Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 13.00.02 - теорія і методика навчання: германські мови

УДК=371.134:811.111

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНОЇ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У СТУДЕНТІВ МОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ НА БАЗІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ЯК ПЕРШОЇ ІНОЗЕМНОЇ

Писанко Марія

Леонідівна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник кандидат педагогічних наук, професор Скляренко Ніна Костянтинівна, Київський національний лінгвістичний університет, професор кафедри методики викладання іноземних мов

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Тарнопольський Олег Борисович Дніпропетровський університет економіки і права, завідувач кафедри прикладної лінгвістики та методики навчання іноземних мов кандидат педагогічних наук, доцент Олійник Тетяна Іванівна

Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов, доцент кафедри методики викладання іноземних мов

Захист відбудеться “ 16 “ грудня 2008 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.01 у Київському національному лінгвістичному університеті (03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73).

Автореферат розісланий 13 листопада 2008 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Бігич О. Б.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Зміна соціокультурного контексту вивчення іноземних мов (ІМ) в європейських країнах і країнах СНД та рекомендації Ради Європи з мовної освіти визначили нове соціальне замовлення суспільства в галузі освіти, зокрема стосовно оволодіння ІМ, яке передбачає не лише навчання іншомовного спілкування, але й формування особистості на рубежі культур, готової до міжкультурного спілкування і здатної ефективно вирішувати інтеркультурні непорозуміння і конфлікти (Програма з англійської мови для університетів/інститутів (п'ятирічний курс навчання) 2001). Це означає, що студенти мають усвідомлювати спільні і відмінні риси рідної та іншомовної культур для успішної участі в діалозі культур.

Проблема формування соціокультурної компетенції (СКК) набула особливої актуальності у 90-х роках минулого століття, коли були детально досліджені її складові: країнознавча (Н.Брукс, М.Бірам, Л.П.Голованчук, В.В.Сафонова та ін.), лінгвокраїнознавча (Є.М.Верещагін, В.Г.Костомаров, О.Г.Оберемко, Г.Д.Томахін та ін.) та соціолінгвістична компетенції (М.Адельман, Н.Ф.Бориско, Х.Б.Браун, Н.Б.Ішханян, Д.Левін та ін.), в яких відображені компоненти міжкультурного спілкування: змістовний - країнознавча, культурознавча та міжкультурна інформація (країнознавча компетенція), мовний - лексика з національно-культурною семантикою, мовленнєвий етикет, техніко-комунікативні кліше (лінгвокраїнознавча компетенція), комунікативний - норми, сценарії, ритуали спілкування, техніка міжкультурного спілкування (соціолінгвістична компетенція). Саме комунікативному компоненту, який передбачає розуміння і використання соціальних правил поведінки та дотримання правил етикету спілкування, присвячена велика кількість досліджень як у лінгвістиці (Ю.Б.Кузьменкова, В.В.Ощепкова, С.Г.Тер-Мінасова), так і в методиці навчання ІМ (Н.Ф.Бориско, О.Л.Красковська, Н.К.Скляренко, О.Б.Тарнопольський). У методичній літературі визначено поняття стандартів комунікативної поведінки (СКП), описано їхні компоненти (О.Б.Тарнопольский, Н.К.Скляренко 2003), розроблено методику та сформульовано рекомендації щодо навчання старшокласників СКП, притаманних британській культурі (О.Л.Красковська 2006), визначено й описано найбільш розповсюджені СКП у Великій Британій, США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії (Ю.Б.Кузьменкова 2005, В.В.Ощепкова 2006, О.Б.Тарнопольский, Н.К.Скляренко 2003, С.Г.Тер-Мінасова 2000). Велика кількість публікацій присвячена невербальному компоненту СКП: досліджено паралінгвістичні засоби в усному спілкуванні англійською мовою (АМ) у діяльності вчителя (І.І.Сєрякова 2004, С.В.Соколова 2006, Н.В.Федорова 1995). Поза увагою вчених не залишилися і табу, що зустрічаються в різних культурах: визначено й описано їхні види (Х.Шредер 1995, 1997), запропоновано методику їх навчання студентів (Д.Хартманн, М.Фолкнер 2002).

Але всі названі дослідження присвячено навчанню АМ як першої іноземної. Відповідно, навчання студентів мовних спеціальностей англомовних СКП у межах навчальної дисципліни “Англійська мова як друга іноземна” залишається невирішеною.

Отже, проведений аналіз наукової літератури, нормативних документів, підручників, а також спостереження за навчальним процесом у мовних ВНЗ і власний досвід викладання АМ як другої іноземної, дозволив виявити низку протиріч:

- між новими програмними вимогами щодо навчання міжкультурного спілкування та формування міжкультурної комунікативної компетенції у студентів і малоефективним способом організації процесу навчання у мовних ВНЗ;

- між потребою суспільства у підготовці висококваліфікованих фахівців, що володіють двома і більше ІМ, і відсутністю сучасних навчально-методичних матеріалів з АМ як другої іноземної;

- між потребою вищої освіти у теоретичному обґрунтуванні та науково-методичному забезпеченні ефективного процесу підготовки спеціалістів, здатних брати участь у міжкультурному спілкуванні, і відсутністю досліджень, присвячених навчанню студентів англомовних СКП у межах навчальної дисципліни “Англійська мова як друга іноземна ”.

Сукупність зазначених протиріч зумовила актуальність теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибір напрямку дослідження безпосередньо пов'язаний з науково-дослідною темою “Оволодіння мовами міжнародного спілкування в контексті діалогу культур і цивілізацій”. Державний реєстраційний номер 0103V001244 (18.02.03).

Об'єктом дослідження є процес формування англомовної соціокультурної компетенції студентів мовних спеціальностей на базі німецької мови як першої іноземної.

Предметом дослідження виступає методика навчання студентів мовних спеціальностей англомовних (британських) СКП.

Обмеження у нашому дослідженні навчанням студентів саме британських СКП обумовлено програмними вимогами щодо навчання британського варіанту АМ на початкових курсах у мовних ВНЗ.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати, практично розробити й експериментально перевірити методику навчання студентів мовних спеціальностей, що вивчають АМ як другу іноземну, англомовних СКП.

Мета дослідження зумовила необхідність вирішення таких завдань:

1) визначити зміст і структуру іншомовної СКК з метою виділення СКП як одного з найважливіших її компонентів, уточнити поняття СКП, визначити їхні компоненти і види;

2) дати стислу характеристику культур Великої Британії, Німеччини, України, виділити їхні основні спільні і відмінні риси за існуючими у культурології класифікаціями, описати основні спільні та відмінні СКП у цих культурах;

3) визначити рівень сформованості німецькомовної СКК студентів, що вивчають АМ як другу іноземну, і рівень володіння ними СКП у німецькій культуромовній спільноті шляхом тестування;

4) проаналізувати соціально-психологічні передумови формування іншомовної СКК;

5) проаналізувати сучасні підручники АМ для мовних ВНЗ з точки зору реалізації в них навчання міжкультурного спілкування, зокрема СКП;

6) на основі ситуативно-функціонального підходу відібрати англомовні СКП і відповідний навчальний матеріал;

7) обґрунтувати і розробити систему вправ для навчання студентів англомовних СКП;

8) розробити модель навчання англомовних СКП у межах навчальної дисципліни “Англійська мова як друга іноземна” та описати її реалізацію у кредитно-модульній системі навчання;

9) експериментально перевірити ефективність розробленої методики;

10) сформулювати методичні рекомендації щодо навчання студентів англомовних (британських) СКП.

Для вирішення поставлених у дослідженні завдань використано такі методи дослідження:

? аналіз типових та робочих програм навчання англійської й німецької мов студентів мовних спеціальностей і сучасних підручників з АМ для мовних ВНЗ;

? наукове спостереження за процесом навчання АМ як другої іноземної у мовних ВНЗ;

? тестування студентів з метою виявлення рівней сформованості їхньої німецькомовної СКК та володіння ними СКП у німецькій культуромовній спільноті;

? природний методичний експеримент;

? критичний аналіз наукової літератури з методики навчання ІМ, культурології, лінгвокультурології, соціолінгвістики та психолінгвістики;

? статистичні методи дослідження.

Наукова новизна роботи визначається тим, що в ній вперше обґрунтовано і розроблено методику формування англомовної СКК у студентів мовних спеціальностей на базі німецької мови як першої іноземної шляхом оволодіння ними англомовними СКП: визначено види СКП і обґрунтовано систему вправ для їх навчання; узагальнено критерії оцінки рівня володіння студентами СКП в усному діалогічному і писемному мовленні; одержало подальший розвиток трактування поняття СКП.

Практичне значення дослідження полягає у відборі англомовних СКП та матеріалу для їх навчання, у розробці системи вправ та її реалізації у двох комплексах вправ, у створенні моделі навчання студентів англомовних СКП у межах навчальної дисципліни “Англійська мова як друга іноземна” та її реалізації у кредитно-модульній системі навчання, а також у створенні методичних рекомендацій щодо навчання студентів мовних спеціальностей, які вивчають АМ як другу іноземну, англомовних СКП.

Розроблену методику впроваджено у навчальний процес Донецького національного університету, Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка, Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя, Житомирського державного університету ім. Івана Франка у 2007-2008 навчальному році.

Апробація результатів дослідження здійснювалася на ХІІ Міжнародній науковій конференції ім. проф. Сергія Бураго “Мова і культура” (К., 2003 р.), на науково-практичній конференції “Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу” (К., 2004 р.), на науково-практичній конференції “60 років ЮНЕСКО: погляд у майбутнє” (К., 2006 р.), на науково-практичній конференції “Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції” (К., 2006 р.), на міжнародній науково-практичній конференції “Міжкультурна лінгвістика та формування іншомовної комунікативної компетенції” (К., 2006 р.), на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Мова у відкритому суспільстві: мовні та концептуальні картини світу. Етно- та соціокультурні аспекти навчання іноземних мов і зарубіжної літератури” (Чернігів, 2006 р.), на науково-практичній конференції “Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві” (К., 2007 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень та дидактичні особливості викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі” (Львів, 2007 р.), на ХVІ Міжнародній науковій конференції ім. проф. Сергія Бураго “Мова і культура” (К., 2007 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції “Підготовка полікультурної багатомовної особистості в умовах інтеграції України у світовий освітній простір” (Чернігів, 2007 р.), на Международній науковій конференції «Взаимодействие и взаимопроникновение языков и культур: состояние и перспективы» (Мінськ, 2008 г.), на науково-практичній конференції “Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій” (К., 2008 р.).

Публікації. Результати дослідження відображено в одному навчальному посібнику, шести наукових статтях, трьох тезах доповідей, двох бібліотечках журналу “Іноземні мови”. Публікації 11,12 написані дисертантом у співавторстві. Особистий внесок дисертанта у вказаних публікаціях - пошук і відбір навчальних матеріалів та укладання завдань до вправ.

Структура дисертації зумовлюється її цілями і завданнями. Робота складається із вступу, трьох розділів, десяти додатків, списку використаних джерел і списку проаналізованих підручників / навчально-методичних комплексів (НМК). Повний обсяг дисертації - 368 сторінок. Робота містить 52 таблиці, 3 схеми, 10 додатків обсягом 161 сторінка. Список використаних джерел містить 210 найменувань, з яких 165 українською і російською мовами і 45 англійською та німецькою мовами, розміщений на 25 сторінках, список проаналізованих підручників/НМК розміщений на 1 сторінці.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі представлено теоретичні передумови формування англомовної СКК у студентів мовних ВНЗ, що вивчають АМ як другу іноземну, шляхом навчання студентів англомовних СКП: розглянуто зміст і структуру іншомовної СКК, уточнено й описано її складові (культурно-країнознавча, лінгвокраїнознавча і соціолінгвістична компетенції); виділено СКП як складову соціолінгвістичної компетенції, уточнено поняття СКП, описано їхні компоненти (вербальний, невербальний і соціальний), визначено види СКП; описано спільні і відмінні особливості англомовної (британської), німецькомовної (ФРН) і україномовної культур, окреслено їхні ознаки і характеристики, визначено типові особливості комунікативної поведінки представників цих культур; описано процес усвідомлення студентами іншої системи цінностей та інтеграції цих цінностей у власну картину світу.

Розглянуті нами різні тлумачення поняття СКК дозволили зробити висновок про необхідність оволодіння студентами ситуативними діалектами (Е.Холл 1981), або культурно обумовленими ритуалами (Л.О.Городецька 2001), або стандартами/моделями комунікативної поведінки О.Л.Красковська 2006, Н.К.Скляренко, О.Б.Тарнопольський 2003), або соціокульутрно обумовленими сценаріями (Н.Ф.Бориско 1999), без знання і навичок вживання яких не можливе ефективне спілкування з носіями мови, оскільки останні охоче вибачають іноземцям помилки фонетичного або граматичного характеру, очікуючи на них, проте болісно реагують на порушення соціально закріплених стереотипів спілкування, що притаманні їхній культурі. Таким чином, не володіючи цими правилами / нормами поведінки, аутсайдери припускаються великої кількості помилок, стикаються з безліччю проблем, потрапляють у комунікативні пастки й переживають культурний шок. Це свідчить про необхідність навчання студентів англомовних СКП Саме цей термін О.Б. Тарнопольського ми використовуємо у нашому дослідженні. у процесі формування СКК. Під СКП, слідом за О.Л.Красковською (2006), ми розуміємо одиницю навчання етикетної поведінки, що вміщує певні лінгвістичні характеристики і відображає культуру поведінки носіїв мови відповідно до ситуацій і умов міжкультурного спілкування. При цьому СКП можуть включати в себе вербальний компонент (певні мовленнєві формули, кліше, лексичні одиниці і граматичні структури, інтонаційні характеристики тощо), невербальний компонент (міміка, жести, пози, зона комфорту між комунікантами та ін.) і соціальний (institutional) компонент (умови, правила і норми взаємодії комунікантів) (О.Б.Тарнопольський, Н.К.Скляренко 2003).

Аналіз сфер (Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти (ЗЄР) 2003) і тематики (названа вище Програма) спілкування дозволив визначити види СКП, яких необхідно навчати студентів протягом першого року вивчення АМ: соціально-побутові, ритуально-традиційні, етикетні СКП, СКП навчання у ВНЗ країни, мова якої вивчається, і СКП влаштування на роботу (див. схему 1, с. 7).

Оскільки формування англомовної СКК в нашому випадку відбувалося на базі частково сформованої німецькомовної СКК, то для оволодіння студентами англомовними СКП необхідно було врахувати рівень володіння ними німецькомовними СКП. Для цього було проведено тестування студентів факультету німецької мови, які почали вивчати АМ як другу іноземну. Тестування проводилося серед студентів ІІ курсу факультету німецької мови Київського національного лінгвістичного університету у вересні 2006-2007 н.р. У тестуванні взяв участь 61 студент. Результати тестування показали, що лише 45% студентів мають достатній рівень сформованості німецькомовної СКК, оскільки значний пласт відомостей про СКП залишається поза їхньою увагою. Це зумовило необхідність у порівнянні англомовних СКП з відповідними СКП у німецькій і рідній (українській) культурах, та ведені відповідної інформації про ті німецькомовні СКП, якими ще не володіють студенти.

Тому у контексті нашого дослідження був проведений аналіз англомовної (британської), німецькомовної (ФРН) і україномовної культур у відповідності з теоріями високо- і низькоконтекстних культур (Е.Холл 1981) та культурних вимірювань (Г.Хофстеде 1991) (див. табл. 1), були визначені спільні й відмінні особливості цих культур, окреслені їхні ознаки і характеристики, описані типові особливості комунікативної поведінки учасників міжкультурного спілкування англомовної, німецькомовної та україномовної спільнот.

Таблиця 1 Порівняння української, британської та німецької (ФРН) культур

Культура Критерії	Українська	Німецька (ФРН)	Англійська (британська)
Ступінь інформованості	високо- контекстна	низько- контекстна	низько- контекстна
Ставлення до часу	поліхронна	монохронна	монохронна
Ставлення до простору	контактна	дистантна	дистантна
Ставлення до індивіда	колективістська	індивідуалістська	індивідуалістська
Дистанція влади	висока	низька	низька
Напрямок виховання членів суспільства	фемінна	маскулінна	маскулінна
Рівень уникнення невизначенності	високий	високий	високий

ВИДИ СТАНДАРТІВ КОМУНІКАТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ

Аналіз наукових праць з соціолінгвістики (Р.Т.Белл 1980, В.І.Бєліков 2001), психолінгвістики (В.П.Бєлянін 2003, О.О.Леонтьєв 1977), соціальної психології (І.С.Кон 1967, Б.Д.Паригін 1981), етнопсихології (Ю.Є.Прохоров, І.А.Стернін 2007), культурології і теорії міжкультурної комунікації (П.Н.Донец 2001, О.А.Леонтович 2007, А.П.Садохін 2004) дозволив нам розглянути процес усвідомлення особистістю іншої системи цінностей та інтеграції цих цінностей у власну картину світу в процесі оволодіння ІМ та іншомовною культурою, а також зробити висновок про можливість вирішення проблеми формування англомовної СКК у студентів на заняттях з АМ як другої іноземної шляхом моделювання ситуацій міжкультурного спілкування на базі трьох культур, використовуючи при цьому автентичні аудіо-, відео- і друковані матеріали.

Враховуючи вимоги згаданих раніше Програми та ЗЄР, результати аналізу наукової літератури і тестування студентів, було зроблено висновок про необхідність 1) порівняння англомовних СКП з відповідними СКП у культурі першої ІМ і рідній культурі студентів; 2) моделювання ситуацій міжкультурного спілкування на заняттях з другої ІМ з урахуванням СКП у трьох культурах: рідномовній, культурі першої ІМ і культурі другої ІМ; 3) розробки методики навчання студентів мовних спеціальностей, що вивчають АМ як другу іноземну, англомовних СКП та створення на її основі нових навчально-методичних комплексів.

Другий розділ дослідження присвячено розробці методики навчання студентів англомовних СКП. Для вирішення цього завдання ми проаналізували 7 сучасних підручників з АМ (перший рік навчання) для факультетів ІМ університетів та інститутів, створені останнім часом в Україні та Росії, щодо реалізації в них навчання СКП; розробили процедуру відбору СКП і навчальних матеріалів; визначили й описали етапи їхнього навчання, розробили систему вправ і модель навчання англомовних СКП для дисципліни “Англійська мова як друга іноземна”.

Проведений аналіз підручників/НМК: Англійська мова. Комунікативний курс” Н.І.Бичкової (2004), “A Way to Success: English for University Students. Year 1.” Н.В.Тучиної та ін. (2004), “A Practical Guide for Learners of English” В.В.Янсон та ін. (2002), “Англійська мова для перекладачів і філологів. І курс” М.О.Возної та ін. (2004), “Практичний курс англійської мови. Частина 1” Л.М.Черноватого та ін. (2005), а також підручники “Специализируйся в английском” Г.Н.Ловцевич та ін. (2001), “Новый практический курс английского языка” А.В.Савватєєвої та ін. (2000), які використовуються в мовних ВНЗ України і Росії, показав, що вони (за винятком “A Way to Success: English for University Students. Year 1.” Н.В.Тучиної та ін.) не забезпечують навчання студентів міжкультурного спілкування, зокрема СКП. Матеріали підручників практично не моделюють діалог культур і не забезпечують формування міжкультурної комунікативної компетенції. До того ж усі проаналізовані підручники призначено для студентів, що вивчають англійську мову як першу іноземну. Сучасних підручників для навчання англійської мови як другої іноземної взагалі немає.

Наступним кроком у нашому дослідженні став відбір англомовних СКП у відповідності з послідовністю, розробленою В.Л.Скалкіним (1981) й уточненою Н.Ф.Бориско (1999): сфера спілкування > тема > проблемно-тематичний комплекс > ситуації спілкування (предмет спілкування, ролі, завдання спілкування) > комунікативні наміри > тип тексту > СКП. У нашому дослідженні ми обмежилися навчанням студентів СКП в усному діалогічному мовленні (ДМ) і писемному мовленні (ПМ), проте читання й аудіювання використовуються як джерело інформації про СКП. Відповідно було відібрано 7 СКП з теми Meals and Cooking і 14 СКП з теми At Your Service. Обрані теми містять велику кількість СКП, якими мають оволодіти студенти, і входять до чинної Програми. Навчальний матеріал для визначених СКП відбирався з урахуванням соціального, невербального, і вербального компонентів СКП. Результати відбору представлено в дисертації у таблиці обсягом 22 сторінки.

Для ознайомлення із соціальним компонентом СКП ми відібрали автентичні англомовні інформаційно-пізнавальні тексти (ІПТ) для читання про правила та норми поведінки у стандартних ситуаціях спілкування. Відбір текстів здійснювався таким способом: тексти відбиралися з автентичних джерел без змін або скорочувалися за рахунок несуттєвої інформації, або окремі частини текстів з різних джерел об'єднувалися. У двох останніх випадках ми намагалися зберегти їхні основні лінгвістичні властивості: цільність, зв'язність, розгорненість (А.А.Вейзе 1985, О.М.Мороховський 1989). У результаті аналізу автентичної британської навчальної літератури (24 джерела), довідкових джерел (11) та британських Інтернет-сайтів (14) нами було відібрано 24 ІПТ. Список джерел відбору представлений у Додатку Ґ дисертації. Відбір ІПТ для читання здійснювався за такими критеріями: комунікативної цінності, адекватності текстів сферам спілкування (ЗЄР), тематиці та НКС, автентичності, співвідношення з мовними мінімумами (В.А.Бухбіндер 1980, А.А.Вейзе 1982, О.Д.Митрофанова 1976, Ю.І.Пассов 1989, С.К.Фоломкіна 1973 та ін.).

Для демонстрації СКП та ознайомлення з невербальним компонентом СКП ми відбирали відеофонограми з автентичних навчальних відеокурсів, оскільки останні відповідають тематиці й меті навчання на ІІ курсі (перший рік вивчення АМ), містять типові стандартні ситуації спілкування, є доступними за змістом, обсягом і характером мовного матеріалу, розподілені на завершені частини, мають пролонгований характер зв'язаного єдиною сюжетною канвою тексту за участю тих самих дійових осіб, а також деякі допоміжні засоби, наприклад, титрування (Н.І.Бичкова 1999). Відбір відеосюжетів здійснювався нами за критеріями, виділеними С.П.Литвиненко (2004): автентичності, змістової відповідності, доступності, співвідношення візуальної і слухової інформації, а також критеріями реальності та типовості, які передбачають відбір відеофонограм, в яких типові стандартні ситуації демонструються у реальному спілкуванні, зафіксованому на відео. Проаналізувавши 12 автентичних навчальних відеокурсів загальною тривалістю ? 24 години, ми відібрали 20 відеофонограм тривалістю від 5 до 25 хвилин для демонстрації СКП і для навчання студентів невербального компонента певних англомовних СКП.

Для ознайомлення з вербальним компонентом СКП ми відібрали автентичні фонограми діалогів-зразків різних типів, які зустрічаються у реальній комунікації: діалоги соціально-побутового характеру, інтерв'ю, телефонні розмови тощо, - для навчання ДМ, а також зразки письмових текстів різних жанрів: аплікаційних форм, офіційних і неофіційних запрошень, листів, SMS-повідомлень, електронних листів (e-mail), факсів тощо, - для навчання ПМ. При відборі фонограм діалогів-зразків використовувалися критерії комунікативності або комунікативної цінності, тематико-ситуативної актуальності, зразковості, частотності (Б.А.Лапидус 1986, О.Д.Митрофанова 1976, Ю.І.Пассов 1977, 1983, В.М.Селезнева 1982), а також такі умови пред'явлення аудіоматеріалів як темп мовлення, паузація, тривалість повідомлення, наявність звукозаписів діалогів-зразків з різними акустичними характеристиками та наявність природного шумового фону (О.Б.Тарнопольський 2006, С.В. Гапонова 1996). Було відібрано 29 письмових зразків: зразки аплікаційних форм різних видів, банківського чеку, сторінок з чекової книжки, подорожнього чеку, банківського забов'язання про сплату рахунків клієнта, електронних листів, SMS-повідомленнь, офіційних листів-скарг, неофіційного листа-подяки, магазинних чеків, меню, офіційних та неофіційних запрошень і відповідей на них, рекламного проспекту банківських послуг тощо. Усі відібрані матеріали представлені у Додадках Д та Е дисертації.

Метою вправ для навчання СКП є ознайомлення з певними СКП у комунікативному контексті (аудіо-, відео- або друкованому тексті), набуття знань про соціальний і невербальний компоненти СКП й оволодіння ними; формування навичок і вмінь використання СКП в усній і письмовій формах спілкування на базі здобутих знань. Це означає, що навчання СКП відбувається з урахуванням трьохрівневої моделі оволодіння іншомовним спілкуванням: синтез 1 - аналіз - синтез 2 (С1 - А - С2), введеною та обґрунтованою Г.О.Китайгородською в інтенсивному навчанні ІМ. Так, модель оволодіння СКП передбачає сприйняття й розуміння СКП (фаза С1), де СКП демонструються у контексті, студенти ознайомлюються з їхніми соціальним та невербальним компонентами або позамовними стандартами написання текстів різних жанрів, читаючи письмові зразки, а також відбувається порівняння з відповідними СКП у культурі першої ІМ та рідній культурі студентів; аналіз і репродукцію СКП (фаза А), де має місце виокремлення вербального компонента й усвідомлення його мовних і мовленнєвих стандартів; використання СКП (фаза С2) у стандартних ситуаціях спілкування. Цей механізм дозволив нам виділити три відповідні етапи навчання СКП: І - рецептивний (ознайомлення з СКП), ІІ - рецептивно-репродуктивний (формування навичок і вмінь використання СКП), ІІІ - продуктивний (розвиток вмінь використання СКП), які стали підґрунтям для створення системи вправ для навчання студентів англомовних СКП. Оскільки у нашому дослідженні ми обмежилися навчанням студентів СКП в усному діалогічному і писемному мовленні, то названа система вправ складалася з двох підсистем: підсистеми вправ для навчання СКП у діалогічному мовленні й підсистеми вправ для навчання СКП у письмі (див. табл. 2 і табл. 3, с. 11, 12).

Наведемо приклади вправ кожного етапу.

Рецептивний етап

Приклад 1

Мета: продемонструвати СКП в усному контексті

Інструкція: To know the way people do shopping in small shops in Britain watch the episode At the Greengrocer's and find out if the girl has bought everything she wants. While watching pay special attention to the way the shop assistant speaks to the customer.Viewing “Right Now”,Level 1,Unit 5“Shopping”, Scene 2 `Small local shops'

Приклад 2

Мета: ознайомити студентів зі стандартами покупки продуктів харчування у Британії

Інструкція: To learn how food is sold in Britain do the following:

a) Look at the labels below and say what is unusual about price labels in Britain.

b) To know the reason for such a `double-labelling' (double price) read the text Measuring Up to Europe. (Текст подано у Додатку Д дисертації.)

с) What measurements do Britons use to price and weigh their food? What measurements do people in Germany/Ukraine use in similar situations?

Приклад 3

Мета: ознайомити студентів із зразками офіційних i неофіційних запрошень

Інструкція: a) Read the invitations below and decide which of them are formal/informal and what occasions they are devoted to. (Зразки запрошень наведені у дисертації.)

b) Which of the invitations are formal/informal? What occasions are they devoted to?

c) To make sure how well you understand every detail in the invitations fill in the chart below. The first is done for you.

	Invitation 1	Invitation 2	Invitation 3	Invitation 4	Invitation 5
Formal/informal	formal
Occasion	dinner
Name of the person(s) it's written to	Mary and John Brown
Name of the person(s) who write(s) it	Mr & Mrs Allan Smith
Date	6th January
Time	8 o'clock
Place	7 Brookside, London WC 2

Приклад 4

Мета: порівняти засоби невербальної комунікації, що використовуються у британській англомовній спільноті, з відповідними паралінгвістичними засобами у німецькомовній та україномовній спільнотах

Інструкція: Complete the following chart about the body language used in Britain, Germany and Ukraine. Some items have been already done for you.

Country Body Language	Britain	Germany	Ukraine
Personal Space		Finger zone
Gestures	Use gestures when they are excited
Eye-contact			Eye-contact is frequent and lasts longer as it's a natural way of expressing feelings and relating to other people
Facial Expression	Smiling face is a welcoming face

Discuss your variants with a partner. Read your chart aloud to check it.

Приклад 5

Мета: навчити студентів впізнавати та розрізняти невербальні засоби спілкування

Інструкція: Watch the episodes again to pay attention to the body language. Does it play an important role in the process of socialising? What key messages about how Paula and Maria are feeling are delivered through the body language?

Viewing Effective Socialising, Unit 2 “Getting to know each other” Version1, Version2

Приклад 6

Мета: порівняти СКП поведінки за столом у британській, німецькій і українській культурах

Інструкція: To compare table manners in Britain and Germany and Ukraine

a) Answer the questions from the quiz about Germany and Ukraine;

b) Find the differences between table manners in these countries;

c) Outline similar ways of eating food in these countries.

Приклад 7

Мета: порівняти безпечні теми і теми табу у британській, німецькій і українській культурах

Інструкція: Using safe and avoiding taboo topics is one of small talk techniques. To be aware of them in British, German and Ukrainian cultures do the following:

a) Look trough the list of topics below. How often do you talk on these topics with your family, male friends / female friends, groupmates, acquaintances / neighbours, foreigners, strangers?

TOPICS

c) You are a delegate at the international students' conference in London. You meet some students from the UK, Germany, Ukraine and Russia for the first time. What sort of questions would you ask someone you'd like to get to know? What topics do people usually talk about in the early stages of getting to know each other? Which of these topics from a) would be interesting, safe, conversational killers, a bit risky, taboo speaking to the British, Germans, Ukrainians, Russians? Why do you think so? Give your reasons.

d) Work in three groups. Make a list of small talk topics that would be safe in Britain (Group 1) / Germany (Group 2) / Ukraine (Group 3). Read your lists aloud. Discuss your variants.

Рецептивно-репродуктивний етап

Приклад 8

Мета: ознайомити студентів із зразком діалогу між менеджером магазину і покупцем

Інструкція: Listen to the conversation between the manager of a shop and a customer. While listening pay attention to the type of behaviour the customer uses and the way the manager deals with the complaint.

(Після прослуховування студенти виконують тест на перевірку розуміння.) іншомовний соціокультурний компетенція англійський

Приклад 9 (продовження прикладу 8)

Мета: навчити студентів виокремлювати репліки

Інструкція: Listen to the conversation for the second time. During the pauses, put down the questions of the manager. Use the tapescript to check yourself.

Приклад 10 (продовження прикладу 9)

Мета: навчити студентів імітувати діалоги-зразки

Інструкція: Work in pairs.

You are the manаger of the shop. Ask the questions you've put down.

You are the customer. Answer the manager's questions.

Приклад 12

Мета: навчити студентів репродукувати мовленнєві зразки

Інструкція: Make appropriate remarks in the following situations.

Example:

1) You are looking at the clothes. The shop assistant comes up to you. What does he/she ask you? St.1: Can I help you?

The class: Can I help you?

2) You don't need any help. Complete this answer. No, thanks, I'm__________________________

3) Later on, you find a sweater you like, and you want to see what it looks like on you. What do you ask? _____________etc.

Приклад 13 (продовження прикладу 3)

Мета: формувати у студентів навички використання мовних та мовленнєвих стандартів написання запрошень

Інструкція: To practise writing invitations in English do the following:

a) Read the speech formulas used for writing invitations and responding to them in the box below.

Decide when and what for they are used. Do it in figures and letters. Check your variants with the key on the board.

1)

2) to invite sb;

3) to address sb;

4) to accept the invitation;

5) to decline the invitation

b) Copy these speech formulas into four columns under correct headings. Some are done for you.

Inviting	Forms of Address	Accepting	Declining
1. … 2. … 3. …	1. Mr 2. … 3. … 4. …	1. accept with thanks 2. …	1. …

c) Complete the following invitations and a respond. Use the speech formulas from the box.

Продуктивний етап

Приклад 14

Мета: навчити студентів створювати власні діалоги з використання СКП на основі запропонованих НКС та з використанням природних опор.

Інструкція:

a) Work in pairs.

You are an assistant at the Newsagent's.

You work at the Newsagent's in London. You have a foreign visitor at your shop. Serve your customer.

You are a tourist in London.

You have to make some phone calls but you haven't got a phone card. So, you've come to the Newsagent's to buy it. Besides you need a birthday card to greet your friend and some tissues.

Мета: розвивати уміння написання офіційних запрошень

Інструкція: You are a secretary of Dr Marcus Lerner, the Director of the Institute of Energy Conservation. Last month he wrote a letter to Prof J.Penn asking him to make a presentation of his latest research at the Institute annual conference. Prof J.Penn agreed to take part in the conference. You are to write an invitation for the professor to the conference which takes place on April 21 at the Institute. Read the letter ofDr Marcus Lerner and write the invitation for Prof J.Pen. Hand it in to your teacher for checking. (Лист див. у публікації 1).

На основі принципів взаємопов'язаного навчання видів мовленнєвої діяльності і поетапно-концетричної організації навчання (Г.О.Китайгородська) розроблено модель навчання студентів мовних ВНЗ англомовних СКП для навчальної дисципліни “Англійська мова як друга іноземна”, яка реалізується у кредитно-модульній системі навчання. Модель організації навчання СКП для першого року вивчення АМ передбачає, що навчання СКП займає від 25% до 50% годин, відведених на аудиторну роботу, та 15%-25% годин самостійної роботи: підготовка до практичних занять - виконання домашніх завдань. Кількість відведених на навчання СКП годин буде залежати від тематики і сфер спілкування, визначених чинною Програмою з англійської мови для університетів та інститутів (2001). Так, під час вивчення тем Meals and Cooking та At Yoиr Service (суспільна і особиста сфери) кількість годин на вивчення СКП є більшою (? 50% - аудиторна робота, ? 25% - позааудиторна робота) ніж під час вивчення тем Personal Identification (особиста й освітня сфери) та Seasons and Weather (особиста сфера) (? 25% - аудиторна робота, ? 15% - позааудиторна робота). За умови зменшення або збільшення навчальних годин, відведених на вивчення АМ як другої іноземної, до організації процесу навчання СКП можуть бути внесені необхідні корективи.

У третьому розділі описано підготовку, організацію і хід експерименту: вказано фази його проведення, сформульовано гіпотезу, визначено й уточнено критерії оцінювання мовлення учасників експерименту, проаналізовано одержані результати, а також подано методичні рекомендації щодо навчання студентів англомовних СКП у межах навчальної дисципліни “Англійська мова як друга іноземна”.

Теоретичні положення запропонованої методики стали основою розробки гіпотези експерименту: досягти високого рівня володіння студентами англомовними СКП в усному діалогічному та писемному мовленні можливо за умови відбору необхідного навчального матеріалу, використання спеціально розробленої системи вправ, а також вибору оптимальної форми подачі навчального матеріалу.

Перевірку ефективності розробленої в ході дослідження методики здійснено шляхом проведення двох серій вертикально-горизонтального експерименту. Його вертикальний характер дав змогу зробити висновок про загальну ефективність розробленої методики, тобто порівняти рівень знань СКП і сформованості навичок і вмінь володіння ними учасниками експерименту до експериментального навчання і після нього; горизонтальний характер експерименту проявлявся так:

– у першій серії експерименту перевірялася ефективність розробленої методики оволодіння студентами англомовними СКП у ДМ; варійованою умовою виступали різні способи подачі і дозування нової інформації про англомовні СКП;

– у другій серії експерименту перевірялася ефективність розробленої методики оволодіння студентами англомовними СКП у ПМ; варійованою умовою виступали дві різні форми аналізу та порівняння англомовних СКП з відповідними СКП у культурі першої іноземної (німецької) мови та рідній (українській) культурі.

Неварійованими величинами були: використання однакових комплексів вправ, тривалість експериментального навчання, кількість занять, кількість вправ, завдання перед- та післяекспериментальних зрізів, викладач, склад учасників експериментального навчання, критерії оцінювання рівня сформованості знань, навичок і вмінь використовувати англомовні СКП у ДМ та ПМ. Експериментальними матеріалами служили два комплекси вправ з тем At Your Service та Meals and Cooking, створені на основі розробленої системи вправ (див. публікації 1, 11, 12).

Учасниками експерименту, який проводився у Київському національному лінгвістичному університеті у квітні-травні 2007 р. (перша серія) і листопаді-грудні 2007 р. (друга серія), були 43 студенти факультету німецької мови, що навчаються за спеціальністю “Мова та література (німецька та англійська мови)”. Загалом в експериментальному дослідженні взяли участь 298 студентів.

Узагальнені результати першої серії експерименту представлено у табл. 4.

Таблиця 4 Середні коефіцієнти навченості студентів у першій серії експерименту

Індекс групи	Показники рівня знань англомовних СКП	Приріст	Показники рівня сформованості навичок і вмінь володіння англомовними СКП у ДМ	Приріст
	після експерименту	перед експериментом		після експерименту	перед експериментом
ЕГ-1	0,94	0,57	0,37	0,89	0,65	0,24
ЕГ-2	0,89	0,59	0,3	0,95	0,62	0,33

Рівень знань студентами англомовних СКП перевірявся за допомогою тесту. Рівень сформованості навичок і вмінь володіння студентами англомовними СКП у ДМ перевірявся за критеріями відповідності комунікативної поведінки виконуваній ролі, зверненості мовлення, дотримання мовленнєвого етикету спілкування, які були основними у нашому дослідженні. Додатковими критеріями виступали критерії відповідності змісту висловлювання навчальній комунікативній ситуації (НКС), наявності у висловлюваннях студентів специфічних для ДМ мовленнєвих засобів у відповідності зі сферою спілкування, реактивності, правильності мовлення, що оцінювали загальне володіння студентами ДМ.

Як видно з табл. 4, застосування розробленого на основі першої підсистеми комплексу вправ для навчання студентів мовних спеціальностей англомовних СКП у ДМ забезпечило досягнення студентами високого рівня як знань англомовних СКП, так навичок і вмінь володіння ними у ДМ в обох експериментальних групах, що свідчить про загальну ефективність розробленої методики навчання студентів англомовних СКП у ДМ.

По горизонталі у цій серії порівнювалась ефективність двох варіантів методики з різними способами подачі та дозування нової інформації про англомовні СКП: варіант А (ЕГ-1) - на рецептивному етапі під час демонстрації СКП студенти ознайомлювалися з інформацією про той СКП, який опрацьовувався на цьому занятті, варіант Б (ЕГ-2) - на першому занятті з теми, яка вивчалася, студенти ознайомлювалися з інформацією про всі СКП з цієї теми, які далі опрацьовувались окремо на наступних заняттях. Перша серія експерименту показала, що різниця між середніми показниками володіння знаннями про англомовні (британські) СКП в обох групах незначна (див. табл. 4). У післяекспериментальному тестуванні вищим виявився коефіцієнт навченості (0,94) в ЕГ-1, студенти якої отримували нову інформацію про СКП частинами, окремо про кожний СКП. Студенти, які отримували інформацію про всі СКП, що вивчалися, одночасно, продемонстрували трохи нижчий коефіцієнт навченості (0,89). Проте рівень володіння англомовними СКП у ДМ виявився дещо вищим в ЕГ-2, що є більш важливим, ніж лише знання СКП. Таким чином, можна зробити висновок, що варіант (Б) подачі нової інформації про всі СКП одночасно на першому занятті є більш ефективним.

Узагальнені результати другої серії експерименту представлено у табл. 5.

Щодо розгляду результатів експериментального навчання другої серії по горизонталі, то у цій серії ми порівнювали ефективність двох методик з різними формами аналізу і порівняння англомовних СКП у ПМ з відповідними СКП у культурі першої іноземної мови та рідній культурі: варіант А (ЕГ-1): аналіз і порівняння англомовних СКП у ПМ з відповідними СКП у німецькій і українській культурах відбувався шляхом виявлення спільних і відмінних елементів у структурі текстів різних жанрів за допомогою евристичної бесіди; варіант Б (ЕГ-2): аналіз і порівняння англомовних СКП у ПМ з відповідними СКП у німецькій і українській культурах відбувався шляхом виявлення спільних і відмінних елементів у структурі текстів різних жанрів під час порівняння зразків англомовних текстів з відповідними німецькомовними текстами. Як видно з табл.5, вищим виявився коефіцієнт навченості в ЕГ-2 (0,9), студенти якої аналізували та порівнювали англомовні СКП у ПМ з відповідними СКП у

Таблиця 5 Середні коефіцієнти навченості студентів у другій серії експерименту

Вид тексту	Індекс групи	Показники навченості після експериментального навчання	Показники навченості до експериментального навчання	При-ріст
Аплікаційна форма	ЕГ-1 ЕГ-2	0,90 0,97	0,68 0,66	0,22 0,31
SMS-повідомлення	ЕГ-1 ЕГ-2	0,87 0,9	0,38 0,36	0,49 0,54
Офіційне запрошення	ЕГ-1 ЕГ-2	0,81 0,87	0,48 0,48	0,33 0,39
Лист-подяка	ЕГ-1 ЕГ-2	0,86 0,89	0,53 0,46	0,33 0,43
Загальні показники	ЕГ-1 ЕГ-2	0,86 0,90	0,54 0,51	0,32 0,39

культурі першої іноземної мови і рідній культурі під час порівняння зразків англомовних текстів з відповідними німецькомовними текстами.

Достовірність отриманих результатів була перевірена за допомогою кутового перетворення ц Фішера.

Таким чином, результати обох серій експерименту довели загальну ефективність розробленої методики, а також дозволило встановити її оптимальні варіанти в обох серіях експерименту.

У висновках узагальнено теоретичні і практичні результати дослідження:

1. Визначено теоретичні передумови формування англомовної соціокультурної компетенції у студентів, що вивчають АМ як другу іноземну на базі першої німецької: розглянуто зміст і структуру іншомовної соціокультурної компетенції, уточнено й описано її складові, виділено СКП як компонент соціолінгвістичної компетенції, під яким розуміють стандартизовані зразки поведінки, що використовуються індивідом під час контакту з представниками соціальних інститутів (як людьми, так і механічними засобами) з метою отримання різних послуг, описано їхній вербальний, невербальний та суспільний компоненти, на основі сфер і тематики спілкування визначено види СКП, яких необхідно навчати студентів протягом першого року вивчення другої ІМ.

2. Проведено тестування студентів, які почали вивчати АМ як другу іноземну, для визначення рівня сформованості їхньої німецькомовної СКК і, відповідно, рівня володіння ними СКП у німецькомовній культурі; описано спільні та відмінні особливості англомовної (британської), німецькомовної (ФРН) та україномовної культур, окреслено їхні ознаки і характеристики, визначено типові особливості комунікативної поведінки представників цих культур, а також процес усвідомлення студентами іншої системи цінностей та інтеграції цих цінностей у власну картину світу.

3. В результаті аналізу соціально-психологічних передумов формування у студентів іншомовної СКК доведено необхідність 1) порівняння англомовних СКП з відповідними СКП у німецькій і українській культурах; 2) моделювання ситуацій міжкультурного спілкування на заняттях з другої ІМ з урахуванням СКП у трьох культурах: українській, німецькій і англійській (британській).

4. Проаналізовано підручники/НМК з АМ, в результаті чого встановлено: відсутність сучасних підручників/НМК з АМ як другої іноземної, та відсутність вправ, спрямованих на навчання студентів СКП, у шести з сьоми проаналізованих підручників.

5. На основі ситуативно-функціонального підходу відібрано 7 СКП з теми Meals and Cooking та 14 СКП з теми At Your Service, притаманних британській культурі, яких необхідно навчати студентів протягом першого року вивчення АМ як другої іноземної; відібрано навчальний матеріал для визначених СКП з урахуванням вербального, невербального і соціального компонентів СКП: для ознайомлення із соціальним компонентом СКП відібрано 24 тексти, для демонстрації СКП і ознайомлення студентів з його невербальним компонентом - 20 відеофонограм з автентичних навчальних відеокурсів, для ознайомлення з вербальним компонентом СКП - 48 діалогів-зразків та 29 зразків письмових текстів - офіційні листи-скарги, неофіційні листи-подяки, офіційні й неофіційні електронні листи, SMS-повідомлення, офіційні й неофіційні запрошення і відповіді на них, аплікаційні форми різних видів, зразки чеків та чекової книжки тощо.

6. На основі трьохрівневої моделі оволодіння іншомовним спілкуванням (синтез 1 - аналіз - синтез 2) описано процес оволодіння СКП, що дозволило виділити три етапи навчання СКП: рецептивний (ознайомлення з СКП), рецептивно-репродуктивний (формування навичок і вмінь використання СКП), продуктивний (розвиток вмінь використання СКП).

7. Теоретично обґрунтовано і практично розроблено систему вправ для навчання студентів СКП, яка складається з двох підсистем: для навчання студентів англомовних СКП у ДМ і для навчання студентів англомовних СКП у ПМ. Усі вправи відповідають сучасним вимогам до вправ.

8. Розроблено модель навчання студентів мовних ВНЗ англомовних СКП у межах навчальної дисципліни “Англійська мова як друга іноземна”, яка реалізується у кредитно-модульній системі навчання. Названа модель передбачає, що в залежності від тематики і сфер спілкування, визначених програмою, навчання СКП буде займати від 25% до 50% годин, відведених на аудиторну роботу, та 15% - 25% годин самостійної роботи.

9. Перевірку ефективності розробленої в ході дослідження методики здійснено шляхом проведення двох серій вертикально-горизонтального експерименту. Вертикальний характер експериментального навчання дав змогу довести загальну ефективність запропонованої методики навчання СКП, горизонтальний характер експерименту дозволиввстановити її оптимальні варіанти в обох серіях експерименту.