Громадська та освітньо-наукова діяльність Миколи Олександровича Корфа

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

07.00.01 - Історія України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Громадська та освітньо-наукова діяльність Миколи Олександровича Корфа

Антощак Марина Миколаївна

Запоріжжя - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі новітньої історії України Запорізького національного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент

Ткаченко Віктор Григорович,

Запорізький національний університет,

доцент кафедри новітньої історії України

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Бойко Анатолій Васильович,

Запорізький національний університет,

завідувач кафедри джерелознавства, історіографії та

спеціальних історичних дисциплін

кандидат історичних наук, доцент

Марутян Рена Рубенівна,

Національна академія державного управління

при Президентові України,

доцент кафедри національної безпеки

Захист відбудеться “ 22 ” вересня 2010 р. о 13. 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.01 у Запорізькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. 5, ауд. 326.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Запорізького національного університету за адресою: 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. 2.

Автореферат розісланий “ 20 ” серпня 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Т. В. Грушева

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. За роки державної незалежності України склалися відповідні умови для об'єктивного вивчення української історії, культури, літератури, освіти. Стало можливим по-новому осмислити здобутки минулого, залучити до наукового обігу факти та матеріали, які через різні причини протягом тривалого часу залишалися поза увагою науковців. Сучасна історична наука покликана дослідити діяльність та творчу спадщину видатних діячів минулого, носіїв передових суспільних ідей, які залишили помітний слід у духовному розвитку України. Особливо це стосується осіб, суспільно-політичні погляди, практична діяльність та науковий доробок яких ще не знайшли достатнього висвітлення в історіографії. Одне з пріоритетних напрямків сучасних історичних досліджень посідає біографістика. Стрімке зростання суспільного інтересу до історико-біографічної літератури підтверджує практичне значення запропонованого дисертаційного дослідження.

Друга половина ХІХ століття в країні була ознаменована значними змінами в економічній і соціальній сферах, а також знаковими реформами. Важливим чинником процесу реформування стала діяльність передової інтелігенції. Зазначене безпосередньо стосується теоретичних розробок та практичної діяльності Миколи Олександровича Корфа (1834 - 1883 рр.) в царині створення земських органів і сприяння їх активній роботі, організації різних типів навчальних закладів, дієвого педагогічного контролю в них, мережі бібліотек, підготовки педагогічних фахівців на теренах Південної України.

М. Корф - відомий вітчизняний діяч у галузі народної освіти, якого правомірно можна вважати одним із фундаторів початкової освіти. Громадська діяльність педагога заслуговує на вивчення, докладний і глибокий аналіз, а науково-літературна та педагогічна спадщина - на творче використання в практиці сучасної української школи.

Внесок М. Корфа в розвиток судових установ, у застосування демократичних принципів в організації земського руху в Україні не менш значні, хоча й поверхнево досліджені фахівцями. Вивчення його світогляду, творчої спадщини та багатогранної діяльності представляє значний дослідницький інтерес з огляду на формування й розвиток земського самоврядування в Україні, дає можливість поглибити аналіз таких важливих наукових проблем, як економічний, політичний та соціальний розвиток країни другої половини ХІХ століття. Науковий доробок та узагальнення, зроблені педагогом і громадським діячем, і на сьогодні є джерелом дослідження та вивчення історії південних регіонів України.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до планів держбюджетної науково-дослідної теми „Модернізаційний процес в Україні в другій половині ХІХ ст. - першій половині ХХ ст.” (номер державної реєстрації - 0103У000731). Особистим внеском дисертантки в розробку теми є аналіз громадської та освітньо-наукової діяльності М. Корфа на території Південної України другої половини ХІХ століття.

Об'єктом дослідження є особистість М. Корфа, видатного громадського діяча, представника науково-педагогічної думки та освітнього процесу другої половини ХІХ століття в контексті суспільних процесів, які відбувались у країні.

Предметом дослідження є життєвий шлях, світогляд, громадська, просвітницька, наукова діяльність М. Корфа і його роль у становленні органів земського самоврядування та системи початкової освіти.

Мета роботи полягає в комплексному дослідженні основних напрямків та змісту громадської, просвітницької, педагогічної, наукової та методичної діяльності М. Корфа.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі автор вирішує такі науково-дослідницькі завдання:

Проаналізувати й узагальнити стан дослідження проблеми в історіографії, репрезентативності джерельної бази та визначити методологічні засади дисертації.

- Відтворити головні віхи життя М. Корфа й процес формування його світогляду.

- Висвітлити громадсько-просвітницьку діяльність М. Корфа в земських органах.

- Охарактеризувати зміст та основні напрямки пропозицій М. Корфа щодо створення й функціонування земств, визначити його роль у процесі становлення та розвитку самоврядування в Україні другої половини ХІХ століття. корф просвітницький земський педагог

- Визначити місце педагога в системі початкової освіти, організації різних типів навчальних закладів та педагогічного контролю в них.

З'ясувати внесок М. Корфа в професійно-педагогічну підготовку земських учителів, у розвиток науково-педагогічної й методичної літератури.

Хронологічні рамки дисертаційного дослідження охоплюють роки життя Миколи Олександровича Корфа (1834 - 1883), тоді як період його активної громадсько-просвітницької діяльності окреслюється 1866 - 1883 рр.: від обрання земським гласним до смерті педагога.

Територіальні межі роботи відбивають життя та діяльність М. Корфа в Україні (Катеринославська та Таврійська губернії), Росії, а також за кордоном під час вимушеного тимчасового перебування.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в проведеному на базі широкого кола джерел комплексному дослідженні життя, громадської діяльності, творчості М. Корфа, яка не знайшла відповідного висвітлення в історіографії. Зокрема узагальнено біографію видатного громадського, наукового та педагогічного діяча. Уперше з'ясовано маловідомі факти із життя та діяльності М. Корфа: участь у роботі земських органів, започаткування недільних повторювальних шкіл і мережі бібліотек, створення дієздатного педагогічного контролю, організація та проведення учительських з'їздів. Досліджено результативність використання в народних школах підручників М. Корфа, доповнено бібліографію його наукових робіт. Уведено до наукового обігу архівні документи, які раніше не використовувалися дослідниками, а саме: домашній духовний заповіт барона М. Корфа, рукопис педагога до видавництва з приводу друку його книги „Руководство к обучению грамоте”, список осіб, котрим автор планував надіслати „Наглядно-звуковую пропись” тощо.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що воно певною мірою заповнює прогалину в українській історіографії. Результати дослідження можуть бути використані при читанні курсів з історії України, історії педагогіки, підготовці біографічно-довідкових видань, у краєзнавчій роботі.

Апробація результатів наукового дослідження. Результати дисертаційного дослідження були обговорені на засіданнях кафедри новітньої історії України Запорізького національного університету. Основні положення та висновки роботи знайшли своє відбиття в семи статтях, окремі наукові проблеми дисертації були висвітлені в доповідях та повідомленнях авторки на Міжнародних та Всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях: Першому міжнародному конгресі „Національна перлина Запорожжя: впровадження інноваційно-інвестиційних технологій гармонізації біоекосистеми о. Велика Хортиця” (Запоріжжя, 26 - 28 вересня 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Державотворчі процеси і соціально-економічні моделі розвитку України на сучасному етапі” (Бердянськ, 31 травня - 2 червня 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції пам'яті М.О. Корфа „І Корфівські педагогічні читання” (Бердянськ, 13 - 14 листопада 2007 р.), Других Новицьких читаннях (Запоріжжя, 31 жовтня 2008 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій пам'яті М.О. Корфа „ІІ Корфівські педагогічні читання” (Бердянськ, 13 - 14 листопада 2008 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Видатні педагоги ХІХ ст. про виховання „нової людини” (Ніжин, 6 - 9 листопада 2009 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій 175-річчю з дня народження М.О. Корфа „ІІІ Всеукраїнські Корфівські читання” (Бердянськ, 22 - 23 жовтня 2009 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій пам'яті М.О. Корфа „ІV Корфівські педагогічні читання” (Бердянськ, 13 травня 2010 р.), міжнародному конкурсі „Педагогічна спадщина М.О. Корфа” (Бердянськ, 13 листопада - 30 квітня 2009 - 2010 навчального року).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлені в семи публікаціях, три з яких - у фахових наукових виданнях з історії, що входять до переліку ВАК України.

Структура роботи обумовлена метою й завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, які поділяються на 11 підрозділів, висновків, додатків (13 позицій), списку використаних джерел та літератури (310 найменувань). Обсяг дисертаційної роботи становить 244 сторінки (з них 193 сторінки основного тексту).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, об'єкт і предмет, визначаються мета й завдання, хронологічні та територіальні межі, наукова новизна, практичне значення дослідження й подається апробація результатів дисертації.

Перший розділ дисертації має назву „Стан наукової розробки, джерельна база, методологічні засади дослідження”. У підрозділі „Історіографічний огляд” подано класифікацію наукових досліджень питання за хронологічним принципом. Наукову розробку теми умовно можна поділити на три періоди: перший охоплює 70-і рр. ХІХ ст. - 1917 р.; другий - з 1917 р. до кінця 80-х рр. ХХ ст.; третій - з початку 90-х рр. ХХ ст. і до сьогодення. Кожен із етапів має свої особливості, які відображають не тільки стан наукової думки, а й ставлення суспільства до свого минулого. На першому етапі до вивчення діяльності та педагогічних ідей М. Корфа зверталися земські діячі, педагоги та передові публіцисти 70 - 80-х років ХІХ століття. Перші роботи, що містили біографічні дані та елементи аналізу діяльності видатного педагога, з'явилися ще за його життя. Це передусім роботи В. Кашина, Ф. Мєднікова, Н. Соловйова-Нєсмєлова Кашин В.С. Поездка к барону Н.А. Корфу / В.С. Кашин. - М., 1871. - 36 с.; Медников Ф. Барон Николай Александрович Корф / Ф. Медников // Народная школа. - 1873. - № 11. - СС. 36 - 39.; Соловьёв-Несмелов Н.А. Барон Николай Александрович Корф (Биографический очерк) / Н.А. Соловьёв-Несмелов. - СПб., 1879. - 15 с..

У 1893 році відомий публіцист М. Пєсковський у серії „ЖЗЛ” опублікував книгу „Барон Н. А. Корф: его жизнь и общественная деятельность” Песковский М.Л. Барон Н.А. Корф: его жизнь и общественная деятельность / Матвей Леонтьевич Песковский. - СПб., 1893. - 95 с.. У роботі автор використав „Записки“, залишені педагогом, його листи, спогади М. Кашина, Д. Семенова, Д. Гнєдіна, що робить нарис більш цінним та документально достовірним.

Протягом наступних років вийшли друком науково-популярні нариси К. Єльницького, В. Острогорського, Д. Семенова та Г. Піскуна Ельницкий К.В. Барон Николай Александрович Корф (к 20-летию со дня смерти) / Константин Васильевич Ельницкий. - Воронеж, 1903. - 18 с.; Острогорский В., Семёнов Д. Русские педагогические деятели (с портретами) / Виктор Петрович Острогорский, Дмитрий Дмитриевич Семёнов. - С.Пб., 1914. - 85 с.; Пискун Г. Педагогическая деятельность барона Н.А. Корфа / Г. Пискун. - Н. - Новгород, 1914. - 24 с.. Автори голов-ним чином звертали увагу на біографічні дані видатного педагога, наводили перелік навчальних посібників М. Корфа та робили огляд його педагогічних творів.

Узагальнені оцінки громадсько-просвітницької та наукової діяльності М. Корфа викладені в енциклопедії Ф. Брокгауза й І. Єфрона та критико-біографічних словниках С. Венгерова⁴ Брокгауз Ф. А., Ефрон И. А. Энциклопедический словарь / Фридрих Арнольд Брокгауз, Илья Абрамович Ефрон. - СПб., 1895. - Т. 16. - СС. 355 - 356; Венгеров С.А. Критико-биографический словарь русских писателей и ученых (от начала русской образованности до наших дней) / Семён Афанасьевич Венгеров. - СПб., 1913. - 466 с.; Його ж. Источники словаря русских писателей и ученых. - СПб., 1914. - Т.3. - 524 с..

Загалом названі роботи не мають достатньої джерельної бази. Самі ж автори часто використовують дослідження своїх попередників, повторюють відомі вже факти біографії М. Корфа, його педагогічної та літературної діяльності, не дають глибокого аналізу творів педагога.

Історіографія другого періоду досліджень представлена, в основному, науковими розвідками, характерна особливість яких - класова спрямованість та суб'єктивна оцінка громадської та педагогічної діяльності М. Корфа. Роботи досить одноманітні за тематикою досліджень.

На сторінках журналу „Советская педагогика” було опубліковано статтю Ф. Сватикова, у якій автор, високо оцінюючи просвітницьку діяльність М. Корфа, усе ж поступається вимогам часу. Дослідник називає педагога типовим представником просвітителів ХІХ століття, а його погляди визначає побудованими на ідеалістичній основі Сватиков Ф.Ф. Н.А. Корф - основатель народной земской школы (1834 - 1883) / Ф.Ф. Сватиков // Советская педагогика. - 1938. - № 4. - СС. 86 - 103. .

Починаючи з другої половини 30-х років ХХ століття, педагогічна спадщина М. Корфа стає предметом спеціальних дисертаційних досліджень, у яких науковці, головним чином, зосередили увагу на педагогічній складовій діяльності барона Марканова Д. Педагогические взгляды и деятельность Н.А. Корфа: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук /Д. Марканова. Ї М., 1935; Курсова В. Урок в педагогических системах крупнейших русских педагогов (Ушинского, Корфа, Бунакова): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук / В. Курсова Ї М., 1940; Михайлова Л.П. Педагогическая деятельность и педагогические взгляды Н.А.Корфа: дис. ... кандидата пед. наук / Любовь Петровна Михайлова. - М., 1956. - 277 с..

З нагоди святкування 150-річчя з дня народження М. Корфа науковий світ відгукнувся низкою публікацій. В. Величкіна, П. Лебєдєв, С. Єгоров, П. Мазур Величкина В.И. Проблемы сельской школы в дореволюционных программах педагогики / В.И. Величкина // Советская педагогика. - 1981. - № 10. - СС. 113 - 117; Лебєдєв П.А. Устроитель народной школы Н.А.Корф (1834-1883) / П.А. Лебедев // Начальная школа. - 1984. - №11. - СС. 70 - 73; Егоров С.Ф. Выдающийся русский педагог второй половины ХІХ века / С.Ф. Егоров // Советская педагогика. - 1984. - № 8. - СС. 102 - 107; Мазур П.И. Единомышленник и последователь К.Д.Ушинского / П.И. Мазур // Советская педагогика. - 1984. - № 8. - СС. 109 - 113. проаналізували умови формування особистості педагога-ученого, його внесок у розвиток народної освіти, у рішення питання про співвідношення загальної та професійної освіти тощо.

Поза межами досліджень залишалися суспільно-політичні погляди, земська, літературна та публіцистична діяльність, педагогічні ідеї не знайшли висвітлення, поверхнево досліджено методичні праці М. Корфа. Усе це було зумовлене загальними тенденціями розвитку історичної науки та суспільства в цілому.

Лише з проголошенням незалежності України стало можливим об'єктивне й неупереджене вивчення постаті М. Корфа, його багатогранної та фундаментальної діяльності. Перші публікації дослідників-краєзнавців

В. Морозюка Морозюк В. Згадаймо М.О. Корфа / Володимир Михайлович Морозюк // Запорізька правда. - 1991. - 18 січня. , І. Пухи Пуха И. Александровск - педагогическая мекка / Іван Васильович Пуха // Запорізька Січ. - 1992. - 1 липня; Його ж. Ещё одна высота // Индустриальное Запорожье. - 1993. - 31 июля; Його ж. Перші кроки // Запорізький університет. - 1993. - 25 червня; Його ж. Они сеяли разумное, доброе, вечное // Наш город. - 1997. - 28 ноября. , Т. Мандрикіної Мандрикіна Т. Бердянські діяння барона М.О. Корфа / Таміла Сергіївна Мандрикіна // Південна Зоря. - 1997. - 11 червня., Д. Тарана Таран Д. Все таке нам тут рідне / Д. Таран // Радянське слово. - 1998. - 3 вересня. , О. Ємця Ємець О. Просвітницький вогонь барона Корфа / Олександр Ємець // Запорізька Січ. - 1998. - 15 вересня. з'являються на сторінках районних та обласних газет. Автори нагадували читачам біографічні сторінки життя видатного педагога, зверталися до його педагогічної та методичної спадщини, а саме: популяризація звукової методики навчання, використання наочності, організація учительських з'їздів.

Певним внеском у розвиток історіографії стали науково-популярні видання, які з'явилися останнім часом. Гуляйпільські журналісти І. Кушніренко та В. Жилінський у книзі „Темирівські обрії“ Кушніренко І., Жилінський В. Темирівські обрії / Іван Кирилович Кушніренко, Володимир Ілліч Жилінський. - Запоріжжя, 2004. - 158 с., знайомлячи читачів з видатними людьми свого краю, частину матеріалу присвятили М. Корфу. Автори, пропонуючи короткий біографічний нарис та аналізуючи освітню діяльність педагога на теренах Гуляйпільщини, припустилися неточності, називаючи проведений у Гуляй-Полі в 1870 році учительський з'їзд першим у Російській імперії, адже відомо, що педагог започаткував такі заходи ще в 1867 році у своєму родовому маєтку Ї селищі Нескучному.

У 2010 році ці ж автори випустили науково-популярну розвідку „Барон Микола Олександрович Корф. Одержимий з провінції. Сторінки із книги життя“ Кушніренко І., Жилінський В. Барон Микола Олександрович Корф. Одержимий з провінції. Сторінки із книги життя / Іван Кирилович Кушніренко, Володимир Ілліч Жилінський. - Запоріжжя, 2010. - 222 с.. У роботі наведені цікаві біографічні дані, зокрема маловідомі факти взаємин педагога із Христиною Алчевською та Модестом Корфом, листування педагога. Але й надалі поза межами дослідження залишилися громадська діяльність М. Корфа, його наукові та публіцистичні праці, залучено недостатню джерельну базу.

Помітний внесок у дослідження творчої спадщини М. Корфа роблять працівники меморіального музею В. Немировича-Данченка (садиба с. Нескучне), зокрема його завідуючий О. Бугайов. До 170-річчя від дня народження видатного педагога було видано бібліографічний покажчик „Повернення творчої спадщини М. О. Корфа. Спогади. Бібліографічні розвідки” Бугайов О.С. Повернення творчої спадщини М.О.Корфа. Спогади. Бібліографічні розвідки / Олександр Сергійович Бугайов. - Донецьк, 2004. - 82 с. , де зібрана література про життя та діяльність М. Корфа, вміщені копії його праць, звітів, листів.

Внесок у розкриття теми зробили й науковці. Як видатний педагог, який теоретично й практично розробив основи земської народної школи другої половини ХІХ - початку ХХ століть постає М. Корф у публікації дніпропетровської дослідниці Н. Ковнір Ковнір Н.М. Микола Олександрович Корф - педагог, публіцист, земський діяч / Наталя Миколаїв-

на Ковнір // Грані. - 2002. - № 5. - СС. 10 - 14.. Авторка подає історіографію, наводить джерельну базу та короткий аналіз корфівських робіт, зазначаючи при цьому, що погляди видатного педагога на земство та його роль у суспільному прогресі потребують більш детального опрацювання.

Роль М. Корфа в реалізації ідеї навчання рідною мовою в народних школах України висвітлюють Н. Калениченко та Ж. Ільченко Калениченко Н.П., Ільченко Ж.Д. Роль земств у впровадженні навчання рідною мовою в народній школі України (кінець ХІХ - початок ХХ століття)/ Н.П. Калениченко, Ж.Д. Ільченко // Український історичний журнал. - 1994. - № 1. - СС. 72 - 81..

2009 року світ побачила перша монографія часів незалежної України, присвячена М. Корфу: „Микола Корф - громадська й педагогічна діяльність” Гаєвська Л. Микола Корф: громадська й педагогічна діяльність / Лариса Анатоліївна Гаєвська. - Умань, 2008. - 124 с.. Л. Гаєвська проаналізувала фактори, що вплинули на становлення особистості педагога, розкрила цікаві факти з його життя. Але праця включає замало архівних даних та робіт М. Корфа, недостатньо глибоко проаналізовано громадську діяльність, замало уваги звернено й на інші напрямки земської діяльності М. Корфа, за винятком питання розвитку народної освіти.

Слід зазначити, що педагогічна діяльність М. Корфа вже була предметом дисертаційних досліджень. Так, С. Саяпіна розглядала проблему особистості вчителя в педагогічній спадщині М. Корфа Саяпина С.А. Проблема личности учителя в педагогическом наследии Н.А.Корфа: дис. ...кандидата пед. наук: 13.00.01 / Светлана Анатольевна Саяпина. - Луганск, 1998. - 167 с.. О. Попельнюх аналізував просвіт-ницьку діяльність педагога в контексті розвитку вітчизняної школи Попельнюх О.І. Педагогічна і просвітницька діяльність М.О. Корфа в контексті розвитку вітчизня-ної школи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Олександр Іванович Попельнюх. - Полтава, 2009. - 20 с. . І. Шуміло- ва, досліджуючи розвиток земських шкіл Північного Приазов'я, підкреслювала активну роль М. Корфа в організації навчальних закладів регіону Шумілова І.Ф. Розвиток земських шкіл Приазов'я другої половини ХІХ - початку ХХ століття: дис. ...кандидата пед. наук: 13.00.01 / Ірина Федорівна Шумілова. - Бердянськ, 2004. - 288 с.. Характерною особливістю зазначених дисертацій було те, що дослідники аналізували головним чином педагогічні погляди та освітню діяльність М. Корфа.

Вагомим внеском науковців у популяризацію імені видатного педагога та методиста стали Всеукраїнські науково-практичні „Корфівські педагогічні читання” Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - № 2. - Бердянськ, 2008. - 276 с.; Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої пам'яті М.О. Корфа „І Корфівські педагогічні читання”. - Бердянськ, 2007. - 106 с.; Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої пам'яті М.О.Корфа „ІІ Корфівські педагогічні читання”. - Бердянськ, 2009. - 48 с.; Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції, „ІV Корфівські педагогічні читання”. - Бердянськ, 2010. - 44 с. , які відбулися в Бердянському державному педагогічному університеті, протягом 2007 - 2010 років. Розмаїття доповідей учасників конференцій свідчить про те, що інтерес до спадщини М. Корфа, бачення його ідей у світлі останніх змін системи освіти лише зростає.

Підводячи підсумки історіографічного огляду, слід констатувати, що окремі аспекти життя та діяльності М. Корфа знайшли епізодичне й нерівномірне висвітлення в наукових та науково-популярних дослідженнях та виданнях. Однак комплексного й глибокого аналізу громадської, земської, публіцистичної, наукової та методичної діяльності педагога в історичній науці до сьогодні не відбулося.

У другому підрозділі „Характеристика джерельної бази” аналізується комплекс неопублікованих та опублікованих матеріалів, які дозволили відновити основні віхи життя та напрямки громадської та освітньо-наукової діяльності М. Корфа.

До групи неопублікованих джерел належать документи двох українських архівів: Державного архіву Запорізької області (Держархів Запорізької області), Державного архіву Одеської області (Держархів Одеської області) та Російського Державного архіву літератури і мистецтва м. Москви (РДАЛМ). До цієї ж групи належать документи, що зберігаються у фонді В. Немировича-Данченка музею Малого художнього академічного театру м. Москви, та у фонді Я. Новицького відділу рукописів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України.

Велике значення для розкриття теми дослідження мають документи Державного архіву Запорізької області, що дозволяють детально відтворити суспільно-просвітницьку діяльність М. Корфа. Найбільшу кількість інформації містять матеріали фонду Олександрівської повітової земської управи (Держархів Запорізької області. Ф. 56). Тут зберігаються документи, що висвітлюють діяльність М. Корфа як гласного повітового та губернського земств, організатора земської освіти в межах Олександрівського, Маріупольського, Бердянського повітів. Збережено також службову документацію за часів роботи М. Корфа в місцевих органах самоврядування. Це, насамперед, доповіді й звіти Бердянської та Олександрівської земських повітових управ, доповіді ревізійної комісії, звіти М. Корфа як члена Училищної ради, опікуна, перевіряючого народних земських шкіл, документи виборів М. Корфа в мирові судді повіту, протоколи засідань земських зборів, постанови Бердянських та Олександрівських повітових земських зборів. Значну інформацію про діяльність М. Корфа містять опубліковані „Звіти Олександрівської повітової Училищної ради”, які друкувалися з 1866 до 1876 року, доки були заборонені урядом.

У фонді Канцелярії попечителя Одеського навчального округу Державного архіву Одеської області (Держархів Одеської області. Ф. 42) зберігаються документи, що стосуються опікунської діяльності доньки педагога - Катерини Миколаївни Корф.

Цінним джерелом для розкриття теми дослідження є особистий фонд

М. Корфа, що зберігається в РДАЛМ (Ф. 1252). Документи фонду представлені рукописами М. Корфа, що стосуються його науково-педагогічної діяльності: записка до видавництв з поясненнями щодо публікації його праці „Руководство к обучению грамоте”, список осіб, котрим автор бажав надіслати зазначену працю та інші.

Важливими, і в той же час малодослідженими, є документи, що знаходяться в особистому архіві В. Немировича-Данченка, який зберігається в музеї Московського художнього академічного театру м. Москви (Музей МХАТу. Ф. В. Немировича-Данченка). Серед документів фонду найбільшу цінність становлять духовний заповіт М. Корфа, постанова суду про затвердження в правах на спадок доньок педагога, увідний лист тощо.

Частина джерел, головним чином листи М. Корфа, виявлена в особистому архіві Я. Новицького, що знаходиться у відділі рукописів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України.

Велике значення для розкриття теми мають опубліковані джерела. М. Корф залишив по собі чималу наукову спадщину й публіцистику. За життя він написав п'ять підручників та декілька посібників для початкових шкіл, для підвищення кваліфікації працюючих народних учителів, склав декілька видів розкладу для денних земських та повторювальних шкіл. Ним було опубліковано близько 250 статей та нарисів. Ці роботи дозволяють простежити шляхи формування ідей М. Корфа, його внесок у розвиток педагогічної науки, земської справи та погляди на злободенні питання тодішнього соціально-економічного життя країни. У роботах М. Корф розкривається не лише як науковець, педагог та методист, а і як досвідчений господарник, громадський діяч.

Під час роботи над дисертацією використані спогади М. Корфа та його сучасників. Цікаві свідчення залишили такі педагоги: Х. Алчевська, В. Кашин, C. Миропольський, Я. Новицький, Д. Семенов та К. Ушинський; колеги по роботі в земських установах: Д. Гнєдін і М. Каришев.

Окремим видом залучених джерел є періодична преса. У роботі використані матеріали часописів та газет: „Семья и школа” (м. Москва), „Русская мысль” (м. Москва), „Журнал Министерства народного просвещения” (м. Москва), „Русская старина” (м. Москва), „Земство” (м. Москва), „Вестник Европы” (м. Москва), „Екатеринославский листок” (м. Катеринослав), „С. -Петербургские Ведомости” (м. Санкт-Петербург), „Неделя” (м. Москва), „Московская иллюстрированная газета” (м. Москва), „Русское богатство” (м. Москва), „Русская школа” (м. Москва), „Народная школа” (м. Москва), „Начальная школа” (м. Москва), „Советская педагогика” (м. Москва), „Історія України” (м. Київ), „Український історичний журнал” (м. Київ).

У цілому, залучений для аналізу комплекс архівних джерел, опублікованих документів, спогадів, матеріалів періодичної преси дав можливість вивчити та проаналізувати життєвий шлях і основні напрямки громадської та освітньо-наукової діяльності М. Корфа й вирішити науково-дослідницькі завдання поставлені перед дисертаційним дослідженням.

У третьому підрозділі першого розділу „Методологічні засади дослідження” визначено, що методологічною основою дисертації є сукупність принципів та методів історичного пізнання. Завдяки принципу історизму стало можливим простежити та проаналізувати процес формування й становлення світогляду М. Корфа, дослідити його життя та діяльність, з одного боку, як визначного педагога, методиста, науковця, публіциста, що впливав на розвиток педагогічної науки й народної освіти, з іншого - як відомого громадського діяча, що брав участь у розвитку та діяльності земського руху й земських установ другої половини ХІХ століття в Катеринославській та Таврійській губерніях.

Принцип об'єктивності вимагає виявлення всіх чинників, які визначили життєвий шлях, сформували соціально-економічні, педагогічні та наукові погляди М. Корфа, що робить можливим відмовитися від спрощених, однобічних, упереджених оцінок діяльності педагога.

При дослідженні ставлення держави та громадськості до діяльності М. Корфа застосовується принцип системності, який дозволяє, по-перше, охарактеризувати М. Корфа як діяча, що впливав на громадське, економічне, освітнє й наукове життя країни, по-друге, простежити його внесок у розвиток конкретного регіону - Олександрівського, Маріупольського, Бердянського земств.

Важливою складовою дослідження є принцип багатофакторності, що передбачає аналіз впливу об'єктивних та суб'єктивних факторів на громадську та освітньо-наукову діяльність М. Корфа, а саме: державної політики, представ-ників різних верств населення й окремих громадських діячів.

Згадані принципи стали головними передумовами неупередженого та достовірного розгляду фактів з життя М. Корфа, оцінки його наукової й творчої спадщини. Вони реалізуються через застосування комплексу методів як інструментарію безпосереднього аналізу історичної дійсності.

Важливу роль у дослідженні відіграли наступні методи аналізу: історичний (діяльність М. Корфа в процесі розвитку суспільства); біографічний (створення цілісної біографії педагога); проблемно-хронологічний (аналіз подій і явищ, визначення етапів у житті та діяльності М. Корфа); історико-генетичний (аналіз розвитку й розкриття суспільних, економічних та педагогічних поглядів М. Корфа).

Комплексне застосування зазначених принципів та методів, на наш погляд, дозволило забезпечити повноту та достовірність у висвітленні досліджуваної теми, а також досягти поставленої мети.

Другий розділ „М. О. Корф у громадсько-просвітницькому житті країни” складається з трьох підрозділів. У першому підрозділі „Головні віхи життя та формування світогляду” розглядаються дитячі та юнацькі роки М. Корфа. Під час навчання в одному з найбільш престижних навчальних закладів Росії, Олександрівському ліцеї в Санкт-Петербурзі, у майбутнього педагога остаточно сформувалося бажання займатися педагогічною та літературною діяльністю. Значне місце у формуванні його світогляду відіграли сестра матері Тетяна Тимофіївна Корф та брати батька Ї письменник Федір Федорович Корф та директор Санкт-Петербурзької публічної бібліотеки Модест Андрійович Корф. Саме вони виховували в юнака інтерес до літературної діяльності, залучили до користування власною й публічною бібліотеками та до роботи з іноземною літературою.

Після закінчення ліцею із срібною медаллю М. Корф деякий час перебував на службі в Міністерстві юстиції. Однак виявився до цієї служби цілком байдужим. Володіючи великими здібностями публіциста, пропагандиста наукових знань, він мріяв про літературну працю - робив спроби в написанні критичних статей.

У 1856 році, після успадкування родового маєтку в с. Нескучному Олександрівського повіту Катеринославської губернії, усупереч наполегливим умовлянням родичів, М. Корф залишив службу й оселився в селі.

Усю діяльність М. Корфа як педагога-ученого можна поділити на три періоди: перший - 1866 - 1872 роки - це період активної земської діяльності та водночас становлення М. Корфа як видатного педагога-вченого; другий період, що охоплює 1872 - 1880 роки, пов'язаний із перебуванням у Швейцарії; третій період - 1880 - 1883 роки - освітня діяльність на Півдні України.

У 1866 році М. Корфа було обрано гласним Олександрівських повітових земських зборів, секретарем земських зборів, почесним мировим суддею, головою мирового з'їзду, членом ревізійної комісії та членом повітової Олександрівської Училищної ради.

Ініціативна й плідна праця педагога не залишилася поза увагою громадськості: М. Корфа обирають членом Комітету грамотності при Імператорському вільному економічному товаристві; почесним членом Санкт-Петербурзького педагогічного товариства, Московського університету й Московського комітету грамотності. За значний внесок у справу народної освіти Санкт-Петербурзький комітет грамотності та Імператорське вільне економічне товариство нагородили педагога золотими медалями.

У другому підрозділі „Громадські погляди й громадська діяльність” зазначається, що, обіймаючи посаду гласного, М. Корф опікувався різноманітними напрямками діяльності органів земського самоврядування. М. Корф був переконаним прибічником гласності в діяльності земських зборів та управи. Саме за його ініціативи було запроваджено друк протоколів Олександрівських повітових земських зборів та звітів Училищної ради.

З обранням М. Корфа почесним мировим суддею й головою з'їзду мирових суддів та у зв'язку із запровадженням нового судочинства та судових статутів у центрі уваги багатьох засідань земських зборів Олександрівського повіту були питання введення в дію судових статутів, розподілу повіту на судові мирові ділянки, утримання мирових суддів, фінансування з'їздів та судових приставів, нормативність проведення мирових з'їздів, а також виділення приміщення для заарештованих.

Значне місце в земській діяльності М. Корфа займали проблеми сільського господарства та селянства. Серед питань, які ініціювалися гласним для обговорення, були такі: про залучення повітового землеміра для перевірки земель повіту, про необхідність насадження селянами дерев, про розподіл повітових земських грошових зборів на загальні й повітові потреби в селянських справах, про заходи щодо ліквідації нерівномірності обкладання сільських товариств натуральною повинністю, про боротьбу з ховрахами й хлібним жуком тощо.

За безпосередньої участі М. Корфа було відмінено платню селян за лікування в земських лікарнях; створено позичкове Врем'євське товариство, запровадження якого в повіті започаткувало землеробський кредит і позитивно вплинуло на добробут селян; полегшено матеріальний стан гласних із селян, що відкривало доступ малозабезпеченим селянам до участі в земських справах.

Після проведення контрреформ, які мали за мету обмеження функцій земських закладів, підпорядкування їх адміністративній та фінансовій опіці з боку державних інститутів, М. Корф виступав проти згортання розвитку самоврядування на місцях.

Таким чином, робота М. Корфа як земського діяча в повітах Південної України була досить активною та різноплановою. Основні напрямки та сфери його громадської діяльності стосувалися роботи мирових судових установ та сільських товариств, розвитку сільського господарства, полегшення матеріального стану селян, створення та функціонування земських лікарень та пошт тощо.

У третьому підрозділі „Організація земської просвітницької справи” наголошено, що важливим напрямком земської діяльності М. Корф вважав просвітництво, тому що саме в той час усе виразніше виступали суперечності між зростаючими потребами суспільного розвитку та низьким рівнем освіти й загальної культури народу.

Ще на початку земської діяльності М. Корф виступав за надання селянам можливості отримувати початкову освіту та проти класового підходу в отриманні середньої й вищої освіти в країні. За його ініціативи створюється Олександрівська Училищна рада, серед основних завдань якої було залучення селян до школи й доведення народу її користі. Училищна рада опікувалася забезпеченням шкіл навчальними посібниками, шкільним приладдям тощо. Однією з головних задач Училищна рада визначила вирішення кадрового питання та сприяння самоосвіті вчителів.

На початку 80-х рр. ХІХ століття, за ретельно продуманою програмою проводилося статистичне дослідження з метою вивчення ступеня довіри з боку селян до земської школи. Уся документація експерименту (анкети, теми творів, тексти задач та самі бланки) розроблялася особисто М. Корфом. Багато з цих документів мали наукове значення й становили значний інтерес, який виходив за рамки спеціальних питань народної освіти.

Тож просвітницьку діяльність М. Корфа в земських органах слід вважати дієвою й продуктивною, такою, яка відповідала вимогам часу. Подвижництво педагога в справі просвіти народу й сьогодні заслуговує на глибокий аналіз та конструктивне застосування в практиці сучасної української школи всіх ступенів.

У третьому розділі „Педагогічні погляди та педагогічна діяльність М.О. Корфа”, який складається з трьох підрозділів, з'ясовано внесок педагога в створення та розвиток навчальних закладів різних типів та становлення бібліотек на території Південної України. Перший підрозділ „Розвиток шкільної справи” присвячений теоретичним розробкам М. Корфа, що стосувалися обов'язкової початкової освіти, розвитку народної земської школи, навчальних програм і вимог щодо випускників шкіл та їх практичної реалізації.

М. Корф розробив теоретичні засади обов'язкового початкового навчання в країні. Початкова народна школа мала забезпечувати процес оволодівання учнями різнобічних гуманітарних і реальних знань, розвиток їхньої кмітливості й здатності до самоосвіти та виховувати патріотизм, працелюбність, чесність, дисциплінованість. Педагог переконував у необхідності відкриття саме народних початкових шкіл, які вважав першою сходинкою в освіті, яку повинен пройти кожен член суспільства.

М. Корф одним із перших в Росії виступив із вимогою загальної освіти рідною мовою. Користування й спілкування рідною мовою педагог назвав „священним правом всякої нації”. Щодо української школи, то педагог зазначав, що в тих випадках, коли це необхідно, потрібно користуватися українською мовою як педагогічним засобом, не роблячи з цього предмету викладання, але користуючись для навчання. М. Корф вважав, що результат навчання підвищиться, якщо в школі викладання вестиметься рідною мовою.

У 1867 році М. Корфом у с. Олександрівці Олександрівського повіту було організовано першу народну земську школу, невдовзі відкрито більше 70 шкіл з належною матеріальною базою для шкільного навчання. Звідси такий тип школи розповсюдився по всій Росії й проіснував у загальному вигляді до 1917 року.

Отже, у розробці основ початкової освіти педагог спирався на набутий педагогічний досвід, змінюючи й пристосовуючи його до умов життя селян. На відміну від більшості педагогів він був не лише теоретиком, а й блискучим практиком.

У другому підрозділі „Створення недільних повторювальних шкіл” проаналізовано діяльність М. Корфа із створення недільних повторювальних шкіл. Ще на початку своєї педагогічної діяльності педагог наполягав на необхідності відкриття повторювальних шкіл, які на той час були навчальними закладами нового типу для країни.

Першу недільну повторювальну школу М. Корф організував у 1867 році в с. Врем'євці Олександрівського повіту. Але спроба виявилася невдалою: проіснувавши лише рік, школа припинила роботу через нестачу вчителів.

Набутий досвід дозволив М. Корфу зробити висновки щодо ефективності недільних повторювальних шкіл та помилок у освітній роботі таких навчальних закладів. Наступна спроба відкрити школи для дорослих селян датується 1881 роком, коли в селищах Врем'євці та Майорському розпочали роботу дві школи такого типу.

Викладачі шкіл користувалися „Руководителем для воскресных повторительных школ”, що був складений М. Корфом. Посібник мав програми, конспекти, методичні вказівки для вчителя, домашні завдання з усіх предметів для учнів.

Отже, повторювальні школи, створені з ініціативи М. Корфа, працювали за його програмою, розширювали та поглиблювали знання учнів, отримані в народній школі. Домашнє читання, користування шкільними, сільськими бібліотеками підтримували стремління селян до самоосвіти. Такі школи перешкоджали рецидиву безграмотності серед сільського населення.

У третьому підрозділі „М. О. Корф і становлення шкільних бібліотек” підкреслено, що, зосередивши свої зусилля на організації, відкритті та діяльності початкових сільських шкіл, М. Корф змушений був вирішувати проблему укомплектування їх підручниками, методичними посібниками, літературою для читання та наочністю.

У 60 - 70-х роках ХІХ століття з ініціативи М. Корфа в Олександрівському повіті в земських народних школах створювалася бібліотечна мережа Ї учнівські, учительські та сільські. Бібліотеки мали тематичні каталоги, облікові книги, у які записувалася література, що видавалася читачам, та картотеку відвідувачів.

Учнівські бібліотеки забезпечувалися в основному підручниками і в незначній кількості книгами для позакласного читання, глобусом, мапами Росії, Європи та Олександрівського повіту.

В організації вчительських бібліотек педагог убачав шлях до самоосвіти вчителів, підвищення їхньої кваліфікації й розширення кругозору. Такі бібліотеки повинні були мати педагогічну, історичну, загальноосвітню та довідкову літературу.

Селяни досить активно відвідували бібліотеки. Найбільшим попитом користувалися книги історичного змісту, твори художньої літератури, менше цікавила селян література юридичної тематики.

Таким чином, діяльність М. Корфа з організації, відкриття та підтримки бібліотек різного типу була актуальною й потрібною. Забезпечити учнів і викладачів літературою означало дати можливість функціонувати сільським школам.

У першому підрозділі четвертого розділу „Методична діяльність педагога”, що має назву „М. О. Корф як організатор учительських з'їздів у 60 - 80-х роках ХІХ століття” схарактеризована організаторська та практична діяльність М. Корфа з підготовки та проведення учительських з'їздів.

У середині ХІХ століття проблема забезпеченості педагогічними кадрами народних шкіл залишалася практично не вирішеною. Професійно підготовлених педагогів для такого типу навчальних закладів не вистачало.

З'їзди, організовані М. Корфом у 60 - 70-х роках ХІХ століття, мали саме освітянську мету й відігравали роль курсів підвищення кваліфікації вчителів. У 1867 - 1869 роках М. Корф започаткував щорічні вчительські з'їзди у своєму маєтку. Врем'євська школа, що знаходилася поруч, виконувала роль лабораторії для практичного вдосконалення вчителів. Під безпосереднім керівництвом М. Корфа було проведено сім з'їздів: четвертий - у Гуляйполі (1870 р.), п'ятий - у Маріуполі (1874 р.), шостий - у Херсоні (1880 р.), сьомий - у Бердянську (1883 р.).

Питання, що виносив педагог на обговорення учасників з'їзду, мали суто практичний характер і зважали саме на ті проблеми, які поставали перед учителями в повсякденній роботі. Кращим методом навчання вчителів М. Корф вважав власний приклад. На з'їздах-курсах він проводив відкриті уроки, заняття з учителями, сприяв покращенню загальної освіти викладачів, підвищував їхній методичний рівень.

Таким чином, шляхом проведення вчительських з'їздів М. Корф давав змогу освітянам вдосконалювати професійні навички, збагачуючись досвідом колег, розширювати власні знання, поповнювати арсенал власних методик. Ініціатива проведення з'їздів була підхоплена іншими земствами. У 1882 році з'їзди відбулися в 65 містах Росії.

У другому підрозділі четвертого розділу „Науково-педагогічні праці” з'ясовано, що, окрім активної педагогічної діяльності, М. Корф певну частину часу приділяв підготовці та виданню підручників та навчальних посібників.

За короткий проміжок часу - з 1867 по 1873 роки - педагог підготував та видав п'ять підручників: „Руководство к обучению грамоте по звуковому способу”, або „Как обучать грамоте ребят и взрослых”, „Русская начальная школа”, „Наш друг”, „Малютка” (первая книга после азбуки для народной школы и семьи), „Наше школьное дело”, а також посібники: „Первоначальное правописание”, „Задачник письменных работ” „Образцы упражнений для объяснения значения масштаба и обучение черчению планов” „Руководитель для воскресных повторительных школ”. Усі вони допомогли народним учителям організувати навчання й виховання в початковій школі на науково-обґрунтованих дидактичних принципах.

Не тільки педагогічна тематика цікавила М. Корфа. У 1869 році він випустив „Статистическую таблицу о расходах земства”. У таблицях були вміщені дані витрат земствами коштів на народну освіту, охорону здоров'я, друк протоколів за період з 1866 до 1869 року в 200 повітах Російської імперії.

Займався педагог і перекладацькою діяльністю. Знаходячись за кордоном, він переклав працю Ф. Гардера „Руководство к наглядному обучению”. У 1878 році вийшла друком „История Востока, Греции и Рима - для обучения и самообразования”, яка була написана на основі кращих наукових робіт з історії та власного педагогічного досвіду автора.

М. Корф був відомий і як талановитий та надзвичайно плідний публіцист. Початок його публіцистичної діяльності припадає на 1859 рік, коли з'явилися перші дописи на сторінках „Экономического Указателя”. У наступні роки педагог співпрацював з часописами „Вестник Европы”, „Народная школа”, „Семья и школа”, „Неделя” та іншими.

Таким чином, науково-літературна діяльність М. Корфа була досить різнобічною, відповідала вимогам часу, розвиткові самоврядування в Росії та народної школи. Безпосередньою участю й пропагандою своїх ідей в загальній та спеціальній пресі, підготовкою та виданням підручників, М. Корф вплинув на становлення земської шкільної справи.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Проведений історіографічний аналіз дає підстави зробити висновок, що громадська, освітньо-наукова діяльність, творча спадщина та цілісна картина життя М. Корфа досі не становили предмет спеціального комплексного дослідження. Історіографію проблеми було започатковано ще за життя репрезентанта, але здебільшого висвітлювалася лише його педагогічна й методична діяльність.

Наявна джерельна база дисертаційного дослідження є достатньою для розв'язання проблеми й дозволяє повною мірою досягти мети дослідження та вирішити поставлені завдання.

Системний аналіз громадсько-просвітницької діяльності М. Корфа дозволив визначити його місце й роль у суспільно-політичному житті України другої половини ХІХ століття, з'ясувати, що діяльність барона в різні періоди та за різних історичних обставин підпорядковувалася завданням розвитку земського самоврядування, народної земської освіти та початкової освіти загалом.

Головну увагу в земській діяльності М. Корф приділяв розвитку народної освіти і фактично був реформатором тодішньої школи для народу, йому належить ідея створення дешевої та короткострокової народної школи й практична її реалізація. Такий тип навчальних закладів у досить стислий час поширився в Україні, школи стали офіційно визнаною ланкою в системі народної освіти країни.

На відміну від більшості педагогів, він був не лише теоретиком, а й блискучим практиком. Завдяки М. Корфу, Олександрівський повіт Катеринославської губернії в 60 - 70-х роках ХІХ століття став центром розвитку народної освіти, повіт називали „педагогічною лабораторією для всієї Росії ”. Власною участю в Олександрівському, Маріупольському, Бердянському повітах, пропагандою своїх ідей у загальній та спеціалізованій пресі, складанням підручників для початкової освіти М. Корф заклав підвалини шкільної справи в південному регіоні України.

М. Корф - автор ідеї організації недільних повторювальних шкіл, які на той час для країни були навчальними закладами нового типу. Його теоретичні розробки з даного питання ставили за мету допомогти вчителям у створенні повноцінної, цілісної системи навчання грамоти як селян, так і їхніх дітей.

Опікуючись відкриттям повторювальних шкіл, М. Корф розробив навчальну програму, дав рекомендації вчителям щодо методики викладання в них, рекомендував літературу для класного читання. На сторінках періодичних видань ділився досвідом функціонування Врем'євської та Майорської шкіл.

Підготовку кваліфікованих кадрів для нового типу навчальних закладів М. Корф узяв під особистий контроль. Педагог кожного року готував 10 - 15 учителів. М. Корф пропагував ідею створення учительських семінарій, які, на думку педагога, дали б змогу замінити дячків, що працювали в школах, на фахівців, а також запровадити сучасні методики роботи.

З'їзди, організовані М. Корфом у 60 - 70-х роках ХІХ століття, відігравали роль курсів підвищення кваліфікації вчителів. Педагог організовував пробні уроки вчителів із наступним їх аналізом, відкриті уроки, які проводив сам керівник, лекції з теорії педагогіки, огляди літератури, обговорення всіляких запропонованих учителями питань шкільної практики. Проведені з'їзди не лише підвищували загальноосвітню та спеціальну підготовку вчителів, а й морально підтримували їх, привертали увагу громадськості до шкільної справи, відігравали позитивну роль у покращенні стану шкільної справи.

Активна громадянська позиція М. Корфа виявилась у його виступах проти обмежень діяльності земського самоврядування, посилення централізації управлінських органів, що почали вводитися царським урядом у 70-х рр. ХІХ ст.

Головними напрямками суспільно-просвітницької діяльності М. Корфа були наступні: активізація діяльності земських установ та розширення їхніх повноважень, розробка педагогічно-методичної концепції викладання та виховання в навчальних закладах нового типу, організація народних земських та повторювальних недільних шкіл, турбота про їх матеріально-технічну базу, створення шкільних програм, організація дієвого педагогічного контролю, підготовка кваліфікованих учительських кадрів та турбота про сільського вчителя.