Запровадження колгоспної системи в західних областях України (1944—1953 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Спеціальність 07.00.01 -- історія України

Запровадження колгоспної системи в західних областях України (1944--1953 рр.)

Робота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Малик Ярослав Йосипович, Львівський філіал Української Академії державного управління при Президентові України,

професор кафедри політології, соціальної гуманітарної політики і права

Провідна установа: Інститут історії України НАН України, відділ новітньої історії України, м. Київ.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат історичних наук, доцент Сухий О.М.

Анотація

Когут П.В. Запровадження колгоспної системи в західних областях України (1944--1953 рр.). -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 -- історія України. Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2000.

У дисертації досліджуються докорінні перетворення у західноукраїнському селі, викликані запровадженням колгоспної системи. Показано засоби і хід створення колгоспів як соціально-політичної бази радянського тоталітаризму в селах західних областей. Розкривається мета та завдання радянської організаційно-виробничої та технічної реконструкції сільського господарства, запровадження загальнодержавної і колгоспної систем визиску сільських трудівників. Проаналізовано перетворення у соціальній психології селянства, зумовлені процесом розселянювання. Обгрунтовано необхідність врахування тривалого впливу колгоспної системи на західноукраїнське селянство при проведенні сучасної аграрної реформи.

Ключові слова: західноукраїнське село, колективізація, командно-адміністративна система, тоталітарний режим, реконструкція, репресії, розселянювання, система визиску.

Annotation

Kohut P.V. Introduction of the system of collective farms in Western regions of Ukraine (1944-1953). -- Manual.

Dissertation for Candidate of History degree, specialty 07.00.01 - History of Ukraine, Ivan Franko L'viv National University. L'viv, 2000.

The issue of transformations in Western-Ukrainian village caused by the introduction of the collective-farming system is researched in the dissertation. The tools and procedure of collective farms' creation are described, collective farms being the social political basis of soviet totalitarianism in the villages of Western regions. The aim and objectives of soviet organizational, production and technical reconstruction of agriculture and the introduction of nation-wide and collective farm system of exploitation of agricultural workers are explained. Transformations of peasants' social psychology caused by the process of peasants' status changing are analyzed. Attention is drawn to the necessity of taking into consideration the long-term effect the collective-farming system had on peasants of Western Ukraine, while introducing modern agricultural reform.

Key words: Western-Ukrainian village, collectivization, command-administrative system, totalitarian regime, reconstruction, repression, changing the status of peasants, system of exploitation.

Когут П.В. Установление колхозной системы в западных областях Украины (1944--1953 гг.). -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 -- история Украины. Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2000.

В диссертации исследуются коренные преобразования в западно-украинском селе, вызванные процессом установления колхозной системы. Показано процесс формирования и укрепления основ командно-административной системы как фундамента советского тоталитаризма, доминирующую роль компартийных структур в общественно-политической, социально-экономической, культурной жизни сельского населения. Раскрываются формы и методы влияния компартии на советские, хозяйственные органы, комсомольские и другие общественные организации, средства массовой информации. Исследуются формы сопротивления национально-патриотических сил внедрению колхозной системы, использование в регионе репрессивной системы советского тоталитаризма.

Раскрыто характер, формы и методы коллективизации. Анализируются формы простейшего кооперирования крестьянства, в частности, земельные общества, супряги, пункты очистки и протравки зерна. Показана их роль в формировании коллективистских тенденций и материальной базы будущих колхозов. Раскрывается участие в проведении коллективизации советских, земельных органов, комсомольских, профсоюзных, женских организаций, коллективов государственных предприятий, учреждений, организаций. Показана политика властей в отношении отдельных категорий крестьянства, скрытые и открытые формы сопротивления крестьян коллективизации. Проведен сравнительный анализ методов работы агитационно-пропагандистских, организационно-хозяйственных и репрессивно-карательных структур по осуществлению коллективизации. Обоснован вывод о том, что репрессии против крестьянства послужили главным средством проведения коллективизации. Прослеживается влияние коллективизации на материальное благосостояние, общественную и культурную жизнь, психологию крестьян, их социальное и духовное раскрестьянивание, перерождение и люмпенизацию.

Исследуются цели и задачи советской организационно-производственной и технической реконструкции сельского хозяйства западно-украинского региона на разных этапах ее проведения. Показано, что в канун так называемой сплошной коллективизации советская власть практически прекратила стимулирование частного крестьянского сектора. В то же время требовала от него максимальной отдачи, полного обеспечения государственных поставок сельхозпродуктов. В подготовке коллективизации органы власти отводили большую роль вопросам работы МТС, разрешению проблем кадрового обеспечения, в частности подготовки кадров руководящего уровня, а также массовых сельскохозяйственных специальностей, связанных с внедрением в производство сельскохозяйственной техники. Исследуются источники, формы, методы накопления средств для общественного хозяйства колхозов, показано соотношение в этом государственной помощи и обобществленного имущества крестьян. Анализируется система мер организационно-хозяйственного укрепления колхозов, ее применение и степень эффективности в колхозах западных областей Украины. Показано применение специализации сельскохозяйственного производства, районирования в зависимости от природно-климатических условий, а также определены противоречия, возникавшие при решении этих вопросов авторитарными методами.

Большое внимание уделено системе эксплуатации сельских тружеников, функционирование которой осуществлялось на двух уровнях: общегосударственном и колхозном. Раскрывается всеобщее доминирование государственных интересов над интересами крестьянства. Показано всеобъемлющий характер государственной системы эксплуатации крестьянства, формы ее осуществления, в частности: эксплуатация колхозов в целом, приусадебных хозяйств колхозников, индивидуальных крестьянских хозяйств и отдельных категорий крестьян. Характеризуются методы, применявшиеся государством для получения дешевой сельскохозяйственной продукции путем ценовой, налоговой политики, штрафных санкций и т. д. Анализируются формы и методы эксплуатации крестьянства в колхозах, в частности: система трудодней и оплата по ним, дополнительная система оплаты за перевыполнение норм выработки, закрепление средств производства за структурными подразделениями колхозов и колхозниками, применение административной и криминальной ответственности за недостаточное участие в колхозном производстве и материальной ответственности за результаты труда. Показано место в системе эксплуатации крестьянства социалистического соревнования разных уровней.

Обоснована необходимость учитывать длительное влияние колхозной системы на западно-украинское село при проведении современной аграрной реформы.

Ключевые слова: западно-украинское село, коллективизация, командно-административная система, тоталитарный режим, реконструкция, репрессии, раскрестьянивание, система эксплуатации.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Розбудова усіх сфер життя українського суспільства вимагає глибокого вивчення і критичного осмислення історичного досвіду соціально-економічного розвитку України в минулому. Досвід цей неоднозначний, і будь-яка ідеалізація чи цілковите його засудження не сприятимуть формуванню правильної соціально-економічної політики України в майбутньому. Це повною мірою стосується дослідження аграрних перетворень. Село було досить уразливим соціальним реагентом щодо різних зовнішніх і внутрішніх чинників.

Сьогодні особливо актуальним стає правдиве відображення соціально-економічних перетворень в сільському господарстві України, про що було відзначено на першому Всеукраїнському симпозіумі з проблем аграрної історії у жовтні 1996 р. Див.: Калініченко В. Всеукраїнський симпозіум з проблем аграрної історії // Укр. іст. журн. -- 1997. -- № 1. -- С. 149--150. Це безумовно стосується і проблеми запровадження колгоспної системи в західних областях України.

В умовах незалежної України демонтуються соціально-політичні, господарсько-економічні відносини, які обумовили відчуження трудівників від власності і результатів їх праці, створюються умови для вільного розвитку підприємництва різноманітних видів. Відповідно до законодавчих положень статей 14, 41 Конституції України Див.: Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. -- К., 1997. -- С. 7, 17., формується сучасна ринкова модель сільської економіки: багатоукладної, з різноманітними формами власності і господарювання, сучасною ринковою інфраструктурою. Згідно з Указом Президента України від 3 грудня 1999 р. складовою частиною державної аграрної політики проголошується реформування та розвиток аграрного сектора економіки відповідно до частини четвертої статті 13 Конституції України на засадах приватної власності. Відповідальність за проведення реформ на нових засадах покладена на органи виконавчої влади Див.: Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки. Указ Президента України від 3 грудня 1999 р. // Урядовий кур'єр. -- 1999. -- 8 груд.; Конституція України... -- С. 7.. Сучасне реформування аграрних відносин на селі фактично становить собою деколективізацію і демонтаж колгоспної системи в Україні.

Тому об'єктивне дослідження питань радянської аграрної політики у західноукраїнському селі і, зокрема, запровадження колгоспної системи, яка не витримала випробування часом, набуває сьогодні особливої актуальності.

* визначити ступінь наукової розробки досліджуваних проблем, накреслити основні напрями їх подальшого вивчення;

* показати роль компартії, центральних і місцевих радянських органів державної влади і управління, громадсько-політичних структур у постановці мети, розробці шляхів і методів здійснення колективізації та зміцненні засад командно-адміністративної системи в західноукраїнському селі;

* розкрити зміст, форми, методи, особливості організаційно-партійної роботи у селах, колгоспах, МТС, її вплив на радянські органи, громадські, професійні організації, трудові колективи і окремих громадян, ставлення різних груп населення до компартійної агітації та пропаганди;

* простежити хід колективізації, розкрити його суттєві зв'язки з іншими суспільними процесами, визначити місце і вплив колективізації на загальну тенденцію розвитку західноукраїнського села;

* сформулювати окремі практичні рекомендації, які б сприяли пошуку оптимальних шляхів розвитку сучасного західноукраїнського села.

Методологічною основою дисертації є принципи історизму, науковості та об'єктивності, які запобігають перетворенню історичного дослідження “в арсенал будь-якої ідеології і зброю будь-якої політики” Мещеряков В.Ф., Міхнов В.К., Посохов С.І. Всеукраїнська наукова конференція “Історична наука на порозі ХХІ ст.: підсумки та переспективи” // Укр. іст. журн. -- 1996. -- № 6. -- С. 152.. Автор дотримується методів дослідження: проблемно-хронологічного, історичних паралелей або порівняльного, статистико-аналітичного, класифікації, періодизації, конкретних соціальних досліджень. В сукупності вони стали важливим засобом розкриття теми.

Низька ефективність виробництва в колгоспах, особливо у перші роки після здійснення колективізації, вступила у протиріччя з суспільною потребою у товарній сільгосппродукції. Це протиріччя вирішувалось шляхом застосування широкомасштабної системи визиску селянства.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та основні завдання роботи, визначено об'єкт, предмет, хронологічні рамки, регіон^** Проблема розглядається у межах восьми західних областей України -- Волинської, Дрогобицької (у 1959 р. територія Дрогобицької області, яка була створена разом з іншими західними областями в кінці 1939 р., увійшла до складу Львівської області), Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської і Чернівецької. Адміністративно-територіальний устрій, назви областей, районів, населених пунктів, колгоспів тощо подаються автором такими, якими вони були у досліджуваний період. дослідження, відзначено наукову новизну та практичне значення дисертації, показано структуру та форми апробації її результатів.

У першому розділі “Історіографія та джерельна база” дано загальну характеристику ступеня наукової розробки проблеми. Наукова література з цієї проблеми досить обширна. Станом на 1981 р. вона була проаналізована і узагальнена в дисертації В. Ульянича Ульянич В.И. Историография деятельности Коммунистической партии по осуществлению социалистических преобразований на селе в западных областях Украинской ССР (1939--1958 гг.): Дисс... канд. ист. наук. -- К., 1981.. Всю сукупність праць залежно від їх методологічних засад можна умовно поділити на літературу радянського періоду та літературу періоду сучасної української державності.

Для першої групи досліджень характерною є ідеологічна зашореність та односторонній погляд авторів, які в своїх оцінках колективізації керувалися офіційними компартійними документами. У цьому відношенні майже однаковими були положення як праць з історії КПРС История Коммунистической партии Советского Союза: В 6 т. -- М., 1980. -- Т. 5. -- Кн. ІІ; История КПСС. Курс лекций / Рук. авт. кол. Я.С. Калакура. -- К., 1988; Нариси історії Комуністичної партії України. -- К., 1977; Історія Ленінської Комуністичної Спілки Молоді України. -- К., 1971 та ін., історії СРСР і УРСР История крестьянства CCCР: История советского крестьянства: В 5 т. -- М., 1988. -- Т. 4; Історія Української РСР: В 8 т., 10-ти кн.. -- К., 1979. -- Т. 8; Історія народного господарства Української РСР: В 3 т., 4 кн. -- К., 1985. -- Т. 3. -- Кн. 1; Історія селянства Української РСР: В 3-х т. -- К., 1967. -- Т. 2; Соціалістична перебудова і розвиток сільського господарства Української РСР: В 2 т. -- К., 1968. -- Т. 2; Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941 -- 1945 рр.: В 3 т. -- К., 1969. -- Т. 3 та ін., так і широких багатопланових робіт провідних істориків того часу Зверєв С.М. Діяльність Комуністичної партії України по зміцненню і розвитку громадського господарства колгоспів (1951--1958 рр.). -- К., 1969; Кожукало І.П. Компартія України в період будівництва розвинутого соціалізму: З досвіду діяльності партійних організацій республіки в 1951--1958 рр. -- К., 1976; Куц М.Т. Компартія України в боротьбі за здійснення ленінської аграрної політики. -- К., 1979; Панченко П.П., Талан Є.П. Світлий час колгоспного селянства. -- К., 1980; Петренко В.С. Село на шляхах піднесення: Зміни в складі, умовах праці і житті колгоспного селянства Української РСР (1951--1969). -- К., 1970; Талан Є.П. Колгоспи Української РСР в період завершення будівництва соціалізму (1951--1958 рр.). -- К., 1966; Юрчук В. Боротьба КП України за відбудову і розвиток народного господарства (1945--1952 рр.). -- К., 1965; Юрчук В.И., Кожукало И.П. Коммунистическая партия во главе всенародной борьбы за восстанов-ление и развитие народного хозяйства Советской Украины (1945--1950 гг.). -- К., 1986..

Висвітлення окремих сторін досліджуваної теми розпочалося ще в час запровадження колгоспної системи. Як правило, то були надзвичайно тенденційні праці, відображали офіційне компартійне бачення і розуміння поставлених завдань, проте не раз містили цікавий фактичний матеріал Варецький В. Соціалістичне будівництво в західних і Закарпатській областях УРСР. -- К., 1946; Валуєв В. Західні області України в новій Сталінській п'ятирічці. -- К., 1947; Соціалістична перебудова сільського господарства Дрогобиччини. -- Дрогобич, 1948; Гапій Д. Соціалістичні перетворення на Буковині // Біль-шовик України. -- 1949. -- № 9. -- С. 24--37; Грушецький І. Соціалістичне перетворення Львівщини // Більшовик України. -- 1948. -- № 8. -- С. 32 -- 40; Пінчук Г. Особливості партійної роботи в Закарпатській області // Партробітник України. -- 1946. -- № 5. -- С. 58 -- 63; Профатілов І. Більшовики Волині в боротьбі за колективізацію сільського господарства // Партійне життя. -- 1949. -- № 1. -- С. 14 -- 19; Туряниця І. Розвиток культури в Закарпатті // Більшовик України. -- 1949. -- № 7. -- С. 40 -- 48 та ін.. Такими були брошури Л. Корнійця і К. Сироцинського Корнієць Л. Соціалістичні перетворення в західних областях Української РСР. -- К., 1950; Сироцинський К. Перемога колгоспного ладу в західних областях Української РСР. -- К., 1953.. На зламі 50--60-х рр. появилися монографічні дослідження І. Богодиста та В. Варецького, які були написані в однозначно захвалювальному тоні “мудрої” політики комуністичної партії і радянського уряду Богодист І. Соціалістичне будівництво в західних областях УРСР (1945 -- 1950 рр.). -- К., 1961; Варецький В.Л. Соціалістичні перетворення у західних областях УРСР (в довоєнний період). -- К., 1960..

У першій половині 60-х рр. вийшли друком праці, які хоч і керувалися тими ж ідеологічними штампами, все ж відзначаються (зокрема монографії М.К. Івасюти і Й.Д. Черниша) багатим фактологічним матеріалом Івасюта М.К. Нариси історії колгоспного будівництва в західних областях Української РСР. -- К., 1962; Маланчук В. Торжество ленінської національної політики (Комуністична партія -- організатор розв'язання національного питання в західних областях УРСР). -- Львів, 1963; Черниш Й.Д. Комуністична партія України -- організатор соціалістичних перетворень на селі в західних областях Української РСР (1939 -- 1958). -- Львів, 1963.. Хоч і в них негативні сторони процесу колективізації, порушення принципу добровільності при вступі до колгоспів, репресії і депортації, дискримінаційна кадрова політика стосовно місцевого населення, засилля бюрократичного командно-адміністративного апарату тощо практично не розглядалися.

В наступному періоді зростання наукового рівня досліджень проблеми йшло лише по лінії розширення джерельної бази, найперше за рахунок архівних матеріалів Торжество історичної справедливості. Закономірність возз'єднання західно-українських земель в єдиній Українській Радянській державі. -- Львів, 1968; За щастя оновленої землі: Нариси історії колгоспного селянства західних областей УРСР. 1939--1979. -- К., 1979 та ін.. Вихід цілої низки праць приурочувався до так званих знаменних історичних дат. У концептуальному плані ці дослідження залишалися на позиціях монографій першої половини 60-х років, а у питаннях критичного аналізу досліджуваних проблем нерідко поступалися їм. Одночасно з узагальнюючими монографіями були написані дослідження окремих важливих сторін проблеми, зокрема масово-політичної роботи компартійних організацій Кірсанова О.А. Розвиток суспільно-політичної активності трудящих західних областей УРСР у процесі будівництва основ соціалізму. 1944--1950. -- К., 1981; Кондратюк А.С. Ідейно-політична робота партійних організацій в період соціалістичної перебудови західно-українського села (1944--1950 рр.). -- Львів, 1972; Михайлов В.А. Формирование интернационалистского сознания: Деятельность КПСС по формированию и углублению интернационалистского сознания трудящихся западных областей Украины (1939--1981) -- Львов, 1983., партійного впливу на стосунки робітництва і колгоспного селянства Чернявский Ф.Ф. По пути социализма: Деятельность Коммунистической партии по укреплению руководящей роли рабочего класса при построении основ социализма в западных областях Украинской ССР (1939--1950). -- Львов, 1978., технічного забезпечення сільського господарства Костик П.С. У боротьбі за технічне оснащення сільського господарства (Діяльність Компартії України по створенню і дальшому розвитку матеріально-технічної бази сільського господарства західних областей УРСР. 1939--1975 рр.). -- Львів, 1980., культурного будівництва Кошарний І.Я. У сузір'ї соціалістичної культури. Культурне будівництво у возз'єднаних областях УРСР (1939--1958 рр.). -- Львів, 1975., боротьби проти формувань ОУН -- УПА Масловский В.И. В борьбе с врагами социализма. Очерки истории классовой борьбы на селе в период построения основ социализма в западных областях Украины. 1939 -- 1950. -- Львов, 1984. тощо. Дослідження питань кадрової політики в селі провів В.П. Плисюк Плисюк В.П. Борьба партийных организаций Украины за укрепление сельского хозяйства руководящими кадрами (1953--1958 гг.): Автореф. дис... канд. ист. наук. -- Львов, 1963.. На жаль, і тематичні праці були в оцінках складних процесів та явищ на селі однобічними і необ'єктивними, тенденційно висвітлювали лише позитивні сторони колективізації, зовсім не торкалися критики офіційних документів.

В кінці 70-х--на початку 80-х рр. нав'язувалась помилкова думка про те, що запровадження колгоспної системи у західних областях України вивчено вже достатньо. В зв'язку з цим акцент у дослідженнях історії колгоспного будівництва було зміщено на рівень республіки. З історії західноукраїнського села особливо помітних праць не появилося.

Якісно новий етап у дослідженні колективізації в західних областях України намітився разом з розгортанням в СРСР горбачовської перебудови. З'явилось багато серйозних науково-дослідницьких статей Див.: Див.: Данилов В. Октябрь и аграрная политика партии // Коммунист. -- 1987. -- № 16. -- С. 28--38; Коллективизация: как это было // Правда. -- 1988. -- 26 авг., 16 сент.; Лацис О. Проблема темпов в социалистическом строительстве // Коммунист. -- 1987. -- № 18. -- С. 79--90; Морозов Л.Ф. Ленинская концепция кооперации и альтернативы развития // Вопросы истории КПСС. -- 1988. -- № 6. -- С. 101--115; Разумов В.А. “Раскрестьянивание” -- термин и содержание, временные рамки // Вопросы истории КПСС. -- 1989. -- № 10. -- С. 64--71 та ін., дискусійних матеріалів Див.: Иного не дано. Судьбы перестройки. Вглядываясь в прошлое. Возвращение к будущему: Сб. статей. -- М., Минск, 1988; Историки отвечают на вопросы: Сборник. -- М., 1988; Историки спорят: Тринадцать бесед. -- М., 1988; Коллективизация: истоки, сущность, последствия. Беседа за “круглым столом” // История СРСР. -- 1989. -- № 3. -- С. 3--62 та ін., у яких обґрунтовувались нові підходи та концепції історії колективізації і її наслідків.

З'явилось ряд досліджень в Україні, автори яких розпочали критичне переосмислення історії колективізації та політичної обстановки у республіці в час її проведення Див.: Кульчицкий С. В. Некоторые проблемы истории сплошной коллективизации на Украине // История СССР. -- 1989. -- № 5. -- С. 20--36; Рибалка І.К. Сталінщина й розселянювання країни // Укр. іст. журн. -- 1989. -- № 10. -- С. 12--21; Кожукало І.П. Л.Г. Мельников: нарис політичної діяльності // Укр. іст. журн. -- 1989. -- № 9. -- С. 95--100; Кожукало И.П., Шаповал Ю.И. Н.С. Хрущёв на Украине // Вопросы истории КПСС. -- 1989. -- № 9. -- С. 85--98; Шаповал Ю. Сталінський посланець на Україні: Сторінки політичної біографії Л.М. Кагановича // Під прапором ленінізму. -- 1989. -- № 20. -- С. 76--83 та ін.. Окремі критичні елементи історії колективізації в західних областях України з'явились у монографіях і статтях, що вийшли до 50-річчя возз'єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною Див.: Возз'єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною / Ю.Ю. Сливка, В.І. Масловський, М.М. Швагуляк та ін. -- К., 1989; По пути социального и интернационального единения: О 50-летии развития западных областей УССР в братской семье советских народов / Рук. авт. кол. проф. Е.В. Примеров. -- Львов, 1989; В єдиній сім'ї народів (Возз'єднані області Української РСР. 50 років) // Вісн. Львів. ун-ту. Серія історична. -- Львів, 1989. -- Вип. 25; Гарань О.В. Проблеми формування національних кадрів у західних областях УРСР у другій половині 40 -- 50-х роках // Укр. іст. журн. -- 1989. -- № 10. -- С. 55--65; Парсаданова В.С. Депортация населения из Западной Украины и Западной Белоруссии в 1939 -- 1941 гг. // Новая и новейшая история. -- 1989. -- № 2. -- С. 26--44 та ін.. Однак і на цьому етапі явно прослідковується скованість авторів. Вони, по суті, лише окреслювали нові підходи до проблеми.

Розхитування компартійних стереотипів з історії колективізації розпочалося з численних публікацій у пресі, часто напівнаукового характеру. З часом з'явилися роботи загального характеру, що заклали фундамент нових методологічних підходів до історії радянського періоду взагалі Кремень В., Табачник Д., Ткаченко В. Україна: альтернативи поступу. Критика історичного досвіду. -- К., 1996; Шаповал Ю.І. Україна 20--50-х років: сторінки ненаписаної історії. -- К., 1993; Шаповал Ю.І. Людина і система (Штрихи до портрету тоталітарної доби в Україні). -- К., 1994; Україна: друга половина ХХ століття. Нариси історії. -- К., 1997; Малик Я., Вол Б., Красівський О. та ін. Історія суспільних рухів та політичних партій України (ХІХ--ХХ ст.). -- Львів, 1998.. Було дано об'єктивну наукову оцінку радянській системі повоєнного часу в західних областях. З цього питання вийшли окремі монографічні дослідження Баран В. Україна 1950 -- 1960-х рр.: еволюція тоталітарної системи. -- Львів, 1996; Білас І.Г. Репресивно-каральна система в Україні. 1917--1953: Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз: У 2 кн. -- К., 1994; Ярош Б.О. Тоталітарний режим на західноукраїнських землях. 30--50-ті роки ХХ століття (історико-політологічний аспект). -- Луцьк, 1995.. Особливо важливим є значне якісне розширення документальної бази досліджень і публікації (зокрема, опублікування у другій книзі монографії І. Біласа) недоступних в попередні роки матеріалів. З'явилася узагальнююча праця Г. Сургая “Сільське господарство України: уроки минулого і сучасний аграрний курс” Сургай Г.І. Сільське господарство України: уроки минулого і сучасний аграрний курс. -- К., 1991.. На нашу думку, однак, автор не зробив достатнього аналізу причин, які негативно вплинули на розвиток сільського господарства у післявоєнні роки. Більш принциповою у цьому відношенні є стаття М. Сеньківа Сеньків М. Західноукраїнське село: насильницька колективізація 1940-х років // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. -- Львів, 2000. -- Вип. 7. -- С. 488--496., яка стала вдалою спробу аналізу насильницького характеру колективізації в західноукраїнському селі. Питанням радянізації економічного і духовного життя західноукраїнського села присвятив своє дисертаційне дослідження О.Н. Гаврилюк Гаврилюк О. Н. Радянізація економічного і духовного життя західно-укра-їнсь-кого села другої половини 40-х -- 50-х років (на матеріалах Волинської, Рів-ненсь-кої та Львівської областей): Автореф. дис... канд. іст. наук. -- Чернівці, 1996..

Опубліковані колективні праці, монографії, дисертації, наукові статті охопили чимало аспектів історії запровадження колгоспної системи в західних областях України. Водночас помітним є механічне перенесення сучасної схеми бачення колективізації 30-х років в УРСР на повоєнні роки в західних областях.

Глибшого вивчення потребують питання соціально-класових змін, критичного аналізу політики і особливо практики діяльності компартії і радянських органів влади в цій надзвичайно важливій сфері. Нового підходу вимагає вивчення причин і форм масового опору селян західних областей України насильницьким методом колективізації. Залишаються недостатньо вивченими питання характеру і масштабу масових репресій в західноукраїнському селі, не досліджена система визиску селянства.

Джерельну базу дисертації складає комплекс опублікованих та архівних матеріалів, що умовно розподіляється автором на чотири групи. До першої належать опубліковані партійні та державні документи, які мали обов'язковий і директивний характер та виражали винятково офіційну позицію комуністичної партії та радянського уряду Див.: Коммунистическая партия Советского Союза в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК (1898--1986). -- М., 1985. -- Т. 7, 8; Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК: В 2 т. -- К., 1977. -- Т. 2; Комуністична партія України: з'їзди і конференції. -- К., 1991; Директивы КПСС и Советского правительства по хозяйственным вопросам. 1917--1957 годы: Сб. док.: В 4-х т. -- М., 1958. -- Т. 3, 4; Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам (1917--1967 гг.): Сб. док. за 50 лет: В 5 т. -- М., 1968. -- Т. 3, 4; ЛКСМ України в рішеннях з'їздів та конференцій. 1919--1966. -- К., 1969..

Другу групу джерел становлять збірники документів і матеріалів, які містять розпорядження, рішення, вказівки місцевих органів влади, розкривають основні напрями та результати їх діяльності у сфері колгоспного будівництва З історії колективізації сільського господарства західних областей Української РСР: Зб. док. і матеріалів. -- К., 1976; Соціалістичні перетворення в західних областях Української РСР. 1939 -- 1979: Зб. док. і матеріалів. -- К., 1980; Львівщина соціалістична: Зб. док. і стат. матеріалів. -- Львів, 1975; Радянській Львівщині -- 30 років: Зб. док. і стат. матеріалів. -- Львів, 1970; Радянська Буко-вина. 1946 -- 1970: Док. і матеріали. -- Ужгород, 1980; Радянське Прикарпаття. 1939 -- 1959: Док. і матеріали. -- Ужгород, 1964; Радянське Закарпаття. 1946 -- 1958: Док. і матеріали. -- Ужгород, 1985; Радянська Ровенщина. 1939 -- 1959: Док. і матеріали. -- Львів, 1962; Радянська Тернопільщина. 1939 -- 1958: Док. і матеріали. -- Львів, 1971.. Важливим видом джерел є статистичні матеріали, зокрема збірники, які видавались у республіці та в окремих областях Див.: Народне господарство Української РСР: Стат. зб. -- К., 1957; Волинська область за роки Радянської влади (1940--1966 рр.): Стат. зб. -- Львів, 1969; Народне господарство Закарпатської області: Стат. зб. -- Ужгород, 1957; Народне господарство Львівської області: Стат. зб. -- Львів, 1958; Народне господарство Ровенської області: Стат. зб. -- Львів, 1963; Народне господарство Станіславської області за 20 років Радянської влади. -- Львів, 1960; Народне господарство Тернопільської області: Стат. зб. -- Тернопіль, 1957; Народне господарство Чернівецької області: Стат. зб. -- Чернівці, 1959 та ін., хоч в останніх матеріали підібрані тенденційно з акцентуванням уваги лише на позитивних показниках, що тягне за собою викривлене уявлення про хід подій.

З нових методологічних принципів підготовлені і видані збірник “Десять буремних літ”, упорядкований В. Сергійчуком Сергійчук В. Десять буремних літ. Західноукраїнські землі в 1944 -- 1953 роках. Нові документи і матеріали. -- К., 1998., матеріали збірника “Депортації. Західні землі України кінця 30-х -- початку 50-х рр.” Депортації. Західні землі України кінця 30-х -- початку 50-х рр.: Документи, матеріали, спогади: У 3-х т. -- Львів, 1996. -- Т. 1; 1998. -- Т. 2. та книга друга монографії І. Біласа Білас І.Г. Репресивно-каральна система в Україні. 1917 -- 1953: Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз: У 2 кн. -- К., 1994. -- Кн. 2..

До третьої групи належать матеріали періодичної преси. Автором опрацьовано понад 50 різних видань: від республіканських і обласних до районних та багатотиражок МТС. На сторінках тогочасних газет наведено чимало фактів про випадки адміністрування і зловживання в колгоспному будівництві.

Четверту групу джерел становлять документи і матеріали, що були досліджені автором у Центральному державному архіві громадських об'єднань України (ЦДАГО України), Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України), а також в обласних державних архівах: Волинському (ДАВО), Закарпатському (ДАЗО), Івано-Франківському (ДАІ-ФО), Львівському (ДАЛО), Рівненському (ДАРО), Тернопільському (ДАТО) і Чернівецькому (ДАЧО). Автор опрацював 741 справу з 54 фондів центральних і місцевих державних архівів. Ці матеріали дали можливість проаналізувати динаміку відносин між державою і селом, між радянськими державними і партійними структурами, з одного боку, та селянами і колгоспниками західних областей, з другого.

Значний інтерес для дослідження проблеми мають документи, зосереджені в фонді “ЦК Компартії України” (Ф. 1) з ЦДАГО України. Вони містять матеріали пленумів, стенографічні звіти різноманітних нарад, засідань ЦК республіканської парторганізації, постанови, інструктивні листи, що характеризують особливості кадрової політики, організаторську, ідеологічну і масово-політичну роботу партійних органів в західних областях України. Матеріали фонду Міністерства сільського господарства УРСР (Ф.Р -- 27) з ЦДАВО України дають можливість показати процес запровадження системи у його динаміці, починаючи з перших днів відновлення радянської влади. У фонді зберігаються директивні вказівки, стенограми нарад колгоспного активу, звіти про господарську діяльність як в областях, так і в районах. Дуже цінним джерелом для дослідження запровадження колгоспної системи в західноукраїнському селі є документи і матеріали, що містяться у фонді Статистичного управління УРСР (Ф.Р -- 582) ЦДАВО України.

Із державних архівів західних областей України використано документи і матеріали, які містяться у фондах обласних партійних організацій, обласних планових комісій, виконкомів, управлінь сільського господарства, статистичних управлінь, представників ради у справах колгоспів при уряді СРСР, у фондах окремих сільрад, колгоспів, МТС.

У другому розділі “Формування і зміцнення засад командно-адміністративної системи” розкривається процес формування радянських суспільно-політичних, владних, економічних та соціально-психологічних основ в західноукраїнському селі. Головним змістом цього процесу було створення компартійної мережі та підпорядкування їй всього громадсько-політичного життя на селі. У практиці компартійного та радянського будівництва широкого застосування набуло скерування для роботи на керівних посадах працівників, які походили з інших областей України.

Під безпосереднім контролем компартійних структур проходила організація місцевих органів влади. Компартійно-організаційні процеси та радянське будівництво в Закарпатті у перші повоєнні роки мало свої особливості.

У конкретно-історичних умовах суспільно-політичного життя західноукраїнського села влада робила важливу ставку на комсомольські організації. Їм відводилась роль “бойового резерву і помічника партії”, безумовного виконавця її рішень. Форсувалось створення мережі комсомольських організацій.

Важливою складовою процесу формування основ тоталітарного режиму була кадрова політика. Кадровий підбір, розстановка та контроль здійснювалися надзвичайно жорстко, виходячи, в першу чергу, з політичних та номенклатурних критеріїв.

Формування та зміцнення засад адміністративно-командної системи проходило в умовах гострої боротьби з українськими національно-патріотичними силами, що традиційно були впливовими на селі. Широко застосовувалися репресивно-каральні дії проти підпільних організацій і груп ОУН, УПА, УГКЦ.

Колективізацію в післявоєнний період радянським органам влади довелось розпочинати заново і проводити у складних суспільно-політичних умовах. В селах запроваджувались форми найпростішого виробничого кооперування: супряги, громадські кузні, пункти очищення і протруювання зерна, насіннєві фонди тощо. Основною формою кооперування до 1947 р. були земельні громади.

Паралельно з розгортанням найпростіших форм виробничого кооперування селянства, спираючись на них, здійснювалась колективізація. Форсування її розпочалось з середини 1947 р., в часи керівництва у республіці Л.М. Кагановича. Ставка робилась на засоби примусу: погрози, залякування, побиття, виселення, арешти тощо. Селяни чинили в основному пасивний опір колективізації: усією сім'єю відмовлялися записуватись до колгоспу, продавали визначене для усуспільнення майно, продуктивну і робочу худобу, здійснюючи таким чином господарську самоліквідацію.

Одночасно проводилась політика економічного обмеження куркульських господарств. Для кожної з областей були встановлені граничні норми землекористування, збільшились розміри та скоротились терміни обов'язкових платежів державі. Податки мали прогресивний характер в залежності від величини доходів і землеволодіння. Діяла заборона надання будь-яких пільг для платежів цих господарств.

Проти колективізації активну боротьбу вели ОУН та УПА. Підпільники вели агітацію проти колгоспів і радянської влади взагалі, нищили колгоспне майно, вбивали ініціаторів і організаторів створення колгоспів і МТС тощо. Часто при цьому терпіли невинні люди. Влада протиставляла підпіллю ОУН та збройним загонам УПА винищувальні групи, які не раз насильно формувались з місцевого населення.

У лютому-березні 1948 р. відбулись обласні партійні конференції західних областей, які за погодженням з центральними керівними органами прийняли рішення про початок масової колективізації. Основну виконавчу роботу у її забезпеченні здійснювали парторганізації. Вони розглядали питання колгоспного будівництва на пленумах, зборах, партійних активах, засіданнях бюро тощо. До роботи по створенню колгоспів партійні організації залучали місцеві ради депутатів трудящих, комсомол, профспілкові, жіночі організації, колективи промислових підприємств, установ, організацій, МТС, засоби масової інформації. Найбільшу активність серед інших громадських організацій у створенні колгоспів виявляв комсомол.

Метою суцільної колективізації була також ліквідація в західноукраїнському селі соціальної і матеріальної основи формувань ОУН -- УПА. Цьому підпорядковувалась також депортація у східні райони СРСР підозрілих у зв'язках з ОУН сімей. Це, однак, не вирішувало справи. Ставлення селян до колгоспів залишалось негативним, частими були випадки нищення колгоспного майна.

Протягом всього процесу підготовки і проведення колективізації до селянства західних областей України, окрім виселення родин, широко застосовувались інші засоби радянської репресивно-каральної системи, як, наприклад, насильне вилучення зерна, насильне залучення селян з підводами для вивезення лісу, використання селянських господарських будівель для будівництва колгоспних ферм тощо.