Райковецькакультура в українському Прикарпатті: хронологія і періодизація

Подібна картина вимальовується і для рубежу І та ІІ тисячоліть н. е. Але спочатку зупинимося на характерних ознаках другого періоду культури типу Луки Райковецької в українському Прикарпатті, який охоплює початки ІХ-кінець Х ст. В цей час відбуваються суттєві еволюційні (курсив М. Ф.) зміни як в топографії розселення, так і в матеріальній культурі. Переважна більшість пам'яток знаходиться в дещо інших, порівняно з попереднім періодом, умовах, складаючи “височинну” групу. Зміна топографічних умов, тобто трансформація “низинної” групи пам'яток у “височинну”, проходила поступово і була зумовлена багатьма причинами не лише зовнішнього, але й внутрішнього характеру. Однак, як показав порівняльний аналіз умов розташування пам'яток “низинної” та “височинної” груп і самої динаміки трансформації, вище зазначені групи, швидше за все, свідчать про різні періоди розвитку однієї, ніж про різні культури, оскільки поступове зміщення забудови селищ в сторону середнього та верхнього ярусів терас і горбогірних плато є результатом “внутрішньої колонізації”, яка була викликана перш за все демографічними та соціально-економічними процесами, що проходили всередині громад, без дії зовнішнього подразника. Згодом, на цей рух почали впливати і зовнішні фактори. Як бачимо, навіть такі, здавалося б на перший погляд, значні зміни в розташуванні поселень з позицій динаміки свідчать про перевагу подібних ознак над відмінностями.

Те ж саме можна спостерігати і під час аналізу основних рис матеріальної культури. Протягом другого періоду в цій царині відбуваються великі зрушення. З'являється новий тип пам'яток - укріплені поселення. Ускладнюється система взаєморозташування синхронних городища та селищ, а також планувальна структура внутрі останніх. Зазнає незначних змін житлове й господарське будівництво, виникають наземні будівлі господарсько-виробничого, а на території укріплень і оборонного, призначення тощо. В побут поступово входить ранньокружальний, а згодом і кружальний кухонний посуд. Зростає кількість знарядь праці різного призначення і особливо виготовлених із заліза тощо. І тут надзвичайно важливим є те, що все зазначене вище було результатом розвитку одного і того ж населення на всіх ієрархічних рівнях. Сказане підтверджується як горизонтальною та вертикальною стратиграфіями об'єктів, відкритих під час розкопок окремих пам'яток, чи дослідженнями гнізд-поселень, так і завдяки картографуванню останніх, виявлених розвідковими роботами в межах досліджуваного регіону. Хоча основа матеріальної культури й перебуває в динаміці, проте традиції у всіх головних видах людської діяльності тогочасного населення Прикарпаття продовжують зберігатися. Як вже було показано вище, ІІ період закінчується в кінці Х ст. І знову, на рубежі І та ІІ тисячоліть, подібно до межі між першим та другим періодами, ми простежуємо появу нових ознак в топографії розселення та матеріальній культурі. Передовсім, це зміна розташування переважної більшості селищ і городищ, щодо тогочасного рельєфу, зменшення укріпленої площі та відмінність у планувальній структурі і конструкціях ліній захисту останніх тощо. Наприклад, починаючи з першої третини ХІ ст. селища, а згодом, десь з середини-останньої третини цього ж століття і городища, розташовуються в інших, порівняно з попереднім часом, топографічних умовах. Як правило, заселяються береги середніх і малих рік. В їхньому оточенні вже переважають важкі для обробітку сірі, темно-сірі та чорні гумусовані ґрунти, що перебували тоді під трав'янистим покривом. Забудовані ділянки поселень характеризується рівнинним рельєфом. Така характеристика притаманна для городищ і прилеглих до них селищ в Звенигороді, Ленківцях та в інших центрах давньоруського часу. Зміна планувальної структури та конструктивних особливостей захисних ліній найкраще ілюструється на матеріалах Пліснеська, Підгороддя та Старого Збаража. Вона зустрічається і на багатьох інших пам'ятках, в тому числі на тих, котрі згодом переросли в столиці удільних князівств, тобто на Крилоському городищі в Галичі та Теребовлі1. Як ми вже зазначали, саме на рубежі Х-ХІ ст. аналогічні процеси, тобто поява укріплених центрів замкового (бургівського) типу спостерігаються в прибалтійських слов'ян та скадинавських народів.

Зведення в нових чи перебудова старих політико-адміністативних центрів на місці городищ попереднього періоду було продиктовано інтересами Київської держави. Політико-адміністративна реформа прикарпатських земель проводилася одночасно з економічною. Внутрішній і зовнішній ринок вимагав реконструкції госпо- дарства. Очевидно тому змінюється не лише топографія власне селищ, але й їхнє природне середовище і, в першу чергу, освоюються важкі для обробітку ґрунти. Звичайно, подібні заходи хоча й з деяким запізненням, вплинули і на стан матеріальної культури, яка, в першу чергу. віддзеркалює побут найнижчих верств населення. Протягом ХІ ст. збільшується площа житлових споруд [88. С. 244-259], змінюється забудова городищ і селищ, зростає кількість землеробських знарядь праці, залізних предметів повсякденного користування та озброєння. Проте, кардинальних змін в цій царині протягом короткого часу не відбулося. Спостерігається лише поступовий, еволюційний рух в сторону вдосконалення. Так, в житловому та господарському будівництві ще впродовж ХІ-першої третини ХІІ ст. повністю (як в селах так і в містах) домінують однокамерні заглиблені споруди, з пічкою-кам'янкою в одному з кутів, які поступово переростають в наземні, з іншим типом опалювального пристрою [88. С. 255-299]. У виготовленні кухонної кераміки продовжують зберігатися горщики з манжетоподібним викінченням вінець, ліпні сковорідки, миски та жаровні. Водночас, як вже було зазначено вище, і тут проходять еволюційні процеси: змінюється текстура тіста, характер випалу, форма (найбільше розширення тулуба переноситься на 3/4 частини висоти), змінюється орнаментація зовнішніх стінок, модифікуються вінця. Починаючи з ХІІ ст. ліпні миски витісняються кружальними і т. д. Все це вказує на поступовий розвиток матеріальної культури тогочасного населення.

Таким чином, хоча ознаки подібності й перебувають в постійному розвитку, проте основа збережених старожитностей дає підстави відносити їх (в плані археології) не до давньоруської, а вважати третім, завершальним періодом розвитку давньослов'янської культури в Прикарпатті. І це закономірно також з позицій історичного розвитку.

Входження прикарпатських земель не призвело до підміни одного населення іншим, а відбиток, в першу чергу, на надбудову та економічну реконструкцію для потреб нових володарів. Як бачимо, запропонований аналіз отриманих результатів дозволяє ставити проблему культурно-етнічної інтерпретації пам'яток другої половини І-початку

ІІ тисячоліття н. е. в українському Прикарпатті. Звичайно, що подальші наукові пошуки у цьому напрямку або підтвердять, або ж заперечать наші міркування.

Підсумовуючи основні позиції викладені нами відзначимо найважливіші, на наш погляд, моменти: 1) археологічні джерела, сформовані з урахуванням теорії творення культурного шару, дозволяють виділяти в ньому різні ступені достовірності (недостовірну, малодостовірну та достовірну частини); 2) систематизація кераміки і, зокрема кухонних горщиків, можлива лише на основі достовірного матеріалу. Послідовність розгляду визначається схемою, яку запропонував у свій час Ж.- К. Г арден; 3) встановлення відносної хронології спирається на комплексний підхід, який дозволяє виділяти на добре стратифікованих пам'ятках фази, етапи та періоди розвитку; 4) все сторонній аналіз всіх ознак матеріальної культури дає підстави стверджувати, що охарактеризовані артефакти перебувають у динаміці, при цьому простежується генеральна лінія їхнього розвитку і спостерігаються синхронні зміни в: предметах побуту, (рухомому матеріалі), характері об'єктів, топографії, тощо. Саме синхронні зміни у всіх складових старожитностей стали основою встановлення відносної хронології та періодизації на всіх ієрархічних рівнях.

Отже, запропонована нами хронологія та періодизація старожитностей останньої чверті І тисячоліття н. е. українського Прикарпаття є спробою нового осмислення археологічних джерел та їхньої значимості під час розробок узагальнюючих проблем.

Базуючись лише на висхідних ознаках достовірних джерел та використовуючи теоретико-методологічні напрацювання вітчизняних і закордонних спеціалістів, ми спробували зробити систематизацію керамічного матеріалу та провести неупереджене членування старожитностей останньої чверті І тисячоліття н. е., виділивши при цьому два періоди, чотири етапи, а для окремих поселень ще й фази. Зазначимо, що відносна хронологія окремих поселень та пам'яток з досліджуваного регіону взагалі, а також їхня періодизація не лише не суперечить письмовим джерелам, але й узгоджується з ними. Вона віддзеркалює динаміку економічних, соціальних і політичних процесів, які проходили в слов'янській спільноті регіону, в контексті східних і західних сусідів Європи.

кераміка слов'янський україна поселення

Література

1. АвгустинникА. Й. К вопросу о методике исследования древней керамики // КСИА. - 1956. - Вып. № 64. - С. 149-156.

2. Артамонов М. И. Археологические исследования в Южной Подолии в 1952-1953 гг. // КСИИМК. 1955. - Вып. 59. - С. 100-117.

3. Ауліх В. В. Основні результати археологічного дослідження Древньоруського селища в с. Ріпнів Львівської області // Дисертаційний збірник АН УРСР /Інститут суспільних наук/. - К., 1958. - С. 26-59.

4. Аулих В. В. Славянское поселение у с. Рипнева (Рипнев-І) Львовской области // МИА. - 1963. № 108. - С. 366-379.

5. Ауліх В. В. Матеріальна культура населення Прикарпаття і Волині у Vni-K ст. // Населення Прикарпаття і Волині за доби розкладу первіснообщинного ладу та в давньоруський час. - К., 1976. С. 108-118.

6. Аулих В. В. Славяне Прикарпатья и Волыни в ^0-ѕ вв. // Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (раннеславянский и древнерусский периоды). - К., 1990. - С. 68-74.

7. Багрий Р. С. Древнерусские города. Вишня // Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (раннеславянский т древнерусский периоды). - К., 1990. С. 136-140.

8. Багрянородный К. Об управлении империей / Под ред. Г. Г. Литаврина и А. П. Новосельцева. М., 1991.

9. Баран В. Д. Ранні слов'яни між Дністром і Прип'яттю. - К., 1972.

10. Баран В. Д. Пражская культура Поднестровья (по памятникам поселений в с. Рашков). - К., 1988.

11. Баран Я. В. Слов'янська община (за матеріалами поселення Рашків-І): Автореф. дис... канд. іст. наук. - К., 1991.

12. Баран Я. В. Слов'янська община (за матеріалами поселення Рашків-І) // Проблеми походження та історичного розвитку слов'ян. - Київ; Львів, 1997. - С. 176-183.

13. Баран Я. В. Слов'янська община (за матеріалами поселення Рашків-І). - К., 2004.

14. Бобринский А. А. Гончарство Восточной Европы. - М., 1978.

15. Бобринский А. А. О методике изучения форм глиняной посуды из археологических раскопок // Культуры Восточной Европы І тыс. н. э. - Куйбышев, 1986. - С. 137-157.

16. Бобринский А. А. Методика изучения организационных форм гончарных производств // Керамика как исторический источник. - Новосибирск, 1989. - С. 10-43.

17. Бочкарев В. С. Классификация в археологии. - М., 1990.

18. Бочкарев В. С., Трифонов В. М. Пространство и время в археологии // Методика археологических исследований и закономерности развития древних обществ. - Ашхабад, 1980. - С. 16-17.

19. Брайчевський М .Ю. Періодизація історичного розвитку Східної Європи в І тисячолітті н. е. // Археологія. - 1994. - № 3. - С.13-18.

20. Войнаровский В. Н. Работы Черновицкого музея // АО 1983 г. - М., 1984. - С. 266.

21. Войнаровский В. Н. Раскопки на северной Буковине // АО 1984 г. - М., 1985. - С. 224.

22. Войтович. Л. В. “Білі” Хорвати чи “Карпатські” Хорвати? // Миколаївщина. Збірник наукових статей. - Львів, 1998. - С. 63-70.

23. ГарденЖ.-К. Теоретическая археология. - М., 1983.

24. Генинг В. Ф. Археологическая культура - социально-исторический организм - центральная категория познания археологии (к разработке теории археологической культуры) // Исследование социально-исторических проблем в археологии П од. ред. В. Ф. Генинга. - К., 1987. - С. 6-35.

25. Гончаров В. К. Райковецкое городище. - К., 1950.

26. Гончаров В. К. Лука Райковецкая // МИА. - 1963. - № 108. - С. 283-315.

27. Гончаров В. К. Археологічні дослідження давнього Галича в 1951 р. // АП УРСР - 1955. - Т. 5. С. 22-31.

28. Диякон Л. История / Под. ред. С. А. Иванова. - М., 1988.

29. ЗахарукЮ. М. Проблеми археологічної культури // Археологія. - 1964. - Т. ХУII. - С. 12-42.

30. Колпаков Е. М. Теория археологической классификации. - СПб., 1991.

31. Кропоткин В. В. Находки куфических монет в Прикарпатье // ААС. - 1969/1970 - Т.11. - С.222- 229.

32. Кухаренко Ю. В. Средневековые памятники Полесья // САИ. - 1961. - Вып. Е1-57.

33. Кучера М. П. Основні етапи розвитку стародавнього Пліснеська // МДАПВ. - 1959.-Вип. 2. С.132-145.

34. Кучера М. П. Кераміка Древнього Пліснеська // Археологія. - 1961. - Т. ХП. - С. 143-154.

35. Кучера М. П. Древній Пліснеськ // АП УРСР - 1962. - Т. 12. - С. 3-56.

36. Кучера М. П. Гончарная керамика дофеодального времени из раскопок древнего Плеснеска // СА. 1962. - № 1. - С. 292-294.

37. Літопис Руський. За Іпатським списком переклав Л. Махновець. - К., 1990.

38. Максимов Е. В., Петрашенко В. О. Городище Монастирьок на Середньому Дніпрі // Археологія.

39. 1980. - № 33. - С. 3-20.

40. Максимов Е. В., Петрашенко В. О. Славянские поселения у с. Монастырек на Среднем Днепре. К., 1988.

41. МалевскаяМ. В. К вопросу о керамике Галицкой земли XII-XIII вв. // КСИА. - 1960. - Вып. 120. С. 3-14.

42. Мезенцева Г .Г. Канівське поселення полян. - К., 1965.

43. Михайлина Л. П. Населення Верхнього Попруття VIII-X ст. - Чернівці, 1997.

44. Михайлина Л. П. Слов'яни між Дніпром і Карпатами. - К., 2008.

45. Михайлина Л. П., Тимощук Б. А. Славянские памятники Верхнего Прута VIII-X вв. // Славяне на Днестре и Дунае. - К., 1983. - С. 206-212.

46. Петрашенко В О. Слов'янська кераміка VIII-IX ст. Правобережжя Середнього Подніпров'я. - К., 1992.

47. Приходнюк О .М. Археологічні пам'ятки Середнього Подніпров'я УГ-ГХ ст.- К., 1980.

48. Ратич О .О. Результати досліджень давньоруського городища Замчиська в м. Судова Вишня, Львівської області, в 1957-1959 рр. // МДАПВ. 1962. - Вип. 4. - С. 106-119.

49. Ратич О .О. До питання про розташування і оборонні споруди древньоруських городів Південно- Західної Русі // МДАПВ. - 1964. - Вип. 5. - С. 115-129.

50. Ратич О. О. Місцезнаходження і топографія літописного Звенигорода // Матеріали ІІ Подільської іст.-краєзн. конф. - Львів, 1968. - С. 137-138.

51. Русанова И. П. Славянские древности V-IX вв. между Днепром и Западным Бугом // САИ. - 1973. ЕІ-25.

52. Русанова И. П. Классификация керамики типа Корчак // Slavia Antiqua. 1984-1987. - Т. XXX. S. 93-100.

53. Русанова И. П. Изучение славянских поселений у с. Черновка // АО 1979 г. - М., 1980. - С. 331.

54. Русанова И. П., Тимощук Б. А. Гнездо славянских поселений у с. Черновка Черновицкой обл. // КСИА. - 1984. - № 179. - С. 19-25.

55. Русанова И. П., Тимощук Б. А. Кодын - славянские поселення V-VIII вв. на р. Прут. - М., 1984.

56. Седов В .В. Восточные славяне в VI-ХШ вв. - М., 1982.

57. Седов В .В. Славяне. Историко-археологические исследования. - М., 2002.

58. Свешников И. К. Древнерусские города. Звенигород // Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (раннеславянский и древнерусский периоды). - К., 1990. - С. 107-110.

59. Словарь иностранных слов / Под. ред. И. В. Лехина и проф.Ф. Н. Петрова. - М., 1955.

60. Словник-довідник з археології / Під ред. Ю. В. Павленко, Н. О. Гаврилюк, Н. С. Котової та ін. К., 1996.

61. Смиленко А .Т. Славяне и их соседи в Степном Поднепровьи (история и культура населения во H-VIn вв.): Автореф. дисс... докт. ист. наук. - К., 1980.

62. Смиленко А. Т,Юренко С. П. Восточные славяне в VIII-IX вв. Керамика // Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период. К., 1990. - С. 259-266.

63. Смирнова Г. И. Раннеславянское поселение у с. Незвиско на Днестре // РА. - 1960. - R. LI-1. - С. 222-238.

64. Смірнова Г. І. Підсумки досліджень верхніх шарів Незвиського поселення // МДАПВ. - 1959. Вип. 2. - С. 87-101.

65. Смирнова Г. И. Отчет о раскопках верхних слоев поселения возле с. Незвиско в 1956 г. // Архів ІУ НАН України. - Оп. 5. - Од. зб. № 191.

66. Сухобоков О . В. К хронологии славянских памятников Днепровского Левобережья последней четверти І тыс. н. э. // Історія Русі-України (історико-археологічний збірник). - К., 1998. - С. 49-57.

67. Тимощук Б. А. Ленковецкое древнерусское городище // СА. - 1959. - № 4. - С. 250-251.

68. Тимощук Б. О. Слов'яни Північної Буковини V-IX ст. - К., 1976.

69. Тимощук Б. О. Давньоруська Буковина. - К., 1982.

70. Тимощук Б. А., Русанова И. П., Михайлина Л. П. Итоги изучения славянских памятников Северной Буковины V-X вв. // СА. - 1981. - № 2. - С. 80-93.

71. Тимощук Б. А. Общинный строй Восточных славян VI-X вв. (по археологическим данным Северной Буковины): Автореф. дисс. докт. ист. наук. - М., 1983.

72. Тимощук Б. А. Восточнославянская община VI-X вв.н.э. - М., 1990.

73. Тимощук Б. А. Древнерусские города. Черновцы // Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (раннеславянский и древнерусский периоды). - К., 1990. - С. 115.

74. Тимощук Б. А. Восточные славяне: от общины к городам. - М., 1995.

75. Тимощук Б .О. Східні слов'яни Vn-Х ст.: полюддя, язичництво, початки держави. - Чернівці, 1999.

76. ТоменчукБ. П. Три періоди розвитку Галича // Тези міжн. конф. “Еволюція розвитку слов'янських градів ст. у передгір'ї Карпат і Татр”. - Львів, 1994. - С. 20-21.

77. Томенчук Б. П. Три періоди розвитку Галича в світлі нових археологічних досліджень // Тези доповідей української делегації на VI Міжнародному конгресі слов'янської археології. - К., 1996. С. 111-113.

78. Томенчук Б .П. Три періоди розвитку історичної топографії давнього Галича // Галичина. - 1997 № 1. - С. 19-28.

79. Томенчук Б. П., Филипчук М. А. Буківна - літописний Биковен на Дністрі. - Івано-Франківськ, 2001.

80. Федоров Г. Б. Древнерусская культура Поднестровья (Х-ХІІ вв.) // Древняя культура Молдавии. Кишинев, 1974. - С.109-149.

81. Филипчук М. А. Исследование крестьянской усадьбы XI в. у с. Коростовата // АО 1983 г. - М., 1984. - С. 367.

82. Филипчук М. А. Слов'янський період в історії Пліснеська // Тези конф. “Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції”. - Львів, 1993. - С. 22-23.

83. ФилипчукМ. А Генезис прикарпатських городищ VIn-X ст. з позицій полісної структури суспільства // Тези міжн. конф. “Еволюція розвитку слов'янських градів VШ-XІV ст. у передгір'ї Карпат і Татр”. - Львів, 1994. - С. 9-11.

84. Филипчук М. А. Нова знахідка - Пліснеський саркофаг // Літопис Червоної Калини. - 1994. - № 10-12. - С. 50-55.

85. ФилипчукМ. А. Слов'янські поселення VIII-X ст.в Українському Прикарпатті: Автореф. дис. канд. іст. наук. - К., 1996.

86. ФилипчукМ. А. Дослідження Пліснеського городища у 1990 р. // Волино-Подільські археологічні студії. - Львів, 1998. - С.256-278.

87. ФилипчукМ. А. Пліснеський археологічний комплекс. (Стан і перспективи дослідження) // Воли- но-Подільські археологічні студії. - Львів, 1998. - С. 279-286.

88. ФилипчукМ. А. Проблема хронології та періодизації слов'янських старожитностей Українського Прикарпаття другої половини І тис. н.е. // Середньовічна Європа: погляд з кінця ХХ ст. - Чернівці, - С. 36-46.

89. ФилипчукМ. А. Про появу наземних жител ранньосередньовічної доби в українському Прикарпатті // Археологічні студії. - 2000.- №1. - С. 244-261.

90. Филипчук М. А. Керамічний посуд з поселень Райковецької культури в українському Прикарпатті // Карпатика. - 2005. - Вип. 33. - С. 110-131.

91. Цетлин Ю. Б. К проблеме периодизации и хронологии археологических культур (по керамическим материалам) // Керамика как исторический источник. - Новосибирск, 1989. - С. 72-73.

92. Херрманн И. Славяне и норманы в ранней истории балтийского региона. - Leipzig; Jena; Berlin, 1991. - S. 77-96.

93. Bialekova D. Slovanske obdobie // SLA. - XXVIII-1. - 1980.- S. 213-214.

94. Chropowsky В. Slovanske pohrebisko v Nitre па Lupke // SLA. - 1962. -R. X-l. - S. 175-240.

95. Qilinska Z. Slovansko-avarske pohrebisko v Zitavskej Топі // SLA. - 1963. - R. XI-I. - S. 87-120.

96. Daszkiewicz М., Raabe J. Wyznaczanie temperatury pіerwotnego wypalania ceramiki zabytkowej // APolski. - 1989. - Т. XXXIV. - Z. 1. - S. 29-38.

97. GeislerМ. Slovanske kostrovy hroby z Tvarozne // AR. - 1984. - R. XXXVI. 5. - S. 490-497.

98. GeislerM. Slovanske hroby z Holubif // AR. - 1985. - R. XXXVII. - 4. - S. 449-453.

99. Herrmann I. Zwischen Hradschin und Vineta (Fruhe kulturen der Westslawen). - Leipzig; Jena; Berlin, 1971.

100. Holubowicz W. Z prac wykopaliskowych па Ostrowku w Opolu w roku 1956 // Spr. Arch. - 1959. - Т XII. - S. 115-131.

101. Kociczewski L., Kruppe J. Niektore badania fizyko-chemiczne jako metoda badawcza w studiach nad dziejami produkcii garncarskiej // Kw.HKM. - 1962. - R. 10. - № l-2. - S. 175-178.

102. Kral J. Slovanske mohylnik ve Vysocanech na Dyji // AR. -1955. - R. VII. - 3. - S. 342-348.

103. Kraskowska L. Prve vyzkumy na slovanskom mohylniku v Skalici // SLA. - 1959. - R. VH-L - S. 165-183.

104. Kruppe J. Studia nad ceramika XIV wieku ze Stareho Miasta w Warszawie. -Wroclaw; Warszawa; Krakow, 1961.

105. Kruppe J. Garncarstwo warszawskie w wiekach XIV-XV. - Wroclaw; Warszawa; Krakow, 1967.

106. Novotny В. Vyzkum Velkomoravskeho hradiste “Pohansko” u Nejedku па lednickom ostrove // PA. -1963. - R. LIV-I. - S. 3-40.

107. Pleiner R. Brennversuche in einem Nachgebildeten Slawischen Topferoffen SLA. - 1988. - R XXXVI-2. - S. 294-308.

108. TocikA. Pohrebisko a sidlisko z doby avarskej rise v Prsi // SLA. - 1963. - R. XI-1. - S. 121-198.

109. Vana Z. Mise v zapadnoslovanske keramice // PA. 1958. - LIX-1. - S. 185-247.

110. Vana Z. Slovanska keramika zabrusanskeho typu v severo-zapadnich Qechach // PA. - 1961. R. Lll-2. - S. 465-467.

Размещено на Allbest.ru