Україна на шляху до незалежності

Налагодження тісних контактів сприяло розгортанню процесів взаємного інвестування: на території Білорусі діють створені Україною 150 підприємств (інвестиції становлять 500 тис. дол.)3 а в Україні -- 40 білоруських підприємств (інвестиції 17 млн. дол.). Жваві контакти простежуються у прикордонних районах -- створено об'єднання Єврорегіон "Буг", розробляється угода про співробітництво прикордонних областей тощо. Однак останнім часом дедалі більше простежується тенденція падіння темпів зростання обсягу українсько-білоруських торговельних відносин. Основною причиною цього є необхідність корекції законодавчої бази торговельно-економічного співробітництва між нашими державами, яка зумовлена приєднанням Білорусі до Митного союзу з Росією, Казахстаном і Киргизстаном, створенням Співтовариства Республіки Білорусь та Російської Федерації.

10 березня 1992 р. було встановлено дипломатичні відносини між Україною та Республікою Молдова. Своєрідним підґрунтям партнерства та взаємодопомоги став Договір про добросусідство, дружбу та співробітництво, підписаний Президентами обох держав 23 жовтня 1992 р Правове поле українсько-молдовських відносин налічує майже 30 угод та протоколів, що регулюють взаємовідносини у різних сферах. У міждержавних відносинах принципово важливими є такі проблеми:

чітке визначення державного кордону (у 1994 р. було підписано Договір між Україною та Молдовою про взаємне визнання кордонів, проте спільна комісія з питань делімітації розпочала свою роботу тільки 1996 р і узгодила лише десяту частину кордону, що проходить по фарватеру Дністра);

вирішення питання щодо будівництва порту на р. Дунай поблизу Джуржулешти;

визначення долі 259 об'єктів, що перебувають на території України, але є власністю Молдови (це санаторії, пансіонати, бази відпочинку і підприємства в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях загальною вартістю 453,8 млн. крб. у цінах 1991 p.);

врегулювання питання щодо функціонування залізниці (7 ділянок молдовської залізниці проходить через територію України),

Досить жваво розвивалося торгово-економічне партнерство, однак у цій сфері теж є свої проблеми, оскільки дедалі помітнішою стає тенденція переорієнтації Молдови на Росію та Румунію. Зокрема, наш товарообмін з Молдовою на початку 1994 р. становив лише 10%, тоді як з Росією Молдова мала 50%, а частка Румунії за короткий час досягла 8%.

На прохання молдовської сторони Україна погодилася на миротворчу місію і виступила як країна-гарант та посередник у врегулюванні придністровського конфлікту.

В останні роки надано імпульсу процесові співробітництва з країнами СНД азіатського регіону. Переломним став 1995 p.:

у квітні було укладено Меморандум про тристороннє співробітництво між Україною, Туркменистаном та Ісламською Республікою Іран;

у червні укладено Договір про поглиблення економічної інтеграції між Україною та Республікою Узбекистан, а також угоди про співпрацю в галузі культури, науки, охорони здоров'я, спорту, туризму, інформації;

у вересні укладено низку важливих документів з Казахстаном -- міжурядову Угоду про співробітництво в галузі науки і технології, Угоду між міністерствами оборони в галузі військової освіти, Угоду між міністерствами соціального захисту населення обох країн про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення.

У червні 1996 р. укладено повномасштабний Договір про дружбу та співробітництво між Україною та Республікою Киргизстан, а також пакет угод щодо принципів співробітництва у галузі виробництва і поставок авіаційної техніки у 1996--2001 pp.

Отже, двосторонні відносини України з країнами СНД розвиваються досить плідно і динамічно, забезпечуючи реалізацію національних інтересів нашої держави. Ці відносини у політичній сфері сприяють вирішенню проблеми кордонів, врегулюванню питань щодо спадщини СРСР, гарантуванню безпеки республіки; в економічній сфері -- забезпечують стабільність поставок енергоносіїв в Україну та транзиту товарів через території інших держав, активізують процес виробничої кооперації, інтенсифікують зовнішньоторговельні операції; у гуманітарній сфері -- сприяють культурному та науковому співробітництву, регулюють питання громадянства, одержання освіти рідною мовою, забезпечення доступу населення до засобів масової інформації.

Однак далеко не всі проблеми двостороннього співробітництва вже остаточно врегульовано. Ще чекають свого вирішення питання кордонів, взаємних боргів, взаємовигідних умов торгівлі тощо. Тому необхідна тривала копітка робота на дипломатичній ниві, робота, спрямована на зближення позицій, збалансування інтересів, пошук компромісу.

Україна перебуває на вирішальному етапі своєї історії. її майбутнє цілком залежить від далекоглядності та рішучості лідерів, толерантності та зваженості у діях різних політичних сил, єдності та віри у власні сили народу.

Список рекомендованої літератури

1. Аркас М.М. Історія України-Русі. - 2-ге факс. вид. - К., 1990.

2. Акт проголошення незалежності України // Правда України. - 1991. -31 серпня.

3. Багалій Д.І. Історія Слобідської України. - Харків, 1993.

4. Богомаз К.Ю. Політичні партії і громадські організації на Україні. - К., 1992.

5. Бойко О.Д. Історія України у ХХ столітті: 20-90-ті роки / Навч. посіб. для студ. - Ніжин, 1994.

6. Бойко О.Д. Історія України: Посіб. для студ. - К., 1999.

7. Бойко О.Д. Україна 1991-1995 рр.: тіні минулого чи контури майбутнього? (Нариси з новітньої історії). - К., 1996.

8. Борисенко В.Й. Курс української історії: З найдавніших часів до ХХ ст.: Навч. посіб. для студ. - К., 1996.

9. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. - К., 1989.

10. Верстюк В., Дзюба О., Репринцев В. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. - К., 1995.

11. Грушевський М.С. Історія України-Русі: В 11-ти т., 12 кн. - К., 1991-2000.

12. Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині ХVІІ-ХVІІІ ст.: кордони, населення, право. - К., 1996.

13. Даниленко В.М., Касьянов Г.В., Кульчицький С.В. Сталінізм на Україні: 20-30-ті роки. - К., 1991.

14. Декларація про державний суверенітет України: Прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 р. - К., 1990.

15. Єфименко О.Я. Історія України та її народу. - К., 1992.

16. Запорізька Січ: Короткий довідник / Упоряд. М. Новиченко. - К., 1992.

17. Іванченко Р. Київська Русь: початки української держави. - К., 1995.

18. Історія України в особах: ІХ-ХVІІІ ст. / Кер. В.О. Замлинський. - К., 1993.

19. Історія України в особах: ХІХ-ХХ ст. / Кер. І. Войцеховська. - К., 1995.

20. Історія України: Короткий термінологічний словник / Упоряд.: П. Юхименко, Б. Кошкін, О. Коломієць. - К., 2000.

21. Історія України: Хрестоматія: У 2-х ч. / Упоряд. С. Клапчук. - К., 1996.

22. Історія України: Курс лекцій: У 2-х т. / Навч. пос. для вузів / За ред. Л. Мельника. - К., 1991-1993.

23. Історія України: Нове бачення: У 2-х т. / Під ред. В.А. Смолія. - К., 1995.

24. Касьянов Г.В., Даниленко В.М. Сталінізм і українська інтелігенція (20-30-ті роки). - К., 1991.

25. Когут З. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація гетьманщини (1760-1830 рр.). - К., 1996.

26. Кормич Л., Багацький В. Історія України від найдавніших часів і до XXI століття: Навч. посіб. - Харків, 2001.

27. Костомаров Н.И. История Украины в жизнеописаниях выдающихся ее деятелей. - К., 1991.

28. Кремень В. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980-2000 роки): Підручник. - К., 2001.

29. Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919-1928 рр.). - К., 1996.

30. Лановик Б., Матейко Р., Матисякевич З. Історія України: Навч. посіб. для студ. - К., 2000.

31. Лапичак Д. Історія України в датах. - Л., 1995.

32. Малий словник історії України / За ред. В. Смолія. - К., 1997.

33. Мельник Л. Гетьманщина першої чверті ХVІІІ століття. - К., 1997.

34. Мельник Л.Г. Лівобережна Гетьманщина періоду стабілізації (1669-1709 рр.). - К., 1995.

35. Мицик Ю.А., Плохій С.М., Сторожченко І.С. Як козаки воювали. -Дніпропетровськ, 1991.

36. Наливайко Д. Козацька християнська республіка. - К., 1992.

37. Новітня історія України (1900-2000 рр.): Підруч. для студ. - К., 2000.

38. Петров В. Походження українського народу. - К., 1992.

39. Підкова І., Шуст Р. Довідник з історії України: В 3 т. - К., 1993-1999.

40. Політична історія України: Посіб. / За ред. В. Танцюри. - К., 2001.

41. Полонська-Василенко Н.Д. Історія України: В 2 т. - К., 1995.

42. Рибалка І.К. Історія України: Підруч. для вузів: У 2-х ч. - Харків, 1995-1997.

43. Сергійчук В. Національна символіка України. - К., 1992.

44. Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. Історія української конституції. - К., 1993.

45. Смолій В., Гуржій О. Як і коли почала формуватися українська нація. - К., 1991.

46. Смолій В., Степанков В. У пошуках нової концепції історії Визвольної війни українського народу ХVІІ ст. - К., 1992.

47. Сторінки історії України: ХХ століття / За ред. С.В. Кульчицького. -К., 1992.

48. Терещенко Ю.І. Україна і європейський світ. Нарис історії від утворення Старокиївської держави до кінця ХVІ ст.: Навч. посіб. для вищ. закл. - К., 1996.

49. Толочко П.П. Древняя Русь: очерки социально-политической истории. - К.,1987.

50. Толочко П.П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. - К., 1992.

51. Україна: друга половина ХХ століття: Нариси історії / П.П. Панченко, М.Р. Плющ та ін. - К., 1997.

52. Шевчук В., Тараненко М. Історія української державності: Курс лекцій. - К., 1999.

53. Щербак В. Антифеодальні рухи на Україні напередодні Визвольної війни 1648-1654 рр. - К., 1989.

54. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків: У 3 т. - К., 1990-1991.

55. Яковлєва Т. Гетьманщина в другій половині 50-х років ХVІІ століття. Причини і початок Руїни. - К., 1998.