Топографічні вимірювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

Науково-методичний центр аграрної освіти

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

для заміру залишкових знань студентів,

що навчаються за ОПП підготовки ОКР «бакалавр» напрямку 6. 080101 «Геодезія, картографія та землеустрій»

Дисципліни:

«Топографія» (1 курс) ;

«Геодезія» (2 курс) ;

«Вища геодезія» (3 курс).

Київ

Аграрна освіта

2011

1. Предметом топографії є:

-питання земельно-кадастрового знімання територій.

+питання топографічного знімання великих і малих ділянок земної поверхні.

-питання створення державної геодезичної мережі.

-питання зображення сферичної поверхні Землі на площині у вигляді карт.

2. Поверхня, в точках якої потенціал сили ваги Землі скрізь має одне і те ж саме значення, це:

-фізична поверхня.

+рівнева поверхня.

-горизонтальна поверхня.

-поверхня еліпсоїду.

3. Замкнута поверхня, яка в кожній своїй точці перпендикулярна до напряму сили тяжіння (прямовисної лінії), - це:

+рiвнева поверхня.

-референц - еліпсоїд.

-земний еліпсоїд.

-еліпсоїд обертання.

4. Фігура Землі, яка утворена рівневою поверхнею, що збігається з поверхнею Світового океану в стані цілковитого спокою та рівноваги, відповідно продовжена під материками, це:

-загально-земний еліпсоїд.

+геоїд.

-референц-еліпсоїд.

-земна куля.

5. Фігура реальної Землі, яка визначена на основі геодезичних, астрономічних та гравіметричних вимірів без врахування розподілу мас в тілі Землі, - це:

-геоїд.

+квазігеоїд.

-рiвнева поверхня.

-референц - еліпсоїд.

-земний еліпсоїд.

6. Еліпсоїд, що характеризує фігуру та розміри Землі, це:

-геоїд.

-квазігеоїд.

-рiвнева поверхня.

-референц - еліпсоїд.

+земний еліпсоїд.

7. Земний еліпсоїд, що характеризує найкращим чином фігуру та розміри всієї Землі, це:

-геоїд.

-квазігеоїд.

-рiвнева поверхня.

-референц - еліпсоїд.

+загальноземний еліпсоїд.

8. Земний еліпсоїд, який взято для опрацювання геодезичних вимірів та встановлення системи геодезичних координат, це:

-геоїд

-квазігеоїд.

-рiвнева поверхня.

+референц - еліпсоїд.

-земний еліпсоїд.

9. Розміри земного еліпсоїда характеризують:

-довжини паралелей і меридіанів.

-широта та довгота.

-довжини великої та малої піввісей.

+довжина великої піввісі та полярне стиснення.

10. Референц-еліпсоїд Красовського характеризується розмірами великої піввісі та полярного стиснення:

-6378136 м та 1: 298, 25784.

+6378245 м та 1: 298, 3.

-6378137 м та 1: 298, 257223563.

-6377397 м та 1: 299, 2.

11. Пряма, що збігається з напрямом дії сили ваги в даній точці, - це:

-меридіан.

-паралель.

-велика піввісь.

-мала піввісь.

+прямовисна лінія.

12. Кут між прямовисною лінією і нормаллю до поверхні земного еліпсоїда в даній точці - це:

+відхилення прямовисної лінії.

-широта точки.

-довгота точки.

-зближення меридіанів.

13. Лінії перерізу поверхні еліпсоїда площинами, які проходять через вісь обертання Землі, - це:

+меридіани.

-паралелі.

-нормалі.

-прямовисні лінії.

14. Лінії перерізу поверхні еліпсоїда площинами, які перпендикулярні до осі обертання Землі, - це:

-меридіани.

+паралелі.

-нормалі.

-прямовисні лінії.

15. Три величини, дві з яких характеризують напрям нормалі до поверхні земного еліпсоїда в даній точці простору відносно площин його екватора і початкового меридіана, а третя є висотою точки над поверхнею земного еліпсоїда, це:

-астрономічні координати.

-топоцентричні координати.

+геодезичні координати.

-геоцентричні координати.

16. Компоненти напряму прямовисної лінії в даній точці простору відносно площини перпендикулярної до осі обертання Землі та площини початкового астрономічного меридіана, це:

+астрономічні координати.

-топоцентричні координати.

-геодезичні координати.

-просторові прямокутні координати.

17. Площина, що проходить через нормаль до поверхні земного еліпсоїда в даній точці і його малу вісь, це:

+площина геодезичного меридіана.

-площина геодезичної паралелі.

-горизонтальна площина.

-площина астрономічного меридіана.

18. Кут, утворений нормаллю до поверхні земного еліпсоїда в даній точці і площиною його екватора, це:

-геодезична довгота.

+геодезична широта.

-астрономічна довгота.

-астрономічна широта.

19. Двогранний кут між площинами геодезичного меридіана даної точки і початкового геодезичного меридіана це:

+геодезична довгота.

-геодезична широта.

-астрономічна довгота.

-астрономічна широта.

20. Висота точки над поверхнею земного еліпсоїда - це:

+геодезична висота.

-ортометрична висота.

-динамічна висота.

-нормальна висота.

21. Висота точки над поверхнею геоїда, відкладена по силовій лінії поля сили ваги, це:

-геодезична висота.

+ортометрична висота.

-динамічна висота.

-нормальна висота.

22. Площина, що вміщує прямовисну лінію в даній точці і паралельна до осі обертання Землі, це:

-площина геодезичного меридіана.

-площина геодезичної паралелі.

-горизонтальна площина.

+площина астрономічного меридіана.

23. Кут, утворений прямовисною лінією в даній точці і площиною, перпендикулярно до осі обертання Землі, це:

-геодезична довгота.

-геодезична широта.

-астрономічна довгота.

+астрономічна широта.

24. Двогранний кут між площинами астрономічного меридіана даної точки і початкового астрономічного меридіана це:

-геодезична довгота.

-геодезична широта.

+астрономічна довгота.

-астрономічна широта.

25. Координати, початком відліку яких є точка місцевості, це:

-астрономічні координати.

+топоцентричні координати.

-геодезичні координати.

-просторові прямокутні координати.

26. Координати, початком відліку яких є центр мас Землі, це:

+геоцентричні координати.

-топоцентричні координати.

-геодезичні координати.

-плоскі прямокутні координати.

27. Площина, яка перпендикулярна до прямовисної лінії, це:

-вертикальна площина.

+горизонтальна площина.

-площина меридіана.

-площина паралелі.

28. Довільна площина, що вміщує прямовисну лінію в даній точці, це:

+вертикальна площина.

-горизонтальна площина.

-площина меридіана.

-площина паралелі.

29. Відрізок прямовисної лінії від точки місцевості до обраної рівневої поверхні - це:

-абсциса точки.

-ордината точки;

-апліката точки;

+висота точки.

30. Висота точки, яка визначається відносно основної рівневої поверхні, це:

-відносна висота.

+абсолютна висота.

-умовна висота.

-геодезична висота.

31. В Україні абсолютні висоти визначаються в:

-Дніпровській системі висот.

+Балтійській системі висот.

-Чорноморській системі висот.

-Азовській системі висот.

32. Різниця абсолютних або умовних висот двох точок - це:

+перевищення.

-довжина лінії.

-приріст абсцис.

-приріст ординат.

33. Під нівелюванням розуміють польові роботи, в результаті яких визначають:

+перевищення між окремими точками або їхні висоти.

-проектні висоти окремих точок.

-відстані до точок «нульових робіт» та їхні висоти.

-відстані між пікетними точками та їхні висоти.

34. Зменшене подібне зображення горизонтальної проекції невеликої ділянки місцевості, в межах якого не враховується кривизна Землі, це:

-карта місцевості.

+план місцевості.

-профіль місцевості.

35. Зменшене узагальнене зображення на площині всієї або значної частини Землі, складене в прийнятій картографічній проекції з урахування кривизни рівневої поверхні, це:

+карта місцевості.

-план місцевості.

-профіль місцевості.

36. Зображення на площині вертикального перетину поверхні місцевості в обраному напрямку - це:

-карта місцевості.

-план місцевості.

+профіль місцевості.

37. Сукупність контурів і нерухомих предметів місцевості - це:

-рельєф місцевості.

+ситуація місцевості.

-профіль місцевості.

38. Нерівності земної поверхні природного походження - це:

+рельєф місцевості.

-ситуація місцевості.

-профіль місцевості.

39. При контурному (горизонтальному) зніманні на карті або на плані зображується:

-рельєф місцевості.

+ситуація місцевості.

-профіль місцевості.

-рельєф та ситуація місцевості.

40. При топографічному зніманні на карті або на плані зображується:

-рельєф місцевості.

-ситуація місцевості.

-профіль місцевості.

+рельєф та ситуація місцевості.

41. При кадастровому зніманні на плані зображується:

-рельєф місцевості.

-ситуація місцевості.

-профіль місцевості.

-рельєф та ситуація місцевості.

+контури об'єкта, ситуація та межі суміжних ділянок.

42. Основною системою координат для топографо-геодезичних робіт в Україні прийнята:

-система координат Меркатора.

-система координат Зольднера.

+система координат Гаусса-Крюгера.

-система координат Сансона.

43. В системі координат Гаусса-Крюгера за вісь абсцис (х) приймається:

+осьовий меридіан зони.

-меридіан даної точки.

-Гринвіцький меридіан.

-екватор.

44. В системі координат Гаусса-Крюгера за вісь ординат (у) приймається:

-осьовий меридіан зони.

-меридіан даної точки.

-Гринвіцький меридіан.

+екватор.

45. Довгота осьового меридіана шестиградусної зони обчислюється за формулою:

+

-

-

-

46. В системі координат Гаусса-Крюгера ордината точки складає у=6520 км. В якій координатній зоні знаходить дана точка?

+6.

-5.

-2.

-52.

47. В системі координат Гаусса-Крюгера ордината точки складає у=6420 км. В якій координатній зоні знаходить дана точка?

+6.

-4.

-2.

-42.

48. В системі координат Гаусса-Крюгера ордината точки складає у=6520 км. На якій відстані від осьового меридіану зони знаходить дана точка?

+20 км на схід.

-20 км на захід.

-520 км на схід.

-520 км на захід.

49. В системі координат Гаусса-Крюгера ордината точки складає у=6420 км. На якій відстані від осьового меридіану зони знаходить дана точка?

-20 км на схід.

+80 км на захід.

-420 км на схід.

-420 км на захід.

50. В системі координат Гаусса-Крюгера спотворення довжин ліній обчислюється за формулою:

+

-

-

-

51. Середній меридіан зони, який зображується у вигляді прямої лінії на площині це:

-магнітний меридіан.

+осьовий меридіан.

-географічний меридіан.

-астрономічний меридіан.

52. Осьовий меридіан на топографічній карті співпадає або паралельний з:

-горизонтальними лініями кілометрової сітки.

+вертикальними лініями кілометрової сітки.

-горизонтальними лініями внутрішньої рамки карти.

-вертикальними лініями внутрішньої рамки карти.

53. Геодезичні координати характеризуються:

-абсцисою і ординатою.

+широтою і довготою.

-меридіанами та паралелями.

-кутами та довжинами ліній.

54. Прямокутні координати характеризуються:

+абсцисою і ординатою.

-широтою і довготою.

-меридіанами та паралелями.

-кутами та довжинами ліній.

55. За початок відліку координат в проекції Гаусса-Крюгера приймається:

-точка перетину початкового (грінвічського) меридіана та лінії екватора.

-точка перетину географічного меридіана та лінії екватора.

+точка перетину осьового меридіана та лінії екватора.

-точка перетину магнітного меридіана та лінії екватора.

56. Щоб уникнути від'ємних значень ординат Гаусса-Крюгера, початок відліку координат переносять від осьового меридіану на:

-500 кілометрів на схід.

+500 кілометрів на захід.

-1000 кілометрів на схід.

-1000 кілометрів на захід.

57. В проекції Гаусса-Крюгера вся земна поверхня поділяється на зони:

-за широтою через 4 градуси.

-за широтою через 6 градусів.

-за довготою через 4 градуси.

+за довготою через 6 градусів.

58. Процес порівняння даної фізичної величини з іншою однорідною фізичною величиною, яка прийнята за одиницю, це:

-компарування.

+вимірювання.

-перевірка.

-юстировка.

59. Якщо об'єкт вимірювання безпосередньо порівнюється з одиницею виміру, то це:

+прямі (безпосередні) виміри.

-непрямі (посередні) виміри.

-рівноточні виміри.

-нерівноточні виміри.

60. Якщо значенню фізичної величини визначається через інші виміряні величини, то це:

-прямі (безпосередні) виміри.

+непрямі (посередні) виміри.

-рівноточні виміри.

-нерівноточні виміри.

61. Система міри, яка одержана шляхом поділу прямого кута на 90 рівних частин, це:

-метрична міра.

-радіанна міра.

+градусна міра.

-градова (десятинна) міра.

62. Система міри, яка одержана шляхом поділу прямого кута на 100 рівних частин, - це:

-метрична міра.

-радіанна міра.

-градусна міра.

+градова (десятинна) міра.

63. Центральний кут, що спирається на дугу, довжина якої дорівнює її радіусу, це:

-довгота.

-широта.

-градус.

-азимут.

+радіан.

64. Площа земельної ділянки становить S=0, 3250 га, що дорівнює:

-3, 250 квадратних метрів.

-32, 5 квадратних метрів.

+3250 квадратних метрів.

-325 квадратних метрів.

65. Площа земельної ділянки становить S=2296 метрів квадратних, що дорівнює:

-0, 0023 га.

-22, 96 га.

+0, 2296 га.

-2, 296 га.

66. Відношення довжини лінії на плані (карті) до її горизонтального прокладання на місцевості - це:

-графічна точність масштабу.

+масштаб.

-точність масштабу.

-поперечний масштаб.

-лінійний масштаб.

67. Масштаб, який виражається у вигляді правильного дробу і його знаменник показує ступінь зменшення елементів на папері порівняно з їх величиною на місцевості це:

-лінійний масштаб.

-поперечний масштаб.

+числовий масштаб.

-точність масштабу.

68. Довжина відрізка на місцевості, яка дорівнює 0, 1 мм на топографічній карті, - це:

-лінійний масштаб.

-поперечний масштаб.

+точність масштабу.

-числовий масштаб.

69. Вказати графічну точність для масштабу 1: 25000:

-250 м.

+2, 5 м.

-0, 25 м.

-0, 025 м.

-25 м.

70. Вказати графічну точність для масштабу 1: 10000:

-10 м.

-0, 1 м.

+1, 0 м.

-100 м.

-0, 01 м.

71. Вкажіть з перерахованих масштабів найбільш дрібніший:

-1: 50000.

-1: 100000.

-1: 500.

-1: 2000.

+1: 500000.

72. Вкажіть з перерахованих масштабів найбільш крупніший:

-1: 5000.

+1: 500.

-1: 2000.

-1: 2500.

-1: 1000.

73. Якщо довжина лінії на карті масштабу 1: 25000 дорівнює 2 см, то горизонтальне прокладання на місцевості буде становити:

-125 м.

+500 м.

-250 м.

-25000 м.

-12500 м.

74. Якщо довжина лінії на карті масштабу 1: 5000 дорівнює 3 см, то горизонтальне прокладання на місцевості буде становити:

+150 м.

-1500 м.

-100 м.

-15 м.

-300 м.

75. Систему поділу топографічних карт на окремі листи називають:

-номенклатурою карт.

+розграфленням карт.

-картографічною проекцією.

-поверхнею відносності.

76. Систему позначення окремих листів топографічних карт називають:

+номенклатурою карт.

-розграфленням карт.

-картографічною проекцією.

-поверхнею відносності.

77. В основу номенклатури покладений лист топографічної карти масштабу

-1: 10 000.

-1: 100 000.

-1: 500 000.

+1: 1 000 000.

78. Лист топографічної карти масштабу 1: 1 000 000 має розміри:

-по широті 20 мінут і по довготі 30 мінут.

-по широті 2 градуси і по довготі 3 градусів.

+по широті 4 градуси і по довготі 6 градусів

-по широті 1 градус і по довготі 40 мінут.

79. Лист топографічної карти масштабу 1: 100 000 має розміри:

+по широті 20 мінут і по довготі 30 мінут.

-по широті 2 градуси і по довготі 3 градусів.

-по широті 4 градуси і по довготі 6 градусів

-по широті 1 градус і по довготі 40 мінут.

80. Графічні символи, якими відображаються на топографічних планах і картах об'єкти місцевості та їхні кількісні і якісні характеристики, - це:

-горизонталі.

+умовні знаки.

-закладання.

-номенклатура.

81. Масштабні умовні знаки служать:

-для зображення об'єктів, площа яких не виражається в масштабі карти.

+для зображення об'єктів, площа яких виражається в масштабі карти.

-для зображення об'єктів, довжина яких виражається в масштабі карти, а ширина незначна.

-для зображення додаткової характеристики об'єктів місцевості.

82. На топографічних планах позамасштабними умовними знаками відображаються:

-сади.

-пасовища.

-лінії зв'язку та електропередач.

+пункти геодезичної мережі.

-виноградники.

83. На топографічних картах пояснювальними умовними знаками відображаються:

-залізниці.

+підписи населених пунктів.

-лінії зв'язку та електропередач.

-вітряні млини.

-сади.

84. Якщо на топографічній карті є підпис біля зображення моста - «20-5/10», то характеристика цього мосту наступна:

+20 довжина моста, 5 ширина моста, 10 вантажопідйомність в тонах.

-20 ширина моста, 5 висота моста, 10 вантажопідйомність в тонах.

-20 довжина моста, 5 висота моста, 10 вантажопідйомність в тонах.

-20 ширина моста, 5 довжина моста, 10 вантажопідйомність в тонах.

-20 висота моста, 5 ширина моста, 10 вантажопідйомність в тонах.

85. Якщо на топографічній карті є підпис на зображенні шосейної дороги «8 (12) Б», то характеристика цієї дороги наступна:

-8 - ширина дороги від кювету до кювету, 12 - ширина покритої частини дороги, Б - бетонне покриття.

+8 - ширина покритої частини дороги, 12 - ширина дороги від кювету до кювету, Б - бетонне покриття.

-8 - ширина дороги від кювету до кювету, 12-довжина покритої частини дороги, Б - бетонне покриття.

86. Характеристика лісу «15/0, 25*5» показує наступне:

-15 середня відстань між деревами, 0, 25 середня товщина дерева, 5середня висота дерев.

-15 середня висота дерев, 0, 25 середня відстань між деревами, 5 середня товщина дерева (м).

+15 середня висота дерев (м), 0, 25 середня товщина дерева (м), 5 середня відстань між деревами (м).

87. Коричневим кольором на картах показують:

-гідрографію.

-рослинність.

+рельєф.

-дорожню мережу.

-населені пункти.

88. Зеленим кольором на картах показують:

-гідрографію.

+рослинність.

-рельєф.

-дорожню мережу.

-населені пункти.

89. Рельєф на топографічних картах і планах зображується:

-ізоколами.

+ізогіпсами.

-відмивкою коричневого кольору.

+горизонталями.

90. Підвищення куполоподібної форми, що здіймається над навколишньою місцевістю, - це:

+гора.

-котловина.

-хребет.

-лощина.

-сідловина.

91. Заглиблення чашоподібної форми, яка не має стоку води, - це:

-гора.

+котловина.

-хребет.

-лощина.

-сідловина.

92. Підвищення видовженої форми у вигляді складки земної поверхні, що зображується на карті випуклими горизонталями, - це:

-гора.

-котловина.

+хребет.

-лощина.

-сідловина.

93. Лінія, що проходить по найнижчих точках місцевості (лощини) - це:

-горизонталь.

-водорозділ.

+тальвег.

-прямовисна лінія.

94. Лінія, що проходить по найвищих точках місцевості, - це:

-горизонталь.

+водорозділ.

-тальвег.

-прямовисна лінія.

95. Віддаль між суміжними горизонталями в горизонтальній площині - це:

+закладання.

-ухил місцевості.

-стрімкість схилу.

-висота перерізу рельєфу.

-перевищення.

96. Відношення перевищення між кінцями даної лінії до її горизонтального прокладання - це:

-закладання.

+ухил місцевості.

-стрімкість схилу.

-висота перерізу рельєфу.

-перевищення.

97. Кут, який утворений лінією місцевості з горизонтальною площиною (горизонтальним прокладанням), - це:

-закладання.

-ухил місцевості.

+стрімкість схилу.

-висота перерізу рельєфу.

-перевищення.

98. Зменшене зображення вертикального перетину земної поверхні в якому-небудь напрямку, побудоване за певними правилами, - це:

-графік масштабу закладань.

+профіль місцевості.

-стрімкість схилу.

-ухил місцевості.

-перевищення.

99. Умовна крива лінія, яка з'єднує точки з однаковими висотами, це:

+горизонталь.

-водорозділ.

-тальвег.

-прямовисна лінія.

100. Кут між магнітним та істинним меридіанами даної точки це:

-зближення меридіанів.

-магнітний азимут.

-географічний азимут.

+схилення магнітної стрілки.

101. Кут між меридіаном даної точки і геодезичною паралеллю іншої точки лінії це:

+зближення меридіанів.

-магнітний азимут.

-географічний азимут.

-схилення магнітної стрілки.

102. Горизонтальний кут між північним напрямком істинного меридіана і напрямком даної лінії за ходом годинникової стрілки це:

-зближення меридіанів.

+істинний азимут.

-дирекційний кут.

-схилення магнітної стрілки.

-румб.

103. Горизонтальний кут між північним напрямком осьового меридіана зони і напрямком даної лінії за ходом годинникової стрілки це:

-зближення меридіанів.

-азимут.

+дирекційний кут.

-схилення магнітної стрілки.

-румб.

104. Горизонтальний кут між найближчим напрямком осьового меридіана зони або лінією йому рівнобіжною і напрямком даної лінії це:

-зближення меридіанів.

-азимут.

дирекційний кут.

-схилення магнітної стрілки.

+румб.

105. Прямі та обернені дирекційні кути відрізняються між собою на:

-90 градусів.

-360 градусів.

+180 градусів.

-рівні між собою.

106. Яку назву має румб, якщо лінія знаходиться в першій чверті?

-Пн. Зх.

+Пн. Сх.

-Пд. Зх.

-Пд. Сх.

107. Як визначається дирекційний кут, якщо румб лінії має напрямок Пн. Сх?

+дирекційний кут дорівнює румбу.

-дирекційний кут дорівнює 180 градусів мінус румб.

-дирекційний кут дорівнює 180 градусів плюс румб.

-дирекційний кут дорівнює 360 градусів мінус румб.

108. Аналітичний спосіб визначення площ ґрунтується на використанні:

-виміряних на плані довжин ліній та кутів між ними.

-виміряних на плані довжин ліній.

-планіметра.

+результатів безпосередніх вимірювань на місцевості або їхніх функцій.

-палетки з паралельними лініями.

109. Визначаючи площі палеткою з паралельними лініями, користуються:

+лінійним масштабом.

-масштабом площ.

-графіком закладень.

-контрольною лінійкою.

110. Графічним способом обчислюють площі ділянок:

-тільки трикутної форми.

-тільки прямокутної форми.

+простої геометричної форми, обмежених, як правило, прямими лініями.

-що мають форму трапеції.

-що мають будь-яку форму.

111. Величина ціни поділки планіметра залежить від:

-кількості кареток з лічильними механізмами на планіметрі.

-марки планіметра.

+довжини обвідного важеля та масштабу плану.

-довжини полюсного важеля та масштабу плану.

-довжин обвідного та полюсного важелів.

112. Аналітичним способом площа земельної ділянки визначається за формулою:

-

-

-

-

+

113. Основним методом створення планової державної геодезичної мережі в Україні є:

-тріангуляція.

-полігонометрія.

-трилатерація.

+GPS-спостереження.

-засічки.

114. Геодезична мережа, що забезпечує поширення координат на всю територію держави і є вихідною для побудови інших геодезичних мереж, це:

+державна геодезична мережа.

-геодезична мережа згущення.

-знімальна мережа.

115. Геодезичною основою топографічних знімань є:

-державна геодезична мережа (ДГМ).

-розрядна геодезична мережа згущення (РГМЗ).

-знімальні геодезичні мережі (ЗГМ).

-висотні геодезичні мережі.

+ДГМ, РГМЗ, ЗГМ та висотні геодезичні мережі.

116. Головною геодезичною основою топографічних знімань є:

+державна геодезична мережа.

-розрядна геодезична мережа згущення.

-знімальна геодезична мережа.

-астрономо-геодезична мережа 1класу.

-висотна геодезична мережа 1класу.

117. Геодезичний пункт астрономо-геодезичної мережі 1 класу відноситься до:

+державної геодезичної мережі.

-розрядної геодезичної мережі згущення.

-знімальної геодезичної мережі.

-висотної геодезичної мережі.

118. Геодезичний пункт мережі згущення 3 класу відноситься до:

-знімальної геодезичної мережі.

-розрядної геодезичної мережі згущення.

+державної геодезичної мережі.

-висотної геодезичної мережі.

-мережі технічного і тригонометричного нівелювання.

119. Геодезичний пункт мережі 4 класу відноситься до:

-державної геодезичної мережі.

+розрядної геодезичної мережі згущення.

-знімальної геодезичної мережі.

-висотної геодезичної мережі.

-висотної мережі тригонометричного нівелювання.

120. Засічками визначають планові координати пунктів:

-державної геодезичної мережі (ДГМ).

-розрядної геодезичної мережі згущення (РГМЗ).

+знімальної геодезичної мережі (ЗГМ).

-ДГМ, РГМЗ.

-РГМЗ, ЗГМ.

121. Прокладанням теодолітних ходів визначають планові координати пунктів:

-державної геодезичної мережі (ДГМ).

-розрядної геодезичної мережі згущення (РГМЗ).

+знімальної геодезичної мережі (ЗГМ).

-ДГМ, РГМЗ.

-ДГМ, ЗГМ.

122. Способом тріангуляції може створюватись:

+астрономо-геодезична мережа 1 класу).

++ (50%) розрядна геодезична мережа згущення.

++ (50%) знімальна геодезична мережа.

-нівелірна мережа 1 класу.

-мережі технічного нівелювання.

123. В трикутниках мережі тріангуляції вимірюються:

+всі горизонтальні кути.

-всі довжини сторін.

-одна сторона і два кута.

-дві сторони і кут між ними.

-всі кути і сторони.

124. В трикутниках мережі трилатерації вимірюються:

-всі горизонтальні кути.

+всі довжини сторін.

-одна сторона і два кута.

-дві сторони і кут між ними.

-всі кути і сторони.

125. Тип зовнішнього геодезичного знаку (тур, піраміда, простий сигнал, складний сигнал) залежить від:

-класу точності геодезичного пункту.

-типу ґрунту.

-глибини промерзання ґрунту.

+від висоти, на яку потрібно підняти прилад при виконанні вимірювань.

-типу ґрунту і глибини його сезонного промерзання.

126. Наземна споруда, що установлюється для забезпечення видимості між суміжними пунктами геодезичної мережі, це:

-репер.

-стінний репер.

+геодезичний знак.

-центр пункту.

-розпізнавальний стовп.

127. Мережа трикутників, що межують один з одним, у яких вимірюють усі кути й хоча би одну сторону, це:

-трилатерація.

-полігонометрія.

+тріангуляція.

-супутниковий метод.

128. Побудована на місцевості система ламаних ліній з виміряними довжинами ліній та горизонтальними кутами між ними, це

-трилатерація.

+полігонометрія.

-тріангуляція.

-супутниковий метод.

129. Мережа трикутників, що межують один з одним, у яких вимірюють сторони, це:

+трилатерація.

-полігонометрія.

-тріангуляція.

-супутниковий метод.

130. У якій системі координат визначають положення пунктів ДГМ?

-В умовній системі координат.

+В загальноземній системі координат.

+В референцній системі координат.

131. Основним кутомірним приладом являється:

-мензула.

+теодоліт.

-нівелір.

-мірна стрічка.

-кіпрегель.

132. Горизонтальні кути вимірюють за допомогою:

-мірної стрічки.

- (50%) кіпрегеля.

-нівеліра.

+ (50%) теодоліта.

-мензули.

133. Вертикальні кути вимірюють за допомогою:

-мірної стрічки.

+кіпрегеля.

-нівеліра.

+теодоліта.

-мензули.

134. Горизонтальні прокладання вимірюють за допомогою:

-мірної стрічки.

+кіпрегеля.

-нівеліра.

-теодоліта.

-мензули.

135. Високоточними теодолітами вважають:

-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 2” до 10”.

-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП більше 10”.

+теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 0, 5” до 1”.

-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 5” до 10”.

-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 15” до 30”.

136. Точними теодолітами вважають:

+теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 2” до 10”.

-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП більше 10”.

-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 0, 5” до 1”.

+теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 5” до 10”.

-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 15” до 30”.

137. Технічними теодолітами вважають:

-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 2” до 10”.

-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП більше 10”.

-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 0, 5” до 1”.

-теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 5” до 10”.

+теодоліти для вимірювання горизонтальних кутів з СКП від 15” до 30”.

138. Становий гвинт теодоліта призначений для:

-перенесення теодоліта і встановлення візирної вішки

-зміни відліків по горизонтальному кругу/

-виведення бульбашки циліндричного рівня на середину.

+закріплення теодоліта на штативі.

-закріплення теодоліта у підставці.

139. Горизонтальний круг теодоліта має:

+закріпні гвинти.

+навідні гвинти.

+лімб.

+алідаду.

-кремальєру.

140. Робоча міра в теодоліті у вигляді кругової шкали з рівномірним градуюванням через 10, 10' або 20' називають:

-алідадою.

-кремальєрою.

-мікроскопом.

+лімбом.

-циліндричним рівнем.

141. Для взяття відліків по горизонтальному та вертикальному кругах теодоліта служить:

-кремальєра.

+мікроскоп.

-зорова труба.

-діоптрійне кільце.

142. Фіксування тієї чи іншої частини теодоліта здійснюється за допомогою:

-навідних гвинтів.

+закріпних гвинтів.

-виправних гвинтів.

-підйомних гвинтів.

143. Бусоль - це прилад, який призначений для:

-вимірювання і відкладання прямих кутів.

-вимірювання довжин ліній.

-вимірювання горизонтальних та вертикальних кутів.

+вимірювання магнітних азимутів.

-вимірювання перевищень.

144. Бульбашку циліндричного рівня горизонтального кругу виводять в нуль - пункт за допомогою:

-зорової труби.

-навідних гвинтів.

-закріпних гвинтів.

+підйомних гвинтів.

-виправних гвинтів.

145. Теодоліт до штативу кріпиться за допомогою:

+станового гвинта.

-навідних гвинтів.

-закріпних гвинтів.

-виправних гвинтів.

-підйомних гвинтів.

146. Фокусування зображення за предметом здійснюється в теодоліті за допомогою:

-діоптрійного кільця.

-мікроскопа.

-циліндричного рівня.

+кремальєри.

-алідади.

147. Чіткість зображення штрихів сітки ниток в теодоліті забезпечується за допомогою:

+діоптрійного кільця окуляра.

-мікроскопа.

-циліндричного рівня.

-кремальєри.

-алідади.

148. Точне наведення сітки ниток зорової труби теодоліта на ціль здійснюється за допомогою:

-лімбу.

-прицілу.

+навідних гвинтів.

-алідади.

-кремальєри.

149. Навідний гвинт алідади горизонтального кругу призначений для:

-виведення теодоліта в горизонтальне положення.

-зміни відліків по горизонтальному кругу.

-виведення циліндричного рівня горизонтального кругу на середину.

+точного наведення сітки ниток на ціль в вертикальній площині.

-точного наведення сітки ниток на ціль в горизонтальній площині.

150. Навідний гвинт зорової труби призначений для:

-виведення теодоліта в горизонтальне положення.

-зміни відліків по горизонтальному кругу.

-виведення циліндричного рівня на середину.

-точного наведення сітки ниток на ціль в вертикальній площині.

+точного наведення сітки ниток на ціль в горизонтальній площині.

151. Грубе наведення зорової труби теодоліта на ціль здійснюється за допомогою:

-лімбу.

+візиру.

-навідних гвинтів.

-алідади.

-кремальєри.

152. Приведення теодоліту в горизонтальне положення здійснюється за допомогою:

-нитяного виска.

-кремальєри.

+циліндричного рівня горизонтального кругу.

+підйомних гвинтів.

-навідних гвинтів.

153. Центрування технічного теодоліту Т30 здійснюється за допомогою:

+нитяного виска.

-кремальєри.

-циліндричного рівня горизонтального кругу.

-підйомних гвинтів.

+зорової труби.

154. Дія, що не входять в процес підготовки теодоліта для вимірювань горизонтального кута:

-центрування.

-горизонтування.

-орієнтування.

+виведення бульбашки циліндричного рівня зорової труби на середину.

-фокусування зображення та фокусування сітки ниток.

155. Частина теодоліту, яка показує чи приведений він в горизонтальне положення:

-циліндричний рівень зорової труби.

+циліндричного рівня алідади.

-мікроскоп.

-алідада горизонтального кругу.

-лімб горизонтального кругу.

156. Ціна поділки лімбу теодоліта Т30 зі штриховим мікроскопом:

-5 мінут.

-1 градус.

+10 мінут.

-30 мінут.

-20 мінут.

157. Ціна поділки лімбу теодоліта 2Т30П зі шкаловим мікроскопом:

+5 мінут.

-1 градус.

-10 мінут.

-30 мінут.

-20 мінут.

158. За призначенням і сферою застосування теодоліти діляться на:

+астрономічні, геодезичні, маркшейдерські, спеціальні.

-механічні, оптичні, електронні.

-технічні, точні, високоточні.

-прості, повторювальні.

159. За точністю теодоліти діляться на:

-астрономічні, геодезичні, маркшейдерські, спеціальні.

-механічні, оптичні, електронні.

+технічні, точні, високоточні.

-прості, повторювальні.

160. За конструкцією теодоліти діляться на:

-астрономічні, геодезичні, маркшейдерські.

+прості, повторювальні, механічні, оптичні, електронні.

-технічні, точні, високоточні.

-автоколімаційні, спеціальні.

161. Теодоліти, які мають нерухомий лімб, називаються:

+прості.

-повторювальні.

-механічні.

-електронні.

-оптичні.

162. Теодоліти, в яких лімб і алідада переміщаються незалежно одне від одного навколо вертикальної осі, називаються:

-прості.

+повторювальні.

-механічні.

-електронні.

-оптичні.

163.Складовими частинами зорової труби є:

+об'єктив, окуляр, фокусуючи лінза.

+сітка ниток.

-лімб.

-алідада.

-мікроскоп.

164. За допомогою двох підйомних гвинтів виставляють бульбашку циліндричного рівня на середину. Повертають теодоліт на 180 градусів і спостерігають чи не сходить бульбашка рівня із середини. Ці операції виконують при проведенні:

-визначення місця нуля вертикального круга.

-перевірки сітки ниток.

+перевірки осі циліндричного рівня.

-перевірки горизонтальної осі зорової труби.

-визначення колімаційної похибки.

165. Приводять теодоліт в робоче положення та наводять зорову трубу на віддалено чітко видиму точку; обертають зорову трубу навідним гвинтом алідади горизонтального кругу і дивляться чи сходить зображення точки з основного горизонтального штриха сітки ниток. Ці операції виконують при проведенні:

-визначення колімаційної похибки.

-визначення місця нуля.

+перевірки сітки ниток.

-перевірки осі циліндричного рівня.

-перевірки горизонтальної осі зорової труби.

166. Приводять теодоліт в робоче положення і наводять зорову трубу на віддалено чітко видиму висотну точку; при закріпленому горизонтальному крузі відкріпляють зорову трубу і опускають її приблизно до рівня горизонту, відмічають точку, на яку проектується центр сітки ниток (а1) ; переводять трубу через зеніт і при другому положенні кругу знову наводять зорову трубу на цю ж точку; відкріпляють зорову трубу і опускають її до рівня горизонту, відмічають точку, на яку проектується центр сітки ниток (а2) ; точки а1 та а2 повинні співпасти. Ці операції виконують при проведенні:

-визначення колімаційної похибки.

-визначення місця нуля.

-перевірки сітки ниток.

-перевірки осі циліндричного рівня.

+перевірки горизонтальної осі зорової труби.

167. Приводять теодоліт в робоче положення і наводять зорову трубу на віддалено чітко видиму точку, яка знаходиться приблизно на рівні горизонту; беруть відлік по горизонтальному кругу (при КЛ) ; переводять трубу через зеніт і знову наводять на цю ж точку та беруть відлік по горизонтальному кругу (при КП). Ці операції виконують при проведенні:

+визначення колімаційної похибки.

-визначення місця нуля.

-перевірки сітки ниток.

-перевірки осі циліндричного рівня.

-перевірки горизонтальної осі зорової труби.

168. Приводять теодоліт в робоче положення; наводять теодоліт на одну із точок і беруть відлік по горизонтальному кругу (а) ; далі відкріпляють алідаду та за ходом годинникової стрілки наводять на другу точку, беруть відлік по горизонтальному кругу (b) ; різниця цих відліків (b - а) дасть значення кута (при КЛ) ; переводять трубу через зеніт і знову виконують ті ж операції, що описані вище; знаходять значення кута (при КП). Ці види робіт виконують при визначенні:

+горизонтального кута способом прийомів.

-місця нуля вертикального круга.

-вертикального кута.

-горизонтального кута способом кругових прийомів.

169. Приводять теодоліт в робоче положення; наводять теодоліт на точку і беруть відлік по вертикальному кругу (при КЛ), далі переводять трубу через зеніт і знову наводять на цю ж точку, беруть відлік по вертикальному кругу (при КП). Ці види робіт виконують при вимірюванні:

-горизонтального кута способом прийомів.

+місця нуля вертикального круга.

-вертикального кута.

-горизонтального кута способом кругових прийомів.

170. Перед виміром горизонтального кута необхідно виконати:

+центрування та горизонтування приладу.

-визначення місця нуля.

-визначення колімаційної помилки.

-компарування.

171. Приводять теодоліт в робоче положення; при відкріпленій алідаді в полі зору мікроскопа знаходять відлік по горизонтальному кругу 00001; закріплюють алідаду, відкріплюють лімб і наводять зорову трубу на перший заданий напрямок; закріплюють лімб, відкріплюють алідаду і наводять зорову трубу на другий заданий напрямок. Ці операції виконують при вимірюванні:

-горизонтального кута способом прийомів.

-місця нуля.

-вертикального кута.

+горизонтального кута способом повторень.

172. Вісь циліндричного рівня при алідаді горизонтального кругу повинна бути перпендикулярна до вертикальної осі приладу. Ця геометрична умова контролюється при проведенні:

+перевірки циліндричного рівня.

-перевірки положення колімаційної площини.

-перевірки положення горизонтальної осі.

-визначення місця нуля вертикального круга.

173. Візирна вісь зорової труби повинна бути перпендикулярна до осі обертання зорової труби. Ця геометрична умова контролюється при проведенні:

+перевірки положення колімаційної площини.

-перевірки циліндричного рівня.

-перевірки положення горизонтальної осі.

-перевірки працездатності приладу.

174. Вісь обертання зорової труби повинна бути перпендикулярна до осі обертання приладу (вертикальної осі). Ця геометрична умова контролюється при проведенні:

-перевірки циліндричного рівня.

-перевірки працездатності приладу.

+перевірки положення горизонтальної осі.

-перевірки місця нуля вертикального круга.

175. Вертикальна нитка сітки ниток повинна бути чітко вертикальною, а горизонтальна нитка - чітко горизонтальною. Ця геометрична умова контролюється при проведенні:

-перевірки місця нуля вертикального круга.

-перевірки положення колімаційної площини.

перевірки положення горизонтальної осі.

+перевірки правильності установки сітки ниток зорової труби.

176. Точність вимірювання відстаней за допомогою штрихової мірної стрічки складає:

+1: 1000 - 1: 2000.

-1: 5000 - 1: 10000.

-1: 100 - 1: 500.

-1: 10000 - 1: 25000.

-1: 500 - 1: 1000.

177. Точність вимірювання відстаней за допомогою шкалової мірної стрічки складає:

-1: 1000 - 1: 2000.

-1: 5000 - 1: 10000.

-1: 100 - 1: 500.

+1: 10000 - 1: 25000.

-1: 500 - 1: 1000.

178. Прямовисна площина, що проходить через кінцеві точки лінії, це:

+створ лінії.

-провішування лінії.

-горизонтальне прокладання лінії.

-компарування мірної стрічки.

179. Провішування ліній, якщо між кінцевими точками лінії є взаємна видимість, виконується:

-способом «із середини» та способом «вперед».

-способом «через пагорбок» та способом «через яр».

-прямим та оберненим способом.

+способом «на себе».

180. Провішування ліній, якщо між кінцевими точками лінії не має взаємної видимості, виконується:

-способом «із середини» та способом «вперед».

+способом «через пагорбок» та способом «через яр».

-прямим та оберненим способом.

-способом «на себе».

181. Поправка в довжину лінії за кут нахилу обчислюється за формулою:

-

-

-

+

182. Перед лінійними вимірюваннями необхідно виконати:

-центрування та горизонтування приладу.

-визначення місця нуля.

-визначення колімаційної помилки.

+компарування.

183. Довжина лінії, яка виміряна мірними стрічками та рулетками, обчислюється за формулою:

+

-

-

-

184. Довжина лінії, яка виміряна нитковим далекоміром, обчислюється за формулою:

-

+

-

-

185. Довжина лінії, яка виміряна світлодалекоміром, визначається за формулою:

-

-

-

+

186. Довжина лінії, яка визначена як неприступна, обчислюється за формулою:

-

-

+

-

187. Метод вимірювання перевищення за допомогою горизонтального візирного променя зорової труби - це:

+геометричне нівелювання.

-тригонометричне нівелювання.

-барометричне нівелювання.

-гідростатичне нівелювання.

-автоматичне нівелювання.

188. Метод вимірювання перевищення за допомогою похилого візирного променя зорової труби - це:

-геометричне нівелювання.

+тригонометричне нівелювання.

-барометричне нівелювання.

-гідростатичне нівелювання.

-автоматичне нівелювання.

189. Метод визначення висот точок за допомогою профілографу - це:

-геометричне нівелювання.

-тригонометричне нівелювання.

-барометричне нівелювання.

-гідростатичне нівелювання.

+автоматичне нівелювання.

190. Метод визначення висот точок, в основі якого покладена залежність зміни атмосферного тиску зі зміною висоти точки, - це:

-геометричне нівелювання.

-тригонометричне нівелювання.

+барометричне нівелювання.

-гідростатичне нівелювання.

-автоматичне нівелювання.

191. Метод визначення висот точок, в основі якого покладена властивість вільної поверхні рідини у сполучених посудинах знаходитися на однаковому рівні, - це:

-геометричне нівелювання.

-тригонометричне нівелювання.

-барометричне нівелювання.

+гідростатичне нівелювання.

-автоматичне нівелювання.

192. Для створення державної висотної мережі використовується:

+геометричне нівелювання.

-тригонометричне нівелювання.

-барометричне нівелювання.

-гідростатичне нівелювання.

-автоматичне нівелювання.

193. Геометричне нівелювання може виконуватись способом:

+нівелювання із середини.

+нівелювання вперед.

-бокового нівелювання.

194. Під час геометричного нівелювання способом із середини перевищення обчислюється за формулою:

-

+

-

-

195. Під час геометричного нівелювання способом вперед перевищення обчислюється за формулою:

+

-

-

-

196. Під час тригонометричного нівелювання перевищення обчислюється за формулою:

-

-

-

+

197. Висота візирного променю нівеліра відносно рівневої поверхні - це:

висота приладу.

+горизонт приладу.

-перевищення.

-умовна рівнева поверхня.

198. Висота візирного променю нівеліра відносно рівневої поверхні визначається за формулою:

-

-

-

+

199. Геодезичні роботи, в результаті яких визначаються перевищення, називаються:

-топографічним зніманням.

-кадастровим зніманням.

+нівелюванням.

-орієнтуванням.

200. В результаті нівелювання визначається:

+перевищення між точками місцевості.

-магнітний азимут між точками місцевості.

-дирекційні кути між точками місцевості.

-прямокутні координати точок місцевості.

201. Геометричне нівелювання виконується:

-за принципом використання похилого променя візування.

+за принципом використання горизонтального променя візування.

-за принципом використання залежності атмосферного тиску від висоти точки.

-за принципом використання властивості вільної поверхні рідини у сполучених сосудах.

202. Тригонометричне нівелювання виконується:

+за принципом використання похилого променя візування.

-за принципом використання горизонтального променя візування.

-за принципом використання залежності атмосферного тиску від висоти точки.

-за принципом використання властивості вільної поверхні рідини у сполучених сосудах.

203. Барометричне нівелювання виконується:

-за принципом використання похилого променя візування.

-за принципом використання горизонтального променя візування.

+за принципом використання залежності атмосферного тиску від висоти точки.

-за принципом використання властивості вільної поверхні рідини у сполучених сосудах.

204. Горизонтальний промінь у просторі можна побудувати:

+нівеліром.

+теодолітом з рівнем на зоровій трубі.

-світловіддалеміром.

-нитковим далекоміром.

205. Якщо при нівелюванні з середини відлік по задній рейці, встановленій в точці А дорівнює (а=1250), а в точці В (передня рейка) дорівнює (в=1350), то перевищення точки В над точкою А дорівнює:

+-100 мм.

+100 мм.

+10 мм.

-10 мм.

206. Якщо при нівелюванні з середини відлік по задній рейці, встановленій в точці А дорівнює (а=2205), а в точці В (передня рейка) дорівнює (в=1205), то перевищення точки В над точкою А дорівнює:

++1000 мм.

-1000 мм.

+100 мм.

-100 мм.

207. Якщо при нівелюванні вперед визначено висоту приладу в точці А (і=1410) та відлік по рейці в точці В (в=1200), то перевищення точки В над точкою А дорівнює:

-210 мм.

++210 мм.

-21 мм.

+21 мм.

208. Якщо при нівелюванні вперед визначено висоту приладу в точці А (і=1250) та відлік по рейці в точці В (в=1850), то перевищення точки В над точкою А дорівнює:

+600 мм.

+-600 мм.

-60 мм.

+60 мм.

209. Якщо висота точки А дорівнює Ha=150 м і відомо перевищення точки В над точкою А (h =-25м), то висота точки В буде дорівнювати:

+125 м.

-175 м.

-200 м.

-100 м.

210. Якщо висота точки А дорівнює Ha=200 м і відомо перевищення точки В над точкою А (h =+25м), то висота точки В буде дорівнювати:

-175 м.

+225 м.

-250 м.

-275 м.

211. Горизонт приладу (ГП) це:

-перевищення однієї точки над іншою.

-висота точки, над якою стоїть теодоліт.

-висота нівеліра на станції.

+висота візирного променя відносно рівневої поверхні.

-висота візирного променя відносно поверхні Землі.

212. Якщо висота точки А відносно рівневої поверхні Ha =100 м, а відлік по рейці в точці А дорівнює а=1250, то горизонт приладу (ГП) дорівнює:

-ГП = 98, 750 м.

-ГП = 96, 250 м.

-ГП = 102, 250 м.

+ГП = 101, 250 м.

-ГП = 201, 250 м.

213. Якщо висота точки В відносно рівневої поверхні Hв =230 м, а відлік по рейці в точці В дорівнює в=0050, то горизонт приладу (ГП) дорівнює:

-ГП = 235 м.

-ГП = 280 м.

-ГП = 230, 5 м.

+ГП = 230, 05 м.

-ГП = 230, 005 м.

214. Якщо висота точки А відносно рівневої поверхні Ha =50 м, а висота нівеліра на станції дорівнює і=1150, то горизонт приладу (ГП) дорівнює:

-ГП = 65 м.

-ГП = 45 м.

-ГП = 51, 50 м.

+ГП = 51, 150 м.

-ГП = 50, 015 м.

215. Якщо висота точки В відносно рівневої поверхні Hв =25 м, а висота нівеліра на станції дорівнює і=1110, то горизонт приладу (ГП) дорівнює:

-ГП = 36, 10 м.

-ГП = 25, 111 м.

+ГП = 26, 110 м.

-ГП = 26, 011 м.

-ГП = 26, 0011 м.

216. Якщо горизонт приладу дорівнює ГП=120, 125 м та відлік по рейці в точці А дорівнює а=1340, то висота точки А (H) дорівнює:

+H = 118, 785 м.

-H = 121, 465 м.

-H = 122, 785 м.

-H = 126, 125 м.

217. Якщо горизонт приладу дорівнює ГП=67, 120 м та відлік по рейці в точці В дорівнює в=0120, то висота точки В (H) ) дорівнює:

-H = 67, 240 м.

+H = 67, 000 м.

-H = 68, 320 м.

-H = 69, 120 м.

-H = 66, 120м.

218. За точністю нівеліри поділяють на групи:

+ (33, 3%) нівеліри високоточні.

-нівеліри з компенсатором.

+ (33, 3%) нівеліри точні.

-нівеліри з циліндричним рівнем біля зорової труби.

+ (33, 3%) нівеліри технічної точності.

219. До високоточних нівелірів відноситься:

-Н-3.

-Н-3К.

-Н-10.

+Н-05.

-Н-10КЛ.

220. До точних нівелірів відносяться:

+Н-3.

+Н-3К.

-Н-10К.

-Н-10КЛ.

-Н-05.

221. До нівелірів технічної точності відносяться:

+Н-10.

+Н-10К.

+Н-10КЛ.

-Н-3.

-Н-3К.

222. За способом установки візирного променя в горизонтальне положення всі нівеліри розподіляють на групи:

-нівеліри з лімбом.

-нівеліри високоточні.

+нівеліри з циліндричним рівнем біля зорової труби.

+нівеліри з компенсатором.

-нівеліри точні.

223. Автоматично приводиться промінь візування в горизонтальне положення у нівелірів:

-високоточних.

точних.

+з компенсатором.

-технічної точності.

224. У точного нівеліра Н-3 збільшення зорової труби, (крат) :

-42.

+30.

-23.

-20.

225. У нівеліра технічної точності Н-10 збільшення зорової труби, (крат) :

-42.

-30.

+23.

+20.

226. У нівеліра Н-3 ціна поділки циліндричного рівня дорівнює, (сек/2 мм) :

-10».

+15».

-20».

-30».

-45».

227. Ціна поділки циліндричного рівня у нівеліра Н-10 дорівнює, (сек/2 мм) :

-10».

-15».

-20».

-30».

+45».

228. Середня квадратична похибка вимірювання перевищення на 1 км подвійного ходу у нівеліра Н-3 складає:

-0, 5 мм.

+3 мм.

-3 см.

-5 мм.

-5 см.

229. Середня квадратична похибка вимірювання перевищення на 1 км подвійного ходу у нівеліра Н-10 складає:

-0, 5 мм.

-3 мм.

-3 см.

+10 мм.

-10 см.

230. Ціна поділки лімба у нівеліра Н-3 складає:

-1».

-10».

-10'.

-30'.

-1°.

+лімба немає.

231. Ціна поділки лімба у нівеліра Н-10КЛ складає:

-10».

-30».

-45'.

+1°.

-5°.

-лімба немає.

232. Чітке зображення сітки ниток зорової трубі нівеліра отримують обертанням:

-елеваційного гвинта.

+окулярного кільця.

-навідного гвинта.

-закріпного гвинта.

-підіймальних гвинтів.

233. Попереднє горизонтування нівеліра при приведені його в робоче положення виконуються за допомогою:

-циліндричного рівня і підіймальних гвинтів.

-циліндричного рівня та елеваційного гвинта.

+круглого рівня та підіймальних гвинтів.

-круглого рівня та циліндричного рівня.

-циліндричного рівня та закріпного гвинта.

234. Елеваційний гвинт нівеліра служить:

-для закріплення зорової труби в горизонтальній площині.

-для горизонтування нівеліра.

-для отримання чіткого зображення сітки ниток в зоровій трубі.

+для суміщення зображення кінців бульбашки циліндричного рівня у полі зору окуляра.

235. Два коротких штриха сітки ниток нівеліра Н-10 служать:

-для вимірювання горизонтальних кутів.

-для вимірювання вертикальних кутів.

+для вимірювання відстані до рейки.

-для визначення перевищення.

236. При технічному нівелюванні відлік по рейці виконуються:

-по верхньому штриху.

+по середньому штриху.

-по нижньому штриху.

-за всіма трьома штрихами.

237. Відлік по рейці при технічному нівелюванні виконують з точністю до:

-1 см.

-5 мм.

-3 мм.

+1 мм.

-0, 5 мм.

238. Компенсатор нівеліра це пристрій, який використовується для:

-попереднього горизонтування нівеліра.

-вимірювання висоти нівеліра.

-вимірювання відстані до рейки.

+автоматичного встановлення променя візування у горизонтальне положення.

239. Для високоточного нівелювання І класу можна використовувати наступні нівелірні рейки:

-РН-10.

-РН-3.

+РН-05.

-РН-3 та РН-05.

-РН-3 та РН-10.

240. Нівелірну рейку РН-10 можна використовувати для:

-нівелювання І класу.

-нівелювання ІІ класу.

-нівелювання ІІІ класу.

-нівелювання ІІІ і ІV класів.

+технічного нівелювання.

241. Різниця відліків за червоною та чорною сторонами рейки є величина:

-постійна і дорівнює нулю.

+постійна і дорівнює числу 100.

+постійна і дорівнює числу з якого починається відлік поділок на червоній стороні рейки.

-постійна і дорівнює числу яким закінчується відлік поділок на червоній стороні рейки.

242. Для нівелірів з циліндричним рівнем при зоровій трубі проводяться наступні перевірки:

+перевірка круглого рівня.

+перевірка сітки ниток.

+перевірка головної умови нівеліра.

-перевірка зорової труби.

-перевірка елеваційного гвинта.

243. При перевірці круглого рівня нівеліра бульбашка рівня після повороту на 180° не повинна зміщуватися більш ніж:

-на 0, 1 величини поділки шкали рівня.

-на 0, 2 величини поділки шкали рівня.

-на 0, 3 величини поділки шкали рівня.

-на 0, 4 величини поділки шкали рівня.

+на 0, 5 величини поділки шкали рівня.

244. Головна умова нівеліра це:

+візирна вісь зорової труби нівеліра повинна бути паралельна до осі циліндричного рівня.

-вісь круглого рівня повинна бути паралельна до осі обертання нівеліра.

-горизонтальний штрих сітки повинен бути перпендикулярним до осі обертання.

-вертикальний штрих сітки повинен бути перпендикулярним до осі обертання.

245. При перевірці сітки ниток умовою є:

+горизонтальний штрих сітки повинен бути перпендикулярним до осі обертання нівеліра.

+вертикальний штрих сітки повинен бути паралельним до осі обертання нівеліра.

-вісь круглого рівня повинна бути паралельна до осі обертання нівеліра

-візирна вісь зорової труби нівеліра повинна бути паралельна до осі циліндричного рівня

246. При перевірці головної умови нівеліра технічної точності кут нахилу візирного променю “і” не повинна перевищувати:

-І ? 5».

-І ? 10».

-І ? 15».

+І ? 20».

-І ? 25».

247. Перед виконанням польових робіт виконують перевірки рейок, до яких відносять:

-визначення довжини рейки.

+визначення стрілки прогинання рейки.

-визначення похибок сантиметрових поділок рейки.

+визначення похибок дециметрових поділок рейки.

248. Перед виконанням польових робіт виконують перевірки рейок, до яких відносять:

-визначення довжини рейки.

+визначення середньої довжини метра пари рейок.

-визначення ширини рейки.

-визначення висоти рейки.

+визначення різниці висот нулів пари рейок.

249. Для нівелірної рейки РН-10 прогинання рейки не повинно бути більшим ніж:

-5 мм.

+10 мм.

-15 мм.

+20 мм.

-25 мм.

250. Допустима різниця між середньою довжиною метра пари рейок комплекту складає:

-1 мм.

+1, 5 мм.

-2 мм.

-5 мм.

-10 мм.

251. При визначенні різниці висот нулів пари рейок різниця середніх відліків за чорними сторонами обох рейок повинна дорівнювати:

-10 мм.

-20 мм.

+5 мм.

-0 мм.

-15 мм.

252. При визначенні різниці висот нулів пари рейок різниця середніх відліків за червоними сторонами обох рейок повинна дорівнювати:

-10 мм.

-20 мм.

+5 мм.

-0 мм.

-15 мм.

253. При прокладанні нівелірного ходу загальні для двох суміжних станцій точки називають:

-станціями.

+сполученими (зв?язуючими).

-іксовими.

-плюсовими.

254. При визначені похибок дециметрових поділок рейки РН-10 допустимим є відхилення від номінального значення довжини (10см) :

+0, 5мм.

-0, 2мм.

-0, 3мм.

-2мм.

-5мм.

255. При роботі на станції технічного нівелювання різниця між обчисленими перевищеннями по чорній та червоній сторонах рейок не повинна перевищувати:

+5 мм.

-10 мм.

-15 мм.

-20 мм.

-25 мм.

256. Довжина нівелірного ходу технічного нівелювання складає 4 км, тому допустима висотна нев'язка не повинна перевищувати:

-±100 см.

+±100 мм.

-±50 мм.

-±40 мм.

-±10 мм.

257. Довжина нівелірного ходу технічного нівелювання складає 9000 м, тому допустима висотна нев'язка не повинна перевищувати:

-±150 см.

+±150 мм.

-±100 см.

-±100 мм.

-±50 мм.

258. При опрацюванні нівелірного ходу з п'яти перевищень фактична нев'язка склала +25 мм, що не перевищує допустиму 30 мм, тому поправка у кожне перевищення складає:

-+5 мм.