Приватносеньйоріальні міста Мекленбурга і торгово-політична система Ганзи у ХІІ-ХV століттях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук

07.00.02 - Всесвітня історія

Приватносеньйоріальні міста Мекленбурга і торгово-політична система Ганзи у ХІІ-ХV століттях

Подаляк Наталія Гордіївна

Київ - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії України Київського національного університету культури та мистецтв.

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, доцент ДЯТЛОВ Володимир Олександрович, Чернігівський державний педагогічний університет ім.Т.Г.Шевченка, проректор з наукової роботи;

доктор історичних наук, професор КУЛИНИЧ Іван Маркович, Інститут історії України НАН України, головний науковий співробітник;

доктор історичних наук, професор ПУТРО Олексій Іванович, Київський інститут “Слов'янський університет”, завідувач кафедри країнознавства.

Провідна установа: Київський університет імені Тараса Шевченка, кафедра історії стародавнього світу і середніх віків.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.В. Верба

Анотація

ганза вендський мекленбург

Подаляк Наталія Гордіївна. Приватносеньйоріальні міста Мекленбурга і торгово-політична система Ганзи у XII-XV століттях. - Рукопис (426 с.)

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.02. - Всесвітня історія. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, Київ, 1999.

В дисертації досліджується історична еволюція приватно-сеньйоріальних міст герцогства Мекленбург в якості провідних центрів торгово-політичної системи Ганзи в XII-XV ст. З'ясовується характер і суть інтеграційного процесу в рамках вендського підрозділу, причини і наслідки перетворення його на ядро об'єднання, специфіка функціонування Ганзи на різних етапах її існування. Досліджується механізм формування і становлення органів міського самоврядування, їхні взаємостосунки з територіальною владою. Розглядаються особливості політичних методів і дипломатичної тактики Ганзи. Висвітлюються причини, хід і результати міських соціально-політичних виступів, характер і цілі бюргерської опозиції, програми і діяльність бюргерських комітетів, роль Ганзи в придушенні міських повстань. Вивчено передумови виникнення міжміських антикнязівських союзів, їхні завдання і підсумки діяльності.

Ключові слова: Ганза, історія Німеччини, Середньовіччя, місто, Мекленбург, торгова система, міжнародні відносини, територіальна влада.

Аннотация

Подаляк Наталия Гордеевна. Частносеньориальные города Мекленбурга и торгово-политическая система Ганзы в XII-XV столетиях. - Рукопись (426 с.)

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.02. - Всеобщая история. Институт украинской археографии и источниковедения им. М.С. Грушевского НАН Украины, Киев, 1999.

В диссертации исследуется историческая эволюция частносеньориальных городов герцогства Мекленбург в качестве ведущих центров торгово-политической системы Ганзы в XII-XV ст. Выясняются характер и сущность интеграционного процесса в рамках вендского подразделения, причины и следствия возвышения Любека и превращения его в ядро объединения. Освещаются объективная обусловленность преобразования “купеческой Ганзы” в “Ганзу городов”, специфика ее функционирования на разных этапах существования. Изучаются состав товарооборота и круг контрагентов Ганзы, приемы, методы и характер ганзейской торговли. Анализируется сложный и разнообразный арсенал средств, с помощью которых Ганза действовала на политической арене, переходя в случае необходимости от мирного урегулирования спорных вопросов к объявлению войн и ведению военных действий. Рассматривается тактика ганзейской дипломатии, направленная, с учетом интересов торговли, на мирное разрешение конфликтов, но не избегающая в критические моменты и более радикальных мер воздействия. В контексте общеевропейских событий исследуются конкретные шаги Ганзы сначала по утверждению, а затем по сохранению своей монополии в балтийско-североморской торговле. Особое внимание уделено такому специфическому методу давления на другие государства как торговая блокада.

С учетом характерных особенностей исторического развития средневековой Германии прослеживается механизм формирования и становления органов городского самоуправления, их соотношение с территориальной властью. Определена социальная стратификация городского населения и происходившие в ней изменения, установлены роль и место различных социальных груп в экономической и политической структуре городской жизни. Выяснены причины, ход и результаты городских социально-политических выступлений, характер и цели бюргерской оппозиции, программы и деятельность бюргерских комитетов, роль Ганзы в подавлении городских восстаний.

В диссертации анализируются, направленность и региональные особенности политики областной централизации, осуществлявшейся герцогами Мекленбургскими. Выяснены характер и цели княжеских притязаний, формы давления на подвластные города, а также позиции, которые занимали в отношении Мекленбургов Ганза, патрицианские магистраты и городская община. Изучены предпосылки возникновения межгородских антикняжеских союзов, их задачи и итоги деятельности.

Ключевые слова: Ганза, история Германии, Средневековье, город, Мекленбург, торговая система, международные отношения, территориальная власть.

Annotation

Podalyak Nataliya Hordiyivna, Private - Seignior Cities of Mecklenburg and Trade and Political System of Hanza in XII-XV centuries, manuscript (426 pg.)

Historical evolution of a private-seignior cities of Mecklenburg duchy as centers of trade and political system of Hanza in XII-XV centuries is studied in this paper. Character and essence of the integration process within the vened's subdivision, cause and effect of its transformation into a core of a unit, specific features of Hanza's functioning at different stages of its history are revealed. Mechanisms of local government formation, their relations with local authorities are studied. Peculiarities of Hanza's political methods and diplomatic strategy are observed. Causes, development and results of city social political events, character and aims of burghers' opposition, programs and activity of burghers' committees and Hanza's role in suppression of city rebels are revealed. Preconditions of intercity antiduchy unit formations, their goals and results of their activity are studied.

Key words: Hanza, German history, Middle Ages, city, Mecklenburg, trade system, foreign relations, local authorities.

1. Загальна характеристика роботи

Характерною рисою історичного розвитку середньовічної Німеччини була обласна централізація, яка заклала економічну основу для розвитку системи територіальних князівств. За таких умов міста були позбавлені підтримки з боку центральної влади, яка виявилася нездатною відстояти їх від сваволі князів, гарантувати безпеку торгових шляхів, захистити німецьке купецтво за кордоном. Містам не залишалося нічого іншого, як об'єднуватися і самостійно відстоювати власні інтереси як у самій Німеччині, так і поза її межами. Найбільш яскравим прикладом утворення такого роду є знаменита Ганза, яка на початку XV ст. з'єднувала близько 160 міст Північної і почасти Центральної Німеччини, а також низку західнослов'янських та лівонських міст і перетворилася на могутній торгово-політичний конгломерат. Ганза поділялася на регіональні підрозділи і проіснувала з середини ХІІ до середини XVII ст. Її численні відділення і філії охоплювали торгівлю всієї Північної і Західної Європи. Могутній флот і величезні капітали Ганза використовувала для політичної боротьби. Вона відчайдушно змагалася за свою гегемонію, брала участь у численних війнах і міжнародних конфліктах.

Провідну роль в системі Ганзи відігравали розташовані вздовж балтійського узбережжя вендські міста Любек, Росток, Вісмар та інші, які, починаючи з XIV ст., складали ядро об'єднання, визначали характер, тактику і напрямки його діяльності.

Актуальність теми. Проблеми історії Ганзи - об'єднання, яке здійснило визначний вплив на економічний, політичний, етно-соціальний і культурний розвиток практично всіх країн Атланто-Балтійського регіону - від Британії до Скандинавії і Русі, - протягом майже двох століть привертають увагу західної, насамперед німецької, історіографії. Навколо них і сьогодні точаться жваві дискусії і не вщухає гостра наукова полеміка. Не згасає вона і навколо питань, пов'язаних з історією феодальних міст, одна поява котрих повністю змінила обрис середньовічної Європи.

Такий стан речей переконує у необхідності проведення подальших, передусім регіональних досліджень, адже саме вони закладають грунт для здійснення широких висновків і узагальнень.

З огляду на це з'ясування історичних процесів, які протягом ХІІ-XV ст. розгорталися у провідних ганзейських центрах Мекленбурга, набуває особливого значення. По-перше, їх висвітлення сприятиме подальшому розв'язанню кардинальної проблеми про характер Ганзи, методи її діяльності, місце і роль у європейській історії. По-друге, воно допоможе краще усвідомити суть урбаністичних явищ та їх вплив на формування європейської цивілізації.

XІV століття було часом розквіту ганзейської торгівлі з містами, які простягнулися вздовж так званого “гірського шляху”, в тому числі і зі Львовом. Цю обставину необхідно враховувати, щоби досягти дійсно об'єктивного і всебічного наукового висвітлення історії України. До того ж за умов, коли наша країна розвивається як незалежна держава, а в українському суспільстві відбуваються докорінні зміни у всіх сферах його функціонування, вивчення історичного досвіду інших країн і народів на різних стадіях історичного розвитку є дуже важливим і корисним.

Інтерес до ганзейської історії, який з плином часу не тільки не згасає, а, навпаки, - зростає, не можна вважати суто академічним. У сучасному світі Ганзу все частіше сприймають як далекий прообраз об'єднаної Європи. З огляду на ті інтеграційні процеси, що розгортаються сьогодні, приклад і досвід ганзейської діяльності набуває особливої цінності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямок дисертаційного дослідження є складовою частиною міжвузівських наукових програм з історії міжнародних відносин та історії суспільства. Вивчення обраної теми передбачено планами наукової роботи кафедри історії України Київського державного університету культури і мистецтв.

Предметом дослідження є приватносеньйоріальні міста герцогства Мекленбург - великі ганзейські центри Росток і Вісмар у всій сукупності економічних, соціальних і політичних процесів, які там розгорталися впродовж ХІІ-XV ст. Внутрішня історія міст розглядається у нерозривній єдності з проблемою функціонування ганзейської системи, на тлі змін, що відбувалися у формах, методах і характері діяльності наймогутнішого у тогочасній Європі торгово-політичного об'єднання.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють ХІІ-XV ст. - період класичного західноєвропейського Середньовіччя, коли в суспільстві відбувалися глибокі соціально-економічні, політичні і культурні перетворення. Впродовж цієї доби Ганза в цілому і мекленбурзькі міста як її найважливіші центри подолали шлях від зародження і становлення до апогея своєї економічної і політичної могутності. З середини XV ст. Ганза вступила у стадію стагнації з подальшим переростанням останньої на загальну кризу, заглиблення якої мало виключно негативні наслідки для окремих членів об'єднання. Вони не тільки втрачають провідні позиції у міжнародній торгівлі, але, починаючи з другої половини XV ст., за умови зміцнення процесу обласної централізації, втрачають під тиском можновладних князів чимало своїх вільностей і привілеїв.

Географічні межі дисертації охоплюють увесь балтійсько-північноморський регіон - сферу безпосередньої діяльності і багатовікового панування Ганзи, хоча і не обмежуються лише ним, а включають фрагментарно південь Німеччини, Францію, Іспанію тощо. Переважно в центрі уваги перебуває Північна Німеччина - місцерозташування герцогства Мекленбург і міст вендської Ганзи. Вивчення такого значного територіального простору дозволяє встановити напрямки і принципи діяльності Ганзи, мережу її міжнародних торгово-політичних зв'язків, закономірності і особливості у розвитку середньовічних німецьких міст, суть взаємостосунків між містами, територіальною владою і Ганзою; створює можливості для здійснення важливих порівнянь, узагальнень і висновків.

Мета дослідження полягає у з'ясуванні головних аспектів життєдіяльності приватносеньйоріальних міст Мекленбурга, а також їхнього місця, ролі і значення в системі торгово-політичних контактів Ганзи.

Автор висуває перед собою такі завдання:

простежити процес піднесення Любека і утворення під його егідою “вендського ядра”;

з'ясувати характер стосунків між окремими містами всередині вендського підрозділу і Ганзи в цілому;

визначити суть ганзейської системи, шляхи її еволюції, принципи і методи діяльності;

проаналізувати хід, характер і наслідки боротьби Ганзи за збереження її торгової монополії;

вивчити засоби протистояння ганзейців зовнішній конкуренції, насамперед такій своєрідній і дійовій як торгова блокада;

дослідити причини, перебіг і результати головних воєнних конфліктів Ганзи з її ворогами;

з'ясувати характер, методи і практичні наслідки діяльності ганзейської дипломатії;

критично переглянути сприйняття попередньою історіогріфією таких важливих явищ міжнародного значення як Кьольнська конфедерація, Штральзундський мир тощо;

проаналізувати структуру і співвідношення князівської і міської влади у герцогстві Мекленбург;

визначити правові засади і реальну картину формування міських магістратів;

дослідити процес соціальної стратифікації міського населення та його основні закономірності;

виявити особливості динаміки соціального життя ганзейських міст Мекленбурга;

з'ясувати суть наступу територіальних князів на міську автономію за умов зміцнення регіонального суверенітету;

вивчити форми і методи протистояння городян утискам територіальних володарів і свавіллю правлячої патриціанської олігархії;

визначити причини і характер початкового етапу ганзейської кризи, її вплив на діяльність об'єднання і на стан міського життя.

Методологічну основу роботи становить сполучення загальноісторичного методу з методами деяких спеціальних історичних дисциплін (дипломатики, історичної метрології, генеалогії), а також статистики. Робота органічно поєднала в собі конкретно-історичний, порівняльно-історичний і проблемно-соціологічний аналітичні методи.

В основу методології дослідження покладено принцип історизму, який дозволяє вивчати складні суспільні явища , конкретні події і факти в їх динаміці, а також принципи хронологічного і тематико-проблемного підходу до аналізу та викладу матеріалу, що вивчається.

Метод “діалогу культур”, сучасної і минулої, дозволяє позбавитися суб'єктивного сприйняття явищ та подій, які віддалені від нас значним часом, і надає можливість для позначення нових граней історії.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

дисертація є першим спеціальним монографічним дослідженням з проблем економічного і соціально-політичного розвитку приватносеньйоріальних міст Мекленбурга, які вирішуються у нерозривній єдності з проблемою функціонування торгово-політичної системи Ганзи за доби класичного Середньовіччя.

вперше у науковий обіг введено і проаналізовано значну кількість опублікованих документів, які не залучалися і не вивчалися попередніми дослідниками;

з'ясовано характер такого специфічного засобу боротьби Ганзи з торговими конкурентами як торгова блокада;

всупереч традиційній точці зору висловлено думку, що Кьольнська конфедерація була звичайним воєнним союзом, створеним для ведення війни проти Данії, і її виникнення аж ніяк не слід вважати актом “дійсного оформлення Ганзейського союзу”;

піддано критиці усталене сприйняття знаменитого Штральзундського миру як події, що надзвичайно сприяла зростанню ганзейської торгової могутності і висловлено думку, що реальна дія договору помітно відрізнялася від задекларованих в ньому положень;

досліджено механізм формування органів міського самоврядування, визначено характер боротьби городян проти патриціансько-олігархічних магістратів;

виявлено специфіку взаємостосунків між Ганзою, містами і територіальною владою.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що її матеріали і результати можуть бути використані для здійснення подальших досліджень з історії Ганзи, а також для типологічного вивчення історії середньовічного міста, торгівлі, морського і міського права, міжнародних відносин і дипломатії. Спостереження і висновки, які здійснено в дисертації, можуть бути враховані у практиці викладання у вищій школі: при читанні загальних і спеціальних курсів з історії Середніх віків, історії держави і права, історії міжнародних відносин, при проведенні семінарських занять, а також у підготовці підручників і учбових посібників.

Наукова апробація дисертації. Матеріали і результати дослідження використовувалися автором у лекціях та на практичних заняттях у Київському національному університеті культури і мистецтв, у Національному університеті “Києво-Могилянська Академія”, у Дипломатичній Академії України. Результати дослідження були представлені на наукових конференціях:

Всесоюзному симпозиумі з проблем середньовічного міста (Саратов, 1977), Всесоюзній конференції з проблем німецької історії (Вологда, 1983), Науковій конференції з нагоди 35-річчя утворення НДР (Волгоград, 1984), Наукових читаннях, присвячених 50-річчю історичного факультету Саратовського університету (Саратов, 1985), Наукових читаннях до 100-річчя Є.О. Космінського (Москва, 1986), Всесоюзній науковій конференції “Культура Відродження і середні віки” (Ленінград, 1987), Другій науковій конференції медієвістів у Московському державному університеті (Москва, 1987), науково-практичному семінарі “Міжнародні зв'язки в середньовічній Європі” (Запоріжжя, 1988), Всесоюзній науковій конференції “Культура пізнього Відродження” (Москва, 1990), Всесоюзній науковій сесії “Влада і політична культура Середньовіччя” (Москва, 1990), Всесоюзному науковому семінарі “Міжнародні зв'язки в середньовічній Європі” (Запоріжжя, 1991), Міжнародній конференції “Феномен урбанізму в Європі: середні віки та ранній новий час” (Москва, 1993), науковій конференції “Міжнародні відносини і державні структури в Центральній, Східній і Південно-східній Європі в IV-XVIIIст.” (Запоріжжя, 1993), Всеукраїнський науково-творчій конференції “Проблеми розвитку художньої творчості” (Київ, 1994), Всеукраїнській науково-творчій конференції “Художня культура: проблеми, перспективи” (Київ, 1995), міжнародному колоквіумі, присвяченому 450-річчю з дня смерті Лютера (Київ, 1996), Першій міжнародній науковій конференції “Християнство в контексті історії і культури України” (Київ, 1997), науково-практичній конференції “Українська дипломатія: традиції і сучасність” (Київ, 1997), у доповідях і повідомленнях на наукових конференціях викладачів Київського державного університету культури і мистецтв, Національного університету “Києво-Могилянська Академія”, Дипломатичної Академії України.

Публікації. Результати дисертації опубліковані в монографії, 26 статтях, тезах наукових конференцій.

2. Структура і основний зміст дисертації

Структура дисертації визначається змістом і сутністю проблеми, метою і завданням дослідження. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків (371 стор.), списку використаних джерел та літератури (45 стор.). Повний обсяг дисертаційної роботи становить (426 стор.) Список використаних джерел та літератури складає 370 найменувань опублікованих джерел і спеціальної літератури. В роботі містяться таблиці, які ілюструють і підкріплюють її положення.

У вступі розкриваються сутність і значення досліджуваної проблеми, обгрунтовані актуальність і наукова новизна обраної теми, її зв'язок з науковими програмами, сформульовані завдання і мета дослідження, визначені його хронологічні рамки і географічні межі, викладені методологічні основи роботи, її практичне значення і апробація одержаних результатів.

У першому розділі “Історіографія і джерела” виділено основні етапи і напрями вивчення проблеми, охарактеризовано джерельну базу дослідження.

Вивчення ганзейської історії має давню традицію. Воно здійснювалось головним чином в річищі трьох методологічних напрямків: позитивістського, історико-матеріалістичного і “нової історичної науки”, коло прибічників і вплив якої помітно розширились останнім часом.

Корені ганзейської історіографії сягають середини ХІХ ст., коли було окреслено основне коло питань, що найраніше зацікавили істориків: головні напрямки ганзейської торгівлі і отримання ганзейським купецтвом привілеїв в інших країнах. У перших спеціальних роботах, що вийшли з-під пера Г. Сарторіуса, Н.Г. Різенкампфа, Г.Ф. Фальке, в кращому випадку міститься або дуже загальний і короткий нарис ганзейської торгівлі, або просто в хронологічному порядку переказується зміст джерел. Sartorius G. Urkundliche Geschichte des Ursprungs der deutschen Hanse / Hg. S.M. Lappenberg: Bd. 1-2. - Hamburg, 1830; Riesenkampf N.G. Der Deutsche Hof zu Nowgorod bis zu seiner SchlieЯung durch Iwan Wassilijewitch III. im Jahre 1494. - Dorpat, 1854; Falke G.F. Geschichte der deutschen Hanse. - Magdeburg-Leipzig, 1862.

З 40-их років позначився поворот німецьких істориків до розгляду регіональних питань ганзейської історії. Переважання історико-правового напрямку передвизначило проблематику і характер досліджень, головна мета яких зводилась, як правило, до максимально деталізованого викладення й коментування змісту різного роду актових документів. Lisch G. Forschungen ьber einige Rostocker Patrizierfamilien // Jahrbuch fьr mecklenburgische Geschichte, 1846. - №11. - S. 169-205 (далі MJbb); Hegel C. Geschichte der mecklenburgischen Landstдnde bis zum Jahre 1555 mit einem Urkunden-Anhang. - Rostock, 1856; Waitz G. Lьbeck unter Jьrgen Wullenwever und die europдische Politik: Bd. 1-3. - Berlin, 1856.

У 70-90 роки ХІХ ст. увага К.Копмана, Л.Еннена, Г.Сімонсфельда була сконцентрована переважно на з'ясуванні питань про юридичне оформлення привілеїв і статуса торгових контор Ганзи за кордоном, на правовому стані ганзейців у чужих країнах. Koppmann K. Vom Kontor zu Brьgge // Hansische Geschichtsblдtter. - 1872. - №2. - S. 79-89. (далі - HGBll); Ennen L. Zur Geschichte der hansischen Hдuser zu Brьgge und Antwerpen // HGBll. - 1873. - № 3. - S. 39-74.; Simonsfeld H. Der Fondaco dei Tadeschi in Venedig und die Deutsch-Venezianischen Handelsbeziehungen. - Stuttgart, 1887. Разом з тим Д.Шефер, К.Копман виявили стійкий інтерес до економічного боку проблеми: про склад експорту-імпорту, про включення міських ремесел у сферу товарообігу, про сам характер ганзейської торгівлі. Schдfer D. Bremens Stellung in der Hanse // HGBll. - 1874. - №4. - S. 3-49.

Закономірним наслідком розширення дослідницького діапазону стало вивчення К.Краузе і К.Копманом безпосередньо міської історії в усій різноманітності її виявів: від характеристики ремесел і цехів, торгівлі і гільдій до з'ясування шляхів і особливостей формування системи місцевого самоврядування, змісту і мети зовнішньополітичного курсу міських магістратів. Krause K.E.H. Rostock im Mittelalter // HGBll. - 1884. - №13. - S. 39-50.; Koppmann K. Geschichte der Stadt Rostock. - Rostock, 1887. Ці роботи базуються на досить широкому спектрі джерел, проте їм притаманний чітко виражений розповідний характер, через що вони мають переважно пізнавальний інтерес.

В дослідженнях представників політичного напрямку Р. Паулі, Д. Шефера, Ф. Френсдорфа, К. Геблера міститься детальний опис всіх подробиць міжнародних конфліктів, засобів і методів їхнього врегулювання, перебігу переговорів і змісту укладених договорів. Висновки цих авторів, схильних до вклоніння перед міцною державою і всевладдям політики, нерідко страждають надмірним суб'єктивізмом і політичною запрограмованістю. Pauli R. Die Haltung der Hansestдdte in der Rosenkriegen // HGBll. - 1874. - № 4. - S. 77-105.; Schдfer D. Die Hansestдdte und Kцnig Waldemar von Dдnemark. - Jena, 1879; Frensdorf F. Die Hanse zu Ausgang des Mittelalters // HGBll. - 1893. - № 22. - S. 73-101.; Hebler K. Die Hansisch-Spanische Konflikt von 1419 und die дlteren Bestдnde // HGBll. - 1894. - №23. - S. 49-93. Зріс також інтерес до внутрішньополітичного життя окремих ганзейських міст, насамперед міських заворушень, які кваліфікувалися Р.Ланге і Ф.Техеном виключно, як “свавілля” і “бунт черні”. Lange R. Hans Runge und die inneren Kдmpfe in Rostock zur Zeit der Domfehde // HGBll. - 1888. - № 17. - S. 101-134.; Techen F. Die Wismarschen Unruhen im ersten Drittel des 15. Jht // MJbb. - 1890. - № 55. - S. 1-138. Зусиллями істориків політичного напрямку суттєво розширилось коло введених у науковий обіг джерел, їхнє дослідження втрачало ілюстративний і поступово набувало аналітичний характер.

У 80-90-ті роки, у зв'язку з формуванням економічного напрямку, німецькою історіографією були поставлені нові проблеми - про стан міських ремесел та їхнє співвідношення з торгівлею. Роботи В. Штіди, А. Гофмайстера, Є. Драгендорфа позначені ідеалізацією цехової системи, проте ці автори зуміли вирватися з полону традиційних уявлень про ганзейські міста як про виключно торгові центри і спробували висвітлити самостійну роль ремесла в міській економічній структурі. Stieda W. Hansische Vereinbarungen ьber stдdtisches Gewerbe im 14. und 15. Jht // HGBll. - 1886. - № 15. - S. 101-155.; Hofmeister A. Die Amtrezesse der wendischen Stдdte // HGBll. - № 18. - 1889. - S. 201-210.; Dragendorff E. Rostocks дlteste Gewerbetreibende // RB. - 1898. - № 2/3. - S. 65-100.

На зламі ХІХ-ХХ ст. пріоритет належав конкретно-історичним дослідженням критичного напрямку. Е. Денель, В. Штайн, А. Ріше прагнули до висвітлення найславніших періодів ганзейської історії, а успіхи Ганзи пояснювали “особливою силою німецького духу”. Daenell E. Geschichte der deutschen Hanse in der zweiten Hдlfte der 14. Jht. - Leipzig, 1887; Stein W. Beitrдge zur Geschichte der deutschen Hanse bis um die Mitte des XV. Jhs. - GieЯen, 1900; Rische A. Geschichte Mecklenburgs vom Tode Heinrich Borwins I. bis zum Anfang des 16. Jhs. - Berlin, 1901. А. Бреннеке, В. Штауде, Ф. Техен першими підняли питання про походження міського землеволодіння, про види і порядок стягування податків, про фінансово-адміністративні заходи територіальних князів в Мекленбурзі. Brennecke A. Die ordentliche direkten Staatssteuern Mecklenburgs im Mittelalter // MJbb. - 1900. - № 65. - S. 1-222.; Staude W. Die direkten Steuern der Stadt Rostock im Mittelalter // MJbb. - 1912. - №77. - S. 18-125.; Techen F. Ьber die Bede in Mecklenburg bis zum Jahre 1385 // MJbb. - 1902. - № 67. - S. 1-73. Ф.Олгарт і В.Штекер розпрацьовували зовнішньополітичні сюжети мекленбурзької історії, насамперед проблему взаємовідносин зі скандинавськими країнами, але економічне і політичне зусилля ганзейців у них сприймали як культуртрегерську місію. Oelgarte F. Die Herrschaft der Mecklenburger in Schweden // MJbb. - 1903. - №68. - S. 1-70.; Stoeckner W. Die дuЯere Politik Albrechts II von Mecklenburg // MJbb. - 1913. - № 78. - S. 1-300.

У міжвоєнну добу діапазон ганзейських досліджень помітно розширився: відбувалося активне заглиблення істориків в локально-регіональну проблематику. М. Крістліб висунула питання про місце і роль окремого міста у загальноганзейській торговій системі, про залежність його товарної спеціалізації від коливань ринкової кон'юнктури. Christlieb M. Rostocks Seeschiffahrt und Warenhandel um 1600 // Rostocker Beitrдge. - 1934. - № 19. - S. 5-130. (далі - RB). К. Лепс і Й. Брюгман розглянули стан ростокського і вісмарського ремесла, П. Штайнман і Р. Аренс - взаємостосунки між територіальною і міською владою та напрямки їх функціонування, Г. Рьомер і К. Коллат - становище і сфери діяльності патриціату. Leps C. Das Zunftwesen der Stadt Rostock bis um die Mitte des 15. Jhs // HGBll. - 1933. - № 58. - S. 122-156; HGBll. - 1934. - № 59. - S. 177-242.; Brugmann J. Das Zunftwesen der Seestadt Wismar bis zum Beginn des 17. Jhs // MJbb. - 1935. - № 99. - S. 133-208.; Steinmann P. Finanz-Verwaltungs-Wirtschafts-und Regierungspolitik der Mecklenburgischen Herzцge im Ьbergang vom Mittelalter zur Neuzeit // MJbb. - 1922. - № 86.- S. 91-132.; Ahrens R. Die Wohlfahrtspolitik des Rostocker Rates bis zum Ende des 15. Jhs // RB. - 1926. - №15. - S. 1-48.; Romer H.U. Das Rostocker Partiziat bis 1400 // MJbb. - 1932. - № 96. - S. 1-84.; Kollath K. Burgerlicher Landbesitz der Stadt Rostock im 13. und 14. Jht, bis 1350. - Rostock, 1939. В цілому всі ці автори залишалися у полоні традиції і помітно ідеалізували тогочасні міські реалії, проте їх роботи позначені вдосконаленням дослідницького інструментарію і постановкою нових проблем.

Цілком природно, що історія такого самобутнього явища як Ганза привернула увагу вчених у дореволюційній Росії. Головним підсумком пошуків дослідників було вивчення колонізаційного руху в слов'янські землі, правового становища ганзейського купецтва в країнах-контрагентах, ключових моментів оформлення вендської Ганзи, структури ганзейсько-новгородського товарообігу. Фортинский Ф. Приморские вендские города и их влияние на образование Ганзейского союза до 1370г. - К., 1877.; Бережков М.Н. О торговле Руси с Ганзой до конца ХV века. - СПб, 1879.; Форстен Г.В. Борьба из-за господства на Балтийскoм море в ХV-ХVI столетиях. - СПб, 1884; Никитский А.И. История экономического быта Великого Новгорода. - М., 1893.; Егоров Д.Н. Славяно-германские отношения в средние века. Колонизация Мекленбурга в ХIII в. - М., 1915. - Т. 1-2.

Радянські історики порівняно пізно, тільки після Другої світової війни, звернулися до вивчення ганзейської проблематики. В роботах М.П. Леснікова, А.Л. Хорошкевич, Н.О. Казакової, І.Є. Клейненберга акцент робився на новгородсько-ганзейській торгівлі: з'ясовувались характер торгової політики, склад товарообігу, рівень цін, техніка торгівлі. Лесников М.П. Некоторые вопросы балтийско-нидерландской торговли хлебом в конце ХIV - начале ХVвв. // Средние века. - 1955. - Вып. 7. - С. 112-134. (далі СВ); Хорошкевич А.Л. Торговля Великого Новгорода в ХIV-ХV веках - М., 1963.; Казакова Н.А. Русско-ливонские и русско-ганзейские отношения. - Л., 1975.; Клейненберг И.Э. Цены, вес и прибыль в посреднической торговле товарами русского экспорта в ХІV - начале ХVвв. // Экономические связи Прибалтики с Россией. - Рига, 1968. - С. 32-46. Історія Німецького двора в Новгороді - один з аспектів дослідження О.О. Рибіної. Рыбина Е.А. Иноземные дворы в Новгороде ХII-ХVIIв. - М., 1986. Взаємовідносини Ганзи з англійською короною в ХІV-XV ст. - предмет студій Л.П. Сергеєвої. Сергеева Л.П. Англо-ганзейская морская война 1468-1473гг. // Вестник ЛГУ. История. - 1981. - №14. - С. 104-108.

Новий ракурс у вивченні ганзейської історії відкрився у зв'язку з появою у 70-80-ті роки робіт, присвячених ганзейським регіонам і містам. Увага В.В. Первухіна і Т.С. Нікуліної зосередилась на столиці Ганзи - Любеку, причому перевага традиційно надавалась проблемам Реформації. Первухин В.В. Реформационное движение в Любеке в 1529-1530 гг. // СВ. - 1977. - Вып. 41. - С. 100-120.; Никулина Т.С. Социально-политическая борьба в ганзейском городе в ХIV-ХV вв.: По материалам Любека. - Куйбышев, 1988. Водночас були зроблені перші в радянській і пострадянській історіографії спроби висвітлити суть соціальних процесів, які відбувалися у ганзейському регіоні під впливом зародження капіталізму; взаємостосунків між містами і територіальною владою; характеру міських соціально-політичних рухів і Ганзи в цілому. Никулина Т.С. Зарождение новых форм производства в любекском ремесле второй половины ХV - первой половины ХVI века // СГ. - Саратов, 1983. - Вып. 8. - С. 104-114.; Никулина Т.С. Любекское восстание 1380-1384 гг., его предыстория и результаты // СВ. - 1992. - Вып. 55. - С. 138-148.; Прокопьев А.Ю. Магдебург, “cаксонская треть” и Ганза во второй половине ХV - начале ХVI в. // СВ. - 1992. - Вып. 55. - С. 168-184.; Подаляк Н.Г. Ремесло та ремісники ганзейського Ростока у другій половині ХV - першій половині ХVI ст. // УІЖ. - 1976. - № 9. - С. 118-122.; Подаляк Н.Г. Социально-политическая борьба в городах вендской Ганзы в ХVв. // СВ. - 1992. - Вып. 55. - С. 149-167. На теренах СНД поки що вийшла єдина узагальнююча робота про торгово-політичну діяльність Ганзи від її витоків до останніх днів існування. Подаляк Н.Г. Ганза: мир торговли и политики в ХII-ХVII столетиях. - К., 1998.

У дослідженнях з історії Ганзи в НДР переважали два головних напрямки: вивчення соціально-економічної історії ганзейських міст і вивчення проблем ганзейської торгівлі у зв'язку з розвитком світової торгівлі. Увагу у першу чергу привертали питання про майновий стан різних соціальних угрупувань міського населення, про характер міського землеволодіння і купецьких капіталовкладень, про форми зародження капіталізму і про місце та роль Ганзи в німецькій історії. Schildhauer J. Soziale, politische und religiцse Auseinandersetzungen in den Hansestдdten Stralsund, Rostock und Wismar in ersten Drittel des 16. Jhs. - Weimar, 1959.; Fritze K. Am Wendepunkt der Hanse. Studien zum Wirtschafts- und Sozialgeschichte wendischer Hansestдdte in der ersten Hдlfte des 15. Jhs. - Berlin, 1967.; Olechnowitz K-F. Handel und Seeschiffahrt der spдten Hanse. - Weimar, 1965. Thierfelder H. Rostock-Osloer Handelsbeziehungen im 16. Jahrhundert. - Weimar, 1958.; Stark W. Untersuchungen zum Profit beim hansischen Handelskapital in der ersten Hдlfte des 15. Jht. - Weimar, 1985. З 80-х років зріс інтерес до проблеми взаємостосунків між станами, Ганзою та імператорами; до духовного життя ганзейського суспільства і форм соціальної поведінки. Wernicke H. Die Stдdtehanse, 1280 bis 1418. Genesis-Strukturen-Fanktionen. - Weimar, 1983.; Schildhauer J. Die Hanse: Geschichte und Kultur. - Leipzig, 1984.; Schildhauer J. Hansestдdtischer Alltag. Untersuchungen auf der Grundlage der Stralsunder Bьrgertestamente vom Anfang des 14. bis zum Ausgang des 16. Jhs. - Weimar, 1992.

В 50-70-ті роки в історіографії ФРН позначилась тенденція до більш критичного сприйняття характеру стосунків між Ганзою та її партнерами. М. Веткі, Ф. Рьоріг, К. Фрідланд стверджували, що, починаючи з XV ст., активізувались намагання країн-контрагентів обмежити засилля ганзейців. Wetki M. Studien zum Hanse-Norwegenproblem // HGBll. - 1951. - №70. - S. 34-85.; Friedland K. Hansische Wirtschaftspolitik und hansisches Wirtschaftsystem im 14. und 15. Jht: Freiformen englisch-deutscher Handelspartnerschaft. - Kцln/Graz, 1976. Концепцію особливого, гармонійного розвитку північно-німецьких міст запропонував А.фон Брандт. Brandt A.v. Lьbeck, Hanse, Nordeuropa. - Kцln/Wien, 1979. В роботах М. Гамана, Г. Зауера, В.Д. Мормана висвітлювалась законодавча діяльність Мекленбургів, зростання протиріч між ними і містами. Hamann M. Das staatliche Werden Mecklenburgs. - Kцln/Graz, 1962.; Sauer H. Die wendischen Hansestдdte in der Auseinandersetzungen mit den Fьrstenhдusern Oldenburg und Mecklengurg wдhrend der zweiten Hдlfte des 15. Jht. - Kцln/Wien, 1971.; Mohrmann W.-D. Der Landfriede im Ostseeraum wдhrend des spдten Mittelalters. - Kallmьtz, 1972. Але здійснювалось це без урахування тих кардинальних змін, які спричинило заглиблення ганзейської кризи.

У 80-90-ті роки у зв'язку з формуванням стійкого інтересу до мікроісторії в німецькій історіографії відбувається активна зміна дослідницьких завдань і наукових пріоритетів. Б.У. Хергемьолер відмовляється від традиційної оцінки “поповських війн” як переддня Реформації і вважає їх виступами соціально-політичного характеру. Hergemцller B.-U. “Pfaffenkriege” im spдtmittelalterlichen Hanseraum. Quellen und Studien zu Braunschweig, Osnabrьck, Lьneburg und Rostock. - Kцln/Wein, 1988. Х. Штооб заглиблюється у внутрішньоганзейські стосунки, особливості ганзейського менталітету і повсякденного життя. Stoob H. Die Hanse. - Graz-Wien-Kцln, 1995. Характерною рисою сучасних історичних робіт є інтенсивне використання в них джерел літературного походження з допомогою методів, запозичених із літературознавства. Головна мета Н. Олера і Х.Р. Бреніга - показати, як співвідносилось ганзейське купецтво з оточуючим його світом. Ohler N. Reisen im Mittelalter. - Mьnchen, 1986.; Brenning H.R. Der Kaufmann im Mittelalter. - Pfaffenweiler, 1993.

Отже, представники розглянутих історіографічних шкіл і напрямків здійснили кожен свій внесок у розробку надзвичайно важливої і водночас складної ганзейської історії, в якій і досі зберігаються свої “білі плями”. Найменш дослідженою залишається регіональна проблематика, зокрема питання про місце, роль і значення в системі торгово-політичних зв'язків Ганзи провідних ганзейських центрів Мекленбурга.

У процесі дослідження викрористано широкий комплекс різноманітних джерел, які можуть бути систематизовані по декількох типах.

Насамперед це діловодчі матеріали: торгові і митні книги; списки вантажів і кораблів, що прибували в порти; списки товарів, які загинули на потонулих кораблях. Das Handlungsbuch von Hermann und Johann Wittenborg / Hg. C.Mollwo. - Leipzig, 1902.; Johann Tцlners Handlungsbuch / Hg. K.Koppmann. - Rostock, 1885.; Лесников М.П. Торговая книга ганзейского купца // Исторический архив. - М., 1957. - №2. - С. 134-153.; Lesnikov M.P. Die Handelsbьcher des Hansischen Kaufmanns Veckinhusen. - Berlin, 1973.; Die hansische Pfundzollisten des Jahres 1368. 18. III. - 1369. 10. III. / Hg. G. Lechner. - Lьbeck, 1935.; Revaler Zollbьcher und Quittungen des XIV. Jhs // Hg. W.Stieda. - Halle, 1887.; Die Lьbeckischen Pfundzollbьcher von 1492-1496 / Hg. F.Bruns // HGBll. - 1904-1905. - № 33. - S. 109-131; 1907 - №35. - H. 1. - S. 457-500; 1907. № 35. - H. 2. - S. 357-407.; Stieda W. Schiffahrtsregister // HGBll. - 1884. - №13. - S. 77-115. Відомості діловодчих джерел доповнюються актовим матеріалом дипломатичного походження - ганзейськими договірними грамотами і узгодженнями з іноземними державами. Hansisches Urukundenbuch / Bearb. K.Hцhlbaum, K.Kunze, H.-G. v. Rundestedt, W.Stein. - Bd. I-XI (975-1500). - Halle, 1876-1939.; Urkundenbuch der Stadt Lьbeck. - Bd. 1-11. - Lьbeck, 1843-1932.; Mecklenburdisches Urkundenbuch. - Bd. 1-25a. - Schwerin, 1873-1936.; Pommersches Urkundenbuch. Bd. 1-9. - Stettin, 1868-1902.; Liv-Est-und Curlдndisches Urkundenbuch. - Bd. 1-12. - Riga-Reval-Moskau, 1853-1905. - 4885 S.; Грамоты Великого Новгорода и Пскова. - М-Л., 1948. Важливою групою актів є рецеси (протоколи) ганзейських з'їздів, які регулярно скликались і розглядали питання війни і миру, правила торгівлі, взаємостосунки з контрагентами тощо. Die Rezesse und andere Akten der Hansetage von 1256-1430. Erste Abteilung. - Bd. 1 / Bearb. W.Junghans. - Leipzig, 1870; Bd. 2-8 / Bearb. K.Koppmann - Leipzig, 1872-1897; Zweite Abteilung. - Bd. 1-7 / Bearb. G.T. von der Ropp. - Leipzig, 1876-1892; Dritte Abteilung. - Bd. 1-9 / Bearb. D.Schдfer. - Leipzig, 1881-1913. Надзвичайно цікавим різновидом актового матеріалу є статути торгових об'єднань, дарчі грамоти королів і територіальних князів про надання містам привілеїв, міські книги з протоколами засідань магістратів, судів, переписами населення, наказами і рішеннями міських властей. Schlьter W. Die nowgoroder Schra in sieben Fassungen von XIII Jahrhundert. - Dorpat/Lьbeck, 1914-1916.; Die Urkunden Heinrichs des Lцwen, Herzog von Sachsen und Bayern / Bearb. K.Jordan. - Berlin, 1941.; Die Bursprachen und Bьrgervertrдge der Stadt Wismar / Hg. T.Burmeister. - Wismar, 1840.; Das alteste Rostocker Stadtbuch / Hg. H.Thierfelder. - Gцttingen, 1967.; Das zweite Wismarsche Stadtbuch / Hg. L.Knabe. - Weimar, 1966.

Суттєву групу джерел складають актові матеріали нормативного характеру: цехові статути і розпорядження, постанови міських магістратів щодо цехів, угоди міжміських спілок цехових майстрів, статути і договори спілок підмайстрів. Повне видання ростокських і вісмарських цехових документів доведено лише до кінця ХIV ст. Інший матеріал зібраний у численних, але поодиноких публікаціях. Mecklenburdisches Urkundenbuch. - Bd. 1-25a. - Schwerin, 1873-1936.; Die Rostocker Amtrezesse / Hg. K.Koppmann // MJbb. - 1893. - №53. - S. 24-37.

Для вивчення політичної історії головним типом джерел є наративні документи, в першу чергу міські хроніки. Detmar-Chronik // Die Chroniken der deutschen Stдdte. Bd. 19: Lьbeck, Bd. 1. - Leipzig, 1884.; Korner H. Chronica Novella / Hg. J.Schwalm. - Gцttingen, 1895.; Krantz A. Wandalia oder Berschreibung wendischer Geschichte. - Lьbeck, 1600.; Werkmann J. Historie van her Johan Bantzekowen und her Hinrik van Haren, wo se enthonet sin etc. / Hg. F.Techen // MJbb. - 1880. - №55. - S. 54-130.; Lohe D. Chronik / Hg. E.Dragendorff // RB. - 1931. - №17. - S. 23-65.; Van der Rostocker Veide. Rostocker Chronik von 1487 bis 1491 / Hg. K.Krause // Programm der gro?en Stadtschule zu Rostock. - 1880. - S. 1-22. Складні колізії політичного і соціального життя ганзейських міст чіткіше вимальовуються при дослідженні постанов пап і церковних соборів, актів переговорів і угод між містами і територіальними князями, бюргерських листів з переліком вимог на адресу магістрату. Wцchentliche Leiferung alter nie gedruckter Rostocker Urkunden und anderer Nachrichten. - Rostock, 1759.

Залишені нам пам'ятки минулого дійсно невичерпні. Кожній новій генерації істориків, які здатні висунути перед ними нові запитання, ці пам'ятки відкривають нові прояви тої дійсності, що породила їх і втілилась у них. Стан джерел, які є в нашому розпорядженні, дозволяє скласти порівняно повну уяву про приватносеньйоріальні міста герцогства Мекленбург, значні ганзейські центри Росток і Вісмар, про їхнє місце і роль в ситемі торгово-політичних зв'язків Ганзи у XII-XV ст.

У другому розділі “Торгово-політична діяльність вендської Ганзи в ХІІ-XV ст.”, який складається з трьох підрозділів, з'ясовано причини піднесення Любека і утворення під його егідою “вендського ядра”, напрямки, перебіг і наслідки боротьби Ганзи за збереження торгової монополії в другій половині XIV ст., методи і підсумки її протистояння зростанню конкуренціїї в ХV ст. У першому підрозділі проаналізовано передумови виникнення “купецької Ганзи” і встановлено, що з самого початку свого існування вона не просто турбувалася про гарантію дорожньої безпеки, але дбала про набуття торгових привілеїв і права екстериторіальності в країнах-контрагентах, про заснування власних релігійно-культових спільнот і створення для своїх членів відповідних житлово-побутових умов за кордоном. Ганзейці зуміли виключно раціонально використати піднесення фландрського та рейнсько-вестфальського ремісничого виробництва. Постачаючи його продукцію у балтійські країни, вони везли у зворотньому напрямку продовольство та сировину, конче потрібні промисловому регіону. Ганзейське посередництво перетворилося на ту зв'язуючу нитку, котра міцно з'єднала дві області, що все активніше втягувалися у загальну господарську сферу.

Успішне освоєння ганзейцями комерційного простору полегшувалося тим, що в період, коли переважаючою стала торгівля великими масами товарів, вони ввели в ужиток ког - найбільш містке та стійке на ті часи морське судно. До того ж від торговців тих країн, до яких проникали ганзейські купці, останні вигідно відрізнялись тим, що походили з місць, де порівняно давно склався міський устрій. Вони були виховані на усталених ділових традиціях, добре обізнані у тонкощах торгової справи, належали, як правило, до спадкоємних купецький фамілій, що гарантувало їм необхідний стартовий капітал і потрібні комерційні зв'язки. Все це забезпечило ганзейцям сприятливі умови для створення велетенської торгової мережі, що простяглася від Новгорода до Лондона і від Бергена до Брюге, для заснування численних факторій і контор в різних європейських країнах.

Блискучі перемоги на зовнішніх ринках, які нерідко були наслідком застосування нового знаряддя економічного тиску - торгової блокади, сприяли утвердженню вендських міст як визначної сили Ганзи та її центральної ланки. Спонукальними причинами їх об'єднання було прагнення спільними зусиллями захиститись від зазіхань територіальних князів, гарантувати безпеку своїх торгових шляхів, зберегти й примножити ганзейські торгові привілеї за кордоном. Наслідки цього об'єднавчого процесу мали як загальноганзейське, так і більш широке значення. Вендські міста відіграли визначну роль у законодавчому оформленні “Ганзи міст” і в переході до міських магістратів всієї повноти влади у здійсненні ганзейської торгової політики. Діючи з'єднано, вони змогли потіснити визнаного голову Ганзи - Вісбі, і висунути на це місце Любек, що забезпечило їм ключові позиції в об'єднанні. Вдаючись, у разі необхідності, до таких надзвичайних заходів як торгова блокада, вендські міста вже наприкінці ХІІІ ст. могли диктувати свої умови не тільки окремим містам, але навіть країнам. Їх коаліція, скріплена насамперед спільністю економічних інтересів, досить скоро перетворилася на серйозну політичну силу, яка була здатна активно впливати на європейські події і здійснювати як економічний, так і політичний тиск на цілі держави.

У другому підрозділі досліджується сукупність економічних, політичних і дипломатичних заходів, які у другій половині XIV ст. використовувала Ганза, щоби відстояти свою торгову монополію. На той час головною метою ганзейської політики продовжувало залишатись забезпечення і розширення торгових привілеїв німецького купецтва за кордоном. Любекське відділення, яке стояло у керівництва Ганзою, надавало перевагу мирним діям і, як правило, зазнавало успіху за допомогою дипломатичних переговорів або шляхом введення торгової блокади. Якщо ж ці методи виявлялися малоефективними, ганзейці, не вагаючись, відкривали воєнні дії. Один з найгостріших в історії Ганзи конфліктів призвів у 1362-1370 р. до запеклих війн з Данією, яка зробила першу спробу підірвати торгову монополію Ганзи в Балтійському морі. Завдяки консолідації сил і тісній єдності, ганзейці здобули блискучу перемогу. ЇЇ запорукою стало утворення Кьольнської конфедерації, до якої увійшли 57 ганзейських і нідерландських міст. Це був єдиний в історії Ганзи випадок, коли спільна мета тісно згуртувала таке велике число міст. Конфедерація була виключно воєнним союзом і жодних змін ні в структуру, ні в організацію, ні у принципи діяльності Ганзи її виникнення не внесло. Тому досить усталена думка, що Кьольнська конфедерація ознаменувала оформлення “дійсного союзу” (Г.В. Форстен, Е. Хофман) виглядає очевидним перебільшенням. Основний тягар війн з Данією взяли на себе вендські міста, які на той час остаточно перетворилися на загальновизнаний організаційний центр співтовариства. Віднині саме в них, за рідким винятком, збиралися ганзейські з'їзди, звідси скеровувалася і координувалася вся діяльність Ганзи.

Штральзундський мир був блискучим успіхом ганзейської дипломатії. Він закріпив панівні позиції Ганзи і насамперед вендського ядра у балтійській торгівлі, внаслідок чого економічна і політична могутність співтовариства досягла наприкінці XIV ст. свого зеніту. Разом з тим Штральзундський мир ознаменував поворотний момент в історії об'єднання. Розквіт Ганзи супроводжувався загостренням міжміських протиріч, через що на кінець XIV ст. в цілому вичерпало свою ефективність таке грізне і безпрограшне знаряддя економічного тиску як торгова блокада. Ганза все частіше мусила лавірувати, йти на політичні компроміси, вишукувати нові методи і засоби для утримання позицій, яких вона досягла ще в XIII-XIV ст. Все це містило в собі перші симптоми застою і подальшої кризи Ганзи.

У третьому підрозділі увага зосереджена на протистоянні Ганзи торговій конкуренції голандського, англійського та південнонімецького купецтва. З плином часу це вимагало все більших зусиль. Навіть Утрехтський мир 1474 р., який засвідчив перемогу Ганзи над Едуардом IV, повернув і розширив її права і привілеї в Англії, навряд чи можна вважати “блискучою перемогою” і “триумфом” Ганзи (Є.Денель, Ф.Рьоріг, Ф.Доллінгер). Адже Ганза була змушена піти на принципові поступки і надати англійському купецтву можливість вести пряму торгівлю з пруськими та ліфляндськими містами, що фактично робило непотрібним її посередництво.

Ослаблення позицій Ганзи пояснювалось її кризою, яка, в свою чергу, була зумовлена низкою причин. По-перше, Ганза продовжувала спиратись на використання феодальної у своїй основі системи привілеїв і виявилась неспроможною протистояти натиску молодої голандської і англійської буржуазії. Відсутність підтримки з боку центральної влади несприятливо впливала на діяльність Ганзи і не дозволяла їй успішно конкурувати з тими країнами, де йшов процес формування національних держав. По-друге, збереження у провідному ганзейському регіоні цехової організації ремесла і панування купецького капіталу, який вкладався не в промислову сферу, а в посередницьку торгівлю, купівлю рент і аграрне виробництво, вели до того, що початкові форми капіталістичного підприємництва виникали лише спорадично і це не дозволяло Ганзі успішно пристосуватися до нових історичних умов. По-третє, зміцнення між- і внутрішньорегіонального розбрату і розхитання об'єднання зсередини значною мірою послаблювали позиції Ганзи під тиском торгової конкуренції її суперників.

Третій розділ “Структура влади і городяни”, який складається з двох підрозділів, присвячено аналізу процесів формування і становлення органів міського самоврядування і динаміці внутрішньоміського соціального життя.

Найважливіша особливість історичного розвитку середньовічної Німеччини полягала в тому, що в той час, коли в ряді західноєвропейських країн створювались єдині національні держави, у ній зберігалась і заглиблювалась територіальна роздробленість. Консолідація господарчих і політичних сил здійснювалась у межах окремих князівств. За виключенням імперського Любека, інші вендські міста були приватносеньйоріальними. Внаслідок комунальних рухів мекленбурзькі міста отримали в ХІІІ ст. хартії вільності і право міського устрою за любекським зразком. Були створені органи міського самоврядування - магістрати, входження до яких складало виключну привілею купців. У межах міст магістрати виконували законодавчі, адміністративні, господарчі та інші функції, що призвело до упорядкування їхньої структури і чіткого розмежування функцій між окремими муніципіями. На початку XV ст. повноваження територіального князя обмежувалися стягуванням земельного податку і правом вищої юрисдикції.