Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТРАНСПОРТУ

УДК 656.2(091):929(Сиром'ятников)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Діяльність академіка С.П. Сиром'ятникова в контексті розвитку вітчизняного паровозобудування (перша половина ХХ століття)

Бережняк Ганна Петрівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Центрі досліджень з історії науки і техніки ім. О. П. Бородіна Державного економіко-технологічного університету транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України.

Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент Шатаєв Віктор Миколайович, Державний економіко-технологічний університет транспорту професор кафедри «Вагони».

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор Тимченко Леонід Іванович, Державний економіко-технологічний університет транспорту завідувач кафедри «Телекомунікаційні технології та автоматика»;

кандидат історичних наук Остафійчук Василь Орестович Чернівецький транспортний коледж заступник директора з навчальної роботи.

Захист відбудеться «18» березня 2010 р. о 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.820.02 у Державному економіко-технологічному університеті транспорту за адресою: 03049, м. Київ, вул. Котельникова, 28/19.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державного економіко-технологічного університету транспорту за адресою: 03049, м. Київ, вул. Лукашевича, 19.

Автореферат розіслано «13» лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор фізико-математичних наук, професор О. І. Барабаш.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Науковці все частіше звертаються до історичного досвіду, творчої спадщини вітчизняних вчених минулого, з метою втілення їх ідей в сьогодення. Саме тому тема дослідження пов'язана з іменем визначного залізничника, академіка Сергія Петровича Сиром'ятникова (1891-1951), який є видатним вченим в галузі проектування та модернізації паровозів, творцем паровозної теплотехніки та організатором вищої освіти на транспорті, він виховав тисячі інженерів залізничного транспорту. Автор багатьох опублікованих робіт, зокрема монографій та капітальних підручників для вузів.

Дослідження наукової та інженерної спадщини С. П. Сиром'ятникова в галузі технічної науки - паровозної теплотехніки та наукового проектування паровозів - дозволяє говорити про вирішальне значення ідей розвитку залізничного транспорту в першій половині ХХ століття. Тому ми прагнули провести історично-наукове дослідження різнобічної діяльності С. П. Сиром'ятникова з широким використанням маловідомих друкованих джерел та архівних документів; детально аналізували його найважливіші роботи, які привели до створення теорії теплового процесу паровоза, формування наукової школи вченого, а також нового наукового напряму - вивчення паровозної теплотехніки й паровозобудування.

Ми прагнули відтворити максимально об'єктивну та повну біографію академіка, дати аналіз його творчих ідей, а також ввести до широкого наукового загалу низку нових джерел. Результатом аналізу історично-наукової та технічної літератури став вибір теми дослідження - «Діяльність академіка С. П. Сиром'ятникова в контексті розвитку вітчизняного паровозобудування (перша половина XX століття)».

Актуальність і вибір теми дослідження обумовлені: соціальними запитами суспільства до науки та освіти; необхідністю об'єктивного осмислення історичного досвіду розвитку вітчизняної науки; потребами наукового прогресу в поетапному еволюційному удосконаленні на основі спадщини минулого; необхідністю розробки більш ефективних наукових технологій; прогнозуванням тенденцій розвитку науки та освіти в сучасних умовах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження співпадає з темою Центру досліджень з історії науки і техніки ім. О. П. Бородіна Державного економіко-технологічного університету транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України «Історія науки і техніки в напрямах, школах, іменах» (номер державної реєстрації № 0107U002218).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в систематизації, узагальненні та аналізі наукової, інженерної, адміністративної та педагогічної діяльності академіка С. П. Сиром'ятникова, його внеску в розвиток залізничного транспорту на тлі сучасної йому епохи.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі основні завдання:

Ш проаналізувати стан дослідження та джерельну базу проблеми;

Ш узагальнити відомі та ввести до наукового обігу мало відомі сторінки біографії С. П. Сиром'ятникова;

Ш розробити періодизацію життя та творчого спадку С. П. Сиром'ятникова;

Ш проаналізувати основні напрями наукових досліджень академіка (експериментальні дослідження паровозів, комплексна модернізація паровозів, розробка конусно-витяжної системи паровозів, створення високоекономічного паровоза тощо);

Ш з'ясувати значення наукового внеску С. П. Сиром'ятникова в розвиток вітчизняної науки і техніки залізничного транспорту.

Об'єктом дослідження є розвиток залізничного транспорту в першій половині ХХ століття.

Предметом дослідження є відтворення біографії та наукова діяльність академіка Сергія Петровича Сиром'ятникова в контексті розвитку вітчизняного паровозобудування (перша половина ХХ ст.).

Методи дослідження. Методологічні засади дисертації базуються на загальнонаукових принципах історичної достовірності, об'єктивності, наступності, наукового розуміння історичного процесу. Вони ґрунтуються на пріоритеті документів, які дають можливість всебічно проаналізувати діяльність С. П. Сиром'ятникова. Загальним методом дослідження є історичний метод, що передбачає вивчення явищ у їх взаємозв'язку. Важливими шляхами розв'язання проблеми даного дослідження є застосування загальнонаукових (типологізація, класифікація, періодизація), міждисциплінарних (структурно-системний підхід), власне історичних (проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, описовий) методів дослідження, а також методів джерелознавства та історіографії.

Хронологічні межі дослідження визначаються роками життя і діяльності С. П. Сиром'ятникова (1891-1951), хоча при висвітленні багатьох аспектів проблеми неминучим було звернення до попередніх і наступних років. Здійснений аналіз наукової діяльності академіка з 1917 по 1951 роки.

Наукова новизна отриманих результатів:

Вперше:

Ш в українській історіографії на основі виявлених і репрезентативних джерел комплексно досліджено життєвий шлях та наукова спадщина С. П. Сиром'ятникова;

Ш опрацьовано періодизацію наукової діяльності С. П. Сиром'ятникова, з'ясовано основні етапи становлення та розвитку світогляду вченого;

Ш проаналізовано наукові праці ученого, які дали можливість значно поглибити знання щодо розвитку вітчизняного залізничного транспорту.

Удосконалено:

Ш деталізацію матеріалів, пов'язаних із внеском С. П. Сиром'ятникова в розвиток окремих напрямів залізничного транспорту (модернізація, паровозна теплотехніка та паровозобудування);

Ш бібліографію його наукових праць.

Практичне значення отриманих результатів. Матеріали та висновки дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення історії залізничного транспорту та його окремих напрямків (паровозна теплотехніка, паровозобудування), укладання бібліографічного довідника присвяченого С. П. Сиром'ятникову, при створенні відповідних навчальних та спеціальних курсів, українського словника залізничних термінів, у виховній роботі серед студентів вузів, технікумів, училищ залізничного транспорту та працівників галузі. Окрім того, матеріали можуть представляти інтереси для широкого кола спеціалістів, які вивчають творче наслідування вітчизняних залізничників даного періоду.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати та висновки отримано автором особисто.

Апробація дисертації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації доповідалися та обговорювалися на міжнародних, всеукраїнських, регіональних та міжвузівських наукових конференціях у С.-Петербурзі, Полтаві та Києві: на Дванадцятій Всеукраїнській конференції молодих істориків освіти, науки і техніки та спеціалістів 20 травня 2007 р. (Київ, 2007); на XXVIII Международной годичной конференции 26-30 ноября 2007 г. (С.-Петербург, 2007); на 6-ій Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні питання історії науки і техніки», 11-12 жовтня 2007 р. (Полтава, 2007); Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем в умовах реформування залізничного транспорту: управління, економіка і технології: матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції, 26-27 лютого 2008 р. (Київ, 2008); на Тринадцятій Всеукраїнській конференції молодих істориків освіти, науки і техніки та спеціалістів 23 травня 2008 р. (Київ, 2008); на XXIХ Международной годичной конференции 24-28 ноября 2008 г. (С.-Петербург, 2008); 6-ї Всеукраїнської науковій конференції «Актуальні питання історії техніки», 4-7 грудня 2008 р. (Київ 2009); на 8-ій Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні питання історії техніки», 17-19 жовтня 2009 р. (Київ 2009) та читаннях присвячених, пам'яті Олександра Парфенійовича Бородіна (1848-1898) у Державному економіко-технологічному університеті транспорту м. Київ (2006, 2007, 2008, 2009 рр.).

Публікації. Результати дослідження викладені в 12 публікаціях автора. Серед них 4 статті опубліковано у наукових фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України зі спеціальності «історія науки і техніки».

Структура дисертації та її обсяг. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, списку використаних джерел та додатків. Зміст роботи викладено на 221 сторінках, обсяг основного тексту - на 165 сторінках, список використаних джерел 322 найменування, 27 сторінок додатків.

Основний зміст дисертації

У Вступі розкрито актуальність теми, її новизну, розкрито зв'язок роботи з науковими програмами, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження; обґрунтовано хронологічні межі та методи дослідження, з'ясовано наукове та практичне значення дисертації, показано особистий внесок здобувача, результати апробації положень та структура дисертації.

У першому розділі «Історіографія проблеми та джерельна база дослідження» зроблено аналіз літературних джерел з досліджуваної проблеми, висвітлена джерельна база. Перший підрозділ «Історіографія проблеми» дає змогу комплексно простежити за розвитком наукових знань про життєвий шлях вченого, основні напрями проведених ним досліджень в галузі паровозобудування. Не дивлячись на великі заслуги С. П. Сиром'ятникова в розвиток залізничного транспорту, його широку популярність у наукових колах, справжнього аналізу його наукової, інженерної та педагогічної діяльності здійснено не було. Публікації мали здебільшого популяризаційний або довідковий характер. Тому в дослідженні ми прагнули систематизувати публікації про С. П. Сиром'ятникова за хронологічним принципом.

Перша спроба дати оцінку більш ґрунтовним дослідженням окремих питань діяльності С. П. Сиром'ятникова була зроблена при обранні його дійсним членом Академії наук СРСР. Н. В. Смірнова (1950), стисло розкриває творчий доробок талановитого вченого Смирнова Н. В. Академик Сыромятников Сергей Петрович [Текст] : библ. ученых / Н. В. Смирнова; вступ.ст. А. М. Бабичкова и Н. И. Панова - Москва-Ленинград : Изд. АНСССР, 1950. - 31с. . Л. Б. Януш висвітлив основні напрямки діяльності С. П. Сиром'ятникова як вченого в галузі паровозобудування та паровозної теплотехніки Януш Л. Б. Русские паровозы за 50 лет / Л. Б. Януш. - Москва : Машгиз, 1950. - 152 с. Дослідження наукової спадщини С. П. Сиром'ятникова були проаналізовані відомим вченим-залізничником, істориком залізничної справи Л. М. Гумілевським. Варто виділити, що за останніх декілька десятиліть відбулися певні зрушення у справі освоєння наукового доробку С. П. Сиром'ятникова. У науковій літературі ми знайшли аналіз наукових праць вченого, зроблений інженером залізничником М. І. Пановим. На жаль це єдине джерело, де досліджувалися окремі аспекти наукової спадщини вченого, зокрема його основна праця «Тепловий процес паровоза» Сыромятников С. П. Тепловой процесс паровоза. / Под. ред. Н. И. Панова - Москва : Трансжелдориздат, 1955. изд. [6-е перер. и доп.] - 603 с..

Значно глибше проводилося вивчення історії залізничного транспорту за часів діяльності С. П. Сиром'ятникова. Однак, не всі дослідження радянського періоду нашої історії досить широко трактували тенденції та етапи розвитку діяльності вченого. На жаль, ми не зустріли в науковій літературі прикладів публікацій праць вченого в теперішній час, зовсім не висвітлена епістолярна спадщина вченого. Однак, у деяких збірниках, які присвяченні історії Московського інституту інженерів транспорту та вченим-залізничникам частково висвітлені окремі напрями діяльності С. П. Сиром'ятникова МИИТ : 110 лет на службе отечеству [Текст] : историческая литература / Московский университет путей сообщения ; Ред. Б. А. Левин - Москва : МИИТ, 2006. - 328 с. . Про це говориться в перших узагальнюючих працях автора цього дослідження Бережняк Г. П. Життя та наукова діяльність академіка С. П. Сиром'ятникова / Г. П. Бережняк // Історія української науки і техніки на межі тисячоліть : [Зб. наук. праць / Відп. ред. Пилипчук О. Я.]. - К., 2007. - Вип.28. - С. 30-35. Бережняк Г. П. С. П. Сиром'ятников та його роль у розбудові залізничного транспорту / Г. П. Бережняк // Питання історії науки і техніки - К., 2009. - Вип. 3(11). - С. 37-43. Бережняк Г. П. Формування наукового світогляду С. П. Сиром'ятникова / Г. П. Бережняк // Історія української науки на межі тисячоліть: [Зб. наук. праць / Відп. ред. Пилипчук О. Я.]. - К. - 2009. - Вип.40. - С.9-17. Бережняк Г. П. Внесок академіка С. П. Сиром'ятникова у створення високоекономічного паровоза / Г. П. Бережняк // Історія української науки на межі тисячоліть: [Зб. наук. праць / Відп. ред. Пилипчук О. Я.]. - К. - 2009. - Вип.41. - С.3-12.. На основі аналізу загалом небагатого інформаційного матеріалу нами здійснено класифікацію всього комплексу використаних у роботі джерел за чотирма групами: 1) наукові праці С. П. Сиром'ятникова; 2) документальні джерела; 3) матеріали особового походження: автобіографія, формулярний список та епістолярна спадщина; 4) наукова та публіцистична література про С. П. Сиром'ятникова.

В процесі дослідження літератури про життя та діяльність С. П. Сиром'ятникова ми виділяємо чотири періоди. Перший - література про початок розвитку залізничного транспорту в Радянському Союзі, тобто від подій більшовицького перевороту до відновлення та реконструкції залізничного транспорту, відтак до початку війни (1917-1940); другий - діяльність в роки війни (1941-1945), третій - післявоєнний період відновлення та розвитку залізничного транспорту (останні роки побудови й експлуатації паровозів); четвертий - сучасний період розробки проблеми, який є найбільшим і охоплює приблизно 50 років. Перший, другий та третій періоди характеризуються інтенсивністю досліджень вченого, розгортанням широкого поля його діяльності в галузі залізничного транспорту й особливо вдосконалення паровозів та паровозної теплотехніки. Четвертий, сучасний період дослідження спадщини С. П. Сиром'ятникова - це публікації про вшанування пам'яті вченого. Комплексне вивчення творчого доробку вченого дало можливість простежити за еволюцією наукових поглядів С. П. Сиром'ятникова та визначити основні наукові напрямки його досліджень.

У першій половині ХХ ст. - це доволі важкий період для залізничного транспорту. Після 1917 р. залізничний транспорт зазнав повної розрухи й тоді тривав період його відновлення та підняття на вищий рівень завдяки реконструкції рухомого складу та усієї інфраструктури транспорту загалом Сыромятников С. П. Основные этапы развития мощности и экономичности паровоза за 100 лет / С. П. Сыромятников // Столетие железных дорог. - Москва : Транспечать НКПС, 1925. - 261 с. З початком війни залізниці набули особливого значення, а паровози були єдиним тяговим рухомим складом, який забезпечував усім необхідним як фронт, так і населення. Власне у цей період становлення вітчизняного залізничного господарства та залізничної техніки загалом йшло і становлення С. П. Сиром'ятникова як відомого вченого, інженера-залізничника, викладача й громадського діяча. Характер та значення залізничної справи в роки радянської влади, діяльність видатних вчених-інженерів, участь інженерів-залізничників у розвитку науково-технічного прогресу детально висвітлені у виданнях, присвячених розвитку залізничного транспорту. Безперечно, у цих виданнях знаходимо важливу інформацію про активну участь та діяльність С. П. Сиром'ятникова.

Взагалі життя та діяльність видатного вітчизняного вченого інженера-залізничника С. П. Сиром'ятникова є складовим цілої епохи в історії вітчизняної та світової науки про залізничний транспорт. Ціла плеяда талановитих вчених, інженерів, винахідників залізничної справи, таких як М.Є. Жуковський, В. Г. Гриневецький, К. В. Кірш, П. К. Худяков, О. С. Раєвський, Ю. В. Ломоносов, Л. К. Щукін, К. Л. Рамзін, О. Н. Шелест, а також В. М. Образцов, Г. П. Передерій та багато інших, до яких належав і Сергій Петрович, жили в епоху великого розвитку вітчизняної промисловості та транспортної науки. В цей час відбулися значні впровадження нової техніки в галузі залізничного транспорту.

Важливим джерелом для відтворення життя вченого (тим паче, коли йдеться про його особисті, людські якості, стосунки з людьми, чого не передає офіційний документ) є спогади сучасників. Вони дають можливість уточнити суперечливі місця архівних матеріалів, наповнити їх реальним змістом. Для ґрунтовного знайомства з життям С. П. Сиром'ятникова є стаття вихованців Сергія Петровича, інженерів А. М. Бабічкова та М. І. Панова (1953) Бабичков А. М., Панов Н. И. Русские ученые и изобретатели железнодорожного транспорта [Текст] / А. М. Бабичков, Н. И. Панов // Ученые и изобретатели железнодорожного транспорта / - Москва : Трансжелдориздат, 1956. - 228 с. . Вони коротко описали молоді роки вченого та основні етапи наукової діяльності С. П. Сиром'ятникова, високо оцінивши наукові здобутки вченого. Надзвичайно цінну інформацію про С. П. Сиром'ятникова, як вченого в галузі паровозобудування знаходимо в серії видань присвячених історії та розвитку залізниць, а також підручників з теорії та проектування паровозів. Цій же проблематиці присвячена низка статей, в яких С. П. Сиром'ятникову, як експериментатору досліднику новатору в паровозобудуванні дається належна оцінка. Усі ці та інші публікації характеризують С. П. Сиром'ятникова як видатного вітчизняного вченого-залізничника світового рівня . Цим підкреслюється вагома роль вітчизняної школи паровозобудування та паровозної теплотехніки Зензинов Н. А. Умел и учил мыслить / Н. А. Зензинов, С. А. Рыжак // Выдающиеся инженеры железнодорожного транспорта - Москва : Транспорт, 1978. - С. 305-325. Сыромятников Сергей Петрович (1891-1951) : [основоположник науч. проектирования паровозов] // Самые знаменитые железнодорожники России. - Москва : ВЕЧЕ - 2005.- С86-89..

Таким чином, можемо зробити висновок, що сьогодні не існує цілісного наукового дослідження, в якому була б висвітлена діяльність та розвиток наукових поглядів С. П. Сиром'ятникова в галузі залізничного транспорту й особливо паровозобудування. Окремі періоди його наукової та громадської діяльності взагалі не потрапили до поля зору дослідників, інші періоди висвітлені фрагментарно. Короткі біографічні довідки в енциклопедичних та словникових виданнях містять низку неточностей. Такий стан наукової розробки порушеної нами проблеми є додатковим доказом актуальності даного дисертаційного дослідження.

У другому підрозділі «Джерельна база дослідження» показано, що інформаційне забезпечення склала сукупність архівних документів, друкованих та рукописних матеріалів, які містять відомості про життєвий шлях С. П. Сиром'ятникова і насамперед його наукові праці. В роботі використані документи Державного архіву економіки Росії (РГАЭ), Архіву Академії Наук Росії (архив РАН). Реалізація поставлених у дисертації завдань здійснюється на основі залучення широкого кола джерел, серед яких найбільш важливими є: а) особисті (біографічні) документи С. П. Сиром'ятникова; б) архівні матеріали про діяльність установ в яких працював академік; в) періодика; г) опубліковані праці вченого.

Значну частину фактичного матеріалу почерпнуто з книжкових та періодичних фондів Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, Російської державної бібліотеки, Науково-технічної бібліотеки Міністерства шляхів сполучення РФ та бібліотеки Московського державного університету шляхів сполучення (МГУПС). сиром'ятников паровоз залізничний

Оскільки дисертаційне дослідження присвячене науковому доробку та діяльності в галузі залізничного транспорту, особливо паровозобудування та паровозної теплотехніки, а саме конкретно взятої особи, то першорядною групою джерел до вивчення теми виділимо матеріали особистого походження. Особливу цінність має справа, яка зберігається в Архіві РАН. Вона містить у собі короткі відомості автобіографії С. П. Сиром'ятникова, огляди наукових праць вченого та фотографії тощо.

Окрему групу джерел складають опубліковані праці С. П. Сиром'ятникова та його сучасників - Ю. В. Ломоносова, В. М. Образцова, О. Н. Шелеста та інші. Аналіз цих праць представлено в окремих розділах дисертації та свідчать про їх достатню репрезентативність і достовірність.

У другому розділ «Життєвий та творчий шлях С. П. Сиром'ятникова» досліджені основні етапи життя, формування і розвиток світогляду С. П. Сиром'ятникова, особисту його участь в процесі розвитку вітчизняного паровозобування та паровозної теплотехніки першої половини ХХ століття. Вчений був одним з перших засновників наукового проектування паровозів та створив зовсім нову дисципліну «Тепловий процес паровоза». Сергій Петрович Сиром'ятников народився 28(10) липня 1891 року у селі Курба Ярославської губернії (зараз Ярославська обл. РФ). Тут у лісовій глушині під Ярославлем, на березі річки Курбиці, пройшло дитинство майбутнього академіка, але з 1906 року він з батькам переїжджає у місто Пенза. Опісля закінчення у 1909 році Пензенської чоловічої гімназії, він твердо вирішив вступити до Імператорського московського технічного училища (МВТУ). Гімназію він закінчив з відзнакою, що давало змогу вступити до будь-якого вищого навчального закладу без екзаменів. Московське вище технічне училище мало тоді вже світове визнання. Відбір студентів при вступі та навчанні був жорстким. З трьох або чотирьох студентів, які вступали на перший курс, закінчував училище лише один.

Склавши конкурсний іспит, Сергій Петрович став студентом найкращого вищого навчального технічного закладу в Росії. Але, як і багатьом іншим студентам, Сергію Петровичу було важко зводити кінці з кінцями. Іноді допомагала випадкова робота на залізниці, іноді участь в різних дослідах, які проводились під керівництвом професорів. І тому студент Сиром'ятников суміщав навчання і стажування у Пензенському депо спочатку помічником машиніста, а згодом машиністом паровоза.

Значення МВТУ велике, завдяки особливому складу викладачів. Директором в той час був професор О. П. Гавриленко, який у 1882 р. закінчив МВТУ та з 1888 р. почав викладати в училищі технологію металів й парові котли. Він був блискучим технічним діячем та викладачем, його по праву можна вважати основоположником вітчизняної теплотехнічної школи. Серед викладачів також був представник вітчизняної наукової думки, «батько вітчизняної авіації» професор М. Є Жуковський. Професор завідував кафедрою теоретичної механіки. Особливо славилася теплотехнічна школа училища, якою керували професори В. Г. Гриневецький та К. В. Кірш. В основу наукового підходу до вирішення теплотехнічних завдань було закладено використання фундаментальних положень термодинаміки, теорії теплообміну одночасно з широким впровадженням експериментальних досліджень та моделювання. Також серед тогочасних професорів училища були видатні вчені: П. К. Худяков (опір матеріалів), М. Р. Бріллінг (термодинаміка), Е. Г. Кестнер (паровозобудування), праці яких істотно вплинули на формування світоглядних орієнтирів С. П. Сиром'ятникова. Саме під впливом таких вчителів природжене аналітичне дарування молодого вченого не тільки зросло та зміцніло, але й прийняло той особливий характер, що становить відмінну рису наукової та технічної думки. Для своєї дипломної роботи Сергій Петрович взяв проект паровоза, який виконав під керівництвом професора О. С. Раєвського на Путіловському заводі.

Наукова діяльність С. П. Сиром'ятникова почалася у важкий для країни період. З перших днів встановлення радянської влади почалося будівництво та укріплення нової держави, почався період відновлення економіки та повернення до життя залізниць. Відновлення транспортного господарства країни й насамперед залізничного транспорту було особливо важливим завданням. Розроблялись перші кроки технічної реконструкції транспорту. Виникла необхідність у вирішенні багатьох наукових проблем. В надзвичайно важких умовах створюються організації систематичної науково-дослідної роботи на залізничному транспорті. Вчені й фахівці залізничних науково-дослідних інститутів й транспортних вузів своїми дослідженнями забезпечили вирішення найважливіших проблем технічного та економічного розвитку усіх галузей транспортного господарства. У 1918 р. був створений Експериментальний науково-дослідний інститут шляхів сполучення на базі «Контори дослідів над паровозами» (1900-1916 рр.), в якому після закінчення МВТУ почав працювати молодий інженер-механік С. П. Сиром'ятников.

В перші роки своєї інженерної діяльності С. П. Сиром'ятников займається вивченням та обробкою експериментального матеріалу. Для молодого інженера було зрозуміло, що науково обґрунтоване проектування та раціональне експлуатування такого складного рухомого теплосилового устаткування, як паровоз, немислиме без розкриття закономірностей різноманітних теплових процесів, які відбуваються у ньому. С. П. Сиром'ятников вважав, що пізнання закономірностей теплових процесів у котлі та машині паровоза, можливе тільки в результаті наукового аналізу дослідного матеріалу. Чітке розуміння взаємовідносин теорії та практики, теорії та досліду дозволить вдало вирішувати завдання, які поставив перед собою вчений. Головною метою цих досліджень було виявити закон про зміни топкового коефіцієнту теплопередачі, коефіцієнту теплопередачі в димогарних трубах та температури газів, які поступають і відходять в димогарні та жарові труби. Тому у 1917 р. він публікує свою першу статтю, присвячену критичному аналізу формул для визначення коефіцієнтів теплопередачі у паровозному котлі. Після чотирирічної напруженої праці він вперше створив теорію теплової роботи паровоза, викладену ним на сторінках технічного журналу «Техника и экономика путей сообщения» та у 1923 р. в капітальній монографії «Исследование рабочего процесса паровозного котла и пароперегревателя». Ця монографія стала основою для подальшого напрямку дослідження за яким розвивалися чисельні досліди Сергія Петровича. Однак С. П. Сиром'ятников не обмежував свою роботу тільки вивченням архівних даних, отриманих попередниками, він брав активну участь у випробуванні усіх наших нових паровозів, створював теорію та методику теплового розрахунку при проектуванні паровозів. Також він вносив доповнення до «паспортних книжок» основних серій паровозів та допомагав локомотивним бригадам в організації правильної експлуатації паровозів.

Одночасно з науковою працею С. П. Сиром'ятников займається викладацькою діяльністю: з 1918 р. у МВТУ на кафедрі «Паровозобудування», а з 1921 р. - на Вищих технічних курсах (ВТК) НКШС, реорганізованих пізніше в тяговий факультет Московського інституту інженерів залізничного транспорту (МІІТ). Саме на ВТК С. П. Сиром'ятников, ґрунтуючись на результатах своїх теоретичних та експериментальних досліджень, створив зовсім нову наукову дисципліну «Тепловий процес паровоза», вперше прочитану, як самостійний курс у 1923/24 навчальному році на Московських вищих технічних курсах НКШС. Цей курс був першим у світі систематичним викладом теорії теплової роботи паровоза, до речі, в закордонній технічній літературі про паровози, на той час, подібних робіт не існувало. Курс цілком сформувався та охоплював усі основні питання теплової роботи паровоза. Використавши великий дослідний матеріал, Сиром'ятников створив теорію та методику теплового розрахунку при проектуванні паровозів. Головною метою своєї роботи Сергій Петрович вважав зацікавлення спеціалістів-теплотехніків у подальшій обробці експериментального матеріалу задля вдосконалення цілої низки питань, необхідних для проектування паровозів. Завдяки почину Сиром'ятникова, накопичений матеріал взялись обробляти інженери-тяговики на чолі з В. Ф. Єгорченком та О. М. Ісаакяном. Після чого були розроблені технічні норми та методи тягових розрахунків ваги поїздів, швидкості їхнього руху та витрат пального. За наказом НКШС нові норми та методи тягових розрахунків вводяться як обов'язкові для всіх залізниць. Все це стало початком впровадження наукових досліджень паровозів у практику.

У 1925 р. С. П. Сиром'ятников обирають професором та начальником кафедри «Паровози» МІІТ. Одночасно, продовжуючи працювати у НТК НКШС, він бере активну участь у випробуванні паровозних водопідігрівників; розробляє розрахунки водопідігрівників та впливу підігріву живильної води на теплову роботу паровозного котла; проводить порівняльні дослідження паровозних пароперегрівників; розробляє методику побудови тягових й економічних характеристик паровоза. Саме розробка питань теплового процесу паровоза стала основним напрямком його наукової діяльності. Отже, в результаті наполегливої праці С. П. Сиром'ятникова, у 1926 р. вийшло друком перше видання курсу «Тепловий процес паровоза».

Наприкінці червня 1931 р. на базі тягового факультету МІІТ, був організований Московський електромеханічний інститут інженерів залізничного транспорту (МЕМІІТ), в якому С. П. Сиром'ятников працював до кінця свого життя. У зв'язку з перевантаженням педагогічною роботою Сергій Петрович у 1927 р. полишає штатну роботу в НКШС, але залишається консультантом у НТК аж до 1934 р.

У квітні 1929 р. був прийнятий перший п'ятирічний план (1929-1933) розвитку народного господарства країни. В ньому були зазначенні основні завдання по підняттю залізничного транспорту на більш високий технічний рівень. Велику роль у вирішенні проблем та завдань припала на долю Ленінградського та Московського інститутів шляхів сполучення, а також наукових організацій НКШС. У цих наукових організаціях були зосереджені великі наукові сили у галузі транспорту й транспортного будівництва. Потрібно було знайти оптимальні форми організації науково-дослідної роботи. Маючи нагоду покращити технічний стан вітчизняних паровозів С. П. Сиром'ятников видає свою роботу «Основные принципы проектирования сверхмощных паровозов» (1929).

1937 та 1938 роки були переломними у творчій діяльності С. П. Сиром'ятникова. Розвиток вітчизняного паровозобудування, яке перейшло на випуск нових потужних паровозів, різко відрізнявся за конструкцією від паровозів, які раніше випускалися. Експериментальні дослідження пов'язані з відкриттям першого в світі дослідного кільця (Щербінка) для випробовування локомотивів, впровадження нових методів експлуатації паровозів, котрі характеризувалися небаченою раніше інтенсифікацією їх роботи, дали великий матеріал, який не міг бути узагальнений методами існуючого на той час теплового розрахунку. Він був обмежений як вузькими межами коливання конструктивних характеристик паровозів, так і малими даними змінення режимних факторів їх роботи. Також на початку 30-х років з'явився цілий ряд науково-дослідних робіт в галузі паровозної теплотехніки: проф. М. І. Білоконя, П. К. Конакова, доц. І. Ф. Суровцева та інших, які характеризувалися новими, більш сучасними методами вирішення основних завдань паровозної теплотехніки. Всі ці роботи дуже впливають на подальшу наукову діяльність С. П. Сиром'ятникова. Тому починаючи з 1938 р., він приступає до корінного перегляду методики теплового розрахунку котла.

У 1938 та 1939 рр. транспортні науково-дослідні організації займалися дослідженням в галузі теплової модернізації існуючого парку паровозів. Модернізація проводилась головним чином стосовно впровадження повітро- та водопідігріву. В цей період С. П. Сиром'ятников розробив методику ефективного впровадження теплової модернізації паровозного котла, в результаті чого сформулював ідею комплексної модернізації, яка включала положення, що із введенням повітро- й водопідігрівника буде давати максимальний тепловий ефект при одночасному проведенні заходів, які направлені на підвищення температури перегріву пари. Ця робота була представлена на пленумі у НТР та отримала схвалення. Під керівництвом С. П. Сиром'ятникова колектив кафедри «Паровози» МЕМІІТ почав роботу по практичному здійсненню комплексної модернізації паровоза. Протягом 1939 й 1940 рр. розроблялися ескізний та технічний проекти модернізації паровоза серії Э^м, в якому передбачалось введення повітро- й водопідігрівника та посилення жаротрубного пароперегрівника.

Праця в інституті та в НКШС С. П. Сиром'ятникова супроводжувалася і громадською діяльністю. Він підтримував зв'язки з передовими машиністами та науково обґрунтовував передові методи експлуатації паровозів. Поряд з успішним вирішенням низки проблем паровозної теплотехніки, Сергій Петрович виконував велику роботу головного експерта з паровозів Експертно-технічного відділу НКШС (1940-1943), одночасно продовжував працювати над актуальним для транспорту воєнного часу дослідженням топок дров'яного опалення та разом з А. М. Бабічковим розробив методику диференціювання норм витрат палива на паровозах з урахуванням профілю колії та ваги поїзда.

Війна (1941-1945) не припинила наукову роботу С. П. Сиром'ятникова. У важки часи 1942 р. він керував випробуваннями модернізованого паровоза Э^км 707-32. У 1943 р. С. П. Сиром'ятников отримав почесне звання заслуженого діяча науки і техніки РСФСР також у цьому році за вагомі досягнення в галузі паровозної теплотехніки його приймають у дійсні члени Академії наук СРСР та привласнюють персональне звання Генерал-директора тяги І-го рангу. Опісля війни та до останніх років свого життя С. П. Сиром'ятников керував розробкою проекту по створенню нового високоекономічного паровоза.

Весь життєвий шлях академіка С. П. Сиром'ятникова був яскравим прикладом патріотичного служіння Вітчизні. Основою його наукової діяльності було постійне прагнення по вирішенню питань, які висувала практика життя. Неперервне спілкування з виробництвом, участь у розробці практичних завдань залізничного транспорту забезпечили виняткову плідність та актуальність його науково-інженерної та педагогічної діяльності.

4 березня 1951 року раптова смерть перервала різнобічну діяльність академіка Сергія Петровича Сиром'ятникова в період її повного розквіту.

У третьому розділі «Аналіз результатів наукової діяльності С. П. Сиром'ятникова» подано характеристику напрямків наукової діяльності вченого та його праць. У цьому розділі детально висвітлена наукова спадщина академіка С. П. Сиром'ятникова. Зокрема проаналізовано, сформульовано, окреслено та введено до наукового обігу п'ять основних наукових напрямків наукової діяльності вченого: експериментальні дослідження паровозів, комплексна модернізація паровозів, вдосконалення конусно-витяжної системи паровозів, дослідження паровозних топок, а також створення високоекономічного паровоза за конструкцією вченого. З'ясовано, що всі вони розвивалися в контексті вітчизняної та світової науки і техніки.

Наукова та інженерна діяльність С. П. Сиром'ятникова ще за його життя отримала заслужене визнання. Він приступив до обробки та наукового узагальнення дослідного матеріалу по випробуванню паровозів. Розробка та наукове узагальнення дослідного матеріалу надали змогу Сиром'ятникову побудувати систему розрахунків, яка дозволила глибоко проаналізувати теплові процеси в існуючих, на той час, паровозах та дати правильний прогноз їх використання за нових конструктивних форм і співвідношень. Враховуючи розвиток та досягнення теплотехнічної думки, введення в експлуатацію нових конструкцій, поповнення нового дослідного матеріалу по дослідженню роботи паровозних котлів та машин, а також нові, прогресивні методи експлуатації паровозів, Сергій Петрович систематично виправляв та вдосконалював методику теплового розрахунку паровоза, охоплюючи все більше й більше питань. Його ідеї, методи та розрахунки з різних технічних та технологічних питань потрапили в довідники й згодом почали викладатися в навчальних посібниках.

Створена С. П.Сиром'ятниковим теорія теплового процесу паровоза, покладена за основу проектування всіх паровозів, являє собою велике досягнення вітчизняної та світової науки. Вся робота С. П. Сиром'ятникова базувалась на живому узагальненні наукових дослідів та практичної роботи залізниць. У багаточисленних роботах Сиром'ятникова висвітлені різноманітні питання теплової роботи котла та парової машини паровоза, їхнього проектування та найбільш раціонального використання паровоза як рухомого теплосилового устаткування в експлуатаційних умовах. Саме ці роботи знайшли своє відображення в основній праці академіка С. П. Сиром'ятникова - «Тепловий процес паровоза».

Ідею комплексної модернізації паровозів С. П. Сиром'ятников вважав спробою підвищення економічності та теплової потужності паровозів за рахунок скорочення теплових витрат котла парової машини, поліпшення топкового процесу та підвищення якості параметрів робочої пари. Комплексна модернізація в конструктивному відношенні складалася з трьох взаємопов'язаних напрямів: застосування газового повітропідігрівника, тендерного водопідігрівника типу змішення та збільшення поверхні нагріву жаротрубного пароперегрівника. Таким чином, комплексна модернізація паровозів передбачала введення нових агрегатів або переоблаштування старих. Така сумісна координована розробка окремих видів теплової модернізації була найбільш ефективною. Як вважав С. П. Сиром'ятников, один вид модернізації доповнює інший, а все разом робили їх використання оптимально вигідним. Завдяки цьому можна підвищити економічність та потужність паровозів, поліпшити їх тягові властивості й в кінцевому результаті підвищити пропускну спроможність залізниць.

Також потрібно зазначити й статті в журналах та працях «Железнодорожный транспорт», МЕМІІТ та інші з даного питання, які публікував видатний вчений. Вони характеризуються не тільки масштабністю, а й великою кількістю технічних розрахунків і детальних пояснень. Серед проблем, які він розглядав були розрахунки та результати випробовувань пароперегрівників, водопідігрівників, повітропідігрівників та інших вузлів паровозів, а також роботи по економії палива на залізничному транспорті. Одним з перших С. П. Сиром'ятников почав розробки по вдосконаленню конусно-витяжної системи паровозів (1940) та до останніх днів життя керував експериментальними роботами по вивченню цих систем.

До кінця 1948 р. Під керівництвом академіка С. П. Сиром'ятникова та його заступника по кафедрі професора О. О. Чиркова була закінчена розробка технічного проекту нового паровоза. Проект був переданий Ворошиловградському заводу, де почалося, за участю кафедри, робоче проектування. Лише у 1951-52 рр. Луганський завод за цим проектом переобладнав побудований раніше паровоз серії ФД 21-3128 і отримав паровоз високої економічності ФД 21-3128^м.

З 1953-1955 рр. дослідний паровоз вдало пройшов весь цикл експлуатаційних, теплотехнічних та паспортних випробувань. Правильність технічних ідей Сергія Петровича Сиром'ятникова була повністю підтверджена. Паровоз МЕМІІТ показав економію палива від 7% до 10% в порівнянні з немодернізованими паровозами ФД.

Дослідний паровоз, ефективність якого обіцяла бути найвищою в світі, разом з останніми паровозами розробки Коломенського заводу став, на жаль, свого роду «лебединою піснею» вітчизняного паровозобудування. Він запізнився. Час розвитку та існування паровозів у країні й у світі вже було вичерпано. Так, у 1956 р. в СРСР будівництво магістральних паровозів було припинено. Ера паровозів, розпочата у 1834 р. паровозом Черепанових для залізниць нашої країни закінчилась. У більшості країн паровози, які ще залишилися, використовували до середини 1970-х років ХХ ст., за той час вони, нажаль знищені, невеличка частина - залишена у резерві, а деякі передані в музеї або на туристичні маршрути.

Для всієї системи МШС це означало необхідність проведення масової підготовки та перепідготовки фахівців для нового виду тяги: тепловозної та електричної, а також необхідність значного посилення наукових досліджень, які мали бути пов'язані з цими видами тяги. Для транспортних вузів це означало припинення підготовки інженерів за фахом «Паровози» та необхідність перебудови навчального процесу й відповідної наукової бази.

Праці С. П. Сиром`ятникова були не тільки першими вітчизняними оригінальними працями стосовно проблем розвитку паровозобудування та паровозної теплотехніки, але й мали принципове, новаторське значення. У подальшому його капітальну монографію «Тепловий процес паровоза» видавали п'ять разів (за життя автора). Шосте видання вийшла друком у 1955 р., в якому було зазначено: «Вітчизняний акад. С. П. Сиром'ятников беззавітно й послідовно служив розвитку улюбленої справи. Результати діяльності Сергія Петровича великі та важливі: вихованці й послідовники, критики й співвітчизники, вчені та інженери вважають його засновником вітчизняної школи теплотехніків-паровозників». Капітальна праця надала тверду наукову основу дослідженню найбільш раціональних методів експлуатації паровозів, які згодом продовжували розробляти його вихованці, такі як О. О. Чірков, М. І. Панов та інші.

Висновки

1. В дисертаційному дослідженні вперше здійснено історично-науковий аналіз життя та діяльності вітчизняного академіка, вченого-залізничника, організатора вищої освіти на транспорті С. П. Сиром'ятникова (1891-1951). Вивчення його наукового доробку, нових літературних джерел і матеріалів архіву Москви, а також ювілейних випусків МІІТ, МВТУ та ВНДІЗТ, дозволило комплексно представити особистість вченого, дати належну оцінку його наукових уподобань.

2.Встановлено, що формування наукового світогляду С. П. Сиром'ятникова його творче життя проходило в період розквіту вітчизняної промисловості та транспортної науки на початку ХХ ст. Вирішальний вплив на це формування мали його вчителі та наставники МВТУ: «батько вітчизняної авіації» проф. М. Є. Жуковський, який вів теоретичну механіку; проф. П. К. Худяков (опір матеріалів); проф. Е. Г. Кестнер та особливо професори В. Г. Гриневецький та К. В. Кірш, які керували відомою на той час теплотехнічною школою училища. Успіху С. П. Сиром'ятникова як вченого та інженера сприяли незвичайні здібності дослідника-залізничника, працелюбність, цілеспрямованість. Результати наукових досліджень відображені в більш ніж сотні наукових працях вченого. Це унікальні джерела, що дають змогу об'єктивно відтворити події історії вітчизняної залізничної науки, серед яких - фундаментальні монографії, підручники та посібники.

3. Вперше запропоновано періодизацію життя та діяльності С. П. Сиром'ятникова, а саме: діяльність в науково-дослідних установах НКШС (1917-1951), викладацька діяльність у МВТУ, МІІТ та МЕМІІТ, а також його творчої спадщини.

4. Проаналізовано наукові праці вченого, встановлено істотний внесок С. П. Сиром'ятникова в розвиток вітчизняного паровозобудування та паровозної теплотехніки. З'ясовано, що в перші роки своєї інженерної діяльності С. П. Сиром'ятников займався вивченням та обробкою експериментального матеріалу. Після напруженої праці він вперше створив теорію теплової роботи паровоза, викладену ним на сторінках технічного журналу та у 1923 р. - в капітальній монографії «Исследование рабочего процесса паровозного котла и пароперегревателя». Ця монографія стала основою для подальшого напрямку, за яким розвивалися численні досліди С. П. Сиром'ятникова. Він брав активну участь у випробуваннях усіх вітчизняних паровозів, створював теорію та методику теплового розрахунку при проектуванні паровозів. Саме ці роботи знайшли своє відображення в основній капітальній праці академіка С. П. Сиром'ятникова - «Тепловий процес паровоза» (1926). Також він вносив доповнення до «паспортних книжок» основних серій паровозів та допомагав локомотивним бригадам в організації правильної експлуатації паровозів. У подальшому його капітальну монографію «Тепловий процес паровоза» видавали п'ять разів (за життя автора) та останнє, шосте видання, вийшло друком у 1955 р.

5. Показано, що С. П. Сиром'ятников був талановитим організатором вищої освіти на залізничному транспорті та як педагог, виховав тисячі інженерів, ціле покоління науковців. Його лекції завжди відрізнялися широтою погляду на проблему, ерудицією, глибоким науковим підходом та доказовістю. Одним з перших він запропонував створити спеціальну лабораторію для вивчення низки питань теплових процесів паровозного котла та машини на моделях теплових процесів. Він зауважив, що така лабораторія, безумовно, прискорить правильне вирішення багатьох питань паровозної теплотехніки. Саме в такій лабораторії випробовувалися нові досконалі пристрої для підвищення потужності вітчизняних паровозів.

6. Визначено, що С. П. Сиром'ятников зробив вагомий внесок в розвиток вітчизняного паровозобудування. Він є одним з творців найважливішої галузі науки залізничного транспорту - паровозної теплотехніки та засновником наукового проектування паровоза. Засвідчено, що наукові дослідження С. П. Сиром'ятникова здійснювалися в контексті розвитку транспортної науки. Встановлено, що його праці - це значний внесок в залізничну справу, завдяки яким він став одним із провідних фахівців-залізничників світу. З'ясовано, що деякі його ідеї і зараз є актуальними, особливо важливим є його дослідження в галузі теплотехніки.

7. Встановлено, що наукові інтереси С. П. Сиром'ятникова співпадали з тими напрямками розвитку вітчизняного паровозобудування та паровозної теплотехніки, що були вузькими аспектами залізничної галузі. Основну увагу він приділив підвищенню економічності паровозів. Вагомий внесок зробив у розробку модернізації паровозів із введенням нових вдосконалених агрегатів, які б забезпечили високу ефективність експлуатації паровозів та велику економію витрат води й палива. Розвиток теорії паровозів був основою тягових розрахунків, котрі створювалися за багато років вітчизняними інженерами-тяговиками та викладені в працях вчених А. М. Бабічкова та В. Ф. Єгорченко. В науці про тягу поїздів розглядалися якості паровозів та інших локомотивів, як тягових машин, що послугувало науковою основою для раціонального використання паровозів в експлуатації. С. П. Сиром'ятников до останніх днів свого життя керував розробкою принципово нової конструкції паровоза, в якому була (за технічним проектом) запропонована ідея обладнати його теплосиловим устаткуванням з використанням високого перегріву пари, газового повітропідігрівника, водопідігрівника та вдосконалена конусно-витяжна система, яка неодмінно підвищить економічність паровозів.

8. Висвітлено внесок С. П. Сиром'ятникова в розвиток вітчизняної періодики. Вчений був декілька років відповідальним редактором журналу «Техника железных дорог» (1942-1946) та активно друкував рецензії на різні видання вітчизняної та зарубіжної літератури в галузі залізничного транспорту.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Бережняк Г. П. Життя та наукова діяльність академіка С. П. Сиром'ятникова / Г. П. Бережняк // Історія української науки і техніки на межі тисячоліть : [Зб. наук. праць / Відп. ред. Пилипчук О. Я.]. - К., 2007. - Вип.28. - С. 30-35.

2. Бережняк Г. П. С. П. Сиром'ятников та його роль у розбудові залізничного транспорту / Г. П. Бережняк // Питання історії науки і техніки - К., 2009. - Вип. 3(11). - С. 37-43.

3. Бережняк Г. П. Формування наукового світогляду С. П. Сиром'ятникова / Г. П. Бережняк // Історія української науки на межі тисячоліть : [Зб. наук. праць / Відп. ред. Пилипчук О. Я.]. - К., 2009. - Вип.40. - С. 9-17.

4. Бережняк Г. П. Внесок академіка С. П. Сиром'ятникова у створення високоекономічного паровоза / Г. П. Бережняк // Історія української науки на межі тисячоліть : [Зб. наук. праць / Відп. ред. Пилипчук О. Я.]. - К., 2009. - Вип.41. - С. 3-15.

5. Бережняк Г. П. Внесок С. П. Сиром'ятникова у розвиток вітчизняного паровозобудування / Г. П. Бережняк // Дванадцята всеукраїнська конференція молодих істориків освіти, науки і техніки та спеціалістів. - К. Мат. конф., 20 травня 2007. - С. 15-18.

6. Бережняк А. П. С. П. Сыромятников в развитии отечественного паровозостроения начала ХХ в. / А. П. Бережняк // Наука и техника : вопросы истории и теории. - С.-Петербург : СПб. Отделение национального комитета по истории и философии науки и техники РАН 26-30 ноября 2007. - Вып. ХХІІІ. - С. 217-218.

7. Бережняк Г. П. Короткий нарис створення та розвитку Експериментального інституту шляхів сполучення (1918-1929 рр.). / Г. П. Бережняк // Тринадцята всеукраїнська конференція молодих істориків освіти, науки і техніки та спеціалістів. - К. Мат. конф., 23 травня 2008. - С. 11-15.

8. Бережняк Г. П. Науково-педагогічна діяльність С. П. Сиром'ятникова (1891-1951 рр.) / Г. П. Бережняк // Актуальні питання науки і техніки. Мат. шостої конф. 11-12 жовтня 2007. - Полтава. - 2008. - С. 29-30.

9. Бережняк А. П. Отечественные учёные и инженеры в период восстановления ж.д. транспорта первая половина ХХ ст. / А. П. Бережняк // Наука и техника : вопросы истории и теории. - С. - Петербург : СПб. отделения национального комитета по истории и философии науки и техники РАН 24-28 ноября 2008. Вып. ХХІV. - С. 340-341.