Роль незалежної самоврядної професійної спілки "Солідарність" у творенні новітньої польської держави (1980–1991 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дипломатична академія України

При міністерстві закордонних справ України

УДК 94 (438) “1980/1991”„Солідарність” (043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Роль незалежної самоврядної професійної спілки „Солідарність” у творенні новітньої польської держави (1980-1991 рр.)

07.00.02 - всесвітня історія

Телегуз Андрій Володимирович

Київ 2009

Загальна характеристика роботи

Актуальність дисертаційного дослідження та мотиви вибору теми зумовлені низкою факторів, серед яких головними є такі: стратегічне партнерство між Україною та Польщею; необхідність вивчення форм і методів діяльності незалежної самоврядної професійної спілки (НСПС) „Солідарність”, яка підготувала підґрунтя і розпочала демократичну революцію шляхом відродження громадянського суспільства, що стала початком краху комуністичної системи не тільки у Польщі, а й у інших країнах Центрально-Східної Європи; відсутність комплексних досліджень із цієї проблеми у вітчизняній історіографії та недостатня розробленість у зарубіжній.

Спроби дати визначення „Солідарності” показують, що вона не міститься в рамках жодних традиційних класифікацій, оскільки була не лише профоб'єднанням, а й великим суспільним рухом, антикомуністичним повстанням і революцією. Характерною рисою антитоталітарного руху „Солідарність” був пацифізм, який проявлявся у відмові застосування силових рішень. Діяла ця організація у масштабі усієї країни і народу, спираючись на принципи громадянської солідарності, а також на моральні християнські цінності у громадському житті.

Досвід Польщі у проведенні демократичних та ринкових реформ, що започаткували відомі діячі опозиції і, зокрема, „Солідарності”, є актуальним також для України. Посилення впливу політичних і громадських організацій на демократизацію держави значною мірою відображає рівень здатності суспільства до поступального розвитку. Становлення інститутів громадянського суспільства в Україні вимагає створення автономних, незалежних від державної влади, суспільних структур, що й потребує запозичення польського досвіду демократичних перетворень.

Введення до наукового обігу нових документів і матеріалів, аналіз наукових праць дозволяють ґрунтовно вивчити складні суспільно-політичні та економічні процеси в країні під час кризи комуністичного режиму протягом 1980-1991 років.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертація є практичною реалізацією плану наукових досліджень кафедри історії слов'ян і українознавства Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова згідно з науковим напрямом „Дослідження проблем гуманітарних наук”.

Об'єкт дослідження - системна суспільно-політична та економічна криза в Польщі 1980-1991 років.

Предмет дослідження - діяльність НСПС „Солідарність”, її роль у згуртуванні польського народу на боротьбу проти тоталітарної системи, за побудову демократичної держави шляхом відродження громадянського суспільства.

Мету дослідження визначено з урахуванням стану наукової розробки та актуальності цієї теми. Зважаючи на те, що в українській історіографії дана проблема далеко недостатньо досліджена, дисертант ставить за мету розкрити складні суспільно-політичні й економічні процеси в Польщі у 1980-1991 роках, їхні внутрішні й зовнішні чинники з позицій об'єктивності та історичного плюралізму, аналітично-критичного осмислення усіх доступних джерел і наукових праць, здійснити комплексний аналіз, узагальнити й сформулювати теоретичні положення і висновки щодо громадсько-політичної діяльності НСПС „Солідарність”.

Відповідно до визначеної мети дисертант поставив перед собою такі наукові завдання:

- проаналізувати стан наукової розробки теми та джерельну базу здійснюваного дослідження;

- визначити причини загострення суспільно-політичної та економічної кризи в Польщі і передумови створення НСПС „Солідарність”;

- детально „реконструювати” перебіг подій масового протестного руху польського народу у серпні 1980-го - грудні 1981 року та здійснити аналіз причин, що призвели до запровадження воєнного стану 13 грудня 1981 року;

- простежити особливості організації і діяльності підпільних структур „Солідарності” у період воєнного стану та розкрити зміст і форми їхньої політичної боротьби проти комуністичного режиму ПНР у 1981-1987 роках;

- охарактеризувати процес загострення кризи комуністичного режиму в Польщі у 1987-1988 роках й особливості політичного діалогу керівництва ПНР і „Солідарності” та його результати;

- розкрити процес переходу влади до демократичної опозиції і здійснити аналіз причин, що призвели до кризи й розпаду об'єднаної під прапором „Солідарності” демократичної влади;

- узагальнити результати суспільно-політичної та економічної боротьби протестного руху за повалення комуністичного режиму в контексті наукового й практичного значення дисертаційного дослідження.

Територіальні межі дисертації окреслюються сучасною територією Республіки Польща.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють 1980-1991 роки. Початок періоду пов'язаний з вибухом протестного робітничого руху та утворенням НСПС „Солідарність”, діяльність якої сприяла функціонуванню суспільної самоорганізації поза межами системи. Кінцеві рамки дисертаційної роботи обумовлені приходом до влади „Солідарності”, проведенням політичних і соціально-економічних реформ. Криза і розпад демократичного табору започаткували процес створення системи багатопартійності та заклали умови політичної диференціації і конкуренції, про що свідчать результати парламентських виборів у жовтні 1991 року.

Методологічна база роботи ґрунтується на основі принципів науковості, історизму та об'єктивності. У ході розв'язання поставлених завдань використано такі методи: проблемно-хронологічний - для з'ясування змін суспільно-політичного й соціально-економічного устрою Польщі; порівняльно-історичний - для розкриття питання змісту і форм боротьби профоб'єднання у порівнянні з іншими європейськими країнами; аналізу і систематизації - з метою періодизації історіографії та діяльності „Солідарності”; узагальнення виявлених матеріалів, документів, даних, положень, отриманих у процесі вивчення першоджерел і літератури - для формулювання й обґрунтування висновків за результатами здійсненого дослідження. Під час написання дисертації застосовано міждисциплінарний підхід. Він полягає у використанні категоріального апарату історії, політології, соціології та економіки. Поєднання вищезгаданих та інших методів сприяло реалізації нових підходів у процесі аналізу ролі НСПС „Солідарність” у творенні новітньої польської держави.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у постановці та комплексній розробці актуальної проблеми, яка досі не була всебічно та об'єктивно висвітлена у вітчизняній історичній науці. На основі широкого масиву джерел обґрунтовано тезу про те, що саме діяльність НСПС „Солідарність” на тлі складних суспільно-політичних і економічних процесів у Польщі в 1980-1991 роках призвела до повалення комуністичного режиму і започаткувала творення суверенної держави. У роботі визначено передумови створення профоб'єднання, охарактеризовано події масового руху польського народу проти комуністичної влади, що спонукало останню до запровадження воєнного стану. Подано науково обґрунтовану періодизацію діяльності об'єднаної під прапором „Солідарності” антикомуністичної опозиції, зокрема протестної (1980-1981 рр.), підпільної (1982-1988 рр.) та державотворчої (1989-1991 рр.). На основі широкого використання документального й фактологічного матеріалу, статистичних даних проаналізовано передумови і причини загострення кризи комуністичного режиму у 1987-1989 роках, охарактеризовано особливості політичного діалогу керівництва ПНР і „Солідарності” та переходу всіх важелів влади до демократичної опозиції.

Практичне значення дисертації полягає у тому, що її основні ідеї, теоретичні положення, висновки й фактичний матеріал можуть бути використані у підготовці узагальнювальних праць з історії Польщі, міжнародних відносин, робітничого й профспілкового руху, підручників та навчальних посібників, а також під час викладання нормативних і спеціальних курсів у вищих навчальних закладах. Результати дослідження сприятимуть суттєвому розширенню інформаційного простору в історії, політології і соціології.

Апробація дисертаційного матеріалу та результатів дослідження. Концептуальні положення дослідження та його основний зміст викладені автором у повідомленнях на міжнародних наукових конференціях і семінарах. Серед них - „Україна і Польща в ХХ столітті: проблеми історії і політології” (Київ, 16-18 травня 2002); „Польська лівиця в ХХ столітті” (Краків, 13-14 травня 2003); „Україна і Польща в горнилі Другої світової війни” (Київ, 19-20 травня 2005); щорічні звітні науково-практичні конференції НПУ імені М. П. Драгоманова, науково-методичні семінари кафедри історії слов'ян і українознавства.

Обговорення концептуальних положень дисертації, її структури і змісту відбувалося в Інституті історичної освіти НПУ імені М. П. Драгоманова, Інститутах політології та історії Краківської педагогічної академії імені Комісії Едукації Народової, в якій дисертант проходив наукове стажування з 1 квітня по 4 червня 2003 року.

Публікації. Основні положення дисертації знайшли своє відображення у п'яти статтях, чотири з яких - у наукових фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України в галузі „історичні науки”.

Структура дисертації відповідає поставленій меті та розв'язанню основних завдань дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів (вісім параграфів), висновків, додатків, списку використаних джерел і літератури. Загальний обсяг дисертації становить 230 сторінок, у тому числі основний текст - 184 сторінки, список використаних джерел і літератури - 32 сторінки (471 найменувань).

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, вказано на зв'язок роботи з науковими програмами, визначено об'єкт і предмет дослідження, аргументовано його хронологічні межі, сформульовано мету і завдання дослідження, представлено методи дослідження, визначено наукову новизну, практичне значення та апробацію отриманих результатів.

У першому розділі “Огляд історіографії та джерельної бази дослідження“ розкрито основні етапи вивчення проблеми у радянській, зарубіжній і вітчизняній історичній науці, окреслено її визначальні аспекти, що знаходили своє наукове вирішення, проаналізовано джерела, виявлено ступінь їхньої достовірності й репрезентативності.

Аналізуючи історіографічну й джерельну базу дисертації, здобувач виходить з того, що повноцінне дослідження українським істориком цієї проблеми неможливе без глибокого вивчення документів і матеріалів архівів Польщі, наукових праць польських вчених.

Деякі аспекти проблеми епізодично висвітлені у дослідженнях вітчизняних та зарубіжних істориків. Однак місце і роль „Солідарності” у побудові суверенної Польщі до сьогодні не стали предметом окремого комплексного монографічного дослідження вітчизняних істориків, тому вважаємо за доцільне запропонувати групування праць, що складають історіографію теми. Монографічна література у дисертації представлена переважно дослідженнями польських авторів, що вийшли у світ протягом останніх десятиліть. Саме в цей період в істориків із країн колишнього соціалістичного табору з'явилася можливість об'єктивно й всебічно вивчати історію Польщі. Історіографічну базу дисертації поділено на такі умовні групи: наукові праці, написані радянськими істориками; роботи сучасної російської історичної науки; література, що з'явилася після розпаду СРСР і здобуття Україною незалежності; дослідження польських вчених за комуністичного режиму; публікації науковців у Польщі, що вийшли після зміни політичної системи у 1989 році; видання польських емігрантських та західних науковців.

Автор не схильний до однозначно негативної оцінки досліджень радянської доби. Разом з тим слід визнати, що вони є надзвичайно заідеологізованими, мають пропагандистський характер та відзначаються упередженим підходом до розгляду проблеми. За умов ідеологічного протистояння проблеми історичного розвитку Польщі висвітлювалися з марксистсько-ленінських позицій. Аналіз й оцінка бурхливих подій 1980-1981 років та їх передумов, діяльності підпілля у роки реакції не змінювалися і не переглядалися упродовж існування комуністичних режимів у Центрально-Східній і Південній Європі. До таких робіт можна віднести монографії В. Трубнікова, О. Дмитренка, В. Накарякова, В. Большакова, Г. Вачнадзе і Є. Броніславського та інших Крах “операции Полония”, 1980-1981: Документальный очерк / В. П. Трубников. - Минск, 1985. - 246 с.; Дмитренко А. Г. Провал “Стратегического эксперимента”: Политика США в отношении Польши в 70-80-е годы / А. Г. Дмитренко. - Львов, 1988. - 192 с.; Накаряков В. Н. Диверсии против Польши / В. Н. Накаряков. - М., 1985. - 111 с.; Большаков В. В. Пружины “польского эксперимента”: О вмешательстве спецслужб США в дела ПНР / В. В. Большаков. - М., 1982. - 47 с.; Вачнадзе Г. Заговор против Польши / Георгий Вачнадзе. - Тбилиси, 1983. - 158 с.; Брониславский Е., Вачнадзе Г. Польский диалог / Е. Брониславский, Г. Вачнадзе. - Тбилиси, 1990. - 124 с.. Події, що призвели до різкого загострення суспільно-політичної та економічної ситуації в Польщі у 80-ті роки, вони трактують як контрреволюцію, антисоціалістичний заколот та “майже державний переворот”, а також звинувачують „імперіалістичні кола” США й НАТО, які координували діяльність ревізіоністів, внутрішніх ворогів й польської еміграції, і лише в останню чергу вказують на помилки керівництва Польської об'єднаної робітничої партії (ПОРП).

Окремо варто виділити працю Ю. Корнілова, В. Кузнецова, Ю. Ніколаєва Корнилов Ю., Кузнецов В., Николаев Ю. Как делается заговор / Ю. Корнилов, В. Кузнецов, Ю. Николаев. - М., 1985. - 222 с., в якій паралельно із черговим звинуваченням Заходу, аналізуються суспільно-політична криза, що охопила ПНР у 1980-1981 роках, помилки й деформації в економічній політиці ПОРП, відсутність антикризових заходів та особливості внутрішньопартійної ситуації. Вчені наводять широкий фактичний матеріал щодо діяльності антикомуністичного підпілля.

Значний інтерес для розкриття проблеми викликають праці сучасних російських істориків І. Яжборовської, М. Бухарина, Д. Фельдмана Яжборовская И. С. Трансформация Восточной Европы в конце ХХ века / И. С. Яжборовская // Вопросы истории. - 2007. - № 6. - С. 17-36; Бухарин Н. И. Строительство гражданского общества в странах Центральной и Юго-Восточной Европы / Н. И. Бухарин // Новая и новейшая история. - 2005. - № 1. - С. 26-49; Фельдман Д. М. Россия и Восточная Европа: от холодной войны до нового мирового порядка / Д. М. Фельдман // Революции 1989 в странах Центральной (Восточной) Европы: взгляд через десятилетие / отв. ред. Г. Н. Севостьянов. - М., 2001. - C. 124-133., в яких аналізується процес трансформаційних змін у країнах Центрально-Східної і Південної Європи. Натомість дослідники Б. Філіппов, Л. Ликошина, Н. Маслова Филиппов Б. А. Политический портрет Леха Валенсы / Б. А. Филиппов. - М., 1992. - 256 с.; його ж. За кулисами президентских выборов в Польше // Актуальные проблемы Европы. - М., 1991. - № 2. - С. 78-93; Лыкошина Л. С. Александр Квасневский: Политический портрет / Л. С. Лыкошина - М., 2001. - 213 с.; Политические портреты / [cост. Н. М. Маслова]. - М., 1991. - 208 с. розглядають лише деякі аспекти проблеми, зокрема, значну увагу приділено персоналіям. Проте вони мають певний науковий інтерес і у своїй сукупності, безумовно, сприяють розкриттю обраної автором теми.

Для вивчення означеної проблеми вагоме значення має дослідження К. Трощенкова Трощенков К. В. Внешнеполитические программы и международные связи политической оппозиции в ПНР в 1976-1989 гг. / Константин Трощенков. - Калининград, 2004. - 254 с., в якому детально аналізується еволюція зовнішньополітичних поглядів та міжнародні зв'язки опозиції в період виникнення і діяльності профоб'єднання „Солідарність”.

Окремі аспекти діяльності „Солідарності” висвітлені у колективних працях „Влада і суспільство: Непрості взаємовідносини (Країни Центральної і Південно-Східної Європи в ХХ столітті)”, „Влада - суспільство - реформи. Центральна і Південно-Східна Європа. Друга половина ХХ століття”, „Історія антикомуністичних революцій кінця ХХ століття. Центральна і Південно-Східна Європа”, „Суспільні трансформації в країнах Центральної і Південно-Східної Європи (90-ті роки ХХ століття - початок ХХІ століття)”, „Центрально-Східна Європа в другій полонині ХХ століття” Власть и общество: Непростые взаимоотношения (Страны Центральной и Юго-Восточной Европы в ХХ веке) / отв. ред. К. П. Серапионова. - М., 2008. - 448 с.; Власть - общество - реформы. Центральная и Юго-Восточная Европа. Вторая половина ХХ века / отв. ред. Э. Г. Задорожнюк. - М., 2006. - 442 с.; История антикоммунистических революций конца ХХ века. Центральная и Юго-Восточная Европа / отв. ред. Ю. С. Новопашин. - М., 2007. - 397 с.; Общественные трансформации в странах Центральной и Юго-Восточной Европы (90-е годы ХХ века - начало ХХІ столетия) / отв. ред. Ю. С. Новопашин. - М., 2008. - 352 с.; Центрально-Восточная Европа во второй половине ХХ века. В 3 т. / ред. А. Д. Некипелов. - М., 2000-2002. - Т. 2: От стабилизации к кризису (1966-1989) / отв. ред. Б. А. Шмелев. - 516 с.; Т. 3. - Ч. 1: Трансформации 90-х годов / отв. ред. С. П. Глинкина. - 461 с.;. Їхні автори концентрують увагу на історії антикомуністичних революцій в країнах Центральної і Південно-Східної Європи у контексті краху режимів „реального соціалізму”, всієї командно-адміністративної системи цих країн і становлення нових владних структур.

В сучасній українській історіографії полоністика традиційно характеризується широким спектром наукових досліджень. Підготовлено низку наукових праць автори яких намагалися неупереджено показати історію Польщі, причини ліквідації авторитарних і тоталітарних структур влади та актуальні проблеми, пов'язані зі становленням і розвитком сучасної польської держави. Попри наявність численних здобутків, в українській полоністиці сьогодні ще не здійснений глибокий аналіз діяльності „Солідарності” на тлі кризи комуністичного режиму в Польщі. Причиною цього є обмежена кількість зарубіжної наукової літератури й відсутність джерел.

Для розкриття визначеної проблеми важливе значення мають узагальнюючі праці з історії Польщі сучасних українських вчених. Автори досліджень уперше в українській історіографії за проблемно-хронологічним принципом висвітлили причини кризи політичної системи країни у 1980-х роках, дослідили форми і методи боротьби профоб'єднання „Солідарність” проти комуністичного режиму, розглянули причини, хід і неоднозначні наслідки соціально-економічних і політичних реформ Зашкільняк Л. О., Крикун М. Г. Історія Польщі: від найдавніших часів до наших днів / Леонід Зашкільняк, Микола Крикун. - Львів, 2002. - 752 с.; Історія Польщі / [П. Федорчак, І. Іванцев, А. Крюков та ін.]. - Івано-Франківськ, 1995. - 72 с.. Окремі аспекти антикомуністичної діяльності профспілки стисло висвітлені також у працях з історії країн Центрально-Східної Європи. В них розкриваються особливості політичного і соціального-економічного розвитку Польщі, значну увагу приділено причинам ліквідації авторитарних і тоталітарних структур комуністичної влади, розглянуто актуальні проблеми, пов'язані зі становленням і розвитком державності Кріль М. М. Історія країн Центрально-Східної Європи (кінець ХХ - початок ХХІ ст.) / М. М. Кріль. - К., 2008. - 284 с.; Історія Центрально-Східної Європи / наук. ред. Леонід Зашкільняк. - Львів, 2001. - 658 с.; Кульчицький С. Економічна історія Центрально-Східної Європи в ХVІ-ХХ ст. / Станіслав Кульчицький. - К., 2003. - 56 с.; Газін В., Копилов С. Новітня історія країн Європи та Америки. 1945-2002 роки / Володимир Газін, Сергій Копилов. - К., 2004. - 622 с.; Політика в особах: Політичне лідерство на постсоціалістичному просторі / За заг. ред. Ф. М. Рудича. - К., 2008. - 352 с.; Бокало Н., Трохимчук С. Проблеми і перспективи демократизації в країнах центрально-східної Європи (на прикладі Вишеградської четвірки) / Наталія Бокало, Трохимчук Степан. - Л., 2000. - 68 с.. На особливу увагу заслуговують праці В. Ярового Яровий В. І. Історія новітнього часу країн Центральної та Південно-Східної Європи 1944-1994 рр. / Валерій Яровий. - Дніпропетровськ, 1995. - 164 с.; його ж. Історія західних та південних слов'ян ХХ ст. - К., 1996. - 416 с.; його ж. Новітня історія країн Східної Європи 40-ві - 90-ті роки ХХ ст. - К., 1997. - 269 с..

Вагоме пізнавальне значення для розуміння розвитку польського опозиційного руху 1970-х років за демократизацію всіх сфер суспільно-політичного життя в Польщі має дисертація Я. Нападія Нападій Я. Г. Діяльність демократичної опозиції в Польщі у 70-х роках ХХ ст.: автореф. дис. канд. іст. наук: спец. 07.00.02 / Ярослав Нападій. - К., 2002. - 20с.. Аналізу швидких, радикальних реформ 1989-1991 років в економіці Польщі та їх суперечливим наслідкам присвячені дисертаційні дослідження Р. Стрільчука і С. Чоботаря Стрільчук Р. С. Реформування економічних відносин в Польщі наприкінці 80-х - на початку 90- х років XX століття: автореф. дис. канд. іст. наук: спец. 07.00.02 / Ростислав Стрільчук. - Чернівці, 2005. - 20с.; Чеботар С. І. Економічні реформи у Польщі: українсько-польські порівняльні дослідження: автореф. дис. канд. екон. наук: спец. 08.05.01 / Сергій Чеботар. - Тернопіль, 2001. - 21с.. На увагу дослідника заслуговують наукові статті Н. Денисюк, О. Мазанової, С. Філімонова Денисюк Н. Політична ситуація в Польщі напередодні запровадження воєнного стану (1980-1981 рр.) / Наталія Денисюк // Україна і Польща в ХХ столітті: проблеми і перспективи взаємовідносин. - К.- Краків, 2002. - С. 217-220; Мазанова О. П. Кризові явища в Польщі та політика римсько-католицької церкви (70-80_ті роки ХХ століття) / О. П. Мазанова // Київський університет імені Тараса Шевченка. Вісник. Історія. - Вип. 37. - К., 1998. - С. 65-71; Філімонов С. М. НСПС “Солідарність” напередодні введення воєнного стану в Польщі / С. М. Філімонов // Військово-науковий вісник. “Львівська політехніка”. - Львів, 2000. - С. 85-92; його ж. Польські опозиційні організації і їх боротьба проти тоталітарного режиму в країні // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Держава та армія. - Львів, 2000. - № 408. - С. 57-62., в яких здійснена спроба розкриття політичної та економічної ситуації у Польщі, діяльності опозиційних організацій наприкінці 70_х років та передумов широкого протестного руху на початку 80-х років.

Важливе значення для вивчення проблеми мають праці польських істориків. Серед робіт, що з'явилися до 1989 року, потрібно виділити монографію М. Єзюрського Езюрски М. Современный польский рабочий класс: состояние и тенденции развития / Михал Езюрски. - М., 1985. - 243 с.. Автор розкриває причини важкої суспільно-політичної кризи початку 80-х рр., зокрема втрату владою авторитету в робітничому середовищі, неспроможність керівників Польщі реалістично оцінити стан суспільства і його проблеми, аналізує помилкову стратегію суспільно-економічного розвитку, що призвела до відчутного розшарування й загострення відносин між класами і соціальними групами.

Негативну роль керівництва Польщі у загостренні суспільно-політичної й економічної кризи та діяльність профоб'єднання „Солідарність” досліджували Є. Хользер, І. Кжемінський, А. Шудрович, Ф. Дубет, А. Джицімський і Т. Скутнік, Holzer J. „Solidarnoњж” 1980-1981. Geneza i historia / Jerzy Holzer. - Warszawa, 1990. - 370 s.; Krzemiсski I. Proces formowania siк NSZZ „Solidarnoњж” 1980 / Ireneusz Krzemiсski. - Warszawa, 1989. - 218 s.; його ж. Polacy - jesieс 1980. - Warszawa, 1983. - 310 s.; Szudrowicz A. NSZZ „Solidarniњж” 1980-1981 / Alojzy Szudrowicz. - Bydgoszcz, 1998. - 190 s.; „Solidarnoњж”. Analiza ruchu spoіecznego 1980-1981 / A. Touraine, J. Strzelecki, F. Dubet. - Wrocіaw, 1989. - 471 s.; Drzycimski A. Gdaсsk - Sierpieс '80. Rozmowy / A. Drzycimski, Skutnik T. - Gdaсsk, 1990. - 356 s. які на основі великого фактичного матеріалу проаналізували події, що започаткували широкий протестний рух і блискучу політичну кар'єру Леха Валенси.

Вагомий внесок у дослідження історії польської опозиції доби комуністичного режиму зробив професор К. Лабендз. У монографії “Політична опозиція в Польщі у період воєнного стану” Јabкdџ K. Opozycja polityczna w Polsce w okrecie stanu wojennego / Krzysztof Јabкdџ. - Wrocіaw, 1989. - 81 s. він аналізує діяльність різних підпільних організацій, їхню інформаційно-пропагандистську спрямованість і робить висновок про неможливість репресивними методами комуністичної влади покінчити з їх існуванням. У праці “Суперечки навколо програмових концепцій у публікаціях політичної опозиції в 1981-1989 рр.” Јabкdџ K. Spory wokуі zagadnieс programowych w publikacjach opozycji politycznej w Polsce w latach 1981-1989 / Krzysztof Јabкdџ. - Krakуw. 1997. - 298 s. учений на матеріалах підпільних публікацій досліджує проблему неоднорідності польського антикомуністичного підпілля, основні ідеї і програмні засади опозиції та їх еволюцію.

Ґрунтовний фактичний матеріал і теоретичні положення з історії підпільної боротьби „Солідарності” містять праці Є. Хользера, К. Леського і К. Яновського, М. Гловінського, Я. Скужинського, Г. Мінка, М. Лопінського, П. Смоленського і В. Гєлжинського. Holzer J. „Solidarnoњж” 1980-1981. Geneza i historia / Jerzy Holzer. - Warszawa, 1990. - 370 s.; Holzer J. „Solidarnoњж” w podziemiu / Jerzy Holzer, Krzysztof Leski. - Јуdџ, 1990. - 456 s.; Janowski K. B. Polska 1981-1989 miкdzy konfrontacja a porozumieniem. Studium historyczno-politologiczne / Karol Boromeusz Janowski. - Warszawa, 1996. - 169 s.; його ж Od euforii do szoku. Studium historyczno-politologiczne. - Toruс, 1995. - 314 s.; Gіowiсski M. Koсcуwka (czerwiec 1985 - styczeс 1989) / Michaі Gіowiсski. - Krakуw, 1999. - 417 s.; Skуrzyсski J. Ugoda i rewolucja. Wіadza i opozycja 1985-1989 / Jan Skуrzyсski. - Warszawa, 1995. - 303 s.; Mink G. Siіa czy rozs№dek. Historia spoіeczna i polityczna Polski (1980-1989) / Georges Mink. - Warszawa, 1992. - 326 s.; Јopiсski M. Konspira. Rzecz o podziemnej „Solidarnoњжi” / M. Јopiсski, M. Moskit, M. Wilk. - Gdaсsk-Warszawa, 1989. - 302 s.; Smoleсski P. Robotnicy '88 / P. Smoleсski, W. Gieіїyсski. - Londyn, 1989. - 217 s. Вони досліджують процес організації підпільних структур профспілки у різних регіонах країни, основні напрями і форми боротьби польського народу, репресивну політику влади, аналізують драматичні події у період від запровадження воєнного стану до “круглого столу”.

Процес приходу до влади „Солідарності” і початок масштабного реформування політичного та економічного устрою Польщі, основні кроки нової демократичної влади, кризу й розпад руху об'єктивно висвітлюють А. Дудек, Я. Майхерек і Р. Мояк Dudek A. Pierwsze lata III Rzeczypospolitej 1989-1995. Zarys historii politycznej Polski / Antoni Dudek. - Krakуw, 1997. - 400 s.; його ж. Geneza i dziaіalnoњж postsolidarnoњciowych partii politycznych w latach 1989-1991. - Krakуw, 1995. - 312 s.; Dudek A. Walki uliczne w PRL 1956-1989 / A. Dudek, T. Marszaіkowski. - Krakуw, - 1999. - 392 s.; Majcherek J. A. Piersza dekada III Rzeczypospolitej 1989-1999 / Janusz A. Majcherek. - Warszawa, 1999. - 300 s.; Mojak R. Instytucja Prezydenta RP w okresie przeksztaіceс ustrojowych 1989-1992 / Ryszard Mojak. - Lublin, 1995. - 352 s.. Для вивчення теми вагоме значення має ґрунтовне політологічне дослідження З. Бжезинського “Велике банкрутство. Народження й смерть комунізму в ХХ ст.” Brzeziсski Z. Wielkie bankructwo. Narodziny i њmierж komunizmu w XX wieku / Zbigniew Brzeziсski. - Paryї, 1990. - 276 s., у якому видатний вчений детально характеризує причини і передумови краху комуністичних режимів у країнах Центрально-Східної Європи, його особливості в Польщі.

Інтерес для дослідження визначеної теми мають праці В. Нєцюнського, З. Полянського та збірка статей за редакцією Є. Хауснера і Т. Климентовича. Їх автори досить вдало здійснили спробу аналізу причин поразки соціалізму у Польщі, еволюції суспільної свідомості, прорахунків партійно-урядового керівництва в економічній політиці Nieciuсski W. Rozpad i dziedzictwo socjalizmu realnego a transformacja spoіeczeсstwa. Studia i szrice z ekonomii, sicjologii i politologii z lat 1981-1991 / Witold Nieciuсski. - Biaіystok, 1991. - 228 s.; Polaсski Z. Pieni№dz i system finansowy w Polsce. Lata 1982-1993. Przemiana ustrojowa / Zbigniew Polaсski. - Warszawa, 1995. - 165 s.; Јagodna agonia realnogo socjalizmu. Mechanizmy polityczne їycia spoіecznego w Polsce w latach osiemdzi№tych. Synteza / [pod red. J. Hausnera i T. Klementowicza]. - Warszawa, 1991. - 399 s..

Діяльність регіональних осередків НСПС „Солідарність”, їхній внесок у демократизацію суспільно-політичного життя вивчали З. Матусевич, З. Звозняк, Р. Беднарчик, Х. Цегельський, В. Заблоцький і Т. Сопель. Matusewicz Z. Sierpieс '80 w Szczcinie. Rewolucja “Solidarnoњci” / Z. Matusewicz. - Szczecin, 1994. - 241 s.; Zwoџniak Z. Jak siк rodziіa „Solidarnoњж”. Region Њl№sko-D№browski 1980-1981 / Z. Zwoџniak. - Warszawa, 1990. - 297 s.; Bednarczyk R. Tarnowska “Solidarnoњж” w podziemiu od 13 grudnIa 1981 r. do wrzeњnia 1988 r. w њwietle relacji i prasy w Tarnowie / Rafaі Bednarczyk. - Tarnуw, 1994. - 118 s.; Cegielski H. Poznaс od 13 grudnia 1981 do 17 kwietnia 1989 / H. Cegielski. - Poznaс, 1996. - 240 s.; Zabіocki W. Stan wojenny w Maіopoіsce / W. Zabіocki. - Krakуw, 1994. - 121 s.; Sopel T. Niezaleїny ruch chlopski „Solidarnoњжi” w Polsce poludniowo-wschodniej w latach 1980-1989. Dokumenty - wspomnienia - reflekcje / Tadeusz Sopel. - Przemyњl, 2000. - 262 s. Праці цих авторів містять важливий фактичний матеріал, що характеризує різноманітні форми й методи нелегальної діяльності польських опозиціонерів у період реакції, такі як звернення до громадян, розповсюдження листівок тощо. Варто виділити дослідження останнього, у якому, окрім значного фактичного матеріалу й копій документів, міститься аналіз діяльності НСПС „Солідарність” і Загальнопольського комітету селянського опору Перемишльського краю у 1980-1989 роках.

Певний інтерес для вивчення проблеми становлять праці А. Флорчика, Я. Курського, П. Семки та інших, Florczyk A. Kto nie lubi Lecha. Spoіeczna percepcja przywуdcy “Solidarnoњci” w latach 1985-1989 / Andrzej Florczyk. - Warszawa, 1990. - 105 s.; Kurski J. Lewy czerwcowy / J. Kurski, P. Semka. - Warszawa, 1992. - 131 s.; Rok rz№du premiera Mazowieckiego / [oprac. Jurczakowski R. i in.]. - Warszawa, 1990. - 210 s.; Tadeusz Mazowiecki polityk trudnych czasуw / [pod red. Kuczyсskiego W. i Psoty S.]. - Warszawa, 1997. - 248 s. у яких аналізується політична діяльність Л. Валенси і Т. Мазовецького, їхнє місце й роль у подіях, що змінили політичний устрій країни.

Здобувач опрацював дослідження польських емігрантських і західних учених Я. Карпінського, Я. Ліпського, Тімоті Ґартона Еша, Н. Дейвіса, Д. МакШейна, Г. Сенфорда, П. Кені, В. Тисменяну, Ф. Фейто та П. Бухлє Кені П. Карнавал революції. Центральна Європа 1989 року / Педрик Кені. - К., 2006. - 471 с.; Дейвіс Н. Історія Польщі. Боже ігрище / Норман Дейвіс. - К., 2008. - 1080 с.; Тисменяну В. Поворот у політиці. Східна Європа від Сталіна до Гавела / Владімір Тисменяну. - К., 2003. - 320 с.; Karpiсski J. Portrety lat. Polska w odcinkach. 1944-1988 / J. Karpiсski. - Londyn, 1989. - 314 s.; Lipski J. J. KOR / J. J. Lipski. - Londyn, 1983. - 152 s.; Ash T. G. Polska rewolucja. Solidarnoњж / Timothy Garton Ash. - Londyn, 1987. - 224 s.; його ж. Wiosna obywateli. Rewolucja 1989 widziana w Warszawie, Budapeszcie, Berlinie i Pradze. - Londyn, 1990. - 109 s.; McShane D. Solidarity. Poland's independent trade union / D. McShane. - Nottingham, 1981. - 122 p.; Sanford G. Democratization in Poland / G. Sanford. - London, 1992. - 378 p.; Fejtц F. La fin des dйmocraties populaires / F. Fejtц. - Paris, 1992. - 371 s.; Buhler P. Histoire de la Pologne communiste. Autopsie d'une imposture / P. Buhler. - Paris, 1997. - 732 s. і збірку “Польща 1983” Polska 1983. - Lоndon, 1984. - 137 s., що мають вагоме значення для вивчення проблеми. Події 1980-1989 років ці науковці характеризують як революцію, а боротьбу підпілля - як національно-визвольний рух. Головну причину вибуху масового невдоволення народу вони вбачають у політичній і соціально-економічній системі комуністичного режиму. Автори змістовно розкривають діяльність органів влади, аналізують місце і роль руху „Солідарність”, окремих політичних діячів у боротьбі народних мас за суверенну Польщу з позицій об'єктивності та історичного плюралізму.

Отже, вчені провели значну роботу з вивчення проблем, пов'язаних з історією опозиційної боротьби руху „Солідарність”. Проте питання ролі профоб'єднання у відродженні громадянського суспільства і творення демократичної польської держави у 1980-1991 роках не стало предметом спеціального наукового дослідження.

Джерельну базу дослідження становлять різноманітні за походженням, ступенем інформативності, видовими ознаками й змістом опубліковані архівні й документальні матеріали.

Для підготовки праці автор опрацював матеріали фондів „Зборів спеціальних” і „Незалежницького чину” Ягеллонської бібліотеки, Державного архіву в Кракові, Національної бібліотеки й Архіву нових актів у Варшаві. Здобувач опрацював також фонди Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського і Національної парламентської бібліотеки.

В дисертаційному дослідженні було використано документи з фонду № 5 Архіву нових актів у Варшаві. Зокрема, звіти і повідомлення центральних органів влади Польщі до ЦК КПРС про стан економіки, проблеми зовнішньої політики, проведення лібералізації у внутрішній політиці (sygn. 314/V); копії документів ЦК і прес-бюро ПОРП, зокрема, “Інформація про стан суспільних настроїв і діяльність опозиції у перший період другого етапу реформ” (sygn. 402/V); протоколи засідання Політбюро ЦК ПОРП від 26 квітня 1988 року і документи Всепольського об'єднання профспілок (sygn. 408/V); матеріали таємних переговорів провідників ВВК “Солідарність” і керівництва правлячої партії, засідання ЦК ПОРП 6 травня 1988 року присвячене ситуації у країні і можливим наслідкам кризи (sygn. 409/V); дані про внутрішнє становище у партії, її кількісний склад, соціальну базу, та перспективи партії на початку 1988 року (sygn. 412/V); звіти й інформацію про всенародний референдум 1987 року, і перебіг та результати виборів до місцевих рад 19 червня 1988 року (sygn. 418/V); матеріали засідання Політбюро ЦК ПОРП 21 серпня 1988 року, на якому розглядалося питання можливості проведення “круглого столу” (sygn. 421/V) Archiwum Akt Nowych. Oddziaі V w Warszawie. - Sygn. V..

Змістовну групу джерел для вивчення історії НСПС „Солідарність” містять опубліковані акти, архівні документи та матеріали вітчизняних, польських, російських й інших іноземних архівів, значною мірою використані автором у процесі підготовки дисертаційного дослідження. Серед них потрібно виділити збірку документів українських вчених С. Страшнюка і Є. Пугача “Політичні кризи та антитоталітарні рухи у країнах Східної Європи (50-80-ті рр. ХХ ст.).” Страшнюк С. Ю. Політичні кризи та антитоталітарні рухи у країнах Східної Європи (50-80-ті рр. ХХ ст.) / С. Ю. Страшнюк, Є. П. Пугач. - Х., 1998. - 392 с., що має важливий документальний матеріал про діяльність „Солідарності” й широкий протестний рух у Польщі у 80-х роках. Незважаючи на те що дані джерела вже були введені до наукового обігу в польській і російській історіографії, їх видання в Україні є вагомим внеском у дослідження цієї проблеми.

Цінний матеріал з теми дисертації автор виявив у збірці документів “Робітничі страйки в Польщі в 1980 р.” Робітничі страйки в Польщі 1980 р. / [вибір, передмова і висновки Мирослава Прокопа]. - Б. м.: “Сучасність”, 1981. - 197 с., що стала першою в українській історіографії означеної проблеми. У ній містяться польські позацензурні й урядові документи та матеріали, що з'явилися у період страйків і пов'язані з переговорами Міжзаводського страйкового комітету з представниками уряду в 1980 році.

На особливу увагу дослідника заслуговує підпільно видана збірка Кордаса “Від серпня '80 до 13 грудня 1981. Неопубліковані документи партійно-державних властей” Od sierpnia '80 do 13 grudnia 1981. Niepublikowane dokumenty wіadz partyjno-paсstwowych / [oprac. J. Kordas]. - mps. - 290 s., матеріали якої характеризують ставлення комуністичної влади до „Солідарності” й дають досить об'єктивну оцінку тогочасної ситуації в країні.

У зібраннях документів “Воєнний стан у Польщі 13.12.1981 - 22.07.1983. Архівні документи й матеріали” Walichnowski T. Stan wojenny w Polsce. 13.12.1981 - 22.07.1983. Dokumenty i materiaіy archiwalne (1981-1983) / T. Walichnowski. - Warszawa, 2001. - 488 s., “Польська Народна Республіка 1944-1989. Джерела і матеріали. Частина 3: 1984-1989” Polska Rzeczpospolita Ludowa 1944-1989. Teksty џrуdіowe i materiaіy / [pod red. Tadeusza Filipiaka]. - Cz. 3: 1984-1989. - Poznaс, 1990. - 327 s., “Воєнний стан у Польщі. Джерела до історії Польщі - з фондів Центрального архіву Міністерства внутрішніх справ і Адміністрації” Stan wojenny w Polsce. Џrуdla do historii Polski - ze zbiorуw Centralnego Archiwum Ministerstwa Spraw Wewnкtrznych i Administracji. - Warszawa, 1999. - 210 s. дисертант опрацював і використав матеріали, що характеризують програмні засади і заходи протистояння опозиції і влади у 1981-1988 роках.

Вагомим джерелом дисертаційного дослідження стали матеріали збірок “Таємні документи Політбюро ПОРП і „Солідарність” 1980-1981”, “Таємні документи Політбюро й Секретаріату ЦК ПОРП. Останній рік влади 1988-1989” і “Таємні документи Держава - Костьол 1980-1989” Tajne dokumenty Biura Politycznego i Sekretariatu KC PZPR. Ostatni rok wadzy 1988-1989 / [oprac. Stanisіaw Perzkowski]. - Londyn, 1994. - 490 s.; Tajne dokumenty Biura Politycznego PZPR a „Solidarnoњж” 1980-1981 / [opr. Z. Wіodek]. - Londyn, 1992. - 671 s.; Tajne dokumenty Paсstwo. - Koњciуі 1980-1989. - Londyn-Warszawa, 1993. - 593 s.. Вони містять рішення партійного керівництва щодо діяльності „Солідарності” і католицької церкви. Аналізуючи їх, здобувач зробив спробу висвітлити передумови, причини і наслідки прийнятих комуністичною владою Польщі загальнодержавних рішень, з'ясувати позиції окремих членів керівництва партії, їхнє ставлення до опозиційного руху.

Важливий документальний матеріал дисертант почерпнув у опублікованих збірках документів Служби безпеки ПНР та спецслужб інших країн. У виданнях В. Савіцького “Підпілля антикомуністичне в 1987 р. очима Служби Безпеки” Podziemie antykomunistyczne w 1987 r. w oczach Sіuїby Bezpieczeсstwa / [wyb. Wojciech Sawicki] // Arcana. - 1999. - № 3. - S. 91-109., В. Бородзея і Я. Кочановського „ПНР очима Штазі. Документи з 1971, 1980-1982 рр.” PRL w oczach Stasi. Czкњж I: Dokumenty z lat 1971, 1980-1982 / [oprac. W. Borodziej i J. Koczanowski]. - Warszawa, 1995. - 190 s., “Рапорт Штазі про розмову генерала Чеслава Кіщака з генералом Міністерства державної безпеки Німецької Демократичної Республіки 15 вересня 1989” Raport Stasi z rozmowy gen. Czesіawa Kiczszaka z generaіem MBP NRD 15 wrzeњnia 1989 // Karta. - 1999. - № 27. - S. 34-52., “Проти „Солідарності” 1980-1989. Жешовська опозиція в таємних архівах Міністерства внутрішніх справ” Przeciw Solidarnoњci 1980-1989. Rzeszowska opozycja w tajnych archiwach Ministerstwa Spraw Wewnкtrznych / [wybуr i oprac. J. Draus, Z. Nawrocki]. - Rzeszуw, 2000. - 172 s., Х. Домінічака “Органи безпеки ПНР 1944-1990. Розвиток і діяльність у світлі документів Міністерства внутрішніх справ” Dominiczak H. Organy bezpieczeсstwa PRL 1944-1990. Rozwуj i dziaіalnoњж w њwietle dokumentуw MSW / H. Dominiczak. - Warszawa, 1997. - 260 s. містяться накази, розпорядження, доповідні записки та інші відомості таємних спецслужб про структуру, склад, основні напрями, форми і методи діяльності „Солідарності”, аналіз її відносин з іншими політичними силами, вплив на суспільство. спілка солідарність польський держава

Зміст і характер політичного діалогу НСПС „Солідарність” та керівництва ПНР в умовах політичної й економічної кризи кінця 80-х років, відомого у науковій літературі під назвою “круглий стіл”, широко відображений у збірках документів і матеріалів “Угоди круглого столу: 6 лютого - 5 квітня 1989. Пленарна дискусія, документи, нотатки біографічні”, “Хто є ким - круглий стіл. Солідарність, опозиція. Біограми, заяви, колектив”, “Демократія соціалістична в концепціях програмно-політичних ПОРП”, “Круглий стіл” К. Дубінського та “Круглий стіл” Porozumienia Okr№gіego Stoіu: 6 luty - 5 kwietnia 1989. Dyskucja plenarna, dokumenty, notki biograficzne. - Warszawa, 1989. - 347 s.; Kto jest kim - Okr№gly Stуі. Solidarnoњж, opozycja. Biogramy, wypowiedzi, zespуі / [Wypowiedzi zebraі i oprac. M. Wnuk; red. W. Adamiecki].- Warszawa, 1989. - 328 s.; Janowski B. Demokracja socialistyczna w koncepcjach polityczno-programowych PZPR / Karol Boromeusz Janowski. - Warszawa, 1989. - 167 s.; Okr№gіy Stoі / [oprac. Krzysztof Dubiсski]. - Warszawa, 1999. - 576 s.; Okr№gіy Stoі. Cz. 1 / [oprac., wybуr i red. Jerzy Barszczewski, Janina Grochalska]. - Warszawa, 1989. - 192 s.; Okr№gіy Stoі. Cz. 2 / [oprac., wybуr i red. Jerzy Barszczewski, Janina Grochalska]. - Warszawa, 1989. - 227 s. Є. Барщевського і Я. Грохальської.

Значну й важливу групу джерел становлять матеріали періодичних видань комуністичної влади й опозиції. У газетах і журналах „Солідарності” й опозиційних організацій Польщі „Tygodnik “Solidarnoњж”, „Bratniak”, „Solidarnoњж”, „Wolny Zwi№zkowiec”, Informator Komisji Zakіadowej NSZZ “Solidarnoњж”, „Biuletyn Informacyjny Biura Koordynacyjnego NSZZ “Solidarnoњж” za granic№”, „Biuletyn Informacyjny Solidarnoњci. Region Њrodkowo-Wschodni w Lublinie”, „Gіos Huty Katowice”, „Gіos Ursusa”, „Goniec Maіopolski”, „Hutnik. Huty Cynku Miasteczko Њl№skie”, „Jednoњж”, „Niezaleїne Sіowo”, „NTO. MKZ NSZZ “Solidarnoњж” Region Mazowsze”, „Sіowo Solidarnoњci”, „Solidarnoњж”. MKZ NSZZ „Solidarnoњж” w Biaіymstoku”, „Solidarnoњж Opolszczyzny”, „Solidarnoњж Ziemi Kutnowskiej”, „Solidarnoњж Ziemi Јуdzkiej”, „Solidarnoњж Ziemi Puіawskiej”, „Wolne Zwi№zki” опубліковані програмні документи профоб'єднання й інших політичних сил, матеріали про діяльність регіональних структур, критичний аналіз діяльності влади, суспільно-політичної та економічної ситуації у країні, дослідження так званих білих плям в історії Польщі, що замовчувалися або перекручувалися під впливом комуністичної ідеології.

У спогадах і щоденниках відомих опозиційних політичних діячів, членів партійно-урядового керівництва СРСР та Польщі, безпосередніх учасників подій віддзеркалено суб'єктивне сприйняття перебігу подій, проте ретельний аналіз та зіставлення з іншими джерелами дозволяє більш детально й об'єктивно відтворити дії опозиції і влади.

Великий інтерес для вивчення проблеми мають мемуари діячів ПОРП, „Солідарності” й усієї опозиції: Л. Валенси, Л. Бальцеровича, Я. Куроня, Я. Качинського, Б. Геремека, А. Целінського, А. Гвязди, А. Квасневського, М. Раковського, З. Буяка, А. Міхніка, К. Модзелевського, Л. Мочульського Waікsa L. Droga do wolnoњci. 1985-1990 decyduj№ce іata / Lech Waікsa. - Warszawa, 1991. - 206 s.; його ж. Droga nadziei / Lech Waікsa. - Krakуw, 1989. - 256 s.; Бальцерович Л. Соціалізм, капіталізм, перетворення / Лешек Бальцерович : [Пер.з англ. під заг. ред. Б. В. Новикова]. - Х., 2000. - 416 c.; Kuroс J. Spoko! Czyli kwadratura koіa / Jacek Kuroс. - Warszawa, 1992. - 137 s.; його ж. Wiara i wina. - Londyn, 1984. - 75 s.; Czas na zmiany. Z Jarosіawem Kaczyсskim rozmawiaj№ Michaі Bichniewicz i Piotr M. Rudnicki. - Warszawa, bdw. - 314 s.; Geremek B. Rok 1989: Geremek opowiada. Їakowski pyta / B. Geremek, J. Їakowski. - Warszawa, 1990. - 382 s.; Gra wokуі sіowa, czyli… џeby wіadza polubiіa „Solidarnoњж”. Z Andrzejem Celiсskim rozmowia Janina Jankowska // Krytyka. - 1988. - № 28-29.- S. 56-61; Gwiazda mialeњ racjк. Z Andrzejem Gwiazd№ rozmawiaіa Wiesіawa Kwiatkowska. - Gdynia, 1990. - 58 s.; Skubiszewski K. Polityka zagraniczna i odzyskanie niepodlegіoњci. Przemуwienia, oњwiadczenia, wywiady 1989-1993 / Krzysztof Skubiszewski. - Warszawa, 1997. - 434 s.; Kwaњniewski A. Wyst№pienie w 10 rocznice obr№d “Okr№glego Stoіu” / Aleksander Kwaњniewski // Їycie Warszawy. - 6.02.1999. - S. 1; Rakowski M. F. Jak to sie staіo / Mieczysіaw Franciszek Rakowski. - Warszawa, 1991. - 263 s.; Moczulski L. U progu niepodlegіoњci / Leszek Moczulski. - Lublin, 1990. - 88 s.; Leszek Moczulski - bez wahania. Rozmawiali Dudek A. i Gawlikowski M. / Leszek Moczulski. - Krakуw, 1993. - 287 s.; Modzelewski K. Miкzy umow№ a wojna / Karol Modzelewski. - Warszawa, 1989. - 21 s.. Ці спогади містять аналіз суспільно-політичної й економічної ситуації у Польщі 80-х - початку 90-х років, маловідомі або невідомі факти з історії опозиційного руху.

Таким чином, використання великої кількості джерел створило достатнє підґрунтя для реалізації завдань дисертаційного дослідження.

У другому розділі „Виникнення і становлення Незалежної самоврядної професійної спілки „Солідарність” як опозиції комуністичній владі (1980 - грудень 1981 рр.)” проаналізовано передумови соціальної та економічної кризи в ПНР і формування організованого неформального робітничого руху.

У підрозділі 2.1 „Передумови створення „Солідарності” розглядаються причини формування широкого суспільного руху восени 1980 року. Доведено, що на внутрішню політику ПНР впливали такі фактори: сама сутність комуністичного устрою, неослабний контроль з боку радянського керівництва, наявність у країні потужної католицької церкви, політичні та економічні кризи і діяльність демократичної опозиції, а головним наслідком діяльності опозиції в 1970-х роках стало залучення політично найактивнішої частини польського суспільства до формування ідеї самоорганізації суспільства та втілення її у процесі організації робітничого, студентського і селянського суспільних рухів. Саме ці рухи створили вільні профспілки в усіх регіонах Польщі, основним завданням яких стало обстоювання демократичних свобод і соціальних прав трудящих.

Важливою передумовою наростання протестного руху наприкінці 70-х років ХХ ст., як доведено на конкретно-історичному матеріалі в дисертації, стало зростання інфляції, значне зниження динаміки реальної заробітної плати й прибутків, збільшення необґрунтованої надмірної їх диференціації і, як наслідок, незацікавленість трудівників у результатах праці, відсторонення їх від участі в управлінні суспільно-політичними та економічними процесами, порушення прав людини й назрівання суспільного вибуху.

Процес створення відкритої політичної опозиції в країні прискорився після Гельсінських домовленостей країн Європи та масових страйків промислових працівників. Судові процеси над робітниками сприяли єднанню інтелігенції і трудящих у боротьбі з комуністичним режимом. Саме ці події зумовили появу феномену, невідомого для інших країн Східної Європи, - створення інституту опозиції і структур громадянського суспільства. Виступ робітників на верфі ім. Леніна у Гданську започаткував широкий антикомуністичний робітничий рух у Польщі, який очолив Лех Валенса.

У підрозділі 2.2 „Солідарність” у протестному русі 1980-1981 років” проаналізовано основні напрями, форми і методи боротьби профоб'єднання за економічні, правові й соціальні інтереси робітників, а також створення системи самооборони людей праці. Зокрема, визначено та розкрито специфіку трьох фаз розвитку „Солідарності” протягом 1980-1981 років: перша - від серпня 1980 року до Бидгоського конфлікту в травні 1981 року, друга - від варшавської угоди з владою 31 березня до початку І з'їзду профоб'єднання у вересні-жовтні, третя - від з'їзду „Солідарності” до запровадження воєнного стану 13 грудня. Усі вони відображають ступеневу радикалізацію „Солідарності” від організації захисту прав робітників до політичної сили загальнодержавного значення. Розглянуто організаційне і юридичне оформлення 10-мільйонної незалежної самоврядної професійної спілки та її регіональних організаційних структур: незалежних спілок робітників, селян, вчителів, студентів. Висвітлюється співпраця керівника профоб'єднання Л. Валенси з ієрархами католицької церкви, які стали арбітрами протестувальників з офіційною владою у найвідповідальніші моменти. Чітко простежено еволюцію ставлення керівників держави і функціонерів ПОРП до профспілки, а також проаналізовано опір комуністичної влади змінам, що охопили суспільство.

У розділі підсумовується, що нездатність офіційного керівництва ПНР побороти кризові явища у соціальній і економічній сферах життя суспільства призвела до стихійної самоорганізації громадян Польщі та створення НСПС „Солідарність” як виразника їхніх життєвих інтересів.

У третьому розділі „Підпільна діяльність „Солідарності” протягом грудня 1981-го-1988 років”, розкрито передумови, причини, завдання, методи запровадження воєнного стану комуністичним режимом ПНР, проаналізовано процес організації та функціонування підпільних структур профоб'єднання в роки реакції.

У підрозділі 3.1 „Запровадження воєнного стану, організація і діяльність підпільних структур „Солідарності” в роки реакції” доведено, що саме партійне керівництво, зокрема голова Ради Міністрів В. Ярузельський, стало ініціатором запровадження воєнного стану, а Політбюро ЦК КПРС було лише поінформоване про це. 13 грудня 1981 року була створена Військова рада, призначені військові комісари в регіонах, що розпочали арешти партійних функціонерів, на яких поклали відповідальність за ситуацію в країні. На численних документальних матеріалах автор доводить, що було інтерновано 9518 активних членів „Солідарності” і представників інших опозиційних самоврядних структур.