Діяльність військово-промислових комітетів українських губерній Російської імперії в роки Першої світової війни

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Спеціальність 07.00.01 - Історія України

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Діяльність військово-промислових комітетів українських губерній Російської імперії в роки Першої світової війни

Захист відбудеться “3” липня 2009 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 73.053.01 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 81, кім. 211.

Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, вул. Університетська, 22.

Автореферат розіслано “1” червня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук, доцентКорновенко С. В. 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перша світова, або Велика війна, як називали її сучасники, була переломним етапом в історії Російської імперії. Протягом 1914 - 1918 рр. відбулися фундаментальні зрушення в суспільно-політичному, господарсько-економічному, духовно-культурному розвитку держави. Однією з характерних рис тогочасного соціуму стала активізація громадського руху, створення низки громадських організацій і установ. Їхня поява значною мірою була зумовлена нездатністю російського уряду витримати напругу воєнного часу, масштабністю й тривалістю бойових дій, прагненням ліберально-демократичних кіл допомогти армії.

Поряд із Земським і Міським союзами допомоги хворим і пораненим воїнам, що виникли вже в перші дні війни, у першій половині 1915 р. зусиллями промисловців, підприємців, земських діячів, науково-технічної інтелігенції були створені загальноросійські громадські організації, що отримали назву військово-промислових комітетів (далі - ВПК). Упродовж другої половини 1915 - початку 1916 рр. сформувалася розгалужена мережа їхніх регіональних осередків, у тому числі й на території українських губерній. Від початку створення ВПК розпочали активну діяльність із мобілізації промисловості для потреб фронту. Попри це тривалий час робота комітетів вважалася незначною, підпорядкованою лише інтересам підприємців, їхнім прагненням отримати керівну роль в організації воєнної економіки та політичного життя. Сучасна історична наука спонукає відійти від подібних тверджень, застосувати більш виважені підходи та переосмислити значення ВПК у контексті загальноімперської мобілізації. Водночас для об'єктивного аналізу особливу значущість має вивчення історії регіональних, зокрема українських, комітетів, які виконували велику частину загальноросійських виробничих завдань і відіграли важливу роль в організації тилу.

Актуальність дослідження історії ВПК посилюється й сучасними проблемами гарантування безпеки незалежної української держави. Так, відповідно до Закону України “Про оборону України” від 6 грудня 1991 р., дбати про безпеку країни мають не лише органи державної влади, військового управління, місцеві державні адміністрації, але й приватні підприємства, установи й організації. Окрім того, проведення загальної або часткової мобілізації, переведення національної економіки на функціонування в умовах війни є невід'ємними складовими воєнної доктрини України, затвердженої Указом Президента України від 15 червня 2004 р. Вирішення цих завдань водночас потребує ґрунтовної теоретичної підготовки, осмислення історичного досвіду роботи воєнної промисловості, наприклад, під час Першої світової війни.

Отже, наведені вище міркування визначають науково-практичну та суспільно-політичну актуальність теми, що й зумовило звернення автора до її вивчення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до наукової проблематики кафедр всесвітньої та новітньої історії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Робота органічно пов'язана з комплексною плановою темою “Актуальні питання історії світових війн”, що розробляється кафедрою всесвітньої історії (протокол № 4 від 24 жовтня 2007 р.).

Об'єктом дослідження є організаційно-правовий статус, кадровий склад, джерела фінансування ВПК, що діяли на території українських губерній Російської імперії.

Предметом вивчення є сукупність основних напрямів і форм роботи ВПК українських губерній Російської імперії із забезпечення потреб фронту в роки Першої світової війни.

Хронологічні рамки роботи обумовлені періодом функціонування ВПК і охоплюють 1915 - 1919 рр. Вибір верхньої хронологічної межі (1915 р.) пов'язаний із проведенням у Петрограді IX з'їзду представників торгівлі та промисловості, на якому було ухвалено рішення про організацію Центрального ВПК. Установлення нижньої хронологічної межі (1919 р.) зумовлене ліквідацією ВПК більшовиками. Для повноти викладення матеріалу дослідниця виходила за встановлені хронологічні межі. Вивчаючи причини створення ВПК, автор дослідила події початку Першої світової війни (1914 р.).

Територіальні межі дослідження. Опрацьовані матеріали стосуються тієї частини України, яка на початку ХХ ст. перебувала у складі Російської імперії. Відповідно до тогочасного адміністративно-територіального поділу, це території Волинської, Катеринославської, Київської, Подільської, Полтавської, Таврійської, Харківської, Херсонської та Чернігівської губерній. Найбільшу увагу в роботі приділено комітетам, що працювали у великих промислових центрах - Катеринославі, Києві, Одесі, Харкові. Водночас у дослідженні згадуються ВПК, які діяли у сусідніх із українськими губерніях (зокрема, у Бесарабській, Курській, Області війська Донського).

Мета дисертації полягає в тому, щоб на основі аналізу виявлених історичних джерел, здобутків історіографії вивчити діяльність ВПК українських губерній Російської імперії у 1915 - 1919 рр.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких дослідницьких завдань:

з'ясувати стан наукової розробки теми, рівень та повноту забезпечення її джерельної бази;

розглянути передумови, причини та процес інституювання Центрального та регіональних (українських) ВПК;

схарактеризувати організаційно-правовий статус (компетенцію, структуру), кадровий склад і джерела фінансування промислових комітетів;

проаналізувати діяльність обласних і місцевих ВПК у справі забезпечення армії необхідними предметами спорядження;

розкрити особливості відносин ВПК із іншими громадськими організаціями, що працювали на теренах Російської імперії впродовж воєнних років, зокрема, з Всеросійським земським союзом, Всеросійським союзом міст, комітетами військово-технічної допомоги;

дослідити становище ВПК у 1917 - 1918 рр., показати їхню участь у суспільно-політичному житті України в період революції.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:

на основі опрацювання відомих і залучення до наукового обігу низки нових документів розширено знання про мережу ВПК, які діяли впродовж 1915 - 1919 рр. на території українських губерній Російської імперії;

згруповано статистичні дані про соціальний склад українських ВПК, кількість отриманих ними військових замовлень;

доведено активну участь ВПК українських губерній Російської імперії в діяльності військово-промислової групи С. Ванкова;

обґрунтовано думку про значний внесок ВПК українських губерній Російської імперії у розвиток науки і техніки;

з'ясовано особливості функціонування ВПК українських губерній Російської імперії у роки революції та громадянської війни.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що її матеріали можуть бути залучені під час підготовки підручників, лекцій, семінарських занять із новітньої історії України, Росії, економічної історії, краєзнавства; наукових робіт із історії Першої світової війни; спеціальних курсів для студентів вищих навчальних закладів. Окрім того, результати дослідження стануть у нагоді при написанні робіт із військово-теоретичних і військово-спеціальних наук. військовий промисловий комітет губернія

Апробація результатів дослідження. Загальну концепцію дисертації обговорено на засіданнях кафедр всесвітньої історії та новітньої історії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Основні положення та висновки дослідження знайшли відображення у доповідях і повідомленнях автора на Третій міжнародній науково-практичній конференції “Наука та інновації” (Софія, 2007), XVIII сесії Осередку Наукового товариства Т. Шевченка у м. Черкасах (Черкаси, 2007), Другій міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень” (Софія, 2008), Четвертій міжнародній науково-практичній конференції “Видатні постаті науки, культури і освіти України” (Київ, 2008), науковому семінарі, присвяченому 90-річчю завершення Першої світової війни (Черкаси, 2008).

Публікації. За матеріалами дослідження підготовлено вісім наукових статей, чотири з яких - у фахових виданнях, визначених переліком ВАК України. Загальний обсяг публікацій становить 3,8 др. арк.

Обсяг і структура дисертації зумовлені метою, дослідницькими завданнями та проблемно-хронологічним принципом дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, що містять сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (410 позицій), додатків. Загальний обсяг рукопису становить 240 сторінок.

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт і предмет дослідження, його хронологічні й територіальні межі, сформульовано мету і завдання, аргументовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано інформацію про апробацію положень дисертації.

Перший розділ “Історіографія, джерельна база та методи дослідження” складається з двох підрозділів, у яких висвітлено стан наукової розробки теми та схарактеризовано її джерельну базу, окреслено методологію наукового пошуку.

У підрозділі 1.1 “Історіографія теми” з'ясовано стан наукового вивчення теми, що досліджується. Вказано, що більшість розробок із історії ВПК має фрагментарний характер, містить різні, часом протилежні висновки та судження.

Історіографію ВПК умовно поділено на три етапи. Перший із них розпочався ще у воєнний період і тривав до початку 20-х рр. ХХ ст. Другий - від початку 20-х рр. ХХ ст. до 1991 р. Третій - з початку 1990-х до початку ХХІ ст. Кожний із них мав свої особливості, пов'язані з методологією, ідеологічними установками, наявними на той час джерелами.

Питання про важливість підготовки узагальнювальних праць із історії ВПК порушувалося ще за часів їхнього існування Организация работ по изданию трудов о деятельности ВПК // Известия ЦВПК. - 1917. - № 192 (17 января).. Першими роботами, присвяченими історії комітетів, стали дослідження їхніх колишніх учасників - І. Горбачова Горбачев И. Хозяйство и финансы военно-промышленных комитетов / И. Горбачев. - М., 1919. та В. Гриневецького Гриневецкий В. Послевоенные перспективы русской промышленности / В. Гриневецкий. - Х., 1919.. У них було розглянуто умови виникнення комітетів, основні напрями діяльності, механізм їхнього фінансування. Зважаючи на авторство, вказані публікації відрізняються позитивною характеристикою ВПК, на що варто більш критично зважати під час їхнього аналізу. Водночас розробки колишніх членів комітетів є не лише спробами історичних досліджень, а й свідченнями очевидців, що становить особливий науковий інтерес.

Згадки про ВПК містяться й у виданнях з історії урядових організацій Російської імперії періоду Першої світової війни (Хімічного комітету, військово-промислової групи генерал-майора С. Ванкова) История Организации уполномоченного Главного артиллерийского управления по заготовлению снарядов по французскому образцу генерал-майора С. Ванкова. 1915 - 1918 гг. На правах рукописи. - М., 1918; Ипатьев В. Работа химической промышленности на оборону во время войны / В. Ипатьев. - Пг., 1920; Його ж Химический комитет при Главном артиллерийском управлении и его деятельность для развития отечественной химической промышленности / В. Ипатьев, Л. Фокин. - Пг., 1921.. Як правило, ВПК у них схарактеризовано в контексті співробітництва з цими структурами.

У 20 - 30-х рр. ХХ ст. діяльність ВПК цікавила істориків незначною мірою. Так, роботу промислових комітетів у контексті відносин із військовим відомством фрагментарно висвітлено О. Маніковським Маниковский А. Боевое снабжение русской армии в мировую войну / А. Маниковский. - М.-Л., 1930; Його ж. Боевое снабжение русской армии в мировую войну. - М., 1937.. У студіях Я. Рудого Рудой Я. Государственный капитализм в России во время империалистической войны / Я. Рудой. - Л., 1925., Р. Клауса Клаус Р. Война и народное хозяйство России (1914 - 1917) / Р. Клаус. - М.-Л., 1926., Г. Шигаліна Шигалин Г. Подготовка промышленности к войне / Г. Шигалин. - М.-Л.,1928., Я. Букшпана Букшпан Я. Военно-хозяйственная политика. Формы и органы регулирования народного хозяйства за время мировой войны 1914 - 1918 гг. / Я. Букшпан. - М.-Л., 1929. розкрито лише господарсько-економічну діяльність ВПК. Перші спроби аналізу суспільно-політичної складової роботи комітетів, зокрема діяльності робітничих груп, містяться у розвідках П. Каратигіна Каратыгин П. Общие основы мобилизации промышленности для нужд войны / П. Каратыгин. - М., 1925..

Значне зростання дослідницького інтересу до історії ВПК пов'язане з початком Другої світової війни. Звернення до історичного досвіду військово-господарського регулювання в нових умовах вважалося доцільним. Найбільш репрезентативною в цьому сенсі є стаття А. Погребинського Погребинский А. Военно-промышленные комитеты / А. Погребинский // Исторические записки. - 1941. - Т. 11.. Підвищений інтерес до вказаної тематики підтверджує і захист наприкінці 1940-х рр. дисертацій В. Циплянова Цыплянов В. Политическая деятельность Московского областного военно-промышленного комитета (июнь 1915 - февраль 1917 гг.): дисс. … кандидата истор. наук : 07.00.02 / В. Цыплянов. - М., 1949. та Н. Разумовської Разумовская Н. Центральный военно-промышленный комитет: дисс. … кандидата истор. наук: 07.00.02 / Н. Разумовская. - М., 1947.. Однак поза увагою цих науковців залишилася діяльність ВПК українських губерній Російської імперії.

Черговий етап радянської історіографії з порушеної нами теми пов'язаний з іменами П. Лященка Лященко П. История народного хозяйства СССР : в 3 т. / П. Лященко. - Л. , 1952-1956., І. Маєвського Маевский И. Экономика русской промышленности в условиях первой мировой войны / И. Маевский. - М., 1957., К. Тарновського Тарновский К. Формирование государственно-монополистического капитализма в России в годы первой мировой войны. (На примере металлургической промышленности) / К. Тарновский. - М., 1958., П. Хромова Хромов П. Очерки истории России периода монополистического капитализма / П. Хромов. - М., 1960., П. Волобуєва Волобуев П. Монополистический капитализм в России и его особенности / П. Волобуев. - М., 1956., А. Сидорова Сидоров А. Финансовое положение России в годы первой мировой войны. (1914 - 1917) / А. Сидоров. - М. , 1960; Його ж. Экономическое положение России в годы первой мировой войны / А. Сидоров. - М., 1973.. У їхніх дослідженнях діяльність ВПК розглянуто як частину загального процесу господарсько-економічного та політичного розвитку Російської імперії в роки Першої світової війни. Найбільш ґрунтовно роботу ВПК проаналізовано в публікаціях А. Сидорова.

Важливо відзначити, що аналіз суспільно-політичного вектора діяльності ВПК викликав жвавіший науковий інтерес у радянських істориків. Громадські об'єднання, що виникли у воєнний період, розглядалися ними як органи консолідації буржуазії, основним завданням яких було захоплення державної влади в лютому 1917 р. та формування нового уряду. Це, зокрема, намагалися довести В. Дякін Дякин В. Русская буржуазия и царизм в годы первой мировой войны. (1914 - 1917) / В. Дякин. - Л., 1967., В. Старцев Старцев В. Русская буржуазия и самодержавие в 1905 - 1917 (Борьба вокруг “Ответственного министерства” и “Правительства доверия”) / В. Старцев. - Л., 1977; Його ж. Внутренняя политика Временного правительства первого состава. - Л., 1980., М. Яковлєв Яковлев Н. 1 августа 1914 г. - [2-е изд.] / Н. Яковлев. - М., 1974.. Із цими думками можна погодитися лише частково, оскільки основною метою ВПК, зафіксованою в їхніх програмних документах, була все ж допомога фронту.

Упродовж 1960 - 70-х рр. з'явилася значна кількість досліджень із історії робітничих груп у ВПК, боротьби більшовиків проти їхнього функціонування Плугатырев П. Борьба большевистской организации Харькова против военно-промышленных комитетов в период Первой мировой войны / П. Плугатырев // Сборник научных работ кафедр истории КПСС вузов г. Харькова. - Х., 1960. - Вып. 3; Сейранян Б. Борьба большевиков против военно-промышленных комитетов / Б. Сейранян. - Ереван, 1961; Петросян А. Борьба большевиков Закавказья против военно-промышленных комитетов (1915 - 1917) : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. истор. наук : спец. 07.00.02 “Отечественная история” / А. Петросян. - Ереван, 1964; Касаров Г. Борьба пролетариата Москвы против рабочей группы Московского областного военно-промышленного комитета / Г. Касаров // Вестник Московского государственного университета. - 1974. - № 3.. Попри очевидну тенденційність цих робіт, їхні автори зробили чималий внесок у вивчення проблеми співробітництва та протистояння робітників і власників підприємств у воєнні роки, участі пролетарів (як членів робітничих груп) у діяльності державних і громадських структур.

У 80-х рр. ХХ ст. було опубліковано наукові розробки М. Юрія Юрий М. Центральный военно-промышленный комитет (1915 - 1917) : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. истор. наук : спец. 07.00.02 “Отечественная история” / М. Юрий. - М., 1981; Його ж. Буржуазные общественные организации в период первой мировой войны 1914 - 1918 гг. (Всероссийский земский союз, Всероссийский союз городов, Земгор, Центральный военно-промышленный комитет) : дисс. …доктора истор. наук : 07.00.02. - Черновцы, 1990; Його ж. Документи ЦДІА УРСР про воєнно-промислові комітети на Україні // Архіви України. - 1980. - № 3; Його ж. Документы о деятельности Центрального военно-промышленного комитета (1915 -1917 гг.) // Советские архивы. - 1981. - № ; Його ж. Историография организации и деятельности военно-промышленных комитетов (1915 - 1917 гг.) // Историография и источники истории государственных учреждений и общественных организаций СССР. Сборник статей. - М., 1983; Його ж. ІХ съезд представителей промышленности и торговли и образование Центрального военно-промышленного комитета // Государственные учреждения и общественные организации СССР. Проблемы и факты: межвузовский сборник научных трудов. - М., 1989. та В. Лаверичева Лаверычев В. Военный государственно-монополистический капитализм в России / В. Лаверычев. - М., 1988.. Так, М. Юрій у кандидатській дисертації, присвяченій Центральному ВПК, на відміну від згадуваної вище роботи Н. Разумовської, розкрив його організаційну будову та особливості діяльності з моменту виникнення до повної ліквідації, відобразив зв'язки комітету з Особливими нарадами, змалював окремі аспекти його політичної діяльності. Прагнучи з'ясувати значення ВПК у процесі мобілізації, автор дійшов висновку, що їхня господарська роль традиційно применшувалася. У докторській дисертації М. Юрій проаналізував діяльність всієї системи громадських організацій Російської імперії у воєнні роки. Втім, дослідник акцентував увагу здебільшого на політичних аспектах їхньої роботи. Важливо, що в дисертації, хоч і фрагментарно, подано відомості про ВПК України, використано матеріали з українських архівосховищ.

1990-і рр. започаткували новий етап у дослідженні історії ВПК. Однак і донині в українській історіографії відсутні комплексні роботи з указаної теми. Чи не єдиною спробою простежити історію ВПК, Всеросійського земського союзу, Всеросійського союзу міст, Особливих нарад з оборони держави на теренах України, визначити їхню роль в організації тилу, з'ясувати чинники, які негативно впливали на продуктивність їхньої роботи, є дослідження О. Реєнта та О. Сердюка Реєнт О. Перша світова війна і Україна / О. Реєнт, О. Сердюк. - К., 2004; Його ж. Перша світова війна і українське питання // Україна в революційних процесах перших десятиліть ХХ століття. Міжнародна наук.-теорет. конф., 20-21 листопада: збірник / НАН України; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса; Інститут історії України. - К., 2007.. Часткові відомості про діяльність ВПК містять статті Я. Кулянди Кулянда Я. Діяльність Центрального воєнно-промислового комітету після Лютневої революції / Я. Кулянда // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка. Серія: Історія / за заг. ред. проф. М. Алексієвця. - Тернопіль, 2005. - Вип. 3; Його ж. Історіографія утворення та діяльність Центрального воєнно-промислового комітету // Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових статей. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. - Чернівці, 2004. - Вип. 229-230; Його ж. Утворення Центрального воєнно-промислового комітету // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка. Серія: Історія / за заг. ред. проф. М. Алексієвця. - Тернопіль, 2004. - Вип. 2. та Б. Чортика Чортик Б. Військово-політичні громадські організації і державний апарат Російської імперії в період Першої світової війни / Б. Чортик // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. М. Алексієвця. - Тернопіль, 2004. - Вип. 2.. Публікація Р. Пирога дозволяє об'єктивніше відтворити історію ВПК у роки Української революції Пиріг Р. Центральна Рада й німецьке військове командування в Україні: проблеми взаємовідносин (лютий-квітень 1918 р) / Р. Пиріг // Український історичний журнал. - Український історичний журнал. - 2007. - № 2 .

З утвердженням нових підходів у історичній науці, актуалізацією соціальної історії певний інтерес українських дослідників викликала діяльність лідерів і учасників ВПК. Це стосується передусім голови Київського комітету М. Терещенка, огляду життя якого присвячена значна кількість праць Табачник Д. Портрет на фоні бурі. Михайло Терещенко - фінансист, політик, дипломат / Д. Табачник // Політика і час. - 1996. - № 3. - С. 55-66; Ковалинский В. Меценаты Киева / В. Ковалинский - [2-изд., испр. и доп.] - К., 1998..

Вивчення історії ВПК привернуло увагу й зарубіжних науковців, зокрема Ц. Хасегави Hasegava Ts. The February Revolution: Petrograd, 1917 / Ts. Hasegava. - London, 1981., Р. Пайпса Пайпс Р. Русская революция : в 2 ч / Р. Пайпс. - М., 1994. - Ч. 1. - 1994., Л. Сігельбаума Siegelbaum, Lewis H. The politics of industrial mobilization in Russia 1914 - 1917. A study of war-industrial committees / Lewis H. Siegelbaum. - New York, 1983.. Досліджуючи соціально-економічне та суспільно-політичне становище Російської імперії в роки війни, вони в цілому позитивно оцінюють роботу ВПК як невід'ємної частини організації тилу.

Тема ВПК не втрачає актуальності й у російській історичній науці, підтвердженням чому є численні докторські та кандидатські дисертації. Однак у більшості з них висвітлено історію регіонів Росії Захаров А. Деятельность Московского областного военно-промышленного комитета в годы первой мировой войны (1915 - 1917 гг.) : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. истор. наук : спец. 07.00.02 “Отечественная история” / А. Захаров. - Орел, 1998; Ершова Т. Промышленность Москвы и Московской губернии в годы первой мировой войны : дисс. … доктора истор. наук : 07.00.02 / Т. Ершова. - М., 2000; Голубин Р. Военно-промышленные комитеты Нижегородской губернии: организация и хозяйственно-экономическая деятельность в годы Первой мировой войны : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. истор. наук : спец. 07.00.02 “Отечественная история” / Р. Голубин. - Нижний Новгород, 2003; Гущин Ф. Военно-промышленные комитеты России в период Первой мировой войны: на материалах Нижнего и Среднего Поволжья : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. истор. наук : спец. 07.00.02 “Отечественная история” / Ф. Гущин. - Саратов, 2003; Шубин Н. Проблемы снабжения русской армии в условиях Первой мировой войны: Опыт взаимодействия государства и общественных организаций. 1914 - 1917 гг. : дисс. …канд. истор. наук : 07.00.02 / Н. Шубин. - М., 1997; Кюнг П. Военно-промышленные комитеты России в годы первой мировой войны: историко-архивоведческое исследование: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. истор. наук : спец. 05.25.02 “Документалистика, документоведение, архивоведение” / П. Кюнг. - М., 2007.. На особливу увагу заслуговує монографія С. Сергєєвої Сергеева С. Военно-промышленные комитеты в годы первой мировой войны / С. Сергеева. - М., 1996., в якій на основі архівних джерел проаналізовано діяльність ВПК як складової частини загального процесу промислової мобілізації, визначено їхнє місце в суспільному житті, виокремлено основні здобутки, розглянуто співробітництво з представниками науково-технічної інтелігенції. Втім, існують дослідження, в яких ідеться про мізерну роль ВПК у господарському житті Росії Айрапетов О. Генералы, либералы и предприниматели: Работа на фронт и революцию (1907 - 1917) / О. Айрапетов. - М., 2003; Иванов А. Последние защитники монархии: Фракция правых IV Государственной думы в годы Первой мировой войны (1914 -февраль 1917) / А. Иванов. - СПб., 2006..

Таким чином, у діяльності ВПК науковцями традиційно виокремлюється два напрями - господарсько-економічний і суспільно-політичний. Радянські історики, як правило, приділяли увагу останньому, вважаючи вплив комітетів на економічне життя країни мінімальним. За сучасних умов пріоритет надається аналізу господарської роботи ВПК, доводиться їхня роль у зміцненні військової могутності країни. Втім, в історичній науці й досі відсутня спеціальна узагальнююча праця з історії ВПК українських губерній Російської імперії. Останні досліджувалися частково, в окремих аспектах, тому ґрунтовна наукова розробка обраної теми залишається важливим завданням історичної науки. Цим і зумовлено звернення автора до історії ВПК.

У підрозділі 1.2 “Джерельна база та методи дослідження” вказано, що основу дисертації становить комплекс документальних матеріалів, які можна умовно диференціювати на архівні (неопубліковані) й опубліковані. Під час наукового пошуку автором було проаналізовано документи, що зберігаються в Російському державному військово-історичному архіві (ф. 13251 - Центральний ВПК, ф. 512 - Управління уповноваженого Головного артилерійського управління з виготовлення снарядів французького зразка), Центральному державному історичному архіві України у м. Києві (ф. 1692 - Харківський обласний ВПК, ф. 1105 - Київський обласний ВПК, ф. 274 - Київське губернське жандармське управління, ф. 574 - Старший фабричний інспектор Київської губернії, ф. 349 - Херсонське губернське жандармське управління, ф. 385 - Жандармське управління м. Одеси, ф. 320 - Полтавське губернське жандармське управління, ф. 1335 - Волинське губернське жандармське управління), державних архівах Київської (ф. 1 - Київське губернське правління, ф. 2 - Канцелярія Київського губернатора), Миколаївської (ф. 211 - Миколаївський ВПК) та Харківської областей (ф. 312 - Харківський губернський комітет Всеросійського земського союзу, ф. 770 - Харківський технологічний інститут).

Відповідно до предметно-тематичної класифікації, архівні джерела доцільно поділити на такі групи: матеріали з правового забезпечення діяльності ВПК (накази, положення, резолюції з'їздів, циркуляри, проекти, правила); документи бухгалтерії, фінансова звітність організацій (баланси, фінансові плани, рахунки, звіти, листування з контрагентами); документи, що відображають діяльність ВПК із виробництва предметів армійського спорядження (протоколи, журнали засідання відділів, загальних зборів, списки заводів, фабрик, майстерень, з якими співробітничали ВПК, акти прийому, здачі, листування з іншими ВПК); матеріали з науково-дослідної роботи ВПК (креслення, описи, схеми, акти, заявки на винаходи, досліди, протоколи засідань хімічних, бензолових, мостових секцій); документи з історії робітничого руху (звіти про діяльність робітничих груп, відомості про проведення виборів, списки робітників).

Серед інших джерел, опрацьованих під час роботи, вагоме місце посідають опубліковані документи, які диференційовано на кілька груп: 1) нормативно-правові акти (“Положення про ВПК”, “Наказ про порядок утворення та дій ВПК й їхніх з'їздів”, “Правила про заготівлю за посередництвом ВПК і Головного з постачання армії комітету Всеросійських земського і міського союзів”, “Про народно-промислові комітети” Положение о военно-промышленных комитетах. - Пг., 1915; Наказ о порядке образования и действия военно-промышленных комитетов и их съездов // Снабжение армии и флота. Сборник постановлений, определяющих участие гражданских властей, общественных учреждений и населения в обеспечении войск различными видами довольствия. - Пг., 1916.; Утвержденные 16 ноября 1915 г. Председателем Особого Совещания для обсуждения и объединения мероприятий по обороне государства правила о заготовлениях при посредстве военно-промышленных комитетов и главного по снабжению армии комитета Всероссийских земского и городского союзов // Там само.); 2) матеріали, видані самими ВПК (звіти про їхню діяльність, особовий склад, організовані ними підприємства, відомості про з'їзди та наради Деятельность областных и местных военно-промышленных комитетов на 10-е февраля 1916 г. - Пг., 1916; Сообщения представителей 34 военно-промышленных комитетов. Декабрь 1915 г. - Пг., 1916; Труды происходивших 20, 21 и 22 октября 1916 г. заседаний совещания представителей Центрального и областных военно-промышленных комитетов для обсуждения плана железнодорожного строительства на ближайшее пятилетие. - Пг., 1916; Личный состав военно-промышленных комитетов. - Пг., 1915; Представительство общественных групп в военно-промышленных комитетах. - Пг., 1916; Список военно-промышленных комитетов. - Пг., 1917; Киевский областной военно-промышленный комитет. - К., 1916; Иващенко А. Адресная книжка Киевского областного военно-промышленного комитета / А. Иващенко. - К., 1917; Список собственных предприятий военно-промышленных комитетов. - Пг., 1917; Организация военно-промышленных комитетов. - Пг., 1915; Отчет Киевского биржевого комитета за 1915 год. - К., 1916; К организации Полтавского земского военно-промышленного комитета 20 июля 1915 г. (проект комитета и другие материалы). - Полтава, 1915; Съезд представителей военно-промышленных комитетов. 25-27 июля 1915 г. Телеграммы. Резолюции. Положения. - Пг., 1916; Труды съезда представителей военно-промышленных комитетов 25-27 июля 1915 г. - Пг., 1915; Труды Второго представителей военно-промышленных комитетов 26-29 февраля 1916 г. - Пг., 1916. - Вып. 1-2.); 3) журнали Особливої наради з оборони держави, документи інших громадських об'єднань Особое совещание для обсуждения и объединения мероприятий по обороне государства. Петроград 1915 - 1918. Журналы Особого совещания для обсуждения и объединения мероприятий по обороне государства : (Особое совещание по обороне государства) 1915 - 1918 гг. : Публикация / [гл. ред. Л. Бескровный]. - М., 1977. - Ч. 1-4; Очерк деятельности Всероссийского Союза городов. 1914 - 1915 гг. - М., 1916; Очерк деятельности Комитета Юго-Западного фронта ВЗС. За 1915 год. - К., 1916; Труды совещаний (Московского комитета военно-технической помощи) по изготовлению корпусов 3-х дюймовых гранат, детонаторных трубок и запальных стаканов. - М., 1915.; 4) статистичні довідники та збірники Статистическая разработка данных о деятельности Главного по снабжению армии Комитета Всероссийских Земского и Городского союзов и военно-промышленных комитетов по выполнению плановых заказов Военного Ведомства первой очереди. - М., 1917; Россия в мировой войне 1914-1918 года (в цифрах). - М., 1925; Экономическое положение России накануне Великой Октябрьской социалистической революции. Док-ты и материалы : в 3 ч. - М.-Л., 1957.; 5) періодична преса (часописи комітетів - “Известия Центрального ВПК”, “Известия Киевского областного ВПК”; видання інших громадських об'єднань - “Вестник комитетов военно-технической помощи”, “Вестник Комитета Юго-Западного фронта Всероссийского Союза Городов”; газети представницьких організацій промисловців і підприємців - “Промышленность и торговля”, “Горнозаводское дело”, “Торгово-промышленный юг”; часописи вищих навчальних закладів, із якими співробітничали ВПК, - “Университетские известия”, “Известия Киевского политехнического института императора Александра ІІ”; загальноросійські та місцеві видання - “Утро России”, “Речь”, “Вестник Временного правительства”, “Известия революционной недели”, “Киевская мысль”, “Киевлянин”, “Известия Исполнительного комитета Киевского совета объединенных общественных организаций”, “Харьковские губернские ведомости”, “Южный край”, “Одесский листок”); 6) документи особового походження (мемуари) Воспоминания Сухомлинова. - М.-Л., 1926; Поливанов А. Из дневников и воспоминаний по должности военного министра и его помощника 1907 - 1916 гг. / А. Поливанов. - М., 1924; Брусилов А. Мои воспоминания / А. Брусилов. - М., 1983; Деникин А. Путь русского офицера / А. Деникин. - М., 1991; Родзянко М. Крушение империи: [воспоминания] / М. Родзянко. - М., 1992; Керенский А. Россия на историческом повороте : [мемуары] / А. Керенский - М., 1993; Палеолог М. Царская Россия во время мировой войны / М. Палеолог. - [2-е изд.]. - М., 1991; Палеолог М. Царская Россия накануне революции / М. Палеолог. - [Репринт. воспроизведение изд. 1923 г.]. - М., 1991; Бьюкенен Дж. Мемуары дипломата / Дж. Бьюкенен. - [2-е изд.]. - М., 1991; Ллойд Джордж Д. Военные мемуары / Д. Ллойд Джордж. - М., 1934; Глобачев К. Правда о русской революции. Воспоминания бывшего начальника Петроградского охранного отделения / К. Глобачев // Вопросы истории. - 2002. - № 8; Скоропадський П. Спогади. Кінець 1917 - грудень 1918 / П. Скоропадський [ред. Я. Пеленський]. - К.-Філадельфія, 1995. ; 7) судово-слідчі матеріали Падение царского режима. Стенографические отчеты допросов и показаний, данных в 1917 году в Чрезвычайной Следственной комиссии Временного Правительства: в 7 т. - Л., 1924-1927..

Отже, дисертація ґрунтується на широкому комплексі архівних й опублікованих джерел, залучення яких дає змогу об'єктивно підійти до вивчення історії ВПК українських губерній Російської імперії в роки Першої світової війни.

Методологічну основу дослідження становить сукупність загальнонаукових та спеціальних принципів і методів пізнання. Їхнє використання дало можливість комплексно опрацювати наявну наукову літературу та джерела, висвітлити історичні події та факти, встановити причинно-наслідкові зв'язки між ними. Концептуальні засади дисертації ґрунтуються на конкретно-історичному аналізі діяльності ВПК у роки Великої війни, об'єктно-суб'єктному підході до їхньої історії. При написанні роботи автор спиралася на принципи науковості, історизму, логічності, системності, об'єктивності, застосовувала проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, описовий, статистичний та інші методи історичного дослідження.

Другий розділ “Виникнення військово-промислових комітетів, організаційні засади їхнього функціонування (кінець 1914 - перша половина 1915 рр.)” складається з двох взаємопов'язаних підрозділів. У підрозділі 2.1 “Передумови, причини та процес інституювання Центрального, обласних і місцевих комітетів” встановлено, що утворення ВПК у Російській імперії в роки Першої світової війни було зумовлено низкою причин: неготовністю уряду до тривалих бойових дій; неспроможністю державних підприємств й організацій забезпечити армію необхідними предметами спорядження; невдачами у воєнній кампанії 1915 р.; прагненням громадськості долучитися до справи допомоги фронту; наявністю потужної промислової верстви зі значними фінансовими ресурсами та діловими якостями, здатної зорганізувати різні верстви населення; загальною лібералізацією соціально-економічного та суспільно-політичного життя держави (реорганізація військового міністерства, відкриття четвертої сесії Державної думи).

Поява Центрального ВПК пов'язана з роботою ІХ з'їзду представників промисловості та торгівлі, що відбувся в травні 1915 р. у Петрограді. Протягом наступних місяців тривала організація регіональних (обласних і місцевих) комітетів. На території України було створено чотири обласних (11 % від загальної кількості обласних комітетів імперії) - Київський, Одеський, Катеринославський, Харківський - та близько 25 місцевих (10 %) ВПК. Участь у їхньому формуванні взяли не лише промисловці й підприємці (М. Терещенко, М. фон Дітмар, Л. Бродський, Л. Дмитрієв, С. Соколовський), а й представники науково-технічної інтелігенції (С. Реформатський, В. Іжевський, Г. Де-Метц, М. Брайкевич), місцевої влади (Ф. Бурчак, Г. Волохін, М. Суковкін), земських органів (Ф. Лизогуб) тощо.

У липні 1915 р. було проведено Перший всеросійський з'їзд ВПК, на якому було ухвалено їхні програмні документи, зокрема “Положення про ВПК” і “Наказ про порядок утворення та дій ВПК й їхніх з'їздів”. Українські комітети протягом 1915 - 1916 рр. підготували власні статути, які в цілому були подібними до інших.

Офіційне затвердження ВПК українських губерній Російської імперії відбулося наприкінці 1915 р. До складу Київського обласного комітету ввійшли підприємства Київської, Чернігівської, Волинської, Полтавської та частини Подільської губерній; Одеського обласного - Херсонської, Таврійської (за винятком Мелітопольського повіту), Бессарабської та частини Подільської губерній; Катеринославського обласного - Катеринославської губернії (окрім Маріупольського повіту та підприємств Ради з'їздів гірничопромисловців Півдня Росії) та Мелітопольського повіту Таврійської губернії; Харківського обласного - Харківської губернії та підприємства Ради з'їздів гірничопромисловців Півдня Росії.

Створення комітетів було підтримано різними політичними силами, за винятком “Союза русского народа” та РСДРП (б).

У підрозділі 2.2 “Організаційно-правовий статус, соціальна база та джерела фінансування ВПК” охарактеризовано організаційний устрій (статус, компетенцію, структуру, кадровий склад, фінанси) ВПК.

Відповідно до статутних документів, ВПК проголошувалися громадськими некомерційними організаціями, створеними для сприяння урядовим установам у забезпеченні армії та флоту необхідними предметами спорядження. Як юридичні особи вони вважалися повноправними суб'єктами господарсько-економічних відносин. Структура ВПК була типовою на всій території Російської імперії: правління (президія, бюро) та відділи (секції). До складу ВПК українських губерній Російської імперії входили представники торгівельно-промислових кіл (25,5 %), науково-технічної інтелігенції (23,0 %), громадських організацій (21,1 %), урядових установ (12,8 %), робітників (4,4 %), кооперативів, артілей, сільськогосподарських товариств (1,5 %) та ін. Видатними постатями ВПК були М. Терещенко, В. Демченко, М. Брайкевич, П. Рубін, М. фон Дітмар, Л. Дмитрієв, О. Билимович, І. Жуков, Є. Патон та ін. З огляду на специфіку роботи комітетів, більшість їхніх працівників належала до чоловічої статі. Основу фінансового забезпечення ВПК складали відрахування від сум нарядів (не більше 1 %), урядові асигнування (близько 50 % від вартості замовлення) та матеріальна підтримка приватних осіб, підприємств, установ й організацій.