатах 1 год, а нні несет послушание погребовое и впредь к таковым послушаниям годится. В преступлениї и подозріниї не была.
Агния, родом з Малой Россиї, полку Ніженского, сотні Батуринской, села Атюши, коей от роду нні годов 32. З дшицы звания посполитого. Уволнения писменного не иміет. 1764 году за игумениї Елени в новомлинский дівичий монастир без відома и указа архиерейского принята. Прежде пострижения жила в оном монастирі в искусі літ 15, а 1767 году априля 13 д. по указу преосщенного Арсения, митрополита киевского, игуменом монастиря Максаковского иеромонахом Иакинфом в монашество мандийно пострижена. Грамоті обучилась. Шить и прясть уміет. Здорова. Жития и нравов добрых. Послушаниї в том же монастирі проходила трапезное годов 2, кри- лошанское годов 9 и нні несет крилошанское и впредь к тому послушанию годится. В преступлениї и подозріниї не была.
Минодора, родом з Малой Россиї полку Ніженского, сотні Новомлинской, деревны Кербутовкы, коей нні от роду літ 60. Из удовы, звания посполитого, ис подданных того ж новомлинского монастиря. За игумениї Елени 1755 году для получения монашества в тот новомлинский монастир без відома и указа архиерейского принята. Прежде пострижения жила в оном монастирі в искусі літ 7, а 1765 году ноябра 6 д. по указу преосщенного Арсения, митрополита киевского, игуменом монастиря Максаковского Иакинфом в монашество мандийно пострижена. Неграмотная. Здорова, жития и нравов доброобходителных. Послушаниї проходила в том же монастирі в пекарні годов 3, в дворці близ монастиря состоящем экономическое год 2, в селі Палчиках экономическое ж годов 2, а нині послушание несет в смотрениї мелницы в с. Чепліевкі. И впредь к таковым послушаниям годится. В преступлениї и подозрениї не была.
Иустина, родом з Малой Россиї полку Ніженского, Вороніжской сотні, села Чепліевкьі, коей нні от роду літ 34. З дівицьі звания посполитого. Уволнения писмен- ного не иміет. 1759 году в монастир дівичий новомлинский за игумениї Евтихиї для получения монашества без відома и указа архиерейского принята. Прежде пострижения жила в оном монастирі в искусі літ 5, а 1765 ноябра 6 д. по указу преосщенного Арсения, митрополита киевского, игуменом монастиря Стопреображенского Мак- саковского монастиря иеромонахом Иакинфом в монашество мандійно пострижена. Неграмотная. Рукоделие, прясть и шить уміет. Здорова, жития доброобходителнаго. Послушаниї в том же мнстрі проходила в палаті годов 3, в кухні 1 год, в погребі 1 год, в селі Мітченках, в дворці в смотрениї, экономичества годов 2, в селі Атюши по экономичеству ж годов 3, будилническое один год, в смотрениї батуринского перевоза, бровара и мелниц на греблі батуринской состоящих 1 год и нині в том же послушаниї находится и впредь к таковым послушаниям годится. В преступлениї и подозріниї не была.
Персида, родом з Малой Россиї полку Ніженского, з містечка Коропа, коей нині от роду літ 45. З дівиць звания посполитого. Уволнения писменного не иміет. 1752 году за игумениї Мариї Бугеровны для получения монашества в монастир ново- млинский дівичий без відома и указа архиерейского принята. Прежде пострижения жила в том мнстирі в искусі літ 7. 1766 году ноября 21 д. по указу преосвященного Тимофея, митрополита киевского, намістником монастиря Крупицкого Батуринского иеромонахом Иовом в монасшество рясофорное пострижена, а 1767 году априля 13 д. по указу преосвященного Арсения, митрополита киевского, игуменом монастиря Максаковского иеромонахом Иакинфом в монашество мандийное пострижена. Здоровя слабого, очима болезнуючая, прясти только может. Нравов добрых, проходила в том же монастирі послушаниї в пекарні годов 7, в огороді годов 5, а нині за болізнию очей никакого послушания не несет и впредь к послушаниям не годится. В преступлениї и подозріниї не была.
Евтихия, родом з Малой Россиї полку Ніженского, села Загоровкы, коей нині от роду літ 35. З дшицы звания козачого, уволнения писменного не иміет. 1759 году за правытелницы Ираклиї в монастир дівичий новомлинский без відома и указа архиерейского, принята. Прежде пострижения жила в том же монастирі в искусі годов 3, а 1765 году ноябра 6 д. по указу преосвященного Арсения, митрополита киевского, игуменом монастиря Максаковского Иакинфом в монашество мандійно пострижена. Неграмотная. Шить и прясть уміет. Здорова. Жития и нравов добрых, проходила в том же монастирі послушиї годов 6 в дворці состоящем при самом монастирі экономическое, а нині несет послушание в селі Атюши в дворці монас- тирском экономическое и впредь к таковым послушаниям годится. В преступлениї и подозрениї не была.
[...] Любовь, родом з Малой Россиї полку Ніженского, сотні Ивангородской, села Хвастовец, коей нні от роду літ 31. З дшицы звания козачого, уволнения писменного не иміет. 1764 за игумениї Магдалини Корсаковны для получения монашества без відома и указу архиерейского принята в монастир новомлинский дівичий, в коем перед пострижением в искусі жила літ 3, а 1765 году ноябра 6 д. по указу преосщен- ного Арсения, митрополита киевского, игуменом монастиря Стопреображенского Максаковского иеромонахом Иакинфом в монашество мандійно пострижена. Неграмотная. Шить и прясть уміет. Здорова. Жития и нравов добрых, в том же ново- млинском монастирі проходила разные послушаниї годов 11, а нні несет послушание трапезное и впредь к тому ж и к другим послушаниям годится. В преступлениї и подозрінию не была.
Доментияна, родом з Малой Россиї, полку Ніженского, містечка Коропа, коей от роду літ 53. Из удовствующей, звания козачого, уволнене писменное иміла от сотенной короповской канцеляриї ей даноное, кое при ділі о пострижениї ея в монашество сообщено. 1766 году в монастир дівичий новомлинский за игумениї Маг- далини Корсаковны для получения монашества без відома и указа архиерейского принята, в коем прежде пострижения жила в искусі літ три, а 1767 году, апріля 13 д. по указу преосщенного Арсения, митрополита киевского, игуменом монастиря Стопреображенского Максаковского иеромонахом Иакинфом в монашество ман- дійно пострижена. Неграмотная.
Шить и прясть уміет. Жития и нравов средственно добрых. Послушаниї нікоторие проходила в том же новомлинском монастирі, а нині по слабости здоровя не несет никаких и впредь к послушаниям не годится. В пре- ступлениї и подозріниї не была.
К сей відомости Сто Успенского дівичого новомлинского мнстиря игумения Віра подписалась, а вмісто ея, по ея ж, игумениї, прошению того ж новомлинского мнстря священник Тарасий Хмелніцкий, подписался».
1773, жовтня 8 (вересня 28). - Київ. - Рапорт про отримання указу канцелярією Івангородської сотні.
«В полковую нежинскую канцелярию з сотеной ивангородской канцелярії.
Репорт о получениї указа.
Ея императорскаго величества указу о откритиї ис полковой нежинской канцеляриї сего сентябра от 9 под № 4916 о учинениї публикациї о присматриваниї поворованих з церкви кропивянской разних вещей и о представлениї их в гродский нежинский суд и о протчем в сотеной ивангородской канцеляриї сего сентябра 24 получен и по оном опреділено от сотеной здешней канцеляриї о присматриваниї вышеписанних поворованих вещей во всех відомствах сотні Ивангородской местах учинил публикацию.
Писар сотенний Федор Апостолский.
1773, жовтня 13 (2). - Київ. - Рапорт про отримання указу канцелярією Іван- городської сотні.
«1773 году октябра 2 д. указ полковой нежинской канцеляриї в сотенной конотопской канцеляриї полученний о учинениї в сотні Конотопской публикациї о пересматриваниї поворованних села Крапивной с церкви стия великомученици Варвари вещах церковних означен (?) в том указі не будет ли кто с того числа чего-либо продавать, ми, неже подписавшись, видели и буди б ми оние вещи могли в кого признать, предоставить имеем оного на уряд, в том и подписуемось.
Бунчуковий товариш (...)* Кандиба.
Протопоп (..)*ский Семеон (,..)*полский.
Значковий (?) товариш Андрій Костенецкий(?).
Войсковой товариш Василь Артошевский.
Войсковой товариш Степан Вол.
Войсковой товариш Филип Припанов(?).
Значковий товариш Василь Езучевский.
Значковий товариш Пантелеймон Лобода».
1773, не раніше листопада 29 (18). - Київ. - Рапорт конотопської сотенної канцелярії в ніжинську полкову канцелярію.
«В полковую ніжинскую канцелярию от сотенной конотопской канцеляриї репорт о дійствителном исполнениї по указу.
По присланном ея императорскаго величества з полковой ніжинской канцеляриї от 9 числа сентябра велено в сотні Конотопской учинить публикацию и пересматривать поворованних села Крапивной с церкви стия великомученици Варвари вещей церковних означенних в том указі: не будет ли кто с того числа чего -либо продавать.
И потому ея императорского величества указу от сотенной конотопской кан- целяриї для учинения публикациї и пересматривания поворованих вещей в села сотні Конотопской к атаманам, старостам и войтам ордери октября 26 д. послани, и к городничому конотопскому Якиму Сердюкову для пересматривания на торгах ордером предложенно.
Запис на звороті: Атамани курінние конотопские алксей Олчилник и Василь Шуляк подписались, а место их, неграмотних, по их рукодайному прошению писар сотенний Иван Пін(...)* руку приложил».
Не раніше 1777, липня 24 (13).- Попівка(?).-Квит возного Попівської сотні Григорія Волховського Данилу Андрійовичу Кандибі (регест).
12.07.1777 р. Кандиба протестував проти того, що козаки й мужики с. Мутина Глухівської сотні неодноразово у цьому місяці нападали зі зброєю на його землю, яка знаходилась у Конотопській сотні біля с. Старого, викосили траву тощо. Возний засвідчив це 13.07.1777 р. і ствердив, що вивезено було не менше 250 однокінних возів трави.
Близько 1777 р. - «Доношение» в глухівський і батуринський підкоморський суд (регест).
Данило Кандиба подав позов у суд на селян, які напали на його землю біля с. Мутин між урочищами на кордоні двох повітів: Глухівського і Батуринського і викосили траву.
Відповідав від імені ігумена Пустинно-Харлампієвського монастиря Іннокентія понірений Павло Горбаневський. Кандиба пред'явив три гетьманські універсали Самойловича (1675 і 1676 рр.) і Мазепи (10.01.1702 р.) і вказував, що він є нащадком згадуваних у них Федора і Андрія Кандиб.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Історична довідка про Івана Степановича Мазепу як найбільш відомого представника України. Дати життя та діяльності гетьмана. Особливості зорової поезії. Візуальна поезія (у формі колоколу), сповнена громадянського змісту "Дзвін гетьмана Івана Мазепи".
презентация [1,6 M], добавлен 21.02.2016Діяльність Павла Скоропадського. Міжнародне становище гетьманської України. Підпорядкованість мирових судів. Проголошення Української Національної Ради. Миколаївщина в період правління гетьмана Павла Скоропадського. Становлення державності в Україні.
реферат [44,9 K], добавлен 06.04.2012Стан козацтва як соціальної верстви після смерті Богдана Хмельницького, боротьба за владу над козацьким військом прибічників. Правління Івана Виговського, війни з Московським царством і її результати. Місце в історії гетьмана Скоропадського та Мазепи.
реферат [44,5 K], добавлен 25.03.2010Становлення Павла Скоропадського як особистості та майбутнього діяча Української держави у дитячі та юнацькі роки. Характеристика життя, діяльності та внеску гетьмана П. Скоропадського у розвиток української державності, науки та культури України.
реферат [36,7 K], добавлен 22.01.2014Напрямки зовнішньої політики гетьмана та її вплив на розвиток українського народу. Взаємовідносини Івана Мазепи та російського царя. Основні аспекти внутрішньої політики гетьмана. Передумови переходу І. Мазепи на бік шведів. Останні роки життя гетьмана.
курсовая работа [65,6 K], добавлен 05.07.2012Основні напрямки зовнішньополітичної діяльності Івана Мазепи. Позиції гетьмана у відносинах з Кримським ханством та Туреччиною. Україна в Північній війні. Криза українсько-московських відносин та переорієнтація Івана Мазепи на Швецію. Внутрішня політика.
дипломная работа [132,5 K], добавлен 29.07.2013Вивчення біографії українського гетьмана П. Скоропадського. Причини популярності генерал-лейтенанта Скоропадського в армійських і цивільних колах. Зміцнення позиції Української Держави на міжнародній арені. Помилка гетьмана у повільності аграрної реформи.
реферат [25,8 K], добавлен 27.05.2010Аналіз процесу колективізації та становлення колгоспної системи в районах компактного розселення болгар в межах колишньої Ізмаїльської області УРСР (друга половина 40–50-ті рр. ХХ ст.). Нові аспекти розвитку болгарської діаспори у повоєнні часи.
статья [19,9 K], добавлен 11.09.2017Проголошення гетьманату П. Скоропадського. Причини і суть гетьманського перевороту. Внутрішня та зовнішня політика П. Скоропадського. Національно-культурна політика гетьмана. Підсумки перебування у влади Скоропадського. Основні причини падіння гетьманату.
реферат [13,2 K], добавлен 22.12.2010Фігура гетьмана Івана Мазепи в історії України. Характеристика становлення І. Мазепи як гетьмана України. Героїчна боротьба за права та вільності України. Причини та загальні політичні умови укладення союзу з Швецією. "Помста Петра" за "зраду" Мазепи.
реферат [46,1 K], добавлен 14.03.2011