Сухопутні війська Збройних сил України доби революції 1917–1921 років
Аналіз процесу зародження сухопутних військ у ході українізації раті в умовах хибної концепції політичного проводу Центральної Ради щодо розвитку власного воїнства. Характеристика способів формування та комплектування Галицької Армії 1918–1920 років.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.09.2015 |
Размер файла | 95,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Характерна особливість зародження і розбудови сухопутних військ - залежність від концепцій керівництва українських державних утворень у сфері воєнних доктрин, кадрової політики, організаційних структур, формування морально-бойових якостей особового складу. Вирішуючи проблеми військового будівництва, український провід внаслідок об'єктивних і суб'єктивних причин не завжди реально оцінював внутрішню і зовнішню ситуацію, об'єктивні закономірності розвитку збройних сил. Розбудова українського війська проходила у складних умовах іноземної агресії.
Ключові слова: сухопутні війська, Центральна Рада, Українська Народна Республіка, Українська Держава, Західно-Українська Народна Республіка.
Ткачук П. П. Сухопутные войска Вооруженных сил Украины периода революции 1917-1920 гг. - Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени доктора исторических наук по специальности 20.02.22 - военная история. - Национальный университет “Львовская политехника”. - Львов, 2009.
В работе проанализировано развитие сухопутных войск армий европейских государств начала ХХ столетия, процесс зарождения сухопутных войск в ходе украинизации армии в условиях несостоятельной концепции политического руководства Центральной Рады в отношении формирования собственной армии. Показаны особенности создания регулярной армии в период украинской государственности, в частности опыт использования кадрового потенциала, организации и вооружения, системы подготовки командирских кадров. Обобщена политика Директории УНР в отношении обновления военной организации, комплектования, вооружения и тактики боевых действий. Реконструировано процесс развития войск Галицкой Армии 1918-1920 гг., способы ее формирования, комплектования, подготовки личного состава, вооружения и тактики боевых действий по сравнению со странами Центрально-Восточной Европы, УНР и большевистской России, арсенал ее боевого использования. Воссоздано систему воспитания и подготовки личного состава сухопутных войск национальных армий, их духовную опеку в условиях внешней агрессии.
Создание украинской армии, в частности ее сухопутного элемента, происходило в сложных условиях иностранной агрессии. На масштабы и темпы этого процесса влияла ошибочная концепция Центральной Рады, которая на первом этапе деятельности стремилась к автономии Украины в рамках будущей федеративной России и, таким образом, не считала необходимым создавать собственную национальную армию. Угроза потери первых демократических завоеваний и начало агрессии большевистской России подтолкнули молодое политическое руководство пересмотреть концепцию построения армии и от тактики украинизации российской армии перейти к формированию собственных регулярных частей пехоты и артиллерии.
Зимой и весной 1918 года сделано попытку придать процессу формирования армии организованные формы. К нему был привлечен подготовленный и патриотично настроенный командный состав. Сухопутные войска не получили всестороннего развития, армия почти не имела конницы, бронированных и инженерно-технических частей.
Возможности для построения армии гетманом П. Скоропадским сильно ограничивались немецкой оккупационной властью, а также предложениями по федерализации Украины небольшевистской России. С большими трудностями гетману удалось добиться разрешения на создание сухопутных войск: кадровых корпусов, дивизий, а в их составе - пушечных бригад, инженерно-технических частей со старшинским и подстаршинским составом и вооружением. Особенностью развития сухопутных войск на этом этапе была плановая организация сверху в соответствии с выработанными структурами и штатами. В отличие от Центральной Рады гетман взял курс на создание регулярной армии, для чего привлек опытных генералов, адмиралов, старших офицеров бывшей царской армии. За основу организации сухопутных войск и видов её вооружения было взято российскую систему. Реанимировано систему управления видами вооружения от Главных инспекторов пехоты, артиллерии до командиров корпусов, дивизий, бригад и полков.
Армия Директории УНР и её сухопутные войска некоторое время создавались стихийно в ходе антигетманского восстания, которое захватило в свой круговорот повстанческие формирования с разной политической ориентацией, которые тяжело поддавались управлению. Созданные гетманом структуры корпусов, дивизий, бригад и полков были уничтожены, а большинство командиров уволены со службы из-за политического недоверия. В начале 1919 г. благодаря инициативе генералов и высших старшин Генерального штаба, которые остались на службе в Армии УНР, сухопутные войска были реорганизованы: созданы пехотные, кавалерийские, инженерно-технические части, которые приняли участие в боях 1919 г. Несмотря на условия беспрерывной вооруженной борьбы уточнено структуру родов вооруженных сил, штаты дивизий, бригад, полков, куреней. Маневренный характер войны требовал развития кавалерии, бронированных частей, чего не удалось сделать.
Галицкая Армия по организации и боеспособности была аналогичной военным формированиям западноевропейских государств. Арсенал её боевого использования был немного шире надднепрянской, поскольку галичанам пришлось действовать в различных условиях: позиционной войны - украинско-польской 1918-1919 гг. и маневренной - украинско-большевистской 1919-1920 гг. Активную организационно-мобилизационную работу развернули Окружные и уездные военные команды. Умело и максимально использовались кадры и вооружения бывшей австрийской армии. В январе 1919 г. армию было реорганизовано: все формирования сведены до трех корпусов. В их состав вошло по четыре бригады. В июне 1919 г. Начальная команда начала формирование еще восьми бригад, но отступление за Збруч приостановило эти планы.
Важным фактором боеспособности украинских армий была организация профессионального обучения, военная дисциплина, высокий уровень морально-психологического духа, воспитание на патриотических основах и боевых традициях украинского народа. К этой работе активно привлекались капелланские службы.
Ключевые слова: сухопутные войска, Центральная Рада, Украинская Народная Республика, Украинское Государство, Западно-Украинская Народная Республика.
P. Tkachuk. The Land troops of the armed forces of Ukraine during the time of the revolution of 1917-1921. - Manuscript.
Dissertation to receive the degree of Doctor of Sciences in History under specialization 20.02.22 - Military History. -National University “Lviv politeknik”. Lviv, 2009.
The author made a thorough research of the general outlines and differences of conceptual views and tendencies of the military formation and development at the beginning of the XX c., showed their influence on the process of forming of the land troops of military forces of Ukrainian state formations in the period of 1917-1921.
In this work the development of the land forces of armies of the European states at the beginning of XX c. is analysed; the process of the origin and formation of land forces during the “Ukranization” of the army in the conditions of vicious conception of political leadership of the Central Rada in relation to the formation of its own army. The features of alteration of the regular army are rotined in the period of the Ukrainian State, in particular the experience of the usage of skilled staff potential, organization and armament, system of training of commander personnels. Generalized experience of the Directory UNR in the update of military organization, completing, armament and tactic of battle actions. The process of development of the Galychyna army of 1918-1920 is reconstructed, methods of its forming, completing, training of its personnel, armament and tactic of battle actions comparatively with the countries of Central Eastern Europe, UNR and bolshevist Russia, arsenal of its battle application.
A characteristic feature of the origin and alteration of land forces is its dependence on the conceptions of the leadership of Ukrainian state formations in the field of military doctrines, staff policy, organizational structures, forming of moral battle qualities of the personnel. Solving out the problems of military building, the Ukrainian leadership as a result of objective and subjective reasons not always really estimated an internal and external situation, objective regularities of the military forces. Meanwhile, the alteration of the Ukrainian army, in particular of the land forces, took place in the difficult terms of foreign aggression.
Key words: Land forces (troops), the Central Rada, Ukrainian National Republic, Ukrainian State, West Ukrainian National Republic.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Характеристика отаманщини як явища у період української визвольної революції 1917-1920 років. Обмеженість суверенітету УСРР на початку 20-х років ХХ ст. Діяльність Українського таємного університету у Львові. Ініціатори створення дивізії "СС - Галичина".
контрольная работа [26,1 K], добавлен 13.06.2010Погляди українських дослідників на проблему взаємовідносин держав Антанти та України на межі 1917-1918 років. Актуальність і дискусійність цього питання. Необхідність залучення зарубіжних джерел для остаточного його вирішення.
статья [18,4 K], добавлен 15.07.2007Питання державного самовизначення України. Українська республіка в часи Центральної Ради. Гетьманська держава, аналіз повноважень гетьмана. Директорія Української Народної Республіки, особливості діяльності її уряду. Західно-Українська Народна Республіка.
реферат [49,6 K], добавлен 27.08.2012Дослідження напрямків та форм діяльності уряду Центральної Ради, керівних та місцевих земельних органів, через які велося втілення аграрної політики. Характеристика стану земельних відносин в українському селі напередодні лютневої революції 1917 року.
магистерская работа [91,0 K], добавлен 11.08.2013Формування політичного світогляду С. Петлюри. Організація український військ у 1917 році. Діяльність Петлюри у період Центральної Ради. Петлюра на чолі військ у період Першої світової війни. Петлюра в еміграції та його діяльність. Вбивство Симона Петлюри.
реферат [21,7 K], добавлен 29.09.2009Проблема державного самовизначення України з початку Лютневої революції, виникнення загальноукраїнського громадсько-політичного центру Української партії як її наслідок. Головна причина поразки Центральної Ради. Зміна суспільного ладу шляхом революцій.
реферат [27,8 K], добавлен 08.11.2010Загальні тенденції суспільного та культурного розвитку України. Етнічні складники формування української культури. Політика українізації, її позитивні результати. Розвиток видавничої справи та друкарство книг. Літературний процес після революції.
реферат [30,4 K], добавлен 24.01.2014Визначення основних передумов і аналіз об'єктивних причин жовтневої революції 1917 року. Характеристика політичних, військових і економічних обставин, що визначають неможливість переходу влади до буржуазії. Основа соціалістичного шляху розвитку Росії.
реферат [23,7 K], добавлен 17.12.2010Загальні відомості щодо революції. Причини перемоги більшовиків у громадянській війні, встановлення польської влади на західноукраїнських землях, поразки української революції. Уроки української революції 1917–1921 рр., використання в подальшій історії.
реферат [17,8 K], добавлен 16.12.2010Короткі відомості про життєвий шлях та діяльність Нестора Івановича Махно - командувача Революційної повстанської армії України та керівника селянського повстанського руху 1918–1921 років. Махновщина як один із символів світового анархістського руху.
презентация [5,7 M], добавлен 28.02.2015