Болгарія в балканській політиці провідних держав антигітлерівської коаліції (1941-1945 роки)

Характеристика відносин держав антигітлерівської коаліції з Болгарією. Знайомство з особливостями процесу формування та еволюцію політичного курсу провідних держав антигітлерівської коаліції стосовно Болгарії на різних етапах Другої світової війни.

Рубрика История и исторические личности
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 18.10.2013
Размер файла 69,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Болгарія в балканській політиці провідних держав антигітлерівської коаліції (1941-1945 роки)

політичний курс коаліція війна

Шість десятиліть, що минули з дня закінчення Другої світової війни не зменшили інтересу до неї як з боку численних дослідників, так і широких верств суспільства. Цей інтерес постійно підігрівався появою чергових мемуарних свідчень учасників війни, розголошуванням секретних, у минулому, документів, публікаціями нових, інколи фантастичних версій подій.

Тривалий час події війни були не просто фактами минулого, але й приводом для гострих наукових і псевдонаукових дискусій, що були частиною глобального протистояння між Сходом і Заходом. Політичні зміни в країнах Східної Європи та СРСР у 1989-1991 рр., мали наслідком подолання ідеологічних догм та заборон у висвітленні історії, зокрема й історії Другої світової війни. Це дозволило по-новому, з позицій об'єктивності оцінити багато проблем останньої. Серед них - вузол балканської політики великих держав, де важливе місце посідали відносини Болгарії з провідними країнами антигітлерівської коаліції. Драматичні події останнього десятиліття в колишній Югославії надають балканській проблематиці особливої актуальності, оскільки коріння багатьох тліючих у регіоні конфліктів виходить з років останньої світової війни. На історичні паралелі з тим давнім часом наводить й аналіз сучасної балканської політики великих держав.

У центрі дослідження - політика провідних держав антигітлерівської коаліції - США, СРСР та Великої Британії щодо Болгарії в 1941-1945 рр., тобто з моменту утворення коаліції до кінця війни. Болгарія - країна розташована в центрі Балканського півострова, привертала увагу учасників коаліції з цілої низки причин. Маючи традиційні історичні зв'язки з Росією і вихід у Чорне море, вона перебувала у сфері зовнішньополітичних інтересів СРСР. Безпосереднє сусідство Болгарії з Грецією та Туреччиною викликало пильну увагу до неї британської, а пізніше й американської дипломатії. Поведінка правлячих кіл Болгарії у воєнні роки: оголосивши війну Великій Британії та США, вона не вела проти них бойових дій; як союзниця Німеччини, вона протягом майже всієї війни зберігала дипломатичні відносини з СРСР - підтримувала в союзників надію на можливість відірвати країну від гітлерівської «вісі» та залучити її на свою сторону. Британський прем'єр-міністр У. Черчілль певною мірою пов'язував з цим плани відкриття другого фронту саме на Балканах. На заключному етапі війни Болгарія стала ареною зіткнення геополітичних інтересів СРСР та західних демократій, ставши розмінною монетою у великій політичній грі, що засвідчили московські переговори між У. Черчіллем, А. Іденом та Й. Сталіним і В. Молотовим у жовтні 1944 р. Перебування б у сферу впливу СРСР, забезпечило Болгарії рішення територіальних питань та збереження цілісності в більшій мірі, ніж вона мала очікувати від західних держав. Таким чином, вибір теми дослідження зумовлений її актуальністю, недостатньою науковою розробкою та практичним значенням результатів для розробки політичного курсу щодо сучасних балканських країн.

Зв'язок дослідження з науковими темами. Робота виконувалась на кафедрі історії України та музеєзнавства (до 1998 р. кафедра Всесвітньої історії та музеєзнавства) Харківської державної академії культури відповідно до кафедральної наукової теми: «Проблеми нової та новітньої історії країн Центральної та Південно-східної Європи».

Мета дослідження полягає в комплексному дослідженні відносин держав антигітлерівської коаліції з Болгарією, а також між самими державами в контексті їх політичного курсу в Болгарії в роки Другої світової війни.

Для досягнення мети в дисертації необхідно вирішити такі завдання: простежити процес формування та еволюцію політичного курсу провідних держав антигітлерівської коаліції стосовно Болгарії на різних етапах Другої світової війни; розкрити мотиви, якими керувалась кожна з держав у своєму ставленні до Болгарії; визначити місце і роль, що відводились Болгарії у військово-стратегічних та політичних планах союзних держав, як на Балканах, так і в Європі; оцінити реальні та потенційні результати для Болгарії внаслідок реалізації союзниками прийнятих до неї військових та політичних рішень; визначити ступінь впливу зовнішньополітичних факторів на розвиток внутрішньополітичної ситуації в Болгарії в період, що розглядається; з'ясувати вплив міжсоюзницьких відносин усередині антигітлерівської коаліції на курс її учасників стосовно Болгарії та навпаки; встановити наявність і ступінь особистого впливу державних та політичних діячів на комплекс взаємних відносин між Болгарією та державами антигітлерівської коаліції.

Об'єктом дослідження є військово-політичний курс провідних держав антигітлерівської коаліції - СРСР, США та Великої Британії на Балканах у період Другої світової війни.

Предмет дослідження - комплекс відносин провідних держав антигітлерівської коаліції з Болгарією в 1941 - 1945 рр., а також між учасниками коаліції у зв'язку з їх політикою в Болгарії.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють 1941-1945 рр. 1941-й став роком приєднання Болгарії до блоку фашистських держав (березень) та її втягування у війну (грудень). У цьому ж році, після нападу Німеччини на СРСР, почалося утворення антигітлерівської коаліції. В 1945 р. Берлінська (Потсдамська) конференція голів держав та урядів СРСР, США, Великої Британії (липень - серпень) підбила підсумки війни в Європі. Вона стала останньою зустріччю «Великої трійки» та початком кінця антигітлерівської коаліції.

Територіальні межі предмета дослідження охоплюють країни Балканського півострова: Болгарію, Югославію, Грецію, Румунію, а також Туреччину та Східне Середземномор'я. В дисертації розглядаються події, що мали місце на території США, СРСР, Великої Британії і були пов'язані з функціонуванням антигітлерівської коаліції.

Методологія дослідження. В процесі роботи автор дотримувався цивілізаційного підходу, який є оптимальним при дослідженні проблем, пов'язаних з міжнародними відносинами, і дозволяє всебічно, з урахуванням різноманітних особливостей, відтворити цілісну картину історичного минулого. На відміну від формаційного підходу, що донедавна домінував в історіографії і зводив комплекс міжнародних відносин на Балканах в роки Другої світової війни до протистояння між СРСР та «імперіалістичними» державами, цивілізаційний підхід дозволяє розглядати його як певний етап геополітичного суперництва Росії (СРСР) із західними державами за вплив у Південно-Східній Європі, що почався ще у XVIII ст. і не завершився до сьогодення.

Був використаний і системний підхід, де як система розглядався військово-політичний курс антигітлерівської коаліції на Балканах у роки Другої світової війни, її компоненти - самостійні курси, що їх проводили у регіоні СРСР, США та Велика Британія, підсистеми - комплекс відносин кожної із згаданих держав з Болгарією, елементи - конкретні форми таких відносин. Використання системного підходу дозволило комплексно простежити та виявити характерні особливості об'єкта дослідження.

Зважаючи на вищезгадані підходи, автор дотримувався принципів об'єктивності, системності та історизму, які реалізовувались в деяких методах. У процесі дослідження використані як загальнонаукові (аналітичний, синтетичний, індуктивний, дедуктивний, логічний, систематизації), так і спеціальні історичні методи. Вибір кожного з них зумовлений як характером фактичного матеріалу, так і метою та завданнями дослідження.

Комплексне вивчення відносин провідних держав антигітлерівської коаліції з Болгарією, а також відносин між самими цими державами в контексті їх політичного курсу в Болгарії в роки Другої світової війни здійснювалося з використанням синхронного і хронологічного методів, а також близького до останнього методу періодизації, що дозволило розглянути їх в конкретній і неповторній своєрідності з урахуванням змін та розвитку. Для аналізу еволюції політичного курсу СРСР, США, Великої Британії на різних етапах війни було використано порівняльно-історичний метод. Звернення до історико-генетичного методу дозволило розглянути події воєнних років на Балканах у зв'язку з політикою, яку здійснювали три великих держави в попередні десятиліття і навіть у ХІХ ст.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що:

- це перше комплексне дослідження відносин між провідними державами антигітлерівської коаліції та Болгарією в роки Другої світової війни;

- уперше розглянуто не тільки двосторонні відносини Болгарії з кожною з держав антигітлерівської коаліції, але й міжсоюзницькі відносини в контексті політичного курсу в Болгарії;

- уперше показано місце, яке посідала Болгарія в стратегічних планах держав антигітлерівської коаліції на Балканах та в Європі, зокрема в планах відкриття другого фронту;

- розкрито причини невдачі спроб з боку держав антигітлерівської коаліції залучити Болгарію на свою сторону;

- визначено ступінь впливу зовнішніх факторів на внутрішньополітичну ситуацію в Болгарії у воєнні роки;

- простежений вплив ситуації в Болгарії на розвиток конфлікту всередині антигітлерівської коаліції на заключному етапі війни та її роль в генезисі «холодної війни»;

- показано вплив «суб'єктивного» людського фактора на весь комплекс відносин провідних держав антигітлерівської коаліції з Болгарією;

- уперше докладно розглянуто хід радянсько-англійських переговорів у Москві в жовтні 1944 р. та дано оцінку т. зв. «поділу Балкан на сфери впливу»;

- уперше до наукового обігу введено нові джерела з архівів Великої Британії, США, Болгарії, Росії.

Структура роботи зумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, висновку (352 сторінки основного тексту), списку джерел та літератури (398 найменувань). Загальний обсяг роботи 387 сторінок.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що її матеріали можуть використовуватися при підготовці загальних курсів з історії Другої світової війни, сучасної історії країн Центральної та Південно-Східної Європи, історії міжнародних відносин, різноманітних спеціальних курсів, а також узагальнюючих праць з історії Болгарії, дипломатичної історії Другої світової війни, історії антигітлерівської коаліції.

Особистий внесок здобувача. Дослідження виконано самостійно, усі наукові результати одержані дисертантом особисто. Більшість публікацій автора за темою дослідження одноосібні. Лише одна стаття підготовлена в співавторстві. Внесок дисертанта в цій публікації становить 75 % її обсягу.

Апробація дослідження. Головні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідалися у виступах на міжнародній науковій конференції «Болгаристика в системе общественных наук» (Харків, 1991), міжнародній науковій конференції «Актуальные проблемы социально-экономической и политической истории Великобритании в новое и новейшее время» (Уфа, 1991), міжнародній науковій конференції «Тоталитаризм и антитоталитарные движения в Болгарии, СССР и других странах Восточной Европы» (Харків, 1993), міжнародній науковій конференції «Історична наука: проблеми розвитку» (Луганськ, 2002), науковій конференції «Вивчення всесвітньої історії в Україні: традиції, сучасний стан та перспективи» (Чернігів, 2002), науковому семінарі «Основні проблеми вивчення всесвітньої історії в Україні» (Чернігів, 2004), а також на засіданнях кафедри історії України та музеєзнавства Харківської державної академії культури.

Публікації. Викладені в дисертації положення висвітлені в монографії, 22 фахових статтях, тезах та матеріалах конференцій.

У вступі обґрунтована актуальність теми дослідження, сформульовані мета та завдання, визначені хронологічні рамки, методологія та методика дослідження, розкриті наукова новизна та практичне значення роботи, наведені відомості про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі «Історіографія проблеми та джерельна база дослідження» аналізується стан вивчення теми попередниками та корпус використаних джерел.

У підрозділі 1.1 «Історіографія проблеми» відзначено, що наукова розробка проблеми «Антигітлерівська коаліція та Болгарія» в радянській історіографії почалась в першій половині 1950-х рр., коли вийшли друком праці Л.Б. Валєва та М.Ю. Позолотіна, що мали характер загальних нарисів з історії антифашистської боротьби болгарського народу в роки Другої світової війни  Валев Л.Б. Из истории Отечественного фронта Болгарии (июль 1942 - сентябрь 1944 г.). - М.-Л., 1950; Валев Л.Б. Народно-демократическая Болгария с 9 сентября 1944 г. до конца второй мировой войны // Ученые записки института славяноведения. 1951. - Т. III; Валев Л.Б. Национально-освободительная борьба болгарского народа и освобождение Болгарии Советской Армией // Болгарский народ в борьбе за социализм. - М., 1954; Позолотин М. Борьба болгарского народа за свободу и независимость в период второй мировой войны. - М., 1954. . Наприкінці 1950-х рр. історики звернулися до спеціального розгляду окремих аспектів проблеми, а також до нових, що не були висвітлені раніше. Найбільш плідно були досліджені роль СРСР у визволенні Болгарії від фашизму та взаємодія між радянськими і болгарськими військами на заключному етапі війни. Увагу дослідників привернув також процес мирного врегулювання з Болгарією  История Великой Отечественной войны Советского Союза 1941 - 1945 гг. - М., 1961 - 1963. - Т. 4, 5; Минасян М.М. Освобождение народов Юго-Восточной Европы. - М., 1967; Мацуленко В.А. Разгром немецко-фашистских войск на балканском направлении. - М., 1957; Исраэлян В.Л. Из истории подготовки мирного договора с Болгарией (1944 - 1946 гг.) // Из истории международных отношений. - М., 1963; Исраэлян В.Л. Дипломатическая история Великой Отечественной войны 1941 - 1945 гг. - М., 1959; Исраэлян В.Л. Антигитлеровская коалиция (Дипломатическое сотрудничество СССР, США и Англии в годы второй мировой войны). - М., 1964.. З кінця 1960-х до кінця 1980-х рр. вивчення проблеми характеризувалося тим, що майже всі тематичні та хронологічні її аспекти стали об'єктом спеціального дослідження. Було розширено джерельну базу, як завдяки виходу друком документів, так і новим можливостям істориків користуватися деякими архівними фондами в СРСР, Болгарії та інших країнах. Як і раніше, значну увагу було приділено взаємозв'язку боротьби болгарського народу в роки Другої світової війни з Великою Вітчизняною війною Радянського Союзу. В цьому напрямі плідно працювали Р.Т. Аблова, Л.Б. Валєв, В.Д. Вознесенський, Л.Я. Гібіанський, К.Л. Жигня та ін.  Валев Л.Б. Начало Великой Отечественной войны Советского Союза и Болгария // Советское славяноведение. - 1971. - № 3; Валев Л.Б. Победы Красной Армии под Сталинградом и на Орловско-Курской дуге и подъем антифашистской борьбы в Болгарии // Советское славяноведение. - 1975. - № 3; Аблова Р.Т. Сотрудничество советского и болгарского народов в борьбе против фашизма (1941 - 1945 гг.). - М., 1973; История второй мировой войны 1939 - 1945 гг. - М., 1979. - Т. 10; Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил на Балканах. - М., 1989; Жигня К.Л. Подготовка и заключение мирных договоров с Болгарией, Венгрией и Румынией после второй мировой войны. - Кишинев, 1982; Жигня К.Л. Империалистическая политика США и Великобритании в отношении Болгарии и Румынии (1944 -1947 гг.). - Кишинев, 1987; Вознесенский В.Д. США, Англия и выход Болгарии из войны в 1944 г. // Новая и новейшая история. - 1968. - № 4; Вознесенский В.Д. 9 сентября 1944 г. в Болгарии // Новая и новейшая история. - 1974. - № 3, 4; Гибианский Л.Я. Проблемы балканских стран на Потсдамской конференции // Балканские исследования. - М., 1974 - Вып. 1; Гибианский Л.Я. Юго-Восточная Европа в межсоюзнических отношениях на заключительном этапе второй мировой войны (январь - май 1945) // Etudes balkaniques. - Sofia, 1976. - № 3; Гибианский Л.Я. Антигитлеровская коалиция и Болгария на завершающем этапе второй мировой войны // История и культура Болгарии. - М., 1981.

Історія Болгарії в період Другої світової війни, її відносини з державами антигітлерівської коаліції висвітлені в працях учених УРСР. Одним з перших звернувся до теми антифашистської та соціальної боротьби болгарського народу в роки війни І.В. Ганевич  Ганевич И.В. Борьба болгарского народа под руководством коммунистической партии за национальное и социальное освобождение (1941 - 1944 гг.). - К., 1959; Ганевич И.В. Историография и источниковедение национально-освободительной и классовой борьбы болгарского народа в период второй мировой войны. - Одесса, 1965.. Партизанський рух у Болгарії досліджував член-кореспондент АН УРСР В.І. Клоков  Клоков В.И. Борьба народов славянских стран против фашистских поработителей (1939 - 1945 гг.). - К., 1961.. Тему радянсько-болгарського співробітництва в роки війни вивчали В.М. Казак та М.І. Турівненко. Роль Вітчизняного фронту Болгарії в антифашистській боротьбі розглянув О.В. Копилов  Казак В.И. Побратимы. Советские люди в антифашистской борьбе народов балканских стран. - М., 1975; Туривненко Н.И. Освободительная миссия Советской Армии в Болгарии (сентябрь 1944 г.). - Донецк, 1974; Копылов А.В. Отечественный фронт и народно-демократическая революция в Болгарии. - Львов, 1985.. З окремими публікаціями, стосовно періоду 1941-1945 рр. виступили відомі українські болгаристи А.С. Бейліс, Г.М. Попов, П.С. Сохань, А.І. Черній, Г.Й. Чернявський.

Радянська історична наука охопила більшість аспектів проблеми «Антигітлерівська коаліція та Болгарія», хоча і не з однаковими результатами. Головна увага зосереджувалася на ролі СРСР, яка завжди оцінювалася виключно високо та позитивно. Стосовно США та Великої Британії превалював критично-осудливий тон. Окремі «незручні» теми, наприклад, поділ сфер впливу між СРСР та Великою Британією в 1944 р., просто замовчувалися. Хронологічно повніше вивченим був період після 9 вересня 1944 р., а попередній, триваліший проміжок часу - від проголошення Болгарією стану війни зі США та Великою Британією в 1941 р. - практично лишився поза увагою радянських істориків.

На початку 1990-х рр. у розробці проблеми почався новий етап. Наступником радянської історіографії після розпаду СРСР стала російська. Серед праць сучасних російських авторів слід відзначити статті О.Л. Валєвої, щодо приєднання Болгарії до Троїстого пакту та розвитку Руху опору в країні, біографічний нарис про царя Бориса ІІІ, що належить перу Р.П. Грішиної, а також публікації в спільному російсько-болгарському збірнику «Болгария в сфере советских интересов»   Валева Е.Л. Курс на вооруженную борьбу болгарского народа. Первые партизаны (июнь 1941 - февраль 1943 г.) // Движение Сопротивления в странах Центральной и Юго-Восточной Европы 1939 - 1945. - М., 1995; Валева Е.Л. Активизация Сопротивления. Развитие и разрешение политического кризиса в Болгарии. Приход к власти Отечественного фронта (март 1943 - сентябрь 1944 г.) // Там же; Гришина Р.П. Царь Борис III 1894 - 1943 // Пленники национальной идеи. Политические портреты лидеров Восточной Европы (первая четверть ХХ в.). Сборник статей. - М., 1999; България в сферата на съветските интереси (Българо-руски научни дискусии). - София, 1998..

В Україні з середини 1990-х рр. обсяг досліджень з історії Болгарії суттєво скоротився і сьогодні проблематику, що нас цікавить, досліджують лише окремі фахівці, серед яких можна згадати Т.В. Татолі  Татоли Т.В. Борис III: штрихи к портрету // Болгарский ежегодник. - Т. 4. - К., 2000..

Підсумовуючи, слід відзначити: що незважаючи на певні досягнення радянських, російських, українських істориків за півстоліття, загалом проблема «Антигітлерівська коаліція та Болгарія» вивчена недостатньо. Радянські автори сконцентрувалися, головним чином, на дослідженні загальних проблем, групі країн або цілому регіоні. Політичний курс держав антигітлерівської коаліції стосовно саме Болгарії детально не аналізувався. Існуючі дослідження хронологічно охоплюють початковий період війни, ще до вступу в неї Болгарії в грудні 1941 р., а також завершальний - після 9 вересня 1944 р. Хід подій між цими двома датами майже не досліджувався. Крім того, в радянський час окремі аспекти проблеми з ідеологічних міркувань висвітлювалися необ'єктивно і потребують перегляду.

Проблему відносин СРСР, США та Великої Британії з Болгарією активно розробляли історики цієї країни. Першими ґрунтовними публікаціями в цьому напрямі стали дві монографії В. Божинова, в яких розглядається період з 1943 по 1947 рр.  Божинов В. Политическата криза в България през 1943 - 1944. - София, 1957; Божинов В. Защитата на националната независимост на България 1944 - 1947. - София, 1962.

Важливим внеском у розробку проблеми стали дослідження М. Генчева, присвячені зовнішній політиці Болгарії напередодні та в початковий період Другої світової війни. Цю тему розвиває і поглиблює монографія Д. Сіркова . Ґрунтовне дослідження діяльності британської дипломатії та розвідки в балканських країнах під час війни підготував С. Рачєв   Генчев И. Външната политика на България през началния период на Втората световна война (1939 - 1941) // Там же. - Т. LXIII. - Кн. III. - София, 1971; Сирков Д. Външната политика на България 1938 - 1941. - София, 1979; Рачев С. Англия и съпротивителното движение на Балканите (1940 - 1945). - София, 1978..

Кінець 1970-х - перша половина 1980-х років були ознаменовані виходом друком статей та монографії В. Тошкової про політичний курс США стосовно Болгарії в роки війни, а також публікацій С. Пінтєва, які висвітлили різні аспекти стосунків між Великою Британією та Болгарією  Тошкова В. САЩ и излизането на България от Тристранния пакт (юни - септември 1944 г.) // Исторически преглед, 1979. -№ 4; Тошкова В. България в балканската политика на САЩ 1939 - 1944. - София, 1985; Пинтев С. СССР, САЩ и Великобритания и Московското примирие с България (септември - октомври 1944 г.) // Известия на Българското историческо дружество. - 1978. - Кн. 32; Пинтев С. България в английската политика от Московското примирие до Потсдамската конференция // Международни отношения и външна политика на България след втората световна война. - София, 1982.. Водночас надрукована монографія Л. Спасова, присвячена радянсько-болгарським відносинам у 1934-1944 рр.  Спасов Л. Българо-съветски дипломатически отношения. 1934 - 1944. - София, 1987. Протягом 1980-х рр. з деякими статтями про дипломатичну та військову стратегію Великої Британії на Балканах і в Болгарії під час війни виступив Н. Котєв  Котев Н. Отношението на Великобритания към бойните действие на БНА в Югославия през септември - ноември 1944 г. // Известия на военноисторическо научно дружество. - София, 1982. - Т. 33; Котев Н. Някои неизяснени моменти около англо-американската бомбардировъчна офанзива срещу България (1933 - 1944 г.) // Известия на военноисторическо научно дружество. - София, 1989. - Т. 48.. Г. Гунєв та І. Ілчев розглянули балканську політику У. Черчілля під час двох світових воєн  Гунев Г., Илчев И. Уинстън Чърчил и Балканите. - София, 1989..

В 1960 - 1990-ті рр.. вивчення проблеми «Антигітлерівська коаліція і Болгарія» було пов'язане з ім'ям видатного болгарського вченого-історика, академіка Ілчо Дімітрова. В численних статтях та монографіях він розглянув різноманітні аспекти проблеми  Димитров И. Външната политика на правителството на Иван Багрянов (1 юни - 1 септември 1944 г.). Годишник на Софийския университет. Философско-исторически факультет. - София, 1968. - Т. 61; Димитров И. Буржоазната опозиция в България. 1939 - 1944. - София, 1968: Димитров И. България на Балканите и Европа. - София, 1980.; Димитров И. Англия и България (1938 - 1941). Навечерието и началото на втората световна война. - София, 1983.. Під його редакцією, з його передмовою та коментарями було опубліковано багато цінних джерел часів війни.

У 1990 р. вийшла друком монографія П. Шопова щодо американо-болгарських політичних відносин у 1939-1944 рр., що певною мірою доповнює дослідження В. Тошкової. Р. Руменін опублікував книгу, у котрій висвітлено маловідомий епізод Другої світової війни - варварські бомбардування англо-американською авіацією міст Болгарії в 1943-1944 рр. Спробою по-новому розглянути радянсько-болгарські відносини та роль, яку відіграв у них Й. Сталін, стала книга відомого болгарського історика М. Ісусова. В 1990-ті рр. продовжували плідно досліджувати відносини між Болгарією та державами антигітлерівської коаліції В. Тошкова, І. Дімітров, С. Пінтєв, М. Котєв, С. Рачєв  Шопов П. САЩ и България. Политически отношения. 1939 - 1944. - София, 1990; Руменин Р. Летящи крепости над България. - София, 1990; Исусов М. Сталин и България. - София, 1991; Пинтев С. България на тристраните съюзни конференции в края на 1943 година (Москва и Техеран) // Исторически преглед. - 1996. - Кн. 2; Котев Н. Война без правила. Британского разузнаване в България (1939 - 1945). - София, 1994; Рачев С. Чърчил, България и Балканите (1939 - 1945). - София, 1995.. В останні роки болгарські історики почали комплексне вивчення проблеми «Антигітлерівська коаліція та Болгарія». Одними з перших кроків у цьому напрямі стали монографії Е. Емануїлова та Є. Калинової  Емануилов Е. България в политиката на великите сили 1939 - 1947. - В. Търново, 2000; Калинова Е. Победителите и България (1939 - 1945). - София, 2004..

Характеризуючи стан вивчення проблеми болгарськими істориками, слід відмітити, що вони досить докладно висвітлили багато аспектів двосторонніх болгаро-радянських, болгаро-англійських і болгаро-американських відносин у роки війни. Водночас у більшості праць розглядається окремо або період тільки до 9 вересня 1944 р., або після нього. Завдання комплексного дослідження еволюції політичного курсу держав антигітлерівської коаліції протягом усієї війни знаходиться тільки на початковій стадії вирішення. Лишились поза увагою дослідників і окремі важливі теми, наприклад, роль Болгарії в планах відкриття другого фронту на Балканах; її місце в утворенні федерації малих країн Європи та ін.

Проблема «Антигітлерівська коаліція і Болгарія» віддзеркалена в англо-американській історіографії Другої світової війни. Найбільша кількість праць опублікована в США. В американській історіографії визначились дві течії - «традиційна» та «ревізіоністська». До першої належать праці авторів консервативного напрямку: Г. Фейса, Б. Ковріга, Х. Макнейла, С. Майнера  Feis H. Churchill, Roosevelt, Stalin. The war they waged and the peace they sought. - Princeton, 1957; Kovrig B. The Myth of Liberation. East-Central Europe in US Diplomacy and Politics since 1941. - Baltimore, 1973; Mc Neil H. America, Britain and Russia. Their cooperation and conflict 1941 - 1946. - New York, 1948; Miner S. Between Churchill and Stalin. The Soviet Union, Great Britain and the origins of the Grand Alliance. - Chapel Hill, 1988.. Характерним для них є намагання покласти відповідальність за конфлікт усередині антигітлерівської коаліції на СРСР, який нібито прагнув до власної гегемонії в країнах Центральної та Південно-Східної Європи, зокрема в Болгарії, де нав'язав комуністичний режим. «Традиційному» напряму протистоять «ревізіоністи»: Г. Алпровіц, Г. Колко та ін.  Алпровиц Г. Атомная дипломатия: Хиросима и Потсдам. - М., 1968;Kolko J., Kolko G. The Limits of Power. The World and the Unite States Foreign Policy, 1945 - 1954. - New York, 1972; Resis A. The Churchill - Stalin Secret “Percentages” Agreement on the Balkans, Moscow, October 1944. // American Historical Review. - V 83. - № 2. - April 1978. Ця група дослідників з'ясовує причини конфронтації всередині антигітлерівської коаліції, в політиці правлячих кіл західних держав. Існує ще й третя група дослідників, які намагаються об'єднати дві попередні точки зору і тому претендують на об'єктивність у висвітленні подій. Прикладом можуть бути книги Л. Дейвіс та М. Мак-Коулі  Davis L. The Cold War Begin. Soviet - American conflict over Eastern Europe. - Princeton, 1974; Mc Cauley M. The Origins of the Cold War. - New York, 1985..

У 1970 - 1980-ті рр. в американській історіографії сформувався напрям, що дістав назву «постревізіоністського». Найвідомішим представником цього напряму є Джон Льюїс Геддіс, який заперечує роль ідеології у виникненні конфлікту всередині антигітлерівської коаліції і наголошує на геополітичних амбіціях СРСР та США  Gaddis J. The United States and origin of the Cold War. 1941 - 1947. - New York, 1972.. Серед праць американських авторів слід відзначити книги М. Міллера та М. Болла, що присвячені саме Болгарії  Miller M. Bulgaria during the Second World War. - Stanford, 1975; Boll M. Cold War in the Balkans. American Foreign Policy and the emergence of Communist Bulgaria, 1943 - 1947. - Lexington, 1984..

Серед досліджень англійських авторів, перш за все, необхідно згадати офіційну історію зовнішньої політики Великої Британії в роки війни Л. Вудворда  Woodward L. British Foreign Policy in the Second World War. In 5 vols. - London, 1970 - 1976.. Офіційний характер праці Л. Вудворда вплинув і на її зміст - в книзі майже відсутні критичні зауваження щодо дій У. Черчілля, зате чітко простежується намагання автора перекласти відповідальність за непорозуміння в англо-радянських відносинах на СРСР. Провідне місце у вивченні балканської політики Великої Британії, безумовно, належить Е. Баркер  Barker E. British Policy in South East Europe in the Second World War. - London, 1976; Barker E. British Policy towards Romania, Bulgaria and Hungary 1944 - 1946 // Communist Power in Europe 1944 - 1949. - London, 1977., представникові ліберального напряму в англійській історіографії. Сучасник подій, про які пише Е. Баркер, в деяких випадках намагалась дати об'єктивну оцінку діям британської дипломатії в регіоні. Так вона визнає, що головною метою Великої Британії в Південно-Східній Європі було на допустити зростання впливу СРСР. Характеризуючи політику в Болгарії, Е. Баркер намагається довести, що дії Англії пояснювалися необхідністю захищати власні інтереси на Балканах.

Співробітництву трьох лідерів антигітлерівської коаліції присвятив своє дослідження Р. Едмондс. Взаємодію США та Великої Британії на Середземноморському театрі військових дій, до якого входили й Балкани, висвітлив М. Джонс  Edmonds R. The Big Three. Churchill, Roosevelt and Stalin in peace and war. - London, 1991: Jones M. Britain, the United States and the Mediterranean War, 1942 - 1944. - London, 1996..

В останні роки зовнішню політику СРСР та радянсько-англійські відносини в роки війни активно вивчає Джеррі Робертс  Робертс Д. Сферы влияния и советская политика в 1939 - 1945 гг.: идеология, расчет, импровизация // Новая и новейшая история. - 2001. - № 5.. Усю радянську політику він трактує як певні спроби Москви домовитися про створення сфер впливу СРСР уздовж його західних кордонів - спочатку з Гітлером, пізніше - з Черчіллем та Рузвельтом. Активність радянського керівництва в цьому питанні врешті-решт призвела до конфлікту між державами антигітлерівської коаліції та «холодної війни». Водночас Д. Робертс вважає, що дії СРСР були викликані не планами експансії, а турботою про безпечність власних кордонів.

Таким чином, більшість американських та англійських істориків зосередили увагу на вивченні загальних проблем виникнення, функціонування та розпаду антигітлерівської коаліції або на двосторонніх відносинах країн, що до неї входили. Балканська політика та її складова частина - політика в Болгарії - в їхніх працях недостатньо висвітлені. Крім того в роботах західних авторів часто наявні штампи часів «холодної війни», що зменшує їх наукову цінність.

Крім радянських, болгарських, англійських та американських учених, різні аспекти проблеми «Антигітлерівська коаліція і Болгарія» досліджували історики з Канади, Польщі, Югославії  Kitchen M. British policy towards the Soviet Union during the Second World War. - London, 1986.; Jackowicz J. Bulgaria and the Western powers 1941 - 1944. - Sofia, 1981; Stojilkoviи M. Bugarska okupatorska politika u Serbiji 1941 - 1944. - Beograd, 1989..

Аналіз вітчизняної та зарубіжної історіографії дозволяє дійти висновку, що відносини Болгарії з провідними державами антигітлерівської коаліції неодноразово вже були предметом наукових досліджень. Особливо інтенсивно й успішно їх вивчають у Болгарії. Однак багато аспектів проблеми ще потребують дослідження, наприклад: Болгарія та плани відкриття другого фронту в 1942 - 1943 рр.; Болгарія та британські плани федералізації Європи; вплив ситуації в Болгарії на розвиток конфлікту всередині антигітлерівської коаліції в 1944 - 1945 рр. Актуальним лишається комплексний підхід до вивчення проблеми. Ці та інші проблеми намагався вирішити автор у процесі свого дослідження.

У підрозділі 1.2 «Джерельна база дослідження» відзначається, що джерельна база є досить широкою і різноманітною та може поділятися на кілька груп.

1. Збірки офіційних дипломатичних документів.

2. Тематичні збірки документів часів Другої світової війни.

3. Офіційне листування голів держав та урядів.

4. Архівні матеріали.

5. Щоденники та мемуари видатних державних та політичних діячів.

6. Преса.

Збірки офіційних дипломатичних документів почали публікуватися відразу ж після завершення війни і виходити по мірі скасування терміну секретності. Серед радянських публікацій слід, перш за, все відзначити збірку офіційних документів про зовнішню політику СРСР у роки війни, збірки, присвячені радянсько-американським та радянсько-англійським відносинам, відповідні томи серії «Радянський Союз на міжнародних конференціях періоду Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 рр.» в яких йдеться про Тегеранську, Кримську та Берлінську конференції керівників антигітлерівської коаліції  Внешняя политика Советского Союза в период Великой Отечественной войны 1941 - 1945. - В 3 т. - М., 1946 - 1947; Советско-английские отношения во время Великой Отечественной войны 1941 - 1945 гг. - В 2 т. - М., 1983; Советско-американские отношения во время Великой Отечественной войны 1941 - 1945 гг. - В 2 т. - М., 1984; Советский Союз на международных конференциях периода Великой Отечественной войны 1941 - 1945 гг. - Т. 2. Тегеранская конференция руководителей трех союзных держав - СССР, США и Великобритании (28 ноября - 1 декабря 1943 г.). - М., 1978; Т. 4. Крымская конференция руководителей трех союзных держав - СССР, США и Великобритании (4 - 11 февраля 1945 г.) - М., 1979; Т. 6. Берлинская (Потсдамская) конференция руководителей трех союзных держав - СССР, США и Великобритании (17 июля - 2 августа 1945 г.). - М., 1980..

Матеріали про радянсько-болгарські відносини в період, що розглядається, містяться в збірках документів, виданих у 1960 - 1970-х рр. спільно з архівними управліннями та міністерствами закордонних справ СРСР та НРБ  Советско-болгарские отношения 1944 - 1948. - М., 1969; Советско-болгарские отношения и связи. Документы и материалы. - В 2 т. - М., 1976 - 1981..

Важливим джерелом для написання роботи стала фундаментальна багатотомна публікація дипломатичних документів, яку здійснив Держдепартамент США  Foreign Relations of the United States. Diplomatic papers. The Conferences at Washington, 1941 - 1942 and Casablanca, 1943. - Washington, 1968; The Conferences at Cairo and Teheran, 1943. - Washington, 1961; 1944. - V. 3. British Commonwealth and Europe. - Washington, 1965; 1945. The Conferences at Malta and Yalta. - Washington, 1955; 1945. The Conference at Berlin (The Potsdam conference). - Washington, 1960.. В цьому виданні міститься багато англійських та радянських документів, що надходили на адресу Держдепартаменту. Це дозволяє простежити процес розробки державами антигітлерівської коаліції спільних рішень, а також з'ясувати характер суперечок, що виникали між ними.

Серед тематичних збірок значним є двотомник, присвячений антифашистській боротьбі в Болгарії в 1939 - 1944 рр. Цікавими є дві збірки, що вийшли друком в Болгарії в 1992 та 1995 рр.  Антифашистската борба в България. Документи и материали. - В 2 т. - София, 1984.; България своенравният съюзник на Третия Райх. - София, 1992; България непризнатият противник на Третия Райх. - София, 1995.. В них зібрано більше 500 документів з архівосховищ Болгарії, СРСР, Німеччини, США, Великої Британії, більша частина з яких раніше не друкувалася. Хронологічно зміст збірок охоплює період з жовтня 1940 до жовтня 1945 рр. Розміщені там документи висвітлюють різні аспекти відносин Болгарії з Німеччиною та державами антигітлерівської коаліції, мирні маневри правлячих кіл країни, діяльність німецької, англійської, американської розвідок в Болгарії, її участь у війні проти Німеччини та ін.

Публікації офіційних та дипломатичних документів органічно доповнюють матеріали листування лідерів антигітлерівської коаліції. В СРСР листування Й. Сталіна з президентами США та прем'єр-міністрами Великої Британії було вперше опубліковано в 1957 р. і з того часу кілька разів перевидано. В США та Великій Британії неодноразово публікувалися як повні, так і скорочені варіанти листування Ф. Рузвельта та У. Черчілля, один з яких було перекладено російською  Переписка Председателя Совета Министров СССР с президентами США и премьер-министрами Великобритании во время Великой Отечественной войны 1941 - 1945 гг. - В 2 т. - М., 1976; Секретная переписка Рузвельта и Черчилля в период войны / Пер. с англ. - М., 1995..

Найважливішою частиною джерельної бази дослідження стали матеріали архівів Росії, Болгарії, США та Великої Британії. В дисертації використані матеріали фонду ТАРС з Державного архіву Російської Федерації (ф. 4459). Вони містять інформацію про найважливіші події в Болгарії, відгуки на них у СРСР, США, Великій Британії, повні тексти виступів та заяв видатних політичних діячів, лідерів антигітлерівської коаліції.

У процесі роботи були використані й документи Російського державного архіву соціально-політичної історії, зокрема фонди Політбюро ЦК ВКП(б) та Відділу міжнародної інформації ЦК ВКП(б) (ф. 17), Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС (ф. 71), Виконавчого комітету Комуністичного Інтернаціоналу (ф. 495). Це постанови ЦК ВКП(б) стосовно переговорів про перемир'я з Болгарією та утворення там СКК; повідомлення й інформації про політичну ситуацію в Болгарії та інших балканських країнах; статті, виступи, листи видатних діячів комуністичного руху балканських країн: Г. Дімітрова, В. Коларова, Т. Костова, Й. Тіто; огляди повідомлень преси та радіо про політичну та військову ситуацію.

Відомості про внутрішньополітичний стан Болгарії, діяльність комуністичної партії, розвиток партизанського руху почерпнуто з фондів Закордонного бюро ЦК БКП (ф. 3). Головного штабу Народно-визвольної повстанської армії (ф. 77), штабу Першої повстанської оперативної зони (ф. 78), зосереджені у філії Центрального державного архіву Болгарії - Центральному партійному архіві Болгарської комуністичної партії.

Найважливішим джерелом для написання дисертації стали колекції мікрофільмів та фотокопій документів з архівів Великої Британії та США, що зберігаються в Центральному державному архіві Болгарії, архіві Інституту історії болгарської академії наук та Міжнародному інформаційному центрі з історії Балкан та Середземномор'я в Софії (SIBAL). Британські дипломатичні документи об'єднані в колекцію мікрофільмів під № 4 (КМФ-4). Вони дозволяють детально простежити еволюцію британської політики в Болгарії в роки війни, розкрити цілі, котрі вона переслідувала на Балканах. У численних документах йдеться про відносини з СРСР та США, які свідчать про наявність у Великої Британії серйозних протиріч зі своїми союзниками.

Документи Держдепартаменту, Військового міністерства, Об'єднаного комітету начальників штабів США разом з паперами президента Ф. Рузвельта з його власної бібліотеки в Гайд-парку (штат Нью-Йорк) входять до колекції мікрофільмів під № 19 (КМФ-19). Вони містять листування Держдепартаменту з американськими дипломатами на Балканах, Близькому Сході, СРСР, Великої Британії; аналітичні матеріали щодо Болгарії. Окремі документи висвітлюють мирні маневри болгарського уряду в 1943 - 1944 рр. Більшість документів КМФ-4 та КМФ-19 уперше введено до наукового обігу.

Велику групу джерел складають щоденники й мемуари державних та політичних діячів. Найповніше в ній подані Велика Британія та США. Надзвичайвий інтерес викликають мемуари осіб, що відіграли провідну роль у розробці зовнішньої політики: прем'єр-міністра Великої Британії У. Черчілля, міністра закордонних справ А. Ідена, президента США Г. Трумена, держсекретарів К. Хела, Е. Стетініуса, Д. Бірнса  Черчилль У. Вторая мировая война. В 3 кн. Сокр. пер. с англ. - М., 1991; Eden A. Memoirs. The Reckoning. - London, 1965; Truman H. Memoirs. - V. 1. - New York, 1955; Hull C. The memories of Cordell Hull. - London, 1948; Stettinius E. Roosevelt and the Russians. The Yalta conference. - London, 1950; Byrnes J. Speaking frankly. - New York, 1947.. Цінні відомості про відносини між СРСР, США, Великою Британією та політику стосовно Болгарії містяться в спогадах американських та англійських дипломатів і військових: посла США в СРСР А. Гарімана, заступника голови британського МЗС О. Кадогана, Головнокомандуючого військами союзників у Західній Європі Д. Ейзенхауера, начальника особистого штабу президента Рузвельта У. Легі та ін.  Cadogan A. The diaries of sir Alexander Cadogan, 1938 - 1945. - London, 1971; Leahy W. I was there. The personal story of the chief of staff to presidents Roosevelt and Truman based on his notes and diaries made at time. - New York, 1950; Harriman A., Abel E. Special Envoy to Churchill and Stalin, 1941 - 1946. - New York, 1975; Эйзенхауэр Д. Крестовый поход в Европу: Военные мемуары. Пер. с англ. - М., 1980.. Аналіз мемуарної літератури дозволяє розкрити цілі західних держав на Балканах та в Болгарії, простежити механізм прийняття важливих політичних рішень, зрозуміти вплив на цей процес суб'єктивних факторів.

У Болгарії мемуарна спадщина політичних діячів часів Другої світової війни, яких таврували як монархо-фашистів, національних зрадників, протягом тривалого часу зберігалась як секретна і не була доступною для дослідників. На початку 1990-х рр. частину цих мемуарів було опубліковано під науковим керівництвом академіка І. Дімітрова. Так, вийшов друком «Щоденник» Б. Філова, прем'єр-міністра в 1939 - 1943 рр. та регента в 1943 - 1944 рр.; спогади «Моя місія в Каїр» С. Мошанова про спробу укласти перемир'я із західними союзниками; мемуари прем'єр-міністра К. Муравієва «Події та люди»   Филов Б. Дневник. - София, 1990; Мошанов С. Моята мисия в Кайро. - София, 1991; Муравиев К. Събития и хора. Спомени. - София, 1992.. До цієї групи належить і щоденник П. Драганова, міністра закордонних справ Болгарії в червні - вересні 1944 р. та записи бесід журналіста М. Топалова з князем Кирилом - братом останнього болгарського царя та регентом у 1943 - 1944 рр.   Дневник на Първан Драганов. Бивш министър на външните работи от 12 юни до 1 септември 1944 година. - София, 1993; Топалов М. Разговори с принц Кирил. - Кн. 1. - София, 1991.. Серед документальних джерел - щоденник лідера болгарських комуністів Г. Дімітрова, публікацію якого також здійснив І. Дімітров  Димитров Г. Дневник (9 март 1933 - 6 февруари 1949). - София, 1998.. Фактичний матеріал, що міститься в перелічених виданнях, дозволяє суттєво поглибити дослідження різних аспектів зовнішньої та внутрішньої політики Болгарії в роки війни.

Значно бідніше мемуарними джерелами представлено радянську сторону. Керівники СРСР не залишили після себе ані щоденників, ані спогадів. З певним застереженням до останніх можна віднести записи окремих висловлювань В. Молотова, які робив в останні роки його життя письменник Ф. Чуєв. Великий інтерес мають спогади В. Бережкова, який протягом чотирьох років був особистим перекладачем Сталіна і брав участь у багатьох переговорах між лідерами антигітлерівської коаліції. Окремі аспекти міжсоюзницьких відносин віддзеркалюють мемуари радянських дипломатів І. Майського та А. Громико. Вступ Червоної Армії в 1944 р. до Болгарії, діяльність Союзницької Контрольної Комісії висвітлено в мемуарах заступника голови СКК Маршала Радянського Союзу С. Бірюзова та його помічника генерал-лейтенанта О. Черепанова   Чуев Ф. Сто сорок бесед с Молотовым. Из дневника Ф. Чуева. - М., 1991; Бережков В.М. Страницы дипломатической истории. - М., 1984; Бережков В.М. Рядом со Сталиным. - М., 1998; Майский И.М. Воспоминания советского посла. Война, 1939 - 1943. - М., 1965; Громыко А.А. Памятное. В 2 кн. - М., 1988; Бирюзов С.С. Суровые годы. - М., 1966; Черепанов А.И. Бурные годы в Болгарии (1844 - 1947) // Новая и новейшая история - 1976. - № 5, 6..

У дисертації використано американську, англійську, болгарську пресу за відповідний період.

Таким чином, наявна джерельна база є різноманітною, достовірною і дозволяє вирішити мету та завдання дисертаційного дослідження.

У другому розділі «СРСР, США, Велика Британія та Болгарія від початку Другої світової війни до завершення формування антигітлерівської коаліції 1939 - 1942 рр.» йдеться про формування політичного курсу кожної з трьох держав щодо Болгарії в умовах початку війни. Цей процес розглядається на тлі утворення антигітлерівської коаліції.

У підрозділі 2.1 «Болгарія та великі держави напередодні та в початковий період Другої світової війни» висвітлюється дипломатична боротьба навколо приєднання Болгарії до Троїстого пакту фашистських держав, яка завершилася перемогою Німеччини. Спроби британської, американської, радянської дипломатії утримати Болгарію від цього кроку виявилися марними. Причини невдачі англійської політики полягали в її змісті на початковому етапі війни. Захоплений планами спрямувати гітлерівську агресію на Схід, офіційний Лондон не докладав значних зусиль для створення антинімецького фронту на Балканах. Коли настав час дати реальну відсіч агресору, Велика Британія виявилась неготовою підтримати тих, хто намагався чинити опір. Крім того, вона сама опинилася в скрутному становищі, лишившись, після розгрому Франції, сам на сам з фашистським блоком. Тому поради та погрози на адресу Болгарії, з Лондона, не мали відповіді.

США, в цілому солідаризуючись із Великою Британією, проводили власну політику. Держдепартамент обрав тактику співчування позиції болгарського нейтралітету та заохочував його зберігання, доки це було можливо. Американська дипломатія не утримувала Болгарію від приєднання до Троїстого пакту, добре розуміючи, що не в змозі досягти цього.

Для Радянського Союзу вирішальним фактором невдачі спроб укласти з Болгарією договір про гарантії або взаємодопомогу слід визнати позицію правлячих кіл самої Болгарії. Хоча СРСР був єдиною країною, яка чітко висловлювалася на підтримку територіальних претензій Болгарії, ідеологічні розбіжності виявились сильнішими за об'єктивно подібні політичні прагнення.

Відзначається, що на початковому етапі війни політика СРСР та Великої Британії в Болгарії мала елементи протистояння. Традиційний антисовєтизм британських політиків набув нового імпульсу після укладання пакту Ріббентроп - Молотов. Тому всі англійські проекти на Балканах були спрямовані проти СРСР. Зі свого боку СРСР ставився з недовірою до дій Великої Британії на Балканах, розглядаючи їх крізь призму упередженої уяви про намагання західних держав зіштовхнути СРСР та Німеччину. Подібний стан речей створював перешкоди для формування єдиного фронту антифашистських сил у Болгарії та на Балканах загалом.

У підрозділі 2.2 «Початок формування антигітлерівської коаліції та політика її учасників стосовно Болгарії (квітень - грудень 1941 р.)» розглядаються події, що змусили Болгарію оголосити стан війни з Великою Британією та США 12 грудня 1941 р., а також перші кроки стосовно утворення антигітлерівської коаліції. Відзначається, що після приєднання Болгарії до Троїстого пакту, Велика Британія дотримувалася відкритої ворожої позиції і підтримувала опозиційного лідера БЗНС «Пладне» Г.М. Дімітрова (Гемето), створила зарубіжний опозиційний центр з метою об'єднання антиурядових сил, а 25 грудня оголосила війну Болгарії. Сполучені Штати продовжували дотримуватися позиції спостерігача і не квапились з відповідним об'явленням війни, пояснюючи, що розуміють вимушений характер ворожих дій з боку Болгарії та інших сателітів Німеччини. Вашингтон зробив цей крок лише 5 червня 1942 р.

Особливу увагу приділено радянсько-болгарським відносинам. Опинившись у ворогуючих таборах, обидві країни не мали наміру розірвати офіційні стосунки і лише обмінювалися різкими заявами. Наприкінці 1941 р. СРСР залишився єдиною країною антигітлерівської коаліції, що зберегла дипломатичні відносини з Болгарією. У поєднанні з нелегальними каналами проникнення до країни та русофільськими вподобаннями населення це надавало можливості не тільки одержувати інформацію про стан фашистського блоку, але й впливати на громадську думку та політичні кола. Все це надавало СРСР перевагу над іншими членами антигітлерівської коаліції. Щоразу, коли виникала необхідність одержати відомості про ситуацію в Болгарії, союзники змушені були звертатися до Москви.


Подобные документы

  • Створення антигітлерівської коаліції, головні історичні передумови даного процесу. Структура та взаємодія членів даного утворення. Хід війни на північно-африканському театрі військових дій та на морських комунікаціях. Причини розпаду фашистського блоку.

    лекция [45,4 K], добавлен 26.06.2014

  • Зустріч лідерів країн антигітлерівської коаліції. Досягнення перемоги над Третім рейхом. Проблемні питання Ялтинської конференції 1945 року. Переділ кордонів Польщі, Німеччини та Балкан. Декларація про звільнену Європу. Угода по депортованим особам.

    презентация [18,7 M], добавлен 05.11.2012

  • Визначення поняття ленд-лізу як системи передачі США у позику озброєння, боєприпасів, продовольства країнам-союзникам по антигітлерівській коаліції в період Другої світової війни. Дослідження істориками вкладу союзників у перемогу Радянського Союзу.

    реферат [36,1 K], добавлен 20.03.2012

  • Основні процеси та явища, характерні для людської спільноти. Вивчення та фіксація хронологічного викладу Другої світової війни (1939-1945 рр.) Визначення закономірностей та принципів явищ. Пошук істини на стику різнопланової історичної джерельної бази.

    реферат [16,2 K], добавлен 12.04.2016

  • Підготовчі заходи та бойова діяльність військово-морського флоту Радянського Союзу на початковому етапі Другої світової війни та в умовах оборонних боїв з нацистською армією в 1941-1942 роках. Військові сили СРСР у наступальних операціях 1943-1945 років.

    курсовая работа [115,8 K], добавлен 06.11.2010

  • Аналіз суперечності великих держав на Сході під час повоєнного врегулювання 1918-1923 років. Боротьба Великої Британії, Франції, США, Греції. Російська білогвардійська еміграція навколо визначення статусу Константинополя та режиму Чорноморських проток.

    статья [34,8 K], добавлен 11.09.2017

  • Загострення відносин між провідними державами світу напередодні другої світової війни. Етапи окупації України угорськими військами, стан Закарпаття в перший період військових дій. Пакт Ріббентропа – Молотова і подальша доля західноукраїнських земель.

    контрольная работа [45,3 K], добавлен 25.03.2010

  • Початок Другої світової війни, шлях українського народу від початку війни до визволення від фашистських загарбників, причини, характер та періодизація війни. Окупація українських земель, партизанська боротьба, діяльність ОУН і УПА, визволення України.

    контрольная работа [39,1 K], добавлен 01.08.2010

  • Розгляд взаємодії влади та закону у Болгарії від завершення Першої світової війни до утвердження "ери Живкова" у висвітленні істориків упродовж 1957-2011 роки. Історіографічне осмислення доробку української болгаристики. Протистояння влади й суспільства.

    статья [28,7 K], добавлен 14.08.2017

  • Особливості партизанськогой руху на півночі Хмельниччини в роки Другої світової війни. Боротьба народного підпілля в центрі області. Характеристика Руху антифашистського опору на півдні. Діяльність підрозділів ОУН-УПА на території Хмельницької області.

    курсовая работа [32,3 K], добавлен 23.10.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.