Роль незалежної самоврядної професійної спілки "Солідарність" у творенні новітньої польської держави (1980–1991 рр.)

У цьому ж підрозділі розкрито репресивний характер політики комуністичного режиму в період воєнного стану, що проявився у забороні зібрань, вільного пересування громадян, закритті періодичних друкованих видань, вокзалів, аеропортів, обмеженні діяльності профспілок та інших асоціацій, навіть державних, а також призупиненні дії положень Конституції, що стосувалися захисту прав громадян.

Аналіз джерел показав, що для активних громадян єдиною можливістю опору залишалося підпілля. Регіональні організації „Солідарності” вже у перші дні реакції створили центри допомоги ув'язненим і репресованим, організували підпільне видання листівок, газет і розповсюдження інформації серед членів профоб'єднання. Були вироблені й запроваджені методи протесту - пасивний опір і бойкот влади.

У підрозділі 3.2 „Ідейно-політична боротьба за повалення комуністичного режиму в 1983-1988 роках” розкрито одне з найменш досліджених питань проблеми - боротьбу підпільних структур „Солідарності” з комуністичним режимом після припинення дії воєнного стану 21 липня 1983 року. Обґрунтовано роль Л. Валенси у консолідації розпорошених організаційних структур профоб'єднання за умов політичної та економічної стагнації протягом 1982-1988 років. Наведено нові статистичні дані про поглиблення кризових явищ в економічній і соціальній сферах життя країни, зростання невдоволення суспільства економічними реформами уряду, які зводилися лише до підвищення цін і замороження рівня зарплат, організацію масових страйків 1988 року, що створили загрозу великого соціального конфлікту, а після застосування владою сили набули характеру політичної боротьби.

Доведено, що з осені 1986 року, після позитивних змін у міжнародній політиці й послаблення репресивної політики влади, відновили напівлегальну діяльність регіональні осередки „Солідарності”, а на підприємствах організовуються установчі комітети.

У розділі на переконливих матеріалах показано, що запровадження воєнного стану було сприйнято більшістю населення як війна з народом, а діяльність підпільних структур „Солідарності” набувала все більш політичного характеру.

Зміст четвертого розділу „Прихід до влади і творення суверенної польської держави у 1989-1991 роках” розкриває передумови, причини та особливості кардинальних змін у політиці й економіці Польщі. Зокрема, досліджено завдання, форми і методи діяльності НСПС „Солідарність”, особливості внутрішньоорганізаційного життя профспілки та причини її розпаду.

У підрозділі 4.1 „Діяльність профоб'єднання напередодні та під час створення нової польської влади” розкрито форми, зміст і характер переговорів комуністичної влади та опозиції на чолі з Л. Валенсою, простежено суперечки й боротьбу в керівництві ПОРП і „Солідарності” щодо потреби політичного діалогу, проаналізовано роль католицьких ієрархів у його налагодженні. „Круглий стіл” став черговим етапом мирної боротьби профоб'єднання за демократизацію політичного й соціально-економічного життя країни.

Проаналізовано документальні матеріали, що були прийняті обома сторонами переговорів, а саме: згода партійного керівництва на еволюційні зміни в політичному і соціально-економічному житті та легалізація діяльності опозиції.

Найважливішим результатом політичного діалогу стало проведення демократичних парламентських виборів у червні 1989 року і створення нового демократичного уряду на чолі з Т. Мазовецьким. Доведено, що урядова команда за підтримки парламенту кардинально змінила суспільно-політичний устрій, розпочала незворотні економічні перетворення, реформи адміністративної системи і місцевого самоврядування, заклала підвалини для формування громадянського суспільства.

У підрозділі 4.2 „Криза і розпад об'єднаної під прапором „Солідарності” демократичної влади” здійснено аналіз причин кризового стану і розпаду профспілки. У 1989-1990 роках „Солідарність” являла собою політичне об'єднання радикальних і ліберальних сил. Їхню єдність забезпечувала спільна мета - повалення комуністичного режиму й авторитет Л. Валенси, і то лише до відкритого протистояння останнього з прем'єр-міністром Т. Мазовецьким. Нездатність уряду вирішити соціальні проблеми, реформувати сільське господарство і небажання прем'єр-міністра усунути з посад представників комуністичної номенклатури спричинило кризу у відносинах керівника „Солідарності” з головою уряду й призвело до проведення дострокових президентських виборів.

Виборча президентська кампанія 1990 року викликала протиріччя у таборі профоб'єднання щодо стратегії розвитку держави і підірвала позиції національних лідерів. У травні рух розділився на дві групи. Л. Валенса і його однодумці сформували „Центристський альянс”, а прихильники Т. Мазовецького об'єдналися у „Громадський рух - Демократична дія”. Після обрання президентом Польщі Л. Валенси 4 січня 1991 року Т. Мазовецьким залишив посаду прем'єр-міністра. Дострокові вибори у парламент 27 жовтня 1991 року завершили процес розколу профоб'єднання, тому що лідери 7 політичних партій, які боролися за місця у сеймі, вважали себе правонаступниками профспілки. В дисертації аналізуються причини і наслідки розколу „Солідарності”.

„Війна на горі” і розпад „Солідарності” відкрили шлях до побудови європейської парламентської демократії, основою якої стали політичні партії. Доведено, що розкол профоб'єднання і формування нових партій сприяли процесу політичної диференціації і формуванню громадянського суспільства в країні.

У висновках сформульовано основні результати дослідження, які виносяться на захист:

? проблема ролі незалежної самоврядної професійної спілки „Солідарність” у творенні новітньої польської держави не стала предметом спеціального наукового дослідження у вітчизняній історіографії. Спираючись на здобутки польської і зарубіжної історіографії, а також використавши нові документальні матеріали і статистичні дані, дисертант вперше здійснив спробу комплексного й аналітичного дослідження боротьби профоб'єднання за права трудящих і демократизацію державної політики;

? невирішеність соціальних та економічних проблем у ПНР, відсторонення громадян від управління суспільно-політичними процесами спричинили напруженість у відносинах суспільства і влади. Напівлегальна опозиція спрямувала основні зусилля на залучення трудящих до боротьби за створення системи самооборони людей праці та створення незалежних профспілок. Організація незалежної самоврядної професійної спілки „Солідарність” стала результатом масового страйкового руху робітників і єднання усіх опозиційних сил, а також створення самоврядних організацій селян, вчителів, студентів;

? стихійна самоорганізація трудящих Польщі у формі руху „Солідарність” створила умови для участі громадян у боротьбі з монополією влади компартії і за демократизацію суспільства. Угода між урядом і міжзаводськими страйковими комітетами стала першим визнанням опозиції у країнах Східної Європи. Профоб'єднання, що функціонувало паралельно з урядом, як автономна структура, виробило інноваційну стратегію антикомуністичної опозиції - ненасильницькі методи боротьби за соціально-економічні й політичні зміни. Протестний рух „Солідарність”, в організації якого видатну роль відіграв лідер профоб'єднання Л. Валенса, продемонстрував, що комуністичний режим є безсилим перед невідворотним масовим громадянським рухом;

? автономна і плюралістична структура „Солідарності”, втрата легітимності владних повноважень компартії, загроза прямої військової інтервенції Радянського Союзу змусили комуністичний режим оголосити воєнний стан. Рух було заборонено, а організаторів та активістів профоб'єднання заарештовано. Доведено, що власними зусиллями й засобами опозиціонери підпільно створили центри для допомоги затриманим і репресованим, базу для агітаційно-пропагандистської діяльності, зокрема видавництва, радіостанції, низку газет і журналів, університети та інші форми автономної громадянської активності. Репресії комуністичного режиму проти „Солідарності” зумовили широку підтримку її діяльності з боку народних мас, особливо молоді, яка продовжила боротьбу в період ув'язнення керівників профоб'єднання;

? наростання економічної кризи і погіршення соціальних умов життя трудящих було зумовлено неспроможністю комуністичної влади розпочати системні економічні й суспільно-політичні зміни в країні. Відмова польського уряду реабілітувати опозиційний рух та амністувати активістів профоб'єднання сприймалася суспільством як репресивний і антинародний прояв політики режиму. Демократичні зміни у міжнародній політиці 1985-1988 років спричинили послаблення репресивних дій влади і створення умов для відновлення легальної діяльності „Солідарності”. Стихійні страйки навесні й восени 1988 року порушили перед ПОРП проблему реформування політичної системи і відмови від монополії на владу. Переговори за круглим столом уряду і „Солідарності” на чолі з Л. Валенсою завершилися підписанням угоди про необхідність започаткування змін у зовнішній і внутрішній політиці й демократизації країни;

? створення нового демократичного уряду на чолі з Т. Мазовецьким призвело до кардинальної зміни суспільно-політичного устрою, незворотних економічних перетворень, реформи адміністративної системи і місцевого самоврядування, створило умови для розвитку громадянського суспільства. Разом з тим свобода, плюралізм і успішне завершення боротьби з комуністичним режимом виявили ознаки розколу в „Солідарності”, що особливо проявилися під час президентських виборів 1990 року, які виграв Л. Валенса. Розпад профоб'єднання та створення системи багатопартійності заклали умови політичної диференціації і конкуренції, подальшої демократизації влади й суспільства, що показали результати парламентських виборів у жовтні 1991 року.

Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях

1. Телегуз А. В. Підпільна діяльність незалежної самоврядної професійної спілки „Солідарність” в 1983 - 1988 рр. / А. В. Телегуз // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. Наук.-практ. зб. - К.: Курс, 2009. - № 2. - С. 152-157.

2. Телегуз А. В. Політична і економічна ситуація в перші роки ІІІ Речі Посполитої (1989 - 1990 рр.) / А. В. Телегуз // Університет. - К., 2009. - № 2. - С. 51-57.

3. Телегуз А. В. Політична криза і розпад профспілкового руху „Солідарність” у Польщі в 1989 - 1990 рр. / А. В. Телегуз // Українознавство. - № 2. - К., 2009. - С. 160-166.

4. Телегуз А. В. „Круглий стіл” як наслідок кризи комуністичного режиму в Польщі наприкінці 80-х рр. ХХ ст. / А. В. Телегуз // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. Наук.-практ. зб. - К.: Курс, 2003. - № 2. - С. 196-201.

5. Телегуз А. В. Політична криза в Польщі на початку 80-х років та виникнення „Солідарності” / А. В. Телегуз // Україна і Польща в ХХ столітті: проблеми і перспективи взаємовідносин. Зб. наук. праць / ред. П. М. Чернега. - Київ-Краків: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2002. - С. 214-217.

Анотація

Телегуз А. В. Роль незалежної самоврядної професійної спілки „Солідарність” у творенні новітньої польської держави (1980-1991 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 - всесвітня історія. - Дипломатична академія України при Міністерстві закордонних справ України. - Київ, 2009.

У дисертації досліджується процес створення, структура, основні напрями та форми боротьби польської незалежної самоврядної професійної спілки „Солідарність” проти комуністичного режиму в 1980-1991 роках. На базі широкого кола вперше залучених до відкритого наукового обігу архівних документів і матеріалів розглядаються передумови й причини виникнення протестного громадянського руху, його практичні завдання, особливості форм і методів боротьби проти влади за умов загострення суспільно-політичної та економічної кризи 1980-1981 років. Здійснено аналіз причин, що призвели до запровадження воєнного стану 13 грудня 1981 року, висвітлено особливості організації і діяльності підпільних структур „Солідарності” протягом грудня 1981-го-липня 1983 року.

Детально проаналізовано процес загострення кризи комуністичного режиму в Польщі у 1987-1988 роках, розкрито особливості політичного діалогу так званого круглого столу керівництва ПНР і „Солідарності” та його наслідки. Відстежено процес переходу всіх важелів влади до демократичної опозиції та її основні кроки в економічній, фінансовій, соціальній та зовнішній політиці. Здійснено аналіз причин, що призвели до кризи й розпаду об'єднаної під прапором „Солідарності” демократичної влади.

Ключові слова: демократія, громадянське суспільство, комуністичний режим, опозиція, Польща, протестний рух, профоб'єднання, „Солідарність”.

Аннотация

Телегуз А. В. Роль независимого самоуправляемого профессионального союза „Солидарность” в создании новейшего польского государства (1980-1991 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 - всемирная история. - Дипломатическая академия Украины при Министерстве иностранных дел Украины. - Киев, 2009.

В диссертации исследуется организация, деятельность, структура и значение независимого самоуправляющегося профессионального союза „Солидарность” в Польше в 1980-1991 годы. На базе впервые вовлеченных в открытое научное обращение архивных документов и материалов рассматриваются предпосылки, причины возникновения протестного гражданского движения, практические задания, особенности, формы и методы борьбы НСПС „Солидарность” против коммунистического режима в условиях обострения общественно-политического и экономического кризиса 1980-1981 годов. На материалах диссертации прослеживается организационное и юридическое оформление 10-миллионного независимого самоуправляющегося профессионального союза и его региональных организационных структур, создание независимых организаций крестьян, учителей, студентов. Исследовано сотрудничество движения с представителями католической церкви, которые становятся в самые ответственные моменты арбитрами протестующих в противостоянии с официальной властью. В диссертации четко прослеживается эволюция отношений руководителей государства и функционеров ПОРП, влияющая на существование и деятельность профорганизации, на ситуацию в стране в целом. Анализируются действия коммунистической власти относительно приостановки процесса изменений, который охватил общество. Осуществлен анализ причин, которые привели к вводу военного положения 13 декабря 1981 года, отражено особенности организации и деятельности подпольных структур “Солидарности” в годы военного положения с декабря 1981-го по июль 1983 года. Доказано, что репрессивный характер коммунистического режима помогал „Солидарности” заручиться поддержкой народных масс.

Детально проанализирован процесс заострения кризиса коммунистического режима в Польше в 1987-1988 годы и всего социалистического лагеря. На материалах диссертации прослеживается внутренняя борьба в среде власти и „Солидарности” относительно потребности контактов политических антагонистов, роль католических иерархов в организации диалога. Раскрываются особенности политического диалога круглого стола руководства ПНР и “Солидарности”, который стал очередным этапом борьбы профобъединения за мирный переход страны в новое демократическое общество, а также его результаты.

Проанализирован процесс перехода всех рычагов власти к демократической оппозиции и всесторонне отражены основные действия новой польской власти в руководстве государством, собран и проработан значительный фактический материал относительно основных шагов в экономике, финансах, социальной сфере, внешней политике. Осуществлен анализ причин, которые привели к кризису и распаду объединенной под флагом “Солидарности” демократической власти. Доказано, что раскол „Солидарности” и формирование новых партий содействовали процессу политической дифференциации и формированию гражданского общества.

Ключевые слова: демократия, гражданское общество, коммунистический режим, оппозиция, Польша, протестное движение, профобъединение, „Солидарность”.

Summary

Teleguz A.V. Role Independent self-governing trade union „Solidarity” in creation of the newest Polish state (1980-1991). - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of Candidate of Historical Sciences. Speciality 07.00.02 - World History. - The Diplomatic academy at Ministry of foreign affairs of Ukraine. - Kyiv, 2009.

The Thesis studies the process of formation, the structure, main directions and forms of the struggle of “Solidarity” Polish Independent Self-governing Trade Union against the communist regime in 1980-1991. On the basis of a wide scope of archive documents and materials which have been recently made available for open scientific circulation for the first time, the prerequisites and the reasons of emersion of the civil protest movement are discussed, along with practical goals and specific forms and methods of struggle against government in the context of exacerbation of socio-political and economic crisis of 1980-1981. An analysis was carried out in order to determine the reasons of imposing martial law on December 13, 1981, and specific details of the organization and activities of clandestine “Solidarity” groups in December 1981 - July 1983 are revealed.

A detailed analysis of the process of exacerbation of the communist regime crisis in Poland in 1987-1988 is given, and the particularities of the so-called Round Table political dialogue between the government of the Polish Peoples' Republic and “Solidarity”, as well as the outcomes thereof, are discussed. The process of transfer of all power levers to the democratic opposition is tracked out, and the main steps of the new power in the sphere of economics, finances, social and foreign policy are described. The factors resulted in crisis and dissolution of the democratic government united under the flag of Solidarity” are analyzed.

Key words: democracy, civil society, communist regime, opposition, Poland, protest movement, “Solidarity” Trade Union.

Размещено на Allbest.ru