Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

з теми: «Структурно-семантичні особливості новітніх лексичних запозичень з англійської в українську мову (90-і рр. ХХ ст. - початок ХХІ ст.)»

Спеціальність 10. 02. 01 - українська мова

Попова Наталія Олександрівна

Запоріжжя - 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі української мови Харківського державного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник : кандидат філологічних наук, доцент

Стасевський Станіслав Борисович, доцент кафедри української мови

Харківського державного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Бондар Олександр Іванович, завідувач кафедри української мови

Одеського національного університету ім. І.І . Мечникова

кандидат філологічних наук

Зубець Наталя Олександрівна,

доцент кафедри української мови

Запорізького державного університету

Провідна установа - Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка, кафедра української мови,

Міністерство освіти і науки України, м. Київ

Захист відбудеться 25 лютого 2005 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17. 051. 02 при Запорізькому державному університеті за адресою: 69063 м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корпус 2, к. 230.

Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Запорізького державного університету за адресою: 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. 2.

Автореферат розісланий 21 січня 2005 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат філологічних наук Л. І. Кучеренко

Загальна характеристика роботи

Актуальність дисертаційної теми. Останніми десятиліттями розширилися політичні, економічні та культурні зв'язки України з іноземними, зокрема, англомовними країнами, що спричинило посилене надходження в українську мову чужомовної лексики. Особливо зросла кількість запозичених англіцизмів, що зумовлено політичними й економічними реформами в Україні, які викликали потребу в використанні українською мовою закріплених англомовною світовою практикою понять.

Складні процеси в сучасній українській лексико-семантичній системі, пов'язані з появою значної кількості запозичень, переважно з англійської мови, закономірно одержують неоднозначні оцінки мовознавців: з одного боку, дослідники відзначають певне збагачення мови, відображення за допомогою асимільованих іншомовних запозичень світових досягнень у суспільно-політичній, економічній, управлінській, торговельній тощо сферах, а з іншого, - вказують на перевантаження й засмічення рідної мови чужими лексемами, часто за наявності їх українських відповідників.

Проблемам запозичення присвячено чимало праць вітчизняних та зарубіжних дослідників (І.І. Огієнко, В.І. Самійленко, Ю.О. Жлуктенко, С.В. Семчинський, О.Г. Муромцева, О.Д. Пономарів, Б.М. Ажнюк, В.В. Виноградов, Д.М Шмельов, О.С. Ахманова, L. Bloomfield, U. Weinreich, E. Haugen, A. Martinet та ін. ). В україністиці розроблялися питання теорії запозичення, проблеми запозичання чужомовних слів до української мови взагалі або ж на різних етапах її розвитку (В. Коломієць, Т. Линник, О. Муромцева та ін. ).

Вивчення запозичення англіцизмів особливо активізувалося в українському мовознавстві протягом останнього десятиріччя і торкалися переважно виявлення тематичних груп досліджуваної лексики, головним чином термінологічної (С. Федоровець, Ю. Безрукава, І. Каминін, С. Руденко, А. Наумовець, О. Бершов, О. Стишов, О. Махньова, Л. Кислюк та ін. ). Комплексно останній з етапів запозичення англіцизмів в українську мову не досліджувався. Втім, складні лексико-семантичні процеси в ній, спричинені сучасними мовними контактами, а також їх можливі наслідки заслуговують найпильнішої уваги. Цим і зумовлена актуальність теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до загальної наукової проблеми “Лексико-семантична система української мови”, що розробляється на кафедрі української мови Харківського державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Це питання є складовою планової теми “Закономірності розвитку й функціонування української мови”.

Мета дисертаційного дослідження - виявити й проаналізувати склад і структурно-семантичні особливості новітніх лексичних запозичень з англійської в українську мову впродовж 90-х рр. ХХ ст. - початку ХХІ ст.

Досягнення мети передбачає розв'язання таких завдань:

1) на матеріалі сучасних лексикографічних джерел та засобів масової інформації виявити склад нових слів і нових значень, запозичених з англійської в українську мову;

2) визначити мовні та позамовні чинники, що зумовлюють інтенсифікацію в сучасний період запозичення з англійської мови;

3) дослідити шляхи входження новітніх англіцизмів і аспекти їх засвоєння в українській мові;

4) вивчити структурно-типологічні особливості новітніх англіцизмів;

5) здійснити тематичну класифікацію новітніх англіцизмів;

6) відзначити специфіку сучасного етапу запозичення англіцизмів (порівняно з попередніми періодами) і дати їм нормативну оцінку.

Об'єктом дослідження є лексико-семантичні процеси в українській мові, зумовлені інтенсифікацією чужомовних запозичень.

Предмет дослідження - новітні лексичні запозичення з англійської в українську мову 90-х рр. ХХ - початку ХХІ ст. , специфіка їх входження й освоєння.

Методи дослідження та прийоми лінгвістичного аналізу зумовлені специфікою об'єкта й конкретними завданнями роботи. Використано описово-аналітичний метод з прийомами статистичного та порівняльного, типологічного й компонентного аналізів. Синхронічний підхід до вивчення новітніх запозичень з англійської мови в українську доповнювався діахронічним зіставленням попередніх етапів з метою увиразнення особливостей сучасного періоду.

Джерелами дослідження є українські словники іншомовних слів кінця ХХ - початку ХХІ ст. , матеріали україномовної періодики 2000-2003 рр. (газети “Голос України”, “Літературна Україна”, “Слобідський край”, “Україна і світ сьогодні”) та телевізійних передач цих років (канали УТ-1, УТ-2, 1+1, ICTV, СТБ). На основі зазначених джерел створено реєстр новітніх англомовних запозичень (нових слів і нових значень) кількістю близько 750 одиниць.

З метою порівняльної характеристики сучасного періоду з попередніми в дослідженні використано реєстри корпусу англіцизмів в українській мові 30-х рр. (550 слів), 70-х (770 слів), 80-х (850 слів) та 90-х - 2000 р. (790 слів), укладені нами на основі матеріалів українських словників іншомовних слів, виданих у зазначені періоди.

Наукова новизна. У дисертації вперше зафіксовано й проаналізовано склад запозичених в українську мову в сучасний період (90-і рр. ХХ - початок ХХІ ст. ) лексичних англіцизмів. Визначено попередні етапи та специфіку сучасного періоду запозичення англіцизмів в українську мову, здійснено їх класифікацію за тематичним принципом. Уперше новітні англіцизми охарактеризовано в структурному та лексико-семантичному аспектах.

Теоретичне значення роботи. Комплексний аналіз новітніх англіцизмів в українській мові здійснено в руслі теорії запозичення. Доповнено доказами теоретичне положення про відмінність запозичення з англійської мови від інших неблизькоспоріднених мов упродовж розвитку української мови, обґрунтовано правомірність виділення 90-х рр. ХХ - початку ХХІ ст. як своєрідного етапу в запозиченні, який відзначається інтенсифікованим англомовним впливом на українську мову.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що їх можна використати в процесі викладання курсу лексикології сучасної української літературної мови та під час проведення спецкурсів і спецсемінарів з тем запозичення та неології, а також при укладанні словників іншомовних слів і тлумачних словників української мови.

Особистий внесок здобувача. Автором укладено реєстр нових англійських запозичень в українській мові періоду 90-х рр. ХХ - початку ХХІ ст. ; наукові результати одержано внаслідок самостійного аналізу досліджуваних лексичних одиниць; визначено тематичні групи англіцизмів, охарактеризовано їх структурно-семантичні особливості; виділено етапи запозичення англіцизмів в українську мову й відзначено специфічні риси сучасного періоду запозичення.

Апробація результатів дисертації. Дисертацію обговорено на засіданні кафедри української мови Харківського державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди, окремі результати і положення апробовані на наукових конференціях: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень `2003” (Дніпропетровськ, 2003. ), VII Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і освіта `2004” (Дніпропетровськ, 2004), І Міжнародній науково-практичній конференції „Загальні питання філології `2004” (Дніпродзержинськ, 2004. ).

Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження відображено в 8 статтях загальним обсягом 2,23 друкованого аркуша, 6 з них - у наукових фахових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатка. Загальний обсяг роботи становить 196 сторінок. Обсяг тексту - 167 сторінок. Дисертація містить 1 таблицю, 2 рисунки, що не займають повних сторінок. Список використаних джерел складає 196 позицій. Додаток надруковано на 12 сторінках.

лексичний український англійський

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, окреслено предмет і об'єкт дослідження, визначено мету, завдання та методи, сформульовано наукову новизну, теоретичне значення і практичну цінність одержаних результатів.

Перший розділ “Теоретичні аспекти дослідження англомовних запозичень в українській мові” складається з двох підрозділів. У підрозділі “Аспекти лінгвістичних досліджень чужомовних запозичень в українській мові” вміщено огляд наукових праць з проблеми, який свідчить, що в україністиці процеси лінгвальних контактів і взаємодій вивчалися багатоаспектно. На сьогодні існує досить чіткий концептуальний апарат теорії запозичення, вироблений українськими мовознавцями минулого й сучасності (Б.М. Ажнюка, І.К. Білодіда, Л.А. Булаховського, Ю.О. Жлуктенко, О.Г. Муромцевої, І.І. Огієнка, О.Д. Пономаріва, В.М. Русанівського, В.І. Самійленка, С.В. Семчинського, та ін. ). Вчені сформулювали оригінальні ідеї й підходи до досліджуваних проблем, а також критично опрацювали й творчо застосували досвід зарубіжних лінгвістів, що вивчали запозичення в теоретичному аспекті й на матеріалі інших мов (L. Bloomfield, U. Weinreich, A. Martinet, E. Haugen, B. B. Виноградов, А.А. Реформатский, Д.М. Шмельов, О.С. Ахманова та ін. ).

У цьому дослідженні термін “запозичення” вживається на позначення лексичної одиниці (слова або лексико-семантичного варіанта), запозиченої з іншої мови прямо або через її посередництво. Якщо запозичення відбувається з англійської мови, то таку лексичну одиницю вважаємо англіцизмом, а англійську мову - мовою-джерелом (при безпосередньому запозиченні) або мовою-посередницею (при опосередкованому). Оскільки дослідження обмежено лексичними запозиченнями, то під терміном “запозичення” розуміємо слово або його окреме значення, не залучаючи до розгляду запозичення звуків, морфем, фразеологізмів та синтаксичних конструкцій.

До аналізу в роботі залучено англіцизми, що складають загальновживану лексику, зокрема й ті слова, які ввійшли в загальнолітературний ужиток зі спеціальної сфери функціонування, але зазнали детермінологізації, якій сприяє сучасне зростання освітнього рівня носіїв української мови, частково зумовлене інтенсифікацією впливу засобів масової інформації у популяризації наукових знань з найрізноманітніших галузей.

У другому підрозділі розглянуто “Особливості запозичення з англійської мови в українську в контексті розвитку української мови”. Кращому розумінню долі англіцизмів у лексико-семантичній системі української мови сприяє їх порівняння зі входженням запозичень з інших мов, а також виявлення попередніх етапів і опис специфіки сучасного періоду запозичення з англійської мови. Англіцизми є відносно пізнішими в українській мові (порівняно з іншими неслов'янськими запозиченнями - з грецької, латинської, німецької, французької мов індо- європейської сім'ї та тюркських мов).

Процес запозичення з англійської мови в українську починає активізуватися з другої половини XIX ст. , що було спричинено позамовними факторами: з одного боку, міжнародним статусом Англії як економічно передової держави, а з іншого, - активізацією літературно-перекладацької та просвітницької діяльності української інтелігенції.

Початок ХХ ст. охарактеризувався докорінними змінами в політичній, економічній, науково-технічній сферах, а також зняттям відомих заборон щодо використання української мови, що опосередковано сприяло зростанню впливу англійської мови на українську й збільшенню кількості англіцизмів в українському словниковому складі.

Період з 30-х по 90-і роки ХХ ст. відзначається тим, що запозичення англіцизмів в українську мову відбувалося через посередництво російської мови, а збоку держави здійснювався контроль за процесом їх засвоєння - шляхом наслідування російських мовних зразків.

Сучасний період (90-і роки ХХ - початок XXI ст. ) - це окремий етап запозичення англіцизмів, позначений специфічними екстралінгвальними чинниками, в тому числі відкритістю української мови та інтенсивністю англомовного впливу не лише безпосередньо з Великої Британії, а й зі Сполучених Штатів Америки, які займають передові позиції в світовій економіці, політиці та науці. Прискоренню темпів запозичання сприяє також зростання ролі різноманітних сучасних засобів масової інформації на теренах України, а також міжнародної телемережі в розвитку інформаційного суспільства.

У другому розділі “Структурно-типологічна характеристика новітніх англіцизмів в українській мові” охарактеризовано фактичний матеріал дослідження в аспекті визначення складу й особливостей його засвоєння мовою-реципієнтом. У першому підрозділі “Англіцизми та аспекти їх засвоєння в сучасній українській мові” сформульовано розуміння англіцизмів, на яке ми спираємося в нашій роботі. Англіцизми визначаємо як слова або їх окремі значення, запозичені з англійської мови або через її посередництво в українську мову письмовим чи усним шляхом. Врахування не тільки письмового, але й усного шляху їх входження зумовлене специфікою матеріалу, що вивчається, - частина новітніх запозичень ще не встигла отримати лексикографічну фіксацію, але фактично вже ввійшла в повсякденне життя й функціонує в українській мові. Це відбувається завдяки інтенсифікації англо-американського впливу, зокрема через засоби масової інформації та рекламу. Розширення культурних, наукових та економічних зв'язків з англомовними країнами зумовлює збагачення наших знань про реалії закордонної дійсності, англійські назви яких не мають прямих українських відповідників і, отже, є лакунарними для української мови.

У другому підрозділі “Загальна характеристика складу новітніх англіцизмів в українській мові” зазначаються джерела добору матеріалу й подається його опис за тематичними групами. Нові англіцизми були дібрані методом суцільної вибірки зі “Словника іншомовних слів” С. М. Морозова та Л.М. Шкарапути (2000 р. ), “Тлумачного словника чужомовних слів в українській мові” О. М. Сліпушко (1999 р. ), “Російсько-українського словника іноземних слів” Т. П. Мартиняк (1999 р. ), “Тлумачного словника української мови” А. Івченка (2001 р. ). До нашої картотеки також увійшли англіцизми, знайдені в матеріалах україномовної періодики 2000-2003 рр. (газети “Голос України”, “Літературна Україна”, “Слобідський край”, “Україна і світ сьогодні”) та телевізійних передач цих років (канали УТ-1, УТ-2, 1+1, ICTV, СТБ) - випуски новин, рекламні оголошення тощо. До реєстру було включено також виявлені нами нові значення тих англіцизмів, які були запозичені в попередні періоди.

На основі цих даних укладено реєстр новітніх запозичень з англійської мови в українську 90-х років ХХ ст. - початку ХХІ ст. кількістю близько 750 одиниць загальновживаної лексики, без залучення спеціальних термінів, а також детермінологізовану лексику, що трапляється в не фахових текстах, а в публіцистиці - в науково-популярному трактуванні їх значення.

Новітні англіцизми складають такі тематичні групи: економіка, банківська справа і фінанси (26%); культура: кіно, телебачення, музика, розваги (22,5%); комп'ютерна техніка й технологія (15,5%); спорт (8,5%); побутова техніка й сервіс (8%); політика й суспільство (7,5%); страви та напої (3%); тварини (2,5%); медицина (2,5%); одяг і тканини (2%); канцелярське приладдя та офісна техніка (2%). У всіх групах досліджуваних англіцизмів було виявлено 105 назв осіб (14%).

Як показали результати аналізу, в сучасних умовах основним способом запозичення англіцизмів у систему української мови є пряме, безпосереднє запозичення (близько 80 відсотків), напр. , банкінг, драйвер, стенд-бай, геймер, айсбординг, кікбоксинг, фітнес, бебі-бум, саміт, фастфуд, секонд-хенд, скринінг та ін.

Іншим способом запозичення є використання англійської мови як мови-посередниці (20%). Серед англіцизмів цієї групи можна виділити такі структурні типи: 1) слова латинського або грецького походження, запозичені спочатку в англійську, а потім з неї - в українську мову (41% ): напр. , асистанс, ірейта, триплікат; 2) слова, штучно створені в англійській мові з латинських або грецьких елементів (6,5%): напр. , телепроект, трансген, парамедик ; 3) слова, які виникли в англійській мові на основі грецького або латинського елемента та англійської частини (30% ): напр. , суперхіт, телебос, мультилок, інтерфейс; 4) слова інших мов (турецької, малайської, ірландської, шведської, арабської, французької, німецької, італійської), які спочатку були запозичені в англійську, а потім через її посередництво - в українську мову (14%): напр. , франкування, кетчуп, зомбі, омбудсмен; 5) слова, що з'явилися в англійській мові на основі англійського компонента й запозиченого з інших (не грецької та латинської) мов (8,5%): напр. , айс-ревю, сафарі-парк.

У третьому підрозділі “Структурні особливості новітніх англомовних запозичень” з'ясовано, що новітні англіцизми є досить неоднорідними за своєю будовою. З-поміж них виявлено 285 (38%) слів, утворених способом слово- або основоскладання. Переважна їх більшість належить до композитів - 91,5%; незначна кількість (1%) - до юкстапозитів, абревіатури складають 7,5%. Всі разом представляють 98% однослівних назв та 2% словосполучень.

Серед проаналізованих англіцизмів можна виділити такі типи лексичних запозичень: 1) повні (80%) - слова безпосередньо англійського походження: англійська мова є мовою-джерелом і до їх складу входять лише власне англійські компоненти (рентинг, димайз-чартер, ньюс-реліз, офшор, овертайм, кліп, плеєр, сингл, хіт, скотч, бультер'єр, топ, гейт-крешер тощо); 2) часткові (20%): а) гібридні слова (поп-зірка, порнозірка, інтернет-послуги) та б) слова з іншомовними основами й питомими афіксами (канцелірування, спонсорство, постерний, дилерський, силіконовий).

За способом творення новітні англіцизми також поділяються на кілька груп. Найчисленнішу з них (близько 91%) становлять лексеми, утворені морфологічним способом: напр. , спонсорувати, джинсовий, леді-бос, джентльмен-шоу, бізнес-програма; внаслідок неморфологічного словотвору - поява нового значення (близько 9%): напр. , тендер, драйв, вінчестер, бустер. Завдяки семантичній деривації в сучасний період розширила свій семантичний обсяг певна частина запозичених у попередні часи англіцизмів. Додаються нові запозичені значення - і розвивається або збільшується полісемія (тендер, інтерв'ю, лабрадор, скутер, інсайд, кросинг, фризер). В існуючих значеннях запозичень також відбуваються семантичні зрушення (менеджер, спікер, трейдер, аутсайдер, брокер, бос, афіліація) з одночасним зростанням частотності вживання таких лексем.

Структурний аналіз дозволив виявити слова з морфемно подільними іншомовними основами (49%). В нашому матеріалі були виявлені постфікси а) -ер/-ор/-ир на позначення осіб (кілер, хакер, дистриб'ютор, спонсор, рекетир); б) -ер з предметним значенням (броузер, пейджер, плотер); в) -ер на позначення абстрактного поняття чи явища (трилер, бартер, тендер); г) -інг/-инг/-їнг для позначення процесу або заняття (таймінг, інжиніринг, шоуїнг); ґ) -ація - зі значенням абстрактного явища чи процесу (апостиляція, левітація); д)-(м)ент - зі значенням абстрактного поняття (менеджмент).

За частиномовною приналежністю англіцизми, запозичені в українську мову в кінці ХХ - на початку XXI ст. у переважній більшості становлять іменники - (92%); прикметників та дієприкметників - 6%; дієслів - 1%. Ми виявили декілька випадків запозичення вигуків з англійської мови в українську (бай!, вау!, о'кей!, супер!, упс!, хай!), що становить близько 1% усіх досліджених нами англіцизмів.

У четвертому підрозділі “Особливості семантичної структури англомовних запозичень у сучасній українській мові” робиться порівняльний аналіз семантики нових англомовних запозичень в українській мові та їх етимонів з метою виявлення семантичних зрушень у перших. Існує певна система пріоритетів у таких семантичних перетвореннях, пов'язаних із мовними та позамовними чинниками, що впливають на формування семантики слів і регулюють взаємовідношення етимона й запозичення.

Запозичення англіцизмів являє собою результат взаємодії української та англійської мов. При накладанні поняттєвих і, відповідно, мовних систем виявляються лакуни. Відбувається заповнення таких лакун - запозичується реалія, поняття про неї та назва відповідно до законів “семантичного” трикутника. Важливу роль у процесі закріплення того чи іншого значення запозичення в системі мови-реципієнта відіграє денотат, оскільки в українській мові втрачається внутрішня форма такого слова англомовного походження.

Семантична структура нової запозиченої номінації формується в українській мові самостійно, не повторюючи семантичну структуру етимона в мові-джерелі. Запозичується, зазвичай, окреме значення або декілька значень (серед нашого матеріалу виявлено 10% полісемічних запозичень).

Крім власне нових лексем-запозичень, у сучасний період активізувалися найменування, запозичені в попередні часи, в яких з'являються нові значення (напр. , біль-брокер, алієнація, інсайд, інтерв'ю, спікер, дисконт, лабрадор, менеджер тощо). Зміни в семантиці лексем, запозичених у попередні періоди, відзначені в 9% нашого матеріалу.

Іноді змінювався не тільки семантичний склад назв, а й шлях та мова запозичення. Так, у „Словнику іншомовних слів”, виданому в 1932 р. , коли вплив англійської мови ще не мав такої сили й інтенсивності, як за сучасних умов, зазначено, що слова алієнація, афіліяція, донація мають латинське походження; дисконт, дисконтування, дисконтер - запозичені з італійської мови. У сучасній же українській мові у зв'язку зі специфікою повторної актуалізації таких назв (вплив соціально-економічних зразків англомовних країн) у словниках вказується посередництво англійської мови для цих запозичень.

Отже, в сучасний період динамічні лінгвальні процеси сприяють не тільки входженню нових англомовних запозичень в лексико-семантичну систему української мови, а й семантичним перетворенням запозичень попередніх років - уточненню, звуженню, розширенню семантики - зміні первинного значення, набуттю іншого, утворенню полісемічних номінацій. Важливими чинниками семантичних зрушень деяких англіцизмів є зміна сфери функціонування лексичних одиниць, що зумовлено частковою детермінологізацією (переважно в сфері економіки, банківської справи і фінансів, а також комп'ютерної техніки й технології) під впливом позамовних факторів.

У третьому розділі “Лексико-семантична характеристика тематичних груп новітніх англіцизмів в українській мові” проаналізовані в названому аспекті тематичні групи сучасних англомовних запозичень. Спеціальну увагу приділено розгляду особливостей тематичного складу входжень сучасного етапу в порівнянні із запозиченнями попередніх періодів.

У першому підрозділі “Лексико-семантичні особливості тематичних груп англомовних запозичень сучасного періоду” схарактеризовані всі групи, визначені нами за тематичним принципом. Найчисленнішою виявилася лексика, пов'язана з “Економікою, банківською справою і фінансами” (26%). Специфіку складу цієї тематичної групи вбачаємо в переважному входженні до неї частково детермінологізованих економічних, банківських та фінансових назв. Серед номінацій цієї групи ми визначаємо: 1) назви понять, що стосуються економічної та банківсько-фінансової діяльності -50% (мерчандайзинг, стайлінг, крос-курс, де маркетинг); 2) назви предметів, ділових паперів, контрактів, що стосуються названої галузі - 20% (ф'ючерс, бонд, екю); 3) назви осіб, залучених до економічної та банківсько-фінансової діяльності 16% -(дисконт-брокер, бренд-менеджер, джобер, а також назви трейдер, дилер, дистриб'ютор тощо (в значеннях “особа, яка…”); 4) назви закладів та приміщень у цій сфері - 14% (фактор-компанія, офшор, бізнес-хол, а також назви трейдер, дилер, дистриб'ютор тощо (у значеннях “організація, яка…”).

Численну групу становлять запозичення, пов'язані з темою “Культура” (22,5%). Серед них ми виділяємо такі підгрупи: 1) кіно й відео: блокбастер, екшн, трилер (11%); 2) телебачення й журналістика: ток-шоу, брейн-ринг, ріаліті-шоу, гламур, медіа-патронат, прайм-тайм (31%); 3) музика: свінгер, ді-джей, хіп-хоп, хіт, ремікс, хай-фай (29%); 4) розваги: топ-модель, сафарі-тур, флеш-моб, топлес, боулінг-клуб, моделінг, кастинг (29%).

Тематична група “Комп'ютерна техніка і технологія” становить 15,5%. Численність таких запозичень з англійської мови, що прийшли в українську останнім часом, зумовлена стрімким упровадженням у наше життя новітніх технологій та використанням широкими масами мовців комп'ютерної техніки, яка має переважно англомовні найменування (принтер, вінчестер, інтернет-провайдер, картридж, трафік, ноутбук, компакт-диск, сайт, файл, факс, чип тощо). Такі новітні англіцизми швидко входять у загальномовний ужиток і детермінологізуються завдяки популяризації комп'ютерної техніки та послуг серед населення, створенню густої мережі магазинів, упровадженню комп'ютерів у навчання, широкому залученню нефахівців до використання комп'ютерів.

У ній виокремлюються такі підгрупи: 1) назви комп'ютерного обладнання - 45% (мультимедіа, інтернет-сервер, вінчестер, тюнер, чипсет); 2) назви понять - 34% (директорія, флеш-пам'ять, вірус, трафік); 3) назви осіб, залучених до функціонування комп'ютерних технологій - 6% (інтернет-провайдер, хакер, юзер, геймер); 4) назви приміщень і закладів, пов'язаних з комп'ютерними послугами - 4,5% (інтернет-клуб, онлайн-магазин); 5) назви предметів - 9,5% (компакт-диск, інтернет-картка, веб-камера).

Тематична група “Спорт” складає серед новітніх англіцизмів 8,5%. У ній виділяються назви: 1) видів спорту, спортивних ігор - 40% (скайсерфінг, сквош, дартс, джогінг, степ-аеробіка); 2) спортсменів - 13% (серфер, квотербек, бодибілдер); 3) спортивних знарядь - 15% (скутер, орбітрек, бодишейпер, скейт); 4) спортивних приміщень - 10% (фітнес-центр, сквош-корт); 5) видів спортивних змагань - 10% (фристайл, екстрим); 6) спортивних понять - 12% (драфт, допінг-контроль). Специфікою цієї тематичної групи номінацій є відносно велика кількість новітніх спортивних назв, які ще не зафіксовані лексикографічно, хоча ввійшли до слововжитку й часто використовуються засобами масової інформації в спортивних програмах, новинах, рекламі.

Тематична група “Побутова техніка, товари і сервіс” становить 8%. Розширення міжнародних контактів, посилення англо-американського впливу в сфері послуг і товарів, розширення асортименту останніх - ці й інші позамовні чинники спричинилися до зростання кількості запозичень з англійської мови зазначеної семантики. У межах виділеної тематичної групи виокремлюється декілька підгруп назв: 1) побутової техніки та ін. товарів - 27% (шейкер, шокер, фризер, флос, блендер); 2) послуг - 14% (оверлочити, грумінг); 3) осіб, пов'язаних із сферою сервісу - 2% (хендлер, грумер, стиліст); 4) закладів, приміщень - 15% (гіпермаркет, паркінг, дизайн-центр); 5) косметичних засобів - 30% (деоспред, кулінг-крем, пілінг-крем, тонік, скраб, спрей); 6) інших понять і предметів - 12% (сейл, прайс-лист, блістер, стик).

Серед номінацій тематичної групи “Політика і суспільство”, які складають 7,5%, виділяються такі семантичні підгрупи назв: 1) осіб - 25% (кілер, фандрайзер, парник); 2) понять - 48% (гендер, бебі-бум, прайм-рейт); 3) зборів і заходів - 14,5% (саміт, екзит-пол, агента); 4) предметів - 12,5% (стингер, грин-кард, дайджест).

Крім суто номінативних суспільно-політичних англо-американізмів, багато з яких зараз входить до української мови, заповнюючи лакуни в її поняттєвій та лексичній системах за відсутності власних відповідників, існують інші запозичення цієї групи, які залучаються в українську мову завдяки своїй експресивності, новизні та яскравості для українських мовців. Такі найменування мають відповідники в українській мові, які, втім, є надто звичними для її носіїв. Саме такі запозичені найменування, як правило, першими детермінологізуються й потрапляють у загальний ужиток (віп - дуже поважна особа, спікер - голова (засідання), рекетир - вимагач, здирник, сек'юриті - охоронець, бебі-бум - сплеск народжуваності, бізнес-ланч - діловий сніданок, імідж - образ, вигляд тощо).

У тематичній групі “Страви і напої” (3%) виділяються назви: 1) напоїв - 42% (лонгер, скотч, тонік); 2) страв - 25% (поп-корн, чизбургер, хотдог); 3) фруктів - 18% (клементина, нектарин, ківі); 4) закладів харчування -15% (макдональдс, фастфуд).

У тематичній групі “Тварини” (2,5%) більшість запозичень становлять назви порід собак, що зумовлено позамовними чинниками - розвитком кінології та пов'язаного з нею бізнесу, розширенням спектра нових, “модних” порід собак та їхньою популяризацією (бультер'єр, кокер-спанієль, скотч-тер'єр, той-тер'єр).

До тематичної групи “Медицина” (2,5%) ввійшли переважно детермінологізовані завдяки популяризації засобами масової інформації, рекламою тощо назви видів медичного обстеження, лікування та ін. (моніторинг, мас-скринінг, арт-терапія, шунтування, румінг-ін, лонгіт'юд).

Тематичну групу “Одяг і тканини” (2%) складають назви: 1) одягу (блайзер, слакси, стринги, топ); 2) тканин (джинса, крек, кирза, сафарі); 3) понять, пов'язаних з одягом (сток, секонд-хенд).

До тематичної групи “Канцелярське приладдя” (2%) входять назви нових реалій, що з'явилися в зазначеній групі товарів (маркер, скотч, органайзер, степлер, файл, бедж тощо).

Серед “Назв осіб” (105 лексем) ми виділили найменування за професією або родом занять, пов'язаних з різними сферами, відображеними в перелічених тематичних групах. Найчисленнішими є назви осіб, залучені до таких сфер: 1) економіки, банківської справи та фінансів - 26% (консумент, ріелтор, стокброкер, бізнес-партнер); 2) розваг та музики - 20% (джазмен, секс-символ, брейкер, рокер); 3) спорту - 12% (бодибілдер, джампер, панчер, кікбоксер); 4) політики - 10% (віп-гість, бодигард, спічрайтер); 5) соціальних та особистісних відносин - 10% (бой-френд, тинейджер, бебі, джет-сет); 6) кінематографії й відео - 7% (термінатор, зомбі, барбі, робокоп); 7) телебачення й журналістики - 5% (медіа-партнер, інтернет-журналіст); 8) комп'ютерної техніки - 7% (хакер, фрек, юзер, геймер); 9) обслуговування - 4% (хендлер, грумер, стиліст, імідж-мейкер).

У другому підрозділі “Особливості тематичного складу новітніх англіцизмів у порівнянні з англомовними запозиченнями попередніх періодів” окреслюється специфіка сучасних англіцизмів порівняно зі складом англомовних запозичень, послідовно зафіксованих лексикографічно впродовж ХХ ст. . У першому великому словнику чужомовних слів в українській мові (видання 1932 р., автори - І. Бойків, О. Ізюмов, Г. Калишевський, М. Трохименко за редакцією О. Бадана-Яворенка) вміщено значну кількість англіцизмів: із загального обсягу словника (близько 23 тис. слів) тут наведено понад 550 англіцизмів (2,4%). До Словника за ред. О. С. Мельничука було включено близько 24 тис. слів (у 1-му) та близько 25 тис. у 2-му виданні. У першому виданні 770 (3,2%) англіцизмів, а в другому - 850 (3,4%). Словник, укладений С. М. Морозовим та Л. М. Шкарапутою і опублікований у 2000 р. , (загальна кількість 10 тис. слів) містить 790 англіцизмів, що становить 7,9% усього складу; нових запозичень серед зафіксованих англіцизмів виявлено близько 35%.

Для повнішого окреслення складу сучасних англійських запозичень та їх тематичного розподілу опрацьовувалися реєстри інших сучасних словників, а також залучалися письмові матеріали україномовної преси й усні повідомлення засобів масової інформації, що дозволило виявити й уключити до аналізу близько 400 новітніх англіцизмів.

Порівняння складу новітніх англіцизмів з корпусом англомовних запозичень попередніх періодів з точки зору розподілу їх за тематичними групами продемонструвало зміни, які відбувалися з першої третини ХХ ст. до початку ХХІ ст. (табл. ).

Таблиця. Розподіл англіцизмів за тематичними групами в різні історичні періоди запозичення

На початку ХХ ст. - найчисленнішими виявилися назви історико-соціальної та політичної сфер; у 70-80-і рр. - назви технічно-виробничої сфери; наприкінці ХХ та початку ХХІ ст. - назви, пов'язані зі сферами економіки, фінансів, комп'ютерною технікою.

У третьому підрозділі „Сучасний етап запозичання англіцизмів і проблеми нормативності й культури мовлення” аналізуються наслідки стрімкого збільшення кількості запозичених слів англійського походження, які досить швидко потрапляють в українську мову і становлять потенційну загрозу мовній унікальності, призводять до негативних зрушень у лексико-семантичній системі української мови. Цілком очевидно, що за таких обставин процес надходження в мову англо-американських запозичень має бути під контролем фахівців та урядовців, що відповідають за мовну політику в державі. Така проблема є непростою в умовах сучасної глобалізації та інтеграції України в різноманітні світові процеси. Вважаємо, що централізована фахова комісія має постійно працювати на державному рівні, щоб надавати рекомендації щодо доцільності популяризації й засвоєння новітніх англомовних запозичень, давати оцінку неправомірному їх використанню, пропонувати запозичення лише вкрай необхідних, для яких відсутні українські відповідники; в інших випадках пропагувати власні лексичні засоби, в тому числі й через надання питомій чи засвоєній раніше лексемі нового значення або її семантичне розширення.

Висновки

1. У сучасній українській мові відбуваються об'єктивні зміни в лексичному складі, пов'язані, зокрема, із новітніми англомовними запозиченнями (новими лексемами або новими значеннями) та їх засвоєнням.

2. Специфічною відмінністю запозичення з англійської мови в українську від надходжень з інших не близькоспоріднених мов є те, що відбулося воно відносно пізніше. Сучасний етап (90-і рр. ХХ ст. - початок ХХІ ст. ) виділяємо в окремий період, який характеризується відкритістю української мови та надзвичайним екстралінгвальним і мовним англо-американським впливом.

3. Матеріали сучасних лексикографічних джерел та засобів масової інформації містять значну кількість новітніх англіцизмів, запозичуваних в українську мову в період з 90-х рр. ХХ ст. - початок ХХІ ст. , що становить близько 750 одиниць (91% нових лексем і 9% нових значень).

4. Для сучасного періоду розвитку української мови характерне стрімке збільшення абсолютної кількості англіцизмів та їх відносної частки серед інших чужомовних запозичень: за нашими даними, вони складали 2,4% серед усіх чужомовних слів у 30-і рр. , 3,2% - у 70-і, 3,4% - у 80-і, 7,9% - у 2000 р. Інтенсифікацію запозичення новітніх англіцизмів зумовлюють передусім позамовні чинники: 1) суспільно-політичні та економічні перетворення в Україні, її відкритість та інтеграція в міжнародні структури, долучення до культурних та інформаційних процесів; 2) потужніший порівняно з попередніми періодами англо-американський вплив на Україну та інші держави світу; 3) надзвичайне прискорення інформаційних процесів з появою міжнародних телекомунікаційних мереж, посиленням впливу мас-медіа та реклами, якого не було в попередні історичні періоди. До мовних чинників, що сприяють активізації запозичення, відносимо: 1) потреби приведення української мови на її номінаційно-лексичному рівні (мовної картини світу) в синхронну відповідність з її поняттєвою системою; 2) міжнародний статус англійської мови в світі і нестабільність української мови у власній державі; 3) відсутність власних лексем для найменувань нових понять, запозичених із зарубіжної дійсності, а також обмежений час для номінативних процесів української мови на тлі тенденції до універсалізації й інтернаціоналізації словникового складу сучасних мов; 4) наявність словотвірного, граматичного та лексико-семантичного потенціалу до освоєння запозичуваних англіцизмів українською мовою.

5. Основний спосіб запозичення новітніх англіцизмів у систему української мови в сучасний період - прямий, безпосередній: англійська мова є мовою-джерелом у 80%, а мовою-посередницею лише 20% запозичень.

Запозичення відбувається як письмовим, так і усним шляхом. Специфікою сучасного етапу є надзвичайна стрімкість цього процесу, внаслідок чого новітні англіцизми фіксуються лексикографічно із значним відставанням порівняно з їх фактичним входженням до загальномовного вжитку, чому сприяють засоби масової інформації, реклама тощо (близько
400 англо-американізмів, виявлених нами на період 2003 р. , не зафіксовані словниками).

Асиміляція сучасних англіцизмів також відбувається прискорено. Проаналізовані новітні англіцизми не виявляють тенденції до збереження невідмінюваності. Навпаки, лише близько 4% залишаються неасимільованими. Така ж закономірність простежується й на фонетичному рівні: невластиві для звукового ладу української мови звукосполучення зберігають приблизно 25% слів, що значно нижче від показника, характерного для попередніх етапів. Засвоєння переважної частини новітніх англіцизмів здійснюється в сучасній українській мові в межах традиційно визначених аспектів - набування ними звукових, морфологічних і семантичних рис слів приймаючої мови.

В структурному аспекті новітні англіцизми являють собою слова з морфемно подільними іншомовними основами (49%).

За частиномовною приналежністю новітні англіцизми розподіляються таким чином: переважну більшість становлять іменники (92%), а решта слів розподіляються так: прикметники та дієприкметники - 6%, дієслова - 1%; поза частинами мови виступає вигук - близько 1%. Отже, серед новітніх англіцизмів різною мірою представлена більшість повнозначних частин мови.

Зі словотвірного боку новітні англіцизми не однорідні: 62% простої будови, 38% утворені способом слово- або основоскладання, причому переважна більшість із них належить до композитів (91,5%), незначна кількість (1%) - до юкстапозитів, решта - абревіатури (7,5%). Однослівні назви складають 98%, словосполучення - 2%.

Новітні англіцизми представляють чотири типи лексичних запозичень 1) повні (власне запозичення) - близько 80%; 2) часткові - близько 20%; 3) ті, що виникли із застосуванням морфологічних способів словотвору - близько 91% та 4) які утворилися неморфологічно - внаслідок семантичної деривації - близько 9%.

6. Загальні лексико-семантичні зміни, що відбуваються при входженні й засвоєнні англіцизмів українською мовою в кінці ХХ - на початку ХХІ ст. , такі: 1) розвиток семантичної структури запозичуваної лексеми в мові-реципієнті (ускладнення або спрощення структури, переінтеграція значень, додавання нових, запозичених, значень, що формує або поширює полісемію) або структури окремих значень на семному рівні (розширення, звуження та перенесення значення); 2) актуалізація деяких запозичень попередніх періодів, що належали до пасивного або спеціального шарів лексики, із зникненням негативної оцінної конотації чи сем, що пов'язували значення з денотатом, який начебто існує лише в закордонній дійсності, а також збільшення частоти їх використання; 3) детермінологізація запозичених термінів англомовного походження внаслідок втрати багатьох обмежувальних сем термінологічного значення при переході до загальномовного вжитку та заміщення в сигніфікаті наукового поняття побутовим.

Семантична структура новітніх англомовних запозичень в українській мові та їх етимона в мові-джерелі відрізняється внаслідок відмінностей у національно-мовних картинах світу, лексико-семантичних системах та актуалізації різних лексико-семантичних варіантів. Як правило, відбувається вибіркове запозичення окремого або кількох значень етимона для відображення актуальних денотатів, що вимагають для свого позначення нової чужомовної номінативної одиниці, оскільки в українській мові на момент запозичання реалії та поняття про неї власна є лакунарною.

Внаслідок утрати внутрішньої форми при перенесенні етимона на український ґрунт денотат відіграє в системі мови-реципієнта важливу роль для закріплення значення новітнього англіцизма.

7. Новітні англіцизми розподіляються за такими основними тематичними групами: “Економіка, банківська справа та фінанси” (26%); “Культура (кіно, телебачення, музика, розваги)” (22,5%); “Комп'ютерна техніка й технологія” (15,5%); “Спорт” (8,5%); “Побутова техніка, товари і сервіс”(8%); “Політика й суспільство”(7,5%); “Страви та напої” (3%); “Тварини” (2,5%); “Медицина” (2,5%); “Одяг і тканини”(2%). “Назви осіб” дібрані з усіх інших груп (14%).

Порівняння тематичного розподілу англіцизмів, запозичених в українську мову в 30-х рр. , 70 - 80-х рр. , та в кінці ХХ ст. й на момент 2003 р. , засвідчило, що на початку ХХ ст. - найчисленнішими були назви понять соціальної та політичної сфер, у 70 - 80-і рр. - номінації технічно-виробничої сфери, а наприкінці ХХ та початку ХХІ ст. такими стали найменування, пов'язані зі сферами економіки, фінансів, комп'ютерною технікою.

8. Стрімке зростання кількості слів англійського походження в українській мові становить потенційну загрозу мовній самобутності та може призвести до негативних зрушень у її лексико-семантичній системі. Централізована мовознавча фахова комісія має керувати процесом надходження в мову англо-американських запозичень, постійно надавати рекомендації щодо доцільності засвоєння новітніх англіцизмів та оцінку неправомірного їх використання в українській мові за умови наявності власних відповідників.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Попова Н.О Аспекти лінгвістичних досліджень чужомовних запозичень в українській мові // Вісник Міжнародного Слов'янського університету. Харків: МСУ. - Серія „Філологія” / За ред. В.В. Дубічинського. - 2003 р. - Т. VІ, №1. - С. 48 - 52.

2. Попова Н. О. Семантичні особливості новітніх англіцизмів в українській мові та проблеми адекватності перекладу. // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Серія романо-германська філологія. - Харків. - 2003. - № 611. - С. 46 - 49.

3. Попова Н. О. Сучасні англомовні запозичення в українській мові (90-і рр. ХХ ст. - початку ХХІ ст. ) в аспекті культури мовлення. // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень `2003”. Філологічні науки/ За заг. ред. Ю.О. Шепеля. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - Т. 18. - С. 105 - 107.

4. Попова Н.О. Лексико-семантичні групи новітніх англомовних запозичень в українській мові (90-і рр. ХХ ст. - початок ХХІ ст. ). // Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Серія філологія. - Харків. - 2004. - № 607. - С. 248-251.

5. Попова Н. О. Структурно-семантична характеристика новітніх англіцизмів в українській мові (тематична група „Комп'ютерна техніка”). / Матеріали VІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта `2004”. // Українська мова та література. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Т. 27. - С. 26 - 28.

6. Попова Н. О. Сучасний етап запозичання англіцизмів в українську мову та питання перекладу. // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції „Загальні питання філології `2004”. Т. ІІ. Питання перекладу - Дніпродзержинськ: Наука і освіта, 2004. - С. 57 - 58.

7. Попова Н. О. Особливості запозичення з англійської мови в українську на фоні розвитку української. // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Серія філологія. - Харків. - 2004. - № 627. - С. 57-60.

8. Попова Н. О. Структурно-типологічна характеристика новітніх англіцизмів в українській мові. // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. Л. А. Лисиченко. - Харків, 2004. - Вип. 13. - С. 25 - 31.

Анотація

Попова Н. О. Структурно-семантичні особливості новітніх лексичних запозичень з англійської в українську мову (90-і рр. ХХ ст. - початок ХХІ ст. ). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10. 02. 01 - українська мова. - Запорізький державний університет, Запоріжжя, 2005.

У дисертації проаналізовані новітні лексичні запозичення з англійської в українську мову останнього десятиліття ХХ ст. - початку ХХІ ст. За матеріалами сучасних лексикографічних джерел, періодики та телепрограм укладено реєстр новітніх англіцизмів - (близько 750 одиниць - 91% нових лексем і 9% нових значень). Переважає безпосереднє запозичання (80%);

у 20% новітніх англіцизмів англійська є мовою-посередницею. Найчисленнішими тематичними групами є “Економіка, банківська справа і фінанси”, “Культура”, “Комп'ютерна техніка і технологія”, “Спорт”, “Політика і суспільство”.

Визначено періоди в запозиченні англіцизмів в українську мову, виявлено специфіку сучасного етапу, яка полягає в різкому зростанні надходження англомовних лексем, спричиненому а) мовними факторами - потребою приведення мови на її номінаційно-лексичному рівні (мовної картини світу) в синхронну відповідність з її поняттєвою картиною та б) позамовними - 1)інтеграцією України в міжнародні культурні та інформаційні процеси з урахуванням статусу англійської мови як засобу міжнародного спілкування; 2) найінтенсивнішим за всі часи розвитку української мови екстралінгвальним та лінгвальним англо-американським впливом; 3) надзвичайним прискоренням інформаційних процесів та глобалізації впливу мас-медіа.

Ключові слова: лексичні запозичення, новітні англіцизми, структурно-семантичні особливості, безпосереднє запозичення, мовні та позамовні фактори, детермінологізація.

Аннотация

Попова Н.А. Структурно-семантические особенности новых лексических заимствований из английского в украинский язык (90 - е гг. ХХ в. - начало ХХІ в. ). - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10. 02. 01. - украинский язык. - Запорожский государственный университет, Запорожье, 2005.

В диссертации проанализированы новые лексические заимствования из английского в украинский язык последнего десятилетия ХХ в. - начала ХХІ в. По материалам современных лексикографических источников, периодики и телепрограмм составлен реестр новых англицизмов в украинском языке - около 750 единиц (91% новых лексем и 9% новых значений). Установлено, что в современном украинском языке происходят объективные изменения в лексическом составе, связанные, в частности, с новыми англоязычными заимствованиями (новыми словами и новыми значениями) и их ассимиляцией. Определены тематические группы, среди которых наиболее многочисленными являются „Экономика, банковское дело и финансы” (26%), „Культура” (22,5%), „Компьютерная техника и технология” (15,5%), „Спорт” (8,5%), „Политика и общество” (7,5%).

Преобладает непосредственное, прямое заимствование (80%). Английский язык является посредником в 20% проанализованных новых заимствований.

Определены периоды в заимствовании англицизмов в украинский язык. Для современного периода развития украинского языка характерно стремительное увеличение абсолютного количества англицизмов и их относительной доли среди других иноязычных заимствований: по нашим данным, насчитывается 2,4% англицизмов среди всех иностранных слов в 30-е гг. , 3,2% - в 70-е, 3,4% - 80-е, 7,9% - в 2000 г. Выявлена специфика современного этапа, которая заключается в резком возрастании количества англоязычных лексем, что вызвано а) языковыми факторами - необходимостью приведения языка на его номинативно-лексическом уровне (языковой картины мира) в синхронное соответствие с его понятийной картиной и б) внеязыковыми факторами - 1) интеграцией Украины в международные культурные и информационные процессы с учётом статуса английского языка как средства международного общения; 2) самым интенсивным за всё время развития украинского языка экстралингвальным и лингвальным англо-американским влиянием; 3) чрезвычайным ускорением информационных процессов и глобализацией влияния масс-медиа.

Определены 1) полные (80%) и 2) частичные (20%) заимствования. Также выявлено около 91% единиц, образованных с помощью морфологических способов словообразования, и 9% - семантической деривации. Общими лексико-семантическими изменениями, происходящими при вхождении и освоении англицизмов украинским языком конца ХХ - начала ХХІ в. , являются 1) развитие семантической структуры заимствованной лексемы в языке-реципиенте (усложнение или упрощение структуры, переинтеграция значений, добавление новых заимствованных значений, что создаёт или увеличивает полисемию) или структуры отдельных значений на семном уровне (расширение, сужение и перенос значения); 2) актуализация некоторых заимствований предыдущих периодов, принадлежащих к пассивным либо специальным слоям лексики с потерей негативной оценочной коннотации или сем, которые связывают значение с денотатом, существующим лишь в зарубежной действительности, а также увеличение частоты их использования; 3) детерминологизация заимствованных терминов англоязычного происхождения вследствие потери многих ограничительных сем терминологического значения при переходе в общеязыковое употребление и замещения в сигнификате научного понятия бытовым.